УГОДА

про субсидiї i компенсацiйнi заходи

     Члени цим домовляються про наступне:

Частина I: Загальнi положення

Стаття 1
Визначення субсидiї

     1.1. Для цiлей цiєї Угоди вважається, що субсидiєю є:

     (a)(1) фiнансове сприяння, що надається на територiї Члена СОТ урядом або будь-яким державним органом (у цiй угодi iменується як "уряд), тобто коли:

     (i) уряд практикує пряме переведення грошових коштiв (наприклад дотацiй, позик або вливань капiталу), потенцiйну пряму передачу грошових коштiв або зобов'язань (наприклад гарантiй за позиками);

     (ii) уряд вiдмовляється вiд доходiв, що йому належать, або не стягує їх (наприклад такi фiскальнi стимулюючi заходи, як податковi кредити);(1)

____________
     (1) Вiдповiдно до положень Статтi XVI ГАТТ 1994 (примiтка до Статтi XVI) i положень Додаткiв I - III цiєї Угоди звiльнення експортованого товару вiд мит або податкiв, якими обкладається аналогiчний товар, коли вiн призначений для внутрiшнього споживання, або зменшення таких мит чи податкiв у обсягах, що не перевищують нарахованої суми, не вважаються субсидiєю.

     (iii) уряд надає товари та послуги, крiм загальної iнфраструктури, або закуповує товари чи послуги;

     (iv) уряд здiйснює платежi до механiзму фiнансування, або доручає, або наказує приватнiй установi виконувати одну чи бiльше функцiй, означених вище у параграфах (i) та (iii), якi б за звичайних умов виконувалися урядом, причому практика їх застосування такою установою фактично не вiдрiзняється вiд практики, яку здебiльшого вiв би уряд; або

     (a)(2) пiдтримка доходiв чи цiн у будь-якiй формi у розумiннi Статтi XVI ГАТТ 1994; а також

     (b) вигода, що надається таким чином.

     1.2. Субсидiя вiдповiдно до визначень параграфа 1 пiдпадає пiд положення Частини II або ж Частин III чи V тiльки у тому разi, якщо така субсидiя є адресною вiдповiдно до положень Статтi 2.

Стаття 2
Адреснiсть

     2.1. Для встановлення того, чи є субсидiя, як її визначено у параграфi 1 Статтi 1, адресною субсидiєю для пiдприємства, або галузi виробництва, або групи пiдприємств, або галузей (якi у цiй Угодi iменуються як "певнi пiдприємства") в межах юрисдикцiї органу, що надає таку субсидiю, застосовуються такi принципи:

     (a) коли орган, що надає субсидiю, або законодавство, вiдповiдно до якого дiє такий орган, прямо обмежує доступ до субсидiї лише колом певних пiдприємств, така субсидiя вважається адресною;

     (b) коли орган, що надає субсидiю, або законодавство, вiдповiдно до якого дiє такий орган, встановлює об'єктивнi критерiї або умови,(2) якi визначають право на отримання i розмiр субсидiї, вважається, що субсидiя не є адресною, за умови, що право на отримання є автоматичним i що таких критерiїв й умов суворо дотримуються. Критерiї або умови повиннi чiтко визначатися у законi, нормативному актi або iншому офiцiйному документi з тим, щоб їх можна було перевiрити.

____________
     (2) Об'єктивнi критерiї та умови у тому значеннi, у якому цей термiн використовується в цiй Угодi, означають критерiї та умови, якi є нейтральними, не надають переваги одним пiдприємствам над iншими i є економiчними за характером i горизонтальними за застосуванням, як, наприклад, кiлькiсть працiвникiв або обсяг пiдприємства.

     (c) якщо ж, не зважаючи на видимiсть вiдсутностi адресностi, що випливає з принципiв, викладених у пiдпараграфах (a) i (b), все ж iснують пiдстави вважати, що субсидiя насправдi може бути адресною, можуть розглядатися iншi фактори. До таких факторiв вiдносяться: використання програми надання субсидiй обмеженим колом певних пiдприємств, переважне використання програми певними пiдприємствами, надання субсидiй у непропорцiйно великих обсягах певним пiдприємствам, а також спосiб, у який було реалiзовано упереджений пiдхiд органу, що надає субсидiю, при прийняттi рiшення про її надання.(3) При застосуваннi цього пiдпараграфа повинна звертатися увага на ступiнь диверсифiкацiї господарської дiяльностi в межах юрисдикцiї органу, що надає субсидiю, а також тривалiсть часу, протягом якого дiє програма надання субсидiй.

____________
     (3) У цьому планi, зокрема, повинна братися до уваги iнформацiя про частоту, з якою вiдмовляють у зверненнях за субсидiєю чи задовольняють такi звернення, а також причини прийняття таких рiшень.

     2.2. Субсидiя, надання якої обмежено колом певних пiдприємств, якi розташовано у певному географiчному регiонi, що знаходиться в межах юрисдикцiї органу, що надає її, є адресною. Зрозумiло, що введення або змiна загально застосовуваних ставок податкiв урядовими органами будь-якого рiвня, що мають на це право, для цiлей цiєї Угоди не вважатиметься адресною субсидiєю.

     2.3. Будь-яка субсидiя, що пiдпадає пiд дiю положень Статтi 3, вважається адресною.

     2.4. Будь-який факт визначення адресностi субсидiї вiдповiдно до положень цiєї Статтi повинен бути чiтко обгрунтований на пiдставi позитивних доказiв.

Частина II: Забороненi субсидiї

Стаття 3
Заборона

     3.1. Окрiм випадкiв, передбачених Угодою про сiльське господарство, забороняються такi субсидiї у значеннi Статтi 1:

     (a) субсидiї, що де-юре чи де-факто,(4) в ролi єдиної умови або однiєї з умов, обумовленi показниками експорту, включаючи приклади, наведенi у Додатку I;(5)

____________
     (4) Ця норма виконується при наявностi факту, що надання субсидiї, хоч воно законодавчо i не обумовлено показниками експорту, насправдi є прив'язаним до фактичного або очiкуваного обсягу експорту або доходiв вiд нього. Лише той факт, що субсидiя надається пiдприємствам, що займаються експортом, не може бути пiдставою для того, щоб вважати її експортною субсидiєю у розумiннi цього положення.

     (5) Заходи, зазначенi у Додатку I як такi, що не створюють експортних субсидiй, не забороняються цим або будь-яким iншим положенням цiєї Угоди.

     (b) субсидiї, що обумовленi, в ролi єдиної умови або однiєї з умов, використанням вiтчизняних товарiв на перевагу вiд iмпортованих.

     3.2. Члени СОТ не можуть анi надавати, анi зберiгати субсидiй, зазначених у параграфi 1.

Стаття 4
Засоби правового захисту

     4.1. Коли б у Члена СОТ не з'явилася пiдстава вважати, що iнший Член надає або зберiгає заборонену субсидiю, перший може звернутися до такого iншого Члена СОТ з вимогою про проведення консультацiй.

     4.2. Вимога про проведення консультацiй вiдповiдно до параграфа 1 повинна включати викладення наявних доказiв щодо iснування i характеру такої субсидiї.

     4.3. Пiсля отримання вимоги про проведення консультацiй вiдповiдно до параграфа 1 Член СОТ, про якого стверджується, що вiн надає або зберiгає таку субсидiю, повинен провести такi консультацiї якомога скорiше. Метою консультацiї є прояснення фактiв та досягнення взаємоузгодженого рiшення.

     4.4. Якщо протягом 30 днiв(6) пiсля вимоги про проведення консультацiй взаємоузгодженого рiшення не досягнуто, будь-який з Членiв, що бере участь у таких консультацiях, може передати справу до Органу врегулювання суперечок ("ДСБ") для створення спецiальної групи експертiв, якщо ДСБ не вирiшить шляхом консенсусу не створювати таку групу.

____________
     (6) Будь-який з перiодiв часу, зазначений у цiй Статтi, може бути продовжений за взаємною домовленiстю.

     4.5. Пiсля створення така спецiальна група експертiв може звернутися за допомогою до Постiйної групи експертiв(7) (яка у цiй Угодi iменується як "ПГЕ") з питання визначення того, чи є захiд, про який йдеться, забороненою субсидiєю. Пiсля такого звернення ПГЕ повинна негайно переглянути докази щодо наявностi i характеру такого заходу i надати можливiсть Членовi СОТ, що застосовує або зберiгає такий захiд, довести, що такий захiд не є забороненою субсидiєю. ПГЕ повинна звiтувати про свої висновки спецiальнiй групi експертiв протягом термiну, визначеного спецiальною групою. Висновки ПГЕ щодо того, чи є захiд, про який йдеться, забороненою субсидiєю, затверджуються спецiальною групою без змiн.

____________
     (7) Яка засновується у вiдповiдностi до Статтi 24.

     4.6. Спецiальна група експертiв повинна надати свiй остаточний звiт сторонам суперечки. Звiт розповсюджується серед усiх Членiв протягом 90 днiв пiсля дня створення i визначення обсягу повноважень спецiальної групи експертiв.

     4.7. Якщо захiд, про який йдеться, буде визнано забороненою субсидiєю, спецiальна група експертiв повинна рекомендувати Членовi СОТ, що надає субсидiю, невiдкладно вiдкликати субсидiю. У цьому планi спецiальна група експертiв повинна у своїй рекомендацiї зазначити термiн, протягом якого така субсидiя повинна бути вiдкликана.

     4.8. Протягом 30 днiв пiсля видачi звiту спецiальної групи експертiв всiм Членам цей звiт повинен бути затверджений ДСБ, якщо тiльки жодна iз сторiн суперечки офiцiйно не повiдомить ДСБ про своє рiшення подати апеляцiю, або якщо ДСБ не вирiшить шляхом консенсусу не затверджувати такий звiт.

     4.9. У тому разi, якщо проти звiту спецiальної групи експертiв подається апеляцiя, Апеляцiйний орган повинен винести рiшення протягом 30 днiв пiсля офiцiйного повiдомлення стороною суперечки про свiй намiр подати апеляцiю. Якщо Апеляцiйний орган вважає, що не може надати звiт протягом 30 днiв, вiн повинен у письмовiй формi повiдомити ДСБ про причини затримки, а також зазначити орiєнтовний термiн, протягом якого вiн надасть звiт. Така процедура у будь-якому разi не повинна перевищувати 60 днiв. Звiт щодо апеляцiї затверджується ДСБ i безумовно приймається сторонами суперечки, якщо тiльки ДСБ протягом 20 днiв пiсля видачi такого звiту Членам не вирiшить шляхом консенсусу не затверджувати його.(8)

____________
     (8) Якщо протягом цього термiну засiдання ДСБ не призначено, то таке засiдання повинно бути проведено спецiально для цiєї цiлi.

     4.10. У випадку, якщо рекомендацiя ДСБ не виконується протягом встановленого спецiальною групою експертiв термiну, який починається з дня затвердження звiту спецiальної групи або звiту Апеляцiйного органу, ДСБ повинен надати дозвiл Члену, який звертається до нього зi скаргою, вжити вiдповiдних(9) контрзаходiв, якщо тiльки ДСБ не вирiшить шляхом консенсусу вiдмовити Членовi у такому проханнi.

____________
     (9) Вважається, що цей вираз не дозволяє ужиття непропорцiйних контрзаходiв у контекстi того, що субсидiї, про якi йдеться у цих положеннях, заборонено.

     4.11. У випадку, коли сторона суперечки вимагає арбiтражу вiдповiдно до параграфа 6 Статтi 22 Домовленостi про врегулювання суперечок ("ДВС"), арбiтр повинен визначити, чи є контрзаходи вiдповiдними.(10)

____________
     (10) Вважається, що цей вираз не дозволяє ужиття непропорцiйних контрзаходiв у контекстi того, що субсидiї, про якi йдеться у цих положеннях, заборонено.

     4.12. Для цiлей суперечок, що ведуться вiдповiдно до цiєї Статтi, за винятком термiнiв часу, окремо визначених у цiй Статтi, термiни часу, що застосовуються за ДВС при таких суперечках, становитимуть половину часу, який встановлюється для таких суперечок цiєю Статтею.

Частина III: Субсидiї, що дають пiдставу для вжиття заходiв

Стаття 5
Несприятливi наслiдки

     Жоден з Членiв СОТ не може шляхом використання будь-якої субсидiї, зазначеної у параграфах 1 i 2 Статтi 1, спричиняти несприятливi наслiдки для iнтересiв iншого Члена, тобто:

     (a) завдавати шкоди галузi вiтчизняного виробництва iншого Члена СОТ;(11)

____________
     (11) Термiн "завдання шкоди галузi вiтчизняного виробництва" використовується тут у тому ж значеннi, що й у Частинi V.

     (b) зводити нанiвець або ушкоджувати переваги, що їх прямо чи непрямо здобувають Члени СОТ за ГАТТ 1994, зокрема переваг вiд поступок, встановлених у Статтi II ГАТТ 1994;(12)

____________
     (12) Термiн "зведення нанiвець або ушкодження" використовується у цiй Угодi у тому ж значеннi, що й у вiдповiдних положеннях ГАТТ 1994, а наявнiсть такого зведення нанiвець або ушкодження визначається вiдповiдно до практики застосування цих положень.

     (c) завдавати серйозної шкоди iнтересам iнших Членiв СОТ.(13)

____________
     (13) Термiн "завдання серйозної шкоди iнтересам iншого Члена" використовується в цiй Угодi у тому ж значеннi, що й у параграфi 1 Статтi XVI ГАТТ 1994, i включає загрозу завдання серйозної шкоди.

     Ця Стаття не поширюється на субсидiї, що зберiгаються для сiльськогосподарських товарiв, як це передбачено у Статтi 13 Угоди про сiльське господарство.

Стаття 6
Серйозна шкода

     6.1. Вважається, що серйозна шкода у розумiннi параграфа (c) Статтi 5 iснує тодi, коли:

     (a) загальний обсяг субсидування вiд вартостi товару(14) перевищує 5 вiдсоткiв;(15)

____________
     (14) Загальний обсяг субсидування вiд вартостi товару розраховується вiдповiдно до положень Додатка IV.
     (15) Оскiльки очiкується, що цивiльна авiатехнiка пiдлягатиме дiї спецiальних багатостороннiх правил, максимальний порiг, зазначений у цьому пiдпараграфi, не поширюватиметься на цивiльну авiатехнiку.

     (b) субсидiї призначено для покриття виробничих збиткiв, понесених певною галуззю виробництва;

     (c) субсидiї призначено для покриття виробничих збиткiв, понесених пiдприємством, за винятком одноразових заходiв, якi не здiйснюються регулярно i не можуть повторно здiйснюватися для даного пiдприємства i якi здiйснюються лише для того, щоб надати час для розробки довгострокових рiшень та уникнути загострення соцiальних проблем;

     (d) вiдбувається пряме списання заборгованостi, тобто списання заборгованостi державi, або надаються кошти для покриття заборгованостi.(16)

____________
     (16) Члени СОТ визнають, що у тих випадках, коли фiнансування програми цивiльної авiатехнiки, основане на платежах роялтi, не окупається повнiстю через те, що обсяги реального продажу є нижчими за прогнозованi обсяги продажу, це само по собi не становить серйозної шкоди для цiлей цього пiдпараграфа.

     6.2. Незалежно вiд положень параграфа 1, вважається, що серйозної шкоди не було завдано, якщо Член СОТ, який надає субсидiю, доведе, що така субсидiя не призвела до виникнення будь-якого з наслiдкiв, перелiчених у параграфi 3.

     6.3. Серйозна шкода у розумiннi параграфа (c) Статтi 5 може виникати у будь-якому з випадкiв, коли виникає один з таких наслiдкiв або кiлька з них:

     (a) наслiдком надання субсидiї є витiснення або перешкодження iмпорту аналогiчних товарiв iншого Члена на ринок Члена СОТ, який надає субсидiю;

     (b) наслiдком надання субсидiї є витiснення або перешкодження експорту аналогiчних товарiв iншого Члена з ринку третьої країни;

     (c) наслiдком надання субсидiї є значне заниження цiни товару, на який надається субсидiя, у порiвняннi з цiною аналогiчного товару iншого Члена на тому ж ринку, або ж стримання цiн, падiння цiн чи втрати обсягу продажу на тому ж ринку;

     (d) наслiдком надання субсидiї є зростання на свiтовому ринку частки певного товару(17) Члена СОТ, який надає субсидiю, у порiвняннi з середньою часткою, яку вiн мав протягом попереднього трирiчного перiоду, i це зростання набуває стiйкої тенденцiї протягом перiоду надання субсидiї.

____________
     (17) Якщо до торгiвлi даними товарами не застосовуються iншi спецiальнi правила, узгодженi на багатостороннiй основi.

     6.4. Для цiлей параграфа 3(b) витiснення або перешкодження експорту включає будь-який випадок, коли вiдповiдно до положень параграфа 7 було доведено, що вiдбулася змiна у вiдносних частках на ринку не на користь аналогiчного товару, що не субсидується (протягом вiдповiдного репрезентативного перiоду, якого досить для того, щоб показати явнi тенденцiї у розвитку ринку даного товару, який, за звичайних умов, повинен становити принаймнi один рiк). "Змiна у вiдносних частках на ринку" включає будь-яку з таких ситуацiй:

     (a) вiдбулося збiльшення частки ринку субсидованого товару;

     (b) частка ринку субсидованого товару залишається незмiнною за умов, за яких вона б, у разi вiдсутностi субсидiї, зменшилася;

     (c) частка ринку субсидованого товару зменшується, але темпами меншими, нiж вона б зменшувалася у разi вiдсутностi субсидiї.

     6.5. Для цiлей параграфа 3(c), заниження цiни включає будь-який випадок, коли таке заниження цiни було доведено шляхом порiвняння цiн на субсидований товар з цiнами на аналогiчний несубсидований товар, що постачається на той же ринок. Порiвняння проводиться на однакових рiвнях торгiвлi i у порiвнюваний час. При цьому вiдповiдна увага повинна звертатися на будь-який iнший фактор, що впливає на порiвнюванiсть цiн. Проте, якщо таке пряме порiвняння не є можливим, наявнiсть заниження цiни може бути показано на основi вартостi одиницi експорту.

     6.6. Кожен Член СОТ, що бере участь на ринку, на якому, як стверджується, було завдано серйозної шкоди, вiдповiдно до положень параграфа 3 Додатка V, повинен надати сторонам суперечки, що виникає вiдповiдно до Статтi 7, а також спецiальнiй групi експертiв, створенiй вiдповiдно до параграфа 4 Статтi 7, всю iнформацiю, яка є у наявностi, щодо змiн часток ринку сторiн суперечки, а також стосовно цiн на данi товари.

     6.7. Вважається, що витiснення або перешкодження, яке веде до завдання серйозної шкоди, не вiдбувається вiдповiдно до параграфа 3, якщо протягом вiдповiдного перiоду iснує будь-яка з нижченаведених обставин:(18)

____________
     (18) Той факт, що у цьому параграфi зазначаються деякi обставини, сам по собi не надає їм будь-якого правового статусу нi в розумiннi ГАТТ 1994, нi цiєї Угоди. Цi обставини не повиннi бути iзольованими, поодинокими або у будь-якому iншому вiдношеннi незначними.

     (a) заборона або обмеження експорту аналогiчних товарiв з боку Члена, що звертається зi скаргою, або iмпорту аналогiчних товарiв з боку Члена, що звертається зi скаргою, на ринок певної третьої країни;

     (b) рiшення з боку уряду iмпортуючої країни, що здiйснює монополiю на торгiвлю або державну торгiвлю даними товарами, перемiстити, з некомерцiйних мiркувань, iмпорт з країни-Члена, що звертається зi скаргою, до iншої країни або країн;

     (c) стихiйнi лиха, страйки, перебої в роботi транспорту або iншi форс-мажорнi обставини, що справляють суттєвий вплив на виробництво, якiсть, кiлькiсть або цiни товару, призначеного для експорту з країни Члена, що звертається зi скаргою;

     (d) наявнiсть угод, якi обмежують експорт з країни-Члена, що звертається зi скаргою;

     (e) добровiльне зменшення обсягу даного товару, призначеного для експорту з країни-Члена, що звертається зi скаргою (у тому числi, inter alia, ситуацiя, коли фiрми у країнi-Члена, що звертається зi скаргою, автономно перемiщують експорт цього товару на iншi ринки);

     (f) невiдповiднiсть стандартам та iншим нормативним вимогам країни-iмпортера.

     6.8. За вiдсутностi обставин, зазначених у параграфi 7, наявнiсть серйозної шкоди повинна визначатися на основi iнформацiї, яку було представлено до спецiальної групи експертiв або отримано групою, включаючи iнформацiю, представлену вiдповiдно до положень Додатка V.

     6.9. Ця Стаття не поширюється на субсидiї, що зберiгаються для сiльськогосподарських товарiв, як це передбачено у Статтi 13 Угоди про сiльське господарство.

Стаття 7
Засоби правового захисту

     7.1. Окрiм випадкiв, передбачених у Статтi 13 Угоди про сiльське господарство, коли б у Члена СОТ не з'явилася пiдстава вважати, що будь-яка субсидiя, зазначена у Статтi 1, яку надає або зберiгає iнший Член, спричиняє завдання шкоди галузi його вiтчизняного виробництва, зведення нанiвець або ушкодження переваг або ж серйозну шкоду, перший може звернутися до такого iншого Члена СОТ з вимогою про проведення консультацiй.

     7.2. Вимога про проведення консультацiй вiдповiдно до параграфа 1 повинна включати викладення наявних доказiв щодо (a) iснування i характеру такої субсидiї, а також (b) шкоди, завданої галузi вiтчизняного виробництва, зведення нанiвець або ушкодження переваг чи ж серйозної шкоди,(19) завданої iнтересам Члена, що вимагає консультацiї.

____________
     (19) У тому випадку, якщо вимога стосується субсидiї, яка вважається як така, що спричинила серйозну шкоду у розумiннi параграфа 1 Статтi 6, наявнi докази серйозної шкоди можуть обмежуватися наявними доказами щодо виконання умов параграфа 1 Статтi 6.

     7.3. Пiсля отримання вимоги про проведення консультацiй вiдповiдно до параграфа 1 Член СОТ, про якого стверджується, що вiн надає або зберiгає таку субсидiю, повинен провести такi консультацiї якомога скорiше. Метою консультацiй є прояснення фактiв та досягнення взаємоузгодженого рiшення.

     7.4. Якщо протягом 60 днiв(20) пiсля вимоги про проведення консультацiй взаємоузгодженого рiшення не досягнуто, будь-який з Членiв, що бере участь у таких консультацiях, може передати справу до ДСБ для створення спецiальної групи експертiв, якщо ДСБ не вирiшить шляхом консенсусу не створювати таку групу. Склад та обсяг повноважень такої групи повиннi бути визначенi протягом 15 днiв з моменту її створення.

____________
     (20) Будь-який з перiодiв часу, зазначений у цiй Статтi, може бути продовжений за взаємною домовленiстю.

     7.5. Спецiальна група експертiв повинна розглянути справу i надати свiй остаточний звiт сторонам суперечки. Звiт розповсюджується серед усiх Членiв протягом 120 днiв пiсля дня створення i визначення обсягу повноважень спецiальної групи експертiв.

     7.6. Протягом 30 днiв пiсля видачi звiту спецiальної групи експертiв всiм Членам цей звiт повинен бути затверджений ДСБ,(21) якщо тiльки жодна зi сторiн суперечки офiцiйно не повiдомить ДСБ про своє рiшення про подання апеляцiї або якщо ДСБ не вирiшить шляхом консенсусу не затверджувати такий звiт.

____________
     (21) Якщо протягом цього термiну засiдання ДСБ не призначено, то таке засiдання повинно бути проведено спецiально з цiєю метою.

     7.7. У тому разi, якщо проти звiту спецiальної групи експертiв подається апеляцiя, Апеляцiйний орган повинен винести рiшення протягом 60 днiв пiсля офiцiйного повiдомлення стороною суперечки про свiй намiр про подання апеляцiї. Якщо Апеляцiйний орган вважає, що не може надати звiт протягом 60 днiв, вiн повинен у письмовiй формi повiдомити ДСБ про причини затримки, а також зазначити орiєнтовний термiн, протягом якого вiн надасть звiт. Така процедура у будь-якому разi не повинна перевищувати 90 днiв. Звiт щодо апеляцiї затверджується ДСБ i безумовно приймається сторонами суперечки, якщо тiльки ДСБ протягом 20 днiв пiсля видачi такого звiту Членам не вирiшить шляхом консенсусу не затверджувати його(22).

____________
     (22) Якщо протягом цього термiну засiдання ДСБ не призначено, то таке засiдання повинно бути проведено спецiально з цiєю метою.

     7.8. У випадку, коли затверджується звiт Апеляцiйного органу, у якому встановлено, що якась субсидiя призвела до несприятливих наслiдкiв для iнтересiв iншого Члена у розумiннi Статтi 5, Член СОТ, що надає або пiдтримує таку субсидiю, повинен вжити вiдповiдних заходiв для усунення несприятливих наслiдкiв або для вiдкликання субсидiї.

     7.9. У випадку, якщо такий Член СОТ не вжив вiдповiдних заходiв для усунення несприятливих наслiдкiв або для вiдкликання субсидiї протягом шести мiсяцiв з моменту затвердження ДСБ звiту спецiальної групи або звiту Апеляцiйного органу, а також за вiдсутностi домовленостi про компенсацiю, ДСБ повинен надати дозвiл Членовi, який звертається до нього зi скаргою, вжити вiдповiдних контрзаходiв, якi є порiвнюваними зi ступенем та характером визначених несприятливих наслiдкiв, якщо тiльки ДСБ не вирiшить шляхом консенсусу вiдмовити Членовi у такому проханнi.

     7.10. У випадку, коли сторона суперечки вимагає арбiтражу вiдповiдно до параграфа 6 Статтi 22 ДВС, арбiтр повинен визначити, чи є контрзаходи порiвнюваними зi ступенем та характером визначених несприятливих наслiдкiв.

Частина IV: Субсидiї, що не дають пiдстави для вжиття заходiв

Стаття 8
Визначення субсидiй, що не дають пiдстави для ужиття заходiв

     8.1. Субсидiями, що не дають пiдстави для ужиття заходiв, вважаються наступнi:(23)

____________
     (23) Визнається, що Члени СОТ з рiзними цiлями широко надають урядову допомогу, i що той лише факт, що така допомога може не пiдпадати пiд визначення субсидiй, що не дають пiдстави для ужиття заходiв вiдповiдно до положень цiєї Статтi, сам по собi не обмежує можливiсть Членiв надавати таку допомогу.

     (a) субсидiї, що не є адресними у розумiннi Статтi 2;

     (b) субсидiї, що є адресними у розумiннi Статтi 2, але якi виконують всi умови, передбаченi у параграфах 2(a), 2(b) або 2(c) нижче.

     8.2. Незалежно вiд положень Частин III i V, наступнi субсидiї вважаються такими, що не дають пiдстави для ужиття заходiв:

     (a) допомога у науково-дослiднiй дiяльностi, яку ведуть фiрми або вищi навчальнi заклади чи науково-дослiднi заклади на договiрнiй основi з фiрмами, якщо:(24), (25), (26) така допомога становить(27) не бiльше 75 вiдсоткiв вiд вартостi промислових дослiдiв(28) або 50 вiдсоткiв вiд вартостi розробок на доконкурентнiй стадiї(29), (30) а також за умови, що така допомога обмежується винятково:

____________
     (24) Оскiльки очiкується, що цивiльна авiатехнiка пiдлягатиме дiї спецiальних багатостороннiх правил, положення цього пiдпараграфа на неї не поширюються.
     (25) Не пiзнiше нiж через 18 мiсяцiв пiсля набрання чинностi Угодою СОТ, Комiтет з субсидiй i компенсацiйних заходiв, передбачений у Статтi 24 (який у цiй Угодi iменується як "Комiтет"), повинен розглянути дiю положень пiдпараграфа 2(a) з метою внесення всiх необхiдних змiн для удосконалення дiї цих положень. При розглядi можливого внесення змiн Комiтет повинен ретельно переглянути визначення понять, передбачених цим пiдпараграфом, з точки зору досвiду Членiв щодо проведення дослiдницьких програм i роботи у iнших вiдповiдних мiжнародних органiзацiях.
     (26) Положення цiєї Угоди не поширюються на фундаментальну науково-дослiдну дiяльнiсть, яку незалежно ведуть вищi навчальнi заклади або науково-дослiднi заклади. Термiн "фундаментальна науково-дослiдна дiяльнiсть" означає розширення загальнонаукових та технiчних знань, якi не прив'язанi до промислових або комерцiйних цiлей.
     (27) Допустимi рiвнi допомоги у виглядi субсидiй, що не дають пiдстави для ужиття заходiв, передбаченої у цьому пiдпараграфi, встановлюються на основi загальних дозволених витрат, якi здiйснено протягом ведення окремого проекту.
     (28) Термiн "промисловi дослiди" означає спланованi пошуковi або ризиковi дослiди, якi орiєнтованi на винайдення нових знань i ведуться з тiєю метою, щоб такi знання можна було використати у розробцi нових товарiв, виробничих процесiв чи послуг або ж у значному удосконаленнi iснуючих товарiв, виробничих процесiв чи послуг.
     (29) Термiн "розробки на доконкурентнiй стадiї" означає переведення результатiв промислових дослiдiв у план, креслення або макет нових, модифiкованих або удосконалених товарiв, виробничих процесiв чи послуг незалежно вiд того, призначенi вони для продажу чи власного використання, включаючи створення першої експериментальної моделi, яка не є придатною для комерцiйного використання. Вони можуть також включати концептуальнi формулювання та розробку альтернативних товарiв, виробничих процесiв чи послуг i початкових демонстрацiйних або експериментальних проектiв за умови, що цi ж проекти не можуть бути пристосованi або використанi для промислового або комерцiйного застосування. Вони не включають регулярнi або перiодичнi змiни iснуючих товарiв, виробничих лiнiй, виробничих процесiв, послуг та iншi операцiї, здiйснюванi на постiйнiй основi, навiть якщо такi змiни i можуть являти собою удосконалення.
     (30) У випадку програм, що поєднують промисловi дослiди i розробки на доконкурентнiй стадiї, допустимий рiвень допомоги у виглядi субсидiй, що не дають пiдстави для ужиття заходiв, не повинен перевищувати середнiй арифметичний показник допустимих рiвнiв допомоги для цих двох категорiй, який розраховується на основi всiх дозволених витрат, передбачених у пунктах (i) - (v) цього пiдпараграфа.

     (i) витратами на персонал (дослiдникiв, технiчних спецiалiстiв та iнший допомiжний персонал, який зайнятий винятково у веденнi науково-дослiдної дiяльностi);

     (ii) витратами на iнструменти, устаткування, землю та споруди, що використовуються винятково i постiйно (окрiм продажу на комерцiйнiй основi) для ведення науково-дослiдної дiяльностi;

     (iii) витратами на консультацiї та еквiвалентнi послуги, якi використовуються винятково для ведення науково-дослiдної дiяльностi, включаючи купiвлю наукових дослiдiв, технiчних знань, патентiв тощо;

     (iv) додатковими накладними витратами, якi є безпосередньо результатом науково-дослiдної дiяльностi;

     (v) iншими поточними витратами (зокрема, на матерiали, поставки та iнше), якi є безпосередньо результатом науково-дослiдної дiяльностi;

     (b) допомога неблагополучним регiонам на територiї Члена СОТ, яка надається в рамках загального регiонального розвитку,(31) не є адресною (у розумiннi Статтi 2) i розподiляється мiж вiдповiдними регiонами за умови, що:

____________
     (31) Термiн "у рамках загального регiонального розвитку" означає, що регiональнi програми надання субсидiй є частиною узгодженої i загальнозастосовуваної полiтики регiонального розвитку, а також що субсидiї на регiональний розвиток не надаються у iзольованих географiчних точках, якi не мають, або практично не мають, впливу на розвиток регiону.

     (i) кожен неблагополучний регiон повинен являти собою район з чiтко визначеними географiчними межами i власним економiчним та адмiнiстративним устроєм;

     (ii) регiон повинен розглядатися як неблагополучний на основi нейтральних i об'єктивних критерiїв,(32) якi вказують на те, що труднощi у регiонi виникають не лише у результатi тимчасових обставин; такi критерiї повиннi чiтко визначатися у законi, нормативному актi або iншому офiцiйному документi з тим, щоб їх можна було перевiрити;

____________
     (32) Термiн "нейтральнi i об'єктивнi критерiї" означає критерiї, якi не надають переваги iншим регiонам бiльшi, нiж це необхiдно для усунення або зменшення нерiвностей мiж регiонами в рамках полiтики регiонального розвитку. У цьому вiдношеннi програми надання регiональних субсидiй повиннi, зокрема, передбачати максимальнi розмiри допомоги, яку може бути надано на кожний субсидований проект. Такi максимальнi розмiри повиннi бути диференцiйованi залежно вiд ступеня розвитку регiонiв, яким надається допомога, i повиннi виражатися у термiнах iнвестицiйних витрат або витрат на створення робочих мiсць. У межах цих максимальних розмiрiв допомога повинна розподiлятися досить широко i рiвномiрно для того, щоб уникнути переважного використання субсидiї певними пiдприємствами або надання їм субсидiй у непропорцiйно великих обсягах, як це передбачено у Статтi 2.

     (iii) критерiї повиннi включати вимiр економiчного розвитку, який грунтується принаймнi на одному з наступних факторiв:

     - дохiд на душу населення, дохiд домашнiх господарств на душу населення або ВВП на душу населення, який не повинен перевищувати 85 вiдсоткiв вiд середнього показника для даної територiї;

     - рiвень безробiття, який повинен становити принаймнi 110 вiдсоткiв вiд середнього показника по данiй територiї; цi показники повиннi розраховуватися за трирiчний перiод; проте такi розрахунки можуть бути комплексними i включати iншi фактори.

     (c) сприяння у прискоренiй адаптацiї наявних потужностей(33) до нових вимог щодо охорони довколишнього середовища, якi вводяться вiдповiдно до закону та/або нормативного акта i проявляються у бiльших обмеженнях i фiнансових витратах фiрм, за умови, що така допомога:

____________
     (33) Термiн "наявнi потужностi" означає потужностi, якi на момент введення нових вимог щодо охорони довколишнього середовища перебувають в експлуатацiї принаймнi два роки.

     (i) являє собою одноразовий захiд i не є повторюваною;

     (ii) обмежена до 20 вiдсоткiв вiд витрат на адаптацiю;

     (iii) не покриває витрат на замiну й експлуатацiю устаткування, на яке надається допомога, оскiльки такi витрати повиннi повнiстю нести фiрми;

     (iv) прямо прив'язана до планованого фiрмою зменшення забруднення довкiлля i є пропорцiйною йому, а також не покриває економiї на виробничих витратах, якої може бути досягнуто таким чином;

     (v) надається всiм фiрмам, якi можуть пристосувати нове устаткування та/або виробничi процеси.

     8.3. Про застосування програми надання субсидiй, до якої застосовуються положення параграфа 2, Члени повиннi завчасно повiдомляти Комiтет вiдповiдно до положень Частини VII. Будь-яка така iнформацiя повинна бути точною у мiру, достатньою для того, щоб дозволити iншим Членам оцiнити вiдповiднiсть програми умовам i критерiям, передбаченим вiдповiдними положеннями параграфа 2. Члени повиннi також надавати Комiтетовi щорiчно оновлюванi данi щодо програм, про якi вони повiдомили, зокрема iнформацiю про загальнi витрати на кожну програму та про будь-якi змiни програми. Iншi Члени мають право вимагати iнформацiю про окремi випадки надання субсидiй по програмах, про якi було повiдомлено.(34)

____________
     (34) Визнається, що нiщо у цьому положеннi про повiдомлення не вимагає надання конфiденцiйної iнформацiї, в тому числi конфiденцiйної дiлової iнформацiї.

     8.4. За вимогою Члена Секретарiат повинен розглянути повiдомлення, зроблене вiдповiдно до параграфа 3 i, у разi необхiдностi, може вимагати додаткової iнформацiї вiд Члена СОТ, що надає субсидiї, стосовно програми, яка перебуває на розглядi. Секретарiат повiдомляє про свої висновки Комiтет. Комiтет за вимогою повинен оперативно розглянути висновки Секретарiату (або якщо розгляд з боку Секретарiату не вимагався, - то саме повiдомлення) з метою визначення того, чи дотримуються умови та критерiї, визначенi у параграфi 2. Процедура, передбачена у цьому параграфi, повинна бути завершена не пiзнiше, як на першому черговому засiданнi Комiтету, що проводиться пiсля отримання повiдомлення про програму надання субсидiй, за умови, що мiж таким повiдомленням та черговим засiданням Комiтету пройшло принаймнi два мiсяцi. Процедура перегляду, описана у цьому параграфi, повинна також застосовуватися за вимогою у разi суттєвих змiн програми, про якi повiдомляється у щорiчно оновлюваних даних, зазначених у параграфi 3.

     8.5. На вимогу Члена СОТ визначення Комiтетом вiдповiдностi умов та критерiїв, зазначене у параграфi 4, або факт невизначення Комiтетом вiдповiдностi умов та критерiїв, а також, у окремих випадках, порушення умов, передбачених у програмi, про яку було повiдомлено, в обов'язковому порядку передається до арбiтражу. Орган арбiтражу повинен надати свої висновки Членам протягом 120 днiв пiсля того, як справу було передано до цього органу. Окрiм випадкiв, передбачених у цьому параграфi, до процедур арбiтражу, що ведуться вiдповiдно до цього параграфа, застосовується ДВС.

Стаття 9
Консультацiї i дозволенi засоби правового захисту

     9.1. Якщо у ходi виконання програми, зазначеної у параграфi 2 Статтi 8, незалежно вiд того, що програма вiдповiдає критерiям, викладеним у параграфi 2 Статтi 8, Член СОТ матиме пiдстави вважати, що ця програма спричиняє серйознi несприятливi наслiдки певнiй галузi вiтчизняного виробництва цього Члена, зокрема завдає збиткiв, якi було б важко вiдшкодувати, такий Член може звернутися з вимогою про консультацiї до Члена СОТ, який надає або зберiгає субсидiю.

     9.2. Пiсля отримання запиту про консультацiю вiдповiдно до параграфа 1 Член СОТ, який надає або зберiгає таку субсидiю, повинен провести такi консультацiї якомога скорiше. Метою консультацiї є прояснення фактiв та досягнення взаємоприйнятного рiшення.

     9.3. Якщо протягом 60 днiв пiсля вимоги про проведення консультацiй взаємоприйнятного рiшення не досягнуто, Член СОТ, який звернувся з вимогою, може передати справу до Комiтету.

     9.4. У випадку, коли справа передається до Комiтету, останнiй повинен негайно розглянути наявнi факти та докази щодо наслiдкiв, зазначених у параграфi 1. Якщо Комiтет визначить, що такi наслiдки присутнi, вiн може рекомендувати Членовi СОТ, що надає субсидiю, змiнити цю програму таким чином, щоб усунути цi ефекти. Комiтет повинен надати свої висновки протягом 120 днiв пiсля того, як до нього було передано справу вiдповiдно до параграфа 3. У випадку, якщо рекомендацiя не виконується протягом шести мiсяцiв, Комiтет повинен надати дозвiл Членовi СОТ, який звернувся з вимогою, вжити вiдповiдних контрзаходiв, порiвнюваних iз характером та ступенем визначених наслiдкiв.

Частина V: Компенсацiйнi заходи

Стаття 10
Застосування Статтi VI ГАТТ 1994(35)

     Члени СОТ повиннi вживати всiх необхiдних заходiв для забезпечення того, щоб накладення компенсацiйного мита(36) на будь-який товар з територiї будь-якого Члена, який iмпортується на територiю iншого Члена, вiдповiдало Статтi VI ГАТТ 1994 та умовам цiєї Угоди. Компенсацiйнi мита можуть накладатися лише пiсля розслiдування, яке порушується(37) i ведеться вiдповiдно до положень цiєї Угоди та Угоди про сiльське господарство.

____________
     (35) Положення Частин II i III можуть застосовуватися паралельно з положеннями Частини V; проте, вiдносно наслiдкiв конкретної субсидiї на вiтчизняному ринку Члена СОТ, що iмпортує, дозволяється лише одна форма компенсацiї (або компенсацiйне мито, якщо дотримуються вимоги Частини V, або контрзахiд вiдповiдно до Статей 4 i 7). Положення Частин III i V не застосовуються вiдносно заходiв, якi вiдповiдно до Частини IV вважаються такими, що не дають пiдстави для ужиття заходiв. Проте заходи, зазначенi у параграфi 1(a) Статтi 8, можуть пiддаватися розслiдуванню з метою визначення того, чи є вони адресними у розумiннi Статтi 2. Крiм того, у випадку надання субсидiї, зазначеної у параграфi 2 Статтi 8, яка надається за програмою, про яку не було повiдомлено згiдно з параграфом 3 Статтi 8, положення Частин III i IV можуть застосовуватися, але субсидiя вважатиметься як така, що не дає пiдстави для ужиття заходiв, якщо буде встановлено, що вона вiдповiдає нормам, викладеним у параграфi 2 Статтi 8.
     (36) Пiд термiном "компенсацiйне мито" розумiється особливе мито, що стягується для нейтралiзацiї субсидiї, яка надається прямо чи непрямо пiсля виготовлення, виробництва або експорту будь-якого товару, як це передбачено у параграфi 3 Статтi VI ГАТТ 1994.
     (37) Термiн "яке порушується" при його використаннi у цiй Угодi означає процедурнi дiї, за допомогою яких Член СОТ офiцiйно починає розслiдування вiдповiдно до Статтi 11.

Стаття 11
Порушення розслiдування та подальше розслiдування

     11.1. Окрiм випадкiв, передбачених у параграфi 6, розслiдування щодо виявлення наявностi, ступеня та наслiдкiв будь-якої субсидiї порушується пiсля письмового звернення виробникiв галузi вiтчизняного виробництва або вiд їхнього iменi.

     11.2. Звернення вiдповiдно до параграфа 1 повинно включати достатнi докази наявностi (a) субсидiї та, якщо це можливо, її обсягiв; (b) шкоди у розумiннi Статтi VI ГАТТ 1994, як вона тлумачиться цiєї Угодою, а також (c) причинно-наслiдкового зв'язку мiж субсидуванням iмпорту та шкодою, якої нiбито було завдано. Просте ствердження, не пiдкрiплене вiдповiдними доказами, не може вважатися достатнiм для виконання вимог цього параграфа. Звернення повинно мiстити таку iнформацiю, яка є в розумних межах доступною особi, що подає звернення:

     (i) визначення особи, що подає звернення, та опис обсягiв i вартостi вiтчизняного виробництва такою особою аналогiчного товару. У випадку, коли письмове звернення подається вiд iменi галузi вiтчизняного виробництва, у зверненнi повиннi визначатися така галузь вiтчизняного виробництва, вiд iменi якої воно подається, шляхом перелiку всiх вiдомих вiтчизняних виробникiв аналогiчного товару (або об'єднань вiтчизняних виробникiв аналогiчного товару), а також, у мiру можливостi, зазначення обсягiв та вартостi вiтчизняного виробництва, яке припадає на цих виробникiв;

     (ii) повний опис товару, який нiбито субсидується, назви країни або країн походження такого експорту, визначення кожного вiдомого експортера або iноземного виробника, а також перелiк вiдомих осiб, що iмпортують такий товар;

     (iii) докази щодо iснування, обсягу та характеру субсидiї, про яку йдеться;

     (iv) докази щодо завдання шкоди галузi вiтчизняного виробництва через наслiдки субсидiї в результатi субсидування iмпорту; такi докази включають iнформацiю про зростання обсягiв нiбито субсидованого iмпорту, вплив цього iмпорту на цiни аналогiчних товарiв на вiтчизняному ринку та подальший вплив iмпорту на галузь вiтчизняного виробництва, який показується на основi вiдповiдних факторiв та показникiв, що характеризують стан галузi вiтчизняного виробництва, а саме таких, якi перелiчено у параграфах 2 i 4 Статтi 15.

     11.3. Органи влади повиннi розглянути коректнiсть та вiдповiднiсть доказiв, що надаються у зверненнi, з тим, щоб визначити, чи є докази достатнiми для того, аби обгрунтувати порушення розслiдування.

     11.4. Розслiдування вiдповiдно до параграфа 1 не буде порушено, якщо органи влади не визначать на пiдставi вивчення ступеня пiдтримки або незгоди щодо звернення, яку висловлять(38) вiтчизнянi виробники аналогiчного товару, чи насправдi звернення подається вiд iменi галузi вiтчизняного виробництва.(39) Вважається, що звернення зроблено "виробниками галузi вiтчизняного виробництва або вiд їхнього iменi", якщо його пiдтримано тими вiтчизняними виробниками, сукупний обсяг виробництва яких становить бiльше, нiж 50 вiдсоткiв вiд загального обсягу виробництва аналогiчного товару тiєю частиною галузi вiтчизняного виробництва, яка повинна висловити свою пiдтримку або незгоду щодо звернення. Проте розслiдування не порушуватиметься у випадку, коли на вiтчизняних виробникiв, якi прямо пiдтримують звернення, припадає менше 25 вiдсоткiв вiд загального обсягу виробництва аналогiчного товару у всiй галузi вiтчизняного виробництва.

____________
     (38) У випадку комплексних галузей виробництва, якi нараховують надзвичайно велику кiлькiсть виробникiв, органи влади можуть визначати пiдтримку або незгоду шляхом використання статистично коректних вибiркових методiв.
     (39) Членам СОТ вiдомо, що на територiї деяких Членiв подавати або пiдтримувати звернення про розслiдування згiдно з параграфом 1 можуть працiвники вiтчизняних виробникiв аналогiчного товару або представники цих працiвникiв.

     11.5. Якщо не прийнято рiшення про порушення розслiдування, органи влади повиннi уникати будь-якого надання гласностi зверненню про порушення розслiдування.

     11.6. Якщо за особливих обставин вiдповiднi органи влади вирiшать порушити розслiдування, не отримавши письмового звернення про це вiд виробникiв галузi вiтчизняного виробництва або вiд їхнього iменi, вони повиннi вдаватися до нього лише за умови, що мають достатнi докази iснування субсидiї, шкоди та причинно-наслiдкового зв'язку, зазначенi у параграфi 2, для того, аби обгрунтувати порушення розслiдування.

     11.7. Докази як стосовно субсидiї, так i шкоди розглядаються одночасно (a) при прийняттi рiшення щодо порушення чи непорушення розслiдування i (b) пiсля прийняття такого рiшення у ходi розслiдування, починаючи не пiзнiше, нiж у перший день, коли може бути застосовано тимчасовi заходи вiдповiдно до положень цiєї Угоди.

     11.8. У випадках, коли товари не iмпортуються прямо з країни походження, а експортуються до країни iмпортуючого Члена СОТ з третьої країни, положення цiєї Угоди можуть застосовуватися у повному обсязi, а господарська операцiя (операцiї) для цiлей цiєї Угоди розглядатиметься як така, що вiдбулася мiж країною походження та iмпортуючим Членом СОТ.

     11.9. Звернення вiдповiдно до параграфа 1 вiдхиляється, а розслiдування оперативно припиняється вiдразу ж пiсля того, як вiдповiднi органи влади переконаються в тому, що доказiв щодо надання субсидiй або наявностi шкоди, достатнiх для ведення справи, немає. Розслiдування негайно припиняється у випадках, коли обсяг субсидiї є величиною de minimis або коли обсяг субсидованого iмпорту, фактичний чи потенцiйний, чи шкоди, є незначним. Для цiлей цього параграфа обсяг субсидiї вважатиметься de minimis, якщо субсидiя становить менше нiж 1 вiдсоток вiд вартостi такого iмпорту.

     11.10. Розслiдування не повинно перешкоджати процедурам митної очистки.

     11.11. Окрiм особливих випадкiв, розслiдування повиннi завершатися протягом одного року i у будь-якому разi не бiльше нiж через 18 мiсяцiв пiсля їх порушення.

Стаття 12
Докази

     12.1. Зацiкавленi Члени СОТ та всi зацiкавленi сторони у розслiдуваннi з компенсацiйних мит повиннi повiдомлятися про iнформацiю, якої вимагають органи влади, а також отримувати повну можливiсть надавати у письмовiй формi всi докази, якi вони вважають за придатнi для такого розслiдування.

     12.1.1. Експортери, закордоннi виробники або зацiкавленi Члени СОТ, що отримують анкети, якi використовуються для розслiдування з компенсацiйних мит, повиннi мати принаймнi 30 днiв для вiдповiдi.(40) Належна увага повинна придiлятися будь-якому проханню про продовження 30-денного термiну, i пiсля пояснення причини таке продовження повинно надаватися всякий раз, коли воно є можливим.

____________
     (40) Як загальне правило, гранична дата для експортерiв вiдраховується вiд дня отримання анкети, яка для цих цiлей вважатиметься отриманою через тиждень пiсля того, як її було вiдправлено респонденту або передано вiдповiдному дипломатичному представнику експортуючого Члена СОТ або ж, у випадку окремої митної територiї, яка є Членом СОТ, - офiцiйному представнику експортуючої територiї.

     12.1.2. При дотриманнi вимог щодо захисту конфiденцiйної iнформацiї докази, що надаються у письмовiй формi одним зацiкавленим Членом СОТ або зацiкавленою стороною, повиннi оперативно надаватися iншим зацiкавленим Членам СОТ або зацiкавленим сторонам, що беруть участь у розслiдуваннi.

     12.1.3. Пiсля порушення розслiдування органи влади повиннi надати повний текст письмового звернення, отриманого ними вiдповiдно до параграфа 1 Статтi 11, вiдомим експортерам(41) та органам влади експортуючого Члена СОТ, а також за вимогою надавати iншим зацiкавленим сторонам. Належна увага повинна звертатися на захист конфiденцiйної iнформацiї, як це передбачено у параграфi 4.

____________
     (41) Зрозумiло, що у випадках, коли кiлькiсть експортерiв занадто велика, повний текст звернення повинен надаватися тiльки органам влади експортуючого Члена СОТ або вiдповiдному торговельному об'єднанню, якi потiм повиннi передати копiї зацiкавленим експортерам.

     12.2. Зацiкавленi Члени СОТ i зацiкавленi сторони також мають право надавати iнформацiю в уснiй формi пiсля обгрунтування такої необхiдностi. У випадках, коли така iнформацiя надається в уснiй формi, зацiкавленi Члени СОТ i зацiкавленi сторони згодом будуть повиннi надати цю ж iнформацiю у письмовiй формi. Будь-яке рiшення органiв розслiдування може грунтуватися лише на такiй iнформацiї та аргументах, якi знаходяться в архiвах письмових документiв таких органiв i якi за вимогою надавалися зацiкавленим Членам СОТ i зацiкавленим сторонам, що беруть участь у розслiдуваннi (при цьому вiдповiдна увага придiлялася необхiдностi захисту конфiденцiйної iнформацiї).

     12.3. Органи влади повиннi, коли це можливо, своєчасно надавати можливiсть всiм зацiкавленим Членам СОТ i зацiкавленим сторонам ознайомитися з iнформацiєю, яка стосується їхнiх випадкiв, яка не є конфiденцiйною, як це визначено у параграфi 4, i яка використовується органами влади для ведення розслiдування з компенсацiйних мит, а також пiдготувати доповiдi на основi цiєї iнформацiї.

     12.4. Будь-яка iнформацiя, яка за своїм характером є конфiденцiйною (наприклад, тому, що її розкриття надало б суттєвої конкурентної переваги конкурентовi, або тому, що її розкриття спричинило б значнi несприятливi наслiдки для особи, що її надає, або для особи, вiд якої особа, що надає iнформацiю, її сама отримала) або яка надається на конфiденцiйнiй основi сторонами розслiдування, повинна у разi наведення поважної причини розглядатися органами влади як конфiденцiйна. Така iнформацiя не розголошується без спецiального дозволу сторони, що її надає.(42)

____________
     (42) Членам СОТ вiдомо, що на територiї деяких Членiв може вимагатися розкриття iнформацiї у стислому виглядi в порядку, який передбачає її захист.

     12.4.1. Органи влади повиннi вимагати вiд зацiкавлених Членiв СОТ або зацiкавлених сторiн, що надають конфiденцiйну iнформацiю, подання неконфiденцiйного узагальнювального резюме такої iнформацiї. Цi резюме повиннi бути достатньо докладними для того, щоб дозволити зрозумiти сутнiсть iнформацiї, яка подається на конфiденцiйнiй основi. У виняткових випадках, такi Члени СОТ або сторони можуть зазначити, що така iнформацiї не пiддається узагальненню. У таких виняткових випадках повинно надаватися пояснення причин, з яких узагальнення iнформацiї не є можливим.

     12.4.2. Якщо органи влади виявлять, що прохання про конфiденцiйнiсть не є виправданим i якщо особа, що надає iнформацiю, не бажає надати гласностi цiй iнформацiї або дозволити її розголошення у формi узагальнювального резюме, цi органи можуть iгнорувати таку iнформацiю, якщо їм не буде надано пiдтвердження з вiдповiдного джерела про те, що ця iнформацiя є достовiрною.(43)

____________
     (43) Члени СОТ згоднi з тим, що прохання про конфiденцiйнiсть не повинно вiдхилятися самовiльно. Члени також згоднi з тим, що орган розслiдування може подати прохання про звiльнення вiд статусу конфiденцiйної лише вiдносно iнформацiї, що стосується розслiдування.

     12.5. За винятком обставин, передбачених у параграфi 7, органи влади в ходi розслiдування повиннi переконатися щодо коректностi iнформацiї, яку надають зацiкавленi Члени СОТ або зацiкавленi сторони i на якiй грунтуються висновки цих органiв.

     12.6. Органи розслiдування можуть проводити розслiдування на територiї iнших Членiв СОТ,i коли це є необхiдним, за умови, що вони завчасно попередять такого Члена i що такий Член не заперечує проти розслiдування. Крiм того, органи розслiдування можуть проводити розслiдування у примiщеннях фiрми i можуть вивчати документацiю фiрми, якщо (a) фiрма на це згодна i (b) такого Члена СОТ попереджено i вiн не заперечує проти розслiдування. До розслiдувань у примiщеннях фiрми застосовуються процедури, передбаченi у Додатку VI. При дотриманнi вимог щодо захисту конфiденцiйної iнформацiї органи влади повиннi оголосити результати будь-якого такого розслiдування фiрмам, яких вони стосуються (або забезпечити їх надання вiдповiдно до параграфа 8) i можуть оголосити такi результати особам, що подавали звернення.

     12.7. У випадках, коли будь-який зацiкавлений Член СОТ або зацiкавлена сторона вiдмовляє у доступi до необхiдної iнформацiї, чи iншим чином не надає її протягом розумного перiоду часу, чи суттєво перешкоджає веденню розслiдування, попереднi i остаточнi визначення, як стверджувального, так i заперечувального характеру, можуть робитися на пiдставi наявних фактiв.

     12.8. Перед тим, як робити остаточне визначення, органи влади повиннi поiнформувати всiх зацiкавлених Членiв СОТ та зацiкавленi сторони про суттєвi факти, якi перебувають у розглядi i якi являють собою основу для прийняття рiшення щодо застосування остаточних заходiв. При такому повiдомленнi сторонам надається достатньо часу для захисту їхнiх iнтересiв.

     12.9. Для цiлей цiєї Угоди, "зацiкавленi сторони" включають:

     (i) експортера, iноземного виробника або iмпортера товару, щодо якого ведеться розслiдування або ж торговельне чи виробниче об'єднання, бiльшiстю членiв якого є виробники, експортери чи iмпортери такого товару;

     (ii) виробника аналогiчного товару у країнi iмпортуючого Члена СОТ або торговельне чи виробниче об'єднання, бiльшiсть членiв якого виробляють такий аналогiчний товар на територiї iмпортуючого Члена СОТ.

     Цей перелiк не забороняє Членам СОТ включати до числа зацiкавлених сторiн вiтчизнянi або iноземнi сторони, крiм тих, що вже зазначенi вище.

     12.10. Органи влади повиннi надати можливостi промисловим користувачам товару, що перебуває пiд розслiдуванням, i представницьким органiзацiям споживачiв (у тих випадках, коли товар, як правило, продається у роздрiбнiй торгiвлi) надати iнформацiю, яка стосується розслiдування, щодо iснування субсидiї, шкоди та причинно-наслiдкового зв'язку.

     12.11. Органи влади повиннi придiляти належну увагу труднощам, що можуть виникнути у зацiкавлених сторiн, зокрема невеликих компанiй, при поданнi iнформацiї на їхню вимогу i надавати їм будь-яку можливу пiдтримку.

     12.12. Процедури, означенi вище, не мають на метi завадити органам влади Члена СОТ оперативно дiяти в планi порушення розслiдування, досягнення попереднiх або остаточних визначень, чи то стверджувального, чи заперечувального характеру, або ж застосування попереднiх чи остаточних заходiв вiдповiдно до положень цiєї Угоди.

Стаття 13
Консультацiї

     13.1. Вiдразу ж пiсля прийняття звернення вiдповiдно до Статтi 11 та у будь-якому разi до порушення розслiдування Члени СОТ, товари яких можуть пiддатися такому розслiдуванню, повиннi бути запрошенi на консультацiї з метою прояснення ситуацiї з питань, зазначених у параграфi 2 Статтi 11, та досягнення взаємоузгодженого рiшення.

     13.2. Крiм того, протягом всього термiну розслiдування Членам СОТ, товари яких є предметом такого розслiдування, повинна надаватися розумна можливiсть продовжити консультацiї з метою прояснення фактичної ситуацiї та досягнення взаємоузгодженого рiшення(44).

____________
     (44) Вiдповiдно до положень цього параграфа зокрема важливо, щоб жодних визначень стверджувального характеру, анi попереднiх, анi остаточних, не робилося без надання розумної можливостi для проведення консультацiй. Такi консультацiї можуть бути основою для процедурних дiй вiдповiдно до положень Частин II, III або X.

     13.3. Без обмеження зобов'язань про надання розумної можливостi для консультацiї цi положення стосовно консультацiй не мають на метi завадити органам влади Члена СОТ оперативно дiяти в планi порушення розслiдування, досягнення попереднiх або остаточних визначень, чи то стверджувального, чи заперечувального характеру, або ж застосування попереднiх чи остаточних заходiв вiдповiдно до положень цiєї Угоди.

     13.4. Член СОТ, який має намiр порушити розслiдування або веде таке розслiдування, повинен за вимогою Члена або Членiв СОТ, товари яких пiддаються такому розслiдуванню, надати їм доступ до неконфiденцiйних доказiв, включаючи неконфiденцiйне резюме конфiденцiйних даних, якi використовуються для порушення або ведення розслiдування.

Стаття 14
Розрахунок обсягу субсидiї як розмiру вигоди для її отримувача

     Для цiлей Частини V будь-який метод, який використовується органом розслiдування для розрахунку розмiру вигоди, що надається отримувачу субсидiї, згiдно з параграфом 1 Статтi 1, повинен визначатися внутрiшнiм законодавством або нормативними актами Члена СОТ, а його застосування у кожному випадку повинно бути транспарентним i адекватно пояснюватися. Крiм того, будь-який з таких методiв повинен вiдповiдати таким принципам:

     (a) придбання урядом акцiонерного капiталу не вважатиметься наданням вигоди, якщо тiльки iнвестицiйне рiшення не може бути визнане як таке, що є несумiсним зi звичайною iнвестицiйною практикою (включаючи придбання ризикового капiталу) приватних iнвесторiв на територiї цього Члена СОТ;

     (b) позика, що надається урядом, не вважатиметься наданням вигоди, якщо тiльки не має рiзницi мiж сумою, що виплачує фiрма - отримувач позики за урядовою позикою, i сумою, яку б така фiрма виплачувала за порiвнюваною комерцiйною позикою, яку б ця фiрма могла реально отримати на ринку. У цьому випадку вигодою вважається рiзниця мiж цими двома сумами;

     (c) гарантiя позики з боку уряду не вважатиметься наданням вигоди, якщо тiльки не має рiзницi мiж сумою, що виплачує фiрма - отримувач гарантiї за гарантованою урядом позикою, i сумою, яку б така фiрма виплачувала за порiвнюваною комерцiйною позикою за умови вiдсутностi урядової гарантiї. У цьому випадку вигодою вважається рiзниця мiж цими двома сумами з поправкою на рiзницю у комiсiйних платежах;

     (d) надання товарiв чи послуг або придбання товарiв чи послуг урядом не вважатиметься наданням вигоди, якщо тiльки надання товарiв чи послуг не здiйснюється за винагороду меншу, нiж адекватна, або придбання не здiйснюється за винагороду бiльшу, нiж адекватна. Адекватнiсть винагороди визначається вiдносно домiнуючої кон'юнктури ринку на такий товар чи послугу у країнi надання або придбання (у тому числi цiни, якостi, наявностi, лiквiдностi, транспортування та iнших умов продажу чи купiвлi).

Стаття 15
Визначення шкоди(45)

     15.1. Визначення шкоди в цiлях Статтi VI ГАТТ 1994 повинно грунтуватися на позитивних доказах i включати об'єктивне вивчення як (a) обсягу субсидованого iмпорту та впливу субсидованого iмпорту на цiни аналогiчних товарiв(46) на вiтчизняному ринку, так i (b) подальший вплив цього iмпорту на вiтчизняних виробникiв таких товарiв.

____________
     (45) Якщо не передбачено iнше, за цiєю Угодою "шкода" означає завдання суттєвої шкоди галузi вiтчизняного виробництва, загрозу завдання суттєвої шкоди галузi вiтчизняного виробництва або суттєву затримку у становленнi такої галузi i тлумачиться вiдповiдно до положень цiєї Статтi.
     (46) У цiй Угодi термiн "аналогiчний товар" ("like product", "produit similaire", "подiбний товар") тлумачиться як товар, який є iдентичним, тобто подiбним у всiх вiдношеннях до товару, що розглядається, або, за вiдсутностi такого товару, iнший товар, який хоч i не є подiбним у всiх вiдношеннях, має характеристики, що дуже подiбнi до характеристик товару, який розглядається.

     15.2. Щодо обсягу субсидованого iмпорту органи розслiдування повиннi розглянути, чи вiдбулося значне зростання субсидованого iмпорту, чи то в абсолютному, чи у вiдносному виразi до виробництва або споживаннi у країнi iмпортуючого Члена СОТ. Щодо впливу субсидованого iмпорту на цiни органи розслiдування повиннi розглянути, чи вiдбулося значне заниження цiни в результатi субсидування iмпорту у порiвняннi з цiною аналогiчного товару iмпортуючого Члена СОТ або чи є впливом такого iмпорту значне стримання цiн iншим чином чи значне запобiгання зростанню цiн, яке б виникло у протилежному випадку. Жоден з цих факторiв окремо, анi кiлька з них разом не обов'язково являють собою пiдставу для прийняття остаточного рiшення.

     15.3. У тому випадку, коли розслiдуванню з компенсацiйних мит одночасно пiддається iмпорт товару бiльше нiж з однiєї країни, органи розслiдування можуть у сукупностi оцiнювати вплив такого iмпорту лише тодi, коли вони визначать, що (a) обсяги субсидiй вiдносно iмпорту з кожної країни перевищують величину de minimis, як це визначено у параграфi 9 Статтi 11, i що iмпорт з кожної з країн не є незначним, i (b) сукупна оцiнка впливу iмпорту є придатною в контекстi умов конкуренцiї мiж iмпортованими товарами, а також умов конкуренцiї мiж iмпортованими товарами i аналогiчними вiтчизняними товарами.

     15.4. Вивчення впливу субсидованого iмпорту на вiдповiдну галузь вiтчизняного виробництва повинно включати оцiнку всiх вiдповiдних економiчних факторiв та показникiв, якi характеризують стан галузi, в тому числi реального i потенцiйного зменшення обсягiв виробництва, продажу, частки ринку, прибуткiв, продуктивностi працi, доходiв вiд iнвестицiй або використання основних фондiв; факторiв, що впливають на цiни на вiтчизняному ринку; реального i потенцiйного впливу на рух грошових коштiв, товарно-матерiальнi запаси, зайнятiсть, заробiтну платню, економiчне зростання, можливостi залучення капiталу або iнвестицiй, а також, у випадку сiльського господарства, визначення того, чи вiдбулося збiльшення витрат за програмами урядової пiдтримки. Цей перелiк не є вичерпним, причому жоден з цих факторiв окремо, анi декiлька з них разом не обов'язково являють собою пiдставу для прийняття остаточного рiшення.

     15.5. Повинно бути доведено, що субсидування iмпорту через наслiдки(47) субсидiй завдають шкоди у розумiннi цiєї Угоди. Доведення причинно-наслiдкового зв'язку мiж субсидуванням iмпорту та завданням шкоди галузi вiтчизняного виробництва повинно грунтуватися на вивченнi всiх вiдповiдних доказiв, якi є у розпорядженнi органiв влади. Органи влади повиннi також вивчити будь-якi iншi вiдомi їм фактори крiм субсидування iмпорту, якi одночасно завдають шкоди цiй галузi вiтчизняного виробництва. Розмiр шкоди, викликаної такими iншими факторами, не повинен приписуватися субсидуванню iмпорту. Фактори, якi можуть бути придатними у цьому планi, включають, inter alia, обсяги та цiни несубсидованого iмпорту такого товару, зменшення попиту або змiни в структурi споживання, практику обмеження торгiвлi iноземних та вiтчизняних виробникiв i конкуренцiю мiж ними, розвиток технологiї, показники експорту i продуктивнiсть галузi вiтчизняного виробництва.

____________
     (47) Як це передбачено у параграфах 2 i 4.

     15.6. Вплив субсидованого iмпорту повинен оцiнюватися вiдносно вiтчизняного виробництва аналогiчного товару, якщо наявнi данi дозволяють вiдокремити визначення такого виробництва на основi таких критерiїв, як виробничий процес, обсяг продажу та прибуток виробника. Якщо таке вiдокремлене визначення такого виробництва не є можливим, вплив субсидованого iмпорту оцiнюється на основi вивчення виробництва найвужчої групи або асортименту товарiв, який включає аналогiчний товар i по якому може бути надано необхiдну iнформацiю.

     15.7. Визначення загрози завдання суттєвої шкоди повинно грунтуватися на фактах, а не на голослiвних ствердженнях, здогадках або маловiрогiднiй можливостi. Змiна обставин, яка б спричинила ситуацiю, за якої б субсидiя завдала шкоди, повинна бути чiтко передбачувана i неминуча. При визначеннi щодо наявностi загрози завдання суттєвої шкоди органи розслiдування повиннi розглядати, inter alia, такi фактори, як:

     (i) характер субсидiї або субсидiй, про якi йдеться, та вплив на торгiвлю, виникнення якого є вiрогiдним в результатi їх застосування;

     (ii) значнi темпи зростання iмпорту субсидованих товарiв на вiтчизняний ринок, якi вказують на вiрогiднiсть значного збiльшення обсягiв iмпорту;

     (iii) достатня кiлькiсть вiльних основних фондiв в експортера або неминуче суттєве зростання такої кiлькостi, яке вказує на вiрогiднiсть значного збiльшення iмпорту субсидованих товарiв на ринок iмпортуючого Члена СОТ, з урахуванням наявностi iнших експортних ринкiв, якi могли б поглинути додатковi обсяги експорту;

     (iv) визначення, чи здiйснюється iмпорт за цiнами, що матимуть значний вплив у планi зниження чи стримування вiтчизняних цiн i, вiрогiдно, збiльшили б попит на подальший iмпорт;

     (v) матерiальнi запаси товару, щодо якого порушено розслiдування.

     Жоден з цих факторiв сам по собi не обов'язково являє собою пiдставу для прийняття остаточного рiшення, але сукупнiсть розглянутих факторiв повинна приводити до висновку, що подальше зростання субсидованого iмпорту є неминучим i що у разi незастосування захисних дiй буде завдано суттєвої шкоди.

     15.8. Щодо випадкiв, коли виникає загроза завдання шкоди з боку субсидованого iмпорту, застосування компенсацiйних заходiв розглядатиметься i вживатиметься з особливою увагою.

Стаття 16
Визначення галузi вiтчизняного виробництва

     16.1. Для цiлей цiєї Угоди, термiн "галузь вiтчизняного виробництва" повинен, окрiм випадкiв, передбачених у параграфi 2, тлумачитися як такий, що стосується сукупностi вiтчизняних виробникiв аналогiчних товарiв або тих iз них, сукупний обсяг виробництва яких становить основну частину загального обсягу виробництва таких товарiв, окрiм випадкiв, коли виробники пов'язанi(48) з експортерами або iмпортерами, або ж самi є iмпортерами нiбито субсидованого товару чи аналогiчного товару з iнших країн - в таких випадках термiн "галузь вiтчизняного виробництва" може тлумачитися як такий, що стосується решти таких виробникiв.

____________
     (48) Для цiлей цього параграфа виробники вважаються пов'язаними з експортерами або iмпортерами тiльки, якщо: (a) один з них прямо чи непрямо контролює iншого; (b) обидва з них прямо чи непрямо контролюються третьою особою; або (c) вони разом прямо чи непрямо контролюють третю особу за умови, коли є пiдстави вважати або пiдозрювати, що наслiдки такого зв'язку є такими, що вiн примушує виробника поводитися iнакше, анiж iншi виробники, якi не перебувають у такому зв'язку. Для цiлей цього параграфа вважатиметься, що один суб'єкт контролює iншого тодi, коли перший може юридично або фактично обмежувати чи спрямовувати дiяльнiсть останнього.

     16.2. За виняткових обставин територiю Члена СОТ може бути вiдносно даного виробництва роздiлено на два або бiльше конкурентних ринкiв, а виробники на кожному з ринкiв можуть вважатися за окрему галузь виробництва, якщо (a) виробники на такому ринку продають весь або майже весь вироблений товар на цьому ринку i (b) попит на цьому ринку не задовольняється скiльки-небудь значною мiрою виробниками такого товару, якi розташованi на iншiй частинi територiї Члена СОТ. За таких обставин може бути встановлено, що шкода iснує навiть i тодi, коли основнiй частинi загальної галузi вiтчизняного виробництва не завдано шкоди, за умови, що субсидований iмпорт сконцентровано на такому iзольованому ринку, а також що субсидований iмпорт завдає шкоди виробникам, що виробляють весь або майже весь товар на цьому ринку.

     16.3. Коли галузь вiтчизняного виробництва тлумачиться як сукупнiсть виробникiв у певному районi, тобто ринку, як це визначено у параграфi 2, компенсацiйнi мита повиннi стягуватися лише з тих iз цих товарiв, якi поставлено у цей район для кiнцевого споживання. Коли законодавство iмпортуючого Члена СОТ не дозволяє стягнення компенсацiйних мит на такiй основi, iмпортуючий Член СОТ може стягувати компенсацiйнi мита без обмеження, якщо тiльки (a) експортерам було надано можливiсть припинити експорт до такого району за зниженими в результатi надання субсидiї цiнами або надати iнших гарантiй вiдповiдно до Статтi 18, проте вiдповiднi гарантiї своєчасно ними надано не було i (b) такi мита не можуть стягуватися з товарiв конкретних виробникiв, якi здiйснюють поставки до цього району.

     16.4. У випадку, коли двi або бiльше країн досягли вiдповiдно до положень параграфа 8(a) Статтi XXIV ГАТТ 1994 такого рiвня iнтеграцiї, що мають характернi ознаки єдиного, об'єднаного ринку, галузь виробництва у всьому районi iнтеграцiї вважатиметься за галузь вiтчизняного виробництва, як її визначено у параграфах 1 i 2.

     16.5. До цiєї Статтi застосовуються положення параграфа 6 Статтi 15.

Стаття 17
Тимчасовi заходи

     17.1. Тимчасовi заходи можуть вживатися тiльки тодi, коли:

     (a) вiдповiдно до положень Статтi 11 порушено розслiдування, з цього приводу було зроблено повiдомлення i зацiкавленим Членам СОТ та зацiкавленим сторонам було надано вiдповiдну можливiсть надати iнформацiю i висловити свої мiркування;

     (b) зроблено попереднє визначення стверджувального характеру щодо того, що факт надання субсидiї iснує i що в результатi субсидування iмпорту було завдано шкоди галузi вiтчизняного виробництва;

     (c) вiдповiднi органи вважають такi заходи за необхiднi з тим, аби запобiгти завданню шкоди за час ведення розслiдування.

     17.2. Тимчасовi заходи можуть набирати форми тимчасових компенсацiйних мит, сплата яких гарантується грошовими депозитами або зобов'язаннями, сума яких дорiвнює тимчасово розрахованiй сумi субсидування.

     17.3. Тимчасовi заходи не повиннi застосовуватися ранiше нiж через 60 днiв пiсля дати порушення розслiдування.

     17.4. Застосування тимчасових заходiв обмежується якомога меншим перiодом, який не повинен перевищувати чотири мiсяцi.

     17.5. При застосуваннi тимчасових заходiв дотримуються вiдповiднi положення Статтi 19.

Стаття 18
Зобов'язання

     18.1. Процедуру розслiдування може(49) бути тимчасово чи остаточно припинено без застосування тимчасових заходiв або накладення компенсацiйних мит пiсля отримання задовiльних добровiльних зобов'язань, вiдповiдно до яких:

____________
     (49) Слово "може" не повинно тлумачитися як таке, що дозволяє одночасне продовження процедур i виконання зобов'язань, окрiм випадкiв, передбачених у параграфi 4.

     (a) уряд експортуючого Члена СОТ погодиться вiдмiнити, або обмежити субсидiю, або вжити iнших заходiв щодо її впливу; або

     (b) експортер погодиться переглянути свої цiни таким чином, щоб органи розслiдування визнали, що шкiдливий вплив субсидiї усунуто. Пiдвищення цiн за такими зобов'язаннями не повиннi бути вищими, нiж це необхiдно для компенсацiї суми субсидiї. Бажано, щоб пiдвищення цiн були меншими за суму субсидiї, якщо таке пiдвищення є достатнiм для усунення шкоди, що завдається галузi вiтчизняного виробництва.

     18.2. Зобов'язання не вимагатимуться i не прийматимуться, якщо органи влади iмпортуючого Члена СОТ не зроблять попереднього визначення стверджувального характеру щодо факту надання субсидiй i завдання шкоди у результатi їх надання, а також, у випадку зобов'язань з боку експортерiв, не отримають згоди вiд експортуючого Члена.

     18.3. Запропонованi експортуючим Членом СОТ зобов'язання не обов'язково повиннi прийматися iмпортуючим, якщо органи влади останнього вважають, що їх прийняття є неможливим з практичної точки зору, наприклад, якщо кiлькiсть реальних або потенцiйних експортерiв занадто велика, або з iнших причин, включаючи загальнополiтичнi мiркування. У разi виникнення такої ситуацiї, якщо це можливо, органи влади повиннi навести експортеровi причини, якi привели їх до висновку, що прийняття зобов'язань не є можливим, а також у мiру можливостi надати експортеровi можливiсть висловити свої зауваження з цього приводу.

     18.4. Якщо зобов'язання приймається, розслiдування факту наявностi субсидiй та завдання шкоди, однак, не завершуватиметься, якщо цього бажає експортуючий Член СОТ i так вирiшує iмпортуючий Член. У такому разi, якщо буде винесено визначення заперечувального характеру щодо факту наявностi субсидiй або завдання шкоди, зобов'язання автоматично втрачає силу, окрiм випадкiв, коли таке визначення виноситься в основному завдяки наявностi зобов'язання. У таких випадках вiдповiднi органи влади можуть вимагати, щоб зобов'язання зберiгалося протягом розумного термiну часу, який вiдповiдає положенням цiєї Угоди. У випадку, коли робиться визначення стверджувального характеру щодо факту наявностi субсидiй або завдання шкоди, зобов'язання продовжує залишатися в силi вiдповiдно до його умов i положень цiєї Угоди.

     18.5. Органи влади iмпортуючого Члена СОТ можуть запропонувати прийняття експортером цiнових зобов'язань, але жоден експортер не примушується приймати такi зобов'язання. Той факт, що уряди чи експортери не пропонують взяти на себе такi зобов'язання або не погоджуються на пропозицiю прийняти їх на себе, нi у якому разi не повинен впливати на розгляд справи. Проте органи влади можуть визначити, що загроза завдання шкоди є бiльш вiрогiдною, якщо продовжуватиметься субсидування iмпорту.

     18.6. Органи влади iмпортуючого Члена СОТ можуть вимагати вiд будь-якого уряду або експортера, вiд яких було прийнято зобов'язання, перiодичного надання iнформацiї, що стосується виконання такого зобов'язання, а також надання дозволу на перевiрку вiдповiдних даних. У разi порушення зобов'язання органи влади iмпортуючого Члена СОТ можуть, за цiєю Угодою та вiдповiдно до її положень, вдатися до оперативних дiй, якi можуть включати негайне застосування тимчасових заходiв на основi всiєї наявної iнформацiї. У таких випадках з товарiв, якi ввезено для споживання не бiльше нiж за 90 днiв до застосування таких тимчасових заходiв, можуть стягуватися остаточнi мита вiдповiдно до цiєї Угоди, за винятком iмпортних товарiв, якi було ввезено до порушення зобов'язання.

Стаття 19
Накладення i стягнення компенсацiйних мит

     19.1. Якщо пiсля здiйснення розумних зусиль щодо завершення консультацiй Член СОТ робить остаточне визначення про наявнiсть субсидiї та її обсяг, а також про те, що внаслiдок впливу субсидiї iмпорт завдає шкоди, вiн може накласти компенсацiйне мито вiдповiдно до положень цiєї Статтi, якщо тiльки субсидiю або субсидiї не буде вiдкликано.

     19.2. Рiшення щодо накладення компенсацiйного мита у випадках, коли виконуються усi вимоги до його накладення, а також рiшення щодо того, чи повинен розмiр такого компенсацiйного мита дорiвнювати всiй сумi субсидiї або бути менший за неї, повиннi прийматися органами влади iмпортуючого Члена. Бажано, щоб накладення мита мало рекомендацiйний характер на територiї всiх Членiв, щоб мито було меншим за загальну суму субсидiї, якщо таке менше мито є достатнiм для усунення шкоди, що завдається галузi вiтчизняного виробництва, а також щоб встановлювалися процедури, якi б дозволяли вiдповiдним органам належним чином враховувати подання вiд вiтчизняних зацiкавлених сторiн,(50) для iнтересiв яких могли виникнути несприятливi наслiдки в результатi накладення компенсацiйного мита.

____________
     (50) Для цiлей цього параграфа термiн "вiтчизнянi зацiкавленi сторони" включає споживачiв i промислових користувачiв iмпортованого товару, проти якого порушено розслiдування.

     19.3. Коли на певний товар накладається компенсацiйне мито, воно повинно стягуватися, у вiдповiдному розмiрi у кожному випадку, на недискримiнацiйнiй основi з iмпорту такого товару з усiх джерел, щодо яких визначено, що вони субсидуються i завдають шкоди, за винятком iмпорту з тих джерел, якi вiдмовилися вiд такого субсидування, або з джерел, вiд яких було прийнято зобов'язання вiдповiдно до положень цiєї Угоди. Будь-який експортер, товар якого пiддається обкладенню остаточним компенсацiйним митом, але стосовно якого не проводилося розслiдування з причин iнших, нiж вiдмова у спiвпрацi, має право на негайний розгляд справи з тим, щоб органи розслiдування оперативно встановили iндивiдуальне компенсацiйне мито для цього експортера.

     19.4 Компенсацiйнi мита не стягуються(51) з будь-яких iмпортованих товарiв у розмiрi бiльшому за суму субсидiї, наявнiсть якої встановлено, розрахованому як обсяг субсидування на одиницю субсидованого й експортованого товару.

____________
     (51) При використаннi у цiй Угодi термiн "стягувати" означає остаточне законне накладення або отримання мита чи податку.

Стаття 20
Зворотна сила

     20.1. Тимчасовi заходи i компенсацiйнi мита застосовуються лише до товарiв, якi ввозяться для споживання пiсля того, як було прийнято рiшення вiдповiдно до параграфа 1 Статтi 17 i вiдповiдно набрав чинностi параграф 1 Статтi 19, окрiм випадкiв, передбачених у цiй Статтi.

     20.2. У випадку, коли виноситься остаточне визначення шкоди (але не загрози завдання суттєвої шкоди галузi вiтчизняного виробництва або суттєвої затримки у її становленнi), або у випадку, коли виноситься остаточне визначення загрози завдання суттєвої шкоди тодi, коли б вплив субсидування iмпорту за умови вiдсутностi тимчасових заходiв призвiв би до визначення шкоди, стягнення компенсацiйних мит може мати зворотну силу для перiоду часу, протягом якого застосовувалися тимчасовi заходи.

     20.3. Якщо остаточне компенсацiйне мито бiльше за суму, яку надано для гарантiї у формi грошового депозиту або зобов'язання, рiзниця не стягується. Якщо остаточне компенсацiйне мито менше за суму, яку надано для гарантiї у формi грошового депозиту або зобов'язання, рiзниця вiдшкодовується або зобов'язання анулюється якомога швидше.

     20.4. Окрiм випадкiв, передбачених у параграфi 2, у випадках, коли виноситься визначення загрози завдання суттєвої шкоди або суттєвої затримки у становленнi галузi (але шкоди ще не завдано), остаточне компенсацiйне мито може бути накладено лише iз дня визначення загрози завдання суттєвої шкоди або суттєвої затримки, а будь-який грошовий депозит, внесений протягом перiоду застосування тимчасових заходiв, повинен вiдшкодовуватися i зобов'язання анулюватися якомога швидше.

     20.5. У випадках, коли остаточне визначення є заперечувальним, будь-який грошовий депозит, внесений протягом перiоду застосування тимчасових заходiв, повинен вiдшкодовуватися i зобов'язання анулюватися якомога швидше.

     20.6. За критичних обставин, коли стосовно певного субсидованого товару органи влади визначать, що протягом вiдносно короткого перiоду часу було завдано шкоди, яку важко вiдшкодувати, в результатi масового iмпорту товару, на який субсидiї виплачувалися або надавалися не вiдповiдно до положень ГАТТ 1994 та цiєї Угоди, i коли з метою перешкодити повторному виникненню такої шкоди вважається за необхiдне застосувати до такого iмпорту компенсацiйнi мита, що мають зворотну силу, остаточнi компенсацiйнi мита можуть накладатися на iмпортнi товари, якi було ввезено для споживання не бiльше нiж за 90 днiв до застосування тимчасових заходiв.

Стаття 21
Термiн дiї i перегляд компенсацiйних мит та зобов'язань

     21.1. Компенсацiйне мито залишатиметься чинним лише стiльки, скiльки цього необхiдно для того, щоб протидiяти субсидуванню, яке завдає шкоди.

     21.2. Органи влади повиннi переглядати необхiднiсть продовжувати накладення мита, коли це виправдано, за власною iнiцiативою або за умови, що з моменту накладення остаточного компенсацiйного мита пройшов розумний перiод часу, на вимогу будь-якої зацiкавленої сторони, яка надасть позитивну iнформацiю, що обгрунтовує необхiднiсть перегляду. Зацiкавленi сторони мають право вимагати вiд органiв влади вивчення того, чи є продовження накладання мита необхiдним для нейтралiзацiї наслiдкiв субсидування, чи було б виникнення або повторення шкоди вiрогiдним у разi вiдмiни або змiни мита, або ж i того i iншого. Якщо в результатi проведення перегляду вiдповiдно до цього параграфа органи влади визначать, що компенсацiйне бiльше не є виправданим, його застосування повинно бути негайно припинено.

     21.3. Незалежно вiд положень параграфiв 1 i 2, будь-яке остаточне компенсацiйне мито повинно вiдмiнятися не пiзнiше нiж у день, що наступає через п'ять рокiв пiсля його накладення (або пiсля його останнього перегляду вiдповiдно до параграфа 2, якщо цей перегляд охоплював як факт субсидування, так i завдання шкоди, або вiдповiдно до цього параграфа), якщо тiльки органи влади не визначать у результатi перегляду, який вiдбудеться ранiше такого дня з їх власної iнiцiативи, або перегляду на обгрунтовану вимогу, яку подано вiд виробникiв галузi вiтчизняного виробництва чи вiд їхнього iменi за розумний перiод часу до такого дня, що вiдмiна мита призвела б до продовження або повторного виникнення субсидування або шкоди(52). Мито може залишатися чинним до отримання результатiв такого перегляду.

____________
     (52) Якщо накладення компенсацiйного мита має зворотну силу, той факт, що в ходi останнього розслiдування з цього приводу було визначено, що мито не повинно стягуватися, сам по собi не вимагатиме вiд органiв влади припинити застосування остаточного мита.

     21.4. Положення Статтi 12 стосовно доказiв та процедури розслiдування повиннi застосовуватися до будь-якого перегляду, що проводиться вiдповiдно до цiєї Статтi. Будь-який такий перегляд повинен проводитися оперативно i за звичайних умов повинен завершуватися протягом 12 мiсяцiв з моменту порушення перегляду.

     21.5. Положення цiєї Статтi застосовуються mutatis mutandis до зобов'язань, що приймаються за Статтею 18.

Стаття 22
Публiчне повiдомлення i пояснення винесених визначень

     22.1. У випадку, коли органи влади мають достатнi докази для обгрунтування порушення розслiдування вiдповiдно до Статтi 11, Член або Члени СОТ, товари яких є об'єктом такого розслiдування, та iншi зацiкавленi сторони, вiдомi органам розслiдування, повиннi бути поiнформованi про це, для чого здiйснюється публiчне повiдомлення.

     22.2. Публiчне повiдомлення про порушення розслiдування повинно мiстити або iншим чином надавати через окремий звiт(53) достатню iнформацiю про наступне:

____________
     (53) У тих випадках, коли органи влади надають iнформацiю та пояснення вiдповiдно до положень цiєї Статтi у окремому звiтi, вони повиннi забезпечити доступнiсть такого звiту для громадськостi.

     (i) назву країни-експортера або країн-експортерiв та назву товару, стосовно якого порушено розслiдування;

     (ii) дату порушення розслiдування;

     (iii) опис практики надання субсидiї або субсидiй, що пiдлягають розслiдуванню;

     (iv) резюме факторiв, на яких грунтується звинувачення у завданнi шкоди;

     (v) адресу, на яку повиннi надсилатися подання зацiкавлених Членiв СОТ та зацiкавлених сторiн; а також

     (vi) термiн, який надається зацiкавленим Членам СОТ та зацiкавленим сторонам для доведення до вiдома органiв розслiдування їхнiх мiркувань.

     22.3. Публiчне повiдомлення повинно надаватися щодо будь-якого попереднього чи остаточного визначення, чи то стверджувального, чи заперечувального характеру, будь-якого рiшення про прийняття зобов'язання вiд експортера вiдповiдно до Статтi 18, про припинення такого зобов'язання, а також про припинення остаточного компенсацiйного мита. Кожне таке повiдомлення повинно мiстити або iншим чином надавати через окремий звiт досить докладне викладення виявлених фактiв та висновкiв, яких дiйшли органи розслiдування з усiх фактичних та правових аспектiв, якi вони вважають суттєвими. Всi такi повiдомлення та звiти повиннi направлятися Членовi або Членам СОТ, товари яких пiдпадають пiд таке визначення або зобов'язання, та iншим вiдомим зацiкавленим сторонам.

     22.4. Публiчне повiдомлення про накладення тимчасових заходiв повинно мiстити, або iншим чином надавати через окремий звiт досить докладне пояснення причини попереднього визначення факту наявностi субсидiї i шкоди та повинно грунтуватися на фактичних i правових аспектах, якi були основою для прийняття чи вiдхилення аргументiв. Таке повiдомлення або звiт, придiляючи належну увагу вимогам щодо захисту конфiденцiйної iнформацiї, повиннi, зокрема, мiстити:

     (i) назви постачальникiв або, коли це не є можливим з практичної точки зору, країн - постачальникiв, що розглядаються у справi;

     (ii) опис товару, який є достатнiм для митних цiлей;

     (iii) визначену суму субсидiї та пiдставу, на якiй було визначено факт наявностi субсидiї;

     (iv) мiркування щодо визначення шкоди вiдповiдно до Статтi 15;

     (v) основнi причини, що викликали винесення визначення.

     22.5. Публiчне повiдомлення про завершення або тимчасове припинення розслiдування у випадку винесення визначення стверджувального характеру, яке передбачає накладання остаточного мита або прийняття зобов'язань вiд експортера повинно мiстити або iншим чином надавати через окремий звiт всю вiдповiдну iнформацiю з фактичних та правових аспектiв, а також причини, що викликали накладення остаточних заходiв або прийняття зобов'язання вiд експортера. При цьому належна увага повинна придiлятися вимогам щодо захисту конфiденцiйної iнформацiї. Зокрема, таке повiдомлення або звiт повиннi мiстити iнформацiю, зазначену у параграфi 4, а також причини прийняття або вiдхилення аргументiв чи претензiй, викладених зацiкавленими Членами СОТ та експортерами й iмпортерами.

     22.6. Публiчне повiдомлення про тимчасове або повне припинення розслiдування, яке є наслiдком прийняття зобов'язань вiд експортера вiдповiдно до Статтi 18, повинно мiстити або iншим чином надавати через окремий звiт неконфiденцiйну частину такого зобов'язання.

     22.7. Положення цiєї Статтi застосовуються mutatis mutandis до порушення та припинення переглядiв вiдповiдно до Статтi 21, а також до рiшень про застосування мит, що мають зворотну силу, вiдповiдно до Статтi 20.

Стаття 23
Судовий перегляд

     Кожен Член СОТ, внутрiшнє законодавство якого мiстить положення щодо заходiв iз застосування компенсацiйних мит, повинен передбачити судовi, арбiтражнi або адмiнiстративнi органи або процедури для, inter alia, оперативного перегляду адмiнiстративних дiй, що стосуються остаточних визначень i переглядiв визначень у розумiннi Статтi 21. Такi органи або процедури повиннi бути незалежними вiд органiв, вiдповiдальних за винесення такого визначення або такий перегляд, i повиннi надавати всiм зацiкавленим сторонам, що брали участь в адмiнiстративних процедурах i прямо чи окремо пiдпадають пiд вплив адмiнiстративних дiй, можливiсть їх перегляду.

Частина VI: Установи

Стаття 24
Комiтет iз субсидiй i компенсацiйних заходiв та допомiжнi органи

     24.1. Цiєю Угодою засновується Комiтет iз субсидiй i компенсацiйних заходiв, який складається з представникiв вiд кожного з Членiв СОТ. Комiтет обирає власного Голову i збирається на засiдання не менше нiж двiчi на рiк, а також в iнших випадках, передбачених вiдповiдними положеннями цiєї Угоди, на вимогу будь-якого Члена СОТ. Комiтет виконує обов'язки, якi доручаються йому за цiєю Угодою або Членами СОТ; вiн надає Членам можливiсть проводити консультацiї з будь-яких питань, що стосуються дiї цiєї Угоди або досягнення її цiлей. Функцiї секретарiату Комiтету виконує Секретарiат СОТ.

     24.2. Комiтет може засновувати будь-якi допомiжнi органи за необхiднiстю.

     24.3. Комiтет засновує Постiйну групу експертiв, яка складається з п'яти незалежних осiб, якi є висококвалiфiкованими спецiалiстами у галузi субсидiй i торговельних вiдносин. Експерти обираються Комiтетом, i щороку один з них замiнюється. До ПГЕ iз запитом про допомогу може звертатися спецiальна група експертiв, як це передбачено у параграфi 5 Статтi 4. Комiтет також може звертатися до ПГЕ за консультацiйними висновками щодо наявностi та характеру будь-якої субсидiї.

     24.4. ПГЕ може отримувати консультацiї вiд будь-якого Члена СОТ i надавати консультацiйних висновкiв щодо характеру будь-якої субсидiї, яку пропонує ввести Член СОТ або яку вiн зберiгає у даний час. Такi консультацiйнi висновки є конфiденцiйними i не можуть використовуватися у процедурах, зазначених у Статтi 7.

     24.5. При виконаннi своїх функцiй Комiтет та будь-якi його допомiжнi органи можуть проводити консультацiї з будь-якими джерелами, якi вважатимуть за необхiднi, та запитувати iнформацiю з таких джерел. Проте перед тим, як Комiтет або допомiжний орган запитують таку iнформацiю з джерела, яке знаходиться в межах юрисдикцiї Члена СОТ, вiн повинен поiнформувати такого Члена.

Частина VII: Повiдомлення i нагляд

Стаття 25
Повiдомлення

     25.1. Члени СОТ згоднi з тим, що, без обмеження положень параграфа 1 Статтi XVI ГАТТ 1994, їхнi повiдомлення про субсидiї повиннi надаватися не пiзнiше 30 червня кожного року i вiдповiдати положенням параграфiв 2 - 6.

     25.2. Члени СОТ повиннi повiдомляти про будь-яку субсидiю, як її визначено у параграфi 1 Статтi 1, яка є адресною у розумiннi Статтi 2, що вони надають або зберiгають на своїх територiях.

     25.3. Змiст повiдомлення повинен бути достатньо конкретним для того, щоб iншi Члени СОТ мали змогу оцiнити вплив на торгiвлю програм надання субсидiй, про якi повiдомляється, а також зрозумiти принципи їх функцiонування. У цьому зв'язку, без обмеження змiсту i форми анкети з субсидiй,(54) Члени СОТ повиннi забезпечити, щоб їхнi повiдомлення мiстили таку iнформацiю:

____________
     (54) Комiтет повинен заснувати Робочу групу для перегляду змiсту i форми анкети, яку наведено у BISD 9S/193-194.

     (i) форма субсидiї (наприклад дотацiя, позика, податкова поступка тощо);

     (ii) обсяг субсидiї на одиницю товару або, у випадках, коли це неможливо, загальний обсяг або щорiчний обсяг, видiлений на таку субсидiю (за можливiстю, iз зазначенням середнього показника обсягу субсидiї на одиницю товару у минулому роцi);

     (iii) стратегiчнi цiлi та/або мету надання субсидiї;

     (iv) термiн дiї субсидiї та/або будь-якi iншi термiни часу, пов'язанi з цим;

     (v) статистичнi данi, що дозволяють оцiнити вплив на торгiвлю в результатi надання субсидiй.

     25.4. У випадках, коли у повiдомленнi не надається iнформацiя за окремими пунктами параграфа 3, пояснення повинно надаватися у самому повiдомленнi.

     25.5. Якщо субсидiї надаються на конкретнi товари або конкретним секторам господарства, повiдомлення повинно бути упорядкованим за товарами або секторами.

     25.6. Члени СОТ, якi вважають, що на їхнiй територiї не має заходiв, якi вимагають повiдомлення вiдповiдно до параграфа 1 Статтi XVI ГАТТ 1994 та цiєї Угоди, повиннi поiнформувати про це Секретарiат у письмовiй формi.

     25.7. Члени СОТ визнають, що повiдомлення про будь-який захiд не визначає анi його правового статусу за ГАТТ 1994 i цiєю Угодою, анi впливу за цiєю Угодою, анi характеру самого заходу.

     25.8. Будь-який Член СОТ може у будь-який момент надати письмовий запит про iнформацiю щодо характеру та обсягiв будь-якої субсидiї, яку надає чи зберiгає iнший Член СОТ (включаючи будь-яку субсидiю, зазначену у Частинi IV), або про пояснення причин, з яких певний захiд розглядався як такий, що не пiдлягає вимогам про повiдомлення.

     25.9. Члени СОТ, що отримують запит, повиннi надавати iнформацiю якомога швидше i у зрозумiлiй формi, а також повиннi бути готовi надати на вимогу додаткову iнформацiю Членовi СОТ, що її вимагає.

     Зокрема, вони повиннi надати достатньо докладний опис заходiв з тим, щоб iншi Члени мали змогу оцiнити їх вiдповiднiсть до умов цiєї Угоди. Будь-який Член СОТ, який вважає, що таку iнформацiю не було надано, може привернути до справи увагу Комiтету.

     25.10. Будь-який Член, який вважає, що про який-небудь захiд iншого Члена, котрий має наслiдки субсидiї, не було повiдомлено вiдповiдно до положень параграфа 1 Статтi XVI ГАТТ 1994 та цiєї Статтi, може привернути до справи увагу такого iншого Члена. Якщо про такий захiд, що нiбито є субсидiєю, не буде оперативно повiдомлено пiсля цього, такий Член може сам довести такий захiд до вiдома Комiтету.

     25.11. Члени СОТ повиннi невiдкладно звiтувати до Комiтету про всi попереднi або остаточнi дiї, якi вони застосовують у зв'язку з компенсацiйними митами. Такi звiти повиннi бути наявними в Секретарiатi i надаватися для перевiрки iншим Членам. Члени повиннi також щопiвроку подавати звiти про будь-якi заходи щодо компенсацiйних мит, якi вони застосовували протягом попереднiх шести мiсяцiв. Такi звiти подаються в узгодженiй стандартнiй формi.

     25.12. Кожен Член СОТ повинен повiдомляти Комiтет про (a) те, якi з його органiв влади є повноважними для порушення i проведення розслiдувань, зазначених у Статтi 11, i (b) свої внутрiшнi процедури, якi регулюють порушення та проведення таких розслiдувань.

Стаття 26
Нагляд

     26.1. Комiтет вивчає новi i повнi повiдомлення, що подаються вiдповiдно до параграфа 1 Статтi XVI ГАТТ 1994 i параграфа 1 Статтi 25 цiєї Угоди, на спецiальних засiданнях, якi проводяться кожнi три роки. Повiдомлення, що подаються у промiжку мiж такими засiданнями (оновлюванi данi), вивчаються на кожному черговому засiданнi Комiтету.

     26.2. Комiтет вивчає звiти, що подаються вiдповiдно до параграфа 11 Статтi 25, на кожному черговому засiданнi Комiтету.

Частина VIII: Країни-члени, що розвиваються

Стаття 27
Спецiальний i диференцiйний режим країн-Членiв, що розвиваються

     27.1. Члени СОТ визнають, що субсидiї можуть вiдiгравати важливу роль у програмах економiчного розвитку країн-Членiв, що розвиваються.

     27.2. Заборона параграфа 1(a) Статтi 3 не поширюється на:

     (a) країни-Члени, що розвиваються, зазначенi у Додатку VII;

     (b) iншi країни-Члени, що розвиваються, протягом восьми рокiв з моменту набрання чинностi Угодою СОТ при виконаннi умов параграфа 4.

     27.3. Заборона параграфа 1(b) Статтi 3 не поширюється на країни-Члени, що розвиваються, протягом п'яти рокiв, а на найменш розвиненi країни-Члени - протягом восьми рокiв пiсля набрання чинностi Угодою СОТ.

     27.4. Будь-яка країна-Член, що розвивається, зазначена у параграфi 2(b), повинна вiдмiнити свої експортнi субсидiї протягом восьми рокiв, бажано у поступовий спосiб. Проте країна-Член, що розвивається, не повинна збiльшувати рiвень експортних субсидiй(55) i повинна вiдмiнити їх протягом термiну, меншого за термiн, передбачений цим параграфом, коли використання таких експортних субсидiй не вiдповiдає потребам її розвитку. Якщо країна-Член, що розвивається, вважає за необхiдне застосовувати такi субсидiї протягом термiну, бiльшого за вiсiм рокiв, вона повинна не менше нiж за рiк до закiнчення такого термiну вступити у консультацiї з Комiтетом, який визначить, чи є продовження цього термiну виправданим, вивчивши всi вiдповiднi економiчнi, фiнансовi потреби та потреби у розвитку такої країни-Члена, що розвивається. Якщо Комiтет визначить, що продовження термiну є виправданим, зацiкавлена країна-Член, що розвивається, повинна проводити щорiчнi консультацiї з Комiтетом з тим, щоб визначати необхiднiсть у подальшому збереженнi субсидiй. Якщо такого визначення Комiтетом зроблено не буде, країна-Член, що розвивається, повинна вiдмiнити експортнi субсидiї, що залишилися, протягом двох рокiв пiсля закiнчення останнього дозволеного перiоду.

____________
     (55) Для тих країн-Членiв, що розвиваються, якi не надають експортних субсидiй на момент набрання чинностi Угодою СОТ, цей параграф застосовується на основi рiвня субсидiй, що надавалися у 1986 роцi.

     27.5. Країна-Член, що розвивається, яка досягла експортної конкурентоспроможностi для певного товару, повинна вiдмiнити свої експортнi субсидiї на такий товар (товари) протягом термiну у два роки. Проте для країни-Члена, що розвивається, яку зазначено у Додатку VII i яка досягла експортної конкурентоспроможностi для одного або бiльшої кiлькостi товарiв, експортнi субсидiї будуть вiдмiнятися поступово протягом термiну у вiсiм рокiв.

     27.6. Експортна конкурентоспроможнiсть для певного товару iснує тодi, коли експорт цього товару з країни-Члена, що розвивається, досяг частки принаймнi в 3,25 вiдсотка у свiтовiй торгiвлi цим товаром за два календарнi роки поспiль.

     Наявнiсть експортної конкурентоспроможностi встановлюється або (a) на пiдставi повiдомлення країни-Члена, що розвивається, яка досягла експортної конкурентоспроможностi, або (b) на пiдставi розрахункiв, здiйснених Секретарiатом на вимогу будь-якого Члена СОТ. Для цiлей цього параграфа, товар визначається як назва роздiлу Номенклатури Гармонiзованої системи. Комiтет повинен переглянути дiю цього положення через п'ять рокiв пiсля набрання чинностi Угодою СОТ.

     27.7. Положення Статтi 4 не поширюється на країну-Член, що розвивається, у випадку експортних субсидiй, що вiдповiдають положенням параграфiв 2 - 5. Положеннями, що застосовуються у такому випадку, повиннi бути положення Статтi 7.

     27.8. У розумiннi параграфа 1 Статтi 6 не вважатиметься, що субсидiя, яку надає країна-Член, що розвивається, завдає серйозної шкоди, як її визначено у цiй Угодi. Така серйозна шкода, де це можливо згiдно з умовами параграфа 9, повинна бути доведена позитивними доказами вiдповiдно до положень параграфiв 3 - 8 Статтi 6.

     27.9. Щодо субсидiй, якi дають пiдставу для ужиття заходiв i котрi надаються або зберiгаються країною-Членом, що розвивається, за винятком тих, якi зазначенi у параграфi 1 Статтi 6, заходи не може бути дозволено або вжито вiдповiдно до Статтi 7, якщо тiльки не буде виявлено факту зведення нанiвець або ушкодження тарифних поступок чи iнших зобов'язань за ГАТТ 1994, який є результатом такої субсидiї i має наслiдком витiснення або перешкодження iмпорту аналогiчних товарiв iншого Члена СОТ на ринок субсидуючої країни-Члена, що розвивається, або якщо не завдається шкоди галузi вiтчизняного виробництва на ринку iмпортуючого Члена СОТ.

     27.10. Будь-яке розслiдування з компенсацiйних мит щодо товару, який походить з країни-Члена, що розвивається, повинно бути припинено вiдразу ж пiсля того, як вiдповiднi органи визначать, що:

     (a) загальний рiвень субсидiй, якi надаються для такого товару, не перевищує 2 вiдсоткiв вiд його вартостi у розрахунку на одиницю товару;

     (b) обсяг субсидованого iмпорту становить менше 4 вiдсоткiв вiд загального обсягу iмпорту аналогiчного товару до країни iмпортуючого Члена СОТ, якщо тiльки сукупний iмпорт з країн-Членiв, що розвиваються, частка кожного з яких у загальному iмпортi становить менше 4 вiдсоткiв, разом не перевищує 9 вiдсоткiв вiд загального iмпорту аналогiчного товару до країни iмпортуючого Члена СОТ.

     27.11. Для тих країн-Членiв, що розвиваються, зазначених у параграфi 2(b), якi вiдмiнили експортнi субсидiї до закiнчення термiну у вiсiм рокiв з моменту набрання чинностi Угодою СОТ, а також для країн-Членiв, що розвиваються, якi зазначено у Додатку VII, обсяг субсидiй, зазначений у параграфi 10(a) становить 3 вiдсотки, а не 2. Це положення застосовується, починаючи з дня повiдомлення Комiтету про скасування експортних субсидiй, i дiє стiльки, скiльки та країна-Член, що розвивається, яка надсилає повiдомлення, не надає експортних субсидiй. Це положення втрачає чиннiсть через вiсiм рокiв пiсля набрання чинностi Угодою СОТ.

     27.12. При будь-якому визначеннi de minimis згiдно з параграфом 3 Статтi 15 застосовуються положення параграфiв 10 i 11 цiєї Статтi.

     27.13. Положення Частини III не застосовуються до прямого списання боргiв, субсидiй на покриття соцiальних витрат, у якiй би формi вони не здiйснювалися, включаючи вiдмову уряду вiд доходiв та iнший переказ зобов'язань, коли такi субсидiї надаються в рамках програми приватизацiї в країнi-Членi, що розвивається, i прямо прив'язанi до неї за умови, що i сама програма, i вiдповiднi субсидiї здiйснюються протягом обмеженого перiоду часу, про них повiдомлено Комiтет i що результатом програми є приватизацiя вiдповiдного пiдприємства.

     27.14. На вимогу зацiкавленого Члена СОТ Комiтет здiйснює перегляд конкретної практики надання експортних субсидiй країнами-Членами, що розвиваються, з метою виявлення того, чи вiдповiдає така практика потребам розвитку такої країни.

     27.15. На вимогу зацiкавленої країни-Члена, що розвивається, Комiтет здiйснює перегляд конкретного компенсацiйного заходу з метою виявлення того, чи вiдповiдає вiн положенням параграфiв 10 i 11 у тому виглядi, у якому вони застосовуються до такої країни-Члена, що розвивається.

Частина IX: Перехiднi домовленостi

Стаття 28
Iснуючi програми

     28.1. Програми надання субсидiй, якi було започатковано на територiї будь-якого Члена до того, як ним було пiдписано Угоду СОТ, i якi не вiдповiдають положенням цiєї Угоди, повиннi бути:

     (a) доведенi до вiдома Комiтету не пiзнiше нiж через 90 днiв пiсля набрання чинностi Угодою СОТ для такого Члена;

     (b) приведенi у вiдповiднiсть iз положеннями цiєї Угоди протягом трьох рокiв пiсля набрання чинностi Угодою СОТ для такого Члена, а до цього вони не пiдпадають пiд дiю Частини II;

     28.2. Жоден з Членiв не має права продовжувати термiн дiї будь-якої такої програми, i жодну з таких програм не може бути поновлено пiсля її закiнчення.

Стаття 29
Перехiд до ринкової економiки

     29.1. Члени, що знаходяться у процесi переходу вiд планової централiзованої економiки до ринкової економiки вiльного пiдприємництва, можуть застосовувати програми i заходи, якi є необхiдними для такого переходу.

     29.2. Програми надання субсидiй такими Членами, якi пiдпадають пiд дiю Статтi 3 i про якi повiдомляється вiдповiдно до параграфа 3, повиннi бути вiдмiненi або приведенi у вiдповiднiсть зi Статтею 3 протягом перiоду семи рокiв пiсля набрання чинностi Угодою СОТ. У такому випадку Стаття 4 не застосовується. Крiм того, протягом того ж перiоду:

     (a) програми надання субсидiй, що пiдпадають пiд дiю параграфа 1(d) Статтi 6, не вважатимуться за такi, що дають пiдстави для вжиття заходiв за Статтею 7;

     (b) щодо iнших субсидiй, якi дають пiдстави для вжиття заходiв, застосовуються положення параграфа 9 Статтi 27.

     29.3. Про програми надання субсидiй, що пiдпадають пiд дiю Статтi 3, Комiтету повинно надаватися повiдомлення у найближчий час пiсля набрання чинностi Угодою СОТ. Подальшi повiдомлення про такi субсидiї можуть робитися через термiн до двох рокiв пiсля набрання чинностi Угодою СОТ.

     29.4. За виняткових обставин, Комiтет може дозволити Членам СОТ, зазначеним у параграфi 1, вiдступати вiд програм та заходiв, про якi вони повiдомили, а також вiд часових рамок за умови, що це вважається за необхiдне для процесу переходу до ринкової економiки.

Частина X: Врегулювання суперечок

Стаття 30

     До консультацiй i врегулювання суперечок, що виникають в рамках дiї цiєї Угоди, застосовуються положення Статей XXII i XXIII ГАТТ 1994 у тому виглядi, у якому вони розробленi й застосовуються за Домовленiстю про врегулювання суперечок, окрiм випадкiв, коли цiєю Угодою передбачено iнше.

Частина XI: Заключнi положення

Стаття 31
Тимчасове застосування

     Положення параграфа 1 Статтi 6 та положення Статей 8 i 9 застосовуються протягом п'яти рокiв, починаючи з дня набрання чинностi Угодою СОТ. Не пiзнiше 180 днiв до закiнчення цього перiоду Комiтет повинен переглянути дiю зазначених положень з метою визначення необхiдностi подальшого їх застосування у теперiшнiй або змiненiй формi.

Стаття 32
Iншi заключнi положення

     32.1. Проти субсидiї iншого Члена СОТ не може бути застосовано жодних конкретних дiй, крiм тих, що вiдповiдають положенням ГАТТ 1994 у тому виглядi, у якому вони тлумачаться цiєю Угодою(56).

____________
     (56) Цей параграф не має на метi виключення дiй за iншими вiдповiдними положеннями ГАТТ 1994, коли вони є необхiдними.

     32.2. Щодо будь-яких положень цiєї Угоди не може бути зроблено застережень без згоди iнших Членiв СОТ.

     32.3. При дотриманнi умов параграфа 4, положення цiєї Угоди застосовуються до розслiдувань i переглядiв iснуючих заходiв, що порушуються вiдповiдно до звернень, якi зроблено на день набрання чинностi Угодою СОТ або пiсля цього для Члена СОТ.

     32.4. Для цiлей параграфа 3 Статтi 21 iснуючi компенсацiйнi заходи вважаються накладеними у день, що наступає не пiзнiше дня набрання чинностi для Члена СОТ Угодою СОТ, окрiм випадкiв, коли чинне внутрiшнє законодавство Члена на цей день вже включало застереження такого роду, як передбачено у параграфi 3 Статтi 21.

     32.5. Кожен Член СОТ повинен ужити всiх необхiдних заходiв загального або окремого характеру з тим, щоб забезпечити не пiзнiше дня набрання для нього чинностi Угодою СОТ вiдповiднiсть своїх законiв, нормативних актiв та адмiнiстративних процедур положенням цiєї Угоди, як вони можуть застосовуватися до такого Члена.

     32.6. Кожен Член повинен iнформувати Комiтет про будь-якi змiни у своїх законах та нормативних актах, якi стосуються цiєї Угоди, а також про змiни у застосуваннi таких законiв i нормативних актiв.

     32.7. Комiтет щорiчно переглядає виконання i дiю цiєї Угоди, зважаючи на її цiлi. Комiтет щорiчно iнформує Раду з торгiвлi товарами про подiї, що вiдбулися протягом перiоду, який охоплюється такими переглядами.

     32.8. Додатки до цiєї Угоди становлять її невiд'ємну частину.

 

ДОДАТОК I

Наочний перелiк експортних субсидiй

     (a) Надання урядами прямих субсидiй фiрмам або галузi вiтчизняного виробництва залежно вiд показникiв експорту.

     (b) Програми утримання валюти або будь-яка iнша практика, яка включає виплату премiй за експорт.

     (c) Внутрiшнi розцiнки на транспортування i фрахт при експортних вiдвантаженнях, що надаються або встановлюються на умовах, бiльш вигiдних, нiж при вiдвантаженнях всерединi країни.

     (d) Надання урядами або їхнiми органами, прямо чи непрямо, через затвердженi урядом програми iмпортованих або вiтчизняних товарiв чи послуг для використання у виробництвi експортних товарiв на умовах, бiльш вигiдних, нiж при наданнi аналогiчних або безпосередньо конкурентних товарiв чи послуг для виробництва товарiв для внутрiшнього споживання, якщо (у випадку товарiв) такi умови є бiльш вигiдними, нiж комерцiйнi умови, доступнi(57) їхнiм експортерам на свiтовому ринку.

____________
     (57) Термiн "доступнi комерцiйнi умови" означає, що вибiр мiж вiтчизняними та iмпортованими товарами не обмежено i залежить лише вiд комерцiйних мiркувань.

     (e) Повне або часткове звiльнення або вiдстрочка сплати прямих податкiв(58) або соцiальних виплат, якщо це безпосередньо стосується експорту i якi сплачуються чи повиннi сплачуватися промисловим або комерцiйним пiдприємством(59).

____________
     (58) Для цiлей цiєї Угоди: термiн "прямi податки" означає податки на заробiтну платню, прибуток, процентнi виплати, ренту, роялтi та всi iншi форми доходу, а також податки на нерухоме майно; термiн "iмпортнi збори" означає тарифи, мита, а також iншi фiскальнi збори, якi бiльше нiде не перелiчено у цiй примiтцi, що стягуються з iмпорту; термiн "непрямi податки" означає податки з продажу, акцизи, податки на оборот, додану вартiсть, франчайзинг, гербовi збори, податки на переказ коштiв, на товарно-матерiальнi запаси i устаткування, прикордоннi збори, а також всi iншi податки, якi не включено до прямих податкiв та iмпортних зборiв; податки "попередньої стадiї" - це податки, що стягуються з товарiв та послуг, якi прямо чи непрямо використовуються у виробництвi даного товару; "кумулятивнi" непрямi податки - це багатостадiйнi податки, якi стягуються тодi, коли немає механiзму подальшого кредитування податку, якщо товари або послуги, що пiдлягають оподаткуванню на однiй стадiї виробництва, використовуються на наступнiй стадiї виробництва; "зменшення податкiв включає повне або часткове вiдшкодування податкiв; "зменшення або повернення" включає повне або часткове звiльнення або вiдстрочку вiд iмпортних зборiв.
     (59) Члени визнають, що вiдстрочка не обов'язково повинна прирiвнюватися до експортної субсидiї, наприклад, у тих випадках, коли стягуються вiдповiднi процентнi виплати. Члени пiдтверджують той принцип, що для податкових цiлей у ролi цiн на товари у господарських операцiях мiж експортуючими пiдприємствами та iноземними покупцями, що знаходяться пiд контролем таких Членiв або пiд таким же контролем, повиннi використовуватися цiни, якi б призначалися мiж незалежними одне вiд одного пiдприємствами. Будь-який Член СОТ може привернути увагу iншого Члена до адмiнiстративної та iншої практики, яка може протирiчити цьому принципу i яка призводить до значної економiї на прямих податках при експортних операцiях. За таких обставин Члени повиннi, як правило, намагатися розв'язати цi протирiччя, використовуючи механiзм iснуючих двостороннiх угод або iншi спецiальнi мiжнароднi механiзми без обмеження прав i обов'язкiв Членiв за ГАТТ 1994, у тому числi право на консультацiю, яке передбачено у попередньому реченнi. Параграф (e) не має на метi обмеження можливостi Членiв застосовувати заходи щодо уникнення подвiйного оподаткування доходiв з iноземних джерел, якi отримують його пiдприємства або пiдприємства iншого Члена.

     (f) Спецiальнi вiдрахування, прямо пов'язанi з експортом або його показниками, якi перевищують вiдрахування, що надаються вiдносно виробництва для внутрiшнього споживання i якi застосовуються при розрахунку бази для нарахування прямих податкiв.

     (g) Звiльнення вiд сплати або зменшення непрямих податкiв(58) вiдносно виробництва та розподiлу експортних товарiв, якщо воно перевищує таке звiльнення або зменшення вiдносно виробництва та розподiлу аналогiчних товарiв, що продаються для внутрiшнього споживання.

     (h) Звiльнення вiд сплати, зменшення або вiдстрочка кумулятивних непрямих податкiв попередньої стадiї(58) на товари або послуги, що використовуються у виробництвi експортних товарiв, якщо воно перевищує таке звiльнення, зменшення або вiдстрочку аналогiчних кумулятивних непрямих податкiв попередньої стадiї на товари або послуги, що використовуються у виробництвi аналогiчних товарiв, якi продаються для внутрiшнього споживання; однак за умови, що звiльнення, зменшення або вiдстрочка кумулятивних непрямих податкiв попередньої стадiї для експортних товарiв може застосовуватися навiть тодi, коли воно не застосовується для аналогiчних товарiв, якi продаються для внутрiшнього споживання, якщо кумулятивнi непрямi податки попередньої стадiї стягуються з матерiалiв, якi споживаються у виробництвi експортного товару (з нормальною поправкою на вiдходи)(60). Цей параграф повинен тлумачитися вiдповiдно до iнструкцiй зi споживання матерiалiв у виробничому процесi, що мiстяться у Додатку II.

____________
     (60) Параграф (h) не застосовується до систем податку на додану вартiсть i прикордонних податкових зборiв; питання надмiрного зменшення податку на додану вартiсть регулюються винятково параграфом (g).

     (i) Зменшення або повернення iмпортних зборiв,(58) що перевищує таке зменшення або повернення iмпортних зборiв, якi стягуються з iмпортованих матерiалiв, що споживаються у виробництвi експортного товару (з нормальною поправкою на вiдходи); однак за умови, що в окремих випадках фiрма може використати певну кiлькiсть вiтчизняних матерiалiв, якi є рiвноцiнними iмпортованим (або мають таку ж якiсть i характеристики) у ролi їх замiнювача з тим, щоб скористатися цим положенням, якщо iмпортнi i вiдповiднi експортнi операцiї здiйснюються протягом розумного перiоду часу, який не перевищує два роки. Цей параграф тлумачиться вiдповiдно до iнструкцiй зi споживання матерiалiв у виробничому процесi, що мiстяться у Додатку II та iнструкцiй щодо визначення систем повернення iмпортних зборiв як експортних субсидiй, що мiстяться у Додатку III.

     (j) Надання урядами (або спецiальними установами, що контролюються урядами) програм гарантування або страхування експортних кредитiв, програм страхування чи гарантування вiд збiльшення витрат на експортованi товари або програм страхування вiд ризику змiни валютного курсу за привiлейованими ставками, якi недостатнi для того, щоб покрити довгостроковi операцiйнi видатки та збитки за цими програмами.

     (k) Надання урядами (або спецiальними установами, що контролюються урядами i пiдпорядковуються їм) експортних кредитiв за ставками, нижчими, нiж ставки, за якими їм фактично доводиться платити за використання таких коштiв (або довелося б платити, якби вони позичали такi кошти на мiжнародних ринках капiталу на такий же термiн i на таких же iнших умовах кредитування, а також якби цi кошти було деномiновано у тiй же валютi, що й експортнi кредити), або повна чи часткова виплата ними витрат, якi несуть експортери або фiнансовi установи при отриманнi кредитiв, якщо це використовується для забезпечення суттєвої переваги в планi умов надання експортних кредитiв.

     Проте за умови, що Член СОТ є стороною мiжнародного зобов'язання щодо офiцiйних експортних кредитiв, у якому сторонами є принаймнi дванадцять Членiв-засновникiв цiєї Угоди станом на 1 сiчня 1979 року (або зобов'язання його наступника, яке затверджено цими Членами-засновниками), або якщо на практицi Член застосовує положення про процентнi ставки з вiдповiдного зобов'язання, практика надання експортних кредитiв, що вiдповiдає цим положенням, не вважається експортною субсидiєю, забороненою цiєю Угодою.

     (l) Будь-якi iншi витрати за рахунок держави, якi являють собою експортну субсидiю у розумiннi Статтi XVI ГАТТ 1994.

 

ДОДАТОК II

Iнструкцiї зi споживання матерiалiв у виробничому процесi(61)

I

     1. Програми часткової компенсацiї непрямих податкiв можуть дозволяти звiльнення вiд сплати, зменшення або вiдстрочку кумулятивних непрямих податкiв попередньої стадiї, якi стягуються з матерiалiв, що споживаються у виробництвi експортного товару (з нормальною поправкою на вiдходи). Аналогiчним чином програми повернення можуть дозволяти зменшення або повернення iмпортних зборiв, якi стягуються з матерiалiв, що споживаються у виробництвi експортного товару (з нормальною поправкою на вiдходи).

____________
     (61) Матерiалами, що споживаються у виробничому процесi, є матерiали, якi фiзично входять до товару, що виробляється, енергiя, паливо та нафта, що використовуються у виробничому процесi, а також каталiзатори, якi споживаються у ходi їхнього використання для отримання експортного товару.

     2. У параграфах (h) та (i) Наочного перелiку експортних субсидiй у Додатку I до цiєї Угоди є посилання на термiн "матерiали, що споживаються у виробництвi експортного товару". Вiдповiдно до параграфа (h) програми часткової компенсацiї непрямих податкiв можуть являти собою експортну субсидiю тою мiрою, якою вони призводять до звiльнення вiд сплати, зменшення або вiдстрочки кумулятивних непрямих податкiв попередньої стадiї понад суму таких податкiв, якi реально стягуються з матерiалiв, що споживаються у виробництвi експортного товару. Вiдповiдно до параграфа (i) програми повернення iмпортних зборiв можуть являти собою експортну субсидiю тою мiрою, якою вони призводять до зменшення або повернення iмпортних зборiв понад суму таких зборiв, якi реально стягуються з матерiалiв, що споживаються у виробництвi експортного товару. Обидва параграфи передбачають, що у висновках щодо споживання матерiалiв у виробництвi експортного товару повинна робитися нормальна поправка на вiдходи. Параграф (i) також передбачає замiщення iмпортних матерiалiв, де це необхiдно.

II

     При вивченнi питання споживання матерiалiв у виробництвi експортного товару як частини розслiдування з компенсацiйних мит вiдповiдно до цiєї Угоди, органи розслiдування повиннi виходи з таких принципiв:

     1. Коли стверджується, що нiбито шляхом програми часткової компенсацiї непрямих податкiв або програми повернення iмпортних зборiв надається експортна субсидiя завдяки перевищенню обсягiв компенсацiї непрямих податкiв або обсягiв повернення зборiв, що їх стягнено з матерiалiв, якi споживаються у виробництвi експортного товару, органи розслiдування повиннi спершу визначити, чи має i чи застосовує уряд експортуючого Члена систему або процедуру для пiдтвердження того, якi матерiали споживаються у виробництвi експортного товару i у якiй кiлькостi. Якщо буде визначено, що така система або процедура застосовується, то органи розслiдування повиннi вивчити цю систему або процедуру з тим, щоб виявити, чи вона є обгрунтованою, ефективною для досягнення даної мети i заснованою на загальновизнанiй комерцiйнiй практицi у країнi експорту. Органи розслiдування можуть визначити за необхiдне провести вiдповiдно до параграфа 6 Статтi 12 певнi практичнi перевiрки з метою пiдтвердження коректностi iнформацiї i пiдтвердження того, що така система або процедура застосовується ефективно.

     2. У разi, коли така процедура вiдсутня, є необгрунтованою або встановлена i вважається обгрунтованою, але не застосовується або застосовується неефективно, експортуючий Член СОТ повинен провести подальше вивчення фактичних витрат на матерiали для визначення того, чи мало мiсце перевищення виплат. Якщо органи розслiдування вважатимуть це за необхiдне, подальше вивчення проводитиметься вiдповiдно до параграфа 1.

     3. Органи розслiдування повиннi розглядати матерiали як такi, що фiзично входять до товару, який виробляється, якщо такi товари використовуються у виробничому процесi i є фiзично присутнiми у експортованому товарi. Члени вiдзначають, що матерiал не обов'язково повинен бути присутнiм у кiнцевому товарi у тiй формi, у якiй вiн поступає до виробничого процесу.

     4. При визначеннi кiлькостi окремого матерiалу, що використовується у виробництвi експортного товару, повинна братися до уваги "нормальна поправка на вiдходи", а такi вiдходи повиннi розглядатися як спожитi у виробництвi експортного товару. Термiн "вiдходи" вiдноситься до тiєї частки певного матерiалу, яка не виконує самостiйної функцiї у виробничому процесi, не споживається у виробництвi експортного товару (зокрема, з причин неефективностi такого використання), а також не вiдновлюється, не використовується i не продається тим же виробником.

     5. При визначеннi органами розслiдування того, чи є заявлена поправка на вiдходи "нормальною", вони повиннi зважати на виробничий процес, середнiй досвiд галузi в країнi експорту, а також iншi технiчнi показники, якi є необхiдними. Орган розслiдування повинен мати на увазi, що важливим є визначення того, чи органи влади експортуючого Члена СОТ коректно розрахували обсяг вiдходiв, коли такий обсяг пiдлягає включенню до часткової компенсацiї чи зменшення податкiв або мит.

 

ДОДАТОК III

Iнструкцiї щодо визначення систем повернення iмпортних зборiв як експортних субсидiй

I

     Системи повернення iмпортних зборiв можуть дозволяти вiдшкодування або повернення iмпортних зборiв з матерiалiв, якi споживаються у виробничому процесi iншого товару, i у випадках, коли експорт цього останнього товару мiстить вiтчизнянi матерiали, якi мають такi ж якiсть i характеристики, що й iмпортнi матерiали, що вони їх замiщують. Вiдповiдно до параграфа (i) Наочного перелiку експортних субсидiй (Додаток I) системи повернення iмпортних зборiв при замiщеннi iмпортних матерiалiв вiтчизняними можуть являти собою експортну субсидiю тою мiрою, якою вони призводять до надмiрного повернення iмпортних зборiв, котрi було початково стягнуто з матерiалiв, для яких вимагається повернення iмпортних зборiв.

II

     При вивченнi будь-якої системи повернення iмпортних зборiв при замiщеннi iмпортних матерiалiв як частини розслiдування з компенсацiйних мит вiдповiдно до цiєї Угоди, органи розслiдування повиннi виходи з таких принципiв:

     1. У параграфi (i) Наочного перелiку зазначено, що матерiали з вiтчизняного ринку можуть замiщувати iмпортнi матерiали при виробництвi товару на експорт за умови, що такi матерiали дорiвнюють у кiлькостi замiщуваним iмпортним матерiалам i мають такi ж якiсть i характеристики. Важливою є наявнiсть системи або процедури перевiрки, оскiльки вона дозволяє урядовi експортуючого Члена СОТ пiдтвердити i довести, що кiлькiсть матерiалiв, для яких вимагається повернення iмпортних зборiв, не перевищує кiлькiсть подiбних товарiв, що експортуються, у якiй би то не було формi, i що надмiрного повернення iмпортних зборiв, якi було початково стягнуто з матерiалiв, для яких вимагається їх повернення, немає.

     2. У випадку, коли стверджується, що в результатi дiї системи повернення iмпортних зборiв надається субсидiя, органи розслiдування повиннi спершу визначити, чи має i чи застосовує уряд експортуючого Члена систему або процедуру перевiрки. Якщо буде визначено, що така система або процедура застосовується, то органи розслiдування повиннi вивчити цi процедури перевiрки, щоб виявити, чи вони є обгрунтованими, ефективними для досягнення даної мети i заснованими на загальновизнанiй комерцiйнiй практицi у країнi експорту. У тому разi, якщо буде виявлено, що такi процедури вiдповiдають цим вимогам i застосовуються ефективно, вважатиметься, що субсидiї не надаються. Органи розслiдування можуть визначити за необхiдне провести вiдповiдно до параграфа 6 Статтi 12 певнi практичнi перевiрки з метою пiдтвердження коректностi iнформацiї i пiдтвердження того, що процедури перевiрки застосовуються ефективно.

     3. У разi, коли такi процедури перевiрки вiдсутнi, є необгрунтованими або встановленi i вважаються обгрунтованими, але не застосовуються або застосовуються неефективно, можливою є наявнiсть субсидiї. У таких випадках експортуючий Член СОТ повинен провести подальше вивчення, яке базується на реальних господарських операцiях, для визначення того, чи було перевищення виплат. Якщо органи розслiдування вважатимуть це за необхiдне, подальше вивчення проводитиметься вiдповiдно до параграфа 2.

     4. Наявнiсть положення про повернення iмпортних зборiв при замiщеннi iмпортних матерiалiв, вiдповiдно до якого експортерам дозволяється обирати конкретнi iмпортнi поставки, щодо яких вони вимагають повернення iмпортних зборiв, саме по собi не повинно вважатися як надання субсидiї.

     5. Вважатиметься, що повернення iмпортних зборiв перевищено у розумiннi параграфа (i), якщо уряди виплачують вiдсотки на будь-якi грошовi кошти, якi вiдшкодовуються ними за їхнiми програмами повернення iмпортних зборiв, при цьому перевищенням вважається сума вiдсоткiв, яку фактично виплачено або яка пiдлягає виплатi.

 

ДОДАТОК IV

Розрахунок загального обсягу субсидування вiд вартостi товару (параграф 1(a) Статтi 6)(62)

     1. Будь-який розрахунок суми субсидiї для цiлей параграфа 1(a) Статтi 6 повинен бути виражений у видатках уряду, що надає субсидiю.

____________
     (62) У мiру необхiдностi Члени СОТ повиннi досягти домовленостi щодо справ, якi не передбачено у цьому Додатку або якi потребують подальшого вияснення для цiлей параграфа 1(a) Статтi 6.

     2. Окрiм випадкiв, передбачених параграфами 3 - 5, при визначеннi того, чи загальний рiвень субсидування перевищує 5 вiдсоткiв вартостi товару, вартiсть товару розраховується як загальна вартiсть продажу, здiйсненого фiрмою-отримувачем(63) за останнiй перiод 12 мiсяцiв, за який наявнi данi про продаж i який передує перiоду надання субсидiї(64).

____________
     (63) Фiрмою-отримувачем є фiрма, що знаходиться на територiї Члена СОТ, який надає субсидiю.
     (64) У випадку субсидiй, пов'язаних iз податками, вартiсть товару розраховується як загальна вартiсть продажу, здiйсненого фiрмою-отримувачем за фiнансовий рiк, у якому було надано таку субсидiю.

     3. У випадках, коли субсидiю пов'язано з виробництвом або продажем певного товару, вартiсть товару розраховується як загальна вартiсть продажу цього товару, здiйсненого фiрмою-отримувачем за останнiй перiод 12 мiсяцiв, за який наявнi данi про продаж i який передує перiоду надання субсидiї.

     4. У будь-якому випадку, коли фiрма-отримувач знаходиться на початковому етапi становлення, вважатиметься, що серйозна шкода присутня тодi, коли загальний рiвень субсидування перевищує 15 вiдсоткiв вiд загальної суми iнвестованих коштiв. Для цiлей цього параграфа, початковий етап становлення не повинен виходити за рамки першого року виробництва(65).

____________
     (65) Початковий етап становлення включає випадки, коли вже взято фiнансовi зобов'язання на розробку товарiв або спорудження потужностей для виробництва товарiв, на якi надається субсидiя, але виробництво ще не почалося.

     5. У випадку, якщо фiрма-отримувач розташована у країнi з iнфляцiйною економiкою, вартiсть товару розраховується як загальна вартiсть продажу (або вартiсть продажу вiдповiдного товару, якщо субсидiю прив'язано до його продажу), здiйсненого фiрмою-отримувачем за попереднiй календарний рiк, iндексованого на рiвень iнфляцiї за 12 мiсяцiв, що передують мiсяцю, у який було надано субсидiю.

     6. При визначеннi загального рiвня субсидування за певний рiк субсидiї, що надавалися за рiзними програмами i рiзними органами на територiї Члена СОТ, повиннi сумуватися.

     7. Субсидiї, що надавалися до набрання чинностi Угодою СОТ, вигоди вiд яких вiдносяться до майбутнього виробництва, повиннi включатися до загального рiвня субсидiювання.

     8. Субсидiї, що не дають пiдстави для вжиття заходiв, вiдповiдно до положень цiєї Угоди, при розрахунку обсягу субсидiї для цiлей параграфа 1(a) Статтi 6 не включаються.

 

ДОДАТОК V

Процедури щодо отримання iнформацiї стосовно серйозної шкоди

     1. Кожен Член СОТ повинен спiвпрацювати у наданнi доказiв, якi розглядаються спецiальною групою експертiв у ходi процедур згiдно з параграфами 4 i 6 Статтi 7. Сторони суперечки та будь-яка третя зацiкавлена країна - Член СОТ вiдразу ж пiсля звернення до положень параграфа 4 Статтi 7 повиннi повiдомити ДСБ про органiзацiю, вiдповiдальну за застосування цього положення на їхнiй територiї, а також про процедури, якi використовуватимуться для виконання запитiв на iнформацiю.

     2. У випадках, коли справи передаються до ДСБ вiдповiдно до параграфа 4 Статтi 7, ДСБ повинен за вимогою порушити процедуру з отримання такої iнформацiї вiд уряду Члена СОТ, що надає субсидiю, яка є необхiдною для встановлення факту субсидiювання та його обсягу, загальної вартостi продажу, здiйсненого субсидiйованими фiрмами, а також iнформацiї, необхiдної для того, щоб проаналiзувати несприятливi наслiдки, якi викликано iмпортом субсидiйованого товару(66). Цей процес може включати у мiру необхiдностi надання запитiв урядовi Члена СОТ, що надає субсидiю, i урядовi Члена СОТ, що звертається зi скаргою, з метою збору iнформацiї, а також прояснення i уточнення iнформацiї, яку мають сторони суперечки завдяки процедурам повiдомлення, передбаченим у Частинi VII(67).

____________
     (66) У тих випадках, коли необхiдно довести наявнiсть серйозної шкоди.
     (67) У процесi збору iнформацiї, здiйснюваному ДСБ, повинна враховуватися необхiднiсть захисту iнформацiї, яка за своїм характером є конфiденцiйною або яка надається на конфiденцiйнiй основi будь-яким Членом СОТ, що бере участь у такому процесi.

     3. У випадку виникнення наслiдкiв для ринкiв третьої країни сторона суперечки може зiбрати iнформацiю, в тому числi шляхом надання запитiв урядовi третьої країни - Члена СОТ, яка є необхiдною для аналiзу несприятливих наслiдкiв i яку iншим розумним чином неможливо отримати вiд Члена СОТ, що звертається зi скаргою, або Члена СОТ, що надає субсидiю. Цю вимогу необхiдно застосовувати таким чином, щоб надто не обтяжувати третю країну-Члена. Зокрема, така країна-Член не зобов'язана робити аналiз ринку або цiн спецiально для цих цiлей. Iнформацiя, яку необхiдно надавати, - це iнформацiя, яка вже є в наявностi або може бути швидко отримана цим Членом (наприклад, останнi статистичнi данi, якi вже було зiбрано вiдповiдними статистичними службами, але ще не було опублiковано, митнi данi стосовно iмпорту та задекларованих вартостей вiдповiдних товарiв тощо). Проте, якщо сторона суперечки вдається до аналiзу ринку за свiй власний кошт, органи влади третьої країни-Члена повиннi сприяти у виконаннi цього завдання особi або фiрмi, що здiйснює такий аналiз, i такiй фiрмi повинен надаватися доступ до всiєї iнформацiї, яка, як правило, не зберiгається урядом у конфiденцiйностi.

     4. ДСБ призначає представника, що виконує функцiю сприяння у процесi збору iнформацiї. Єдиною метою дiяльностi представника є забезпечення вчасного отримання iнформацiї, яка є необхiдною для сприяння в оперативностi подальшого багатостороннього розгляду суперечки. Зокрема, представник може пропонувати шляхи найбiльш ефективного подання запитiв на необхiдну iнформацiю, а також сприяти спiвпрацi сторiн.

     5. Процес збору iнформацiї, описаний у параграфах 2 - 4, повинен бути завершений протягом 60 днiв з того дня, коли справу було передано до ДСБ вiдповiдно до параграфа 4 Статтi 7. Iнформацiя, отримана у цьому процесi, повинна подаватися до спецiальної групи експертiв, заснованої ДСБ вiдповiдно до положень Частини X. Ця iнформацiя повинна включати, inter alia, данi стосовно суми субсидiї, про яку йдеться (i за можливiстю вартiсть загального продажу, здiйсненого субсидiйованими фiрмами), цiни на субсидiйований товар, цiни на несубсидiйований товар, цiни iнших постачальникiв на ринку, змiни у пропозицiї субсидiйованого товару на даному ринку, а також змiну часток ринку. Вона також повинна включати спростовуючi докази, а також таку додаткову iнформацiю, яку спецiальна група експертiв вважатиме за необхiдну у ходi винесення своїх висновкiв.

     6. Якщо Член СОТ, що надає субсидiю, та/або третя країна - Член СОТ не беруть участi у спiвпрацi зi збору iнформацiї, Член СОТ, що звертається зi скаргою, подає свою справу про завдання серйозної шкоди, що грунтується на доказах, йому доступних, разом з фактами i обставинами вiдмови у спiвпрацi з боку Члена СОТ, що надає субсидiю та/або третьої країни-Члена СОТ. Якщо iнформацiю не було отримано через вiдмову у спiвпрацi з боку Члена СОТ, що надає субсидiю, та/або третьої країни-Члена СОТ, спецiальна група може винести висновки, грунтуючись в силу необхiдностi на всiй iншiй доступнiй iнформацiї.

     7. При винесеннi визначення спецiальна група експертiв повинна робити несприятливi висновки з фактiв вiдмови у спiвпрацi з боку будь-якої сторони, що причетна до процесу збору iнформацiї.

     8. При винесеннi визначення щодо використання наявної iнформацiї або винесеннi несприятливих висновкiв спецiальна група експертiв повинна брати до уваги поради представника ДСБ, якого призначено вiдповiдно до параграфа 4, щодо доцiльностi будь-яких запитiв про iнформацiю та зусиль, якi здiйснили сторони для того, щоб задовольнити цi запити у дусi спiвробiтництва i оперативним чином.

     9. Нiщо у процесi збору iнформацiї не обмежує можливостi спецiальної групи експертiв вимагати такої додаткової iнформацiї, яку вона вважає важливою для належного врегулювання суперечки i яка не вимагалася або не надавалася належним чином у процесi збору iнформацiї. Проте за звичайних обставин спецiальна група експертiв не повинна вимагати додаткової iнформацiї для винесення висновкiв тодi, коли така iнформацiя пiдтримувала б позицiю однiєї зi сторiн, а вiдсутнiсть такої iнформацiї є результатом необгрунтованої вiдмови у спiвпрацi у процесi збору iнформацiї з боку цiєї сторони.

 

ДОДАТОК VI

Процедури розслiдування на мiсцi вiдповiдно до параграфа 6 Статтi 12

     1. Пiсля порушення розслiдування органи влади експортуючого Члена СОТ та фiрми, про яких вiдомо, що вони причетнi до цiєї справи, повиннi iнформуватися про намiр провести розслiдування на мiсцi.

     2. Якщо за виняткових обставин є намiр включити неурядових експертiв до групи розслiдування, такi фiрми i органи влади експортуючого Члена СОТ також повиннi бути поiнформованi. Такi неурядовi експерти повиннi пiдлягати санкцiям за порушення вимог щодо конфiденцiйностi.

     3. Нормальною практикою повинно бути отримання прямої згоди вiдповiдних фiрм у країнi експортуючого Члена СОТ перед остаточним призначенням їх вiдвiдання.

     4. Як тiльки отримано згоду вiдповiдних фiрм, органи розслiдування повиннi повiдомити органам влади експортуючого Члена СОТ назви та адреси фiрм, якi буде вiдвiдано, та узгодженi дати вiдвiдання.

     5. Таким фiрмам перед вiдвiданням повинно надаватися завчасне повiдомлення.

     6. Вiдвiдання з метою пояснення анкет повиннi здiйснюватися лише на вимогу фiрми-експортера. У випадку отримання такої вимоги органи розслiдування можуть надати себе у розпорядження фiрми; таке вiдвiдання може бути здiйснено лише, якщо (a) органи влади iмпортуючого Члена СОТ повiдомлять представникiв уряду такого Члена СОТ i (b) останнiй не заперечуватиме проти вiдвiдання.

     7. Оскiльки основною метою розслiдування на мiсцi є перевiрка наданої iнформацiї та отримання додаткових вiдомостей, воно повинно проводитися пiсля отримання вiдповiдей, якщо тiльки фiрма не погодиться на протилежне, а уряд експортуючого Члена СОТ буде поiнформований органами розслiдування про заплановане вiдвiдання i не заперечуватиме проти нього; крiм того, нормальною практикою повинно бути повiдомлення вiдповiдних фiрм перед вiдвiданням про загальний характер iнформацiї, що пiдлягає перевiрцi, та про додаткову iнформацiю, яку необхiдно надати; проте це не виключає запитiв на мiсцi про надання додаткових вiдомостей у свiтлi отриманої iнформацiї.

     8. Вiдповiдi на запити чи запитання вiд органiв влади або фiрм експортуючого Члена СОТ, якi є суттєвими для успiшного проведення розслiдування на мiсцi, повиннi за можливiстю надаватися до того, як вiдбудеться вiдвiдання.

 

ДОДАТОК VII

Країни-Члени, що розвиваються, якi зазначено у параграфi 2(a) Статтi 27

     Країнами-Членами, що розвиваються, якi не пiдпадають пiд дiю положень параграфа 1(a) Статтi 3 вiдповiдно до умов параграфа 2(a) Статтi 27, є:

     (a) найменш розвиненi країни, визначенi як такi Органiзацiєю Об'єднаних Нацiй, якi є Членами СОТ;

     (b) кожна з нижченаведених країн, що розвиваються, якi є Членами СОТ, пiдпадатиме пiд дiю положень, якi застосовуються до iнших країн - Членiв СОТ, що розвиваються, вiдповiдно до параграфа 2(b) Статтi 27, коли показник ВНП на душу населення досягатиме 1000 доларiв США на рiк(68): Болiвiя, Камерун, Конго, Кот-д'Iвуар, Домiнiканська Республiка, Єгипет, Гана, Гватемала, Гайана, Iндiя, Iндонезiя, Кенiя, Марокко, Нiкарагуа, Нiгерiя, Пакистан, Фiлiппiни, Сенегал, Шрi-Ланка та Зiмбабве.

____________
     (68) Включення країн - Членiв СОТ, що розвиваються, до списку у параграфi (b) базується на останнiх даних Свiтового банку про показник ВНП на душу населення.

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.