ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 23 березня 2000 року N 1595-III,
вiд 3 квiтня 2003 року N 663-IV,
вiд 22 травня 2003 року N 860-IV,
вiд 1 листопада 2005 року N 3028-IV,
вiд 10 квiтня 2008 року N 252-VI,
вiд 13 березня 2012 року N 4496-VI,
вiд 5 липня 2012 року N 5060-VI,
вiд 4 липня 2013 року N 406-VII,
вiд 6 вересня 2018 року N 2530-VIII,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX

(У текстi Закону слова "Мiнiстерство економiки України" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади з питань економiчної полiтики" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 22 травня 2003 року N 860-IV)

(У текстi Закону: слово "Служба" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику" у вiдповiдному вiдмiнку; слова "митний орган України" та "митний орган" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "орган доходiв i зборiв" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 4 липня 2013 року N 406-VII)

(У текстi Закону слова "орган доходiв i зборiв" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "митний орган" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX)

     Цим Законом з метою запровадження механiзмiв захисту iнтересiв нацiонального товаровиробника регулюються засади i порядок порушення та проведення спецiальних розслiдувань фактiв зростання iмпорту в Україну незалежно вiд країни походження та експорту товару, що заподiює значну шкоду або загрожує заподiянням значної шкоди нацiональному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватися спецiальнi заходи.

(преамбула iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     1) безпосередньо конкуруючий товар - товар, який безпосередньо конкурує з товаром, що є об'єктом спецiального розслiдування;

     2) експортер - суб'єкт господарсько-правових вiдносин, який вивозить з країни експорту товар (товари);

     3) загроза заподiяння значної шкоди - неминуча загроза заподiяння значної шкоди нацiональному товаровиробнику. Визначення значної шкоди повинно базуватися на фактах, а не на голослiвних твердженнях, припущеннях або маловiрогiднiй можливостi;

(пункт 3 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     4) сторона заiнтересована - будь-яка особа, яка повiдомила центральний орган виконавчої влади з питань економiчної полiтики (далi - Мiнiстерство) про свою заiнтересованiсть в участi у спецiальному розслiдуваннi вiдповiдно до частини другої статтi 9 цього Закону та яка бере активну участь у спецiальному розслiдуваннi шляхом подання в письмовiй формi доказiв або iншої iнформацiї, достатньої для цiлей цього розслiдування. Заiнтересованими сторонами можуть бути:

(абзац перший пункту 4 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 23.03.2000р. N 1595-III, вiд 03.04.2003р. N 663-IV)

     iноземний виробник, експортер або iмпортер товару, що є об'єктом розслiдування, або об'єднання (асоцiацiя), бiльшiсть членiв якого становлять iноземнi виробники, експортери або iмпортери товару, що є об'єктом спецiального розслiдування;

     компетентнi органи країни експорту товару, що є об'єктом розслiдування;

     нацiональний товаровиробник, виробник або оптовий продавець подiбного товару в Українi;

     об'єднання (асоцiацiя), бiльшiсть членiв якого виробляє або продає оптом подiбний товар в Українi;

     професiйна спiлка, що об'єднує працiвникiв пiдприємств, якi виробляють або продають оптом подiбний товар в Українi;

     споживачi, об'єднання споживачiв;

(пункт 4 статтi 1 доповнено новим абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV, у зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим)

     органи виконавчої влади в Українi в межах їх компетенцiї;

     5) значна шкода - погiршення виробничого, торговельного або фiнансового становища нацiонального товаровиробника, що призводить до значного загального спаду в нацiональному виробництвi певного товару;

     6) iмпорт - ввезення на митну територiю країни iмпорту товару (товарiв), призначеного для споживання в цiй країнi iмпорту;

     7) iмпортер - суб'єкт господарсько-правових вiдносин, який декларує надходження на митну територiю України товару (товарiв);

     8) компетентнi органи - органи державної влади країни експорту або країни походження (митного союзу або економiчного угруповання), якi забезпечують у межах своїх повноважень проведення її зовнiшньої та (або) зовнiшньоекономiчної полiтики;

     9) країна експорту - країна походження товару, що iмпортується в Україну. Країною експорту може вважатися також країна-посередник (митний союз або економiчне угруповання), за винятком випадкiв, коли зазначений товар перевозиться транзитом через цю країну, в нiй не виробляється або в цiй країнi немає порiвнянної цiни для цього товару;

     10) країна походження - країна (митний союз або економiчне угруповання), в якiй товар було повнiстю вироблено або пiддано достатнiй переробцi чи обробцi;

     11) нацiональний товаровиробник - сукупнiсть виробникiв подiбного чи безпосередньо конкуруючого товару або тих iз них, сукупне виробництво яких становить основну частину всього обсягу виробництва в Українi цього товару;

     12) перiод розслiдування - перiод, за який Мiнiстерством дослiджується динамiка зростання обсягу iмпорту товару, що є об'єктом розслiдування, та виробниче, торговельне i фiнансове становище нацiонального товаровиробника;

(пункт 12 статтi 1 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     13) товар подiбний - iдентичний товар, тобто схожий за всiма характеристиками на товар, що є об'єктом розслiдування, або, у разi вiдсутностi цього товару, iнший товар, що не є схожим за всiма характеристиками, але має показовi ознаки, що є дуже подiбними до характерних ознак товару, що є об'єктом розслiдування;

     14) продаж - передача майна однiєю особою у власнiсть або користування та (або) у володiння та (або) у розпорядження iншiй особi, зокрема, передача згiдно з угодами купiвлi-продажу, оренди майна, iншими цивiльно-правовими угодами, а також у разi замiни одного зобов'язання iншим або змiни умов виконання зобов'язань;

     15) спецiальне розслiдування - розслiдування фактiв зростання iмпорту в Україну, що заподiює значну шкоду або загрожує заподiянням значної шкоди нацiональному товаровиробнику подiбного або безпосередньо конкуруючого товару;

     16) товар - будь-яка продукцiя, призначена для продажу.

     Стаття 2. Сфера застосування цього Закону

     1. Цей Закон застосовується до операцiй, пов'язаних з iмпортом будь-якого товару незалежно вiд країни його походження та експорту.

(частина перша статтi 2 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     2. Цей Закон не виключає застосування разом iз спецiальними заходами iнших заходiв:

     передбачених актами законодавства, мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України;

     у рамках Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (далi - ГАТТ) i Свiтової органiзацiї торгiвлi (далi - СОТ).

     Стаття 3. Мова провадження в розслiдуваннях

     1. Провадження в розслiдуваннях вiдповiдно до цього Закону здiйснюється державною мовою в Українi.

     2. Вiдомостi, письмовi докази та iнша iнформацiя, поданi Мiнiстерству, центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або Мiжвiдомчiй комiсiї з мiжнародної торгiвлi (далi - Комiсiя) вiдповiдно до цього Закону, враховуються ними у процесi розслiдування за умови викладення їх державною мовою України.

(частина друга статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 4. Строки

     1. Строки, в межах яких вчиняються всi дiї вiдповiдно до цього Закону, встановлюються цим Законом або визначаються Комiсiєю чи Мiнiстерством. Право на вчинення дiй втрачається пiсля закiнчення зазначених строкiв. Документи, поданi пiсля закiнчення цих строкiв, залишаються без розгляду. Комiсiя чи Мiнiстерство можуть прийняти рiшення про продовження або поновлення строкiв за наявностi достатнiх для цього пiдстав.

