ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо реформування загальнообов'язкового державного соцiального страхування та легалiзацiї фонду оплати працi

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 46 - 47, ст. 403 iз наступними змiнами) викласти в такiй редакцiї:

"ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування

     Цей Закон вiдповiдно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування визначає правовi, фiнансовi та органiзацiйнi засади загальнообов'язкового державного соцiального страхування, гарантiї працюючих громадян щодо їх соцiального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi, вагiтнiстю та пологами, вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, охорони життя та здоров'я.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     1) види соцiального страхування:

     у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi;

     вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi (далi - страхування вiд нещасного випадку);

     медичне;

     2) електронний реєстр листкiв непрацездатностi - система накопичення, зберiгання та використання iнформацiї про виданi, продовженi та облiкованi листки непрацездатностi;

     3) загальнообов'язкове державне соцiальне страхування (далi - соцiальне страхування) - система прав, обов'язкiв i гарантiй, яка передбачає матерiальне забезпечення, страховi виплати та надання соцiальних послуг застрахованим особам за рахунок коштiв Фонду соцiального страхування України;

     4) мiнiмальний страховий внесок - сума коштiв, що визначається розрахунково як добуток мiнiмального розмiру заробiтної плати i розмiру єдиного внеску на соцiальне страхування, встановлених законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд);

     5) нещасний випадок - обмежена в часi подiя або раптовий вплив на працiвника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесi виконання ним трудових обов'язкiв, внаслiдок яких заподiяно шкоду здоров'ю або настала смерть;

     6) об'єкт соцiального страхування - страховий ризик та страховий випадок, iз настанням яких у застрахованих осiб (членiв їх сiмей, iнших осiб) виникає право на матерiальне забезпечення та соцiальнi послуги вiдповiдно до цього Закону залежно вiд видiв соцiального страхування;

     7) професiйне захворювання - захворювання, що виникло внаслiдок професiйної дiяльностi застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкiдливих речовин i певних видiв робiт та iнших факторiв, пов'язаних з роботою;

     8) страховий стаж - перiод (строк), протягом якого особа пiдлягає соцiальному страхуванню вiдповiдно до видiв соцiального страхування;

     9) страховик - Фонд соцiального страхування України (далi - Фонд);

     10) страховi випадки:

     за соцiальним страхуванням вiд нещасних випадкiв - нещасний випадок на виробництвi або професiйне захворювання (у тому числi встановлене чи виявлене в перiод, коли потерпiлий не перебував у трудових вiдносинах з пiдприємством, на якому вiн захворiв), що спричинили застрахованому професiйно зумовлену фiзичну чи психiчну травму; нещасний випадок або професiйне захворювання, яке сталося внаслiдок порушення застрахованим нормативних актiв про охорону працi;

     за соцiальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi - подiя, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членiв її сiм'ї або iншої особи на отримання вiдповiдно до цього Закону матерiального забезпечення або соцiальних послуг;

     11) страховi внески - кошти вiдрахувань на окремi види загальнообов'язкового державного соцiального страхування, сплаченi згiдно iз законодавством, що дiяло до набрання чинностi Законом України "Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування", кошти, що надходять вiд сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування;

     12) страховi кошти - акумульованi страховi внески, суми вiд фiнансових санкцiй та iншi надходження вiдповiдно до законодавства для здiйснення матерiального забезпечення, страхових виплат та надання соцiальних послуг згiдно з цим Законом;

     13) страховi ризики:

     за соцiальним страхуванням вiд нещасного випадку - обставини, внаслiдок яких може статися нещасний випадок або професiйне захворювання;

     за соцiальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi - обставина, внаслiдок якої застрахована особа або члени її сiм'ї можуть тимчасово втратити засоби iснування та потребувати матерiального забезпечення або надання соцiальних послуг згiдно з цим Законом;

     14) суб'єкти соцiального страхування - застрахована особа, члени її сiм'ї або iнша особа у випадках, передбачених цим Законом, страхувальник та страховик.

     2. Термiни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавцi" вживаються у цьому Законi у значеннях, наведених у Законi України "Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування".

     Стаття 2. Законодавство України про соцiальне страхування

     1. Законодавство про соцiальне страхування складається iз Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, Кодексу законiв про працю України, цього Закону, iнших законодавчих актiв та прийнятих вiдповiдно до них iнших нормативно-правових актiв.

     2. Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi норми, нiж тi, що передбаченi законодавством України про соцiальне страхування, застосовуються норми мiжнародного договору.

     Стаття 3. Принципи соцiального страхування

     1. Соцiальне страхування здiйснюється за принципами:

     1) законодавчого визначення умов i порядку здiйснення соцiального страхування;

     2) обов'язковостi страхування осiб вiдповiдно до видiв соцiального страхування та можливостi добровiльностi страхування у випадках, передбачених законом;

     3) державних гарантiй реалiзацiї застрахованими особами своїх прав;

     4) обов'язковостi фiнансування Фондом витрат, пов'язаних iз наданням матерiального забезпечення, страхових виплат та соцiальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;

     5) формування та використання страхових коштiв на засадах солiдарностi та субсидування;

     6) диференцiацiї розмiру виплати допомоги залежно вiд страхового стажу;

     7) диференцiювання страхового тарифу з урахуванням умов i стану безпеки працi, виробничого травматизму та професiйної захворюваностi на кожному пiдприємствi;

     8) економiчної заiнтересованостi суб'єктiв страхування в полiпшеннi умов i безпеки працi;

     9) цiльового використання коштiв соцiального страхування;

     10) вiдповiдальностi роботодавцiв та Фонду за реалiзацiю права застрахованої особи на матерiальне забезпечення та соцiальнi послуги за цим Законом.

Роздiл II
ФОНД СОЦIАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ

     Стаття 4. Фонд соцiального страхування України

     1. Фонд соцiального страхування України є органом, який здiйснює керiвництво та управлiння загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням вiд нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та медичним страхуванням, провадить акумуляцiю страхових внескiв, контроль за використанням коштiв, забезпечує фiнансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соцiального страхування та здiйснює iншi функцiї згiдно iз затвердженим статутом.

     2. Фонд є некомерцiйною самоврядною органiзацiєю, що дiє на пiдставi статуту, який затверджується його правлiнням.

     3. Фонд, якщо iнше не передбачено законами України, не може займатися iншою дiяльнiстю, крiм тiєї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цiлi, не пов'язанi з цiєю дiяльнiстю.

     4. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тiльки за цiльовим призначенням.

     До коштiв Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

     5. Бюджет Фонду затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

     6. Фонд є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, символiку, яка затверджується його правлiнням.

     Фонд набуває прав юридичної особи з дня реєстрацiї статуту в центральному органi виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi реєстрацiї (легалiзацiї) статутiв фондiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування.

     Стаття 5. Управлiння Фондом соцiального страхування України

     1. Управлiння Фондом здiйснюється на паритетнiй основi державою, представниками застрахованих осiб i роботодавцiв.

     2. Безпосереднє управлiння Фондом здiйснюють його правлiння та виконавча дирекцiя.

     Стаття 6. Правлiння Фонду соцiального страхування України

     1. До складу правлiння Фонду входять по сiм представникiв держави, застрахованих осiб та роботодавцiв, якi виконують свої обов'язки на громадських засадах.

     Представники держави призначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України, представники застрахованих осiб обираються (делегуються) репрезентативними на нацiональному рiвнi всеукраїнськими об'єднаннями профспiлок, а представники роботодавцiв - репрезентативними на нацiональному рiвнi всеукраїнськими об'єднаннями органiзацiй роботодавцiв. Порядок обрання (делегування) таких представникiв визначається сторонами соцiального дiалогу самостiйно.

     2. Строк повноважень членiв правлiння Фонду становить шiсть рокiв i закiнчується в день першого засiдання нового складу правлiння.

     3. Правлiння Фонду очолює голова, який обирається з членiв правлiння Фонду строком на два роки почергово вiд представникiв кожної сторони. Обраним головою вважається член правлiння, за якого проголосувало бiльше половини членiв правлiння вiд кожної сторони. Голова правлiння має двох заступникiв, якi разом з головою представляють три сторони.

     4. Засiдання правлiння Фонду проводяться вiдповiдно до затвердженого ним плану, але не рiдше одного разу на квартал. Позачерговi засiдання правлiння Фонду можуть проводитися за iнiцiативою його голови або за пропозицiєю однiєї з трьох представницьких сторiн правлiння чи на вимогу однiєї третини членiв правлiння Фонду.

     5. Правлiння правомочне приймати рiшення за наявностi на засiданнi бiльшостi складу кожної представницької сторони. Рiшення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала бiльшiсть присутнiх на засiданнi членiв правлiння вiд кожної сторони. У разi рiвного розподiлу голосiв голос голови правлiння є вирiшальним.

     У разi якщо пiд час прийняття рiшення однiєю iз трьох представницьких сторiн оголошено про вiдмову брати участь в голосуваннi, дане питання переноситься на наступне засiдання правлiння. У перiод мiж засiданнями правлiння це питання обговорюється представницькими сторонами шляхом проведення консультацiй та переговорiв з метою врегулювання проблеми.

     Якщо при розглядi цього питання на наступному засiданнi та сама сторона повторно вiдмовляється брати участь в голосуваннi, рiшення приймається бiльшiстю складу правлiння.

     6. Рiшення правлiння Фонду, прийняте в межах його компетенцiї, є обов'язковим для виконання, у тому числi всiма страхувальниками та застрахованими особами, яких воно стосується. Рiшення правлiння Фонду оформляється постановою. Постанови правлiння Фонду пiдлягають обов'язковому оприлюдненню на офiцiйному веб-сайтi Фонду протягом 20 робочих днiв пiсля їх прийняття.

     7. Рiшення правлiння Фонду, якi вiдповiдно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi".

     Стаття 7. Повноваження правлiння Фонду соцiального страхування України

     1. Правлiння Фонду:

     1) обирає iз своїх членiв строком на два роки голову правлiння Фонду та двох його заступникiв. При цьому забезпечується почергове представництво на цих посадах кожної iз трьох представницьких сторiн;

     2) спрямовує i контролює дiяльнiсть виконавчої дирекцiї Фонду та її робочих органiв; щорiчно, а також у разi потреби заслуховує звiти директора виконавчої дирекцiї Фонду про її дiяльнiсть;

     3) створює на паритетних засадах для вирiшення найбiльш важливих завдань Фонду постiйнi та тимчасовi комiсiї Фонду за напрямами роботи;

     4) подає на розгляд центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферах трудових вiдносин, соцiального захисту населення, для внесення на затвердження Кабiнету Мiнiстрiв України пропозицiї щодо визначення розмiру внескiв за видами загальнообов'язкового державного соцiального страхування;

     5) щорiчно готує та подає у встановленому порядку пропозицiї щодо розмiрiв страхових тарифiв на соцiальне страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi за видами економiчної дiяльностi;

     6) призначає та звiльняє директора виконавчої дирекцiї Фонду в порядку, визначеному цим Законом;

     7) за поданням директора виконавчої дирекцiї Фонду призначає та звiльняє його заступникiв;

     8) затверджує: статут Фонду;

     регламент роботи правлiння Фонду;

     регламент роботи постiйних та тимчасових комiсiй Фонду;

     звiти про виконання бюджетiв (постатейно за доходами i видатками, визначеними законом), порядок використання коштiв бюджету та коштiв резерву Фонду;

     Положення про виконавчу дирекцiю Фонду;

     структуру органiв Фонду, граничну чисельнiсть працiвникiв, схеми їх посадових окладiв, видатки на адмiнiстративно-господарськi витрати Фонду (за погодженням iз центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фiнансової полiтики, державної полiтики у сферах трудових вiдносин, соцiального захисту населення);

     рiчнi програми робiт та звiти про їх виконання;

     Положення про службу страхових експертiв з охорони працi, профiлактики нещасних випадкiв на виробництвi i професiйних захворювань;

     Положення про порядок використання коштiв лiкувально-профiлактичними, навчальними та iншими закладами, якi надають Фонду соцiальнi послуги, та контроль за їх цiльовим використанням;

     Положення про навчально-iнформацiйнi центри;

     Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат;

     Порядок розмiщення тимчасово вiльних коштiв, у тому числi резерву коштiв Фонду, на депозитних рахунках банкiвських установ (за погодженням iз центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фiнансової полiтики, державної полiтики у сферах трудових вiдносин, соцiального захисту населення);

     iншi нормативно-правовi акти та документи, що регламентують дiяльнiсть Фонду з виконання його статутних завдань;

     9) встановлює розмiр допомоги на поховання;

     10) схвалює проект рiчного бюджету Фонду (постатейно за доходами i видатками, визначеними законом) та подає його в установленому порядку центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферах трудових вiдносин, соцiального захисту населення, для внесення на затвердження Кабiнету Мiнiстрiв України;

     11) розпоряджається майном, яке перебуває у власностi Фонду;

     12) створює резерв коштiв для забезпечення виконання завдань за видами загальнообов'язкового державного соцiального страхування;

     13) готує подання щорiчних звiтiв про дiяльнiсть Фонду;

     14) здiйснює контроль за цiльовим використанням коштiв Фонду, веденням i достовiрнiстю облiку та звiтностi щодо їх надходження та використання;

     15) вирiшує питання формування та використання резерву коштiв для забезпечення фiнансової стабiльностi Фонду в сумi, необхiднiй для фiнансування матерiального забезпечення в розрахунку не менш як на п'ять календарних днiв;

     16) представляє Фонд у вiдносинах з органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями, об'єднаннями громадян з питань соцiального захисту громадян, а також органами соцiального страхування зарубiжних країн, мiжнародними органiзацiями, дiяльнiсть яких пов'язана iз захистом соцiальних прав людини;

     17) здiйснює iншi функцiї, передбаченi статутом Фонду.

     Стаття 8. Виконавча дирекцiя Фонду соцiального страхування України

     1. Виконавча дирекцiя Фонду є постiйно дiючим виконавчим органом правлiння Фонду.

     Виконавча дирекцiя є пiдзвiтною правлiнню Фонду та провадить дiяльнiсть вiд iменi Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцiю Фонду, що затверджується його правлiнням, органiзовує та забезпечує виконання рiшень правлiння Фонду.

     2. Виконавчу дирекцiю очолює директор, який призначається та звiльняється правлiнням Фонду, а в разi неприйняття правлiнням Фонду рiшення про призначення директора виконавчої дирекцiї протягом двох мiсяцiв таку кандидатуру для затвердження Кабiнетом Мiнiстрiв України вносить керiвник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферах трудових вiдносин, соцiального захисту населення, за погодженням з комiтетом Верховної Ради України, до предмета вiдання якого вiдносяться питання загальнообов'язкового державного соцiального страхування.

     Директор виконавчої дирекцiї Фонду входить до складу правлiння Фонду з правом дорадчого голосу.

     3. Робочими органами виконавчої дирекцiї Фонду є її управлiння в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi, вiддiлення в районах i мiстах обласного значення. Робочi органи виконавчої дирекцiї Фонду є юридичними особами, мають самостiйнi кошториси, печатки iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

     Робочi органи виконавчої дирекцiї Фонду провадять свою дiяльнiсть вiд iменi виконавчої дирекцiї Фонду в межах та в порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочi органи виконавчої дирекцiї Фонду, що затверджується його правлiнням, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекцiї Фонду.

     4. Керiвникiв управлiнь i вiддiлень Фонду призначає директор виконавчої дирекцiї Фонду за погодженням з правлiнням Фонду.

     5. Виконавча дирекцiя Фонду здiйснює матерiально-технiчне забезпечення роботи правлiння Фонду.

     Стаття 9. Основнi завдання i функцiї Фонду соцiального страхування України та його робочих органiв

     1. Основними завданнями Фонду та його робочих органiв є:

     1) реалiзацiя державної полiтики у сферах соцiального страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi, медичного страхування;

     2) надання матерiального забезпечення, страхових виплат та соцiальних послуг вiдповiдно до цього Закону;

     3) профiлактика нещасних випадкiв;

     4) вiднесення страхувальника до класу професiйного ризику виробництва з урахуванням виду його економiчної дiяльностi;

     5) проведення перевiрок достовiрностi поданих страхувальниками вiдомостей про види економiчної дiяльностi (у тому числi основний) пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi, виду дiяльностi та господарювання для вiднесення страхувальника до класу професiйного ризику виробництва з урахуванням виду його економiчної дiяльностi;

     6) здiйснення перевiрки обґрунтованостi видачi та продовження листкiв непрацездатностi застрахованим особам, у тому числi на пiдставi iнформацiї з електронного реєстру листкiв непрацездатностi;

     7) здiйснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштiв Фонду;

     8) аналiз та прогнозування надходження коштiв вiд сплати єдиного внеску.

     2. Фонд та його робочi органи вiдповiдно до покладених на них завдань:

     1) здiйснюють управлiння та оперативне розпорядження фiнансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України, управлiння майном;

     2) проводять розслiдування страхових випадкiв та обґрунтованостi виплати матерiального забезпечення, страхових виплат;

     3) здiйснюють заходи з профiлактики страхових випадкiв;

     4) забезпечують функцiонування iнформацiйно-аналiтичних систем;

     5) здiйснюють обмiн iнформацiєю з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної полiтики у сферах трудових вiдносин, соцiального захисту населення, реалiзацiї державної податкової полiтики та з адмiнiстрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, Пенсiйним фондом України для виконання Фондом покладених на нього функцiй i завдань, визначених законодавством України;

     6) здiйснюють контроль за використанням коштiв Фонду, веденням i достовiрнiстю облiку та звiтностi щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фiнансовi санкцiї та накладають адмiнiстративнi штрафи;

     7) беруть участь у проведеннi наукових дослiджень з питань соцiального страхування населення, вивчають мiжнародний досвiд з метою запровадження iнновацiйних форм соцiального страхування, виступають замовником наукових робiт, дослiджень i методичного забезпечення;

     8) беруть участь у здiйсненнi мiжнародного спiвробiтництва для розв'язання проблем та обмiну досвiдом у сферi соцiального страхування;

     9) здiйснюють iншi функцiї, передбаченi статутом Фонду.

     Стаття 10. Права, обов'язки та вiдповiдальнiсть Фонду соцiального страхування України

     1. Фонд має право:

     1) користуватися в установленому порядку вiдомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соцiального страхування, даними електронного реєстру листкiв непрацездатностi, необхiдними для забезпечення виконання покладених на нього функцiй;

     2) одержувати безоплатно вiд державних органiв, пiдприємств, установ, органiзацiй (у тому числi вiд органiв доходiв i зборiв, банкiвських, iнших фiнансово-кредитних установ) та громадян - суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi вiдомостi щодо використання страхових коштiв;

     3) перевiряти достовiрнiсть вiдомостей, поданих роботодавцем для отримання коштiв Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем видiлених йому коштiв Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разi вiдмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведеннi перевiрки, виявлення фактiв подання ним Фонду недостовiрних вiдомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштiв Фонду;

     4) отримувати необхiднi пояснення (у тому числi в письмовiй формi) з питань, що виникають пiд час перевiрки;

     5) накладати i стягувати фiнансовi санкцiї та адмiнiстративнi штрафи, передбаченi законом за порушення вимог цього Закону;

     6) вимагати вiд керiвникiв та iнших посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй, а також вiд фiзичних осiб усунення виявлених фактiв порушення законодавства про соцiальне страхування;

     7) порушувати вiдповiдно до законодавства питання про притягнення посадових осiб до вiдповiдальностi за порушення законодавства у сферi соцiального страхування, вимагати надання iнформацiї про вжитi заходи;

     8) утворювати пiдприємства, установи, органiзацiї для виконання своїх статутних завдань.

     2. Фонд зобов'язаний:

     1) забезпечувати фiнансування та виплачувати матерiальне забезпечення, страховi виплати i надавати соцiальнi послуги, передбаченi цим Законом;

     2) здiйснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштiв;

     3) вживати заходiв щодо рацiонального використання коштiв i забезпечення фiнансової стабiльностi Фонду;

     4) контролювати правильнiсть витрат за соцiальним страхуванням, передбачених цим Законом та iншими нормативно-правовими актами з питань соцiального страхування;

     5) стягувати надмiру виплаченi кошти з юридичних i фiзичних осiб у встановленому законом порядку;

     6) вести облiк i звiтнiсть щодо страхових коштiв;

     7) надавати безоплатно застрахованим особам i страхувальникам консультацiї з питань застосування законодавства про соцiальне страхування;

     8) вести облiк показникiв для визначення класу професiйного ризику виробництва;

     9) щорiчно складати звiт про результати своєї дiяльностi та пiсля його затвердження правлiнням Фонду подавати Кабiнету Мiнiстрiв України i оприлюднювати;

     10) iнформувати страхувальникiв та застрахованих осiб про результати своєї роботи через засоби масової iнформацiї;

     11) укладати угоди з лiкувально-профiлактичними закладами та окремими лiкарями на обслуговування потерпiлих на виробництвi, а також угоди iз санаторно-курортними закладами для обслуговування застрахованих осiб, що направляються безпосередньо iз стацiонару лiкувального закладу до реабiлiтацiйних вiддiлень.

     3. Фонд несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законом за шкоду, заподiяну з його вини застрахованим особам внаслiдок несвоєчасної або неповної виплати матерiального забезпечення, страхових виплат, ненадання або несвоєчасне надання соцiальних послуг, передбачених цим Законом.

     4. Працiвники Фонду за порушення законодавства про соцiальне страхування несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

     Стаття 11. Формування та використання коштiв Фонду соцiального страхування України

     1. Джерелами формування коштiв Фонду є:

     1) страховi внески страхувальникiв та застрахованих осiб;

     2) суми фiнансових санкцiй, застосованих вiдповiдно до цього Закону, iнших законiв до пiдприємств, установ, органiзацiй та фiзичних осiб - пiдприємцiв за порушення встановленого порядку сплати страхових внескiв та використання коштiв Фонду, штрафiв за недотримання законодавства про соцiальне страхування, а також суми адмiнiстративних штрафiв, накладених вiдповiдно до закону на посадових осiб та громадян за такi порушення;

     3) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за соцiальним страхуванням;

     4) доходи вiд розмiщення тимчасово вiльних коштiв, у тому числi резерву коштiв Фонду;

     5) капiталiзованi платежi, що надiйшли у випадках лiквiдацiї страхувальникiв у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     6) доходи вiд реалiзацiї майна, придбаного за рахунок коштiв Фонду;

     7) добровiльнi внески та iншi надходження вiдповiдно до закону.

     2. Кошти Фонду використовуються на:

     1) виплату матерiального забезпечення, страхових виплат та надання соцiальних послуг, фiнансування заходiв з профiлактики страхових випадкiв, передбачених цим Законом;

     2) фiнансування витрат на утримання та забезпечення дiяльностi Фонду, його робочих органiв, пiдприємств, установ та органiзацiй, що належать до сфери його управлiння, розвиток та функцiонування iнформацiйно-аналiтичних систем Фонду;

     3) формування резерву коштiв Фонду.

     3. З метою забезпечення фiнансової стабiльностi Фонду формується резерв коштiв.

     Порядок формування та використання резерву коштiв Фонду затверджується правлiнням Фонду.

     4. Закупiвля товарiв, робiт i послуг (крiм послуг з реабiлiтацiї застрахованих осiб) за рахунок коштiв Фонду здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про здiйснення державних закупiвель".

     Стаття 12. Страховi внески

     1. Кошти, що надходять до Фонду вiд сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, повиннi забезпечувати:

     1) виплату застрахованим особам матерiального забезпечення та надання соцiальних послуг, передбачених цим Законом;

     2) створення резерву коштiв Фонду в розмiрi суми, необхiдної для виплати всiх видiв матерiального забезпечення, страхових виплат, передбачених цим Законом, в розрахунку не менш як на п'ять календарних днiв;

     3) фiнансування витрат на утримання та забезпечення дiяльностi Фонду, його робочих органiв, пiдприємств, установ та органiзацiй, що належать до сфери його управлiння, матерiальне та соцiально-побутове забезпечення його працiвникiв; розвиток та функцiонування iнформацiйно-аналiтичних систем Фонду;

     4) фiнансування заходiв з профiлактики страхових випадкiв.

     2. На вiдносини у сферi здiйснення контролю за своєчаснiстю подання та достовiрнiстю поданих роботодавцем вiдомостей щодо отримання коштiв Фонду та дотримання порядку їх використання не поширюється дiя Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi".

     Стаття 13. Майно та матерiально-технiчне забезпечення Фонду соцiального страхування України

     1. Джерелами формування майна, яке перебуває у власностi Фонду, є майно, придбане за рахунок коштiв соцiального страхування, а також майно, передане йому у власнiсть iншими власниками.

     Майно, що передається Фонду для провадження страхової дiяльностi, використовується ним у порядку, встановленому законодавством України.

     2. Матерiально-технiчне забезпечення Фонду, включаючи будiвництво, реконструкцiю або придбання службових та виробничих примiщень, здiйснюється за рахунок коштiв Фонду.

     Стаття 14. Вiдносини з органами виконавчої влади

     1. Фонд та його робочi органи з метою реалiзацiї завдань, покладених на них вiдповiдно до цього Закону та iнших законiв України, взаємодiють з центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування шляхом обмiну вiдповiдною iнформацiєю, проведення iнших заходiв з виконання цього Закону.

Роздiл III
ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ РОБОТОДАВЦЯ ЯК СТРАХУВАЛЬНИКА I ЗАСТРАХОВАНИХ ОСIБ

     Стаття 15. Права, обов'язки та вiдповiдальнiсть роботодавця як страхувальника

     1. Роботодавець як страхувальник має право на:

     1) безоплатне отримання в органах Фонду iнформацiї про порядок використання коштiв Фонду;

     2) отримання iнформацiї про результати проведення перевiрки використання коштiв Фонду;

     3) судовий захист своїх прав.

     2. Роботодавець зобов'язаний:

     1) надавати та оплачувати застрахованим особам у разi настання страхового випадку вiдповiдний вид матерiального забезпечення, страхових виплат та соцiальних послуг згiдно iз цим Законом;

     2) вести облiк коштiв соцiального страхування i своєчасно надавати Фонду встановлену звiтнiсть щодо цих коштiв;

     3) пiд час перевiрки правильностi використання коштiв Фонду та достовiрностi поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам Фонду необхiднi документи та пояснення з питань, що виникають пiд час перевiрки;

     4) подавати в установленому порядку вiдповiдно до законодавства вiдомостi про:

     розмiр заробiтної плати та використання робочого часу працiвникiв;

     рiчний фактичний обсяг реалiзованої продукцiї (робiт, послуг), кiлькiсть нещасних випадкiв i професiйних захворювань на пiдприємствi за минулий календарний рiк;

     використання коштiв Фонду за iншими визначеними цим Законом напрямами в порядку, встановленому правлiнням Фонду;

     5) iнформувати про:

     кожний нещасний випадок або професiйне захворювання на пiдприємствi;

     змiну виду дiяльностi пiдприємства для переведення його до вiдповiдного класу професiйного ризику;

     6) безоплатно створювати всi необхiднi умови для роботи на пiдприємствi представникiв Фонду;

     7) повiдомляти працiвникам пiдприємства про адреси та номери телефонiв Фонду, а також лiкувально-профiлактичних закладiв та лiкарiв, якi за угодами з Фондом обслуговують пiдприємство;

     8) подавати звiтнiсть до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановленi правлiнням Фонду;

     9) повернути Фонду суму виплаченого матерiального забезпечення та вартiсть наданих соцiальних послуг потерпiлому на виробництвi у разi невиконання своїх зобов'язань щодо сплати страхових внескiв.

     3. Достовiрнiсть зазначених у документах даних перевiряється Фондом. У разi подання недостовiрних вiдомостей, використання роботодавцем коштiв Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровiльно чи на пiдставi рiшення суду повинен вiдшкодувати страховику заподiяну шкоду.

     4. Роботодавцевi забороняється вчиняти будь-якi дiї, що можуть призвести до прийняття ним разом iз застрахованою особою спiльного рiшення, яке може в подальшому зашкодити цiй особi або членам її сiм'ї реалiзувати своє право на матерiальне забезпечення та отримання соцiальних послуг вiдповiдно до цього Закону.

     5. Роботодавець несе вiдповiдальнiсть за:

     1) порушення порядку використання коштiв Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення;

     2) несвоєчасне подання або неподання вiдомостей, встановлених цим Законом;

     3) подання недостовiрних вiдомостей про використання коштiв Фонду;

     4) шкоду, заподiяну застрахованим особам або Фонду внаслiдок невиконання або неналежного виконання обов'язкiв, визначених цим Законом.

     6. У разi порушення порядку використання страхових коштiв роботодавцi вiдшкодовують Фонду в повному обсязi неправомiрно витрачену суму страхових коштiв та/або вартiсть наданих соцiальних послуг i сплачують штраф у розмiрi 50 вiдсоткiв такої суми.

     За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязi страхових коштiв на страхувальникiв та iнших отримувачiв коштiв Фонду накладається штраф у розмiрi 10 вiдсоткiв несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязi страхових коштiв.

     Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязi страхових коштiв i штрафних санкцiй нараховується пеня в розмiрi 0,1 вiдсотка зазначених сум коштiв, розрахована за кожний день прострочення платежу.

     7. Своєчасно не сплаченi фiнансовi санкцiї та адмiнiстративнi штрафи стягуються iз страхувальника в дохiд Фонду в порядку, встановленому законом.

     8. Право застосовувати фiнансовi санкцiї та накладати адмiнiстративнi штрафи вiд iменi Фонду мають директор виконавчої дирекцiї Фонду та його заступники, керiвники робочих органiв Фонду та їх заступники.

     Стаття 16. Права, обов'язки та вiдповiдальнiсть застрахованих осiб

     1. Застрахованi особи мають право на:

     1) безоплатне отримання iнформацiї про порядок витрачання страхових коштiв Фонду та роз'яснення з питань соцiального страхування;

     2) отримання у разi настання страхового випадку матерiального забезпечення, страхових виплат та соцiальних послуг, передбачених цим Законом;

     3) участь у розслiдуваннi страхового випадку, у тому числi за участi представника профспiлкового органу або своєї довiреної особи;

     4) послуги медичної реабiлiтацiї;

     5) послуги професiйної реабiлiтацiї, включаючи збереження робочого мiсця, навчання або переквалiфiкацiю, якщо загальна тривалiсть професiйної реабiлiтацiї не перевищує двох рокiв;

     6) вiдшкодування витрат пiд час проходження медичної i професiйної реабiлiтацiї на проїзд до мiсця лiкування чи навчання i назад, витрат на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує;

     7) послуги соцiальної реабiлiтацiї, включаючи придбання автомобiля, протезiв, допомогу у веденнi домашнього господарства, що надаються вiдповiдно до законодавства;

     8) оскарження дiї страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матерiального забезпечення, страхових виплат та соцiальних послуг;

     9) судовий захист своїх прав.

     2. Застрахованi особи зобов'язанi:

     1) надавати страхувальнику, страховику достовiрнi документи, на пiдставi яких призначається матерiальне забезпечення та надаються соцiальнi послуги вiдповiдно до цього Закону;

     2) своєчасно повiдомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або змiни розмiру матерiального забезпечення та соцiальних послуг;

     3) знати та виконувати вимоги законодавчих та iнших нормативно-правових актiв про охорону працi, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов'язань щодо охорони працi, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрiшнього трудового розпорядку пiдприємства, установи, органiзацiї;

     4) у разi настання нещасного випадку або професiйного захворювання:

     лiкуватися в лiкувально-профiлактичних закладах або в медичних працiвникiв, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслуговування;

     дотримуватися правил поведiнки та режиму лiкування, визначених лiкарями, якi його лiкують;

     не ухилятися вiд професiйної реабiлiтацiї та виконання вказiвок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової дiяльностi;

     5) дотримуватися режиму, визначеного лiкарем на перiод тимчасової непрацездатностi;

     6) виконувати iншi вимоги, передбаченi цим Законом.

     3. Застрахована особа несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законом за незаконне одержання з її вини (пiдроблення, виправлення в документах, подання недостовiрних вiдомостей тощо) матерiального забезпечення та соцiальних послуг за соцiальним страхуванням.

     Стаття 17. Вирiшення спорiв

     1. Спори, що виникають iз правовiдносин за цим Законом, вирiшуються в судовому порядку.

     2. Строк давностi в разi стягнення штрафних санкцiй, передбачених цим Законом, а також iнших видiв заборгованостi перед Фондом не застосовується.

     3. Спори щодо визначення класу професiйного ризику виробництва, а також щодо розмiру шкоди та прав на її вiдшкодування, накладення штрафiв та з iнших питань вирiшуються в судовому порядку. За бажанням заiнтересована особа може звернутися з питань вирiшення спору до спецiальної комiсiї Фонду. До складу цiєї комiсiї на громадських i паритетних засадах входять представники держави, застрахованих осiб i страхувальникiв.

     Такi самi комiсiї на тих самих засадах створюються при робочих органах Фонду iз залученням представникiв мiсцевих органiв виконавчої влади, застрахованих осiб i страхувальникiв.

     Положення про дiяльнiсть цих комiсiй затверджується правлiнням Фонду.

     4. Рiшення комiсiї при робочому органi виконавчої дирекцiї Фонду може бути оскаржено до комiсiї, створеної при виконавчiй дирекцiї цього Фонду, а рiшення останньої - до його правлiння.

Роздiл IV
ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦIАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТI

     Стаття 18. Особи, якi пiдлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi

     1. Страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi пiдлягають особи, якi працюють на умовах трудового договору (контракту) на пiдприємствах, в установах, органiзацiях незалежно вiд форми власностi та господарювання, у тому числi в iноземних дипломатичних та консульських установах, iнших представництвах нерезидентiв або у фiзичних осiб, а також обранi на виборнi посади в органах державної влади, органах мiсцевого самоврядування та в iнших органах.

     Стаття 19. Право громадян на матерiальне забезпечення та соцiальнi послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi

     1. Право на матерiальне забезпечення та соцiальнi послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi мають застрахованi громадяни України, iноземцi, особи без громадянства та члени їх сiмей, якi проживають в Українi, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України.

     Це право виникає з настанням страхового випадку в перiод роботи (включаючи час випробування та день звiльнення), якщо iнше не передбачено законом.

     2. Громадяни України, якi працюють за межами територiї України i не застрахованi в системi соцiального страхування країни, в якiй вони перебувають, мають право на матерiальне забезпечення та соцiальнi послуги вiдповiдно до цього Закону за умови сплати страхових внескiв до Фонду згiдно iз законом, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     3. Особи, якi забезпечують себе роботою самостiйно (займаються пiдприємницькою, адвокатською, нотарiальною, творчою та iншою дiяльнiстю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо вiд цiєї дiяльностi, в тому числi члени творчих спiлок, творчi працiвники, якi не є членами творчих спiлок), мають право на матерiальне забезпечення та соцiальнi послуги вiдповiдно до цього Закону за умови сплати страхових внескiв до Фонду згiдно iз законом.

     4. Застрахованi особи, якi протягом дванадцяти мiсяцiв перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соцiального страхування мають страховий стаж менше шести мiсяцiв, мають право на матерiальне забезпечення вiдповiдно до цього Закону в таких розмiрах:

     1) допомога по тимчасовiй непрацездатностi - виходячи з нарахованої заробiтної плати, з якої сплачуються страховi внески, але в розрахунку на мiсяць не вище за розмiр мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом у мiсяцi настання страхового випадку;

     2) допомога по вагiтностi та пологах - виходячи з нарахованої заробiтної плати, з якої сплачуються страховi внески, але в розрахунку на мiсяць не вище двократного розмiру мiнiмальної заробiтної плати та не менше за розмiр мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом у мiсяцi настання страхового випадку.

     Стаття 20. Види матерiального забезпечення та соцiальних послуг за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi

     1. За страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi надаються такi види матерiального забезпечення та соцiальних послуг:

     1) допомога по тимчасовiй непрацездатностi (включаючи догляд за хворою дитиною);

     2) допомога по вагiтностi та пологах;

     3) допомога на поховання (крiм поховання пенсiонерiв, безробiтних та осiб, якi померли вiд нещасного випадку на виробництвi);

     4) оплата лiкування в реабiлiтацiйних вiддiленнях санаторно-курортного закладу пiсля перенесених захворювань i травм.

     Стаття 21. Обчислення страхового стажу

     1. Страховий стаж - перiод (строк), протягом якого особа пiдлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та за який щомiсяця сплачено нею та роботодавцем або нею страховi внески в сумi не меншiй, нiж мiнiмальний страховий внесок, крiм випадкiв, передбачених абзацом другим цiєї частини.

     Перiод вiдпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку, отримання виплат за окремими видами соцiального страхування, крiм пенсiй усiх видiв (за винятком пенсiї по iнвалiдностi), включається до страхового стажу як перiод, за який сплачено страховi внески виходячи з розмiру мiнiмального страхового внеску.

     2. Страховий стаж обчислюється за даними персонiфiкованого облiку вiдомостей про застрахованих осiб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соцiального страхування, а за перiоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що дiяло ранiше.

     3. Страховий стаж обчислюється в мiсяцях.

     Якщо сума сплачених за вiдповiдний мiсяць страхових внескiв менша, нiж мiнiмальний страховий внесок, цей перiод зараховується до страхового стажу за формулою:

     ТП = Св : В,

     де ТП - тривалiсть перiоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у мiсяцях;

     Св - сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, сплаченого за вiдповiдний мiсяць;

     В - мiнiмальний розмiр страхового внеску за вiдповiдний мiсяць.

     4. До страхового стажу прирiвнюється трудовий стаж, набутий працiвником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинностi Законом України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими похованням".

     Стаття 22. Умови надання допомоги по тимчасовiй непрацездатностi та тривалiсть її виплати

     1. Допомога по тимчасовiй непрацездатностi надається застрахованiй особi у формi матерiального забезпечення, яке повнiстю або частково компенсує втрату заробiтної плати (доходу), у разi настання в неї одного з таких страхових випадкiв:

     1) тимчасової непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництвi;

     2) необхiдностi догляду за хворою дитиною;

     3) необхiдностi догляду за хворим членом сiм'ї;

     4) догляду за дитиною вiком до трьох рокiв або дитиною-iнвалiдом вiком до 18 рокiв у разi хвороби матерi або iншої особи, яка доглядає за цiєю дитиною;

     5) карантину, накладеного органами санiтарно-епiдемiологiчної служби;

     6) тимчасового переведення застрахованої особи вiдповiдно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

     7) протезування з помiщенням у стацiонар протезно-ортопедичного пiдприємства;

     8) перебування в реабiлiтацiйних вiддiленнях санаторно-курортного закладу пiсля перенесених захворювань i травм.

     2. Допомога по тимчасовiй непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництвi та професiйним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатностi за весь перiод до вiдновлення працездатностi або до встановлення медико-соцiальною експертною комiсiєю (далi - МСЕК) iнвалiдностi (встановлення iншої групи, пiдтвердження ранiше встановленої групи iнвалiдностi) незалежно вiд звiльнення застрахованої особи в перiод втрати працездатностi, у порядку та розмiрах, встановлених законодавством.

     Оплата перших п'яти днiв тимчасової непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництвi, здiйснюється за рахунок коштiв роботодавця у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Допомога по тимчасовiй непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництвi, виплачується Фондом застрахованим iнвалiдам, якi працюють на пiдприємствах та в органiзацiях товариств УТОГ i УТОС, починаючи з першого дня непрацездатностi за весь перiод до вiдновлення працездатностi незалежно вiд звiльнення застрахованої особи в перiод втрати працездатностi у порядку та розмiрах, встановлених законодавством.

     Застрахованим особам, якi працюють на сезонних i тимчасових роботах, допомога по тимчасовiй непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництвi, надається не бiльш як за 75 календарних днiв протягом календарного року.

     У разi настання тимчасової непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництвi, пiд час перебування у щорiчнiй (основнiй чи додатковiй) вiдпустцi допомога надається у порядку та розмiрах, установлених цим Законом.

     3. Допомога по тимчасовiй непрацездатностi по догляду за хворою дитиною вiком до 14 рокiв виплачується застрахованiй особi з першого дня за перiод, протягом якого дитина за висновком лiкаря потребує догляду, але не бiльш як за 14 календарних днiв.

     Допомога по тимчасовiй непрацездатностi по догляду за хворою дитиною вiком до 14 рокiв, якщо вона потребує стацiонарного лiкування, виплачується застрахованiй особi з першого дня за весь час її перебування в стацiонарi разом з хворою дитиною.

     Застрахованим особам, якi працюють на сезонних i тимчасових роботах, у разi здiйснення догляду за хворою дитиною вiком до 14 рокiв допомога по тимчасовiй непрацездатностi призначається i виплачується в порядку та розмiрах, передбачених абзацом четвертим частини другої цiєї статтi та статтею 25 цього Закону.

     4. Допомога по тимчасовiй непрацездатностi по догляду за хворим членом сiм'ї (крiм догляду за хворою дитиною вiком до 14 рокiв) надається застрахованiй особi з першого дня, але не бiльш як за три календарнi днi, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкостi хвороби члена сiм'ї та побутових обставин, - не бiльш як за сiм календарних днiв.

     5. Допомога по тимчасовiй непрацездатностi в разi захворювання матерi або iншої особи, яка фактично здiйснює догляд за дитиною вiком до трьох рокiв або дитиною-iнвалiдом вiком до 18 рокiв, надається застрахованiй особi, яка здiйснює догляд за дитиною, з першого дня за весь перiод захворювання в порядку та розмiрах, встановлених цим Законом.

     6. Допомога по тимчасовiй непрацездатностi по догляду за хворою дитиною вiком до 14 рокiв, по догляду за хворим членом сiм'ї та в разi захворювання матерi або iншої особи, яка фактично здiйснює догляд за дитиною вiком до трьох рокiв або дитиною-iнвалiдом вiком до 18 рокiв, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорiчнiй (основнiй чи додатковiй) вiдпустцi, додатковiй вiдпустцi у зв'язку з навчанням або творчiй вiдпустцi.

     7. Якщо тимчасова непрацездатнiсть застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санiтарно-епiдемiологiчної служби, надається допомога по тимчасовiй непрацездатностi з першого дня за весь час вiдсутностi на роботi з цiєї причини.

     8. У разi тимчасового переведення застрахованої особи вiдповiдно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу цiй особi надається допомога по тимчасовiй непрацездатностi з першого дня за час такої роботи, але не бiльш як за два мiсяцi. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмiрi, який разом iз заробiтком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробiтку до часу переведення.

     9. Допомога по тимчасовiй непрацездатностi в разi здiйснення протезування за медичними показаннями в стацiонарi протезно-ортопедичного пiдприємства надається застрахованiй особi з першого дня за весь перiод перебування в цьому пiдприємствi з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного пiдприємства i назад.

     10. Допомога по тимчасовiй непрацездатностi в разi здiйснення санаторно-курортного лiкування надається застрахованiй особi, якщо тривалiсть щорiчної (основної та додаткової) вiдпустки недостатня для лiкування та проїзду до санаторно-курортного закладу i назад.

     Застрахованiй особi, яка направляється на лiкування в реабiлiтацiйне вiддiлення санаторно-курортного закладу пiсля перенесених захворювань i травм безпосередньо iз стацiонару лiкувального закладу, допомога по тимчасовiй непрацездатностi надається за весь час перебування у санаторно-курортному закладi (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу i у зворотному напрямку) у розмiрах, встановлених цим Законом.

     Допомога по тимчасовiй непрацездатностi застрахованiй особi, яка виховує дитину-iнвалiда вiком до 18 рокiв, надається за весь перiод санаторно-курортного лiкування дитини-iнвалiда (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу i у зворотному напрямку) за наявностi медичного висновку про необхiднiсть стороннього догляду за нею.

     11. У разi настання тимчасової непрацездатностi застрахованої особи у перiод вирiшення спору про незаконнiсть її звiльнення з роботи допомога по тимчасовiй непрацездатностi надається за умови поновлення застрахованої особи на роботi з дня винесення такого рiшення вiдповiдним органом.

     Стаття 23. Пiдстави для вiдмови в наданнi допомоги по тимчасовiй непрацездатностi

     1. Допомога по тимчасовiй непрацездатностi не надається:

     1) у разi одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненнi нею злочину;

     2) у разi навмисного заподiяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення вiд роботи чи iнших обов'язкiв або симуляцiї хвороби;

     3) за час перебування пiд арештом i за час проведення судово-медичної експертизи;

     4) за час примусового лiкування, призначеного за постановою суду;

     5) у разi тимчасової непрацездатностi у зв'язку iз захворюванням або травмою, що сталися внаслiдок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'янiння або дiй, пов'язаних з таким сп'янiнням;

     6) за перiод перебування застрахованої особи у вiдпустцi без збереження заробiтної плати, творчiй вiдпустцi, додатковiй вiдпустцi у зв'язку з навчанням.

     2. Застрахованi особи, якi в перiод отримання допомоги по тимчасовiй непрацездатностi порушують режим, встановлений для них лiкарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числi на лiкарсько-консультативну комiсiю (ЛКК) чи медико-соцiальну експертну комiсiю (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рiшенням органу, який призначає допомогу по тимчасовiй непрацездатностi.

     Стаття 24. Розмiр допомоги по тимчасовiй непрацездатностi

     1. Допомога по тимчасовiй непрацездатностi виплачується застрахованим особам залежно вiд страхового стажу в таких розмiрах:

     1) 50 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) - застрахованим особам, якi мають страховий стаж до трьох рокiв;

     2) 60 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) - застрахованим особам, якi мають страховий стаж вiд трьох до п'яти рокiв;

     3) 70 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) - застрахованим особам, якi мають страховий стаж вiд п'яти до восьми рокiв;

     4) 100 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) - застрахованим особам, якi мають страховий стаж понад вiсiм рокiв;

     5) 100 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) - застрахованим особам, вiднесеним до 1 - 4 категорiй осiб, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи; одному з батькiв або особi, що їх замiнює та доглядає хвору дитину вiком до 14 рокiв, яка потерпiла вiд Чорнобильської катастрофи; ветеранам вiйни та особам, на яких поширюється чиннiсть Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту"; особам, вiднесеним до жертв нацистських переслiдувань вiдповiдно до Закону України "Про жертви нацистських переслiдувань"; донорам, якi мають право на пiльгу, передбачену статтею 10 Закону України "Про донорство кровi та її компонентiв".

     2. Сума допомоги по тимчасовiй непрацездатностi (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сiм'ї) в розрахунку на мiсяць не повинна перевищувати розмiру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страховi внески до Фонду.

     Стаття 25. Умови надання i тривалiсть виплати допомоги по вагiтностi та пологах

     1. Допомога по вагiтностi та пологах надається застрахованiй особi у формi матерiального забезпечення, яке компенсує втрату заробiтної плати (доходу) за перiод вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами.

     Допомога по вагiтностi та пологах застрахованiй особi виплачується за весь перiод вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами, тривалiсть якої становить 70 календарних днiв до пологiв i 56 (у разi ускладнених пологiв або народження двох чи бiльше дiтей - 70) календарних днiв пiсля пологiв. Жiнкам, вiднесеним до 1 - 4 категорiй осiб, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагiтностi та пологах виплачується за 180 календарних днiв зазначеної вiдпустки (90 - до пологiв та 90 - пiсля пологiв). Розмiр зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованiй особi в повному обсязi незалежно вiд кiлькостi днiв вiдпустки, фактично використаних до пологiв.

     2. Допомога по вагiтностi та пологах виплачується застрахованiй особi, яка усиновила дитину протягом двох мiсяцiв з дня її народження, зазначеного у свiдоцтвi про народження, за перiод з дня усиновлення i до закiнчення 56 календарних днiв (70 календарних днiв у разi одночасного усиновлення двох i бiльше дiтей, 90 календарних днiв - для жiнок, вiднесених до 1 - 4 категорiй осiб, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи).

     3. У разi надання застрахованiй особi вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами у перiод її тимчасової непрацездатностi листок непрацездатностi по тимчасовiй непрацездатностi закривається i з дня настання цiєї вiдпустки видається iнший листок непрацездатностi. Кожен iз зазначених листкiв оплачується за вiдповiдними нормами цього Закону.

     У разi надання застрахованiй особi вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами у перiод простою пiдприємства, установи, органiзацiї не з вини застрахованої особи, щорiчної (основної чи додаткової) вiдпустки, вiдпустки без збереження заробiтної плати, додаткової вiдпустки у зв'язку з навчанням, творчої вiдпустки допомога по вагiтностi та пологах надається з дня виникнення права на вiдпустку у зв'язку з вагiтнiстю та пологами.

     За перiод вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами, що збiгається з вiдпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку, допомога по вагiтностi та пологах виплачується незалежно вiд допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку.

     Стаття 26. Розмiр допомоги по вагiтностi та пологах

     1. Допомога по вагiтностi та пологах надається застрахованiй особi у розмiрi 100 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, i не залежить вiд страхового стажу.

     2. Сума допомоги по вагiтностi та пологах у розрахунку на мiсяць не повинна перевищувати розмiру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страховi внески до Фонду, та не може бути меншою, нiж розмiр мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

     Стаття 27. Право на допомогу на поховання

     1. Допомога на поховання надається у разi смертi застрахованої особи, а також членiв сiм'ї, якi перебували на її утриманнi:

     1) дружини (чоловiка);

     2) дiтей, братiв, сестер та онукiв, якi не досягли 18 рокiв або старших цього вiку, якщо вони стали iнвалiдами до 18 рокiв (братiв, сестер та онукiв - за умови, що вони не мають працездатних батькiв), а студентiв та учнiв середнiх професiйно-технiчних та вищих навчальних закладiв з денною формою навчання - до 23 рокiв;

     3) батька, матерi;

     4) дiда та баби за прямою лiнiєю спорiдненостi.

     2. Не вважаються такими, що перебували на утриманнi застрахованої особи, члени сiм'ї, якi мали самостiйнi джерела засобiв до iснування (одержували заробiтну плату, пенсiю тощо).

     3. Допомога надається застрахованiй особi, члену її сiм'ї або iншим юридичним чи фiзичним особам, якi здiйснили поховання.

     Стаття 28. Розмiр допомоги на поховання

     1. Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманнi, надається в розмiрi, що встановлюється правлiнням Фонду, але не менше розмiру прожиткового мiнiмуму, встановленого законом.

     Стаття 29. Лiкування в реабiлiтацiйних вiддiленнях санаторно-курортних закладiв

     1. Для забезпечення вiдновлення здоров'я застрахована особа має право на лiкування в реабiлiтацiйних вiддiленнях санаторно-курортних закладiв пiсля перенесених захворювань i травм за рахунок коштiв Фонду.

     Стаття 30. Призначення та виплата матерiального забезпечення, надання соцiальних послуг за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi

     1. Матерiальне забезпечення та соцiальнi послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi застрахованим особам, якi працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним мiсцем роботи (крiм допомоги по тимчасовiй непрацездатностi (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагiтностi та пологах, якi надаються за основним мiсцем роботи та за сумiсництвом у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України).

     У разi лiквiдацiї (реорганiзацiї) пiдприємства, установи, органiзацiї матерiальне забезпечення за страховими випадками, якi настали до їх лiквiдацiї (реорганiзацiї), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разi вiдсутностi правонаступника - робочим органом Фонду за мiсцем здiйснення облiку лiквiдованого пiдприємства, установи, органiзацiї як страхувальника.

     Застрахованим особам, стосовно яких страхувальником не виконано обов'язкiв щодо нарахування та виплати матерiального забезпечення за страховими випадками у зв'язку з вiдсутнiстю можливостi встановлення мiсцезнаходження цього страхувальника, що пiдтверджується даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соцiального страхування та актами перевiрки центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування, призначення та виплата матерiального забезпечення здiйснюються робочим органом Фонду за мiсцем реєстрацiї їх мiсця проживання чи перебування у порядку, встановленому правлiнням Фонду.

     2. Добровiльно застрахованим особам призначення та виплата матерiального забезпечення, а також надання соцiальних послуг за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi здiйснюються робочим органом Фонду за мiсцем здiйснення їх облiку як страхувальникiв.

     3. Рiшення про призначення матерiального забезпечення та надання соцiальних послуг приймається комiсiєю (уповноваженим) iз соцiального страхування, що створюється (обирається) на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, до складу якої входять представники адмiнiстрацiї пiдприємства, установи, органiзацiї та застрахованих осiб (виборних органiв первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника) або iнших органiв, якi представляють iнтереси застрахованих осiб).

     Комiсiя (уповноважений) iз соцiального страхування здiйснює контроль за правильним нарахуванням i своєчасною виплатою матерiального забезпечення, приймає рiшення про вiдмову в його призначеннi, про припинення виплати матерiального забезпечення (повнiстю або частково), розглядає пiдставу i правильнiсть видачi листкiв непрацездатностi та iнших документiв, якi є пiдставою для надання матерiального забезпечення та соцiальних послуг.

     Комiсiя (уповноважений) iз соцiального страхування виконує свої функцiї вiдповiдно до положення про комiсiю (уповноваженого) iз страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi, яке затверджується правлiнням Фонду.

     Стаття 31. Документи, необхiднi для призначення матерiального забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi

     1. Пiдставою для призначення допомоги по тимчасовiй непрацездатностi, по вагiтностi та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатностi, а в разi роботи за сумiсництвом - копiя листка непрацездатностi, засвiдчена пiдписом керiвника i печаткою за основним мiсцем роботи. Порядок i умови видачi, продовження та облiку листкiв непрацездатностi, здiйснення контролю за правильнiстю їх видачi встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

     2. Для призначення допомоги по тимчасовiй непрацездатностi в розмiрi 100 вiдсоткiв середньої заробiтної плати (доходу) застрахованi особи, зазначенi в абзацi шостому частини першої статтi 25 цього Закону, додають копiї вiдповiдних посвiдчень або iншi документи, якi пiдтверджують право на пiльгу.

     3. Допомога на поховання застрахованої особи призначається сiм'ї померлого або особi, яка здiйснила поховання, на пiдставi свiдоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державної реєстрацiї актiв громадянського стану, виконавчим органом сiльської, селищної чи мiської (крiм мiст обласного значення) ради.

     4. Допомога на поховання члена сiм'ї застрахованої особи призначається застрахованiй особi на пiдставi свiдоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державної реєстрацiї актiв громадянського стану, виконавчим органом сiльської, селищної чи мiської (крiм мiст обласного значення) ради, та довiдки з мiсця проживання про перебування померлого члена сiм'ї на утриманнi застрахованої особи.

     Стаття 32. Строки розгляду документiв, призначення та виплати матерiального забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi

     1. Документи для призначення допомоги по тимчасовiй непрацездатностi, по вагiтностi та пологах розглядаються не пiзнiше десяти днiв з дня їх надходження.

     Повiдомлення про вiдмову в призначеннi допомоги iз зазначенням причин вiдмови та порядку оскарження видається або надсилається заявниковi не пiзнiше п'яти днiв пiсля винесення вiдповiдного рiшення.

     2. Допомога по тимчасовiй непрацездатностi, по вагiтностi та пологах виплачується:

     1) застрахованим особам, якi працюють на умовах трудового договору (контракту), - у найближчий пiсля дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробiтної плати;

     2) добровiльно застрахованим особам - протягом десяти днiв пiсля призначення допомоги.

     3. Допомога на поховання призначається не пiзнiше дня, що настає за днем звернення, i виплачується не пiзнiше наступного робочого дня пiсля отримання страхувальником страхових коштiв вiд Фонду вiдповiдно до цього Закону.

     4. Призначене, але не одержане у зв'язку зi смертю застрахованої особи матерiальне забезпечення виплачується членам сiм'ї, якi проживали разом з нею, або спадкоємцям.

     Призначене, але не одержане застрахованою особою своєчасно матерiальне забезпечення виплачується за минулий час у розмiрi, встановленому на час настання страхового випадку.

     Суми матерiального забезпечення, не одержанi з вини органу, що призначає матерiальне забезпечення, виплачуються застрахованiй особi за минулий час з дотриманням вимог законодавства про iндексацiю грошових доходiв населення.

     Надмiру виплаченi суми матерiального забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi внаслiдок зловживань з боку застрахованої особи або членiв її сiм'ї стягуються з них у судовому порядку.

     5. Матерiальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується у разi, якщо звернення за його призначенням надiйшло не пiзнiше дванадцяти календарних мiсяцiв з дня вiдновлення працездатностi, встановлення iнвалiдностi, закiнчення вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами, смертi застрахованої особи або члена сiм'ї, який перебував на її утриманнi.

     Стаття 33. Порядок розрахунку середньої заробiтної плати (доходу) для обчислення допомоги по тимчасовiй непрацездатностi, по вагiтностi та пологах

     1. При обчисленнi середньої заробiтної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовiй непрацездатностi, по вагiтностi та пологах враховуються всi види заробiтної плати (доходу) в межах граничної суми мiсячної заробiтної плати (доходу), на яку нараховуються страховi внески на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi.

     2. Порядок обчислення середньої заробiтної плати для надання допомоги по тимчасовiй непрацездатностi, по вагiтностi та пологах визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 34. Порядок фiнансування Фондом соцiального страхування України страхувальникiв

     1. Фiнансування страхувальникiв-роботодавцiв для надання матерiального забезпечення найманим працiвникам здiйснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлiнням Фонду.

     Пiдставою для фiнансування страхувальникiв робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що мiстить iнформацiю про нарахованi застрахованим особам суми матерiального забезпечення за їх видами.

     Робочi органи Фонду здiйснюють фiнансування страхувальникiв-роботодавцiв протягом десяти робочих днiв пiсля надходження заяви.

     У разi якщо сума отриманих страхувальником вiд Фонду страхових коштiв перевищує фактичнi витрати на надання матерiального забезпечення, невикористанi страховi кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здiйснив фiнансування, протягом трьох робочих днiв.

     2. Страхувальник-роботодавець вiдкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштiв у банках у порядку, встановленому Нацiональним банком України.

     Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, вiдкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштiв в органi, що здiйснює казначейське обслуговування бюджетних коштiв, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фiнансової полiтики.

     Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, облiковуються на окремому субрахунку.

     Страховi кошти, зарахованi на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органi, що здiйснює казначейське обслуговування бюджетних коштiв (далi - окремий рахунок), можуть бути використанi страхувальником виключно на надання матерiального забезпечення та соцiальних послуг застрахованим особам. Страховi кошти, зарахованi на окремий рахунок, не можуть бути спрямованi на задоволення вимог кредиторiв, на стягнення на пiдставi виконавчих та iнших документiв, за якими здiйснюється стягнення вiдповiдно до закону.

Роздiл V
ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦIАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ВIД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВI ТА ПРОФЕСIЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКI СПРИЧИНИЛИ ВТРАТУ ПРАЦЕЗДАТНОСТI

     Стаття 35. Особи, якi пiдлягають страхуванню вiд нещасного випадку

     1. Страхуванню вiд нещасного випадку пiдлягають:

     1) особи, якi працюють на умовах трудового договору (контракту);

     2) учнi та студенти навчальних закладiв, клiнiчнi ординатори, аспiранти, докторанти, залученi до будь-яких робiт пiд час, перед або пiсля занять; пiд час занять, коли вони набувають професiйних навичок; у перiод проходження виробничої практики (стажування), виконання робiт на пiдприємствах;

     3) особи, якi утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової дiяльностi на виробництвi цих установ або на iнших пiдприємствах за спецiальними договорами.

     2. Заподiяння шкоди зародку внаслiдок травмування на виробництвi або професiйного захворювання жiнки пiд час її вагiтностi, у зв'язку з чим дитина народилася iнвалiдом, прирiвнюється до нещасного випадку, який трапився iз застрахованим. Така дитина вiдповiдно до медичного висновку вважається застрахованою i до 18 рокiв або до закiнчення навчання, але не бiльш як до досягнення нею 23 рокiв, їй надається допомога Фонду.

     Усi особи, перелiченi у частинi першiй цiєї статтi, вважаються застрахованими з моменту набрання чинностi цим Законом незалежно вiд фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внескiв.

     3. Добровiльно вiд нещасного випадку можуть застрахуватися:

     1) особи, якi забезпечують себе роботою самостiйно, - займаються адвокатською, нотарiальною, творчою та iншою дiяльнiстю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо вiд цiєї дiяльностi, члени фермерського господарства, особистого селянського господарства, якщо вони не є найманими працiвниками;

     2) громадяни - суб'єкти пiдприємницької дiяльностi.

     Стаття 36. Страховi виплати

     1. Страховими виплатами є грошовi суми, якi Фонд виплачує застрахованому чи особам, якi мають на це право, у разi настання страхового випадку.

     2. Факт нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання розслiдується в порядку, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України, вiдповiдно до Закону України "Про охорону працi".

     3. Пiдставою для оплати потерпiлому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професiйної та соцiальної реабiлiтацiї, а також страхових виплат є акт розслiдування нещасного випадку або акт розслiдування професiйного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

     4. Перелiк обставин, за яких настає страховий випадок, та перелiк професiйних захворювань визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. В окремих випадках, за наявностi пiдстав, Фонд може:

     1) визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених вiдповiдним перелiком;

     2) визнати страховим випадком захворювання, не внесене до перелiку професiйних захворювань, якщо на момент прийняття рiшення медична наука має новi вiдомостi, якi дають пiдстави вважати це захворювання професiйним.

     6. Порушення правил охорони працi застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професiйне захворювання, не звiльняє страховика вiд виконання зобов'язань перед потерпiлим.

     7. Страховi виплати складаються iз:

     1) страхової виплати втраченого заробiтку (або вiдповiдної його частини) залежно вiд ступеня втрати потерпiлим професiйної працездатностi (далi - щомiсячна страхова виплата);

     2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпiлому (членам його сiм'ї та особам, якi перебували на утриманнi померлого);

     3) страхової виплати дитинi, яка народилася iнвалiдом внаслiдок травмування на виробництвi або професiйного захворювання її матерi пiд час вагiтностi;

     4) страхових витрат на медичну та соцiальну допомогу.

     8. Вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпiлим вiд нещасних випадкiв на виробництвi або професiйних захворювань i членам їхнiх сiмей не є страховою виплатою та здiйснюється незалежно вiд часу настання страхового випадку вiдповiдно до положень Цивiльного кодексу України та Кодексу законiв про працю України.

     Стаття 37. Перерахування розмiру страхових виплат

     1. Перерахування сум щомiсячних страхових виплат i витрат на медичну та соцiальну допомогу провадиться в разi:

     1) змiни ступеня втрати професiйної працездатностi;

     2) змiни складу сiм'ї померлого.

     2. Перерахування сум щомiсячних страхових виплат провадиться також у разi зростання у попередньому календарному роцi середньої заробiтної плати у галузях нацiональної економiки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена ранiше сума щомiсячної страхової виплати зменшенню не пiдлягає.

     Стаття 38. Визначення ступеня втрати працездатностi потерпiлим

     1. Ступiнь втрати працездатностi потерпiлим установлюється МСЕК за участю Фонду i визначається у вiдсотках професiйної працездатностi, яку мав потерпiлий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рiвня життєдiяльностi потерпiлого, визначає професiю, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу iнвалiдностi у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також необхiднi види медичної та соцiальної допомоги.

     2. Огляд потерпiлого, складання та корегування iндивiдуальної програми реабiлiтацiї iнвалiда, в якiй визначаються види реабiлiтацiйних заходiв та строки їх виконання, проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництвi, акта розслiдування професiйного захворювання за встановленими формами, висновку спецiалiзованого медичного закладу (науково-дослiдного iнституту профпатологiї чи його вiддiлення) про професiйний характер захворювання, направлення лiкувально-профiлактичного закладу або роботодавця чи профспiлкового органу пiдприємства, на якому потерпiлий одержав травму чи професiйне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекцiї Фонду, суду чи прокуратури.

     3. Позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпiлого, страховика чи iнших заiнтересованих осiб, суду чи прокуратури.

     Стаття 39. Тимчасове переведення потерпiлого на легшу, нижчеоплачувану роботу

     1. За потерпiлим, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу, зберiгається його середньомiсячний заробiток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стiйкої втрати професiйної працездатностi.

     2. Стiйкою втратою професiйної працездатностi вважається будь-яка втрата професiйної працездатностi, визначена МСЕК.

     3. Необхiднiсть переведення потерпiлого на iншу роботу, її тривалiсть та характер установлюються ЛКК або МСЕК.

     4. За згодою потерпiлого роботодавець зобов'язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявностi вiдповiдних вакансiй.

     5. Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпiлого вiдповiдною роботою, Фонд сплачує потерпiлому страхову виплату в розмiрi його середньомiсячного заробiтку.

     6. Середньомiсячний заробiток, передбачений частинами першою та п'ятою цiєї статтi, обчислюється в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 40. Страховi виплати потерпiлому пiд час його професiйної реабiлiтацiї

     1. Потерпiлому, який проходить професiйне навчання або переквалiфiкацiю за iндивiдуальною програмою реабiлiтацiї (якщо з часу встановлення ступеня втрати професiйної працездатностi минуло не бiльше одного року), Фонд провадить щомiсячнi страховi виплати в розмiрi середньомiсячного заробiтку протягом строку, визначеного програмою реабiлiтацiї.

     2. Фонд оплачує вартiсть придбаних потерпiлим iнструментiв, протезiв та iнших пристосувань, вiдшкодовує потерпiлому iншi необхiднi витрати, пов'язанi з його професiйною пiдготовкою.

     3. Середньомiсячний заробiток, передбачений частиною першою цiєї статтi, обчислюється в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 41. Право на страховi виплати в разi смертi потерпiлого

     1. У разi смертi потерпiлого право на одержання щомiсячних страхових виплат мають непрацездатнi особи, якi перебували на утриманнi померлого або мали на день його смертi право на одержання вiд нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не бiльш як десятимiсячного строку пiсля його смертi.

     2. Такими непрацездатними особами є:

     1) дiти, якi не досягли 16 рокiв; дiти з 16 до 18 рокiв, якi не працюють, або старшi за цей вiк, але через вади фiзичного або розумового розвитку самi не спроможнi заробляти; дiти, якi є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закiнчення навчання, але не бiльш як до досягнення ними 23 рокiв;

     2) особи, якi досягли пенсiйного вiку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", якщо вони не працюють;

     3) iнвалiди - члени сiм'ї потерпiлого на час iнвалiдностi;

     4) неповнолiтнi дiти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати алiменти;

     5) непрацездатнi особи, якi не перебували на утриманнi померлого, але мають на це право.

     3. Право на одержання страхових виплат у разi смертi потерпiлого мають також дружина (чоловiк) або один з батькiв померлого чи iнший член сiм'ї, якщо вiн не працює та доглядає дiтей, братiв, сестер або онукiв потерпiлого, якi не досягли восьмирiчного вiку.

     Стаття 42. Щомiсячнi страховi виплати та iншi витрати на вiдшкодування шкоди

     1. Сума щомiсячної страхової виплати встановлюється вiдповiдно до ступеня втрати професiйної працездатностi та середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоров'я.

     Щомiсячна страхова виплата не повинна перевищувати середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоров'я.

     У разi якщо потерпiлому одночасно iз щомiсячною страховою виплатою призначено пенсiю по iнвалiдностi у зв'язку з одним i тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомiсячний заробiток, який потерпiлий мав до ушкодження здоров'я. Визначенi ранiше сума щомiсячної страхової виплати та пенсiя по iнвалiдностi зменшенню не пiдлягають.

     2. У разi стiйкої втрати професiйної працездатностi, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпiлому, розмiр якої визначається вiдповiдно до ступеня втрати професiйної працездатностi, виходячи з 17 розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, встановленого законом на день настання права потерпiлого на страхову виплату.

     У разi якщо при подальших обстеженнях МСЕК потерпiлому встановлено iнший, вищий ступiнь втрати стiйкої професiйної працездатностi з урахуванням iншої професiйної хвороби або iншого калiцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язкiв, йому провадиться одноразова виплата, розмiр якої визначається вiдповiдно до вiдсотка, на який збiльшено ступiнь втрати працездатностi, щодо попереднього обстеження МСЕК, виходячи з розрахунку 17 розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, встановленого законом на день настання права потерпiлого на страхову виплату.

     Якщо комiсiєю з розслiдування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не лише з вини роботодавця, а й внаслiдок порушення потерпiлим нормативних актiв про охорону працi, розмiр одноразової допомоги зменшується на пiдставi висновку цiєї комiсiї, але не бiльш як на 50 вiдсоткiв.

     3. Фонд фiнансує витрати на медичну та соцiальну допомогу, у тому числi на додаткове харчування, придбання лiкiв, спецiальний медичний, постiйний стороннiй догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабiлiтацiю, санаторно-курортне лiкування, придбання спецiальних засобiв пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та iндивiдуальною програмою реабiлiтацiї iнвалiда (у разi її складення). Фонд органiзовує цiлеспрямоване та ефективне лiкування потерпiлого у власних спецiалiзованих лiкувально-профiлактичних закладах або на договiрнiй основi в iнших лiкувально-профiлактичних закладах з метою якнайшвидшого вiдновлення здоров'я застрахованого.

     Якщо внаслiдок нещасного випадку або професiйного захворювання потерпiлий тимчасово втратив працездатнiсть, Фонд фiнансує всi витрати на його лiкування.

     Допомога по тимчасовiй непрацездатностi виплачується в розмiрi 100 вiдсоткiв середнього заробiтку (оподатковуваного доходу). При цьому першi п'ять днiв тимчасової непрацездатностi оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштiв пiдприємства, установи, органiзацiї.

     Допомога по тимчасовiй непрацездатностi, страхова виплата у разi переведення потерпiлого на легшу нижчеоплачувану роботу, вiдшкодування вартостi поховання потерпiлого та пов'язаних з цим ритуальних послуг надаються в порядку, встановленому правлiнням Фонду.

     Додаткове харчування призначається на конкретно визначений строк за рацiоном, який складає дiєтолог чи лiкар, який лiкує, та затверджує МСЕК. Неможливiсть забезпечення потерпiлого додатковим харчуванням у лiкувально-профiлактичному або реабiлiтацiйному закладi пiдтверджується довiдкою за пiдписом головного лiкаря (директора) цього закладу. У цьому разi компенсацiя витрат на додаткове харчування здiйснюється Фондом на пiдставi iнформацiї центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi статистики, про середнi цiни на продукти харчування у торговельнiй мережi того мiсяця, в якому їх придбали.

     Витрати на лiки, лiкування, протезування (крiм протезiв з дорогоцiнних металiв), придбання санаторно-курортних путiвок, предметiв догляду за потерпiлим визначаються на пiдставi виданих лiкарями рецептiв, санаторно-курортних карток, довiдок або рахункiв про їх вартiсть.

     Сума витрат на необхiдний догляд за потерпiлим залежить вiд характеру цього догляду, встановленого МСЕК, i не може бути меншою (на мiсяць) за:

     1) розмiр мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати, - на спецiальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);

     2) половину розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати, - на постiйний стороннiй догляд;

     3) чверть розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати, - на побутове обслуговування (прибирання, прання бiлизни тощо).

     Витрати на догляд за потерпiлим вiдшкодовуються Фондом незалежно вiд того, ким вони здiйснюються.

     Потребу потерпiлих у спецiальному медичному, постiйному сторонньому доглядi та побутовому обслуговуваннi визначає МСЕК.

     Якщо МСЕК встановлено, що потерпiлий потребує кiлькох видiв допомоги, оплата проводиться за кожним її видом окремо.

     4. Потерпiлому, який став iнвалiдом, перiодично, але не рiдше одного разу на три роки, а iнвалiдам I групи щорiчно безоплатно за медичним висновком надається путiвка для санаторно-курортного лiкування; у разi самостiйного придбання путiвки її вартiсть компенсує Фонд у розмiрi, встановленому правлiнням Фонду.

     Потерпiлому, який став iнвалiдом, компенсуються також витрати на проїзд до мiсця лiкування i назад. Особi, яка супроводжує потерпiлого до мiсця лiкування i назад (крiм санаторно-курортного лiкування), Фонд компенсує за наявностi пiдтверджуючих документiв (оригiналiв) витрати на проїзд i житло за розмiрами згiдно iз законодавством про службовi вiдрядження. Особу, яка супроводжує на санаторно-курортне лiкування iнвалiда, якому за висновком МСЕК або iндивiдуальною програмою реабiлiтацiї iнвалiда визначено потребу в супроводi, Фонд забезпечує путiвкою без лiкування (лише проживання та харчування) або компенсує такi витрати у разi самостiйного придбання путiвки.

     Потерпiлому, який став iнвалiдом та використав щорiчну вiдпустку до одержання путiвки у санаторно-курортний заклад, роботодавець надає додаткову вiдпустку для лiкування (включаючи час проїзду) iз збереженням на цей час середньомiсячного заробiтку, який вiн мав до ушкодження здоров'я, або заробiтку, що склався перед вiдпусткою (за вибором потерпiлого).

     Щомiсячнi страховi виплати потерпiлому протягом цього часу провадяться на загальних пiдставах.

     5. За наявностi медичних показань для одержання автомобiля i наявностi або вiдсутностi протипоказань до керування ним Фонд забезпечує потерпiлого автомобiлем безоплатно чи на пiльгових умовах, органiзовує та оплачує навчання водiнню автомобiля, а також виплачує компенсацiю на бензин (пальне), ремонт i технiчне обслуговування автомобiлiв або на транспортне обслуговування в порядку та на умовах, що визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     У разi самостiйного придбання потерпiлим автомобiля його вартiсть компенсує Фонд у порядку i розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Згiдно з висновком МСЕК Фонд може вiдшкодовувати також iншi витрати.

     6. У разi смертi потерпiлого внаслiдок нещасного випадку на виробництвi виплачується одноразова допомога його сiм'ї у сумi, що дорiвнює 100 розмiрам прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожнiй особi, яка перебувала на його утриманнi, а також на його дитину, яка народилася протягом не бiльш як десятимiсячного строку пiсля смертi потерпiлого, у сумi, що дорiвнює 20 розмiрам прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

     7. У разi смертi потерпiлого вiд нещасного випадку або професiйного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згiдно з порядком, визначеним Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     8. У разi смертi потерпiлого суми страхових виплат особам, якi мають на це право, визначаються iз середньомiсячного заробiтку потерпiлого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпiлого та працездатних осiб, що перебували на його утриманнi, але не мали права на цi виплати.

     У разi якщо смерть потерпiлого, який одержував щомiсячнi страховi виплати, настала внаслiдок ушкодження здоров'я вiд нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання, розмiр щомiсячної страхової виплати особам, якi мають на це право, встановлюється виходячи з розмiру щомiсячної страхової виплати на день смертi потерпiлого. Причинний зв'язок смертi потерпiлого з одержаним калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я має пiдтверджуватися висновками вiдповiдних медичних закладiв. Одноразова допомога сiм'ї та особам, якi перебували на утриманнi, у цьому випадку не виплачується.

     Сума страхових виплат кожнiй особi, яка має на це право, визначається шляхом дiлення частини заробiтку потерпiлого, що припадає на зазначених осiб, на кiлькiсть цих осiб.

     Сума страхових виплат непрацездатним особам, якi не перебували на утриманнi померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:

     1) якщо кошти на утримання стягувалися за рiшенням суду, страховi виплати визначаються в сумi, призначенiй судом;

     2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати встановлюється Фондом.

     У разi якщо право на страховi виплати мають одночасно непрацездатнi особи, якi перебували на утриманнi померлого, i непрацездатнi особи, якi не перебували на його утриманнi, спочатку визначається сума страхових виплат особам, якi не перебували на утриманнi померлого.

     Установлена зазначеним особам сума страхових виплат виключається iз заробiтку годувальника, а потiм визначається сума страхових виплат особам, якi перебували на утриманнi померлого, у порядку, передбаченому абзацами першим та другим цього пункту.

     Страховi виплати особам, якi втратили годувальника, з урахуванням призначеної їм пенсiї у разi втрати годувальника та iнших доходiв не можуть перевищувати десяти прожиткових мiнiмумiв, установлених для осiб, якi втратили працездатнiсть.

     9. Середньомiсячний заробiток для обчислення суми страхових виплат потерпiлому у зв'язку iз втраченим ним заробiтком (або вiдповiдної його частини) визначається згiдно з порядком обчислення середньої заробiтної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     10. Пiд час обчислення середньомiсячного заробiтку враховуються всi види виплат, на якi нараховувалися страховi внески.

     11. У разi повторного ушкодження здоров'я середньомiсячний заробiток, за бажанням потерпiлого, обчислюється за вiдповiднi перiоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я. Сума страхової виплати в цьому разi визначається згiдно iз ступенем (у вiдсотках) втрати професiйної працездатностi, що встановлюється МСЕК за сукупнiстю випадкiв ушкодження здоров'я.

     Якщо повторне ушкодження здоров'я працiвника настало з вини iншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних пiдставах.

     12. Якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробiток потерпiлого до ушкодження здоров'я не збереглися, сума страхової виплати визначається за дiючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професiєю (посадою) на пiдприємствi (в галузi), на якому працював потерпiлий, або за вiдповiдною тарифною ставкою (окладом) подiбної професiї (посади), але не менше розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленого на день виплати. Вiдсутнiсть документiв про заробiток пiдтверджується довiдкою роботодавця або вiдповiдного архiву.

     13. У разi ушкодження здоров'я в перiод виробничого навчання (практики) сума страхової виплати визначається за дiючою на пiдприємствi ставкою (окладом) тiєї професiї (спецiальностi), якiй навчався потерпiлий, але не нижче найменшого розряду тарифної сiтки вiдповiдної професiї.

     Якщо у перiод навчання (практики) потерпiлий одержував заробiток, сума страхової виплати визначається, за його згодою, iз середньомiсячного заробiтку за цей перiод. За бажанням потерпiлого сума страхової виплати може бути визначена iз середньомiсячного заробiтку до початку виробничого навчання (практики).

     14. Неповнолiтнiй особi, яка народилася iнвалiдом внаслiдок травмування на виробництвi або професiйного захворювання матерi пiд час її вагiтностi, або особам, якi стали iнвалiдами пiд час зазначених у пунктi 2 частини першої статтi 36 цього Закону вiдповiдних занять або робiт, Фонд провадить щомiсячнi страховi виплати як iнвалiдам дитинства, а пiсля досягнення ними 18 рокiв - у розмiрi середньомiсячного заробiтку, що склався на територiї областi (мiста) проживання цих осiб, але не менше середньомiсячного заробiтку в країнi на день виплати.

     15. Iндексацiя суми страхової виплати провадиться вiдповiдно до законодавства.

     16. У разi якщо ступiнь втрати працездатностi є невеликим, за бажанням потерпiлого на виробництвi щомiсячна страхова виплата може бути замiнена робочим органом Фонду виплатою одноразової допомоги. Умови та порядок замiни щомiсячної страхової виплати одноразовою визначаються правлiнням Фонду.

     Стаття 43. Документи для розгляду справ про страховi виплати

     1. Для розгляду справ про страховi виплати до Фонду подаються:

     1) акт розслiдування нещасного випадку або акт розслiдування професiйного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступiнь втрати професiйної працездатностi застрахованого чи копiя свiдоцтва про його смерть;

     2) документи про необхiднiсть подання додаткових видiв допомоги.

     2. Фонд приймає рiшення про виплати у разi втрати годувальника за умови подання таких документiв, якi видаються вiдповiдними органiзацiями у триденний строк з моменту звернення заявника:

     1) копiї свiдоцтва органу реєстрацiї актiв цивiльного стану про смерть потерпiлого;

     2) довiдки житлово-експлуатацiйної органiзацiї, а за її вiдсутностi - довiдки виконавчого органу ради чи iнших документiв про склад сiм'ї померлого, у тому числi про тих, хто перебував на його утриманнi, або копiї вiдповiдного рiшення суду;

     3) довiдки житлово-експлуатацiйної органiзацiї, а за її вiдсутностi - виконавчого органу ради про батькiв або iншого члена сiм'ї померлого, який не працює та доглядає дiтей, братiв, сестер чи онукiв померлого, якi не досягли восьмирiчного вiку;

     4) довiдки навчального закладу про те, що член сiм'ї потерпiлого вiком вiд 18 до 23 рокiв, який має право на вiдшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;

     5) довiдки навчального закладу iнтернатного типу про те, що член сiм'ї потерпiлого, який має право на вiдшкодування шкоди, перебуває на утриманнi цього закладу.

     3. Факт перебування на утриманнi потерпiлого у разi вiдсутностi вiдповiдних документiв i неможливостi їх вiдновлення встановлюється в судовому порядку.

     4. Якщо застрахований або члени його сiм'ї за станом здоров'я чи з iнших причин не спроможнi самi одержати зазначенi вище документи, їх одержує та подає вiдповiдний страховий експерт Фонду.

     Стаття 44. Розгляд справ про страховi виплати

     1. Фонд розглядає справу про страховi виплати на пiдставi заяви потерпiлого або заiнтересованої особи за наявностi усiх необхiдних документiв i приймає вiдповiднi рiшення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документiв.

     2. Рiшення оформляється постановою, в якiй зазначаються данi про осiб, якi мають право на страховi виплати, розмiри виплат на кожного члена сiм'ї та їх строки або обґрунтування вiдмови у виплатах; до постанови додаються копiї необхiдних документiв.

     3. Фонд може затримати страховi виплати до з'ясування пiдстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформленi з порушенням установлених вимог.

     Стаття 45. Вiдмова у страхових виплатах i наданнi соцiальних послуг

     1. Фонд вiдмовляє у страхових виплатах i наданнi соцiальних послуг застрахованому, якщо мали мiсце:

     1) навмиснi дiї, а також бездiяльнiсть (приховування захворювань, невиконання приписiв та обмежень лiкаря) потерпiлого, спрямованi на створення умов для настання страхового випадку;

     2) подання роботодавцем, iншими органами, що беруть участь у встановленнi страхового випадку, або потерпiлим Фонду свiдомо неправдивих вiдомостей про страховий випадок;

     3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвiв до настання страхового випадку.

     2. Фонд вiдмовляє у виплатах i наданнi соцiальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згiдно iз законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.

     Стаття 46. Припинення страхових виплат i надання соцiальних послуг

     1. Страховi виплати i надання соцiальних послуг припиняються:

     1) на весь час проживання потерпiлого за кордоном, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України;

     2) на весь час, протягом якого потерпiлий перебуває на державному утриманнi, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартiсть такого утримання, надається особам, якi перебувають на утриманнi потерпiлого;

     3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на пiдставi документiв, якi мiстять неправдивi вiдомостi. Сума витрат на страховi виплати, отриманi застрахованим, стягується в судовому порядку;

     4) якщо страховий випадок настав внаслiдок навмисного намiру заподiяння собi травми;

     5) якщо потерпiлий ухиляється вiд медичної чи професiйної реабiлiтацiї або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведiнки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;

     6) в iнших випадках, передбачених законодавством.

     2. Якщо на утриманнi потерпiлого перебувають члени сiм'ї, якi проживають на територiї України, виплати у випадках, передбачених пунктами 1 i 5 цiєї статтi, не припиняються, а лише зменшуються на суму, що не перевищує 25 вiдсоткiв усiєї суми виплат.

     Стаття 47. Строки проведення страхових виплат

     1. Страховi виплати провадяться щомiсячно в установленi Фондом днi на пiдставi постанови цього Фонду або рiшення суду:

     1) потерпiлому - з дня втрати працездатностi внаслiдок нещасного випадку або з дати встановлення професiйного захворювання;

     2) особам, якi мають право на виплати у зв'язку зi смертю годувальника, - з дня смертi потерпiлого, але не ранiше дня виникнення права на виплати.

     2. Одноразова допомога виплачується потерпiлому в мiсячний строк з дня визначення МСЕК стiйкої втрати професiйної працездатностi, а в разi смертi потерпiлого - у мiсячний строк з дня смертi застрахованого особам, якi мають на це право.

     3. Якщо справи про страховi виплати розглядаються вперше по закiнченню трьох рокiв з дня втрати потерпiлим працездатностi внаслiдок нещасного випадку або з дня смертi годувальника, страховi виплати провадяться з дня звернення.

     4. Виплати, призначенi, але не одержанi своєчасно потерпiлим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не бiльш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

     5. Страховi виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатностi у зв'язку iз страховим випадком, а фiнансування додаткових витрат згiдно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.

     6. Страховi виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення i до часу, встановленого при наступному оглядi МСЕК або ЛКК, незалежно вiд часу звернення потерпiлого або заiнтересованих осiб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови пiдтвердження МСЕК втрати працездатностi та причинного зв'язку мiж настанням непрацездатностi та ушкодженням здоров'я.

     7. Якщо потерпiлому або особам, якi мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та пiдлягає коригуванню у зв'язку iз зростанням цiн на споживчi товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату працi".

     8. Страховi виплати за поточний мiсяць провадяться протягом мiсяця з дня настання страхового випадку. Доставка i переказ сум, що виплачуються потерпiлим, провадяться за рахунок Фонду.

     За бажанням одержувачiв цi суми можуть перераховуватися на їх особовi рахунки в банку.

     9. Суми, одержанi в рахунок страхових виплат потерпiлим або особою, яка має право на цi виплати, можуть бути утриманi Фондом, якщо рiшення про їх виплату прийнято на пiдставi пiдроблених документiв або подано свiдомо неправдивi вiдомостi, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

     10. Належнi суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплаченi особам, якi мають на них право, у разi смертi цих осiб виплачуються членам їхнiх сiмей, а в разi їх вiдсутностi - включаються до складу спадщини.

     Стаття 48. Страховi виплати у разi перебування особи, яка їх одержує, в особливих умовах

     1. Потерпiлим, якi проживають у будинках-iнтернатах для громадян похилого вiку та iнвалiдiв, пансiонатах для ветеранiв вiйни та працi, щомiсячнi суми страхових виплат перераховуються на рахунок зазначених установ з виплатою рiзницi мiж сумою страхової виплати та вартiстю утримання в них, але не менш як 25 вiдсоткiв призначеної суми страхової виплати (втраченого заробiтку).

     2. Якщо на утриманнi потерпiлого, який проживає у будинку-iнтернатi для громадян похилого вiку та iнвалiдiв, пансiонатi для ветеранiв вiйни та працi, є непрацездатнi члени сiм'ї, сума страхової виплати сплачується в такому порядку: на одну непрацездатну особу, яка перебуває на утриманнi, - чверть, на двох - третина, на трьох i бiльше - половина суми страхової виплати. Частина суми страхової виплати, що залишається пiсля вiдрахування вартостi утримання в цих установах, але не менш як 25 вiдсоткiв, виплачується потерпiлому.

     3. Суми страхових виплат, нарахованi особi, яка їх одержує в перiод її перебування в дитячому будинку, закладi iнтернатного типу, перераховуються на спецiальний рахунок i виплачуються їй пiсля закiнчення навчання у цьому закладi.

     4. У разi вiдбування потерпiлим покарання у виглядi позбавлення волi належнi йому суми страхових виплат перераховуються на спецiальний рахунок i виплачуються йому пiсля звiльнення з мiсця позбавлення волi, а особи, якi перебувають на утриманнi потерпiлого, одержують виплати в установленому порядку.

     5. У разi виїзду потерпiлого або осiб, якi мають право на страховi виплати, на постiйне мiсце проживання за межi України визначенi на зазначенi цiлi суми переказуються Фондом на їх адресу в порядку, передбаченому мiждержавними угодами.

     Стаття 49. Зберiгання справ про страховi виплати

     1. Справи про страховi виплати потерпiлих на виробництвi та заiнтересованих осiб з усiма необхiдними документами зберiгаються в територiальних органах Фонду протягом 75 рокiв пiсля зняття застрахованої особи з облiку. Пiсля закiнчення строку зберiгання справи про страховi виплати пiдлягають знищенню в установленому законодавством порядку.

     Стаття 50. Профiлактика нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань

     1. Фонд здiйснює заходи, спрямованi на запобiгання нещасним випадкам, усунення загрози здоров'ю працiвникiв, викликаної умовами працi, у тому числi:

     1) вивчає стан умов, безпеки, охорони працi та профiлактичної роботи на пiдприємствах, у фiзичних осiб, якi вiдповiдно до законодавства використовують найману працю, з метою надання страхувальникам необхiдних консультацiй у створеннi ними та реалiзацiї ефективної системи управлiння охороною працi;

     2) бере участь:

     у навчаннi, пiдвищеннi рiвня знань працiвникiв, якi вирiшують питання охорони працi;

     у здiйсненнi наукових дослiджень у сферi охорони та медицини працi;

     3) перевiряє стан профiлактичної роботи та охорони працi на пiдприємствах, бере участь у розслiдуваннi нещасних випадкiв на виробництвi, а також професiйних захворювань;

     4) веде пропаганду безпечних та нешкiдливих умов працi, органiзовує створення тематичних кiнофiльмiв, радiо- i телепередач, видає та розповсюджує нормативнi акти, пiдручники, журнали, iншу спецiальну лiтературу, плакати, пам'ятки тощо з питань соцiального страхування вiд нещасного випадку та охорони працi;

     5) бере участь у розробленнi законодавчих та iнших нормативних актiв про охорону працi;

     6) вивчає та поширює позитивний досвiд створення безпечних та нешкiдливих умов виробництва;

     7) виконує iншi профiлактичнi роботи.

     Стаття 51. Страховi експерти з охорони працi

     1. Виконання статутних функцiй та обов'язкiв Фонду щодо запобiгання нещасним випадкам покладається на страхових експертiв з охорони працi.

     2. Страховими експертами з охорони працi можуть бути особи з вищою спецiальною освiтою за фахом спецiалiста з охорони працi або особи з вищою технiчною або медичною освiтою, якi мають стаж практичної роботи на пiдприємствi не менше трьох рокiв та вiдповiдне посвiдчення, яке видається центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони працi.

     3. Страховi експерти з охорони працi мають право:

     1) безперешкодно та в будь-який час вiдвiдувати пiдприємства для перевiрки стану умов i безпеки працi та проведення профiлактичної роботи з цих питань;

     2) у складi вiдповiдних комiсiй брати участь у розслiдуваннi нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань, а також у перевiрцi знань з охорони працi працiвникiв пiдприємств;

     3) одержувати вiд роботодавцiв пояснення та iнформацiю, у тому числi у письмовiй формi, про стан охорони працi та види здiйснюваної дiяльностi;

     4) брати участь у роботi комiсiй з питань охорони працi пiдприємств та у комiсiях з перевiрки знань з питань охорони працi;

     5) вносити роботодавцям обов'язковi для виконання подання про порушення законодавства про охорону працi, а центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони працi, - подання про застосування адмiнiстративних стягнень або притягнення до вiдповiдальностi посадових осiб, якi допустили цi порушення, а також про заборону подальшої експлуатацiї робочих мiсць, дiльниць i цехiв, робота на яких загрожує здоров'ю або життю працiвникiв;

     6) складати протоколи про адмiнiстративнi правопорушення у випадках, передбачених законом;

     7) брати участь як незалежнi експерти в роботi комiсiй з випробувань та приймання в експлуатацiю виробничих об'єктiв, засобiв виробництва та iндивiдуального захисту, апаратури та приладiв контролю.

     4. Страховi експерти з охорони працi провадять свою дiяльнiсть вiдповiдно до Положення про службу страхових експертiв з охорони працi, профiлактики нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань.

     Стаття 52. Порядок визначення класу професiйного ризику

     1. Визначення класу професiйного ризику виробництва за видами економiчної дiяльностi здiйснюється Фондом у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Розмiр страхового внеску пiдприємства залежить вiд класу професiйного ризику виробництва, до якого належить пiдприємство за видом економiчної дiяльностi. У разi якщо страхувальник провадить свою дiяльнiсть за декiлькома видами економiчної дiяльностi, вiднесення пiдприємства до класу професiйного ризику виробництва здiйснюється за основним видом його економiчної дiяльностi.

     3. У разi змiни виду економiчної дiяльностi пiдприємства Фонд вiдповiдно змiнює належнiсть цього пiдприємства до класу професiйного ризику виробництва. Змiна класу професiйного ризику здiйснюється один раз на рiк за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рiк. Новий клас професiйного ризику встановлюється з початку поточного року.

     4. У разi систематичного порушення нормативно-правових актiв з охорони працi, внаслiдок чого пiдвищується ризик настання нещасних випадкiв i професiйних захворювань, а також у разi непроведення атестацiї робочих мiсць за умовами працi вiдповiдно до законодавства пiдприємство у будь-який час за рiшенням територiального органу Фонду може бути вiднесено на основi вiдповiдного подання страхового експерта, який обслуговує це пiдприємство, до iншого, вищого класу професiйного ризику виробництва. Такий захiд може мати i зворотну дiю з початку фiнансового року, зокрема у разi проведення атестацiї та затвердження заходiв щодо полiпшення умов працi.

Роздiл VI
КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД У СФЕРI СОЦIАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

     Стаття 53. Контроль за дiяльнiстю Фонду соцiального страхування України

     1. Метою контролю є забезпечення виконання Фондом його статутних завдань i цiльового використання коштiв цього Фонду.

     2. Контроль за дiяльнiстю Фонду здiйснює Громадська рада Фонду, що утворюється у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 54. Державний нагляд у сферi соцiального страхування

     1. Державний нагляд у сферi соцiального страхування здiйснює уповноважений Кабiнетом Мiнiстрiв України центральний орган виконавчої влади та iншi органи, визначенi законом.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах трудових вiдносин, соцiального захисту населення:

     1) здiйснює державний нагляд у сферi соцiального страхування вiд нещасного випадку та у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi у частинi забезпечення вiдповiдностi законодавству рiшень правлiння Фонду;

     2) спiльно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фiнансової полiтики, подає на затвердження Кабiнету Мiнiстрiв України проект бюджету Фонду на бездефiцитнiй основi, у тому числi у разi схвалення правлiнням Фонду незбалансованого проекту бюджету Фонду;

     3) у разi невиконання директором виконавчої дирекцiї Фонду завдань i функцiй, визначених цим Законом, порушень законодавства, вносить пропозицiї органу, який його призначив, щодо його звiльнення.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з охорони працi:

     1) опрацьовує за участю мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади, Фонду, всеукраїнських об'єднань органiзацiй роботодавцiв i професiйних спiлок проекти загальнодержавної програми полiпшення стану безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища i контролює її виконання, бере участь у розробленнi та виконаннi iнших державних i галузевих програм;

     2) проводить розслiдування та веде облiк аварiй i нещасних випадкiв, якi пiдлягають спецiальному розслiдуванню, аналiзує їх причини, готує пропозицiї щодо запобiгання таким аварiям i випадкам;

     3) проводить технiчне розслiдування обставин та причин виникнення аварiй, пов'язаних з використанням газу в побутi;

     4) здiйснює контроль за своєчаснiстю та об'єктивнiстю розслiдування нещасних випадкiв на виробництвi, їх документальним оформленням та облiком, виконанням заходiв з усунення причин нещасних випадкiв;

     5) бере участь у розслiдуваннi обставин i причин аварiй, розкрадання та втрат вибухових матерiалiв, приймає за матерiалами зазначеного розслiдування у межах своєї компетенцiї вiдповiднi рiшення, спiльно з представниками iнших органiв виконавчої влади бере участь у комiсiях з розслiдування нещасних випадкiв на виробництвi.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi контролю за додержанням законодавства про соцiальне страхування вiд нещасного випадку та у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi, безперешкодно здiйснює перевiрки в адмiнiстративних примiщеннях робочих органiв виконавчої дирекцiї Фонду з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацiй, надання соцiальних послуг та iнших видiв матерiального забезпечення, передбачених цим Законом, має право з метою дотримання прав i гарантiй застрахованих осiб ознайомлюватися пiд час проведення перевiрок з iнформацiєю, документами i матерiалами та одержувати вiд Фонду необхiднi для виконання своїх повноважень копiї або витяги з документiв.

     5. Метою нагляду є контроль за додержанням страхувальниками та Фондом законодавства про соцiальне страхування.

     6. Якщо Фондом прийнято рiшення з порушенням законодавства про соцiальне страхування або страхувальник не виконує вимог цього Закону, органи державного нагляду, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, вказують на допущенi порушення та встановлюють строк для їх усунення. Якщо у строк, установлений органами державного нагляду, Фонд або страхувальник не усуне порушення, органи державного нагляду скасовують незаконне рiшення з наступним вiдшкодуванням збиткiв за рахунок Фонду або страхувальника. Невиконання цiєї вимоги тягне за собою встановлену законодавством вiдповiдальнiсть посадових осiб Фонду або страхувальника з подальшим виконанням вимог органiв державного нагляду. У двотижневий строк Фонд або страхувальник може оскаржити рiшення органiв державного нагляду в судi.

     7. У разi потреби органи державного нагляду мають право вимагати скликання позачергового засiдання правлiння Фонду. Якщо цю вимогу не буде виконано, органи державного нагляду мають право самi скликати та провести засiдання правлiння Фонду.

     За рiшенням органу державного нагляду члени правлiння Фонду в разi невиконання своїх обов'язкiв можуть бути позбавленi своїх повноважень.

     З iнiцiативи органу державного нагляду може призначатися проведення аудиторської перевiрки дiяльностi Фонду та органiв його управлiння.

     Фонд та страхувальники зобов'язанi подавати органам державного нагляду або їх уповноваженим усi документи та довiдки, необхiднi для виконання ними функцiй контролю у сферi соцiального страхування.

Роздiл VII
ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2015 року, крiм статтi 44 цього Закону, яка набирає чинностi з 1 липня 2015 року.

     2. Установити, що дiя абзацу третього частини першої статтi 30 цього Закону щодо виплати матерiального забезпечення територiальними органами Фонду поширюється на застрахованих осiб за фактами невиплати їм страхувальниками матерiального забезпечення за страховими випадками, якi настали до дня набрання чинностi цим Законом.

     3. Особливостi надання соцiальних послуг та виплати матерiального забезпечення за соцiальним страхуванням внутрiшньо перемiщеним особам (громадянам України, якi переселилися з тимчасово окупованої територiї, територiї проведення антитерористичної операцiї або зони надзвичайної ситуацiї) визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. Утворити Фонд соцiального страхування України, реорганiзувавши шляхом злиття Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України та Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi.

     Утворити робочi органи виконавчої дирекцiї Фонду, реорганiзувавши шляхом злиття вiдповiдних робочих органiв виконавчої дирекцiї Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України та робочих органiв виконавчої дирекцiї Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi та його вiддiлень.

     5. Фонд соцiального страхування України та його робочi органи є правонаступниками Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України, його виконавчої дирекцiї та управлiнь виконавчої дирекцiї цього Фонду в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi, вiддiлення в районах i мiстах обласного значення - Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi, його виконавчої дирекцiї, вiддiлень виконавчої дирекцiї цього Фонду в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi i Севастополi, виконавчих дирекцiй або уповноважених представникiв вiддiлень у районах та мiстах республiканського (Автономної Республiки Крим) та обласного значення.

     6. До завершення заходiв, пов'язаних з утворенням Фонду соцiального страхування України та його робочих органiв, виконання функцiй та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенцiї вiдповiднi виконавчi дирекцiї та їх робочi органи Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України та Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi.

     7. Фонду соцiального страхування України пiсля завершення в установленому законом порядку реєстрацiї та вiдкриття рахунку в органах казначейства забезпечити:

     1) фiнансування видаткiв на утримання та забезпечення дiяльностi виконавчих дирекцiй та робочих органiв Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України та Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi (до завершення заходiв з їх лiквiдацiї);

     2) вжиття заходiв з рацiонального та ефективного використання майна, що перебувало на балансi виконавчих дирекцiй Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України та Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi та їх робочих органiв, реалiзацiю надлишкового майна, яке не використовується Фондом та його робочими органами.

     8. До приведення законодавства України у вiдповiднiсть iз цим Законом закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

     9. Нормативно-правовi та розпорядчi акти Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України та Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi дiють до затвердження вiдповiдних рiшень Фондом.

     10. Установити, що у разi, якщо потерпiлому на виробництвi до набрання чинностi цим Законом одночасно iз щомiсячною страховою виплатою призначено пенсiю по iнвалiдностi у зв'язку з одним i тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомiсячний заробiток, який потерпiлий мав до ушкодження здоров'я. Визначенi до 1 квiтня 2001 року суми щомiсячної страхової виплати та пенсiя по iнвалiдностi зменшенню не пiдлягають.

     11. Зупинити з 1 сiчня 2015 року до стабiлiзацiї фiнансово-економiчного становища держави перерахунок сум щомiсячних страхових виплат, який проводиться з 1 березня наступного року у разi зростання у попередньому календарному роцi середньої заробiтної плати у галузях нацiональної економiки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi статистики. Вiдновлення такого перерахунку визначається законом.

     12. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом шести мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом:

     1) пiдготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї про приведення законiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     2) пiдготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про запровадження загальнообов'язкового державного соцiального медичного страхування;

     3) привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     4) забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону;

     5) забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     6) вжити заходiв щодо запровадження електронного реєстру листкiв непрацездатностi;

     7) вжити заходiв щодо формування правлiння Фонду соцiального страхування України за участю репрезентативних на нацiональному рiвнi всеукраїнських об'єднань профспiлок та органiзацiй роботодавцiв;

     8) затвердити схвалений правлiнням Фонду соцiального страхування України та внесений в установленому порядку бюджет Фонду на 2015 рiк.

     13. До приведення законодавства про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування у вiдповiднiсть iз цим Законом, пенсiя по iнвалiдностi внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання та пенсiя у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання, виплачуються за рахунок коштiв Пенсiйного фонду України".

     2. У Кодексi законiв про працю України (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375):

     1) у статтi 24:

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "Працiвник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повiдомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики з адмiнiстрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     частину четверту виключити;

     2) статтю 241 виключити;

     3) у статтi 48:

     частину другу доповнити словами "студентiв вищих та учнiв професiйно-технiчних навчальних закладiв, якi проходять стажування на пiдприємствi, в установi, органiзацiї";

     частину третю доповнити другим реченням такого змiсту: "Студентам вищих та учням професiйно-технiчних навчальних закладiв трудова книжка оформляється не пiзнiше п'яти днiв пiсля початку проходження стажування";

     4) частини третю i четверту статтi 492 викласти в такiй редакцiї:

     "Одночасно з попередженням про звiльнення у зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi власник або уповноважений ним орган пропонує працiвниковi iншу роботу на тому самому пiдприємствi, в установi, органiзацiї. При вiдсутностi роботи за вiдповiдною професiєю чи спецiальнiстю, а також у разi вiдмови працiвника вiд переведення на iншу роботу на тому самому пiдприємствi, в установi, органiзацiї працiвник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятостi або працевлаштовується самостiйно. У разi якщо вивiльнення є масовим вiдповiдно до статтi 48 Закону України "Про зайнятiсть населення", власник або уповноважений ним орган доводить до вiдома державної служби зайнятостi про заплановане вивiльнення працiвникiв.

     Державна служба зайнятостi iнформує працiвникiв про роботу в тiй самiй чи iншiй мiсцевостi за їх професiями, спецiальностями, квалiфiкацiями, а у разi їх вiдсутностi - здiйснює пiдбiр iншої роботи з урахуванням iндивiдуальних побажань i суспiльних потреб. У разi потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професiйну перепiдготовку або пiдвищення квалiфiкацiї вiдповiдно до законодавства";

     5) статтю 196 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 196. Додатковi гарантiї у сприяннi працевлаштуванню

     Для працевлаштування молодi, яка закiнчила або припинила навчання у загальноосвiтнiх, професiйно-технiчних i вищих навчальних закладах, звiльнилася iз строкової вiйськової або альтернативної (невiйськової) служби (протягом шести мiсяцiв пiсля закiнчення або припинення навчання чи служби) i вперше приймається на роботу, дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батькiвського пiклування, осiб, яким виповнилося 15 рокiв та якi за згодою одного з батькiв або особи, яка їх замiнює, можуть, як виняток, прийматися на роботу, а також iнших категорiй осiб, якi мають додатковi гарантiї у сприяннi працевлаштуванню, пiдприємствам, установам та органiзацiям встановлюється квота вiдповiдно до Закону України "Про зайнятiсть населення";

     6) частину першу статтi 232 доповнити пунктом 6 такого змiсту:

     "6) працiвникiв про оформлення трудових вiдносин у разi виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення перiоду такої роботи";

     7) у статтi 235:

     назву викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 235. Поновлення на роботi, змiна формулювання причин звiльнення, оформлення трудових вiдносин з працiвником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення перiоду такої роботи";

     пiсля частини п'ятої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "При винесеннi рiшення про оформлення трудових вiдносин з працiвником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення перiоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разi фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, орган, який розглядає трудовий спiр, одночасно приймає рiшення про нарахування та виплату такому працiвниковi заробiтної плати у розмiрi не нижче середньої заробiтної плати за вiдповiдним видом економiчної дiяльностi у регiонi у вiдповiдному перiодi без урахування фактично виплаченої заробiтної плати, про нарахування та сплату вiдповiдно до законодавства податку на доходи фiзичних осiб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування за встановлений перiод роботи".

     У зв'язку з цим частину шосту вважати частиною сьомою;

     8) частину першу статтi 259 викласти в такiй редакцiї:

     "Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно вiд форми власностi, виду дiяльностi, господарювання, фiзичними особами - пiдприємцями, якi використовують найману працю, здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     9) статтю 265 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 265. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про працю

     Посадовi особи органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй, виннi у порушеннi законодавства про працю, несуть вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством.

     Юридичнi та фiзичнi особи - пiдприємцi, якi використовують найману працю, несуть вiдповiдальнiсть у виглядi штрафу в разi:

     фактичного допуску працiвника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працiвника на неповний робочий час у разi фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на пiдприємствi, та виплати заробiтної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування та податкiв - у тридцятикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працiвника, щодо якого скоєно порушення;

     порушення встановлених строкiв виплати заробiтної плати працiвникам, iнших виплат, передбачених законодавством про працю, бiльш як за один мiсяць, виплата їх не в повному обсязi - у трикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

     недотримання мiнiмальних державних гарантiй в оплатi працi - у десятикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працiвника, щодо якого скоєно порушення;

     порушення iнших вимог трудового законодавства, крiм передбачених абзацами другим - четвертим частини другої цiєї статтi - у розмiрi мiнiмальної заробiтної плати.

     Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цiєї статтi, є фiнансовими санкцiями i не належать до адмiнiстративно-господарських санкцiй, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

     Штрафи, зазначенi у частинi другiй цiєї статтi, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Штрафи, зазначенi в абзацi другому частини другої цiєї статтi, можуть бути накладенi центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частинi четвертiй цiєї статтi, без здiйснення заходу державного нагляду (контролю) на пiдставi рiшення суду про оформлення трудових вiдносин iз працiвником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення перiоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разi фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на пiдприємствi, в установi, органiзацiї.

     Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на Державну виконавчу службу.

     Сплата штрафу не звiльняє вiд усунення порушень законодавства про працю".

     3. У Кодексi України про адмiнiстративнi правопорушення (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

     1) статтю 41 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону працi

     Порушення встановлених термiнiв виплати пенсiй, стипендiй, заробiтної плати, виплата їх не в повному обсязi, термiну надання посадовими особами пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форми власностi та фiзичними особами - пiдприємцями працiвникам, у тому числi колишнiм, на їхню вимогу документiв стосовно їх трудової дiяльностi на даному пiдприємствi, в установi, органiзацiї чи у фiзичної особи - пiдприємця, необхiдних для призначення пенсiї (про стаж, заробiтну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документiв, що мiстять недостовiрнi данi, порушення термiну проведення атестацiї робочих мiсць за умовами працi та порядку її проведення, а також iншi порушення вимог законодавства про працю -

     тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi та громадян - суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi вiд тридцяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цiєї статтi, за яке особу вже було пiддано адмiнiстративному стягненню, або тi самi дiяння, вчиненi щодо неповнолiтнього, вагiтної жiнки, одинокого батька, матерi або особи, яка їх замiнює i виховує дитину вiком до 14 рокiв або дитину-iнвалiда, -

     тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi та громадян - суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi вiд ста до трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Фактичний допуск працiвника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи iноземця або особи без громадянства та осiб, стосовно яких прийнято рiшення про оформлення документiв для вирiшення питання щодо надання статусу бiженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування працi iноземця або особи без громадянства -

     тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi, фiзичних осiб пiдприємцiв, якi використовують найману працю, вiд п'ятисот до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цiєї статтi, за яке особу вже було пiддано адмiнiстративному стягненню, -

     тягне за собою накладення штрафу на посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi, фiзичних осiб - пiдприємцiв, якi використовують найману працю, вiд однiєї тисячi до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Порушення вимог законодавчих та iнших нормативних актiв про охорону працi, крiм порушення, передбаченого частиною шостою цiєї статтi, -

     тягне за собою накладення штрафу на працiвникiв вiд чотирьох до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян i на посадових осiб пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi та громадян - суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi - вiд двадцяти до сорока неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Порушення встановленого порядку повiдомлення (надання iнформацiї) центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони працi, про нещасний випадок на виробництвi -

     тягне за собою накладення штрафу на посадових осiб пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форми власностi, фiзичних осiб - пiдприємцiв, якi використовують найману працю, i на фiзичних осiб, якi не мають статусу пiдприємцiв та використовують найману працю, вiд двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян";

     2) у статтi 1651:

     в абзацi другому частини першої слова "посадових осiб вiд двадцяти до тридцяти" замiнити словами "посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi, фiзичну особу - пiдприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостiйно, вiд тридцяти до сорока";

     в абзацi другому частини другої слова "посадових осiб вiд тридцяти до сорока" замiнити словами "посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi, фiзичну особу - пiдприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостiйно, вiд сорока до п'ятдесяти";

     в абзацi другому частини третьої слова "посадових осiб вiд двадцяти п'яти до п'ятдесяти" замiнити словами "посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi, фiзичну особу - пiдприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостiйно, вiд сорока до вiсiмдесяти";

     в абзацi другому частини четвертої слова "посадових осiб вiд п'ятдесяти до ста" замiнити словами "посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi, фiзичну особу - пiдприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостiйно, вiд вiсiмдесяти до ста двадцяти";

     в абзацi другому частини п'ятої слова "посадових осiб вiд ста" замiнити словами "посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi, фiзичну особу - пiдприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостiйно, вiд ста п'ятдесяти";

     3) в абзацi першому частини першої статтi 1654 слова "вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйних захворювань, якi спричинили втрату працездатностi" та "вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань" виключити;

     4) у статтi 1655:

     у назвi слова "та витратами, зумовленими похованням" виключити;

     в абзацi першому частини першої слова "у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими похованням" виключити;

     5) у частинi першiй статтi 18823 слова "Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України, Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi" замiнити словами "Фонду соцiального страхування України";

     6) у статтi 221 слова та цифри "частиною першою статтi 41" замiнити словами та цифрами "частинами першою - четвертою статтi 41";

     7) у статтi 231:

     у частинi першiй слова та цифри "частини друга (крiм порушень санiтарно-гiгiєнiчних i санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм) i третя статтi 41" замiнити словами та цифрами "частини п'ята (крiм порушень санiтарно-гiгiєнiчних i санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм) i шоста статтi 41";

     в абзацi першому пункту 1 частини другої слова та цифри "частинами другою (крiм порушень санiтарно-гiгiєнiчних i санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм) i третьою статтi 41" замiнити словами та цифрами "частинами п'ятою (крiм порушень санiтарно-гiгiєнiчних i санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм) i шостою статтi 41";

     8) у частинi першiй та пунктi 2 частини другої статтi 236 слова та цифри "частиною другою статтi 41" замiнити словами та цифрами "частиною п'ятою статтi 41";

     9) статтю 24410 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 24410. Органи Фонду соцiального страхування України

     Органи Фонду соцiального страхування України розглядають справи про адмiнiстративнi правопорушення, пов'язанi з порушенням законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi (стаття 1654), про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi (стаття 1655), а також перешкоджанням уповноваженим особам органiв Фонду соцiального страхування України у здiйсненнi перевiрок (стаття 18823).

     Вiд iменi Фонду соцiального страхування України розглядати справи про адмiнiстративнi правопорушення i накладати адмiнiстративнi стягнення мають право керiвник виконавчої дирекцiї Фонду, його заступники, керiвники робочих органiв виконавчої дирекцiї Фонду та їх заступники";

     10) статтю 24411 виключити;

     11) в абзацi "центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (частина перша статтi 41, статтi 411 - 413, 1881)" пункту 1 частини першої статтi 255 слова "частина перша" замiнити словами "частини перша - четверта".

     4. У статтi 92 Лiсового кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 21, ст. 170):

     1) частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "Посадовi особи державної лiсової охорони пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     2) частини третю, шосту - восьму та десяту виключити;

     3) у частинi одинадцятiй слова "виплати допомоги у разi загибелi чи отриманнi тiлесних ушкоджень" виключити.

     5. У Кримiнальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131):

     1) статтю 172 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю

     1. Незаконне звiльнення працiвника з роботи з особистих мотивiв чи у зв'язку з повiдомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобiгання i протидiї корупцiї" iншою особою, а також iнше грубе порушення законодавства про працю -

     караються штрафом вiд двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, або виправними роботами на строк до двох рокiв.

     2. Тi самi дiї, якщо вони вчиненi повторно, або щодо неповнолiтнього, вагiтної жiнки, одинокого батька, матерi або особи, яка їх замiнює i виховує дитину вiком до 14 рокiв або дитину-iнвалiда, -

     караються штрафом вiд трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до п'яти рокiв, або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв";

     2) у статтi 2121:

     в абзацi другому частини першої слова "вiд п'ятисот до тисячi п'ятисот" замiнити словами "вiд однiєї тисячi до двох тисяч";

     в абзацi другому частини другої слова "вiд тисячi п'ятисот" замiнити словами "вiд двох тисяч";

     в абзацi другому частини третьої слова "вiд десяти тисяч" замiнити словами "вiд п'ятнадцяти тисяч".

     6. У частинi другiй статтi 28 Закону України "Про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiї" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 25, ст. 283; Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 13, ст. 66; 2003 р., N 10 - 11, ст. 87) слова "Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України, Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi" замiнити словами "Фонду соцiального страхування України".

     7. У статтi 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1991 р., N 41, ст. 546; 2013 р., N 46, ст. 640):

     частину четверту викласти в такiй редакцiї:

     "Посадовi особи спецiальних пiдроздiлiв центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природних ресурсiв, пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     частини п'яту - сьому виключити.

     8. У статтi 50 Закону України "Про прокуратуру" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793 iз наступними змiнами):

     частину четверту викласти в такiй редакцiї:

     "Працiвники прокуратури пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     частину п'яту виключити.

     9. У текстi Закону України "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., N 32 - 33, ст. 413 iз наступними змiнами) слова "Фонд соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi" та "Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України" у всiх вiдмiнках замiнити словами "Фонд соцiального страхування України" у вiдповiдному вiдмiнку.

     10. У статтi 17 Закону України "Про основнi засади здiйснення державного фiнансового контролю в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 110 iз наступними змiнами):

     частини першу - третю та восьму виключити;

     частину сьому викласти в такiй редакцiї:

     "Службовi особи органу державного фiнансового контролю пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування".

     11. Частину третю статтi 7 Закону України "Про колективнi договори i угоди" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 36, ст. 361) доповнити словами "зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорiчних подарункiв для дiтей працiвникiв тощо".

     12. У статтi 29 Закону України "Про Антимонопольний комiтет України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 50, ст. 472 iз наступними змiнами):

     частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "Працiвники Антимонопольного комiтету України та його територiальних вiддiлень, службовi обов'язки яких полягають у безпосередньому виконаннi функцiй, визначених статтею 2 Закону України "Про державний захист працiвникiв суду i правоохоронних органiв", пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     частини третю та п'яту виключити.

     13. У статтi 32 Закону України "Про захист прав споживачiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84; 2014 р., N 4, ст. 61):

     частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. Службовi особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     абзац другий частини третьої виключити.

     14. У Законi України "Про основнi засади соцiального захисту ветеранiв працi та iнших громадян похилого вiку в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 4, ст. 18; 2006 р., N 227 ст. 199):

     1) частину першу статтi 11 пiсля слiв "цiльовими програмами" доповнити словами "територiальними та мiсцевими програмами";

     2) у статтi 16:

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "Громадяни похилого вiку, якi зберегли працездатнiсть i бажають працювати, у разi звернення до державної служби зайнятостi мають право на соцiальнi послуги з пошуку пiдходящої роботи, професiйної переорiєнтацiї, iнформацiйнi та консультацiйнi послуги з питань зайнятостi населення та соцiального страхування. Працiвники похилого вiку мають право на профiлактичнi заходи та допомогу по частковому безробiттю вiдповiдно до закону";

     доповнити частиною четвертою такого змiсту:

     "Громадяни похилого вiку, якi не досягли пенсiйного вiку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", у разi їх реєстрацiї в установленому порядку як безробiтних мають право на матерiальне забезпечення та соцiальнi послуги на випадок безробiття за рахунок коштiв Фонду загальнообов'язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття".

     15. Частину третю статтi 38 Закону України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 27, ст. 218) викласти в такiй редакцiї:

     "Працiвники державної санiтарно-епiдемiологiчної служби пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування".

     16. У статтi 35 Закону України "Про оплату працi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., N 17, ст. 121 iз наступними змiнами):

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "Контроль за додержанням законодавства про оплату працi здiйснюють:

     центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;

     органи доходiв i зборiв";

     доповнити частиною шостою такого змiсту:

     "Громадський контроль за додержанням законодавства про оплату працi здiйснюють професiйнi спiлки та їх об'єднання".

     17. Частину третю статтi 16 Закону України "Про лiкарськi засоби" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., N 22, ст. 86 iз наступними змiнами) викласти в такiй редакцiї:

     "Посадовi особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi контролю якостi та безпеки лiкарських засобiв, пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування".

     18. У статтi 33 Закону України "Про метрологiю та метрологiчну дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 37, ст. 449):

     частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. Державнi iнспектори пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     абзац перший частини четвертої виключити.

     19. Частину п'яту статтi 20 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 20, ст. 99) викласти в такiй редакцiї:

     "Уповноважений i його представники, якi працюють на постiйнiй основi, пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування".

     20. В Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 23, ст. 121 iз наступними змiнами):

     1) частину третю статтi 2 викласти в такiй редакцiї:

     "Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування є встановлення гарантiй щодо захисту прав та iнтересiв громадян, якi мають право на пенсiю, а також на iншi види соцiального захисту, що включають право на забезпечення їх у разi хвороби, постiйної або тимчасової втрати працездатностi; безробiття з незалежних вiд них обставин, необхiдностi догляду за дитиною-iнвалiдом, хворим членом сiм'ї, смертi громадянина та членiв його сiм'ї тощо";

     2) у статтi 4:

     абзац третiй частини першої викласти в такiй редакцiї:

     "страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi";

     у частинi другiй слово "окремими" виключити;

     3) абзац п'ятий статтi 5 викласти в такiй редакцiї:

     "обов'язковостi фiнансування страховими фондами витрат, пов'язаних iз наданням матерiального забезпечення та соцiальних послуг, у обсягах, передбачених законами про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     4) частину п'яту статтi 6 викласти в такiй редакцiї:

     "Страховиками є цiльовi страховi фонди з:

     пенсiйного страхування;

     страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi, вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань, медичного страхування;

     страхування на випадок безробiття";

     5) у частинi другiй статтi 7 слова "з окремих видiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування" замiнити словами "за видами";

     6) друге речення частини першої статтi 9 викласти в такiй редакцiї: "Особливостi обчислення страхового стажу за видами загальнообов'язкового державного соцiального страхування визначаються законом";

     7) у частинi другiй статтi 11 слова "з окремих видiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування" замiнити словами "про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     8) у статтi 14:

     у частинi першiй слово "окремими" замiнити словами "за визначеними законом";

     у частинi сьомiй слова "з окремих видiв" замiнити словами "за видами";

     9) у статтi 15:

     у частинах другiй i п'ятiй слова "з окремих видiв" замiнити словами "за видами";

     у частинi четвертiй:

     абзац шостий викласти в такiй редакцiї:

     "призначає та звiльняє директора виконавчої дирекцiї фонду, погоджує кандидатури його заступникiв у порядку, визначеному законами України за видами загальнообов'язкового державного соцiального страхування";

     абзац восьмий виключити;

     10) у частинi третiй статтi 16 слова "з окремих видiв" замiнити словами "за видами";

     11) статтю 17 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 17. Нагляд у сферi загальнообов'язкового державного соцiального страхування

     Державний нагляд у сферi загальнообов'язкового державного соцiального страхування здiйснює уповноважений Кабiнетом Мiнiстрiв України центральний орган виконавчої влади (далi - центральний орган виконавчої влади) та iншi органи, визначенi законом";

     12) у другому реченнi статтi 20 слова "вiдповiдними законами з окремих видiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування" замiнити словами "законами про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     13) у статтi 22 слова "з окремих видiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування" замiнити словами "про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     14) у статтi 25:

     у частинi першiй:

     пункт 1 доповнити абзацами шостим i сьомим такого змiсту:

     "пенсiя по iнвалiдностi внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання;

     пенсiя у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання";

     пункт 3 викласти в такiй редакцiї:

     "3) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi;

     допомога по тимчасовiй непрацездатностi (включаючи догляд за хворою дитиною);

     допомога по вагiтностi та пологах";

     абзаци шостий та сьомий пункту 4 виключити;

     абзац п'ятий пункту 5 викласти в такiй редакцiї:

     "дотацiя роботодавцю для працевлаштування безробiтних, у тому числi молодi на перше робоче мiсце";

     у частинi другiй слова "з окремих видiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування" замiнити словами "про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     у частинi третiй слова "з окремих видiв" замiнити словами "за видами";

     15) у статтi 26:

     абзац третiй частини першої викласти в такiй редакцiї:

     "вагiтнiсть та пологи";

     у частинi другiй слова "з окремих видiв" замiнити словами "за видами";

     частину четверту виключити;

     16) у статтi 31 слова "в законах України з окремих видiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування" замiнити словами "в законах про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування".

     21. У статтi 16 Закону України "Про державну виконавчу службу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 36 - 37, ст. 243):

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "Державнi виконавцi пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     частини другу, третю та п'яту виключити.

     22. У статтi 20 Закону України "Про захист рослин" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 50 - 51, ст. 310):

     частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "Спецiалiсти iз захисту рослин пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     частину третю виключити.

     23. Частину третю статтi 11 Закону України "Про гiдрометеорологiчну дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 16, ст. 95) викласти в такiй редакцiї:

     "Працiвники нацiональної гiдрометеорологiчної служби пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування".

     24. У статтi 40 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 18, ст. 132 iз наступними змiнами):

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "Посадовi особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi лiсового та мисливського господарства, посадовi особи та єгерi користувачiв мисливських угiдь, уповноваженi на охорону державного мисливського фонду, пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     частини другу - четверту виключити.

     25. У статтi 39 Закону України "Про дипломатичну службу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 5, ст. 29; 2011 р., N 31, ст. 296):

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "Працiвники дипломатичної служби пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     частини третю - шосту виключити.

     26. У статтi 60 Закону України "Про тваринний свiт" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 14, ст. 97 iз наступними змiнами):

     частину п'яту викласти в такiй редакцiї:

     "Державнi iнспектори спецiальних пiдроздiлiв пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     частину шосту виключити.

     27. У Законi України "Про охорону працi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 2, ст. 10):

     частину четверту статтi 19 викласти в такiй редакцiї:

     "На пiдприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, розмiр витрат на охорону працi встановлюється у колективному договорi з урахуванням фiнансових можливостей пiдприємства, установи, органiзацiї";

     у текстi Закону слова "Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв" у всiх вiдмiнках замiнити словами "Фонд соцiального страхування України" у вiдповiдному вiдмiнку.

     28. Абзац шiстнадцятий частини першої статтi 1 Закону України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 31 - 32, ст. 263 iз наступними змiнами) викласти в такiй редакцiї:

     "фонди соцiального страхування - Фонд соцiального страхування України та Фонд загальнообов'язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття".

     29. У статтi 13 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 39, ст. 350):

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "Посадовi особи спецiально уповноважених органiв виконавчої влади у сферi державного контролю за використанням та охороною земель пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     частини четверту - сьому виключити.

     30. Частину другу статтi 2 Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2007 р., N 29, ст. 389; 2014 р., N 36, ст. 1186) доповнити словами "державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятiсть населення".

     31. Статтю 24 Закону України "Про оздоровлення та вiдпочинок дiтей" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2008 р., N 45, ст. 313; 2009 р., N 41, ст. 597) доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "Оздоровлення дiтей iнших категорiй, в тому числi дiтей працюючих осiб, здiйснюється за рахунок коштiв пiдприємств, установ та органiзацiй (вiдповiдно до колективних договорiв i угод), професiйних спiлок i фондiв, добровiльних внескiв юридичних та фiзичних осiб, iнших джерел".

     32. У Законi України "Про фiзичну культуру i спорт" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2010 р., N 7, ст. 50; 2014 р., N 2 - 3, ст. 41):

     1) у частинi шостiй статтi 10 слова "Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi" виключити;

     2) абзац другий частини другої статтi 47 виключити.

     33. У Законi України "Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 2 - 3, ст. 11 iз наступними змiнами):

     1) у частинi першiй статтi 1:

     у пунктi 2 слова "та членiв їхнiх сiмей" виключити;

     доповнити пунктом 12 такого змiсту:

     "12) основне мiсце роботи - мiсце роботи, де працiвник працює на пiдставi укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься вiдповiдний запис про роботу";

     2) у частинi першiй статтi 4:

     у пунктi 4 слова "та члени сiмей цих осiб, якi беруть участь у провадженнi ними пiдприємницької дiяльностi" виключити;

     пункт 5 викласти в такiй редакцiї:

     "5) особи, якi провадять незалежну професiйну дiяльнiсть, а саме наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числi адвокатську, нотарiальну дiяльнiсть, або особи, якi провадять релiгiйну (мiсiонерську) дiяльнiсть, iншу подiбну дiяльнiсть та отримують дохiд вiд цiєї дiяльностi";

     3) пункт 4 частини другої статтi 6 пiсля слiв "подавати звiтнiсть" доповнити словами "та сплачувати";

     4) у частинi першiй статтi 7:

     у пунктi 1:

     абзац перший пiсля слова "нарахованої" доповнити словами "кожнiй застрахованiй особi";

     абзац другий пiсля слiв "грошового забезпечення" доповнити словами "кожної застрахованої особи";

     пункти 2 i 3 викласти в такiй редакцiї:

     "2) для платникiв, зазначених у пунктах 4 (крiм фiзичних осiб - пiдприємцiв, якi обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статтi 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого вiд їх дiяльностi, що пiдлягає обкладенню податком на доходи фiзичних осiб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмiр мiнiмального страхового внеску за мiсяць, у якому отримано дохiд (прибуток).

     У разi якщо таким платником не отримано дохiд (прибуток) у звiтному роцi або окремому мiсяцi звiтного року, такий платник має право самостiйно визначити базу нарахування, але не бiльше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмiр мiнiмального страхового внеску;

     3) для платникiв, зазначених у пунктi 4 частини першої статтi 4 цього Закону, якi обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостiйно для себе, але не бiльше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмiр мiнiмального страхового внеску";

     5) у статтi 8:

     частину п'яту доповнити абзацами такого змiсту:

     "У разi якщо база нарахування єдиного внеску (крiм винагороди за цивiльно-правовими договорами) не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд), сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд), та ставки єдиного внеску, встановленої для вiдповiдної категорiї платника.

     При нарахуваннi заробiтної плати (доходiв) фiзичним особам з джерел не за основним мiсцем роботи ставки єдиного внеску, встановленi цiєю частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно вiд її розмiру без застосування коефiцiєнта бази нарахування";

     частину шосту доповнити абзацом такого змiсту:

     "У разi якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (грошове забезпечення, дохiд), сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (грошове забезпечення, дохiд), та ставки єдиного внеску, встановленої для вiдповiдної категорiї платника";

     частину одинадцяту доповнити абзацом шостим такого змiсту:

     "У разi якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску, встановленої для вiдповiдної категорiї платника";

     6) в абзацi третьому частини восьмої статтi 9 слова "та членiв сiмей таких осiб, якi беруть участь у провадженнi ними пiдприємницької дiяльностi" виключити;

     7) у статтi 10:

     друге речення абзацу першого частини п'ятої доповнити словами "(крiм осiб, зазначених в абзацах другому - четвертому частини першої цiєї статтi)";

     абзац четвертий замiнити шiстьма абзацами такого змiсту:

     "єдиний внесок для осiб, зазначених в абзацах третьому - п'ятому частини першої цiєї статтi, якi виявили бажання брати участь у декiлькох видах загальнообов'язкового державного соцiального страхування, єдиний внесок до частини бази нарахування єдиного внеску, що не перевищує двократного розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць нарахування, встановлюється у розмiрi:

     у загальнообов'язковому державному пенсiйному страхуваннi та загальнообов'язковому державному соцiальному страхуваннi на випадок безробiття єдиний внесок встановлюється у розмiрi 34,8 вiдсотка визначеної для цiєї категорiї осiб бази нарахування єдиного внеску;

     у загальнообов'язковому державному пенсiйному страхуваннi, загальнообов'язковому державному соцiальному страхуваннi на випадок безробiття та загальнообов'язковому державному соцiальному страхуваннi у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi єдиний внесок встановлюється у розмiрi 36,5 вiдсотка визначеної для цiєї категорiї осiб бази нарахування єдиного внеску;

     у загальнообов'язковому державному пенсiйному страхуваннi, загальнообов'язковому державному соцiальному страхуваннi на випадок безробiття, загальнообов'язковому державному соцiальному страхуваннi вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi, єдиний внесок встановлюється у розмiрi 36,41 вiдсотка визначеної для цiєї категорiї осiб бази нарахування єдиного внеску;

     у разi якщо зазначенi особи виявили бажання бути застрахованими за всiма видами загальнообов'язкового державного соцiального страхування (пенсiйним, на випадок безробiття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi, вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi), єдиний внесок встановлюється у розмiрi 38,11 вiдсотка визначеної для цiєї категорiї осiб бази нарахування єдиного внеску.

     У разi якщо база нарахування єдиного внеску для випадкiв, зазначених у цiй частинi, не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та обраної ставки єдиного внеску";

     8) у частинi одинадцятiй статтi 25:

     у пунктi 2 цифри "10" замiнити цифрами "20";

     у пунктi 3 цифру i слово "5 вiдсоткiв" замiнити цифрами i словом "10 вiдсоткiв";

     доповнити пунктом 7 такого змiсту:

     "7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звiтностi, передбаченої цим Законом, органом доходiв i зборiв здiйснюється накладення штрафу в розмiрi 10 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

     Тi самi дiї, вчиненi платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

     тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi 60 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звiтностi, передбаченої цим Законом".

     34. У пунктi 18 частини першої статтi 5 Закону України "Про судовий збiр" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., N 14, ст. 87) слова "Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України, Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi" замiнити словами "Фонду соцiального страхування України".

     35. У пунктi 7 частини першої статтi 31 Закону України "Про Раду мiнiстрiв Автономної Республiки Крим" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., N 2 - 3, ст. 3) слова "Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України" замiнити словами "Фонду соцiального страхування України".

     36. Абзац другий частини першої статтi 3 Закону України "Про особливостi здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi щодо фiзичних осiб - пiдприємцiв та юридичних осiб, якi застосовують спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., N 49, ст. 558) викласти в такiй редакцiї:

     "органи державного нагляду (контролю), їх посадовi особи проводять плановi та позаплановi заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санiтарного законодавства, законодавства про працю, зайнятiсть (у тому числi зайнятiсть та працевлаштування iнвалiдiв), про рекламу щодо реклами про вакансiї (прийом на роботу), про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування в частинi призначення, нарахування та виплати матерiального забезпечення страхових виплат, надання соцiальних послуг".

     37. У частинi першiй статтi 1 Закону України "Про деякi питання заборгованостi пiдприємств оборонно-промислового комплексу - учасникiв Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабiльного розвитку" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2013 р., N 32, ст. 413) слова "Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi, Фонду загальнообов'язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття, Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України (далi - соцiальнi фонди)" замiнити словами "Фонду соцiального страхування України та Фонду загальнообов'язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття (далi - фонди соцiального страхування)".

     38. У роздiлi "Обсяги та джерела фiнансування" Загальнодержавної соцiальної програми полiпшення стану безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища на 2014 - 2018 роки, затвердженої Законом України "Про затвердження Загальнодержавної соцiальної програми полiпшення стану безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища на 2014 - 2018 роки" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 10, ст. 112):

     у частинi першiй слова "Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України" виключити;

     частину другу виключити.

     39. У назвi та текстi Закону України "Про погашення заборгованостi державних пiдприємств вугiльної галузi iз сплати страхових внескiв та штрафних санкцiй (пенi) до Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 13, ст. 220) слова "Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України" у всiх вiдмiнках замiнити словами "Фонд соцiального страхування України" у вiдповiдному вiдмiнку.

     40. У частинi другiй статтi 7 Закону України "Про утилiзацiю транспортних засобiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 20 - 21, ст. 719) слова "управлiнням виконавчої дирекцiї Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України" замiнити словами "робочим органом Фонду соцiального страхування України".

     41. У статтi 22 Закону України "Про Нацiональне антикорупцiйне бюро України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 47, ст. 2051):

     частину другу доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Особи начальницького складу та працiвники Нацiонального бюро пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     частини четверту та п'яту виключити.

     42. У статтi 15 Закону України "Про запобiгання корупцiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 49, ст. 2056):

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Члени та працiвники апарату Нацiонального агентства пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування";

     частину третю виключити.

     43. Частину першу статтi 84 Закону України "Про прокуратуру" вiд 14 жовтня 2014 року N 1697-VII викласти в такiй редакцiї:

     "1. Прокурор пiдлягає загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню вiдповiдно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування".

     44. Статтю 7 Закону України "Про забезпечення прав i свобод внутрiшньо перемiщених осiб" вiд 20 жовтня 2014 року N 1706-VII доповнити частиною десятою такого змiсту:

     "10. Внутрiшньо перемiщенi особи з тимчасово окупованої територiї мають право на отримання матерiального забезпечення, страхових виплат та соцiальних послуг за загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi i вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi, безпосередньо у робочих органах Фонду соцiального страхування України за фактичним мiсцем проживання, перебування.

     Матерiальне забезпечення, страховi виплати призначаються за наявностi необхiдних документiв, що пiдтверджують право на цi виплати, а в разi їх вiдсутностi - за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соцiального страхування у порядку, встановленому правлiнням Фонду соцiального страхування України.

     У разi вiдсутностi в зазначеному Реєстрi необхiдних вiдомостей матерiальне забезпечення, страховi виплати надаються у мiнiмальному розмiрi, встановленому правлiнням Фонду соцiального страхування України, з наступним перерахуванням сум матерiального забезпечення пiсля надходження документiв, що пiдтверджують право застрахованих осiб на їх надання".

     II. Прикiнцевi та перехiднi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2015 року, крiм пiдпунктiв 3, 5, 9 та 10 пункту 3 роздiлу I цього Закону, якi набирають чинностi з 1 квiтня 2015 року.

     2. Визнати таким, що втратив чиннiсть, Закон України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими похованням" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 14, ст. 71 iз наступними змiнами).

     3. Установити, що з 1 сiчня 2015 року при нарахуваннi заробiтної плати (доходiв) фiзичним особам та/або при нарахуваннi винагороди за цивiльно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановленi частиною п'ятою статтi 8 та статтею 10 Закону України "Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування" для платникiв єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статтi 4 та статтi 10, застосовуються з коефiцiєнтом 0,4 (крiм виключень, передбачених цiєю частиною), у випадку, якщо платником виконуються одночасно такi умови:

     1) загальна база нарахування єдиного внеску за мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд) та/або винагорода за цивiльно-правовими договорами, в 2,5 рази або бiльше перевищує загальну середньомiсячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рiк; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази, або бiльше загальну середньомiсячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рiк, то платник замiсть коефiцiєнту 0,4 застосовує коефiцiєнт, що розраховується шляхом дiлення загальної середньомiсячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рiк на загальну базу нарахування єдиного внеску за мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд) та/або винагорода, за цивiльно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефiцiєнт не може бути менше 0,4);

     2) середня заробiтна плата по пiдприємству збiльшилася мiнiмум на 30 вiдсоткiв у порiвняннi з середньою заробiтною платою за 2014 рiк;

     3) середнiй платiж на одну застраховану особу пiсля застосування коефiцiєнта складе не менше нiж 700 гривень;

     4) середня заробiтна плата по пiдприємству складе не менше трьох мiнiмальних заробiтних плат.

     З 1 сiчня 2016 року при нарахуваннi заробiтної плати (доходiв) фiзичним особам та/або при нарахуваннi винагороди за цивiльно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановленi частиною п'ятою статтi 8 та статтею 10 Закону України "Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування" для платникiв єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статтi 4 та статтi 10, застосовуються з коефiцiєнтом 0,6.

     4. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     1) пiдготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     2) привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     3) забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону;

     4) забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
28 грудня 2014 року
N 77-VIII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.