ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про захист прав споживачiв

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 15 грудня 1993 року N 3682-XII
(Законом України вiд 15 грудня 1993 року N 3682-XII
цей Закон викладено в новiй редакцiї),
вiд 2 березня 1995 року N 82/95-ВР,
вiд 20 червня 1995 року N 230/95-ВР,
вiд 18 червня 1997 року N 365/97-ВР,
вiд 30 червня 1999 року N 783-XIV,
вiд 24 травня 2001 року N 2438-III,
вiд 15 листопада 2001 року N 2779-III,
вiд 10 сiчня 2002 року N 2949-III,
вiд 18 листопада 2003 року N 1252-IV,
вiд 1 грудня 2005 року N 3161-IV
(Законом України вiд 1 грудня 2005 року N 3161-IV
цей Закон викладено у новiй редакцiї),
вiд 17 грудня 2009 року N 1779-VI,
вiд 2 грудня 2010 року N 2741-VI,
вiд 19 травня 2011 року N 3390-VI,
вiд 16 червня 2011 року N 3530-VI,
вiд 7 липня 2011 року N 3610-VI,
вiд 8 липня 2011 року N 3674-VI,
вiд 22 вересня 2011 року N 3795-VI,
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 18 вересня 2012 року N 5284-VI,
вiд 2 жовтня 2012 року N 5312-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5463-VI,
вiд 5 червня 2014 року N 1314-VII,
вiд 5 червня 2014 року N 1315-VII,
вiд 22 липня 2014 року N 1602-VII,
вiд 28 грудня 2014 року N 77-VIII,
вiд 15 сiчня 2015 року N 124-VIII,
вiд 3 вересня 2015 року N 675-VIII,
вiд 15 листопада 2016 року N 1734-VIII,
вiд 20 грудня 2016 року N 1791-VIII,
вiд 21 грудня 2017 року N 2264-VIII,
вiд 23 листопада 2018 року N 2628-VIII,
вiд 25 квiтня 2019 року N 2704-VIII,
вiд 6 червня 2019 року N 2740-VIII,
вiд 20 вересня 2019 року N 122-IX,
вiд 20 вересня 2019 року N 124-IX,
вiд 20 вересня 2019 року N 128-IX,
вiд 12 листопада 2019 року N 286-IX,
вiд 16 сiчня 2020 року N 465-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX,
вiд 1 липня 2021 року N 1603-IX

(У текстi Закону слова "службова особа державного органу у справах захисту прав споживачiв", "господарюючий суб'єкт", "виготiвник" у всiх вiдмiнках замiнено вiдповiдно словами "службова особа спецiально уповноваженого органу виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв", "суб'єкт господарської дiяльностi", "виробник" у вiдповiдних вiдмiнках згiдно iз Законом N 2949-III вiд 10.01.2002)

     Цей Закон регулює вiдносини мiж споживачами товарiв, робiт i послуг та виробниками i продавцями товарiв, виконавцями робiт i надавачами послуг рiзних форм власностi, встановлює права споживачiв, а також визначає механiзм їх захисту та основи реалiзацiї державної полiтики у сферi захисту прав споживачiв.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     1) безпека продукцiї - вiдсутнiсть будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача i навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберiгання, транспортування, виготовлення i утилiзацiї продукцiї;

     2) введення продукцiї в обiг - дiї суб'єкта господарювання, спрямованi на виготовлення або ввезення на митну територiю України продукцiї з подальшою самостiйною або опосередкованою реалiзацiєю на територiї України;

     3) виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;

     4) виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розмiщуючи на товарi та/або на упаковцi чи супровiдних документах, що разом з товаром передаються споживачевi, своє найменування (iм'я), торговельну марку або iнший елемент, який iдентифiкує такого суб'єкта господарювання; або iмпортує товар;

     5) гарантiйний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здiйснення безоплатного ремонту або замiни вiдповiдної продукцiї у зв'язку з введенням її в обiг;

     6) офiсне примiщення - будь-яке примiщення (будiвля тощо), в якому знаходиться суб'єкт господарювання або його фiлiя, або його структурний пiдроздiл, або представництво;

     7) договiр - усний чи письмовий правочин мiж споживачем i продавцем (виконавцем) про якiсть, термiни, цiну та iншi умови, за яких реалiзується продукцiя. Пiдтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцiєю, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг", або iншими документами (далi - розрахунковий документ);

(пункт 7 частини першої статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 20.09.2019р. N 128-IX)

     8) договiр, укладений на вiдстанi, - договiр, укладений продавцем (виконавцем) iз споживачем за допомогою засобiв дистанцiйного зв'язку;

     9) договiр, укладений поза торговельними або офiсними примiщеннями, - договiр, укладений iз споживачем особисто в мiсцi, iншому нiж торговельнi або офiснi примiщення продавця;

     10) електронне повiдомлення - iнформацiя, надана споживачу через телекомунiкацiйнi мережi, яка може бути у будь-який спосiб вiдтворена або збережена споживачем в електронному виглядi;

     11) засоби дистанцiйного зв'язку - телекомунiкацiйнi мережi, поштовий зв'язок, телебачення, iнформацiйнi мережi, зокрема Iнтернет, якi можуть використовуватися для укладення договорiв на вiдстанi;

     12) iстотний недолiк - недолiк, який робить неможливим чи недопустимим використання товару вiдповiдно до його цiльового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), пiсля його усунення проявляється знову з незалежних вiд споживача причин i при цьому надiлений хоча б однiєю з нижченаведених ознак:

     а) вiн взагалi не може бути усунутий;

     б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днiв;

     в) вiн робить товар суттєво iншим, нiж передбачено договором;

     13) належна якiсть товару, роботи або послуги - властивiсть продукцiї, яка вiдповiдає вимогам, встановленим для цiєї категорiї продукцiї у нормативно-правових актах, та умовам договору iз споживачем;

(пункт 13 частини першої статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     14) нечесна пiдприємницька практика - будь-яка пiдприємницька дiяльнiсть або бездiяльнiсть, що суперечить правилам, торговим та iншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економiчну поведiнку споживача щодо продукцiї;

     15) недолiк - будь-яка невiдповiднiсть продукцiї вимогам нормативно-правових актiв, умовам договорiв або вимогам, що пред'являються до неї, а також iнформацiї про продукцiю, наданiй виробником (виконавцем, продавцем);

(пункт 15 частини першої статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     16) пункт 16 частини першої статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     17) послуга - дiяльнiсть виконавця з надання (передачi) споживачевi певного визначеного договором матерiального чи нематерiального блага, що здiйснюється за iндивiдуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;

     18) продавець - суб'єкт господарювання, який згiдно з договором реалiзує споживачевi товари або пропонує їх до реалiзацiї;

     19) продукцiя - будь-якi вирiб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспiльних потреб;

     20) реалiзацiя - дiяльнiсть суб'єктiв господарювання з продажу товарiв (робiт, послуг);

     21) робота - дiяльнiсть виконавця, результатом якої є виготовлення товару або змiна його властивостей за iндивiдуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;

     22) споживач - фiзична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намiр придбати чи замовити продукцiю для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з пiдприємницькою дiяльнiстю або виконанням обов'язкiв найманого працiвника;

     23) пункт 23 частини першої статтi 1 виключено

(виключено згiдно iз Законом України вiд 15.11.2016р. N 1734-VIII)

     24) строк (термiн) придатностi - строк (термiн), визначений нормативно-правовими актами, умовами договору, протягом якого у разi додержання вiдповiдних умов зберiгання та/або експлуатацiї чи споживання продукцiї її якiснi показники i показники безпеки повиннi вiдповiдати вимогам нормативно-правових актiв та умовам договору;

(пункт 24 частини першої статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     25) строк служби - календарний строк використання продукцiї за призначенням, починаючи вiд введення в обiг чи пiсля ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе вiдповiдальнiсть за iстотнi недолiки, що виникли з його вини;

     251) технiчно складнi побутовi товари - непродовольчi товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та iншi), якi складаються з вузлiв, блокiв, комплектуючих виробiв, вiдповiдають вимогам нормативних документiв, мають технiчнi характеристики, супроводжуються експлуатацiйними документами i на якi встановлено гарантiйний строк;

(статтю 1 доповнено пунктом 251 згiдно iз Законом України вiд 20.12.2016р. N 1791-VIII)

     26) торговельне примiщення - майновий комплекс, який займає окрему споруду (офiсне примiщення) або який розмiщено у спецiально призначенiй та обладнанiй для торгiвлi спорудi, де суб'єкт господарювання здiйснює дiяльнiсть з реалiзацiї товару;

     27) фальсифiкована продукцiя - продукцiя, виготовлена з порушенням технологiї або неправомiрним використанням знака для товарiв та послуг, чи копiюванням форми, упаковки, зовнiшнього оформлення, а так само неправомiрним вiдтворенням товару iншої особи.

     Термiни "харчовий продукт", "непридатний харчовий продукт" вживаються у значеннi, наведеному в Законi України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв".

(статтю 1 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     Термiн "лiкарськi засоби" вживається в цьому Законi у значеннi, наведеному в Законi України "Про лiкарськi засоби".

(статтю 1 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 23.11.2018р. N 2628-VIII)

     Термiн "вироби медичного призначення" вживається в цьому Законi у значеннi, наведеному в Законi України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг".

(статтю 1 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 23.11.2018р. N 2628-VIII)

     Термiни "розрахунковий документ" та "електронний розрахунковий документ" вживаються в цьому Законi у значеннi, наведеному в Законi України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг".

(статтю 1 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 465-IX)

     Стаття 11. Сфера дiї цього Закону

     1. Цей Закон регулює вiдносини мiж споживачами товарiв (крiм харчових продуктiв та кормiв, якщо iнше прямо не встановлено цим Законом), робiт i послуг та виробниками i продавцями товарiв, виконавцями робiт i надавачами послуг.

(Закон доповнено статтею 11 згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII, частина перша статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2017р. N 2264-VIII)

     Стаття 2. Законодавство про захист прав споживачiв

     1. Законодавство про захист прав споживачiв складається з цього Закону, Цивiльного кодексу України, Господарського кодексу України та iнших нормативно-правових актiв, що мiстять положення про захист прав споживачiв.

     2. Особливостi захисту прав споживачiв фiнансових послуг визначаються вiдповiдними законами.

(статтю 2 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 122-IX)

     Стаття 3. Мiжнароднi договори

     1. Якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж передбаченi законодавством України про захист прав споживачiв, застосовуються правила мiжнародного договору.

Роздiл II
ПРАВА СПОЖИВАЧIВ ТА ЇХ ЗАХИСТ

     Стаття 4. Права та обов'язки споживачiв

     1. Споживачi пiд час укладення, змiни, виконання та припинення договорiв щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукцiї, а також при використаннi продукцiї, яка реалiзується на територiї України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

(абзац перший частини першої статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 20.09.2019р. N 122-IX)

     1) захист своїх прав державою;

     2) належну якiсть продукцiї та обслуговування;

     3) безпеку продукцiї;

     4) необхiдну, доступну, достовiрну та своєчасну iнформацiю державною мовою про продукцiю, її кiлькiсть, якiсть, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) вiдповiдно до Закону України "Про забезпечення функцiонування української мови як державної";

(пункт 4 частини першої статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 25.04.2019р. N 2704-VIII)

     41) обслуговування державною мовою вiдповiдно до Закону України "Про забезпечення функцiонування української мови як державної";

(частину першу статтi 4 доповнено пунктом 41 згiдно iз Законом України вiд 25.04.2019р. N 2704-VIII)

     5) вiдшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслiдок недолiкiв продукцiї (дефекту в продукцiї), вiдповiдно до закону;

(пункт 5 частини першої статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 19.05.2011р. N 3390-VI)

     6) звернення до суду та iнших уповноважених державних органiв за захистом порушених прав;

(пункт 6 частини першої статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     7) об'єднання в громадськi органiзацiї споживачiв (об'єднання споживачiв).

     2. Споживачi також мають iншi права, встановленi законодавством про захист прав споживачiв.

     3. Споживачi зобов'язанi:

     1) перед початком експлуатацiї товару уважно ознайомитися з правилами експлуатацiї, викладеними в наданiй виробником (продавцем, виконавцем) документацiї на товар;

     2) в разi необхiдностi роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до iншої вказаної в експлуатацiйнiй документацiї особи, що виконує їх функцiї;

     3) користуватися товаром згiдно з його цiльовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатацiйнiй документацiї;

     4) з метою запобiгання негативним для споживача наслiдкам використання товару - застосовувати передбаченi виробником в товарi засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатацiйною документацiєю спецiальних правил, а в разi вiдсутностi таких правил в документацiї - дотримуватися звичайних розумних заходiв безпеки, встановлених для товарiв такого роду.

     Стаття 5. Захист прав споживачiв

     1. Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливiсть вiльного вибору продукцiї, здобуття знань i квалiфiкацiї, необхiдних для прийняття самостiйних рiшень пiд час придбання та використання продукцiї вiдповiдно до їх потреб, i гарантує придбання або одержання продукцiї iншими законними способами в обсязi, що забезпечує рiвень споживання, достатнiй для пiдтримання здоров'я i життєдiяльностi.

     2. Держава створює умови для здобуття споживачами потрiбних знань з питань реалiзацiї їх прав, в тому числi шляхом розробки та проведення вiдповiдних освiтнiх програм.

(частина друга статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 122-IX)

     3. Захист прав споживачiв здiйснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi захисту прав споживачiв, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, iншi органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування згiдно iз законом, а також суди.

     Захист прав споживачiв у сферi безпечностi та якостi харчових продуктiв, iнформування про їх властивостi, у тому числi маркування, здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпечностi та якостi харчових продуктiв.

(частина третя статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 07.07.2011р. N 3610-VI, вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, у редакцiї Закону України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     Стаття 6. Право споживача на належну якiсть продукцiї

     1. Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачевi продукцiю належної якостi, а також надати iнформацiю про цю продукцiю.

     2. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, якi пiдтверджують належну якiсть продукцiї.

     3. Вимоги до продукцiї щодо її безпеки для життя, здоров'я i майна споживачiв, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числi технiчними регламентами.

(абзац перший частини третьої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     Абзац другий частини третьої статтi 6 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     Абзац третiй частини третьої статтi 6 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     4. Забороняється введення в обiг фальсифiкованої продукцiї.

     5. Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукцiї за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативно-правовим актом або встановленого ним за домовленiстю iз споживачем, а в разi вiдсутностi такого строку - протягом десяти рокiв.

(абзац перший частини п'ятої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технiчне обслуговування та гарантiйний ремонт продукцiї, а також її випуск i поставку для пiдприємств, що здiйснюють технiчне обслуговування та ремонт, у необхiдному обсязi та асортиментi запасних частин протягом усього строку її виробництва, а пiсля зняття з виробництва - протягом строку служби, в разi вiдсутностi такого строку - протягом десяти рокiв.

     Перелiк груп технiчно складних побутових товарiв, що пiдлягають гарантiйному ремонту (обслуговуванню) або гарантiйнiй замiнi, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частину п'яту статтi 6 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 20.12.2016р. N 1791-VIII)

     6. Частину шосту статтi 6 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     Стаття 7. Гарантiйнi зобов'язання

     1. Виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукцiї, в тому числi комплектуючих виробiв, протягом гарантiйного строку, встановленого нормативно-правовими актами чи договором.

(абзац перший частини першої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     Гарантiйний строк на комплектуючi вироби повинен бути не менший, нiж гарантiйний строк на основний вирiб, якщо iнше не передбачено нормативно-правовими актами чи договором.

(абзац другий частини першої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     2. Гарантiйний строк зазначається в паспортi на продукцiю або будь-якому iншому документi, що додається до продукцiї.

(абзац перший частини другої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     Гарантiйнi зобов'язання у будь-якому випадку включають також будь-якi зобов'язання виробника (виконавця) або продавця, передбаченi рекламою.

     3. Для продукцiї, споживчi властивостi якої можуть з часом погiршуватися i становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачiв i навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатностi, який зазначається на етикетках, упаковцi або в iнших документах, що додаються до неї при продажу, i який вважається гарантiйним строком.

     Строк придатностi обчислюється починаючи вiд дати виготовлення, яка також зазначається на етикетцi або в iнших документах, i визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.

     Продаж товарiв, на яких строк придатностi не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативно-правових актiв, а також товарiв, строк придатностi яких минув, забороняється.

(абзац третiй частини третьої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     На сезоннi товари (одяг, хутрянi та iншi вироби) гарантiйний строк обчислюється з початку вiдповiдного сезону, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. У разi продажу товарiв за зразками, поштою, а також у випадках, коли час укладення договору купiвлi-продажу i час передачi товару споживачевi не збiгаються, гарантiйний строк обчислюється починаючи вiд дня передачi товару споживачевi, а якщо товар потребує спецiальної установки (пiдключення) чи складення - вiд дня їх здiйснення, а якщо день передачi, установки (пiдключення) чи складення товару, а також передачi нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладення договору купiвлi-продажу, - вiд дня укладення договору купiвлi-продажу.

     5. Стосовно продукцiї, на яку гарантiйнi строки або строк придатностi не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вiдповiднi вимоги, якщо недолiки було виявлено протягом двох рокiв, а стосовно об'єкта будiвництва - не пiзнiше десяти рокiв вiд дня передачi їх споживачевi.

     6. При виконаннi гарантiйного ремонту гарантiйний строк збiльшується на час перебування продукцiї в ремонтi.

     Зазначений час обчислюється вiд дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недолiкiв.

     7. При обмiнi товару його гарантiйний строк обчислюється заново вiд дня обмiну.

     8. Гарантiйне зобов'язання припиняється на загальних пiдставах передбачених Цивiльним кодексом України.

     9. Гарантiйне зобов'язання не припиняється у разi неможливостi виконання такого зобов'язання з причини вiдсутностi необхiдних для його виконання матерiалiв, комплектуючих або запасних частин.

     Стаття 8. Права споживача у разi придбання ним товару неналежної якостi

     1. У разi виявлення протягом встановленого гарантiйного строку недолiкiв споживач, в порядку та у строки, що встановленi законодавством, має право вимагати:

     1) пропорцiйного зменшення цiни;

     2) безоплатного усунення недолiкiв товару в розумний строк;

     3) вiдшкодування витрат на усунення недолiкiв товару.

     У разi виявлення протягом встановленого гарантiйного строку iстотних недолiкiв, якi виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифiкацiї товару, пiдтверджених за необхiдностi висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановленi законодавством i на пiдставi обов'язкових для сторiн правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати вiд продавця або виробника:

     1) розiрвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

     2) вимагати замiни товару на такий же товар або на аналогiчний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

     2. Стосовно непродовольчих товарiв, що перебували у використаннi та були реалiзованi через роздрiбнi комiсiйнi торговельнi пiдприємства, вимоги споживача, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, задовольняються за згодою продавця.

     Згiдно з цiєю частиною задовольняються вимоги споживача щодо товарiв, гарантiйний строк на якi не закiнчився.

     3. Вимоги споживача, встановленi частиною першою цiєї статтi, пред'являються на вибiр споживача продавцевi за мiсцем купiвлi товару, виробниковi або пiдприємству, що задовольняє цi вимоги за мiсцезнаходженням споживача.

     Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цiєї статтi, а в разi її невиконання заявити iншу вимогу, передбачену частиною першою цiєї статтi.

     Зазначенi вимоги за мiсцезнаходженням споживача задовольняють також створенi власником продавця торговельнi пiдприємства та фiлiї, що здiйснюють продаж аналогiчних придбаним споживачем товарiв, або пiдприємства, на якi цi функцiї покладено на пiдставi договору. Функцiї представникiв пiдприємств-виробникiв виконують їх представництва та фiлiї, створенi виробниками для цiєї мети, або пiдприємства, якi задовольняють зазначенi вимоги на пiдставi договору з виробником.

     4. Продавець i виробник пiд час продажу (реалiзацiї) товару зобов'язанi iнформувати споживача про пiдприємства, що задовольняють вимоги, встановленi частинами першою i третьою цiєї статтi. За ненадання такої iнформацiї встановлюється вiдповiдальнiсть згiдно iз статтями 15 i 23 цього Закону.

     5. Продавець, виробник (пiдприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановленi частиною першою цiєї статтi) зобов'язанi прийняти товар неналежної якостi у споживача i задовольнити його вимоги.

     Доставка великогабаритних товарiв i товарiв вагою понад п'ять кiлограмiв продавцю, виробнику (пiдприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановленi частиною першою цiєї статтi) та їх повернення споживачевi здiйснюються за рахунок продавця, виробника (пiдприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановленi частиною першою цiєї статтi).

     6. За наявностi товару вимога споживача про його замiну пiдлягає негайному задоволенню, а в разi виникнення потреби в перевiрцi якостi - протягом чотирнадцяти днiв або за домовленiстю сторiн.

     У разi вiдсутностi товару вимога споживача про його замiну пiдлягає задоволенню у двомiсячний строк з моменту подання вiдповiдної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про замiну товару в установлений строк неможливо, споживач вправi на свiй вибiр пред'явити продавцю, виробнику (пiдприємству, що виконує їх функцiї) iншi вимоги, передбаченi пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої цiєї статтi.

     7. Пiд час замiни товару з недолiками на товар аналогiчної марки (моделi, артикулу, модифiкацiї) належної якостi, цiна на який змiнилася, перерахунок вартостi не провадиться.

     Пiд час замiни товару з недолiками на такий же товар iншої марки (моделi, артикулу, модифiкацiї) належної якостi перерахунок вартостi товару з недолiками у разi пiдвищення цiни провадиться виходячи з його вартостi на час обмiну, а в разi зниження цiни - виходячи з вартостi на час купiвлi.

     При розiрваннi договору розрахунки iз споживачем у разi пiдвищення цiни на товар провадяться виходячи з його вартостi на час пред'явлення вiдповiдної вимоги, а в разi зниження цiни - виходячи з вартостi товару на час купiвлi. Грошi, сплаченi за товар, повертаються споживачевi у день розiрвання договору, а в разi неможливостi повернути грошi у день розiрвання договору - в iнший строк за домовленiстю сторiн, але не пiзнiше нiж протягом семи днiв.

     8. У разi придбання споживачем непридатного харчового продукту продавець зобов'язаний замiнити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачевi сплаченi ним кошти. Розрахунки iз споживачем у такому разi проводяться в порядку, передбаченому абзацом третiм частини сьомої цiєї статтi.

(частина восьма статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     9. При пред'явленнi споживачем вимоги про безоплатне усунення недолiкiв товару вони повиннi бути усунутi протягом чотирнадцяти днiв з дати його пред'явлення або за згодою сторiн в iнший строк.

     На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогiчної марки (моделi, артикулу, модифiкацiї) незалежно вiд моделi. Для цього продавець, виробник (пiдприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановленi частиною першою цiєї статтi) зобов'язанi створювати (мати) обмiнний фонд товарiв. Перелiк таких товарiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогiчної марки (моделi, артикулу, модифiкацiї) та за кожний день затримки усунення недолiкiв понад установлений строк (чотирнадцять днiв) споживачевi виплачується неустойка вiдповiдно в розмiрi одного вiдсотка вартостi товару.

     При усуненнi недолiкiв шляхом замiни комплектуючого виробу або складової частини товару, на якi встановлено гарантiйнi строки, гарантiйний строк на новий комплектуючий вирiб i складову частину обчислюється починаючи вiд дня видачi споживачевi товару пiсля ремонту.

     10. Суб'єкт господарювання може надавати споживачевi доступ до експлуатацiйних документiв на технiчно складнi побутовi товари (паспорта або будь-якого iншого документа, що додається до товару) в електронному виглядi на офiцiйному веб-сайтi виробника.

     У разi надання гарантiйних зобов'язань в електронному виглядi виробник забезпечує можливiсть реєстрацiї придбаного товару на офiцiйному веб-сайтi виробника в установленому ним порядку.

(статтю 7 доповнено частиною десятою згiдно iз Законом України вiд 01.07.2021р. N 1603-IX)

     11. На прохання споживача реєстрацiя технiчно складних побутових товарiв на офiцiйному веб-сайтi виробника та оформлення гарантiйних зобов'язань в електронному виглядi здiйснюються продавцем пiд час продажу таких товарiв.

     На вимогу споживача продавець повинен надати експлуатацiйнi документи на технiчно складнi побутовi товари (паспорт або будь-який iнший документ, що додається до товару) в паперовому виглядi.

(статтю 7 доповнено частиною одинадцятою згiдно iз Законом України вiд 01.07.2021р. N 1603-IX)

     12. Порядок гарантiйного ремонту (обслуговування) або гарантiйної замiни технiчно складних побутових товарiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 7 доповнено частиною дванадцятою згiдно iз Законом України вiд 01.07.2021р. N 1603-IX)

     10. Споживач має право пред'явити виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недолiкiв товару пiсля закiнчення гарантiйного строку. Ця вимога може бути пред'явлена протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено - протягом десяти рокiв, якщо в товарi було виявлено недолiки (iстотнi недолiки), допущенi з вини виробника. Якщо цю вимогу не задоволено у строки, передбаченi частиною дев'ятою цiєї статтi, споживач має право на свiй вибiр пред'явити виробниковi (продавцевi) iншi вимоги, вiдповiдно до частини першої цiєї статтi.

     11. Вимоги споживача розглядаються пiсля пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарiв, на якi встановлено гарантiйний строк, - технiчного паспорта чи iншого документа, що його замiнює, з позначкою про дату продажу. Вимоги споживача щодо лiкарських засобiв та виробiв медичного призначення розглядаються пiсля пред'явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг", а щодо технiчно складних побутових товарiв - пiсля пред'явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг", та технiчного паспорта чи iншого документа, що його замiнює, з позначкою про дату продажу.

(абзац перший частини одинадцятої статтi 8 у редакцiї Закону України вiд 20.12.2016р. N 1791-VIII, абзац перший частини одинадцятої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.11.2018р. N 2628-VIII)

     Пiд час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачевi розрахунковий документ встановленої форми, що засвiдчує факт купiвлi, з позначкою про дату продажу, або вiдтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцiй (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцiй) QR-код, що дає змогу особi здiйснювати його зчитування та iдентифiкацiю з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому мiстяться, або надiслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

(абзац другий частини одинадцятої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 465-IX)

     Розрахунковий документ має бути виданий або створений в електроннiй формi не пiзнiше моменту передачi товару (послуги).

(частину одинадцяту статтi 8 доповнено новим абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 465-IX, у зв'язку з цим абзац третiй вважати абзацом четвертим)

     У разi втрати споживачем технiчного паспорта чи iншого документа, що його замiнює, їх вiдновлення здiйснюється у порядку, визначеному законодавством.

     12. Виробник зобов'язаний вiдшкодувати всi збитки продавця (пiдприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановленi частиною першою цiєї статтi), який розглядає претензiю споживача до придбаного товару.

     Продавець (виробник) товарiв зобов'язаний у мiсячний строк вiдшкодувати пiдприємству, що виконує його функцiї, збитки, яких воно зазнало у зв'язку iз задоволенням вимог споживача, передбачених цiєю статтею.

     13. Вимоги, встановленi частиною першою цiєї статтi щодо товарiв, виготовлених за межами України, задовольняються за рахунок продавця (iмпортера).

     14. Вимоги споживача, передбаченi цiєю статтею, не пiдлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (пiдприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановленi частиною першою цiєї статтi) доведуть, що недолiки товару виникли внаслiдок порушення споживачем правил користування товаром або його зберiгання. Споживач має право брати участь у перевiрцi якостi товару особисто або через свого представника.

     Стаття 9. Права споживача при придбаннi товару належної якостi

     1. Споживач має право обмiняти непродовольчий товар належної якостi на аналогiчний у продавця, в якого вiн був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розмiром або з iнших причин не може бути ним використаний за призначенням.

     Споживач має право на обмiн товару належної якостi протягом чотирнадцяти днiв, не рахуючи дня купiвлi, якщо тривалiший строк не оголошений продавцем.

(абзац другий частини першої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2741-VI)

     Обмiн товару належної якостi провадиться, якщо вiн не використовувався i якщо збережено його товарний вигляд, споживчi властивостi, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачевi разом з проданим товаром, або вiдтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцiй (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцiй) QR-код, що дає змогу споживачевi здiйснювати його зчитування та iдентифiкацiю з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому мiстяться, або надiсланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

(абзац третiй частини першої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 465-IX)

     Перелiк товарiв, що не пiдлягають обмiну (поверненню) з пiдстав, зазначених у цiй статтi, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Якщо на момент обмiну аналогiчного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-якi iншi товари з наявного асортименту з вiдповiдним перерахуванням вартостi, або розiрвати договiр та одержати назад грошi у розмiрi вартостi повернутого товару, або здiйснити обмiн товару на аналогiчний при першому ж надходженнi вiдповiдного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повiдомити про це споживача, який вимагає обмiну товару.

     3. При розiрваннi договору купiвлi-продажу розрахунки iз споживачем провадяться виходячи з вартостi товару на час його купiвлi. Грошi, сплаченi за товар, повертаються споживачевi у день розiрвання договору, а в разi неможливостi повернути грошi у день розiрвання договору - в iнший строк за домовленiстю сторiн, але не пiзнiше нiж протягом семи днiв.

     Стаття 10. Права споживача у разi порушення умов договору про виконання робiт (надання послуг)

     1. Споживач має право вiдмовитися вiд договору про виконання робiт (надання послуг) i вимагати вiдшкодування збиткiв, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повiльно, що закiнчити її у визначений строк стає неможливим.

     Якщо значну частину обсягу послуги чи робiт (понад сiмдесят вiдсоткiв загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розiрвати договiр лише стосовно частини послуги або робiт, що залишилася.

     2. Якщо пiд час виконання робiт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згiдно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю вiдповiдний строк для усунення недолiкiв, а в разi невиконання цiєї вимоги у визначений строк - розiрвати договiр i вимагати вiдшкодування збиткiв або доручити виправлення недолiкiв третiй особi за рахунок виконавця.

     3. У разi виявлення недолiкiв у виконанiй роботi (наданiй послузi) споживач має право на свiй вибiр вимагати:

     1) безоплатного усунення недолiкiв у виконанiй роботi (наданiй послузi) у розумний строк;

     2) вiдповiдного зменшення цiни виконаної роботи (наданої послуги);

     3) безоплатного виготовлення iншої речi з такого ж матерiалу i такої ж якостi чи повторного виконання роботи;

     4) вiдшкодування завданих йому збиткiв з усуненням недолiкiв виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи iз залученням третьої особи;

     5) реалiзацiї iнших прав, що передбаченi чинним законодавством на день укладення вiдповiдного договору.

     Зазначенi вимоги пiдлягають задоволенню у разi виявлення недолiкiв пiд час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або пiд час її виконання (надання), а в разi неможливостi виявлення недолiкiв пiд час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантiйного чи iншого строку, встановленого договором, чи протягом двох рокiв з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разi вiдсутностi гарантiйного чи iншого строку, встановленого законодавством або договором.

     4. За наявностi у роботi (послузi) iстотних недолiкiв споживач має право вимагати розiрвання договору та вiдшкодування збиткiв.

     Якщо iстотнi недолiки було виявлено в роботi (послузi), виконанiй з матерiалу споживача, споживач має право вимагати на свiй вибiр або виконання її з такого ж матерiалу виконавця, або розiрвання договору i вiдшкодування збиткiв.

     Зазначенi вимоги можуть бути пред'явленi споживачем протягом строкiв, передбачених нормативно-правовими актами та умовами договору, а в разi вiдсутностi таких строкiв - протягом десяти рокiв.

(абзац третiй частини четвертої статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     5. У разi коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згiдно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалiсть виконання визначено у годинах) прострочення споживачевi сплачується пеня у розмiрi трьох вiдсоткiв вартостi роботи (послуги), якщо iнше не передбачено законодавством. У разi коли вартiсть роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачевi неустойку в розмiрi трьох вiдсоткiв загальної вартостi замовлення.

     Сплата виконавцем неустойки (пенi), встановленої в разi невиконання, прострочення виконання або iншого неналежного виконання зобов'язання, не звiльняє його вiд виконання зобов'язання в натурi.

     6. Виконавець не несе вiдповiдальностi за невиконання, прострочення виконання або iнше неналежне виконання зобов'язання та недолiки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслiдок дiї непереборної сили.

     7. Про вiдступи вiд умов договору та iншi недолiки в роботi (послузi), що не могли бути виявленi при звичайному способi її прийняття, споживач зобов'язаний повiдомити виконавцевi не пiзнiше трьох дiб пiсля їх виявлення.

     8. Виконавець залежно вiд характеру i специфiки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачевi розрахунковий документ, що засвiдчує факт виконання роботи (надання послуги), або вiдтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцiй (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцiй) QR-код, що дає змогу споживачевi здiйснювати його зчитування та iдентифiкацiю з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому мiстяться, або надiслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

(частина восьма статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2020р. N 465-IX)

     9. Виконавець зобов'язаний протягом мiсяця вiдшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речi, прийнятої ним вiд споживача для виконання робiт (надання послуг). Виконавець не звiльняється вiд вiдповiдальностi, якщо рiвень його наукових i технiчних знань не дав змоги виявити особливi властивостi речi, прийнятої ним вiд споживача для виконання робiт (надання послуг).

     Якщо виконання робiт (надання послуг) вимагає використання додаткових матерiалiв, такi матерiали повиннi вiдповiдати вимогам безпеки, встановленим законодавством до таких матерiалiв.

     10. Виконавець несе вiдповiдальнiсть за шкоду, завдану життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матерiалiв, обладнання, приладiв, iнструментiв, пристосувань чи iнших засобiв, необхiдних для виконання ним робiт (надання послуг), незалежно вiд рiвня його наукових i технiчних знань, що дає змогу виявити їх властивостi, згiдно iз законодавством.

     11. Якщо пiд час виконання робiт (надання послуг) виникає необхiднiсть у додаткових роботах (послугах), що не були передбаченi умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати вiд споживача дозвiл на виконання таких робiт (надання послуг).

     Будь-якi додатковi роботи (послуги), виконанi (наданi) виконавцем без згоди споживача, не створюють для споживача будь-яких зобов'язань щодо їх оплати.

     12. Якщо пiсля укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх цiну (вартiсть) та характеристики або iншi обставини, явно не задовольнятимуть iнтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повiдомити про це споживача.

     Виконавець зобов'язаний таким же чином повiдомити споживача, якщо вартiсть робiт (послуг) може iстотно зрости, нiж можна було очiкувати пiд час укладення договору.

     Споживач має право вiдмовитися вiд договору про виконання робiт (надання послуг) без штрафних санкцiй з боку виконавця у разi виникнення обставин, передбачених в абзацах першому та другому цiєї частини.

     13. Вимоги цiєї статтi не поширюються на виконання робiт з гарантiйного ремонту.

     Стаття 11. Права споживача в разi придбання ним продукцiї у кредит

     1. Цей Закон застосовується до вiдносин споживчого кредитування у частинi, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

(стаття 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.09.2011р. N 3795-VI, у редакцiї Закону України вiд 15.11.2016р. N 1734-VIII)

     Стаття 12. Права споживача в разi укладення договору поза торговельними або офiсними примiщеннями

     1. Положення цiєї статтi не застосовуються до договорiв, укладених поза торговельними або офiсними примiщеннями, i якi стосуються:

     1) договорiв споживчого кредиту;

     2) правочинiв з нерухомим майном;

     3) правочинiв з цiнними паперами;

     4) договорiв страхування.

     2. У разi реалiзацiї продукцiї поза торговельними або офiсними примiщеннями продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачевi документ, який засвiдчує факт укладення договору i є пiдставою для виникнення взаємних прав та обов'язкiв. Такий документ повинен мiстити iнформацiю про:

     1) дату укладення договору;

     2) найменування та мiсцезнаходження продавця (виконавця);

     3) найменування продукцiї;

     4) цiну;

     5) строк виконання робiт (надання послуг);

     6) iншi iстотнi умови договору;

     7) права та обов'язки сторiн договору.

     У разi ненадання такої iнформацiї суб'єкт господарювання несе вiдповiдальнiсть, встановлену статтями 15 i 23 цього Закону.

     3. У разi реалiзацiї продукцiї поза торговельними або офiсними примiщеннями споживач має право розiрвати договiр за умови повiдомлення про це продавця (виконавця) протягом чотирнадцяти днiв з дати одержання документа, який засвiдчує факт здiйснення правочину поза торговельними або офiсними примiщеннями чи прийняття продукцiї або першої поставки такої продукцiї, за умови, що така продукцiя є рiччю, а прийняття чи поставка продукцiї вiдбувається пiзнiше часу одержання споживачем документа на їх продаж.

     4. У разi реалiзацiї продукцiї поза торговельними або офiсними примiщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплаченi грошi без затримки не пiзнiше тридцяти днiв з моменту повiдомлення споживачем про розiрвання договору. Споживач має право не повертати продукцiю або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

     5. У разi розiрвання договору, укладеного поза торговельними або офiсними примiщеннями, споживач повинен повiдомити продавця (виконавця) про мiсце, де продукцiя може бути повернена.

     Договором може передбачатися, що продукцiя або результати робiт (послуг), що були надiсланi поштою, повиннi у разi розiрвання договору також бути поверненi поштою.

     Будь-якi витрати, пов'язанi з поверненням продукцiї, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен вiдшкодувати витрати споживача у зв'язку з поверненням продукцiї.

     У разi розiрвання договору, укладеного поза торговельними або офiсними примiщеннями, обов'язок споживача зберiгати у себе продукцiю припиняється по закiнченнi шiстдесяти днiв пiсля її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходiв для повернення її собi протягом зазначеного перiоду, така продукцiя переходить у власнiсть споживача без виникнення зобов'язання з оплати її вартостi.

     6. Якщо споживачевi не було надано документ (електронний документ), який засвiдчує факт здiйснення правочину поза торговельними або офiсними примiщеннями, такий правочин не є пiдставою для виникнення обов'язкiв для споживача.

(абзац перший частини шостої статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2015р. N 675-VIII)

     У разi ненадання документа (електронного документа) або пiдтвердження iнформацiї споживач повiдомляє продавця (виконавця) про недiйснiсть договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днiв з моменту одержання такого повiдомлення повинен повернути споживачевi одержанi кошти та вiдшкодувати витрати, понесенi споживачем у зв'язку з поверненням продукцiї.

(абзац другий частини шостої статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2015р. N 675-VIII)

     7. Для здiйснення права на розiрвання договору споживач повинен зберiгати одержану продукцiю у незмiненому станi.

     Знищення, пошкодження або псування продукцiї, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розiрвання договору. Зменшення вартостi продукцiї внаслiдок вiдкриття упаковки, огляду чи перевiрки продукцiї не позбавляє права споживача на розiрвання договору.

     8. У разi коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачевi кредит на суму коштiв за договором, укладеним поза торговельними або офiсними примiщеннями, такий кредит втрачає чиннiсть у момент розiрвання договору.

     9. Якщо всупереч вимогам цiєї статтi протягом установлених строкiв продавець (виконавець) не здiйснює повернення сплаченої суми грошей за продукцiю у разi розiрвання договору, споживачевi виплачується неустойка в розмiрi одного вiдсотка вартостi продукцiї за кожний день затримки повернення грошей.

     Стаття 13. Право споживача у разi укладення договору на вiдстанi

     1. Положення цiєї статтi не застосовуються до договорiв, укладених на вiдстанi, якi стосуються:

     1) правочинiв з нерухомим майном, крiм оренди такого майна;

     2) правочинiв з цiнними паперами;

     3) фiнансових послуг;

     4) продажу товарiв торговельними автоматами;

     5) телекомунiкацiйних послуг;

     6) правочинiв, здiйснених на аукцiонi, якщо участь у ньому можлива i без використання засобiв дистанцiйного зв'язку.

     2. Перед укладенням договорiв на вiдстанi продавець (виконавець) повинен надати споживачевi iнформацiю про:

     1) найменування продавця (виконавця), його мiсцезнаходження та порядок прийняття претензiї;

     2) основнi характеристики продукцiї;

     3) цiну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;

     4) гарантiйнi зобов'язання та iншi послуги, пов'язанi з утриманням чи ремонтом продукцiї;

     5) iншi умови поставки або виконання договору;

     6) мiнiмальну тривалiсть договору, якщо вiн передбачає перiодичнi поставки продукцiї або послуг;

     7) вартiсть телекомунiкацiйних послуг, якщо вона вiдрiзняється вiд граничного тарифу;

     8) перiод прийняття пропозицiй;

     9) порядок розiрвання договору.

     У разi ненадання такої iнформацiї суб'єкт господарювання несе вiдповiдальнiсть згiдно iз статтями 15 i 23 цього Закону.

     3. Факт надання iнформацiї вiдповiдно до вимог частини другої цiєї статтi повинен бути пiдтверджений письмово або за допомогою електронного повiдомлення. Iнформацiя, пiдтверджена таким чином, не може бути змiнена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку.

     Пiдтвердження iнформацiї не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанцiйного зв'язку i оплачується через оператора телекомунiкацiйних послуг.

     4. Споживач має право розiрвати укладений на вiдстанi договiр шляхом повiдомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днiв з моменту пiдтвердження iнформацiї або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.

     Якщо вiдповiдно до абзацу другого частини третьої цiєї статтi пiдтвердження iнформацiї не вимагається, споживач може розiрвати договiр протягом чотирнадцяти днiв з моменту його укладення.

     У разi продажу матерiальних речей їх повернення також свiдчить про розiрвання договору.

     Якщо пiдтвердження iнформацiї не вiдповiдає вимогам частини третьої цiєї статтi, строк, протягом якого споживач має право розiрвати договiр, становить дев'яносто днiв з моменту одержання такої iнформацiї, або у разi продажу матерiальних речей - з моменту одержання товару або першої поставки товару. Якщо протягом цього строку пiдтвердження iнформацiї було виправлене, споживач має право розiрвати договiр протягом чотирнадцяти днiв з моменту одержання виправленого пiдтвердження.

     5. У разi коли iнше не передбачено договором, споживач не має права розiрвати договiр, укладений на вiдстанi, якщо:

     1) надання послуги або поставка товару електронними засобами зв'язку за згодою споживача вiдбулися до закiнчення строку розiрвання договору, визначеного у частинi четвертiй цiєї статтi, про що споживачевi було повiдомлено у пiдтвердженнi iнформацiї;

     2) цiна товару або послуги залежить вiд котировок на фiнансовому ринку, тобто поза контролем продавця;

     3) договiр стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто якщо товар не може бути проданий iншим особам або може бути проданий лише з iстотними фiнансовими втратами для продавця (виконавця);

     4) споживач вiдкрив аудiо- чи вiдеокасету або носiй комп'ютерного забезпечення, якi постачаються запечатаними;

     5) договiр стосується доставки перiодичних видань;

     6) договiр стосується лотерей чи iнших азартних iгор.

     6. Якщо iнше не передбачено договором, укладеним на вiдстанi, продавець повинен поставити споживачевi товар протягом прийнятного строку, але не пiзнiше тридцяти днiв з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.

     У разi неможливостi виконання договору через вiдсутнiсть замовленого товару продавець повинен негайно повiдомити про це споживача, але не пiзнiше тридцяти днiв з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.

     Продавець може використовувати стандартну умову у договорi про можливiсть замiни товару в разi його вiдсутностi iншим товаром. Така умова вважатиметься справедливою, якщо:

     1) iнший товар вiдповiдає метi використання замовленого товару;

     2) має таку ж або кращу якiсть;

     3) його цiна не перевищує цiни замовленого товару.

     Про наявнiсть такої умови у договорi споживач повинен бути повiдомлений перед укладенням договору в порядку, передбаченому частиною другою цiєї статтi.

     7. До договору, укладеного на вiдстанi, застосовуються положення, передбаченi частинами п'ятою-дев'ятою статтi 12 цього Закону.

     Стаття 14. Право споживача на безпеку продукцiї (товарiв, наслiдки робiт)

     1. Споживач має право на те, щоб продукцiя за звичайних умов її використання, зберiгання i транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.

     Абзац другий частини першої статтi 14 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     2. На товари (наслiдки робiт), використання яких понад визначений строк є небезпечним для життя, здоров'я споживача, навколишнього природного середовища або може заподiяти шкоду майну споживача, встановлюється строк служби (строк придатностi). Цi вимоги можуть поширюватись як на вирiб у цiлому, так i на окремi його частини.

     Виробник (виконавець, продавець) повинен попереджати споживача про встановлений строк служби (строк придатностi) товару (наслiдкiв роботи) або його частини, обов'язковi умови його використання та можливi наслiдки в разi їх невиконання, а також про необхiднi дiї пiсля закiнчення цього строку.

     Абзац третiй частини другої статтi 14 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     3. Якщо для безпечного використання продукцiї, її зберiгання, транспортування та утилiзацiї необхiдно додержуватися спецiальних правил, виробник (виконавець) зобов'язаний розробити такi правила та довести їх до продавця або споживача, а продавець - до споживача, якщо вiдповiдними нормативно-правовими актами, у тому числi технiчними регламентами, не встановлено iншi способи iнформування споживачiв про певнi види ризику чи продукцiї.

(частина третя статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2740-VIII)

     4. Продукцiя, щодо якої нормативно-правовими актами, в тому числi технiчними регламентами, встановленi вимоги стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачiв i навколишнього природного середовища, повинна вводитися в обiг та реалiзовуватися з додержанням зазначених вимог.

(частина четверта статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII, у редакцiї Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     5. Виробник (виконавець) зобов'язаний вiдшкодувати у повному обсязi завданi споживачам збитки, пов'язанi з вiдкликанням продукцiї.

(частина п'ята статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     6. Частину шосту статтi 14 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     7. Виробник (виконавець) зобов'язаний iнформувати споживача про можливий ризик i про безпечне використання продукцiї за допомогою прийнятих загальновiдомих у мiжнароднiй практицi позначень, якщо вiдповiдними нормативно-правовими актами, у тому числi технiчними регламентами, не встановлено iншi способи iнформування споживачiв про певнi види ризику чи продукцiї.

(частина сьома статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2740-VIII)

     Стаття 15. Право споживача на iнформацiю про продукцiю

     1. Споживач має право на одержання необхiдної, доступної, достовiрної та своєчасної iнформацiї про продукцiю, що забезпечує можливiсть її свiдомого i компетентного вибору. Iнформацiя повинна бути надана споживачевi до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Iнформацiя про продукцiю не вважається рекламою.

     Iнформацiя про продукцiю повинна мiстити:

     1) назву товару, найменування або вiдтворення знака для товарiв i послуг, за якими вони реалiзуються;

     2) пункт 2 частини першої статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII, вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     3) данi про основнi властивостi продукцiї, номiнальну кiлькiсть (масу, об'єм тощо), умови використання;

(пункт 3 частини першої статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     4) вiдомостi про вмiст шкiдливих для здоров'я речовин, якi встановленi нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукцiї, якщо такi застереження встановленi нормативно-правовими актами;

     5) позначку про наявнiсть у складi продукцiї генетично модифiкованих органiзмiв;

(пiдпункт 5 частини першої статтi 15 у редакцiї Законiв України вiд 17.12.2009р. N 1779-VI, вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     6) данi про цiну (тариф), умови та правила придбання продукцiї;

     61) виробник (продавець) у разi виявлення недостовiрної iнформацiї про продукцiю (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцiю з продажу та приводить iнформацiю про неї у вiдповiднiсть, якщо законом чи вiдповiдним технiчним регламентом не встановлено iнший порядок дiй виробника (продавця) у таких випадках;

(частину першу статтi 15 доповнено пiдпунктом 61 згiдно iз Законом України вiд 17.12.2009р. N 1779-VI, абзац дев'ятий частини першої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2740-VIII)

     7) дату виготовлення;

     8) вiдомостi про умови зберiгання;

     9) гарантiйнi зобов'язання виробника (виконавця);

     10) правила та умови ефективного i безпечного використання продукцiї;

     11) строк придатностi (строк служби) товару (наслiдкiв роботи), вiдомостi про необхiднi дiї споживача пiсля їх закiнчення, а також про можливi наслiдки в разi невиконання цих дiй;

     12) найменування та мiсцезнаходження виробника (виконавця, продавця) i пiдприємства, яке здiйснює його функцiї щодо прийняття претензiй вiд споживача, а також проводить ремонт i технiчне обслуговування.

     Iнформацiя про послуги, пов'язанi з концертною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною дiяльнiстю, повинна мiстити данi про використання чи невикористання виконавцями музичних творiв фонограм власного вокального, iнструментального, вокально-iнструментального виконання музичного твору з музичним супроводом або без нього чи фонограм музичного супроводу до власного вокального, iнструментального, вокально-iнструментального виконання музичного твору.

     Абзац сiмнадцятий частини першої статтi 15 виключено

(абзац сiмнадцятий частини першої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII, виключено згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2740-VIII)

     Стосовно продукцiї, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до вiдома споживача iнформацiю про таку продукцiю i можливi наслiдки її споживання (використання).

     Нормативно-правовими актами, в тому числi технiчними регламентами, можуть бути встановленi додатковi вимоги до змiсту iнформацiї про продукцiю. У разi якщо нормативно-правовими актами, у тому числi технiчними регламентами, встановлено спецiальнi вимоги до змiсту iнформацiї про певнi види продукцiї, положення цiєї частини застосовуються у частинi, що не охоплюється такими спецiальними вимогами.

(частину першу статтi 15 доповнено новим абзацом дев'ятнадцятим згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII, у зв'язку з цим абзац дев'ятнадцятий вважати абзацом двадцятим, абзац дев'ятнадцятий частини першої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2740-VIII)

     Iнформацiя споживачевi повинна надаватися згiдно iз законодавством про мови.

     2. Iнформацiя, передбачена частиною першою цiєї статтi, доводиться до вiдома споживачiв виробником (виконавцем, продавцем) у супровiднiй документацiї, що додається до продукцiї, на етикетцi, а також у маркуваннi чи iншим способом (у доступнiй наочнiй формi), визначеним вiдповiдними нормативно-правовими актами, у тому числi технiчними регламентами, або прийнятим для окремих видiв продукцiї або в окремих сферах обслуговування.

(абзац перший частини другої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2740-VIII)

     Iнформацiя про продукцiю може бути розмiщена у мiсцях, де вона реалiзується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобiв дистанцiйного зв'язку.

     Абзац третiй частини другої статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     3. Продавець (виконавець), який реалiзує продукцiю, повинен обов'язково зазначати цiну кожної одиницi такої продукцiї або однiєї категорiї продукцiї та цiну однiєї стандартної одиницi цiєї продукцiї.

     Написи щодо цiни реалiзацiї продукцiї мають бути чiткими i простими для розумiння.

     Цiна продукцiї повинна включати в себе всi податки та неподатковi обов'язковi платежi, якi вiдповiдно до законодавства сплачуються споживачем пiд час придбання вiдповiдної продукцiї.

     На аукцiонних торгах споживачам повинна повiдомлятися стартова цiна продажу вiдповiдного товару.

     Цiна товару зазначається за одну упаковку такого товару, а якщо товар поставляється без упаковки - за одиницю вимiрювання, яка звичайно застосовується до такого товару.

     У разi коли за одну цiну пропонується кiлька товарiв, робiт або послуг чи їх поєднання або якщо продавець (виконавець) надає споживачевi при реалiзацiї однiєї продукцiї право одержати iншу продукцiю за зниженою цiною, до споживача доводиться iнформацiя щодо:

     1) змiсту та вартостi пропозицiї та у разi пропонування товарiв, робiт або послуг за одну цiну - цiни таких товарiв, робiт або послуг, взятих окремо;

     2) умови прийняття пропозицiї, зокрема строку її дiї та будь-яких обмежень, включаючи обмеження щодо кiлькостi.

     Дiя положень цiєї частини поширюється також на продукцiю, що є харчовим продуктом.

(частину третю статтi 15 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     4. Вживання понять "знижка" або "зменшена цiна" або будь-яких iнших, аналогiчних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов:

     1) якщо вони застосовуються до продукцiї, яку безпосередньо реалiзує суб'єкт господарювання;

     2) якщо такого роду знижка або зменшення цiни застосовується протягом визначеного та обмеженого перiоду часу;

     3) якщо цiна продукцiї є нижчою вiд її звичайної цiни.

     Дiя положень цiєї частини поширюється також на продукцiю, що є харчовим продуктом.

(частину четверту статтi 15 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     5. Вживання поняття "розпродаж" або будь-яких iнших, аналогiчних йому, дозволяється лише з додержанням таких умов:

     1) якщо здiйснюється розпродаж усiх товарiв у межах певного мiсця або чiтко визначеної групи товарiв;

     2) якщо тривалiсть розпродажу обмежено в часi;

     3) якщо цiни товарiв, що пiдлягають розпродажу, є меншими вiд їх звичайної цiни.

     Дiя положень цiєї частини поширюється також на продукцiю, що є харчовим продуктом.

(частину п'яту статтi 15 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     6. Пiсля публiчного повiдомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення цiни до споживачiв повинна доводитися iнформацiя про цiну продукцiї, що була встановлена до початку проведення вiдповiдного розпродажу, застосування знижок або зменшення цiни, а також цiну цiєї ж продукцiї, встановлену пiсля їх початку.

     Дiя положень цiєї частини поширюється також на продукцiю, що є харчовим продуктом.

(частину шосту статтi 15 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     7. У разi коли надання недоступної, недостовiрної, неповної або несвоєчасної iнформацiї про продукцiю та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:

     1) придбання продукцiї, яка не має потрiбних споживачевi властивостей, - споживач має право розiрвати договiр i вимагати вiдшкодування завданих йому збиткiв;

     2) неможливiсть використання придбаної продукцiї за призначенням - споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не бiльше мiсяця, строк належної iнформацiї. Якщо iнформацiю в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розiрвати договiр i вимагати вiдшкодування збиткiв;

     3) заподiяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача - споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбаченi законом, а також вимагати вiдшкодування збиткiв, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володiннi на правi власностi або на iнших пiдставах, передбачених законом чи договором.

(пункт 3 частини сьомої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.05.2011р. N 3390-VI)

     8. Збитки, завданi споживачевi недобросовiсною рекламою, пiдлягають вiдшкодуванню винною особою у повному обсязi.

     Продавець не звiльняється вiд вiдповiдальностi у разi неодержання ним вiд виробника (iмпортера) вiдповiдної iнформацiї про товар.

     9. Пiд час розгляду вимог споживача про вiдшкодування збиткiв, завданих недостовiрною або неповною iнформацiєю про продукцiю чи недобросовiсною рекламою, необхiдно виходити з припущення, що у споживача немає спецiальних знань про властивостi та характеристики продукцiї, яку вiн придбаває.

     Стаття 16. Вiдповiдальнiсть за шкоду, завдану внаслiдок недолiкiв продукцiї (дефекту в продукцiї)

     1. Шкода, завдана внаслiдок недолiкiв продукцiї (дефекту в продукцiї), вiдшкодовується вiдповiдно до закону.

(стаття 16 у редакцiї Закону України вiд 19.05.2011р. N 3390-VI)

     Стаття 17. Права споживача у сферi торговельного та iнших видiв обслуговування

     1. За всiма споживачами однаковою мiрою визнається право на задоволення їх потреб у сферi торговельного та iнших видiв обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачiв не допускається, крiм випадкiв, передбачених нормативно-правовими актами.

     2. Споживач має право на вiльний вибiр товарiв i послуг у зручний для нього час та на вiльне використання електронних платiжних засобiв з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видiв) розрахункiв, установлених законодавством України.

     Продавець (виконавець) зобов'язаний всiляко сприяти споживачевi у вiльному виборi продукцiї та форм її оплати.

     Забороняється примушувати споживача придбавати продукцiю неналежної якостi або непотрiбного йому асортименту, у будь-який спосiб обмежувати використання ним електронних платiжних засобiв, якщо вiдповiдно до законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати.

(частина друга статтi 17 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     3. Продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачевi достовiрну i доступну iнформацiю про найменування, належнiсть та режим роботи свого пiдприємства.

     4. Споживач має право на перевiрку якостi, безпеки, комплектностi, мiри, ваги та цiни продукцiї, що придбавається (замовляється), демонстрацiю безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимiрювальнi прилади, документи про якiсть, безпеку, цiну продукцiї.

     У разi коли пiд час гарантiйного строку необхiдно визначити причини втрати якостi продукцiї, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання вiд споживача письмової згоди органiзувати проведення експертизи продукцiї. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недолiки виникли пiсля передачi продукцiї споживачевi внаслiдок порушення ним встановлених правил використання, зберiгання чи транспортування або дiй третiх осiб, вимоги споживача не пiдлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний вiдшкодувати продавцю (виконавцю, пiдприємству, яке виконує його функцiї) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновкiв експертизи у судовому порядку.

     5. У разi порушення прав споживача на пiдприємствах сфери обслуговування продавець (виробник, виконавець) i працiвники цих пiдприємств несуть вiдповiдальнiсть, встановлену законом.

     Стаття 18. Визнання недiйсними умов договорiв, що обмежують права споживача

     1. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори iз споживачем умови, якi є несправедливими.

     2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовiсностi його наслiдком є iстотний дисбаланс договiрних прав та обов'язкiв на шкоду споживача.

     3. Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

     1) звiльнення або обмеження юридичної вiдповiдальностi продавця (виконавця, виробника) у разi смертi або ушкодження здоров'я споживача, спричинених дiями чи бездiяльнiстю продавця (виконавця, виробника);

     2) виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разi повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договiрних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалiк, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разi порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);

     3) встановлення жорстких обов'язкiв споживача, тодi як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

     4) надання можливостi продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здiйснену споживачем, у разi вiдмови споживача укласти або виконати договiр, без встановлення права споживача на одержання вiдповiдної компенсацiї вiд продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розiрванням або невиконанням ним договору;

     5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорцiйно великої суми компенсацiї (понад п'ятдесят вiдсоткiв вартостi продукцiї) у разi невиконання ним зобов'язань за договором;

     6) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розiрвати договiр iз споживачем на власний розсуд, якщо споживачевi таке право не надається;

     7) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукцiї у разi розiрвання договору з iнiцiативи продавця (виконавця, виробника);

     8) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розiрвати договiр, укладений на невизначений строк iз споживачем без повiдомлення його про це, крiм випадкiв, установлених законом;

     9) установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дiї договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить вiдповiдного намiру;

     10) установлення обов'язкових для споживача умов, з якими вiн не мав реальної можливостi ознайомитися перед укладенням договору;

     11) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змiнювати умови договору на власний розсуд або на пiдставах, не зазначених у договорi;

     12) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змiнювати характеристики продукцiї, що є предметом договору;

     13) визначення цiни товару на момент його поставки споживачевi або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливостi збiльшувати цiну без надання споживачевi права розiрвати договiр у разi збiльшення цiни порiвняно з тiєю, що була погоджена на момент укладення договору;

     14) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права визначати вiдповiднiсть продукцiї умовам договору або надання йому виключного права щодо тлумачення договору;

     15) обмеження вiдповiдальностi продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов'язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов'язань додержанням зайвих формальностей;

     16) встановлення обов'язку споживача виконати всi зобов'язання навiть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх;

     17) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов'язки за договором третiй особi, якщо це може стати наслiдком зменшення гарантiй, що виникають за договором для споживача, без його згоди.

     4. Перелiк несправедливих умов у договорах iз споживачами не є вичерпним.

     Положення пункту 8 частини третьої цiєї статтi не застосовується до умови договорiв про надання споживчого кредиту, вiдповiдно до якої кредитодавець встановлює право розiрвати договiр в односторонньому порядку за наявностi пiдстав, визначених законодавством, та за умови негайного повiдомлення кожної iз сторiн про розiрвання договору.

     Положення пункту 11 частини третьої цiєї статтi не застосовується до договорiв, укладених на невизначений строк, за умови встановлення в таких договорах обов'язковостi повiдомлення заздалегiдь споживача про намiр змiнити умови договору i надання йому у зв'язку з цим права на розiрвання договору.

     Положення пункту 13 частини третьої цiєї статтi не застосовується до положень про iндексацiю цiни, що вiдповiдають законодавству, якщо умови та метод розрахунку цiни чiтко i недвозначно визначено у договорi.

     Положення пунктiв 8, 11 та 13 частини третьої цiєї статтi не застосовуються до:

     1) операцiй iз цiнними паперами, фiнансовими послугами та iншими товарами або послугами, цiна яких залежить вiд змiни котировок або iндексiв на бiржах чи ставок на фiнансових ринках, якi не контролюються продавцем;

     2) договорiв про купiвлю/продаж iноземної валюти, дорожнiх чекiв або про мiжнароднi грошовi перекази, номiнованi в iноземнiй валютi.

     5. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи цiну договору, таке положення може бути змiнено або визнано недiйсним.

     6. У разi коли змiна положення або визнання його недiйсним зумовлює змiну iнших положень договору, на вимогу споживача:

     1) такi положення також пiдлягають змiнi; або

     2) договiр може бути визнаним недiйсним у цiлому.

     7. Положення, що було визнане недiйсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться змiни, такi змiни вважаються чинними з моменту їх внесення.

     8. Нечiткi або двозначнi положення договорiв iз споживачами тлумачаться на користь споживача.

     9. Якщо в результатi застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачевi завдано збиткiв, вони повиннi вiдшкодовуватися винною особою у повному обсязi.

     Споживач має право на вiдшкодування збиткiв, завданих йому виробником (виконавцем, продавцем), у зв'язку з використанням останнiм переваг свого становища у виробничiй чи торговельнiй дiяльностi.

     Стаття 19. Заборона нечесної пiдприємницької практики

     1. Нечесна пiдприємницька практика забороняється.

     Нечесна пiдприємницька практика включає:

     1) вчинення дiй, що квалiфiкуються законодавством як прояв недобросовiсної конкуренцiї;

     2) будь-яку дiяльнiсть (дiї або бездiяльнiсть), що вводить споживача в оману або є агресивною.

     2. Пiдприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здiйснення правочину, на який в iншому випадку вiн не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної iнформацiї або ненадання iнформацiї про:

     1) основнi характеристики продукцiї, такi як: її наявнiсть, переваги, небезпека, склад, методи використання, метод i дата виготовлення або надання, поставка, кiлькiсть, специфiкацiя, географiчне або iнше походження, очiкуванi результати споживання чи результати та основнi характеристики тестiв або перевiрок товару;

     2) гарантiйний строк та гарантiйне обслуговування продукцiї;

     3) будь-якi застереження щодо прямої чи опосередкованої пiдтримки виробником продавця або продукцiї;

     4) спосiб продажу, цiну або спосiб розрахунку цiни, наявнiсть знижок або iнших цiнових переваг;

     5) умови оплати, доставки, виконання договору купiвлi-продажу;

     6) потреби у послугах, замiнi складових чи ремонтi;

     7) мiсце розташування i повну назву продавця, а в разi потреби - мiсце розташування i повну назву особи, вiд iменi якої виступає продавець;

     8) характер, атрибути та права продавця або його агента, зокрема iнформацiї про його особу та активи, квалiфiкацiю, статус, наявнiсть лiцензiї, афiлiйованiсть та права iнтелектуальної або промислової власностi, його вiдзнаки та нагороди;

     9) небезпеку, що загрожує споживачу у зв'язку з покупкою та/або використанням продукцiї;

     10) права споживача, у тому числi право вiдмовитися вiд продукцiї (для вiдповiдних видiв товарiв, робiт i послуг), право на замiну продукцiї або вiдшкодування збиткiв.

     Пiдприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо пiд час пропонування продукцiї споживачу не надається або надається у нечiткий, незрозумiлий або двозначний спосiб iнформацiя, необхiдна для здiйснення свiдомого вибору.

     Пiдприємницька практика, яка iстотно спотворює або може iстотно спотворити економiчну поведiнку лише чiтко визначеної (окремої) групи споживачiв, особливо вразливих до такої дiяльностi через їх розумовi або фiзичнi вади, вiк чи довiрливiсть, у разi якщо продавець мав об'єктивну можливiсть передбачити їх поведiнку та особливостi, має оцiнюватися з точки зору середньостатистичного представника такої групи, а також з урахуванням припущення, що, зважаючи на викладенi обставини, можливiсть здiйснити свiдомий i компетентний вибiр вiдсутня i споживач помиляється при вчиненнi правочину щодо обставин, якi мають iстотне значення. Зазначенi умови не стосуються законної рекламної дiяльностi, у тому числi створення заяв або виразiв, якi не можуть бути сприйнятi буквально.

(частина друга статтi 19 у редакцiї Закону України вiд 12.11.2019р. N 286-IX)

     3. Забороняються як такi, що вводять в оману:

     1) пропонування для реалiзацiї продукцiї за визначеною цiною, якщо iснують пiдстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцiю за такою цiною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану цiну та характеристики продукцiї;

     2) пропонування з метою реалiзацiї однiєї продукцiї до реалiзацiї iншої;

     3) вiдмова вiд пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару;

     4) недостовiрне повiдомлення про наявнiсть обмеженої кiлькостi продукцiї або про продаж продукцiї протягом обмеженого строку, що спонукає споживачiв до прийняття швидкого рiшення i позбавляє їх достатнього перiоду часу для прийняття свiдомого рiшення;

(пункт 4 частини третьої статтi 19 у редакцiї Закону України вiд 12.11.2019р. N 286-IX)

     5) пропонування до вiльної реалiзацiї продукцiї, яка вилучена з обiгу або щодо обiгу якої iснують обмеження;

     6) недостовiрне твердження, що iснуватиме загроза особистiй безпецi споживача або його сiм'ї, якщо вiн не придбає чи не замовить продукцiю;

     7) утворення, експлуатацiя або сприяння розвитку пiрамiдальних схем, коли споживач сплачує за можливiсть одержання компенсацiї, яка надається за рахунок залучення iнших споживачiв до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукцiї;

     8) використання повiдомлення про розпродаж у зв'язку iз припиненням суб'єкта господарювання, його структурного пiдроздiлу або припинення вiдповiдного виду господарської дiяльностi, тодi як це не вiдповiдає дiйсностi;

     9) маркування продукцiї знаком довiри, знаком якостi або знаком вiдповiдностi без отримання на це вiдповiдного дозволу уповноваженої особи чи власника таких знакiв;

(частину третю статтi 19 доповнено пунктом 9 згiдно iз Законом України вiд 12.11.2019р. N 286-IX)

     10) пропонування продажу продукцiї за спецiальною цiною, якщо:

     а) у продажу така продукцiя вiдсутня;

     б) продавець вiдмовляється прийняти замовлення на таку продукцiю або доставити її у прийнятний строк;

     в) продавець пропонує неякiснi екземпляри такої продукцiї з намiром продати iншу продукцiю;

(частину третю статтi 19 доповнено пунктом 10 згiдно iз Законом України вiд 12.11.2019р. N 286-IX)

     11) представлення встановленого законодавством права споживача як наданого продавцем продукцiї привiлею;

(частину третю статтi 19 доповнено пунктом 11 згiдно iз Законом України вiд 12.11.2019р. N 286-IX)

     12) неправдива заява про припинення продавцем торговельної дiяльностi або його переїзд;

(частину третю статтi 19 доповнено пунктом 12 згiдно iз Законом України вiд 12.11.2019р. N 286-IX)

     13) заява про те, що придбання продукцiї може сприяти виграшу у лотереї;

(частину третю статтi 19 доповнено пунктом 13 згiдно iз Законом України вiд 12.11.2019р. N 286-IX)

     14) поширення недостовiрної iнформацiї про стан ринку або можливiсть придбати продукцiю з метою спонукати споживача придбати продукцiю на менш вигiдних для нього умовах;

(частину третю статтi 19 доповнено пунктом 14 згiдно iз Законом України вiд 12.11.2019р. N 286-IX)

     15) заява про проведення конкурсу або розiграшу подарункiв без наступного вручення таких подарункiв або їх еквiвалента;

(частину третю статтi 19 доповнено пунктом 16 згiдно iз Законом України вiд 12.11.2019р. N 286-IX)

     16) недостовiрне твердження про те, що продавець дiє не в торговельних, дiлових чи професiйних iнтересах, або представлення продавцем себе як споживача.

(частину третю статтi 19 доповнено пунктом 17 згiдно iз Законом України вiд 12.11.2019р. N 286-IX)

     Перелiк форм пiдприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

     4. Агресивною вважається пiдприємницька практика, яка фактично мiстить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та iстотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведiнку споживача стосовно придбання продукцiї.

     При встановленнi того, чи мiстить пiдприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:

     1) час, характер та повторюванiсть пропозицiй щодо придбання продукцiї;

     2) вживання образливих або загрозливих висловiв;

     3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було вiдомо, для впливу на рiшення споживача;

     4) встановлення обтяжливих або непропорцiйних позадоговiрних перешкод для здiйснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розiрвати договiр або замiнити продукцiю чи укласти договiр з iншим суб'єктом господарювання;

     5) загроза здiйснити незаконнi або неправомiрнi дiї.

     5. Як агресивнi забороняються такi форми пiдприємницької практики:

     1) створення враження, що споживач не може залишити примiщення продавця (виконавця) без укладення договору або здiйснення оплати;

     2) здiйснення тривалих та/або перiодичних вiзитiв до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дiй або залишення житла;

     3) здiйснення постiйних телефонних, факсимiльних, електронних або iнших повiдомлень без згоди на це споживача;

     4) вимога оплати продукцiї, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.

     Перелiк форм агресивної пiдприємницької практики не є вичерпним.

     6. Правочини, здiйсненi з використанням нечесної пiдприємницької практики, є недiйсними.

     Суб'єкти господарювання, їх працiвники несуть вiдповiдальнiсть за нечесну пiдприємницьку практику згiдно iз законодавством.

     Стаття 20. Правила торговельного, побутового та iнших видiв обслуговування

     1. Правила торговельного, побутового та iнших видiв обслуговування (виконання робiт, надання послуг) затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Зазначенi правила не можуть суперечити законодавчим актам.

     Стаття 21. Порушення прав споживачiв

     1. Крiм iнших випадкiв порушень прав споживачiв, якi можуть бути встановленi та доведенi виходячи з вiдповiдних положень законодавства у сферi захисту прав споживачiв, вважається, що для цiлей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачiв права споживача вважаються в будь-якому разi порушеними, якщо:

     1) при реалiзацiї продукцiї будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукцiї;

     2) при реалiзацiї продукцiї будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

     3) при наданнi послуги, вiд якої споживач не може вiдмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такi умови одержання послуги, якi ставлять споживача у нерiвне становище порiвняно з iншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачевi однакових гарантiй вiдшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

     4) порушується принцип рiвностi сторiн договору, учасником якого є споживач;

     5) будь-яким чином (крiм випадкiв, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхiдної, доступної, достовiрної та своєчасної iнформацiї про вiдповiдну продукцiю;

     6) споживачу реалiзовано продукцiю, яка є небезпечною, неналежної якостi, фальсифiкованою;

     7) цiну продукцiї визначено неналежним чином;

     8) документи, якi пiдтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

     Стаття 22. Судовий захист прав споживачiв

     1. Захист прав споживачiв, передбачених законодавством, здiйснюється судом.

     2. При задоволеннi вимог споживача суд одночасно вирiшує питання щодо вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди.

     3. Споживачi звiльняються вiд сплати судового збору за позовами, що пов'язанi з порушенням їх прав.

(частина третя статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.07.2011р. N 3674-VI)

     Стаття 23. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про захист прав споживачiв

     1. У разi порушення законодавства про захист прав споживачiв суб'єкти господарювання сфери торговельного та iнших видiв обслуговування несуть вiдповiдальнiсть за:

(абзац перший частини першої статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     1) вiдмову споживачу в реалiзацiї його прав, установлених частиною першою статтi 8, частиною першою статтi 9 i частиною третьою статтi 10 цього Закону, - у десятикратному розмiрi вартостi продукцiї виходячи з цiн, що дiяли на час придбання цiєї продукцiї, але не менше п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

(пункт 1 частини першої статтi 23 у редакцiї Закону України вiд 02.12.2010р. N 2741-VI)

     2) пункт 2 частини першої статтi 23 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     3) пункт 3 частини першої статтi 23 виключено

(пункт 3 частини першої статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.10.2012р. N 5312-VI, вiд 15.01.2015р. N 124-VIII, виключено згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2740-VIII)

     4) виготовлення або реалiзацiю продукцiї, що не вiдповiдає вимогам нормативно-правових актiв стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачiв i навколишнього природного середовища, - у розмiрi трьохсот вiдсоткiв вартостi виготовленої або одержаної для реалiзацiї партiї товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а у разi, коли вiдповiдно до закону суб'єкт господарської дiяльностi не веде обов'язковий облiк доходiв i витрат, - у розмiрi п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

(пункт 4 частини першої статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     5) реалiзацiю продукцiї, забороненої вiдповiдним державним органом для виготовлення та реалiзацiї (виконання, надання), - у розмiрi п'ятисот вiдсоткiв вартостi одержаної для реалiзацiї партiї товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а у разi, коли вiдповiдно до закону суб'єкт господарської дiяльностi не веде обов'язковий облiк доходiв i витрат, - у розмiрi ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     6) реалiзацiю небезпечного товару (отрути, пестицидiв, вибухо- i вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без iнформацiї про правила i умови безпечного його використання - у розмiрi ста вiдсоткiв вартостi одержаної для реалiзацiї партiї товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а у разi, коли вiдповiдно до закону суб'єкт господарської дiяльностi не веде обов'язковий облiк доходiв i витрат, - у розмiрi двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     7) вiдсутнiсть необхiдної, доступної, достовiрної та своєчасної iнформацiї про продукцiю або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцiю") - у розмiрi тридцяти вiдсоткiв вартостi одержаної для реалiзацiї партiї товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а у разi, коли вiдповiдно до закону суб'єкт господарської дiяльностi не веде обов'язковий облiк доходiв i витрат, - у розмiрi п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

(пункт 7 частини першої статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2015р. N 675-VIII)

     8) створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, та структурного пiдроздiлу з питань захисту прав споживачiв органу мiсцевого самоврядування у проведеннi перевiрки якостi продукцiї, а також правил торговельного та iнших видiв обслуговування - у розмiрi вiд одного до десяти вiдсоткiв вартостi реалiзованої продукцiї за попереднiй календарний мiсяць, але не менше десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а у разi, коли вiдповiдно до закону суб'єкт господарської дiяльностi не веде обов'язковий облiк доходiв i витрат, - у розмiрi десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

(пункт 8 частини першої статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     9) невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осiб центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, про усунення порушень прав споживачiв - у розмiрi двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

(пункт 9 частини першої статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     10) реалiзацiю товару, строк придатностi якого минув, - у розмiрi двохсот вiдсоткiв вартостi залишку одержаної для реалiзацiї партiї товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     11) порушення умов договору мiж споживачем i виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмiрi ста вiдсоткiв вартостi виконаної роботи (наданої послуги), а за тi самi дiї, вчиненi щодо групи споживачiв, - у розмiрi вiд одного до десяти вiдсоткiв вартостi виконаних робiт (наданих послуг) за попереднiй календарний мiсяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     12) обмеження або вiдмову в реалiзацiї прав споживачiв, установлених частиною другою статтi 17 цього Закону, - у розмiрi п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(частину першу статтi 23 доповнено пунктом 12 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     2. Суми штрафiв зараховуються до державного бюджету.

     Абзац другий частини другої статтi 23 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     3. У разi невиконання в добровiльному порядку суб'єктами господарювання сфери торгiвлi i послуг, у тому числi ресторанного господарства, визначених у статтi 26 цього Закону рiшень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, та його посадових осiб про накладення стягнення примусове виконання таких рiшень (постанов) здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi органiзацiї примусового виконання рiшень судiв та iнших органiв (посадових осiб), в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

(частина третя статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Роздiл III
ГРОМАДСЬКI ОРГАНIЗАЦIЇ СПОЖИВАЧIВ (ОБ'ЄДНАННЯ СПОЖИВАЧIВ)

     Стаття 24. Громадськi органiзацiї споживачiв (об'єднання споживачiв)

     1. З метою захисту своїх законних прав та iнтересiв споживачi мають право об'єднуватися у громадськi органiзацiї споживачiв (об'єднання споживачiв).

     2. Об'єднання споживачiв є громадськими органiзацiями, що провадять свою дiяльнiсть вiдповiдно до Закону України "Про об'єднання громадян".

     3. Держава пiдтримує дiяльнiсть об'єднань споживачiв.

     Стаття 25. Права громадських органiзацiй споживачiв (об'єднань споживачiв)

     1. Об'єднання споживачiв мають право:

     1) вивчати споживчi властивостi продукцiї, попит на неї, проводити опитування населення для виявлення громадської думки про якiсть товарiв, що випускаються i реалiзуються, та цiни на них;

     2) проводити самостiйно або звертатися до уповноважених державних органiв щодо проведення експертизи та випробування продукцiї;

     3) одержувати вiд органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування iнформацiю, необхiдну для реалiзацiї своїх цiлей i завдань;

     4) сприяти вiдповiдним державним органам у здiйсненнi контролю за якiстю продукцiї та обслуговування;

     5) надавати юридичну i консультацiйну допомогу споживачам згiдно iз законодавством;

     6) вносити пропозицiї щодо розроблення нормативно-правових актiв, якi встановлюють вимоги до якостi продукцiї;

(пункт 6 частини першої статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     7) представляти i захищати iнтереси споживачiв в органах виконавчої влади та органах мiсцевого самоврядування згiдно iз законодавством;

     8) вносити органам виконавчої влади i суб'єктам господарювання пропозицiї про заходи щодо пiдвищення якостi продукцiї, про тимчасове зупинення випуску та реалiзацiї продукцiї, яка не вiдповiдає встановленим вимогам щодо якостi, про припинення виробництва, вилучення з реалiзацiї продукцiї, що становлять небезпеку для життя, здоров'я та майна громадян або завдають шкоди навколишньому природному середовищу, фальсифiковану та дефектну продукцiю, а також про коригування цiн, встановлених з порушенням законодавства;

     9) звертатися з позовом до суду про визнання дiй продавця, виробника (пiдприємства, що виконує їх функцiї), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачiв i припинення цих дiй.

     При задоволеннi такого позову суд зобов'язує порушника довести рiшення суду у встановлений ним строк через засоби масової iнформацiї або iншим способом до вiдома споживачiв.

     Рiшення суду, що набрало законної сили, про визнання дiй продавця, виробника (пiдприємства, що виконує їх функцiї), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачiв є обов'язковим для суду, що розглядає позов споживача щодо цивiльно-правових наслiдкiв їх дiй з питань, чи мали мiсце цi дiї i чи були здiйсненi вони цими особами;

     10) вiдповiдно до законодавства захищати у судi права споживачiв, якi не є членами громадських органiзацiй споживачiв (об'єднань споживачiв);

     11) звертатися до правоохоронних органiв та органiв виконавчої влади про притягнення до вiдповiдальностi осiб, винних у випуску та реалiзацiї продукцiї неналежної якостi;

     12) iнформувати громадськiсть про права споживачiв;

     13) сприяти розвитку мiжнародного спiвробiтництва у сферi захисту прав та iнтересiв споживачiв.

Роздiл IV
ДIЯЛЬНIСТЬ ОРГАНIВ ВЛАДИ У СФЕРI ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧIВ

     Стаття 26. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв

(назва статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 16.06.2011р. N 3530-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, у редакцiї Закону України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, здiйснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, забезпечує реалiзацiю державної полiтики щодо захисту прав споживачiв i має право:

(абзац перший частини першої статтi 26 у редакцiї Законiв України вiд 16.06.2011р. N 3530-VI, вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     1) давати суб'єктам господарювання обов'язковi для виконання приписи про припинення порушень прав споживачiв;

     2) перевiряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять дiяльнiсть у сферi торгiвлi i послуг, вимог нормативно-правових актiв щодо безпеки продукцiї, а також правил торгiвлi та надання послуг шляхом безперешкодного вiдвiдування та обстеження вiдповiдно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських примiщень таких суб'єктiв;

(пункт 2 частини першої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, у редакцiї Закону України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     3) вiдбирати у суб'єктiв господарювання сфери торгiвлi i послуг зразки товарiв, сировини, матерiалiв, напiвфабрикатiв, комплектуючих виробiв для перевiрки їх якостi на мiсцi або проведення незалежної експертизи у вiдповiдних лабораторiях та iнших установах, акредитованих на право проведення таких робiт згiдно iз законодавством, з оплатою вартостi зразкiв i проведених дослiджень (експертизи) за рахунок коштiв державного бюджету. У разi встановлення за результатами проведених дослiджень (експертизи) факту реалiзацiї продукцiї неналежної якостi та/або фальсифiкованої суб'єкт господарювання, що перевiрявся, вiдшкодовує здiйсненi за це витрати. Кошти вiдшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок вiдбору таких зразкiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України;

(пункт 3 частини першої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     4) проводити контрольнi перевiрки правильностi розрахункiв iз споживачами за реалiзовану продукцiю, у тому числi харчовi продукти, вiдповiдно до закону;

(пункт 4 частини першої статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     5) одержувати безоплатно вiд суб'єктiв господарювання, що перевiряються, копiї необхiдних документiв, якi характеризують якiсть продукцiї, сировини, матерiалiв, комплектуючих виробiв, що використовуються для виробництва цiєї продукцiї;

     6) пункт 6 частини першої статтi 26 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     7) забороняти суб'єктам господарювання реалiзацiю споживачам продукцiї:

     а) пiдпункт "а" пункту 7 частини першої статтi 26 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     б) пiдпункт "б" пункту 7 частини першої статтi 26 виключено

(пiдпункт "б" пункту 7 частини першої статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII, виключено згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2740-VIII)

     в) пiдпункт "в" пункту 7 частини першої статтi 26 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     г) забороняти суб'єктам господарювання реалiзацiю неправильно маркованих харчових продуктiв або непридатних харчових продуктiв;

(пiдпункт "г" пункту 7 частини першої статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     ґ) яка є фальсифiкованою;

     8) приймати рiшення про:

     а) припинення суб'єктами господарювання сфери торгiвлi i послуг реалiзацiї та виробництва продукцiї, що не вiдповiдає вимогам нормативно-правових актiв стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачiв i навколишнього природного середовища, - до усунення виявлених недолiкiв;

(пiдпункт "а" пункту 8 частини першої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII, вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     б) тимчасове припинення дiяльностi суб'єктiв господарювання сфери торгiвлi (секцiй, вiддiлiв), послуг складiв пiдприємств оптової i роздрiбної торгiвлi та органiзацiй незалежно вiд форми власностi, що систематично реалiзують товари неналежної якостi, порушують правила торгiвлi та надання послуг, умови зберiгання та транспортування товарiв, - до усунення виявлених недолiкiв;

(пiдпункт "б" пункту 8 частини першої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     9) опломбовувати у порядку, передбаченому законодавством, виробничi, складськi, торговельнi та iншi примiщення суб'єктiв господарювання сфери торгiвлi i послуг, у тому числi ресторанного господарства, а також несправнi, з неправильними показаннями, з пошкодженим повiрочним тавром або без нього, чи з таким, строк дiї якого закiнчився, засоби вимiрювальної технiки, за допомогою яких здiйснюється обслуговування споживачiв, з подальшим повiдомленням про це центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi метрологiчного нагляду;

(пункт 9 частини першої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, вiд 05.06.2014р. N 1314-VII)

     10) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачiв;

     11) передавати матерiали перевiрок на дiї осiб, що мiстять ознаки кримiнального правопорушення, органам досудового розслiдування;

(пункт 11 частини першої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     12) накладати на винних осiб у випадках, передбачених законодавством, адмiнiстративнi стягнення.

     Справи про адмiнiстративнi правопорушення розглядаються за мiсцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, а на територiї Автономної Республiки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республiки Крим у сферi захисту прав споживачiв;

(абзац другий пункту 12 частини першої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.06.2011р. N 3530-VI, вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     13) накладати на суб'єктiв господарювання сфери торгiвлi i послуг, у тому числi ресторанного господарства, стягнення, передбаченi статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Результати перевiрок суб'єктiв господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, оформлюються вiдповiдними актами.

(частина друга статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     Стаття 27. Повноваження iнших органiв державної влади щодо захисту прав споживачiв

(назва статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 122-IX)

     1. Iншi органи державної влади здiйснюють державний захист прав споживачiв у межах своєї компетенцiї, визначеної законом.

(стаття 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII, вiд 20.09.2019р. N 122-IX)

     Стаття 28. Повноваження органiв мiсцевого самоврядування щодо захисту прав споживачiв

     1. Органи мiсцевого самоврядування з метою захисту прав споживачiв мають право створювати при їх виконавчих органах структурнi пiдроздiли з питань захисту прав споживачiв, якi вправi:

     1) розглядати звернення споживачiв, консультувати їх з питань захисту прав споживачiв;

     2) аналiзувати договори, що укладаються продавцями (виконавцями, виробниками) iз споживачами, з метою виявлення умов, якi обмежують права споживачiв;

     3) у разi виявлення продукцiї неналежної якостi, фальсифiкованої, небезпечної для життя, здоров'я, майна споживачiв i навколишнього природного середовища термiново повiдомляти про це центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, iншi органи, що здiйснюють контроль i нагляд за якiстю i безпекою продукцiї;

(пункт 3 частини першої статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     4) у разi виявлення фактiв реалiзацiї продукцiї, яка не супроводжується необхiдною, доступною, достовiрною, своєчасною iнформацiєю та вiдповiдними документами, або продукцiї з простроченим строком придатностi - тимчасово зупиняти реалiзацiю продукцiї до пред'явлення iнформацiї, супровiдних документiв або припиняти її реалiзацiю;

     5) готувати подання до органу, який видав дозвiл на провадження вiдповiдного виду дiяльностi, для вирiшення питання про тимчасове зупинення його дiї чи про дострокове анулювання у разi систематичного порушення прав споживачiв;

     6) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачiв.

     Стаття 29. Обов'язки i вiдповiдальнiсть службових осiб органiв виконавчої влади, якi здiйснюють захист прав споживачiв

     1. Службовi особи органiв виконавчої влади, якi здiйснюють захист прав споживачiв, зобов'язанi суворо додержуватися вимог законодавства. За невиконання або неналежне виконання обов'язкiв службовi особи притягаються до вiдповiдальностi згiдно iз законодавством.

     Стаття 30. Розгляд скарг на рiшення органiв виконавчої влади, що здiйснюють захист прав споживачiв, їх службових осiб, а також на дiї таких осiб

     1. Скарги на рiшення органiв виконавчої влади, що здiйснюють захист прав споживачiв, їх службових осiб, а також на дiї таких осiб розглядаються в порядку, визначеному законодавством.

     2. Подання скарги не зупиняє виконання рiшення органу виконавчої влади, що здiйснює захист прав споживачiв, його службових осiб, а також дiй таких осiб.

     Стаття 31. Вiдносини органiв виконавчої влади, що здiйснюють захист прав споживачiв, з правоохоронними органами

     1. Працiвники правоохоронних органiв надають службовим особам органiв виконавчої влади, що здiйснюють захист прав споживачiв, допомогу у виконаннi ними службових обов'язкiв та припиняють незаконнi дiї фiзичних осiб, якi перешкоджають виконанню покладених на них функцiй.

     Стаття 32. Правовий захист службових осiб центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв

(назва статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     2. Службовi особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування.

(абзац перший частини першої статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, у редакцiї Закону України вiд 28.12.2014р. N 77-VIII)

     Держава гарантує захист життя, здоров'я, честi, гiдностi та майна службової особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, i членiв її сiм'ї вiд кримiнальних та iнших протиправних дiй.

(абзац другий частини першої статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     2. Усi службовi особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, пiдлягають державному обов'язковому страхуванню за рахунок коштiв державного бюджету.

(абзац перший частини другої статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     Порядок та умови страхування службової особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(абзац другий частини другої статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     3. Образа службової особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, а також опiр, погроза, насильство та iншi дiї, якi перешкоджають виконанню покладених на неї завдань, тягнуть за собою встановлену законом вiдповiдальнiсть.

(абзац перший частини третьої статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     Абзац другий частини третьої статтi 32 виключено

(абзац другий частини третьої статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 77-VIII)

     Шкода (збитки), завданi майну службової особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв або членiв її сiм'ї у зв'язку з виконанням нею службових обов'язкiв, компенсуються в повному обсязi за рахунок коштiв державного бюджету з подальшим стягненням цiєї суми з винних осiб.

(абзац третiй частини третьої статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Роздiл V
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     Положення першого речення пункту 3 частини першої статтi 26 у частинi оплати вартостi зразкiв i проведених дослiджень (експертизи) за рахунок коштiв державного бюджету набирає чинностi з 1 сiчня 2007 року. До цiєї дати зазначена оплата здiйснюється за рахунок суб'єктiв господарювання, що перевiряються.

     2. До приведення у вiдповiднiсть iз цим Законом iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України у шестимiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     1) пiдготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення iнших законiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     2) вiдповiдно до своєї компетенцiї забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;

     3) привести власнi нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     4) забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.

Голова Верховної Ради Української РСР Л. КРАВЧУК

м. Київ
12 травня 1991 року
N 1023-XII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.