УГОДА ПРО АСОЦIАЦIЮ
мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони
ПРЕАМБУЛА
УКРАЇНА,
з однiєї сторони, та
РЕСПУБЛIКА АВСТРIЯ,
КОРОЛIВСТВО БЕЛЬГIЯ,
РЕСПУБЛIКА БОЛГАРIЯ,
СПОЛУЧЕНЕ КОРОЛIВСТВО ВЕЛИКОЇ БРИТАНIЇ ТА ПIВНIЧНОЇ IРЛАНДIЇ,
ГРЕЦЬКА РЕСПУБЛIКА,
КОРОЛIВСТВО ДАНIЯ,
ЕСТОНСЬКА РЕСПУБЛIКА,
IРЛАНДIЯ,
КОРОЛIВСТВО IСПАНIЯ,
IТАЛIЙСЬКА РЕСПУБЛIКА,
РЕСПУБЛIКА КIПР,
ЛАТВIЙСЬКА РЕСПУБЛIКА,
ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛIКА,
ВЕЛИКЕ ГЕРЦОГСТВО ЛЮКСЕМБУРГ,
РЕСПУБЛIКА МАЛЬТА,
КОРОЛIВСТВО НIДЕРЛАНДИ,
ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛIКА НIМЕЧЧИНА,
РЕСПУБЛIКА ПОЛЬЩА,
ПОРТУГАЛЬСЬКА РЕСПУБЛIКА,
РУМУНIЯ,
СЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛIКА,
РЕСПУБЛIКА СЛОВЕНIЯ,
УГОРЩИНА,
ФIНЛЯНДСЬКА РЕСПУБЛIКА,
ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛIКА,
РЕСПУБЛIКА ХОРВАТIЯ,
ЧЕСЬКА РЕСПУБЛIКА,
КОРОЛIВСТВО ШВЕЦIЯ,
Договiрнi Сторони Договору про Європейський Союз i Договору про функцiонування Європейського Союзу (далi - держави-члени),
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ (далi - Союз або ЄС) i
ЄВРОПЕЙСЬКЕ СПIВТОВАРИСТВО З АТОМНОЇ ЕНЕРГIЇ (далi - ЄВРАТОМ),
з iншої сторони,
далi разом - Сторони,
- БЕРУЧИ ДО УВАГИ тiснi iсторичнi зв'язки й дедалi ближчi вiдносини мiж Сторонами, а також їхнє бажання посилити й розширити цi вiдносини в амбiтний та iнновативний спосiб;
- ВIДДАНI тiсним i тривалим вiдносинам, якi ґрунтуються на спiльних цiнностях, а саме: на повазi до демократичних принципiв, верховенства права, доброго врядування, прав людини i основоположних свобод, у тому числi прав осiб, якi належать до нацiональних меншин, недискримiнацiї осiб, якi належать до меншин, i повазi до рiзноманiтностi, людської гiдностi та вiдданостi принципам вiльної ринкової економiки, якi сприяють участi України в Європейських полiтиках;
- ВИЗНАЮЧИ, що Україна як європейська країна подiляє спiльну iсторiю й спiльнi цiнностi з державами - членами Європейського Союзу (ЄС) i налаштована пiдтримувати цi цiнностi;
- ВIДЗНАЧАЮЧИ важливiсть, яку надає Україна своїй європейськiй iдентичностi;
- БЕРУЧИ ДО УВАГИ мiцну суспiльну пiдтримку в Українi європейського вибору країни;
- ПIДТВЕРДЖУЮЧИ, що Європейський Союз визнає європейськi прагнення України i вiтає її європейський вибiр, у тому числi її зобов'язання розбудовувати розвинуту й сталу демократiю та ринкову економiку;
- ВИЗНАЮЧИ, що спiльнi цiнностi, на яких побудований Європейський Союз, а саме: демократiя, повага до прав людини i основоположних свобод та верховенство права, також є ключовими елементами цiєї Угоди;
- ВИЗНАЮЧИ, що полiтична асоцiацiя та економiчна iнтеграцiя України з Європейським Союзом залежатиме вiд прогресу в iмплементацiї цiєї Угоди, а також вiд досягнень України в забезпеченнi поваги до спiльних цiнностей i прогресу в наближеннi з ЄС у полiтичнiй, економiчнiй та правовiй сферах;
- ВIДДАНI дотриманню всiх принципiв i положень Статуту Органiзацiї Об'єднаних Нацiй, Органiзацiї з безпеки та спiвробiтництва в Європi (ОБСЄ), зокрема Гельсiнського заключного акта Наради з безпеки та спiвробiтництва в Європi 1975 року, заключних документiв Мадридської та Вiденської конференцiй вiдповiдно 1991 та 1992 рокiв, Паризької хартiї для нової Європи 1990 року, Загальної декларацiї прав людини ООН 1948 року та Конвенцiї Ради Європи про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року;
- БАЖАЮЧИ змiцнити мiжнародний мир та безпеку, а також залучатися до ефективної багатосторонностi та мирного вирiшення спорiв, зокрема за допомогою тiсного спiвробiтництва з метою досягнення цих цiлей у рамках Органiзацiї Об'єднаних Нацiй (ООН), ОБСЄ та Ради Європи (РЄ);
- ВIДДАНI повазi до незалежностi, суверенiтету, територiальної цiлiсностi та непорушностi кордонiв;
- БАЖАЮЧИ досягнути дедалi тiснiшого зближення позицiй з двостороннiх, регiональних та мiжнародних питань, якi становлять взаємний iнтерес, ураховуючи Спiльну зовнiшню та безпекову полiтику ЄС (СЗБП), у тому числi Спiльну полiтику безпеки та оборони (СПБО);
- ВIДДАНI пiдтвердженню мiжнародних зобов'язань Сторiн, протидiї розповсюдженню зброї масового знищення та засобiв її доставки, а також спiвробiтництву з питань роззброєння та контролю над озброєннями;
- БАЖАЮЧИ просувати процес реформ та адаптацiї законодавства в Українi, що сприятиме поступовiй економiчнiй iнтеграцiї i поглибленню полiтичної асоцiацiї;
- ВПЕВНЕНI в необхiдностi для України впроваджувати полiтичнi, соцiально-економiчнi, правовi та iнституцiйнi реформи з метою ефективного виконання цiєї Угоди та будучи вiдданими рiшучiй пiдтримцi цих реформ в Українi;
- БАЖАЮЧИ досягти економiчної iнтеграцiї, inter alia, за допомогою створення поглибленої i всеохоплюючої зони вiльної торгiвлi (ЗВТ) як невiд'ємної частини цiєї Угоди вiдповiдно до прав та зобов'язань, що випливають iз членства Сторiн у Свiтовiй органiзацiї торгiвлi (СОТ), та за допомогою широкої регуляторної адаптацiї;
- ВИЗНАЮЧИ, що така поглиблена i всеохоплююча зона вiльної торгiвлi, пов'язана з процесом широкомасштабної адаптацiї законодавства, буде сприяти подальшiй економiчнiй iнтеграцiї до внутрiшнього ринку ЄС, як це передбачено цiєю Угодою;
- ВIДДАНI розвитку нового сприятливого клiмату для економiчних вiдносин мiж Сторонами, насамперед для розвитку торгiвлi та iнвестицiй i заохочення конкуренцiї, якi є ключовими факторами для економiчної реструктуризацiї та модернiзацiї;
- ВIДДАНI посиленню спiвробiтництва у сферi енергетики, з урахуванням зобов'язань Сторiн стосовно виконання Договору про заснування Енергетичного Спiвтовариства;
- ВIДДАНI посиленню енергетичної безпеки, сприянню розвитковi належної iнфраструктури та посиленню ринкової iнтеграцiї та регуляторної адаптацiї до ключових елементiв acquis ЄС, сприянню енергетичнiй ефективностi та використанню поновлюваних джерел енергiї, а також намаганню досягти високого рiвня ядерної безпеки;
- ЗОБОВ'ЯЗУЮЧИСЬ посилювати дiалог, який ґрунтується на основних принципах солiдарностi, взаємної довiри, спiльної вiдповiдальностi й партнерства, та спiвробiтництво з питань мiграцiї, надання притулку та управлiння кордонами, використовуючи системний пiдхiд та придiляючи увагу законнiй мiграцiї i спiвробiтництву в боротьбi з незаконною iммiграцiєю, торгiвлею людьми, а також ефективному виконанню положень Угоди про реадмiсiю;
- ВИЗНАЮЧИ важливiсть запровадження безвiзового режиму для громадян України у вiдповiдний час пiсля створення умов для добре керованого та безпечного пересування людей;
- ЗОБОВ'ЯЗУЮЧИСЬ вести боротьбу з органiзованою злочиннiстю та легалiзацiєю (вiдмиванням) коштiв, зменшувати постачання та попит на незаконнi наркотичнi засоби i посилювати спiвробiтництво в боротьбi з тероризмом;
- ВIДДАНI посиленню спiвробiтництва у сферi захисту навколишнього середовища та принципам сталого розвитку i зеленої економiки;
- БАЖАЮЧИ змiцнювати мiжлюдськi контакти;
- ЗОБОВ'ЯЗУЮЧИСЬ пiдтримувати транскордонне та мiжрегiональне спiвробiтництво;
- ЗОБОВ'ЯЗУЮЧИСЬ забезпечувати поступову адаптацiю законодавства України до acquis ЄС вiдповiдно до напрямiв, визначених у цiй Угодi, та забезпечувати ефективне її виконання;
- УРАХОВУЮЧИ, що ця Угода не визначатиме наперед i залишає вiдкритим майбутнiй розвиток вiдносин Україна - ЄС;
- ПIДТВЕРДЖУЮЧИ, що положення цiєї Угоди, якi пiдпадають пiд дiю Частини III, Роздiлу V Договору про функцiонування Європейського Союзу, визначають Сполучене Королiвство та Iрландiю як окремi Договiрнi Сторони, а не як частину Європейського Союзу доти, доки Європейський Союз разом зi Сполученим Королiвством та/або Iрландiєю спiльно не повiдомлять Українi про те, що Сполучене Королiвство або Iрландiя взяли на себе зобов'язання як частини Європейського Союзу вiдповiдно до Протоколу N 21 про позицiю Сполученого Королiвства та Iрландiї стосовно сфери свободи, безпеки та юстицiї, який додається до Договору про функцiонування Європейського Союзу. Якщо Сполучене Королiвство та/або Iрландiя знiмають iз себе зобов'язання як частини Європейського Союзу вiдповiдно до статтi 4a Протоколу N 21 або вiдповiдно до статтi 10 Протоколу N 36 про перехiднi положення, що додаються до Договорiв, Європейський Союз разом зi Сполученим Королiвством та/або Iрландiєю повиннi негайно поiнформувати Україну про будь-якi змiни в їхнiй позицiї i в цьому разi продовжувати виконувати положення цiєї Угоди як окремi Договiрнi Сторони. Це саме стосується Данiї, вiдповiдно до Протоколу N 22 стосовно позицiї Данiї, який додається до цих договорiв.
ДОМОВИЛИСЯ ПРО ТАКЕ
Стаття 1
Цiлi
1. Цим документом створюється асоцiацiя мiж Україною, з однiєї сторони, та Союзом i його державами-членами, з iншої сторони.
2. Цiлями асоцiацiї є:
a) сприяти поступовому зближенню Сторiн, ґрунтуючись на спiльних цiнностях i тiсних привiлейованих зв'язках, а також поглиблюючи зв'язок України з полiтикою ЄС та її участь у програмах та агентствах;
b) забезпечити необхiднi рамки для посиленого полiтичного дiалогу в усiх сферах, якi становлять взаємний iнтерес;
c) сприяти, зберiгати й змiцнювати мир та стабiльнiсть у регiональному та мiжнародному вимiрах вiдповiдно до принципiв Статуту ООН i Гельсiнського заключного акта Наради з безпеки та спiвробiтництва в Європi 1975 року, а також цiлей Паризької хартiї для нової Європи 1990 року;
d) запровадити умови для посилених економiчних та торговельних вiдносин, якi вестимуть до поступової iнтеграцiї України до внутрiшнього ринку ЄС, у тому числi завдяки створенню поглибленої i всеохоплюючої зони вiльної торгiвлi, як це визначено у Роздiлi IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди, та пiдтримувати зусилля України стосовно завершення переходу до дiючої ринкової економiки, у тому числi шляхом поступової адаптацiї її законодавства до acquis ЄС;
e) посилювати спiвробiтництво у сферi юстицiї, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права та поваги до прав людини i основоположних свобод;
f) запровадити умови для дедалi тiснiшого спiвробiтництва в iнших сферах, якi становлять взаємний iнтерес.
РОЗДIЛ I
ЗАГАЛЬНI ПРИНЦИПИ
Стаття 2
Повага до демократичних принципiв, прав людини та основоположних свобод, як визначено, зокрема, в Гельсiнському заключному актi Наради з безпеки та спiвробiтництва в Європi 1975 року та Паризькiй хартiї для нової Європи 1990 року, а також в iнших вiдповiдних документах щодо захисту прав людини, серед них Загальна декларацiя прав людини ООН 1948 року i Конвенцiя Ради Європи про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року, а також повага до принципу верховенства права повиннi формувати основу внутрiшньої та зовнiшньої полiтики Сторiн i є основними елементами цiєї Угоди. Забезпечення поваги до принципiв суверенiтету й територiальної цiлiсностi, непорушностi кордонiв i незалежностi, а також протидiя розповсюдженню зброї масового знищення, пов'язаних з нею матерiалiв та засобiв їхньої доставки також є основними елементами цiєї Угоди.
Стаття 3
Сторони визнають, що принципи вiльної ринкової економiки становлять основу для їхнiх вiдносин. Верховенство права, належне врядування, боротьба з корупцiєю, боротьба з рiзними формами транснацiональної органiзованої злочинностi й тероризмом, сприяння сталому розвитку i ефективнiй багатосторонностi є головними принципами для посилення вiдносин мiж Сторонами.
РОЗДIЛ II
ПОЛIТИЧНИЙ ДIАЛОГ ТА РЕФОРМИ, ПОЛIТИЧНА АСОЦIАЦIЯ,
СПIВРОБIТНИЦТВО ТА КОНВЕРГЕНЦIЯ У СФЕРI ЗОВНIШНЬОЇ
ТА БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛIТИКИ
Стаття 4
Цiлi полiтичного дiалогу
1. В усiх сферах, що становлять взаємний iнтерес, мiж Сторонами повинен розвиватися та змiцнюватися полiтичний дiалог. Це сприятиме поступовiй конвергенцiї iз зовнiшнiх питань та питань безпеки для все бiльш глибокого залучення України до Європейської зони безпеки.
2. Цiлями полiтичного дiалогу є:
a) поглиблення полiтичної асоцiацiї та змiцнення полiтико-безпекової конвергенцiї та ефективностi;
b) сприяння мiжнароднiй стабiльностi та безпецi на основi ефективної багатосторонностi;
c) посилення спiвробiтництва та дiалогу мiж Сторонами з питань мiжнародної безпеки та антикризового управлiння, зокрема з метою реагування на глобальнi й регiональнi виклики та основнi загрози;
d) пришвидшення зорiєнтованого на результат та практичного спiвробiтництва мiж Сторонами для досягнення миру, безпеки й стабiльностi на Європейському континентi;
e) змiцнення поваги до демократичних принципiв, верховенства права та доброго врядування, прав людини та основоположних свобод, у тому числi прав осiб, якi належать до нацiональних меншин, недискримiнацiї осiб, якi належать до меншин, i поваги до рiзноманiтностi, а також внесок у консолiдацiю внутрiшнiх полiтичних реформ;
f) розвиток дiалогу та поглиблення спiвробiтництва мiж Сторонами у сферi безпеки та оборони;
g) сприяння принципам незалежностi, суверенiтету, територiальної цiлiсностi й непорушностi кордонiв.
Стаття 5
Форуми проведення полiтичного дiалогу
1. Сторони проводять регулярнi засiдання в рамках полiтичного дiалогу на рiвнi самiтiв.
2. На мiнiстерському рiвнi полiтичний дiалог здiйснюється за взаємною згодою в рамках засiдань Ради асоцiацiї, про яку йдеться в статтi 460 цiєї Угоди, та в рамках регулярних засiдань представникiв двох Сторiн на рiвнi мiнiстрiв закордонних справ.
3. Полiтичний дiалог здiйснюється також у таких форматах:
a) регулярнi засiдання представникiв України, з однiєї сторони, та представникiв Європейського Союзу, з iншої сторони, на рiвнi полiтичних директорiв, Комiтету з питань полiтики та безпеки й експертiв, у тому числi стосовно окремих регiонiв i питань;
b) повне та своєчасне використання всiх дипломатичних та вiйськових каналiв мiж Сторонами, у тому числi вiдповiдних контактiв з третiми країнами та в рамках ООН, ОБСЄ та iнших мiжнародних форумiв;
c) регулярнi засiдання як на рiвнi посадових осiб високого рiвня, так i експертiв вiйськових установ Сторiн;
d) у будь-який iнший спосiб, у тому числi за допомогою засiдань експертiв, якi сприятимуть удосконаленню та консолiдацiї цього дiалогу.
4. Iншi процедури та механiзми полiтичного дiалогу, у тому числi позачерговi консультацiї, встановлюються Сторонами за взаємною згодою.
5. Полiтичний дiалог на парламентському рiвнi здiйснюється в рамках Парламентського комiтету асоцiацiї, про який йдеться у статтi 467 цiєї Угоди.
Стаття 6
Дiалог i спiвробiтництво з питань внутрiшнiх реформ
Сторони спiвробiтничають з метою забезпечення того, щоб їхня внутрiшня полiтика ґрунтувалася на спiльних для Сторiн принципах, зокрема таких, як стабiльнiсть i дiєвiсть демократичних iнституцiй, верховенство права та повага до прав людини i основоположних свобод, про якi йдеться також у статтi 14 цiєї Угоди.
Стаття 7
Зовнiшня та безпекова полiтика
1. Сторони повиннi поглиблювати свiй дiалог i спiвробiтництво та сприяти поступовiй конвергенцiї у сферi зовнiшньої та безпекової полiтики, у тому числi Спiльної полiтики безпеки i оборони (СПБО), а також, зокрема, розглядати питання недопущення конфлiктiв та антикризового управлiння, регiональної стабiльностi, роззброєння, нерозповсюдження, контролю над озброєннями та експортом зброї, а також полiпшення взаємовигiдного дiалогу у космiчнiй сферi. Спiвробiтництво ґрунтуватиметься на спiльних цiнностях i спiльних iнтересах та спрямовуватиметься на посилення полiтичної конвергенцiї i ефективностi, сприяння спiльному полiтичному плануванню. Iз цiєю метою Сторони використовуватимуть двостороннi, мiжнароднi i регiональнi форуми.
2. Україна, ЄС та держави-члени пiдтверджують свою вiдданiсть принципам поваги до незалежностi, суверенiтету, територiальної цiлiсностi та непорушностi кордонiв, як це визначено у Статутi ООН та Гельсiнському заключному актi Наради з безпеки та спiвробiтництва в Європi 1975 року, а також поширюють цi принципи у двостороннiх та багатостороннiх вiдносинах.
3. Сторони будуть вчасно та послiдовно реагувати на спроби зашкодити цим принципам на всiх можливих рiвнях полiтичного дiалогу, передбачених у цiй Угодi, зокрема на мiнiстерському рiвнi.
Стаття 8
Мiжнародний кримiнальний суд
Сторони спiвробiтничають з метою змiцнення миру та мiжнародного правосуддя шляхом ратифiкацiї та iмплементацiї Римського статуту Мiжнародного кримiнального суду (МКС) 1998 року та пов'язаних з ним документiв.
Стаття 9
Регiональна стабiльнiсть
1. Сторони активiзують спiльнi зусилля для сприяння стабiльностi, безпецi та демократичному розвитку у спiльному сусiдському просторi й, зокрема, спiвробiтництва з метою мирного вирiшення регiональних конфлiктiв.
2. Цi зусилля повиннi вiдповiдати спiльним принципам, якi полягають у встановленнi мiжнародного миру i безпеки вiдповiдно до Статуту ООН, Гельсiнського заключного акта Наради з безпеки та спiвробiтництва в Європi 1975 року та iнших вiдповiдних багатостороннiх документiв.
Стаття 10
Попередження конфлiктiв, антикризове управлiння
та вiйськово-технiчне спiвробiтництво
1. Сторони посилюють практичне спiвробiтництво з попередження конфлiктiв та у сферi антикризового управлiння, зокрема з метою збiльшити участь України у цивiльних та вiйськових операцiях ЄС з подолання кризових ситуацiй, а також у вiдповiдних навчаннях i тренуваннях, зокрема тих, що проводяться в рамках Спiльної полiтики безпеки i оборони (СПБО).
2. Спiвробiтництво у цiй сферi ґрунтується на умовах i домовленостях мiж Україною та ЄС за результатами як консультацiй, так i спiвробiтництва з питань антикризового управлiння.
3. Сторони вивчають потенцiал вiйськового та технiчного спiвробiтництва. Україна та Європейське оборонне агентство (ЄОА) встановлюють тiснi контакти для обговорення питань, пов'язаних з удосконаленням вiйськових спроможностей, зокрема питань технiчного характеру.
Стаття 11
Нерозповсюдження зброї масового знищення
1. Сторони вважають, що розповсюдження зброї масового знищення, супутнiх матерiалiв та засобiв їхньої доставки як серед державних, так i серед недержавних суб'єктiв становить одну з найсерйознiших загроз мiжнароднiй стабiльностi та безпецi. У зв'язку iз цим Сторони домовились спiвробiтничати й робити внесок у запобiгання поширенню зброї масового знищення, супутнiх матерiалiв i засобiв їхньої доставки у повнiй вiдповiдностi з їхнiми зобов'язаннями в рамках мiжнародних договорiв та угод у сферi роззброєння i нерозповсюдження, а також iншими вiдповiдними мiжнародними зобов'язаннями та шляхом iмплементацiї їх на нацiональному рiвнi. Сторони домовились, що це положення становить невiд'ємну складову цiєї Угоди.
2. Крiм того, Сторони домовились спiвробiтничати та сприяти протидiї розповсюдженню зброї масового знищення, супутнiх матерiалiв та засобiв їхньої доставки шляхом:
a) вжиття заходiв, за необхiдностi, для пiдписання, ратифiкацiї чи приєднання, а також повної iмплементацiї усiх вiдповiдних мiжнародних документiв;
b) подальшого полiпшення системи нацiонального експортного контролю з метою забезпечення ефективного контролю за експортом та транзитом товарiв, пов'язаних зi зброєю масового знищення, зокрема кiнцевий контроль за технологiями i товарами подвiйного використання, а також застосування ефективних санкцiй проти порушень режимiв експортного контролю.
3. Сторони домовились встановити регулярний полiтичний дiалог, який супроводжуватиме та консолiдуватиме цi складовi.
Стаття 12
Роззброєння, контроль над озброєннями,
експортний контроль та боротьба з незаконною
торгiвлею зброєю
Сторони розвивають подальше спiвробiтництво з роззброєння, зокрема зменшення надмiрних запасiв стрiлецької i легкої зброї, а також, вiдповiдно до Глави 6 ("Навколишнє середовище") Роздiлу V цiєї Угоди, подолання наслiдкiв покинутих боєприпасiв, що не вибухнули, для цивiльного населення та навколишнього природного середовища. Спiвробiтництво в галузi роззброєння також включає контроль над озброєннями, експортний контроль та боротьбу з незаконною торгiвлею зброєю, зокрема стрiлецькою i легкою. Сторони сприяють загальному дотриманню i вiдповiдностi мiжнародним документам та прагнуть забезпечити їхню ефективнiсть, зокрема шляхом iмплементацiї вiдповiдних резолюцiй Ради Безпеки Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.
Стаття 13
Боротьба з тероризмом
Сторони домовились спiвробiтничати на двосторонньому, регiональному та мiжнародному рiвнях з метою запобiгання та боротьби з тероризмом вiдповiдно до мiжнародного права, мiжнародних норм у сферi прав людини, а також вiдповiдно до гуманiтарного права та норм права, що регулюють статус бiженцiв.
РОЗДIЛ III
ЮСТИЦIЯ, СВОБОДА ТА БЕЗПЕКА
Стаття 14
Верховенство права та повага до прав людини i
основоположних свобод
В рамках спiвробiтництва у сферi юстицiї, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укрiпленню iнституцiй усiх рiвнiв у сферi управлiння загалом та правоохоронних i судових органiв зокрема. Спiвробiтництво буде спрямоване, зокрема, на змiцнення судової влади, пiдвищення її ефективностi, гарантування її незалежностi та неупередженостi та боротьбу з корупцiєю. Спiвробiтництво у сферi юстицiї, свободи та безпеки буде вiдбуватися на основi принципу поваги до прав людини та основоположних свобод.
Стаття 15
Захист персональних даних
Сторони домовились спiвробiтничати з метою забезпечення належного рiвня захисту персональних даних вiдповiдно до найвищих європейських та мiжнародних стандартiв, зокрема вiдповiдних документiв Ради Європи. Спiвробiтництво у сферi захисту персональних даних може включати, inter alia, обмiн iнформацiєю та експертами.
Стаття 16
Спiвробiтництво у сферi мiграцiї, притулку та
управлiння кордонами
1. Сторони пiдтверджують важливiсть спiльного управлiння мiграцiйними потоками мiж їхнiми територiями та надалi розвиватимуть всеохоплюючий дiалог щодо всiх питань у сферi мiграцiї, зокрема нелегальної мiграцiї, легальної мiграцiї, незаконного переправлення осiб через державний кордон та торгiвлi людьми, а також включення проблемних питань у сферi мiграцiї до нацiональних стратегiй економiчного та соцiального розвитку регiонiв, звiдки походять мiгранти. Такий дiалог ґрунтується на основоположних принципах солiдарностi, взаємної довiри, спiльної вiдповiдальностi та партнерства.
2. Згiдно з вiдповiдним законодавством ЄС та чинним нацiональним законодавством, спiвробiтництво буде, зокрема, зосереджуватись на:
a) подоланнi причин виникнення мiграцiї, активно використовуючи можливостi спiвробiтництва у цiй сферi з третiми країнами та в рамках мiжнародних форумiв;
b) спiльному запровадженнi ефективної та превентивної полiтики щодо боротьби з нелегальною мiграцiєю, незаконним переправленням нелегальних мiгрантiв через державний кордон та торгiвлею людьми, у тому числi щодо методiв боротьби з органiзованими злочинними групами, що здiйснюють незаконне переправлення нелегальних мiгрантiв через державний кордон та торгiвлю людьми, а також захисту жертв таких злочинiв;
c) запровадженнi всеохоплюючого дiалогу з питань притулку, зокрема стосовно практичних аспектiв реалiзацiї Конвенцiї ООН про статус бiженцiв 1951 року, Протоколу щодо статусу бiженцiв 1967 року та iнших вiдповiдних мiжнародних документiв, а також шляхом забезпечення поваги принципу "невислання";
d) правилах щодо доступу, забезпеченнi прав та статусу осiб, яким надано доступ, гiдному поводженнi та iнтеграцiї iноземцiв, якi проживають на законних пiдставах;
e) подальшому розвитку оперативних заходiв у сферi управлiння кордонами.
i) Спiвробiтництво у сферi управлiння кордонами може включати, inter alia, навчання, обмiн найкращими практиками, зокрема технологiчнi аспекти, обмiн iнформацiєю з дотриманням встановлених правил та, у разi потреби, обмiн офiцерами зв'язку.
ii) Зусилля Сторiн у цiй сферi будуть спрямованi на ефективну iмплементацiю принципу iнтегрованого управлiння кордонами.
f) посиленнi рiвня безпеки документiв;
g) розвитку ефективної полiтики повернення, зокрема у її регiональному вимiрi;
h) обмiнi поглядами щодо нелегального працевлаштування мiгрантiв.
Стаття 17
Поводження з працiвниками
1. Вiдповiдно до законiв, умов та процедур, що застосовуються у державi-членi та в ЄС, ставлення до працiвникiв, якi є громадянами України та якi законно працевлаштованi на територiї держави-члена, має бути вiльним вiд будь-якої дискримiнацiї на пiдставi громадянства стосовно умов працi, винагороди або звiльнення порiвняно з громадянами цiєї держави-члена.
2. Україна вiдповiдно до законiв, умов та процедур, що застосовуються на її територiї, повинна забезпечити ставлення, згадане у пунктi 1 цiєї статтi, до працiвникiв, якi є громадянами держави-члена та на законних пiдставах працевлаштованi на її територiї.
Стаття 18
Мобiльнiсть працiвникiв
1. Беручи до уваги ситуацiю на ринку працi держав-членiв згiдно з їхнiм законодавством та вiдповiдно до норм, чинних у державах-членах та в ЄС, у сферi мобiльностi працiвникiв:
a) iснуючi можливостi доступу до зайнятостi для українських працiвникiв, наданi державами-членами згiдно з двостороннiми договорами, мають бути збереженi та, у разi можливостi, покращенi;
b) iншi держави-члени повиннi вивчити можливiсть укладання подiбних договорiв.
2. Рада асоцiацiї зобов'язується розглянути можливiсть надання iнших бiльш сприятливих положень у додаткових сферах, зокрема можливостi доступу до професiйного навчання, згiдно iз законами, умовами та процедурами, чинними у державах-членах та в ЄС, при цьому беручи до уваги ситуацiю на ринку працi у державах-членах та в ЄС.
Стаття 19
Рух осiб
1. Сторони забезпечують повне виконання:
a) Угоди мiж Україною та Європейським Спiвтовариством про реадмiсiю осiб вiд 18 червня 2007 року (через Спiльний комiтет з питань реадмiсiї, створений згiдно з її статтею 15);
b) Угоди мiж Україною та Європейським Спiвтовариством про спрощення оформлення вiз вiд 18 червня 2007 року (через Спiльний комiтет для реалiзацiї цiєї Угоди, створений згiдно з її статтею 12).
2. Сторони також прагнуть досягти посилення мобiльностi громадян i подальшого прогресу у вiзовому дiалозi.
3. Сторони зобов'язуються вжити послiдовних крокiв до встановлення безвiзового режиму у вiдповiдний час пiсля створення умов для добре керованого i безпечного пересування людей, визначених у двофазовому Планi дiй щодо лiбералiзацiї вiзового режиму, представленого на Самiтi Україна - ЄС 22 листопада 2010 року.
Стаття 20
Боротьба з легалiзацiєю (вiдмиванням) коштiв та
фiнансуванням тероризму
Сторони спiвробiтничають з метою запобiгання та боротьби з легалiзацiєю (вiдмиванням) коштiв та фiнансуванням тероризму. Iз цiєю метою Сторони посилюють двостороннє та мiжнародне спiвробiтництво у цiй сферi, зокрема спiвробiтництво на оперативному рiвнi. Сторони забезпечують iмплементацiю вiдповiдних мiжнародних стандартiв, зокрема стандартiв Групи з розробки фiнансових заходiв боротьби з вiдмиванням грошей та фiнансуванням тероризму (FATF) та стандартiв, рiвнозначних тим, якi були прийнятi Союзом;
Стаття 21
Спiвробiтництво у боротьбi з незаконним обiгом
наркотичних засобiв, прекурсорiв та психотропних
речовин
1. Сторони спiвробiтничають у питаннях, що стосуються боротьби з незаконним обiгом наркотикiв, ґрунтуючись на спiльно погоджених принципах, що вiдповiдають мiжнародним конвенцiям у цiй сферi, при цьому беручи до уваги Полiтичну декларацiю та Декларацiю про керiвнi принципи скорочення попиту на наркотики, прийнятi на двадцятiй спецiальнiй сесiї Генеральної Асамблеї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з боротьби з наркотиками у червнi 1998 року.
2. Таке спiвробiтництво спрямоване на боротьбу з незаконним обiгом наркотикiв, зменшення обсягiв постачання, торгiвлi та попиту на наркотики, боротьбу з наслiдками для здоров'я та соцiальними наслiдками наркозалежностi, а також на бiльш ефективне запобiгання вiдводу хiмiчних прекурсорiв, що використовуються для нелегального виробництва наркотикiв та психотропних речовин.
3. Сторони використовують необхiднi методи спiвробiтництва для досягнення зазначених цiлей, забезпечуючи збалансований та iнтегрований пiдхiд до зазначених питань.
Стаття 22
Боротьба зi злочиннiстю та корупцiєю
1. Сторони спiвробiтничають у боротьбi з кримiнальною та незаконною органiзованою чи iншою дiяльнiстю, а також з метою її попередження.
2. Таке спiвробiтництво спрямовується на вирiшення, inter alia, таких проблем:
a) незаконне переправлення через державний кордон нелегальних мiгрантiв, торгiвля людьми i вогнепальною зброєю та незаконний обiг наркотикiв;
b) контрабанда товарiв;
c) економiчнi злочини, зокрема злочини у сферi оподаткування;
d) корупцiя як у приватному, так i в державному секторi;
e) пiдробка документiв;
f) кiберзлочиннiсть.
3. Сторони посилюють двостороннє, регiональне та мiжнародне спiвробiтництво у цiй сферi, зокрема спiвробiтництво iз залученням Європолу. Сторони i надалi розвивають спiвробiтництво, inter alia, стосовно:
a) обмiну найкращими практиками, в тому числi щодо методик розслiдування та кримiналiстичних дослiджень,
b) обмiну iнформацiєю вiдповiдно до iснуючих правил,
c) посилення потенцiалу, зокрема навчання та, у разi необхiдностi, обмiн персоналом,
d) питань, пов'язаних iз захистом свiдкiв та жертв.
4. Сторони вiдданi ефективному виконанню Конвенцiї ООН проти транснацiональної органiзованої злочинностi 2000 року та трьох Протоколiв до неї, Конвенцiї ООН проти корупцiї 2003 року та iнших вiдповiдних мiжнародних документiв.
Стаття 23
Спiвробiтництво у боротьбi з тероризмом
1. Сторони домовились спiвробiтничати з метою попередження та запобiгання актам тероризму згiдно з мiжнародним правом, мiжнародним правом щодо захисту прав людини, бiженцiв та гуманiтарним правом, а також вiдповiдними нормативними та пiдзаконними актами Сторiн. Зокрема, Сторони домовились спiвробiтничати на основi повного виконання Резолюцiї Ради Безпеки ООН N 1373 2001 року, Глобальної контртерористичної стратегiї ООН 2006 року та iнших документiв ООН, а також вiдповiдних мiжнародних конвенцiй та документiв.
2. Зокрема, Сторони реалiзують цi домовленостi шляхом:
a) обмiну iнформацiєю щодо терористичних угрупувань та органiзованих груп, якi здiйснюють їх пiдтримку,
b) обмiну досвiдом та iнформацiєю про тенденцiї тероризму та стосовно засобiв i способiв боротьби з тероризмом, зокрема допомогу у технiчнiй галузi та навчаннi, та
c) обмiну досвiдом стосовно запобiгання тероризму.
Обмiн всiєю iнформацiєю вiдбувається вiдповiдно до мiжнародного та нацiонального права.
Стаття 24
Правове спiвробiтництво
1. Сторони домовились надалi розвивати судове спiвробiтництво у цивiльних та кримiнальних справах, повною мiрою використовуючи вiдповiднi мiжнароднi i двостороннi документи та ґрунтуючись на принципах юридичної визначеностi i правi на справедливий суд.
2. Сторони домовилися розвивати подальше судове спiвробiтництво мiж Україною та ЄС у цивiльних справах на основi вiдповiдних багатостороннiх правових документiв, зокрема конвенцiй Гаазької конференцiї з мiжнародного приватного права у сферах мiжнародного правового спiвробiтництва, судового процесу, а також захисту дiтей.
3. Стосовно судового спiвробiтництва в кримiнальних справах Сторони намагаються посилити взаємодiю щодо взаємної правової допомоги та екстрадицiї. Це включатиме, у разi необхiдностi, приєднання до вiдповiдних мiжнародних документiв ООН та Ради Європи, зокрема Римського статуту Мiжнародного кримiнального суду 1998 року, та їх виконання, як зазначається у статтi 8 цiєї Угоди, а також бiльш тiсне спiвробiтництво з Євроюстом.
РОЗДIЛ IV
ТОРГIВЛЯ I ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНI З ТОРГIВЛЕЮ
Глава 1
Нацiональний режим та доступ товарiв на ринки
Частина 1
Загальнi положення
Стаття 25
Цiлi
Сторони поступово створюють зону вiльної торгiвлi протягом перехiдного перiоду, що не перевищує 10 рокiв починаючи з дати набрання чинностi цiєю Угодою1, вiдповiдно до положень цiєї Угоди та вiдповiдно до Статтi XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгiвлю 1994 року (далi - ГАТТ-1994).
____________
1 Якщо iнше не передбачено в
Додатках I i II до цiєї Угоди.
Стаття 26
Сфера застосування
1. Положення цiєї Глави застосовуються до торгiвлi товарами1, що походять з територiй Сторiн.
____________
1 Для цiлей цiєї Угоди
товари мають значення товарiв у розумiннi ГАТТ-1994,
якщо iнше не передбачено в цiй Угодi.
2. Для цiлей цiєї Глави "походження" означає, що товар пiдпадає пiд правила походження, викладенi в Протоколi I до цiєї Угоди ("Щодо визначення концепцiї "походження товарiв" i методiв адмiнiстративного спiвробiтництва").
Частина 2
Скасування мит, зборiв та iнших платежiв
Стаття 27
Визначення мита
Для цiлей цiєї Глави "мито" включає будь-яке мито або iнший платiж, пов'язаний з iмпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платiж, пов'язаний з iмпортом або експортом товару. "Мито" не включає:
a) платежi, еквiвалентнi внутрiшньому податку, що стягуються згiдно зi статтею 32 цiєї Угоди;
b) мита, що стягуються згiдно з Главою 2 ("Засоби захисту торгiвлi") Роздiлу IV цiєї Угоди;
c) збори та iншi платежi, що стягуються згiдно зi статтею 33 цiєї Угоди.
Стаття 28
Класифiкацiя товарiв
Класифiкацiя товарiв у торгiвлi мiж Сторонами має бути такою, як викладено у вiдповiднiй товарнiй номенклатурi кожної Сторони, розробленiй вiдповiдно до Гармонiзованої системи Мiжнародної конвенцiї про Гармонiзовану систему опису та кодування товарiв 1983 року (далi - ГС) та подальших змiн до неї.
Стаття 29
Скасування ввiзного мита
1. Кожна Сторона зменшує або скасовує ввiзне мито на товари, що походять з iншої Сторони, вiдповiдно до Графiкiв, встановлених у Додатку I-A до цiєї Угоди (далi - Графiки).
Без шкоди для першого пiдпункту для одягу та iнших виробiв, що були у використаннi та якi класифiкуються за кодом УКТЗЕД 6309 00 00, Україна скасує ввiзне мито вiдповiдно до умов, встановлених у Додатку I-B до цiєї Угоди.
2. Для кожного товару базова ставка ввiзного мита, стосовно якої повинно застосовуватися поступове зменшення вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, зазначається у Додатку I до цiєї Угоди.
3. Якщо у будь-який момент пiсля дати набрання чинностi цiєю Угодою будь-яка Сторона зменшує ставку ввiзного мита, яка застосовується у рамках режиму найбiльшого сприяння (далi - РНС), така ставка ввiзного мита має застосовуватися як базова ставка, якщо i доки вона буде нижчою ставки мита, розрахованої вiдповiдно до Графiку цiєї Сторони.
4. Через 5 рокiв пiсля набрання цiєю Угодою чинностi Сторони можуть на запит будь-якої Сторони провести консультацiї мiж собою з метою розгляду прискорення та розширення сфери скасування ввiзного мита у торгiвлi мiж ними. Рiшення, прийняте на засiданнi Комiтету асоцiацiї з питань торгiвлi, як це визначено статтею 465 цiєї Угоди (далi - Комiтет з питань торгiвлi), про прискорення або скасування ввiзного мита на товари замiнює будь-яку ставку мита або перехiдний перiод, визначенi Графiками для цих товарiв.
Стаття 30
Статус-кво
Жодна Сторона не може збiльшити iснуюче мито або схвалити справляння будь-якого нового мита на товар, що походить з iншої Сторони. Це не виключає, що будь-яка iз Сторiн може:
a) пiдвищити мито до рiвня, встановленого в її Графiку, пiсля скорочення в односторонньому порядку; або
b) зберiгати в силi або збiльшити ввiзне мито, яке дозволено згiдно з рiшенням Органу вирiшення спорiв (далi - ОВС) Свiтової органiзацiї торгiвлi (далi - СОТ).
Стаття 31
Вивiзне (експортне) мито
1. Сторони не повиннi запроваджувати або зберiгати в силi будь-якi мита, податки або будь-якi iншi заходи еквiвалентної дiї, що накладаються на вивезення товарiв або запроваджується у зв'язку з вивезенням товарiв на iншу територiю.
2. Iснуючi мита або заходи еквiвалентної дiї, якi застосовуються в Українi, як зазначено у Додатку I-C до цiєї Угоди, повиннi поступово анулюватися протягом перехiдного перiоду вiдповiдно до Графiку, включеного до Додатку I-C до цiєї Угоди. У разi внесення змiн до митного законодавства України зобов'язання, взятi вiдповiдно до Графiку, що мiститься у Додатку I-C до цiєї Угоди, залишатимуться чинними на основi вiдповiдностi опису товарiв. Україна може застосовувати спецiальнi заходи щодо вивiзного (експортного) мита на умовах, визначених у Додатку I-D до цiєї Угоди. Дiя таких спецiальних заходiв закiнчиться наприкiнцi перiоду, встановленого для такого товару у Додатку I-D до цiєї Угоди.
Стаття 32
Експортнi субсидiї та заходи еквiвалентної дiї
1. Пiсля набрання чинностi цiєю Угодою жодна Сторона не повинна зберiгати в силi, запроваджувати або вiдновлювати експортнi субсидiї або iншi заходи еквiвалентної дiї щодо сiльськогосподарських товарiв, призначених для продажу на територiї iншої Сторони.
2. Для цiлей цiєї статтi термiн "експортнi субсидiї" має таке саме значення, як i у статтi 1(e) Угоди про сiльське господарство, що мiститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далi - Угода про сiльське господарство), включаючи будь-якi поправки до цiєї статтi цiєї Угоди про сiльське господарство.
Стаття 33
Збори та iншi платежi
Кожна Сторона забезпечує, вiдповiдно до Статтi VIII ГАТТ 1994 та її примiток щодо тлумачення, щоб всi збори й платежi будь-якого характеру, крiм мита або iнших заходiв, зазначених у статтi 27 цiєї Угоди, що справляються у разi iмпорту або експорту товарiв або у зв'язку з таким iмпортом або експортом, обмежувалися сумою приблизної вартостi наданих послуг та не становили непрямий захист нацiональних товарiв або оподаткування iмпорту або експорту з фiскальною метою.
Частина 3
Нетарифнi заходи
Стаття 34
Нацiональний режим
Кожна Сторона надає нацiональний режим товарам iншої Сторони вiдповiдно до Статтi III ГАТТ 1994, зокрема її примiток щодо тлумачення. Iз цiєю метою Статтю III ГАТТ 1994 та її примiтки щодо тлумачення включено до цiєї Угоди, i вони є її невiд'ємною частиною.
Стаття 35
Обмеження експорту або iмпорту
Жодна Сторона не повинна запроваджувати або зберiгати в силi будь-якi заборони чи обмеження або заходи еквiвалентної дiї щодо iмпорту будь-якого товару iншої Сторони або експорту чи продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для територiї iншої Сторони, за винятком випадкiв, передбачених в цiй Угодi або вiдповiдно до Статтi XI ГАТТ 1994 та її примiток щодо тлумачення. Iз цiєю метою Статтю XI ГАТТ 1994 та її примiтки щодо тлумачення включено до цiєї Угоди, i вони є її невiд'ємною частиною.
Частина 4
Специфiчнi положення щодо товарiв
Стаття 36
Загальнi винятки
Нiщо в цiй Угодi не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною заходiв згiдно зi Статтями XX та XXI ГАТТ 1994 та їх примiтками щодо тлумачення, якi включено до цiєї Угоди i є її невiд'ємною частиною.
Частина 5
Адмiнiстративне спiвробiтництво та
спiвробiтництво з третiми країнами
Стаття 37
Спецiальнi положення щодо адмiнiстративного
спiвробiтництва
1. Сторони домовились, що адмiнiстративне спiвробiтництво є важливим для реалiзацiї та контролю преференцiйного режиму, наданого вiдповiдно до цiєї Глави, та пiдкреслюють свої зобов'язання боротися з незаконними дiями та шахрайством в митних питаннях, пов'язаних з iмпортом, експортом, транзитом товарiв та їх розмiщенням пiд будь-яким iншим митним режимом або процедурою, зокрема заходи заборони, обмеження або контролю.
2. Якщо Сторона на основi об'єктивно задокументованої iнформацiї вiдчуває неспроможнiсть забезпечити адмiнiстративне спiвробiтництво та/або вiдчуває iснування незаконних дiй або шахрайства iншої Сторони вiдповiдно до цiєї Глави, заiнтересована Сторона може тимчасово призупинити дiю вiдповiдного преференцiйного режиму для вiдповiдного товару (товарiв) згiдно iз цiєю статтею.
3. Для цiлей цiєї статтi неспроможнiсть забезпечити адмiнiстративне спiвробiтництво при розслiдуваннi митних правопорушень або шахрайства, inter alia, означає:
a) неодноразова неспроможнiсть дотримуватися зобов'язань щодо перевiрки статусу походження вiдповiдного товару (товарiв);
b) неодноразова вiдмова або надмiрна затримка у виконаннi та/або повiдомленнi про результати послiдовної перевiрки пiдтвердження походження;
c) неодноразова вiдмова або надмiрна затримка в отриманнi дозволу на проведення мiсiй адмiнiстративного спiвробiтництва для перевiрки автентичностi документiв або точностi iнформацiї, що стосується надання преференцiйного режиму, про який iдеться.
Для цiлей цiєї статтi виявлення правопорушень або шахрайства може бути здiйснено, inter alia, коли вiдбувається швидке зростання без достатнього пояснення обсягу iмпорту товарiв, який перевищує звичайний рiвень виробництва та експортний потенцiал iншої Сторони, що пов'язано з об'єктивною iнформацiєю стосовно правопорушень або шахрайства.
4. Застосування тимчасового призупинення залежить вiд таких умов:
a) Сторона, яка виявила на основi об'єктивної iнформацiї неспроможнiсть забезпечити адмiнiстративне спiвробiтництво та/або правопорушення чи шахрайство з боку iншої Сторони, повiдомляє без надмiрної затримки Комiтету з питань торгiвлi про свої данi разом з об'єктивною iнформацiєю та вступає в консультацiї в рамках Комiтету з питань торгiвлi, ґрунтуючись на всiй необхiднiй iнформацiї та об'єктивних даних з метою досягнення рiшення, прийнятного для обох Сторiн. Протягом вищезазначених консультацiй товар (товари), про який (якi) йдеться, буде користуватися преференцiйним режимом;
b) Якщо Сторони провели консультацiї в рамках Комiтету з питань торгiвлi вiдповiдно до пiдпункту (a) та не змогли домовитися про прийнятне рiшення протягом трьох мiсяцiв пiсля першого засiдання Комiтету з питань торгiвлi, заiнтересована Сторона може тимчасово призупинити дiю вiдповiдного преференцiйного режиму на товар (товари), про який (якi) йдеться. Про тимчасове призупинення необхiдно повiдомляти Комiтету з питань торгiвлi без невиправданої затримки;
c) Тимчасовi призупинення вiдповiдно до цiєї статтi будуть обмеженi до того часу, який буде необхiдний для захисту фiнансових iнтересiв заiнтересованої Сторони. Кожне тимчасове призупинення не повинно перевищувати шiсть мiсяцiв. Водночас, тимчасове призупинення може бути поновлено. Про тимчасовi призупинення пiсля їх прийняття необхiдно невiдкладно повiдомляти Комiтету з питань торгiвлi. Вони будуть предметом перiодичних консультацiї у рамках Комiтету з питань торгiвлi, особливо з метою їх завершення, як тiльки зникнуть умови для їх застосування.
5. Одночасно з повiдомленням Комiтету з питань торгiвлi згiдно з пiдпунктом 4(a) цiєї статтi заiнтересована Сторона повинна опублiкувати повiдомлення iмпортерам у своїх джерелах офiцiйної iнформацiї. Повiдомлення iмпортерам повинно зазначати товар, про який iдеться, стосовно якого виявлена на основi об'єктивної iнформацiї неспроможнiсть забезпечити адмiнiстративне спiвробiтництво та/або призупинення правопорушення чи шахрайства.
Стаття 38
Виправлення адмiнiстративних помилок
У разi помилки з боку компетентних органiв пiд час належного менеджменту преференцiйної системи експорту i, зокрема, пiд час застосування положень Протоколу до цiєї Угоди "Щодо визначення концепцiї "походження товарiв" i методiв адмiнiстративного спiвробiтництва", коли така помилка призводить до наслiдкiв для ввiзного мита, Сторона, яка стикається з такими наслiдками, може звернутися iз запитом до Комiтету з питань торгiвлi стосовно розгляду можливостi прийняття будь-яких вiдповiдних заходiв для вирiшення ситуацiї.
Стаття 39
Угоди з iншими країнами
1. Ця Угода не перешкоджає збереженню або встановленню митних союзiв, зон вiльної торгiвлi або домовленостям про прикордонну торгiвлю, за винятком тих випадкiв, коли вони вступають у конфлiкт з торговельними домовленостями, передбаченими цiєю Угодою.
2. Консультацiї мiж Сторонами вiдбуваються в рамках Комiтету з питань торгiвлi стосовно угод, що встановлюють митнi союзи, зони вiльної торгiвлi або домовленостi про прикордонну торгiвлю та, у разi необхiдностi, iнших основних питань, що стосуються їх вiдповiдної торговельної полiтики з третiми країнами. Зокрема, у разi третьої країни, що приєднується до Європейського Союзу, такi консультацiї вiдбуваються з метою забезпечення прийняття до уваги взаємних iнтересiв України та Сторони ЄС, як викладено в цiй Угодi.
Глава 2
Засоби захисту торгiвлi
Частина 1
Глобальнi спецiальнi заходи
Стаття 40
Загальнi положення
1. Сторони пiдтверджують свої права та зобов'язання, передбаченi Статтею XIX ГАТТ 1994 та Угодою про спецiальнi заходи, що мiститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далi - Угода про спецiальнi заходи). Сторона ЄС залишає за собою свої права та зобов'язання, передбаченi статтею 5 Угоди про сiльське господарство, що мiститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далi - Угода про сiльське господарство), крiм торгiвлi сiльськогосподарськими товарами, на яку поширюється преференцiйний режим, передбачений цiєю Угодою.
2. Преференцiйнi правила походження, запровадженi згiдно з Главою 1 ("Нацiональний режим та доступ до ринкiв товарiв") Роздiлу IV цiєї Угоди, не застосовуються до цiєї Частини.
Стаття 41
Прозорiсть
1. Сторона, яка порушує розслiдування, має повiдомити про це iншiй Сторонi шляхом надiслання їй офiцiйного повiдомлення за умови, що остання має суттєвий економiчний iнтерес.
2. Для цiлей цiєї статтi Сторона буде вважатися такою, що має суттєвий економiчний iнтерес, тодi, коли вона належить до п'яти найбiльших постачальникiв iмпортованого товару протягом останнього трьохрiчного строку, визначених або за обсягом, або у вартiсному вираженнi.
3. Незважаючи на статтю 40 цiєї Угоди та iз дотриманням статтi 3(2) Угоди про спецiальнi заходи, на запит iншої Сторони Сторона, яка порушує спецiальне розслiдування або планує застосувати спецiальнi заходи, зобов'язана невiдкладно надати письмовi повiдомлення про всю вiдповiдну iнформацiю, яка стала пiдставою для порушення розслiдування або для застосування спецiальних заходiв, зокрема, якщо це доцiльно, попереднi висновки, а також остаточнi висновки розслiдування, та надати iншiй Сторонi можливiсть проведення консультацiй.
Стаття 42
Застосування заходiв
1. У разi застосування спецiальних заходiв Сторони намагаються вжити їх у такий спосiб, який матиме найменший вплив на їхню двосторонню торгiвлю.
2. Для цiлей пункту 1 цiєї статтi, якщо одна Сторона вважає, що правовi умови для застосування остаточних спецiальних заходiв виконанi, ця Сторона, яка планує вжити таких заходiв, має повiдомити про це iншiй Сторонi та надати їй можливiсть провести двостороннi консультацiї. Якщо взаємоприйнятного рiшення не було досягнуто протягом 30 днiв пiсля такого повiдомлення, Сторона-iмпортер може вжити необхiдних заходiв для вирiшення проблеми.
Стаття 43
Країна, що розвивається
У тiй мiрi, в якiй Україна визнається країною, що розвивається1, для цiлей статтi 9 Угоди про спецiальнi заходи, на неї не поширюватимуться жоднi спецiальнi заходи, якi застосовуються Стороною ЄС, за умови виконання умов, визначених у статтi 9 цiєї Угоди.
____________
1 Для цiлей цiєї статтi для
визначення країни як такої, що розвивається,
мають братися до уваги списки, виданi такими
мiжнародними органiзацiями, як Свiтовий банк,
Органiзацiя економiчного спiвробiтництва i
розвитку (далi - ОЕСР) або Мiжнародний валютний
фонд (далi - МВФ) тощо.
Частина 2
Спецiальнi заходи щодо легкових автомобiлiв
Стаття 44
Спецiальнi заходи щодо легкових автомобiлiв
1. Україна може застосовувати спецiальнi заходи у формi вищої ставки ввiзного мита до легкових автомобiлiв, що походять2 зi Сторони ЄС, якi класифiкуються за товарною позицiєю 8703 (далi - товар), як це визначено у статтi 45 цiєї Угоди, згiдно з положеннями цiєї Частини, якщо виконанi кожна з таких умов:
____________
2 Вiдповiдно до визначення
походження товару, зазначеного у Протоколi I цiєї
Угоди щодо визначення концепцiї "походження
товарiв" i методiв адмiнiстративного
спiвробiтництва.
a) якщо в результатi зниження або скасування мита вiдповiдно до цiєї Угоди товар iмпортується на територiю України у таких бiльших обсягах в абсолютних величинах або стосовно нацiонального виробництва та за таких умов, за яких заподiюється значна шкода нацiональнiй промисловостi, що виробляє подiбний товар;
b) якщо сукупний обсяг (в одиницях)3 iмпорту товару протягом будь-якого року досягає граничного обсягу, визначеного у Графiку, включеному до Додатка II до цiєї Угоди; та
____________
3 Згiдно зi статистичною
iнформацiєю України стосовно обсягiв iмпорту
легкових автомобiлiв (в одиницях), що походять зi
Сторони ЄС, якi класифiкуються за товарною
позицiєю 8703. Україна пiдтвердить цю статистичну
iнформацiю шляхом верифiкацiї сертифiкату
походження товару EUR 1 або рахунком-фактурою,
виданим вiдповiдно до процедури, визначеної
положеннями Частини V Протоколу I щодо визначення
концепцiї "походження товарiв" i методiв
адмiнiстративного спiвробiтництва.
c) якщо сукупний обсяг iмпорту товару в Україну (в одиницях)4 протягом останнього 12-мiсячного перiоду, який закiнчується не ранiше нiж за мiсяць до того, як Україна запросить ЄС на консультацiї згiдно з положеннями пункту 5 цiєї статтi, перевищить граничний обсяг, зазначений у Графiку України у Додатку II до цiєї Угоди, всiх первинних реєстрацiй1 легкових автомобiлiв в Українi за той самий перiод.
____________
4 Згiдно зi статистичною
iнформацiєю України стосовно обсягiв iмпорту
легкових автомобiлiв (в одиницях), походженням зi
Сторони ЄС, якi класифiкуються за товарною
позицiєю 8703. Україна пiдтвердить цю статистичну
iнформацiю шляхом верифiкацiї сертифiкату
походження товару EUR 1 або рахунком-фактурою,
виданим вiдповiдно до процедури, визначеної
положеннями Частини V Протоколу I щодо визначення
концепцiї "походження товарiв" i методiв
адмiнiстративного спiвробiтництва.
1 Офiцiйна статистична iнформацiя щодо "первинної реєстрацiї" в Українi всiх легкових автомобiлiв надана Державною автомобiльною iнспекцiєю України.
2. Мито, яке запроваджується згiдно з положеннями пункту 1 цiєї статтi, не повинно перевищувати меншого з мит, якi застосовуються в рамках режиму найбiльшого сприяння в день, що передує датi набрання Угодою чинностi, або ставки ввiзного мита, встановленого у Графiку України у Додатку II до цiєї Угоди. Це мито може бути застосовано лише до iмпорту протягом строку до закiнчення цього року, як це визначено у Додатку II до цiєї Угоди.
3. Незалежно вiд положень пункту 2 цiєї статтi мито, яке застосовується Україною згiдно з пунктом 1 цiєї статтi, встановлюється вiдповiдно до Графiку України, включеного до Додатка II цiєї Угоди.
4. Будь-якi поставки товарiв, що є предметом для стягнення додаткового збору, якi знаходились у дорозi вiдповiдно до договору, укладеного до дати запровадження додаткового збору згiдно з пунктами 1 - 3 цiєї статтi, не мають бути предметом для стягнення додаткового збору. Однак обсяг таких поставок буде зараховано до граничного обсягу iмпорту цього товару на наступний рiк з метою дотримання умов, викладених у пунктi 1 цiєї статтi на цей рiк.
5. Україна застосовує спецiальнi заходи на засадах прозоростi. Iз цiєю метою Україна має якнайшвидше повiдомляти Сторонi ЄС у письмовiй формi стосовно намiру застосувати такi заходи та надавати всю вiдповiдну iнформацiю, зокрема обсяги (у кiлькiсних одиницях) iмпорту товару, а також загальнi обсяги (у кiлькiсних одиницях) iмпорту легкових автомобiлiв з будь-якого напряму та кiлькостi первинних реєстрацiй легкових автомобiлiв в Українi за перiод часу, зазначений у пунктi 1 цiєї статтi. Україна має заздалегiдь i якомога ранiше до застосування заходiв запросити Сторону ЄС на консультацiї для обговорення цiєї iнформацiї. Жоднi заходи не застосовуються протягом 30 днiв з дати пропозицiї провести консультацiї.
6. Україна може застосувати спецiальнi заходи тiльки пiсля проведення її компетентними органами розслiдування вiдповiдно до статей 3 та 4(2)(c) Угоди про спецiальнi заходи i iз цiєю метою статтi 3 та 4(2)(c) Угоди про спецiальнi заходи включено до цiєї Угоди та є її невiд'ємною частиною, mutatis mutandis. Таке розслiдування повинно довести, що внаслiдок скорочення розмiру мита або його скасування вiдповiдно до цiєї Угоди товар iмпортується на територiю України у таких зростаючих обсягах (в абсолютних величинах або стосовно нацiонального виробництва) та за таких умов заподiює значну шкоду нацiональному товаровиробнику, що виробляє подiбний товар.
7. Україна має негайно письмово повiдомити Сторонi ЄС про порушення розслiдування, зазначеного в пунктi 6 цiєї статтi.
8. Протягом розслiдування Україна повинна дотримуватись вимог статтi 4(2)(a) i (b) Угоди про спецiальнi заходи, i з цiєю метою статтю 4(2)(a) i (b) Угоди про спецiальнi заходи включено до цiєї Угоди та є її невiд'ємною частиною, mutatis mutandis.
9. Вiдповiднi фактори, пов'язанi зi шкодою, визначеною у статтi 4(2)(a) Угоди про спецiальнi заходи, повиннi бути оцiненi протягом не менш нiж трьох послiдовних 12-тимiсячних перiодiв, тобто не менше трьох рокiв у цiлому.
10. У ходi розслiдування також мають бути оцiненi всi вiдомi фактори, крiм пiльгового iмпорту, здiйсненого вiдповiдно до цiєї Угоди, якi також можуть бути причиною заподiяння шкоди нацiональнiй промисловостi. Збiльшення iмпорту товару, що походить зi Сторони ЄС, не повинно розглядатися як результат скасування або скорочення мита, якщо iмпорт з iнших джерел також аналогiчно збiльшився в порiвняннi з попереднiми перiодами.
11. Україна має письмово iнформувати Сторону ЄС та всi заiнтересованi сторони про результати та обґрунтованi висновки розслiдування заздалегiдь до початку консультацiй, згаданих у пунктi 5 цiєї статтi, з метою аналiзу iнформацiї, що випливає з розслiдування та обмiну думками про запропонованi заходи протягом консультацiї.
12. Україна має гарантувати, що статистична iнформацiя стосовно легкових автомобiлiв, яка використовується як пiдстава для запровадження спецiальних заходiв, є достовiрною, адекватною та загальнодоступною на перiодичнiй основi. Україна має без затримки надавати щомiсячну статистичну iнформацiю щодо загальних обсягiв (у кiлькiсних одиницях) iмпорту товару, загальних обсягiв (в кiлькiсних одиницях) iмпорту легкових автомобiлiв з будь-яких джерел та щодо нових реєстрацiй легкових автомобiлiв в Українi.
13. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, протягом перехiдного перiоду положення пунктiв 1(a) та 6 - 11 цiєї статтi не застосовуються.
14. Україна не застосовує спецiальнi заходи вiдповiдно до цiєї Частини протягом першого року. Україна не застосовує та не зберiгає в силi будь-якi спецiальнi заходи вiдповiдно до цiєї Частини та не проводить будь-яких розслiдувань iз цiєю метою пiсля 15-го року.
15. Iмплементацiя та реалiзацiя положень цiєї статтi може бути предметом обговорення та перегляду в рамках Комiтету з питань торгiвлi.
Стаття 45
Визначення
Для цiлей цiєї Частини та Додатка II до цiєї Угоди:
1. "товар" означає лише легковi автомобiлi, що мають походження зi Сторони ЄС та якi класифiкуються за товарною позицiєю 8703 згiдно з правилами походження, встановленими у Протоколi I до цiєї Угоди щодо визначення концепцiї "походження товарiв" i методiв адмiнiстративного спiвробiтництва;
2. "значна шкода" розумiється згiдно з положеннями статтi 4(1) (a) Угоди про спецiальнi заходи. Iз цiєю метою цю статтю 4(1) (a) включено до цiєї Угоди та вона є її невiд'ємною частиною, mutatis mutandis;
3. "подiбний товар" - iдентичний товар, тобто схожий за всiма характеристиками на товар, що є об'єктом розгляду, або, у разi вiдсутностi цього товару, iнший товар, що не є схожим за всiма характеристиками, але має показовi ознаки, що є дуже подiбними до характерних ознак товару, що є об'єктом розгляду;
4. "перехiдний перiод" означає 10-тирiчний перiод, який починається з дати набрання чинностi цiєю Угодою. Перехiдний перiод буде продовжено ще на три роки у разi, якщо до закiнчення 10-го року Україна подасть на розгляд Комiтету з питань торгiвлi, створеного вiдповiдно до статтi 465 цiєї Угоди, обґрунтований запит, а Комiтет з питань торгiвлi проведе його обговорення.
5. "перший рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати набрання чинностi цiєю Угодою;
6. "другий рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати першої рiчницi набрання чинностi цiєю Угодою;
7. "третiй рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати другої рiчницi набрання чинностi цiєю Угодою;
8. "четвертий рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати третьої рiчницi набрання чинностi цiєю Угодою;
9. "п'ятий рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати четвертої рiчницi набрання чинностi цiєю Угодою;
10. "шостий рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати п'ятої рiчницi набрання чинностi цiєю Угодою;
11. "сьомий рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати шостої рiчницi набрання чинностi цiєю Угодою;
12. "восьмий рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати сьомої рiчницi набрання чинностi цiєю Угодою;
13. "дев'ятий рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати восьмої рiчницi набрання чинностi цiєю Угодою;
14. "десятий рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати дев'ятої рiчницi набрання чинностi цiєю Угодою;
15. "одинадцятий рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати десятої рiчницi набрання чинностi цiєю Угодою;
16. "дванадцятий рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати одинадцятої рiчницi набрання чинностi цiєю Угодою;
17. "тринадцятий рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати дванадцятої рiчницi набрання чинностi цiєю Угодою;
18. "чотирнадцятий рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати тринадцятої рiчницi набрання чинностi цiєю Угодою;
19. "п'ятнадцятий рiк" означає 12-тимiсячний перiод, який починається з дати чотирнадцятої рiчницi набрання чинностi цiєю Угодою;
Частина 3
Принцип одночасного незастосування
Стаття 45 bis
Принцип одночасного незастосування
Жодна зi Сторiн не може застосовувати одночасно до одного i того самого товару:
a) спецiальнi заходи, передбаченi Частиною 2 "Спецiальнi заходи щодо легкових автомобiлiв" цiєї Глави; та
b) заходи, передбаченi Статтею XIX ГАТТ 1994 та Угодою про спецiальнi заходи.
Частина 4
Антидемпiнговi та компенсацiйнi заходи
Стаття 46
Загальнi положення
1. Сторони пiдтверджують свої права та обов'язки вiдповiдно до Статтi VI ГАТТ 1994, Угоди про застосування Статтi VI ГАТТ 1994, що мiститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далi - Антидемпiнгова угода СОТ - АДУ СОТ), та Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи, що мiститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далi - Антисубсидицiйна угода СОТ - АСУ СОТ).
2. Преференцiйнi правила походження, встановленi згiдно з Главою 1 ("Нацiональний режим та доступ товарiв на ринки") Роздiлу IV цiєї Угоди, не застосовуються до цiєї Частини.
Стаття 47
Прозорiсть
1. Сторони домовилися, що антидемпiнговi та компенсацiйнi заходи повиннi застосовуватися у повнiй вiдповiдностi з вимогами, вiдповiдно, АДУ СОТ та АСУ СОТ та повиннi ґрунтуватися на справедливiй та прозорiй системi.
2. Пiсля отримання компетентними органами Сторони належним чином задокументованої заяви про порушення антидемпiнгового розслiдування щодо iмпорту з iншої Сторони та не пiзнiше нiж за 15 днiв до порушення розслiдування, перша Сторона зобов'язана подати письмове повiдомлення iншiй Сторонi про отримання скарги.
3. Без шкоди для статтi 6(5) АДУ СОТ та статтi 12(4) АСУ СОТ Сторони повиннi забезпечити вiдразу пiсля застосування попереднiх заходiв, у разi необхiдностi, та до прийняття остаточного рiшення розголошення повної та змiстовної iнформацiї про всi важливi факти та мiркування, якi становлять основу для прийняття рiшення про застосування заходiв. Iнформацiя має бути подана у письмовiй формi й так, щоб забезпечити заiнтересованим сторонам достатнiй час для подання власних коментарiв. Пiсля надання останньої iнформацiї заiнтересованим сторонам необхiдно надати щонайменше 10 днiв для надання коментарiв.
4. За умови, що це не створюватиме необґрунтованих затримок у проведеннi розслiдування та вiдповiдатиме нацiональному законодавству Сторiн щодо проведення розслiдувань, кожнiй заiнтересованiй сторонi буде надана можливiсть висловити свою точку зору пiд час антидемпiнгових та антисубсидiйних розслiдувань.
Стаття 48
Врахування нацiональних iнтересiв
Антидемпiнговi та компенсацiйнi заходи не можуть бути застосованi Стороною у випадках, коли на пiдставi iнформацiї, яка була отримана в ходi розслiдування, можна чiтко зробити висновок, що застосування таких заходiв не вiдповiдатиме нацiональним iнтересам. Висновок щодо вiдповiдностi нацiональним iнтересам необхiдно робити з урахуванням усiх рiзноманiтних iнтересiв в цiлому, зокрема iнтересiв нацiональної промисловостi, користувачiв, споживачiв та iмпортерiв у тому обсязi, в якому вони забезпечили надання вiдповiдної iнформацiї органам, що проводять розслiдування.
Стаття 49
Правило щодо меншого мита
Якщо одна зi Сторiн приймає рiшення застосувати попереднi або остаточнi антидемпiнговi або компенсацiйнi мита, розмiр ставки такого мита не повинен перевищувати демпiнгову маржу або загальну суму нелегiтимної субсидiї, але має бути меншим нiж така маржа, якщо такий розмiр ставки мита виявиться достатнiм для запобiгання шкодi, заподiянiй нацiональнiй промисловостi.
Стаття 50
Застосування заходiв та їх перегляд
1. Попереднi антидемпiнговi або компенсацiйнi заходи можуть бути застосованi Сторонами, тiльки якщо попередньо був встановлений факт демпiнгу або надання субсидiй, що заподiює шкоду нацiональнiй промисловостi.
2. Перш нiж застосовувати остаточнi антидемпiнговi або компенсацiйнi мита, Сторони мають вивчити можливiсть застосування конструктивних засобiв захисту, з належним урахуванням особливих обставин у кожному випадку. Без шкоди для вiдповiдних положень нацiонального законодавства кожної зi Сторiн, Сторонам необхiдно надавати перевагу цiновим зобов'язанням, у тому обсязi, в якому вони отримали адекватнi пропозицiї вiд експортерiв, якщо прийняття цих пропозицiй не вважається неможливим.
3. Пiсля отримання вiд експортера обґрунтованого запиту переглянути чиннi антидемпiнговi або компенсацiйнi заходи, Сторона, яка застосувала такi заходи, повинна оперативно та об'єктивно розглянути цей запит та якнайшвидше поiнформувати експортера про результати цього розгляду.
Частина 5
Консультацiї
Стаття 50 bis
Консультацiї
1. Будь-яка зi Сторiн має у вiдповiдь на запит iншої Сторони надати можливiсть проведення консультацiй стосовно конкретних питань, що можуть виникнути у зв'язку iз застосуванням засобiв захисту торгiвлi. Такi питання можуть стосуватися, серед iншого, застосованої методологiї обчислення демпiнгової маржi, зокрема рiзнi коригування, використання статистичних даних, змiни в iмпортi, визначення розмiру шкоди та застосування правила щодо меншого мита.
2. Консультацiї необхiдно проводити якнайшвидше, зазвичай протягом 21 дня пiсля подання такого запиту.
3. Консультацiї, передбаченi цiєю Частиною, необхiдно проводити у повнiй вiдповiдностi положенням статей 41 та 47 цiєї Угоди.
Частина 6
Iнституцiйнi положення
Стаття 51
Дiалог з питань засобiв захисту торгiвлi
1. Сторони домовились встановити на рiвнi експертiв Дiалог з питань засобiв захисту торгiвлi як форум з питань спiвробiтництва у сферi засобiв захисту торгiвлi.
2. Дiалог з питань засобiв захисту торгiвлi здiйснюється з метою:
a) пiдвищення рiвня знань та розумiння однiєю Стороною законiв, полiтики та методiв iншої Сторони стосовно засобiв захисту торгiвлi;
b) огляду виконання цiєї Глави;
c) покращення спiвробiтництва мiж компетентними органами Сторiн, якi вiдповiдають за питання засобiв захисту торгiвлi;
d) обговорення мiжнародного розвитку у сферi торговельного захисту;
e) спiвробiтництва з будь-яких iнших питань щодо засобiв захисту торгiвлi.
3. Засiдання в рамках Дiалогу з питань засобiв захисту торгiвлi вiдбуваються на ad hoc основi за запитом будь-якої зi Сторiн. Порядок денний кожного такого засiдання повинен бути заздалегiдь спiльно погодженим.
Частина 7
Вирiшення спорiв
Стаття 52
Вирiшення спорiв
1. Глава 14 ("Вирiшення спорiв") Роздiлу IV цiєї Угоди не поширюється на положення Частин 1, 4, 5, 6 та 7 цiєї Глави.
Глава 3
Технiчнi бар'єри у торгiвлi
Стаття 53
Сфера застосування i визначення
1. Ця Глава застосовується до пiдготовки, адаптацiї та застосування технiчних регламентiв, стандартiв i робiт з оцiнки вiдповiдностi, якi визначенi в Угодi про технiчнi бар'єри у торгiвлi, що мiститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далi - Угода ТБТ СОТ), та можуть впливати на торгiвлю товарами мiж Сторонами.
2. Незважаючи на пункт 1 цiєї статтi, ця Глава не застосовується до санiтарних та фiтосанiтарних заходiв, якi визначенi у Додатку A до Угоди про застосування санiтарних та фiтосанiтарних заходiв, що мiститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далi - Угода СФЗ), i до закупiвельних специфiкацiй, пiдготовлених органами влади для власних потреб виробництва чи споживання.
3. Для цiлей цiєї Глави необхiдно застосовувати визначення Додатка I до Угоди ТБТ СОТ.