     2. Строки, встановленi цим Законом або визначенi Мiнiстерством чи Комiсiєю, обчислюються роками, мiсяцями i днями.

     Строк може визначатися також посиланням на подiю, яка повинна неминуче настати.

     3. Строк, обчислюваний роками, закiнчується у вiдповiднi мiсяць i число останнього року цього строку.

     Строк, обчислюваний мiсяцями, закiнчується вiдповiдного числа останнього мiсяця цього строку. Якщо кiнець строку, обчислюваного мiсяцями, припадає на мiсяць, який не має вiдповiдного числа, цей строк закiнчується в останнiй день цього мiсяця.

     Якщо строк визначається днями, його обчислюють з дня, наступного пiсля того дня, з якого починається цей строк.

     Строк, визначений посиланням на подiю, яка повинна неминуче настати, обчислюється з наступного дня пiсля настання вiдповiдної подiї.

     Якщо кiнець строку припадає на неробочий день, останнiм днем цього строку вважається перший пiсля нього робочий день.

     Останнiй день строку закiнчується в момент закiнчення робочого дня в Мiнiстерствi, центральному органi виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, чи Комiсiї.

(абзац шостий частини третьої статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Строк не вважається пропущеним, якщо до його закiнчення документи подано вiдповiдно Мiнiстерству, центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, чи Комiсiї та зареєстровано в установленому порядку.

(абзац сьомий частини третьої статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

Роздiл II. ЗАЯВА, IНФОРМУВАННЯ ПРО ФАКТИ ЗРОСТАННЯ IМПОРТУ В УКРАЇНУ, ЩО ЗАПОДIЮЄ ЗНАЧНУ ШКОДУ АБО ЗАГРОЖУЄ ЗАПОДIЯННЯМ ЗНАЧНОЇ ШКОДИ НАЦIОНАЛЬНОМУ ТОВАРОВИРОБНИКУ, ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАСIДАНЬ КОМIСIЇ

     Стаття 5. Iнформування про факти зростання iмпорту в Україну, що заподiює значну шкоду або загрожує заподiянням значної шкоди нацiональному товаровиробнику

     1. У разi, якщо тенденцiя зростання обсягiв iмпорту в Україну може викликати необхiднiсть застосування передбачених цим Законом заходiв, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдний орган виконавчої влади в Українi iнформує про це Мiнiстерство. Мiнiстерство може за власною iнiцiативою зiбрати таку iнформацiю.

(частина перша статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     2. Iнформацiя, яка направляється Мiнiстерству вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, повинна мiстити обгрунтованi докази наявностi факторiв, перелiчених у пунктах 1 i 2 частини другої статтi 13 цього Закону.

     3. Мiнiстерство подає iнформацiю, одержану вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, та (або) копiї заяви, зазначеної у статтi 6 цього Закону, Кабiнету Мiнiстрiв України та членам Комiсiї у п'ятиденний строк вiд дати одержання iнформацiї та (або) заяви.

     Стаття 6. Заява

     Нацiональний товаровиробник може подати до Мiнiстерства заяву, що мiстить клопотання про застосування щодо iмпорту в Україну заходiв, передбачених цим Законом. Така заява повинна мiстити обгрунтованi докази наявностi факторiв, перелiчених у пунктах 1 i 2 частини другої статтi 13 цього Закону.

     Стаття 7. Повноваження Комiсiї щодо захисту нацiонального товаровиробника вiд зростаючого iмпорту

     1. Порядок створення та роботи Комiсiї визначається Законом України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту".

     Перше засiдання Комiсiї проводиться не пiзнiше нiж через мiсяць вiд дати одержання Мiнiстерством iнформацiї, зазначеної у статтi 5 цього Закону, та (або) копiї заяви, зазначеної у статтi 6.

(абзац другий частини першої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     Наступнi засiдання Комiсiї, у тому числi пiд час проведення спецiального розслiдування та протягом строку застосування спецiальних заходiв, проводяться в мiру необхiдностi з урахуванням строкiв, установлених цим Законом.

     2. На засiданнях Комiсiї розглядаються питання про:

     наявнiсть факту iмпорту в Україну, зростання обсягiв такого iмпорту, методи, якi дають змогу встановити цей факт, товар, що є об'єктом розгляду, а також методи визначення можливого заподiяння значної шкоди, її розмiри, наявнiсть загрози заподiяння значної шкоди нацiональному товаровиробнику подiбного або безпосередньо конкуруючого товару, наявнiсть причинно-наслiдкового зв'язку мiж iмпортом та заподiянням значної шкоди чи загрозою заподiяння значної шкоди нацiональному товаровиробнику подiбного або безпосередньо конкуруючого товару;

     строки та умови iмпорту в Україну, тенденцiї зростання його обсягiв i рiзноманiтнi аспекти економiчної та торговельної ситуацiї щодо такого iмпорту;

     застосування передбачених цим Законом заходiв у зв'язку з виявленими обставинами;

     iнше на виконання цього Закону.

     На засiданнях Комiсiї приймаються рiшення з питань:

     порушення або вiдмови в порушеннi спецiального розслiдування щодо iмпорту товару;

     застосування попереднiх спецiальних заходiв щодо iмпорту товару, який є об'єктом розслiдування;

     застосування заходiв нагляду за iмпортом товару, який є об'єктом розслiдування;

     застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту товару, який є об'єктом розслiдування;

     припинення спецiального розслiдування без застосування спецiальних заходiв;

     лiбералiзацiї спецiальних заходiв щодо iмпорту товару;

     перегляду спецiальних заходiв щодо iмпорту товару;

     скасування спецiальних заходiв щодо iмпорту товару;

     iнших на виконання цього Закону.

(частину другу статтi 7 доповнено новими абзацами згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV, у зв'язку з цим абзац шостий вважати абзацом шiстнадцятим)

     У разi потреби рiшення Комiсiї iз зазначених у цiй частинi питань може прийматися в робочому порядку шляхом вiзування членами Комiсiї проекту вiдповiдного рiшення, якщо iнше не передбачено цим Законом. У цьому разi голова Комiсiї або його заступник iнформує членiв Комiсiї та пропонує їм викласти у письмовiй формi свою точку зору у визначений ним строк, протягом якого вона може бути врахована. Цей строк, як правило, не може бути меншим нiж п'ять i бiльшим нiж десять днiв.

Роздiл III. ПОРУШЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СПЕЦIАЛЬНОГО РОЗСЛIДУВАННЯ

     Стаття 8. Загальнi положення щодо проведення спецiального розслiдування

     1. Спецiальне розслiдування проводиться з метою визначення на основi факторiв, зазначених у статтi 13 цього Закону, чи заподiює значну шкоду або загрожує заподiянням значної шкоди нацiональному товаровиробнику iмпорт в Україну.

     2. Перiод розслiдування становить, як правило, вiд одного до трьох рокiв. В окремих випадках цей строк може перевищувати три роки.

     Строки перiоду розслiдування визначаються Мiнiстерством.

(частина друга статтi 8 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     3. Строк проведення спецiального розслiдування не повинен перевищувати 270 днiв вiд дати його порушення. За надзвичайних обставин цей строк може бути продовжено Комiсiєю до 330 днiв. У цьому разi Мiнiстерство публiкує про це вiдповiдне повiдомлення в друкованому органi Кабiнету Мiнiстрiв України (далi - газета).

     Стаття 9. Спецiальне розслiдування

     1. Комiсiя розглядає:

     заяву та (або) iнформацiю, якi подаються Мiнiстерством вiдповiдно до частини третьої статтi 5 цього Закону;

     докази, наведенi в заявi, або об'єктивну iнформацiю, доступну для розгляду в Комiсiї, щодо зростання iмпорту в Україну товару та заподiяння значної шкоди або наявностi загрози заподiяння значної шкоди нацiональному товаровиробнику внаслiдок такого iмпорту.

     Якщо за результатами такого розгляду Комiсiя дiйшла висновку про достатнiсть доказiв зростання iмпорту в Україну, внаслiдок чого може мати мiсце заподiяння або виникнення загрози заподiяння значної шкоди нацiональному товаровиробнику, Комiсiя приймає рiшення про порушення спецiального розслiдування i доручає Мiнiстерству провести таке розслiдування та опублiкувати iнформацiю про порушення спецiального розслiдування у газетi. Це рiшення приймається Комiсiєю простою бiльшiстю голосiв.

     Якщо Комiсiя встановлює, що докази є недостатнiми для порушення спецiального розслiдування, вона приймає рiшення про недоцiльнiсть порушення такого розслiдування i доручає Мiнiстерству поiнформувати центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдний орган виконавчої влади в Українi або нацiонального товаровиробника про свої висновки. Це рiшення приймається Комiсiєю двома третинами (квалiфiкованою бiльшiстю) голосiв.

(абзац п'ятий частини першої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Рiшення про порушення або недоцiльнiсть порушення спецiального розслiдування приймається Комiсiєю протягом 30 днiв вiд дати одержання Мiнiстерством iнформацiї або заяви, зазначених у статтях 5 i 6 цього Закону.

     2. Мiнiстерство розпочинає розслiдування та у строк до п'яти днiв вiд дати прийняття Комiсiєю рiшення, зазначеного у частинi першiй цiєї статтi, публiкує в газетi вiдповiдне повiдомлення, яке повинно мiстити:

     1) iнформацiю про порушення спецiального розслiдування;

     2) iнформацiю про товар, iмпорт якого в Україну є об'єктом спецiального розслiдування;

     3) пункт 3 частини другої статтi 9 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     4) короткий виклад (далi - резюме) вiдомостей, якi є пiдставою для порушення спецiального розслiдування;

     5) iнформацiю про те, що корисна для спецiального розслiдування iнформацiя може передаватися до Мiнiстерства;

     6) строки, протягом яких заiнтересованi сторони можуть:

     подати свої письмово викладенi коментарi та iншу необхiдну iнформацiю, включаючи докази на свою користь;

     вимагати проведення слухань у Мiнiстерствi вiдповiдно до частини четвертої цiєї статтi;

     7) адресу Мiнiстерства, куди повинна направлятися вся кореспонденцiя.

     3. Мiнiстерство має право вимагати вiд центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та iнших органiв виконавчої влади в Українi, заiнтересованих сторiн надання iнформацiї, необхiдної для проведення спецiального розслiдування. Така вимога є обов'язковою для органiв виконавчої влади та заiнтересованих сторiн i пiдлягає виконанню ними у строк, встановлений Мiнiстерством.

(абзац перший частини третьої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     З метою визначення достатностi доказiв, що мiстяться в iнформацiї, яка подається до Мiнiстерства протягом проведення спецiального розслiдування центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або iншим органом виконавчої влади в Українi, заiнтересованими сторонами, Мiнiстерство повинно проводити перевiрки такої iнформацiї.

(абзац другий частини третьої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     4. Заiнтересованi сторони мають право звертатися письмово у строки, зазначенi у повiдомленнi про порушення спецiального розслiдування, до Мiнiстерства з вимогою щодо проведення у Мiнiстерствi за їх участю слухань з питань спецiального розслiдування:

     1) у разi якщо ними доведено, що спецiальне розслiдування зачiпає їх iнтереси, а його результати можуть вплинути на їх дiяльнiсть;

     2) за умови, що є особливi причини для проведення зазначених слухань.

     5. Заiнтересованi сторони, що беруть участь у слуханнях з питань спецiального розслiдування, можуть подавати Мiнiстерству додаткову iнформацiю протягом проведення цих слухань. Iнформацiя, надана заiнтересованими сторонами в уснiй формi пiд час слухань, враховується Мiнiстерством у процесi спецiального розслiдування за умови, що вона буде подана у письмовiй формi не пiзнiше нiж на п'ятий день вiд дати закiнчення слухань.

     6. Заiнтересованi сторони можуть за письмовим запитом ознайомитися з усiєю iнформацiєю, поданою iншою заiнтересованою стороною, за винятком службових документiв Мiнiстерства, центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та Комiсiї, якщо ця iнформацiя:

(абзац перший частини шостої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     1) стосується захисту їх iнтересiв;

     2) не є конфiденцiйною вiдповiдно до статтi 12 цього Закону;

     3) використовується для цiлей спецiального розслiдування.

     Заiнтересованi сторони можуть подати коментарi до цiєї iнформацiї, якi враховуються Мiнiстерством за умови, що вони є достатньо обгрунтованими та поданi до Мiнiстерства протягом встановлених строкiв.

     Iнформацiя та докази, що надаються Мiнiстерству однiєю iз заiнтересованих сторiн пiд час спецiального розслiдування, направляються цiєю заiнтересованою стороною всiм iншим заiнтересованим сторонам. У разi, якщо iнформацiя та докази не направляються Мiнiстерству або заiнтересованим сторонам або якщо цю iнформацiю та докази неможливо перевiрити, такi iнформацiя та докази не враховуються Мiнiстерством у процесi спецiального розслiдування.

     7. Якщо Мiнiстерством встановлено, що заiнтересована сторона подала недостовiрну або помилкову iнформацiю, Мiнiстерство не враховує таку iнформацiю i може використати фактичнi данi, якi є в його розпорядженнi.

     Якщо iнформацiя, яка запитується Мiнiстерством, не подається у строк, визначений цим Законом або встановлений Мiнiстерством на виконання цього Закону, або якщо виникають значнi труднощi у проведеннi спецiального розслiдування, Мiнiстерство робить висновки на пiдставi фактичних даних, якi є в його розпорядженнi. Цi висновки Мiнiстерство подає на розгляд Комiсiї.

     8. Комiсiя за висновками Мiнiстерства може прийняти рiшення про припинення спецiального розслiдування. Зазначене рiшення приймається Комiсiєю квалiфiкованою бiльшiстю голосiв не пiзнiше нiж через 30 днiв вiд дати подання Мiнiстерством висновкiв, зазначених у частинi сьомiй цiєї статтi, та має грунтуватися на недостатностi доказiв стосовно необхiдностi проведення такого розслiдування. Цим рiшенням Комiсiя доручає Мiнiстерству:

     1) пiдготувати звiт про результати проведеного спецiального розслiдування;

     2) поiнформувати Кабiнет Мiнiстрiв України, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та заiнтересованi сторони про припинення спецiального розслiдування;

(пункт 2 частини восьмої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     3) опублiкувати в газетi вiдповiдне повiдомлення про зазначене рiшення.

     9. Пiд час проведення спецiального розслiдування Комiсiєю може бути прийнято рiшення про застосування попереднiх спецiальних заходiв та (або) заходiв нагляду вiдповiдно до статтi 11 та роздiлу IV цього Закону.

     Стаття 10. Процедура прийняття рiшення про застосування спецiальних заходiв

     1. Для завершення спецiального розслiдування Мiнiстерство подає Комiсiї звiт про його результати.

     2. Пiд час розгляду на засiданнi Комiсiї звiту про результати спецiального розслiдування Комiсiя може прийняти рiшення про застосування спецiальних заходiв вiдповiдно до роздiлу V цього Закону.

     3. Комiсiя приймає рiшення про застосування спецiальних заходiв пiсля вивчення всiх доказiв стосовно зростання iмпорту в Україну та встановлення:

     факту (фактiв) заподiяння значної шкоди чи виникнення загрози заподiяння значної шкоди;

     наявностi причинно-наслiдкового зв'язку мiж iмпортом товару та заподiянням значної шкоди або виникненням загрози заподiяння значної шкоди нацiональному товаровиробнику подiбного або безпосередньо конкуруючого товару;

(абзац третiй частини третьої статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     вiдповiдностi застосування спецiальних заходiв нацiональним iнтересам.

     Стаття 11. Застосування попереднiх спецiальних заходiв

     1. Не ранiше нiж через 45 днiв вiд дати порушення спецiального розслiдування Комiсiя може простою бiльшiстю голосiв прийняти рiшення про застосування попереднiх спецiальних заходiв за наявностi таких умов:

     1) Комiсiєю прийнято рiшення про порушення вiдповiдного розслiдування згiдно з статтями 8 i 9 цього Закону;

     2) у зв'язку з цим у газетi було опублiковано повiдомлення про порушення спецiального розслiдування;

     3) заiнтересованим сторонам була надана можливiсть подати Мiнiстерству коментарi та iншу необхiдну iнформацiю;

     4) Мiнiстерством попередньо встановлено, що iснують обставини, коли зволiкання iз застосуванням попереднiх спецiальних заходiв може призвести до заподiяння шкоди, наслiдки якої буде важко усунути в подальшому;

(пункт 4 частини першої статтi 11 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     5) Мiнiстерством попередньо встановлено, що фактичнi данi, якi є в його розпорядженнi, мiстять достатньо доказiв того, що зростання обсягу iмпорту в Україну заподiяло значну шкоду або загрожує заподiянням значної шкоди;

(пункт 5 частини першої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     6) Мiнiстерством зроблено висновок про необхiднiсть застосування Комiсiєю попереднiх спецiальних заходiв.

     Мiнiстерство публiкує вiдповiдне повiдомлення в газетi про це рiшення.

     2. Строк застосування попереднiх спецiальних заходiв не може перевищувати 200 днiв та не може перевищувати строку проведення спецiального розслiдування.

     3. Попереднi спецiальнi заходи вiдповiдно до цього Закону застосовуються шляхом запровадження справляння спецiального мита.

     У вiдповiдному рiшеннi Комiсiї про застосування попереднiх спецiальних заходiв визначається ставка спецiального мита, що сплачується iмпортером товару в Україну. Зазначене мито сплачується незалежно вiд iнших податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), у тому числi мита, якi, як правило, справляються при iмпортi в Україну.

(абзац другий частини третьої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI)

     Сплата спецiального мита здiйснюється у готiвковiй або безготiвковiй формi, або шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення вiдповiдного боргового зобов'язання, якщо iнше не встановлено законодавством України. Кошти на депозит можуть вноситися за мiсцем знаходження митних органiв, якi здiйснюють митне оформлення товару, що є об'єктом вiдповiдного спецiального розслiдування. Порядок внесення цих коштiв на депозит встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(абзац третiй частини третьої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Наприкiнцi строку застосування попереднiх спецiальних заходiв Мiнiстерство подає Комiсiї звiт та висновки про результати їх застосування.

     4. Попереднi спецiальнi заходи щодо iмпорту в Україну скасовуються у випадку:

     1) прийняття вiдповiдно до частини п'ятої цiєї статтi рiшення про те, що внаслiдок iмпорту в Україну товару, що є об'єктом спецiального розслiдування, не заподiяно значну шкоду або немає загрози заподiяння значної шкоди нацiональному товаровиробнику;

     2) або прийняття рiшення про застосування спецiальних заходiв вiдповiдно до роздiлу V цього Закону.

     Застосування попереднiх спецiальних заходiв припиняється вiд дати набрання чинностi вiдповiдними рiшеннями Комiсiї, зазначеними у цiй частинi.

     5. У разi, якщо Комiсiя дiйшла висновку, що значну шкоду не заподiяно або немає загрози заподiяння значної шкоди нацiональному товаровиробнику, Комiсiя на своєму засiданнi приймає рiшення про:

     1) скасування попереднiх спецiальних заходiв.

     Таке рiшення повинно передбачати скасування справляння спецiального мита;

     2) продовження Мiнiстерством спецiального розслiдування.

     Цi рiшення приймаються на засiданнi Комiсiї квалiфiкованою бiльшiстю голосiв.

     Мiнiстерство публiкує вiдповiдне повiдомлення в газетi про цi рiшення.

     6. Рiшення Комiсiї, зазначенi у частинi п'ятiй цiєї статтi, можуть передбачати повернення iмпортеру сплачених сум спецiального мита.

     Iмпортер подає до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, заяву про повернення сплачених сум спецiального мита протягом 30 днiв вiд дати прийняття рiшень Комiсiї вiдповiдно до частини п'ятої цiєї статтi. У цiй заявi зазначаються митнi органи, якi здiйснювали митне оформлення товару, що обкладався спецiальним митом. До заяви додаються документи, якi пiдтверджують ввезення в Україну цього товару та його митне оформлення протягом строку дiї попереднiх спецiальних заходiв вiд дати, коли за рiшенням Комiсiї вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi належним чином сплачувалася сума спецiального мита.

(абзац другий частини шостої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Заява про повернення сплачених сум спецiального мита є належно обгрунтованою за умов, що в нiй мiститься точна iнформацiя про сплаченi суми спецiального мита i вона супроводжується всiма митними документами про розрахунки та сплату цих сум. Якщо ця заява не мiстить зазначеної iнформацiї, вона повертається центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, заявнику пiсля її розгляду з мотивованим поясненням.

(абзац третiй частини шостої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, термiново направляє Мiнiстерству фiнансiв України оригiнал зазначеної заяви разом з доданими до неї документами, а їх копiї - Комiсiї та Мiнiстерству.

(абзац четвертий частини шостої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Повернення зазначених сум спецiального мита здiйснюється Мiнiстерством фiнансiв України протягом 90 днiв вiд дати прийняття Комiсiєю вiдповiдного рiшення. Якщо заiнтересований iмпортер не завершив у строки, визначенi у цiй частинi, оформлення документiв про повернення сплачених сум спецiального мита, цi суми не пiдлягають поверненню.

     Стаття 12. Конфiденцiйний режим

     1. Iнформацiя, що має конфiденцiйний характер (у зв'язку з тим, що її розкриття створює значнi переваги конкуренту або матиме в майбутньому значнi негативнi наслiдки для особи, яка передала iнформацiю, або для особи, яка її одержала, тощо), а також iнформацiя, яка надавалася на конфiденцiйнiй основi заiнтересованими сторонами у процесi спецiального розслiдування, вважається Мiнiстерством конфiденцiйною, якщо сторони навели достатнi для цього докази.

     2. Заiнтересованi сторони, якi передають Мiнiстерству або Комiсiї конфiденцiйну iнформацiю, повиннi супроводжувати її неконфiденцiйним резюме. Це резюме повинно бути настiльки деталiзованим, щоб була зрозумiлою суть конфiденцiйно переданої iнформацiї. Якщо заiнтересованi сторони не можуть скласти з конфiденцiйної iнформацiї неконфiденцiйне резюме, зазначенi сторони повиннi навести причини, з яких зазначене резюме не може бути подано.

     Якщо Мiнiстерство вважає, що вимога щодо конфiденцiйного режиму iнформацiї є необґрунтованою, а особа, яка передала iнформацiю, не хоче її розголошення або не дає дозволу на її розкриття у загальних рисах або у формi резюме, таку iнформацiю можна не брати до уваги, крiм випадку, коли, використовуючи вiдповiднi джерела, можна переконливо довести, що ця iнформацiя є достовiрною.

(частина друга статтi 12 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     3. Мiнiстерству або Комiсiї забороняється розголошувати конфiденцiйну iнформацiю без дозволу сторони, що її надала. Iнформацiя, якою обмiнюються Мiнiстерство та Комiсiя, а також iнформацiя про засiдання Комiсiї чи службовi документи Мiнiстерства або Комiсiї з питань, що стосуються певного спецiального розслiдування, не розголошуються.

(частина третя статтi 12 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     4. Iнформацiя, що одержується вiдповiдно до цього Закону, повинна використовуватися тiльки в цiлях цього Закону.

     5. Ця стаття не перешкоджає розкриттю Мiнiстерством або Комiсiєю загальної iнформацiї або розголошенню доказiв, на пiдставi яких Мiнiстерство або Комiсiя приймає рiшення.

     6. Особи, виннi в розголошеннi конфiденцiйної iнформацiї, одержаної вiдповiдно до цього Закону, несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством.

     7. Частину сьому статтi 12 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     Стаття 13. Визначення наявностi заподiяння значної шкоди або загрози заподiяння значної шкоди

     1. У процесi спецiального розслiдування Мiнiстерство проводить дослiдження всiх вiдповiдних факторiв об'єктивного та кiлькiсного характеру, що впливають на нацiонального товаровиробника, зокрема:

(абзац перший частини першої статтi 13 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     1) тенденцiй iмпорту в Україну, що є об'єктом розслiдування, зокрема зростання обсягiв iмпорту та (або) умов здiйснення такого iмпорту;

(пункт 1 частини першої статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 03.04.2003р. N 663-IV)

     2) факту (фактiв) заподiяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподiяння значної шкоди нацiональному товаровиробнику, що є наслiдком цього iмпорту;

     3) наявностi причинно-наслiдкового зв'язку мiж зростанням обсягу iмпорту товару та (або) умовами його здiйснення та заподiянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподiяння значної шкоди.

     2. Пiд час дослiдження вивчаються такi фактори:

     1) обсяг iмпорту в Україну товару (товарiв), якщо цей обсяг iмпорту значною мiрою зростав у перiод розслiдування у вiдносних або в абсолютних величинах стосовно обсягiв виробництва чи споживання в Українi подiбних або безпосередньо конкуруючих товарiв;

     2) цiна iмпорту в Україну цього товару (товарiв), якщо у перiод спецiального розслiдування мало мiсце значне зниження його цiни стосовно цiни подiбного товару в Українi;

     3) наслiдок, який є результатом дiї факторiв, зазначених у пунктах 1 та (або) 2 цiєї частини, для нацiонального товаровиробника. Цей наслiдок визначається тенденцiєю змiни деяких економiчних факторiв, зокрема: виробництва нацiональним товаровиробником товарiв, якi є об'єктом розслiдування; використання ним виробничих потужностей; запасiв цих товарiв; їх продажу; частки ринку України нацiонального товаровиробника; цiни цих товарiв (тобто зниження цiн або перешкодження пiдвищенню цiн, що, як правило, склалися); продуктивностi працi; використання основних фондiв; розмiрiв прибуткiв або збиткiв нацiонального товаровиробника; його прибутку з iнвестицiйного капiталу; стану лiквiдностi та зайнятостi на пiдприємствах нацiонального товаровиробника тощо;

(пункт 3 частини другої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     4) iнше, що стосується розслiдування.

     У разi коли крiм зростання обсягу iмпорту одночасно iснують iншi фактори заподiяння значної шкоди нацiональному товаровиробнику, шкода, завдана iншими факторами, не вважається шкодою, заподiяною внаслiдок зростання обсягу iмпорту.

(частину другу статтi 13 доповнено абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     Мiнiстерство публiкує в газетi вiдповiдно до статтi 17 цього Закону iнформацiю про результати аналiзу справи, що розслiдується, а також докази щодо причетностi дослiджених факторiв до розслiдування.

(частину другу статтi 13 доповнено абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 252-VI)

     3. Якщо стверджується, що має мiсце загроза заподiяння значної шкоди, Мiнiстерство, як правило, вивчає ймовiрнiсть заподiяння шкоди як наслiдку конкретної ситуацiї. При цьому також враховуються такi фактори:

     1) ступiнь зростання обсягiв експорту в Україну товару, що є об'єктом спецiального розслiдування;

     2) експортний потенцiал країн походження або країн експорту, який уже склався або ймовiрно складеться в майбутньому, а також можливiсть того, що зазначений потенцiал використовуватиметься для експорту в Україну цього товару;

(пункт 2 частини третьої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     3) тенденцiї впливу iмпорту на нацiонального товаровиробника.

Роздiл IV. ЗАХОДИ НАГЛЯДУ ЩОДО IМПОРТУ В УКРАЇНУ

     Стаття 14. Процедура застосування заходiв нагляду щодо iмпорту в Україну

     1. Якщо у процесi спецiального розслiдування Мiнiстерством встановлюється загроза заподiяння значної шкоди, Комiсiя пiд час проведення цього розслiдування за поданням Мiнiстерства приймає рiшення про застосування заходiв нагляду, передбачених статтею 15 цього Закону. Це рiшення приймається Комiсiєю простою бiльшiстю голосiв.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдний орган виконавчої влади або нацiональний товаровиробник надають Мiнiстерству iнформацiю про тенденцiї зростання обсягу iмпорту в Україну товару (товарiв) незалежно вiд країни походження та експорту, який загрожує нацiональному товаровиробнику заподiянням значної шкоди. На пiдставi цих вiдомостей Мiнiстерство готує iнформацiю про наявнiсть зазначеної загрози та подає цю iнформацiю Комiсiї.

(частина друга статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     3. На вимогу члена Комiсiї або за iнiцiативою Мiнiстерства у промiжок часу, який дає змогу дотримувати строкiв, встановлених цим Законом, але не пiзнiше десятого робочого дня вiд дня одержання Мiнiстерством iнформацiї, зазначеної у частинi другiй цiєї статтi, та до дати застосування заходiв нагляду Комiсiя повинна провести засiдання для розгляду зазначеної iнформацiї та прийняти рiшення за результатами такого розгляду.

     4. За результатами розгляду, проведеного вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi, Комiсiя з урахуванням нацiональних iнтересiв простою бiльшiстю голосiв приймає рiшення про запровадження режиму нагляду або режиму регiонального нагляду.

     5. Якщо Комiсiєю встановлено недоцiльнiсть запровадження на всiй територiї України режиму нагляду за iмпортом, вона може прийняти рiшення про запровадження режиму регiонального нагляду за iмпортом в Україну в одному або кiлькох регiонах України.

     6. Про рiшення Комiсiї, прийняте вiдповiдно до цiєї статтi, Мiнiстерство за дорученням Комiсiї iнформує Кабiнет Мiнiстрiв України та центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або вiдповiдний орган виконавчої влади, а також публiкує вiдповiдне повiдомлення у газетi.

(частина шоста статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     7. Строк застосування заходiв нагляду є обмеженим i не може перевищувати строку проведення спецiального розслiдування.

(частина сьома статтi 14 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     8. У разi запровадження режиму нагляду або регiонального нагляду центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, до десятого числа кожного мiсяця подає Комiсiї та Мiнiстерству вiдповiдну iнформацiю про загальну вартiсть товару, що розраховується вiдповiдно до базисних умов поставки CIF-кордон України, та обсяг товару згiдно з дозволами на iмпорт, виданими Мiнiстерством та пiдтвердженими центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, протягом попереднього перiоду.

(абзац перший частини восьмої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Базиснi умови поставки визначаються вiдповiдно до Мiжнародних правил тлумачення комерцiйних термiнiв "Iнкотермс".

(абзац другий частини восьмої статтi 14 у редакцiї Закону України вiд 05.07.2012р. N 5060-VI)

     Якщо товар має специфiчнi споживчi характеристики або якщо на ринку України склалася специфiчна ситуацiя, перiодичнiсть подання iнформацiї, зазначеної в абзацi першому цiєї частини, може бути змiнена Комiсiєю за поданням Мiнiстерства.

     Ця iнформацiя повинна мiстити вiдомостi про товар та країну його походження. Iншi вiдомостi можуть подаватися, якщо це визначено вiдповiдним рiшенням Комiсiї.

     Стаття 15. Режими нагляду та регiонального нагляду за iмпортом в Україну

     1. Випуск у вiльний обiг на митнiй територiї України товару, щодо якого прийнято рiшення, що вiн є об'єктом застосування заходiв нагляду або регiонального нагляду за iмпортом в Україну, здiйснюється митним органом на пiдставi дозволу на iмпорт, отриманого вiд Мiнiстерства з використанням механiзму "єдиного вiкна" вiдповiдно до Митного кодексу України.

     Дозвiл на iмпорт видається Мiнiстерством у встановленiй ним формi протягом семи робочих днiв вiд дати подання заiнтересованим iмпортером вiдповiдної заяви за встановленою Мiнiстерством формою.

     Мiнiстерство вносить до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" у формi електронних документiв, засвiдчених електронним цифровим пiдписом, виданi дозволи на iмпорт в день видачi таких дозволiв.

(частина перша статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     2. У заявi, зазначенiй у частинi першiй цiєї статтi, заiнтересований iмпортер подає, зокрема, вiдомостi про:

     повну назву заявника та його мiсцезнаходження (прiзвище, iм'я та по батьковi для фiзичної особи);

     iдентифiкацiйний код (номер);

     експедитора/перевiзника (повна назва, мiсцезнаходження);

     декларанта (повна назва, мiсцезнаходження);

     строк дiї дозволу на iмпорт;

     країну походження товару;

     країну експорту;

     митний пункт i дату ввезення в Україну та перелiк засобiв транспортування;

     посилання на рiшення Комiсiї, яким встановлено заходи нагляду або спецiальнi заходи;

     точний опис товару, що iмпортується;

     знаки маркування та номери товару, його упаковку, кiлькiсть таких упаковок, номери та кiлькiсть мiсць;

     опис товару згiдно з Гармонiзованою системою опису та кодування товарiв;

     масу брутто (кг);

     масу нетто (кг);

     додатковi одиницi вимiру;

     цiну вiдповiдно до базисних умов поставки CIF-кордон України в доларах США або в екю (євро);

     додатковi реквiзити товарних документiв;

     базиснi умови поставки згiдно з IНКОТЕРМС.

     3. У дозволi на iмпорт зазначаються цiна та обсяги товару, який буде ввозитися, те, що вiн є об'єктом застосування заходiв нагляду або регiонального нагляду, а також iншi умови та iнформацiя про таке ввезення згiдно з вiдомостями, якi мiстяться в заявi заiнтересованого iмпортера.

     Дозвiл на iмпорт дiє на всiй територiї України протягом 90 днiв вiд дати його видачi.

     4. Ввезення на митну територiю України товару, що є об'єктом застосування заходiв нагляду або регiонального нагляду, здiйснюється лише за умови встановлення митними органами, що:

     1) загальна вартiсть чи обсяг товару в цiлому не перевищує бiльше нiж на п'ять вiдсоткiв вартiсть або обсяг, зазначенi у дозволi на iмпорт;

(пункт 1 частини четвертої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     2) товар, що ввозиться, строки та умови такого ввезення вiдповiдають iншим вiдомостям, якi мiстяться в дозволi на iмпорт.

     5. Рiшення Комiсiї про застосування заходiв нагляду за iмпортом в Україну може передбачати подання заiнтересованим iмпортером митним органам сертифiката про походження товару, що є об'єктом застосування заходiв нагляду або регiонального нагляду. Це не виключає застосування iнших вимог законодавства щодо подання такого сертифiката до митних органiв.

Роздiл V. СПЕЦIАЛЬНI ЗАХОДИ

     Стаття 16. Застосування спецiальних заходiв

     1. Якщо зростання обсягу iмпорту в Україну вiдбувається у таких розмiрах та (або) у такi строки або на таких умовах, що заподiюється або iснує загроза заподiяння значної шкоди, з метою захисту нацiональних iнтересiв Комiсiя може прийняти рiшення про застосування таких спецiальних заходiв:

     1) пункт 1 частини першої статтi 16 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     2) запровадження режиму квотування iмпорту в Україну, що є об'єктом спецiального розслiдування, з визначенням обсягiв квот та порядку їх розподiлу;

     3) установлення спецiального мита щодо iмпорту в Україну, який є об'єктом спецiального розслiдування.

(частину першу статтi 16 доповнено пунктом 3 згiдно iз Законом України вiд 03.04.2003р. N 663-IV)

     2. Встановлене Комiсiєю спецiальне мито сплачується iмпортером товару в Україну незалежно вiд iнших податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), якi справляються при iмпортi в Україну.

     Розмiр ставки спецiального мита визначається у вiдсотках до митної вартостi товару, що є об'єктом спецiального розслiдування. Митна вартiсть цього товару розраховується вiдповiдно до базисних умов поставки CIF - кордон України. Спецiальне мито справляється у вiдповiдному розмiрi та у кожному випадку окремо на недискримiнацiйнiй основi, незалежно вiд країни експорту.

     Сплата спецiального мита здiйснюється у готiвковiй чи безготiвковiй формi або шляхом внесення суми мита на депозит, або оформлення вiдповiдного боргового зобов'язання, якщо iнше не встановлено законодавством України. Кошти на депозит можуть вноситися за мiсцем знаходження митних органiв, якi здiйснюють митне оформлення товару, що є об'єктом вiдповiдного спецiального розслiдування. Порядок внесення цих платежiв встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.

(абзац третiй частини другої статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Наприкiнцi строку застосування спецiальних заходiв Мiнiстерство подає Комiсiї звiт та висновки про його результати.

(частина друга статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 03.04.2003р. N 663-IV)

     3. Рiшення Комiсiї про застосування спецiальних заходiв повинно мiстити iнформацiю про:

     закiнчення та результати спецiального розслiдування;

     спецiальнi заходи, застосування яких передбачається, назву та код товару згiдно з Гармонiзованою системою кодування та опису товарiв, що є об'єктом цих спецiальних заходiв, строки дiї дозволiв на iмпорт, обсяги квот та (або) ставку спецiального мита, строки дiї спецiальних заходiв, дату початку їх застосування, дату набрання чинностi рiшенням Комiсiї, iншу iнформацiю та правила застосування спецiальних заходiв.

(абзац третiй частини третьої статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно з Законами України вiд 03.04.2003р. N 663-IV, вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     4. Квотування iмпорту в Україну товарiв, що є об'єктом спецiальних заходiв, здiйснюється шляхом видачi Мiнiстерством спецiальних лiцензiй. Випуск у вiльний обiг на митнiй територiї України товару, який є об'єктом спецiальних заходiв, здiйснюється митним органом на пiдставi спецiальної лiцензiї, отриманої вiд Мiнiстерства з використанням механiзму "єдиного вiкна" вiдповiдно до Митного кодексу України.

     Мiнiстерство вносить до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" у формi електронних документiв, засвiдчених електронним цифровим пiдписом, виданi спецiальнi лiцензiї в день видачi таких лiцензiй.

(частина четверта статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     5. У разi встановлення квоти Комiсiєю враховуються iнтереси пiдтримки традицiйних товаропотокiв та (або) обсяги продажу за контрактами, укладеними на iмпорт в Україну, про який Мiнiстерство та центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, iнформували Комiсiю.

(частина п'ята статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     6. У разi вiдсутностi достатнього обґрунтування необхiдностi встановлення iншого рiвня квоти для запобiгання або усунення наслiдкiв значної шкоди граничний рiвень квоти не може бути нижчим за середньоарифметичну величину здiйснюваного протягом трьох останнiх репрезентативних рокiв, за який є наявна статистика iмпорту товару, який є об'єктом спецiального розслiдування, якщо тiльки не буде обґрунтовано необхiднiсть iншого рiвня для запобiгання або усунення значної шкоди.

(частина шоста статтi 16 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     7. У разi якщо квота розподiляється мiж країнами експорту, цей розподiл може погоджуватися з ними. Якщо погодження не вiдбулося, квота розподiляється мiж країнами експорту вiдповiдно до їх частки в iмпортi в Україну товару, що є об'єктом спецiального розслiдування, протягом попереднього репрезентативного перiоду.

(частина сьома статтi 16 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     8. Застосування заходiв нагляду зупиняється вiд дати прийняття Комiсiєю рiшення про застосування спецiальних заходiв.

     9. Спецiальнi заходи можуть застосовуватися щодо iмпорту товару, що є об'єктом спецiального розслiдування, на всiй територiї України або в одному, або кiлькох її регiонах. Якщо цей товар уже доставляється в Україну, ввезення його на митну територiю України дозволяється за таких умов:

     1) цей товар не буде переадресовуватися iмпортером;

     2) цей товар ввозитиметься в Україну при пред'явленнi митному органу iмпортером дозволу на iмпорт цього товару, виданого вiдповiдно до статтi 15 цього Закону.

     10. У ходi проведення розслiдування Комiсiя може прийняти рiшення про припинення спецiального розслiдування без застосування спецiальних заходiв. Зазначене рiшення приймається Комiсiєю бiльшiстю голосiв пiсля подання Мiнiстерством висновкiв та звiту про результати проведення спецiального розслiдування.

(статтю 16 доповнено новою частиною десятою згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV, у зв'язку з цим частини десяту i одинадцяту вважати вiдповiдно частинами одинадцятою i дванадцятою)

     11. Про рiшення Комiсiї, прийняте вiдповiдно до цiєї статтi, Мiнiстерство за дорученням Комiсiї публiкує в газетi вiдповiдне повiдомлення та iнформує Кабiнет Мiнiстрiв України та центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або вiдповiдний орган виконавчої влади.

(частина одинадцята статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     12. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, нацiональний товаровиробник або вiдповiдний орган виконавчої влади протягом 30 днiв вiд дати публiкацiї рiшення Комiсiї про застосування спецiальних заходiв можуть вимагати перегляду цього рiшення.

(абзац перший частини дванадцятої статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Згiдно з цiєю вимогою Комiсiя розпочинає перегляд зазначеного рiшення, за результатами якого Комiсiя приймає рiшення квалiфiкованою бiльшiстю голосiв про залишення рiшення про застосування спецiальних заходiв без змiн, його змiну або скасування.

     Стаття 17. Фактори нацiонального iнтересу

     1. Висновок з питання, чи потребують нацiональнi iнтереси застосування спецiальних заходiв, повинен грунтуватися на оцiнцi всiх iнтересiв, включаючи iнтереси нацiонального товаровиробника та споживачiв, вплив iмпорту, що є об'єктом спецiального розслiдування, на зайнятiсть населення, iнвестицiї нацiонального товаровиробника та споживачiв, а також на мiжнароднi економiчнi iнтереси України. Такий висновок вiдповiдно до цiєї статтi робиться за умови, що всiм сторонам надано можливiсть повiдомити свою точку зору вiдповiдно до частини другої цiєї статтi. При цьому особлива увага придiляється необхiдностi усунення впливу диспропорцiй у торгiвлi та вiдновленню конкуренцiї.

     Спецiальнi заходи можуть не застосовуватися, якщо Комiсiя за поданням Мiнiстерства, враховуючи всю отриману iнформацiю, зробить точний висновок про те, що застосування таких заходiв суперечить нацiональним iнтересам.

     2. Заявники, iмпортери, їх об'єднання (асоцiацiї), споживачi та їх органiзацiї можуть у строки, визначенi у повiдомленнi про порушення спецiального розслiдування, повiдомити свою точку зору та подати Мiнiстерству iнформацiю щодо вiдповiдностi застосування спецiальних заходiв нацiональним iнтересам для врахування її при прийняттi Комiсiєю вiдповiдного рiшення.

     Така iнформацiя або її вiдповiдне резюме може передаватися Мiнiстерством iншим зазначеним у цiй статтi сторонам, якi можуть подавати вiдповiднi коментарi.

     3. Заiнтересованi сторони можуть вимагати вiд Мiнiстерства проведення слухань. Такi вимоги задовольняються, якщо вони подаються Мiнiстерству в письмовiй формi у строки, визначенi у повiдомленнi про порушення спецiального розслiдування, та якщо в них зазначаються особливi з точки зору нацiональних iнтересiв причини для проведення таких слухань у Мiнiстерствi.

     4. Мiнiстерство розглядає iнформацiю, подану стороною вiдповiдно до частини другої цiєї статтi, та визначає, якою мiрою ця iнформацiя є показовою. Результати цього розгляду та висновок про обгрунтованiсть цiєї iнформацiї подаються Комiсiї. Резюме висновкiв членiв Комiсiї, якi розглядалися на засiданнi Комiсiї, враховуються Мiнiстерством у пропозицiях, що подаються ним Комiсiї вiдповiдно до цього Закону.

     Iнформацiя, подана вiдповiдно до цiєї статтi, враховується за умови, що вона пiдкрiплюється доказами, якi обгрунтовують її незаперечнiсть, з урахуванням вимог цього Закону.

     5. Мiнiстерство публiкує в газетi вiдомостi про виявленi ним факти та висновки з усiх фактичних та правових аспектiв з питань, зазначених у цiй статтi.

(статтю 17 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 252-VI)

     Стаття 18. Строк застосування спецiальних заходiв

     1. Спецiальнi заходи застосовуються протягом перiоду, необхiдного для запобiгання або усунення наслiдкiв значної шкоди та полегшення процесу економiчного пристосування нацiонального товаровиробника до умов конкуренцiї. Цей перiод не може перевищувати чотирьох рокiв, якщо тiльки вiн не продовжений у тому разi, коли Комiсiєю виявленi обставини, наведенi в частинi другiй цiєї статтi.

(частина перша статтi 18 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     2. Строк застосування спецiальних заходiв, визначений вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, може бути продовжений за рiшенням Комiсiї, якщо буде встановлено, що:

     продовжує iснувати потреба в застосуваннi заходiв для запобiгання або усунення наслiдкiв значної шкоди;

(абзац другий частини другої статтi 18 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     є докази того, що заiнтересований нацiональний товаровиробник перебуває в процесi адаптацiї до умов конкуренцiї.

(абзац третiй частини другої статтi 18 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     Щодо країн - членiв СОТ строк застосування спецiальних заходiв продовжується за наявностi двох умов, зазначених в абзацах другому i третьому цiєї частини.

     3. Рiшення про продовження строку застосування спецiальних заходiв приймається Комiсiєю простою бiльшiстю голосiв. Спецiальнi заходи, строк застосування яких продовжується, не можуть бути бiльш обмежувальними, нiж це передбачалося попереднiм рiшенням Комiсiї.

     4. У разi коли строк застосування спецiальних заходiв перевищує один рiк, такi заходи повиннi бути поступово лiбералiзованi через регулярнi (рiвнi) iнтервали протягом строку їх застосування.

(частина четверта статтi 18 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     5. Загальний строк застосування спецiальних заходiв, включаючи строк застосування попереднiх спецiальних заходiв, строк початкового застосування спецiальних заходiв та будь-яке його продовження, не повинен перевищувати вiсiм рокiв.

(частина п'ята статтi 18 в редакцiї Закону України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     Стаття 19. Перегляд спецiальних заходiв та заходiв нагляду щодо iмпорту в Україну

     1. Протягом строку застосування спецiальних заходiв на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, або вiдповiдного органу виконавчої влади Комiсiя проводить засiдання.

(абзац перший частини першої статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Абзац другий частини першої статтi 19 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     На цих засiданнях розглядаються наслiдки застосування вiдповiдних заходiв, визначається ступiнь необхiдностi прискорення лiбералiзацiї режиму iмпорту в Україну, що є об'єктом спецiальних заходiв, а також з'ясовується необхiднiсть продовження строку застосування цих заходiв.

     У разi коли строк застосування спецiальних заходiв перевищує три роки, такi заходи пiдлягають лiбералiзацiї не пiзнiше нiж пiсля закiнчення половини цього строку. За можливостi спецiальнi заходи скасовуються чи прискорюється темп їх лiбералiзацiї.

(частину першу статтi 19 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     Заходи, строк застосування яких продовжений вiдповiдно до частини другої статтi 18 цього Закону, не можуть бути бiльш обмежувальними, нiж вони були наприкiнцi попереднього строку, i повиннi надалi лiбералiзуватися.

(частину першу статтi 19 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 01.11.2005р. N 3028-IV)

     2. Якщо пiсля завершення засiдань Комiсiї, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, Комiсiя робить висновок, що скасування або перегляд заходiв нагляду або спецiальних заходiв, зазначених у статтях 14, 15 i 16 цього Закону, є необхiдним, вона приймає вiдповiдне рiшення про скасування або перегляд вiдповiдних заходiв.

     Це рiшення приймається Комiсiєю квалiфiкованою бiльшiстю голосiв. Повiдомлення про його прийняття публiкується Мiнiстерством у газетi.

     3. Рiшення про застосування спецiальних заходiв може бути оскаржено в судi протягом мiсяця вiд дати запровадження цих заходiв у порядку, встановленому законодавством України.

     Стаття 20. Особливостi застосування спецiальних заходiв

     1. Спецiальнi заходи не можуть застосовуватися повторно до iмпорту, щодо якого цi заходи вже застосовувалися, протягом строку, який за тривалiстю дорiвнює перiоду, в який цi спецiальнi заходи застосовувалися ранiше. Цей строк не може бути менше нiж два роки.

     Спецiальнi заходи можуть застосовуватися повторно до iмпорту, щодо якого цi заходи вже застосовувалися, за наявностi таких умов:

     1) з початку застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну пройшло не менше року;

     2) щодо iмпорту спецiальнi заходи застосовувалися не бiльш як два рази за п'ятирiчний перiод, що безпосередньо передував датi повторного застосування таких спецiальних заходiв.

     2. Рiшення про повторне застосування спецiальних заходiв приймається Комiсiєю квалiфiкованою бiльшiстю голосiв. Повторно спецiальнi заходи можуть застосовуватися щодо iмпорту в Україну товару (товарiв) на строк до 180 днiв. Повiдомлення про прийняття вiдповiдного рiшення Комiсiї публiкується Мiнiстерством у газетi.

     Стаття 21.Застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну з країн, що розвиваються та є членами СОТ

     Спецiальнi заходи не застосовуються щодо iмпорту в Україну товару походженням з країни, що розвивається та є членом СОТ, якщо частка цього товару не перевищує трьох вiдсоткiв загального iмпорту в Україну подiбного товару iноземного походження, за умови, що сукупна частка iмпорту в Україну цього товару походженням з країн, що розвиваються i є членами СОТ, не перевищує дев'яти вiдсоткiв загального iмпорту.

(стаття 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.04.2003р. N 663-IV)

Роздiл VI. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 22. Акти Комiсiї, Мiнiстерства та центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику

(назва статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Комiсiя, Мiнiстерство та центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, вiдповiдно та на виконання цього Закону можуть у межах своїх повноважень приймати акти. Такi акти набирають чинностi у зазначенi в них строки, крiм випадкiв, якщо iнше не передбачено цим Законом, але не ранiше дня опублiкування цих актiв у газетi або доведення їх до вiдома заiнтересованих осiб в iнший спосiб, i є обов'язковими для виконання.

(частина статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Роз'яснення щодо застосування цього Закону дає Комiсiя.

     Стаття 23. Нотифiкацiя компетентних органiв заiнтересованої країни

     Мiнiстерство закордонних справ України нотифiкує уряд країни експорту про порушення, проведення або закiнчення спецiального розслiдування та (або) застосування заходiв, передбачених цим Законом.

     Стаття 24. Порядок введення Закону в дiю

     1. Цей Закон набирає чинностi через 30 днiв пiсля дати його опублiкування.

     2. Абзац третiй частини другої статтi 2, абзац четвертий частини другої статтi 18, стаття 21 цього Закону застосовуються з дня приєднання України до ГАТТ та вступу до СОТ.

(частина друга статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.04.2003р. N 663-IV)

     3. Закони та iншi нормативно-правовi акти України застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ
22 грудня 1998 року
N 332-XIV

Copyright © 2020 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.