УГОДА
про сiльське господарство
Члени,
вирiшивши створити основу для започаткування процесу реформи торгiвлi в галузi сiльського господарства вiдповiдно до цiлей переговорiв, якi викладено в Декларацiї Пунта-дель-Есте;
нагадуючи, що їхньою довгостроковою метою, як це погоджено в ходi Промiжного огляду Уругвайського раунду, є створення справедливої й ринково-орiєнтованої системи торгiвлi в галузi сiльського господарства та що процес реформи необхiдно розпочати шляхом проведення переговорiв стосовно зобов'язань у галузi пiдтримки та захисту, а також шляхом створення суворiших й ефективнiших в практичному застосуваннi норм i правил ГАТТ;
нагадуючи також, що "зазначеною вище довгостроковою метою є передбачення суттєвих поступових зменшень пiдтримки та захисту сiльського господарства, якi надаються протягом погодженого строку, що зумовить усунення обмежень i вiдхилень на свiтових сiльськогосподарських ринках та запобiгання їм";
сповненi рiшучостi досягти конкретних обов'язкових зобов'язань у кожнiй з таких сфер: доступу до ринку; нацiональної пiдтримки; експортної конкуренцiї, а також досягти угоди стосовно санiтарних i фiтосанiтарних питань;
домовившись, що пiд час виконання своїх зобов'язань стосовно доступу до ринку розвинутi країни-члени цiлком ураховуватимуть окремi потреби та умови країн-членiв, що розвиваються, шляхом передбачення значнiшого полiпшення можливостей та умов доступу для сiльськогосподарських товарiв, що становлять окремий iнтерес для цих членiв, у тому числi найповнiшу лiбералiзацiю торгiвлi тропiчними сiльськогосподарськими товарами, як це погоджено пiд час Промiжного огляду, та для товарiв, якi мають особливе значення для диверсифiкацiї виробництва, що замiнює вирощування незаконних наркотичних культур;
вiдзначаючи, що зобов'язання за програмою реформи необхiдно справедливо розподiлити мiж усiма членами, зважаючи на стурбованiсть проблемами, не пов'язаними з торгiвлею, у тому числi продовольчою безпекою та необхiднiстю охорони навколишнього середовища; зважаючи на угоду про те, що спецiальний i диференцiйний режими для країн, що розвиваються, є невiд'ємною частиною переговорiв, та беручи до уваги можливi негативнi наслiдки виконання програми реформи для найменш розвинених країн i країн, що розвиваються, якi є чистими iмпортерами продовольства,
цим домовляються про таке:
Частина I
Стаття 1
Визначення термiнiв
У цiй Угодi, якщо контекст не потребує iншого:
a) "сукупний вимiр пiдтримки" та "СВП" означають рiчний рiвень пiдтримки в грошовому вираженнi, яка надається на певний сiльськогосподарський товар на користь виробникiв основного сiльськогосподарського товару, або пiдтримки, не пов'язаної з конкретним товаром, яка надається на користь виробникiв сiльськогосподарської продукцiї в цiлому, за винятком пiдтримки, наданої за програмами, що визначаються як звiльнення вiд зобов'язань зi зменшення пiдтримки за додатком 2 до цiєї Угоди, що:
i) стосується пiдтримки, наданої протягом базового перiоду, зазначеного у вiдповiдних таблицях довiдкових матерiалiв, уключених через посилання в частину IV перелiку члена, а також
ii) стосується пiдтримки, наданої протягом будь-якого року перiоду виконання й пiсля нього та розраховується вiдповiдно до положень додатка 3 цiєї Угоди з урахуванням складових даних i методики, використаних у таблицях довiдкових матерiалiв, уключених через посилання в частину IV перелiку члена;
b) "основний сiльськогосподарський товар" стосовно зобов'язань з нацiональної пiдтримки визначається як товар, якомога ближчий до пункту першого продажу, як це зазначено в перелiку члена та у вiдповiдних довiдкових матерiалах;
c) "бюджетнi витрати", або "витрати", уключає доходи, вiд отримання яких держава утрималася;
d) "еквiвалентний вимiр пiдтримки" означає рiчний рiвень пiдтримки в грошовому вираженнi, наданої виробникам основного сiльськогосподарського товару шляхом застосування одного чи бiльше заходiв, розрахунок якого вiдповiдно до методики СВП є неможливим, за винятком пiдтримки, наданої за програмами, що визначаються як звiльнення вiд зобов'язань зi зменшення пiдтримки за додатком 2 до цiєї Угоди, i що:
i) стосується пiдтримки, наданої протягом базового перiоду, зазначеного у вiдповiдних таблицях довiдкових матерiалiв, уключених через посилання в частину IV перелiку члена, а також
ii) стосується пiдтримки, наданої протягом будь-якого року перiоду виконання й пiсля нього та розраховується вiдповiдно до положень додатка 4 цiєї Угоди з урахуванням складових даних i методики, використаних у таблицях довiдкових матерiалiв, уключених через посилання в частину IV перелiку члена;
e) "експортнi субсидiї" стосуються субсидiй, якi надаються за умови здiйснення експорту, у тому числi експортнi субсидiї, перелiченi в статтi 9 цiєї Угоди;
f) "перiод виконання" означає шестирiчний перiод, який починається в 1995 роцi, за винятком випадку, коли вiн для цiлей статтi 13 означає дев'ятирiчний перiод, що починається в 1995 роцi;
g) "поступки стосовно доступу до ринку" включають усi зобов'язання стосовно доступу до ринку, якi беруться вiдповiдно до цiєї Угоди;
h) "загальний сукупний вимiр пiдтримки" та "загальний СВП" означають суму всiх видiв нацiональної пiдтримки, наданої виробникам сiльськогосподарської продукцiї, що розраховується як сума всiх сукупних вимiрiв пiдтримки для основних сiльськогосподарських товарiв, усiх сукупних вимiрiв пiдтримки, не пов'язаних з конкретним товаром, та всiх еквiвалентних вимiрiв пiдтримки для сiльськогосподарських товарiв i що:
i) стосується пiдтримки, наданої протягом базового перiоду (тобто "базового загального СВП"), та максимальної пiдтримки, надання якої дозволяється протягом будь-якого року перiоду виконання або пiсля нього (тобто "рiчнi й кiнцевi рiвнi обов'язкових зобов'язань"), як зазначено в частинi IV перелiку члена, а також
ii) стосуються рiвня пiдтримки, фактично наданої протягом будь-якого року перiоду виконання й пiсля нього (тобто "загальний СВП поточного перiоду") i розраховується вiдповiдно до положень цiєї Угоди, у тому числi статтi 6, та з урахуванням складових даних та методики, використаних у таблицях довiдкових матерiалiв, уключених через посилання в частину IV перелiку члена;
i) "рiк", що зазначено у викладеному вище пунктi "f" i що стосується конкретних зобов'язань члена, означає календарний, фiнансовий чи торговий рiк, який зазначено в перелiку стосовно цього члена.
Стаття 2
Охопленi товари
Ця Угода застосовується до товарiв, перелiчених у додатку 1 до цiєї Угоди (далi - сiльськогосподарськi товари).
Частина II
Стаття 3
Включення поступок та зобов'язань
1. Зобов'язання, що мiстяться в частинi IV перелiку кожного члена й стосуються нацiональної пiдтримки та експортних субсидiй, становлять зобов'язання, якi обмежують субсидування, i цим стають невiд'ємною частиною ГАТТ 1994.
2. За умови дотримання положень статтi 6 член не надає пiдтримки на користь нацiональних виробникiв, що перевищує рiвень зобов'язань, зазначений у роздiлi I частини IV його перелiку.
3. За умови дотримання положень пiдпункту "b" пункту 2 та пункту 4 статтi 9 член не надає експортних субсидiй, перелiчених у пунктi 1 статтi 9, на сiльськогосподарськi товари або групи товарiв, зазначенi в роздiлi II частини IV його перелiку, у розмiрi, що перевищує бюджетнi витрати та рiвнi кiлькiсних зобов'язань, якi зазначено в ньому, а також не надає таких субсидiй стосовно будь-якого сiльськогосподарського товару, який не зазначено в цьому роздiлi його перелiку.
Частина III
Стаття 4
Доступ до ринку
1. Поступки стосовно доступу до ринку, якi мiстяться в перелiках, стосуються обов'язковостi та зниження тарифiв, а також iнших зобов'язань стосовно доступу до ринку, якi зазначено в перелiках.
2. Члени не повиннi зберiгати, застосовувати або знов уводити будь-яких таких заходiв, яких необхiдно було перетворити на звичайнi мита6, за винятком випадкiв, коли iнше передбачено в статтi 5 i додатку 5.
____________
6 Цi заходи включають
кiлькiснi обмеження iмпорту, змiнюванi iмпортнi
збори, мiнiмальнi iмпортнi цiни, вибiркове
лiцензування iмпорту, нетарифнi заходи, що
пiдтримуються через пiдприємства державної
торгiвлi, добровiльнi обмеження експорту, а також
подiбнi прикордоннi заходи, за винятком звичайних
мит, незалежно вiд того, чи пiдтримуються цi заходи
вiдповiдно до спецiальних виняткiв з положень ГАТТ
1947 року для певних країн, але крiм заходiв, що
пiдтримуються вiдповiдно до положень про
платiжний баланс чи iнших загальних положень ГАТТ 1994 року або iнших багатостороннiх
торговельних угод, зазначених у додатку 1A до
Угоди СОТ, якi не стосуються конкретно сiльського
господарства.