Стаття 54
Пiдтвердження Угоди ТБТ СОТ
Сторони пiдтверджують свої iснуючi права та обов'язки стосовно одна одної в рамках Угоди ТБТ СОТ, яка вiдповiдає цiй Угодi та є її невiд'ємною частиною.
Стаття 55
Технiчне спiвробiтництво
1. Сторони змiцнюють своє спiвробiтництво у сферi технiчного регулювання, стандартизацiї, ринкового нагляду, акредитацiї та робiт з оцiнки вiдповiдностi з метою поглиблення взаєморозумiння вiдповiдних систем та спрощення доступу до вiдповiдних ринкiв. Iз цiєю метою вони можуть започатковувати дiалог з нормативно-правових питань як на горизонтальному, так i галузевому рiвнях.
2. Пiд час спiвробiтництва Сторони шукають шляхи визначення, розвитку та заохочення торгiвлi, сприяючи iнiцiативам, що можуть включати, але не обмежуються таким:
a) посилення спiвробiтництва з нормативно-правових питань шляхом обмiну iнформацiєю, досвiдом i даними; наукове й технiчне спiвробiтництво з метою покращення якостi їхнiх технiчних регламентiв, стандартiв, тестування, ринкового нагляду та акредитацiї, при цьому забезпечуючи ефективне використання нормативно-правових ресурсiв;
b) стимулювання та заохочування спiвробiтництва мiж їхнiми вiдповiдними органiзацiями, як державними, так i приватними, вiдповiдальними за метрологiчну дiяльнiсть, стандартизацiю, тестування, ринковий нагляд, сертифiкацiю та акредитацiю.
c) сприяння розвитку якiсної iнфраструктури систем стандартизацiї, метрологiї, акредитацiї, оцiнки вiдповiдностi та ринкового нагляду в Українi;
d) пiдтримка участi України у роботi вiдповiдних європейських органiзацiй;
e) пошук шляхiв подолання бар'єрiв у торгiвлi, що можуть виникнути;
f) координацiя позицiй у мiжнароднiй торгiвлi та регуляторних органiзацiях, зокрема СОТ i Європейська економiчна комiсiя Органiзацiї Об'єднаних Нацiй (далi - ЄЕК ООН).
Стаття 56
Зближення технiчного регулювання, стандартiв та
оцiнки вiдповiдностi
1. Україна вживає необхiдних заходiв з метою поступового досягнення вiдповiдностi з технiчними регламентами ЄС та системами стандартизацiї, метрологiї, акредитацiї, робiт з оцiнки вiдповiдностi та ринкового нагляду ЄС та зобов'язується дотримуватися принципiв та практик, викладених в актуальних рiшеннях та регламентах ЄС1.
____________
1 Зокрема Рiшення
Європейського Парламенту i Ради N 768/2008/ЄС вiд 9
липня 2008 року про загальну структуру (систему)
маркетингу продукцiї та анулювання Рiшення Ради N
93/465/ЄЕС та Регламент Європейського Парламенту i
Ради N 765/2008/ЄС вiд 9 липня 2008 року про встановлення
вимог для акредитацiї i ринкового нагляду, що
стосується торгiвлi продукцiєю, та анулювання
Регламенту (ЄЕС) N 339/93.
2. Для досягнення цiлей, визначених у пунктi 1, Україна повинна вiдповiдно до графiку Додатка III до цiєї Угоди:
i) iмплементувати вiдповiднi положення acquis ЄС до свого законодавства;
ii) здiйснити необхiднi адмiнiстративнi та iнституцiйнi реформи, необхiднi для виконання цiєї Угоди вiдповiдно до Угоди про оцiнку вiдповiдностi та прийнятнiсть промислових товарiв (далi - Угода АСАА), зазначеної у статтi 57 цiєї Угоди;
iii) запровадити ефективну та прозору адмiнiстративну систему, яка необхiдна для iмплементацiї цiєї Глави.
3. Сторони повиннi узгодити та дотримуватися графiку, визначеного у Додатку III до цiєї Угоди.
4. Україна пiсля набрання цiєю Угодою чинностi повинна iнформувати Сторону ЄС щодо виконання заходiв вiдповiдно до цiєї статтi з перiодичнiстю один раз на рiк. У випадках, коли дiї, перелiченi в графiку у Додатку III до цiєї Угоди, не були iмплементованi у вiдповiдний термiн, Україна має зазначити новий графiк виконання таких дiй.
5. Україна повинна утримуватися вiд внесення змiн до горизонтального законодавства та законодавства з питань торгiвлi в секторах, якi зазначенi у графiку Додатка III до цiєї Угоди, крiм як з метою поступового приведення законодавства у вiдповiднiсть до acquis ЄС та дотримання такого приведення.
6. Україна iнформує Сторону ЄС щодо таких змiн у нацiональному законодавствi.
7. Україна у повному обсязi забезпечує участь вiдповiдних нацiональних органiв у європейських та мiжнародних органiзацiях зi стандартизацiї, законодавчої та фундаментальної метрологiї, оцiнки вiдповiдностi, у тому числi з акредитацiї, вiдповiдно до сфери її дiяльностi та статусу членства у цих органiзацiях.
8. Україна поступово впроваджує звiд Європейських стандартiв (EN) як нацiональнi стандарти, зокрема гармонiзованi європейськi стандарти, добровiльне застосування яких вважається таким, що вiдповiдає вимогам законодавства, зазначеного у Додатку III до цiєї Угоди. Одночасно з таким впровадженням Україна скасовує конфлiктнi нацiональнi стандарти, зокрема застосування мiждержавних стандартiв (GOST/ГОСТ), розроблених до 1992 року. Крiм цього, Україна поступово вживатиме iнших необхiдних заходiв щодо виконання умов набуття членства згiдно з вимогами, що застосовуються до повноправних членiв європейських органiзацiй зi стандартизацiї.
Стаття 57
Угода про оцiнку вiдповiдностi та прийнятнiсть
промислових товарiв
1. Сторони домовились додати Угоду АСАА як Протокол до цiєї Угоди, яка охоплює один або кiлька секторiв, що перелiченi у Додатку III до цiєї Угоди, пiсля повного узгодження галузевого та горизонтального законодавства України, iнституцiй та стандартiв з галузевим i горизонтальним законодавством, iнституцiями та стандартами ЄС.
2. Угода АСАА передбачатиме, що торгiвля товарами мiж Сторонами в секторах, що охопленi цiєю Угодою, проводитиметься на тих самих умовах, якi застосовуються в торгiвлi товарами мiж державами - членами ЄС.
3. Пiсля перевiрки з боку Сторони ЄС та досягнення домовленостi про стан узгодження вiдповiдного технiчного законодавства України, стандартiв та iнфраструктури Угода ACAA додається як Протокол до цiєї Угоди за згодою мiж Сторонами вiдповiдно до процедури внесення поправок до Угоди, яка охоплюватиме такi сектора зi списку в Додатку III до цiєї Угоди, якi повиннi бути гармонiзованi. Передбачається, що дiя Угоди ACAA врештi-решт буде поширюватися на всi сектори, перелiченi у Додатку III до цiєї Угоди, вiдповiдно до вищезгаданої процедури.
4. З моменту поширення дiї Угоди АСАА на перелiченi сектори Сторони за взаємною згодою та вiдповiдно до процедури внесення змiн до цiєї Угоди зобов'язуються розглянути можливiсть розширення своєї сфери дiяльностi в iнших галузях промисловостi.
5. Доти, доки товари будуть охопленi Угодою АСАА, вiдповiдне чинне законодавство Сторiн повинно застосовуватися з урахуванням положень Угоди ТБТ СОТ.
Стаття 58
Маркування та етикетування
1. Без шкоди для статей 56 та 57 цiєї Угоди стосовно технiчних регламентiв, що стосуються вимог етикетування або маркування, Сторони пiдтверджують принципи статтi 2(2) Угоди ТБТ СОТ стосовно того, що такi вимоги не готуються, не приймаються або не застосовуються з метою створення зайвих перешкод у мiжнароднiй торгiвлi. Iз цiєю метою такi вимоги етикетування чи маркування не повиннi обмежувати торгiвлю бiльше, нiж це потрiбно для виконання законної мети, беручи до уваги ризики, якi б виникли в результатi їх невиконання.
2. Зокрема, стосовно обов'язкового маркування чи етикетування товарiв Сторони домовились про таке:
a) намагатися звести до мiнiмуму свої вимоги щодо маркування чи етикетування, крiм тих, якi вимагаються для адаптацiї acquis ЄС у цiй сферi та маркування чи етикетування з метою захисту здоров'я, безпеки чи навколишнього середовища або для iнших важливих потреб державної полiтики;
b) Сторона може визначити форму етикетування або маркування, але не може вимагати затвердження, реєстрацiї або сертифiкацiї етикеток; та
c) Сторони зберiгають за собою право вимагати, щоб iнформацiя на етикетцi або марках була зазначена певною мовою.
Глава 4
Санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи
Стаття 59
Мета
1. Метою цiєї Глави є сприяння здiйсненню торгiвлi товарами, що охоплюються санiтарними та фiтосанiтарними заходами мiж Сторонами, забезпечуючи при цьому охорону життя i здоров'я людей, тварин та рослин, шляхом:
a) забезпечення повної прозоростi стосовно санiтарних та фiтосанiтарних заходiв, що застосовуються у торгiвлi;
b) наближення законiв України до законiв ЄС;
c) визнання стану здоров'я тварин i рослин Сторiн та застосування принципу регiоналiзацiї;
d) встановлення механiзму визнання еквiвалентностi стосовно санiтарних та фiтосанiтарних заходiв, що застосовуються Сторонами;
e) подальшого впровадження принципiв Угоди СФЗ;
f) встановлення механiзмiв та процедур щодо сприяння торгiвлi; та
g) покращення взаємозв'язку та спiвробiтництва мiж Сторонами з питань санiтарних та фiтосанiтарних заходiв.
2. Ця Глава також має на метi досягнення взаємного розумiння мiж Сторонами стосовно стандартiв утримання та поводження з тваринами.
Стаття 60
Багатостороннi зобов'язання
Сторони пiдтверджують свої права та обов'язки, взятi вiдповiдно до Угоди СФЗ.
Стаття 61
Сфера застосування
Ця Глава застосовується до всiх санiтарних та фiтосанiтарних заходiв Сторони, якi можуть прямо чи опосередковано вплинути на здiйснення торгiвлi мiж Сторонами, зокрема заходiв, зазначених у Додатку IV до цiєї Угоди.
Стаття 62
Термiни
Для цiлей цiєї Глави застосовуються такi термiни:
1. "санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи" означають заходи, визначенi у пунктi 1 Додатка A до Угоди СФЗ, якi пiдпадають пiд дiю цiєї Глави.
2. "тварини" означають наземних та водних тварин вiдповiдно до визначень, викладених у Кодексi здоров'я наземних тварин або Кодексi здоров'я водних тварин Мiжнародного епiзоотичного бюро (далi - МЕБ);
3. "продукти тваринного походження" означають продукти тваринного походження, зокрема продукти водних тварин, вiдповiдно до визначень, викладених у Кодексi здоров'я наземних тварин та Кодексi здоров'я водних тварин МЕБ;
4. "субпродукти тваринного походження, не призначенi для споживання людиною" означають продукти тваринного походження, зазначенi у частинi 2 (II) Додатка IV-А до цiєї Угоди;
5. "рослини" означають живi рослини та їхнi частини, зокрема насiння:
a) плоди у ботанiчному розумiннi, крiм тих, що зберiгаються iз застосуванням глибокої заморозки;
b) овочi, крiм тих, що зберiгаються iз застосуванням глибокої заморозки;
c) бульби, бульбо-цибулини, цибулини, кореневища;
d) зрiзанi квiти;
e) гiлки з листям;
f) зрiзанi дерева з листям
g) культури рослинних тканин;
h) листя, окремi листки;
i) живий пилок; та
j) бруньки, живцi та пагони.
6. "продукти рослинного походження" означають продукти рослинного походження, що не були обробленi або пройшли легку пiдготовку до тiєї межi, коли вони не є рослинами, включеними у частину 3 Додатка IV-A до цiєї Угоди;
7. "насiння" означає насiння у ботанiчному розмiннi, що призначене для висадження;
8. "шкiдники (шкiдливi органiзми)" означають будь-якi види, штами або бiотипи рослин, тварин або патогенних агентiв, шкiдливих для рослин або продуктiв рослинного походження;
9. "захищенi зони" означають, у випадку Сторони ЄС, зони за змiстом статтi 2 (1)(h) Директиви Ради 2000/29/ЄС вiд 8 травня 2000 року про захиснi заходи проти введення до Спiвтовариства органiзмiв шкiдливих для рослин або рослинних продуктiв i проти їх розповсюдження в межах Спiвтовариства або будь-яке наступне положення (далi - Директива 2000/29/ЄС);
10. "хвороби тварин" означають клiнiчний або патологiчний прояв iнфекцiї в органiзмi тварин;
11. "хвороби аквакультури" означають клiнiчне або неклiнiчне iнфiкування одним або декiлькома етiологiчними агентами збудника хвороб, визначених у Кодексi здоров'я водних тварин МЕБ;
12. "iнфекцiя у тварини" означає стан, при якому тварини є носiями iнфекцiйних агентiв з наявнiстю клiнiчного чи патологiчного вираження iнфекцiї або без такого вираження;
13. "стандарти утримання та поводження з тваринами" означають стандарти щодо захисту тварин, якi розробленi та застосовуються Сторонами та належним чином вiдповiдають стандартам МЕБ i пiдпадають пiд дiю цiєї Угоди;
14. "належний рiвень санiтарного та фiтосанiтарного захисту" означає належний рiвень санiтарного та фiтосанiтарного захисту, який визначено у пунктi 5 Додатка A до Угоди СФЗ;
15. "регiон" у контекстi здоров'я тварин означає зону чи регiон згiдно з визначенням Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ, а в контекстi аквакультур - згiдно з визначенням Мiжнародного кодексу здоров'я тварин та водних тварин МЕБ, виходячи з розумiння, що визначення територiї Сторони ЄС має ґрунтуватися на визнаннi Сторони ЄС як єдиного цiлого;
16. "зона, вiльна вiд шкiдникiв" означає зону, в якiй окремий шкiдник вiдсутнiй, що пiдтверджено науковими даними, та в якiй, якщо це потрiбно, такий стан офiцiйно пiдтримується;
17. "регiоналiзацiя" означає концепцiю регiоналiзацiї, як зазначено у статтi 6 Угоди СФЗ;
18. "партiя" означає кiлькiсть продуктiв одного i того самого типу, що супроводжуються одним i тим самим офiцiйним сертифiкатом або документом, перевезенi одним i тим самим видом транспорту, належать одному i тому самому одержувачу та походять з однiєї i тiєї самої країни-експортера або частини такої країни. Партiя може складатися з одного або декiлькох лотiв;
19. "партiя рослин або рослинних продуктiв" означає кiлькiсть рослин, рослинних продуктiв та/або iнших продуктiв, що транспортуються з однiєї країни до iншої та супроводжуються, якщо це необхiдно, одним i тим самим офiцiйним фiтосанiтарним сертифiкатом (Партiя може складатися iз одного або декiлькох товарiв або лотiв);
20. "лот" означає кiлькiсть одиницi одного товару, що iдентифiкуються за однорiднiстю їхнього складу та походження i формують партiю вантажу;
21. "еквiвалентнiсть задля цiлей торгiвлi" (далi - еквiвалентнiсть) означає ситуацiю, коли Сторона-iмпортер приймає санiтарнi або фiтосанiтарнi заходи, що застосовуються у Сторонi-експортерi, як еквiвалент, навiть у випадку, якщо вони вiдрiзняються вiд її власних, якщо Сторона-експортер об'єктивно демонструє Сторонi-iмпортеру, що її заходи досягають вiдповiдного рiвня санiтарного та фiтосанiтарного захисту Сторони-iмпортера;
22. "сектор" означає виробництво або торговельну структуру стосовно продукту або категорiї продукту у Сторони;
23. "пiдсектор" означає добре визначену та контрольовану частину сектору;
24. "товар" означає тварин або рослин чи їхнi категорiї або специфiчнi продукти та iншi об'єкти, якi перемiщуються у торговельних або iнших цiлях, зокрема тi, якi визначенi у пунктах 2 - 7 цiєї статтi;
25. "попереднє схвалення iмпорту" означає попереднє офiцiйне схвалення, здiйснене компетентними органами Сторони-iмпортера, адресоване окремому iмпортеру як умова для здiйснення iмпорту однiєї партiї або декiлькох партiй товарiв зi Сторони-експортера, в рамках цiєї Угоди;
26. "робочi днi" означає робочi днi, за винятком суботи та недiлi й офiцiйних свят однiєї зi Сторiн;
27. "iнспекцiя" означає перевiрку будь-якого аспекту, що стосується кормiв, продуктiв харчування, здоров'я тварин i утримання та поводження з тваринами для того, щоб пiдтвердити, що такi аспекти вiдповiдають вимогам законодавства щодо кормiв та продуктiв харчування та правилам стосовно здоров'я та утримання i поводження з тваринами;
28. "iнспекцiя рослин" означає офiцiйний вiзуальний огляд та аналiз рослин, продуктiв рослинного походження або iнших об'єктiв, що регулюються цiєю Угодою, для визначення наявностi шкiдникiв та/або визначення дотримання фiтосанiтарних правил;
29. "верифiкацiя" означає перевiрку шляхом вивчення та розгляду об'єктивної iнформацiї щодо того, чи були виконанi необхiднi вимоги.
Стаття 63
Компетентнi органи
Сторони повiдомляють одна однiй про структуру, органiзацiю та розподiл повноважень мiж їхнiми компетентними органами пiд час першого засiдання Пiдкомiтету з управлiння санiтарними та фiтосанiтарними заходами (далi - Пiдкомiтет з управлiння СФЗ), як це визначено статтею 74 цiєї Угоди. Сторони iнформують одна одну про будь-якi змiни, що стосуються таких компетентних органiв, зокрема контактнi пункти.
Стаття 64
Нормативно-правове наближення
1. Україна має наблизити своє законодавство про санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи щодо охорони тварин до законодавства ЄС, як це визначено у Додатку V до цiєї Угоди.
2. Сторони спiвробiтничають з питань наближення законодавства та можливостей пiдвищення потенцiалу.
3. Пiдкомiтет з управлiння СФЗ регулярно проводить монiторинг iмплементацiї процесу наближення, передбаченого у Додатку V до цiєї Угоди, щоб надавати рекомендацiї щодо заходiв з наближення.
4. Не пiзнiше нiж протягом трьох мiсяцiв пiсля набрання чинностi цiєю Угодою Україна надасть Пiдкомiтету з управлiння СФЗ комплексну стратегiю стосовно iмплементацiї цiєї Глави, подiлену на прiоритетнi сектори, що стосуються заходiв, визначених у Додатку IV-A, Додатку IV-B та Додатку IV-C до цiєї Угоди, спрямованих на сприяння торгiвлi певним видом товарiв чи групою товарiв. Ця стратегiя слугує довiдковим документом для iмплементацiї цiєї Глави i буде додана до Додатка V до цiєї Угоди1.
____________
1 Стосовно генетично
модифiкованих органiзмiв (далi - ГМО) комплексна
стратегiя включає також графiк наближення
законодавства України щодо ГМО до актiв
законодавства ЄС, зазначених у Додатку XXIX до
Глави 6 Роздiлу V ("Економiчне та секторальне
спiвробiтництво").
Стаття 65
Визнання для цiлей торгiвлi стану здоров'я тварин
та статусу шкiдникiв i регiональних умов
A. Визнання статусу стосовно хвороб тварин, iнфекцiй тварин та шкiдникiв.
1. Стосовно хвороб тварин, iнфекцiй тварин (зокрема зоонози), застосовуються такi положення:
a) Сторона-iмпортер визнає для цiлей торгiвлi стан здоров'я тварин Сторони-експортера та її регiонiв, що визначений Стороною-експортером, вiдповiдно до частини A Додатка VII до цiєї Угоди, стосовно хвороб тварин, визначених у Додатку VI-A до цiєї Угоди;
b) У випадку, коли Сторона вважає, що вона має стосовно своєї територiї або частини територiї особливий статус стосовно специфiчних хвороб тварин, крiм тих, що перелiченi у Додатку VI-A до цiєї Угоди, вона може подати запит про визнання такого статусу вiдповiдно до критерiїв, викладених у частинi C Додатка VII до цiєї Угоди. Сторона-iмпортер може запросити гарантiї стосовно iмпорту живих тварин та продуктiв тваринного походження, що вiдповiдають погодженому статусу Сторiн;
c) Статус територiй чи регiонiв або статус секторiв чи пiдсекторiв Сторiн, що стосується розповсюдженостi або сфери впливу хвороб тварин, крiм тих, що перелiченi у Додатку VI-A до цiєї Угоди, чи iнфекцiй тварин та/або вiдповiдного ризику, за необхiдностi, як визначено МЕБ, є взятим Сторонами за основу у торгiвлi мiж ними. Сторона-iмпортер може, за необхiдностi, подати запит про надання гарантiй стосовно iмпорту живих тварин та продуктiв тваринного походження, що вiдповiдають погодженому статусу, вiдповiдно до рекомендацiй МЕБ.
d) Без шкоди для положень статей 67, 69 та 73 цiєї Угоди та крiм випадкiв, коли Сторона-iмпортер висуває чiткi заперечення чи вимагає додаткову або супровiдну iнформацiю чи консультацiї та/або верифiкацiю, кожна Сторона має, без невиправданої затримки, застосувати законодавчi та адмiнiстративнi заходи задля дозволу на проведення торгiвлi, на пiдставi пiдпунктiв (a), (b) та (c) цього пункту.
2. Стосовно шкiдникiв застосовуються такi положення:
a) Сторони визнають для цiлей торгiвлi їхнiй статус шкiдникiв стосовно шкiдникiв, визначених у Додатку VI-B до цiєї Угоди;
b) Без шкоди для положень статей 67, 69 та 73 цiєї Угоди та крiм випадкiв, коли Сторона-iмпортер висуває чiткi заперечення чи вимагає додаткову або супровiдну iнформацiю чи консультацiї та/або верифiкацiю, кожна Сторона має, без невиправданої затримки, застосувати законодавчi та адмiнiстративнi заходи задля дозволу на проведення торгiвлi, на пiдставi пiдпункту (a) цього пункту.
B. Визнання регiоналiзацiї/зонування, зон, вiльних вiд шкiдникiв, та захищених зон.
3. Сторони визнають загальну концепцiю регiоналiзацiї та зон, вiльних вiд шкiдникiв, визначених вiдповiдно до Мiжнародної конвенцiї про захист рослин 1997 року Продовольчої та сiльськогосподарської органiзацiї ООН та мiжнародних стандартiв для фiтосанiтарних заходiв (далi - МСФЗ), i захищених зон вiдповiдно до Директиви 2000/29/ЄС, якi вони узгодили мiж собою з метою здiйснення торгiвлi мiж ними;
4. Сторони визнають, що рiшення щодо регiоналiзацiї стосовно хвороб тварин та риб, перелiчених у Додатку VI-A до цiєї Угоди, та шкiдникiв, перелiчених у Додатку VI-B до цiєї Угоди, мають прийматися вiдповiдно до положень частин A та B Додатка VII до цiєї Угоди.
5. a) Стосовно хвороб тварин та вiдповiдно до статтi 67 цiєї Угоди Сторона-експортер, що потребує визнання її рiшень з регiоналiзацiї Стороною-iмпортером, має повiдомити про свої заходи разом з наданням розгорнутих пояснень та супровiдної документацiї стосовно її визначень та рiшень. Без шкоди для положень статтi 68 цiєї Угоди та крiм випадкiв, коли Сторона-iмпортер висуває чiткi заперечення чи вимагає додаткову або супровiдну iнформацiю чи консультацiї та/або верифiкацiю протягом 15 робочих днiв з дати отримання повiдомлення, рiшення з регiоналiзацiї, про яке повiдомлено таким чином, вважається прийнятим;
b) Консультацiї, зазначенi у пiдпунктi (a) цього пункту, вiдбуваються вiдповiдно до статтi 68(3) цiєї Угоди. Сторона-iмпортер оцiнює додаткову iнформацiю протягом 15 робочих днiв з дати отримання такої додаткової iнформацiї. Верифiкацiя, зазначена в пiдпунктi (a), має здiйснюватися вiдповiдно до статтi 71 цiєї Угоди протягом 25 робочих днiв з дати отримання запиту щодо такої верифiкацiї.
6. a) Стосовно шкiдникiв кожна Сторона гарантує, що при здiйсненнi торгiвлi рослинами, продуктами рослинного походження та iншим товаром береться до уваги статус шкiдникiв у регiонi, визнаному iншою Стороною захищеною зоною або зоною, вiльною вiд шкiдникiв. Сторона, що потребує визнання своєї зони вiльною вiд шкiдникiв вiд iншої Сторони, повiдомляє про свої заходи i, якщо це необхiдно, надає вичерпнi пояснення та допомiжнi матерiали для її запровадження та пiдтримання, як це зазначено у вiдповiдних МСФЗ, якi Сторони вважають доцiльними. Без шкоди для положень статтi 73 цiєї Угоди та крiм випадкiв, коли Сторона-iмпортер висуває чiткi заперечення чи вимагає додаткову або супровiдну iнформацiю чи консультацiї та/або верифiкацiю протягом трьох мiсяцiв з дати отримання повiдомлення, рiшення з регiоналiзацiї щодо встановлення зони, вiльної вiд шкiдникiв, вважається прийнятим;
b) Консультацiї, зазначенi у пiдпунктi (a) цього пункту, проводяться вiдповiдно до статтi 68(3) цiєї Угоди. Сторона-iмпортер оцiнює додаткову iнформацiю протягом трьох мiсяцiв з дати отримання такої додаткової iнформацiї. Верифiкацiя, зазначена у пiдпунктi (a) цього пункту, має здiйснюватися вiдповiдно до статтi 71 цiєї Угоди протягом 12 мiсяцiв з дати отримання запиту щодо такої верифiкацiї, беручи до уваги бiологiчнi властивостi вiдповiдних шкiдникiв та сiльськогосподарських культур.
7. Пiсля завершення процедур, описаних у пунктах 4 - 6 цiєї статтi, та без шкоди для положень статтi 73 цiєї Угоди кожна Сторона має без невиправданої затримки застосувати законодавчi та адмiнiстративнi заходи задля дозволу на проведення торгiвлi на цiй основi.
C. Компартменталiзацiя
Сторони зобов'язуються брати участь в подальших дискусiях з метою реалiзацiї принципу компартменталiзацiї, зазначеного у Додатку XIV до цiєї Угоди.
Стаття 66
Визначення еквiвалентностi
1. Еквiвалентнiсть може бути визнана щодо:
a) iндивiдуальних заходiв; або
b) групи заходiв; або
c) системи, яка застосовується до сектору, пiдсектору, товару або групи товарiв.
2. При визначеннi еквiвалентностi Сторони мають дотримуватися процесу, описаного в пунктi 3 цiєї статтi. Такий процес має включати об'єктивну демонстрацiю еквiвалентностi Стороною-експортером та об'єктивну оцiнку такої демонстрацiї Стороною-iмпортером. Це може включати iнспектування або верифiкацiю.
3. На запит Сторони-експортера стосовно визнання еквiвалентностi, як це визначено у пунктi 1 цiєї статтi, Сторони повиннi без затримок i не пiзнiше нiж через три мiсяцi пiсля отримання Стороною-iмпортером такого запиту порушити процес консультацiй, що включає кроки, описанi у Додатку IX до цiєї Угоди. Однак у випадку отримання декiлькох запитiв вiд Сторони-експортера Сторони, на запит Сторони-iмпортера, мають узгодити у рамках Пiдкомiтету з управлiння СФЗ, зазначеного у статтi 74 цiєї Угоди, календарний план, згiдно з яким вони мають порушити та провести процес, описаний у цьому пунктi.
4. Коли наближення законодавства досягається в результатi монiторингу згiдно зi статтею 64(3) цiєї Угоди, це розглядається як запит України щодо порушення процесу визнання еквiвалентностi вiдповiдних заходiв, як зазначено у пунктi 3 цiєї статтi.
5. Крiм випадкiв, коли Сторони домовилися про iнше, Сторона-iмпортер завершує оцiнювання еквiвалентностi вiдповiдно до пункту 3 цiєї статтi протягом 360 днiв з дати отримання вiд Сторони-експортера запиту, включаючи досьє, яке пiдтверджує еквiвалентнiсть, крiм випадкiв, що стосуються сезонних культур, коли затримка у оцiнюваннi виправдана з метою дозволу здiйснити верифiкацiю у перiод зростання сезонних культур.
6. Сторона-iмпортер, за необхiдностi, визначає еквiвалентнiсть щодо рослин, продуктiв рослинного походження та iнших об'єктiв регулювання вiдповiдно до МСФЗ.
7. Сторона-iмпортер може вiдхилити або призупинити еквiвалентнiсть на основi внесення змiн будь-якою зi Сторiн до заходiв, що впливають на еквiвалентнiсть, за умови, що були дотриманi такi процедури:
a) вiдповiдно до статтi 67(2) цiєї Угоди Сторона-експортер повiдомляє Сторонi-iмпортеру стосовно будь-якої пропозицiї про внесення змiн до її заходiв, щодо яких визнається еквiвалентнiсть заходiв та ймовiрнi наслiдки запропонованих заходiв стосовно еквiвалентностi, що була визнана. Протягом 30 робочих днiв з дати отримання такої iнформацiї Сторона-iмпортер повiдомляє Сторонi-експортеру про те, чи буде еквiвалентнiсть i в подальшому визнаватися на основi запропонованих заходiв;
b) вiдповiдно до статтi 67(2) цiєї Угоди Сторона-iмпортер повiдомляє Сторонi-експортеру стосовно будь-якої пропозицiї про внесення змiн до її заходiв, щодо яких визнання еквiвалентностi було прийняте, та ймовiрнi наслiдки запропонованих заходiв стосовно еквiвалентностi, що була визнана. Якщо Сторона-iмпортер надалi не продовжує визнавати еквiвалентнiсть, Сторони можуть домовитися про умови повторного порушення процесу, зазначеного у пунктi 3 цiєї статтi, на основi запропонованих заходiв.
8. Визнання, призупинення або припинення еквiвалентностi залежить виключно вiд Сторони-iмпортера, що дiє вiдповiдно до своєї адмiнiстративної та законодавчої систем. Сторона має повiдомити Сторонi-експортеру в письмовiй формi вичерпнi пояснення та супровiднi данi задля визначення та прийняття рiшень стосовно питання, викладеного у цiй статтi. У випадку невизнання, призупинення або припинення Сторона-iмпортер має зазначити Сторонi-експортеру потрiбнi умови задля повторного порушення процесу, зазначеного у пунктi 3 цiєї статтi.
9. Без шкоди для положень статтi 73 цiєї Угоди Сторона-iмпортер може не припиняти або призупиняти еквiвалентнiсть до тiєї дати, коли запропонованi новi заходи будь-якої iз Сторiн наберуть чинностi.
10. Якщо еквiвалентнiсть офiцiйно визнана, базуючись на консультативному процесi, як це зазначено у Додатку IX до цiєї Угоди, Пiдкомiтет з управлiння СФЗ має вiдповiдно до процедури, викладеної у статтi 74(2) цiєї Угоди, визнати завершення визнання еквiвалентностi у торгiвлi мiж Сторонами. Це рiшення має належним чином забезпечувати скорочення фiзичних перевiрок на кордонi, спрощення отримання сертифiкатiв та полегшення процедури попереднього схвалення потужностей.
Статус еквiвалентностi має бути вiдображений у Додатку X до цiєї Угоди, якщо це необхiдно.
11. Коли законодавча база наближена, визначення еквiвалентностi здiйснюється на цiй основi.
Стаття 67
Прозорiсть та обмiн iнформацiєю
1. Без шкоди для положень статтi 68 цiєї Угоди Сторони мають спiвробiтничати задля покращення взаємного розумiння з питань їхньої структури офiцiйного контролю та механiзмiв, через якi вiдбуватиметься застосування санiтарних i фiтосанiтарних заходiв та їх виконання. Досягти цього можна, серед iншого, шляхом звiтiв мiжнародного аудиту, коли їх оприлюднюють, i Сторони можуть проводити обмiн iнформацiєю стосовно результатiв таких звiтiв чи iншої iнформацiї, якщо це необхiдно.
2. У рамках наближення законодавства, як визначено у статтi 64 цiєї Угоди, або визначення еквiвалентностi, як визначено у статтi 66 цiєї Угоди, Сторони мають надавати iнформацiю щодо законодавства та iнших процесуальних змiн, прийнятих iз цих питань.
3. В цьому контекстi Сторона ЄС має завчасно iнформувати Україну про внесення будь-яких змiн до законодавства Сторони ЄС, щоб надати Українi можливiсть внести вiдповiднi змiни до свого законодавства.
Необхiдно досягти вiдповiдного рiвня спiвробiтництва задля сприяння передачi законодавчих документiв на запит будь-якої зi Сторiн.
Щоб досягти цього, Сторони мають повiдомити одна однiй iнформацiю про своїх контактних осiб. Сторони також iнформують одна одну про будь-якi змiни стосовно цього питання.
Стаття 68
Повiдомлення, консультацiї та сприяння обмiну
iнформацiєю
1. Кожна Сторона повiдомляє iншiй Сторонi у письмовiй формi протягом двох робочих днiв про будь-якi значнi або важливi ризики для здоров'я населення, тварин, рослин, зокрема контроль надзвичайних ситуацiй в харчовому ланцюгу, коли чiтко встановлено значний ризик для здоров'я, пов'язаний iз споживанням продуктiв тваринного та рослинного походження, а саме:
a) будь-якi заходи, що впливають на рiшення регiональної диференцiацiї, зазначенi у статтi 65 цiєї Угоди;
b) присутнiсть або розвиток хвороб тварин, зазначених у Додатку VI-A до цiєї Угоди або шкiдникiв iз перелiку, зазначеного у Додатку VI-B до цiєї Угоди;
c) винаходи, що є епiдемiологiчно важливими, або важливi вiдповiднi ризики стосовно хвороб тварин або шкiдникiв, якi не перелiчено в Додатку VI-A та Додатку VI-B до цiєї Угоди або якi є новими хворобами тварин та шкiдникiв; та
d) будь-якi додатковi заходи, що не пiдпадають пiд основнi вимоги, запровадженi Сторонами стосовно вiдповiдних заходiв контролю або лiквiдацiї хвороб тварин чи шкiдникiв або захисту здоров'я населення чи рослин, та будь-якi змiни в полiтицi з профiлактики, зокрема полiтику вакцинацiї.
2. a) Повiдомлення повиннi бути зробленi у письмовiй формi через контактнi пункти вiдповiдно статтi 67(3) цiєї Угоди.
b) Письмовi повiдомлення означають повiдомлення поштою, факсом або електронною поштою. Повiдомлення мають надсилатися лише мiж контактними пунктами, зазначеними статтi 67(3) цiєї Угоди.
3. У випадках, коли Сторона має серйознi занепокоєння стосовно ризикiв для здоров'я населення, тварин, рослин, консультацiї з цього питання мають, на запит Сторони, розпочатися якнайшвидше та у всiх випадках протягом 15 робочих днiв. У таких ситуацiях кожна Сторона має докладати всiх можливих зусиль для надання всiєї необхiдної iнформацiї задля попередження зупинення торгiвлi та задля досягнення взаємоприйнятних рiшень, сумiсних iз захистом здоров'я населення, тварин та рослин.
4. На запит однiєї зi Сторiн консультацiї з питань утримання та поводження з тваринами мають розпочатися якнайшвидше та у всiх випадках протягом 20 робочих днiв з дати повiдомлення. У таких ситуацiях кожна Сторона має докладати всiх можливих зусиль для надання всiєї необхiдної iнформацiї.
5. На запит однiєї зi Сторiн консультацiї з питань, зазначених у пунктах 3 та 4 цiєї статтi, мають проходити у режимi вiдео- або аудiоконференцiй. Сторона на запит якої такi консультацiї iнiцiйовано, має забезпечити пiдготовку протоколу консультацiй, що офiцiйно затверджуються Сторонами. З метою такого затвердження застосовується стаття 67(3) цiєї Угоди.
6. Взаємозастосовна система швидкого iнформування та механiзм раннього попередження у разi виникнення будь-якої ветеринарної чи фiтосанiтарної надзвичайної ситуацiї застосовуватиметься пiзнiше, пiсля iмплементацiї Україною необхiдних у цiй сферi правових актiв та створення умов правильного функцiонування таких механiзмiв на мiсцях.
Стаття 69
Торговельнi умови
1. Загальнi умови iмпорту
a) Стосовно товарiв, зазначених у Додатках IV-A та Додатку IV-C(2) до цiєї Угоди, Сторони домовились застосовувати загальнi умови iмпорту. Без шкоди для статтi 65 цiєї Угоди, умови iмпорту Сторони-iмпортера поширюються на всю територiю Сторони-експортера. Пiсля набрання чинностi цiєю Угодою та вiдповiдно до статтi 67 цiєї Угоди Сторона-iмпортер повiдомляє Сторонi-експортеру про свої санiтарнi та фiтосанiтарнi вимоги до iмпорту стосовно товарiв, зазначених у Додатках IV-A та Додатку IV-C(2) до цiєї Угоди. Така iнформацiя включає, якщо необхiдно, зразки офiцiйних сертифiкатiв або декларацiї чи комерцiйних документiв, якi встановленi Стороною-iмпортером.
b)
i) Щодо повiдомлень Сторiн про будь-якi змiни або запропонованi змiни умов, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi, вони мають вiдповiдати положенням Угоди СФЗ та її додатковим рiшенням про повiдомлення стосовно заходiв. Без шкоди для статтi 73 цiєї Угоди Сторона-iмпортер бере до уваги час на транспортування мiж Сторонами для встановлення дати набрання чинностi змiненими умовами, зазначеними в пунктi 1(a);
ii) У випадку, коли Сторона-iмпортер не може виконувати цi вимоги щодо повiдомлень, вона продовжує приймати сертифiкат або атестат, що гарантує попередньо затвердженi умови за 30 днiв пiсля набрання чинностi змiненими умовами iмпорту.
2. Умови iмпорту пiсля визнання еквiвалентностi
a) Протягом 90 днiв з дати прийняття рiшення щодо визнання еквiвалентностi Сторони у вiдповiдних випадках застосовують необхiднi законодавчi та адмiнiстративнi заходи для iмплементацiї визнання еквiвалентностi з метою здiйснення торгiвлi товарами, зазначеними у Додатку IV-A та Додатку IV-C(2) до цiєї Угоди, в секторах та пiдсекторах, щодо яких всi вiдповiднi санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи Сторони-експортера визнаються еквiвалентними Стороною-iмпортером. Стосовно таких товарiв отримання зразка офiцiйного сертифiкату або офiцiйного документа, якого потребує Сторона-iмпортер, може, на цьому етапi бути замiнено отриманням сертифiкату, що видається згiдно з умовами Додатка XII.B до цiєї Угоди;
b) Стосовно товарiв секторiв або пiдсекторiв, щодо яких один або декiлька, але не всi, заходи визнанi еквiвалентними, здiйснення торгiвлi проводиться вiдповiдно до умов, зазначених у пунктi 1(a). У випадку запиту зi Сторони-експортера застосовується пункт 5 цiєї статтi.
3. З дати набрання чинностi цiєю Угодою товари, згаданi у Додатку IV-A та Додатку IV-C(2) до цiєї Угоди, не є предметом дозволiв для iмпорту.
Набрання чинностi цiєю Угодою ранiше 31 грудня 2013 року не матиме будь-якого впливу на допомогу щодо iнституцiйної розбудови.
4. Стосовно умов, що впливають на торгiвлю товарами, зазначеними у пунктi 1(a), на запит Сторони-експортера Сторони розпочинають консультацiї в рамках Пiдкомiтету з управлiння СФЗ вiдповiдно до статтi 74 цiєї Угоди, щоб погодити альтернативнi чи додатковi умови iмпорту Сторони-iмпортера. Такi альтернативнi чи додатковi умови можуть у тих випадках, де це доцiльно, ґрунтуватися на заходах Сторони-експортера, що визнанi еквiвалентними Стороною-iмпортером. Якщо це узгоджено, Сторона-iмпортер приймає необхiднi законодавчi та/або адмiнiстративнi заходи, щоб дозволити iмпорт на цiй основi протягом 90 днiв з дати прийняття рiшення Пiдкомiтетом з управлiння СФЗ.
5. Перелiк потужностей, умови схвалення.
a) Стосовно iмпорту товарiв тваринного походження, зазначених у частинi 2 Додатка IV-A до цiєї Угоди, на запит Сторони-експортера, що супроводжуються вiдповiдними гарантiями, Сторона-iмпортер має попередньо схвалити переробнi потужностi, зазначенi у Додатку VIII(2.1) до цiєї Угоди, що знаходяться на територiї Сторони-експортера, без проведення попереднiх iнспекцiй окремих потужностей. Таке схвалення має вiдповiдати умовам та положенням, зазначеним у Додатку VIII до цiєї Угоди. Крiм випадкiв, коли запитується додаткова iнформацiя, Сторона-iмпортер вживає необхiдних законодавчих та/або адмiнiстративних заходiв, що дозволяє здiйснення iмпорту на цих пiдставах, протягом 30 робочих днiв з дати отримання запиту та вiдповiдних гарантiй Стороною-iмпортером.
Попереднiй перелiк потужностей має бути схвалений вiдповiдно до процедури, визначеної у Додатку VIII до цiєї Угоди.
b) Стосовно iмпорту товарiв тваринного походження, зазначених у пунктi 2(a), Сторона-експортер повiдомляє Сторонi-iмпортеру про перелiк потужностей, що вiдповiдають вимогам Сторони-iмпортера.
6. На запит Сторони iнша Сторона має надати необхiднi пояснення та супровiдну документацiю стосовно визначень та рiшень, якi пiдпадають пiд сферу дiї цiєї статтi.
Стаття 70
Процедура сертифiкацiї
1. Для процедури сертифiкацiї та видачi сертифiкатiв та офiцiйних документiв Сторони погоджуються з принципами, викладеними в Додатку XII до цiєї Угоди.
2. Пiдкомiтет з управлiння СФЗ, про який йдеться у статтi 74 цiєї Угоди, може погодитися з правилами, що застосовуватимуться у випадку електронної сертифiкацiї, припинення та замiни дiї сертифiкатiв.
3. У рамках наближення законодавства, як визначено у статтi 64 цiєї Угоди, Сторони в разi необхiдностi узгодять спiльнi зразки сертифiкатiв.
Стаття 71
Верифiкацiя
1. З метою забезпечення впевненостi у процедурi ефективної iмплементацiї цiєї Глави кожна Сторона має право:
a) верифiкувати вiдповiдно до положень Додатка X до цiєї Угоди всю або частину програми повного контролю з боку органiв iншої Сторони чи, в разi необхiдностi, iншi заходи. Витрати на проведення такої верифiкацiї покладаються на Сторону, яка її проводить;
b) починаючи з дати, яка визначається за згодою Сторiн, отримувати на свiй запит вiд iншої Сторони iнформацiю щодо всiх або частини програм повного контролю з боку цiєї Сторони та звiти щодо результатiв контролю, проведеного за цiєю програмою;
c) для лабораторних випробувань, що стосуються товарiв, перелiчених у Додатку IV-A та Додатку IV-C(2) до цiєї Угоди, на запит Сторони та, за необхiдностi, брати участь у перiодичнiй порiвняльнiй програмi тестування стосовно певних випробувань, що органiзованi контрольною референт-лабораторiєю iншої Сторони. Витрати на таку участь несе Сторона, яка бере участь.
2. Будь-яка зi Сторiн може надавати iнформацiю про результати верифiкацiй, зазначених у пунктi 1(a) цiєї статтi, третiм сторонам та оприлюднювати результати, як того можуть вимагати положення, що застосовуються до кожної зi Сторiн. Конфiденцiйнi положення, що застосовуються до будь-якої зi Сторiн, повиннi в разi необхiдностi виконуватися пiд час такого обмiну та/або публiкацiї результатiв.
3. Пiдкомiтет з управлiння СФЗ, про який iдеться у статтi 74 цiєї Угоди, може вносити змiни шляхом прийняття рiшення (Додаток X до цiєї Угоди), придiляючи належну увагу вiдповiднiй роботi, яка була проведена мiжнародними органiзацiями.
4. Результати верифiкацiї можуть сприяти заходам, якi зазначено у статтях 64, 66 та 72 цiєї Угоди та здiйснюються Сторонами або однiєю зi Сторiн.
Стаття 72
Перевiрки iмпорту та оплата перевiрок
1. Сторони домовились, що iмпортний контроль за умов iмпорту Стороною-iмпортером товарiв зi Сторони-експортера має ґрунтуватися на принципах, викладених у частинi A Додатка XI до цiєї Угоди. Результати даних перевiрок можуть сприяти процесу верифiкацiї, зазначеному у статтi 71 цiєї Угоди.
2. Частота фiзичних перевiрок iмпорту, що проводяться кожною Стороною, викладенi у частини B Додатка XI до цiєї Угоди. Сторони можуть змiнювати цю частотнiсть вiдповiдно до своєї компетенцiї та нацiонального законодавства в результатi прогресу, що досягається вiдповiдно до статей 64, 66 та 69 цiєї Угоди, або в результатi верифiкацiй, консультацiй або iнших заходiв, зазначених у цiй Угодi. Пiдкомiтет з управлiння СФЗ, зазначений у статтi 74 цiєї Угоди, своїм рiшенням може вносити вiдповiднi змiни до частини B Додатка XI до цiєї Угоди.
3. Оплата перевiрок може покривати тiльки витрати, що понесли компетентнi органи за здiйснення перевiрок iмпорту. Вона має бути розрахована таким самим чином, як i оплата за iнспекцiю подiбних внутрiшнiх товарiв.
4. Сторона-iмпортер на запит Сторони-експортера повiдомляє їй про будь-якi змiни, зокрема причини таких змiн, стосовно заходiв щодо перевiрок iмпорту та платежiв оплати перевiрок i стосовно будь-яких суттєвих змiн щодо адмiнiстративного проведення таких перевiрок.
5. Починаючи з дати, що буде визначена Пiдкомiтетом з управлiння СФЗ, зазначеним у статтi 74 цiєї Угоди, Сторони можуть дiйти згоди стосовно умов взаємного визнання процедур проведення контролю одна одної, як зазначено у статтi 71(1)(b), з метою адаптування та взаємного зменшення частотностi проведення iмпортних перевiрок стосовно товарiв, перелiчених у статтi 69(2) цiєї Угоди.
Iз цiєї дати Сторони можуть взаємно погодити контроль на певну групу товарiв та в результатi цього зменшити або замiнити перевiрки iмпорту цих товарiв.
6. Умови визнання процедур проведення перевiрок iмпорту мають бути включенi до Додатка XI до цiєї Угоди вiдповiдно до процедури, зазначеної у статтi 74(6) цiєї Угоди.
Стаття 73
Спецiальнi заходи
1. У разi, якщо Сторона-iмпортер в межах своєї територiї вживає заходiв стосовно контролю будь-яких обставин, що можуть призвести до значного ризику для здоров'я людей, тварин або рослин, Сторона-експортер без шкоди для пункту 2 цiєї статтi вживає еквiвалентних заходiв, щоб попередити занесення такого ризику на територiю Сторони-iмпортера.
2. На пiдставi серйозних ризикiв для здоров'я людей, тварин або рослин Сторона-iмпортер може застосовувати вiдповiднi запобiжнi заходи, необхiднi для захисту людей, тварин та рослин. Стосовно норм транспортування мiж Сторонами Сторона-iмпортер приймає найбiльш придатнi рiшення, щоб уникнути непотрiбних збоїв пiд час здiйснення торгiвлi.
3. Сторона, що приймає такi заходи рамках вiдповiдно до пункту 2 цiєї статтi, повiдомляє про них iншiй Сторонi протягом одного робочого дня з дати їх застосування. На запит будь-якої зi Сторiн та вiдповiдно до статтi 68(3) цiєї Угоди Сторони проводять консультацiї стосовно цiєї ситуацiї протягом 15 робочих днiв пiсля отримання такого повiдомлення. Сторони беруть до уваги будь-яку iнформацiю, що може бути отримана у зв'язку з такими консультацiями, та намагаються уникнути непотрiбних збоїв пiд час здiйснення торгiвлi, беручи до уваги, де це можливо, результати проведення таких консультацiй, зазначених у статтi 68(3) цiєї Угоди.
Стаття 74
Пiдкомiтет з управлiння санiтарними та
фiтосанiтарними заходами (СФЗ)
1. Цим засновується Пiдкомiтет з управлiння СФЗ. Пiдкомiтет з управлiння СФЗ має провести засiдання через 3 мiсяцi пiсля дати набрання чинностi цiєю Угодою, а пiсля цього - на запит будь-якої зi Сторiн або не менше нiж один раз на рiк. За згодою Сторiн засiдання Пiдкомiтету з управлiння СФЗ може бути проведено шляхом вiдео- та аудiоконференцiї. Пiдкомiтет з управлiння СФЗ може також розглядати питання поза сесiями шляхом листування.
2. Пiдкомiтет з управлiння СФЗ виконує такi функцiї:
a) контролює iмплементацiю цiєї Глави та розглядає будь-яке питання стосовно цiєї Глави, а також вивчає будь-якi питання, що можуть виникати у зв'язку з її iмплементацiєю;
b) переглядає Додатки до цiєї Глави, зокрема стосовно прогресу, якого було досягнуто у ходi консультацiй та процедур, передбачених цiєю Главою;
c) в рамках перегляду, передбаченого пiдпунктом (b) цього пункту, якщо iнше не передбачено цiєю Главою, вносити змiни шляхом прийняття рiшень до Додаткiв IV - XIV до цiєї Угоди; та
d) у рамках перегляду, передбаченого пiдпунктом (b) цього пункту, надавати висновки та рекомендацiї iншим органам, як це зазначено в "Iнституцiйних, загальних та прикiнцевих положеннях" цiєї Угоди.
3. Сторони домовилися створити, за необхiдностi, технiчнi робочi групи, що складатимуться з експертiв-представникiв Сторiн, якi визначатимуть та вирiшуватимуть науковi та технiчнi питання, що випливають iз застосування цiєї Глави. У разi необхiдностi проведення додаткової експертизи Сторони створюватимуть спецiальнi групи, в тому числi науковi. Членство у таких спецiальних групах не повинно обмежуватися представниками Сторiн.
4. Пiдкомiтет з управлiння СФЗ регулярно звiтуватиме перед Комiтетом з питань торгiвлi, створеним вiдповiдно до статтi 465 цiєї Угоди, про свою дiяльнiсть та рiшення, прийнятi в межах своєї компетенцiї.
5. Пiдкомiтет з управлiння СФЗ затверджує свiй внутрiшнiй регламент на своєму першому засiданнi.
6. Будь-якi рiшення, рекомендацiї, звiти та iншi дiї Пiдкомiтету з управлiння СФЗ або будь-якої групи, створеної Пiдкомiтетом з управлiння СФЗ, пов'язанi з отриманням дозволу на iмпорт, обмiном iнформацiєю, прозорiстю, визнанням регiоналiзацiї, еквiвалентнiстю та альтернативними заходами i будь-якими iншими питаннями, передбаченими пунктами 2 i 3, приймаються Сторонами на основi консенсусу.
Глава 5
Митнi питання та сприяння торгiвлi
Стаття 75
Цiлi
Сторони визнають важливiсть митних питань та питань сприяння торгiвлi в розвитку двостороннього торговельного середовища. Сторони домовляються посилити спiвробiтництво у цiй сферi з метою забезпечення того, щоб вiдповiдне законодавство та процедури, а також адмiнiстративна спроможнiсть вiдповiдних адмiнiстративних органiв, головним чином, вiдповiдали цiлям ефективного контролю та пiдтримки сприянню законнiй торгiвлi.
Сторони визнають, що першочергове значення має надаватися законним цiлям державної полiтики, в тому числi щодо сприяння торгiвлi, безпецi i запобiганню шахрайству, а також збалансованому пiдходу до них.
Стаття 76
Законодавство та процедури
1. Сторони домовилися, що їхнє вiдповiдне торговельне та митне законодавство, як принципове питання, має бути стабiльним та всеохоплюючим та, що положення i процедури мають бути пропорцiональними, прозорими, передбачуваними, недискримiнацiйними, об'єктивними й мають застосовуватися унiфiковано та ефективно, а також, inter alia, забезпечать:
a) захист i сприяння законнiй торгiвлi шляхом ефективного впровадження i дотримання вимог законодавства;
b) уникнення непотрiбних або дискримiнацiйних навантажень на економiчних операторiв, запобiгання шахрайству i надання подальшого сприяння економiчним операторам, якi мають високий рiвень вiдповiдностi законодавству;
c) застосування єдиного адмiнiстративного документа у цiлях митного декларування;
d) бiльшу ефективнiсть, прозорiсть i спрощення митних процедур та практик на кордонi;
e) застосування сучасних митних методiв, зокрема оцiнки ризикiв, постаудитного контролю та методiв аудиту компанiй для спрощення та сприяння ввезенню та випуску товарiв;
f) скорочення витрат i збiльшення передбачуваностi для суб'єктiв господарювання, зокрема для малих та середнiх пiдприємств;
g) без шкоди для застосування об'єктивних критерiїв оцiнки ризикiв, забезпечення недискримiнацiйних вимог та процедур, що застосовуються до iмпорту, експорту i транзиту товарiв;
h) застосування мiжнародних документiв, що використовуються у митнiй справi i торгiвлi, у тому числi тих, що розробленi Всесвiтньої митною органiзацiєю (далi - ВМО) (Рамковi стандарти забезпечення безпеки i спрощення процедур мiжнародної торгiвлi 2005 року, Конвенцiя про тимчасове ввезення (Стамбульська конвенцiя) 1990 року, Мiжнародна конвенцiя про Гармонiзовану систему опису i кодування товарiв 1983 року), СОТ (наприклад, Угода про застосування Статтi VII ГАТТ 1994), ООН (Митна конвенцiя про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП 1975 року, Мiжнародна конвенцiя про узгодження умов проведення контролю вантажу на кордонах 1982 року), а також керiвних принципiв ЄС, таких як Митнi прототипи;
i) вжиття необхiдних заходiв для вiдображення та виконання положень переглянутої Мiжнародної конвенцiї про спрощення та гармонiзацiю митних процедур 1973 року (Кiотська конвенцiя);
j) здiйснення попереднього забезпечення обов'язкових рiшень щодо тарифної класифiкацiї та правил походження. Сторони гарантують, що рiшення можуть бути скасованi або анульованi лише пiсля нотифiкацiї причетного суб'єкта та не матимуть зворотної дiї, якщо тiльки рiшення не були прийнятi на основi недостовiрної або неповної iнформацiї;
k) введення та застосування спрощених процедур для вповноважених трейдерiв вiдповiдно до об'єктивних та недискримiнацiйних критерiїв;
l) встановлення правил, якi забезпечать, щоб будь-якi штрафи, накладенi за порушення митного законодавства або процедурних вимог, були пропорцiйними i недискримiнацiйними, а їх застосування не призводило до незаконних та невиправданих затримок;
m) застосування прозорих, недискримiнацiйних i пропорцiйних правил щодо лiцензування митних брокерiв.
2. Для полiпшення робочих методiв, а також для забезпечення недискримiнацiї, прозоростi, ефективностi, цiлiсностi та звiтностi операцiй Сторони мають:
a) вживати подальших заходiв, спрямованих на скорочення, спрощення i стандартизацiю даних i документацiї, що вимагаються митницею та iншими органами;
b) спрощувати вимоги та формальностi, якщо це можливо, щодо швидкого випуску та розмитнення товарiв;
c) забезпечувати ефективнi, швидкi та недискримiнацiйнi процедури, що гарантують право оскарження адмiнiстративних дiй, правил та рiшень митних та iнших органiв, якi стосуються товарiв, пред'явлених митницi. Такi процедури для оскарження мають бути легкодоступними, у тому числi для малих та середнiх пiдприємств, а будь-якi витрати мають бути обґрунтованими та спiврозмiрними з витратами на подання скарги. Сторони також мають вживати заходiв для забезпечення того, щоб у випадках, коли спiрне рiшення є предметом скарги, товари випускалися у нормальному режимi, а сплата мит могла бути вiдстрочена у зв'язку з будь-якими спецiальними заходами, якi вважаються необхiдними. В разi необхiдностi, це має пiдлягати забезпеченню гарантiєю, такою, як застава або депозит;
d) забезпечувати збереження найвищих стандартiв чесностi, зокрема на кордонi, шляхом застосування заходiв, що вiдображають принципи вiдповiдних мiжнародних конвенцiй та документiв у цiй сферi, зокрема Декларацiї з професiйної етики ВМО (переглянута Арушська декларацiя 2003 року) та Прототипу ЄС з митної етики (2007).
3. Сторони домовилися скасувати:
a) будь-якi вимоги щодо обов'язкового використання митних брокерiв;
b) будь-якi вимоги щодо обов'язкового використання перевiрки перед вiдвантаженням або перевiрки на мiсцi призначення.
4. Положення щодо транзиту
a) Для цiлей цiєї Угоди застосовуються правила транзиту та визначення, як вони викладенi в положеннях СОТ (Стаття V ГАТТ 1994 та пов'язанi з нею положення, зокрема будь-якi роз'яснення або покращення, що випливають з переговорiв щодо сприяння торгiвлi в рамках Дохiйського раунду). Цi положення також застосовуються, коли транзит товарiв починається або закiнчується на територiї Сторони (внутрiшнiй транзит);
b) Сторони прагнуть до поступової взаємодiї їхнiх вiдповiдних транзитних митних систем з метою подальшої участi України в спiльнiй транзитнiй системi вiдповiдно до Конвенцiї про процедуру загального транзиту вiд 20 травня 1987 року.
c) Сторони забезпечують спiвробiтництво та координацiю мiж усiма вiдповiдними органами та агентствами на їхнiх територiях з метою сприяння транзитним перевезенням та транскордонному спiвробiтництву. Сторони також сприяють спiвробiтництву мiж уповноваженими органами та приватним сектором з питань транзиту.
Стаття 77
Вiдносини з бiзнес-спiльнотою
Сторони домовилися:
a) забезпечити, щоб їхнє вiдповiдне законодавство та процедури були прозорими, а також загальнодоступними, наскiльки це можливо, за допомогою електронних засобiв, разом з обґрунтуванням їх правомiрностi. Вони мають включати механiзм консультацiй та обґрунтований строк мiж публiкацiєю нових або змiнених положень та набранням ними чинностi;
b) щодо необхiдностi вчасних та постiйних консультацiй з торговельними представниками стосовно законодавчих пропозицiй та процедур, що пов'язанi з митними та торговельними питаннями. Iз цiєю метою кожна Сторона має встановити вiдповiднi i постiйнi консультацiйнi механiзми мiж адмiнiстративними органами та бiзнес-спiльнотою;
c) зробити загальнодоступними вiдповiднi повiдомлення адмiнiстративного характеру, зокрема вимоги агентства та процедури ввезення, години здiйснення операцiй та операцiйнi процедури для митниць в портах i в прикордонних пунктах пропуску та контактних пунктах для iнформацiйних запитiв;
d) сприяти спiвробiтництву мiж операторами та вiдповiдними адмiнiстративними органами шляхом використання стабiльних та загальнодоступних процедур (зокрема Меморандуми про взаєморозумiння), розроблених, зокрема, на основi тих, що оприлюдненi ВМО;
e) забезпечити, щоб їхнi вiдповiднi митнi та пов'язанi з ними вимоги i процедури продовжували вiдповiдати законним потребам торговельної спiльноти, дотримуватися найкращих методiв та залишатися такими, що якнайменше обмежують торгiвлю.
Стаття 78
Збори та платежi
Сторони заборонять адмiнiстративнi платежi, що мають дiю, еквiвалентну ввiзному (iмпортному) або вивiзному (експортному) миту та зборам.
Стосовно усiх платежiв та зборiв будь-якого характеру, накладених митними органами кожної Сторони, зокрема платежiв та зборiв за завдання, якi бере на себе iнша iнстанцiя вiд iменi вищезазначених органiв, стосовно або у зв'язку з iмпортом чи експортом та без шкоди для вiдповiдних статей Глави 1 ("Нацiональний режим та доступ товарiв на ринки") Роздiлу IV цiєї Угоди Сторони домовилися, що:
a) платежi та збори можуть стягуватися лише за послуги, наданi за межами встановлених годин i в мiсцях iнших, нiж тi, якi визначенi митним законодавством, на запит декларанта у зв'язку з iмпортом чи експортом, про який iдеться, або за будь-яку формальнiсть, необхiдну для здiйснення такого iмпорту або експорту;
b) платежi та збори не можуть перевищувати вартiсть наданих послуг;
c) платежi та збори не повиннi розраховуватися на адвалорнiй основi;
d) iнформацiя щодо платежiв та зборiв має публiкуватися. Ця iнформацiя має включати обґрунтування для платежу або збору за надану послугу, вiдповiдальний орган, платежi та збори, якi будуть застосовуватися, та коли i яким чином має бути здiйснений платiж.
Iнформацiя щодо платежiв та зборiв має бути опублiкованою через офiцiйно призначений засiб iнформацiї i, коли це прийнятно i можливо, через офiцiйний веб-сайт;
e) новi або змiненi платежi та збори не повиннi накладатися доти, доки iнформацiя про них не буде опублiкована та знаходитиметься у широкому доступi.
Стаття 79
Митна оцiнка
1. Угода про застосування Статтi VII ГАТТ 1994, що мiститься у Додатку 1A до Угоди СОТ, зокрема будь-якi подальшi змiни, регулює митну оцiнку товарiв у торгiвлi мiж Сторонами. Таким чином, її положення включено до цiєї Угоди та вони є її невiд'ємною частиною. Мiнiмальнi митнi вартостi не використовуються.
2. Сторони спiвробiтничають з метою досягнення спiльного пiдходу до питань, що стосуються митної оцiнки.
Стаття 80
Митне спiвробiтництво
Сторони змiцнюють спiвробiтництво з метою забезпечення виконання цiлей цiєї Глави, досягаючи обґрунтованого балансу мiж спрощенням i сприянням торгiвлi та ефективним контролем i безпекою. Iз цiєю метою Сторони застосовують, де це доцiльно, Митнi прототипи ЄС як керiвний орiєнтир.
З метою забезпечення вiдповiдностi з положеннями цiєї Глави Сторони, inter alia:
a) обмiнюються iнформацiєю щодо митного законодавства та процедур;
b) розробляють спiльнi iнiцiативи щодо iмпортних, експортних та транзитних процедур, а також здiйснюють роботу, спрямовану на забезпечення ефективного обслуговування бiзнес-спiльноти;
c) спiвробiтничають з питань автоматизацiї митних та iнших торговельних процедур;
d) обмiнюються, де це доцiльно, вiдповiдною iнформацiєю та даними за умови дотримання конфiденцiйностi iнформацiї з обмеженим доступом та захисту персональних даних;
e) обмiнюються iнформацiєю та/або розпочинають консультацiї з метою вироблення, де це можливо, спiльних позицiй в мiжнародних органiзацiях з митної справи, таких, як СОТ, ВМО, ООН, Конференцiя Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з торгiвлi та розвитку i Економiчна комiсiя ООН для Європи;
f) спiвробiтничають в плануваннi i наданнi технiчної допомоги, зокрема для сприяння проведення реформ в митних питаннях та сприяння торгiвлi згiдно з вiдповiдними положеннями цiєї Угоди;
g) обмiнюються кращими практиками з митних операцiй, зокрема щодо впровадження прав iнтелектуальної власностi, особливо щодо контрафактної продукцiї;
h) сприяють координацiї мiж усiма прикордонними агентствами як всерединi, так i через кордони для полегшення процесу перетину кордонiв i посилення контролю, беручи до уваги спiльний контроль на кордонi, де це можливо i доцiльно;
i) взаємно визнають, де це прийнятно i доцiльно, уповноважених трейдерiв та митнi контролi. Рамки цього спiвробiтництва, iмплементацiя та практичнi заходи повиннi бути визначенi Пiдкомiтетом з питань митного спiвробiтництва, передбаченим у статтi 83 цiєї Угоди.
Стаття 81
Взаємна адмiнiстративна допомога в митних
справах
Незважаючи на статтю 80 цiєї Угоди, адмiнiстративнi органи Сторiн надають взаємну адмiнiстративну допомогу з митних питань вiдповiдно до положень, закрiплених у Протоколi II до цiєї Угоди про взаємну адмiнiстративну допомогу в митних справах.
Стаття 82
Технiчна допомога i розвиток потенцiалу
Сторони спiвробiтничають з метою надання технiчної допомоги та розвитку потенцiалу для запровадження режиму сприяння торгiвлi та митних реформ.
Стаття 83
Пiдкомiтет з питань митного спiвробiтництва
Сторони створюють Пiдкомiтет з питань митного спiвробiтництва. Вiн звiтуватиме перед Комiтетом асоцiацiї в його складi вiдповiдно до статтi 465(4) цiєї Угоди. Функцiї Пiдкомiтету з питань митного спiвробiтництва включають проведення регулярних консультацiй та монiторинг виконання i адмiнiстрування цiєї Глави, зокрема питання митного спiвробiтництва, транскордонного митного спiвробiтництва та управлiння, технiчної допомоги, правил походження товарiв, сприяння торгiвлi, а також взаємної адмiнiстративної допомоги в митних справах.
Пiдкомiтет з питань митного спiвробiтництва буде, inter alia:
a) стежити за належним застосуванням цiєї Глави, а також Протоколiв 1 та 2 до цiєї Угоди;
b) приймати рiшення щодо заходiв i практичних крокiв стосовно iмплементацiї цiєї Глави i Протоколiв 1 та 2 до цiєї Угоди, в тому числi щодо обмiну iнформацiєю та даними, взаємного визнання митного контролю та програм торговельного партнерства i взаємно узгоджених вигод;
c) обмiнюватися думками з будь-якого питання, що становить взаємний iнтерес, у тому числi щодо майбутнiх заходiв та ресурсiв для них;
d) надавати рекомендацiї, де це необхiдно; та
e) приймати свої внутрiшнi правила i процедури.
Стаття 84
Наближення законодавства у митнiй сферi
Поступове наближення до митного законодавства ЄС, як це визначено в стандартах ЄС та мiжнародних стандартах, здiйснюється згiдно з Додатком XV до цiєї Угоди.
Глава 6
Заснування пiдприємницької дiяльностi, торгiвля
послугами та електронна торгiвля
Частина I
Загальнi положення
Стаття 85
Цiлi, сфера та межi застосування
1. Сторони, пiдтверджуючи свої вiдповiднi права та обов'язки, взятi на себе в рамках Угоди СОТ, встановлюють цим необхiднi заходи щодо поступової взаємної лiбералiзацiї умов заснування пiдприємницької дiяльностi i торгiвлi послугами, а також спiвробiтництва в галузi електронної торгiвлi.
2. Державнi закупiвлi розглядаються у Главi 8 ("Державнi закупiвлi") Роздiлу IV цiєї Угоди, i нiщо в цiй Главi не повинне тлумачитись як таке, що покладає будь-якi зобов'язання щодо державних закупiвель.
3. Субсидiї розглядаються у Главi 10 ("Конкуренцiя") Роздiлу IV цiєї Угоди, i положення цiєї Глави не застосовуються до субсидiй, що надаються Сторонами.
4. Кожна Сторона залишає за собою право регулювати та запроваджувати новi правила для того, щоб вiдповiдати законним цiлям полiтики, за умови їх вiдповiдностi цiй Главi.
5. Ця Глава не застосовується до заходiв, що стосуються фiзичних осiб, якi прагнуть отримати доступ до ринку працi Сторони, а також до заходiв, що стосуються громадянства, мiсця проживання або роботи на постiйнiй основi.
Без шкоди для положень щодо пересування осiб згiдно з Роздiлом III ("Юстицiя, свобода та безпека") цiєї Угоди необхiдно зазначити, що нiщо у цiй Главi не перешкоджає Сторонi застосовувати заходи з метою регулювання в'їзду фiзичних осiб на її територiю або тимчасового перебування на нiй, зокрема заходи, необхiднi для захисту недоторканностi фiзичних осiб та забезпечення їх упорядкованого перемiщення через її кордон, за умови, що такi заходи не застосовуються у спосiб, який скасовує або обмежує переваги, отриманi будь-якою Стороною вiдповiдно до умов цiєї Глави.1
____________
1 Сам факт вимоги отримання
вiзи для фiзичних осiб певних країн, а не для осiб
iнших країн, не може розглядатися як анулювання
або зменшення пiльг вiдповiдно до Угоди.
Стаття 86
Визначення
Для цiлей цiєї Глави:
1. "захiд" означає будь-який захiд Сторони як у формi закону, пiдзаконного акта, правила, процедури, рiшення, адмiнiстративного акта, так i у iншiй формi;
2. "заходи, якi ухвалюються або пiдтримуються Стороною" означають заходи, що прийнятi:
a) центральними, регiональними та мiсцевими урядами або органами влади; та
b) неурядовими органами при здiйсненнi повноважень, делегованих центральними, регiональними або мiсцевими урядами або органами влади;
3. "фiзична особа Сторони" означає громадянина України або громадянина держави - члена ЄС згiдно з вiдповiдним законодавством;
4. "юридична особа" означає будь-яку юридичну особу, яку належним чином засновано або створено згiдно з вiдповiдним законодавством з метою отримання прибутку або з iншою метою та яка перебуває у приватнiй чи державнiй власностi, зокрема будь-яку корпорацiю, траст, пiдприємство, спiльне пiдприємство, iндивiдуальне приватне пiдприємство або асоцiацiю;
5. "юридична особа України" або "юридична особа Сторони ЄС" означає:
юридичну особу, засновану вiдповiдно до законодавства України або держави - члена Європейського Союзу та таку, що має юридичну адресу, центральну адмiнiстрацiю або основне мiсце господарської дiяльностi на територiї України або на територiї, до якої застосовується Договiр про функцiонування Європейського Союзу;
якщо ця юридична особа має тiльки свою юридичну адресу або центральну адмiнiстрацiю на територiї України або на територiї, до якої застосовується Договiр про функцiонування Європейського Союзу, вона не вважається юридичною особою України або юридичною особою Сторони ЄС, якщо тiльки її операцiйна дiяльнiсть не має реального та постiйного зв'язку з економiкою України або Сторони ЄС;
6. Незважаючи на попереднiй пункт, судноплавнi компанiї, якi заснованi за межами України або Сторони ЄС та якi контролюються громадянами вiдповiдно України або держави - члена Європейського Союзу, також користуються положеннями цiєї Угоди, якщо їхнi судна зареєстрованi згiдно з вiдповiдним законодавством останнiх в Українi або у тiй державi-членi та плавають пiд прапором України або держави-члена;
7. "дочiрнє пiдприємство" юридичної особи Сторони означає юридичну особу, дiяльнiсть якої належним чином контролюється iншою юридичною особою тiєї Сторони.1
____________
1 Юридична особа перебуває
пiд контролем iншої юридичної особи, якщо остання
має право призначати бiльшiсть її директорiв або
iншим чином законно спрямовувати її дiяльнiсть.
8. "фiлiя" юридичної особи означає мiсце ведення господарської дiяльностi без правосуб'єктностi, яке:
a) має ознаки постiйної органiзацiї, тобто є продовженням материнської компанiї,
b) має управлiнську структуру; та
c) пристосоване для економiчного спiвробiтництва з третiми сторонами у такий спосiб, що останнi, хоч i знають, що, за необхiдностi, може мати мiсце правовий зв'язок з материнською компанiєю, головний офiс якої знаходиться за кордоном, не повиннi мати справу безпосередньо з такою материнською компанiєю, але можуть проводити економiчнi операцiї на мiсцi здiйснення дiяльностi, яке за своєю природою є продовженням материнської компанiї;
9. "заснування пiдприємницької дiяльностi" означає:
a) стосовно юридичних осiб України або Сторони ЄС - право розпочинати та здiйснювати економiчну дiяльнiсть шляхом створення, зокрема придбання, юридичної особи та/або створення фiлiї чи представництва в Українi або Сторонi ЄС вiдповiдно;
b) стосовно фiзичних осiб - право фiзичної особи України або Сторони ЄС розпочинати та здiйснювати економiчну дiяльнiсть у якостi самозайнятих осiб, а також створювати пiдприємства, зокрема акцiонернi товариства, дiяльнiсть яких вони в належний спосiб контролюють.
10. "iнвестор" означає будь-яку фiзичну або юридичну особу Сторони, яка прагне здiйснювати або здiйснює економiчну дiяльнiсть шляхом заснування пiдприємницької дiяльностi;
11. "економiчна дiяльнiсть" включає дiяльнiсть промислового, торговельного i професiйного характеру, а також дiяльнiсть ремiсникiв, i не включає дiяльнiсть, що має мiсце пiд час здiйснення владних повноважень;
12. "операцiї" означає здiйснення економiчної дiяльностi;
13. "послуги" включає будь-якi послуги в будь-якому секторi, крiм тих послуг, що надаються пiд час здiйснення владних повноважень;
14. "послуги та iншi дiї, що виконуються пiд час здiйснення владних повноважень" включають послуги або дiяльнiсть, якi не здiйснюється нi на комерцiйнiй основi, нi в умовах конкуренцiї з одним або декiлькома суб'єктами господарської дiяльностi;
15. "транскордонне надання послуг" означає надання послуг:
a) з територiї Сторони на територiю iншої Сторони
b) на територiї Сторони споживачевi послуг iншої Сторони;
16. "постачальник послуг" Сторони означає будь-яку фiзичну або юридичну особу Сторони, що прагне надавати послуги або надає їх, зокрема шляхом заснування пiдприємницької дiяльностi;
17. "основний персонал" означає фiзичних осiб, найнятих юридичною особою однiєї Сторони (крiм неприбуткових органiзацiй), якi вiдповiдальнi за створення, належний контроль, управлiння та функцiонування пiдприємства.
"Основний персонал" включає "бiзнес-вiдвiдувачiв", якi вiдповiдають за заснування пiдприємства та "персонал, переведений в межах корпорацiї".
a) "Бiзнес-вiдвiдувачi" означає фiзичних осiб, що працюють на керiвних посадах та несуть вiдповiдальнiсть за заснування пiдприємства. Вони безпосередньо не взаємодiють iз громадськiстю та не отримують винагороду за свою працю з джерела, розташованого в межах приймаючої Сторони.
b) "Персонал, переведений в межах корпорацiї" означає фiзичних осiб, що найнятi юридичною особою однiєї Сторони або якi є партнерами в нiй (крiм власникiв контрольного пакету акцiй) протягом принаймнi одного року та якi тимчасово переведенi до пiдприємства на територiї iншої Сторони. Зазначена фiзична особа повинна належати до таких категорiй:
i) Керiвники - це:
Особи, якi працюють на керiвних посадах в межах юридичної особи i якi, головним чином, управляють дiяльнiстю пiдприємства, перебуваючи пiд загальним наглядом або у безпосередньому пiдпорядкуваннi радi директорiв чи акцiонерiв суб'єкта господарської дiяльностi або аналогiчному органу, в тому числi:
здiйснюють управлiння пiдприємством або департаментом чи пiдроздiлом в його межах;
здiйснюють нагляд та контроль за дiяльнiстю iнших професiйних спiвробiтникiв та спiвробiтникiв, якi виконують функцiї нагляду або управлiння;
мають повноваження особисто наймати на роботу та звiльняти або надавати рекомендацiї щодо найму чи звiльнення або виконувати iншу кадрову дiяльнiсть.
ii) Спецiалiсти - це:
Особи, якi працюють в межах юридичної особи та володiють спецiальними знаннями, визначальними для виробництва, науково-дослiдного обладнання, методiв виробництва, а також управлiння пiдприємством. При оцiнцi таких знань враховуватимуться не тiльки специфiчнi знання щодо пiдприємства, але й те, чи має ця особа високий рiвень квалiфiкацiї стосовно виду роботи або професiї, що вимагає спецiальних технiчних знань, зокрема членство в акредитованiй професiйнiй спiлцi.
18. "випускники-стажери" - це фiзичнi особи Сторони, найнятi на роботу юридичною особою цiєї Сторони строком принаймнi на один рiк, якi мають вищу освiту та тимчасово переведенi на пiдприємство на територiї iншої Сторони з метою кар'єрного зростання або проходження пiдготовки у сферi бiзнес-технологiй та методiв1;
____________
1 Вiд приймаючої сторони
можуть вимагати надати для попереднього
погодження програму тренiнгу на термiн поїздки,
яка продемонструє, що метою поїздки є тренiнг.
Компетентний орган влади може вимагати, щоб
тренiнг був пов'язаний з отриманим ранiше
дипломом ВНЗ.
19. "продавцi бiзнес-послуг" - це фiзичнi особи, якi є представниками постачальника послуг однiєї Сторони i якi мають бажання в'їхати та тимчасово перебувати на територiї iншої Сторони з метою ведення переговорiв щодо умов продажу послуг або укладення угод з метою продажу послуг цьому постачальнику послуг. Вони не залученi до прямих продажiв населенню та не отримують заробiтну плату з джерела, розташованого на територiї приймаючої Сторони;
20. "постачальники договiрних послуг" - це фiзичнi особи, найнятi на роботу юридичною особою однiєї Сторони, пiдприємницька дiяльнiсть якої не оформлена на територiї iншої Сторони та яка уклала договiр bona fide2 про надання послуг кiнцевому споживачу на територiї останньої Сторони, для виконання умов якого необхiдна їхня присутнiсть на тимчасовiй основi на територiї цiєї Сторони;
____________
2 Договiр про надання
послуг повинен вiдповiдати законам, правилам та
вимогам законодавства Сторони, в якiй договiр
буде виконуватися.
21. "незалежнi фахiвцi" - це фiзичнi особи, що залученi до надання певної послуги та оформленi як самозайнятi особи на територiї однiєї Сторони, пiдприємницька дiяльнiсть яких не заснована на територiї iншої Сторони та якi уклали договiр bona fide3 про надання послуг кiнцевому споживачевi на територiї останньої Сторони, для чого необхiдна присутнiсть на тимчасовiй основi на територiї цiєї Сторони для виконання умов договору про надання послуг.
____________
3 Договiр про надання
послуг повинен вiдповiдати законам, правилам та
вимогам законодавства Сторони, в якiй договiр
буде виконуватися.
Частина 2
ЗАСНУВАННЯ ПIДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДIЯЛЬНОСТI
Стаття 87
Сфера застосування
Ця Частина стосується заходiв, ухвалених або таких, що пiдтримуються Сторонами, якi впливають на заснування пiдприємницької дiяльностi1 у всiх сферах економiчної дiяльностi, за винятком:
____________
1 Захист iнвестицiй, крiм
режиму, який випливає з положень статтi 88
("Нацiональний режим"), включаючи процедури
вирiшення спорiв держави-iнвестора, не
охоплюється цiєю Главою.
a) видобутку, виробництва та переробки1 ядерних матерiалiв;
____________
1 Для бiльшої впевненостi
переробка ядерних матерiалiв включає всi заходи,
передбаченi в ISIC ООН Rev.3.1 Кодексу 2330.
b) виробництва або торгiвлi зброєю, боєприпасами та вiйськовими матерiалами;
c) аудiовiзуальних послуг;
d) нацiонального морського каботажу2 та
____________
2 Без шкоди для всього
спектру дiяльностi, яка може розглядатися як
каботаж згiдно з вiдповiдним нацiональним
законодавством, нацiональний каботаж вiдповiдно
до цiєї глави стосується перевезень пасажирiв або
товарiв мiж портом або точкою, розташованою в
Українi або державi - членi Європейського Союзу, та
iншим портом чи точкою, розташованою в Українi або
державi - членi Європейського Союзу, зокрема її
континентальний шельф, як передбачено в Конвенцiї
ООН з морського права, а також перевезення, що
розпочинаються i завершуються у тому самому
порту або точцi, розташованiй в Українi або державi
- членi Європейського Союзу.
e) регулярних або нерегулярних внутрiшнiх i мiжнародних повiтряних перевезень3 та перевезень, що безпосередньо пов'язанi з реалiзацiєю комерцiйних прав на перевезення, за винятком:
____________
3 Умови взаємного доступу
до ринку повiтряних перевезень мають бути
розглянутi в Угодi мiж Європейським Союзом та його
державами-членами та Україною про створення
Спiльного авiацiйного простору.
i) ремонту та сервiсного обслуговування лiтака, пiд час яких лiтак не здiйснює перевезення;
ii) продажу та маркетингу послуг iз повiтряних перевезень;
iii) комп'ютерної системи бронювання (далi - КСБ);
iv) послуг з наземного обслуговування;
v) послуг з експлуатацiї аеропортiв.
Стаття 88
Нацiональний режим i режим найбiльшого сприяння
1. Крiм застережень, що перерахованi в Додатку XVI-D до цiєї Угоди, Україна з дати набрання чинностi цiєю Угодою забезпечує:
i) стосовно заснування дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв юридичних осiб Сторони ЄС, режим, що є не менш сприятливим, нiж той, який надано її власним юридичним особам, фiлiям та представництвам або будь-яким юридичним особам, фiлiям та представництвам третiх країн, залежно вiд того, який режим є кращим;
ii) стосовно дiяльностi дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв юридичних осiб Сторони ЄС в Українi, якi вже були заснованi, режим, що є не менш сприятливим, нiж той, який надано її юридичним особам, фiлiям та представництвам або будь-яким юридичним особам, фiлiям та представництвам будь-яких юридичних осiб третiх країн, залежно вiд того, який режим є кращим4.
____________
4 Це зобов'язання не
поширюється на положення про захист iнвестицiй,
включаючи положення, що стосуються процедур
вирiшення спорiв держави-iнвестора, якi мiстяться в
iнших угодах та якi не охоплюються цiєю главою.
2. Крiм застережень, що перерахованi в Додатку XVI-A до цiєї Угоди, Сторона ЄС з дати набрання чинностi цiєю Угодою забезпечує:
i) стосовно заснування дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв юридичних осiб України режим, що є не менш сприятливим, нiж той, який надано Стороною ЄС її юридичним особам, фiлiям та представництвам або будь-яким юридичним особам, фiлiям та представництвам третiх країн, залежно вiд того, який режим є кращим;
ii) стосовно дiяльностi дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв юридичних осiб України на територiї Сторони ЄС, якi вже були заснованi, режим, що є не менш сприятливим, нiж той, який надано її юридичним особам, фiлiям та представництвам або будь-яким юридичним особам, фiлiям та представництвам будь-яких юридичних осiб третiх країн, залежно вiд того, який режим є кращим.1
____________
1 Це зобов'язання не
поширюється на положення про захист iнвестицiй,
якi не передбаченi цiєю главою в тому числi
положень, що стосуються процедур вирiшення спорiв
держави-iнвестора, якi мiстяться в iнших угодах.
3. Крiм застережень, що перерахованi в Додатках XVI-A та XVI-D до цiєї Угоди, Сторони не повиннi приймати будь-яких нових нормативно-правових актiв або заходiв, якi запроваджують дискримiнацiйнi вимоги стосовно заснування юридичних осiб України або Сторони ЄС на їхнiй територiї чи стосовно їхньої дiяльностi пiсля заснування порiвняно з їхнiми власними юридичними особами.
Стаття 89
Проведення оглядiв
1. З метою поступової лiбералiзацiї умов заснування пiдприємницької дiяльностi Сторони постiйно проводять огляд правової бази щодо заснування2 та клiмату для заснування вiдповiдно до їхнiх зобов'язань за мiжнародними угодами.
____________
2 Включаючи цю главу, а
також Додатки XVI-A та XVI-D.
2. У рамках огляду, згаданого у пунктi 1 цiєї статтi, Сторони оцiнюють будь-якi перешкоди, якi виникли на шляху заснування, та ведуть переговори для подолання таких перешкод з метою розширення положень цiєї Глави, в тому числi з метою включення положень щодо захисту iнвестицiй та порядку вирiшення спорiв мiж iнвестором та державою.
Стаття 90
Iншi Угоди
Нiщо в цiй Главi не може тлумачитися як таке, що обмежує права iнвесторiв Сторiн щодо використання бiльш сприятливого режиму, передбаченого в будь-якiй iснуючiй чи майбутнiй мiжнароднiй угодi стосовно iнвестицiй, сторонами якої є Україна та держави - члени Європейського Союзу.
Стаття 91
Стандарти режиму для фiлiй та представництв
1. Положення статтi 88 цiєї Угоди не перешкоджають застосуванню Стороною окремих правил стосовно заснування та дiяльностi на її територiї фiлiй та представництв юридичних осiб iншої Сторони, незареєстрованих на територiї першої Сторони як акцiонернi товариства, що зумовлено правовими та технiчними вiдмiнностями мiж такими фiлiями та представництвами у порiвняннi з фiлiями та представництвами компанiй, що зареєстрованi на її територiї як акцiонернi товариства, або - у випадку фiнансових послуг - керуючись пруденцiйним пiдходом.
2. Рiзниця в режимi не повинна виходити за межi того, що є абсолютно необхiдним у зв'язку з такими правовими та технiчними вiдмiнностями, або - у випадку фiнансових послуг - для пруденцiйних цiлей.
Частина 3
Транскордонне надання послуг
Стаття 92
Сфера застосування
Ця Частина застосовується до заходiв Сторiн, що стосуються транскордонного надання всiх видiв послуг, за винятком:
a) аудiовiзуальних послуг1;
____________
1 Виключення
аудiовiзуальних послуг зi сфери застосування цiєї
Глави не завдає шкоди спiвробiтництву стосовно
аудiовiзуальних послуг вiдповiдно до Роздiлу V
("Економiчне та галузеве спiвробiтництво")
цiєї Угоди.
b) нацiонального морського каботажу2; та,
____________
2 Без шкоди для сфери
дiяльностi, яка може розглядатися як каботаж
згiдно з нацiональним законодавством,
нацiональний морський каботаж в цiй Главi включає
перевезення пасажирiв або вантажiв мiж портом або
пунктом, розташованими в Українi чи в державi -
членi Європейського Союзу, та iншим портом або
пунктом, розташованими в Українi чи в державi -
членi Європейського Союзу, в тому числi на
континентальному шельфi, як це передбачено в Конвенцiї ООН з морського права, а також
перевезення, якi починаються та закiнчуються в
одному i тому самому порту або пунктi,
розташованих в Українi чи державах - членах
Європейського Союзу.
c) регулярних або нерегулярних внутрiшнiх та мiжнародних повiтряних перевезень3, а також перевезень, що безпосередньо пов'язанi з реалiзацiєю комерцiйних прав на перевезення, за винятком:
____________
3 Умови взаємного доступу
на ринки в галузi авiацiйного транспорту
розглядаються за Угодою мiж Європейським Союзом
та його державами-членами та Україною про
створення спiльного авiацiйного простору.
i) ремонту та сервiсного обслуговування лiтака, пiд час яких лiтак не здiйснює перевезення;
ii) продажу послуг з повiтряних перевезень;
iii) послуг КСБ;
iv) послуг з наземного обслуговування;
v) послуг з експлуатацiї аеропортiв.
Стаття 93
Доступ до ринку
1. Стосовно доступу до ринку через транскордонне надання послуг кожна Сторона застосовує щодо послуг та постачальникiв послуг iншої Сторони режим, що є не менш сприятливим, нiж той, що передбачений в спецiальних зобов'язаннях, якi мiстяться в Додатках XVI-B та XVI-E до цiєї Угоди.
2. У секторах, в яких iснують зобов'язання щодо забезпечення доступу на ринок, заходи, якi Сторона не повинна пiдтримувати або ухвалювати, як на основi територiального подiлу, так i на основi всiєї територiї, якщо це не визначено iншим чином у Додатках XVI-B та XVI-E до цiєї Угоди, визначаються у такий спосiб:
a) обмеження щодо кiлькостi постачальникiв послуг, як у формi кiлькiсних квот, монополiй, ексклюзивних постачальникiв послуг, так i вимог перевiрки економiчних потреб;
b) обмеження стосовно загальної вартостi транзакцiй або активiв у рамках надання послуг у формi кiлькiсних квот або вимог перевiрки економiчних потреб;
c) обмеження стосовно загальної кiлькостi операцiй з надання послуг або стосовно загального обсягу послуг, що виражається в умовних кiлькiсних одиницях у формi квот або вимог щодо перевiрки економiчних потреб.
Стаття 94
Нацiональний режим
1. У секторах, за якими зобов'язання щодо забезпечення доступу до ринку передбаченi в Додатках XVI-B та XVI-E до цiєї Угоди i пiдлягають встановленим цими Додатками умовам та квалiфiкацiйним вимогам, кожна Сторона забезпечує послугам та постачальникам послуг iншої Сторони стосовно всiх заходiв, що впливають на транскордонне надання послуг, режим, який є не менш сприятливим, нiж той, який Сторона надає своїм власним подiбним послугам та постачальникам послуг.
2. Сторона може задовольнити вимоги пункту 1 цiєї статтi шляхом застосування до послуг та постачальникiв послуг iншої Сторони режиму, що є формально iдентичним або формально вiдмiнним вiд того, який Сторона надає своїм власним подiбним послугам та постачальникам послуг.
3. Формально iдентичний або формально вiдмiнний режим може вважатися таким, що є менш сприятливим, якщо вiн змiнює умови конкуренцiї на користь послуг або постачальникiв послуг Сторони порiвняно з подiбними послугами або постачальниками послуг iншої Сторони.
4. Конкретнi зобов'язання, взятi на себе вiдповiдно до цiєї статтi, не повиннi тлумачитися як такi, що вимагають вiд будь-якої Сторони компенсувати невигiднi конкурентнi умови, якi є результатом iноземного походження вiдповiдних послуг або постачальникiв послуг.
Стаття 95
Перелiк зобов'язань
1. Сектори, лiбералiзованi кожною зi Сторiн вiдповiдно до цiєї Глави, а також шляхом застережень, обмеження доступу до ринку та нацiонального режиму, що застосовуються до послуг та постачальникiв послуг iншої Сторони в цих секторах, зазначенi в перелiках зобов'язань, що включенi до Додаткiв XVI-B та XVI-E до цiєї Угоди.
2. Не обмежуючи права та обов'язки Сторiн у тому виглядi, у якому вони iснують або можуть виникнути вiдповiдно до Європейської конвенцiї про транскордонне телебачення 1989 року та Європейської конвенцiї про спiльне кiнематографiчне виробництво 1992 року, перелiк зобов'язань в Додатках XVI-B та XVI-E до цiєї Угоди не мiстить зобов'язань стосовно аудiовiзуальних послуг.
Стаття 96
Перегляд виконання зобов'язань
З метою поступової лiбералiзацiї транскордонного надання послуг мiж Сторонами, Комiтет з питань торгiвлi регулярно переглядає перелiки зобов'язань, про якi йдеться в статтi 95 цiєї Угоди. Такий перегляд враховує рiвень прогресу стосовно транспонування, впровадження та застосування правових актiв ЄС, зазначених у Додатку XVII до цiєї Угоди, та їхнiй вплив на усунення решти перешкод на шляху транскордонного надання послуг мiж Сторонами.
Частина 4
Тимчасова присутнiсть фiзичних осiб для цiлей
економiчної дiяльностi
Стаття 97
Сфера застосування
Ця Частина застосовується до заходiв Сторiн стосовно в'їзду та тимчасового перебування1 на її територiї категорiй фiзичних осiб, якi надають послуги, визначенi у статтi 86(17) - (21) цiєї Угоди.
____________
1 Всi iншi вимоги законiв i
пiдзаконних актiв Сторiн, що стосуються в'їзду,
перебування, роботи i соцiального забезпечення,
продовжують застосовуватися, у тому числi
пiдзаконнi акти, що стосуються перiоду
перебування та мiнiмальної заробiтної плати, а
також колективних договорiв про заробiтну плату.
Зобов'язання стосовно пересування осiб не
застосовуються у випадках, коли намiри або
наслiдки вiд такого пересування осiб зачiпають або
iншим чином впливають на результат вирiшення
трудових або управлiнських спорiв та переговорiв.
Стаття 98
Основний персонал
1. Юридична особа України або юридична особа Сторони ЄС має право приймати на роботу в одне зi своїх дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв, засноване на територiї України або Сторони ЄС, вiдповiдно до чинного законодавства країни постiйного мiсця знаходження юридичної особи, працiвникiв, якi є громадянами України та держав - членiв Європейського Союзу, за умови, що цi працiвники є основним персоналом, як визначено статтею 86 цiєї Угоди, та працюють виключно на юридичнi особи, дочiрнi пiдприємства, фiлiї та представництва. Строк дiї дозволу на роботу та проживання такого персоналу не повинен перевищувати перiод найму. В'їзд i тимчасове перебування такого персоналу становить перiод до трьох рокiв.
2. В'їзд i тимчасове перебування на територiї України або Сторони ЄС фiзичних осiб України та Сторони ЄС вiдповiдно дозволено, якщо цi фiзичнi особи є представниками юридичних осiб та є бiзнес-вiдвiдувачами у значеннi, передбаченому в статтi 86(17)(a) цiєї Угоди. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, в'їзд i тимчасове перебування бiзнес-вiдвiдувачiв не повинно перевищувати 90 днiв протягом 12 мiсяцiв.
Стаття 99
Випускники-стажери
Юридичнi особи України або юридичнi особи Сторони ЄС мають право приймати на роботу в одне зi своїх дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв, засноване вiдповiдно на територiї України або Сторони ЄС згiдно з чинним законодавством країни постiйного мiсцезнаходження, випускникiв-стажерiв, якi є громадянами України та держав - членiв Європейського Союзу вiдповiдно, за умови, що вони працюють виключно на юридичнi особи, дочiрнi пiдприємства, фiлiї та представництва. Тимчасовий в'їзд та перебування випускникiв-стажерiв не повиннi перевищувати один рiк.
Стаття 100
Продавцi бiзнес-послуг
Кожна Сторона дозволяє тимчасовий в'їзд i перебування продавцiв бiзнес-послуг на перiод до 90 днiв протягом 12 мiсяцiв.
Стаття 101
Постачальники договiрних послуг
1. Сторони пiдтверджують свої обов'язки, що є результатом їхнiх зобов'язань в рамках Генеральної угоди про торгiвлю послугами 1994 року (далi - ГАТС) стосовно в'їзду та тимчасового перебування постачальникiв договiрних послуг.
2. Для кожного сектора, перерахованого нижче, кожна Сторона дозволяє надання послуг на своїй територiї постачальниками договiрних послуг iншої Сторони, вiдповiдно до умов, визначених у пунктi 3 цiєї статтi та у Додатках XVI-C та XVI-F до цiєї Угоди щодо постачальникiв договiрних послуг i незалежних фахiвцiв:
a) Юридичнi послуги
b) Бухгалтерський облiк та бухгалтерськi послуги
c) Консультацiйнi послуги щодо оподаткування
d) Послуги у сферi архiтектури, мiстобудування та парково-ландшафтної архiтектури
e) Iнженернi послуги, послуги з комплексного проектування
f) Комп'ютернi послуги та пов'язанi з ними послуги
g) Послуги з наукових дослiджень та розвитку
h) Реклама
i) Послуги з управлiнського консультування
j) Послуги, пов'язанi з управлiнським консультуванням
k) Послуги з технiчних випробувань та аналiзу
l) Пов'язанi науковi послуги та послуги з технiчного консультування
m) Технiчне обслуговування та ремонт обладнання в рамках договору щодо пiсляпродажного або пiсляорендного обслуговування
n) Послуги з перекладу
o) Роботи з дослiдження мiсцевостi
p) Екологiчнi послуги
q) Послуги туристичних агентства та туроператорiв
r) Розважальнi послуги
3. Зобов'язання, прийнятi Сторонами, повиннi вiдповiдати таким умовам:
a) Фiзичнi особи повиннi бути залученi до надання послуг на тимчасовiй основi як працiвники юридичної особи, яка пiдписала договiр про надання послуг на термiн, що не перевищує 12 мiсяцiв;
b) Фiзичнi особи, що в'їжджають на територiю iншої Сторони, повиннi пропонувати такi послуги як працiвники юридичної особи, якi надавали цi послуги щонайменше за рiк до моменту подання заявки на в'їзд до iншої Сторони. Крiм того, фiзичнi особи на момент подачi заявки на в'їзд до iншої Сторони повиннi мати професiйний досвiд у сферi дiяльностi, яка є предметом договору, не менше трьох рокiв1;
____________
1 Отриманий пiсля
досягнення повнолiття.
c) Фiзичнi особи, що в'їжджають до iншої Сторони, повиннi мати:
i) диплом про вищу освiту або квалiфiкацiю, що пiдтверджують знання належного рiвня2; та
____________
2 Якщо ступiнь або
квалiфiкацiю не було отримано на територiї
Сторони, в якiй надаються послуги, Сторона може
самостiйно оцiнити, чи є диплом еквiвалентним
диплому про вищу освiту, який вимагається на її
територiї.
ii) професiйну квалiфiкацiю, коли це вимагається для здiйснення дiяльностi вiдповiдно до законiв, пiдзаконних актiв та правових вимог Сторони, в якiй надаються послуги.
d) Фiзична особа не повинна отримувати винагороду за надання послуг на територiї iншої Сторони, за винятком винагороди, що виплачується юридичною особою, яка є роботодавцем фiзичної особи;
e) В'їзд та тимчасове перебування фiзичних осiб на територiї Сторони повинно загалом становити не бiльше 6 мiсяцiв або, у випадку Люксембурга, 25 тижнiв у будь-який дванадцятимiсячний перiод або протягом дiї договору, залежно вiд того, який iз цих перiодiв коротший;
f) Доступ, наданий вiдповiдно до положень цiєї статтi стосується лише дiяльностi з надання послуг, яка є предметом договору, i не надає право користуватися професiйним званням Сторони, в якiй цi послуги надаються;
g) Кiлькiсть осiб, на яку поширюється договiр про надання послуг, не повинна перевищувати кiлькiсть, необхiдну для виконання договору, вiдповiдно до вимог, встановлених у законах, пiдзаконних актах, та iнших правових вимог Сторони, в якiй цi послуги надаються;
h) Iншим вибiрковим обмеженням, у тому числi стосовно кiлькостi фiзичних осiб у формi перевiрок економiчних потреб, встановленим у Додатках XVI-C та XVI-F до цiєї Угоди щодо постачальникiв договiрних послуг i незалежних фахiвцiв.
Стаття 102
Незалежнi фахiвцi
1. Сторони пiдтверджують свої вiдповiднi обов'язки згiдно iз зобов'язаннями за ГАТС щодо в'їзду та тимчасового перебування незалежних фахiвцiв.
2. Для кожного сектора, перерахованого нижче, Сторони дозволяють надавати послуги на їхнiй територiї незалежним фахiвцям iншої Сторони вiдповiдно до умов, визначених у пунктi 3 цiєї статтi та Додатках XVI-C та XVI-F до цiєї Угоди щодо застережень про постачальникiв договiрних послуг i незалежних фахiвцiв.
a) Юридичнi послуги
b) Послуги в галузi архiтектури, мiстобудування та парково-ландшафтної архiтектури
c) Iнженернi послуги, послуги з комплексного проектування
d) Комп'ютернi послуги та пов'язанi з ними послуги
e) Послуги з управлiнського консультування та послуги, пов'язанi з управлiнським консультуванням
f) Послуги з перекладу
3. Зобов'язання, взятi Сторонами, повиннi вiдповiдати таким умовам:
a) фiзичнi особи повиннi бути задiянi у наданнi послуг на тимчасовiй основi у якостi самозайнятих осiб, зареєстрованих на територiї iншої Сторони, та повиннi мати договiр про надання послуг на перiод, що не перевищує 12 мiсяцiв;
b) Фiзичнi особи, що в'їжджають на територiю iншої Сторони, повиннi мати, на час подачi заявки на в'їзд на територiю iншої Сторони, принаймнi шiсть рокiв професiйного досвiду у сферi дiяльностi, яка є предметом договору;
c) Фiзичнi особи, якi в'їжджають на територiю iншої Сторони, повиннi мати:
i) диплом про вищу освiту або квалiфiкацiю, що пiдтверджує знання належного рiвня1; та
____________
1 Якщо ступiнь або
квалiфiкацiю не було отримано на територiї
Сторони, де надається послуга, Сторона може
самостiйно оцiнити, чи є диплом еквiвалентним
диплому про вищу освiту, який вимагається на її
територiї.
ii) професiйну квалiфiкацiю, вiдповiдно до вимог, для здiйснення дiяльностi вiдповiдно до законiв, пiдзаконних актiв та законодавчих вимог Сторони, на територiї якої надаються послуги.
d) Тимчасовий в'їзд та перебування фiзичних осiб на територiї Сторони повинно загалом тривати не бiльше 6 мiсяцiв або, у випадку Люксембургу, 25 тижнiв у будь-який 12-мiсячний перiод або протягом строку дiї договору, залежно вiд того, який iз цих перiодiв коротший;
e) Доступ, наданий вiдповiдно до положень цiєї статтi, стосується лише дiяльностi з надання послуг, яка є предметом договору, i не надає право використовувати професiйне звання Сторони, в якiй цi послуги надаються;
f) Iншим вибiрковим обмеженням, у тому числi стосовно кiлькостi фiзичних осiб у формi перевiрок економiчних потреб, встановленим у Додатках XVI-C та XVI-F до цiєї Угоди щодо застережень про постачальникiв договiрних послуг i незалежних фахiвцiв.
Частина 5
Нормативно-правова база
Пiдроздiл 1
Нацiональне регулювання
Стаття 103
Сфера дiї та визначення
1) Визначений нижче порядок застосовується до заходiв, яких Сторони вживають стосовно лiцензування, яке впливає на:
a) транскордонне надання послуг;
b) заснування на їхнiй територiї юридичних та реєстрацiю фiзичних осiб, визначених у статтi 86 цiєї Угоди; або
c) тимчасове перебування на їхнiй територiї категорiй фiзичних осiб, визначених у статтi 86(17) - (21) цiєї Угоди.
2) У разi транскордонного надання послуг цей порядок застосовується лише до секторiв, щодо яких Сторона має конкретнi зобов'язання, i в тiй мiрi, в якiй цi конкретнi зобов'язання застосовуються. У разi заснування цей порядок не застосовується до сектора, якщо вiдповiдне застереження включено до Додаткiв XVI-A та XVI-D до цiєї Угоди. Щодо тимчасового перебування фiзичних осiб цей порядок не застосовується до сектора, для якого застереження включено до Додаткiв XVI-C та XVI-F до цiєї Угоди.
3) Цей порядок не застосовується до заходiв в тiй мiрi, у якiй вони становлять обмеження для плану-графiку, визначеного вiдповiдно до статей 88, 93 i 94 цiєї Угоди.
4) Для цiлей цiєї Частини:
a) "Лiцензування" означає процес, за яким постачальник послуг або iнвестор, в разi необхiдностi, вживає заходiв для того, щоб отримати вiд компетентного органу рiшення про дозвiл на надання послуг, у тому числi шляхом заснування пiдприємства, або про дозвiл на заснування економiчної дiяльностi, iншої, нiж надання послуг, у тому числi рiшення про внесення змiн або продовження термiну дiї такого дозволу.
b) "Компетентний орган" означає будь-який центральний, регiональний або мiсцевий уряд та орган влади або неурядовий орган, що має повноваження, делегованi центральними, регiональними або мiсцевими урядами чи органами влади, який приймає рiшення про лiцензування.
c) "Процедури лiцензування" означають процедури, яких необхiдно дотримуватися в рамках процесу лiцензування.
Стаття 104
Умови лiцензування
1. Лiцензування повинно здiйснюватися на основi критерiїв, якi не дають можливостi компетентним органам реалiзовувати свої повноваження з оцiнювання на власний розсуд.
2. Критерiї, зазначенi у пунктi 1 цiєї статтi, повиннi:
a) спiввiдноситися iз законними цiлями державної полiтики;
b) бути чiткими i недвозначними;
c) бути об'єктивними;
d) встановлюватися заздалегiдь;
e) оприлюднюватися заздалегiдь;
f) бути прозорими та доступними.
3. Лiцензiя видається, як тiльки буде встановлено за результатами належної перевiрки, що умови для отримання лiцензiї були виконанi.
4. Стаття 286 цiєї Угоди застосовується до положень цiєї Глави.
5. Якщо кiлькiсть лiцензiй, доступних для певного виду дiяльностi, обмежена внаслiдок нестачi доступних природних ресурсiв або технiчного потенцiалу, Сторони застосовують процедуру вiдбору потенцiйних кандидатiв, яка забезпечує повну гарантiю неупередженостi та прозоростi, зокрема належне оприлюднення початку, проведення та завершення процедури.
6. За умови дотримання положень, встановлених цiєї статтею, у процесi визначення правил процедури вiдбору Сторони можуть враховувати законнi цiлi державної полiтики, в тому числi питання щодо здоров'я, безпеки, захисту навколишнього середовища i збереження культурної спадщини.
Стаття 105
Процедури лiцензування
1. Процедури лiцензування та формальностi повиннi бути чiткими, оприлюдненими заздалегiдь i гарантувати заявникам, що їхню заяву буде розглянуто об'єктивно i неупереджено.
2. Процедури лiцензування та формальностi повиннi бути якомога бiльш простими i не повиннi надмiрно ускладнювати або затримувати надання послуг. Будь-яка плата за лiцензування1, яка може стягуватися iз заявникiв за розгляд заяв, має бути обґрунтованою i пропорцiйною вартостi зазначених процедур лiцензування.
____________
1 Лiцензiйнi збори не
включають плату за використання природних
ресурсiв, плату за аукцiони, проведення тендерiв
або iншi недискримiнацiйнi засоби надання концесiй
чи затвердження внескiв щодо унiверсальних
послуг.
3. Процедури лiцензування та формальностi повиннi гарантувати заявникам, що їхня заявка буде оброблена протягом обґрунтованого строку, який оприлюднюється заздалегiдь. Строк обчислюється з дати, коли вся документацiя була отримана компетентними органами. Якщо це виправдано складнiстю питання, строк може бути продовжено компетентним органом на обґрунтований перiод часу. Продовження строку та його тривалiсть належним чином обґрунтовуються та повiдомляються заявнику до закiнчення дiї першого строку.
4. У разi подання неповної заявки заявник повинен бути поiнформований якомога швидше про необхiднiсть надати будь-яку додаткову документацiю. У цьому випадку строк, зазначений у пунктi 3 цiєї статтi, може бути призупинено компетентними органами, доки ними не буде отримано всю необхiдну документацiю.
5. Якщо заявка на отримання лiцензiї вiдхиляється, заявник повинен бути поiнформований про це без невиправданої затримки. Заявник, за запитом, має право отримати iнформацiю про причини вiдхилення заявки i про строки оскарження рiшення.
Пiдроздiл 2
Положення загального застосування
Стаття 106
Взаємне визнання
1. Жодне з положень цiєї Глави не перешкоджає Сторонi вимагати, щоб фiзичнi особи мали необхiдну квалiфiкацiю та/або професiйний досвiд, обов'язковi на територiї, на якiй надаються послуги, для зазначеного сектору дiяльностi.
2. Сторони заохочують вiдповiднi професiйнi органи на своїх вiдповiдних територiях надати рекомендацiї про взаємне визнання Комiтету з питань торгiвлi з метою виконання iнвесторами або постачальниками послуг, в цiлому або частково, критерiїв, що висуваються кожною Стороною до видачi дозволiв, надання лiцензiї, дiяльностi та сертифiкацiї iнвесторiв та постачальникiв послуг та, зокрема, професiйних послуг.
3. Пiсля отримання рекомендацiї, зазначеної у пунктi 2 цiєї статтi, Комiтет з питань торгiвлi в межах обґрунтованого строку вивчає рекомендацiю, щоб визначити, чи вiдповiдає вона цiй Угодi.
4. Якщо вiдповiдно до процедури, визначеної у пунктi 3 цiєї статтi, було встановлено, що рекомендацiя, зазначена у пунктi 2 цiєї статтi, вiдповiдає цiй Угодi, та iснує достатнiй рiвень вiдповiдностi мiж правилами Сторiн, Сторони з метою реалiзацiї цiєї рекомендацiї проводять переговори через свої компетентнi органи щодо угоди про взаємне визнання вимог, квалiфiкацiй, лiцензiй та iнших нормативно-правових актiв.
5. Будь-яка така угода повинна вiдповiдати положенням Угоди СОТ та, зокрема, статтi VII ГАТС.
Стаття 107
Прозорiсть та розголошення конфiденцiйної
iнформацiї
1. Кожна Сторона оперативно реагує на всi запити iншої Сторони щодо конкретної iнформацiї про будь-якi заходи загального застосування або мiжнароднi угоди, якi стосуються або впливають на цю Угоду. Кожна Сторона також створює, на вимогу, один або декiлька iнформацiйних центрiв для надання конкретної iнформацiї для iнвесторiв i постачальникiв послуг iншої Сторони щодо всiх таких питань. Сторони повiдомляють одна однiй про свої iнформацiйнi центри протягом 3 мiсяцiв з дати набрання чинностi цiєю Угодою. Iнформацiйнi центри можуть не бути депозитарiями законiв i пiдзаконних актiв.
2. Нiщо в цiй Угодi не вимагає вiд будь-якої Сторони надавати конфiденцiйну iнформацiю, розголошення якої перешкоджало б забезпеченню дотримання законодавства або iншим чином суперечило б державним iнтересам чи завдало б шкоди законним комерцiйним iнтересам конкретних державних або приватних пiдприємств.
Пiдроздiл 3
Комп'ютернi послуги
Стаття 108
Домовленостi про комп'ютернi послуги
1. У тiй мiрi, в якiй торгiвлю комп'ютерними послугами лiбералiзовано вiдповiдно до Частин 2, 3 i 4 цiєї Глави, а також беручи до уваги, що комп'ютернi та пов'язанi з ними послуги дають можливiсть надавати iншi послуги як електронним, так i iншим чином, Сторони розрiзняють послуги, що надають доступ, та контентнi або базовi послуги, якi надаються у електроннiй формi таким чином, що контентна або базова послуга не класифiкується як комп'ютерна та пов'язана з ними послуга, як визначено у пунктi 2 цiєї статтi.
2. Комп'ютернi та пов'язанi з ними послуги означають послуги, визначенi у Кодексi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй CPC 84, зокрема основнi послуги та функцiї або комбiнацiї основних послуг, незалежно вiд того, чи надаються вони через мережi, зокрема Iнтернет.
Базовi послуги є послугами, що забезпечують:
a) консультацiї, стратегiчне планування, аналiз, планування, розробку технiчних специфiкацiй, дизайн, розробку, установку, впровадження, iнтеграцiю, тестування, налагодження, оновлення, пiдтримку, надання технiчної допомоги, управлiння або використання комп'ютерних програм для них або комп'ютерних систем; або
b) комп'ютернi програми, що визначаються як набiр iнструкцiй, необхiдних для роботи комп'ютерiв та передачi iнформацiї до них та мiж ними, а також консультацiйнi послуги, послуги зi стратегiчного планування, аналiзу, планування, розробки технiчних специфiкацiй, дизайну, розробки, установки, впровадження, iнтеграцiї, тестування, налагодження, оновлення, пiдтримки, надання технiчної допомоги, управлiння або використання комп'ютерних програм або для них; або
c) обробку даних, зберiгання даних, хостингу даних або послуги з ведення баз даних; або
d) технiчне обслуговування та послуги з ремонту офiсного обладнання та устаткування, зокрема комп'ютери, або,
e) послуги з навчання персоналу клiєнтiв, пов'язанi з комп'ютерними програмами, комп'ютерами або комп'ютерними системами, що не входять до iнших категорiй.
Пiдроздiл 4
Поштовi та кур'єрськi послуги
Стаття 109
Сфера застосування та визначення
1. У цьому Пiдроздiлi викладенi принципи нормативно-правової бази для всiх поштових та кур'єрських послуг, лiбералiзованих вiдповiдно до Частин 2, 3 та 4 цiєї Глави.
2. Для цiлей цього Пiдроздiлу та Частин 2, 3 та 4 цiєї Глави:
a) "лiцензiя" означає дозвiл, що надається окремому постачальнику регуляторним органом, який вимагається для здiйснення дiяльностi з надання такої послуги.
b) "унiверсальна послуга" означає постiйне надання поштових послуг визначеної якостi у всiх пунктах на територiї Сторони за доступними цiнами для всiх користувачiв.
Стаття 110
Запобiгання монополiстичнiй практицi у секторi
поштових та кур'єрських послуг
Необхiднi заходи пiдтримуються або запроваджуються з метою запобiгання участi або продовженню монополiстичних практик постачальникiв, якi окремо або разом мають можливiсть здiйснювати iстотний вплив на умови участi (з урахуванням цiни та пропозицiї) на вiдповiдному ринку поштових та кур'єрських послуг в результатi використання своїх позицiй на ринку.
Стаття 111
Унiверсальна послуга
Кожна зi Сторiн має право визначати вид зобов'язання щодо надання унiверсальної послуги, який вона бажає пiдтримувати. Такi зобов'язання не будуть розглядатися як монополiстичнi per se за умови, що вони застосовуються у прозорий, недискримiнацiйний i нейтральний для конкуренцiї спосiб i не є бiльш обтяжливими, нiж необхiдно для виду унiверсальної послуги, визначеної Стороною.
Стаття 112
Лiцензiї
1. Через три роки пiсля набрання чинностi цiєю Угодою лiцензiя вимагається лише для послуг, що пiдпадають пiд сферу дiї унiверсальної послуги.
2. Якщо лiцензiя вимагається, повинна бути оприлюднена така iнформацiя:
a) усi критерiї лiцензування та строк, зазвичай необхiдний для прийняття рiшення щодо заяви про отримання лiцензiї, та
b) умови лiцензiї.
3. Причини вiдмови у видачi лiцензiї повиннi повiдомлятися заявнику за його запитом, а процедура оскарження через незалежний орган має бути встановлена кожною Стороною. Така процедура має бути прозорою, недискримiнацiйною та заснованою на об'єктивних критерiях.
Стаття 113
Незалежнiсть регуляторного органу
Регуляторний орган повинен бути юридично вiдокремлений та не пiдзвiтний жодному постачальнику поштових та кур'єрських послуг. Рiшення та процедури регуляторного органу повиннi бути неупередженими стосовно всiх учасникiв ринку.
Стаття 114
Адаптацiя законодавства
1. Сторони визнають важливiсть адаптацiї чинного законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Україна забезпечує, щоб iснуючi закони та майбутнє законодавство поступово досягли сумiсностi з acquis ЄС.
2. Ця адаптацiя розпочнеться з дати пiдписання цiєї Угоди i поступово пошириться на всi елементи acquis ЄС, зазначенi у Додатку XVII до цiєї Угоди.
Пiдроздiл 5
Телекомунiкацiйнi послуги
Стаття 115
Сфера застосування та визначення
1. У цьому Пiдроздiлi встановлюються принципи нормативно-правової бази для всiх електронних комунiкацiйних послуг, що були лiбералiзованi вiдповiдно до Частин 2, 3 та 4 цiєї Глави, за винятком радiо та телевiзiйних трансляцiй.
2. Для цiлей цього Пiдроздiлу та Частин 2, 3 та 4 цiєї Глави:
a) "електроннi комунiкацiйнi послуги" - означають всi послуги, якi включають передачу та прийом електромагнiтних сигналiв та якi зазвичай надаються на оплатних умовах, за винятком радiо та телевiзiйних трансляцiй, до яких не належать економiчна дiяльнiсть з надання контенту, що потребує телекомунiкацiї для його передачi. Радiо та телевiзiйнi трансляцiї визначаються як безперервний потiк передач, необхiдних для доведення сигналiв телевiзiйних та радiо програм до населення, однак якi не включають з'єднання мiж операторами.
b) "публiчна комунiкацiйна мережа" - означає електронну комунiкацiйну мережу, яка повнiстю або переважно використовується для надання доступних для населення електронних комунiкацiйних послуг;
c) "електронна комунiкацiйна мережа" - означає системи передачi та, у разi потреби, обладнання для переключання або маршрутизацiї, а також iншi ресурси, якi дозволяють здiйснювати передачу сигналiв дротовим способом, радiозв'язком, оптичними або iншими електромагнiтними засобами, зокрема мережi супутникового зв'язку, фiксованi (контурнi та пакетнi, зокрема Iнтернет) та мобiльнi наземнi мережi, електричнi кабельнi системи в межах їх використання з метою передання сигналiв, мережi, що використовуються для радiо та телевiзiйних трансляцiй, а також мережi кабельного телебачення, незалежно вiд виду iнформацiї, що передається;
d) "регуляторний орган" в галузi електронних комунiкацiй означає орган або органи, якi уповноваженi здiйснювати регулювання електронних комунiкацiй, визначених у цiй Главi;
e) постачальник послуг вважається таким, що має "суттєвий ринковий вплив", якщо iндивiдуально або разом з iншими вiн займає на ринку позицiю, яка є еквiвалентною домiнуючiй, тобто позицiю, яка означає таку економiчну потужнiсть, яка дозволяє цьому постачальнику дiяти значною мiрою незалежно вiд конкурентiв, замовникiв та кiнцевих споживачiв;
f) "взаємне пiдключення" означає фiзичне та/або логiчне зв'язування публiчних комунiкацiйних мереж, якi використовуються тим самим або рiзними постачальниками послуг з тим, щоб надати можливiсть користувачам одного постачальника послуг пiдтримувати зв'язок з користувачами того самого або iншого постачальника послуг чи щоб надати доступ до послуг, що надаються iншим постачальником послуг. Послуги при цьому можуть надаватися залученими сторонами або iншими сторонами, якi мають доступ до вiдповiдної мережi. Взаємне пiдключення - це особливий вид доступу, впроваджений мiж операторами публiчних мереж;
g) "унiверсальна послуга" означає сукупнiсть послуг визначеної якостi, якi можуть бути отриманi всiма користувачами на територiї Сторони незалежно вiд їх географiчного положення та за прийнятною цiною; обсяг та спосiб надання такої послуги визначається кожною зi Сторiн самостiйно;
h) "доступ" означає можливiсть користуватися засобами та/або послугами, наданими iншим постачальником послуг на визначених умовах, на основi виключних або невиключних прав, з метою надання електронних комунiкацiйних послуг. Це включає, inter alia, доступ до елементiв мережi та до пов'язаних з нею засобiв, що може передбачати пiдключення обладнання, як стацiонарного, так i нестацiонарного (зокрема, це включає доступ до локальних вузлiв та пристроїв, а також до послуг, необхiдних для надання послуг через локальний контур), доступ до фiзичної iнфраструктури, зокрема будiвлi, кабельнi системи та антени; доступ до вiдповiдних систем програмного забезпечення, зокрема системи операцiйної пiдтримки, доступ до цифрових систем або систем, якi забезпечують еквiвалентну функцiональнiсть, доступ до стацiонарних та мобiльних мереж, зокрема для роумiнгу, доступ до систем умовного доступу для послуг цифрового телебачення; доступ до послуг вiртуальних мереж;
i) "кiнцевий користувач" означає користувача, який не здiйснює надання послуг публiчних комунiкацiйних мереж або електронних комунiкацiйних послуг для населення;
j) "локальна лiнiя зв'язку, абонентський канал або абонентська лiнiя" означає фiзичну лiнiю зв'язку (ланцюг), яка з'єднує вихiдну точку мережi у примiщеннi абонента з основною розподiльною системою або еквiвалентним обладнанням стацiонарної публiчної комунiкацiйної мережi.
Стаття 116
Регуляторний орган
1. Сторони зобов'язуються забезпечити юридичну вiдокремленiсть регуляторних органiв у сферi електронних комунiкацiйних послуг та їх функцiональну незалежнiсть вiд будь-якого постачальника послуг, що надає електроннi комунiкацiйнi послуги. Якщо певна Сторона утримує право власностi або контролює постачальника послуг, який надає публiчнi комунiкацiйнi мережi або послуги, то така Сторона зобов'язана забезпечити дiєве структурне вiдокремлення регуляторної функцiї вiд дiяльностi, пов'язаної з правом власностi або здiйсненням контролю.
2. Сторони зобов'язуються забезпечити надання регуляторному органу достатнiх повноважень для регулювання цього сектору. Завдання, якi мають виконуватися регуляторним органом, повиннi бути вiдкритими для громадськостi та оприлюднюватися у легко доступнiй та чiткiй формi, особливо у випадках, коли цi завдання визначенi перед бiльш нiж одним органом.
3. Сторони зобов'язуються забезпечити прозорiсть та неупередженiсть рiшень та процедур регуляторних органiв стосовно всiх учасникiв ринку.
4. Регуляторний орган повинен мати повноваження щодо здiйснення аналiзу iндикативного перелiку вiдповiдних ринкiв товарiв та послуг, якi перелiченi у Додатках1 до цiєї Угоди. Якщо регуляторний орган зобов'язаний приймати рiшення згiдно зi статтею 118 цiєї Угоди щодо встановлення, пiдтримання, змiни або скасування зобов'язань, то такий орган повинен визначити на основi аналiзу ринку, чи є вiдповiдний ринок дiйсно конкурентним.
____________
1 Для України: Iндикативний
перелiк вiдповiдних ринкiв товарiв та послуг
представлено у виглядi окремого Додатка XX.
Перелiк вiдповiдних ринкiв, включених у Додаток XX,
пiдлягає регулярному перегляду з боку України в
рамках наближення чинного законодавства України
до законодавства Європейського Союзу,
передбаченого у статтi 124. Будь-якi зобов'язання,
взятi на основi цiєї Глави, повиннi враховувати
такi перегляди. Для Сторони ЄС: Iндикативний
перелiк вiдповiдних ринкiв товарiв та послуг
представлено у виглядi окремого Додатка XIX.
Перелiк вiдповiдних ринкiв, включених у Додаток XIX,
пiдлягає регулярному перегляду з боку ЄС. Будь-якi
зобов'язання, взятi на основi цiєї Глави, повиннi
враховувати такi перегляди.
5. Якщо регуляторний орган дiйде висновку, що вiдповiдний ринок не є дiйсно конкурентним, то цей орган має встановити та визначити постачальникiв послуг iз суттєвим ринковим впливом на цьому ринку та має встановити, забезпечити або змiнити конкретнi регуляторнi зобов'язання, зазначенi у статтi 118 цiєї Угоди, залежно вiд того, що є доцiльним. Якщо регуляторний орган дiйде висновку, що вiдповiдний ринок є дiйсно конкурентним, вiн не буде встановлювати або забезпечувати жоднi регуляторнi обов'язки, зазначенi в статтi 118 цiєї Угоди.
6. Сторони забезпечують право постачальника послуг, на яке вплинуло рiшення регуляторного органу, на подання апеляцiї проти цього рiшення апеляцiйному органу, який має бути незалежним вiд сторiн, яких стосується це рiшення. Сторони забезпечують належний розгляд обставин справи. До розгляду будь-якої такої апеляцiї рiшення регуляторного органу залишається чинним, крiм випадкiв, коли апеляцiйний орган приймає iнше рiшення. Якщо апеляцiйний орган за своїм характером не є судовим органом, вiн завжди має надавати письмово викладенi пiдстави для прийняття свого рiшення, а рiшення такого органу можуть переглядатися неупередженим та незалежним судовим органом. Рiшення, прийнятi апеляцiйним органом, повиннi ефективно виконуватись.
7. Сторони забезпечують, щоб у випадках, коли регуляторнi органи планують вжити заходiв, пов'язаних з будь-якими положеннями цього Пiдроздiлу, та якщо цi заходи матимуть значний вплив на вiдповiдний ринок, вони надаватимуть заiнтересованим сторонам можливiсть висловити свої зауваження щодо проекту вiдповiдного заходу протягом обґрунтованого строку. Регулятори зобов'язанi оприлюднювати вiдповiднi процедури проведення консультацiй. Результати здiйснення процедури консультацiй повиннi бути загальнодоступними, за винятком випадкiв конфiденцiйної iнформацiї.
8. Сторони забезпечують, щоб постачальники послуг, якi забезпечують електроннi комунiкацiйнi мережi та послуги, надавали всю необхiдну iнформацiю, зокрема фiнансову iнформацiю, необхiдну регуляторним органам для того, щоб забезпечити вiдповiднiсть положенням цього Пiдроздiлу або рiшенням, прийнятим згiдно iз цим Пiдроздiлом. Такi постачальники послуг невiдкладно надають таку iнформацiю за запитом та вiдповiдно до визначених термiнiв та вiдповiдного рiвня деталiзацiї, встановлених регуляторним органом. Iнформацiя, надання якої вимагає регуляторний орган, повинна вiдповiдати цьому завданню. Регуляторний орган зобов'язаний обгрунтувати свiй запит щодо iнформацiї.
Стаття 117
Надання дозволу на надання електронних
комунiкацiйних послуг
1. Сторони забезпечують надання послуг в автоматичному режимi, наскiльки це можливо, пiсля звичайного повiдомлення i/або реєстрацiї.
2. Сторони забезпечують можливiсть застосування лiцензiй для вирiшення питань щодо розподiлу номерiв та частот. Умови отримання таких лiцензiй повиннi бути доступнi громадськостi.
3. Сторони забезпечують, щоб у випадках, коли необхiдно отримання лiцензiї:
a) всi критерiї видачi лiцензiї та обґрунтований строк, необхiдний для прийняття рiшення стосовно заяви на отримання лiцензiї, були загальнодоступнi;
b) причини вiдмови у видачi доводяться заявнику в письмовiй формi на його вимогу;
c) заявник на отримання лiцензiї у разi безпiдставної вiдмови у наданнi лiцензiї має право звернутися до апеляцiйного органу;
d) лiцензiйний збiр1, встановлений будь-якою зi Сторiн, не повинен перевищувати адмiнiстративнi витрати, якi зазвичай пов'язуються з управлiнням, контролем та забезпеченням видачi вiдповiдних лiцензiй. Вимоги цього пункту не поширюються на плату за лiцензiю на використання дiапазонiв радiочастот та ресурсу.
____________
1 Лiцензiйнi збори не
включають плату за аукцiони, тендери або iншi
недискримiнацiйнi засоби надання концесiй або
затвердження внескiв щодо унiверсальних послуг.
Стаття 118
Доступ та взаємозв'язок
1. Сторони забезпечують, щоб будь-який постачальник послуг, який має право надавати електроннi комунiкацiйнi послуги, мав право та зобов'язання проводити переговори щодо взаємного пiдключення з iншими постачальниками електронних комунiкацiйних мереж та послуг. Взаємне пiдключення, як правило, має погоджуватися на основi комерцiйних переговорiв мiж вiдповiдними юридичними особами.
2. Сторони забезпечують, щоб постачальники послуг, якi отримують iнформацiю вiд iнших постачальникiв послуг в процесi переговорiв щодо домовленостей про взаємне пiдключення, використовували цю iнформацiю виключно з тiєю метою, з якою ця iнформацiя була надана, та завжди забезпечували конфiденцiйнiсть iнформацiї, яка передається або зберiгається.
3. Сторони зобов'язуються забезпечити, щоб у разi отримання висновку згiдно зi статтею 116 цiєї Угоди про те, що вiдповiдний ринок, зокрема тi ринки, якi зазначенi у доданих до цiєї Угоди Додатках, не є дiйсно конкурентним, регуляторний орган мав необхiднi повноваження для того, щоб встановити стосовно постачальника послуг, визначеного таким, що має суттєвий ринковий вплив, одну або декiлька з таких вимог щодо взаємного пiдключення та/або доступу:
a) зобов'язання щодо виключення дискримiнацiї для того, щоб оператори застосовували еквiвалентнi вимоги за подiбних обставин до iнших постачальникiв послуг, якi надають еквiвалентнi послуги, та надавали iншим послуги та iнформацiю на тих самих умовах та тiєї самої якостi, якi вони забезпечують для власних послуг чи послуг своїх фiлiй або партнерiв;
b) зобов'язання щодо забезпечення вертикальної iнтегрованої компанiї з метою забезпечення прозоростi власних оптових цiн та власних внутрiшнiх трансфертних цiн у випадках, коли дiє вимога щодо забезпечення вiдсутностi дискримiнацiї або для запобiгання недобросовiсному перехресному субсидуванню. Регуляторний орган може визначити формат та методологiю бухгалтерського облiку, якi будуть використовуватись.
c) зобов'язання задоволення обґрунтованих запитiв на надання доступу та використання конкретних елементiв мережi та пов'язаного з ними устаткування, зокрема роздiльний доступ до абонентської лiнiї, inter alia, в ситуацiях, коли регуляторний орган вважає, що вiдмова в наданнi доступу або висування необґрунтованих вимог та умов, якi матимуть подiбнi наслiдки, заважатиме виникненню сталого конкурентного ринку на роздрiбному рiвнi або не вiдповiдатиме iнтересам кiнцевих споживачiв;
d) зобов'язання надання визначених послуг на оптовiй основi для перепродажу третiми сторонами; надавати вiльний доступ до технiчних iнтерфейсiв, протоколiв або iнших важливих технологiй, якi є необхiдними для забезпечення взаємної сумiсностi послуг або послуги вiртуальних мереж; забезпечувати спiльне розмiщення або iншi форми спiльного використання устаткування, зокрема спiльне використання кабельних каналiв, будiвель або антен; надавати зазначенi послуги, необхiднi для забезпечення сумiсностi кiнцевих послуг для користувачiв, зокрема засоби для забезпечення послуг iнтелектуальних мереж; надавати доступ до систем операцiйної пiдтримки або аналогiчних систем програмного забезпечення, необхiдних для забезпечення добросовiсної конкуренцiї у сферi надання послуг; забезпечувати взаємне пiдключення мереж або мережевого обладнання.
Регуляторнi органи можуть встановлювати додатковi умови, зокрема забезпечення справедливостi, обґрунтованостi та своєчасностi на додаток до вимог, наведених у пiдпунктах (c) i (d) цього пункту;
e) зобов'язання вiдшкодування видаткiв та контролю за цiнами, зокрема вимоги щодо пов'язування цiн iз витратами та вимоги щодо систем облiку витрат, щодо надання конкретних видiв взаємного пiдключення та/або доступу, в ситуацiях, коли аналiз ринку вказує на вiдсутнiсть ефективної конкуренцiї, та утримання вiдповiдним оператором цiн на надмiрно високому рiвнi або застосовування цiнового витискання, що завдає шкоди iнтересам кiнцевих споживачiв.
Регуляторнi органи повиннi враховувати iнвестицiї, здiйсненi оператором, та дозволяти йому мати обґрунтовану норму прибутку на вкладений капiтал.
f) зобов'язання оприлюднювати конкретнi зобов'язання, встановленi для постачальникiв послуг регуляторним органом, iз зазначенням конкретної продукцiї/послуг та географiчних ринкiв. Поновлена iнформацiя за умови, що вона не є конфiденцiйною та не мiстить дiлової таємницi, має бути оприлюднена у такий спосiб, який гарантує всiм заiнтересованим сторонам вiльний доступ до цiєї iнформацiї.
g) зобов'язання прозоростi вимагає, щоб оператори були зобов'язанi оприлюднювати визначену iнформацiю та, зокрема, коли оператор має зобов'язання щодо забезпечення вiдсутностi дискримiнацiї, регулятор може вимагати вiд такого оператора оприлюднювати референтну пропозицiю, яка має бути достатньо роздiльною для того, щоб забезпечити, щоб постачальники послуг не повиннi були сплачувати за послуги, якi не є необхiдними для отримання потрiбної послуги, з наданням опису вiдповiдних пропозицiй за компонентами вiдповiдно до потреб ринку та пов'язаних з ними умовами, зокрема цiни.
4. Сторони забезпечують, щоб постачальник послуг, який намагається отримати взаємне пiдключення з iншим постачальником послуг, який визначений таким, що має суттєвий ринковий вплив, мав доступ або у будь-який момент часу чи пiсля закiнчення обгрунтованого строку, який був оприлюднений, до вiдповiдного незалежного нацiонального органу, який може бути визначено регуляторним органом у статтi 115(2)(d) цiєї Угоди, з метою вирiшення спорiв, пов'язаних умовами надання взаємного пiдключення та/або доступу.
Стаття 119
Обмеженi ресурси
1. Сторони забезпечують, щоб будь-якi процедури, передбаченi для надання та використання обмежених ресурсiв, зокрема частоти, номери та права доступу, застосовувалися на об'єктивнiй, пропорцiйнiй, вчаснiй, прозорiй та недискримiнацiйнiй основi. Поточний стан надання дiапазонiв частот має бути вiдкритим для громадськостi, однак оприлюднення детальної iнформацiї про частоти, видiленi для конкретних напрямкiв використання урядом, не є обов'язковим.
2. Сторони забезпечують ефективне управлiння радiочастотами для телекомунiкацiйних послуг на своїй територiї з метою забезпечення ефективного та дiєвого використання частотного дiапазону. Якщо попит на конкретнi частоти перевищує наявнi можливостi щодо їх надання, повиннi застосовуватись доцiльнi та прозорi процедури призначення цих частот з метою оптимiзацiї їх використання та сприяння розвитку конкуренцiї.
3. Сторони забезпечують, щоб функцiя видiлення нацiональних номерних ресурсiв та управлiння нацiональними номерними планами була покладена на регуляторний орган.
4. У разi, якщо державнi або мiсцевi органи влади зберiгають за собою право власностi або контроль над постачальниками послуг, якi надають комунiкацiйнi мережi загального користування та/або послуги, повинно бути забезпечено ефективне структурне вiдокремлення функцiй надання прав доступу вiд дiяльностi, пов'язаної з правом власностi або контролем.
Стаття 120
Унiверсальна послуга
1. Кожна Сторона має право самостiйно визначати тип вимог стосовно унiверсальної послуги, якi вона хоче застосовувати.
2. Такi обов'язки чи вимоги самi по собi не вважатимуться антиконкурентними за умови, що їх адмiнiстрування буде здiйснюватися у прозорий, об'єктивний та недискримiнацiйний спосiб. Адмiнiстрування таких обов'язкiв також повинно бути нейтральним стосовно конкуренцiї та не бути бiльш обтяжливим, нiж це необхiдно для того типу унiверсальної послуги, яка була визначена вiдповiдною Стороною.
3. Сторони забезпечують, щоб всi постачальники послуг мали право на надання унiверсальної послуги та щоб жоден постачальник послуг не був апрiорi визнаний неприйнятним. Визначення прийнятностi повинно здiйснюватися на основi дiєвого, прозорого, об'єктивного та недискримiнацiйного механiзму. У разi необхiдностi Сторони оцiнюють, чи не створює надання унiверсальної послуги невиправданого навантаження на органiзацiю (органiзацiї), призначену (призначенi) надавати унiверсальну послугу. У випадках, якi є виправданими на пiдставi таких розрахункiв з урахуванням ринкової вигоди (якщо така iснує), яку матиме органiзацiя, яка надає унiверсальну послугу, регуляторнi органи визначають, чи необхiдно застосувати механiзм надання компенсацiї вiдповiдному постачальнику (постачальникам) послуг або спiльного розподiлу чистих витрат, пов'язаних з вимогами щодо надання унiверсальної послуги.
4. Сторони забезпечують, щоб:
a) каталоги всiх абонентiв1 були доступними для користувачiв у друкованiй та/або електроннiй формi та регулярно поновлювалися щонайменше один раз на рiк;
____________
1 Вiдповiдно до застосовних
правил з обробки персональних даних i захисту
приватного життя в секторi електронних
комунiкацiй.
b) органiзацiї, якi надають послуги, зазначенi у пiдпунктi (a), дотримувалися принципу недискримiнацiї у роботi з iнформацiєю, що була надана їм iншими органiзацiями.
Стаття 121
Транскордонне надання електронних
комунiкацiйних послуг
Сторони не застосовують та не пiдтримують будь-яких заходiв, якi обмежують транскордонне надання електронних комунiкацiйних послуг.
Стаття 122
Конфiденцiйнiсть iнформацiї
Кожна Сторона забезпечує конфiденцiйнiсть електронних комунiкацiй та пов'язаних з ними циркулюючих даних через електроннi комунiкацiйнi мережi загального доступу та доступнi населенню електроннi комунiкацiйнi послуги без обмеження торгiвлi послугами.
Стаття 123
Спори мiж постачальниками послуг
1. Сторони забезпечують, щоб у випадку виникнення спорiв мiж постачальниками послуг, що надають електроннi комунiкацiйнi мережi або послуги, у зв'язку з правами та обов'язками, визначеними в цiй Главi, вiдповiдний регуляторний орган був зобов'язаний на запит будь-якої зi Сторiн прийняти обов'язкове для виконання рiшення щодо вирiшення вiдповiдного спору у найкоротшi термiни та у будь-якому випадку зробити це протягом чотирьох мiсяцiв.
2. Рiшення регуляторного органу мають бути доступними для громадськостi з урахуванням вимог забезпечення комерцiйної конфiденцiйностi. Заiнтересованi сторони повиннi отримати повну iнформацiю щодо пiдстав для прийняття вiдповiдного рiшення.
3. У разi, якщо спiр стосується транскордонного надання послуг, вiдповiднi регуляторнi органи координують свої дiї з метою вирiшення такого спору.
Стаття 124
Нормативно-правове наближення
1. Сторони визнають важливiсть наближення чинного законодавства України до права Європейського Союзу. Україна забезпечує поступове приведення своїх чинних законiв та майбутнього законодавства у вiдповiднiсть до acquis ЄС.
2. Таке наближення розпочинається з дати пiдписання цiєї Угоди та поступово поширюватиметься на всi елементи acquis ЄС, зазначенi у Додатку XVII до цiєї Угоди.
Пiдроздiл 6
ФIНАНСОВI ПОСЛУГИ
Стаття 125
Сфера застосування та визначення термiнiв
1. У цьому Пiдроздiлi встановлюються принципи нормативно-правової бази для всiх фiнансових послуг, якi пiдлягають лiбералiзацiї вiдповiдно до Частин 2, 3 та 4 цiєї Глави.
2. Для цiлей цього Пiдроздiлу та Частин 2, 3 та 4 цiєї Глави:
a) "фiнансова послуга" означає будь-яку послугу фiнансового характеру, яка пропонується постачальником фiнансових послуг Сторони. До фiнансових послуг належать такi види дiяльностi:
i) Страховi i пов'язанi зi страхуванням послуги
1. пряме страхування (зокрема спiльне страхування):
a) страхування життя;
b) страхування iнше, нiж страхування життя.
2. перестрахування та ретроцесiя;
3. страхове посередництво, зокрема брокерськi операцiї та агентськi послуги; та
4. послуги, що є допомiжними стосовно страхування, зокрема консультацiйна дiяльнiсть, актуарнi послуги, послуги з оцiнки ризику та послуги з вирiшення претензiй.
ii) Банкiвськi та iншi фiнансовi послуги (за винятком страхування):
1. послуги з прийняття вкладiв та iнших коштiв, що пiдлягають поверненню, вiд населення;
2. послуги з кредитування всiх видiв, у тому числi споживчий кредит, кредит пiд заставу нерухомостi, факторинг та фiнансування комерцiйних операцiй;
3. фiнансовий лiзинг;
4. усi платежi i послуги з переказу грошей, зокрема кредитнi, розрахунковi та дебетовi картки, дорожнi чеки та банкiвськi тратти;
5. послуги з надання гарантiй i поручительств;
6. укладання угод вiд власного iменi або вiд iменi клiєнтiв на бiржi, поза нею або будь-яким iншим чином стосовно:
a) iнструментiв грошового ринку (зокрема чекiв, векселiв, депозитних сертифiкатiв);
b) валюти;
c) похiдних iнструментiв, включаючи ф'ючерси та опцiони, але не обмежуючись ними;
d) курсових та вiдсоткових iнструментiв, зокрема такi iнструменти, як свопи та угоди щодо форвардної вiдсоткової ставки;
e) переказних цiнних паперiв;
f) iнших оборотних iнструментiв та фiнансових активiв, зокрема дорогоцiнних металiв у зливках;
7. участь у якостi агента в емiсiї всiх типiв цiнних паперiв, зокрема андерайтинг та розмiщення (як у вiдкритому, так i у закритому порядку) i надання послуг, пов'язаних з такою емiсiєю;
8. посередницькi послуги на грошовому ринку;
9. послуги з управлiння майном, зокрема готiвкове або безготiвкове управлiння, всi форми колективного управлiння iнвестицiями, управлiння пенсiйним фондом, послуги з довiрчого зберiгання, депозитарного та трастового обслуговування;
10. послуги з клiрингу та фiнансового управлiння майном, в тому числi цiннi папери, похiднi iнструменти та iншi обiговi iнструменти;
11. надання та передавання фiнансової iнформацiї, обробка фiнансових даних i пов'язаного iз цим програмного забезпечення;
12. консультативнi, посередницькi та iншi допомiжнi фiнансовi послуги з усiх видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах (1) - (11), зокрема довiдки про кредитоспроможнiсть i аналiз кредиту, дослiдження та поради з питань iнвестицiй та портфеля цiнних паперiв, поради з питань придбання та корпоративної реструктуризацiї i стратегiї.
b) "постачальник фiнансових послуг" означає будь-яку фiзичну або юридичну особу Сторони, яка прагне надавати або надає фiнансовi послуги. Термiн "постачальник фiнансових послуг" не поширюється на державнi установи.
c) "державна установа" означає:
1. уряд, центральний банк або грошово-кредитну установу вiдповiдної Сторони чи юридичну особу, що належить або контролюється Стороною, яка переважно виконує урядовi функцiї чи здiйснює дiяльнiсть для урядових цiлей, не включаючи юридичну особу, основним видом дiяльностi якої є надання фiнансових послуг на комерцiйних умовах; або
2. приватну юридичну особу, яка виконує функцiї, якi зазвичай виконуються центральним банком або фiнансовим вiдомством, пiд час виконання таких функцiй.
d) "нова фiнансова послуга" означає послугу фiнансового характеру, зокрема послуги, якi пов'язанi з iснуючими та новими iнструментами або зi способом постачання таких iнструментiв, якi не надаються будь-яким постачальником фiнансових послуг на територiї однiєї зi Сторiн, але якi надаються на територiї iншої Сторони.
Стаття 126
Пруденцiйний виняток
1. Кожна Сторона може застосовувати або пiдтримувати певнi заходи з пруденцiйних мiркувань, зокрема:
a) захист iнвесторiв, депозитарiїв, власникiв полiсiв або осiб, перед якими постачальник фiнансових послуг має зобов'язання довiрчої особи;
b) забезпечення цiльностi та стабiльностi фiнансової системи вiдповiдної Сторони.
2. Такi заходи не повиннi бути бiльш обтяжливими, нiж це необхiдно для досягнення їхньої мети, та не повиннi бути дискримiнацiйними стосовно постачальникiв фiнансових послуг iншої Сторони у порiвняннi з подiбними власними постачальниками фiнансових послуг.
3. Жодне положення цiєї Угоди не може тлумачитися як вимога щодо розголошення Стороною iнформацiї, яка стосується справ та рахункiв iндивiдуальних клiєнтiв, або будь-якої конфiденцiйної iнформацiї чи iнформацiї, що є об'єктом приватної власностi, яка знаходиться у розпорядженнi державних установ.
4. Без шкоди для iнших засобiв пруденцiйного регулювання транскордонної торгiвлi фiнансовими послугами Сторона може вимагати реєстрацiї транскордонних постачальникiв фiнансових послуг iншої Сторони та постачальникiв фiнансових iнструментiв.
Стаття 127
Ефективне та прозоре регулювання
1. Кожна Сторона докладає всiх зусиль, щоб заздалегiдь надати всiм заiнтересованим особам iнформацiю про будь-який захiд загальної дiї, який ця Сторона пропонує застосувати з метою надання таким особам можливостi представити свої коментарi щодо цього заходу. Iнформацiя про такий захiд має бути надана:
a) шляхом офiцiйної публiкацiї; або
b) в iншiй письмовiй або електроннiй формi.
2. Кожна Сторона повинна зробити доступними для заiнтересованих осiб свої вимоги стосовно заповнення заяв, пов'язаних iз наданням фiнансових послуг.
За запитом заявника вiдповiдна Сторона повинна поiнформувати цього заявника про статус його заяви. Якщо вiдповiдна Сторона потребує додаткової iнформацiї вiд заявника, вона повинна невiдкладно повiдомити про це заявнику.
Кожна Сторона докладає необхiдних зусиль для забезпечення впровадження мiжнародних стандартiв регулювання та нагляду у сферi фiнансових послуг та для боротьби з ухиленням вiд сплати податкiв на всiй її територiї. Такi мiжнароднi стандарти включають, зокрема, "Основнi принципи ефективного банкiвського нагляду" Базельського комiтету, "Основнi принципи страхування" Мiжнародної асоцiацiї органiв нагляду за страховою дiяльнiстю, "Цiлi та принципи регулювання обiгу цiнних паперiв" Мiжнародної органiзацiї комiсiй з цiнних паперiв, Угоду ОЕСР про обмiн iнформацiєю з питань оподаткування", Заяву країн-членiв "Групи двадцяти" про прозорiсть iнформацiї та обмiн iнформацiєю для цiлей оподаткування" та "Сорок рекомендацiй" та "Дев'ять спецiальних рекомендацiй стосовно боротьби iз фiнансуванням тероризму" Групи з розробки фiнансових заходiв боротьби з вiдмиванням грошей (FATF).
Сторони також беруть до уваги "Десять основних принципiв обмiну iнформацiєю", якi поширюються мiнiстрами фiнансiв країн-членiв "Групи семи", та зобов'язуються вжити всiх необхiдних крокiв для застосування цих принципiв у своїх двостороннiх вiдносинах.
Стаття 128
Новi фiнансовi послуги
Кожна Сторона дозволяє постачальникам фiнансових послуг iншої Сторони, заснованим на територiї цiєї Сторони, надавати будь-яку нову фiнансову послугу, подiбну до тих послуг, якi ця Сторона дозволила б надавати власним постачальникам фiнансових послуг згiдно з нацiональним законодавством у подiбних умовах. Сторона може самостiйно визначити юридичну форму надання послуги та може вимагати попереднього отримання дозволу на надання такої послуги. У разi, якщо отримання дозволу є необхiдним, вiдповiдне рiшення має бути прийняте протягом обґрунтованого перiоду часу, а пiдставою вiдмови у дозволi на надання послуг може бути тiльки пiдстава, визначена у статтi 126 цiєї Угоди.
Стаття 129
Обробка даних
1. Кожна Сторона дозволяє постачальнику фiнансових послуг iншої Сторони передавати iнформацiю в електроннiй або iншiй формi на своїй територiї та поза нею для цiлей обробки даних, якщо така обробка є необхiдною в ходi звичайної дiяльностi такого постачальника фiнансових послуг.
2. Кожна Сторона вживає адекватних спецiальних заходiв з метою захисту права на приватне життя та основоположних прав i свобод людини, зокрема у зв'язку з передачею персональних даних.
Стаття 130
Особливi винятки
1. Жодне положення цiєї Глави не може тлумачитися як таке, що не дозволяє Сторонi, зокрема її державним установам, виключно здiйснювати на своїй територiї види дiяльностi або надавати послуги, якi становлять частину державного пенсiйного плану або системи соцiального забезпечення, крiм ситуацiй, коли такi види дiяльностi можуть здiйснюватися постачальниками фiнансових послуг в умовах конкуренцiї з державними установами або приватними органiзацiями вiдповiдно до внутрiшнiх нацiональних правил вiдповiдної Сторони.
2. Жодне положення цiєї Угоди не поширюється на види дiяльностi, якi здiйснюються центральним банком чи грошово-кредитною установою або будь-якою iншою державною установою, з метою реалiзацiї монетарної полiтики або полiтики регулювання валютного курсу.
3. Жодне положення цiєї Глави не може тлумачитися як таке, що не дозволяє Сторонi, зокрема її державним установам, виключно здiйснювати на своїй територiї види дiяльностi або надавати послуги вiд iменi або пiд гарантiї чи з використанням фiнансових ресурсiв вiдповiдної Сторони або її державних установ.
Стаття 131
Саморегулiвнi органiзацiї
Якщо Сторона для надання фiнансових послуг постачальником iншої Сторони на рiвноправних умовах з постачальником фiнансових послуг цiєї першої Сторони вимагає членства, участi або доступу до будь-якого саморегулiвного органу, бiржi або ринкiв цiнних паперiв або ф'ючерсiв, клiрингового агентства або будь-якої iншої органiзацiї чи асоцiацiї чи якщо ця перша Сторона надає таким установам, безпосередньо або опосередковано, привiлеї або переваги у наданнi фiнансових послуг, то вона повинна забезпечити дотримання вимог статей 88 та 94 цiєї Угоди.
Стаття 132
Клiринговi та платiжнi системи
Вiдповiдно до умов нацiонального режиму кожна Сторона надає постачальникам фiнансових послуг iншої Сторони, заснованим на її територiї, доступ до платiжних та клiрингових систем, операторами яких є державнi установи, та до офiцiйних механiзмiв фiнансування та рефiнансування, якi є доступними за звичайних умов ведення бiзнесу. Ця стаття не спрямована на те, щоб надати доступ до механiзмiв кредитора останньої iнстанцiї Сторони.
Стаття 133
Наближення законодавства
1. Сторони визнають важливiсть наближення чинного законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Україна забезпечить поступове приведення у вiдповiднiсть своїх чинних законiв та майбутнього законодавства до acquis ЄС.
2. Таке наближення розпочинається з дати пiдписання цiєї Угоди та поступово поширюватиметься на всi елементи acquis ЄС, зазначенi у Додатку XVII до цiєї Угоди.
Пiдроздiл 7
Транспортнi послуги
Стаття 134
Сфера дiї
Цей Пiдроздiл визначає принципи лiбералiзацiї транспортних послуг згiдно iз Частинами 2, 3 та 4 цiєї Глави.
Стаття 135
Мiжнародний морський транспорт
1. Ця Угода застосовується до мiжнародних морських перевезень мiж портами України та держав - членiв Європейського Союзу i мiж портами держав - членiв Європейського Союзу. Вона також застосовується до торгiвлi мiж портами України та третiми країнами i мiж портами держав - членiв Європейського Союзу та третiми країнами.
2. Ця Угода не застосовується до внутрiшнiх морських перевезень мiж портами України або мiж портами окремих держав - членiв Європейського Союзу. Незважаючи на попереднє речення, рух обладнання, наприклад порожнiх контейнерiв, якi не перевозяться в якостi вантажу за винагороду мiж портами України або мiж портами окремої держави - члена Європейського Союзу, розглядається як частина мiжнародних морських перевезень.
3. Для цiлей цього Пiдроздiлу та Частин 2, 3 та 4 цiєї Глави:
a) "мiжнароднi морськi перевезення" включають перевезення "вiд дверей до дверей" та мультимодальнi транспортнi операцiї, тобто перевезення товарiв з використанням бiльш, нiж одного виду транспорту, зокрема "морське плече", за єдиним транспортним документом, та iз цiєю метою пряме укладення контрактiв з постачальниками послуг iншими видами транспорту;
b) "морськi навантажувально-розвантажувальнi послуги" означають дiяльнiсть, яку виконують стивiдорнi компанiї, зокрема оператори термiналiв, але не включаючи безпосередньої дiяльностi портових вантажникiв, коли ця робоча сила органiзована незалежно вiд стивiдорних компанiй та операторiв термiналiв. Така дiяльнiсть включає органiзацiю та нагляд за:
i) навантаженням/розвантаженням вантажу на/з судна;
ii) закрiпленням/розкрiпленням вантажу;
iii) прийомом/доставкою та зберiганням вантажiв перед завантаженням на судно або пiсля розвантаження;
c) "послуги з митного оформлення" (або послуги агента з митного очищення) означає дiяльнiсть, що полягає у проведеннi вiд iменi iншої сторони митних формальностей щодо iмпорту, експорту або транзитних перевезень вантажiв незалежно вiд того, чи така послуга є основною дiяльнiстю постачальника послуг, чи звичайним доповненням до основного виду дiяльностi;
d) "послуги контейнерних станцiй та депо" означають дiяльнiсть, що полягає у зберiганнi контейнерiв у межах порту або на вiддаленнi вiд моря з метою їхнього заповнення/розвантаження, ремонту та пiдготовки до вiдправки вантажу;
e) "морськi агентськi послуги" означають дiяльнiсть, що полягає у виконаннi у визначенiй географiчнiй зонi агентських функцiй щодо представлення комерцiйних iнтересiв однiєї чи бiльше компанiй-перевiзникiв стосовно:
i) маркетингу та продажу послуг морських перевезень та пов'язаних з ними послуг, починаючи з визначення вартостi до виставлення вiдповiдних рахункiв, а також надання коносаментiв вiд iменi компанiй, придбання та перепродаж необхiдних пов'язаних послуг, пiдготовка документацiї та надання комерцiйної iнформацiї;
ii) дiяльностi вiд iменi компанiї щодо органiзацiї заходу судна або прийому вантажiв у разi необхiдностi
f) "транспортно-експедицiйнi послуги" означають дiяльнiсть, яка полягає в органiзацiї та монiторингу вiдправки вантажiв вiд iменi вантажовiдправника шляхом органiзацiї транспортування та супутнiх послуг, пiдготовки документацiї та надання комерцiйної iнформацiї;
g) "фiдернi послуги" означають попереднє та подальше транспортування мiжнародних вантажiв морем, зокрема контейнерiв, мiж портами на територiї Сторони.
4. Кожна Сторона надає суднам пiд прапором iншої Сторони або таким, що знаходяться в управлiннi постачальника послуг iншої Сторони, режим не менш сприятливий, нiж той, що застосовується до власних суден або суден будь-якої третьої країни, залежно вiд того, який буде бiльш сприятливим, стосовно, inter alia, доступу до портiв, використання iнфраструктури та портових послуг, застосування морських допомiжних послуг1, а також пов'язаних з ними ставок та зборiв, митних послуг, розподiлу мiсць для стоянки та послуг iз завантаження та розвантаження.
____________
1 Допомiжнi морськi послуги
включають морськi
навантажувально-розвантажувальнi послуги,
складськi послуги та послуги зберiгання, послуги
з митного оформлення, послуги контейнерних
станцiй та депо, морськi агентськi послуги,
транспортно-експедицiйнi (морськi) послуги,
послуги оренди суден з екiпажем, обслуговування
та ремонт суден, послуги буксирування та
допомiжнi послуги для морських перевезень.
5. Сторони ефективно застосовують принципи необмеженого доступу до мiжнародних морських ринкiв та торгiвлi на комерцiйнiй та недискримiнацiйнiй основi.
6. При застосуваннi принципiв пунктiв 4 та 5 цiєї статтi Сторони з дати набрання чинностi цiєю Угодою повиннi:
a) не включати положення про розподiл вантажiв до майбутнiх угод з третiми країнами щодо послуг з морських перевезень, зокрема сухий вантаж та вантаж у рiдкому станi та лiнiйнi перевезення, та припинити дiю положень про розподiл вантажiв у разi, якщо вони iснують у попереднiх угодах; та
b) скасувати або утримуватись вiд впровадження будь-яких адмiнiстративних, технiчних та iнших заходiв, якi можуть мати непрямий обмежувальний чи дискримiнацiйний вплив на громадян або компанiї iншої Сторони з постачання послуг з морських мiжнародних перевезень.
7. Кожна Сторона дозволяє постачальникам послуг з мiжнародних морських перевезень iншої Сторони мати установи на її територiї на умовах заснування та управлiння не менш сприятливих, нiж тi, що застосовуються до її постачальникiв послуг або таких з третiх країн, якi є кращими. Вiдповiдно до положень Частини 2 цiєї Глави, що стосується дiяльностi таких установ, кожна Сторона надає дозвiл постачальникам послуг iншої Сторони вести таку господарську дiяльнiсть згiдно з її законодавством та правилами, яку наведено нижче, але не обмежуючись таким:
a) видавничу дiяльнiсть, вивчення ринку та продаж послуг з морських перевезень та супутнiх послуг, починаючи з визначення вартостi до виставлення вiдповiдних рахункiв, вiд власного iменi або вiд iменi iнших постачальникiв послуг з мiжнародних морських перевезень за прямими домовленостями iз замовниками;
b) надання комерцiйної iнформацiї будь-якими засобами, зокрема через комп'ютеризованi iнформацiйнi системи та електронну систему обмiну даними (що є предметом будь-яких недискримiнацiйних обмежень стосовно телекомунiкацiй);
c) пiдготовку документацiї стосовно перевезень та митних процедур та iншої документацiї стосовно походження та характеру вантажу, який пiдлягає перевезенню;
d) органiзацiю заходу судна або доставки вантажiв вiд власного iменi або вiд iменi iнших постачальникiв послуг з мiжнародних морських перевезень;
e) укладення будь-якої комерцiйної домовленостi з будь-якими мiсцевими судноплавними агентствами, включаючи участь у розподiлi акцiй пiдприємства та участь у наймi мiсцевого персоналу або iз-за кордону згiдно з положеннями цiєї Угоди;
f) придбання та використання вiд власного iменi або вiд iменi своїх замовникiв (i перепродаж своїм замовникам) транспортних послуг будь-якого виду, зокрема перевезення внутрiшнiми водними шляхами, автомобiльним та залiзничним транспортом, а також послуг, пов'язаних з усiма видами перевезень, необхiдних для надання єдиної транспортної послуги;
g) володiння обладнанням для ведення господарської дiяльностi.
8. Кожна Сторона повинна зробити для постачальникiв послуг з мiжнародних морських перевезень iншої Сторони на обґрунтованих та недискримiнацiйних умовах доступними такi послуги в порту: лоцманська проводка, буксирування та допомога при буксируваннi, постачання продовольства, заправка та водопостачання, збiр смiття та утилiзацiя баластних вiдходiв, послуги капiтана порту, навiгацiйна допомога, береговi експлуатацiйнi послуги в порту, якi є важливими для функцiонування судна, зокрема зв'язок, водо- та електропостачання, послуги аварiйно-ремонтної майстернi, якiрна стоянка, причал та причальнi послуги.
9. Кожна Сторона дозволяє постачальникам послуг з мiжнародних морських перевезень iншої Сторони надавати послуги з мiжнародних морських перевезень, зокрема "морське плече" у внутрiшнiх водних шляхах iншої Сторони.
10. Кожна Сторона дозволяє постачальникам послуг з мiжнародних морських перевезень iншої Сторони користуватися на недискримiнацiйнiй основi та на узгоджених мiж залученими компанiями умовах фiдерними послугами, що надаються постачальниками послуг з мiжнародних морських перевезень, якi зареєстрованi в першiй Сторонi, мiж портами України або мiж портами держави - члена Європейського Союзу.
11. Ця Угода не впливає на застосування угод про морське торговельне судноплавство, укладених мiж Україною та державами - членами Європейського Союзу, з питань, якi не охоплюються цiєю Угодою. Якщо ця Угода є менш сприятливою з певних питань, нiж iснуючi угоди мiж Україною та окремими державами - членами Європейського Союзу, бiльш сприятливi положення матимуть перевагу без шкоди для зобов'язань Сторони ЄС та з урахуванням Договору про функцiонування Європейського Союзу. Положення цiєї Угоди замiнюють положення попереднiх двостороннiх угод, укладених мiж Україною та державами - членами ЄС, якщо положення останнiх несумiснi з попереднiми, за винятком ситуацiй, якi згаданi в попередньому реченнi або тотожнi до них. Положення iснуючих двостороннiх угод, якi не охоплюються цiєю Угодою, продовжують застосовуватися.
Стаття 136
Автомобiльний, залiзничний та внутрiшнiй водний
транспорт
1. З метою забезпечення скоординованого розвитку та прогресивної лiбералiзацiї перевезень мiж Сторонами вiдповiдно до їхнiх взаємних комерцiйних потреб умови взаємного доступу на ринок для автомобiльного, залiзничного та внутрiшнього водного транспорту будуть визначенi можливими у майбутньому спецiальними угодами в галузях автомобiльного, залiзничного та внутрiшнього водного транспорту.
2. До укладення зазначених у пунктi 1 цiєї статтi угод Сторони не запроваджують умов взаємного доступу на ринок мiж Сторонами, якi є бiльш обмежувальними у порiвняннi iз ситуацiєю, що склалася на дату, що передує датi набрання чинностi цiєю Угодою.
3. Положення iснуючих двостороннiх угод, якi не будуть охоплюватися можливими у майбутньому угодами, як зазначено у пунктi 1 цiєї статтi, продовжують застосовуватися.
Стаття 137
Авiацiйний транспорт
1. З метою забезпечення скоординованого розвитку та прогресивної лiбералiзацiї перевезень мiж Сторонами вiдповiдно до їхнiх взаємних комерцiйних потреб, умови взаємного доступу на ринок повиннi розглядатися вiдповiдно до Угоди мiж Україною та Європейським Союзом про спiльний авiацiйний простiр (далi - CAA).
2. До укладення CAA Сторони не здiйснюють будь-яких заходiв або дiй, бiльш обмежуючих або дискримiнацiйних у порiвняннi iз ситуацiєю, що склалася до набрання чинностi цiєю Угодою.
Стаття 138
Наближення законодавства
Україна узгоджує своє законодавство, у тому числi адмiнiстративнi, технiчнi та iншi норми у сферi мiжнародного морського транспорту з вiдповiдними нормами, прийнятими Стороною ЄС, в тiй мiрi, в якiй таке законодавче наближення сприятиме цiлям лiбералiзацiї, взаємному доступу на ринки Сторiн i руху пасажирiв та вантажiв. Це наближення розпочнеться з дати пiдписання цiєї Угоди та поступово поширюватиметься на всi елементи acquis ЄС, згаданi у Додатку XVII до цiєї Угоди.
Частина 6
Електронна торгiвля
Стаття 139
Мета та принципи
1. Сторони, визнаючи, що електронна торгiвля розширює можливостi ведення торгiвлi в багатьох секторах, домовилися сприяти розвитку електронної торгiвлi мiж ними, зокрема шляхом спiвробiтництва з питань, пов'язаних з електронною торгiвлею вiдповiдно до положень цiєї Глави.
2. Сторони домовилися, що розвиток електронної торгiвлi має здiйснюватися за умови забезпечення повної вiдповiдностi найвищим мiжнародним стандартам захисту iнформацiї з метою забезпечення довiри користувачiв електронної торгiвлi.
3. Сторони домовилися, що електронна передача даних вважається наданням послуг в розумiннi Частини 3 ("Транскордонне надання послуг") цiєї Глави, з якого не стягуються митнi платежi.
Стаття 140
Нормативно-правовi аспекти електронної торгiвлi
1. Сторони пiдтримують дiалог з питань регулювання електронної торгiвлi, що включає, inter alia, такi питання:
a) визнання сертифiкатiв електронних пiдписiв, виданих населенню, та сприяння розвитку послуг транскордонної сертифiкацiї,
b) вiдповiдальнiсть постачальникiв посередницьких послуг у зв'язку з переданням або зберiганням iнформацiї,
c) поводження з небажаними електронними комерцiйними повiдомленнями,
d) захист споживачiв у сферi електронної торгiвлi,
e) будь-якi iншi питання, якi стосуються розвитку електронної торгiвлi.
2. Таке спiвробiтництво може iснувати у формi обмiну iнформацiєю про вiдповiдне законодавство Сторiн стосовно цих питань, а також про впровадження такого законодавства.
Частина 7
Винятки
Стаття 141
Загальнi винятки
1 Без шкоди для загальних виняткiв, визначених у статтi 472 цiєї Угоди, на положення цiєї Глави та Додаткiв XVI-A, XVI-B, XVI-C, XVI-D, XVI-E, XVI-F i XVII до цiєї Угоди поширюються винятки, наведенi в цiй статтi.
2. За умови дотримання вимоги, що такi заходи не застосовуються у спосiб, який є засобом довiльної або невиправданої дискримiнацiї мiж країнами, у яких переважають подiбнi умови, або не будуть становити приховане обмеження права на заснування економiчної дiяльностi або транскордонне постачання послуг, нiщо в цiй Главi не може тлумачитися як таке, що перешкоджає будь-якiй зi Сторiн здiйснювати або забезпечувати виконання заходiв, якi:
a) необхiднi для захисту громадської безпеки, громадської моралi або для забезпечення громадського порядку;
b) необхiднi для забезпечення захисту життя та здоров'я людей, тварин або рослин;
c) стосуються збереження вичерпних природних ресурсiв, якщо такi заходи вживаються разом з обмеженнями, що поширюються на нацiональних iнвесторiв або на внутрiшнє постачання або споживання послуг;
d) необхiднi для забезпечення захисту нацiональних художнiх, iсторичних або археологiчних цiнностей;
e) необхiднi для забезпечення дотримання законiв або правил, якi не є несумiсними з положеннями цiєї Глави, зокрема положення, якi пов'язанi iз:
i) запобiганням шахрайськiй чи оманливiй практицi або вирiшенням питань, що стосуються наслiдкiв невиконання договорiв;
ii) захистом приватного життя осiб у зв'язку з обробкою та поширенням персональних даних, а також забезпеченням конфiденцiйностi документiв i рахункiв приватних осiб;
iii) безпекою.
f) не вiдповiдають положенням статей 88(1) та 94 цiєї Угоди за умови, що рiзниця у режимах спрямована на забезпечення ефективного або рiвноправного встановлення або стягнення прямих податкiв, пов'язаних з економiчною дiяльнiстю, iнвесторами або постачальниками послуг iншої Сторони1.
____________
1 Заходи, спрямованi на
забезпечення рiвноправного або ефективного
встановлення або стягнення прямих податкiв,
включають заходи, що вживаються Стороною
вiдповiдно до своєї системи оподаткування, якi:
i) поширюються на iнвесторiв i постачальникiв послуг, що є нерезидентами, з урахуванням, що податковi обов'язки нерезидентiв визначаються стосовно об'єктiв оподаткування, якi походять з територiї такої Сторони або знаходяться на нiй; або
ii) поширюються на нерезидентiв з метою забезпечення встановлення або стягнення податкiв на територiї Сторони; або
iii) поширюються на нерезидентiв або резидентiв з метою запобiгання ухиленню вiд оподаткування, зокрема заходи iз забезпечення дотримання законодавства; або
iv) поширюються на споживачiв послуг, якi надаються на територiї iншої Сторони або з неї з метою забезпечення встановлення або стягнення податкiв з таких споживачiв, отриманих iз джерел на територiї цiєї Сторони; або
v) розрiзняють iнвесторiв та постачальникiв послуг, якi мають сплачувати податки з об'єктiв оподаткування будь-де у свiтi, вiд iнших iнвесторiв та постачальникiв послуг, з урахуванням рiзницi характеру їхньої податкової бази; або
vi) визначають, розмiщують або розподiляють дохiд, прибуток, надходження, збитки, знижку або кредит для осiб або фiлiй, що є резидентами, чи мiж пов'язаними особами або фiлiями тiєї самої особи з метою захисту податкової бази Сторони.
Податковi умови або концепцiї, викладенi у пунктi (f) цього положення та в цiй примiтцi, визначаються згiдно з податковими визначеннями та концепцiями або еквiвалентними чи подiбними визначеннями та концепцiями, за законодавством тiєї Сторони, що здiйснює вiдповiдний захiд.
3. Положення цiєї Глави та Додаткiв XVI-A, XVI-B, XVI-C, XVI-D, XVI-E, XVI-F i XVII до цiєї Угоди не поширюються на вiдповiднi системи соцiального захисту Сторiн та на дiяльнiсть, яка здiйснюється на територiї кожної Сторони, що пов'язанi, навiть час вiд часу, з реалiзацiєю офiцiйних повноважень.
Стаття 142
Податковi заходи
РНС, що надається згiдно з положеннями цiєї Глави, не поширюється на податковий режим, який Сторони забезпечують або забезпечуватимуть у майбутньому на пiдставi угод мiж Сторонами, спрямованими на уникнення подвiйного оподаткування.
Стаття 143
Винятки, пов'язанi з безпекою
1. Нiщо в цiй Угодi не може тлумачитися як таке, що:
a) вимагає вiд будь-якої Сторони надання будь-якої iнформацiї, розголошення якої ця Сторона вважає несумiсним з принциповими iнтересами власної безпеки; або
b) не дозволяє будь-якiй Сторонi вживати будь-якi iз зазначених нижче заходiв, якi ця Сторона вважає необхiдними для захисту принципових iнтересiв власної безпеки i якi:
i) пов'язанi з виробництвом зброї, вiйськового спорядження або матерiалiв для ведення воєнних дiй чи з торгiвлею ними;
ii) пов'язанi з економiчною дiяльнiстю, яка здiйснюється безпосередньо або опосередковано для цiлей забезпечення вiйськових формувань;
iii) пов'язанi з ядерними або термоядерними матерiалами чи матерiалами, з яких вони виробляються; або
iv) вживаються пiд час вiйни або iнших надзвичайних ситуацiй у мiжнародних вiдносинах; або
c) не дозволяє будь-якiй Сторонi вживати будь-яких заходiв на виконання зобов'язань, якi ця Сторона взяла на себе з метою забезпечення мiжнародного миру та безпеки.
Глава 7
Поточнi платежi та рух капiталу
Стаття 144
Поточнi платежi
Сторони зобов'язуються не обмежувати i дозволяти вiдповiдно до положень статтi VIII Статей Угоди Мiжнародного валютного фонду 1944 року будь-якi платежi та перекази у вiльно конвертованiй валютi за поточними рахунками платiжного балансу мiж Сторонами.
Стаття 145
Рух капiталу
1. Що стосується операцiй на рахунку операцiй з капiталом та фiнансовому рахунку платiжного балансу, то з дати набрання чинностi цiєю Угодою Сторони повиннi забезпечувати вiльний рух капiталу, пов'язаного з надходженням прямих iнвестицiй1 вiдповiдно до законодавства приймаючої країни та iнвестуванням вiдповiдно до положень Глави 6 ("Заснування пiдприємницької дiяльностi, торгiвля послугами та електронна торгiвля") Роздiлу IV цiєї Угоди та виплати або репатрiацiї цих iнвестованих капiталiв та будь-якого прибутку, отриманого з них.
____________
1 У тому числi придбання
нерухомостi, пов'язане з прямими iнвестицiями
2. Що стосується iнших операцiй на рахунку операцiй з капiталом i фiнансовому рахунку платiжного балансу, з дати набрання чинностi цiєю Угодою i без шкоди для iнших положень цiєї Угоди, Сторони повиннi забезпечити:
a) вiльний рух капiталу, пов'язаний з наданням кредитiв, якi стосуються торговельних операцiй, або з наданням послуг, в яких бере участь резидент однiєї зi Сторiн,
b) вiльний рух капiталу, пов'язаний з портфельними iнвестицiями i фiнансовими позиками та кредитами iнвесторiв iншої Сторони.
3. Україна зобов'язується завершити лiбералiзацiю операцiй на рахунку операцiй з капiталом i фiнансовому рахунку платiжного балансу вiдповiдно до рiвня лiбералiзацiї в Сторонi ЄС до дати надання режиму внутрiшнього ринку у сферi фiнансових послуг вiдповiдно до статтi 4(3) Додатка XVII до цiєї Угоди. Позитивна оцiнка законодавства України щодо руху капiталу, його впровадження i постiйного дотримання вiдповiдно до принципiв, викладених у статтi 4(3) Додатка XVII до цiєї Угоди, є необхiдною передумовою для будь-якого рiшення Комiтету з питань торгiвлi щодо надання статусу внутрiшнього ринку у сферi фiнансових послуг.
4. Без шкоди для iнших положень цiєї Угоди Сторони не вводять будь-яких нових обмежень на рух капiталу i поточнi платежi мiж резидентами України та Сторони ЄС i не роблять iснуючi умови бiльш обмежувальними.
Стаття 146
Спецiальнi заходи
Без шкоди для iнших положень цiєї Угоди у разi, якщо за особливих обставин, платежi та рух капiталу мiж Сторонами спричиняють або загрожують спричинити серйознi труднощi з точки зору реалiзацiї операцiй курсової або грошово-кредитної полiтики1 в Українi або однiй чи декiлькох державах - членах Європейського Союзу, вiдповiднi Сторони можуть вдатися до спецiальних заходiв щодо руху капiталу мiж Стороною ЄС i Україною на термiн, що не перевищує шiсть мiсяцiв, якщо такi заходи вкрай необхiднi. Сторона, яка вживає захиснi заходи, повинна негайно iнформувати iншу Сторону про прийняття такого заходу та надавати, наскiльки це можливо, часовi рамки скасування таких заходiв.
____________
1 Включаючи серйознi
труднощi з платiжним балансом.
Стаття 147
Сприяння виконанню та подальша лiбералiзацiя
положень
1. Сторони консультуються одна з одною з метою полегшення руху капiталу мiж Сторонами для сприяння досягненню цiлей цiєї Угоди.
2. Протягом перших чотирьох рокiв з дати набрання чинностi цiєю Угодою Сторони вживають заходiв для створення необхiдних умов для подальшого поступового застосування правил Сторони ЄС про вiльний рух капiталу.
3. До кiнця п'ятого року з дати набрання чинностi цiєю Угодою Комiтет з питань торгiвлi розглядає вжитi заходи та визначає умови подальшої лiбералiзацiї.
Глава 8
Державнi закупiвлi
Стаття 148
Цiлi
Сторони визнають внесок прозорого, недискримiнацiйного, конкурентного i вiдкритого тендерного процесу у сталий економiчний розвиток i встановлюють у якостi своєї мети ефективне, взаємне i поступове вiдкриття вiдповiдних ринкiв закупiвель.
Ця Глава передбачає забезпечення взаємного доступу до ринкiв державних закупiвель на основi принципу нацiонального режиму на загальнодержавному, регiональному та мiсцевому рiвнях для державних контрактiв та договорiв концесiї у традицiйних галузях економiки, а також у комунальному господарствi. Це передбачає послiдовне наближення законодавства України у сферi державних закупiвель до acquis ЄС у сферi державних закупiвель, що супроводжуватиметься iнституцiйною реформою та створенням ефективної системи державних закупiвель на основi принципiв, якими регулюються державнi закупiвлi Сторони ЄС, а також понять та визначень, встановлених в Директивi 2004/18/ЄС Європейського Парламенту i Ради вiд 31 березня 2004 року про координацiю процедур з проведення тендерiв на укладення контрактiв на виконання робiт, постачання товарiв i надання послуг (далi - Директива 2004/18/ЄС) i Директиви 2004/17/ЄС Європейського Парламенту та Ради вiд 31 березня 2004 року про координацiю процедур здiйснення закупiвель суб'єктами, що здiйснюють свою дiяльнiсть у водному, енергетичному, транспортному та поштовому секторах (далi - Директива 2004/17/ЄС).
Стаття 149
Сфера застосування
1. Ця Глава застосовується до державних контрактiв на виконання робiт, постачання товарiв та надання послуг, а також до контрактiв на виконання робiт, постачання товарiв i надання послуг у комунальному та iнфраструктурному секторах, а також договорiв концесiї на виконання робiт та надання послуг.
2. Ця Глава застосовується до будь-якого органу та будь-якої органiзацiї, що здiйснюють закупiвлi, якi вiдповiдають вiдповiдним визначенням у правi ЄС у сферi державних закупiвель (далi - замовники). Це визначення включає також органи й суб'єкти господарювання, якi регулюються публiчним правом i здiйснюють дiяльнiсть у комунальному або iнфраструктурному секторах, такi, як державнi пiдприємства, що здiйснюють вiдповiдну господарську дiяльнiсть, а також приватнi суб'єкти господарювання, якi здiйснюють вiдповiдну дiяльнiсть на пiдставi спецiальних та виключних прав у комунальному або iнфраструктурному секторах.
3. Ця Глава застосовується до контрактiв, вартiсть яких перевищує пороговi значення, встановленi Додатком XXI-P:
Розрахунок оцiночної вартостi державного контракту повинен базуватися на загальнiй сумi, що пiдлягає оплатi, за вирахуванням податку на додану вартiсть. При застосуваннi цих порогових значень Україна розраховуватиме та конвертуватиме такi показники вартостi у власну нацiональну валюту, використовуючи обмiнний курс, встановлений Нацiональним Банком України.
Цi пороговi значення регулярно переглядаються кожнi два роки починаючи з першого парного року пiсля набрання чинностi Угодою, виходячи з середньоденного курсу євро, вираженого у спецiальних правах запозичення, розрахованого за перiод 24 мiсяцi, який закiнчуються в останнiй день серпня, що передував перегляду, та набиратимуть чинностi з 1 сiчня. Пороговi значення, що переглядаються таким чином, у разi необхiдностi округлюються до найближчої тисячi євро. Перегляд порогових значень затверджується Комiтетом з питань торгiвлi згiдно з процедурою, встановленою у Роздiлi VII ("Iнституцiйнi, загальнi та прикiнцевi положення") цiєї Угоди.
Стаття 150
Iнституцiйнi засади
1. Сторони встановлюють або пiдтримують вiдповiдну органiзацiйну структуру та механiзми, необхiднi для належного функцiонування системи державних закупiвель та реалiзацiї вiдповiдних принципiв.
2. У рамках iнституцiйної реформи Україна, зокрема, повинна визначити:
a) центральний орган виконавчої влади, вiдповiдальний за економiчну полiтику, надiлений повноваженнями щодо забезпечення послiдовної полiтики в усiх аспектах, пов'язаних з державними закупiвлями. Такий орган сприяє та координує впровадження положень цiєї Глави та керує процесом адаптацiї законодавства;
b) неупереджений та незалежний орган, завданням якого є перегляд рiшень, прийнятих замовниками в процесi укладання контрактiв. У цьому контекстi поняття "незалежний" означає, що цей орган є органом державної влади, вiдокремленим вiд усiх замовникiв та економiчних операторiв. Рiшення, прийнятi таким органом, можуть переглядатися у судовому порядку.
3. Сторони забезпечують, щоб рiшення, прийнятi органами, вiдповiдальними за розгляд скарг, ефективно виконувались.
Стаття 151
Основнi стандарти, що регулюють процес укладення
державних контрактiв
1. Не пiзнiше, нiж через 6 мiсяцiв з дати набрання чинностi цiєю Угодою, Сторони дотримуються низки основних стандартiв для укладення будь-яких контрактiв, визначених пунктами (2) - (15) цiєї статтi. Цi основнi стандарти походять безпосередньо з правил та принципiв державних закупiвель, якi регулюються acquis ЄС у сферi державних закупiвель, зокрема принципи недискримiнацiї, рiвного ставлення, прозоростi та пропорцiйностi.
Публiкування
2. Сторони забезпечують публiкацiю повiдомлень щодо всiх планованих закупiвель через вiдповiднi засоби масової iнформацiї у спосiб, який є достатнiм для:
a) забезпечення вiдкритостi ринку для конкуренцiї; та
b) надання будь-якому заiнтересованому економiчному оператору можливостi отримати належний доступ до iнформацiї щодо запланованої закупiвлi до того, як контракт буде укладено, та висловити свою заiнтересованiсть у такому контрактi.
3. Обсяг iнформацiї, що пiдлягає публiкуванню, має вiдповiдати рiвню економiчного iнтересу економiчних операторiв до вiдповiдного контракту.
4. Iнформацiя, що пiдлягає публiкуванню, має мiстити принаймнi основнi деталi запропонованого контракту, критерiї якiсного вiдбору, метод вiдбору, критерiї визначення виконавця контракту та будь-яку додаткову iнформацiю, яка може обґрунтовано бути необхiдною економiчним операторам для прийняття рiшення щодо заiнтересованостi у контрактi.
Визначення виконавця контракту
5. Всi контракти укладаються шляхом проведення прозорих та неупереджених процедур визначення виконавця, що запобiгатимуть вчиненню корупцiйних дiянь. Ця неупередженiсть забезпечується, зокрема, через недискримiнацiйне формулювання предмету контракту, рiвний доступ економiчних операторiв, достатнi часовi рамки, а також прозорий i об'єктивний пiдхiд.
6. Пiд час опису характеристик робiт, товарiв або послуг замовники повиннi користуватися загальним описом технiчних та якiсних характеристик i функцiй, а також мiжнародними, європейськими або нацiональними стандартами.
7. Опис характеристик робiт, товарiв або послуг не повинен мiстити посилання на конкретнi марку чи виробника або на конкретний процес чи на торговельну марку, патенти, типи або конкретне мiсце походження чи спосiб виробництва, крiм випадкiв, коли вiдповiдне посилання обґрунтовується предметом контракту та супроводжується словами "або еквiвалент". Перевага має надаватися використанню загальних описiв технiчних та якiсних характеристик чи функцiй.
8. Замовники не висувають умов, що можуть призвести до прямої або опосередкованої дискримiнацiї економiчних операторiв iншої Сторони, таких, як вимога до економiчних операторiв, заiнтересованих у контрактi, бути заснованими у тiй самiй країнi, регiонi або на тiй самiй територiї, що й замовник.
Незважаючи на вищезазначене, у випадках, коли це виправдано конкретними обставинами договору, вiд учасника-переможця може вимагатися створення певної господарської iнфраструктури в мiсцi виконання контракту.
9. Строки для висловлення заiнтересованостi та подання пропозицiй мають бути достатньо тривалими, щоб дозволити економiчним операторам iншої Сторони провести змiстовну оцiнку тендеру та пiдготувати власну пропозицiю.
10. Всi учасники повиннi мати можливiсть заздалегiдь ознайомитись з вiдповiдними правилами, критерiями вiдбору та критерiями визначення виконавця контракту. Цi правила повиннi застосуватись до всiх учасникiв однаковим чином.
11. Замовники можуть запросити лише обмежену кiлькiсть учасникiв для подання пропозицiй за умови, що:
a) така процедура проводиться у прозорий та недискримiнацiйний спосiб; а також
b) вiдбiр ґрунтується тiльки на об'єктивних факторах, таких, як досвiд учасникiв у вiдповiднiй сферi, масштаб їхньої господарської дiяльностi та наявнiсть вiдповiдної iнфраструктури або їхнiй технiчний та професiйний потенцiал.
При залученнi обмеженої кiлькостi учасникiв для участi у поданнi пропозицiй необхiдно враховувати необхiднiсть забезпечення належного рiвня конкуренцiї.
12. Замовники можуть використовувати переговорнi процедури лише у визначених виняткових випадках, коли використання такої процедури по сутi не спотворює конкуренцiю.
13. Замовники можуть використовувати квалiфiкацiйнi системи лише за умови, що перелiк квалiфiкованих операторiв складається шляхом проведення прозорої та вiдкритої процедури, iнформацiя про що була належним чином опублiкована. Контракти, що пiдпадають пiд дiю таких систем, укладаються також на недискримiнацiйнiй основi.
14. Сторони забезпечують, щоб контракти укладалися у прозорий спосiб з тим учасником, який подав економiчно найвигiднiшу пропозицiю або пропозицiю з найнижчою цiною, що вiдповiдає критерiям визначення виконавця та процедурним правилам, встановленим та опублiкованим заздалегiдь. Всiм учасникам повiдомляються остаточнi рiшення без невиправданої затримки. На вимогу учасника, якому не вдалося отримати контракт, повиннi надаватися роз'яснення щодо пiдстав вiдповiдного рiшення з достатнiм рiвнем деталiзацiї, що дозволяє переглянути прийняте рiшення.
Судовий захист
15. Сторони забезпечують, щоб кожна особа, яка має або мала iнтерес до певного контракту та зазнала або ризикує зазнати шкоди внаслiдок заявленого порушення, мала право на ефективний, неупереджений судовий захист вiд будь-якого рiшення замовника стосовно укладення контракту. Рiшення, прийнятi пiд час та пiсля закiнчення такої процедури перегляду, публiкуються у вiдповiдних засобах масової iнформацiї у спосiб, що є достатнiм для iнформування всiх заiнтересованих економiчних операторiв.
Стаття 152
Планування адаптацiї законодавства
1. До початку адаптацiї законодавства Україна подає до Комiтету з питань торгiвлi комплексну "дорожню карту" з реалiзацiї цiєї Глави iз часовими графiками та ключовими поетапними результатами, що повиннi включати всi реформи стосовно адаптацiї законодавства та розвитку iнституцiйного потенцiалу. Ця дорожня карта повинна збiгатися з етапами та часовими рамками, викладеними у Додатку XXI-A до цiєї Угоди.
2. "Дорожня карта" повинна охоплювати всi аспекти реформування та загальнi правовi засади для iмплементацiї у сферi державних закупiвель, зокрема: адаптацiю законодавства для регулювання державних контрактiв, контрактiв у комунальних та iнфраструктурних секторах, договорiв концесiї на виконання робiт та процедури перегляду рiшень замовникiв; змiцнення адмiнiстративної спроможностi на всiх рiвнях, у тому числi з органами оскарження та контрольними механiзмами.
3. Пiсля позитивного висновку Комiтету з питань торгiвлi ця "дорожня карта" розглядається як довiдковий документ для реалiзацiї положень цiєї Глави. Європейський Союз докладатиме всiх зусиль для надання допомоги Українi в реалiзацiї цiєї дорожньої карти.
Стаття 153
Адаптацiя законодавства
1. Україна забезпечує поступове приведення iснуючого та майбутнього законодавства у сферi державних закупiвель у вiдповiднiсть до acquis ЄС у сферi державних закупiвель.
2. Адаптацiя законодавства здiйснюється поетапно згiдно з перiодами, визначеними у Додатку XXI-A та в Додатках XXI-B - XXI-E, XXI-G, XXI-H та XXI-J до цiєї Угоди. Додатки XXI-F та XXI-I до цiєї Угоди визначають необов'язковi елементи, якi не потребують впровадження в законодавство України, тодi, як Додатки XXI-K - XXI-N до цiєї Угоди мiстять елементи acquis ЄС, якi залишаться поза сферою законодавчої адаптацiї. У цьому процесi належна увага повинна придiлятися вiдповiдному прецендентному праву Європейського Суду та iмплементацiйним заходам Європейської Комiсiї, а також, якщо в цьому виникне необхiднiсть, будь-яким змiнам в acquis ЄС, що вiдбуватимуться в той самий час. Реалiзацiя кожного перiоду оцiнюється Комiтетом з питань торгiвлi й пiсля позитивної оцiнки цим органом поєднуватиметься зi взаємним наданням доступу до ринку згiдно з Додатком XXI-A до цiєї Угоди. Європейська Комiсiя повiдомляє Українi без невиправданої затримки про будь-якi змiни в acquis ЄС. Комiсiя надаватиме вiдповiднi консультацiї й технiчну допомогу з метою впровадження таких змiн.
3. Сторони домовились, що Комiтет з питань торгiвлi розпочинає оцiнку наступного етапу адаптацiї лише пiсля того, як завершенi та схваленi заходи з iмплементацiї попереднього етапу згiдно з умовами, передбаченими у пунктi 2 цiєї статтi.
4. Сторони забезпечують, щоб тi аспекти i сфери державних закупiвель, якi не охоплюються цiєю статтею, вирiшувалися вiдповiдно до принципiв прозоростi, недискримiнацiї та рiвного ставлення, що визначенi статтею 151 цiєї Угоди.
Стаття 154
Доступ до ринку
1. Сторони домовилися, що ефективне i взаємне вiдкриття вiдповiдних ринкiв має здiйснюватись поступово та одночасно. Протягом процесу адаптацiї законодавства рiвень доступу до ринку, що надається Сторонами на умовах взаємностi, пов'язується з досягнутим прогресом адаптацiї законодавства вiдповiдно до Додатка XXI-A до цiєї Угоди.
2. Рiшення щодо початку наступного етапу вiдкриття ринку приймається на пiдставi оцiнки якостi прийнятого законодавства, а також його практичного застосування. Така оцiнка регулярно здiйснюється Комiтетом з питань торгiвлi.
3. У тiй мiрi, в якiй Сторона згiдно з Додатком XXI-A до цiєї Угоди вiдкрила свiй ринок закупiвель для iншої Сторони, Сторона ЄС надасть доступ до процедур укладення контрактiв українським компанiям - заснованим як в межах, так i поза межами Сторони ЄС - згiдно з правилами державних закупiвель Сторони ЄС на умовах не менш сприятливих, нiж тi, що застосовується до компанiй Сторони ЄС; Україна надасть доступ до процедур укладення контрактiв компанiям Сторони ЄС - заснованим як в межах, так i поза межами України - згiдно з нацiональними правилами державних закупiвель на умовах не менш сприятливих, нiж тi, що застосовуються до українських компанiй.
4. Пiсля реалiзацiї останнього етапу адаптацiї законодавства Сторони розглянуть можливiсть взаємного надання доступу до ринкiв стосовно закупiвель, вартiсть яких є навiть нижчою, нiж пороговi значення, визначенi у статтi 149(3) цiєї Угоди.
5. Фiнляндiя зберiгає свою позицiю щодо Аландських островiв.
Стаття 155
Iнформацiя
1. Сторони забезпечують належний рiвень поiнформованостi замовникiв та економiчних операторiв щодо процедур державних закупiвель, у тому числi шляхом публiкацiї у повному обсязi вiдповiдного законодавства та адмiнiстративних рiшень.
2. Сторони забезпечать ефективне поширення iнформацiї щодо тендерних можливостей.
Стаття 156
Спiвробiтництво
1. Сторони посилюють спiвробiтництво шляхом обмiну досвiдом та iнформацiєю, що стосується їхнiх найкращих практик та нормативно-правової бази.
2. Сторона ЄС сприяє iмплементацiї цiєї Глави, у тому числi шляхом надання технiчної допомоги, коли це доцiльно. Згiдно з положеннями про фiнансове спiвробiтництво в Роздiлi VI ("Фiнансове спiвробiтництво та положення щодо боротьби iз шахрайством") цiєї Угоди, конкретнi рiшення про фiнансову допомогу приймаються шляхом застосування вiдповiдних фiнансових механiзмiв та iнструментiв Сторони ЄС.
3. Iндикативний перелiк питань спiвробiтництва включено до Додатка XXI-O до цiєї Угоди.
Глава 9
Iнтелектуальна власнiсть
Частина 1
Загальнi положення
Стаття 157
Цiлi
Цiлями цiєї Глави є:
a) спрощення створення i комерцiйного використання iнновацiйних продуктiв та продуктiв творчої дiяльностi на територiї Сторiн; i
b) досягнення належного та ефективного рiвня охорони i захисту прав iнтелектуальної власностi.
Стаття 158
Характер i сфера дiї зобов'язань
1. Сторони забезпечують належне та ефективне виконання зобов'язань за мiжнародними договорами у сферi iнтелектуальної власностi, учасниками яких вони є, зокрема за Угодою про торговельнi аспекти прав iнтелектуальної власностi, що мiститься в Додатку 1C до Угоди СОТ (далi - Угода ТРIПС). Положення цiєї Глави доповнюють та уточнюють права i зобов'язання Сторiн згiдно з Угодою ТРIПС та iншими мiжнародними договорами у сферi iнтелектуальної власностi.
2. Для цiлей цiєї Угоди права iнтелектуальної власностi включають авторське право, зокрема право на комп'ютернi програми i бази даних, а також сумiжнi права, права, пов'язанi з патентами, зокрема патенти на винаходи у галузi бiотехнологiй, торговельнi марки, фiрмовi найменування, якщо вони охороняються у формi виключного права iнтелектуальної власностi вiдповiдним нацiональним законодавством, промисловi зразки, компонування (топографiї) iнтегральних мiкросхем, географiчнi зазначення, зокрема зазначення походження, зазначення джерела походження, сорти рослин, охорону конфiденцiйної iнформацiї та захист вiд недобросовiсної конкуренцiї, як це передбачено статтею 10 bis Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi (1967 року) (далi - Паризька конвенцiя).
Стаття 159
Передача технологiй
1. Сторони домовились обмiнюватись думками та iнформацiєю щодо своєї нацiональної та мiжнародної практики i полiтики стосовно передачi технологiй. Зокрема, це включає заходи щодо спрощення iнформацiйних потокiв, дiлового партнерства, лiцензiйних та субпiдрядних угод на добровiльнiй основi. Особливу увагу необхiдно звертати на умови, необхiднi для створення належного сприятливого середовища для передачi технологiй у приймаючих державах, зокрема на такi питання, як вiдповiдна законодавча база i розвиток людського капiталу.
2. Сторони гарантують охорону законних iнтересiв власникiв прав iнтелектуальної власностi.
Стаття 160
Вичерпання прав
Сторони можуть встановлювати власний режим вичерпання прав iнтелектуальної власностi з урахуванням положень Угоди ТРIПС.
Частина 2
Стандарти, що стосуються прав iнтелектуальної
власностi
Пiдроздiл 1
Авторське право та сумiжнi права
Стаття 161
Надання охорони
Сторони дотримуються:
a) Статей 1 - 22 Мiжнародної конвенцiї про охорону iнтересiв виконавцiв, виробникiв фонограм i органiзацiй мовлення (1961 року) (далi - Римська конвенцiя);
b) Статей 1 - 18 Бернської конвенцiї про охорону лiтературних та художнiх творiв (1886 року, з останнiми змiнами у 1979 року) (далi - Бернська конвенцiя);
c) Статей 1 - 14 Договору Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi (далi - ВОIВ) про авторське право - (1996 року) (далi - WCT); та
d) Статей 1 - 23 Договору ВОIВ про виконання i фонограми (1996 року).
Стаття 162
Строк чинностi авторського права
1. Права автора лiтературного або художнього твору в розумiннi статтi 2 Бернської конвенцiї є чинними протягом життя автора i 70 рокiв пiсля його смертi, незалежно вiд того, коли твiр був правомiрно оприлюднений.
2. У випадку, якщо твiр створено у спiвавторствi, строк, що згадується у пунктi 1 цiєї статтi, обчислюється з дати смертi автора, який помер останнiм.
3. У випадку анонiмних творiв або творiв, пiдписаних псевдонiмом, строк охорони становить 70 рокiв з дати, коли твiр був правомiрно оприлюднений. Проте якщо вибраний автором псевдонiм не залишає сумнiвiв щодо його особистостi або якщо автор розкриває своє iм'я протягом строку, згаданого у першому реченнi, застосовується строк охорони, встановлений у пунктi 1 цiєї статтi.
4. Якщо твiр публiкується томами, частинами, окремими випусками, виданнями або серiями i строк охорони починається з дати, коли твiр був правомiрно доведений до загального вiдома, то строк охорони починається для кожної частини твору окремо.
5. У випадку творiв, для яких строк охорони не обчислюється з дати смертi автора або авторiв i якi не були правомiрно оприлюдненi протягом 70 рокiв з дати їх створення, охорона припиняється.
Стаття 163
Строк охорони авторського права на
кiнематографiчнi або аудiовiзуальнi твори
1. Режисер-постановник кiнематографiчного або аудiовiзуального твору розглядається як його автор або один з його авторiв. Сторони можуть визначити iнших спiвавторiв.
2. Строк охорони авторського права на кiнематографiчнi або аудiовiзуальнi твори спливає не ранiше, нiж через 70 рокiв з дати смертi останньої з групи визначених за життя осiб, незалежно вiд того, чи зазначенi цi особи як спiвавтори. Ця група має щонайменше включати режисера-постановника, автора сценарiю, автора дiалогiв i композитора музики, спецiально створених для використання в кiнематографiчному або аудiовiзуальному творi.
Стаття 164
Строк дiї сумiжних прав
1. Строк дiї прав виконавцiв спливає не ранiше, нiж через 50 рокiв вiд дати виконання. Проте якщо запис виконання правомiрно опублiкований або правомiрно оприлюднений протягом цього перiоду, строк дiї прав спливає не ранiше нiж через 50 рокiв вiд дати першої такої публiкацiї або першого такого оприлюднення, залежно вiд того, яка дата є бiльш ранньою.
2. Строк дiї прав виробникiв фонограм спливає не ранiше, нiж через 50 рокiв вiд дати здiйснення запису. Проте якщо фонограма правомiрно опублiкована протягом цього перiоду, строк дiї зазначених прав спливає не ранiше нiж через 50 рокiв вiд дати першої правомiрної публiкацiї. Якщо публiкацiя протягом перiоду, згаданого у першому реченнi, була неправомiрною i якщо фонограма була правомiрно оприлюднена протягом цього перiоду, строк дiї зазначених прав спливає через 50 рокiв вiд дати першого правомiрного оприлюднення.
3. Строк дiї прав виробникiв першого запису фiльму спливає не ранiше, нiж через 50 рокiв вiд дати здiйснення запису. Проте якщо фiльм правомiрно опублiкований або правомiрно оприлюднений протягом цього перiоду, строк дiї прав спливає не ранiше нiж через 50 рокiв вiд дати першої такої публiкацiї або першого такого оприлюднення, залежно вiд того, яка дата є бiльш ранньою. Термiн "фiльм" означає кiнематографiчний або аудiовiзуальний твiр чи рухомi зображення, як iз звуковим супроводом, так i без нього.
4. Строк дiї прав органiзацiй мовлення спливає не ранiше, нiж через 50 рокiв вiд дати першої трансляцiї передачi, незалежно вiд того, чи транслюється ця передача дротовими, чи ефiрними засобами, у тому числi за допомогою кабельної мережi або супутника.
Стаття 165
Охорона ранiше неопублiкованих творiв
Будь-яка особа, яка пiсля закiнчення строку дiї авторського права, перший раз правомiрно публiкує або правомiрно оприлюднює ранiше неопублiкований твiр, користується таким самим рiвнем охорони майнових прав iнтелектуальної власностi, як i автор. Строк охорони таких прав становить 25 рокiв вiд дати, коли твiр був уперше правомiрно опублiкований або правомiрно оприлюднений.
Стаття 166
Критичнi та науковi публiкацiї
Сторони можуть також охороняти критичнi та науковi публiкацiї творiв, якi стали загальним надбанням. Максимальний строк охорони таких прав становить 30 рокiв вiд дати, коли твiр був уперше правомiрно опублiкований.
Стаття 167
Охорона фотографiй
Фотографiї, якi є оригiнальними у тому розумiннi, що вони є власним продуктом iнтелектуальної дiяльностi автора, охороняються вiдповiдно до статтi 162 цiєї Угоди. Сторони можуть запровадити охорону iнших фотографiй.
Стаття 168
Спiвробiтництво у сферi колективного управлiння
правами
Сторони визнають необхiднiсть укладання угод мiж своїми вiдповiдними органiзацiями колективного управлiння з метою взаємного забезпечення бiльш простого доступу i обмiну iнформацiєю мiж територiями Сторiн, а також забезпечення взаємної передачi авторської винагороди за використання творiв Сторiн або iнших об'єктiв, що охороняються. Сторони визнають необхiднiсть того, щоб їхнi вiдповiднi органiзацiї колективного управлiння досягли високого рiвня ефективностi та прозоростi при виконаннi свої завдань.
Стаття 169
Право на запис
1. Для цiлей цiєї статтi термiн "запис" означає фiксацiю звукiв та зображень або їх вiдтворень, яка дозволяє здiйснювати їх сприйняття, вiдтворення або передавання за допомогою вiдповiдного пристрою.
2. Сторони надають виконавцям виключне право дозволяти або забороняти запис своїх виконань.
3. Сторони надають органiзацiям мовлення виключне право дозволяти або забороняти запис своїх передач, незалежно вiд того, чи транслюються цi передачi дротовими, чи ефiрними засобами, у тому числi за допомогою кабельної мережi або супутника.
4. Органiзацiя кабельного мовлення не має права, передбаченого пунктом 2 цiєї статтi, якщо вона лише ретранслює через кабельну мережу передачу органiзацiї мовлення.
Стаття 170
Ефiрне мовлення i доведення до вiдома публiки
1. Для цiлей цiєї статтi:
a) термiн "ефiрне мовлення" означає передачу бездротовими засобами для приймання публiкою звукiв або зображень та звукiв або їх вiдтворення; така передача за допомогою супутника, а також передача закодованих сигналiв, якщо засоби для декодування надаються для публiчного використання органiзацiєю мовлення або з її дозволу;
b) термiн "оприлюднення" означає передачу для публiки за допомогою будь-якого носiя, iншого, нiж ефiрне мовлення, звукiв виконання чи звукiв або вiдтворення звукiв, записаних на фонограмi. Для цiлей пункту 3 цiєї статтi термiн "оприлюднення" включає створення звукiв або вiдтворення звукiв, записаних на фонограмi, що є чутними для публiки.
2. Сторони надають виконавцям виключне право дозволяти або забороняти ефiрне мовлення бездротовими засобами i оприлюднення своїх виконань, за винятком випадкiв, коли передачi виконання здiйснюються пiд час ефiрного мовлення або є вiдтворенням запису.
3. Сторони надають право виконавцям та виробникам фонограм отримувати виплати одноразової справедливої винагороди, якщо фонограма, опублiкована з комерцiйною метою, або вiдтворення такої фонограми використовується для ефiрного мовлення або для будь-якого публiчного виконання, а також забезпечують розподiл цiєї винагороди мiж вiдповiдними виконавцями i виробниками фонограм. Сторони можуть за вiдсутностi угоди мiж виконавцями i виробниками фонограм визначати умови розподiлу винагороди мiж ними.
4. Сторони надають органiзацiям мовлення виключне право дозволяти або забороняти ретрансляцiю своїх передач бездротовими засобами, а також оприлюднювати свої передачi, якщо таке оприлюднення здiйснюється у загальнодоступних мiсцях пiсля внесення плати за вхiд.
Стаття 171
Право на розповсюдження
1. Сторони надають авторам стосовно оригiналiв їхнiх творiв або їх копiй виключне право дозволяти або забороняти будь-яку форму публiчного розповсюдження шляхом продажу або iншим чином.
2. Сторони надають виключне право доводити до загального вiдома шляхом продажу або iншим чином об'єкти, зазначенi у пiдпунктах (a) - (d) цього пункту, зокрема їхнi копiї:
a) виконавцям щодо записiв їхнiх виконань;
b) виробникам фонограм щодо їхнiх фонограм;
c) виробникам перших записiв фiльмiв щодо оригiналу i копiй їхнiх фiльмiв;
d) органiзацiям мовлення щодо записiв їхнiх передач, як це передбачено статтею 169(3) цiєї Угоди.
Стаття 172
Обмеження
1. Сторони можуть встановлювати обмеження прав, передбачених статтями 169, 170 та 171 цiєї Угоди, стосовно:
a) приватного використання;
b) використання коротких витягiв у зв'язку з повiдомленням останнiх подiй;
c) поодинокого вiдтворення органiзацiєю мовлення за допомогою своїх власних засобiв i для своїх власних передач мовлення;
d) використання лише з метою навчання або наукового дослiдження.
2. Незважаючи на пункт 1 цiєї статтi, Сторони можуть встановлювати такi самi обмеження стосовно охорони прав виконавцiв, виробникiв фонограм, органiзацiй мовлення i виробникiв перших записiв фiльмiв, якi встановлюються стосовно охорони авторського права на лiтературнi i художнi твори. Проте примусове лiцензування може запроваджуватися лише в тому обсязi, в якому воно є сумiсним з Римською конвенцiєю.
3. Обмеження, встановленi пунктами 1 i 2 цiєї статтi, застосовуються лише в окремих особливих випадках, якi не суперечать нормальному використанню об'єкта, що охороняється, i не перешкоджають невиправдано реалiзацiї законних iнтересiв правовласника.
Стаття 173
Право на вiдтворення
Сторони надають виключне право дозволяти або забороняти пряме чи опосередковане, тимчасове чи постiйне вiдтворення будь-якими засобами та у будь-якiй формi повнiстю або частково:
a) авторам щодо їхнiх творiв;
b) виконавцям щодо записiв їхнiх виконань;
c) виробникам фонограм щодо їхнiх фонограм;
d) виробникам перших записiв фiльмiв щодо оригiналу i копiй їхнiх фiльмiв;
e) органiзацiям мовлення щодо записiв їхнiх передач, незалежно вiд того, чи транслюються цi передачi дротовими, чи ефiрними засобами, у тому числi за допомогою кабельної мережi або супутника.
Стаття 174
Право на оприлюднення творiв i право на доведення
до загального вiдома iнших об'єктiв, що
охороняються
1. Сторони надають авторам виключне право дозволяти або забороняти будь-яке оприлюднення їхнiх творiв дротовими або бездротовими засобами, зокрема доведення до загального вiдома їхнiх творiв у такий спосiб, що будь-яка особа може мати до них доступ з будь-якого мiсця i в будь-який час за її власним вибором.
2. Сторони надають виключне право дозволяти або забороняти доводити до загального вiдома, дротовими або бездротовими засобами, у такий спосiб, що будь-яка особа може мати до них доступ з будь-якого мiсця i в будь-який час за її власним вибором:
a) виконавцям щодо записiв їхнiх виконань;
b) виробникам фонограм щодо їхнiх фонограм;
c) виробникам перших записiв фiльмiв щодо оригiналу i копiй їхнiх фiльмiв;
d) органiзацiям мовлення щодо записiв їхнiх передач незалежно вiд того, чи транслюються цi передачi дротовими, чи ефiрними засобами, у тому числi за допомогою кабельної мережi або супутника.
3. Обидвi Сторони домовилися, що права, передбаченi пунктами 1 i 2 цiєї статтi, не обмежуються будь-якими дiями щодо оприлюднення або доведення до загального вiдома, якi передбаченi цiєю статтею.
Стаття 175
Винятки i обмеження
1. Сторони повиннi передбачити, що на тимчасовi випадки з вiдтворення, передбаченi статтею 173 цiєї Угоди, якi є поодинокими або випадковими та якi є складовою й суттєвою частиною технологiчного процесу i єдиною метою яких є надання можливостi:
a) передачi мережею мiж третiми особами та посередником; або
b) правомiрного використання твору або iншого об'єкта, що захищається, i який не має самостiйного економiчного значення, не поширюється дiя права на вiдтворення, передбаченого статтею 173 цiєї Угоди.
2. Якщо Сторони запроваджують винятки або обмеження стосовно права на вiдтворення вiдповiдно до статтi 173 цiєї Угоди, то вони можуть запроваджувати аналогiчнi винятки або обмеження стосовно права на розповсюдження вiдповiдно до статтi 171(1) цiєї Угоди в обсязi, виправданому метою санкцiонованої дiї з вiдтворення.
3. Сторони можуть запроваджувати винятки i обмеження прав, передбачених статтями 173 та 174 цiєї Угоди, лише в окремих особливих випадках, якi не суперечать нормальному використанню твору або iншого об'єкта, що захищається, i не перешкоджають невиправдано реалiзацiї законних iнтересiв правовласника.
Стаття 176
Охорона технiчних засобiв
1. Сторони забезпечують належну правову охорону вiд обходу будь-яких чинних технологiчних заходiв, якi заiнтересована особа здiйснює, усвiдомлюючи або маючи обґрунтованi пiдстави усвiдомлювати, що вiн чи вона має таку мету.
2. Сторони забезпечують належну правову охорону вiд виготовлення, ввезення, розповсюдження, продажу, оренди, рекламування з метою продажу чи оренди пристроїв, продуктiв або складових частин чи володiння ними для комерцiйних цiлей або надання послуг, якi:
a) пропонуються, рекламуються або продаються з метою обходу, або
b) мають лише обмежене комерцiйне призначення або застосування, iнше, нiж обхiд, або
c) головним чином розробленi, виготовленi, адаптованi або пiдготовленi для того, щоб зробити можливим або спростити обхiд будь-якого ефективного технiчного засобу.
3. Для цiлей цiєї Глави термiн "технiчнi засоби" означає будь-яку технологiю, пристрiй або компонент, якi, за умови їх нормального використання, призначенi для запобiгання або обмеження дiй, якi не санкцiонованi правовласником будь-якого авторського права або будь-яких сумiжних прав, як це передбачено законодавством кожної зi Сторiн, стосовно творiв або iнших об'єктiв, що охороняються. Технiчнi засоби вважаються "ефективними", якщо використання твору або iншого об'єкта, що охороняється, контролюється правовласниками шляхом застосування контролю за доступом або процедури захисту, наприклад кодування, скремблювання або iншого перетворення твору чи iншого об'єкта, що захищається, або механiзму контролю за копiюванням, який має на метi захист.
4. Якщо Сторони запроваджують обмеження прав, передбачених статтями 172 та 175 цiєї Угоди, вони можуть також встановити, що правовласник зробить можливим для особи, що одержує вигоду вiд винятку або обмеження, отримати вигоди вiд цього винятку або обмеження в обсязi, необхiдному для одержання вигоди вiд цього винятку або обмеження, i що ця особа має законний доступ до вiдповiдного твору або iншого об'єкта, що охороняється.
5. Положення статтi 175(1) - (2) цiєї Угоди не застосовуються до творiв або iнших об'єктiв, що охороняються, якi опублiкованi на погоджених договiрних умовах у такий спосiб, що будь-яка особа може мати до них доступ з будь-якого мiсця i в будь-який час за її власним вибором.
Стаття 177
Охорона iнформацiї про управлiння правами
1. Сторони передбачають необхiдну правову охорону вiд свiдомого здiйснення будь-якою особою без дозволу будь-якої з таких дiй:
a) видалення або змiна будь-якої електронної iнформацiї про управлiння правами;
b) розповсюдження, ввезення для розповсюдження, трансляцiя, оприлюднення або доведення до загального вiдома творiв або iнших об'єктiв, що охороняються згiдно iз цiєю Угодою, з яких без дозволу видалена або змiнена електронна iнформацiя про управлiння правами, якщо така особа усвiдомлює або має достатнi пiдстави усвiдомлювати, що, здiйснюючи це, вона сприяє, уможливлює, полегшує або приховує порушення будь-якого авторського права або будь-яких сумiжних прав, передбачених законодавством вiдповiдної Сторони.
2. Для цiлей цiєї Угоди термiн "iнформацiя про управлiння правами" означає будь-яку iнформацiю, надану правовласниками, яка iдентифiкує твiр або iнший об'єкт, що охороняється, зазначений у Пiдроздiлi 1, автора або будь-якого iншого правовласника чи iнформацiю про строки i умови використання твору або iншого об'єкта, що охороняється, та будь-якi номери або коди, якi мiстять таку iнформацiю.
Перший абзац застосовується тодi, коли будь-який з елементiв цiєї iнформацiї пов'язаний з копiєю або оприлюдненням твору або iншого об'єкта, що охороняється, який зазначений у Пiдроздiлi 1.
Стаття 178
Суб'єкт та об'єкт права на прокат та позичку
1. Сторони надають виключне право дозволяти або забороняти прокат та позичку таким особам:
a) автору щодо оригiналу або копiй його/її твору;
b) виконавцю щодо записiв його/її виконань;
c) виробнику фонограм щодо його/її фонограм;
d) виробнику першого запису фiльму щодо оригiналу i копiй його/її фiльму.
2. Цi положення не поширюються на права на прокат та позичку щодо споруд i творiв ужиткового мистецтва.
3. Сторони можуть обмежувати виключне право, передбачене пунктом 1, в частинi права на публiчний прокат за умови, що принаймнi автори одержують винагороду вiд такого прокату. Сторони можуть визначити розмiр цiєї винагороди з урахуванням цiлей сприяння розвитку культури.
4. Якщо Сторони не застосовують виключне право на прокат, передбачене цiєю статтею, стосовно фонограм, фiльмiв i комп'ютерних програм, вони передбачають винагороду принаймнi для авторiв.
5. Сторони можуть звiльняти певнi категорiї установ вiд виплати винагороди, згаданої у пунктах 3 i 4 цiєї статтi.
Стаття 179
Невiд'ємне право на справедливу винагороду
1. Якщо автор або виконавець передав або уступив своє право на прокат щодо фонограми або оригiналу чи копiї фiльму виробнику фонограми або фiльму, то такий автор або виконавець зберiгає право на справедливу винагороду за прокат.
2. Автори або виконавцi не можуть вiдмовитись вiд права на одержання справедливої винагороди за прокат.
3. Управлiння правом на одержання справедливої винагороди може бути доручене органiзацiям колективного управлiння, якi представляють авторiв або виконавцiв.
4. Сторони можуть регулювати питання стосовно можливостi запровадження управлiння правом на справедливу винагороду органiзацiями колективного управлiння i в якому обсязi, а також питання визначення особи, до якої можуть бути висунутi вимоги зi сплати цiєї винагороди та з якої вона пiдлягає стягненню.
Стаття 180
Охорона комп'ютерних програм
1. Сторони надають охорону авторським правам на комп'ютернi програми у такому самому обсязi, як i лiтературним творам, як це передбачено Бернською конвенцiєю. Iз цiєю метою термiн "комп'ютернi програми" включає попереднi дослiднi матерiали.
2. Охорона вiдповiдно до цiєї Угоди надається математичному виразу комп'ютерної програми будь-якої форми. Iдеї та принципи, на яких ґрунтується будь-який елемент комп'ютерної програми, зокрема тi, на яких ґрунтується її iнтерфейс, не охороняються авторським правом згiдно iз цiєю Угодою.
3. Комп'ютерна програма охороняється, якщо вона є оригiнальною у тому розумiннi, що вона є продуктом iнтелектуальної творчостi автора. Жоднi iншi критерiї не застосовуються для визначення наявностi права на охорону.
Стаття 181
Суб'єкт авторського права на комп'ютернi програми
1. Суб'єктом авторського права на комп'ютернi програми є фiзична особа або група фiзичних осiб, якi створили програму, чи, якщо допускається законодавством Сторiн, юридична особа, визначена як правовласник згiдно iз цим законодавством.
2. Виключнi авторськi права на комп'ютерну програму, створену спiльно групою фiзичних осiб, належать їм спiльно.
3. Якщо створення у спiвавторствi творiв визнається законодавством Сторiн, особа, яка вiдповiдно до законодавства Сторiн визнається такою, що створила твiр, вважається її автором.
4. Якщо комп'ютерна програма створюється найманим працiвником на виконання своїх трудових обов'язкiв або вiдповiдно до вказiвок роботодавця, то роботодавцю належать усi виключнi майновi права на створену таким чином комп'ютерну програму, якщо iнше не передбачено контрактом.
Стаття 182
Обмеженi дiї, що стосуються комп'ютерних програм
З урахуванням положень статей 183 та 184 цiєї Угоди виключнi права правовласника у розумiннi статтi 181 цiєї Угоди включають право здiйснювати або дозволяти:
a) постiйне або тимчасове вiдтворення комп'ютерної програми будь-якими засобами i у будь-якiй формi, частково або повнiстю. У тiй мiрi, в якiй завантаження, виведення на екран, запуск, передача або зберiгання комп'ютерної програми потребують такого вiдтворення, такi дiї вимагатимуть одержання дозволу правовласника;
b) переклад, адаптацiю, упорядкування або будь-яку iншу змiну комп'ютерної програми, а також вiдтворення результатiв цих дiй, без шкоди для прав особи, яка змiнює програму;
c) будь-яку форму публiчного розповсюдження, зокрема прокат, оригiнальної комп'ютерної програми або її копiй.
Стаття 183
Винятки щодо обмежених дiй, що стосуються
комп'ютерних програм
1. За вiдсутностi конкретних контрактних положень дiї, що передбаченi у статтi 182 (a) - (b) цiєї Угоди, не потребують дозволу правовласника, якщо вони є необхiдними для використання комп'ютерної програми законним покупцем вiдповiдно до її призначення, зокрема для виправлення помилок.
2. Створення резервної копiї комп'ютерної програми особою, яка має право на її використання, не може бути заборонене контрактом, оскiльки воно є необхiдним для такого використання.
3. Особа, яка має право на використання копiї комп'ютерної програми, має право без дозволу правовласника спостерiгати, вивчати або перевiряти функцiонування програми з метою визначення iдей i принципiв, якi лежать в основi будь-якого елемента програми, якщо ця особа робить це, здiйснюючи будь-якi дiї щодо завантаження, виведення на екран, запуску, передачi або зберiгання програми, якi вiн чи вона має право робити.
Стаття 184
Декомпiляцiя
1. Дозвiл правовласника не потрiбен, якщо вiдтворення коду i трансляцiя його форми у розумiннi статтi 182 (a) - (b) цiєї Угоди є необхiдними для одержання iнформацiї, потрiбної для досягнення здатностi до взаємодiї незалежно створеної комп'ютерної програми з iншими програмами, за умови, що виконуються такi вимоги:
a) цi дiї виконуються лiцензiатом чи iншою особою, яка має право на використання копiї комп'ютерної програми, або вiд його iменi особою, уповноваженою на такi дiї;
b) iнформацiя, необхiдна для досягнення здатностi до взаємодiї, ранiше не була загальнодоступною для осiб, згаданих у пiдпунктi (a) цього пункту; i
c) цi дiї обмежуються складовими частинами оригiнальної програми, якi є необхiдними для досягнення здатностi до взаємодiї.
2. Положення пункту 1 не дозволяють, щоб iнформацiя, одержана у зв'язку з її застосуванням:
a) використовувалась для iнших цiлей, нiж досягнення здатностi до взаємодiї з незалежно створеною комп'ютерною програмою;
b) передавалась iншим особам, за винятком випадкiв, коли це необхiдно для досягнення взаємодiї з незалежно створеною комп'ютерною програмою; або
c) використовувалась для розробки, виготовлення чи продажу комп'ютерної програми, суттєво подiбної за своїм виразом, або для будь-якої iншої дiї, яка порушує авторське право.
3. Вiдповiдно до положень Бернської конвенцiї ця стаття не може тлумачитись як така, що дозволяє її застосування у спосiб, який невиправдано перешкоджає законним iнтересам правовласника або суперечить нормальнiй експлуатацiї комп'ютерної програми.
Стаття 185
Охорона баз даних
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "база даних" означає сукупнiсть незалежних творiв, даних або iншої iнформацiї, розташованих у систематизованому або упорядкованому виглядi та доступних для будь-якої особи за допомогою електронних або iнших засобiв.
2. Охорона згiдно iз цiєю Угодою не надається комп'ютерним програмам, що використовуються пiд час створення або функцiонування баз даних, доступних за допомогою електронних засобiв.
Стаття 186
Об'єкт охорони
1. Вiдповiдно до Пiдроздiлу 1 цiєї Глави бази даних, якi внаслiдок пiдбору або розташування їхнього iнформацiйного наповнення є результатом творчої працi автора, охороняються як такi авторським правом. Жоднi iншi критерiї не застосовуються для визначення їхнього права на охорону.
2. Охорона баз даних авторським правом, передбачена Пiдроздiлом 1 цiєї Глави, не поширюється на їхнє iнформацiйне наповнення i не завдає шкоди будь-яким правам, якi поширюються на саме iнформацiйне наповнення.
Стаття 187
Суб'єкт авторського права на бази даних
1. Суб'єктом авторського права на бази даних є фiзична особа або група фiзичних осiб, якi створили цю базу, або, якщо допускається законодавством Сторiн, юридична особа, визначена як правовласник згiдно iз законодавством.
2. Якщо створення у спiвавторствi творiв визнається законодавством Сторiн, майновi права iнтелектуальної власностi належать особi, яка володiє авторським правом.
3. Виключнi авторськi права на базу даних, створену спiльно групою фiзичних осiб, належать їм спiльно.
Стаття 188
Обмеженi дiї, що стосуються баз даних
Автор бази даних стосовно виразу бази даних, який охороняється авторським правом, має виключне право реалiзовувати або дозволяти:
a) тимчасове або постiйне вiдтворення будь-якими засобами i у будь-якiй формi, повнiстю або частково;
b) перетворення, адаптацiю, упорядкування або будь-яку iншу змiну;
c) будь-яку форму поширення серед публiки бази даних або її копiй;
d) будь-яку передачу, виведення на екран або публiчне виконання;
e) будь-яке вiдтворення, поширення, виведення на екран, публiчне виконання результатiв дiй, що згадуються у пiдпунктi (b).
Стаття 189
Винятки щодо обмежених дiй, що стосуються баз
даних
1. Вчинення законним користувачем бази даних або її копiї будь-яких дiй, перелiчених у статтi 188 цiєї Угоди, якi є необхiдними для забезпечення доступу до iнформацiйного наповнення бази даних i нормального використання iнформацiйного наповнення законним користувачем, не вимагає дозволу автора бази даних. Якщо законний користувач має право використовувати лише частину бази даних, це положення застосовується лише до цiєї частини.
2. Сторони мають можливiсть запроваджувати обмеження прав, передбачених статтею 188 цiєї Угоди, у таких випадках:
a) вiдтворення бази даних не в електроннiй формi для приватних цiлей;
b) якщо використання здiйснюється лише з метою демонстрацiї для навчальних або наукових дослiджень, за умови зазначення джерела i в обсязi, необхiдному для досягнення некомерцiйної мети;
c) якщо використання здiйснюється з метою забезпечення громадської безпеки в адмiнiстративному або судовому процесi;
d) в iнших випадках, коли винятки з авторського права традицiйно дозволяються кожною Стороною, без шкоди для пiдпунктiв (a), (b) i (c).
3. Вiдповiдно до Бернської конвенцiї ця стаття не може тлумачитись як така, що дозволяє її застосування у спосiб, який невиправдано перешкоджає законним iнтересам правовласника або суперечить нормальному користуванню базою даних.
Стаття 190
Право слiдування
1. Сторони надають автору оригiнального художнього твору право слiдування, яке має визначатись як невiдчужуване право, вiд якого не можна вiдмовитись, навiть заздалегiдь, на одержання роялтi, що розраховується вiд цiни продажу, одержаної за будь-який перепродаж твору, що слiдує за першим продажем твору автором.
2. Право, передбачене пунктом 1, застосовується до всiх перепродажiв iз залученням продавцiв, покупцiв або посередникiв фахiвцiв мистецького ринку, таких, як аукцiони, художнi галереї i загалом будь-яких торговцiв художнiми творами.
3. Сторони можуть передбачити вiдповiдно до їхнього законодавства, що право, передбачене пунктом 1, не застосовується до перепродажiв, якщо продавець придбав твiр безпосередньо у автора менше, нiж за три роки до перепродажу, i якщо цiна перепродажу не перевищує визначену мiнiмальну суму.
4. Роялтi сплачується продавцем. Сторони можуть передбачити, що одна з фiзичних або юридичних осiб, що згадуються у пунктi 2, якщо вона не є продавцем, зобов'язана сплачувати роялтi самостiйно або спiльно з продавцем.
Стаття 191
Трансляцiя програм з використанням супутника
Кожна Сторона надає автору виключне право дозволяти оприлюднення творiв, що охороняються авторським правом, з використанням супутника.
Стаття 192
Кабельне мовлення
Кожна Сторона гарантує, що у випадку ретрансляцiї програми iншої Сторони за допомогою кабельної мережi на її територiї застосовне авторське право i сумiжнi права дотримуються i що така ретрансляцiя має мiсце на пiдставi iндивiдуальних або колективних контрактiв мiж суб'єктами авторського права i сумiжних прав та органiзацiями кабельного мовлення.
Пiдроздiл 2
Торговельнi марки
Стаття 193
Процедура реєстрацiї
1. Україна та Сторона ЄС запроваджують систему реєстрацiї торговельних марок, в якiй вiдмова вiдповiдного органу з реєстрацiї торговельних марок в реєстрацiї торговельної марки є належним чином обґрунтованою. Пiдстави вiдмови мають бути повiдомленi у письмовiй формi заявнику, який матиме можливiсть оскаржити таку вiдмову та оскаржити остаточну вiдмову у судовому порядку. Україна та Сторона ЄС надають також можливiсть заявити заперечення проти поданих заявок на реєстрацiю торговельної марки. Така процедура заперечення має бути змагальною. Україна та Сторона ЄС забезпечують загальнодоступну електронну базу даних заявок на торговельнi марки та iнформацiї про реєстрацiю торговельних марок.
2. Сторони встановлять пiдстави для вiдмови у реєстрацiї або визнання недiйсною реєстрацiї торговельної марки. Нижченаведенi об'єкти не можуть бути зареєстрованi як торговельнi марки або у випадках, коли вони зареєстрованi, можуть бути визнанi недiйсними:
a) позначення, якi не можуть становити торговельну марку;
b) торговельнi марки, якi не мають жодної розрiзняльної здатностi;
c) торговельнi марки, якi складаються виключно з позначень або даних, якi можуть використовуватися у торгiвлi для вказiвки на вид, якiсть, кiлькiсть, призначення, вартiсть, географiчне походження або на час виготовлення товарiв чи послуг або iншi характеристики товарiв чи послуг;
d) торговельнi марки, якi складаються виключно з позначень або даних, якi стали загальновживаними у сучаснiй мовi або у добросовiснiй та звичайнiй торговельнiй практицi;
e) позначення, якi вiдображають лише:
i) форми, що обумовленi природним станом самих товарiв; або
ii) форми товару, яка обумовлена необхiднiстю отримання технiчного результату; або
iii) форми, яка надає товарам iстотної цiнностi;
f) торговельнi марки, якi суперечать публiчному порядку або загальноприйнятим принципам моралi;
g) торговельнi марки, якi носять такий характер, що вводять споживача в оману, наприклад щодо характеру, якостi або географiчного походження товару чи послуги;
h) торговельнi марки, якi не дозволенi компетентними органами i є такими, що пiдлягають вiдмовi в реєстрацiї або визнанню недiйсними згiдно зi статтею 6 ter Паризької конвенцiї.
3. Сторони передбачають пiдстави для вiдмови у реєстрацiї або визнання реєстрацiї недiйсною у разi виникнення суперечностi з ранiше зареєстрованими правами. Торговельна марка не реєструється або, якщо вона зареєстрована, може бути визнана недiйсною:
a) якщо вона є тотожною до ранiше зареєстрованої торговельної марки, i товари або послуги, для яких торговельна марка заявлена або зареєстрована, є тотожними до товарiв або послуг, для яких ранiше зареєстрована торговельна марка охороняється;
b) якщо через свою тотожнiсть або схожiсть до ранiше зареєстрованої торговельної марки та тотожнiсть або схожiсть товарiв чи послуг, на якi поширюються торговельнi марки, iснує iмовiрнiсть, що споживач може їх сплутати, зокрема iмовiрнiсть асоцiацiї з ранiше зареєстрованою торговельною маркою.
4. Сторони можуть також передбачити iншi пiдстави для вiдмови у реєстрацiї або визнання реєстрацiї недiйсною, у випадку суперечностi з правами, якi виникли ранiше.
Стаття 194
Добре вiдомi торговельнi марки
Сторони ефективно спiвробiтничають, щоб зробити охорону добре вiдомих торговельних марок, як це передбачено статтею 6 bis Паризької конвенцiї i статтею 16(2) i 16(3) Угоди ТРIПС, ефективною.
Стаття 195
Права, пов'язанi iз торговельною маркою
Реєстрацiя торговельної марки надає власнику виключне право на неї. Власник має право перешкоджати третiм особам, якi не мають його/її дозволу, використанню в торговельнiй дiяльностi:
a) будь-якого позначення, яке є тотожним до торговельної марки стосовно товарiв або послуг, якi є тотожними до товарiв або послуг, для яких торговельна марка зареєстрована;
b) будь-якого позначення, якщо через свою тотожнiсть або схожiсть до товарiв або послуг, на якi поширюються торговельна марка i позначення, iснує iмовiрнiсть, що споживач може їх сплутати, зокрема iмовiрнiсть асоцiацiї мiж позначенням i торговельною маркою.
Стаття 196
Винятки з прав, що пов'язанi з торговельною маркою
1. Сторони забезпечують добросовiсне використання описових термiнiв, зокрема географiчнi зазначення, як обмежений виняток з прав, що пов'язанi з торговельною маркою, таким чином, що такi обмеженi винятки враховують законнi iнтереси власника торговельної марки i третiх осiб. На таких самих умовах Сторони можуть запроваджувати iншi обмеженi винятки.
2. Реєстрацiя торговельної марки не надає власнику право забороняти третiй особi використовувати в торговельнiй дiяльностi:
a) власне найменування або адресу;
b) данi, якi стосуються виду, якостi, кiлькостi, призначення, вартостi, географiчного походження або часу виготовлення товарiв чи послуг або iнших характеристик товарiв чи послуг;
c) торговельну марку, якщо необхiдно зазначити призначення продукту або послуги, зокрема у формi обладнання та запасних частин, за умови, що особа використовує їх добросовiсно вiдповiдно до торговельно-промислової практики.
3. Реєстрацiя торговельної марки не дає власнику право забороняти третiй особi використання в торговельному оборотi прав, якi виникли ранiше, якщо вони використовуються лише в окремiй мiсцевостi i якщо цi права визнаються законодавством Сторiн i в межах територiї, на якiй вони визнаються.
Стаття 197
Використання торговельних марок
1. Якщо протягом п'яти рокiв з дати завершення процедури реєстрацiї власник не розпочинає реальне використання торговельної марки для товарiв або послуг, стосовно яких вона зареєстрована на вiдповiднiй територiї, або якщо таке використання призупинено протягом безперервного п'ятирiчного перiоду, то стосовно торговельної марки можуть бути запровадженi санкцiї, передбаченi цим Пiдроздiлом, якщо вiдсутнi належнi причини для її невикористання.
2. Нижченаведене також вважається використанням у розумiннi пункту 1:
a) використання торговельної марки у формi, що вiдрiзняється елементами, якi не змiнюють розпiзнавальну здатнiсть марки в тому виглядi, як вона була зареєстрована;
b) проставлення торговельної марки на товари або їхню упаковку лише з метою експорту.
3. Використання торговельної марки з дозволу власника або будь-якою iншою особою, яка має право використовувати колективну торговельну марку або гарантiйну чи сертифiкацiйну марку, розглядається як використання власником в розумiннi пункту 1.
Стаття 198
Пiдстави для анулювання
1. Сторони передбачають, що реєстрацiя торговельної марки пiдлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п'ятирiчного перiоду вона не була введена у використання на вiдповiднiй територiї для товарiв або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, i вiдсутнi належнi причини для невикористання; проте жодна особа не може заявити, що права власника на торговельну марку мають бути анульованi, якщо протягом промiжку часу мiж закiнченням п'ятирiчного перiоду i поданням заяви про анулювання розпочалося або було поновлено реальне використання торговельної марки; початок використання або його поновлення протягом трьохмiсячного перiоду, що передує заявi про анулювання, яке розпочалося вiдразу пiсля закiнчення безперервного п'ятирiчного перiоду невикористання, не беруться до уваги, якщо пiдготовка до початку або поновлення використання здiйснюється лише у зв'язку з тим, що власник усвiдомлює можливiсть подання заяви про анулювання.
2. Торговельна марка також пiдлягає анулюванню, якщо пiсля дати її реєстрацiї:
a) внаслiдок дiй або бездiяльностi власника вона стала загальновживаною як позначення в обiгу товарiв або послуг, стосовно яких вона зареєстрована;
b) внаслiдок використання торговельної марки її власником або з його дозволу для товарiв або послуг, для яких вона зареєстрована, є ймовiрнiсть введення в оману споживача, особливо щодо характеру, якостi або географiчного походження цих товарiв чи послуг.
Стаття 199
Часткова вiдмова в реєстрацiї, анулювання або
визнання недiйсною реєстрацiї
Якщо пiдстави для вiдмови у реєстрацiї, для анулювання чи визнання недiйсною реєстрацiї торговельної марки iснують лише стосовно частини товарiв або послуг, для яких вона була заявлена чи зареєстрована, то вiдмова у реєстрацiї або анулювання чи визнання недiйсною реєстрацiї застосовується лише до вiдповiдних товарiв або послуг.
Стаття 200
Строк охорони
Строк охорони, що застосовується в Українi та Сторонi ЄС, обчислюється з дати подання заявки i становить щонайменше 10 рокiв. Власник права може продовжити строк охорони на наступний 10-рiчний термiн.
Пiдроздiл 3
Географiчнi зазначення
Стаття 201
Сфера застосування цього Пiдроздiлу
1. Цей Пiдроздiл застосовується до визнання та охорони географiчних зазначень, якi походять з територiй Сторiн.
2. Географiчним зазначенням однiєї Сторони надається охорона iншою Стороною вiдповiдно до положень цiєї Угоди за умови, що на них поширюється законодавство, яке зазначене у статтi 202 цiєї Угоди.
Стаття 202
Визнанi географiчнi зазначення
1. Розглянувши законодавство України, наведене у частинi A Додатка XXII-A до цiєї Угоди, Сторона ЄС робить висновок, що це законодавство вiдповiдає елементам, викладеним у частинi B Додатка XXII-A до цiєї Угоди.
2. Розглянувши право ЄС, наведене у Додатку XXII-A, частинi A до цiєї Угоди, Україна робить висновок, що це законодавство вiдповiдає елементам, викладеним у частинi B Додатка XXII-A до цiєї Угоди.
3. Україна пiсля завершення процедури заперечення вiдповiдно до критерiїв, викладених у Додатку XXII-B до цiєї Угоди, та розглянувши географiчнi зазначення для сiльськогосподарських i харчових продуктiв Сторони ЄС, перелiчених у Додатку XXII-C до цiєї Угоди, та географiчних зазначень для вин, ароматизованих вин та спиртних напоїв Сторони ЄС, перелiчених у Додатку XXII-D до цiєї Угоди, якi зареєстрованi Стороною ЄС вiдповiдно до законодавства, що згадується у пунктi 2, охороняє такi географiчнi зазначення вiдповiдно до рiвня охорони, встановленого цим Пiдроздiлом.
4. Сторона ЄС пiсля завершення процедури заперечення вiдповiдно до критерiїв, викладених у Додатку XXII-B до цiєї Угоди, i розглянувши географiчнi зазначення для вин, ароматизованих вин та спиртних напоїв України, перелiчених у Додатку XXII-D до цiєї Угоди, якi зареєстрованi Україною згiдно iз законодавством, що згадується у пунктi 1, охороняє такi географiчнi зазначення вiдповiдно до рiвня охорони, встановленого цим Пiдроздiлом.
Стаття 203
Доповнення новими географiчними зазначеннями
1. Сторони домовилися про можливiсть доповнення новими географiчними зазначеннями, що охороняються, Додаткiв XXII-C та XXII-D до цiєї Угоди згiдно зi статтею 211(3) цiєї Угоди пiсля завершення процедури заперечення та пiсля розгляду географiчних зазначень, як передбачено статтею 202(3) та (4) цiєї Угоди, що задовольнить обидвi Сторони.
2. Вiд Сторони не можна вимагати охороняти як географiчне зазначення назву, яка суперечить назвi сорту рослини або породи тварини i, як наслiдок, може вводити в оману споживача щодо справжнього походження продукту.
Стаття 204
Обсяг охорони географiчних зазначень
1. Географiчнi зазначення, наведенi у Додатках XXII-C i XXII-D до цiєї Угоди, зокрема тi, що додаються вiдповiдно до статтi 203 цiєї Угоди, охороняються вiд:
a) будь-якого прямого чи опосередкованого комерцiйного використання назви, що охороняється, для подiбних продуктiв, якi не вiдповiдають специфiкацiї продукту пiд назвою, що охороняється, або коли таке використання зловживає репутацiєю географiчного зазначення;
b) будь-якого неправомiрного використання, iмiтування або втiлення, навiть якщо зазначається справжнє походження продукту або якщо назва, що охороняється, перекладається, викладається у транскрипцiї або транслiтерацiї чи супроводжується таким виразом, як "стиль", "тип", "спосiб", "який вироблений у", "iмiтацiя", "смак", "подiбний" тощо;
c) будь-якого iншого хибного або оманливого зазначення щодо джерела, походження, характеру або суттєвих якостей продукту на внутрiшньому або зовнiшньому упакуваннi, рекламних матерiалах або документах, якi стосуються вiдповiдного продукту, а також упакування продукту в тару, яка може викликати хибне уявлення щодо його походження;
d) будь-якого iншого застосування, яке може ввести в оману споживача щодо дiйсного походження продукту.
2. Географiчнi зазначення, що охороняються, не стають родовими на територiях Сторiн.
3. Якщо географiчнi зазначення повнiстю або частково є омонiмiчними, охорона надається кожному зазначенню за умови, що вона використовується добросовiсно i з належним врахуванням мiсцевого i традицiйного використання, а також реального ризику виникнення плутанини. Без шкоди для статтi 23 Угоди ТРIПС Сторони взаємно вирiшують практичнi умови використання, згiдно з якими омонiмiчнi географiчнi зазначення будуть вiдрiзнятись одне вiд одного, беручи до уваги необхiднiсть забезпечення справедливого поводження iз заiнтересованими виробниками i те, що споживачi не вводяться в оману. Омонiмiчна назва, яка викликає у споживача хибне враження, що продукти походять з iншої територiї, не реєструється, навiть якщо назва є точною, коли йдеться про дiйсну територiю, регiон або мiсце походження цього продукту.
4. Якщо Сторона в контекстi переговорiв з третiми країнами пропонує охороняти географiчне зазначення третьої країни i назва є омонiмiчною з географiчним зазначенням iншої Сторони, остання повинна бути повiдомлена та мати можливiсть висловити свою думку перед тим, як назва стане охоронятися.
5. Нiщо в цiй Угодi не зобов'язує Сторону охороняти географiчне зазначення iншої Сторони, яке не охороняється або втратило охорону в країнi свого походження. Сторони повiдомляють одна однiй, якщо географiчне зазначення втрачає охорону в країнi свого походження. Таке повiдомлення здiйснюється згiдно зi статтею 211(3) цiєї Угоди.
6. Нiщо в цiй Угодi не завдає шкоди праву будь-якої особи використовувати в процесi торгiвлi iм'я цiєї особи або iм'я попередника цiєї особи в бiзнесi, за винятком випадкiв, коли це iм'я використано у спосiб, який вводить громадськiсть в оману.
Стаття 205
Право на використання географiчних зазначень
1. Комерцiйне використання назви, що охороняється вiдповiдно до цiєї Угоди, для сiльськогосподарських продуктiв, продуктiв харчування, вин, ароматизованих вин або спиртних напоїв, що вiдповiдають вiдповiднiй специфiкацiї, вiдкрите для будь-якої установи.
2. Якщо географiчне зазначення охороняється згiдно iз цiєю Угодою, то використання такої назви, що охороняється, не пiдлягає будь-якiй реєстрацiї користувачiв та сплатi додаткових зборiв.
Стаття 206
Взаємозв'язок з торговельними марками
1. Сторони вiдмовляють у реєстрацiї або визнають недiйсною торговельну марку, яка вiдповiдає будь-якiй iз ситуацiй, що згадуються у статтi 204(1) цiєї Угоди, стосовно географiчного зазначення, що охороняється, для подiбних продуктiв, за умови, що заявка на реєстрацiю торговельної марки подається пiсля дати подання заявки про реєстрацiю географiчного зазначення на вiдповiднiй територiї.
2. Для географiчних зазначень, що згадуються у статтi 202 цiєї Угоди, датою подання заявки про реєстрацiю є дата набрання чинностi цiєю Угодою.
3. Для географiчних зазначень, що згадуються у статтi 203 цiєї Угоди, датою подання заявки про реєстрацiю є дата передачi iншiй Сторонi клопотання про охорону географiчного зазначення.
4. Сторони не зобов'язуються охороняти географiчне зазначення згiдно зi статтею 203 цiєї Угоди, якщо у свiтлi тiєї, що гарно себе зарекомендувала, або добре вiдомої торговельної марки охорона може ввести в оману споживачiв щодо справжньої сутностi продукту.
5. Без шкоди для пункту 4 цiєї статтi Сторони охороняють географiчнi зазначення також, коли iснує попередня торговельна марка. Попередня торговельна марка означає торговельну марку, використання якої вiдповiдає однiй iз ситуацiй, що згадуються у статтi 204(1) цiєї Угоди, яку було заявлено або зареєстровано чи введено шляхом використання, якщо така можливiсть передбачена вiдповiдним законодавством, на територiї однiєї зi Сторiн до дати, на яку заявка про охорону географiчного зазначення передається iншiй Сторонi згiдно iз цiєю Угодою. Продовження використання та поновлення такої торговельної марки може здiйснюватися, незважаючи на охорону географiчного зазначення за умови, що в законодавствi Сторiн щодо торговельних марок не iснує пiдстав для визнання марки недiйсною або її анулювання.
Стаття 207
Забезпечення охорони
Сторони забезпечують охорону, передбачену статтями 204 - 206 цiєї Угоди, шляхом вiдповiдних заходiв, що вживаються їхнiми органами державної влади, зокрема на митному кордонi. Вони також забезпечують таку охорону на вимогу заiнтересованої сторони.
Стаття 208
Тимчасовi заходи
1. Продукти, що виробленi та маркованi згiдно з нацiональним законодавством до того, як ця Угода набрала чинностi, але якi не вiдповiдають вимогам цiєї Угоди, можуть продаватися доти, доки не закiнчаться на складi.
2. Продукти, що виробленi та маркованi згiдно з нацiональним законодавством географiчними зазначеннями, перелiченими нижче в пунктах 3 та 4 цiєї статтi, пiсля того, як ця Угода набрала чинностi, та до закiнчення перiодiв, зазначених в пунктах 3 та 4 цiєї статтi, але якi не вiдповiдають вимогам цiєї Угоди, можуть продаватися на територiї Сторони, з якої походить продукт доти, доки не закiнчаться на складi.
3. Для 10-рiчного перехiдного перiоду з дати набрання чинностi цiєю Угодою охорона вiдповiдно до цiєї Угоди таких географiчних зазначень Європейського Союзу не припиняє використання цих географiчних зазначень для позначення та презентацiї визначених подiбних продуктiв, що походять з України:
a) Champagne,
b) Cognac,
c) Madera,
d) Porto,
e) Jerez / Xeres / Sherry,
f) Calvados,
g) Grappa,
h) Anis Portugues,
i) Armagnac,
j) Marsala,
k) Malaga,
l) Tokaj
4. Для семирiчного перехiдного перiоду з дати набрання чинностi цiєю Угодою охорона вiдповiдно до цiєї Угоди таких географiчних зазначень Європейського Союзу не припиняє використання цих географiчних зазначень для позначення та презентацiї визначених подiбних продуктiв, якi походять з України:
a) Parmigiano Reggiano,
b) Roquefort,
c) Feta.
Стаття 209
Загальнi правила
1. Iмпорт, експорт та комерцiалiзацiя будь-якого продукту, що зазначається в статтях 202 та 203 цiєї Угоди, здiйснюється вiдповiдно до законодавства та правил, що застосовуються на територiї Сторони, на ринку якої розмiщений цей продукт.
2. Будь-яке питання, що постає у зв'язку зi специфiкацiями зареєстрованих географiчних зазначень, розглядається в рамках Пiдкомiтету GI (з питань географiчних зазначень), створеного вiдповiдно до статтi 211 цiєї Угоди.
3. Реєстрацiя географiчних зазначень, що охороняються згiдно iз цiєю Угодою, може бути анульована лише Стороною, з якої такi продукти походять.
4. Специфiкацiя продукту, що згадується в цьому Пiдроздiлi, є такою, що погоджена, зокрема будь-якi також погодженi доповнення, органами державної влади Сторони, з територiї якої продукт походить.
Стаття 210
Спiвробiтництво та прозорiсть
1. Сторони безпосередньо або в рамках Пiдкомiтету GI (з питань географiчних зазначень), створеного вiдповiдно до статтi 211 цiєї Угоди, пiдтримують контакт з усiх питань, що пов'язанi з впровадженням та функцiонуванням цiєї Угоди. Зокрема, Сторона може запитати вiд iншої Сторони iнформацiю стосовно специфiкацiй продуктiв та їхньої модифiкацiї, а також контактних осiб для контрольних заходiв.
2. Кожна Сторона може зробити загальнодоступними специфiкацiї продуктiв або їхнi короткi описи та iнформацiю про контактних осiб для контрольних заходiв, що стосуються географiчних зазначень iншої Сторони, якi охороняються згiдно iз цiєю Угодою.
Стаття 211
Пiдкомiтет комiтет з питань географiчних
зазначень
1. Цим створюється Пiдкомiтет з географiчних зазначень (Пiдкомiтет GI). Вiн доповiдає про свою дiяльнiсть Асоцiацiї у складi вiдповiдно до статтi 465(4) цiєї Угоди. Пiдкомiтет з питань географiчних зазначень складається з представникiв України та ЄС з метою контролю за розвитком цiєї Угоди та посилення їхнього спiвробiтництва i дiалогу стосовно географiчних зазначень.
2. Пiдкомiтет GI приймає свої рiшення на основi консенсусу. Вiн визначає власнi правила процедури. Вiн збирається на запит будь-якої зi Сторiн, почергово в Українi та у Європейському Союзi, у час i мiсцi та у спосiб (який може включати проведення вiдеоконференцiї), взаємно визначених Сторонами, але не пiзнiше, нiж через 90 днiв пiсля надiслання запиту.
3. Пiдкомiтет GI наглядає також за належним виконанням цього Пiдроздiлу i може розглядати будь-яке питання, пов'язане з його впровадженням i дiєю. Зокрема, вiн вiдповiдає за:
a) внесення змiн до частини A Додатка XXII-A до цiєї Угоди стосовно посилань на законодавство, що застосовується на територiях Сторiн;
b) внесення змiн до частини B Додатка XXII-A до цiєї Угоди стосовно складових для реєстрацiї та контролю географiчних зазначень;
c) внесення змiн до Додатка XXII-B до цiєї Угоди стосовно критерiїв, що мають бути включенi до процедури заперечення;
d) модифiкацiю Додаткiв XXII-C та XXII-D до цiєї Угоди стосовно географiчних зазначень;
e) обмiн iнформацiєю стосовно розвитку законодавства i полiтики щодо географiчних зазначень i будь-якого iншого питання, що становить взаємний iнтерес у сферi географiчних зазначень;
f) обмiн iнформацiєю стосовно географiчних зазначень для цiлей визнання їх охорони вiдповiдно до цiєї Угоди.
Пiдроздiл 4
Промисловi зразки
Стаття 212
Визначення
Для цiлей цiєї Угоди:
a) "промисловий зразок" означає зовнiшнiй вигляд усього продукту або його частини, який обумовлений особливостями, зокрема, лiнiй, контурiв, кольорiв, форми, текстури та/або матерiалу продукту та/або його оздоблення;
b) "продукт" означає предмет, виготовлений промисловим або ручним способом, у тому числi й елементи, якi призначенi для збирання у складений продукт, упаковка, зовнiшнє оформлення, графiчнi символи та типографiчнi елементи, крiм комп'ютерних програм;
c) "складений продукт" означає продукт, який складається з поєднання багатьох компонентiв, що можуть бути замiненi i, таким чином, дозволяють розбирання або повторне збирання продукту.
Стаття 213
Вимоги щодо охорони
1. Україна та Сторона ЄС повиннi забезпечити охорону незалежно створених промислових зразкiв, якi є новими i мають iндивiдуальний характер.
2. Промисловий зразок, що використовується у продуктi або iнкорпорований у продукт, який становить складову частину складеного продукту, вважається новим i має iндивiдуальний характер, лише у разi:
a) якщо складова частина, вмонтована у складений продукт, залишається видимою пiд час нормального використання останнього; i
b) настiльки, наскiльки видимi ознаки складової частини самi по собi задовольняють вимогу щодо новизни та iндивiдуального характеру.
3. Промисловий зразок вважається новим, якщо жодний iдентичний промисловий зразок не був доведений до загального вiдома:
a) у випадку незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, для якого заявляється охорона, був вперше доведений до загального вiдома;
b) у випадку зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки на реєстрацiю промислового зразка, для якого заявляється охорона, або, якщо заявлено прiоритет, - до дати прiоритету.
Промисловi зразки вважаються iдентичними, якщо їхнi ознаки вiдрiзняються лише у несуттєвих деталях.
4. Промисловий зразок є таким, що має iндивiдуальний характер у випадку, коли загальне враження, яке вiн справляє на поiнформованого користувача, вiдрiзняється вiд загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який iнший промисловий зразок, доведений до загального вiдома:
a) у випадку незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, для якого заявляється охорона, був вперше доведений до загального вiдома;
b) у випадку зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки на реєстрацiю промислового зразка, для якого заявляється охорона, або, якщо заявлено прiоритет, - до дати прiоритету.
При оцiнцi iндивiдуального характеру береться до уваги ступiнь свободи дизайнера у розробцi промислового зразка.
5. Ця охорона забезпечується шляхом реєстрацiї та надає виключнi права їхнiм власникам вiдповiдно до положень цiєї статтi. Незареєстрованим промисловим зразкам, доведеним до загального вiдома, надаються такi самi виключнi права, але лише у випадку, коли оскаржуване використання не є результатом копiювання промислового зразка, що охороняється.
6. Промисловий зразок вважається доведеним до загального вiдома, якщо вiн був опублiкований пiсля реєстрацiї чи у будь-який iнший спосiб або експонований на виставцi, використаний у торгiвлi чи розголошений у будь-який iнший спосiб, крiм випадкiв, коли такi заходи з об'єктивних причин не могли стати вiдомi у колах окремої спецiалiзованої сфери у ходi звичайного ведення бiзнесу пiд час дiяльностi на територiї, де заявляється охорона, до дати подання заявки на реєстрацiю, або, якщо заявлено прiоритет, - до дати прiоритету. У випадку охорони незареєстрованого промислового зразка зразок вважається доведеним до загального вiдома, якщо вiн був опублiкований, експонований на виставцi, використаний у торгiвлi або розголошений у такий спосiб, що у ходi звичайного ведення бiзнесу цi заходи з об'єктивних причин могли б стати вiдомi у колах, що спецiалiзуються у вiдповiдному секторi, пiд час дiяльностi на територiї, де заявляється охорона.
Проте промисловий зразок не вважається доведеним до загального вiдома на пiдставi єдиної причини, що вiн був розголошений третiй особi за явних або неявних обставин конфiденцiйностi.
7. Розголошення не береться до уваги для цiлей застосування пунктiв 3 i 4 цiєї статтi, якщо промисловий зразок, для якого заявляється охорона, згiдно iз зареєстрованим правом на промисловий зразок, був доведений до загального вiдома:
a) дизайнером, його правонаступником або третьою особою в результатi iнформацiї, наданої дизайнером чи його правонаступником, або дiї, вчиненої дизайнером чи його правонаступником; i
b) протягом дванадцятимiсячного перiоду, що передував датi подання заявки або, якщо заявлено прiоритет, - до дати прiоритету.
8. Пункт 7 цiєї статтi застосовується також, якщо промисловий зразок був доведений до загального вiдома внаслiдок зловживання стосовно дизайнера або його правонаступника.
Стаття 214
Термiн дiї охорони
1. Термiн дiї охорони в Українi та Сторонi ЄС пiсля реєстрацiї становить щонайменше п'ять рокiв. Правовласник може поновлювати термiн дiї охорони на один або бiльше п'ятирiчних перiодiв до загального термiну, що становить 25 рокiв з дати подання заявки.
2. Термiн дiї охорони в Українi та Сторонi ЄС незареєстрованих промислових зразкiв становить щонайменше три роки з дати, на яку зразок був доведений до загального вiдома на територiї однiєї зi Сторiн.
Стаття 215
Визнання недiйсним або вiдмова у реєстрацiї
1. Україна та Сторона ЄС можуть лише передбачити умови щодо вiдмови у реєстрацiї промислового зразка або визнання його недiйсним пiсля реєстрацiї на суттєвiй пiдставi у таких випадках:
a) якщо промисловий зразок не вiдповiдає визначенню згiдно зi статтею 212(a) цiєї Угоди;
b) якщо промисловий зразок не вiдповiдає вимогам статтi 213 та 217 (пункти 3, 4 та 5) цiєї Угоди;
c) якщо на пiдставi судового рiшення правовласник не має права на промисловий зразок;
d) якщо промисловий зразок суперечить бiльш ранньому промисловому зразку, який був доведений до загального вiдома пiсля дати подання заявки або, якщо заявлено прiоритет, - пiсля дати прiоритету i який охороняється з дати, що передує зазначенiй датi, як зареєстрований зразок або як заявка на зразок;
e) якщо у бiльш пiзньому промисловому зразку використано розрiзняльне позначення i законодавство вiдповiдної Сторони щодо такого позначення надає власнику права на позначення право забороняти таке використання;
f) якщо промисловий зразок є неправомiрним використанням роботи, що охороняється згiдно iз законодавством з авторського права вiдповiдної Сторони;
g) якщо промисловий зразок є неправомiрним використанням будь-якого з елементiв, зазначених у статтi 6 ter Паризької конвенцiї, або знакiв, емблем та гербiв, крiм тих, що зазначенi у вищезгаданiй статтi 6 ter та становлять особливий громадський iнтерес на територiї Сторони.
Цей пункт не обмежує право Сторiн встановити формальнi вимоги до заявки на реєстрацiю промислового зразка.
2. Сторона може передбачати як альтернативу визнанню недiйсностi, що промисловий зразок, який може бути визнаний недiйсним з пiдстав, викладених у пунктi 1 цiєї статтi, може бути обмежений у його використаннi.
Стаття 216
Права, що надаються
Власник промислового зразка, що охороняється, щонайменше має виключне право використовувати його i забороняти його використання третiми особами без його дозволу, зокрема виробляти, пропонувати, просувати на ринок, iмпортувати, експортувати або використовувати продукт, що мiстить промисловий зразок або в якому цей зразок використовується, та зберiгати такий продукт на складi для зазначених цiлей.
Стаття 217
Винятки
1. Права, що надаються промисловим зразком, пiсля реєстрацiї не поширюються на:
a) дiї приватного характеру та для некомерцiйних цiлей;
b) дiї, здiйсненi з метою експерименту;
c) дiї, пов'язанi з вiдтворенням з метою цитування або в навчальних цiлях за умови, що такi дiї сумiснi з добросовiсною дiловою практикою i не завдають шкоди звичайному використанню промислового зразка та зазначається джерело iнформацiї.
2. Крiм того, права, що надаються промисловим зразком, пiсля реєстрацiї не поширюються на:
a) обладнання на кораблях та лiтаках, що зареєстрованi в iншiй країнi i тимчасово перебувають на територiї вiдповiдної Сторони;
b) операцiї щодо iмпорту вiдповiдною Стороною запчастин та комплектуючих для ремонту таких транспортних засобiв;
c) виконання ремонтних робiт на таких транспортних засобах.
3. Право на промисловий зразок не поширюється на зовнiшнi ознаки продукту, якi зумовленi виключно його технiчною функцiєю.
4. Право на промисловий зразок не поширюється на зовнiшнi ознаки продукту, якi обов'язково мають бути точно вiдтворенi у формi та розмiрi для того, щоб продукт, що мiстить промисловий зразок або в якому цей зразок використовується, був з ним механiчно з'єднаний або розташований навколо або навпроти iншого продукту таким чином, що кожний продукт може виконувати свою функцiю.
5. Право на промисловий зразок не поширюється на такий промисловий зразок, який суперечить суспiльним iнтересам або загальноприйнятим принципам моралi.
Стаття 218
Взаємозв'язок з авторським правом
Промисловий зразок, що охороняється правом на промисловий зразок, зареєстрований на територiї однiєї зi Сторiн вiдповiдно до вимог цього Пiдроздiлу, може охоронятись згiдно iз законодавством з авторського права цiєї Сторони з дати його створення та фiксацiї у будь-якiй формi. Обсяг такої охорони та умови її надання, зокрема необхiдний рiвень оригiнальностi, визначаються кожною зi Сторiн.
Пiдроздiл 5
Патенти
Стаття 219
Патенти та охорона здоров'я
1. Сторони визнають важливiсть Декларацiї стосовно Угоди ТРIПС та охорони здоров'я, прийнятої 14 листопада 2001 року на засiданнi на рiвнi мiнiстрiв в рамках СОТ (далi - Дохiйська декларацiя). Пiд час тлумачення та здiйснення прав i зобов'язань згiдно iз цiєю Главою Сторони забезпечують вiдповiднiсть Дохiйськiй декларацiї.
2. Сторони сприяють впровадженню та дотримуються Рiшення Генеральної ради СОТ вiд 30 серпня 2003 року до пункту 6 Дохiйської декларацiї.
Стаття 220
Додатковий охоронний сертифiкат
1. Сторони визнають, що продукцiя, призначена для захисту здоров'я та рослин, що охороняється патентами на їхнiй вiдповiднiй територiї, може пiдлягати адмiнiстративнiй процедурi надання дозволу перед випуском на ринок. Вони визнають, що промiжок часу, який проходить вiд дати подання заявки на патент до одержання першого дозволу випускати продукт на їхнiй вiдповiдний ринок у порядку, встановленому вiдповiдним законодавством, може скоротити перiод ефективної охорони згiдно з патентом.
2. Сторони повиннi забезпечити додатковий перiод охорони лiкарського засобу або продукту для захисту рослин, що охороняється патентом i який пiдлягав адмiнiстративнiй процедурi надання дозволу, при цьому такий перiод дорiвнює перiоду, зазначеному у пунктi 1, скороченому на п'ять рокiв.
3. У випадку лiкарських засобiв, для яких були здiйсненi педiатричнi дослiдження, результати яких вiдображенi в iнформацiї стосовно продукту, Сторони надають додаткове шестимiсячне продовження перiоду захисту, що згаданий у пунктi 2 цiєї статтi.
Стаття 221
Охорона винаходiв у галузi бiотехнологiй
1. Сторони охороняють винаходи у галузi бiотехнологiй вiдповiдно до норм нацiонального патентного законодавства. У разi потреби, вони мають адаптувати своє патентне законодавство з урахуванням положень цiєї Угоди. Ця стаття не завдає шкоди зобов'язанням, взятим Сторонами вiдповiдно до мiжнародних угод, зокрема Угоди ТРIПС та Конвенцiї про бiологiчне рiзноманiття 1992 року (далi - КБР).
2. Для цiлей цього Пiдроздiлу:
a) "бiологiчний матерiал" означає будь-який матерiал, що мiстить генетичну iнформацiю та може репродукуватися або бути репродукованим у бiологiчнiй системi;
b) "мiкробiологiчний процес" означає будь-який процес, у якому задiяний мiкробiологiчний матерiал або який здiйснюється на основi мiкробiологiчного матерiалу.
3. Для цiлей цiєї Угоди винаходи, якi є новими та якi мають винахiдницький рiвень i пiдлягають промисловому застосуванню, є патентоспроможними, навiть якщо вони стосуються продукту, що складається з бiологiчного матерiалу чи мiстить його, або процесу, шляхом якого бiологiчний матерiал виробляється, обробляється чи використовується.
Бiологiчний матерiал, iзольований вiд свого природного середовища чи вироблений шляхом технiчного процесу, може бути предметом винаходу, навiть якщо вiн ранiше зустрiчався в природi.
Елемент, вiдокремлений вiд людського органiзму або будь-яким чином вироблений шляхом технiчного процесу, що включає послiдовнiсть або часткову послiдовнiсть генiв, може бути патентоспроможним винаходом, навiть якщо його структура iдентична з природним елементом. Промислове застосування послiдовностi або часткової послiдовностi генiв має бути викладено у заявцi на патент.
4. Патентуванню не пiдлягають:
a) сорти рослин та породи тварин;
b) суттєво важливi для вiдтворення рослин i тварин бiологiчнi процеси;
c) органiзм людини на рiзних стадiях формування та розвитку i простi вiдкриття його елементiв, зокрема послiдовнiсть або часткову послiдовнiсть генiв.
Винаходи, якi стосуються рослин i тварин є патентоспроможними, коли технiчна можливiсть реалiзацiї винаходу не обмежується конкретним сортом рослини або породою тварини. Пiдпункт (b) цього пункту не завдає шкоди патентоспроможностi винаходiв, що стосуються мiкробiологiчних або iнших технiчних процесiв чи продуктiв, одержаних за допомогою таких процесiв.
5. Винаходи вважаються непатентоспроможними у випадках, коли їх комерцiйне використання суперечить ordre public (публiчному порядку) або суспiльнiй моралi; проте використання не вважається таким тiльки через заборону вiдповiдно до законiв або iнших актiв. Зокрема, непатентоспроможними вважаються такi об'єкти:
a) процеси клонування людей;
b) процеси модифiкування зародкової лiнiї генетичної iдентичностi людей;
c) застосування людських ембрiонiв у промислових або комерцiйних цiлях;
d) процеси модифiкування генетичної iдентичностi тварин, що, iмовiрно, спричинять їхнє страждання без будь-якої суттєвої медичної допомоги для людини чи тварини, а також тварини, одержанi в результатi таких процесiв.
6. Охорона, що надається патентом на бiологiчний матерiал, якому властивi особливi характеристики як результату винаходу, поширюється на будь-який бiологiчний матерiал, що походить вiд цього бiологiчного матерiалу шляхом культивування або розмноження в iдентичнiй або дивергуючiй формi та має такi самi характеристики.
7. Охорона, що надається патентом на процес, який дає можливiсть виробляти бiологiчний матерiал, якому властивi особливi характеристики як результату винаходу, поширюється на бiологiчний матерiал, одержаний безпосередньо у результатi цього процесу, i на будь-який iнший бiологiчний матерiал, що походить вiд цього безпосередньо отриманого бiологiчного матерiалу шляхом культивування або розмноження в iдентичнiй чи дивергуючiй формi та має такi самi характеристики.
8. Охорона, що надається патентом на продукт, який мiстить генетичну iнформацiю або складається з неї, поширюється на весь матерiал, за винятком випадкiв, передбачених пунктом 4(c) цiєї статтi, частиною якого є продукт i у якому мiститься генетична iнформацiя, що виконує свою функцiю.
9. Охорона, що згадується у пунктах 7 та 8 цiєї статтi, не поширюється на бiологiчний матерiал, отриманий з культивування або розмноження бiологiчного матерiалу, розмiщеного на ринку на територiї Сторiн власником патенту або за його згодою, де розмноження або культивування обов'язково є результатом застосування, для якого бiологiчний матерiал був реалiзований на ринку, за умови, що отриманий матерiал у подальшому не використовується для iншого культивування або розмноження.
10. У порядку часткового скасування пунктiв 7 та 8 цiєї статтi продаж або iнша форма комерцiалiзацiї рослинного культивацiйного матерiалу фермеру власником патенту або за його згодою для сiльськогосподарського використання означає дозвiл фермеру використовувати продукт його врожаю для культивування або розмноження ним у його власному господарствi. Поширення та умови цього часткового скасування узгоджуються з умовами, передбаченими в нацiональних законах, постановах та практиках Сторiн щодо прав на сорти рослин.
У порядку часткового скасування пунктiв 7 та 8 цiєї статтi продаж або iнша форма комерцiалiзацiї стада плiдникiв або iншого тваринного репродуктивного матерiалу фермеру власником патенту або за його згодою означає дозвiл фермеру використовувати захищену домашню худобу для сiльськогосподарських цiлей. Це включає надання тварин або iншого тваринного репродуктивного матерiалу для цiлей здiйснення його сiльськогосподарської дiяльностi, але не продаж у рамках або для цiлей комерцiйної репродуктивної дiяльностi. Передбаченi вище поширення та умови цього часткового скасування визначаються нацiональними законами, постановами та практиками.
11. Сторони передбачають обов'язкове перехресне лiцензування у таких випадках:
a) якщо селекцiонер не може одержати чи використовувати сорт рослини без порушення попереднього патенту, вiн може подати заяву про примусову лiцензiю на невиключне використання винаходу, що охороняється патентом, оскiльки лiцензiя необхiдна для використання сорту рослини, що пiдлягає охоронi, за умови виплати вiдповiдної суми роялтi. Сторони передбачають, що в разi видачi такої лiцензiї власник патенту матиме право на перехресну лiцензiю на взаємовигiдних умовах на використання сорту, що охороняється;
b) якщо власник патенту на винахiд у галузi бiотехнологiй не може використовувати його без порушення попереднього права на сорт рослини, вiн може подати заяву про примусову лiцензiю на невиключне використання сорту рослини, що охороняється цим правом, з виплатою вiдповiдної суми роялтi. Сторони передбачають, що в разi видачi такої лiцензiї власник права на сорт рослини матиме право на перехресну лiцензiю на взаємовигiдних умовах на використання винаходу, що охороняється.
12. Особи, якi подають заяву про видачу лiцензiй, згаданих у пунктi 11 цiєї статтi, повиннi довести, що:
a) вони безрезультатно зверталися до власника патенту чи власника права на сорт рослини з метою одержання договiрної лiцензiї;
b) сорт рослини або винахiд становлять суттєвий технiчний прогрес, що може принести значну економiчну вигоду, порiвняно iз заявленим у патентi винаходом або сортом рослини, що охороняється.
Стаття 222
Охорона даних, наданих з метою одержання дозволу
на введення лiкарського засобу на ринок
1. Сторони запроваджують комплексну систему, яка гарантуватиме конфiденцiйнiсть, нерозголошення та незалежнiсть даних, що надаються для цiлей одержання дозволу на введення лiкарського засобу на ринок.
2. Iз цiєю метою, коли Сторона вимагає подання даних випробувань або дослiджень щодо безпечностi та ефективностi лiкарського засобу до надання дозволу на введення на ринок такого продукту, Сторона на перiод не менш нiж п'ять рокiв з дати першого дозволу в цiй Сторонi не дозволятиме iншим заявникам виводити той самий чи подiбний засiб на пiдставi дозволу на введення на ринок, наданого заявнику, що подав данi випробувань або дослiджень, якщо тiльки заявник, що надав данi випробувань або дослiджень не дав свою згоду. Протягом цього перiоду данi випробувань або дослiджень, поданi для першого дозволу, не використовуються в iнтересах будь-якого наступного заявника з метою отримання дозволу на введення лiкарського засобу на ринок, крiм випадкiв, коли надано згоду першого заявника.
3. Україна зобов'язується привести своє законодавство стосовно захисту даних для лiкарських засобiв iз законодавством ЄС в дату, яку визначить Комiтет з питань торгiвлi.
Стаття 223
Захист даних для продуктiв захисту рослин
1. Сторони визначають вимоги щодо безпеки та ефективностi перед наданням дозволу на введення на ринок продуктiв захисту рослин.
2. Сторони визнають тимчасове право власника звiту про випробування або дослiдження, який представлений вперше на розгляд для отримання дозволу на введення на ринок продукту захисту рослин. Протягом цього перiоду звiт про випробування або дослiдження не буде використовуватися в iнтересах будь-якої iншої особи з метою отримання дозволу на введення на ринок продукту захисту рослин, за винятком надання згоди першого власника. Це право далi iменуватиметься "захист даних".
3. Сторони визначають вимоги, яким має вiдповiдати звiт про випробування або дослiдження.
4. Перiод захисту даних повинен бути щонайменше 10 рокiв вiд дати першого дозволу у цiй Сторонi. Сторони можуть вирiшити надавати продовження перiоду захисту для продуктiв захисту рослин з низьким рiвнем ризику. У такому випадку перiод може бути продовжений до 13 рокiв.
5. Сторони можуть вирiшити, що такi перiоди будуть продовженi для кожного продовження дозволу у випадках обмеженого застосування1. У такому випадку загальний термiн захисту даних у жодному разi не повинен перевищувати 13 рокiв або для продуктiв захисту рослин з низьким рiвнем ризику - 15 рокiв.
____________
1 Обмежене застосування:
застосування продукту захисту рослин у
конкретнiй Сторонi на рослинах або рослинних
продуктах, якi не є широко вирощуваними в цiй
конкретнiй Сторонi або широко вирощуються для
того, щоб вiдповiдати винятковiй необхiдностi
захисту рослин.
6. Звiт про випробування або дослiдження також охороняється, якщо це було необхiдним для оновлення або перегляду дозволу. У таких випадках перiод для охорони даних становить 30 мiсяцiв.
7. Правила для уникнення дублювання випробувань на хребетних тваринах будуть встановленi Сторонами. Будь-який заявник, який має намiр здiйснити випробування або дослiдження, пов'язанi з хребетними тваринами, повинен вжити необхiдних заходiв, щоб переконатися, що цi випробування або дослiдження ще не були виконанi або розпочатi.
8. Новий заявник та власник або власники вiдповiдних дозволiв докладають усiх зусиль для забезпечення надання звiтiв про випробування або дослiдження, пов'язанi з хребетними тваринами. Вартiсть надання звiтiв про випробування або дослiдження визначається на справедливiй, прозорiй та недискримiнацiйнiй основi. Новий заявник зобов'язаний сплатити лише частку витрат на iнформацiю, яку вiн зобов'язаний надати на розгляд для виконання умов дозволу.
9. У тих випадках, коли новий заявник та власник або власники вiдповiдних дозволiв на продукти захисту рослин не можуть досягти згоди щодо надання звiтiв про випробування та дослiдження, пов'язанi з хребетними тваринами, новий заявник повинен поiнформувати Сторону.
10. Нездатнiсть досягти згоди не перешкоджає Сторонi використовувати звiти про тести або дослiдження, пов'язанi з хребетними тваринами, для цiлей заявки нового заявника.
11. Власник або власники вiдповiдних дозволiв вимагають вiд нового заявника справедливу частку понесених ним витрат. Сторона може направити заiнтересованi сторони вирiшувати це питання шляхом формального та обов'язкового арбiтражу згiдно з нацiональним законодавством.
Пiдроздiл 6
Топографiї напiвпровiдникових продуктiв
Стаття 224
Визначення
Для цiлей цього Пiдроздiлу:
a) "напiвпровiдниковий продукт" означає кiнцеву або промiжну форму будь-якого продукту:
що складається з корпусу матерiалу, який мiстить прошарок напiвпровiдникового матерiалу; i має один або бiльше прошаркiв, що складаються з провiдникового, iзоляцiйного або напiвпровiдникового матерiалу, з прошарками, розташованими вiдповiдно до ранiше визначеної тривимiрної структури; i призначена для виконання електронної функцiї виключно або разом з iншими функцiями,;
b) "топографiя" напiвпровiдникового продукту означає набiр взаємопов'язаних зображень, якi зафiксовано або закодовано;
якi представляють тривимiрну структуру з прошаркiв, з яких складається напiвпровiдниковий продукт; i в такому наборi кожне зображення має структуру або частину структури з поверхнею напiвпровiдникового продукту на будь-якому етапi виробництва.
c) "комерцiйне використання" означає продаж, прокат, лiзинг або будь-який iнший спосiб комерцiйного розповсюдження чи пропонування для цих цiлей. Проте для цiлей статтi 227 цiєї Угоди "комерцiйне використання" не включає використання за умов конфiденцiйностi в тому розумiннi, що подальше розповсюдження не здiйснюється третiм особам.
Стаття 225
Вимоги до охорони
1. Сторони охороняють топографiї напiвпровiдникових продуктiв шляхом прийняття законодавчих норм, якi надають виключнi права вiдповiдно до положень цiєї статтi.
2. Сторони передбачають охорону топографiї напiвпровiдникових продуктiв тiєю мiрою, якою вона вiдповiдає умовам, що вона є результатом власної iнтелектуальної дiяльностi її творця i не є загальновiдомою в напiвпровiдниковiй промисловостi. Якщо топографiя напiвпровiдникового продукту складається з елементiв, якi є загальновiдомими в напiвпровiдниковiй промисловостi, вона охороняється лише в тому обсязi, в якому комбiнацiя таких елементiв, взятих як цiле, вiдповiдає згаданим вище умовам.
Стаття 226
Виключнi права
1. Виключнi права, що згадуються у статтi 225(1) цiєї Угоди, включають права дозволяти або забороняти будь-якi з таких дiй:
a) вiдтворення топографiї настiльки, наскiльки вона охороняється згiдно зi статтею 225(2) цiєї Угоди;
b) комерцiйне використання чи iмпорт iз цiєю метою топографiї або напiвпровiдникового продукту, виробленого шляхом використання топографiї.
2. Виключнi права, що згадуються у пунктi 1(a) цiєї статтi, не застосовуються до вiдтворення для цiлей аналiзу, оцiнювання або вивчення концепцiй, процесiв, систем чи прийомiв, втiлених у топографiю, або самої топографiї.
3. Виключнi права, що згадуються у пунктi 1 цiєї статтi, не поширюються на будь-яку таку дiю стосовно топографiї, яка вiдповiдає вимогам статтi 225(2) цiєї Угоди i створена на основi аналiзу i оцiнки iншої топографiї, здiйсненої вiдповiдно до пункту 2 цiєї статтi.
4. Виключнi права дозволяти або забороняти дiї, визначенi у пунктi 1 (b) цiєї статтi, не застосовуються до будь-якої такої дiї, яка здiйснюється пiсля того, як топографiя або напiвпровiдниковий продукт був законно випущений на ринок.
Стаття 227
Термiн дiї охорони
Виключнi права тривають щонайменше 10 рокiв вiд дати першого комерцiйного використання топографiї будь-де у свiтi або, якщо реєстрацiя є умовою для виникнення чи безперервного застосування виключних прав, - 10 рокiв з найбiльш ранньої з таких дат:
a) закiнчення календарного року, в якому топографiя була вперше використана на комерцiйнiй основi будь-де у свiтi;
b) закiнчення календарного року, в якому була подана належним чином оформлена заявка на реєстрацiю.
Пiдроздiл 7
Iншi положення
Стаття 228
Сорти рослин
Сторони спiвробiтничають з метою сприяння i посилення охорони прав на сорти рослин вiдповiдно до Мiжнародної конвенцiї з охорони нових сортiв рослин 1961 року, переглянутої в м. Женева 10 листопада 1972 року, 23 жовтня 1978 року та 19 березня 1991 року, зокрема необов'язковi винятки з прав селекцiонерiв, як це згадується у статтi 15(2) зазначеної Конвенцiї.
Стаття 229
Генетичнi ресурси, традицiйнi знання та фольклор
1. Вiдповiдно до норм нацiонального законодавства Сторони поважають, зберiгають та пiдтримують знання, iнновацiї та практичнi надбання корiнних та мiсцевих громад, якi втiлюють традицiйнi стилi життя, що вiдповiдають збереженню та тривалому використанню бiологiчного рiзноманiття та сприяють їх широкому застосуванню iз залученням та погодженням власникiв таких знань, iнновацiй i практик, та заохочують справедливий розподiл переваг, що виникають у результатi використання таких знань, iнновацiй та практик.
2. Сторони визнають важливiсть вжиття вiдповiдних заходiв з урахуванням нацiонального законодавства для збереження традицiйних знань та домовилися продовжувати роботу, спрямовану на розвиток мiжнародно узгоджених sui generis моделей для юридичної охорони традицiйних знань.
3. Сторони домовилися, що положення стосовно iнтелектуальної власностi цього Пiдроздiлу i КБР мають впроваджуватися на основi взаємної пiдтримки.
4. Сторони домовилися регулярно обмiнюватись думками та iнформацiєю щодо вiдповiдних багатостороннiх обговорень.
Частина 3
Захист прав iнтелектуальної власностi
Стаття 230
Загальнi зобов'язання
1. Обидвi Сторони пiдтверджують свої зобов'язання згiдно з Угодою ТРIПС, зокрема її Частини III, та мають забезпечити подальшi додатковi заходи, процедури та засоби захисту, необхiднi для забезпечення дотримання охорони прав iнтелектуальної власностi1. Цi заходи, процедури та засоби захисту мають бути добросовiсними i справедливими та не повиннi бути надмiрно складними чи дорогими або спричиняти необґрунтованi строки чи невиправданi затримки.
____________
1 Для цiлей цiєї Частини
поняття "права iнтелектуальної власностi"
має принаймнi охоплювати такi права: авторське
право; сумiжнi права; право sui generis виробника
бази даних; права розробника топографiї
напiвпровiдникового продукту; права торговельних
марок; патентнi права, зокрема права, що
випливають з додаткового охоронного сертифiкату;
географiчнi зазначення; права на корисну модель;
права на сорти рослин; фiрмовi найменування,
наскiльки вони охороняються як ексклюзивнi права
у вiдповiдному нацiональному законодавствi.
2. Цi заходи та засоби захисту мають також бути ефективними, спiврозмiрними i стримуючими та мають застосовуватись таким чином, щоб уникнути створення перешкод законнiй торгiвлi та забезпечити їх захист вiд зловживань.
Стаття 231
Уповноваженi заявники
1. Сторони мають визнавати особами, уповноваженими здiйснювати запит про застосування заходiв, процедур та засобiв захисту, згаданих в цiй Частинi та передбачених Частиною III Угоди ТРIПС:
a) власникiв прав iнтелектуальної власностi згiдно з нормами застосовного законодавства;
b) усiх iнших осiб, уповноважених на користування цими правами, зокрема лiцензiатiв, настiльки, наскiльки це дозволено вiдповiдно до норм застосовного законодавства;
c) професiйнi органи захисту, якi вiдповiдно до вимог права визнаються такими, що мають право представляти власникiв права iнтелектуальної власностi настiльки, наскiльки це дозволено та вiдповiдає положенням застосовного законодавства.
2. Сторони можуть визнавати особами, уповноваженими здiйснювати запит про застосування заходiв, процедур та засобiв захисту, згаданих у цiй Частинi та передбачених Частиною III Угоди ТРIПС, органи колективного управлiння правами iнтелектуальної власностi, якi, як правило, визнаються такими, що мають право представляти власникiв права iнтелектуальної власностi настiльки, наскiльки це дозволено та вiдповiдає нормам застосовного законодавства.
Пiдроздiл 1
Цивiльнi заходи, процедури та засоби захисту
Стаття 232
Презумпцiя авторства та права власностi
Сторони визнають, що для цiлей застосування заходiв, процедур та засобiв захисту, передбачених цiєю Угодою:
a) для автора лiтературного твору або твору мистецтв, в разi вiдсутностi доказiв протилежного, щоб вважатися таким i внаслiдок цього бути вповноваженим на позов про порушення, має бути достатньою наявнiсть звичайного зазначення його/її iменi у творi;
b) положення згiдно з пiдпунктом (a) цiєї статтi застосовується mutatis mutandis до власникiв сумiжних прав стосовно їхнiх об'єктiв, що охороняються.
Стаття 233
Докази
1. Судовi органи Сторiн мають повноваження, якщо сторона надала обґрунтованi докази, достатнi для пiдтримання своєї заяви, i має на пiдтвердження своїх заяв детальнi докази, якi контролюються протилежною стороною, вимагати, щоб цi докази були представленi протилежною стороною з урахуванням умов, що забезпечують захист конфiденцiйної iнформацiї.
2. За таких самих умов Сторони вживають таких заходiв, якi є необхiдними у випадку порушення права iнтелектуальної власностi, вчиненого у комерцiйному масштабi, для надання можливостi компетентним судовим органам вимагати, у разi потреби та на пiдставi поданої заяви, передачу банкiвських, фiнансових та комерцiйних документiв, що знаходяться у розпорядженнi протилежної сторони з урахуванням умов, що забезпечують захист конфiденцiйної iнформацiї.
Стаття 234
Заходи щодо збереження доказiв
1. Сторони забезпечують, щоб навiть до початку процесу щодо обставин справи компетентнi судовi органи могли за заявою особи, яка надала обґрунтованi та доступнi докази, достатнi для пiдтримання її заяви про порушення права iнтелектуальної власностi або про намiр його порушити, вимагати невiдкладних та ефективних попереднiх заходiв, спрямованих на збереження вiдповiдних доказiв щодо заявленого правопорушення, з урахуванням умов, що забезпечують захист конфiденцiйної iнформацiї. Такi заходи можуть включати детальний опис з наведенням або без наведення зразкiв чи фiзичне вилучення товарiв, що вважаються контрафактними та, в окремих випадках, матерiалiв i засобiв, використаних для його виробництва та/або розповсюдження разом з вiдповiдною документацiєю. Такi заходи мають вживатися у разi потреби без заслуховування iншої сторони, зокрема у випадках, коли будь-яка затримка може спричинити невиправну шкоду правовласнику або коли iснує очевидна загроза знищення доказiв.
2. Сторони забезпечують, щоб заходи щодо збереження доказiв скасовувалися або їхня дiя припинялася в iнший спосiб на вимогу вiдповiдача без шкоди для компенсацiї збиткiв, що можуть бути заявленi, якщо заявник не порушує в обґрунтований строк справу щодо прийняття рiшення по сутi справи у компетентних судових органах.
Стаття 235
Право на iнформацiю
1. Сторони забезпечують, щоб у контекстi процесiв щодо порушення прав iнтелектуальної власностi та у вiдповiдь на обґрунтований запит позивача компетентнi судовi органи могли вимагати, щоб iнформацiя про походження та шляхи реалiзацiї товарiв або послуг, якi порушують право iнтелектуальної власностi, була надана порушником та/або iншою особою:
a) у якої було виявлено контрафактний товар у промислових масштабах;
b) у якої було виявлено використання послуг, що становлять правопорушення, у промислових масштабах;
c) у якої було виявлено надання у промислових масштабах послуг, використаних у дiяльностi, що становить правопорушення; або
d) яка була вказана особою, зазначеною у пiдпунктах (a), (b) або (c) цього пункту, як така, що задiяна у виробництвi, виготовленнi або розповсюдженнi таких товарiв чи наданнi послуг.
2. Iнформацiя, зазначена у пунктi 1 цiєї статтi, повинна залежно вiд потреби мiстити:
a) iмена та адреси виробникiв, виготовлювачiв, розповсюджувачiв, постачальникiв та iнших попереднiх власникiв товарiв або послуг, а також планованих оптових та роздрiбних продавцiв;
b) iнформацiю про кiлькiсть виробленої, виготовленої, доставленої, одержаної чи замовленої продукцiї, а також про цiну, встановлену на цi товари i послуги.
3. Пункти 1 i 2 цiєї статтi мають застосовуватися без шкоди для iнших положень, якi:
a) надають правовласнику право одержувати бiльш повну iнформацiю;
b) регулюють використання цивiльних або кримiнальних процедур стосовно iнформацiї, переданої згiдно iз цiєю статтею;
c) регулюють вiдповiдальнiсть за зловживання правом на iнформацiю;
d) надають можливiсть вiдмовлятись вiд надання iнформацiї, яка примусила б особу, зазначену у пунктi 1 цiєї статтi, визнати свою особисту участь або участь близьких родичiв у порушеннi прав iнтелектуальної власностi; або
e) регулюють захист конфiденцiйностi джерел iнформацiї або обробки особистих даних.
Стаття 236
Попереднi та попереджувальнi заходи
1. Сторони гарантують, що судовi органи можуть за заявою заявника видати попередню судову заборону, призначену для запобiгання будь-якому можливому порушенню права iнтелектуальної власностi, або заборонити на попереднiй основi та за умови сплати штрафу, якщо це необхiдно, якщо це передбачено нацiональним законодавством, продовження порушення такого права чи зробити таке продовження порушення таким, що пiдпадає пiд гарантiї, якi забезпечують виплату компенсацiї правовласнику. Попередня судова заборона може бути також видана за тих самих умов стосовно посередника, чиї послуги використовуються третьою особою з метою порушення права iнтелектуальної власностi.
2. Попередня судова заборона може також видаватись з метою арешту або вилучення товарiв, якi пiдозрюються у порушеннi права iнтелектуальної власностi, щоб запобiгти їх ввезенню або перемiщенню торговельними каналами.
3. У випадку порушення, що вчиняється в комерцiйному масштабi, Сторони гарантують, що якщо заявник наводить обставини, якi ймовiрно становлять загрозу щодо вiдшкодування збиткiв, судовi органи можуть винести ухвалу про запобiжний арешт рухомої i нерухомої власностi ймовiрного порушника, зокрема блокування його/її банкiвських рахункiв та iнших активiв. Для цього компетентнi органи можуть винести рiшення про надання банкiвських, фiнансових або комерцiйних документiв чи про належний доступ до вiдповiдної iнформацiї.
4. Сторони гарантують, що тимчасовi заходи, зазначенi в пунктах 1, 2 та 3 цiєї статтi, можуть у вiдповiдних випадках здiйснюватися без заслуховування вiдповiдача, зокрема, якщо будь-яка затримка спричинятиме невиправну шкоду власнику прав. В такому випадку Сторони мають бути поiнформованi про це без затримки щонайпiзнiше пiсля виконання заходiв. Перегляд, в тому числi право бути заслуханим, має вiдбуватися пiсля подання заяви вiдповiдачем з метою винесення рiшення про те, чи будуть цi заходи змiненi, анульованi або пiдтвердженi, протягом обґрунтованого строку пiсля сповiщення про заходи.
5. Сторони гарантують, що попереднi заходи, зазначенi в пунктах 1, 2 та 3 цiєї статтi, скасовуються або їхня дiя припиняється в iнший спосiб за заявою вiдповiдача, якщо заявник в обґрунтований строк не порушує справу у компетентному судовому органi, результатом якої є рiшення стосовно обставин справи.
6. Якщо попереднi заходи скасовуються або вони припиняють дiю внаслiдок будь-якої дiї чи помилки заявника чи якщо пiзнiше виявляється, що не було порушення або загрози порушення права iнтелектуальної власностi, судовi органи мають повноваження вимагати вiд заявника за заявою вiдповiдача надання вiдповiдачу вiдповiдної компенсацiї за будь-яку шкоду, завдану цими заходами.
Стаття 237
Виправнi заходи
1. Сторони гарантують, що компетентнi судовi органи можуть вимагати за заявою заявника та без шкоди для вiдшкодування будь-яких збиткiв власнику права з причини порушення i без будь-якої компенсацiї вiдкликання з торговельних каналiв, остаточне вилучення з торговельних каналiв або знищення товарiв, якi, як виявилося, порушують право iнтелектуальної власностi. Якщо необхiдно, компетентнi судовi органи можуть також вимагати знищення матерiалiв i знарядь, якi переважно використовуються для створення або виробництва таких товарiв.
2. Судовi органи вимагають, щоб цi заходи здiйснювались за рахунок порушника, якщо не виникають певнi причини, щоб не робити цього.
Стаття 238
Судовi заборони
Сторони гарантують, що якщо виноситься судове рiшення, яке виявляє порушення права iнтелектуальної власностi, судовi органи можуть видати проти порушника судову заборону, спрямовану на заборону продовження порушення. Якщо це передбачено нацiональним законодавством, невиконання судової заборони має пiдпадати, якщо це необхiдно, пiд сплату регулярного штрафу з метою забезпечення виконання. Сторони також гарантують, що правовласники можуть подати заяву про судову заборону проти посередникiв, чиї послуги використовуються третьою стороною з метою порушення права iнтелектуальної власностi.
Стаття 239
Альтернативнi заходи
Сторони можуть передбачити, що у вiдповiдних випадках i за заявою особи, яка пiдлягає застосуванню заходiв, передбачених у статтi 237 та/або статтi 238 цiєї Угоди, компетентнi судовi органи можуть винести ухвалу про сплату грошової компенсацiї потерпiлiй сторонi замiсть застосування заходiв, передбачених у статтi 237 та/або статтi 238 цiєї Угоди, якщо ця особа дiяла ненавмисно i без недбалостi, якщо здiйснення згаданих вище заходiв завдало б йому неспiвмiрної шкоди i якщо грошова компенсацiя потерпiлiй сторонi виявляється обґрунтовано задовiльною.
Стаття 240
Збитки
1. Сторони гарантують, що коли судовi органи встановлюють збитки:
a) вони беруть до уваги всi вiдповiднi аспекти, зокрема негативнi економiчнi наслiдки, у тому числi втраченi прибутки, якi понесла потерпiла сторона, будь-якi недобросовiснi доходи, одержанi порушником i, у вiдповiдних випадках, iншi фактори, вiдмiннi вiд економiчних, зокрема моральна шкода, спричинена правовласнику порушником; або
b) як альтернативний варiант до пiдпункту (a) цього пункту, вони можуть у вiдповiдних випадках встановити збитки як паушальну суму на базi таких елементiв, як принаймнi сума роялтi або комiсiйнi платежi, якi були б сплаченi, якби порушник звернувся iз заявою про надання дозволу на використання оспорюваного права iнтелектуальної власностi.
2. Якщо порушник ненавмисно або не маючи обґрунтованих пiдстав знати це був залучений до протиправної дiяльностi, Сторони можуть встановити, що судовi органи можуть виносити ухвалу на користь потерпiлого про повернення доходiв або вiдшкодування збиткiв, якi можуть встановлюватись ранiше.
Стаття 241
Судовi витрати
Сторони гарантують, що обґрунтовано понесенi та пропорцiйнi судовi витрати, а також iншi витрати, понесенi стороною, що виграла, як правило, мають покладатися на сторону, що програла, крiм випадкiв, коли це суперечить принципу справедливостi.
Стаття 242
Публiкацiя судових рiшень
Сторони гарантують, що у судових процесах щодо порушення прав iнтелектуальної власностi судовi органи можуть вимагати за заявою заявника i за рахунок порушника вжиття вiдповiдних заходiв для поширення iнформацiї стосовно рiшення, зокрема вiзуальне представлення рiшення та його публiкацiю повнiстю або частково. Сторони можуть передбачити iншi додатковi iнформацiйнi заходи, якi вiдповiдають конкретним обставинам, зокрема широке iнформування.
Стаття 243
Адмiнiстративнi процедури
За умови, що рiшення про будь-який цивiльно-правовий захiд судового захисту може бути винесене в результатi адмiнiстративних процедур по сутi справи, такi процедури мають вiдповiдати принципам, еквiвалентним за суттю тим, що викладенi у вiдповiдних положеннях цього Пiдроздiлу.
Пiдроздiл 2
Вiдповiдальнiсть постачальникiв посередницьких
послуг
Стаття 244
Використання послуг посередникiв
Обидвi Сторони визнають, що послуги посередникiв можуть використовуватись третiми особами для протиправної дiяльностi. Щоб забезпечити вiльний обiг iнформацiйних послуг i в той самий час захищати права iнтелектуальної власностi у цифровому середовищi, кожна Сторона забезпечує заходи, визначенi цим Пiдроздiлом, для постачальникiв посередницьких послуг. Цей Пiдроздiл застосовується лише до вiдповiдальностi, що може бути результатом правопорушень у сферi прав iнтелектуальної власностi, зокрема авторського права.1
____________
1 Випадки звiльнення вiд
вiдповiдальностi, встановленi в цiй статтi,
включають лише випадки, коли дiяльнiсть
постачальникiв послуг iнформацiйного суспiльства
обмежена технiчним процесом оператора та
наданням доступу до комунiкацiйних мереж, через
якi доступна для третiх сторiн iнформацiя
передається або тимчасово зберiгається з єдиною
метою - зробити передачу бiльш ефективною; ця
дiяльнiсть має суто технiчний, автоматичний та
пасивний характер, що означає, що постачальник
послуг iнформацiйного суспiльства не має нi знань,
нi контролю щодо iнформацiї, яка передається або
зберiгається.
Стаття 245
Вiдповiдальнiсть постачальникiв посередницьких
послуг: "Просто посередник"
1. Якщо надається послуга в iнформацiйному суспiльствi, яка полягає в передачi через комунiкацiйну мережу iнформацiї, наданої одержувачем послуги, або забезпеченнi доступу до комунiкацiйної мережi, то Сторони гарантують, що постачальник послуг не несе вiдповiдальностi за iнформацiю, що передається, за умови, що постачальник:
a) не iнiцiює передачу;
b) не вибирає одержувача передачi; i
c) не вибирає та не модифiкує iнформацiю, що мiститься в передачi.
2. Акти передачi або забезпечення доступу, що згадуються в пунктi 1 цiєї статтi, включають автоматичне, промiжне i тимчасове зберiгання iнформацiї, що передається, оскiльки це має мiсце з єдиною метою здiйснення передачi через комунiкацiйну мережу, i за умови, що iнформацiя не зберiгається протягом будь-якого строку, довшого, нiж це обґрунтовано необхiдно для такої передачi.
3. Ця стаття не впливає на можливiсть для судового або адмiнiстративного органу вiдповiдно до правових систем Сторiн вимагати вiд постачальника послуг припинити або попередити порушення.
Стаття 246
Вiдповiдальнiсть постачальникiв посередницьких
послуг: "Кешування"
1. Якщо надається послуга в iнформацiйному суспiльствi, яка полягає в передачi через комунiкацiйну мережу iнформацiї, наданої одержувачем послуги, Сторони гарантують, що постачальник послуг не несе вiдповiдальностi за автоматичне, промiжне i тимчасове зберiгання тiєї iнформацiї, яке здiйснюється з єдиною метою - зробити бiльш ефективною наступну передачу iнформацiї iншим одержувачам послуги на їхню вимогу, за умови, що:
a) постачальник не модифiкує iнформацiю;
b) постачальник виконує умови доступу до iнформацiї;
c) постачальник виконує правила, що стосуються оновлення iнформацiї, якi визначенi у спосiб, який широко визнаний i використовується в промисловостi;
d) постачальник не перешкоджає законному використанню технологiй, якi широко визнаються i використовуються в промисловостi, щоб одержати данi стосовно використання iнформацiї; i
e) постачальник дiє оперативно, щоб зняти або зробити неможливим доступ до iнформацiї, яку вiн зберiгав, пiсля того, як йому фактично стає вiдомо, що iнформацiя в первинному джерелi передачi видалена з мережi або що доступ до неї став неможливим чи судовий або адмiнiстративний орган видав розпорядження про таке видалення або обмеження.
2. Ця стаття не впливає на можливiсть для судового або адмiнiстративного органу вiдповiдно до правових систем Сторiн вимагати вiд постачальника послуг припинити або попередити порушення.
Стаття 247
Вiдповiдальнiсть постачальникiв посередницьких
послуг: "Хостинг"
1. Якщо надається послуга в iнформацiйному суспiльствi, яка полягає у зберiганнi iнформацiї, яка надається одержувачем послуги, то Сторони гарантують, що постачальник послуги не несе вiдповiдальностi за iнформацiю, яка зберiгається на вимогу одержувача послуги, за умови, що:
a) постачальнику фактично невiдомо про незаконну дiяльнiсть або iнформацiю, а щодо позову про вiдшкодування збиткiв йому невiдомо про факти або обставини, з яких випливає незаконна дiяльнiсть або iнформацiя; або
b) постачальник пiсля одержання таких вiдомостей дiє оперативно, щоб зняти або зробити неможливим доступ до iнформацiї.
2. Пункт 1 цiєї статтi не застосовується, коли одержувач послуги дiє за розпорядженням або пiд контролем постачальника.
3. Ця стаття не впливає на можливiсть для судового або адмiнiстративного органу вiдповiдно до правових систем Сторiн вимагати вiд постачальника послуг припинити або попередити порушення, а також не впливає на можливiсть запровадження Сторонами процедури контролю за зняттям або блокуванням доступу до iнформацiї.
Стаття 248
Вiдсутнiсть загального зобов'язання здiйснювати
монiторинг
1. Сторони не покладають на постачальникiв нi загального зобов'язання при наданнi послуг, на якi поширюються статтi 245, 246 i 247 цiєї Угоди, здiйснювати монiторинг iнформацiї, яку вони передають або зберiгають, нi загального зобов'язання активно шукати факти або обставини, якi вказують на незаконну дiяльнiсть.
2. Сторони можуть запровадити зобов'язання для постачальникiв послуг iнформацiйного суспiльства iнформувати компетентнi державнi органи про можливу незаконну дiяльнiсть, що здiйснюється, або iнформацiю, що надається одержувачами їхнiх послуг, чи зобов'язання повiдомляти компетентним органам, на їхню вимогу, iнформацiю, яка дає можливiсть iдентифiкувати одержувачiв їхнiх послуг, з якими в них укладенi угоди про зберiгання iнформацiї.
Стаття 249
Перехiдний перiод
Україна забезпечує повну iмплементацiю зобов'язань цього Пiдроздiлу протягом 18 мiсяцiв з дати набрання чинностi цiєю Угодою.
Пiдроздiл 3
Iншi положення
Стаття 250
Заходи на кордонi
1. Для цiлей цього положення термiн "товари, якi порушують право iнтелектуальної власностi" означає:
a) "контрафактнi товари", а саме:
i) товари, зокрема упаковку, що мiстить без дозволу торговельну марку, iдентичну торговельнiй марцi, зареєстрованiй належним чином стосовно такої самої групи товарiв, якi за суттєвими ознаками не можуть бути вiдрiзненi вiд товарiв iз зазначеною торговельною маркою, та таким чином порушують права власника торговельної марки;
ii) будь-який символ торговельної марки (логотип, маркування, наклейка, брошура, iнструкцiя з користування або гарантiйний документ), навiть при окремому представленнi, за таких самих умов, як i товари, зазначенi в пiдпунктi (i);
iii) пакувальнi матерiали, що мiстять торговельнi марки контрафактних товарiв, представленi окремо, за таких самих умов, як i товари, зазначенi в пiдпунктi (i);
b) "пiратськi товари", а саме товари, якi є копiями або мiстять копiї, виробленi без згоди власника або особи, належним чином уповноваженої представляти власника в країнi виробництва в питаннях авторського права та сумiжних прав або права на промисловий зразок, незалежно вiд того, чи зареєстрованi вони в нацiональному законодавствi, чи нi;
c) товари, якi згiдно iз законодавством Сторони, в якiй подано заяву про вжиття заходiв митними органами, порушують:
i) патент;
ii) додатковий охоронний сертифiкат;
iii) право на сорт рослини;
iv) промисловий зразок;
v) географiчне зазначення
2. Сторони, якщо iнше не передбачено в цьому Пiдроздiлi, ухвалюють процедури1, якi надають можливiсть власнику права, який має вагомi пiдстави пiдозрювати про можливiсть порушення права iнтелектуальної власностi пiд час iмпорту, експорту, реекспорту, ввезення або вивезення з митної територiї, розмiщення згiдно з тимчасовою процедурою, розмiщення у вiльнiй зонi або на вiльному складi, надiслати письмову заяву до адмiнiстративних або судових компетентних органiв для тимчасового затримання митними органами митного оформлення для вiльного використання або арешту таких товарiв.
____________
1 Передбачається, що не
повинно бути зобов'язань застосовувати такi
процедури для iмпорту товарiв на ринок iншої
країни правовласником або за згодою
правовласника.
3. Сторони гарантують, що коли митнi органи в ходi своїх дiй i до подання власником права заяви отримають вагомi пiдстави вважати, що товари порушують право iнтелектуальної власностi, вони можуть затримати митне оформлення або заарештувати товар з метою надання власнику права можливостi подання заяви про вжиття заходiв митними органами згiдно з вищенаведеним пунктом.
4. Всi права або обов'язки, встановленнi в Роздiлi 4 Частини III Угоди ТРIПС стосовно iмпортерiв, також поширюються на експортерiв або власникiв товарiв.
5. Сторони спiвробiтничають з метою надання технiчної допомоги та iнституцiйної розбудови для впровадження цiєї статтi.
6. Україна повнiстю впроваджує зобов'язання за цiєю статтею протягом трьох рокiв з дати набрання чинностi цiєю Угодою.
Стаття 251
Правила поведiнки та судове спiвробiтництво
Сторони пiдтримують:
a) розробку торговельними або професiйними об'єднаннями або органiзацiями правил поведiнки, спрямованих на сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi;
b) передачу компетентним органам Сторiн проектiв правил поведiнки i будь-яких висновкiв щодо застосування цих правил поведiнки.
Стаття 252
Спiвробiтництво
1. Сторони домовилися спiвробiтничати з метою забезпечення виконання обов'язкiв та зобов'язань, взятих згiдно iз цiєю Главою.
2. Вiдповiдно до положень Роздiлу V ("Економiчне i галузеве спiвробiтництво") та вiдповiдно до положень Роздiлу VI ("Фiнансове спiвробiтництво та положення щодо боротьби iз шахрайством") цiєї Угоди, сфери спiвробiтництва включають такi види дiяльностi, але не обмежуються ними:
a) обмiн iнформацiєю стосовно правової бази з питань прав iнтелектуальної власностi та вiдповiдних правил щодо охорони та захисту; обмiн досвiдом мiж Україною та Стороною ЄС стосовно розвитку законодавства;
b) обмiн досвiдом мiж Україною та Стороною ЄС стосовно захисту прав iнтелектуальної власностi;
c) обмiн досвiдом мiж Україною та Стороною ЄС стосовно правозастосування на центральному та субцентральному рiвнi митною службою, мiлiцiєю, адмiнiстративними та судовими органами; координацiя дiй з метою запобiгання експорту контрафактних товарiв, в тому числi з iншими країнами;
d) розвиток потенцiалу; обмiн та пiдготовка персоналу;
e) пропагування та розповсюдження iнформацiї стосовно прав iнтелектуальної власностi, inter alia серед дiлових кiл та в громадянському суспiльствi; широка поiнформованiсть споживачiв i власникiв прав;
f) посилення спiвробiтництва на iнституцiйному рiвнi, наприклад мiж вiдомствами з iнтелектуальної власностi;
g) активне сприяння поiнформованостi та освiченостi широкої громадськостi щодо напрямiв реалiзацiї прав iнтелектуальної власностi: формулювання ефективних стратегiй для визначення ключових аудиторiй i створення комунiкацiйних програм з метою посилення поiнформованостi споживачiв та засобiв масової iнформацiї щодо наслiдкiв порушень iнтелектуальної власностi, зокрема ризик для здоров'я i безпеки та зв'язок з органiзованою злочиннiстю.
3. Без шкоди для пунктiв 1 i 2 цiєї статтi i як доповнення до них Сторони домовилися пiдтримувати ефективний дiалог з питань iнтелектуальної власностi ("IВ Дiалог"), пiдпорядкований Комiтету з питань торгiвлi, з метою розгляду питань, що стосуються охорони i захисту прав iнтелектуальної власностi, передбачених цiєю Главою, а також будь-якого iншого вiдповiдного питання.
Глава 10
Конкуренцiя
Частина 1
Антиконкурентнi дiї та злиття
Стаття 253
Визначення
Для цiлей цiєї Частини:
1. "вiдомство з питань конкуренцiї" означає:
a) для України - Антимонопольний комiтет України; та
b) для Сторони ЄС - Європейська Комiсiя.
2. "Законодавство про конкуренцiю" означає:
a) для Сторони ЄС - статтi 101, 102 та 106 Договору про функцiонування Європейського Союзу, Регламент Ради (ЄС) N 139/2004 вiд 20 сiчня 2004 року про контроль над концентрацiєю суб'єктiв господарювання (Регламент ЄС про злиття) та акти щодо їх iмплементацiї i такi, що вносять до них змiни i доповнення;
b) для України - Закон України N 2210-III вiд 11 сiчня 2001 року (зi змiнами та доповненнями) та акти щодо його iмплементацiї i такi, що вносять до них змiни i доповнення. У разi виникнення розбiжностей мiж положеннями Закону N 2210-III та iншими суттєвими положеннями про конкуренцiю Україна гарантує, що положення Закону мають переважну силу в межах цих розбiжностей; а також
c) будь-якi змiни, якi можуть бути внесенi до вищезазначених актiв пiсля набрання чинностi цiєю Угодою.
3. Термiни, що використовуються у цiй Частини, роз'ясняються далi у Додатку XXIII.
Стаття 254
Принципи
Сторони визнають важливiсть вiльної та неспотвореної конкуренцiї у торговельних вiдносинах. Сторони визнають, що антиконкурентнi господарськi дiї та операцiї потенцiйно можуть спотворити належне функцiонування ринкiв та загалом зменшити позитивнi наслiдки лiбералiзацiї торгiвлi. Тому вони домовилися, що зазначенi нижче практики та операцiї, як визначено їхнiм вiдповiдним законодавством про конкуренцiю, є несумiсними iз цiєю Угодою у тiй мiрi, у якiй вони можуть вплинути на торгiвлю мiж Сторонами:
a) угоди, узгодженi дiї суб'єктiв господарювання та рiшення об'єднань суб'єктiв господарювання, метою або наслiдками яких є перешкоджання, обмеження, спотворення чи суттєве послаблення конкуренцiї на територiї будь-якої зi Сторiн;
b) зловживання одним або декiлькома суб'єктами господарювання домiнуючим становищем на територiї будь-якої зi Сторiн; або
c) концентрацiя суб'єктiв господарювання, що має наслiдком монополiзацiю чи значне обмеження конкуренцiї на ринку на територiї будь-якої зi Сторiн.
Стаття 255
Iмплементацiя
1. Україна та Сторона ЄС забезпечують застосування законодавства про конкуренцiю, яке ефективно протидiє дiям та операцiям, зазначеним у статтi 254(a) (b) та (c).
2. Сторони забезпечують функцiонування органiв, уповноважених та належним чином обладнаних для забезпечення ефективного застосування законодавства про конкуренцiю, визначеного в пунктi 1 цiєї статтi.
3. Сторони визнають важливiсть застосування свого вiдповiдного законодавства про конкуренцiю у прозорий, своєчасний та недискримiнацiйний спосiб, поважаючи принципи процесуальної справедливостi та права на захист. Кожна Сторона, зокрема, має забезпечити, щоб:
a) перед накладенням вiдомством з питань конкуренцiї однiєї зi Сторiн санкцiй чи зобов'язань на будь-яку фiзичну чи юридичну особу за порушення законодавства про конкуренцiю, воно надає право цiй особi бути заслуханою та представити докази протягом обґрунтованого строку, визначеного вiдповiдним законодавством Сторiн про конкуренцiю, пiсля повiдомлення вiдповiднiй фiзичнiй або юридичнiй особi про попереднi висновки щодо iснування порушення; та
b) суд або iнша незалежна судова установа, визначена законодавством цiєї Сторони, встановлює або, на вимогу особи, переглядає будь-якi такi санкцiї чи зобов'язання.
4. На вимогу Сторони, кожна зi Сторiн надає iншiй Сторонi вiдкриту iнформацiю щодо дiяльностi стосовно застосування свого законодавства про конкуренцiю та законодавства, яке стосується зобов'язань, що охоплюються цiєю Частиною.
5. Вiдомство з питань конкуренцiї затвердить та опублiкує документ, в якому роз'яснюються принципи визначення будь-яких штрафних санкцiй, що накладаються за порушення законодавства про конкуренцiю.
6. Вiдомство з питань конкуренцiї затвердить та опублiкує документ, в якому роз'яснюються принципи, якi застосовуються пiд час оцiнки горизонтального злиття.
Стаття 256
Наближення законодавства та практика
застосування
Україна наближує своє законодавство про конкуренцiю та практику застосування до acquis ЄС так, як це визначено нижче:
1. Регламент Ради (ЄС) N 1/2003 вiд 16 грудня 2002 року про iмплементацiю правил конкуренцiї, викладених у статтях 81 та 82 Договору.
Термiн:
Стаття 30 Регламенту має бути iмплементована протягом трьох рокiв пiсля набрання чинностi цiєю Угодою.
2. Регламент Ради (ЄС) N 139/2004 вiд 20 сiчня 2004 року про контроль за концентрацiєю мiж пiдприємствами (Регламент ЄС про злиття).
Термiн:
Статтi 1 та 5 (1) - (2) Регламенту мають бути iмплементованi протягом трьох рокiв пiсля набрання чинностi цiєю Угодою;
Стаття 20 має бути iмплементована протягом трьох рокiв пiсля набрання чинностi цiєю Угодою.
3. Регламент Комiсiї (ЄС) N 330/2010 вiд 20 квiтня 2010 року про застосування статтi 101(3) Договору про функцiонування Європейського Союзу до категорiй вертикальних угод та узгоджених дiй.
Термiн:
Статтi 1, 2, 3, 4, 6, 7 та 8 Регламенту мають бути iмплементованi протягом трьох рокiв пiсля набрання чинностi цiєю Угодою.
4. Регламент Комiсiї (ЄС) N 772/2004 вiд 27 квiтня 2004 року про застосування статтi 81 (3) Договору до категорiй угод з передачi технологiї.
Термiн:
Статтi 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 та 8 Регламенту мають бути iмплементованi протягом трьох рокiв пiсля набрання чинностi цiєю Угодою.
Стаття 257
Державнi пiдприємства та пiдприємства, яким наданi
спецiальнi або виключнi права
1. Щодо державних пiдприємств та пiдприємств, яким наданi спецiальнi або виключнi права:
a) жодна Сторона не запроваджує та не зберiгає чиннiсть будь-якого заходу, що суперечить принципам, якi мiстяться у статтях 254 та 258(1) цiєї Угоди; та
b) Сторони забезпечують застосування до таких пiдприємств законодавства про конкуренцiю, зазначене у статтi 253(2) цiєї Угоди до тiєї мiри, в якiй застосування вищезазначеного законодавства про конкуренцiю та принципiв не перешкоджає здiйсненню, вiдповiдно до закону чи фактично, конкретних завдань, якi покладено на вiдповiднi пiдприємства.
2. Нiщо у попередньому пунктi не повинно тлумачитися як перешкоджання будь-якiй Сторонi у створеннi чи утриманнi державних пiдприємств, надання пiдприємствам спецiальних або виключних прав чи збереження таких прав.
Стаття 258
Державнi монополiї
1. Кожна Сторона коригує умови дiяльностi державних монополiй комерцiйного характеру протягом п'яти рокiв з дати набрання чинностi цiєю Угодою таким чином, щоб забезпечити вiдсутнiсть дискримiнацiйних пiдходiв щодо умов, вiдповiдно до яких товари закуповуються та продаються, для фiзичних та юридичних осiб Сторiн.
2. Нiщо у цiй статтi не завдає шкоди правам та зобов'язанням Сторiн згiдно з Главою 8 ("Державнi закупiвлi") Роздiлу IV цiєї Угоди.
3. Нiщо у пунктi 1 не повинно тлумачитися як перешкоджання будь-якiй Сторонi у створеннi чи утриманнi державних монополiй.
Стаття 259
Обмiн iнформацiєю та спiвробiтництво у сферi
правозастосування
1. Сторони визнають важливiсть спiвробiтництва та координацiї мiж їхнiми вiдповiдними вiдомствами з питань конкуренцiї з метою подальшого пiдвищення ефективностi застосування законодавства про конкуренцiю та виконання завдань цiєї Угоди шляхом сприяння розвитку конкуренцiї та припинення антиконкурентної поведiнки або антиконкурентних угод.
2. Iз цiєю метою вiдомство з питань конкуренцiї будь-якої зi Сторiн може iнформувати вiдомство з питань конкуренцiї iншої Сторони про своє бажання спiвробiтничати з питань правозастосовчої дiяльностi. Таке спiвробiтництво не перешкоджає Сторонам приймати самостiйнi рiшення.
3. З метою сприяння ефективному застосуванню свого законодавства про конкуренцiю вiдомства Сторiн з питань конкуренцiї можуть обмiнюватися iнформацiєю, в тому числi щодо законодавства та правозастосовчої дiяльностi, з урахуванням обмежень, передбачених їхнiм вiдповiдним законодавством, та беручи до уваги їхнi суттєвi iнтереси.
Стаття 260
Консультацiї
1. Кожна Сторона, на вимогу iншої Сторони, розпочинає консультацiї щодо питань, порушених iншою Стороною, для сприяння взаєморозумiнню або вирiшенню окремих питань, якi виникають в рамках цiєї Частини. Запитуюча Сторона визначає, яким чином це питання впливає на торгiвлю мiж Сторонами.
2. Сторони оперативно обговорюють, на вимогу однiєї зi Сторiн, будь-яке питання, яке виникає в результатi тлумачення чи застосування цiєї Частини.
3. З метою сприяння обговоренню питання, яке є предметом консультацiй, кожна Сторона докладає зусиль для представлення вiдповiдної неконфiденцiйної iнформацiї iншiй Сторонi з урахуванням обмежень, передбачених їхнiм вiдповiдним законодавством, та беручи до уваги їхнi суттєвi iнтереси.
Стаття 261
Жодна зi Сторiн не може вдаватися до вирiшення спорiв вiдповiдно до Глави 14 ("Вирiшення спорiв") Роздiлу IV цiєї Угоди стосовно будь-якого питання, яке виникає в рамках цiєї Частини, за винятком статтi 256 цiєї Угоди.
Частина 2
Державна допомога
Стаття 262
Загальнi принципи
1. Будь-яка допомога, надана Україною або країнами - членами Європейського Союзу з використанням державних ресурсiв, що спотворює або загрожує спотворити конкуренцiю шляхом надання переваг окремим пiдприємствам або виробництву окремих товарiв, є несумiсною з належним функцiонуванням цiєї Угоди в тiй мiрi, в якiй вона може впливати на торгiвлю мiж Сторонами.
2. Проте вважатиметься сумiсним з належним функцiонуванням Угоди таке:
a) допомога соцiального характеру, що надається iндивiдуальним споживачам, за умови, що така допомога надається без дискримiнацiї, пов'язаної з походженням вiдповiдних товарiв;
b) допомога на вiдшкодування збиткiв, спричинених природними катастрофами або надзвичайними ситуацiями.
3. Крiм того, може вважатися сумiсним з належним виконанням цiєї Угоди таке:
a) допомога для сприяння економiчному розвитку регiонiв з надзвичайно низьким рiвнем життя або iз суттєвим рiвнем безробiття;
b) допомога для сприяння виконанню важливого проекту задля спiльного європейського iнтересу1 або для виправлення значних порушень нормальної роботи в економiцi України чи однiєї з держав - членiв Європейського Союзу;
____________
1 Для цiлей цього положення
"спiльний європейський iнтерес" включає
спiльний iнтерес Сторiн.
c) допомога для сприяння розвитку певної економiчної дiяльностi або певних економiчних сфер, якщо така допомога не має несприятливого впливу на умови торгiвлi всупереч iнтересам Сторiн;
d) допомога для пiдтримки культури та збереження культурної спадщини, якщо така допомога не має несприятливого впливу на умови торгiвлi всупереч iнтересам Сторiн.
e) допомога для досягнення цiлей, дозволених вiдповiдно до правил ЄС щодо горизонтальних блокiв виключень та правил щодо горизонтальної i галузевої державної допомоги, яка надається вiдповiдно до викладених у них умов;
f) допомога для iнвестицiй з метою забезпечення вiдповiдностi обов'язковим стандартам, визначеним директивами ЄС, зазначеними у Додатку XXX до Глави 6 ("Навколишнє середовище") Роздiлу V цiєї Угоди, протягом зазначеного в ньому перiоду iмплементацiї, зокрема адаптацiї пiдприємств та обладнання до нових вимог, може бути дозволена в обсязi до 40 % прийнятних витрат.
4. Пiдприємства, уповноваженi надавати послуги, що мають загальний економiчний iнтерес, або такi, якi мають характер прибуткової монополiї, пiдпорядковуються правилам, що мiстяться в цiй Частинi в тiй мiрi, в якiй застосування цих правил юридично або фактично не перешкоджає виконанню окремих завдань, визначених для них. Розвиток торгiвлi не має зазнавати впливу настiльки, наскiльки це суперечитиме iнтересам Сторiн.
Термiни, що використовуються у цiй Частинi, роз'яснюються далi у Додатку XXIII.
Стаття 263
Прозорiсть
1. Кожна Сторона забезпечує прозорiсть у сферi державної допомоги. Для цього кожна Сторона щорiчно надсилає iншiй Сторонi повiдомлення про загальний обсяг, види та галузевий розподiл державної допомоги, яка може вплинути на торгiвлю мiж Сторонами. Вiдповiднi повiдомлення повиннi мiстити iнформацiю стосовно цiлей, форми, обсягу та бюджету, вiдомства, що надає допомогу та, коли це можливо, одержувача допомоги. Для цiлей цiєї статтi будь-яке надання допомоги в розмiрi меншому, нiж 200000 євро для одного пiдприємства протягом трирiчного перiоду, не потребує повiдомлення. Таке повiдомлення вважається надiсланим, якщо воно надiслане iншiй Сторонi або якщо вiдповiдна iнформацiя розмiщується в мережi Iнтернет на веб-сайтi з вiльним доступом до 31 грудня наступного календарного року.
2. На запит однiєї зi Сторiн iнша Сторона повинна надати додаткову iнформацiю стосовно будь-якої схеми державної допомоги та окремих iндивiдуальних випадкiв надання державної допомоги, що впливають на торгiвлю мiж Сторонами. Сторони обмiнюються цiєю iнформацiєю з урахуванням обмежень, що накладаються вимогами до професiйної та комерцiйної таємницi.
3. Сторони мають забезпечити, щоб фiнансовi вiдносини мiж органами державної влади та державними пiдприємствами були прозорими, таким чином, щоб чiтко вiдстежувалось таке:
a) державнi кошти видiленi органами державної влади прямо або опосередковано (наприклад, через посередництво державних пiдприємств чи фiнансових закладiв) вiдповiдним державним пiдприємствам;
b) цiлi використання, для яких цi кошти фактично видiленi.
4. Крiм того, Сторони мають забезпечити, щоб фiнансова та органiзацiйна структура будь-якого пiдприємства, яке користується спецiальним чи виключним правом, наданим Україною або державою - членом Європейського Союзу, або є вповноваженим на надання послуг, що мають загальний економiчний iнтерес, i яке отримує компенсацiю за надання публiчних послуг в будь-якiй формi щодо такої послуги, була коректно вiдображена в окремих бухгалтерських рахунках, таким чином, щоб чiтко вiдстежувалось таке:
a) витрати та доходи, пов'язанi з усiма товарами або послугами, щодо яких пiдприємству надано спецiальне або виключне право, або усiма послугами, якi мають загальний економiчний iнтерес та якi пiдприємство вповноважене надавати, i, з iншого боку, витрати та доходи, пов'язанi з кожним iншим окремим товаром або послугою, щодо яких пiдприємство здiйснює дiяльнiсть;
b) повна iнформацiя щодо методiв, вiдповiдно до яких витрати та доходи призначаються або розподiляються за рiзними видами дiяльностi. Цi методи мають базуватися на принципах бухгалтерського облiку - обумовленостi, об'єктивностi, прозоростi та послiдовностi вiдповiдно до мiжнародно визнаних методологiй бухгалтерського облiку, зокрема калькуляцiї витрат за видом дiяльностi, та мають базуватися на даних аудиту.
5. Кожна Сторона забезпечить застосування положень цiєї статтi протягом п'яти рокiв з дати набрання чинностi цiєю Угодою.
Стаття 264
Тлумачення
Сторони домовились, що вони застосовуватимуть статтi 262, 263(3) або 263(4) цiєї Угоди з використанням як джерела тлумачення критерiїв, що випливають iз застосування статей 106, 107 та 93 Договору про функцiонування Європейського Союзу, зокрема вiдповiдну судову практику Суду Європейського Союзу, а також вiдповiдне вторинне законодавство, рамковi положення, керiвнi принципи та iншi чиннi адмiнiстративнi акти Союзу.
Стаття 265
Вiдносини iз СОТ
Цi положення не обмежують права Сторiн застосовувати засоби захисту торгiвлi або iншi вiдповiднi заходи, спрямованi проти субсидiї, або вдаватися до вирiшення спорiв згiдно з вiдповiдними положеннями СОТ.
Стаття 266
Сфера застосування
Положення цiєї Частини мають застосовуватися до товарiв i тих послуг, якi зазначенi у Додатку XVI до Глави 6 ("Заснування, послуги та електронна торгiвля") Роздiлу IV цiєї Угоди, вiдповiдно до взаємопогодженого рiшення щодо доступу до ринку, за винятком товарiв, якi пiдпадають пiд дiю Додатка 1 до Угоди СОТ про сiльське господарство та iнших субсидiй, якi пiдпадають пiд дiю Угоди про сiльське господарство.
Стаття 267
Нацiональна система контролю державної допомоги
Для виконання зобов'язань, зазначених у статтях 262 - 266 цiєї Угоди:
1. Україна протягом трьох рокiв з дати набрання чинностi цiєю Угодою має, зокрема, прийняти нацiональне законодавство про державну допомогу та створити незалежний у своїй дiяльностi орган, який матиме повноваження, необхiднi для застосування у повному обсязi статтi 262 цiєї Угоди. Цей орган, inter alia, матиме повноваження дозволяти схеми державної допомоги та iндивiдуальнi випадки надання допомоги вiдповiдно до критерiїв, визначених у статтях 262 та 264 цiєї Угоди, а також вимагати повернення державної допомоги, яка була надана незаконно. Будь-яка нова допомога, яка надається в Українi, має вiдповiдати положенням статей 262 та 264 цiєї Угоди протягом одного року з дати створення такого органу.
2. Україна протягом п'яти рокiв з дати набрання чинностi цiєю Угодою має створити повний реєстр схем державної допомоги, яка надавалася до створення органу, визначеного у пунктi 1, та має привести цi схеми допомоги у вiдповiднiсть до критерiїв, визначених у статтях 262 та 264 цiєї Угоди, протягом строку не бiльше, нiж сiм рокiв з дати набрання чинностi цiєю Угодою.
3. a) Для цiлей застосування положень статтi 262 цiєї Угоди Сторони визнають, що протягом перших п'яти рокiв пiсля набрання чинностi цiєю Угодою будь-яка державна допомога, надана Україною, буде оцiнюватись з урахуванням того, що Україна має розглядатися як територiя, iдентична до тих територiй Європейського Союзу, якi описанi у статтi 107(3)(a) Договору про функцiонування Європейського Союзу.
b) Протягом чотирьох рокiв з дати набрання чинностi цiєю Угодою Україна має надати Європейськiй Комiсiї показники валового внутрiшнього продукту на душу населення, гармонiзованi до рiвня NUTS II. Орган, визначений у пунктi 1 цiєї статтi, та Європейська Комiсiя мають спiльно оцiнити вiдповiднiсть регiонiв України, а також вiдповiдну максимальну iнтенсивнiсть допомоги для того, щоб скласти регiональну карту згiдно з вiдповiдними керiвними принципами ЄС.
Глава 11
Питання, пов'язанi з торгiвлею енергоносiями
Стаття 268
Визначення
Для цiлей цiєї Глави та без шкоди для положень, викладених у Главi 5 ("Митнi питання та сприяння торгiвлi") Роздiлу IV цiєї Угоди:
1) "енергетичнi товари" означає природний газ (код ГС: 2711), електроенергiю (код ГС: 2716) та сиру нафту (код ГС: 2709);
2) "стацiонарна iнфраструктура" означає будь-якi трансмiсiйнi та розподiльчi мережi, устаткування та сховища для скрапленого газу, як визначено у Директивi 2003/54/ЄС Європейського Парламенту та Ради вiд 26 червня 2003 року про загальнi правила для внутрiшнього ринку електроенергiї (далi - Директива 2003/54/ЄС) та Директивi 2003/55/ЄС Європейського Парламенту та Ради вiд 26 червня 2003 року щодо загальних правил для внутрiшнього ринку природного газу (далi - Директива 2003/55/ЄС);
3) "транзит" означає транзит, як це описано у Главi 5 ("Митнi питання та сприяння торгiвлi") Роздiлу IV цiєї Угоди, енергетичних товарiв через стацiонарну iнфраструктуру або нафтопровiд;
4) "транспортування" означає передачу i розподiл, як це визначено у Директивi 2003/54/ЄС та Директивi 2003/55/ЄС, та перевезення або транспортування нафти через трубопроводи;
5) "несанкцiонований вiдбiр" означає будь-яку дiяльнiсть, що включає незаконний вiдбiр енергетичних товарiв зi стацiонарної iнфраструктури.
Стаття 269
Цiни, що регулюються на внутрiшньому ринку
1. Цiни на постачання газу та електроенергiї для промислових споживачiв визначаються виключно попитом та постачанням.
2. Шляхом часткового скасування пункту 1 цiєї статтi Сторони можуть встановити в загальних економiчних iнтересах1 зобов'язання стосовно цiни на постачання газу i електроенергiї (далi - регульована цiна).
____________
1 Загальний економiчний
iнтерес розумiється в такому самому сенсi, як i в
статтi 106 Договору про функцiонування
Європейського Союзу i, зокрема, як це передбачено
в прецедентному правi Сторони ЄС.
3. Сторони гарантують, що таке зобов'язання буде чiтко визначеним, прозорим, пропорцiйним, недискримiнацiйним, таким, що пiддається перевiрцi, та з обмеженим строком дiї. При застосуваннi цього зобов'язання Сторони також гарантують рiвний доступ для споживачiв щодо iнших зобов'язань.
4. Якщо цiна, за якою продаються газ та електроенергiя на внутрiшньому ринку, регулюється, то Сторона забезпечує, щоб методологiя, яка визначає розрахунок регульованої цiни, була опублiкована до набрання чинностi регульованою цiною.
Стаття 270
Заборона подвiйного цiноутворення
1. Без шкоди для можливостi встановлення внутрiшньорегульованих цiн згiдно з пунктами 2 i 3 статтi 269 цiєї Угоди жодна зi Сторiн та регуляторний орган не повиннi здiйснювати або пiдтримувати заходи, в результатi яких пiдвищується цiна на експорт енергетичних товарiв для iншої Сторони в порiвняннi iз цiною на такi товари, призначенi для внутрiшнього споживання.
2. Сторона, що експортує, на запит iншої Сторони надає пiдтвердження, що рiзнi цiни на однаковi енергетичнi товари, якi продаються на внутрiшньому ринку i експортуються, не є результатом заборонених заходiв вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi.
Стаття 271
Митнi збори та кiлькiснi обмеження
1. Митнi збори й кiлькiснi обмеження на iмпорт i експорт енергетичних товарiв та всi заходи еквiвалентної дiї мають бути забороненi мiж Сторонами. Ця заборона поширюється також на митнi збори фiскального характеру.
2. Пункт 1 не перешкоджає кiлькiсним обмеженням або заходам еквiвалентної дiї, що вiдповiдають державнiй полiтицi або громадськiй безпецi; мають на метi захист життя та здоров'я людини, тварини або рослини чи захист промислової i комерцiйної власностi. Однак такi обмеження або заходи не мають стати засобом навмисної дискримiнацiї чи прихованого обмеження торгiвлi мiж Сторонами.
Стаття 272
Транзит
Сторони вживають заходiв, необхiдних для спрощення транзиту вiдповiдно до принципу свободи транзиту та вiдповiдно до Статтi V(2), V(4) i V(5) ГАТТ 1994 та статтi 7(1) i 7(3) Договору до Енергетичної Хартiї 1994 року, якi включено до цiєї Угоди та якi складають її невiд'ємну частину.
Стаття 273
Транспортування
Стосовно транспортування електроенергiї та газу, зокрема доступу третьої сторони до стацiонарної iнфраструктури, Сторони мають адаптувати своє законодавство, як зазначено в Додатку XXVII до цiєї Угоди та Договору про заснування Енергетичного Спiвтовариства 2005 року з метою гарантування, що тарифи, опублiкованi до набрання ними чинностi, процедура розподiлу пропускної спроможностi та всi iншi умови є об'єктивними, обґрунтованими i прозорими та не дискримiнують за походженням, власнiстю або призначенням електроенергiї або газу.
Стаття 274
Спiвробiтництво у сферi використання
iнфраструктури
Сторони мають докладати зусиль для сприяння використанню iнфраструктури передачi та збереження газу та, у разi необхiдностi, проводити консультацiї одна з одною або координувати свої дiї стосовно розвитку iнфраструктури. Сторони мають спiвробiтничати у питаннях, що стосуються торгiвлi природним газом, сталого розвитку та безпеки постачання.
З метою подальшої iнтеграцiї ринкiв енергетичних товарiв кожна Сторона повинна враховувати енергетичнi мережi та можливостi iншої Сторони пiд час розробки програмних документiв щодо попиту та плану постачання, взаємозв'язку, енергетичних стратегiй i планiв розвитку iнфраструктури.
Стаття 275
Несанкцiонований вiдбiр енергетичних товарiв
Кожна Сторона повинна вжити всiх необхiдних заходiв з метою заборони та усунення несанкцiонованого вiдбору енергетичних товарiв, що переправляються транзитом або транспортуються їхньою територiєю.
Стаття 276
Збiй у постачаннi
1. Кожна Сторона гарантує, що оператори системи передачi вживатимуть необхiднi заходи для того, щоб:
a) мiнiмiзувати ризик випадкового переривання, скорочення або зупинки транзиту i транспортування;
b) швидко вiдновити нормальну роботу такого транзиту або транспортування, яка була випадково перервана, скорочена або зупинена.
2. Сторона, через територiю якої переправляються транзитом або транспортуються енергетичнi товари, не повинна у разi виникнення спору з будь-якого питання за участю Сторiн чи однiєї або бiльше осiб, що знаходяться пiд контролем або юрисдикцiєю однiєї зi Сторiн, переривати або скорочувати, дозволяти будь-якому суб'єкту, що знаходиться пiд її контролем або юрисдикцiєю, в тому числi державному торговельному пiдприємству, переривати або скорочувати чи дозволяти будь-якому суб'єкту пiд її юрисдикцiєю переривати або скорочувати iснуюче транспортування або транзит енергетичних товарiв, крiм випадкiв, коли це чiтко передбачено в договорi або в iншiй угодi, що регулює такий транзит або транспортування, до завершення процедур вирiшення спору в рамках вiдповiдного договору.
3. Сторони домовилися, що Сторона не повинна нести вiдповiдальностi за переривання або скорочення постачання вiдповiдно до цiєї статтi, якщо Сторона не має можливостi постачати енергетичнi товари внаслiдок дiй, пов'язаних з третьою країною або особою, яка знаходиться пiд контролем чи юрисдикцiєю третьої країни.
Стаття 277
Регуляторний орган для електроенергiї та газу
1. Регуляторний орган повинен бути законодавчо вiдокремленим i функцiонально незалежним вiд будь-якого державного чи приватного суб'єкта господарювання та достатньо вповноважений, щоб гарантувати ефективну конкуренцiю i ефективне функцiонування ринку.
2. Рiшення та процедури, що використовуються регуляторним органом, повиннi бути об'єктивними стосовно всiх учасникiв ринку.
3. Оператор, щодо якого застосовується рiшення регуляторного органу, повинен мати право оскаржити це рiшення в апеляцiйнiй установi, що є незалежною вiд заiнтересованих сторiн. У випадках, коли апеляцiйна установа за своїм характером не є судовим органом, завжди повинно надаватися письмове обгрунтування її рiшення та її рiшення також пiдлягають розгляду неупередженого та незалежного судового органу. Рiшення, прийнятi апеляцiйними установами, повиннi ефективно застосовуватися.
Стаття 278
Взаємозв'язок з Договором про заснування
Енергетичного Спiвтовариства
1. У разi виникнення розбiжностей мiж положеннями цiєї Частини та положеннями Договору про заснування Енергетичного Спiвтовариства 2005 року або положеннями законодавства ЄС, що застосовується за Договором про заснування Енергетичного Спiвтовариства 2005 року, положення Договору про заснування Енергетичного Спiвтовариства 2005 року або вiдповiдного законодавства ЄС, що застосовується за Договором про заснування Енергетичного Спiвтовариства 2005 року, мають переважну силу в межах цих розбiжностей.
2. Пiд час iмплементацiї цiєї Частини перевага вiддається прийняттю законодавства або iнших актiв, що узгоджуються з Договором про заснування Енергетичного Спiвтовариства 2005 року або ґрунтуються на законодавствi, що застосовується до цього сектору Сторони ЄС. У разi виникнення спору стосовно цiєї Частини законодавство чи iншi акти, якi вiдповiдають цим критерiям, вважаються такими, що вiдповiдають цiй Частинi. Пiд час оцiнки вiдповiдностi законодавства або iнших актiв цим критерiям будь-яке вiдповiдне рiшення, прийняте вiдповiдно до статтi 91 Договору про заснування Енергетичного Спiвтовариства 2005 року, повинно враховуватися.
3. Жодна зi Сторiн не використовує положення цiєї Угоди для того, щоб заявити про порушення положень Договору про заснування Енергетичного Спiвтовариства.
Стаття 279
Доступ та здiйснення дiяльностi з розвiдки,
видобування та виробництва вуглеводнiв
1. Кожна Сторона1 має вiдповiдно до мiжнародного права, зокрема Конвенцiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з морського права 1982 року, повний суверенiтет над вуглеводневими ресурсами, розташованими на її територiї, а також в її архiпелажних i територiальних водах, разом iз суверенними правами в цiлях розвiдки, розробки вуглеводневих ресурсiв, що знаходяться в її виключнiй економiчнiй зонi та континентальному шельфi.
____________
1 Для цiлей цiєї статтi
термiн "Сторона" необхiдно розумiти як
державу-члена ЄС з посиланням на її територiю або
як Україну з посиланням на її територiю.
2. Кожна Сторона зберiгає за собою право визначати райони в межах своєї територiї, а також в її архiпелажних i територiальних водах, виключнiй економiчнiй зонi та континентальному шельфi, доступнi для здiйснення дiяльностi розвiдки, вивчення i видобутку вуглеводнiв.
3. Кожного разу, коли надається площа для здiйснення цих видiв дiяльностi, кожна Сторона повинна гарантувати, що суб'єкти для доступу та здiйснення цих заходiв розглядаються на рiвних засадах.
4. Кожна Сторона може вимагати, щоб суб'єкт, якому було надано дозвiл на здiйснення дiяльностi розвiдки, видобутку та виробництва вуглеводнiв, сплатив фiнансовий внесок або внесок у вуглеводнях. Детальний опис процедури внеску повинен бути зафiксований таким чином, щоб вiн не перешкоджав процесу управлiння та прийняттю рiшень суб'єктами.
Стаття 280
Лiцензування та умови лiцензування
1. Сторони здiйснюють всi необхiднi заходи, щоб гарантувати, що лiцензiї, за якими суб'єкт може використати вiд свого iменi та на власний ризик право на розвiдку чи дослiдження або видобування вуглеводнiв у визначеному географiчному мiсцi, надаються вiдповiдно до опублiкованої процедури, та пропонують потенцiйно заiнтересованим кандидатам подавати заявки шляхом надiслання повiдомлення.
2. У повiдомленнi повинно точно зазначатися тип лiцензiї, вiдповiдна географiчна територiя або її частина та запропонована дата чи часовi рамки видачi лiцензiї.
3. Статтi 104 та 105 цiєї Угоди мають застосовуватися до умов лiцензування та процедури отримання лiцензiї.
Глава 12
Прозорiсть
Стаття 281
Визначення
Для цiлей цiєї Глави:
1. "Заходи загального застосування" включають закони, пiдзаконнi акти, судовi рiшення, процедури та адмiнiстративнi правила загального застосування i будь-якi iншi загальнi або абстрактнi дiї, тлумачення чи iншi вимоги, якi можуть вплинути на будь-якi питання, що охоплюються цiєю Угодою. До них не належить судове рiшення, що застосовується до окремої особи; та
2. "Заiнтересована особа" означає будь-яку фiзичну або юридичну особу, яка може мати будь-якi права чи обов'язки вiдповiдно до заходiв загального застосування в межах значення статтi 282 цiєї Угоди.
Стаття 282
Цiлi та сфера застосування
1. Усвiдомлюючи той вплив, який законодавче поле кожної з них може мати на торгiвлю мiж ними, Сторони створюють та пiдтримують ефективне та передбачуване законодавче середовище для суб'єктiв господарської дiяльностi, що займаються бiзнесом на своїй територiї, особливо для малих, при цьому належним чином враховуючи вимоги правової визначеностi та пропорцiйностi.
2. Сторони, пiдтверджуючи вiдповiднi зобов'язання згiдно з Угодою СОТ, цим встановлюють роз'яснення та удосконаленi положення для забезпечення прозоростi, проведення консультацiй та кращого управлiння заходами загального застосування, оскiльки останнi можуть впливати на будь-якi питання, охопленi цiєю Угодою.
Стаття 283
Публiкацiя
1. Кожна Сторона забезпечує, щоб заходи загального застосування:
a) оперативно публiкувалися або iншим чином були доступними заiнтересованим особам на недискримiнацiйнiй основi через офiцiйно визначенi джерела iнформацiї та, якщо це є можливим i доступним, через електроннi засоби таким чином, щоб це дозволяло заiнтересованим особам та iншiй Сторонi ознайомитися з ними;
b) надавали пояснення цiлей та обґрунтування таких заходiв; а також
c) передбачали достатнiй час мiж опублiкуванням та набранням чинностi, крiм випадкiв, коли це неможливо у зв'язку з надзвичайною ситуацiєю.
2. Кожна Сторона:
a) прагне заздалегiдь опублiкувати будь-яку пропозицiю щодо ухвалення заходiв загального застосування або внесення до них змiн, враховуючи пояснення цiлей та обґрунтування таких заходiв;
b) передбачає обґрунтовану можливiсть для заiнтересованих осiб надавати роз'яснення стосовно таких запропонованих заходiв, враховуючи, зокрема, час для таких можливостей; та
c) намагається врахувати коментарi, отриманi вiд заiнтересованих осiб, стосовно таких запропонованих заходiв.
Стаття 284
Запити та контактнi пункти
1. Кожна Сторона пiдтримує або запроваджує вiдповiднi механiзми надання вiдповiдi на запити вiд будь-якої заiнтересованої особи стосовно будь-яких заходiв загального застосування, якi є запропонованими або чинними, а також стосовно того, яким чином вони застосовуватимуться в цiлому.
Зокрема, для того, щоб полегшити зв'язок мiж Сторонами стосовно будь-яких питань, про якi йдеться в цiй Угодi, кожна Сторона визначає контактний пункт. На запит будь-якої Сторони контактний пункт визначає установу або вiдповiдальну посадову особу i надає необхiдну пiдтримку для полегшення зв'язку iз запитуючою Стороною.
Запити можуть бути адресованi за допомогою таких механiзмiв, що встановленi цiєю Угодою.
2. Сторони визнають, що вiдповiдь, про яку йдеться в пунктi 1 цiєї статтi, може бути неостаточною або юридично необов'язковою, але матиме виключно iнформацiйний характер, якщо iнше не передбачено нацiональним законодавством та пiдзаконними актами Сторiн.
3. На запит iншої Сторони Сторона оперативно надає iнформацiю та вiдповiдає на питання, що стосуються будь-якого чинного або запропонованого заходу загального застосування, який, на думку запитуючої Сторони, може негативно вплинути на iмплементацiю цiєї Угоди, незважаючи на те, чи було запитуючiй Сторонi попередньо повiдомлено про цей захiд.
4. Кожна Сторона зберiгає в силi або створює вiдповiднi механiзми для заiнтересованих осiб iз завданням ефективно вирiшувати проблеми заiнтересованих осiб iншої Сторони, якi можуть виникнути в результатi застосування будь-якого заходу загального застосування та адмiнiстративного провадження, як зазначеного у статтi 285 цiєї Угоди. Такi механiзми повиннi бути легкодоступними, мати обмеженi строки, спрямовуватися на результат та бути прозорими. Вони не мають перешкоджати будь-яким процедурам перегляду або оскарження, якi запроваджують або якi пiдтримують Сторони. Вони не повиннi також завдавати шкоди правам та обов'язкам Сторiн вiдповiдно до Глави 14 ("Вирiшення спорiв") та Глави 15 ("Механiзм посередництва") Роздiлу IV цiєї Угоди.
Стаття 285
Адмiнiстративне провадження
Кожна Сторона управляє у послiдовний, неупереджений i обґрунтований спосiб усiма заходами загального застосування, згаданими у статтi 281 цiєї Угоди. Iз цiєю метою пiд час застосування цих заходiв до окремих осiб, товарiв, послуг або потужностей iншої Сторони в окремих випадках кожна Сторона:
a) намагається надати заiнтересованим особам iншої Сторони, якi безпосередньо зазнають шкоди вiд провадження вiдповiдно до процедур Сторони, обгрунтоване повiдомлення, коли провадження порушується, у тому числi опис характеру провадження, заяву про юридичнi повноваження, на основi яких порушується провадження, та загальний опис будь-яких питань щодо яких виникли розбiжностi;
b) надає таким заiнтересованим особам обґрунтовану можливiсть представити факти та аргументи на пiдтримку своєї позицiї перед вжиттям остаточних адмiнiстративних заходiв, якщо час, характер провадження та iнтерес громадськостi це дозволяють; та
c) забезпечує, щоб цi процедури мали законнi пiдстави та вiдповiдали нацiональному законодавству.
Стаття 286
Перегляд та оскарження
1. Кожна зi Сторiн створює або пiдтримує iснування судiв чи iнших незалежних трибуналiв, зокрема, у разi необхiдностi, квазi-судових або адмiнiстративних трибуналiв, або встановлює процедури для цiлей невiдкладного перегляду i, коли це виправдано, корекцiї адмiнiстративних заходiв у сферах, охоплених цiєї Угодою. Такi суди, трибунали або процедури повиннi бути неупередженими i незалежними вiд посадових осiб або органiв, уповноважених здiйснювати адмiнiстративний примус, i не мати матерiального iнтересу в результатi вирiшення справи.
2. Кожна Сторона забезпечує, щоб пiд час участi в будь-яких таких судах, трибуналах або провадженнях сторонам провадження надавалося право на:
a) обґрунтовану можливiсть пiдтримувати або захищати свою позицiю, та
b) рiшення, що ґрунтується на доказах та поданнi офiцiйних документiв або, якщо це вимагається законодавством Сторони, матерiалiв, укладених адмiнiстративним органом.
3. Кожна Сторона забезпечує, щоб таке рiшення з урахуванням його можливого оскарження або подальшого перегляду вiдповiдно до її чинного законодавства виконувалось посадовими особами або органами, компетентними щодо вiдповiдного адмiнiстративного заходу, та регулювало практику дiяльностi таких посадових осiб чи органiв.
Стаття 287
Регулятивна якiсть i виконання та належна
поведiнка в управлiннi
1. Сторони домовилися спiвробiтничати для пiдтримки регулятивної якостi i виконання, в тому числi шляхом обмiну iнформацiєю i передовим досвiдом щодо їхнiх вiдповiдних процесiв регулятивних реформ та оцiнок регулятивного впливу.
2. Сторони погоджуються з принципами належної поведiнки в управлiннi i домовилися спiвробiтничати для їх пiдтримки, в тому числi шляхом обмiну iнформацiєю та передовим досвiдом.
Стаття 288
Недопущення дискримiнацiї
Кожна Сторона застосовує до заiнтересованих осiб iншої Сторони прозорi стандарти, що є не менш сприятливими, нiж тi, що застосовуються до її власних заiнтересованих осiб.
Глава 13
Торгiвля та сталий розвиток
Стаття 289
Змiст та цiлi
1. Сторони посилаються на Порядок денний на XXI столiття стосовно навколишнього середовища i розвитку 1992 року, Йоганнесбурзький план виконання рiшень зi сталого розвитку 2002 року та узгодженi на мiжнародному рiвнi полiтичнi програми у сферах зайнятостi та соцiальної полiтики, зокрема на Програму гiдної працi Мiжнародної органiзацiї працi (далi - МОП) та Мiнiстерську декларацiю Економiчної i Соцiальної Ради ООН щодо забезпечення повної зайнятостi та гiдної працi 2006 року. Сторони пiдтверджують свою прихильнiсть стосовно сприяння розвитку мiжнародної торгiвлi таким чином, щоб сприяти досягненню мети сталого розвитку та забезпечення того, щоб ця мета була iнтегрована i вiдображалася на кожному рiвнi їхнiх торговельних вiдносин.
2. Iз цiєю метою Сторони визнають важливiсть якнайповнiшого врахування економiчних, соцiальних та екологiчних iнтересiв не тiльки свого вiдповiдного населення, а й прийдешнiх поколiнь i гарантують, що економiчний розвиток, екологiчна та соцiальна полiтика пiдтримується спiльно.
Стаття 290
Право на регулювання
1. Визнаючи право Сторiн встановлювати i регулювати власнi рiвнi нацiональної охорони навколишнього середовища та працi, полiтики i прiоритетiв сталого розвитку згiдно з вiдповiдними мiжнародно визнаними принципами i угодами, а також приймати або вiдповiдно змiнювати їхнє законодавство, Сторони гарантують, що їхнє законодавство забезпечує високi рiвнi охорони навколишнього середовища та працi i докладають зусиль для подальшого вдосконалення цього законодавства.
2. Як спосiб досягнення цiлей, про якi йдеться в цiй статтi, Україна наближає свої закони, пiдзаконнi акти та адмiнiстративну практику до acquis ЄС.
Стаття 291
Багатостороннi трудовi стандарти та угоди
1. Сторони визнають повну та ефективну зайнятiсть та гiдну працю для всiх як ключовi елементи для торгiвлi в контекстi глобалiзацiї. Сторони пiдтверджують свої зобов'язання щодо сприяння розвитку торгiвлi у такий спосiб, що приводить до повної та ефективної зайнятостi й гiдної працi для всiх, зокрема чоловiкiв, жiнок та молодi.
2. Сторони забезпечують i реалiзовують у своїх законах та практиках основнi мiжнародно визнанi трудовi стандарти, а саме:
a) свободу об'єднань та ефективне визнання права на колективнi переговори;
b) усунення всiх форм примусової чи обов'язкової працi;
c) фактичне викоренення дитячої працi; та
d) усунення дискримiнацiї стосовно зайнятостi та професiй.
3. Сторони пiдтверджують своє зобов'язання щодо ефективного виконання основоположних та прiоритетних конвенцiй МОП, якi вони ратифiкували, та Декларацiї МОП стосовно основних принципiв та прав у свiтi працi 1998 року. Сторони також розглядають питання про ратифiкацiю та iмплементацiю iнших конвенцiй МОП, якi класифiкуються МОП як такi, що вiдповiдають сучасним вимогам.
4. Сторони наголошують, що трудовi стандарти не повиннi використовуватися для протекцiонiстських цiлей в торгiвлi. Сторони вiдзначають, що їхня порiвняльна перевага жодним чином не повинна бути поставлена пiд сумнiв.
Стаття 292
Багатостороннi угоди з охорони навколишнього
середовища
1. Сторони визнають важливiсть мiжнародного управлiння з питань охорони навколишнього середовища та угод як вiдповiдь мiжнародного спiвтовариства на глобальнi й регiональнi проблеми у сферi охорони навколишнього середовища.
2. Сторони пiдтверджують своє зобов'язання щодо ефективної iмплементацiї у своїх законах та практиках багатостороннiх угод з охорони навколишнього середовища, учасницями яких вони є.
3. Нiщо в цiй Угодi не обмежує прав Сторiн ухвалювати та пiдтримувати заходи щодо iмплементацiї багатостороннiх угод з охорони навколишнього середовища, учасницями яких вони є. Такi заходи не застосовуються у такий спосiб, який мiг би стати засобом довiльної або невиправданої дискримiнацiї мiж Сторонами або прихованого обмеження торгiвлi.
4. Сторони гарантують, що їхня екологiчна полiтика ґрунтуватиметься на принципi обережностi та принципах, якi вимагають застосування превентивних заходiв, вiдшкодування в прiоритетному порядку шкоди, заподiяної навколишньому середовищу, та сплати штрафу забруднювачем навколишнього середовища.
5. Сторони спiвробiтничають з метою сприяння обґрунтованому i рацiональному використанню природних ресурсiв вiдповiдно до цiлей сталого розвитку з метою змiцнення зв'язкiв у сферi торговельної та екологiчної полiтики та практики Сторiн.
Стаття 293
Торгiвля на користь сталого розвитку
1. Сторони пiдтверджують, що торгiвля повинна сприяти сталому розвитку в усiх його вимiрах. Сторони визнають сприятливий вплив основних трудових стандартiв i гiдної працi на економiчну ефективнiсть, iнновацiї та продуктивнiсть, i вони наголошують на цiнностi бiльшої узгодженостi мiж торговельними полiтиками, з одного боку, та зайнятiстю i соцiальними полiтиками, з iншого боку.
2. Сторони докладають зусиль для сприяння i заохочення торгiвлi та прямих iноземних iнвестицiй в екологiчно чистi товари, послуги й технологiї, використання збалансованих джерел вiдновлюваної енергiї та енергозберiгаючих продуктiв i послуг, а також екологiчне маркування товарiв, у тому числi шляхом усунення пов'язаних iз цим нетарифних бар'єрiв.
3. Сторони докладають зусиль для спрощення торгiвлi товарами з метою сприяння сталому розвитку, зокрема товарами, якi є предметом "чесної та етичної торгiвлi", а також тими, що пов'язанi з принципами корпоративної соцiальної вiдповiдальностi та пiдзвiтностi.
Стаття 294
Торгiвля лiсовою продукцiєю
З метою сприяння сталому управлiнню лiсовими ресурсами Сторони зобов'язуються працювати разом для покращення правозастосування та управлiння в лiсовiй галузi та сприяти торгiвлi легальною i сталою лiсовою продукцiєю.
Стаття 295
Торгiвля рибною продукцiєю
Беручи до уваги важливiсть забезпечення вiдповiдального управлiння рибними запасами на сталих засадах, а також сприяння належному управлiнню у сферi торгiвлi, Сторони зобов'язуються працювати разом шляхом:
a) вжиття ефективних заходiв з метою монiторингу i контролю за торгiвлею рибними та iншими водними живими ресурсами;
b) забезпечення цiлковитої вiдповiдностi належним заходам зi збереження та контролю, прийнятим регiональними органiзацiями з управлiння рибальством, а також шляхом якомога ширшого спiвробiтництва з такими органiзацiями та в їх рамках; та
c) запровадження, зокрема, засобiв захисту торгiвлi з метою боротьби з незаконним, непiдзвiтним та нерегульованим рибальством.
Стаття 296
Пiдтримка рiвнiв захисту
1. Кожна Сторона повинна ефективно застосовувати своє екологiчне та трудове законодавство за допомогою стiйких чи повторюваних дiй або бездiяльностi у такий спосiб, що впливає на торгiвлю або iнвестицiї мiж Сторонами.
2. Жодна Сторона не повинна послаблювати або знижувати рiвень охорони навколишнього середовища чи працi, передбачений в її законодавствi, з метою покращення торгiвлi або iнвестицiй шляхом вiдмови чи часткового вiдступу або пропонування такої вiдмови чи часткового вiдступу вiд своїх законiв, пiдзаконних актiв або стандартiв у такий спосiб, що впливає на торгiвлю або iнвестицiї мiж Сторонами.
Стаття 297
Наукова iнформацiя
Пiд час пiдготовки, прийняття й iмплементацiї заходiв, якi спрямованi на охорону навколишнього середовища, охорону здоров'я та захист соцiальних умов, що впливають на торгiвлю мiж Сторонами, Сторони визнають важливiсть врахувати наукову та технiчну iнформацiю та вiдповiднi мiжнароднi стандарти, настанови або рекомендацiї.
Стаття 298
Перегляд впливу на сталий розвиток
Сторони зобов'язуються переглядати, контролювати та оцiнювати вплив iмплементацiї цього Роздiлу на сталий розвиток за допомогою вiдповiдних процесiв, що передбачають участь в них, та iнститутiв, зокрема також iнститутiв, визначених у цiй Угодi, наприклад за допомогою оцiнки впливу торговельних аспектiв сталого розвитку.
Стаття 299
Iнститути громадянського суспiльства
1. Кожна Сторона визначає та скликає нову або iснуючу Дорадчу групу з питань сталого розвитку з метою надання рекомендацiй щодо iмплементацiї цiєї Глави.
2. Дорадча група складається з незалежних представницьких громадських органiзацiй, в яких об'єктивно представленi органiзацiї роботодавцiв та працiвникiв, неурядовi органiзацiї та iншi заiнтересованi сторони.
3. Члени Дорадчої групи кожної зi Сторiн засiдають на вiдкритому Форумi громадянського суспiльства для пiдтримки дiалогу, що охоплює аспекти сталого розвитку торговельних вiдносин мiж Сторонами. Форум громадянського суспiльства проводиться один раз на рiк, якщо iнше не було погоджено Сторонами. Сторони домовляються про роботу Форуму громадянського суспiльства не пiзнiше, нiж через один рiк пiсля набрання чинностi цiєю Угодою.
4. Дiалог, проведений Форумом громадянського суспiльства, не повинен в негативний спосiб здiйснювати вплив на роль Платформи Форуму громадянського суспiльства, засновану вiдповiдно до статтi 469 цiєї Угоди, з метою обмiну думками з будь-яких питань, що стосуються виконання цiєї Угоди.
5. Сторони iнформують Форум громадянського суспiльства про стан виконання цiєї Глави. Думки, висновки та пропозицiї, висловленi у ходi Форуму громадянського суспiльства, можуть бути наданi Сторонам безпосередньо або опосередковано через Дорадчi групи.
Стаття 300
Iнституцiйний механiзм та механiзм монiторингу
1. Цим створюється Пiдкомiтет з питань торгiвлi та сталого розвитку, який є пiдзвiтний Комiтету асоцiацiї в його складi згiдно зi статтею 465(4) цiєї Угоди. Пiдкомiтет з питань торгiвлi та сталого розвитку складається з вищих посадових осiб в межах органiв управлiння кожної Сторони. Вiн здiйснює контроль за виконанням цiєї Глави, зокрема результатами дiяльностi, пов'язаної з процесом управлiння та оцiнки впливу, та в обов'язковому порядку обговорює будь-якi проблемнi питання, що виникають у зв'язку iз застосуванням цiєї Глави. Вiн встановлює власнi правила процедури. Вiн скликається протягом одного року з дати набрання чинностi цiєю Угодою i надалi не рiдше нiж один раз на рiк.
2. Кожна Сторона визначає контактний пункт у рамках свого управлiння з метою сприяння iнформацiйнiй взаємодiї мiж Сторонами з питань, охоплених цiєю Главою.
3. Сторони можуть здiйснювати монiторинг виконання та дотримання заходiв, охоплених цiєю Главою. Сторона може звернутися iз запитом до iншої Сторони щодо надання конкретної та обґрунтованої iнформацiї про результати виконання цiєї Глави.
4. Сторона може звернутися iз запитом стосовно проведення консультацiй з iншою Стороною щодо будь-яких питань, якi виникають згiдно iз цiєю Главою, шляхом надання письмового запиту, адресованого контактному пункту такої Сторони. Сторони домовилися невiдкладно проводити консультацiї через вiдповiднi канали за запитом будь-якої зi Сторiн.
5. Сторони докладають усiх зусиль з метою досягнення взаємоприйнятного вирiшення питання та можуть звернутися за рекомендацiєю, наданням iнформацiї або допомогою до будь-якої особи або органу, яку(-ий) вони вважають компетентним, з метою всебiчного вивчення змiсту питання. Сторони враховують дiяльнiсть МОП або вiдповiдних багатостороннiх природоохоронних органiзацiй або органiв, учасницями яких вони є.
6. Якщо Сторони не можуть вирiшити вiдповiдне питання шляхом консультацiй, будь-яка зi Сторiн може вимагати скликання Пiдкомiтету з питань торгiвлi та сталого розвитку для розгляду цього питання шляхом надання письмового запиту, адресованого контактному пункту iншої Сторони. Вiн повинен бути невiдкладно скликаний i має докласти зусиль для вирiшення такого питання, зокрема, в разi необхiдностi, шляхом отримання консультативної допомоги вiд урядових або зовнiшнiх експертiв. Результати вирiшення цього питання Пiдкомiтетом з питань торгiвлi та сталого розвитку мають бути оприлюдненi, якщо Пiдкомiтет не вирiшив iнакше.
7. Для вирiшення будь-яких питань, що виникають вiдповiдно до цiєї Глави, Сторони використовують процедури, що передбаченi у статтях 300 та 301 цiєї Угоди.
Стаття 301
Група експертiв
1. Якщо Сторони не домовилися про iнше, Сторона може через 90 днiв з дати отримання запиту про проведення консультацiй вiдповiдно до статтi 300(4) цiєї Угоди, звернутися iз запитом стосовно скликання Групи експертiв для розгляду вiдповiдного питання, яке не було належним чином розглянуте пiд час мiжурядових консультацiй. Протягом 30 днiв з дати отримання Стороною запиту про скликання Групи експертiв на запит будь-якої Сторони для розгляду цього питання може бути скликано Пiдкомiтет з питань торгiвлi та сталого розвитку. Сторони можуть надавати обгрунтування Групi. Група може намагатися отримати iнформацiю та рекомендацiї вiд кожної Сторони, Дорадчої(-их) групи(-п) або мiжнародних органiзацiй. Група експертiв скликається протягом 60 днiв з дати отримання запиту Сторони.
2. Група, обрана вiдповiдно до процедури, що зазначена в пунктi 3 цiєї статтi, забезпечує проведення експертизи в ходi виконання цiєї Глави. Якщо Сторони не домовилися про iнше, Група протягом 90 днiв з дати, коли було обрано останнього експерта, надає Сторонам звiт. Сторони докладають всiх зусиль для узгодження рекомендацiй Групи стосовно виконання цiєї Глави. Виконання рекомендацiй Групи повинно контролюватися Пiдкомiтетом з питань торгiвлi та сталого розвитку. Звiт Групи має бути доступним Дорадчiй(-им) групi(-ам) Сторiн. Стосовно конфiденцiйної iнформацiї та правил процедури будуть застосовуватися вiдповiднi принципи, викладенi в Додатку XXIV до Глави 14 ("Вирiшення спорiв") Роздiлу IV цiєї Угоди.
3. Пiсля набрання чинностi цiєю Угодою Сторони погоджують склад з принаймнi 15 осiб з досвiдом щодо питань, про якi йдеться в цiй Главi; щонайменше п'ять таких експертiв, якi не є громадянами будь-якої Сторони, працюють у складi Правлiння Групи. Експерти мають бути незалежними, не повиннi приєднуватися або отримувати iнструкцiї вiд жодної зi Сторiн або органiзацiй, представлених у Дорадчiй(-их) групi(-ах). Кожна Сторона обирає одного експерта з перелiку експертiв протягом 50 днiв з дати отримання запиту Сторони з метою створення Групи. Якщо Сторона не обирає свого експерта протягом зазначеного перiоду, iнша Сторона обирає з перелiку експертiв громадянина тiєї Сторони, що не обрала експерта. Два обранi експерти домовляються стосовно того, кого буде обрано головуючим з перелiку тих експертiв, якi не є громадянами будь-якої Сторони.
Стаття 302
Спiвробiтництво у сферi торгiвлi та сталого
розвитку
Сторони разом розробляють пов'язанi з торгiвлею аспекти трудової та екологiчної полiтики з метою досягнення цiлей цiєї Угоди.
Глава 141
Вирiшення спорiв
____________
1 З метою уникнення сумнiвiв
цей Заголовок не повинен тлумачитися як надання
прав та нав'язування зобов'язань, якi можуть стати
предметом розгляду у нацiональних судах.
Стаття 303
Мета
Мета цiєї Глави полягає у запобiганнi будь-якому спору та вирiшеннi у дусi доброї волi будь-якого спору мiж Сторонами, пов'язаного iз застосуванням положень цiєї Угоди, зазначених у статтi 304 цiєї Угоди, та у досягненнi взаємопогодженого рiшення, якщо це буде можливо2.
____________
2 З метою уникнення сумнiвiв
цей Роздiл не поширюється на рiшення та будь-якi
випадки можливої бездiяльностi з боку органiв,
створених вiдповiдно до цiєї Угоди.
Стаття 304
Сфера застосування
Положення цiєї Глави застосовуються до будь-якого спору стосовно тлумачення та застосування положень Роздiлу IV цiєї Угоди, крiм випадкiв, коли прямо не передбачено iнше.
Стаття 305
Консультацiї
1. Сторони повиннi докладати зусиль з метою вирiшення будь-якого спору щодо тлумачення та застосування положень цiєї Угоди, зазначених у статтi 304 цiєї Угоди, шляхом проведення консультацiй у дусi доброї волi з метою досягнення взаємопогодженого рiшення.
2. Для проведення консультацiй Сторона повинна подати iншiй Сторонi вiдповiдний письмовий запит та його копiю Комiтету з питань торгiвлi, у якому зазначається спiрний захiд та положення цiєї Угоди, зазначенi у статтi 304 цiєї Угоди, якi ця Сторона вважає застосовними.
3. Консультацiї проводяться протягом 30 днiв з дати отримання такого запиту та мають вiдбутися, якщо Сторони не домовилися про iнше, на територiї Сторони-вiдповiдача. Такi консультацiї вважаються завершеними протягом 30 днiв з дати отримання такого запиту, якщо обидвi Сторони не погодяться продовжити цi консультацiї. Уся конфiденцiйна iнформацiя, розголошена в ходi консультацiй, залишається конфiденцiйною.
4. Консультацiї з питань, що потребують негайного вирiшення, зокрема щодо швидкопсувних або сезонних товарiв, проводяться протягом 15 днiв з дати отримання вiдповiдного запиту та вважаються завершеними через 15 днiв з дати подання такого запиту.
5. Якщо консультацiї стосуються енергоносiїв через мережi та якщо одна зi Сторiн вважає вирiшення спору термiновим через повне або часткове припинення транзиту природного газу, нафти або електроенергiї мiж Україною та Стороною ЄС, то такi консультацiї мають бути проведенi протягом трьох днiв з дати подання вiдповiдного запиту та вважаються завершеними через три днi з дати подання такого запиту, якщо обидвi Сторони не погодяться продовжити цi консультацiї. Уся конфiденцiйна iнформацiя, розголошена в ходi консультацiй, залишається конфiденцiйною.
6. Якщо консультацiї не були проведенi у строки, визначенi у пунктi 3 цiєї статтi або у пунктi 4 цiєї статтi вiдповiдно, або якщо консультацiї були завершенi без досягнення взаємопогодженого рiшення, то Сторона-скаржник може подати запит про створення арбiтражної групи вiдповiдно до статтi 306 цiєї Угоди.
Частина 1
Арбiтражна процедура
Стаття 306
Порушення арбiтражної процедури
1. У разi, якщо Сторони не змогли вирiшити спiр шляхом консультацiй, як це передбачено статтею 305 цiєї Угоди, то Сторона-скаржник може подати запит про створення арбiтражної групи.
2. Запит про створення арбiтражної групи подається у письмовiй формi Сторонi-вiдповiдачу та Комiтету з питань торгiвлi. Сторона-скаржник повинна визначити у своєму запитi вiдповiдний конкретний спiрний захiд та надати стислий узагальнений опис правових пiдстав скарги, достатнiй, щоб чiтко представити це питання. У разi, якщо Сторона-скаржник подає запит про створення цiєї групи з мандатом, що вiдрiзняється вiд стандартного, цей письмовий запит повинен мiстити також запропонований текст спецiального мандату.
3. Якщо Сторони не домовилися про iнше, протягом п'яти днiв з дати створення арбiтражної групи її мандат передбачає таке:
"вивчити питання, зазначене у запитi про створення арбiтражної групи, прийняти рiшення про сумiснiсть цього спiрного заходу з положеннями цiєї Угоди, зазначеними у статтi 304 цiєї Угоди, i прийняти рiшення вiдповiдно до статтi 310 цiєї Угоди".
Стаття 307
Склад арбiтражної групи
1. Арбiтражна група складається з трьох арбiтрiв.
2. Протягом 10 днiв з дати подання запиту про створення арбiтражної групи Комiтету з питань торгiвлi Сторони повиннi провести консультацiї щодо погодження складу арбiтражної групи.
3. У разi неспроможностi Сторiн домовитися щодо складу арбiтражної групи протягом строку, передбаченого в пунктi 2 цiєї статтi, будь-яка зi Сторiн може подати запит до голови Комiтету з питань торгiвлi або до особи, делегованої головою, призначити щодо призначення шляхом жеребкування всiх трьох членiв з вiдповiдного списку, передбаченого статтею 323 цiєї Угоди: одного - зi списку, запропонованого Стороною-скаржником, одного - зi списку, запропонованого Стороною-вiдповiдачем, одного - зi списку осiб, обраних Сторонами в якостi голови.
4. Якщо Сторони домовилися щодо одного або декiлькох членiв арбiтражної групи, решта членiв обираються за тiєю самою процедурою:
a) якщо Сторони домовилися щодо двох членiв арбiтражної групи, то третiй член арбiтражної групи повинен обиратися з осiб, обраних Сторонами в якостi голови;
b) якщо Сторони домовилися щодо одного члена арбiтражної групи, то один з решти членiв повинен обиратися з осiб, запропонованих Стороною-скаржником, а iнший - з осiб, запропонованих Стороною-вiдповiдачем.
5. Голова Комiтету з питань торгiвлi або особа, делегована головою, повинен обирати арбiтрiв протягом п'яти днiв з дати подання запиту, зазначеного в пунктi 3. Представник кожної зi Сторiн має право бути присутнiм пiд час такого обрання.
6. Датою призначення арбiтражної групи вважається дата завершення процедури обрання.
7. Якщо будь-який зi спискiв, зазначених у статтi 323 цiєї Угоди, не буде складений на дату подання запиту згiдно з пунктом 3 цiєї статтi, всi три арбiтри повиннi обиратися шляхом жеребкування з осiб, якi були офiцiйно запропонованi однiєю чи обома Сторонами.
8. У разi виникнення спору щодо Глави 11 ("Питання, пов'язанi з торгiвлею енергоносiями") Роздiлу IV цiєї Угоди, який одна зi Сторiн вважатиме термiновим через повне або часткове припинення будь-якого транзиту природного газу, нафти чи електроенергiї мiж Україною та Стороною ЄС або через загрозу такого припинення, пункт 3 цiєї статтi застосовуватиметься без урахування пункту 2 цiєї статтi, а передбачений пунктом 5 цiєї статтi перiод становитиме два днi.
Стаття 308
Попереднiй звiт арбiтражної групи
1. Арбiтражна група повинна надати Сторонам попереднiй звiт, що мiстить фактичну сторону справи, застосовнiсть вiдповiдних положень i фундаментальне обґрунтування її констатацiй та рекомендацiй, якi вона робить, протягом 90 днiв пiсля дати створення арбiтражної групи. Якщо арбiтражна група вважає, що цього строку не дотримуються, голова арбiтражної групи повинен письмово повiдомити Сторонам та Комiтету з питань торгiвлi про причини затримки та дату, в яку арбiтражна група планує оприлюднити свiй попереднiй звiт. За будь-яких обставин попереднiй звiт не повинен бути оприлюднений пiзнiше нiж через 120 днiв з дати створення арбiтражної групи.
2. Будь-яка зi Сторiн може подати письмовий запит до арбiтражної групи щодо перегляду конкретних аспектiв попереднього звiту протягом 14 днiв з дати його публiкацiї.
3. У випадку крайньої необхiдностi, включаючи випадки, коли йдеться про швидкопсувнi або сезоннi товари, арбiтражна група повинна докласти всiх зусиль, щоб оприлюднити свiй попереднiй звiт, а будь-яка зi Сторiн може подати письмовий запит до арбiтражної групи щодо перегляду конкретних аспектiв попереднього звiту протягом строкiв, вдвiчi менших за вiдповiднi строки, передбаченi пунктами 1 та 2 цiєї статтi.
4. У разi виникнення спору щодо Глави 11 ("Питання, пов'язанi з торгiвлею енергоносiями") Роздiлу IV цiєї Угоди, який одна зi Сторiн вважатиме термiновим через повне або часткове припинення будь-якого транзиту природного газу, нафти чи електроенергiї мiж Україною та Стороною ЄС або через загрозу такого припинення, попереднiй звiт має публiкуватися через 20 днiв, а будь-який запит, передбачений статтею 304 цiєї Угоди, повинен здiйснюватися протягом п'яти днiв пiсля публiкацiї письмового звiту. Крiм того, арбiтражна група може прийняти рiшення вiдмовитися вiд попереднього звiту.
5. Пiсля розгляду будь-яких письмових коментарiв Сторiн стосовно попереднього звiту арбiтражна група може внести до свого звiту змiни та продовжити будь-якi подальшi дослiдження, якi вона вважатиме доцiльними. Остаточна постанова арбiтражної групи повинна мiстити обговорення аргументiв, якi були поданi на попереднiй стадiї розгляду.
Стаття 309
Примирення у випадку термiнових спорiв,
пов'язаних з енергоносiями
1. У разi виникнення спору щодо Глави 11 ("Питання, пов'язанi з торгiвлею енергоносiями") Роздiлу IV цiєї Угоди, який одна зi Сторiн вважатиме термiновим через повне або часткове припинення будь-якого транзиту природного газу, нафти чи електроенергiї мiж Україною та Стороною ЄС або через загрозу такого припинення, будь-яка зi Сторiн може подати запит до голови арбiтражної групи виступити в якостi посередника у зв'язку з будь-яким питанням, пов'язаним зi спором, шляхом подання запиту до арбiтражної групи.
2. Такий посередник повинен досягти узгодженого вирiшення у спорi або угоди про процедуру, що дозволяє досягти такого вирiшення. Якщо протягом 15 днiв пiсля його або її призначення посередник не може забезпечити досягнення такої угоди, вiн або вона повинен рекомендувати вирiшення спору або процедуру, що дозволяє досягти такого вирiшення, та повинен прийняти рiшення про умови, яких необхiдно дотримуватися з визначеної ним або нею дати та доки спiр не буде вирiшено.
3. Сторони та установи, що перебувають пiд контролем або юрисдикцiєю Сторiн, повиннi дотримуватися рекомендацiй щодо умов, визначених на пiдставi пункту 2 цiєї статтi, протягом трьох мiсяцiв пiсля вiдповiдного рiшення посередника або до вирiшення спору, залежно вiд того, яка подiя настане ранiше.
4. Посередник повинен дотримуватися Кодексу поведiнки арбiтрiв.
Стаття 310
Постанова арбiтражної групи
1. Арбiтражна група повинна повiдомити про свою постанову Сторонам та Комiтету з питань торгiвлi протягом 120 днiв з дати створення арбiтражної групи. Якщо арбiтражна група вважає, що цього строку не дотримуються, то голова арбiтражної групи повинен письмово повiдомити Сторонам та Комiтету з питань торгiвлi про причин затримки та дату, в яку арбiтражна група планує завершити свою роботу. За будь-яких обставин про постанову не може бути повiдомлено пiзнiше нiж через 150 днiв з дати створення арбiтражної групи.
2. У випадку крайньої необхiдностi, включаючи випадки, коли йдеться про швидкопсувнi або сезоннi товари, арбiтражна група повинна докласти всiх зусиль, щоб повiдомити про свою постанову протягом 60 днiв з дати її створення. За жодних обставин це не повинно вiдбуватися пiзнiше нiж через 75 днiв з дати її створення. Арбiтражна група може протягом 10 днiв пiсля свого створення прийняти попередню постанову про те, чи вважає вона справу термiновою.
3. У разi виникнення спору щодо Глави 11 ("Питання, пов'язанi з торгiвлею енергоносiями") Роздiлу IV цiєї Угоди, який одна зi Сторiн вважатиме термiновим через повне або часткове припинення будь-якого транзиту природного газу, нафти чи електроенергiї мiж Україною та Стороною ЄС або через загрозу такого припинення, арбiтражна група повинна повiдомити про свою постанову протягом 40 днiв з дати її створення.
Частина 2
Виконання
Стаття 311
Виконання постанови арбiтражної групи
Кожна Сторона повинна вжити будь-яких заходiв, необхiдних для добросовiсного виконання постанови арбiтражної групи, та Сторони будуть прагнути домовитися про строки виконання цiєї постанови.
Стаття 312
Обґрунтований строк для виконання постанови
1. Не пiзнiше нiж через 30 днiв пiсля повiдомлення Сторонам про постанову арбiтражної групи Сторона-вiдповiдач повинна повiдомити Сторонi-скаржнику та Комiтету з питань торгiвлi про те, скiльки часу, на її думку, їй буде потрiбно для виконання постанови (далi - обґрунтований строк).
2. Якщо Сторони не домовляться стосовно обґрунтованого строку для виконання постанови арбiтражної групи, то Сторона-скаржник повинна протягом 20 днiв пiсля повiдомлення, зазначеного у пунктi 1 цiєї статтi, подати письмовий запит до первинної арбiтражної групи, щоб визначити тривалiсть обґрунтованого строку. Про такий запит необхiдно одночасно повiдомити iншiй Сторонi та Комiтету з питань торгiвлi. Арбiтражна група повинна повiдомити про свою постанову Сторонам та Комiтету з питань торгiвлi протягом 20 днiв з дати подання такого запиту.
3. У разi, якщо первинна арбiтражна група або деякi з її членiв не можуть знову провести засiдання (або взяти участь у ньому), повиннi застосовуватися процедури, передбаченi статтею 307 цiєї Угоди. Граничний строк повiдомлення про постанову становить 35 днiв з дати подання запиту, про який iдеться в пунктi 2 цiєї статтi.
4. Сторона-вiдповiдач письмово iнформуватиме Сторону-скаржника про прогрес стан свого виконання постанови арбiтражної групи щонайменше за один мiсяць до закiнчення обґрунтованого строку.
5. Обґрунтований строк може бути продовжений за взаємною згодою Сторiн.
Стаття 313
Перегляд будь-яких заходiв, вжитих з метою
виконання постанови арбiтражної групи
1. Сторона-вiдповiдач повинна повiдомити Сторонi-скаржнику та Комiтету з питань торгiвлi до закiнчення обґрунтованого строку про будь-якi заходи, вжитi з метою виконання постанови арбiтражної групи.
2. У разi, якщо Сторони не домовляться щодо наявностi будь-якого заходу або його вiдповiдностi цiй Угодi, про який було повiдомлено вiдповiдно до пункту 1, Сторона-скаржник може подати письмовий запит до первинної арбiтражної групи стосовно прийняття рiшення iз цього питання. У такому запитi необхiдно зазначити конкретний спiрний захiд та положення цiєї Угоди, яким, як вважається, цей захiд суперечить, таким чином, щоб чiтко уявляти правовi пiдстави скарги. Арбiтражна група повинна повiдомити про своє рiшення протягом 45 днiв з дати подання такого запиту.
3. У разi, якщо первинна арбiтражна група або деякi з її членiв не можуть знову провести засiдання (або взяти участь у ньому), повиннi застосовуватися процедури, передбаченi статтею 307 цiєї Угоди. Граничний строк повiдомлення про постанову становить 60 днiв з дати подання запиту, про який iдеться в пунктi 2 цiєї статтi.
Стаття 314
Засоби захисту в разi термiнових енергетичних
спорiв
1. Стосовно спорiв щодо Глави 11 ("Питання, пов'язанi з торгiвлею енергоносiями") Роздiлу IV цiєї Угоди, якi одна зi Сторiн вважає термiновими через повне або часткове припинення будь-якого транзиту природного газу, нафти чи електроенергiї мiж Україною та Стороною ЄС або через загрозу такого припинення, застосовуються такi конкретнi положення про засоби захисту.
2. Без шкоди для статей 311, 312 та 313 цiєї Угоди Сторона-скаржник може призупинити виконання зобов'язань, якi випливають iз цiєї Угоди, до рiвня, який є еквiвалентним анулюванню або скороченню, спричиненого Стороною, яка не в змозi дотримуватись констатацiй арбiтражної групи, протягом 15 днiв пiсля оприлюднення цих констатацiй. Це призупинення може набрати чинностi негайно. Таке призупинення може застосовуватися не бiльше трьох мiсяцiв, крiм випадкiв невиконання Стороною-вiдповiдачем звiту арбiтражної групи.
3. У разi, якщо Сторона-вiдповiдач оскаржує наявнiсть невиконання або рiвня призупинення через невиконання зобов'язань, вона може розпочати провадження вiдповiдно до статтi 315 або статтi 316 цiєї Угоди, яке повинно невiдкладно проводитися. Сторона-скаржник повинна скасувати або скорегувати призупинення тiльки пiсля прийняття групою рiшення iз цього питання та може зберегти в силi призупинення протягом провадження.
Стаття 315
Тимчасовi заходи захисту в разi невиконання
1. Якщо Сторона-вiдповiдач не повiдомляє про будь-який захiд, вжитий з метою виконання постанови арбiтражної групи до завершення обґрунтованого строку або якщо арбiтражна група приймає рiшення про те, що будь-який захiд, про який повiдомлено згiдно зi статтею 313(1) цiєї Угоди, не є сумiсним iз зобов'язаннями цiєї Сторони вiдповiдно до положень цiєї Угоди, зазначених у статтi 304, то Сторона-вiдповiдач повинна, якщо цього вимагає Сторона-скаржник, надати пропозицiю щодо тимчасової компенсацiї.
2. Якщо не буде досягнуто угоди про компенсацiю протягом 30 днiв пiсля закiнчення обґрунтованого строку або пiсля постанови арбiтражної групи згiдно зi статтею 313 цiєї Угоди, у якiй захiд, вжитий з метою виконання, є несумiсним з положеннями Угоди, зазначеними у статтi 304 цiєї Угоди, то Сторона-скаржник матиме право пiсля повiдомлення Сторонi-вiдповiдачу та Комiтету з питань торгiвлi призупинити зобов'язання, якi випливають з будь-якого положення, яке мiститься у Главi про зону вiльної торгiвлi, на рiвнi, еквiвалентному анулюванню або скороченню, спричиненому порушенням. Сторона-скаржник може iмплементувати таке призупинення у будь-який час пiсля спливу 10 днiв з дати такого повiдомлення, якщо тiльки Сторона-вiдповiдач не звернулась iз запитом про арбiтраж згiдно з пунктом 4 цiєї статтi.
3. Пiд час призупинення зобов'язань Сторона-скаржник може прийняти рiшення пiдвищити свої ставки ввiзного мита до рiвня, який застосовується до iнших держав - членiв СОТ, для обсягу торгiвлi, який має бути визначений таким чином, щоб обсяг торгiвлi, помножений на пiдвищення ставки ввiзного мита, дорiвнював вартостi обсягу анулювання або скорочення, спричиненого порушенням.
4. Якщо Сторона-вiдповiдач вважає, що рiвень призупинення зобов'язань не є еквiвалентним анулюванню або скороченню, спричиненому порушенням, то вона може подати до первинної арбiтражної групи письмовий запит про прийняття рiшення iз цього питання. Про такий запит необхiдно повiдомити Сторонi-скаржнику та Комiтету з питань торгiвлi до закiнчення десятиденного строку, зазначеного у пунктi 2 цiєї статтi. Арбiтражна група повинна повiдомити про свою постанову про рiвень призупинення зобов'язань Сторонам та Комiтету з питань торгiвлi протягом 30 днiв з дати подання цього запиту. Зобов'язання не повиннi призупинятися перш нiж арбiтражна група повiдомить про свою постанову, i також будь-яке таке призупинення має бути сумiсним з постановою арбiтражної групи.
5. У разi, якщо первинна арбiтражна група або деякi з її членiв не можуть провести засiдання (або взяти участь у ньому), повиннi застосовуватися процедури, передбаченi статтею 307 цiєї Угоди. У таких випадках строки повiдомлення про постанову становлять 45 днiв з дати подання запиту, про який iдеться у пунктi 4 цiєї статтi.
6. Призупинення зобов'язань повинно бути тимчасовим та повинно застосовуватися лише до будь-якого заходу, що був визнаний несумiсним з положеннями цiєї Угоди, про якi йдеться у статтi 304, був скасований або скорегований, з метою досягнення вiдповiдностi положенням цiєї Угоди, про якi йдеться у статтi 304, як це передбачено статтею 316, або доки Сторони не домовляться про вирiшення спору.
Стаття 316
Перегляд будь-яких заходiв, вжитих з метою
виконання пiсля призупинення зобов'язань
1. Сторона-вiдповiдач повинна повiдомити Сторонi-скаржнику та Комiтету з питань торгiвлi про будь-який захiд, який вона вжила для виконання постанови арбiтражної групи, та про свiй запит припинити призупинення зобов'язань Стороною-скаржником.
2. Якщо Сторони не домовляться протягом 30 днiв з дати подання повiдомлення про те, чи приводить захiд, про який повiдомлено, Сторону-вiдповiдача у вiдповiднiсть з положеннями цiєї Угоди, про якi йдеться у статтi 304 цiєї Угоди, то Сторона-скаржник може подати письмовий запит до первинної арбiтражної групи щодо прийняття рiшення iз цього питання. Про такий запит має бути одночасно повiдомлено Сторонi-вiдповiдачу та Комiтету з питань торгiвлi. Постанова арбiтражної групи повинна бути надiслана Сторонам та Комiтету з питань торгiвлi протягом 45 днiв з дати подання запиту. Якщо арбiтражна група приймає рiшення, що Сторона-вiдповiдач вiдновила дотримання цiєї Угоди, або якщо Сторона-скаржник протягом 45 днiв з дати подання повiдомлення, зазначеного у пунктi 1 цiєї статтi, не подає запит, щоб первинна арбiтражна група прийняла рiшення iз цього питання, призупинення зобов'язань буде припинено протягом 15 днiв з дати постанови арбiтражної групи або пiсля закiнчення 45-денного строку.
3. У разi, якщо первинна арбiтражна група або деякi з її членiв не можуть знову провести засiдання (або взяти участь у ньому), повиннi застосовуватися процедури, передбаченi статтею 307 цiєї Угоди. У такому випадку строки повiдомлення про постанову становлять 60 днiв з дати подання запиту, зазначеного у пунктi 2 цiєї статтi.
Частина 3
Загальнi положення
Стаття 317
Взаємопогоджене рiшення
Сторони можуть у будь-який час домовитися про взаємопогоджене рiшення щодо спору за цiєю Главою. Про будь-яке таке рiшення вони повиннi спiльно повiдомити Комiтету з питань торгiвлi та головi арбiтражної групи, залежно вiд ситуацiї. Якщо рiшення вимагає затвердження згiдно з вiдповiдними внутрiшнiми процедурами будь-якої зi Сторiн, то в повiдомленнi повинно мiститись посилання на цю вимогу, а третейська арбiтражна процедура повинна бути призупинена. У разi, якщо таке затвердження не вимагається або пiсля повiдомлення про завершення будь-яких таких внутрiшнiх процедур, арбiтражна процедура припиняється.
Стаття 318
Правила процедури
1. Процедури вирiшення спору згiдно iз цiєю Главою регулюються правилами процедури, викладеними у Додатку XXIV до цiєї Угоди.
2. Будь-якi слухання арбiтражної групи мають бути вiдкритими для громадськостi вiдповiдно до Правил процедури, викладених у Додатку XXIV до цiєї Угоди.
Стаття 319
Iнформацiя та висновки з технiчних питань
На запит однiєї зi Сторiн або за своєю власною iнiцiативою арбiтражна група може отримати з будь-яких джерел, зокрема вiд Сторiн, що беруть участь у спорi, iнформацiю, яку вона вважає необхiдною для арбiтражної процедури. Також арбiтражна група має право звертатись за вiдповiдними експертними оцiнками, якi вона вважає необхiдними. Будь-яка iнформацiя, отримана у такий спосiб, має розголошуватися для кожної зi Сторiн та має бути надана їм для надання коментарiв. Заiнтересованi фiзичнi або юридичнi особи, створенi на територiях Сторiн, уповноваженi подавати письмовi зауваження вiд amicus curiae до арбiтражної групи вiдповiдно до Правил процедури, викладених у Додатку XXIV до цiєї Угоди.
Стаття 320
Правила тлумачення
Будь-яка арбiтражна група має тлумачити положення, зазначенi у статтi 304 цiєї Угоди, вiдповiдно до звичаєвих правил тлумачення мiжнародного публiчного права, в тому числi правил, кодифiкованих у Вiденськiй конвенцiї про право мiжнародних договорiв 1969 року. У разi, якщо зобов'язання за цiєю Угодою є iдентичними зобов'язанням за Угодою СОТ, арбiтражна група повинна прийняти тлумачення, яке узгоджується з вiдповiдним тлумаченням, створеним рiшеннями Органу вирiшення спорiв СОТ (далi - ОВС). Постанови арбiтражної групи не можуть розширити або обмежити права та обов'язки, передбаченi цiєю Угодою.
Стаття 321
Рiшення та постанови арбiтражної групи
1. Арбiтражна група повинна докладати всiх зусиль для прийняття будь-кого рiшення на основi консенсусу. Тим не менш, у разi, якщо рiшення не може бути прийнято на основi консенсусу, то рiшення зi спiрного питання повинно прийматися бiльшiстю голосiв. Однак у жодному разi окремi думки арбiтрiв не повиннi оприлюднюватися
2. Будь-яка постанова арбiтражної групи є обов'язковою для Сторiн та не повинна створювати будь-яких прав чи обов'язкiв для фiзичних або юридичних осiб. Постанова має мiстити фактичну сторону справи, застосовнiсть вiдповiдних положень цiєї Угоди та фундаментальне обґрунтування її констатацiї та висновкiв, якi вона робить. Комiтет з питань торгiвлi повинен зробити постанови арбiтражних груп загальнодоступними у повному обсязi, якщо вiн не вирiшить не робити цього.
Стаття 322
Вирiшення спорiв у зв'язку з нормативно-правовою
апроксимацiєю
1. Встановленi в цiй статтi процедури повиннi застосовуватися до спорiв щодо тлумачення та виконання положень цiєї Угоди стосовно нормативно-правової апроксимацiї, якi мiстяться у Главi 3 ("Технiчнi бар'єри у торгiвлi"), Главi 4 ("Санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи"), Главi 5 ("Митнi питання та сприяння торгiвлi") Главi 6 ("Заснування пiдприємницької дiяльностi, торгiвля послугами та електронна торгiвля"), Главi 8 ("Державнi закупiвлi") або Главi 10 ("Конкуренцiя") або якi iншим чином накладають на Сторони зобов'язання, визначене посиланням на положення права ЄС.
2. Якщо у спорi виникає питання щодо тлумачення положення права ЄС, згадане в пунктi 1, арбiтражна група не повинна вирiшувати це питання, але повинна подавати до Суду Європейського Союзу прохання винести рiшення iз цього питання. У таких випадках строки, що застосовуються до постанов арбiтражної групи, повиннi призупинятися до ухвалення Судом Європейського Союзу своєї постанови. Ця ухвала Суду Європейського Союзу є обов'язковою для арбiтражної групи.
Частина 4
Загальнi положення
Стаття 323
Арбiтри
1. Комiтет з питань торгiвлi має не пiзнiше нiж через шiсть мiсяцiв пiсля набрання чинностi цiєю Угодою скласти перелiк з 15 осiб, кожна з яких має бажання та може виступати в якостi арбiтрiв. Кожна зi Сторiн має запропонувати п'ять осiб у якостi арбiтрiв. Обидвi Сторони також мають обрати п'ять осiб, якi не є громадянами жодної зi Сторiн та повиннi дiяти у якостi голови арбiтражної групи. Комiтет з питань торгiвлi має забезпечити, щоб цей перелiк завжди пiдтримувався на цьому рiвнi.
2. Перелiк, складений вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, використовуватиметься для формування арбiтражних груп вiдповiдно до статтi 307 цiєї Угоди. Вiн повинен складатися з арбiтрiв, якi мають спецiальнi знання або досвiд у сферi права та мiжнародної торгiвлi.
3. Всi арбiтри, призначенi до арбiтражної групи, повиннi бути незалежними, дiяти в особистiй якостi, не повиннi отримувати iнструкцiй вiд будь-якої органiзацiї або уряду та бути пов'язаними з урядом будь-якої зi Сторiн, а також повиннi дотримуватися Кодексу поведiнки, наведеного у Додатку XXV до цiєї Угоди.
Стаття 324
Зв'язок iз зобов'язаннями в рамках СОТ
1. Застосування положень про вирiшення спорiв цiєї Глави застосовується без шкоди для будь-яких заходiв у рамках СОТ, зокрема заходiв щодо вирiшення спорiв.
2. Разом з тим, якщо будь-яка Сторона у зв'язку з конкретним заходом порушила процес вирiшення спору вiдповiдно до статтi 306(1) цiєї Угоди або вiдповiдно до Угоди СОТ, то ця Сторона не може порушити процес вирiшення спору стосовно того самого заходу в рамках iншого форуму, доки перший процес не було завершено. Крiм того, жодна Сторона не повинна в рамках обох форумiв прагнути отримати вiдшкодування стосовно зобов'язань, якi є iдентичними за цiєю Угодою та за Угодою СОТ. У цьому разi пiсля порушення процесу вирiшення спору така Сторона не повинна намагатися отримати вiдшкодування стосовно iдентичного зобов'язання за iншою угодою в рамках iншого форуму, крiм випадкiв, коли обраний форум через процедурнi причини або через причини юрисдикцiї не може зробити констатацiї стосовно намагання отримання вiдшкодування стосовно цього зобов'язання.
3. Для цiлей пункту 2:
a) процес вирiшення спору за Угодою СОТ вважається порушеним за запитом Сторони про створення арбiтражної групи вiдповiдно до статтi 6 Домовленостi про правила та процедури вирiшення спорiв, що мiститься у Додатку 2 до Угоди СОТ (далi - ДВС), i вважається завершеним тодi, коли Орган вирiшення спорiв приймає звiт арбiтражної групи та звiт Апеляцiйного органу, залежно вiд обставин, вiдповiдно до статей 16 та 17(14) ДВС; та
b) процес вирiшення спору за цiєю Главою вважається порушеним за запитом Сторони про створення арбiтражної групи вiдповiдно до статтi 306(1) цiєї Угоди та вважається завершеним тодi, коли арбiтражна група оприлюднить свою постанову Сторонам та Комiтету з питань торгiвлi.
4. Нiщо в цiй Главi не повинно перешкоджати будь-якiй Сторонi iмплементувати призупинення зобов'язань, дозвiл на яке був наданий ОВС. Угода СОТ не може бути пiдставою для того, щоб перешкоджати будь-якiй Сторонi призупинити зобов'язання за цiєю Главою.
Стаття 325
Строки
1. Усi строки, встановленi у цiй Главi, зокрема граничнi строки повiдомлення арбiтражними групами своїх постанов, обчислюються у календарних днях, при цьому першим днем вважається день, що є наступним пiсля дiї або факту, на яку/який вони посилаються.
2. Будь-якi строки, зазначенi у цiй Главi, можуть бути продовженi за взаємною згодою Сторiн.
Стаття 326
Внесення змiн до цiєї Глави
Комiтет з питань торгiвлi може прийняти рiшення про внесення змiн до цiєї Глави, до Правил процедури арбiтражу, зазначених у Додатку XXIV до цiєї Угоди, та до Кодексу поведiнки членiв арбiтражних груп та посередникiв, що мiстяться у Додатку XXV до цiєї Угоди.
Глава 15
Механiзм посередництва
Стаття 327
Мета та сфера дiї
1. Метою цiєї Глави є сприяння досягненню взаємопогодженого рiшення на основi всеохоплюючих та прискорених процедур за допомогою посередника.
2. Ця Глава застосовується до будь-яких заходiв, що пiдпадають пiд сферу дiї Глави 1 ("Нацiональний режим та доступ товарiв на ринки") Роздiлу IV цiєї Угоди, якi негативно впливають на торгiвлю мiж Сторонами.
3. Ця Глава не застосовується до заходiв, що пiдпадають пiд сферу дiї Глави 6 ("Заснування пiдприємницької дiяльностi, торгiвля послугами та електронна торгiвля"), Глави 7 ("Поточнi платежi та рух капiталу"), Глави 8 ("Державнi закупiвлi"), Глави 9 ("Iнтелектуальна власнiсть") та Глави 13 ("Торгiвля та сталий розвиток") цiєї Угоди. Комiтет з питань торгiвлi може пiсля належного розгляду питання прийняти рiшення про те, що цей механiзм повинен застосовуватись до будь-яких iз згаданих сфер.
Частина 1
Процедура в рамках механiзму посередництва
Стаття 328
Запит iнформацiї
1. Перш нiж порушити процедуру посередництва будь-яка Сторона у будь-який час може запитати iнформацiю стосовно заходу, що негативно впливає на торгiвлю або iнвестування мiж Сторонами. Сторона, якiй подано такий запит, протягом 20 днiв з дати отримання запиту надає вiдповiдь, що мiстить її коментарi стосовно iнформацiї, яка мiститься у запитi. Якщо це буде можливо, запит та вiдповiдь робляться у письмовiй формi.
2. Якщо вiдповiдаюча Сторона вважає, що вiдповiсти протягом 20 днiв неможливо з практичної точки зору, вона повинна повiдомити запитуючiй Сторонi про причини затримки, а також встановити найкоротший термiн, протягом якого вона зможе надати вiдповiдь.
Стаття 329
Порушення процедури
1. У будь-який час будь-яка Сторона може вимагати, щоб Сторони порушили процедуру посередництва. Такий запит надсилається iншiй Сторонi у письмовiй формi. Запит повинен бути достатньо деталiзованим для чiткого висвiтлення занепокоєнь запитуючої Сторони та:
a) зазначати конкретний захiд, що розглядається;
b) мiстити твердження щодо можливих негативних наслiдкiв, якi, на думку запитуючої Сторони, має або матиме захiд для торгiвлi або iнвестування мiж Сторонами, та
c) пояснювати, як, на думку запитуючої Сторони, такi негативнi наслiдки пов'язанi iз заходом.
2. Сторона, якiй надiслано такий запит, розглядає його позитивно i приймає або вiдхиляє його письмово протягом 10 днiв з дати його отримання.
Стаття 330
Вибiр посередника
1. Пiсля початку процедури посередництва Сторони повиннi докласти зусиль щодо погодження кандидатури посередника не пiзнiше 15 днiв з дати отримання вiдповiдi на запит.
2. Якщо Сторони не можуть дiйти згоди стосовно кандидатури посередника в межах встановлених строкiв, будь-яка зi Сторiн може звернутися до голови Комiтету з питань торгiвлi або вповноваженої головою особи з вимогою обрати посередника шляхом жеребкування з перелiку кандидатiв, передбаченого статтею 323 цiєї Угоди. Представники обох Сторiн спору заздалегiдь мають бути запрошенi до участi у процедурi жеребкування. За будь-яких обставин жеребкування проводиться за присутностi Сторони/Сторiн, якi є в наявностi.
3. Голова Комiтету з питань торгiвлi або вповноважена головою особа обирають посередника протягом п'яти робочих днiв з дати подання запиту будь-якою зi Сторiн, як зазначено у пунктi 2.
4. Якщо перелiк, передбачений статтею 323 цiєї Угоди, не складений на момент подання запиту вiдповiдно до пункту 2 цiєї статтi, посередник обирається шляхом жеребкування з осiб, яких було офiцiйно запропоновано однiєю чи обома Сторонами.
5. Сторони можуть домовитися про те, що посередник може бути громадянином однiєї зi Сторiн.
6. Посередник неупереджено та транспарентно допомагає Сторонам внести яснiсть щодо заходу та його можливих наслiдкiв для торгiвлi i досягнути взаємопогодженого рiшення. Кодекс поведiнки, викладений у Додатку XXV до цiєї Угоди, застосовується до посередникiв, як це передбачено самим Кодексом. Правила 3 - 7 (повiдомлення) i 41 - 46 (переклад та обчислення строкiв) Правил процедури, викладених у Додатку XXIV до цiєї Угоди, також застосовуються mutatis mutandis.
Стаття 331
Правила процедури посередництва
1. Протягом 10 днiв з дати призначення посередника Сторона, яка порушила процедуру посередництва, надає посереднику та iншiй Сторонi у письмовiй формi деталiзований опис проблеми, зокрема щодо впливу заходу, що розглядається, i його наслiдкiв для торгiвлi. Протягом 20 днiв з дати надання такого подання iнша Сторона може надати у письмовiй формi свої зауваження до опису проблеми. Кожна Сторона може включити у свiй опис або коментарi будь-яку iнформацiю, яку вона вважає доцiльною.
2. Посередник може прийняти рiшення щодо найбiльш доцiльного способу внесення ясностi до зазначеного заходу та його можливого впливу на торгiвлю. Зокрема, посередник може органiзувати засiдання Сторiн, проводити спiльнi або iндивiдуальнi консультацiї зi Сторонами, звертатися за допомогою або консультуватися з вiдповiдними експертами та заiнтересованими особами й надавати будь-яку додаткову допомогу, яка вимагається Сторонами. Проте перш нiж звернутися за допомогою або за консультацiями до вiдповiдних експертiв та заiнтересованих осiб посередник проводить консультацiї зi Сторонами.
3. Посередник може запропонувати пораду та представити рiшення для розгляду Сторонами, якi можуть прийняти чи вiдхилити запропоноване рiшення або можуть домовитися про iнше рiшення. Тим не менш, посередник не повинен давати поради або коментарi щодо вiдповiдностi зазначеного заходу цiй Угодi.
4. Процедура проводиться на територiї Сторони, якiй було надiслано запит, або за спiльною згодою у будь-якому iншому мiсцi чи в будь-який iнший спосiб.
5. Сторони повиннi намагатися досягти взаємопогодженого рiшення протягом 60 днiв з дати призначення посередника. До дати прийняття остаточного рiшення Сторони можуть розглянути можливi промiжнi рiшення, особливо якщо захiд стосується швидкопсувних товарiв.
6. Рiшення може бути ухвалено шляхом прийняття рiшення Комiтетом з питань торгiвлi. Кожна зi Сторiн може погодити таке рiшення за умови завершення всiх необхiдних внутрiшнiх процедур. Взаємопогодженi рiшення повиннi бути загальнодоступними. Проте версiя, представлена публiчно, може й не мiстити будь-якої iнформацiї, яку Сторона визначила конфiденцiйною.
7. Процедура припиняється:
a) шляхом прийняття взаємопогодженого рiшення Сторонами, з дати його прийняття;
b) письмовою заявою посередника пiсля консультацiй зi Сторонами, що подальшi зусилля у посередництвi не дадуть жодних результатiв;
c) письмовою заявою Сторони пiсля вивчення взаємопогоджених рiшень вiдповiдно до процедури посередництва та пiсля розгляду всiх порад та запропонованих рiшень посередника; або
d) на будь-якому етапi процедури за взаємною згодою Сторiн.
Частина 2
Iмплементацiя
Стаття 332
Iмплементацiя взаємопогодженого рiшення
1. Якщо Сторони прийняли рiшення, кожна зi Сторiн повинна вжити заходiв, необхiдних для iмплементацiї взаємопогодженого рiшення в рамках погоджених строкiв.
2. Iмплементуюча Сторона iнформує iншу Сторону в письмовiй формi про будь-якi заходи, вжитi для реалiзацiї взаємопогодженого рiшення.
3. На вимогу Сторiн посередник у письмовiй формi надає Сторонам проект звiту про фактичний стан справ, який мiстить короткий виклад:
a) заходу, що розглядається у цих процедурах;
b) процедури, що застосовується; та
c) будь-якого взаємопогодженого рiшення, досягнутого як остаточний результат цих процедур, зокрема можливих промiжних рiшень.
Посередник надає Сторонам 15 днiв для надання коментарiв щодо проекту звiту. Пiсля розгляду коментарiв Сторiн, поданих у цей строк, посередник у письмовiй формi подає Сторонам протягом 15 днiв остаточний звiт про фактичний стан справ. Звiт про фактичний стан справ не повинен мiстити будь-якого тлумачення цiєї Угоди.
Частина 3
Загальнi положення
Стаття 333
Зв'язок з вирiшенням спорiв
1. Процедура вiдповiдно до цього механiзму посередництва не має на метi бути основою для процедур вирiшення спору в рамках цiєї Угоди або iншої угоди. Сторона не покладається та не наводить як доказ у процедурах вирiшення спору, а група не бере до уваги:
a) позицiї, зайнятi iншою Стороною у процесi процедури посередництва;
b) той факт, що iнша Сторона заявила про свою готовнiсть прийняти рiшення щодо заходу, який є предметом посередництва; або
c) наданi поради або пропозицiї посередника.
2. Механiзм посередництва не завдає шкоди правам та обов'язкам Сторiн вiдповiдно до положень про вирiшення спорiв.
3. Якщо Сторони не домовились про iнше i без шкоди для статтi 331(6) цiєї Угоди, всi етапи процедури, у тому числi будь-яка порада або запропоноване рiшення, є конфiденцiйними. Проте кожна Сторона може публiчно розголошувати факт про те, що посередництво має мiсце.
Стаття 334
Строки
Будь-якi строки, зазначенi у цiй Главi, можуть бути змiненi за взаємною згодою Сторiн, що беруть участь у цих процедурах.
Стаття 335
Витрати
1. Кожна Сторона покриває власнi витрати, що випливають з участi у процедурi посередництва.
2. Сторони разом i в рiвних обсягах покривають витрати, що випливають з органiзацiйних питань, зокрема винагороди та витрати посередника, будь-якого помiчника посередника та, якщо Сторони не можуть домовитись про спiльну мову, будь-якi витрати, пов'язанi з перекладом. Винагорода посереднику повинна вiдповiдати винагородi, встановленiй головi арбiтражної групи в пунктi 8 Додатка XXIV до цiєї Угоди.
Стаття 336
Перегляд
Через п'ять рокiв пiсля набрання чинностi цiєю Угодою Сторони проводять консультацiї одна з одною стосовно необхiдностi внесення змiн до механiзму посередництва, враховуючи набутий досвiд та розвиток вiдповiдного механiзму в рамках СОТ.
РОЗДIЛ V
ЕКОНОМIЧНЕ ТА ГАЛУЗЕВЕ СПIВРОБIТНИЦТВО
Глава 1
Спiвробiтництво у сферi енергетики, включаючи
ядерну енергетику
Стаття 337
1. Сторони домовилися продовжувати та активiзувати iснуюче спiвробiтництво у сферi енергетики з метою пiдвищення енергетичної безпеки, конкурентоспроможностi та стабiльностi, що є необхiдним для просування економiчного зростання та досягнення прогресу у напрямку ринкової iнтеграцiї, в тому числi шляхом поступового зближення в енергетичному секторi та через участь у регiональних iнiцiативах щодо спiвробiтництва у сферi енергетики. Спiвробiтництво у нормативно-правовiй сферi враховуватиме необхiднiсть забезпечення вiдповiдних зобов'язань щодо надання публiчних послуг, зокрема заходи щодо iнформування i захисту споживачiв вiд нечесних методiв цiноутворення, а також доступу до доступних енергетичних ресурсiв для споживачiв, зокрема найбiльш вразливих верств населення.
2. Спiвробiтництво ґрунтується на всеохоплюючому партнерствi, виходячи з принципiв спiльних iнтересiв, взаємностi, прозоростi та передбачуваностi, що вiдповiдають ринковiй економiцi, Договору до Енергетичної Хартiї 1994 року, Меморандуму про взаєморозумiння щодо спiвробiтництва у галузi енергетики та iнших багатостороннiх i вiдповiдних двостороннiх домовленостей.
Стаття 338
Взаємне спiвробiтництво включає, серед iншого, такi сфери:
a) iмплементацiю енергетичних стратегiй та полiтик i розвиток/опрацювання прогнозiв та сценарiїв, а також удосконалення статистичної облiкової системи енергетичного сектора, що базується на своєчасному обмiнi iнформацiєю про енергетичний баланс та потоки енергоносiїв вiдповiдно до мiжнародної практики, а також розвиток iнфраструктури;
b) створення ефективних механiзмiв вирiшення потенцiйних кризових ситуацiй в енергетицi у дусi солiдарностi;
c) модернiзацiю та посилення наявної енергетичної iнфраструктури, яка становить спiльний iнтерес, зокрема енергогенеруючi потужностi, цiлiснiсть, надiйнiсть та безпеку енергетичних мереж, поступову iнтеграцiю електроенергетичної системи України до європейської електроенергетичної мережi, а також повне вiдновлення енергетичної транзитної iнфраструктури i встановлення транскордонної системи обчислення на зовнiшнiх кордонах України, створення нової енергетичної iнфраструктури, яка становитиме спiльний iнтерес, з метою диверсифiкацiї джерел, постачальникiв енергiї та шляхiв i методiв її транспортування, що вiдповiдатиме принципам економiчної доцiльностi та збереження навколишнього середовища;
d) розвиток конкурентоспроможних, прозорих i недискримiнацiйних енергетичних ринкiв на основi правил та стандартiв ЄС шляхом проведення регуляторних реформ;
e) спiвробiтництво в рамках Договору про заснування Енергетичного Спiвтовариства 2005 року;
f) активiзацiю та посилення довготермiнової стабiльностi та безпеки торгiвлi енергоресурсами, їх транзиту, розвiдки, видобутку, очищення, виробництва, зберiгання, транспортування, передачi, розподiлу та маркетингу чи збуту енергетичних матерiалiв та продуктiв на взаємовигiднiй i недискримiнацiйнiй основi вiдповiдно до мiжнародних правил, зокрема Договору до Енергетичної Хартiї 1994 року, Угоди СОТ i цiєї Угоди;
g) досягнення прогресу на шляху встановлення привабливого та стабiльного iнвестицiйного клiмату шляхом забезпечення iнституцiйних, правових, фiскальних та iнших умов, а також шляхом сприяння взаємному iнвестуванню у сферу енергетики на недискримiнацiйнiй основi;
h) ефективне спiвробiтництво з Європейським iнвестицiйним банком (ЄIБ), Європейським банком з реконструкцiї i розвитку (ЄБРР) та iншими мiжнародними фiнансовими органiзацiями й iнструментами для пiдтримки спiвробiтництва мiж Сторонами у сферi енергетики;
i) сприяння енергоефективностi та енергозбереженню, у тому числi шляхом формування полiтики щодо енергоефективностi та структури права i нормативно-правової бази з метою досягнення значного прогресу вiдповiдно до стандартiв ЄС, зокрема ефективну генерацiю, виробництво, транспортування, розподiл та використання енергiї, на основi функцiонування ринкових механiзмiв, а також ефективного використання енергiї при застосуваннi обладнання, освiтленнi та у будiвлях;
j) розвиток та пiдтримка вiдновлювальної енергетики з урахуванням принципiв економiчної доцiльностi та охорони навколишнього середовища, а також альтернативних видiв палива, зокрема стале виробництво бiопалива i спiвробiтництво у сферi нормативно-правових питань, сертифiкацiї та стандартизацiї, а також технологiчного i комерцiйного розвитку;
k) просування Механiзму спiльного запровадження Кiотського протоколу до Рамкової конвенцiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй про змiну клiмату 1997 року з метою зменшення викидiв парникових газiв шляхом реалiзацiї проектiв у сферi енергоефективностi та вiдновлювальної енергетики;
l) науково-технiчне спiвробiтництво та обмiн iнформацiєю з метою розвитку та удосконалення технологiй у сферi виробництва енергiї, її транспортування, постачання та кiнцевого споживання, особливу увагу придiляючи енергозберiгаючим i екологiчно безпечним технологiям, зокрема вловлювання та зберiгання вуглецю, ефективнi та "чистi" технологiї у вугiльнiй галузi, вiдповiдно до встановлених принципiв, визначених, зокрема, в Угодi про спiвробiтництво у сферi науки та технологiй мiж Україною та Європейським Спiвтовариством;
m) спiвробiтництво в рамках європейських та мiжнародних органiв стандартизацiї в енергетичнiй сферi.
Стаття 339
Сторони обмiнюються iнформацiєю i досвiдом, а також надають вiдповiдну пiдтримку процесу регуляторних реформ, який включає реструктуризацiю вугiльного сектору (енергетичного, коксованого та бурого вугiлля) з метою пiдвищення його конкурентоспроможностi, безпеки шахт i гiрникiв, а також послаблення негативного впливу на навколишнє середовище, при цьому враховуючи регiональний та соцiальний вплив. З метою пiдвищення ефективностi, конкурентоспроможностi та стабiльностi процес реструктуризацiї має охоплювати всi етапи вугiльного виробництва, зокрема вiд видобутку через виробництво i збагачення до оброблення й утилiзацiї вiдходiв вугiльного виробництва та їх спалювання. Цей пiдхiд включає вiдновлення i використання викидiв метану з вугiльних шахт, а також у результатi операцiй з нафтою i газом та у сiльськогосподарському секторi, як це викладено, inter alia, у Глобальнiй iнiцiативi з метану, в якiй Сторони є партнерами.
Стаття 340
Сторони цим створюють механiзм раннього попередження, зазначений у Додатку XXVI до Глави 1 ("Спiвробiтництво у сферi енергетики, включаючи ядерну енергетику") Роздiлу V ("Економiчне i галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Стаття 341
Поступове наближення вiдбуватиметься вiдповiдно до графiку, визначеного у Додатку XXVII до цiєї Угоди.
Стаття 342
1. Спiвробiтництво в цивiльному ядерному секторi вiдбувається шляхом iмплементацiї окремих угод, укладених чи тих, що будуть укладенi, мiж Сторонами в цiй сферi, згiдно з вiдповiдними владними повноваженнями i компетенцiєю ЄС та його держав-членiв, Європейського спiвтовариства з атомної енергiї (Євратому) та його держав-членiв i вiдповiдно до правових процедур кожної зi Сторiн.
2. Спiвробiтництво забезпечує високий рiвень ядерної безпеки, чисте використання ядерної енергiї в мирних цiлях. Спiвробiтництво охоплює весь спектр дiяльностi в галузi цивiльної ядерної енергетики i всi стадiї паливного циклу, зокрема виробництво та торгiвлю ядерними матерiалами, аспекти безпеки ядерної енергiї, готовнiсть до надзвичайних ситуацiй, а також питання охорони здоров'я, навколишнього середовища i нерозповсюдження ядерної зброї. У цьому контекстi спiвробiтництво також включає подальший розвиток полiтик, структури права та нормативно-правової бази, що ґрунтуються на законодавствi та практицi ЄС, а також на стандартах МАГАТЕ. Сторони сприяють цивiльним науковим дослiдженням у галузi ядерної безпеки, в тому числi спiльним дослiдженням i розробкам, навчанню та мобiльностi вчених.
3. Спiвробiтництво спрямовується на вирiшення проблем, що виникли внаслiдок Чорнобильської катастрофи, а також зняття з експлуатацiї Чорнобильської АЕС, зокрема:
a) план здiйснення заходiв на об'єктi "Укриття" (SIP) для перетворення наявного зруйнованого 4-го блоку (Об'єкт "Укриття") в екологiчно безпечну систему;
b) поводження з вiдпрацьованим ядерним паливом;
c) дезактивацiя територiй;
d) поводження з радiоактивними вiдходами;
e) монiторинг навколишнього середовища;
f) iншi питання, якi можуть бути спiльно погодженi, наприклад медичнi, науковi, економiчнi, соцiальнi та адмiнiстративнi аспекти дiяльностi, спрямованої на мiнiмiзацiю наслiдкiв катастрофи.
Глава 2
Макроекономiчне спiвробiтництво
Стаття 343
Україна та ЄС сприяють процесу економiчних реформ шляхом спiвробiтництва в напрямку покращення розумiння основоположних принципiв функцiонування їхнiх економiк, а також формулювання i реалiзацiї ринкової економiчної полiтики. Україна докладає максимальних зусиль для побудови функцiонуючої ринкової економiки та поступового наближення своєї полiтики до полiтики ЄС вiдповiдно до основоположних принципiв макроекономiчної стабiльностi, збалансованостi державних фiнансiв i платiжного балансу.
Стаття 344
З метою досягнення цiлей, визначених у статтi 343 цiєї Угоди, Сторони спiвробiтничають, щоб:
a) обмiнюватися iнформацiєю щодо макроекономiчних показникiв та перспектив, а також щодо стратегiй розвитку;
b) разом аналiзувати економiчнi питання, що становлять спiльний iнтерес, зокрема заходи економiчної полiтики та iнструменти для її iмплементацiї, наприклад методи економiчного прогнозування i опрацювання документiв стратегiчної полiтики, з метою посилення можливостей України у формуваннi полiтики, яка вiдповiдатиме принципам i практицi ЄС;
c) обмiнюватися досвiдом у сферi макроекономiки;
d) спiвробiтництво також включає обмiн iнформацiєю щодо принципiв i функцiонування Європейського економiчного та валютного союзу.
Стаття 345
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 2 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 3
Управлiння державними фiнансами: бюджетна
полiтика, внутрiшнiй контроль i зовнiшнiй аудит
Стаття 346
Спiвробiтництво в галузi управлiння державними фiнансами спрямовується на забезпечення розвитку бюджетної полiтики i надiйних систем внутрiшнього контролю та зовнiшнього аудиту, що базуються на мiжнародних стандартах, а також вiдповiдають основоположним принципам пiдзвiтностi, прозоростi, економностi, ефективностi та результативностi.
Стаття 347
Сторони обмiнюються iнформацiєю, досвiдом, найкращою практикою та здiйснюють iншi заходи, зокрема, щодо такого:
1. У галузi бюджетної полiтики:
a) розвитку системи середньострокового бюджетного прогнозування/планування;
b) удосконалення програмно-цiльових пiдходiв у бюджетному процесi й аналiзу ефективностi та результативностi виконання бюджетних програм;
c) покращення обмiну досвiдом та iнформацiєю з питань планування i виконання бюджету та стану державного боргу.
2. У галузi зовнiшнього аудиту:
d) iмплементацiї стандартiв та методик Мiжнародної органiзацiї вищих органiв фiнансового контролю (INTOSAI), а також обмiну найкращими практиками ЄС у галузi зовнiшнього контролю та аудиту державних фiнансiв з особливим акцентом на незалежностi вiдповiдних органiв Сторiн;
3. У галузi державного внутрiшнього фiнансового контролю:
- подальшого розвитку системи державного внутрiшнього фiнансового контролю шляхом гармонiзацiї з мiжнародно визнаними стандартами (Iнститут внутрiшнiх аудиторiв (IIA), Мiжнародна федерацiя бухгалтерiв (IFAC), INTOSAI) та методологiями, а також найкращою практикою ЄС щодо внутрiшнього контролю та внутрiшнього аудиту в державних органах;
4. У сферi боротьби iз шахрайством:
- удосконалення методiв, спрямованих на припинення шахрайства i корупцiї та запобiгання цим явищам у сферах, що охоплюються Главою 3 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво"), зокрема спiвробiтництво мiж вiдповiдними адмiнiстративними органами.
Стаття 348
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 3 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 4
Оподаткування
Стаття 349
Сторони спiвробiтничають з метою покращення належного управлiння у сферi оподаткування з метою подальшого покращення економiчних вiдносин, торгiвлi, iнвестицiй та добросовiсної конкуренцiї.
Стаття 350
Згiдно зi статтею 349 цiєї Угоди Сторони визнають i зобов'язуються застосувати принципи належного управлiння у сферi оподаткування, зокрема принципи прозоростi, обмiну iнформацiєю та добросовiсної податкової конкуренцiї, яких дотримуються держави-члени на рiвнi ЄС. Iз цiєю метою без упередженостi щодо компетенцiї ЄС та держав-членiв Сторони покращують мiжнародне спiвробiтництво у сферi оподаткування, сприяють збору законних податкових надходжень та розвивають заходи ефективної iмплементацiї вищезазначених принципiв.
Стаття 351
Сторони також посилюють i змiцнюють спiвробiтництво, спрямоване на вдосконалення i розвиток податкової системи та податкових органiв України, зокрема посилення потужностей збору i контролю, з окремим наголосом на процедурах вiдшкодування ПДВ для уникнення накопичення заборгованостi, забезпечення ефективного збору податкiв i посилення боротьби з податковим шахрайством, а також ухиленням вiд сплати податкiв. Сторони намагаються покращувати спiвробiтництво та обмiн досвiдом у боротьбi з податковим шахрайством, зокрема з "карусельним шахрайством".
Стаття 352
Сторони розвивають спiвробiтництво i гармонiзують полiтику щодо протидiї та боротьби iз шахрайством i контрабандою пiдакцизних товарiв. Це спiвробiтництво, зокрема, включає поступове зближення акцизних ставок на тютюновi вироби, наскiльки це можливо, беручи до уваги обмеження регiонального контексту, у тому числi шляхом дiалогу на регiональному рiвнi та вiдповiдно до Рамкової конвенцiї ВООЗ iз боротьби проти тютюну 2003 року. Iз цiєю метою Сторони намагаються посилити своє спiвробiтництво в регiональному контекстi.
Стаття 353
Поступове наближення до структури оподаткування, визначеної у acquis ЄС, здiйснюється вiдповiдно до Додатка XXVIII до цiєї Угоди.
Стаття 354
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 4 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 5
Статистика
Стаття 355
Сторони розвивають i посилюють спiвробiтництво з питань статистики, роблячи таким чином внесок у досягнення довгострокової мети щодо надання вчасних i надiйних статистичних даних, якi можливо порiвняти на мiжнародному рiвнi. Передбачається, що стабiльна, ефективна та професiйно незалежна нацiональна статистична система вироблятиме необхiдну для громадян, суб'єктiв господарювання й органiв управлiння в Українi та ЄС iнформацiю, надаючи їм можливiсть приймати на її основi виваженi рiшення. Нацiональна статистична система має ґрунтуватися на фундаментальних принципах ООН щодо офiцiйної статистики з урахуванням acquis ЄС у сферi статистики, зокрема Кодексу норм європейської статистики, з метою гармонiзацiї нацiональної статистичної системи з європейськими нормами та стандартами. Acquis у сферi статистики викладенi у Збiрнику статистичних вимог, який щорiчно оновлюється та який Сторони розглядають у якостi додатка до цiєї Угоди (Додаток XXIX).
Стаття 356
Спiвробiтництво спрямовується на:
a) подальше посилення спроможностей нацiональної статистичної системи, придiляючи особливу увагу надiйнiй правовiй базi, належнiй полiтицi поширення даних i метаданих та зручностi для користувачiв;
b) поступову гармонiзацiю української статистичної системи з Європейською статистичною системою (ЄСС);
c) налагодження механiзмiв надання даних ЄС, застосовуючи вiдповiднi мiжнароднi та європейськi методологiї, зокрема класифiкацiї;
d) пiдвищення рiвня професiйних та управлiнських знань i навичок працiвникiв нацiональної статистичної системи з метою створення можливостей для застосування ними європейських статистичних стандартiв i пiдтримки розвитку української статистичної системи;
e) сприяння обмiну досвiдом мiж Сторонами щодо розвитку статистичного ноу-хау;
f) пiдтримку впровадження загальної системи управлiння якiстю в усi процеси виробництва та поширення статистичної продукцiї.
Стаття 357
Сторони спiвробiтничають в рамках ЄСС, де Євростат є статистичним органом ЄС. Спiвробiтництво зосереджується, inter alia, на таких сферах:
a) демографiчна статистика, зокрема переписи;
b) статистика сiльського господарства, зокрема сiльськогосподарськi переписи та статистику навколишнього середовища;
c) бiзнес статистика, зокрема бiзнес-реєстри та використання адмiнiстративних джерел для статистичних цiлей;
d) енергетика, зокрема енергобаланси;
e) нацiональнi рахунки;
f) статистика зовнiшньої торгiвлi;
g) регiональна статистика;
h) загальна система управлiння якiстю всiх процесiв виробництва та поширення статистичної продукцiї.
Стаття 358
Сторони, inter alia, обмiнюються iнформацiєю i практичним досвiдом, а також розвивають спiвробiтництво з урахуванням досвiду з реформування статистичної системи, вже набутого в рамках рiзноманiтних програм допомоги. Зусилля спрямовуються на подальшу гармонiзацiю з acquis ЄС у галузi статистики на основi нацiональної стратегiї розвитку української статистичної системи та з урахуванням розвитку ЄСС. Основна увага у процесi виробництва статистичних даних придiляється подальшому розвитку вибiркових опитувань, враховуючи потребу зменшення звiтного навантаження на респондентiв. Данi мають бути прийнятними для розроблення та монiторингу впровадження полiтики в усiх ключових сферах соцiально-економiчного життя.
Стаття 359
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 5 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди. По змозi, дiяльнiсть, яка здiйснюється в рамках Європейської статистичної системи, має бути максимально вiдкритою для України вiдповiдно до загальних правил участi третiх країн.
Глава 6
Навколишнє середовище
Стаття 360
Сторони розвивають i змiцнюють спiвробiтництво з питань охорони навколишнього середовища й таким чином сприяють реалiзацiї довгострокових цiлей сталого розвитку i зеленої економiки. Передбачається, що посилення природоохоронної дiяльностi матиме позитивнi наслiдки для громадян i пiдприємств в Українi та ЄС, зокрема, через покращення системи охорони здоров'я, збереження природних ресурсiв, пiдвищення економiчної та природоохоронної ефективностi, iнтеграцiї екологiчної полiтики в iншi сфери полiтики держави, а також пiдвищення рiвня виробництва завдяки сучасним технологiям. Спiвробiтництво здiйснюється з урахуванням iнтересiв Сторiн на основi рiвностi та взаємної вигоди, а також беручи до уваги взаємозалежнiсть, яка iснує мiж Сторонами у сферi охорони навколишнього середовища, та багатостороннi угоди у цiй сферi.
Стаття 361
Спiвробiтництво має на метi збереження, захист, полiпшення i вiдтворення якостi навколишнього середовища, захист громадського здоров'я, розсудливе та рацiональне використання природних ресурсiв та заохочення заходiв на мiжнародному рiвнi, спрямованих на вирiшення регiональних i глобальних проблем навколишнього середовища, inter alia, у таких сферах:
a) змiна клiмату;
b) екологiчне управлiння та аналогiчнi питання, зокрема освiта й навчальна пiдготовка, доступ до iнформацiї з питань навколишнього середовища та процесу прийняття рiшень;
c) якiсть атмосферного повiтря;
d) якiсть води та управлiння водними ресурсами, включаючи морське середовище;
e) управлiння вiдходами та ресурсами;
f) охорона природи, зокрема збереження i захист бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття (екомережi);
g) промислове забруднення i промисловi загрози;
h) хiмiчнi речовини;
i) генетично-модифiкованi органiзми, в тому числi у сiльському господарствi;
j) шумове забруднення;
k) цивiльний захист, зокрема стихiйнi лиха i антропогеннi загрози;
l) мiське середовище;
m) екологiчнi збори.
Стаття 362
1. Сторони, inter alia:
a) обмiнюються iнформацiєю та досвiдом;
b) здiйснюють спiльну дослiдну дiяльнiсть i обмiнюються iнформацiєю про екологiчно чистi технологiї;
c) планують подолання наслiдкiв стихiйних лих та iнших надзвичайних ситуацiй;
d) здiйснюють спiльну дiяльнiсть на регiональному та мiжнародному рiвнях, в тому числi згiдно з багатостороннiми угодами у сферi охорони навколишнього середовища, ратифiкованими Сторонами, та, у разi доцiльностi, спiльну дiяльнiсть в рамках вiдповiдних агентств.
2. Особливу увагу Сторони придiляють питанням, що мають транскордонний характер.
Стаття 363
Поступове наближення законодавства України до права та полiтики ЄС у сферi охорони навколишнього природного середовища здiйснюється вiдповiдно до Додатка XXX до цiєї Угоди.
Стаття 364
Спiвробiтництво у сферi цивiльного захисту здiйснюється шляхом iмплементацiї окремих угод в цiй галузi, укладених мiж Сторонами згiдно з вiдповiдними владними повноваженнями та компетенцiєю ЄС i його держав-членiв та вiдповiдно до правових процедур кожної зi Сторiн. Воно, зокрема, буде спрямоване на:
a) сприяння взаємнiй допомозi у випадках надзвичайних ситуацiй;
b) цiлодобовий обмiн найостаннiшими повiдомленнями i оновленою iнформацiєю про транскордоннi надзвичайнi ситуацiї, зокрема запити та пропозицiї щодо допомоги;
c) оцiнку впливу наслiдкiв надзвичайних ситуацiй на навколишнє середовище;
d) залучення експертiв до участi у специфiчних технiчних семiнарах та симпозiумах з питань цивiльного захисту;
e) залучення, у разi необхiдностi, спостерiгачiв пiд час проведення окремих навчань i тренiнгiв, що органiзовуються Україною та/або ЄС;
f) посилення iснуючого спiвробiтництва щодо найефективнiшого використання наявних можливостей цивiльного захисту.
Стаття 365
Спiвробiтництво охоплює, inter alia, такi цiлi:
a) розвиток всеосяжної стратегiї у сферi навколишнього середовища, яка включатиме запланованi iнституцiйнi реформи (з визначеними термiнами) для забезпечення виконання i впровадження природоохоронного законодавства; розподiл повноважень природоохоронних органiв на нацiональному, регiональному та мiсцевому рiвнях; процедури прийняття рiшень та їх виконання; процедури сприяння iнтеграцiї природоохоронної полiтики в iншi сфери полiтики держави; визначення необхiдних людських i фiнансових ресурсiв та механiзм їх перегляду;
b) розвиток галузевих стратегiй в галузях покращення якостi повiтря; якостi води та управлiння водними ресурсами, включаючи морське середовище; управлiння вiдходами та ресурсами; захист природи; промислове забруднення та промисловi аварiї; хiмiчнi речовини, зокрема чiтко визначенi термiни i основнi етапи iмплементацiї, адмiнiстративну вiдповiдальнiсть, а також фiнансовi стратегiї залучення iнвестицiй в iнфраструктуру й технологiї;
c) розвиток та iмплементацiя полiтики з питань змiни клiмату, зокрема, як визначено у Додатку XXXI до цiєї Угоди.
Стаття 366
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 6 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 7
Транспорт
Стаття 367
Сторони:
a) розширюють i змiцнюють спiвробiтництво в галузi транспорту з метою сприяння розвитку стабiльних транспортних систем;
b) сприяють здiйсненню ефективних i безпечних транспортних перевезень, а також iнтермодальностi й оперативної сумiсностi транспортних систем;
c) докладають зусиль для посилення основних транспортних зв'язкiв мiж територiями Сторiн.
Стаття 368
1. Спiвробiтництво мiж Сторонами має на метi сприяння реструктуризацiї та оновленню транспортного сектору України i поступовiй гармонiзацiї дiючих стандартiв та полiтики з iснуючими в ЄС, зокрема шляхом впровадження заходiв, викладених у Додатку XXXII до цiєї Угоди, без шкоди для зобов'язань, що випливають з окремих транспортних угод, укладених мiж Сторонами. Реалiзацiя зазначених заходiв не суперечить правам та обов'язкам Сторiн вiдповiдно до мiжнародних угод, учасницями яких вони є, або участi Сторiн в мiжнародних органiзацiях.
2. Спiвробiтництво також спрямовується на покращення руху пасажирiв та вантажiв, зростання плинностi транспортних потокiв мiж Україною, ЄС i третiми країнами регiону за рахунок усунення адмiнiстративних, технiчних, прикордонних та iнших перешкод, покращення транспортної мережi та модернiзацiї iнфраструктури, зокрема на головних транспортних осях, якi з'єднують Сторони. Це спiвробiтництво включає заходи, спрямованi на спрощення перетину кордонiв.
3. Спiвробiтництво включає обмiн iнформацiєю i спiльну дiяльнiсть:
- на регiональному рiвнi, зокрема враховуючи та впроваджуючи прогрес, досягнутий в рамках рiзних регiональних транспортних домовленостей, зокрема Транспортної панелi Схiдного партнерства, транспортного коридору Європа - Кавказ - Азiя (ТРАСЕКА), Бакинського процесу та iнших транспортних iнiцiатив;
- на мiжнародному рiвнi, зокрема мiжнароднi транспортнi органiзацiї та мiжнароднi угоди i конвенцiї, ратифiкованi Сторонами; в рамках рiзних транспортних агентств ЄС.
Стаття 369
Це спiвробiтництво, inter alia, охоплює такi сфери:
a) розвиток сталої нацiональної транспортної полiтики, яка буде охоплювати всi види транспорту, зокрема з метою забезпечення ефективних i безпечних транспортних систем, i сприяти iнтеграцiї iнiцiатив у сферi транспорту в iншi напрями полiтики;
b) розвиток галузевих стратегiй на основi нацiональної транспортної полiтики (зокрема нормативнi вимоги щодо модернiзацiї технiчного обладнання i транспортних паркiв для дотримання найвищих мiжнародних стандартiв) щодо автомобiльного, залiзничного, рiчкового, морського та авiацiйного транспорту, а також iнтермодальнiсть, враховуючи термiни й основнi етапи iмплементацiї, адмiнiстративну вiдповiдальнiсть i фiнансовi плани;
c) розвиток мультимодальної транспортної мережi, пов'язаної з Транс'європейською транспортною мережею (TEN-T), та удосконалення iнфраструктурної полiтики з метою кращого визначення й оцiнки iнфраструктурних проектiв щодо рiзних видiв транспорту. Розвиток стратегiй фiнансування, спрямованих на утримання, усунення перешкод у пропускнiй здатностi та розвиток неповної iнфраструктури, а також активiзацiю i сприяння участi приватного сектору в транспортних проектах вiдповiдно до Додатка XXXIII до цiєї Угоди;
d) приєднання до вiдповiдних мiжнародних транспортних органiзацiй та угод, зокрема процедури забезпечення суворого застосування та ефективного виконання мiжнародних транспортних угод i конвенцiй;
e) науково-технiчне спiвробiтництво та обмiн iнформацiєю для розвитку i удосконалення технологiй в галузi транспорту, наприклад iнтелектуальних транспортних систем;
f) сприяння використанню iнтелектуальних транспортних систем та iнформацiйних технологiй при управлiннi i використаннi всiх видiв транспорту, а також пiдтримка iнтермодальностi та спiвробiтництва у використаннi космiчних систем i впровадженнi комерцiйних рiшень, що полегшують транспортнi перевезення.
Стаття 370
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 7 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 8
Космос
Стаття 371
1. Сторони сприяють розвитку взаємовигiдного спiвробiтництва у сферi цивiльних космiчних дослiджень та використання космiчного простору, зокрема, на таких напрямах:
a) глобальнi навiгацiйнi супутниковi системи;
b) спостереження Землi та глобальний монiторинг;
c) космiчна наука та дослiдження;
d) прикладнi космiчнi технологiї, зокрема пусковi технологiї та технологiї ракетних двигунiв.
2. Сторони заохочують та сприяють обмiну досвiдом щодо полiтики у галузi космосу, адмiнiстрацiї та правових аспектiв, а також щодо промислової реструктуризацiї та комерцiалiзацiї космiчних технологiй.
Стаття 372
1. Спiвробiтництво включає обмiн iнформацiєю щодо полiтики та програм Сторiн та вiдповiдних можливостей для спiвробiтництва i спiльних проектiв, зокрема участь українських пiдприємств та органiзацiй у вiдповiдних космiчних та транспортних напрямах наступної Рамкової програми ЄС з дослiджень та iнновацiй "Горизонт 2020".
2. Сторони заохочують та пiдтримують обмiн науковцями та створення вiдповiдних мереж.
3. Спiвробiтництво також може включати обмiн досвiдом у сферi управлiння космiчними дослiдженнями та науковими установами, а також створення сприятливих умов проведення дослiджень та впровадження нових технологiй i належного захисту вiдповiдних прав iнтелектуальної, промислової та комерцiйної власностi.
Стаття 373
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 8 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди, включаючи у вiдповiдних випадках координацiю та спiвробiтництво з Європейським космiчним агентством iз цих та iнших вiдповiдних актуальних тем.
Глава 9
Спiвробiтництво у сферi науки та технологiй
Стаття 374
Сторони розвивають та посилюють наукове та технологiчне спiвробiтництво з метою як наукового розвитку як такого, так i змiцнення свого наукового потенцiалу для вирiшення нацiональних та глобальних викликiв. Сторони докладають зусиль для досягнення прогресу в набуттi наукових та технологiчних знань, важливих для забезпечення сталого економiчного розвитку, шляхом розвитку дослiдних потужностей та людського потенцiалу. Накопичення та обмiн науковою iнформацiєю сприяють пiдвищенню конкурентоспроможностi Сторiн шляхом розширення можливостей їх економiки щодо набуття та використання знань для комерцiалiзацiї нових продуктiв та послуг. Врештi-решт, Сторони розвивають свiй науковий потенцiал з метою дотримання глобальної вiдповiдальностi та зобов'язань у таких сферах, як охорона здоров'я, захист навколишнього середовища, зокрема змiна клiмату, та iншi глобальнi виклики.
Стаття 375
1. Спiвробiтництво враховує дiючi рамки спiвробiтництва, встановленi Угодою про спiвробiтництво у сферi науки i технологiй мiж Україною та Європейським Спiвтовариством, а також мету України до поступового наближення до полiтики та права ЄС у сферi науки i технологiй.
2. Спiвробiтництво мiж Сторонами спрямовується на сприяння залученню України до Європейського дослiдницького простору.
3. Таке спiвробiтництво сприяє Українi у пiдтримцi реформування та реорганiзацiї системи управлiння науковою сферою та дослiдних установ (зокрема в розвитку її потенцiалу щодо розвитку науки i технологiй) з метою сприяння розвитку конкурентоспроможної економiки та суспiльства, яке базується на знаннях.
Стаття 376
Спiвробiтництво забезпечується, зокрема, шляхом:
a) обмiну iнформацiєю щодо полiтики Сторiн у сферi науки та технологiй;
b) участi у наступнiй Рамковiй програмi ЄС з дослiджень та iнновацiй "Горизонт 2020";
c) спiльної реалiзацiї наукових програм та дослiдної дiяльностi;
d) спiльного дослiдження дiяльностi, спрямованої на заохочення наукового прогресу, трансферу технологiй та ноу-хау;
e) навчання шляхом реалiзацiї програм обмiну для дослiдникiв та спецiалiстiв;
f) органiзацiї спiльних заходiв щодо наукового та технологiчного розвитку;
g) вжиття заходiв, спрямованих на розвиток сприятливих умов для проведення дослiджень та впровадження нових технологiй, а також належного захисту iнтелектуальної власностi результатiв дослiджень;
h) активiзацiї регiонального та iншого мiжнародного спiвробiтництва, зокрема в Чорноморському контекстi та в рамках багатостороннiх органiзацiй, зокрема Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з питань освiти, науки i культури (ЮНЕСКО), Органiзацiї економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР) та Великої Вiсiмки (G8), а також у контекстi багатостороннiх угод, наприклад Рамкової конвенцiї ООН про змiну клiмату 1992 року;
i) обмiну досвiдом у сферi управлiння науково-дослiдними установами з метою розвитку та покращення їхнiх спроможностей щодо здiйснення та участi у наукових дослiдженнях.
Стаття 377
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 9 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 10
Полiтика у сферi промисловостi та пiдприємництва
Стаття 378
Сторони розвивають та змiцнюють спiвробiтництво з питань полiтики у сферi промисловостi та пiдприємництва i таким чином покращують умови для пiдприємницької дiяльностi для всiх суб'єктiв господарювання з особливою увагою до малих та середнiх пiдприємств (МСП). Поглиблене спiвробiтництво має покращити адмiнiстративну структуру та нормативно-правову базу для українських i європейських суб'єктiв господарювання в Українi та ЄС та повинно ґрунтуватися на полiтицi ЄС щодо розвитку малого i середнього пiдприємництва та промисловостi з урахуванням визнаних на мiжнародному рiвнi принципiв та практики в цих сферах.
Стаття 379
Iз цiєю метою Сторони спiвробiтничають для:
a) впровадження стратегiй розвитку МСП, що ґрунтується на принципах Європейської хартiї малих пiдприємств, та проведення монiторингу процесу iмплементацiї шляхом щорiчного звiтування та дiалогу. Таке спiвробiтництво також передбачає особливу увагу до мiкропiдприємств та пiдприємств ремiсницького типу, якi є надзвичайно важливим елементом економiки України та ЄС;
b) створення кращих базових умов через обмiн iнформацiєю та передовим досвiдом i таким чином сприяння пiдвищенню конкурентоспроможностi. Це спiвробiтництво включає управлiння структурними змiнами (реструктуризацiєю), а також управлiння в галузi охорони навколишнього середовища та енергетики, зокрема з питань енергоефективностi та чистого виробництва;
c) спрощення та рацiоналiзацiї нормативно-правових актiв та практики з окремим наголосом на обмiнi провiдним досвiдом з питань нормативно-правових методiв, зокрема принципiв ЄС;
d) сприяння розвитку iнновацiйної полiтики шляхом обмiну iнформацiєю та передовим досвiдом щодо комерцiалiзацiї науково-дослiдних та проектно-конструкторських робiт (зокрема механiзми пiдтримки заснування пiдприємницької дiяльностi, пов'язаної з використанням технологiй), кластерний розвиток та доступ до фiнансових ресурсiв;
e) сприяння розширенню контактiв мiж приватними пiдприємствами України та ЄС та мiж цими пiдприємствами i органами влади України та ЄС;
f) пiдтримки вжиття заходiв щодо стимулювання експорту в Українi;
g) сприяння модернiзацiї та реструктуризацiї окремих галузей промисловостi України та ЄС.
Стаття 380
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 10 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди. У ньому беруть участь представники бiзнесу України та ЄС.
Глава 11
Спiвробiтництво у видобувнiй та металургiйнiй
галузi
Стаття 381
Сторони розвивають та поглиблюють спiвробiтництво у сферi видобувної промисловостi та металургiї з метою сприяння взаєморозумiнню, покращенню умов для пiдприємництва, обмiну iнформацiєю та спiвробiтництва щодо неенергетичних аспектiв згаданих сфер, пов'язаних, зокрема, з видобутком руд металiв та промислових мiнералiв. Це спiвробiтництво вiдбувається без шкоди для положень статтi 339 цiєї Угоди щодо вугiлля.
Стаття 382
З метою досягнення цiлей, визначених у статтi 381 цiєї Угоди, Сторони спiвробiтничають з метою:
a) обмiну iнформацiєю стосовно становища їхнiх видобувної та металургiйної промисловостей;
b) обмiну iнформацiєю щодо перспектив розвитку видобувної й металургiйної галузей промисловостi України та ЄС стосовно споживання, виробництва i прогнозування розвитку ринкiв;
c) обмiну iнформацiєю стосовно заходiв, яких вживають Сторони з метою прискорення процесу реструктуризацiї цих галузей;
d) обмiну iнформацiєю та передовим досвiдом стосовно сталого розвитку видобувної та металургiйної галузей промисловостi в Українi та ЄС.
Глава 12
Фiнансовi послуги
Стаття 383
Визнаючи важливiсть ефективної системи правил та практики їхньої реалiзацiї у сферi фiнансових послуг для становлення повноцiнної ринкової економiки та з метою сприяння торговельному обмiну мiж Сторонами, Сторони домовились спiвробiтничати у сферi фiнансових послуг вiдповiдно до таких цiлей:
a) пiдтримки процесу адаптацiї регулювання фiнансових послуг до потреб вiдкритої ринкової економiки;
b) забезпечення ефективного та належного захисту iнвесторiв та iнших споживачiв фiнансових послуг;
c) сприяння стабiльностi та цiлiсностi свiтової фiнансової системи;
d) пiдтримки спiвробiтництва мiж рiзними учасниками фiнансової системи, зокрема регуляторнi та наглядовi органи;
e) забезпечення незалежного та ефективного нагляду.
Стаття 384
1. Сторони заохочують спiвробiтництво мiж вiдповiдними регуляторними та наглядовими органами, зокрема обмiн iнформацiєю i досвiдом щодо фiнансових ринкiв та iншi подiбнi заходи.
2. Особлива увага придiляється розвитку адмiнiстративного потенцiалу зазначених органiв, зокрема через обмiн персоналом та спiльне навчання.
Стаття 385
Сторони сприяють поступовому наближенню до визнаних мiжнародних стандартiв щодо регулювання i нагляду у сферi фiнансових послуг. Вiдповiднi акти права ЄС у галузi фiнансових послуг мiстяться у Главi 6 ("Заснування пiдприємницької дiяльностi, торгiвля послугами та електронна торгiвля") Роздiлу IV ("Торгiвля та питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди.
Стаття 386
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 12 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 13
Законодавство про заснування та дiяльнiсть
компанiй, корпоративне управлiння,
бухгалтерський облiк та аудит
Стаття 387
1. Визнаючи важливiсть комплексного застосування ефективних правил та методики у сферах законодавства щодо заснування та дiяльностi компанiй, корпоративного управлiння, а також щодо бухгалтерського облiку та аудиту, з метою створення повноцiнно функцiонуючої ринкової економiки та задля стимулювання торгiвлi, Сторони домовилися спiвробiтничати:
a) з питань захисту прав акцiонерiв, кредиторiв та iнших заiнтересованих сторiн вiдповiдно до вимог ЄС у цiй сферi згiдно з Додатком XXXIV до цiєї Угоди;
b) щодо впровадження на нацiональному рiвнi вiдповiдних мiжнародних стандартiв та поступового наближення до права ЄС у сферi бухгалтерського облiку та аудиту згiдно з Додатком XXXV до цiєї Угоди;
c) з питань подальшого розвитку полiтики корпоративного управлiння вiдповiдно до мiжнародних стандартiв, а також поступового наближення до правил та рекомендацiй ЄС у цiй сферi згiдно з Додатком XXXVI до цiєї Угоди.
2. Сторони спрямовують свою дiяльнiсть на обмiн iнформацiєю та досвiдом щодо iснуючих систем та вiдповiдних нововведень в зазначених сферах. Крiм того, Сторони намагаються покращити обмiн iнформацiєю мiж нацiональним реєстром України та бiзнес-реєстрами держав-членiв ЄС.
Стаття 388
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 13 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 14
Iнформацiйне суспiльство
Стаття 389
Сторони змiцнюють своє спiвробiтництво щодо розвитку iнформацiйного суспiльства на користь приватних осiб i бiзнесу через забезпечення загальнодоступностi iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (IКТ) та через кращу якiсть послуг за доступними цiнами. Це також полегшить доступ до ринкiв послуг електронних комунiкацiй, що сприятиме конкуренцiї та надходженню iнвестицiй в цю галузь.
Стаття 390
Спiвробiтництво має на метi iмплементацiю нацiональних стратегiй iнформацiйного суспiльства, розвиток всеохоплюючої нормативно-правової бази для електронних комунiкацiй та розширення участi України у дослiднiй дiяльностi ЄС у сферi IКТ.
Стаття 391
Спiвробiтництво охоплює такi сфери:
a) сприяння широкосмуговому доступу, полiпшення безпеки мереж та широкому використанню IКТ приватними особами, бiзнесом та адмiнiстративними органами шляхом розвитку локальних ресурсiв Iнтернет i впровадження онлайн-послуг, зокрема електронного бiзнесу, електронного уряду, електронної охорони здоров'я i електронного навчання;
b) координацiю полiтик у галузi електронних комунiкацiй з метою оптимального використання радiоспектру i забезпечення функцiональної сумiсностi мереж України та ЄС;
c) посилення незалежностi та адмiнiстративної спроможностi нацiонального регулятора у галузi зв'язку з метою забезпечення його здатностi вживати вiдповiднi регуляторнi заходи та впроваджувати свої рiшення i всi вiдповiднi норми, а також гарантування добросовiсної конкуренцiї на ринках. Нацiональний регулятор у галузi зв'язку повинен спiвробiтничати з органом з питань конкуренцiї щодо монiторингу цих ринкiв;
d) сприяння спiльним проектам дослiджень у сферi IКТ в межах наступної Рамкової програми ЄС з дослiджень та iнновацiй "Горизонт 2020".
Стаття 392
Сторони обмiнюються iнформацiєю, найкращою практикою та досвiдом, здiйснюють спiльнi заходи з метою розвитку всеохоплюючої нормативно-правової бази та забезпечення ефективного функцiонування та неспотвореної конкуренцiї на ринках електронних комунiкацiй.
Стаття 393
Сторони заохочують спiвробiтництво мiж нацiональним регулятором у галузi зв'язку України та нацiональними регуляторами ЄС.
Стаття 394
1. Сторони сприяють поступовому наближенню до права i нормативно-правової бази ЄС у галузi регулювання iнформацiйного суспiльства i електронних комунiкацiй.
2. Вiдповiднi положення, а також acquis ЄС щодо iнформацiйного суспiльства i електронних комунiкацiй, визначенi у Доповненнi XVII-3 ("Правила, що застосовуються до телекомунiкацiйних послуг") до Глави 6 ("Заснування пiдприємств, торгiвля послугами та електронна торгiвля") Роздiлу IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди.
Стаття 395
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 14 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 15
Полiтика з питань аудiовiзуальної галузi
Стаття 396
1. Сторони здiйснюють спiвробiтництво з метою просування аудiовiзуальної галузi в Європi та заохочення спiльного виробництва у галузi кiнематографiї та телебачення.
2. Спiвробiтництво може включати, inter alia, питання пiдготовки журналiстiв та iнших працiвникiв медiа-сфери, як друкованих, так i електронних видань, а також питання пiдтримки засобiв масової iнформацiї (громадських i приватних), з метою посилення їхньої незалежностi, професiоналiзму та зв'язкiв з iншими європейськими ЗМI вiдповiдно до європейських стандартiв, зокрема стандартiв Ради Європи.
Стаття 397
Поступове наближення до права та нормативно-правової бази ЄС, а також мiжнародних правових документiв у сферi полiтики з питань аудiовiзуальної галузi буде здiйснюватися, зокрема, як визначено у Додатку XXXVII до цiєї Угоди.
Стаття 398
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 15 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 16
Туризм
Стаття 399
Сторони спiвробiтничають у галузi туризму з метою змiцнення розвитку конкурентоспроможної туристичної галузi як генератора економiчного зростання i стимулювання економiки, зайнятостi та валютних надходжень.
Стаття 400
1. Спiвробiтництво на двосторонньому, регiональному та європейському рiвнях ґрунтуватиметься на таких принципах:
a) повага самобутностi та iнтересiв мiсцевих громад, особливо у сiльськiй мiсцевостi;
b) важливiсть культурної спадщини;
c) чiтка взаємодiя мiж туризмом та захистом навколишнього середовища.
2. Вiдповiднi положення стосовно туроператорiв зазначенi у Главi 6 ("Заснування пiдприємств, торгiвля послугами та електронна торгiвля") Роздiлу IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди. Вiдповiднi положення стосовно перемiщення осiб зазначенi у статтi 19 цiєї Угоди.
Стаття 401
Спiвробiтництво зосереджується на таких напрямах:
a) обмiнi iнформацiєю, найкращими практиками, досвiдом та передачi "ноу-хау", зокрема iнновацiйних технологiй;
b) встановленнi стратегiчного партнерства мiж державними, приватними та суспiльними iнтересами з метою забезпечення сталого розвитку туризму;
c) просуваннi та розвитку туристичних продуктiв i ринкiв, iнфраструктури, людських ресурсiв та iнституцiйних структур;
d) розвитку та iмплементацiї ефективних полiтик i стратегiй, зокрема вiдповiдних правових, адмiнiстративних та фiнансових аспектiв;
e) навчаннi спецiалiстiв з туризму, а також нарощеннi потенцiалу в галузi туризму з метою пiдвищення стандартiв якостi надання туристичних послуг;
f) розвитку i сприяннi туризму на основi мiсцевих громад.
Стаття 402
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 16 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 17
Сiльське господарство та розвиток сiльських
територiй
Стаття 403
Сторони спiвробiтничають з метою сприяння розвитку сiльського господарства та сiльських територiй, зокрема шляхом поступового зближення полiтик та законодавства.
Стаття 404
Спiвробiтництво мiж Сторонами у сферi сiльського господарства та розвитку сiльських територiй охоплює, inter alia, такi сфери:
a) сприяння взаємному розумiнню полiтик у сферi сiльського господарства та розвитку сiльських територiй;
b) посилення адмiнiстративних спроможностей на центральному та мiсцевому рiвнях щодо планування, оцiнки та реалiзацiї полiтики;
c) заохочення сучасного та сталого сiльськогосподарського виробництва, з урахуванням необхiдностi захисту навколишнього середовища i тварин, зокрема поширення застосування методiв органiчного виробництва й використання бiотехнологiй, inter alia шляхом впровадження найкращих практик у цих сферах;
d) обмiн знаннями та найкращими практиками щодо полiтики розвитку сiльських територiй з метою сприяння економiчному добробуту сiльських громад;
e) покращення конкурентоспроможностi сiльськогосподарської галузi та ефективностi i прозоростi ринкiв, а також умов для iнвестування;
f) поширення знань шляхом проведення навчальних та iнформацiйних заходiв;
g) сприяння iнновацiям шляхом проведення дослiджень та просування системи дорадництва до сiльськогосподарських виробникiв;
h) посилення гармонiзацiї з питань, якi обговорюються в рамках мiжнародних органiзацiй;
i) обмiн найкращими практиками щодо механiзмiв пiдтримки полiтики у сферi сiльського господарства та розвитку сiльських територiй;
j) заохочення полiтики якостi сiльськогосподарської продукцiї у сферах стандартiв продукцiї, вимог щодо виробництва та схем якостi.
Стаття 405
З метою здiйснення вищезазначеного спiвробiтництва й без шкоди для Роздiлу IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди Сторони пiдтримують поступове зближення та гармонiзацiю з вiдповiдним правом та регуляторними стандартами ЄС, зокрема з тими, що визначенi у Додатку XXXVIII до цiєї Угоди.
Стаття 406
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 17 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 18
Полiтика у галузi рибальства та морська полiтика
Частина 1
Полiтика у галузi рибальства
Стаття 407
1. Сторони спiвробiтничають у взаємовигiдних сферах спiльного iнтересу в галузi рибальства, зокрема збереження та управлiння водними живими ресурсами, iнспектування та контроль, збiр даних i боротьба з незаконним, непiдзвiтним та нерегульованим рибальством.
2. Це спiвробiтництво включає повагу до їхнiх мiжнародних зобов'язань, що стосуються управлiння та збереження водних живих ресурсiв.
Стаття 408
Сторони здiйснюють спiльнi заходи, обмiнюються iнформацiєю та надають одна однiй пiдтримку з метою заохочення:
a) належного управлiння та найкращих практик в управлiннi рибальством з метою забезпечення збереження та управлiння рибними запасами у спосiб, який забезпечує сталiсть таких запасiв та ґрунтується на екосистемному пiдходi;
b) вiдповiдального рибальства та управлiння рибним господарством, якi вiдповiдають принципам сталого розвитку, задля збереження рибних запасiв та екосистем у здоровому станi;
c) спiвробiтництва у рамках регiональних органiзацiй з управлiння рибальством (РОУР).
Стаття 409
З урахуванням положень статтi 408 цiєї Угоди та беручи до уваги найкращий науковий досвiд, Сторони змiцнюють спiвробiтництво та координацiю своєї дiяльностi в галузi управлiння та збереження водних живих ресурсiв у Чорному морi. Сторони заохочують ширше мiжнародне спiвробiтництво в Чорному морi з метою розвитку вiдносин в межах вiдповiдних РОУР.
Стаття 410
Сторони пiдтримують iнiцiативи, зокрема взаємний обмiн досвiдом та надання пiдтримки, з метою забезпечення впровадження полiтики сталого рибальства, що ґрунтується на прiоритетних напрямах в acquis ЄС у цiй сферi, зокрема:
a) управлiннi водними живими ресурсами, рибальськими зусиллями та технiчними заходами;
b) перевiрцi й контролi рибальської дiяльностi шляхом використання необхiдного обладнання для спостереження, зокрема системи монiторингу суден, а також на розбудовi вiдповiдних адмiнiстративних та судових структур, здатних застосовувати належнi заходи;
c) узгодженому зборi даних про вилов, вивантаження, флот, бiологiчнi та економiчнi данi;
d) управлiннi риболовними потужностями, в тому числi функцiонуючим реєстром риболовного флоту;
e) вдосконаленнi ефективностi ринкiв, зокрема шляхом просування органiзацiй виробникiв, надання iнформацiї споживачам, стандартiв розмiщення на ринку та простежуваностi;
f) розвитку структурної полiтики у галузi рибальства, з особливою увагою до сталого розвитку прибережних громад.
Частина 2
Морська полiтика
Стаття 411
Беручи до уваги спiвробiтництво у сферах рибальства, транспорту, охорони навколишнього середовища та в iнших полiтиках, пов'язаних з морською, Сторони також розвивають спiвробiтництво щодо iнтегрованої морської полiтики, зокрема шляхом:
a) просування iнтегрованого пiдходу до морських справ, належного управлiння та обмiну найкращими практиками використання морського простору;
b) створення рамок вирiшення суперечностей мiж конкуруючими видами дiяльностi людини та управлiння їхнiм впливом на морське середовище шляхом пiдтримки планування морського простору як iнструменту, який сприяє покращенню процесу прийняття рiшень;
c) пiдтримки сталого розвитку прибережних регiонiв та морської промисловостi як рушiя економiчного зростання та зайнятостi, в тому числi шляхом обмiну найкращою практикою;
d) пiдтримки стратегiчних альянсiв мiж галузями морської промисловостi, службами, науковими iнституцiями, якi спецiалiзуються на морських та морегосподарських дослiдженнях, включно зi створенням мiжгалузевих морегосподарських кластерiв;
e) докладання зусиль для покращення морської безпеки та заходiв безпеки на морi, удосконалення транскордонного та мiжгалузевого морського нагляду, спрямованого на вирiшення зростаючих ризикiв, спричинених iнтенсивним морським рухом, робочими викидами суден, нещасними випадками на морi та незаконною дiяльнiстю, ґрунтуючись на досвiдi Координацiйно-iнформацiйного центру в м. Бургас;
f) встановлення регулярного дiалогу та сприяння рiзноманiтним мережам мiж заiнтересованими сторонами.
Стаття 412
Це спiвробiтництво включає:
a) обмiн iнформацiєю, найкращими практиками, досвiдом та передачу морського "ноу-хау", зокрема iнновацiйних технологiй у морськiй галузi;
b) обмiн iнформацiєю та найкращими практиками щодо можливостей фiнансування проектiв, в тому числi державно-приватне партнерство;
c) посилення спiвробiтництва мiж Сторонами в рамках вiдповiдних мiжнародних морських форумiв.
Частина 3
Постiйний дiалог з питань рибальства та морської
полiтики
Стаття 413
Постiйний дiалог мiж Сторонами вiдбуватиметься з питань, охоплених Частинами 1 i 2 Глави 18 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 19
Рiка Дунай
Стаття 414
Беручи до уваги транскордонний характер басейну рiки Дунай та його iсторичну важливiсть для прибережних громад, Сторони:
a) сприяють виконанню Україною та державами-членами ЄС їхнiх мiжнародних зобов'язань у сферах судноплавства, рибальства, охорони навколишнього середовища, зокрема водних екосистем, у тому числi збереження живих водних ресурсiв з метою досягнення сприятливого екологiчного стану, а також за iншими вiдповiдними напрямами людської дiяльностi;
b) пiдтримують, коли це необхiдно, iнiцiативи з розвитку двостороннiх та багатостороннiх угод та домовленостей з метою заохочення сталого розвитку, а також звертаючи особливу увагу на дотримання традицiйного способу життя прибережних громад та ведення економiчної дiяльностi шляхом комплексного використання басейну рiки Дунай.
Глава 20
Захист прав споживачiв
Стаття 415
Сторони спiвробiтничають з метою забезпечення високого рiвня захисту прав споживачiв та досягнення сумiсностi мiж їхнiми системами захисту прав споживачiв.
Стаття 416
З метою досягнення зазначених цiлей таке спiвробiтництво, зокрема, включає:
a) сприяння обмiну iнформацiєю щодо систем захисту прав споживачiв;
b) застосування експертизи щодо правового та технiчного потенцiалу у цiй сферi з метою впровадження вiдповiдних систем законодавства та ринкового нагляду;
c) удосконалення iнформацiї, що надається споживачам;
d) навчання представникiв органiв влади та iнших представникiв iнтересiв споживачiв;
e) заохочення розвитку незалежних асоцiацiй споживачiв та контактiв мiж представниками споживачiв.
Стаття 417
Україна поступово наближає своє законодавство до acquis ЄС вiдповiдно до Додатка XXXIX до цiєї Угоди, при цьому уникаючи створення бар'єрiв у торгiвлi.
Стаття 418
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 20 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 21
Спiвробiтництво у галузi зайнятостi, соцiальної
полiтики та рiвних можливостей
Стаття 419
Беручи до уваги Главу 13 ("Торгiвля i сталий розвиток") Роздiлу IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди, Сторони посилюють дiалог та спiвробiтництво щодо забезпечення гiдної працi, полiтики зайнятостi, безпечних та здорових умов працi, соцiального дiалогу, соцiального захисту, соцiального залучення, гендерної рiвностi та недискримiнацiї.
Стаття 420
Спiвробiтництво у сферах, визначених у статтi 419 цiєї Угоди, передбачає досягнення таких цiлей:
a) покращення якостi людського життя;
b) протистояння спiльним викликам, зокрема глобалiзацiї та демографiчним змiнам;
c) збiльшення кiлькостi та покращення якостi робочих мiсць з гiдними умовами працi;
d) сприяння розвитку соцiальної та юридичної справедливостi у контекстi реформуваннi ринку працi;
e) сприяння створенню на ринку працi таких умов, якi б поєднували гнучкiсть та захищенiсть;
f) сприяння впровадженню активних заходiв на ринку працi та пiдвищення ефективностi служб зайнятостi з метою задоволення потреб на ринку працi;
g) стимулювання розвитку ринкiв працi, що сприяють залученню малозабезпечених осiб;
h) зменшення обсягiв неформальної економiки шляхом трансформацiї нелегальної зайнятостi;
i) покращення рiвня забезпечення охорони здоров'я та безпечних умов працi, зокрема шляхом проведення навчання i тренiнгiв з питань охорони здоров'я та безпеки працi, сприяння реалiзацiї превентивних заходiв, попередження ризикiв великих аварiй та управлiння токсичними хiмiчними речовинами, а також обмiн доброю практикою та результатами дослiджень в цiй сферi;
j) посилення рiвня соцiального захисту та модернiзацiї систем соцiального захисту, зокрема щодо якостi, доступностi та фiнансової стабiльностi;
k) скорочення бiдностi та посилення соцiальної єдностi;
l) забезпечення гендерної рiвностi та рiвних можливостей для чоловiкiв та жiнок у сферi зайнятостi, освiти та навчання, економiчної та суспiльної дiяльностi, а також у процесi прийняття рiшень;
m) подолання дискримiнацiї в усiх її формах та проявах;
n) посилення можливостей соцiальних партнерiв та сприяння соцiальному дiалогу.
Стаття 421
Сторони сприяють залученню всiх заiнтересованих сторiн, зокрема соцiальних партнерiв та органiзацiй громадянського суспiльства, у контекстi впровадження реформ в Українi та спiвробiтництва мiж Сторонами згiдно iз цiєю Угодою.
Стаття 422
Сторони сприяють встановленню корпоративної соцiальної вiдповiдальностi та звiтностi, а також заохочують ведення соцiально вiдповiдальної господарської дiяльностi, яка пропагується Глобальним договором ООН 2000 року, Тристоронньою декларацiєю МОП щодо засад, котрi стосуються багатонацiональних корпорацiй та соцiальної полiтики 1977 року, зi змiнами i доповненнями, внесеними у 2006 роцi, та Керiвними принципами ОЕСР для багатонацiональних пiдприємств 1976 року, зi змiнами i доповненнями, внесеними у 2000 роцi.
Стаття 423
Сторони докладають зусиль для посилення спiвробiтництва у сферi зайнятостi та соцiальної полiтики в рамках усiх вiдповiдних регiональних, багатостороннiх та мiжнародних форумiв i органiзацiй.
Стаття 424
Україна забезпечує поступове наближення до права, стандартiв та практики ЄС у сферi зайнятостi, соцiальної полiтики та рiвних можливостей, як зазначено у Додатку XL до цiєї Угоди.
Стаття 425
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 21 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 22
Громадське здоров'я
Стаття 426
Сторони розвивають спiвробiтництво в галузi охорони здоров'я з метою пiдвищення рiвня його безпеки та захисту здоров'я людини як передумови сталого розвитку та економiчного зростання.
Стаття 427
1. Спiвробiтництво, зокрема, охоплює такi сфери:
a) змiцнення системи охорони здоров'я України та її потенцiалу, зокрема шляхом впровадження реформ, подальшого розвитку первинної медико-санiтарної допомоги та навчання персоналу;
b) попередження i контроль над iнфекцiйними хворобами, такими як ВIЛ/СНIД i туберкульоз, пiдвищення готовностi до ризику спалахiв високо патогенних хвороб та iмплементацiю Мiжнародних медико-санiтарних правил;
c) попередження та контроль за неiнфекцiйними хворобами шляхом обмiну iнформацiєю та найкращими практиками, пропагування здорового способу життя, визначення основних детермiнант здоров'я та проблем в галузi охорони здоров'я, наприклад здоров'я матерi i дитини, психiчне здоров'я, алкогольна, наркотична та тютюнова залежнiсть, зокрема iмплементацiю Рамкової конвенцiї з контролю над тютюном 2003 року;
d) якiсть та безпечнiсть субстанцiй людського походження, зокрема кровi, тканини та клiтин;
e) iнформацiя та знання в галузi охорони здоров'я, у тому числi керуючись пiдходом "охорона здоров'я у всiх полiтиках держави".
2. Iз цiєю метою Сторони обмiнюються iнформацiєю та найкращими практиками i здiйснюють iншi спiльнi заходи, в тому числi в рамках пiдходу "охорона здоров'я у всiх полiтиках" та поступової iнтеграцiї України в європейськi мережi охорони здоров'я.
Стаття 428
Україна поступово наближує своє законодавство та практику до принципiв acquis ЄС, зокрема у сферi iнфекцiйних хвороб, служб кровi, трансплантацiї тканин i клiтин, а також тютюну. Перелiк вiдповiдних актiв acquis ЄС визначено у Додатку XLI до цiєї Угоди.
Стаття 429
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 22 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 23
Освiта, навчання та молодь
Стаття 430
Повною мiрою поважаючи обов'язки Сторiн щодо змiсту навчання та органiзацiї освiтнiх систем, а також їхнє культурне та мовне розмаїття, Сторони сприяють розвитку спiвробiтництва в галузi освiти, навчання та молодiжної полiтики з метою покращення взаєморозумiння, активiзацiї мiжкультурного дiалогу та посилення знань щодо вiдповiдних культур.
Стаття 431
Сторони зобов'язуються активiзувати спiвробiтництво в галузi вищої освiти, зокрема, з метою:
a) реформування та модернiзацiї систем вищої освiти;
b) сприяння зближенню у сферi вищої освiти, яке вiдбувається в рамках Болонського процесу;
c) пiдвищення якостi та важливостi вищої освiти;
d) поглиблення спiвробiтництва мiж вищими навчальними закладами;
e) розширення можливостей вищих навчальних закладiв;
f) активiзацiї мобiльностi студентiв та викладачiв; увага придiлятиметься спiвробiтництву в галузi освiти з метою спрощення доступу до отримання вищої освiти.
Стаття 432
Сторони здiйснюють заходи, спрямованi на активiзацiю обмiну iнформацiєю, практикою та досвiдом, для заохочення бiльш тiсного спiвробiтництва в галузi професiйно-технiчної освiти та навчання, зокрема з метою:
a) розвитку систем професiйно-технiчної освiти та навчання, подальшого пiдвищення квалiфiкацiї протягом трудової дiяльностi/життя, що вiдповiдає реалiям в контекстi змiн на ринку працi;
b) створення нацiональних механiзмiв з метою покращення прозоростi та визнання квалiфiкацiй та компетенцiй, використовуючи, коли це можливо, досвiд ЄС.
Стаття 433
Сторони вивчають можливостi розвитку спiвробiтництва в iнших сферах, зокрема у сферi середньої освiти, дистанцiйного навчання та освiти протягом життя.
Стаття 434
Сторони домовилися заохочувати поглиблення спiвробiтництва та обмiн досвiдом в галузi молодiжної полiтики та неформальної освiти для молодi, що спрямовано на:
a) сприяння iнтеграцiї молодi в суспiльство загалом, заохочуючи її активну громадську позицiю та iнiцiативнiсть;
b) сприяння молодi в отриманнi знань, навичок та професiйних умiнь поза освiтньою системою, зокрема волонтерство, та визнання цiнностi такого досвiду;
c) активiзацiю спiвробiтництва з третiми країнами;
d) розвиток спiвробiтництва мiж молодiжними органiзацiями в Українi, ЄС та його державах-членах;
e) просування здорового способу життя, з особливим акцентом на молодi.
Стаття 435
Сторони здiйснюють спiвробiтництво з урахуванням положень рекомендацiй, перелiчених у Додатку XLII до цiєї Угоди.
Стаття 436
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 23 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 24
Культура
Стаття 437
Сторони зобов'язуються сприяти спiвробiтництву в галузi культури з метою покращення взаєморозумiння та розширення культурних обмiнiв, а також мобiльностi об'єктiв мистецтва та митцiв України та ЄС.
Стаття 438
Сторони заохочують мiжкультурний дiалог мiж окремими особами та органiзацiями, якi представляють iнтереси громадянського суспiльства та культурних закладiв України та ЄС.
Стаття 439
Сторони тiсно спiвробiтничають у рамках вiдповiдних мiжнародних форумiв/органiзацiй, зокрема Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з питань освiти, науки i культури (ЮНЕСКО) та Ради Європи (РЄ), з метою, inter alia, розвитку культурного розмаїття, збереження i оцiнки культурної та iсторичної спадщини.
Стаття 440
Сторони докладають зусиль для розвитку постiйного дiалогу в галузi культури з метою сприяння розвитку культурної iндустрiї в Українi та ЄС. Задля досягнення цiєї мети Сторони впроваджують належним чином положення Конвенцiї ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження 2005 року.
Глава 25
Спiвробiтництво у сферi спорту та фiзичної
культури
Стаття 441
1. Сторони спiвробiтничають у галузi спорту та фiзичної культури з метою сприяння розвитку здорового способу життя серед людей рiзного вiку, просування соцiальних функцiй та освiтнiх цiнностей спорту, а також боротьби iз загрозами для спорту, наприклад з допiнгом, договiрними матчами, расизмом та насильством.
2. Спiвробiтництво, зокрема, включає обмiн iнформацiєю та гарною практикою за такими напрямами:
a) популяризацiя фiзичної культури i спорту через освiтню систему у взаємодiї з державними установами та недержавними органiзацiями;
b) заняття спортом та фiзична культура як спосiб сприяння здоровому способу життя та загальному процвiтанню;
c) пiдвищення рiвня нацiональної компетенцiї та вдосконалення системи квалiфiкацiй у галузi спорту;
d) iнтеграцiя людей з розумовими та фiзичними вадами через заняття спортом;
e) боротьба з допiнгом;
f) боротьба з договiрними матчами;
g) безпека пiд час великих мiжнародних спортивних подiй.
Стаття 442
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 25 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 26
Спiвробiтництво з питань громадянського
суспiльства
Стаття 443
Сторони заохочують спiвробiтництво з питань громадянського суспiльства з метою досягнення таких цiлей:
a) змiцнення контактiв та взаємного обмiну досвiдом мiж усiма секторами громадянського суспiльства в Українi та державах-членах ЄС;
b) залучення органiзацiй громадянського суспiльства до реалiзацiї цiєї Угоди, зокрема монiторингу її виконання, а також до розвитку двостороннiх вiдносин Україна - ЄС;
c) забезпечення кращої обiзнаностi та розумiння щодо України в державах-членах ЄС, зокрема її iсторiї та культури;
d) забезпечення кращої обiзнаностi та розумiння щодо Європейського Союзу в Українi, зокрема його базових цiнностей, функцiонування та полiтик.
Стаття 444
Сторони сприяють дiалогу та спiвробiтництву мiж учасниками громадянського суспiльства з обох сторiн як невiд'ємної частини вiдносин мiж Україною та ЄС, шляхом:
a) змiцнення контактiв та взаємного обмiну досвiдом мiж органiзацiями громадянського суспiльства в Українi та державах-членах ЄС, зокрема проведення професiйних семiнарiв, пiдвищення квалiфiкацiї тощо;
b) сприяння процесу iнституцiйної розбудови та консолiдацiї органiзацiй громадянського суспiльства, у тому числi, серед iншого, лобiстськiй дiяльностi, неформальному спiлкуванню, вiзитам i семiнарам тощо;
c) забезпечення поiнформованостi українських представникiв щодо органiзацiї в рамках ЄС консультацiй та дiалогу мiж соцiальними i громадськими партнерами з метою залучення громадянського суспiльства до полiтичного процесу в Українi.
Стаття 445
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 26 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 27
Транскордонне та регiональне спiвробiтництво
Стаття 446
Сторони сприяють взаєморозумiнню та двосторонньому спiвробiтництву у сферi регiональної полiтики щодо методiв формування та реалiзацiї регiональних полiтик, зокрема багаторiвневого управлiння та партнерства, з особливим наголосом на розвитку вiдсталих територiй та на територiальному спiвробiтництву, при цьому створюючи канали зв'язку та активiзуючи обмiн iнформацiєю мiж нацiональними, регiональними та мiсцевими органами влади, соцiально-економiчними утвореннями та представниками громадянського суспiльства.
Стаття 447
Сторони пiдтримують та посилюють залучення мiсцевих та регiональних органiв влади до транскордонного та регiонального спiвробiтництва та вiдповiдних управлiнських структур з метою посилення спiвробiтництва шляхом створення сприятливої законодавчої бази, пiдтримки та нарощування потенцiалу розвитку, а також забезпечення змiцнення транскордонних та регiональних економiчних зв'язкiв та дiлового партнерства.
Стаття 448
Сторони змiцнюють та заохочують розвиток таких складових транскордонного та регiонального спiвробiтництва, як, inter alia, транспорт, енергетика, комунiкацiйнi мережi, культура, освiта, туризм, охорона здоров'я та iнших сфер, охоплених цiєю Угодою, якi мiстять елементи транскордонного та регiонального спiвробiтництва. Сторони, зокрема, сприяють розвитку транскордонного спiвробiтництва щодо модернiзацiї, забезпечення обладнанням та координацiї роботи служб надання допомоги за умов надзвичайних ситуацiй.
Стаття 449
Постiйний дiалог вiдбуватиметься з питань, охоплених Главою 27 Роздiлу V ("Економiчне та галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
Глава 28
Участь у програмах та агентствах Європейського
Союзу
Стаття 450
Українi надається можливiсть брати участь у роботi агентств ЄС, дiяльнiсть яких пов'язана з реалiзацiєю цiєї Угоди, а також iнших агентств ЄС, якщо їхнi установчi документи це дозволяють та вiдповiдно до умов цих установчих документiв. Україна укладає окремi угоди з ЄС з метою забезпечення своєї участi у кожному такому агентствi та визначення розмiру її фiнансового внеску.
Стаття 451
Українi надається можливiсть брати участь у всiх поточних та майбутнiх програмах Союзу, вiдкритих для України згiдно з вiдповiдними положеннями, якими запроваджуються цi програми. Участь України у програмах Союзу вiдбувається вiдповiдно до положень, викладених у Протоколi III про Рамкову угоду мiж Україною та Європейським Союзом про загальнi принципи участi України в програмах Союзу 2010 року, що додається.
Стаття 452
Сторона ЄС iнформує Україну в разi створення нових агентств ЄС та нових програм ЄС, а також щодо змiн в умовах участi у програмах ЄС та агентствах, зазначених у статтях 450 та 451 цiєї Угоди.
РОЗДIЛ VI
ФIНАНСОВЕ СПIВРОБIТНИЦТВО ТА ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО
БОРОТЬБИ IЗ ШАХРАЙСТВОМ*
Стаття 453
Україна отримує фiнансову допомогу через вiдповiднi механiзми та iнструменти фiнансування ЄС. Така фiнансова допомога сприятиме досягненню цiлей цiєї Угоди та надаватиметься вiдповiдно до нижченаведених статей цiєї Угоди.
Стаття 454
Основнi принципи фiнансової допомоги передбаченi у вiдповiдних регламентах ЄС щодо фiнансових iнструментiв.
Стаття 455
Прiоритетнi сфери надання фiнансової допомоги ЄС, погодженi Сторонами, визначаються у вiдповiдних iндикативних програмах, що вiдображають погодженi прiоритети полiтики. Попереднi обсяги допомоги, закрiпленi в цих iндикативних програмах, враховують потреби України, галузевi спроможностi та прогрес у здiйсненнi реформ.
Стаття 456
З метою забезпечення оптимального використання наявних ресурсiв Сторони докладають зусиль, щоб допомога ЄС використовувалася у тiсному спiвробiтництвi та координацiї з iншими країнами-донорами, органiзацiями-донорами та мiжнародними фiнансовими iнституцiями й вiдповiдно до мiжнародних принципiв надання ефективної допомоги.
Стаття 457
Основнi правовi, адмiнiстративнi й технiчнi засади фiнансової допомоги встановлюються у рамках вiдповiдних угод мiж Сторонами.
Стаття 458
Рада асоцiацiї отримує iнформацiю про прогрес i застосування фiнансової допомоги та її вплив на досягнення цiлей цiєї Угоди. Iз цiєю метою компетентнi органи Сторiн на постiйнiй та взаємнiй основi здiйснюють вiдповiдний монiторинг та оцiнку iнформацiї.
Стаття 459
1. Сторони здiйснюють допомогу згiдно з принципами належного фiнансового управлiння та спiвробiтничають у сферi захисту фiнансових iнтересiв України та ЄС, як це визначено в Додатку XLIII до цiєї Угоди. Сторони вживають ефективних заходiв з метою попередження та боротьби iз шахрайством, корупцiєю та iншою нелегальною дiяльнiстю, inter alia шляхом взаємної адмiнiстративної допомоги та спiльної правової пiдтримки у сферах, охоплених цiєю Угодою.
2. Iз цiєю метою Україна також поступово приводить нацiональне законодавство у вiдповiднiсть до положень, викладених у Додатку XLIV до цiєї Угоди.
3. Додаток XLIII до цiєї Угоди поширюється на будь-яку подальшу угоду чи фiнансовий документ, що укладається мiж Сторонами, а також будь-який iнший фiнансовий документ ЄС, з яким Україна може бути пов'язана, без шкоди для будь-яких iнших додаткових положень, якi охоплюють аудит, перевiрки на мiсцях, iнспекцiї, контроль та заходи протидiї шахрайству, inter alia такi, що здiйснюються Управлiнням з питань запобiгання зловживанням та шахрайству (OLAF) та Європейським судом аудиторiв (ЄСА).
РОЗДIЛ VII
"IНСТИТУЦIЙНI, ЗАГАЛЬНI ТА ПРИКIНЦЕВI
ПОЛОЖЕННЯ"
Глава 1
Iнституцiйна структура
Стаття 460
1. Полiтичний дiалог та дiалог з питань полiтики на найвищому рiвнi мiж Сторонами вiдбувається на рiвнi самiтiв. Засiдання в рамках самiтiв проводяться, як правило, один раз на рiк. Пiд час самiтiв здiйснюється загальний нагляд за виконанням цiєї Угоди, а також обговорення будь-яких двостороннiх або мiжнародних питань, що становлять взаємний iнтерес.
2. На рiвнi мiнiстрiв регулярний полiтичний дiалог та дiалог з питань полiтики вiдбувається в рамках Ради асоцiацiї, заснованої вiдповiдно до статтi 461 цiєї Угоди, i в рамках регулярних засiдань представникiв обох Сторiн за взаємною згодою.
Стаття 461
1. Цiєю Угодою створюється Рада асоцiацiї. Вона здiйснює контроль i монiторинг застосування i виконання цiєї Угоди та перiодично переглядає функцiонування цiєї Угоди у свiтлi її цiлей.
2. Засiдання Ради асоцiацiї проводяться регулярно на рiвнi мiнiстрiв щонайменше один раз на рiк, а також тодi, коли цього вимагають обставини. За взаємною згодою засiдання Ради асоцiацiї проводяться у будь-якому необхiдному складi.
3. Крiм контролю i монiторингу застосування й виконання цiєї Угоди, Рада асоцiацiї вивчає будь-якi головнi питання, що виникають в рамках цiєї Угоди, i будь-якi iншi двостороннi або мiжнароднi питання, що становлять взаємний iнтерес.
Стаття 462
1. Рада асоцiацiї складається iз членiв Уряду України, з однiєї сторони, та членiв Ради Європейського Союзу i членiв Європейської Комiсiї, з iншої сторони.
2. Рада асоцiацiї встановлює власний регламент.
3. Головування в Радi асоцiацiї здiйснюється по черзi представником України i представником Союзу.
4. За необхiдностi та за взаємною згодою iншi органи беруть участь у роботi Ради асоцiацiї як спостерiгачi.
Стаття 463
1. Для досягнення цiлей цiєї Угоди Рада асоцiацiї має повноваження приймати рiшення в рамках сфери дiї цiєї Угоди у випадках, передбачених нею. Такi рiшення є обов'язковими для Сторiн, якi вживають необхiдних заходiв, у тому числi, у разi необхiдностi, заходiв в рамках спецiальних органiв, створених вiдповiдно до цiєї Угоди, для виконання прийнятих рiшень. Рада асоцiацiї може також надавати рекомендацiї. Вона готує свої рiшення i рекомендацiї за згодою Сторiн пiсля виконання вiдповiдних внутрiшньодержавних процедур.
2. Вiдповiдно до мети поступового наближення законодавства України до права Союзу, яка закрiплена в цiй Угодi, Рада асоцiацiї буде форумом для обмiну iнформацiєю про законодавчi акти України та Європейського Союзу, як чиннi, так i тi, що перебувають на стадiї пiдготовки, а також про заходи з їх виконання, впровадження та дотримання.
3. Iз цiєю метою Рада асоцiацiї може актуалiзувати або вносити поправки до Додаткiв до цiєї Угоди, враховуючи розвиток права ЄС i застосовних стандартiв, якi визначенi у мiжнародних документах та, на думку Сторiн, безпосередньо стосуються цього, без шкоди для будь-яких конкретних положень, включених до Роздiлу IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди.
Стаття 464
1. Цим засновується Комiтет асоцiацiї. Вiн надає допомогу Радi асоцiацiї пiд час виконання нею своїх обов'язкiв. Це положення застосовується без шкоди для повноважень рiзних форумiв з проведення полiтичного дiалогу, встановлених вiдповiдно до статтi 5 цiєї Угоди.
2. Комiтет асоцiацiї складається з представникiв Сторiн, головним чином, на рiвнi вищих посадових осiб.
3. Головування в Комiтетi асоцiацiї здiйснюється по черзi представником України i представником Союзу.
Стаття 465
1. У своєму регламентi Рада асоцiацiї визначає обов'язки i порядок функцiонування Комiтету асоцiацiї, до сфери вiдповiдальностi якого належить пiдготовка засiдань Ради асоцiацiї. Засiдання Комiтету асоцiацiї проводяться щонайменше один раз на рiк.
2. Рада асоцiацiї може делегувати Комiтету асоцiацiї будь-яке зi своїх повноважень, у тому числi повноваження приймати обов'язковi для виконання рiшення.
3. Комiтет асоцiацiї має повноваження приймати рiшення у випадках, передбачених у цiй Угодi, та у сферах, в яких Рада асоцiацiї делегувала йому свої повноваження. Такi рiшення є обов'язковими для Сторiн, якi вживають необхiдних заходiв для їх виконання. Комiтет асоцiацiї готує свої рiшення за згодою Сторiн.
4. Комiтет асоцiацiї проводить засiдання у спецiальному складi для розгляду всiх питань, пов'язаних з Роздiлом IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди. Комiтет асоцiацiї проводить засiдання у цьому складi щонайменше один раз на рiк.
Стаття 466
1. Комiтету асоцiацiї надають допомогу пiдкомiтети, створенi вiдповiдно до цiєї Угоди.
2. Рада асоцiацiї може прийняти рiшення про створення будь-якого спецiального комiтету чи органу у конкретних сферах, якi необхiднi для виконання цiєї Угоди, i визначає склад, обов'язки та порядок функцiонування таких органiв. Крiм того, такi спецiальнi комiтети i органи можуть обговорювати будь-яке питання, яке вони вважають доцiльним, без шкоди для будь-яких конкретних положень Роздiлу IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди.
3. Комiтет асоцiацiї може також створювати пiдкомiтети для вивчення прогресу, досягнутого в ходi проведення регулярних дiалогiв, зазначених у Роздiлi V ("Економiчне i галузеве спiвробiтництво") цiєї Угоди.
4. Пiдкомiтети мають повноваження приймати рiшення у випадках, передбачених цiєю Угодою. Вони регулярно та в мiру необхiдностi звiтують про свою дiяльнiсть Комiтету асоцiацiї.
5. Пiдкомiтети, створенi вiдповiдно до Роздiлу IV цiєї Угоди, iнформують Комiтет асоцiацiї у своєму торговельному складi вiдповiдно до статтi 465(4) цiєї Угоди про дату i порядок денний їхнiх засiдань достатньо завчасно до їхнiх засiдань. Вони звiтують про свою дiяльнiсть на кожному черговому засiданнi Комiтету асоцiацiї у торговельному складi, скликаному вiдповiдно до статтi 465(4) цiєї Угоди.
6. Iснування будь-якого з пiдкомiтетiв не перешкоджає будь-якiй зi Сторiн винести будь-яке питання безпосередньо на розгляд Комiтету асоцiацiї, створеного вiдповiдно до статтi 464 цiєї Угоди, у тому числi в його торговельному складi.
Стаття 467
1. Цим створюється Парламентський комiтет асоцiацiї. Вiн є форумом для членiв Верховної Ради України i Європейського Парламенту для проведення засiдань та обмiну думками. Його засiдання проводяться з регулярнiстю, яку вiн визначає самостiйно.
2. Парламентський комiтет асоцiацiї складається з членiв Верховної Ради України, з однiєї сторони, та членiв Європейського Парламенту, з iншої сторони.
3. Парламентський комiтет асоцiацiї встановлює власний регламент.
4. Головування у Парламентському комiтетi асоцiацiї здiйснюється по черзi вiдповiдно представником Верховної Ради України i представником Європейського Парламенту згiдно з положеннями, викладеними в його регламентi.
Стаття 468
1. Парламентський комiтет асоцiацiї може запитувати у Ради асоцiацiї вiдповiдну iнформацiю стосовно виконання цiєї Угоди, яка, у свою чергу, надає Комiтету запитувану iнформацiю.
2 Парламентський комiтет асоцiацiї повинен бути поiнформований про рiшення та рекомендацiї Ради асоцiацiї.
3. Парламентський комiтет асоцiацiї може надавати рекомендацiї Радi асоцiацiї.
4. Парламентський комiтет асоцiацiї може створювати вiдповiднi пiдкомiтети.
Стаття 469
1. Сторони також сприяють проведенню регулярних засiдань представникiв їхнього громадянського суспiльства з метою iнформування їх про виконання цiєї Угоди та врахування їхнього внеску для її виконання.
2. Цим створюється Платформа громадянського суспiльства. Вона складається з представникiв громадянського суспiльства України, з однiєї сторони, i членiв Європейського економiчного i соцiального комiтету (ЄЕСК), з iншої сторони, як форум для проведення ними засiдань та обмiну думками. Засiдання Платформи громадянського суспiльства проводяться з регулярнiстю, яку вона визначає самостiйно.
3. Платформа громадянського суспiльства встановлює власний регламент.
4. Головування у Платформi громадянського суспiльства здiйснюється по черзi вiдповiдно представниками громадянського суспiльства вiд української сторони i представником Європейського економiчного i соцiального комiтету згiдно з положеннями, викладеними в її регламентi.
Стаття 470
1. Платформа громадянського суспiльства повинна бути поiнформованою про рiшення та рекомендацiї Ради асоцiацiї.
2. Платформа громадянського суспiльства може надавати рекомендацiї Радi асоцiацiї.
3. Комiтет асоцiацiї та Парламентський комiтет асоцiацiї повиннi здiйснювати регулярнi контакти з представниками Платформи громадянського суспiльства з метою отримання їхньої думки щодо досягнення цiлей цiєї Угоди.
Глава 2
Загальнi та прикiнцевi положення
Стаття 471
Доступ до судiв та адмiнiстративних органiв
У рамках сфери дiї цiєї Угоди кожна Сторона зобов'язується забезпечити фiзичним та юридичним особам iншої Сторони вiльний вiд дискримiнацiї по вiдношенню власних громадян доступ до своїх компетентних судiв та адмiнiстративних органiв для захисту їхнiх особистих та майнових прав.
Стаття 472
Заходи, пов'язанi з суттєвими iнтересами безпеки
Нiщо в цiй Угодi не перешкоджає Сторонi вживати будь-яких заходiв:
a) якi, на її думку, необхiднi для того, щоб запобiгти розголошенню iнформацiї, що суперечить суттєвим iнтересам її безпеки;
b) якi пов'язанi з виробництвом зброї, вiйськового спорядження та матерiалiв чи торгiвлею ними або з дослiдженнями, розробкою чи виробництвом, необхiдними для цiлей оборони, за умови, що такi заходи не завдають шкоди умовам конкуренцiї стосовно продукцiї, яка не призначена для використання виключно для вiйськових цiлей;
c) якi вона вважає необхiдними для забезпечення власної безпеки, у випадку серйозних внутрiшнiх безпорядкiв, якi порушують закон i громадський порядок, пiд час вiйни або серйозного мiжнародного напруження, яке становить загрозу вiйни, або для виконання взятих на себе зобов'язань з пiдтримання миру та мiжнародної безпеки;
Стаття 473
Недискримiнацiя
1. У сферах, на якi поширюється дiя цiєї Угоди, i без шкоди для будь-яких її конкретних положень:
a) заходи, якi вживаються Україною стосовно Союзу або його держав-членiв, не призводять до будь-якої дискримiнацiї мiж державами-членами, їхнiми громадянами, компанiями або фiрмами;
b) заходи, якi вживаються Союзом або державами-членами стосовно України, не призводять до будь-якої дискримiнацiї мiж громадянами України, її компанiями або фiрмами.
2. Положення пункту 1 не завдають шкоди праву Сторiн застосовувати вiдповiднi положення їх фiнансового законодавства до платникiв податкiв, якi знаходяться не в однакових умовах з точки зору їхнього мiсця проживання.
Стаття 474
Поступове наближення
Згiдно iз цiлями цiєї Угоди, встановленими у статтi 1, Україна здiйснюватиме поступове наближення свого законодавства до права ЄС вiдповiдно до Додаткiв I - XLIV до цiєї Угоди на основi зобов'язань, визначених у Роздiлах IV, V та VI цiєї Угоди, а також вiдповiдно до положень цих Додаткiв. Це положення не завдає шкоди будь-яким конкретним принципам i зобов'язанням стосовно нормативно-правового наближення вiдповiдно до Роздiлу IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди.
Стаття 475
Монiторинг
1. Монiторинг означає безперервну оцiнку прогресу у виконаннi i впровадженнi всiх заходiв, якi охоплюються цiєю Угодою.
2. Монiторинг включає оцiнку наближення законодавства України до права Європейського Союзу, як це визначено в цiй Угодi, в тому числi аспекти виконання та впровадження. Сторони можуть здiйснювати цю оцiнку iндивiдуально або, у разi згоди, спiльно. Для полегшення процесу оцiнки Україна, за необхiдностi, звiтує ЄС про прогрес у наближеннi до завершення перехiдних перiодiв, встановлених в цiй Угодi. Процес звiтностi та оцiнки, зокрема методи i перiодичнiсть оцiнювання, буде враховувати конкретнi методи, визначенi в цiй Угодi, або рiшення iнституцiйних органiв, створених вiдповiдно до цiєї Угоди.
3. Монiторинг може включати роботу мiсiй з перевiрки на мiсцях за участю iнститутiв ЄС, органiв i агентств, неурядових органiзацiй, наглядових органiв, незалежних експертiв та, за необхiдностi, iнших.
4. Результати заходiв з монiторингу, у тому числi оцiнки наближення вiдповiдно до пункту 2 цiєї статтi, обговорюються у всiх вiдповiдних органах, створених вiдповiдно до цiєї Угоди. Такi органи можуть приймати одностайно погодженi спiльнi рекомендацiї, якi надаються Радi асоцiацiї.
5. Якщо Сторони домовилися, що необхiднi заходи, передбаченi Роздiлом IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди, вже виконанi i наразi належним чином впроваджуються, Рада асоцiацiї вiдповiдно до повноважень, наданих їй згiдно зi статтею 463 цiєї Угоди, погоджується на подальше вiдкриття ринку, як визначено у Роздiлi IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди.
6. Спiльна рекомендацiя, зазначена у пунктi 4 цiєї статтi, надана Радi асоцiацiї, або неспроможнiсть дiйти згоди стосовно такої рекомендацiї, не є предметом вирiшення спорiв, як визначено в Роздiлi IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди. Рiшення, прийняте вiдповiдним iнституцiйним органом, або неприйняття рiшення не є предметом вирiшення спорiв, як визначено в Роздiлi IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди.
Стаття 476
Виконання зобов'язань
1. Сторони повиннi вживати будь-яких загальних або конкретних заходiв, необхiдних для виконання своїх зобов'язань, передбачених цiєю Угодою. Вони забезпечують досягнення цiлей, встановлених у цiй Угодi.
2. Сторони домовилися невiдкладно проводити консультацiї через вiдповiднi канали на вимогу будь-якої зi Сторiн для обговорення будь-якого питання, що стосується тлумачення, виконання або добросовiсного застосування цiєї Угоди та iнших вiдповiдних аспектiв вiдносин мiж Сторонами.
3. Кожна Сторона повинна передати на розгляд Ради асоцiацiї будь-якi спори стосовно тлумачення, виконання або добросовiсного застосування цiєї Угоди вiдповiдно до статтi 477 цiєї Угоди. Рада асоцiацiї може вирiшити спiр шляхом прийняття обов'язкового для виконання рiшення.
Стаття 477
Вирiшення спорiв
1. У разi виникнення спору мiж Сторонами стосовно тлумачення, виконання або добросовiсного застосування цiєї Угоди будь-яка Сторона повинна надiслати iншiй Сторонi й Радi асоцiацiї офiцiйний запит щодо необхiдностi вирiшення спiрного питання. Як виняток, вирiшення спорiв стосовно тлумачення, виконання або добросовiсного застосування Роздiлу IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди регулюється виключно Главою 14 ("Вирiшення спорiв") Роздiлу IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди.
2. Сторони повиннi намагатися прагнути вирiшити спiр шляхом проведення добросовiсних консультацiй в рамках Ради асоцiацiї та iнших вiдповiдних органiв, зазначених y статтях 461, 465 i 466 цiєї Угоди, з метою досягнення взаємоприйнятного рiшення у максимально стислi строки.
3. Сторони повиннi надавати Радi асоцiацiї та iншим вiдповiдним органам всю iнформацiю, необхiдну для ретельного вивчення ситуацiї.
4. Доти, доки спiр не вирiшено, вiн розглядається на кожному засiданнi Ради асоцiацiї. Спiр вважається вирiшеним, якщо Рада асоцiацiї прийняла обов'язкове для виконання рiшення про вирiшення питання, як передбачено в пунктi 3 статтi 476 цiєї Угоди, або коли заявлено, що спiр вичерпано. Консультацiї щодо спору також можуть бути проведенi у ходi будь-якого засiдання Комiтету асоцiацiї чи будь-якого iншого вiдповiдного органу, зазначеного у статтях 461, 465 i 466 цiєї Угоди, за погодженням мiж Сторонами чи за вимогою будь-якої зi Сторiн. Консультацiї можуть також проводитися в письмовiй формi.
5. Вся iнформацiя, яку було розголошено в ходi консультацiй, залишається конфiденцiйною.
Стаття 478
Вiдповiднi заходи в разi невиконання зобов'язань
1. Сторона може вжити вiдповiдних заходiв, якщо питання не вирiшено протягом трьох мiсяцiв з дати надiслання офiцiйного запиту щодо вирiшення спору вiдповiдно до статтi 477 цiєї Угоди i якщо Сторона, яка подала скаргу, продовжує вважати, що iнша Сторона не виконала своїх зобов'язань за цiєю Угодою. Вимога стосовно проведення консультацiй протягом трьох мiсяцiв не застосовується у виняткових випадках, зазначених у пунктi 3 цiєї статтi.
2. Пiд час визначення вiдповiдних заходiв прiоритет надається тим, якi найменше завдають шкоди функцiонуванню цiєї Угоди. За винятком випадкiв, визначених у пунктi 3 цiєї статтi, такi заходи не можуть включати призупинення будь-яких прав чи обов'язкiв, передбачених положеннями цiєї Угоди, зазначеними у Роздiлi IV ("Торгiвля i питання, пов'язанi з торгiвлею") цiєї Угоди. Про цi заходи негайно повiдомляється Радi асоцiацiї з метою їх розгляду пiд час консультацiй вiдповiдно до пункту 2 статтi 476 цiєї Угоди i пiд час вирiшення спорiв вiдповiдно до пункту 3 статтi 476 та статтi 477 цiєї Угоди.
3. Винятки, зазначенi вище в пунктах 1 та 2 цiєї статтi, стосуються випадкiв:
a) денонсацiї цiєї Угоди, яка не передбачена загальними нормами мiжнародного права, або
b) порушення iншою Стороною будь-якого з основних елементiв цiєї Угоди, визначених у статтi 2 цiєї Угоди.
Стаття 479
Взаємозв'язок з iншими угодами
1. Угода про партнерство i спiвробiтництво мiж Україною, з однiєї сторони, i Європейськими Спiвтовариствами та їхнiми державами-членами, з iншої сторони, яку вчинено в м. Люксембург 14 червня 1994 року i яка набрала чинностi 1 березня 1998 року, разом з протоколами до неї втрачає чиннiсть.
2. Ця Угода про асоцiацiю замiнює вищезгадану Угоду. Посилання на вищезгадану Угоду в усiх iнших угодах мiж Сторонами вважаються посиланнями на цю Угоду.
3. Доти, доки вiдповiдно до цiєї Угоди не будуть забезпеченi рiвнi права для фiзичних осiб i суб'єктiв економiчної дiяльностi, ця Угода не впливає на їхнi права вiдповiдно до iнших чинних угод, обов'язкових для України, з однiєї сторони, та однiєї або декiлькох держав-членiв, з iншої сторони.
4. Iснуючi угоди, що регулюють окремi напрями спiвробiтництва, якi належать до сфери дiї цiєї Угоди, вважаються частиною двостороннiх вiдносин у цiлому, що регулюються цiєю Угодою, а також складовою загальної iнституцiйної основи спiвробiтництва.
5. Сторони можуть доповнювати цю Угоду шляхом укладення окремих угод у будь-якiй галузi, що належить до сфери її дiї. Такi окремi угоди є невiд'ємною частиною двостороннiх вiдносин у цiлому, що регулюються цiєю Угодою, i становлять частину загальної iнституцiйної основи спiвробiтництва.
6. Без шкоди для вiдповiдних положень Договору про Європейський Союз i Договору про функцiонування Європейського Союзу нi ця Угода, нi заходи, вжитi вiдповiдно до неї, жодним чином не впливають на повноваження держав-членiв розвивати двостороннє спiвробiтництво з Україною або укладати, де це доцiльно, новi угоди про спiвробiтництво з Україною.
Стаття 480
Додатки i протоколи
Додатки i протоколи до цiєї Угоди є її невiд'ємною частиною.
Стаття 481
Строк дiї
1. Ця Угода укладається на необмежений строк. Сторони здiйснюють всебiчний огляд досягнення цiлей цiєї Угоди через п'ять рокiв з дати набрання нею чинностi, а також у будь-який iнший час за взаємною згодою Сторiн.
2. Будь-яка Сторона може денонсувати цю Угоду шляхом надiслання повiдомлення про це iншiй Сторонi. Дiя цiєї Угоди припиняється через шiсть мiсяцiв з дати отримання такого повiдомлення.
Стаття 482
Визначення Сторiн
Для цiлей цiєї Угоди термiн "Сторони" означає Україну, з однiєї сторони, та Союз або його держави-члени чи Союз i його держави-члени, вiдповiдно до їхнiх повноважень за Договором про функцiонування Європейського Союзу, з iншої сторони. У випадках, коли це доцiльно, цей термiн означає Євратом вiдповiдно до його повноважень за Договором про заснування Європейського спiвтовариства з атомної енергiї.
Стаття 483
Територiальне застосування
Ця Угода застосовується, з однiєї сторони, до територiї України i, з iншої сторони, до територiй, на яких дiють Договiр про Європейський Союз (TEU), Договiр про функцiонування Європейського Союзу (TFEU) i Договiр про заснування Європейського спiвтовариства з атомної енергiї вiдповiдно до умов, викладених в цих Договорах.
Стаття 484
Депозитарiй Угоди
Генеральний секретарiат Ради Європейського Союзу є депозитарiєм цiєї Угоди.
Стаття 485
Автентичнi тексти
Ця Угода складена українською, англiйською, болгарською, грецькою, данською, естонською, iспанською, iталiйською, латиською, литовською, мальтiйською, нiдерландською, нiмецькою, польською, португальською, румунською, словацькою, словенською, угорською, фiнською, французькою, хорватською, чеською, та шведською мовами, при цьому всi тексти є автентичними.
Стаття 486
Набрання чинностi та тимчасове застосування
1. Сторони повиннi ратифiкувати або затвердити цю Угоду вiдповiдно до власних процедур. Ратифiкацiйнi грамоти або документи про затвердження здаються на зберiгання до Генерального секретарiату Ради Європейського Союзу.
2. Ця Угода набирає чинностi в перший день другого мiсяця, що настає пiсля дати здачi на зберiгання останньої ратифiкацiйної грамоти або останнього документа про затвердження.
3. Незалежно вiд пункту 2, Україна i Європейський Союз домовилися тимчасово застосовувати цю Угоду в частинi, яка визначена Європейським Союзом, як це передбачено пунктом 4 цiєї статтi, та вiдповiдно до своїх вiдповiдних внутрiшньодержавних процедур i чинного законодавства.
4. Тимчасове застосування набирає чинностi з першого дня другого мiсяця, що настає пiсля дати отримання Депозитарiєм такого:
- повiдомлення, надiслане Європейським Союзом, про закiнчення виконання процедур, необхiдних для цiєї мети, iз зазначенням частин Угоди, якi будуть застосовуватися тимчасово; а також
- здачi Україною на зберiгання ратифiкацiйної грамоти вiдповiдно до своїх процедур та чинного законодавства.
5. Для цiлей вiдповiдних положень цiєї Угоди, в тому числi вiдповiдних Додаткiв i Протоколiв, будь-яке посилання у таких положеннях на "дату набрання чинностi цiєю Угодою" необхiдно розумiти як "дату, з якої ця Угода застосовується тимчасово" вiдповiдно до пункту 3 цiєї статтi.
6. У перiод тимчасового застосування в тiй мiрi, в якiй положення Угоди про партнерство i спiвробiтництво мiж Україною, з однiєї сторони, i Європейськими Спiвтовариствами та їхнiми державами-членами, з iншої сторони, яку вчинено в м. Люксембург 14 червня 1994 року i яка набрала чинностi 1 березня 1998 року, не охоплюються тимчасовим застосуванням цiєї Угоди, цi положення продовжують дiяти.
7. Будь-яка зi Сторiн може надiслати письмове повiдомлення Депозитарiю про свiй намiр припинити тимчасове застосування цiєї Угоди. Припинення тимчасового застосування набиратиме чинностi через шiсть мiсяцiв пiсля отримання повiдомлення Депозитарiєм.
СПИСОК ДОДАТКIВ
| ДОДАТКИ ДО РОЗДIЛУ IV | |
| Додаток I-A до Глави 1 | Скасування мит |
| Доповнення A | Iндикативна сукупнiсть тарифних квот для iмпорту в Європейський Союз |
| Доповнення B | Iндикативна сукупнiсть тарифних квот для iмпорту в Україну |
| Додаток I-B до Глави 1 | Додатковi умови для торгiвлi одягом, що використовувався |
| Додаток I-C до Глави 1 | Графiк скасування вивiзного (експортного) мита |
| Додаток I-D до Глави 1 | Спецiальнi заходи для вивiзного (експортного) мита |
| Додаток II до Глави 2 | Спецiальнi заходи щодо легкових автомобiлiв |
| Додаток III до Глави 3 | Список законодавства для адаптацiї iз зазначенням термiнiв для його здiйснення |
| Додаток IV до Глави 4 | Сфера дiї |
| Додаток IV-A до Глави 4 | Заходи СФЗ |
| Додаток IV-B до Глави 4 | Стандарти утримання та поводження з тваринами |
| Додаток IV-C до Глави 4 | Iншi заходи, якi охоплюються цiєю Главою |
| Додаток IV-D до Глави 4 | Заходи, якi мають бути включенi пiсля наближення законодавства |
| Додаток V до Глави 4 | Всеохоплююча стратегiя iмплементацiї Глави IV (санiтарнi та фiтосанiтарнi заходи) |
| Додаток VI до Глави 4 | Список хвороб тварин i аквакультур та регламентованих шкiдникiв, вiд яких територiї можуть бути визнанi вiльними |
| Додаток VI-A до Глави 4 | Хвороби тварин та аквакультур, що пiдлягають повiдомленню, щодо яких визнається статус Сторiн i щодо яких можуть застосовуватися рiшення про регiоналiзацiю |
| Додаток VI-B до Глави 4 | Визнання статусу шкiдникiв, зон, вiльних вiд шкiдникiв, та захищених зон |
| Додаток VII до Глави 4 | Регiоналiзацiя/зонування, територiї, вiльнi вiд шкiдникiв, та захищенi зони |
| Додаток VIII до Глави 4 | Попереднє схвалення потужностей |
| Додаток IX до Глави 4 | Процес визначення еквiвалентностi |
| Додаток X до Глави 4 | Керiвнi принципи для проведення перевiрок |
| Додаток XI до Глави 4 | Перевiрки iмпорту та оплата перевiрок |
| Додаток XII до Глави 4 | Сертифiкацiя |
| Додаток XIII до Глави 4 | Невирiшенi питання |
| Додаток XIV до Глави 4 | Компартменталiзацiя |
| Додаток XV до Глави 5 | Наближення митного законодавства |
| Додаток XVI до Глави 6 | Перелiк застережень щодо заснування; перелiк зобов'язань щодо транскордонного постачання послуг; перелiк застережень щодо постачальникiв договiрних послуг та незалежних фахiвцiв |
| Додаток XVI-A до Глави 6 | Застереження ЄС щодо заснування |
| Додаток XVI-B до Глави 6 | Перелiк зобов'язань щодо транскордонних послуг |
| Додаток XVI-C до Глави 6 | Застереження щодо постачальникiв договiрних послуг i незалежних фахiвцiв (Сторона ЄС) |
| Додаток XVI-D до Глави 6 | Застереження України щодо заснування |
| Додаток XVI-E до Глави 6 | Зобов'язання України щодо транскордонних послуг |
| Додаток XVI-F до Глави 6 | Застереження щодо постачальникiв договiрних послуг i незалежних фахiвцiв (Україна) |
| Додаток XVII | Нормативно-правове наближення |
| Доповнення XVII-1 | Горизонтальнi адаптацiї та правила процедури |
| Доповнення XVII-2 | Правила, що застосовуються до фiнансових послуг |
| Доповнення XVII-3 | Правила, що застосовуються до телекомунiкацiйних послуг |
| Доповнення XVII-4 | Правила, що застосовуються до поштових та кур'єрських послуг |
| Доповнення XVII-5 | Правила, що застосовуються до мiжнародного морського транспорту |
| Доповнення XVII-6 | Положення щодо монiторингу |
| Додаток XVIII до Глави 6 | Iнформацiйнi центри |
| Додаток XIX до Глави 6 | Iндикативний перелiк Сторони ЄС вiдповiдних ринкiв продукцiї та послуг, що мають бути проаналiзованi вiдповiдно до статтi 116 цiєї Угоди |
| Додаток XX до Глави 6 | Iндикативний перелiк України вiдповiдних ринкiв, що мають бути проаналiзованi вiдповiдно до статтi 116 цiєї Угоди |
| Додаток XXI до Глави 8 | Державнi закупiвлi |
| Додаток XXI-A до Глави 8 | Графiк iнституцiйних реформ, адаптацiї законодавства та надання доступу до ринку |
| Додаток XXI-B до Глави 8 | Базовi елементи Директиви 2004/18/ЄС (етап 2) |
| Додаток XXI-C до Глави 8 | Базовi елементи Директиви 89/665/ЄЕС зi змiнами, внесеними Директивою 2007/66/ЄС (етап 2) |
| Додаток XXI-D до Глави 8 | Базовi елементи Директиви 2004/17/ЄС (етап 3) |
| Додаток XXI-E до Глави 8 | Базовi елементи Директиви 92/13/ЄЕС зi змiнами, внесеними Директивою 2007/66/ЄС (етап 3) |
| Додаток XXI-F до Глави 8 | Iншi необов'язковi елементи Директиви 2004/18/ЄС (етап 4) |
| Додаток XXI-G до Глави 8 | Iншi обов'язковi елементи Директиви 2004/18/ЄС (етап 4) |
| Додаток XXI-H до Глави 8 | Iншi елементи Директиви 89/665/ЄЕС зi змiнами, внесеними Директивою N 2007/66/ЄС (етап 4) |
| Додаток XXI-I до Глави 8 | Iншi необов'язковi елементи Директиви 2004/17/ЄС (етап 5) |
| Додаток XXI-J до Глави 8 | Iншi елементи Директиви 92/13/ЄЕС зi змiнами, внесеними Директивою 2007/66/ЄС (етап 5) |
| Додаток XXI-K до Глави 8 | Положення Директиви 2004/18/ЄС поза межами процесу адаптацiї законодавства |
| Додаток XXI-L до Глави 8 | Положення Директиви 2004/17/ЄС поза межами процесу адаптацiї законодавства |
| Додаток XXI-M до Глави 8 | Положення Директиви 89/665/ ЄЕС зi змiнами, внесеними Директивою 2007/66/ЄС, поза межами процесу адаптацiї законодавства |
| Додаток XXI-N до Глави 8 | Положення Директиви 92/13/ ЄЕС зi змiнами, внесеними Директивою 2007/66/ЄС, поза межами процесу адаптацiї законодавства |
| Додаток XXI-O до Глави 8 | Iндикативний перелiк питань для спiвробiтництва |
| Додаток XXI-P до Глави 8 | Пороги |
| Додаток XXII-A до Глави 9 | Географiчнi зазначення - Законодавство Сторiн та елементи реєстрацiї i контролю |
| Додаток XXII-B до Глави 9 | Географiчнi зазначення - Критерiї, що повиннi бути включенi до процедури заперечення |
| Додаток XXII-C до Глави 9 | Географiчнi зазначення сiльськогосподарської продукцiї i продуктiв харчування, згаданi у статтi 202(3) цiєї Угоди |
| Додаток XXII-D до Глави 9 | Географiчнi зазначення вин, ароматизованих вин та алкогольних напоїв, згаданi у статтях 202(3) i 202(4) цiєї Угоди |
| Додаток XXIII до Глави 10 | Глосарiй термiнiв |
| Додаток XXIV до Глави 14 | Правила процедури вирiшення спорiв |
| Додаток XXV до Глави 15 | Кодекс поведiнки членiв арбiтражної групи i посередникiв |
| ДОДАТКИ ДО РОЗДIЛУ V | |
| Додаток XXVI до Глави 1 | Спiвробiтництво у сферi енергетики, включаючи ядерну енергетику |
| Додаток XXVII до Глави 1 | Спiвробiтництво у сферi енергетики, включаючи ядерну енергетику |
| Додаток XXVIII до Глави 4 | Оподаткування |
| Додаток XXIX до Глави 5 | Статистика |
| Додаток XXX до Глави 6 | Навколишнє середовище |
| Додаток XXXI до Глави 6 | Навколишнє середовище |
| Додаток XXXII до Глави 7 | Транспорт |
| Додаток XXXIII до Глави 7 | Транспорт |
| Додаток XXXIV до Глави 13 | Законодавство про заснування та дiяльнiсть компанiй, корпоративне управлiння, бухгалтерський облiк та аудит |
| Додаток XXXV до Глави 13 | Законодавство про заснування та дiяльнiсть компанiй, корпоративне управлiння, бухгалтерський облiк та аудит |
| Додаток XXXVI до Глави 13 | Законодавство про заснування та дiяльнiсть компанiй, корпоративне управлiння, бухгалтерський облiк та аудит |
| Додаток XXXVII до Глави 15 | Полiтика з питань аудiовiзуальної галузi |
| Додаток XXXVIII до Глави 17 | Сiльське господарство та розвиток сiльських територiй |
| Додаток XXXIX до Глави 20 | Захист прав споживачiв |
| Додаток XL до Глави 21 | Спiвробiтництво в галузi зайнятостi, соцiальної полiтики та рiвних можливостей |
| Додаток XLI до Глави 22 | Громадське здоров'я |
| Додаток XLII до Глави 23 | Освiта, навчання та молодь |
| ДОДАТКИ ДО РОЗДIЛУ VI | |
| Додаток XLIII до Глави VI | Фiнансове спiвробiтництво та положення щодо боротьби iз шахрайством |
| Додаток XLIV до Глави VI | Фiнансове спiвробiтництво та положення щодо боротьби iз шахрайством |
| ПРОТОКОЛИ | |
| Протокол I | Протокол щодо визначення концепцiї "походження товарiв" i методiв адмiнiстративного спiвробiтництва |
| Протокол II | Протокол про взаємну адмiнiстративну допомогу в митних справах |
| Протокол III | Протокол про Рамкову угоду мiж Україною та Європейським Союзом про загальнi принципи участi України в програмах Союзу |
| СПIЛЬНА ДЕКЛАРАЦIЯ | |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |