ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про стандартизацiю

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 15 сiчня 2015 року N 124-VIII,
вiд 2 жовтня 2018 року N 2581-VIII,
вiд 6 червня 2019 року N 2742-VIII,
вiд 19 вересня 2019 року N 114-IX,
вiд 17 жовтня 2019 року N 199-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX,
вiд 2 вересня 2020 року N 850-IX

     Цей Закон установлює правовi та органiзацiйнi засади стандартизацiї в Українi i спрямований на забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики у вiдповiднiй сферi.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     1) європейський стандарт - регiональний стандарт, прийнятий європейською органiзацiєю стандартизацiї;

     2) заiнтересована сторона - будь-яка фiзична або юридична особа, яка має безпосереднiй або опосередкований iнтерес щодо дiяльностi у сферi стандартизацiї та/або застосування її результатiв;

     3) каталог - документ, що мiстить систематизований звiд або перелiк будь-яких об'єктiв та дає змогу вiднайти кожний об'єкт за певним позначенням. Каталог може мiстити характеристики, показники та iншi данi щодо об'єктiв, внесених до нього;

     4) кодекс усталеної практики - нормативний документ, що мiстить рекомендацiї щодо практик чи процедур проектування, виготовлення, монтажу, технiчного обслуговування або експлуатацiї обладнання, конструкцiй чи виробiв;

     5) коментарi - зауваження i пропозицiї до проектiв нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики;

     6) консенсус - загальна згода, що характеризується вiдсутнiстю серйозних заперечень з суттєвих питань у бiльшостi заiнтересованих сторiн та досягається в результатi процедури, спрямованої на врахування думки всiх сторiн i зближення розбiжних поглядiв. Консенсус не обов'язково є одностайним;

     7) мiждержавний стандарт - регiональний стандарт, передбачений Угодою про проведення узгодженої полiтики в галузi стандартизацiї, метрологiї i сертифiкацiї вiд 13 березня 1992 року та прийнятий Мiждержавною радою iз стандартизацiї, метрологiї i сертифiкацiї;

     8) мiжнародна органiзацiя стандартизацiї - органiзацiя, що займається стандартизацiєю, членство в якiй вiдкрите для вiдповiдних нацiональних органiв усiх держав;

     9) мiжнародна стандартизацiя - стандартизацiя, участь у якiй вiдкрита для вiдповiдних органiв усiх держав;

     10) мiжнародний стандарт - стандарт, прийнятий мiжнародною органiзацiєю iз стандартизацiї i доступний для широкого кола користувачiв;

(пункт 10 частини першої статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     11) нацiональна стандартизацiя - стандартизацiя, що здiйснюється на рiвнi однiєї держави;

     12) нацiональний орган стандартизацiї - орган стандартизацiї, визнаний на нацiональному рiвнi, що має право бути нацiональним членом вiдповiдних мiжнародних та регiональних органiзацiй стандартизацiї;

     13) нацiональний стандарт - стандарт, прийнятий нацiональним органом стандартизацiї та доступний для широкого кола користувачiв;

     14) нормативний документ - документ, що встановлює правила, настанови чи характеристики щодо дiяльностi або її результатiв;

     15) перевiрка - розгляд нормативного документа з метою встановлення необхiдностi його подальшого застосування, перегляду чи скасування;

     16) перегляд - внесення всiх необхiдних змiн до змiсту та оформлення нормативного документа, результатом якого є прийняття нового нормативного документа;

     17) регiональна органiзацiя стандартизацiї - органiзацiя, що займається стандартизацiєю, членство в якiй вiдкрите для вiдповiдних нацiональних органiв держав лише одного географiчного, полiтичного або економiчного простору;

     18) регiональна стандартизацiя - стандартизацiя, участь у якiй вiдкрита для вiдповiдних органiв держав лише одного географiчного, полiтичного або економiчного простору;

     19) регiональний стандарт - стандарт, прийнятий регiональною органiзацiєю стандартизацiї i доступний для широкого кола користувачiв;

     20) стандарт - нормативний документ, заснований на консенсусi, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального i неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо дiяльностi чи її результатiв, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованостi в певнiй сферi;

     21) стандартизацiя - дiяльнiсть, що полягає в установленнi положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенцiйних завдань i спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованостi в певнiй сферi;

     22) технiчнi умови - нормативний документ, що встановлює технiчнi вимоги, яким повинна вiдповiдати продукцiя, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотриманi такi вимоги.

     2. Термiни "розумне пристосування" та "унiверсальний дизайн" вживаються у значеннi, наведеному в Законi України "Про ратифiкацiю Конвенцiї про права осiб з iнвалiднiстю i Факультативного протоколу до неї", термiн "технiчний регламент" вживається у значеннi, наведеному в Законi України "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi", а термiн "продукцiя" - у значеннi, наведеному в Законi України "Про пiдтвердження вiдповiдностi".

(частина друга статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2018р. N 2581-VIII)

     Стаття 2. Сфера дiї Закону

     1. Цей Закон регулює вiдносини, пов'язанi з дiяльнiстю у сферi стандартизацiї та застосуванням її результатiв.

     2. Дiя цього Закону не поширюється на санiтарнi заходи безпечностi харчових продуктiв, ветеринарно-санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи, будiвельнi норми, лiкарськi засоби, вiйськовi стандарти, стандарти медичної допомоги, бухгалтерського облiку, оцiнки майна, освiти та iншi соцiальнi стандарти, передбаченi законодавством.

(частина друга статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII)

     Стаття 3. Законодавство України у сферi стандартизацiї

     1. Законодавство України у сферi стандартизацiї складається з цього Закону, чинних мiжнародних договорiв України та iнших нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини у вiдповiднiй сферi.

     Стаття 4. Мета стандартизацiї та основнi принципи державної полiтики у сферi стандартизацiї

     1. Метою стандартизацiї в Українi є:

     1) забезпечення вiдповiдностi об'єктiв стандартизацiї своєму призначенню;

     2) керування рiзноманiтнiстю, застосовнiсть, сумiснiсть, взаємозамiннiсть об'єктiв стандартизацiї;

     3) забезпечення рацiонального виробництва шляхом застосування визнаних правил, настанов i процедур;

     4) забезпечення охорони життя та здоров'я;

     5) забезпечення прав та iнтересiв споживачiв;

     6) забезпечення безпечностi працi;

     7) збереження навколишнього природного середовища i економiя всiх видiв ресурсiв;

     8) усунення технiчних бар'єрiв у торгiвлi та запобiгання їх виникненню, пiдтримка розвитку i мiжнародної конкурентоспроможностi продукцiї.

     2. Державна полiтика у сферi стандартизацiї базується на збалансованому застосуваннi таких принципiв:

     1) забезпечення участi фiзичних i юридичних осiб у розробленнi нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики;

     2) вiдкритостi та прозоростi процедур розроблення i прийняття нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики з урахуванням iнтересiв усiх заiнтересованих сторiн;

     3) неупередженого прийняття нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики на засадах консенсусу;

     4) добровiльного застосування нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики, якщо iнше не передбачено нормативно-правовими актами;

     5) вiдповiдностi нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики законодавству;

     6) адаптацiї до сучасних досягнень науки i технiки, сприяння впровадженню iнновацiй та пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї вiтчизняних виробникiв;

     7) доступностi нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики, а також iнформацiї про них для користувачiв;

     8) прiоритетностi прийняття в Українi мiжнародних i регiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики як нацiональних;

     9) дотриманнi мiжнародних та регiональних правил i процедур стандартизацiї;

     10) участi в мiжнароднiй та регiональнiй стандартизацiї;

     11) прийняття i дотримання суб'єктами стандартизацiї Кодексу доброчинної практики з розробки, прийняття та застосування стандартiв вiдповiдно до Угоди Свiтової органiзацiї торгiвлi про технiчнi бар'єри у торгiвлi, що є додатком до Марракеської Угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi вiд 15 квiтня 1994 року.

     Стаття 5. Об'єкти стандартизацiї

     1. Об'єктами стандартизацiї є:

     1) матерiали, складники, обладнання, системи, їх сумiснiсть;

     2) правила, процедури, функцiї, методи, дiяльнiсть чи її результати, включаючи продукцiю, персонал, системи управлiння;

     3) вимоги до термiнологiї, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування тощо.

     Стаття 6. Нормативнi документи

     1. Залежно вiд рiвня суб'єкта стандартизацiї, що приймає нормативнi документи, вони подiляються на:

     1) нацiональнi стандарти та кодекси усталеної практики, прийнятi нацiональним органом стандартизацiї;

     2) стандарти, кодекси усталеної практики та технiчнi умови, прийнятi пiдприємствами, установами та органiзацiями, що здiйснюють стандартизацiю.

     Стаття 7. Мова нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики

     1. Нацiональнi стандарти та кодекси усталеної практики приймаються державною мовою або в разi потреби однiєю з мов вiдповiдних мiжнародних або регiональних органiзацiй стандартизацiї.

Роздiл II
ОРГАНIЗАЦIЯ СТАНДАРТИЗАЦIЇ

     Стаття 8. Суб'єкти стандартизацiї

     1. Суб'єктами стандартизацiї є:

     1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi стандартизацiї;

     2) центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi стандартизацiї;

     3) нацiональний орган стандартизацiї;

     4) технiчнi комiтети стандартизацiї;

     5) пiдприємства, установи та органiзацiї, що здiйснюють стандартизацiю.

     Стаття 9. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi стандартизацiї

     1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi стандартизацiї, належить:

     1) забезпечення нормативно-правового регулювання у сферi стандартизацiї;

     2) визначення прiоритетних напрямiв розвитку у сферi стандартизацiї;

     3) iнформування та надання роз'яснень щодо реалiзацiї державної полiтики у сферi стандартизацiї;

     4) узагальнення практики застосування законодавства у сферi стандартизацiї, розроблення пропозицiй щодо його вдосконалення та внесення на розгляд в установленому порядку проектiв законодавчих актiв, актiв Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України;

     5) погодження програми робiт з нацiональної стандартизацiї.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi стандартизацiї, виконує iншi повноваження згiдно iз законами.

     Стаття 10. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi стандартизацiї

     1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi стандартизацiї, належить:

     1) вжиття обґрунтованих заходiв для прийняття i дотримання суб'єктами стандартизацiї Кодексу доброчинної практики з розробки, прийняття та застосування стандартiв вiдповiдно до Угоди Свiтової органiзацiї торгiвлi про технiчнi бар'єри у торгiвлi, що є додатком до Марракеської Угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi вiд 15 квiтня 1994 року;

     2) здiйснення контролю за дотриманням нацiональним органом стандартизацiї процедур у сферi стандартизацiї вiдповiдно до принципiв, норм i вимог, установлених цим Законом та iншими нормативно-правовими актами.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi стандартизацiї, виконує iншi повноваження згiдно iз законами.

     Стаття 11. Нацiональний орган стандартизацiї

     1. Функцiї нацiонального органу стандартизацiї виконує державне пiдприємство, що не пiдлягає приватизацiї, утворене центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi стандартизацiї.

     Нацiональний орган стандартизацiї не може мати на метi одержання прибутку вiд своєї дiяльностi.

     2. До повноважень нацiонального органу стандартизацiї належить:

     1) органiзацiя та координацiя дiяльностi щодо розроблення, прийняття, перевiрки, перегляду, скасування та вiдновлення дiї нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них вiдповiдно до цього Закону;

     2) прийняття, скасування та вiдновлення дiї нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них вiдповiдно до цього Закону;

     3) вжиття заходiв щодо гармонiзацiї нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики з вiдповiдними мiжнародними, регiональними стандартами та кодексами усталеної практики;

     4) розроблення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi стандартизацiї, нацiональних стандартiв та змiн до них щодо:

     процедур розроблення, прийняття, перевiрки, перегляду, скасування та вiдновлення дiї нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них;

     критерiїв, форми i процедур розгляду пропозицiй щодо проведення робiт з нацiональної стандартизацiї;

     процедур створення, дiяльностi та припинення дiяльностi технiчних комiтетiв стандартизацiї;

     5) забезпечення вiдповiдностi нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики законодавству;

     6) забезпечення адаптацiї нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики до сучасних досягнень науки i технiки;

     7) пiдготовка та затвердження програми робiт з нацiональної стандартизацiї;

     8) прийняття рiшень щодо створення та припинення дiяльностi технiчних комiтетiв стандартизацiї, визначення сфери їх дiяльностi;

     9) координацiя дiяльностi технiчних комiтетiв стандартизацiї;

     10) участь у пiдготовцi мiжнародних, регiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики, що розробляються вiдповiдними мiжнародними та регiональними органiзацiями стандартизацiї, членом яких є нацiональний орган стандартизацiї чи з якими вiн спiвпрацює згiдно з положеннями таких органiзацiй або вiдповiдними договорами, а також забезпечення врахування iнтересiв України пiд час провадження зазначеної дiяльностi;

     11) забезпечення та сприяння спiвробiтництву у сферi стандартизацiї мiж виробниками, постачальниками, споживачами продукцiї та вiдповiдними державними органами;

     12) заохочення суб'єктiв малого i середнього пiдприємництва до участi в розробленнi нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики, забезпечення доступу зазначених суб'єктiв до текстiв таких документiв;

     13) пiдготовка щорiчного звiту про свою дiяльнiсть, внесення його пiсля схвалення керiвною радою на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi стандартизацiї, та оприлюднення на офiцiйному веб-сайтi не пiзнiше п'яти робочих днiв з дня схвалення цього звiту керiвною радою, але не пiзнiше 1 квiтня наступного за звiтним року.

     3. Нацiональний орган стандартизацiї виконує iншi функцiї та повноваження згiдно iз законами та статутом.

     4. Статут нацiонального органу стандартизацiї та змiни до нього затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi стандартизацiї.

     Стаття 12. Керiвник нацiонального органу стандартизацiї

     1. Нацiональний орган стандартизацiї очолює керiвник, який призначається на посаду та звiльняється з посади керiвником центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi стандартизацiї.

     2. Керiвник нацiонального органу стандартизацiї призначається на посаду за пропозицiєю керiвної ради.

     3. Керiвником нацiонального органу стандартизацiї може бути громадянин України, який проживає в Українi останнi п'ять рокiв, має повну вищу освiту, загальний стаж роботи на керiвних посадах не менш як три роки, досвiд роботи у сферi стандартизацiї не менш як п'ять рокiв та в якого вiдсутня не погашена або не знята судимiсть за вчинення кримiнального правопорушення.

(частина третя статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     4. Керiвник нацiонального органу стандартизацiї є членом керiвної ради, не може бути обраний її головою (заступником голови) або головувати на її засiданнях.

     Стаття 13. Керiвна рада

     1. Керiвна рада є дорадчо-наглядовим органом нацiонального органу стандартизацiї та формується на паритетних засадах з представникiв:

     1) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi стандартизацiї, iнших центральних органiв виконавчої влади та державних органiв;

     2) наукових установ, навчальних закладiв, науково-технiчних та iнженерних товариств (спiлок);

     3) громадських об'єднань суб'єктiв господарювання (у тому числi суб'єктiв малого i середнього пiдприємництва), органiзацiй роботодавцiв та їх об'єднань;

     4) громадських органiзацiй споживачiв (об'єднань споживачiв);

     5) iнших громадських об'єднань та професiйних спiлок.

     Члени керiвної ради виконують свої обов'язки на громадських засадах.

     2. Голова керiвної ради та його заступники обираються керiвною радою.

     3. До повноважень керiвної ради належить:

     1) пiдготовка пропозицiй щодо:

     формування державної полiтики у сферi стандартизацiї;

     здiйснення контролю за дотриманням нацiональним органом стандартизацiї процедур у сферi стандартизацiї;

     процедур у сферi стандартизацiї;

     приєднання до мiжнародних та регiональних органiзацiй стандартизацiї, укладення договорiв про спiвробiтництво та проведення робiт у сферi стандартизацiї з нацiональними органами стандартизацiї iнших держав;

     2) схвалення проектiв:

     рiшень щодо створення та припинення дiяльностi технiчних комiтетiв стандартизацiї, визначення сфери їх дiяльностi;

     програми робiт з нацiональної стандартизацiї;

     щорiчного звiту про дiяльнiсть нацiонального органу стандартизацiї;

     3) монiторинг та оцiнка дiяльностi технiчних комiтетiв стандартизацiї;

     4) здiйснення нагляду за виконанням нацiональним органом стандартизацiї його повноважень.

     4. Органiзацiйне забезпечення дiяльностi керiвної ради здiйснюється нацiональним органом стандартизацiї.

     5. Положення про керiвну раду та її склад затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi стандартизацiї.

     Стаття 14. Комiсiя з апеляцiй

     1. Будь-яка заiнтересована сторона або технiчний комiтет стандартизацiї має право звернутися до комiсiї з апеляцiй шляхом подання апеляцiї, якщо вважає, що рiшенням, дiєю чи бездiяльнiстю нацiонального органу стандартизацiї були порушенi процедури у сферi стандартизацiї.

     Предметом апеляцiї не може бути змiст нацiонального стандарту, кодексу усталеної практики чи його проекту.

     Подання апеляцiї не обмежує права заявника на звернення до суду.

     2. У разi якщо комiсiя з апеляцiй визнає, що рiшення, дiя чи бездiяльнiсть нацiонального органу стандартизацiї порушує процедури у сферi стандартизацiї, вона приймає рiшення про пiдтримання апеляцiї, в якому рекомендує нацiональному органу стандартизацiї усунути виявленi порушення.

     Рiшення комiсiї з апеляцiй надається сторонам у письмовiй формi.

     3. Рiшення комiсiї з апеляцiй може бути оскаржене в судовому порядку.

     4. Комiсiя з апеляцiй не має статусу юридичної особи.

     До складу комiсiї з апеляцiй не можуть входити працiвники нацiонального органу стандартизацiї. Член комiсiї з апеляцiй не може брати участь у розглядi апеляцiї в разi, якщо вiн перебував або перебуває у службовiй чи iншiй залежностi вiд осiб, якi є сторонами апеляцiї, або за наявностi iнших обставин, що викликають сумнiв у неупередженостi такого члена.

     5. Комiсiя з апеляцiй подає на розгляд керiвної ради щорiчний звiт про свою дiяльнiсть.

     6. Положення про комiсiю з апеляцiй, її склад та порядок розгляду апеляцiй затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi стандартизацiї.

     Стаття 15. Технiчнi комiтети стандартизацiї

     1. Технiчним комiтетом стандартизацiї є форма спiвробiтництва заiнтересованих юридичних та фiзичних осiб з метою органiзацiї i виконання робiт з мiжнародної, регiональної, нацiональної стандартизацiї у визначених сферах дiяльностi та за закрiпленими об'єктами стандартизацiї.

     Технiчнi комiтети стандартизацiї не мають статусу юридичної особи.

     2. До роботи в технiчних комiтетах стандартизацiї залучаються уповноваженi представники органiв виконавчої влади, iнших державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, суб'єктiв господарювання та їх громадських об'єднань, органiзацiй роботодавцiв та їх об'єднань, наукових установ та навчальних закладiв, науково-технiчних та iнженерних товариств (спiлок), громадських органiзацiй споживачiв (об'єднань споживачiв), iнших громадських об'єднань, професiйних спiлок, провiдних науковцiв i фахiвцiв.

     Технiчнi комiтети стандартизацiї формуються з урахуванням принципу представництва всiх заiнтересованих сторiн.

     Членство в технiчних комiтетах стандартизацiї є добровiльним.

     3. До повноважень технiчних комiтетiв стандартизацiї належить:

     1) участь у роботi вiдповiдних технiчних комiтетiв стандартизацiї мiжнародних i регiональних органiзацiй стандартизацiї;

     2) розроблення i погодження нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них;

     3) участь у формуваннi програми робiт з нацiональної стандартизацiї;

     4) перевiрка i перегляд нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики, розробниками яких вони є;

     5) погодження i надання пропозицiй щодо скасування та вiдновлення дiї нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них.

     4. У разi вiдсутностi технiчного комiтету стандартизацiї, сфера дiяльностi якого поширюється на певнi об'єкти стандартизацiї:

     1) робочi групи, утворенi нацiональним органом стандартизацiї, до складу яких входять представники заiнтересованих сторiн, розробляють мiжнароднi, регiональнi, нацiональнi стандарти та кодекси усталеної практики на вiдповiднi об'єкти стандартизацiї;

     2) нацiональний орган стандартизацiї погоджує, проводить перевiрку, переглядає, розробляє змiни до нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики i приймає рiшення щодо їх скасування та вiдновлення дiї.

     5. Роз'яснення щодо положень нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики надають вiдповiднi технiчнi комiтети стандартизацiї, а в разi їх вiдсутностi - нацiональний орган стандартизацiї.

     6. Положення про технiчнi комiтети стандартизацiї затверджує нацiональний орган стандартизацiї.

     7. Органiзацiйне забезпечення дiяльностi технiчних комiтетiв стандартизацiї здiйснюють їх секретарiати.

     Функцiї секретарiату технiчного комiтету стандартизацiї покладаються нацiональним органом стандартизацiї на органiзацiю, що є юридичною особою - резидентом України та офiцiйно заявить про намiр виконувати функцiї секретарiату i пiдтвердить спроможнiсть органiзацiйно, технiчно та фiнансово забезпечити його дiяльнiсть.

     Нацiональний орган стандартизацiї може виконувати функцiї секретарiату технiчних комiтетiв стандартизацiї.

     8. Технiчнi комiтети стандартизацiї не можуть мати на метi одержання прибутку вiд своєї дiяльностi.

     Стаття 16. Пiдприємства, установи та органiзацiї, що здiйснюють стандартизацiю

     1. Пiдприємства, установи та органiзацiї мають право у вiдповiдних сферах дiяльностi та з урахуванням своїх господарських i професiйних потреб органiзовувати та виконувати роботи iз стандартизацiї, зокрема:

     1) розробляти, приймати, перевiряти, переглядати та скасовувати стандарти, кодекси усталеної практики, технiчнi умови i змiни до них, установлювати процедури їх розроблення, прийняття, перевiрки, перегляду, скасування та застосування;

     2) застосовувати прийнятi ними стандарти, кодекси усталеної практики та технiчнi умови;

     3) брати участь у роботi спецiалiзованих мiжнародних та регiональних органiзацiй стандартизацiї вiдповiдно до положень про такi органiзацiї;

     4) створювати та вести фонди нормативних документiв i видавати каталоги нормативних документiв для забезпечення своєї дiяльностi та iнформацiйного обмiну;

     5) видавати i розповсюджувати прийнятi ними стандарти, кодекси усталеної практики та технiчнi умови, документи вiдповiдних спецiалiзованих мiжнародних органiзацiй стандартизацiї, членами яких вони є чи з якими спiвпрацюють на пiдставi положень про такi органiзацiї або вiдповiдних договорiв.

     2. Стандарти, кодекси усталеної практики та технiчнi умови, прийнятi пiдприємствами, установами та органiзацiями, застосовуються на добровiльнiй основi.

     3. Право власностi на стандарти, кодекси усталеної практики i технiчнi умови, прийнятi пiдприємствами, установами та органiзацiями, i виданi ними каталоги належать вiдповiдним пiдприємствам, установам та органiзацiям.

Роздiл III
ОСНОВНI ЗАСАДИ, ПРОЦЕДУРИ РОЗРОБЛЕННЯ I ПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ НАЦIОНАЛЬНИХ СТАНДАРТIВ, КОДЕКСIВ УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ ТА ЗМIН ДО НИХ

     Стаття 17. Основнi засади розроблення нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них

     1. Нацiональнi стандарти, кодекси усталеної практики та змiни до них розробляються у спосiб, що не створює технiчних бар'єрiв у торгiвлi та запобiгає їх виникненню.

     2. Нацiональнi стандарти, кодекси усталеної практики та змiни до них розробляються на основi:

     1) мiжнародних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них, якщо вони вже прийнятi або перебувають на завершальнiй стадiї розроблення, або вiдповiдних їх частин, крiм випадкiв, якщо такi стандарти, кодекси та змiни є неефективними або невiдповiдними, зокрема з огляду на недостатнiй рiвень захисту, суттєвi клiматичнi чи географiчнi фактори або технологiчнi проблеми;

     2) регiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них або вiдповiдних їх частин у разi, якщо мiжнароднi стандарти, кодекси усталеної практики та змiни до них не можуть бути використанi з причин, зазначених у пунктi першому цiєї частини;

     3) стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них або вiдповiдних їх частин держав, що є членами вiдповiдних мiжнародних чи регiональних органiзацiй стандартизацiї та з якими укладено вiдповiднi мiжнароднi договори України про спiвробiтництво i проведення робiт у сферi стандартизацiї;

     4) наукових досягнень, знань i практики.

     3. У разi якщо мiжнароднi стандарти, кодекси усталеної практики та змiни до них, визначенi частиною другою цiєї статтi, не беруться за основу для нацiонального стандарту, кодексу усталеної практики та змiн до них, нацiональний орган стандартизацiї надає письмове пояснення на запит заiнтересованої сторони.

     4. У разi прийняття європейського стандарту як нацiонального забезпечується iдентичнiсть нацiонального стандарту вiдповiдному європейському стандарту. З дня набрання чинностi нацiональним стандартом, що є iдентичним європейському стандарту, повинен бути скасований нацiональний стандарт, положення якого суперечать положенням вiдповiдного нацiонального стандарту, що є iдентичним європейському стандарту.

     5. Нацiональнi стандарти та кодекси усталеної практики повиннi бути точними, чiткими та структурно унiфiкованими, а їх положення у вiдповiдних випадках повиннi стосуватися експлуатацiйних характеристик продукцiї, а не її конструктивних чи описових характеристик.

     6. Нацiональнi стандарти та кодекси усталеної практики викладаються в такий спосiб, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачiв продукцiї, якої стосується нацiональний стандарт та кодекс усталеної практики, або надавати перевагу виробнику продукцiї чи продукцiї залежно вiд мiсця її виготовлення.

     7. З метою реалiзацiї особами з iнвалiднiстю прав та свобод людини i громадянина пiд час розроблення нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики враховуються потреби осiб з iнвалiднiстю та/або застосовуються принципи розумного пристосування та унiверсального дизайну.

(частина сьома статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2018р. N 2581-VIII)

     Стаття 18. Пропозицiї щодо проведення робiт з нацiональної стандартизацiї

     1. Заiнтересованi сторони подають нацiональному органу стандартизацiї пропозицiї щодо проведення робiт з нацiональної стандартизацiї, якi стосуються розроблення, перегляду, скасування нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них.

     2. Пропозицiї щодо проведення робiт з нацiональної стандартизацiї розглядаються вiдповiдним технiчним комiтетом стандартизацiї з урахуванням прiоритетних напрямiв розвитку стандартизацiї та вимог, установлених у частинi другiй статтi 17 цього Закону.

     3. Нацiональний орган стандартизацiї письмово повiдомляє сторонi, яка подала пропозицiю щодо проведення робiт з нацiональної стандартизацiї, про включення такої пропозицiї до програми робiт з нацiональної стандартизацiї або про вiдмову в її включеннi до програми iз зазначенням пiдстав для вiдмови не пiзнiше нiж через 60 календарних днiв з дня отримання вiдповiдної пропозицiї.

     4. Нацiональний стандарт, кодекс усталеної практики та змiни до них вважаються такими, що перебувають на стадiї розроблення, з дня прийняття рiшення про включення пропозицiї щодо їх розроблення до програми робiт з нацiональної стандартизацiї до дня їх прийняття нацiональним органом стандартизацiї.

     Стаття 19. Пiдготовка програми робiт з нацiональної стандартизацiї

     1. Нацiональний орган стандартизацiї готує програму робiт з нацiональної стандартизацiї, до якої включаються роботи з розроблення, перегляду, скасування нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них.

     2. Програма робiт з нацiональної стандартизацiї складається для координацiї виконання вiдповiдних робiт.

     3. Нацiональний орган стандартизацiї повинен вживати заходiв для уникнення дублювання робiт iз стандартизацiї, що виконуються вiдповiдними мiжнародними або регiональними органiзацiями стандартизацiї.

     4. Програма робiт з нацiональної стандартизацiї повинна мiстити для кожного нацiонального стандарту, кодексу усталеної практики та змiн до них iнформацiю про етап, досягнутий у їх розробленнi, i посилання на мiжнароднi чи регiональнi стандарти та кодекси усталеної практики, взятi за основу.

     5. Нацiональний орган стандартизацiї повинен щонайменше один раз на шiсть мiсяцiв оприлюднювати програму робiт з нацiональної стандартизацiї iз зазначенням свого найменування та адреси, а також назв конкретних нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики, що розробляються, переглядаються, скасовуються та до яких вносяться змiни. Повiдомлення про оприлюднення програми робiт з нацiональної стандартизацiї публiкуються в офiцiйному друкованому виданнi нацiонального органу стандартизацiї та не пiзнiше п'яти робочих днiв з дня оприлюднення програми розмiщуються на офiцiйному веб-сайтi.

     6. Пiсля оприлюднення програми робiт з нацiональної стандартизацiї нацiональний орган стандартизацiї повинен повiдомити про це вiдповiднi мiжнароднi чи регiональнi органiзацiї стандартизацiї, членом яких вiн є, з використанням їх форми звiтностi.

     Стаття 20. Повiдомлення про проекти нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiни до них, запити щодо коментарiв

     1. Пiсля розроблення першої редакцiї проекту нацiонального стандарту, кодексу усталеної практики чи змiн до них нацiональний орган стандартизацiї оприлюднює повiдомлення про такий проект у своєму офiцiйному друкованому виданнi та не пiзнiше п'яти робочих днiв з дня завершення розроблення його першої редакцiї розмiщує зазначене повiдомлення на офiцiйному веб-сайтi. У повiдомленнi зазначаються:

     1) позначення та назва проекту нацiонального стандарту, кодексу усталеної практики чи змiн до нього;

     2) усi вiдхилення проекту нацiонального стандарту, кодексу усталеної практики чи змiн до них вiд вiдповiдного мiжнародного, регiонального стандарту, кодексу усталеної практики чи змiн до них;

     3) адреса та строк подання коментарiв усiма заiнтересованими сторонами;

     4) iнформацiя про спосiб отримання проекту нацiонального стандарту, кодексу усталеної практики чи змiн до них.

     2. Коментарi до проектiв нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики чи змiн до них надаються протягом 60 календарних днiв з дня оприлюднення iнформацiї, визначеної частиною першою цiєї статтi, крiм термiнових питань оборони держави, охорони здоров'я, безпеки навколишнього природного середовища та пiдготовки проекту нацiонального стандарту для розроблення вiдповiдного технiчного регламенту.

     3. Коментарi заiнтересованих сторiн щодо проектiв нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики чи змiн до них розглядаються вiдповiдним технiчним комiтетом стандартизацiї або робочою групою, яка розробляє проект нацiонального стандарту, кодексу усталеної практики чи змiн до них.

     4. Вiдповiдi на коментарi щодо проектiв нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики чи змiн до них, отриманi вiд органiв стандартизацiї iнших держав, мiжнародних або регiональних органiзацiй стандартизацiї, що дотримуються Кодексу доброчинної практики з розробки, прийняття та застосування стандартiв вiдповiдно до Угоди Свiтової органiзацiї торгiвлi про технiчнi бар'єри у торгiвлi, що є додатком до Марракеської Угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi вiд 15 квiтня 1994 року, надаються в стислий строк, але не пiзнiше строку прийняття. Вiдповiдь повинна мiстити пояснення щодо необхiдностi вiдхилення вiд мiжнародного або регiонального стандарту, кодексу усталеної практики чи змiн до них.

     5. Розробник проектiв нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики чи змiн до них пiсля закiнчення строку подання коментарiв розглядає їх та враховує в остаточному проектi або обґрунтовано вiдхиляє.

     Стаття 21. Прийняття i скасування нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них

     1. Проекти нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них не пiдлягають погодженню з центральними органами виконавчої влади, iншими державними органами.

     2. Мiжнароднi та регiональнi стандарти, кодекси усталеної практики та змiни до них приймаються як нацiональнi стандарти, кодекси усталеної практики та змiни до них нацiональним органом стандартизацiї.

     3. У разi досягнення консенсусу щодо проекту нацiонального стандарту, кодексу усталеної практики та змiн до них нацiональний орган стандартизацiї приймає їх та визначає строк набрання ними чинностi з урахуванням перiоду пiдготовчих заходiв.

     4. Частина четверта статтi 23 виключена

(згiдно iз Законом України вiд 06.06.2019р. N 2742-VIII)

     5. У разi якщо технiчний комiтет стандартизацiї погоджує пропозицiї щодо скасування нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики, нацiональний орган стандартизацiї приймає рiшення iз зазначеного питання.

     6. Iнформацiя про прийнятi i скасованi протягом календарного мiсяця нацiональнi стандарти, кодекси усталеної практики, змiни до них та тi з них, дiю яких вiдновлено, оприлюднюється наступного календарного мiсяця в офiцiйному друкованому виданнi нацiонального органу стандартизацiї та розмiщується не пiзнiше п'яти робочих днiв з дня завершення звiтного мiсяця на офiцiйному веб-сайтi.

     Стаття 22. Перевiрка нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики

     1. Нацiональний орган стандартизацiї органiзовує та координує дiяльнiсть з проведення перевiрки нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики на вiдповiднiсть законодавству, потребам виробникiв та споживачiв, рiвню розвитку науки i технiки, iнтересам держави, вимогам мiжнародних, регiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики.

     Нацiональнi стандарти та кодекси усталеної практики перевiряються не рiдше одного разу на п'ять рокiв з дня їх прийняття.

     Стаття 23. Застосування нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики

     1. Нацiональнi стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в iнших документах.

     2. Нацiональнi стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровiльнiй основi, крiм випадкiв, якщо обов'язковiсть їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

     3. Нацiональний орган стандартизацiї забезпечує розмiщення на офiцiйному веб-сайтi текстiв нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики, обов'язковiсть застосування яких встановлена нормативно-правовими актами, у тридцятиденний строк з дня офiцiйного опублiкування таких актiв з наданням безоплатного доступу.

(частина третя статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII, вiд 17.10.2019р. N 199-IX, у редакцiї Закону України вiд 02.09.2020р. N 850-IX)

     4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики з питань нацiональної безпеки у воєннiй сферi, сферi оборони i вiйськового будiвництва, враховуючи особливостi таких сфер, визначає порядок застосування нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики для забезпечення потреб оборони України вiдповiдно до покладених на нього завдань.

Роздiл IV
IНФОРМАЦIЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРАВО ВЛАСНОСТI НА НАЦIОНАЛЬНI СТАНДАРТИ, КОДЕКСИ УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ ТА КАТАЛОГИ I ВИКОРИСТАННЯ КОШТIВ, ОДЕРЖАНИХ ВIД ЇХ РЕАЛIЗАЦIЇ

     Стаття 24. Iнформацiйне забезпечення

     1. Нацiональнi стандарти, кодекси усталеної практики, змiни до них та розробленi нацiональним органом стандартизацiї каталоги видаються, вiдтворюються та розповсюджуються нацiональним органом стандартизацiї.

     2. Видання, вiдтворення i розповсюдження документiв мiжнародних та регiональних органiзацiй стандартизацiї, членом яких є нацiональний орган стандартизацiї, здiйснюються зазначеним органом вiдповiдно до правил таких органiзацiй.

     3. Для подання iнформацiї заiнтересованим сторонам нацiональний орган стандартизацiї формує та веде нацiональний фонд нормативних документiв, функцiонує як Нацiональний iнформацiйний центр мiжнародної iнформацiйної мережi (ISОNЕТ), складає та веде каталог нацiональних стандартiв та кодексiв усталеної практики.

     4. Iнформацiйнi послуги надаються нацiональним органом стандартизацiї на договiрних засадах шляхом видання, вiдтворення та розповсюдження офiцiйних текстiв нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них, розроблених нацiональним органом стандартизацiї каталогiв, iншої друкованої продукцiї щодо прийнятих нацiональних стандартiв, кодексiв усталеної практики та змiн до них, а також стандартiв, кодексiв усталеної практики, документiв та змiн до них вiдповiдних мiжнародних та регiональних органiзацiй стандартизацiї, членом яких є нацiональний орган стандартизацiї чи з якими вiн спiвпрацює вiдповiдно до положень таких органiзацiй або вiдповiдних договорiв, iнших iнформацiйних та довiдкових видань з питань стандартизацiї, а також шляхом їх розповсюдження iнформацiйними мережами в порядку iнiцiативи та на замовлення.

     Стаття 25. Право власностi на нацiональнi стандарти, кодекси усталеної практики та каталоги

     1. Право власностi на нацiональнi стандарти, кодекси усталеної практики та розробленi нацiональним органом стандартизацiї каталоги належить державi.

     2. Нацiональний стандарт та кодекс усталеної практики можуть розроблятися на продукцiю, що є об'єктом стандартизацiї та одночасно об'єктом iнтелектуальної або промислової власностi, якщо нацiональний орган стандартизацiї отримав дозвiл вiд власника прав на продукцiю в установленому законом порядку.

     3. Забороняється повнiстю чи частково видавати, вiдтворювати з метою розповсюдження i розповсюджувати як офiцiйнi видання будь-якi нацiональнi стандарти, кодекси усталеної практики та розробленi нацiональним органом стандартизацiї каталоги або їх частини на будь-яких носiях iнформацiї без дозволу нацiонального органу стандартизацiї чи уповноваженої ним особи.

     4. У разi видання, вiдтворення чи розповсюдження нацiонального стандарту, кодексу усталеної практики та розробленого нацiональним органом стандартизацiї каталогу або їх частини без дозволу нацiонального органу стандартизацiї зазначений орган не несе вiдповiдальностi за невiдповiднiсть тексту розповсюджуваного документа його офiцiйному тексту чи за наслiдки, спричиненi застосуванням розповсюдженого документа.

     5. Нацiональний орган стандартизацiї має право на вiдшкодування збиткiв, завданих йому недозволеним виданням, вiдтворенням та розповсюдженням нацiонального стандарту, кодексу усталеної практики та розробленого нацiональним органом стандартизацiї каталогу або їх частини, вiдповiдно до закону.

     Стаття 26. Використання коштiв, одержаних вiд реалiзацiї стандартiв, кодексiв усталеної практики та каталогiв

     1. Кошти, одержанi вiд реалiзацiї нацiональних, регiональних, мiжнародних стандартiв, кодексiв усталеної практики та розроблених нацiональним органом стандартизацiї каталогiв, у повному обсязi спрямовуються на виконання робiт з нацiональної стандартизацiї та розвиток науково-технiчної бази.

Роздiл V
МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО ТА ФIНАНСУВАННЯ РОБIТ IЗ СТАНДАРТИЗАЦIЇ

     Стаття 27. Мiжнародне спiвробiтництво у сферi стандартизацiї

     1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi стандартизацiї, вживає заходiв щодо адаптацiї законодавства України у сферi стандартизацiї до законодавства Європейського Союзу.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi стандартизацiї, та нацiональний орган стандартизацiї в межах своїх повноважень здiйснюють спiвробiтництво у зазначенiй сферi з вiдповiдними органами iнших держав.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi стандартизацiї, представляє iнтереси України в мiжурядових органiзацiях стандартизацiї, укладає мiжнароднi договори України про спiвробiтництво та проведення робiт у сферi стандартизацiї з такими органiзацiями та вiдповiдними урядовими i мiжурядовими органами iнших держав вiдповiдно до Закону України "Про мiжнароднi договори України".

     Нацiональний орган стандартизацiї представляє iнтереси України в мiжнародних та регiональних органiзацiях стандартизацiї, приймає рiшення про приєднання до них, укладає договори про спiвробiтництво та проведення робiт у сферi стандартизацiї з нацiональними органами стандартизацiї iнших держав.

     Нацiональний орган стандартизацiї вживає заходiв щодо виконання зобов'язань, узятих за результатами участi в мiжнародних та регiональних органiзацiях стандартизацiї.

     4. У разi якщо мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi цим Законом, застосовуються правила мiжнародних договорiв.

     Стаття 28. Джерела фiнансування

     1. Роботи iз стандартизацiї фiнансуються їх замовниками.

     2. Джерелами фiнансування є:

     1) кошти Державного бюджету України;

     2) кошти, передбаченi на виконання програм i проектiв;

     3) власнi та залученi кошти суб'єктiв господарювання;

     4) iншi не забороненi законодавством джерела фiнансування.

     3. Забезпечення участi центральних органiв виконавчої влади та нацiонального органу стандартизацiї в роботi керiвних органiв мiжнародних, регiональних та мiжурядових органiзацiй стандартизацiї та сплата членських внескiв до таких органiзацiй здiйснюються за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     Стаття 29. Витрати на виконання робiт iз стандартизацiї

     1. Витрати суб'єктiв господарювання, пов'язанi з розробленням стандартiв, кодексiв усталеної практики, у тому числi нацiональних, та технiчних умов, участю в роботi мiжнародних та регiональних органiзацiй стандартизацiї, належать до витрат, пов'язаних з науково-технiчним забезпеченням їх господарської дiяльностi.

     2. Витрати бюджетних установ, пов'язанi з розробленням стандартiв, кодексiв усталеної практики, у тому числi нацiональних, та технiчних умов, вiдшкодовуються за рахунок коштiв, передбачених на утримання таких установ.

     3. Замовниками послуг з виконання робiт з нацiональної стандартизацiї за рахунок коштiв Державного бюджету України є центральнi органи виконавчої влади, а єдиним надавачем таких послуг - нацiональний орган стандартизацiї.

     4. Державна закупiвля послуг з виконання робiт з нацiональної стандартизацiї за рахунок коштiв Державного бюджету України здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про публiчнi закупiвлi".

(частина четверта статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 114-IX)

     5. Методика визначення трудомiсткостi та вартостi робiт з нацiональної стандартизацiї встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi стандартизацiї.

Роздiл VI
ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi через шiсть мiсяцiв з дня його опублiкування, крiм:

     пiдпункту 4 пункту 5 роздiлу VI "Прикiнцевi та перехiднi положення", який набирає чинностi через два роки з дня опублiкування цього Закону;

     абзацiв тринадцятого - сiмнадцятого пiдпункту 1 та пiдпункту 5 пункту 5, пунктiв 2 та 6 роздiлу VI "Прикiнцевi та перехiднi положення", якi набирають чинностi з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону.

     2. Мiждержавнi стандарти (ГОСТ), що дiяли на момент набрання чинностi Угодою про проведення узгодженої полiтики в галузi стандартизацiї, метрологiї i сертифiкацiї вiд 13 березня 1992 року, та республiканськi стандарти Української Радянської Соцiалiстичної Республiки (РСТ УРСР) застосовуються як нацiональнi стандарти до їх замiни на нацiональнi стандарти чи скасування в Українi.

     3. Стандарти, кодекси усталеної практики та технiчнi умови, прийнятi центральними органами виконавчої влади до набрання чинностi цим Законом, а також галузевi стандарти (ОСТ) та прирiвнянi до них iншi нормативнi документи колишнього Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк, галузевi стандарти України (ГСТУ) (далi - галузевi нормативнi документи) застосовуються до їх замiни на технiчнi регламенти, нацiональнi стандарти, кодекси усталеної практики чи скасування в Українi, але не бiльш як 15 рокiв з дня набрання чинностi цим Законом.

     Протягом 15 рокiв з дня набрання чинностi цим Законом центральнi органи виконавчої влади мають право у вiдповiдних сферах дiяльностi та в межах своїх повноважень:

     перевiряти, переглядати та скасовувати галузевi нормативнi документи;

     установлювати процедури перевiрки, перегляду та скасування галузевих нормативних документiв;

     брати участь у роботi спецiалiзованих мiжнародних та регiональних органiзацiй, що здiйснюють стандартизацiю у вiдповiдних сферах дiяльностi, членами яких вони є чи з якими спiвпрацюють на пiдставi правил таких органiзацiй або вiдповiдних договорiв;

     видавати i розповсюджувати галузевi нормативнi документи, каталоги галузевих нормативних документiв, документи спецiалiзованих мiжнародних та регiональних органiзацiй, що здiйснюють стандартизацiю у вiдповiдних сферах дiяльностi, членами яких вони є чи з якими спiвпрацюють на пiдставi правил таких органiзацiй або вiдповiдних договорiв, а також делегувати зазначенi повноваження iншим особам.

     Центральнi органи виконавчої влади мають право замовляти послуги з виконання робiт щодо перевiрки галузевих нормативних документiв i розроблення пропозицiй щодо внесення до них змiн та їх скасування вiдповiдними технiчними комiтетами стандартизацiї з додержанням вимог частин першої i другої статтi 28 та частин першої i другої статтi 29 цього Закону. Закупiвля зазначених послуг за рахунок коштiв Державного бюджету України здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про публiчнi закупiвлi".

(абзац сьомий пункту 3 роздiлу VI iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 114-IX)

     Iнформацiя про скасованi галузевi нормативнi документи та змiни до них оприлюднюється вiдповiдно до процедур, установлених вiдповiдними центральними органами виконавчої влади.

     Галузевi нормативнi документи застосовуються на добровiльнiй основi, крiм випадкiв, якщо обов'язковiсть їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

     Центральнi органи виконавчої влади забезпечують розмiщення на офiцiйних веб-сайтах текстiв галузевих нормативних документiв, обов'язковiсть застосування яких установлена нормативно-правовими актами, з безоплатним доступом до них.

     Право власностi на галузевi нормативнi документи та виданi центральними органами виконавчої влади каталоги належить державi. Вiд iменi держави права власника на такi документи здiйснюють вiдповiднi центральнi органи виконавчої влади.

     4. Визнати таким, що втратив чиннiсть, Закон України "Про стандартизацiю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 31, ст. 145; 2006 р., N 12, ст. 101; 2014 р., N 4, ст. 61).

     5. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1) у Господарському кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 - 22, ст. 144):

     абзац четвертий частини другої статтi 12 викласти в такiй редакцiї:

     "технiчне регулювання";

     у статтi 15:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. У сферi господарювання застосовуються технiчнi регламенти, стандарти, кодекси усталеної практики та технiчнi умови";

     у частинi другiй:

     абзац перший пiсля слiв "Застосування стандартiв" доповнити словами "кодексiв усталеної практики";

     абзац другий викласти в такiй редакцiї:

     "суб'єктiв господарювання, якщо обов'язковiсть застосування стандартiв чи кодексiв усталеної практики установлено нормативно-правовими актами";

     абзац третiй доповнити словами "чи кодекси усталеної практики";

     в абзацi сьомому частини третьої статтi 19 слово "стандартiв" виключити;

     у статтi 259:

     у частинi четвертiй слова "державної системи класифiкацiї технiко-економiчної та соцiальної iнформацiї" замiнити словами "нацiональної системи класифiкацiї";

     частину п'яту викласти в такiй редакцiї:

     "5. Складовою частиною нацiональної системи класифiкацiї є нацiональнi класифiкатори. Нацiональнi класифiкатори та процедури їх розроблення затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi економiчного розвитку";

     частину шосту виключити;

     2) абзац четвертий частини першої статтi 15 Закону України "Про захист прав споживачiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84; 2010 р., N 9, ст. 84) виключити;

     3) пiдпункт 3 пункту 5 роздiлу VI втратив чиннiсть

(у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 01.12.2005р. N 3164-IV згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     4) у частинi другiй статтi 9 Закону України "Про регулювання мiстобудiвної дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 34, ст. 343; 2013 р., N 48, ст. 682; 2014 р., N 1, ст. 4) слова i цифри "а також нацiональних стандартiв i кодексiв усталеної практики за класами 91 i 93 Українського класифiкатора нормативних документiв (крiм позицiй, що стосуються лiчильникiв, машин та устаткування), утворює та припиняє дiяльнiсть технiчних комiтетiв стандартизацiї у цiй сферi" виключити;

     5) у Декретi Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацiю i сертифiкацiю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 27, ст. 289):

     у пунктi 1 статтi 15 слово "обов'язковим" виключити;

     в абзацi другому статтi 16 слово "державним" замiнити словом "нацiональним".

     6. Кабiнету Мiнiстрiв України у шестимiсячний строк з дня опублiкування цього Закону:

     забезпечити утворення або визначення державного пiдприємства, що не пiдлягає приватизацiї i виконує функцiї нацiонального органу стандартизацiї;

     затвердити нормативно-правовi акти, що випливають iз цього Закону;

     подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо внесення змiн до законодавчих актiв України у зв'язку з прийняттям цього Закону;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
5 червня 2014 року
N 1315-VII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.