Стаття 5
Положення про спецiальнi захиснi заходи
1. Незалежно вiд положень пiдпункту "b" пункту 1 статтi II ГАТТ 1994 будь-який член може вдатися до зазначених нижче положень пунктiв 4 й 5 у зв'язку з iмпортом сiльськогосподарського товару, стосовно якого заходи, зазначенi в пунктi 2 статтi 4 цiєї Угоди, було перетворено на звичайне мито, i який позначено в його перелiку позначкою "SSG" як такий, що є предметом поступки, стосовно якої можуть бути застосованi положення цiєї статтi, якщо:
a) обсяг iмпорту такого товару, який ввозиться на митну територiю члена, що надає поступку, протягом будь-якого року перевищує критичний рiвень, що стосується iснуючих можливостей доступу до ринку, як це зазначено в пунктi 4, або, але не одночасно:
b) цiна, за якою цей iмпортований товар може ввозитися на митну територiю члена, що надає поступку, i яка визначається на основi iмпортної цiни СIФ вiдповiдного вiдвантаження, виражена у своїй нацiональнiй валютi, знижується до рiвня критичної цiни, яка дорiвнює середнiй довiдковiй цiнi7 на вiдповiдний товар за 1986 - 1988 рр.
____________
7 Довiдкова цiна, яка
використовується для застосування положень
цього пiдпункту, загалом є середньою вартiстю
одиницi вiдповiдного товару на умовах СIФ або
iнакше є вiдповiдною цiною з погляду якостi товару
та стадiї його обробки. Пiсля першого
застосування її вона публiчно викладається i є
доступною настiльки, наскiльки це необхiдно для
того, щоб дозволити iншим членам оцiнити додатковi
мита, якi можуть бути стягненi.
2. Iмпорт вiдповiдно до зобов'язань з поточного та мiнiмального доступу до ринку, установлених як частина поступки, зазначеної у викладеному вище пунктi 1, ураховується для визначення обсягу iмпорту, необхiдного для застосування положень пiдпункту "a" пункту 1 й пункту 4, але iмпорт за такими зобов'язаннями не обкладається жодними додатковими митами, якi передбачено або вiдповiдно до пiдпункту "a" пункту 1 й пункту 4, або вiдповiдно до пiдпункту "b" пункту 1 та викладеного нижче пункту 5.
3. Будь-якi партiї цього товару, якi знаходилися в дорозi на пiдставi контракту, укладеного до накладення додаткового мита вiдповiдно до пiдпункту "a" пункту 1 й пункту 4, звiльняються вiд будь-яких таких додаткових мит за умови, що вони можуть враховуватися в обсязi iмпорту такого товару протягом наступного року для цiлей приведення в дiю положень пiдпункту "a" пункту 1 в цьому роцi.
4. Будь-яке додаткове мито, яке накладається вiдповiдно до пiдпункту "a" пункту 1, зберiгається лише до кiнця року, у якому його було накладено, i може стягуватися лише за рiвнем, який не перевищує однiєї третини вiд рiвня звичайного мита, яке дiє в тому роцi, у якому вживається цей захiд. Критичний рiвень встановлюється в порядку, що ґрунтується на можливостях доступу до ринку, якi визначаються як iмпорт як вiдсоток вiдповiдного обсягу нацiонального споживання8 за попереднi 3 роки, за якi наявнi данi:
a) у випадках, коли такi можливостi доступу до ринку для товару меншi, нiж 10 вiдсоткiв або дорiвнюють їм, базовий критичний рiвень становить 125 вiдсоткiв;
b) у випадках, коли такi можливостi доступу до ринку для товару перевищують 10 вiдсоткiв, але меншi, нiж 30 вiдсоткiв або дорiвнюють їм, базовий критичний рiвень дорiвнює 110 вiдсоткам;
c) у випадках, коли такi можливостi доступу до ринку для товару бiльшi, нiж 30 вiдсоткiв, базовий критичний рiвень дорiвнює 105 вiдсоткам.
____________
8 У випадках, коли обсяг
нацiонального споживання не береться до уваги,
застосовується базовий критичний рiвень
вiдповiдно до пiдпункту "a" пункту 4.
У всiх випадках додаткове мито може бути накладено в будь-якому роцi, коли абсолютний обсяг iмпорту вiдповiдного товару, який ввозиться на митну територiю члена, що надає поступку, перевищує суму x зазначеного вище базового критичного рiвня, помножену на середню кiлькiсть iмпорту протягом трьох попереднiх рокiв, за якi наявнi данi, та y абсолютної змiни обсягу нацiонального споживання вiдповiдного товару за останнiй рiк, за який наявнi данi, порiвняно з попереднiм роком за умови, що критичний рiвень не менше, нiж 105 вiдсоткiв середньої кiлькостi iмпорту, зазначеної у викладеному вище x.
5. Додаткове мито, яке накладається вiдповiдно до пiдпункту "b" пункту 1, встановлюється в такому порядку:
a) якщо рiзниця мiж iмпортною цiною СIФ вiдвантаження, вираженою в нацiональнiй валютi (далi - iмпортна цiна), та критичною цiною, що визначається вiдповiдно до цього пiдпункту, є меншою, нiж 10 вiдсоткiв критичної цiни або дорiвнює їм, то додаткове мито не накладається;
b) якщо рiзниця мiж iмпортною цiною та критичною цiною (далi - рiзниця) перевищує 10 вiдсоткiв, але є меншою, нiж 40 вiдсоткiв критичної цiни або дорiвнює їм, то додаткове мито дорiвнює 30 вiдсоткам суми, на яку рiзниця перевищує 10 вiдсоткiв;
c) якщо рiзниця перевищує 40 вiдсоткiв, але є меншою, нiж 60 вiдсоткiв критичної цiни або дорiвнює їм, то додаткове мито дорiвнює 50 вiдсоткам суми, на яку рiзниця перевищує 40 вiдсоткiв, а також додаткове мито, яке дозволяється вiдповiдно до пiдпункту "b";
d) якщо рiзниця перевищує 60 вiдсоткiв, але є меншою, нiж 75 вiдсоткiв або дорiвнює їм, то додаткове мито дорiвнює 70 вiдсоткам суми, на яку рiзниця перевищує 60 вiдсоткiв критичної цiни, а також додатковi мита, якi дозволяються вiдповiдно до пiдпунктiв "b" та "c");
e) якщо рiзниця перевищує 75 вiдсоткiв критичної цiни, то додаткове мито дорiвнює 90 вiдсоткам суми, на яку рiзниця перевищує 75 вiдсоткiв, а також додатковi мита, якi дозволяються вiдповiдно до пiдпунктiв "b", "c" та "d".
6. Для швидкопсувних i сезонних товарiв викладенi вище умови застосовуються таким чином, щоб урахувати специфiку таких товарiв. Зокрема, вiдповiдно до пiдпункту "a" пункту 1 та пункту 4 можуть використовуватися коротшi строки стосовно вiдповiдних перiодiв у рамках базового перiоду, а також вiдповiдно до пiдпункту "b" пункту 1 для рiзних перiодiв можуть використовуватися рiзнi довiдковi цiни.
7. Застосування спецiального захисного заходу проводиться в прозорий спосiб. Будь-який член, який уживає дiї вiдповiдно до викладеного вище пiдпункту "a" пункту 1, повинен надати письмове повiдомлення, у тому числi вiдповiднi данi, до Комiтету iз сiльського господарства настiльки завчасно, наскiльки це можливо, та в будь-якому разi протягом 10 днiв пiсля виконання такої дiї. У випадках, коли змiни обсягiв споживання повиннi бути розподiленi за окремими тарифними позицiями за умови, що дiї вжито вiдповiдно до пункту 4, вiдповiднi данi включають iнформацiю та методи, що використовуються для розподiлу цих змiн. Член, що вживає дiї вiдповiдно до пункту 4, надає будь-якому заiнтересованому члену можливiсть провести консультацiї з ним стосовно умов застосування таких дiй. Будь-який член, який уживає дiї вiдповiдно до викладеного вище пiдпункту "b" пункту 1, надає письмове повiдомлення, у тому числi вiдповiднi данi, до Комiтету iз сiльського господарства протягом 10 днiв пiсля застосування першої такої дiї або, для швидкопсувних та сезонних товарiв, першої такої дiї за будь-який перiод. Члени зобов'язуються настiльки, наскiльки це можливо, не застосовувати положень пiдпункту "b" пункту 1 в тих випадках, коли обсяг iмпорту вiдповiдних товарiв зменшується. У будь-якому разi член, що вживає такої дiї, надає будь-яким заiнтересованим членам можливiсть провести консультацiї з ним стосовно умов застосування такої дiї.
8. У випадках, коли вживаються заходи вiдповiдно до викладених вище пунктiв 1 - 7, члени зобов'язуються стосовно таких заходiв не вдаватися до положень пiдпункту "a" пункту 1 та пункту 3 статтi XIX ГАТТ 1994 або пункту 2 статтi 8 Угоди про захиснi заходи.
9. Положення цiєї статтi залишаються чинними протягом процесу реформи, що визначається вiдповiдно до статтi 20.
Частина IV
Стаття 6
Зобов'язання стосовно нацiональної пiдтримки
1. Зобов'язання кожного члена зi зменшення нацiональної пiдтримки, якi мiстяться в частинi IV його перелiку, застосовуються до всiх його видiв нацiональної пiдтримки на користь виробникiв сiльськогосподарської продукцiї, за винятком нацiональних заходiв, якi не пiдлягають зменшенню за критерiями, зазначеними в цiй статтi й додатку 2 до цiєї Угоди. Цi зобов'язання виражаються через загальний сукупний вимiр пiдтримки та "Рiчнi та остаточнi рiвнi обов'язкових зобов'язань".
2. Вiдповiдно до Угоди про промiжний огляд, у якiй зазначено, що державнi заходи з надання допомоги, прямi чи непрямi, для заохочення розвитку сiльського господарства й розвитку аграрної сфери є невiд'ємною частиною програм розвитку країн, що розвиваються, iнвестицiйнi субсидiї, якi зазвичай надаються сiльському господарству в країнах-членах, що розвиваються, та субсидiї на сiльськогосподарську сировину, якi зазвичай надаються виробникам з низьким рiвнем доходiв чи з бiдною сировинною базою в країнах-членах, що розвиваються, звiльняються вiд зобов'язань зi зменшення нацiональної пiдтримки, якi б iнакше застосовувалися до таких заходiв, як i нацiональна пiдтримка виробникiв у країнах-членах, що розвиваються, з метою заохочення диверсифiкацiї, що замiнює вирощування незаконних наркотичних культур. Вiд члена не вимагається включення до розрахунку його поточного загального СВП нацiональної пiдтримки, яка вiдповiдає критерiям цього пункту.
3. Уважається, що член дотримується своїх зобов'язань зi зменшення нацiональної пiдтримки в будь-якому роцi, у якому його нацiональна пiдтримка на користь виробникiв сiльськогосподарської продукцiї, виражена через загальний СВП поточного перiоду, не перевищує вiдповiдного рiчного чи остаточного рiвня обов'язкових зобов'язань, зазначеного в частинi IV перелiку члена.
4. a) Вiд члена не вимагається включати до розрахунку його поточного загального СВП й не вимагається зменшувати:
i) нацiональну пiдтримку, пов'язану з конкретним товаром, яку б iнакше необхiдно було включити до розрахунку СВП поточного перiоду члена у разi, коли така пiдтримка не перевищує 5 вiдсоткiв загальної вартостi основного сiльськогосподарського товару, виробленого цим членом протягом вiдповiдного року, та
ii) нацiональну пiдтримку, не пов'язану з конкретним товаром, яку б iнакше необхiдно було включити до розрахунку СВП поточного перiоду члена у разi, коли така пiдтримка не перевищує 5 вiдсоткiв вартостi загального сiльськогосподарського виробництва цього члена.
b) Для країн-членiв, що розвиваються, частка de minimis вiдповiдно до цього пункту становить 10 вiдсоткiв.
5. a) Прямi виплати за програмами обмеження виробництва не пiдлягають зобов'язанню зi зменшення нацiональної пiдтримки, якщо:
i) такi виплати ґрунтуються на конкретнiй територiї та врожаях, або
ii) такi виплати здiйснюються на 85 або менше вiдсоткiв базового рiвня виробництва, або
iii) виплати на худобу здiйснюються на чiтко визначену кiлькiсть голiв.
b) Звiльнення вiд зобов'язань зi зменшення пiдтримки в ходi прямих виплат, яке вiдповiдає зазначеним вище критерiям, виражається у виключеннi вартостi цих прямих виплат з розрахунку членом його поточного загального СВП.
Стаття 7
Загальнi правила нацiональної пiдтримки
1. Кожний член забезпечує, щоб будь-якi заходи з нацiональної пiдтримки на користь виробникiв сiльськогосподарської продукцiї, якi не пiдлягають зобов'язанням зi зменшення, оскiльки вони вiдповiдають критерiям, зазначеним у додатку 2 до цiєї Угоди, пiдтримувалися вiдповiдно до цих критерiїв.
2. a) Будь-який захiд з нацiональної пiдтримки на користь виробникiв сiльськогосподарської продукцiї, у тому числi будь-яка змiна в такому заходi, а також будь-який захiд, який уводиться згодом, стосовно якого неможливо довести, що вiн вiдповiдає критерiям додатка 2 до цiєї Угоди або що його звiльнено вiд зобов'язань зi зменшення пiдтримки через будь-яке iнше положення цiєї Угоди, уключається до розрахунку членом його поточного загального СВП.
b) У випадках, коли в частинi IV перелiку члена немає зобов'язань стосовно загального СВП, цей член не надає пiдтримки виробникам сiльськогосподарської продукцiї в обсязi, що перевищує вiдповiдний рiвень de minimis, зазначений у пунктi 4 статтi 6.
Частина V
Стаття 8
Зобов'язання стосовно експортної конкуренцiї
Кожний член зобов'язується не надавати експортних субсидiй iнакше, нiж вiдповiдно до цiєї Угоди та зобов'язань, якi зазначаються в перелiку цього члена.
Стаття 9
Зобов'язання стосовно експортних субсидiй
1. Зобов'язанням зi зменшення пiдтримки згiдно iз цiєю Угодою пiдлягають такi експортнi субсидiї:
a) надання державою або її органами прямих субсидiй, у тому числi виплат натурою, фiрмi, галузi виробництва, виробникам певного сiльськогосподарського товару, кооперативовi або iншому об'єднанню виробникiв чи збутовiй органiзацiї залежно вiд здiйснення експорту;
b) продаж або передача на експорт державами або їхнiми органами некомерцiйних запасiв сiльськогосподарської продукцiї за цiною, нижчою, нiж порiвнянна цiна, яка призначається на подiбний товар для покупцiв на нацiональному ринку;
c) виплати на експорт певного сiльськогосподарського товару, якi фiнансуються за пiдтримки держави, незалежно вiд того, чи є витрата державних коштiв, чи немає, у тому числi виплати, якi фiнансуються за рахунок надходжень вiд зборiв, що накладаються на вiдповiдний сiльськогосподарський товар або сiльськогосподарський товар, з якого виробляється експортний товар;
d) надання субсидiй на зменшення витрат, пов'язаних зi збутом пiд час експорту сiльськогосподарської продукцiї (за винятком широко доступних послуг зi сприяння експорту й консультацiйних послуг), у тому числi витрати на завантаження та розвантаження товару, пiдвищення якостi й iншi витрати на переробку, а також витрати на мiжнароднi перевезення та фрахт;
e) витрати на внутрiшнi перевезення та фрахт пiд час експортних вiдвантажень, якi надаються або санкцiонуються державами на умовах, бiльш сприятливих, нiж умови для нацiональних вiдвантажень.
f) субсидiї на сiльськогосподарську продукцiю, якi залежать вiд її включення до виробництва товарiв на експорт.
2. a) За винятком випадкiв, передбачених у пiдпунктi "b", рiвнi зобов'язань з експортних субсидiй на кожний рiк перiоду виконання, що зазначається в перелiку члена, стосовно експортних субсидiй, перелiчених у пунктi 1 цiєї статтi, становлять:
i) у разi зобов'язань зi зменшення бюджетних витрат - максимальний рiвень видаткiв на такi субсидiї, якi можуть бути розподiленi або понесенi в цьому роцi стосовно вiдповiдного сiльськогосподарського товару або групи товарiв, та
ii) у разi зобов'язань зi зменшення кiлькостi експорту - максимальну кiлькiсть сiльськогосподарського товару або групи товарiв, на якi в цьому роцi можуть бути наданi експортнi субсидiї.
b) У будь-якому роцi з другого до п'ятого протягом перiоду виконання член може в цьому роцi надати експортнi субсидiї, перелiченi у викладеному вище пунктi 1, у розмiрi, що перевищує вiдповiднi рiвнi рiчних зобов'язань стосовно товарiв або груп товарiв, зазначених у частинi IV перелiку члена, за умови, що:
i) сукупний обсяг бюджетних витрат на такi субсидiї з початку перiоду виконання до вiдповiдного року включно не перевищує сукупного обсягу, який утворився би внаслiдок повного виконання вiдповiдних рiчних рiвнiв зобов'язань зi зменшення витрат, зазначених у перелiку члена, бiльше, нiж на 3 вiдсотки рiвня таких бюджетних витрат базового перiоду;
ii) сукупна кiлькiсть товару, що експортується завдяки таким експортним субсидiям, з початку перiоду виконання до вiдповiдного року включно не перевищує сукупну кiлькiсть, яка внаслiдок повного виконання вiдповiдних рiчних рiвнiв зобов'язань з кiлькостi, якi зазначено в перелiку члена, була би бiльше, нiж на 1,75 вiдсотки такої кiлькостi в базовому перiодi;
iii) загальна сукупна сума бюджетних витрат на такi експортнi субсидiї та кiлькiсть товару, стосовно якого надаються такi експортнi субсидiї впродовж усього перiоду виконання, не перевищують цих загальних показникiв, якi були б унаслiдок повного виконання вiдповiдних рiчних рiвнiв зобов'язань, зазначених в перелiку члена, а також
iv) бюджетнi витрати члена на експортнi субсидiї та кiлькiсть товару, стосовно якого надаються такi експортнi субсидiї, наприкiнцi перiоду виконання не перевищують 64 вiдсоткiв i 79 вiдсоткiв рiвнiв базових перiодiв 1986 - 1990 рр. вiдповiдно. Для країн-членiв, що розвиваються, цi частки становлять 76 i 86 вiдсоткiв вiдповiдно.
3. Зобов'язання, що стосуються обмежень поширення сфери надання експортних субсидiї, є такими, як їх зазначено у перелiках.
4. Пiд час перiоду виконання вiд країн-членiв, що розвиваються, не вимагатиметься взяття на себе зобов'язань стосовно експортних субсидiй, перелiчених у викладених вище пiдпунктах "d" та "e" пункту 1, за умови, що вони не застосовуються таким чином, щоб уникнути зобов'язань зi зменшення пiдтримки.
Стаття 10
Запобiгання уникненню зобов'язань з експортних
субсидiй
1. Експортнi субсидiї, не перелiченi в пунктi 1 статтi 9, не застосовуються в такiй формi, наслiдком якої є уникнення виконання зобов'язань стосовно експортних субсидiй або яка загрожує призвести до нього; також не використовуються некомерцiйнi операцiї для уникнення таких зобов'язань.
2. Члени зобов'язуються працювати над розробкою мiжнародно погоджених правил для регулювання надання експортних кредитiв, гарантiй за експортними кредитами або проведення програм страхування, а також, пiсля погодження таких правил, надавати експортнi кредити, гарантiї за експортними кредитами та проводити програми страхування лише вiдповiдно до таких правил.
3. Будь-який член, який стверджує, що якась кiлькiсть товару, що експортується понад рiвень зобов'язання зi зменшення пiдтримки, не отримує субсидування, повинен довести, що стосовно вiдповiдної кiлькостi експортованого товару не надавалася жодна експортна субсидiя незалежно вiд того, чи перелiчено її в статтi 9, чи нi.
4. Члени - донори мiжнародної продовольчої допомоги забезпечують:
a) щоб надання мiжнародної продовольчої допомоги не пов'язувалося безпосередньо чи опосередковано з комерцiйним експортом сiльськогосподарської продукцiї до країн - отримувачiв допомоги;
b) щоб операцiї з надання мiжнародної продовольчої допомоги, у тому числi двосторонньої продовольчої допомоги в грошовiй формi, здiйснювалися вiдповiдно до "Принципiв передачi надлишкiв та зобов'язань стосовно консультацiй" ФАО, у тому числi, де це необхiдно, системи Звичайних вимог до збуту (ЗВЗ), а також
c) щоб така допомога надавалася настiльки, наскiльки це можливо, цiлком у формi грантiв або на умовах, не менш пiльгових, нiж тi, що передбаченi в статтi IV Конвенцiї з продовольчої допомоги 1986 року.
Стаття 11
Включенi товари
Субсидiя, що виплачується на одиницю включеного первинного сiльськогосподарського товару, у жодному разi не може перевищувати експортної субсидiї, яка виплачувалася б на одиницю експорту первинного товару як такого.
Частина VI
Стаття 12
Правила встановлення заборон та обмежень на
експорт
1. У випадках, коли член установлює будь-яку нову заборону чи обмеження на експорт продуктiв харчування вiдповiдно до пiдпункту "a" пункту 2 статтi XI ГАТТ 1994, цей член дотримується таких положень:
a) член, що встановлює заборону чи обмеження на експорт, належним чином ураховує наслiдки такої заборони чи обмеження для продовольчої безпеки членiв, що iмпортують;
b) перед установленням будь-яким членом заборони чи обмеження експорту вiн настiльки завчасно, наскiльки це можливо, надсилає до Комiтету iз сiльського господарства письмове повiдомлення, у якому мiститься така iнформацiя, як характер i тривалiсть такого заходу, а також проводить консультацiї на вимогу з будь-яким iншим членом, що має суттєвий iнтерес як iмпортер стосовно будь-якого питання, яке стосується вiдповiдного заходу. Член, що встановлює таку заборону чи обмеження експорту, на вимогу надає такому члену всю необхiдну iнформацiю.
2. Положення цiєї статтi не застосовуються до будь-якої країни-члена, що розвивається, якщо цей захiд не вживається тiєю країною-членом, що розвивається, яка є чистим експортером вiдповiдного продукту харчування.
Частина VII
Стаття 13
Належна стриманiсть
Протягом перiоду виконання незалежно вiд положень ГАТТ 1994 та Угоди про субсидiї та компенсацiйнi заходи (далi в цiй статтi - Угода про субсидiї):
a) заходи з нацiональної пiдтримки, що цiлком вiдповiдають положенням додатка 2 до цiєї Угоди:
i) є субсидiями, що не дають пiдстави для застосування компенсацiйних мит9;
ii) звiльняються вiд дiй, що ґрунтуються на статтi XVI ГАТТ 1994 та частинi III Угоди про субсидiї, а також
iii) звiльняються вiд дiй, що ґрунтуються на анулюваннi або заподiяннi шкоди перевагам вiд тарифних поступок (за яких не порушуються умови цiєї Угоди), якi припадають на iншого члена вiдповiдно до статтi II ГАТТ 1994, у розумiннi пiдпункту "b" пункту 1 статтi XXIII ГАТТ 1994;
b) заходи з нацiональної пiдтримки, що цiлком вiдповiдають положенням статтi 6 цiєї Угоди, у тому числi прямi виплати, якi вiдповiдають вимогам пункту 5 цiєї статтi, зазначеним у перелiку кожного члена, а також нацiональна пiдтримка в рамках рiвнiв de minimis та вiдповiдно до пункту 2 статтi 6:
i) звiльняються вiд накладення компенсацiйних мит, якщо не буде визначено шкоди або її загрози вiдповiдно до статтi VI ГАТТ 1994 та частини V Угоди про субсидiї, i буде виявлено належну стриманiсть пiд час iнiцiювання будь-яких розслiдувань з уведення компенсацiйних мит;
ii) звiльняються вiд дiй, що ґрунтуються на пунктi 1 статтi XVI ГАТТ 1994 або статтях 5 та 6 Угоди про субсидiї, за умови, що такi заходи не надають пiдтримки стосовно певного товару в обсязi, що перевищує той, який було надано протягом 1992 торгового року, а також
iii) звiльняються вiд дiй, що ґрунтуються на анулюваннi або заподiяннi шкоди перевагам вiд тарифних поступок (за яких не порушуються умови цiєї Угоди), якi припадають на iншого члена вiдповiдно до статтi II ГАТТ 1994, у розумiннi пiдпункту "b" пункту 1 статтi XXIII ГАТТ 1994 за умови, що такi заходи не надають пiдтримки на певний товар в обсязi, що перевищує той, який було надано протягом 1992 торгового року;
c) експортнi субсидiї, якi цiлком вiдповiдають положенням частини V цiєї Угоди, зазначеним в перелiку кожного члена:
i) пiдлягають уведенню компенсацiйних мит лише пiсля визначення шкоди або її загрози на основi обсягу, впливу на цiни або подальшого впливу вiдповiдно до статтi VI ГАТТ 1994 та частини V Угоди про субсидiї, i буде виявлено належну стриманiсть пiд час iнiцiювання будь-яких розслiдувань з уведення компенсацiйних мит, а також
ii) звiльняються вiд дiй, що ґрунтуються на статтi XVI ГАТТ 1994 або статтях 3, 5 й 6 Угоди про субсидiї.
____________
9 "Компенсацiйнi мита"
у випадках, коли зазначаються в цiй статтi, - це тi
мита, якi охоплюються статтею VI ГАТТ 1994
року та частиною V Угоди про субсидiї та
компенсацiйнi заходи.
Частина VIII
Стаття 14
Санiтарнi й фiтосанiтарнi заходи
Члени погоджуються надати чинностi Угодi про застосування санiтарних i фiтосанiтарних заходiв.
Частина IX
Стаття 15
Спецiальний та диференцiйний режими
1. Визнаючи, що диференцiйний та бiльш сприятливий режим для країн-членiв, що розвиваються, є невiд'ємною частиною переговорiв, стосовно зобов'язань забезпечуються спецiальний та диференцiйний режими, передбаченi у вiдповiдних положеннях цiєї Угоди та закрiпленi в перелiках поступок та зобов'язань.
2. Країни-члени, що розвиваються, мають можливiсть виконати зобов'язання зi зменшення протягом перiоду, тривалiстю до 10 рокiв. Вiд найменш розвинених країн-членiв узяття зобов'язань зi зменшення не вимагається.
Частина X
Стаття 16
Найменш розвиненi країни та країни, що
розвиваються, якi є чистими iмпортерами продуктiв
харчування
1. Розвиненi країни-члени вживають таких дiй, якi передбаченi в рамках Рiшення про заходи стосовно можливих негативних наслiдкiв програми реформи для найменш розвинених країн та країн, що розвиваються, якi є чистими iмпортерами продуктiв харчування.
2. Комiтет iз сiльського господарства вiдповiдним чином здiйснює нагляд за виконанням цього Рiшення.
Частина XI
Стаття 17
Комiтет iз сiльського господарства
Цим засновується Комiтет iз сiльського господарства.
Стаття 18
Огляд ходу виконання зобов'язань
1. Хiд виконання зобов'язань, погоджених в рамках програми реформи Уругвайського раунду, оглядається Комiтетом iз сiльського господарства.
2. Процес огляду здiйснюється на основi повiдомлень, якi подаються членами стосовно таких питань та через такi iнтервали, що пiдлягають визначенню, а також на основi такої документацiї, пiдготовка якої може бути доручена Секретарiатовi для полегшення процесу огляду.
3. Крiм повiдомлень, якi надаються вiдповiдно до пункту 2, необхiдно вiдразу повiдомити про будь-який новий захiд з нацiональної пiдтримки або змiну iснуючого заходу, стосовно якого вимагається звiльнення вiд зобов'язань зi зменшення. Таке повiдомлення мiстить подробицi про новий захiд або захiд, до якого було внесено змiни, та про його вiдповiднiсть погодженим критерiям, якi зазначаються або в статтi 6, або в додатку 2.
4. Пiд час процесу огляду члени придiляють належну увагу впливовi надмiрних темпiв iнфляцiї на здатнiсть будь-якого члена дотримуватися своїх зобов'язань з нацiональної пiдтримки.
5. Члени домовляються щорiчно проводити консультацiї в Комiтетi iз сiльського господарства стосовно їхньої участi в нормальному зростаннi свiтової торгiвлi сiльськогосподарською продукцiєю в рамках зобов'язань з експортних субсидiй згiдно iз цiєю Угодою.
6. Пiд час процесу огляду членам надається можливiсть порушити будь-яке питання, що стосується виконання зобов'язань за програмою реформи, як це викладено в цiй Угодi.
7. Будь-який член може привернути увагу Комiтету iз сiльського господарства до будь-якого заходу, про який, як вiн вважає, повинен був повiдомити iнший член.
Стаття 19
Консультацiї й вирiшення спорiв
До консультацiй i вирiшення спорiв за цiєю Угодою застосовуються положення статей XXII i XXIII ГАТТ 1994 в тому виглядi, у якому вони розробленi й застосовуються за Угодою про вирiшення спорiв.
Частина XII
Стаття 20
Продовження процесу реформи
Визнаючи, що виконання довгострокової мети стосовно суттєвого й поступового зменшення пiдтримки та захисту, яке зумовлює фундаментальну реформу, є безперервним процесом, члени домовляються про те, що переговори про продовження процесу реформи буде розпочато за один рiк до закiнчення перiоду виконання Угоди, беручи до уваги:
a) досвiд виконання зобов'язань зi зменшення пiдтримки, отриманий на той момент;
b) вплив зобов'язань зi зменшення на свiтову торгiвлю сiльськогосподарською продукцiєю;
c) не пов'язанi з торгiвлею проблеми, спецiальний та диференцiйний режими для країн-членiв, що розвиваються, i мету створити справедливу й ринково-орiєнтовану систему торгiвлi сiльськогосподарською продукцiєю, а також iншi цiлi та проблеми, зазначенi в преамбулi цiєї Угоди, а також
d) якi додатковi зобов'язання є необхiдними для виконання зазначених вище довгострокових цiлей.
Частина XIII
Стаття 21
Прикiнцевi положення
1. Положення ГАТТ 1994 та iнших багатостороннiх торговельних угод, що мiстяться в додатку 1A до Угоди СОТ, застосовуються з урахуванням положень цiєї Угоди.
2. Додатки до цiєї Угоди стають невiд'ємною частиною цiєї Угоди.
| Додаток 1 |
Охопленi товари
1. Ця Угода охоплює такi товари:
i) Глави 1 - 24 ГС, за винятком риби та рибних продуктiв, а також*
ii)
| Код ГС | 2905.43 | (маннiт) |
| Код ГС | 2905.44 | (сорбiт) |
| Роздiл ГС | 33.01 | (масла ефiрнi) |
| Роздiли ГС | 35.01 - 35.05 | (альбумiновi (бiлковi) речовини, модифiкованi крохмалi, клеї) |
| Код ГС | 3809.10 | (засоби оздоблювальнi) |
| Код ГС | 3823.60 | (сорбiт n.e.p.) |
| Роздiл ГС | 41.01 - 41.03 | (шкiри, шкiряна сировина) |
| Роздiл ГС | 43.01 | (сировина хутрова) |
| Роздiл ГС | 50.01 - 50.03 | (шовк-сирець та вiдходи шовковi) |
| Роздiл ГС | 51.01 - 51.03 | (вовна та шерсть тварин) |
| Роздiл ГС | 52.01 - 52.03 | (сировина бавовни, вiдходи бавовни, бавовна чесана або гребенечесана) |
| Роздiл ГС | 53.01 | (сировина льону) |
| Роздiл ГС | 53.02 | (сировина конопель) |
____________
* Описи товарiв, наведенi в
круглих дужках, не обов'язково є вичерпними.
2. Зазначене вище не обмежує товарiв, охоплюваних Угодою про застосування санiтарних i фiтосанiтарних заходiв.
| Додаток 2 |
Нацiональна пiдтримка: пiдстава для звiльнення вiд зобов'язань зi зменшення пiдтримки
1. Заходи з нацiональної пiдтримки, стосовно яких вимагається звiльнення вiд зобов'язань зi зменшення пiдтримки, повиннi вiдповiдати основнiй вимозi, згiдно з якою вони не повиннi справляти впливу, що спотворює торгiвлю чи виробництво, або такий вплив повинен бути зведений до мiнiмуму. Вiдповiдно, усi заходи, стосовно яких вимагається звiльнення, вiдповiдають таким основним критерiям:
a) ця пiдтримка надається на основi державної програми, що фiнансується за державнi кошти (у тому числi доходи, вiд отримання яких держава утрималася), не залучаючи переказiв коштiв споживачiв, i
b) ця пiдтримка не має наслiдком надання цiнової пiдтримки виробникам,
а також зазначеним нижче специфiчним критерiям та умовам, пов'язаним з реалiзацiєю полiтики.
Державнi програми надання послуг
2. Загальнi послуги
Заходи в цiй категорiї включають витрати (або доходи, вiд отримання яких держава утрималася) стосовно програм, за якими сiльському господарству або сiльському населенню надаються послуги або пiльги. Вони не включають прямих виплат виробникам або переробним пiдприємствам. Такi програми, якi наведено в такому перелiку (але не обмежуються ним), вiдповiдають загальним критерiям, зазначеним у викладеному вище пунктi 1, та специфiчним умовам, пов'язаним з реалiзацiєю полiтики у випадках, коли зазначенi нижче:
a) дослiдження, у тому числi дослiдження загального характеру, дослiдження у зв'язку з програмами охорони навколишнього середовища, а також дослiднi програми, що стосуються окремих товарiв;
b) боротьба зi шкiдниками та захворюваннями, у тому числi заходи з боротьби зi шкiдниками та захворюваннями загального та конкретного характеру, зокрема системи раннього попередження, карантин i винищення;
c) послуги з навчання, в тому числi навчання загального характеру та пiдготовка спецiалiстiв;
d) послуги з поширення досвiду та консультативнi послуги, у тому числi надання засобiв для полегшення передачi iнформацiї та результатiв дослiджень виробникам та споживачам;
e) послуги з iнспектування, у тому числi загальнi послуги з iнспектування та iнспектування окремих товарiв для цiлей виявлення вiдповiдностi нормам охорони здоров'я, безпеки, рiвня якостi й стандартiв;
f) послуги з маркетингу та просування товару на ринок, у тому числi iнформацiю про ринок, консультацiї та просування, якi стосуються окремих товарiв, але не включають витрат на невизначенi цiлi, якi могли б використовуватися продавцями для зменшення їхньої цiни продажу або надання безпосередньої економiчної вигоди покупцям, а також
g) послуги стосовно створення iнфраструктури, у тому числi: будiвництво мереж забезпечення електроенергiєю, дорiг та iнших транспортних засобiв, ринкових та портових споруд, потужностей для водозабезпечення, дамб i дренажних систем, а також iнфраструктурнi роботи, пов'язанi з програмами охорони навколишнього середовища. У всiх випадках витрати спрямовуються лише на забезпечення або проведення капiтальних робiт i не повиннi надаватися на субсидування будiвництва споруд у фермерських господарствах, за винятком будiвництва об'єктiв загального користування. Кошти не повиннi надаватися на субсидування придбання сировинних матерiалiв та поточнi витрати або на фiнансування пiльгових розцiнок для користувачiв зазначених вище послуг.
3. Створення державних резервiв для забезпечення продовольчої безпеки10
____________
10 Для цiлей пункту 3 цього
додатка державнi програми створення резервiв з
метою забезпечення продовольчої безпеки в
країнах, що розвиваються, здiйснення яких є
прозорим i якi проводяться вiдповiдно до офiцiйно
опублiкованих об'єктивних критерiїв або
iнструкцiй, уважаються такими, що вiдповiдають
положенням цього пункту, у тому числi програми, за
якими резерви продуктiв харчування для
забезпечення продовольчої безпеки
закуповуються й вiдпускаються за регульованими
цiнами за умови, що рiзниця мiж цiною купiвлi та
зовнiшньою довiдковою цiною враховується пiд час
розрахунку СВП.
Витрати (або доходи, вiд отримання яких держава утрималася) стосовно накопичення й утримання запасiв товарiв, що становлять невiд'ємну частину програми продовольчої безпеки, яку визначено в нацiональному законодавствi. Вони можуть включати державну допомогу для приватного зберiгання товарiв як частину такої програми.
Обсяг та накопичення таких запасiв вiдповiдають заздалегiдь визначеним цiлям, якi стосуються виключно продовольчої безпеки. Процес накопичення запасiв та використання їх є прозорим з погляду фiнансування. Закупiвля продуктiв харчування державою здiйснюється за поточними ринковими цiнами, а продаж товарiв iз запасiв продовольчої безпеки здiйснюється за цiнами, не нижчими, нiж поточнi цiни на нацiональному ринку на цей товар вiдповiдної якостi.
4. Нацiональна продовольча допомога11
____________
11 Для цiлей пунктiв 3 й 4
цього додатка надання продуктiв харчування за
субсидованими цiнами з метою забезпечення
продовольчих потреб бiдних верств населення
мiста та села в країнах, що розвиваються, на
постiйнiй основi за розумними цiнами вважається
таким, що вiдповiдає положенням цього пункту.
Витрати (або доходи, вiд отримання яких держава утрималася) на надання нацiональної продовольчої допомоги бiдним верствам населення.
Право на отримання продовольчої допомоги надається за чiтко визначеними критерiями, що стосуються харчування. Така допомога здiйснюється у формi безпосереднього надання продуктiв харчування вiдповiдним особам чи у формi надання коштiв, що дозволяють придатним отримувачам допомоги купувати продовольство або за ринковими, або за субсидованими цiнами. Закупiвля продуктiв харчування державою здiйснюються за поточними ринковими цiнами, а фiнансування допомоги та управлiння нею є прозорим.
5. Прямi виплати виробникам
Пiдтримка, яка надається через прямi виплати (або доходи, вiд отримання яких держава утрималася, у тому числi виплати в натуральнiй формi) виробникам, стосовно якої вимагається звiльнення вiд зобов'язань зi зменшення, вiдповiдає основним критерiям, зазначеним у викладеному вище пунктi 1, а також специфiчним критерiям, якi застосовуються до окремих видiв прямих виплат, зазначених у викладених нижче пунктах 6 - 13. У випадках, коли звiльнення вiд зобов'язань зi зменшення вимагається для будь-якого iснуючого або нового виду прямих виплат, за винятком тих, що зазначаються в пунктах 6 - 13, вiн повинен вiдповiдати критерiям "b" - "e" пункту 6, а також загальним критерiям, зазначеним у пунктi 1.
6. Пiдтримка доходу, не пов'язана з виробництвом
a) Право на отримання таких виплат надається за чiтко визначеними критерiями, наприклад доходом, статусом як виробника або землевласника, використанням факторiв або рiвнем виробництва у визначеному й фiксованому базовому перiодi.
b) Сума таких виплат у будь-якому роцi не повинна залежати або визначатися видом або обсягом виробництва (зокрема вирощування поголiв'я худоби), яке здiйснює виробник у будь-якому роцi пiсля базового перiоду.
c) Сума таких виплат у будь-якому роцi не повинна залежати або визначатися внутрiшньою чи свiтовою цiною на товар, що є результатом виробництва у будь-якому роцi пiсля базового перiоду.
d) Сума таких виплат у будь-якому роцi не повинна залежати або визначатися факторами виробництва, якi використовуються у будь-якому роцi пiсля базового перiоду.
e) Для отримання таких виплат здiйснення виробництва не вимагається.
7. Фiнансова участь держави в програмах страхування та гарантування безпеки доходiв
a) Право на отримання таких виплат визначається на основi втрати доходiв (ураховуючи лише доходи, отримуванi вiд сiльського господарства), яка перевищує 30 вiдсоткiв середнього валового доходу або еквiвалента, вираженого у формi чистого доходу (за винятком будь-яких виплат, отриманих за такими самими або подiбними програмами) за останнiй трирiчний перiод або вiд середнього значення за три роки з останнього п'ятирiчного перiоду, з якого виключаються найменший i найбiльший показники. Будь-який виробник, який вiдповiдає цим умовам, має право на отримання таких виплат.
b) Сума таких виплат повинна компенсувати до 70 вiдсоткiв втрат доходiв виробником у тому роцi, коли вiн отримує право на отримання такої допомоги.
c) Сума будь-яких таких виплат залежить виключно вiд доходу; вона не залежить вiд виду чи обсягiв виробництва (у тому числi вирощування поголiв'я худоби), яке здiйснює виробник, або вiд цiн, нацiональних чи свiтових, що застосовуються до такого виробництва, або вiд використовуваних факторiв виробництва.
d) У випадках, коли виробник отримує виплати того самого року вiдповiдно до цього пункту й пункту 8 (вiдшкодування збиткiв вiд стихiйних лих), загальна сума таких виплат становить менше, нiж 100 вiдсоткiв загальних втрат виробника.
8. Виплати (що здiйснюються прямо або через фiнансову участь держави в програмах страхування врожаїв) на вiдшкодування збиткiв вiд стихiйних лих
a) Право на отримання таких виплат виникає лише пiсля офiцiйного визнання органами державної влади того факту, що стихiйне або подiбне лихо (у тому числi спалахи епiдемiї, зараження шкiдниками, ядернi аварiї, а також воєннi дiї на територiї вiдповiдного члена) сталося чи стається, i визначається на основi втрат виробництва, якi перевищують 30 вiдсоткiв середнього виробництва за останнiй трирiчний перiод або середнього значення за три роки з останнього п'ятирiчного перiоду, з якого виключаються найменший i найбiльший показники.
b) Виплати, що здiйснюються пiсля стихiйного лиха, повиннi застосовуватися лише до втрат доходiв, поголiв'я худоби (у тому числi виплати у зв'язку з ветеринарним лiкуванням тварин), землi або iнших факторiв виробництва, що виникли внаслiдок вiдповiдного стихiйного лиха.
c) Виплати повиннi компенсувати не бiльше, нiж загальну вартiсть вiдшкодування таких втрат i не повиннi передбачати вимог стосовно виду чи обсягу майбутнього виробництва.
d) Виплати, що здiйснюються пiд час стихiйного лиха, не повиннi перевищувати рiвня, який є необхiдним для недопущення або мiнiмiзацiї подальших втрат, якi визначено в наведеному вище пунктi "b".
e) У випадках, коли виробник отримує виплати того самого року вiдповiдно до цього пункту й вiдповiдно до пункту 7 (програми страхування та гарантування безпеки доходiв), загальна сума таких виплат становить менше, нiж 100 вiдсоткiв загальних втрат виробника.
9. Допомога на структурну перебудову, що надається через програми виведення виробникiв iз сiльськогосподарського виробництва
a) Право на такi виплати надається на основi чiтко визначених критерiїв за програмами, що створенi для сприяння виведенню осiб, зайнятих у товарному сiльськогосподарському виробництвi, або переведенню їх до дiяльностi, не пов'язаної iз сiльським господарством.
b) Виплати залежать вiд повного й постiйного виведення їх отримувачiв з товарного сiльськогосподарського виробництва.
10. Допомога на структурну перебудову, що надається через програми виведення природних ресурсiв iз сiльськогосподарського виробництва
a) Право на такi виплати надається на основi чiтко визначених критерiїв за програмами, що створенi для виведення земельних та iнших ресурсiв, у тому числi поголiв'я худоби, з товарного сiльськогосподарського виробництва.
b) Виплати залежать вiд виведення земельних ресурсiв з товарного сiльськогосподарського виробництва щонайменше на три роки, а у разi поголiв'я худоби - вiд забою її чи остаточної лiквiдацiї на постiйнiй основi.
c) Для здiйснення виплат не потребується й не визначається якогось альтернативного використання для таких земельних або iнших ресурсiв, яке пов'язане з виробництвом товарної сiльськогосподарської продукцiї.
d) Виплати не стосуються нi виду, нi обсягу виробництва, нi цiн, нацiональних чи мiжнародних, що застосовуються до виробництва, пiд час здiйснення якого використовуються земельнi чи iншi ресурси, що залишаються у виробництвi.
11. Допомога на структурну перебудову, яка надається через iнвестицiйну допомогу
a) Право на такi виплати надається на основi чiтко визначених критерiїв за державними програмами, що створенi для сприяння фiнансовiй та фiзичнiй реструктуризацiї виробничої дiяльностi виробника з метою подолання об'єктивно доведених структурних недолiкiв. Право на участь у таких програмах може також надаватися на основi чiтко визначеної державної програми реприватизацiї сiльськогосподарських земель.
b) Сума таких виплат у будь-якому роцi не повинна залежати вiд виду чи обсягу виробництва (у тому числi вирощування поголiв'я худоби), яке здiйснює виробник у будь-якому роцi пiсля базового перiоду, i не повинна ґрунтуватися на них, за винятком випадкiв, передбачених у викладеному нижче пунктi "e".
c) Сума таких виплат у будь-якому роцi не повинна залежати вiд цiн, нацiональних або свiтових, що застосовуються до будь-якого виробництва, яке здiйснюється в будь-якому роцi пiсля базового перiоду, i не повинна ґрунтуватися на них.
d) Виплати здiйснюються лише протягом термiну часу, необхiдного для освоєння iнвестицiй, на якi вони надаються.
e) Пiд час здiйснення виплат не повиннi встановлюватися чи в будь-якiй iншiй формi визначатися сiльськогосподарськi товари, якi повиннi виробляти отримувачi виплат, за винятком того, що до них може висуватися вимога не виробляти певного сiльськогосподарського товару.
f) Виплати повиннi бути обмеженi обсягом, який є необхiдним для компенсацiї структурних недолiкiв.
12. Виплати за програмами охорони навколишнього середовища
a) Право на такi виплати надається в рамках чiтко визначеної державної програми охорони або захисту навколишнього середовища та залежить вiд виконання конкретних умов за такою державною програмою, у тому числi умов, що стосуються способiв виробництва й використовуваної сировини.
b) Сума виплат повинна обмежуватися сумою додаткових витрат або втрат доходiв, пов'язаних з виконанням вимог державної програми.
13. Виплати вiдповiдно до регiональних програм надання допомоги
a) Коло отримувачiв, що мають право на такi виплати, обмежується виробниками неблагополучних регiонiв. Кожний такий регiон повинен бути районом iз чiтко визначеними географiчними межами й економiчними та адмiнiстративними ознаками, що пiддаються визначенню, повинен уважатися неблагополучним на пiдставi нейтральних й об'єктивних критерiїв, якi чiтко визначено в законi або нормативному актi i якi вказують на те, що труднощi в регiонi виникають не лише внаслiдок тимчасових обставин.
b) Сума таких виплат у будь-якому роцi не повинна залежати вiд виду чи обсягу виробництва (у тому числi вирощування поголiв'я худоби), яке здiйснює виробник у будь-якому роцi пiсля базового перiоду, i не повинна ґрунтуватися на них, якщо вiн не скорочує цього виробництва.
c) Сума таких виплат у будь-якому роцi не повинна залежати вiд цiн, нацiональних чи мiжнародних, що застосовуються до будь-якого виробництва, яке здiйснюється в будь-якому роцi пiсля базового перiоду, i не повинна ґрунтуватися на них.
d) Виплати можуть надаватися лише виробникам у регiонах, що мають на них право, але є загальнодоступними для всiх виробникiв у таких регiонах.
e) У випадках, коли виплати стосуються факторiв виробництва, вони здiйснюються за регресивною шкалою понад пороговий рiвень вiдповiдного фактору.
f) Сума виплат повинна обмежуватися сумою додаткових видаткiв або втрат доходiв, якi виникли внаслiдок ведення сiльськогосподарського виробництва у вiдповiдному районi.
| Додаток 3 |
Нацiональна пiдтримка: розрахунок сукупного вимiру пiдтримки
1. Вiдповiдно до положень статтi 6 сукупний вимiр пiдтримки (СВП) розраховується на iндивiдуальнiй основi для кожного основного сiльськогосподарського товару, на який надається пiдтримка ринкової цiни, прямi виплати, не звiльненi вiд зобов'язань, чи будь-яка iнша субсидiя, яку не звiльнено вiд зобов'язань зi зменшення ("iншi незвiльненi заходи"). Пiдтримка, яка не пов'язана з конкретним товаром, зводиться до одного узагальненого СВП, не пов'язаного з конкретними товарами, який виражається в сумарнiй грошовiй формi.
2. Субсидiї, що надаються вiдповiдно до пункту 1, уключають як бюджетнi витрати, так i доходи, вiд отримання яких держави або їхнi представники утрималися.
3. Включається пiдтримка як на нацiональному, так i на регiональному рiвнях.
4. Специфiчнi сiльськогосподарськi податки чи збори, якi сплачуються виробниками, вираховуються вiд СВП.
5. СВП, розрахований у наведеному нижче порядку, для базового перiоду становить базовий рiвень для виконання зобов'язань зi зменшення нацiональної пiдтримки.
6. Для кожного основного сiльськогосподарського товару встановлюється окремий СВП, який виражається в сумарнiй грошовiй формi вартостi.
7. СВП розраховується на етапi, якомога ближчому до стадiї першого продажу вiдповiдного основного сiльськогосподарського товару. Заходи, спрямованi на пiдприємства з переробки сiльськогосподарської продукцiї включаються настiльки, наскiльки такi заходи створюють переваги виробникам основних сiльськогосподарських товарiв.
8. Пiдтримка ринкової цiни: пiдтримка ринкової цiни розраховується з використанням рiзницi мiж фiксованою зовнiшньою довiдковою цiною та застосовуваною регульованою цiною, помноженої на обсяг виробництва продукцiї, на яку виробник має право застосувати регульовану цiну. Бюджетнi витрати, якi здiйснюються для пiдтримання цiєї рiзницi, наприклад видатки на закупiвлю чи зберiгання, не включаються до СВП.
9. Фiксована зовнiшня довiдкова повинна ґрунтуватися на цiнах 1986 - 1988 рр. i загалом повинна бути середньою цiною ФОБ одиницi основного сiльськогосподарського товару в країнi, яка є чистим експортером, та середньою цiною СIФ одиницi вiдповiдного основного сiльськогосподарського товару в країнi, яка є чистим iмпортером, у базовому перiодi. У разi необхiдностi, фiксована довiдкова цiна може коригуватися з урахуванням вiдмiнностей у якостi.
10. Прямi виплати, не звiльненi вiд зобов'язань зi зменшення пiдтримки: прямi виплати, не звiльненi вiд зобов'язань зi зменшення пiдтримки, якi залежать вiд рiзницi цiн, розраховуються або з використанням рiзницi мiж фiксованою зовнiшньою довiдковою цiною й застосовуваною регульованою цiною, помноженої на обсяг виробництва продукцiї, на яку виробник має право застосувати регульовану цiну, або з використанням бюджетних витрат.
11. Фiксована довiдкова цiна ґрунтується на цiнах 1986 - 1988 рр. i зазвичай є фактичною цiною, яка використовується для визначення норм виплат.
12. Прямi виплати, не звiльненi вiд зобов'язань зi зменшення пiдтримки, якi ґрунтуються не на цiнi, а на iнших факторах, вимiрюються з використанням бюджетних витрат.
13. Iншi незвiльненi заходи, у тому числi субсидiї на сировину та iншi заходи, наприклад заходи зi зменшення витрат, пов'язанi зi збутом продукцiї: вартiсть таких заходiв вимiрюється з використанням бюджетних витрат держави або у випадках, коли бюджетнi витрати в повнiй мiрi не вiдображають обсягу вiдповiдної субсидiї, основою для розрахунку обсягу субсидiї є рiзниця мiж цiною субсидованого товару або послуги та репрезентативною ринковою цiною на подiбний товар або послугу, помножена на кiлькiсть цього товару або послуг.
| Додаток 4 |
Нацiональна пiдтримка: розрахунок еквiвалентного вимiру пiдтримки
1. Вiдповiдно до положень статтi 6 еквiвалентнi вимiри пiдтримки розраховуються стосовно всiх основних сiльськогосподарських товарiв у випадках, коли iснує пiдтримка ринкової цiни, визначена в додатку 3, але для яких розрахунок цього компоненту СВП є неможливим. Для таких товарiв базовий рiвень для виконання зобов'язань зi зменшення нацiональної пiдтримки складається з компонента пiдтримки ринкової цiни, вираженого у формi еквiвалентних вимiрiв пiдтримки вiдповiдно до викладеного нижче пункту 2, а також будь-яких незвiльнених прямих виплат й iншої незвiльненої пiдтримки, що оцiнюються, як передбачено вiдповiдно до пункту 3. Включається пiдтримка як на нацiональному, так i на субнацiональному рiвнях.
2. Еквiвалентнi вимiри пiдтримки, передбаченi в пунктi 1, розраховуються на iндивiдуальнiй основi на етапi, якомога ближчому до стадiї першого продажу, для всiх основних сiльськогосподарських товарiв, на якi отримується пiдтримка ринкової цiни та для яких розрахунок компонента пiдтримки ринкової цiни є неможливим. Для цих основних сiльськогосподарських товарiв еквiвалентнi вимiри пiдтримки ринкової цiни розраховуються з використанням застосовуваної регульованої цiни та обсягу виробництва продукцiї, на яку виробник має право отримувати цю цiну або, у випадках, коли це неможливо, - на основi бюджетних витрат, якi використовуються для утримання цiни виробника.
3. У випадках, коли основнi сiльськогосподарськi товари, що пiдпадають пiд дiю пункту 1, є предметом незвiльнених прямих виплат чи будь-яких iнших субсидiй, пов'язаних з конкретним товаром, якi не звiльнено вiд зобов'язань зi зменшення пiдтримки, основою для еквiвалентних вимiрiв пiдтримки стосовно цих заходiв є такi самi розрахунки, як i для вiдповiдних компонентiв СВП (якi зазначено в пунктах 10 - 13 додатка 3).
4. Еквiвалентнi вимiри пiдтримки розраховуються на основi обсягу субсидiї на етапi, якомога ближчому до стадiї першого продажу вiдповiдного основного сiльськогосподарського товару. Заходи, спрямованi на пiдприємства з переробки сiльськогосподарської продукцiї включаються настiльки, наскiльки такi заходи створюють переваги виробникам основних сiльськогосподарських товарiв. Специфiчнi сiльськогосподарськi податки чи збори, якi сплачуються виробниками, зменшують еквiвалентнi вимiри пiдтримки на вiдповiдну суму.
| Додаток 5 |
Спецiальний режим стосовно пункту 2 статтi 4
Роздiл A
1. Положення пункту 2 статтi 4 пiсля набрання чинностi Угодою СОТ не застосовуються до будь-якого первинного сiльськогосподарського товару та його переробленої й (або) готової продукцiї (далi - визначенi товари), стосовно яких виконуються такi умови (далi - спецiальний режим):
a) iмпорт визначених товарiв становив менше, нiж 3 вiдсотки вiдповiдного нацiонального споживання в базовому перiодi 1986 - 1988 рр. (далi - базовий перiод);
b) на визначенi товари з початку базового перiоду не надавалося жодних експортних субсидiй;
c) до первинного сiльськогосподарського товару застосовуються чиннi заходи з обмеження виробництва;
d) такi товари позначаються позначкою "ST-Annex 5" у роздiлi I - B частини I перелiку члена, що додається до Марракеського протоколу, як такi, що пiдлягають спецiальному режимовi, який вiдображає фактори не пов'язаних з торгiвлею проблем, а саме: продовольчу безпеку та охорону навколишнього середовища, а також
e) мiнiмальнi можливостi доступу до ринку стосовно визначених товарiв з початку першого року перiоду виконання вiдповiдають, як зазначено в роздiлi I - B частини I перелiку вiдповiдного члена, 4 вiдсоткам нацiонального споживання визначених товарiв у базовому перiодi й пiсля цього зростають на 0,8 вiдсотка вiдповiдного нацiонального споживання в базовому перiодi щороку протягом решти перiоду виконання.
2. На початку будь-якого року перiоду виконання член може припинити застосування спецiального режиму стосовно визначених товарiв шляхом виконання положень пункту 6. У такому разi вiдповiдний член зберiгає мiнiмальнi можливостi доступу до ринку, якi вже є чинними на той момент, i збiльшує цi мiнiмальнi можливостi доступу до ринку на 0,4 вiдсотка вiдповiдного нацiонального споживання в базовому перiодi щороку протягом решти перiоду виконання. Пiсля цього рiвень мiнiмальних можливостей доступу до ринку, який отримується за цiєю формулою в останнiй рiк перiоду виконання, зберiгається в перелiку вiдповiдного члена.
3. Будь-якi переговори з приводу того, чи може бути продовжений спецiальний режим, який визначено в пунктi 1, пiсля закiнчення перiоду виконання, завершуються протягом цього перiоду виконання як частина переговорiв, зазначених у статтi 20 цiєї Угоди, з урахуванням факторiв, не пов'язаних з торгiвлею проблем.
4. Якщо внаслiдок переговорiв, зазначених у пунктi 3, буде досягнуто домовленостi про те, що член може продовжити застосування спецiального режиму, то такий член надасть додатковi й прийнятнi поступки, визначенi в ходi цих переговорiв.
5. У випадках, коли продовження спецiального режиму наприкiнцi перiоду виконання не передбачається, вiдповiдний член виконує положення пункту 6. У такому разi пiсля закiнчення перiоду виконання мiнiмальнi можливостi доступу до ринку для визначених товарiв зберiгаються на рiвнi 8 вiдсоткiв вiдповiдного нацiонального споживання в базовому перiодi в перелiку вiдповiдного члена.
6. Прикордоннi заходи, за винятком звичайних мит, якi зберiгаються стосовно визначених товарiв, регулюються положеннями пункту 2 статтi 4 з початку року, у якому припиняється застосування спецiального режиму. Такi товари пiдлягають обкладенню звичайними митами, якi закрiплюються в перелiку вiдповiдного члена й застосовуються (з початку року, у якому припиняється спецiальний режим та пiсля цього) за такими ставками, якi б застосовувалися в тому разi, якби протягом перiоду виконання здiйснювалося би зменшення принаймнi в розмiрi 15 вiдсоткiв рiвними щорiчними частками. Цi мита встановлюються на основi тарифних еквiвалентiв, якi розраховуються вiдповiдно до iнструкцiй, викладених у доповненнi до цього додатка.
Роздiл B
7. Положення пункту 2 статтi 4 також не застосовуються пiсля набрання чинностi Угодою СОТ до будь-якого первинного сiльськогосподарського товару, який є головним продуктом харчування в традицiйному рацiонi країни-члена, що розвивається, i стосовно якого виконуються такi умови, на додаток до тих, якi зазначено в пiдпунктах "a" - "d" пункту 1, настiльки, наскiльки вони застосовуються до вiдповiдних товарiв:
a) мiнiмальнi можливостi доступу до ринку стосовно вiдповiдних товарiв, якi зазначено в роздiлi I - B частини I перелiку вiдповiдної країни-члена, що розвивається, вiдповiдають 1 вiдсотку нацiонального споживання вiдповiдних товарiв у базовому перiодi з початку першого року перiоду виконання та зростають рiвними щорiчними частками до 2 вiдсоткiв вiдповiдного нацiонального споживання в базовому перiодi на початку п'ятого року перiоду виконання. З початку шостого року перiоду виконання мiнiмальнi можливостi доступу до ринку стосовно вiдповiдних товарiв вiдповiдають 2 вiдсоткам вiдповiдного нацiонального споживання в базовому перiодi та зростають рiвними щорiчними частками до 4 вiдсоткiв вiдповiдного нацiонального споживання в базовому перiодi на початку десятого року перiоду виконання. Пiсля цього рiвень мiнiмальних можливостей доступу до ринку, який буде отримано за зазначеною формулою в десятому роцi, зберiгається в перелiку вiдповiдної країни-члена, що розвивається;
b) для iнших товарiв за цiєю Угодою було надано належнi можливостi доступу до ринку.
8. Будь-якi переговори з приводу того, чи може бути продовжено спецiальний режим, який визначено в пунктi 7, пiсля закiнчення десятого року з початку перiоду виконання, розпочинаються й завершуються в рамках самого десятого року, що настає пiсля початку перiоду виконання.
9. Якщо в результатi переговорiв, зазначених у пунктi 8, буде досягнуто домовленостi про те, що член може продовжити застосування спецiального режиму, то такий член надає додатковi й прийнятнi поступки, визначенi в ходi цих переговорiв.
10. У випадках, коли спецiальний режим, передбачений вiдповiдно до пункту 7, не продовжується пiсля десятого року з початку перiоду виконання, вiдповiднi товари пiдлягають обкладенню звичайними митами, якi встановлюються на основi тарифного еквiвалента, розрахованого вiдповiдно до iнструкцiй, викладених у доповненнi до цього додатка, i закрiплюються в перелiку вiдповiдного члена. В iнших випадках застосовуються положення пункту 6 зi змiнами, унесеними внаслiдок надання згiдно iз цiєю Угодою вiдповiдного спецiального або диференцiйного режиму країнам-членам, що розвиваються.
| Доповнення до додатку 5 |
Iнструкцiї з розрахунку тарифних еквiвалентiв для конкретних цiлей, зазначених у пунктах 6 - 10 цього додатка
1. Розрахунок тарифних еквiвалентiв, виражених у виглядi або адвалорних, або специфiчних ставок, повинен здiйснюватися з використанням фактичної рiзницi мiж внутрiшнiми та зовнiшнiми цiнами в прозорiй формi. Для цього використовуються данi за 1986 - 1988 рр. Тарифнi еквiваленти:
a) установлюються насамперед на чотиризначному рiвнi ГС;
b) установлюються на шестизначному рiвнi ГС або на детальнiшому рiвнi ГС у вiдповiдних випадках;
c) установлюються загалом для перероблених товарiв та (або) готових товарiв шляхом помноження специфiчного(-их) тарифного(-их) еквiвалента(-iв) для первинного сiльськогосподарського товару на частку(-и) у вартiсному або фiзичному вираженнi (залежно вiд того, що є прийнятним) цього первинного товару в перероблених й (або) готових товарах i з урахуванням в необхiдних випадках будь-яких додаткових елементiв, якi наразi забезпечують захист гiлцi промисловостi.
2. Зовнiшнi цiни, як правило, є середнiми фактичними цiнами СIФ одиницi товару для країни-iмпортера. У випадках, коли середнi цiни СIФ одиницi товару неможливо визначити або коли вони не є придатними, зовнiшнi цiни є або:
a) придатними середнiми цiнами СIФ одиницi товару в сусiднiй країнi, або
b) розраховуються iз середньої цiни ФОБ одиницi товару вiдповiдного(-их) головного(-их) експортера(-iв), установленої шляхом додавання оцiнки витрат на страхування, фрахту й iнших вiдповiдних витрат з боку країни-iмпортера.
3. Зовнiшнi цiни, як правило, конвертуються в нацiональнi валюти з використанням середнього рiчного ринкового обмiнного курсу, який наводиться за той самий перiод, що й данi про цiни.
4. Внутрiшня цiна, як правило, є репрезентативною оптовою цiною, яка переважає на нацiональному ринку, або оцiнкою цiєї цiни, коли точнi данi не є наявними.
5. Пiд час розрахунку початкових тарифних еквiвалентiв у необхiдних випадках може робитися поправка, яка враховує рiзницю в якостi або сортi товару з використанням вiдповiдного коефiцiєнта.
6. У випадках, коли тарифний еквiвалент, розрахований за цими iнструкцiями, є вiд'ємним або меншим, нiж його поточний обов'язковий рiвень, початковий тарифний еквiвалент може бути встановлено на рiвнi поточної обов'язкової ставки або на основi нацiональних пропозицiй стосовно тарифу на цей товар.
7. У випадках, коли до рiвня тарифного еквiвалента, який отримувався би за наведеними вище iнструкцiями, робиться поправка, вiдповiдний член повинен на вимогу надати всi можливостi для проведення консультацiй для погодження вiдповiдних рiшень.
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |