ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо правової охорони iнтелектуальної власностi

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1. У Цивiльному процесуальному кодексi України:

     1) частину першу статтi 4 доповнити словами "а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходiв, спрямованих на запобiгання правопорушенням";

     2) частину першу статтi 10 пiсля слова "державної" доповнити словами "або iншої захищеної законом";

     3) у частинi першiй статтi 48 слова "в розмiрi до одного неоподатковуваного мiнiмуму" замiнити словами "до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв";

     4) доповнити главою 4-А такого змiсту:

"Глава 4-А. Запобiжнi заходи

     Стаття 621. Пiдстави вжиття запобiжних заходiв

     Особа, яка має пiдстави вважати, що її права порушенi або iснує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до суду з заявою про вжиття запобiжних заходiв до пред'явлення позову.

     Стаття 622. Види запобiжних заходiв

     Запобiжнi заходи включають:

     1) огляд примiщень, в яких вiдбуваються дiї, пов'язанi з порушенням прав;

     2) накладення арешту на майно, що належить особi, щодо якої вжито запобiжнi заходи, i знаходиться в неї або в iнших осiб.

     Стаття 623. Заява про вжиття запобiжних заходiв

     Заява про вжиття запобiжних заходiв повинна мiстити:

     1) назву суду, до якого подається заява;

     2) точну назву заявника i особи, щодо якої просять вжити запобiжнi заходи, їх мiсце проживання або мiсцезнаходження, а також назву представника заявника, коли заява подається представником;

     3) вид i суть запобiжного заходу;

     4) обставини, якими заявник обгрунтовує необхiднiсть вжиття запобiжних заходiв;

     5) перелiк документiв та iнших доказiв, що додаються до заяви;

     6) пiдпис заявника або його представника, якщо заява подається представником.

     До заяви про вжиття запобiжних заходiв додаються документи, якi пiдтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку i розмiрi. Разом з заявою про вжиття запобiжних заходiв подаються її копiї вiдповiдно до кiлькостi осiб, щодо яких просять вжити запобiжнi заходи.

     Заявник повинен подати вiдповiдну позовну заяву протягом десяти днiв з дня постановлення ухвали про вжиття запобiжних заходiв. Пiсля подання заявником позовної заяви запобiжнi заходи дiють як способи забезпечення доказiв або як способи забезпечення позову.

     Стаття 624. Порядок розгляду заяви про вжиття запобiжних заходiв

     Заява про вжиття запобiжних заходiв розглядається в порядку, встановленому статтею 38 цього Кодексу, не пiзнiше двох днiв з дня її подання.

     У разi обгрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобiжних заходiв розглядається лише за його участю без повiдомлення особи, щодо якої просять вжити запобiжнi заходи.

     Суд має право вимагати вiд заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.

     Суд може зобов'язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобiгти зловживанню запобiжними заходами, яка вноситься на депозит суду. Розмiр застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути бiльшим вiд розмiру заявленої шкоди.

     Про вжиття запобiжних заходiв суд постановляє ухвалу, в якiй зазначає обранi запобiжнi заходи, пiдстави їх обрання, порядок i спосiб їх виконання, розмiр застави, якщо така призначена. Копiї ухвали надсилаються заявнику та особi, щодо якої мають бути вжитi запобiжнi заходи, негайно пiсля її постановлення. У разi постановлення ухвали за участю заявника без повiдомлення особи, щодо якої просять вжити запобiжнi заходи, копiя ухвали надсилається особi, щодо якої вжито запобiжнi заходи, негайно пiсля її виконання.

     У разi вiдсутностi пiдстав для вжиття запобiжних заходiв, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цiєї статтi, суд постановляє ухвалу про вiдмову в задоволеннi заяви про вжиття запобiжних заходiв.

     Стаття 625. Наслiдки подання заяви про вжиття запобiжних заходiв, що не вiдповiдає вимогам закону

     Суддя, встановивши, що заяву про вжиття запобiжних заходiв подано без додержання вимог, викладених у статтi 623 цього Кодексу, або не оплачено державним митом, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повiдомляє заявника i надає йому строк для виправлення недолiкiв.

     Коли заявник вiдповiдно до вказiвок суддi у встановлений строк не виконає всi перелiченi у статтi 623 цього Кодексу вимоги та не сплатить державне мито, заява вважається неподаною i повертається заявнику, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

     Стаття 626. Виконання ухвали про вжиття запобiжних заходiв

     Ухвала про вжиття запобiжних заходiв виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рiшень.

     У разi забезпечення вимог заявника заставою ухвала про вжиття запобiжних заходiв виконується негайно пiсля внесення застави в повному розмiрi.

     Стаття 627. Вiдповiдальнiсть за невиконання ухвали про вжиття запобiжних заходiв

     Особа, винна у невиконаннi ухвали про вжиття запобiжних заходiв або в перешкоджаннi її виконанню, за ухвалою суду може бути оштрафована до одного неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян, якщо цi дiяння не тягнуть вiдповiдно до закону кримiнальну вiдповiдальнiсть. Крiм того, заявник вправi стягнути з цiєї особи збитки, завданi невиконанням ухвали про вжиття запобiжних заходiв.

     Стаття 628. Скасування ухвали про вжиття запобiжних заходiв

     На ухвалу про вжиття запобiжних заходiв, постановлену за участю заявника без повiдомлення особи, щодо якої вжито запобiжнi заходи, остання протягом десяти днiв з дня отримання копiї ухвали може подати заяву про її скасування.

     Подання заяви про скасування ухвали про вжиття запобiжних заходiв не зупиняє виконання ухвали про вжиття запобiжних заходiв.

     Заява про скасування вжиття запобiжних заходiв розглядається протягом трьох днiв судом, який постановив ухвалу про їх вжиття. Неявка заiнтересованих осiб не перешкоджає розглядовi заяви.

     За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про залишення без змiн ухвали про вжиття запобiжних заходiв або її змiну чи скасування.

     Стаття 629. Оскарження ухвал щодо вжиття запобiжних заходiв

     На ухвалу про вжиття запобiжних заходiв, ухвалу про вiдмову в задоволеннi заяви про вжиття запобiжних заходiв, а також на ухвалу про залишення без змiн ухвали про вжиття запобiжних заходiв або її змiну чи скасування може бути подано апеляцiйну скаргу.

     Подання апеляцiйної скарги на ухвалу про вжиття запобiжних заходiв не зупиняє виконання вiдповiдної ухвали. Подання апеляцiйної скарги на ухвалу про скасування запобiжних заходiв або їх змiну зупиняє виконання вiдповiдної ухвали.

     Стаття 6210. Припинення запобiжних заходiв

     Запобiжнi заходи припиняються у разi:

     1) неподання заявником вiдповiдної позовної заяви у строк, встановлений частиною третьою статтi 623 цього Кодексу;

     2) вiдмови судом в прийняттi позовної заяви з пiдстав, передбачених частиною другою статтi 136 цього Кодексу;

     3) невиконання позивачем вимог, передбачених статтею 139 цього Кодексу;

     4) постановлення судом ухвали про скасування ухвали про вжиття запобiжних заходiв.

     Стаття 6211. Вiдшкодування шкоди, завданої вжиттям запобiжних заходiв

     У випадку припинення запобiжних заходiв або у випадку вiдмови заявника вiд позову, або у випадку набрання законної сили рiшенням щодо вiдмови у задоволеннi позову особа, щодо якої вжито запобiжнi заходи, має право на вiдшкодування шкоди, завданої вжиттям цих заходiв.

     У разi внесення заявником застави вiдшкодування шкоди, завданої вжиттям запобiжних заходiв, в першу чергу здiйснюється за рахунок цiєї застави.

     Застава повертається заявниковi повнiстю, якщо суд задовольнив позов заявника, або якщо вiдповiдачем було визнано позов, або якщо судом затверджено мирову угоду сторiн.

     У випадках, передбачених пунктами 2-4 статтi 6210 цього Кодексу, а також пiд час розгляду справи по сутi суд може вирiшити питання щодо вiдшкодування шкоди, завданої вжиттям запобiжних заходiв";

     5) доповнити статтею 671 такого змiсту:

     "Стаття 671. Обчислення державного мита у разi вжиття запобiжних заходiв

     Позовна заява, подана пiсля подання заяви про вжиття запобiжних заходiв в порядку, встановленому статтею 623 цього Кодексу, оплачується державним митом у встановленому законом розмiрi, зменшеному на розмiр державного мита, оплаченого за заяву про вжиття запобiжних заходiв";

     6) частину першу статтi 69 доповнити пунктом 6 такого змiсту:

     "6) неподання заявником вiдповiдної позовної заяви у строк, встановлений частиною третьою статтi 623 цього Кодексу";

     7) частину першу статтi 82 пiсля цифр "48" доповнити цифрами "627";

     8) у статтi 126:

     у частинi першiй слова "авторського права, права на вiдкриття, винахiд, корисну модель, промисловий зразок та рацiоналiзаторську пропозицiю" замiнити словами "права автора на об'єкт авторського права чи сумiжних прав, винахiд, корисну модель, промисловий зразок, рацiоналiзаторську пропозицiю та iншi результати iнтелектуальної, творчої дiяльностi";

     доповнити пiсля частини четвертої новою частиною такого змiсту:

     "Позови, пов'язанi з порушенням майнових прав, що випливають з авторського права та сумiжних прав, права на винахiд, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарiв i послуг, зазначення походження товарiв, топографiю iнтегральної мiкросхеми, сорт рослин можуть пред'являтися також за мiсцем вчинення порушення".

     У зв'язку з цим частини п'яту - дванадцяту вважати вiдповiдно частинами шостою - тринадцятою;

     9) статтю 137 пiсля частини третьої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "Позовна заява у випадках, коли до її подання постановлялася ухвала про вжиття запобiжних заходiв, повинна мiстити в собi, крiм зазначеного в пунктах 1-7 частини другої цiєї статтi, вiдомостi про вжиття запобiжних заходiв вiдповiдно до глави 4-А цього Кодексу".

     У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою;

     10) пункт 1 частини першої статтi 218 виключити;

     11) пункт 2 частини першої статтi 291 пiсля цифр "39" доповнити цифрами "629";

     12) у частинi першiй статтi 422 слова "про стягнення винагороди за використання авторського права, права на вiдкриття, винахiд, на який видано авторське свiдоцтво, рацiоналiзаторську пропозицiю i промисловий зразок" виключити.

     2. У Господарському процесуальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56; 1993 р., N 33, ст. 347; 1995 р., N 14, ст. 90; 1996 р., N 9, ст. 44; 1997 р., N 25, ст. 171; 1999 р., N 42-43, ст. 378; 2000 р., N 30, ст. 233, N 50, ст. 436; 2001 р., N 10, ст. 44, N 11, ст. 56, N 31, ст. 147, N 36, ст. 188; 2002 р., N 17, ст. 117, N 32, ст. 221):

     1) частину першу статтi 1 доповнити словами "а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходiв, спрямованих на запобiгання правопорушенням";

     2) статтю 16 пiсля частини другої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "Справи у спорах про порушення майнових прав iнтелектуальної власностi розглядаються господарським судом за мiсцем вчинення порушення".

     У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

     3) статтю 38 пiсля частини першої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "Господарський суд може витребувати докази також до подання позову як запобiжний захiд у порядку, встановленому статтями 431 - 4310 цього Кодексу".

     У зв'язку з цим частини другу i третю вважати вiдповiдно частинами третьою i четвертою;

     4) доповнити роздiлом V1 такого змiсту:

"Роздiл V1. Запобiжнi заходи

     Стаття 431. Пiдстави вжиття запобiжних заходiв

     Особа, яка має пiдстави побоюватись, що подача потрiбних для неї доказiв стане згодом неможливою або утрудненою, а також пiдстави вважати, що її права порушенi або iснує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобiжних заходiв до подання позову.

     Стаття 432. Види запобiжних заходiв

     Запобiжнi заходи включають:

     1) витребування доказiв;

     2) огляд примiщень, в яких вiдбуваються дiї, пов'язанi з порушенням прав;

     3) накладення арешту на майно, що належить особi, щодо якої вжито запобiжнi заходи, i знаходиться в неї або в iнших осiб.

     Стаття 433. Заява про вжиття запобiжних заходiв

     Заява про вжиття запобiжних заходiв повинна мiстити:

     1) найменування господарського суду, до якого подається заява;

     2) найменування заявника i особи, щодо якої просять вжити запобiжнi заходи, їх поштовi адреси; документи, що пiдтверджують за заявником-громадянином статус суб'єкта пiдприємницької дiяльностi;

     3) вид i суть запобiжного заходу;

     4) обставини, якими заявник обгрунтовує необхiднiсть вжиття запобiжних заходiв;

     5) перелiк документiв та iнших доказiв, що додаються до заяви;

     6) пiдпис заявника або його представника, якщо заява подається представником.

     До заяви про вжиття запобiжних заходiв додаються документи, якi пiдтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку i розмiрi. Разом з заявою про вжиття запобiжних заходiв подаються її копiї вiдповiдно до кiлькостi осiб, щодо яких просять вжити запобiжнi заходи.

     Заявник повинен подати вiдповiдну позовну заяву протягом десяти днiв з дня винесення ухвали про вжиття запобiжних заходiв. Пiсля подання заявником позовної заяви запобiжнi заходи дiють як заходи забезпечення позову.

     Стаття 434. Порядок розгляду заяви про вжиття запобiжних заходiв

     Заява про вжиття запобiжних заходiв розглядається не пiзнiше двох днiв з дня її подання господарським судом, в районi дiяльностi якого належить провести цi процесуальнi дiї, з повiдомленням заiнтересованих осiб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядовi заяви.

     У разi обгрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобiжних заходiв розглядається лише за його участю без повiдомлення особи, щодо якої просять вжити запобiжнi заходи.

     Господарський суд має право вимагати вiд заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.

     Господарський суд може зобов'язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобiгти зловживанню запобiжними заходами, яка вноситься на депозит господарського суду. Розмiр застави визначається господарським судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути бiльшим вiд розмiру заявленої шкоди.

     Про вжиття запобiжних заходiв господарський суд виносить ухвалу, в якiй зазначає обранi запобiжнi заходи, пiдстави їх обрання, порядок i спосiб їх виконання, розмiр застави, якщо така призначена. Копiї ухвали надсилаються заявнику та особi, щодо якої мають бути вжитi запобiжнi заходи, негайно пiсля її винесення. У разi винесення ухвали за участю заявника без повiдомлення особи, щодо якої просять вжити запобiжнi заходи, копiя ухвали надсилається особi, щодо якої вжито запобiжнi заходи, негайно пiсля її виконання.

     У разi вiдсутностi пiдстав, встановлених статтею 431 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цiєї статтi, господарський суд виносить ухвалу про вiдмову в задоволеннi заяви про вжиття запобiжних заходiв.

     Стаття 435. Наслiдки подання заяви про вжиття запобiжних заходiв, що не вiдповiдає вимогам закону

     Суддя, встановивши, що заяву про вжиття запобiжних заходiв подано без додержання вимог, викладених у статтi 433 цього Кодексу, або не оплачено державним митом, виносить ухвалу про залишення заяви без руху, про що повiдомляє заявника i надає йому строк для виправлення недолiкiв.

     Коли заявник вiдповiдно до вказiвок суддi у встановлений строк не виконає всi перелiченi у статтi 433 цього Кодексу вимоги та не сплатить державне мито, заява вважається неподаною i повертається заявнику, про що суддя виносить мотивовану ухвалу.

     Стаття 436. Виконання ухвали про вжиття запобiжних заходiв

     Ухвала про вжиття запобiжних заходiв виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рiшень.

     У разi забезпечення вимог заявника заставою ухвала про вжиття запобiжних заходiв виконується негайно пiсля внесення застави в повному розмiрi.

     Стаття 437. Скасування ухвали про вжиття запобiжних заходiв

     На ухвалу про вжиття запобiжних заходiв, винесену за участю заявника без повiдомлення особи, щодо якої вжито запобiжнi заходи, остання протягом десяти днiв з дня отримання копiї ухвали може подати заяву про її скасування.

     Подання заяви про скасування ухвали про вжиття запобiжних заходiв не зупиняє виконання ухвали про вжиття запобiжних заходiв.

     Заява про скасування вжиття запобiжних заходiв розглядається протягом трьох днiв господарським судом, який винiс ухвалу про їх вжиття. Неявка заiнтересованих осiб не перешкоджає розглядовi заяви.

     За результатами розгляду заяви господарський суд виносить ухвалу про залишення без змiн ухвали про вжиття запобiжних заходiв або її змiну чи скасування.

     Стаття 438. Оскарження ухвал щодо вжиття запобiжних заходiв

     На ухвалу про вжиття запобiжних заходiв, ухвалу про вiдмову в задоволеннi заяви про вжиття запобiжних заходiв, а також на ухвалу про залишення без змiн ухвали про вжиття запобiжних заходiв або її змiну чи скасування може бути подано апеляцiйну скаргу.

     Подання апеляцiйної скарги на ухвалу про вжиття запобiжних заходiв не зупиняє виконання вiдповiдної ухвали. Подання апеляцiйної скарги на ухвалу про скасування запобiжних заходiв або їх замiну зупиняє виконання вiдповiдної ухвали.

     Стаття 439. Припинення запобiжних заходiв

     Запобiжнi заходи припиняються у разi:

     1) неподання заявником вiдповiдної позовної заяви у строк, встановлений частиною третьою статтi 433 цього Кодексу;

     2) вiдмови господарським судом у прийняттi позовної заяви з пiдстав, передбачених частиною першою статтi 62 цього Кодексу;

     3) невиконання позивачем вимог, передбачених статтею 63 цього Кодексу;

     4) винесення господарським судом ухвали про скасування ухвали про вжиття запобiжних заходiв.

     Стаття 4310. Вiдшкодування шкоди, завданої вжиттям запобiжних заходiв

     У випадку припинення запобiжних заходiв або у випадку вiдмови заявника вiд позову, або у випадку набрання законної сили рiшенням щодо вiдмови у задоволеннi позову особа, щодо якої вжито запобiжнi заходи, має право на вiдшкодування шкоди, завданої вжиттям цих заходiв.

     У разi внесення заявником застави вiдшкодування шкоди, завданої вжиттям запобiжних заходiв, в першу чергу здiйснюється за рахунок цiєї застави.

     Застава повертається заявниковi повнiстю, якщо господарський суд задовольнив позов заявника, або якщо вiдповiдачем було визнано позов, або якщо господарським судом затверджено мирову угоду сторiн.

     У випадках, передбачених пунктами 2-4 статтi 439 цього Кодексу, а також пiд час розгляду справи по сутi господарський суд може вирiшити питання щодо вiдшкодування шкоди, завданої вжиттям запобiжних заходiв";

     5) статтю 45 пiсля слiв "позовнi заяви" доповнити словами "заяви про вжиття запобiжних заходiв";

     6) частину другу статтi 54 доповнити пунктом 6-1 такого змiсту:

     "6-1) вiдомостi про вжиття запобiжних заходiв вiдповiдно до роздiлу VI цього Кодексу";

     7) статтю 87 доповнити словами "якщо iнше не передбачено цим Кодексом".

     3. Статтi 176, 177 i 229 Кримiнального кодексу України викласти у такiй редакцiї:

     "Стаття 176. Порушення авторського права i сумiжних прав

     1. Незаконне вiдтворення, розповсюдження творiв науки, лiтератури i мистецтва, комп'ютерних програм i баз даних, а так само незаконне вiдтворення, розповсюдження виконань, фонограм, вiдеограм i програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудiо- та вiдеокасетах, дискетах, iнших носiях iнформацiї, або iнше умисне порушення авторського права i сумiжних прав, якщо це завдало матерiальної шкоди у великому розмiрi, -

     караються штрафом вiд двохсот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з конфiскацiєю всiх примiрникiв творiв, матерiальних носiїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, вiдеограм, програм мовлення та знарядь i матерiалiв, якi спецiально використовувались для їх виготовлення.

     2. Тi самi дiї, якщо вони вчиненi повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або завдали матерiальної шкоди в особливо великому розмiрi, -

     караються штрафом вiд тисячi до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, з конфiскацiєю всiх примiрникiв творiв, матерiальних носiїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, вiдеограм, програм мовлення та знарядь i матерiалiв, якi спецiально використовувались для їх виготовлення.

     3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi службовою особою з використанням службового становища щодо пiдлеглої особи,

     караються штрафом вiд п'ятисот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

     Примiтка. У статтях 176 та 177 цього Кодексу матерiальна шкода вважається завданою у великому розмiрi, якщо її розмiр у двiстi i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, а завданою в особливо великому розмiрi - якщо її розмiр у тисячу i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

     Стаття 177. Порушення прав на винахiд, корисну модель, промисловий зразок, топографiю iнтегральної мiкросхеми, сорт рослин, рацiоналiзаторську пропозицiю

     1. Незаконне використання винаходу, корисної моделi, промислового зразка, топографiї iнтегральної мiкросхеми, сорту рослин, рацiоналiзаторської пропозицiї, привласнення авторства на них, або iнше умисне порушення права на цi об'єкти, якщо це завдало матерiальної шкоди у великому розмiрi, -

     караються штрафом вiд двохсот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з конфiскацiєю вiдповiдної продукцiї та знарядь i матерiалiв, якi спецiально використовувались для її виготовлення.

     2. Тi самi дiї, якщо вони вчиненi повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або завдали матерiальної шкоди в особливо великому розмiрi, -

     караються штрафом вiд тисячi до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, з конфiскацiєю вiдповiдної продукцiї та знарядь i матерiалiв, якi спецiально використовувались для її виготовлення.

     3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi службовою особою з використанням службового становища щодо пiдлеглої особи, -

     караються штрафом вiд п'ятисот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв";

     "Стаття 229. Незаконне використання знака для товарiв i послуг, фiрмового найменування, квалiфiкованого зазначення походження товару

     1. Незаконне використання знака для товарiв i послуг, фiрмового найменування, квалiфiкованого зазначення походження товару, або iнше умисне порушення права на цi об'єкти, якщо це завдало матерiальної шкоди у великому розмiрi, -

     караються штрафом вiд двохсот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з конфiскацiєю вiдповiдної продукцiї та знарядь i матерiалiв, якi спецiально використовувались для її виготовлення.

     2. Тi самi дiї, якщо вони вчиненi повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або завдали матерiальної шкоди в особливо великому розмiрi, -

     караються штрафом вiд тисячi до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв з конфiскацiєю вiдповiдної продукцiї та знарядь i матерiалiв, якi спецiально використовувались для її виготовлення.

     3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi службовою особою з використанням службового становища щодо пiдлеглої особи, -

     караються штрафом вiд п'ятисот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

     Примiтка. Матерiальна шкода вважається завданою у великому розмiрi, якщо її розмiр у двiстi i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, а завданою в особливо великому розмiрi - якщо її розмiр у тисячу i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян".

     4. У Кримiнально-процесуальному кодексi України:

     1) частину першу статтi 20 пiсля слова "державної" доповнити словами "або iншої захищеної законом";

     2) у статтi 112:

     частину першу пiсля слiв i цифр "частиною 3 статтi 176" доповнити словами i цифрами "частиною 3 статтi 177", а пiсля цифр "211" доповнити словами i цифрами "частиною 3 статтi 229";

     у частинi другiй слово i цифри "статтями 177" замiнити словами i цифрами "частинами 1 i 2 статтi 177, статтями", а цифри "229" замiнити словами i цифрами "частинами 1 i 2 статтi 229, статтями".

     5. У Законi України "Про охорону прав на промисловi зразки" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 7, ст. 34; 2001 р., N 8, ст. 37; 2002 р., N 16, ст.114, N 35, ст. 256):

     1) у статтi 1:

     в абзацi сьомому слово "громадянин" замiнити словом "фiзична";

     абзац дев'ятий пiсля слова "заявку" доповнити словами "чи набула прав заявника в iншому встановленому законом порядку";

     абзац чотирнадцятий доповнити словами "та iнших питань, вiднесених до її компетенцiї цим Законом";

     2) у статтi 5:

     у пунктi 1 слова "суспiльним iнтересам" замiнити словами "публiчному порядку";

     в абзацi четвертому пункту 3 слово "їм" замiнити словами "до них";

     пункт 4 виключити;

     пункт 6 викласти в такiй редакцiї:

     "6. Обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупнiстю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображеннi (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, i засвiдчується патентом з наведеною у ньому копiєю внесеного до Реєстру зображення виробу.

     Тлумачення ознак промислового зразка повинно здiйснюватися в межах його опису";

     3) у статтi 6:

     у пунктi 1 слова "i промислово придатним" виключити;

     у пунктi 2 слова "заявок, що ранiше надiйшли до Установи" замiнити словами "ранiше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються вiдкликаними, вiдкликанi або за ними Установою прийнятi рiшення про вiдмову у видачi патентiв i вичерпанi можливостi оскарження таких рiшень";

     пункт 4 виключити;

     4) у статтi 10 слова "не вiдхилена" замiнити словами "за нею Установою не прийняте рiшення про вiдмову у видачi патенту, можливостi оскарження якого вичерпанi";

     5) у статтi 11:

     абзац третiй пункту 4 викласти в такiй редакцiї:

     "комплект зображень виробу (власне виробу чи у виглядi його макета, або малюнка), що дають повне уявлення про його зовнiшнiй вигляд";

     пункт 8 доповнити реченням такого змiсту:

     "Цей строк продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання";

     6) пункти 2, 3 та 4 статтi 12 замiнити пунктом 2 такого змiсту:

     "2. Дата подання заявки встановлюється згiдно з пунктами 9, 10 та 11 статтi 14 цього Закону";

     7) статтю 13 доповнити пунктом 7 такого змiсту:

     "7. Прiоритет промислового зразка може бути встановлено за датою одержання закладом експертизи додаткових матерiалiв, оформлених вiдповiдно до пункту 7 статтi 14 цього Закону як самостiйна заявка, якщо ця заявка подана протягом трьох мiсяцiв вiд дати одержання заявником повiдомлення про те, що зазначенi матерiали не беруться до уваги пiд час експертизи заявки, до якої вони були доданi";

     8) статтю 14 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 14. Експертиза заявки

     1. Експертиза заявки має статус науково-технiчної експертизи i проводиться закладом експертизи вiдповiдно до цього Закону та правил, встановлених на його основi Установою.

     2. Заклад експертизи здiйснює iнформацiйну дiяльнiсть, необхiдну для проведення експертизи заявок, i є центром мiжнародного обмiну виданнями вiдповiдно до Конвенцiї про мiжнародний обмiн виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцiєю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з питань освiти, науки i культури.

     3. Кiнцевi результати експертизи заявки, що не вважається вiдкликаною або не вiдкликана, вiдображаються в обгрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинностi пiсля затвердження його Установою. На пiдставi такого висновку Установа приймає рiшення про видачу патенту або про вiдмову у видачi патенту. Рiшення Установи надсилається заявнику.

     Заявник має право протягом мiсяця вiд дати одержання ним рiшення Установи затребувати копiї матерiалiв, що протиставленi заявцi. Цi копiї надсилаються заявнику протягом мiсяця.

     4. Заявник має право з власної iнiцiативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розглядi питань, що виникли пiд час проведення експертизи.

     5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та змiни свого iменi (найменування) i своєї адреси, адреси для листування, iменi та адреси свого представника.

     Заявник може вносити до заявки змiни, пов'язанi зi змiною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявцi iнших заявникiв. Такi змiни може за згодою всiх заявникiв вносити також особа, яка бажає стати заявником.

     Цi виправлення та змiни враховуються, якщо вони одержанi закладом експертизи не пiзнiше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу патенту.

     За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої iз зазначених змiн сплачується збiр, за умови, що помилка не є очевидною чи технiчною, а змiна виникла через залежнi вiд подавця заяви обставини.

     6. Заклад експертизи може вимагати вiд заявника надання додаткових матерiалiв, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разi виникнення обгрунтованих сумнiвiв у достовiрностi будь-яких вiдомостей чи елементiв, що мiстяться в матерiалах заявки.

     Заявник має право протягом мiсяця вiд дати одержання ним повiдомлення чи висновку закладу експертизи iз вимогою про надання додаткових матерiалiв затребувати вiд нього копiї матерiалiв, що протиставленi заявцi.

     Додатковi матерiали мають бути поданi заявником протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання ним повiдомлення чи висновку закладу експертизи або копiй матерiалiв, що протиставленi заявцi. Строк подання додаткових матерiалiв продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести мiсяцiв вiд його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Якщо заявник не подасть додатковi матерiали у встановлений строк, то заявка вважається вiдкликаною, про що йому надсилається повiдомлення.

     7. Якщо заявником подано додатковi матерiали, то в процесi експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межi розкритої у поданiй заявцi сутi промислового зразка.

     Додатковi матерiали виходять за межi розкритої у поданiй заявцi сутi промислового зразка, якщо вони мiстять новi суттєвi ознаки.

     Додатковi матерiали в частинi, що виходить за межi розкритої у поданiй заявцi сутi промислового зразка, не беруться до уваги пiд час експертизи заявки i можуть бути, пiсля одержання вiдповiдного повiдомлення закладу експертизи, оформленi заявником як самостiйна заявка.

     8. Пiд час проведення експертизи:

     встановлюється дата подання заявки на пiдставi статтi 12 цього Закону;

     визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктiв, зазначених у пунктi 2 статтi 5 цього Закону;

     заявка перевiряється на вiдповiднiсть формальним вимогам статтi 11 цього Закону та правилам, встановленим на його основi Установою;

     документ про сплату збору за подання заявки перевiряється на вiдповiднiсть встановленим вимогам.

     9. За вiдповiдностi матерiалiв заявки вимогам статтi 12 цього Закону та наявностi документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повiдомлення про встановлену дату подання заявки.

     10. У разi невiдповiдностi матерiалiв заявки вимогам статтi 12 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повiдомлення. Якщо невiдповiднiсть усунуто протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заявником повiдомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матерiалiв. В iншому разi заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     11. Якщо в матерiалах заявки, що вiдповiдає вимогам статтi 12 цього Закону, є посилання на креслення (схему, карту), але такого креслення (схеми, карти) в нiй немає, заявнику надсилається про це повiдомлення i пропонується на його вибiр надiслати креслення (схему, карту) чи вилучити посилання на нього у заявцi. У разi подання креслення (схеми, карти) протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заявником повiдомлення датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи креслення (схеми, карти). Якщо у цей строк заявник не зробить запропонованого йому вибору, то заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     12. У разi порушення вимог пункту 8 статтi 11 цього Закону заявка вважається вiдкликаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     13. Якщо є пiдстави вважати, що заявлений об'єкт не вiдповiдає вимогам пункту 2 статтi 5 або заявка не вiдповiдає формальним вимогам статтi 11 цього Закону та правил, встановлених на його основi Установою, чи документ про сплату збору за подання заявки не вiдповiдає встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обгрунтований попереднiй висновок з пропозицiєю надати мотивовану вiдповiдь з усуненням, у разi необхiдностi, зазначених у висновку недолiкiв.

     Вiдповiдь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цiєї статтi для додаткових матерiалiв, та береться до уваги пiд час пiдготовки висновку експертизи за заявкою.

     У випадку порушення вимоги єдностi, встановленої пунктом 3 статтi 11 цього Закону, заявник повинен зазначити у вiдповiдi промисловий зразок, щодо якого слiд проводити експертизу заявки, i у разi необхiдностi внести уточнення до заявки. При цьому щодо iнших промислових зразкiв можуть бути поданi самостiйнi заявки.

     Якщо на пропозицiю закладу експертизи вимогу єдностi не буде виконано, експертиза заявки проводиться щодо промислового зразок, зазначеного в описi першим";

     9) у статтi 15 слова "одержання ним рiшення про" замiнити словами "сплати державного мита за";

     10) статтю 16 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 16. Публiкацiя про видачу патенту

     1. На пiдставi рiшення про видачу патенту та за наявностi документiв про сплату державного мита за видачу патенту i збору за публiкацiю про видачу патенту здiйснюється публiкацiя в офiцiйному бюлетенi вiдомостей про видачу патенту, визначених в установленому порядку. Зазначенi мито та збiр сплачуються пiсля надходження до заявника рiшення про видачу патенту.

     Якщо протягом трьох мiсяцiв вiд дати надходження до заявника рiшення про видачу патенту документи про сплату державного мита за видачу патенту i збору за публiкацiю про видачу патенту в розмiрi та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надiйшли, публiкацiя не провадиться, а заявка вважається вiдкликаною.

     Строк надходження цих документiв продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести мiсяцiв вiд його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

     2. Пiсля публiкацiї вiдомостей про видачу патенту будь-яка особа має право ознайомитися з матерiалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матерiалами заявки сплачується збiр";

     11) у статтi 17:

     пункт 2 пiсля слова "Установою" доповнити словами "та одержати вiдповiдно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо вiдомостей про патент, за умови сплати збору за подання цього клопотання";

     абзац перший пункту 3 викласти в такiй редакцiї:

     "3. Помилки у внесених до Реєстру вiдомостях виправляються за iнiцiативою власника патенту або Установи";

     12) статтю 18 доповнити пунктом 4 такого змiсту:

     "4. У випадку втрати чи зiпсування патенту його власнику видається дублiкат патенту у порядку, встановленому Установою. За видачу дублiката патенту сплачується збiр";

     13) статтю 19 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 19. Оскарження рiшення за заявкою

     1. Заявник може оскаржити рiшення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляцiйної палати протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення Установи чи копiй матерiалiв, затребуваних вiдповiдно до пункту 3 статтi 14 цього Закону.

     2. Якщо рiшення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку пiсля державної реєстрацiї патенту, то суд вирiшує разом i питання щодо дiйсностi вiдповiдного патенту.

     3. Право оскаржити рiшення Установи до Апеляцiйної палати втрачається у разi сплати державного мита за видачу патенту.

     4. Оскарження рiшення Установи до Апеляцiйної палати здiйснюється шляхом подання заперечення проти рiшення у порядку, встановленому цим Законом та на його основi регламентом Апеляцiйної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збiр. Якщо збiр не сплачено у строк, зазначений у пунктi 1 цiєї статтi, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     5. У разi одержання Апеляцiйною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення дiловодство за заявкою зупиняється до затвердження рiшення Апеляцiйної палати.

     6. Заперечення проти рiшення Установи за заявкою розглядається згiдно з регламентом Апеляцiйної палати, протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивiв, викладених заявником у запереченнi та пiд час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за iнiцiативою заявника, але не бiльше нiж на два мiсяцi, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

     7. За результатами розгляду заперечення Апеляцiйна палата приймає мотивоване рiшення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.

     У разi задоволення заперечення повнiстю або частково збiр за подання заперечення пiдлягає поверненню.

     8. До затвердження рiшення Апеляцiйної палати, в мiсячний строк вiд дати його прийняття, керiвник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рiшення, який має бути розглянутий протягом мiсяця. Рiшення Апеляцiйної палати, прийняте за цим протестом, є остаточним i може бути скасоване лише судом.

     9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рiшення Апеляцiйної палати у судовому порядку протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення";

     14) у статтi 20:

     абзац третiй пункту 2 викласти в такiй редакцiї:

     "Використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу iз застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числi через Iнтернет, продаж, iмпорт (ввезення) та iнше введення його в цивiльний оборот або зберiгання такого виробу в зазначених цiлях";

     абзац другий пункту 6 замiнити двома абзацами такого змiсту:

     "Сторона договору має право на iнформування невизначеного кола осiб про передачу права власностi на промисловий зразок або видачу лiцензiї на використання промислового зразка. Таке iнформування здiйснюється шляхом публiкацiї в офiцiйному бюлетенi вiдомостей в обсязi та порядку, встановлених Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру.

     За опублiкування зазначених вiдомостей та запропонованих стороною договору змiн до вiдомостей про видачу лiцензiї сплачуються збори";

     15) статтю 21 виключити;

     16) у статтi 22:

     останнiй абзац пункту 2 доповнити словами "з повiдомленням про таке використання власника патенту одразу як це стане практично можливим та виплатою йому вiдповiдної компенсацiї";

     у пунктi 3 слова "господарський" та "продукту" замiнити вiдповiдно словами "цивiльний" та "виробу";

     17) у пунктi 1 статтi 23 слова "(арбiтражного суду)" та "(арбiтражний суд)" виключити;

     18) у статтi 25:

     пiдпункт "в" пункту 1 викласти в такiй редакцiї:

     "в) видачi патенту внаслiдок подання заявки з порушенням прав iнших осiб";

     пункт 2 виключити;

     19) абзац другий пункту 2 статтi 26 викласти в такiй редакцiї:

     "Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за його згодою також особа, яка придбала лiцензiю";

     20) статтю 27 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 27. Способи захисту прав

     1. Захист прав на промисловий зразок здiйснюється у судовому та iншому встановленому законом порядку.

     2. Юрисдикцiя судiв поширюється на всi правовiдносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.

     Суди вiдповiдно до їх компетенцiї розв'язують, зокрема, спори про:

     авторство на промисловий зразок;

     встановлення факту використання промислового зразка;

     встановлення власника патенту;

     порушення прав власника патенту;

     право попереднього користування;

     компенсацiї";

     21) пункт 2 статтi 29 виключити.

     6. У Законi України "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 7, ст. 36; 1999 р., N 32, ст. 266; 2001 р., N 8, ст. 37; 2002 р., N 7, ст. 51, N 16, ст. 114, N 35, ст. 256):

     1) у статтi 1:

     в абзацi третьому слово "громадянин" замiнити словом "фiзична";

     в абзацi четвертому слово "однорiдних" виключити;

     абзац восьмий пiсля слова "заявку" доповнити словами "чи набула прав заявника в iншому встановленому законом порядку";

     абзац дванадцятий доповнити словами "та iнших питань, вiднесених до її компетенцiї цим Законом";

     доповнити абзацом такого змiсту:

     "МКТП Мiжнародна класифiкацiя товарiв i послуг для реєстрацiї знакiв";

     2) статтi 5 i 6 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 5. Умови надання правової охорони

     1. Правова охорона надається знаку, який не суперечить публiчному порядку, принципам гуманностi i моралi та на який не поширюються пiдстави для вiдмови в наданнi правової охорони, встановленi цим Законом.

     2. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбiнацiя позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числi власнi iмена, лiтери, цифри, зображувальнi елементи, кольори та комбiнацiї кольорiв, а також будь-яка комбiнацiя таких позначень.

     3. Право власностi на знак засвiдчується свiдоцтвом. Строк дiї свiдоцтва становить 10 рокiв вiд дати подання заявки до Установи i продовжується Установою за клопотанням власника свiдоцтва щоразу на 10 рокiв, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статтi 18 цього Закону. Порядок продовження строку дiї свiдоцтва встановлюється Установою.

     Дiя свiдоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статтi 18 цього Закону.

     4. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та перелiком товарiв i послуг, внесеними до Реєстру, i засвiдчується свiдоцтвом з наведеними у ньому копiєю внесеного до Реєстру зображення знака та перелiком товарiв i послуг.

     5. Право на одержання свiдоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об'єднання осiб або їх правонаступники.

     6. Право на одержання свiдоцтва має заявник, заявка якого має бiльш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено прiоритет, бiльш ранню дату прiоритету, за умови, що вказана заявка не вважається вiдкликаною, не вiдкликана або за нею Установою не прийнято рiшення про вiдмову в реєстрацiї знака, можливостi оскарження якого вичерпанi.

     Стаття 6. Пiдстави для вiдмови в наданнi правової охорони

     1. Згiдно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, якi зображують або iмiтують:

     державнi герби, прапори та iншi державнi символи (емблеми);

     офiцiйнi назви держав;

     емблеми, скороченi або повнi найменування мiжнародних мiжурядових органiзацiй;

     офiцiйнi контрольнi, гарантiйнi та пробiрнi клейма, печатки;

     нагороди та iншi вiдзнаки.

     Такi позначення можуть бути включенi до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода вiдповiдного компетентного органу або їх власникiв. Компетентним органом щодо назви держави є колегiальний орган, утворений Установою.

     2. Згiдно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, якi:

     звичайно не мають розрiзняльної здатностi та не набули такої внаслiдок їх використання;

     складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарiв i послуг певного виду;

     складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використаннi щодо зазначених у заявцi товарiв i послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якiсть, склад, кiлькiсть, властивостi, призначення, цiннiсть товарiв i послуг, мiсце i час виготовлення чи збуту товарiв або надання послуг;

     є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;

     складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами i термiнами;

     вiдображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхiднiстю отримання технiчного результату, або яка надає товаровi iстотної цiнностi.

     Позначення, вказанi в абзацах другому, третьому, четвертому, шостому та сьомому цього пункту, можуть бути внесенi до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домiнуючого положення в зображеннi знака.

     3. Не можуть бути зареєстрованi як знаки позначення, якi є тотожними або схожими настiльки, що їх можна сплутати з:

     знаками, ранiше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацiю в Українi на iм'я iншої особи для таких самих або спорiднених з ними товарiв i послуг;

     знаками iнших осiб, якщо цi знаки охороняються без реєстрацiї на пiдставi мiжнародних договорiв, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре вiдомими вiдповiдно до статтi 6 bis Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi;

     фiрмовими найменуваннями, що вiдомi в Українi i належать iншим особам, якi одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або спорiднених з ними товарiв i послуг;

     квалiфiкованими зазначеннями походження товарiв (у тому числi спиртiв та алкогольних напоїв), що охороняються вiдповiдно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв". Такi позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знакiв осiб, якi мають право користуватися вказаними зазначеннями;

     знаками вiдповiдностi (сертифiкацiйними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.

     4. Не реєструються як знаки позначення, якi вiдтворюють:

     промисловi зразки, права на якi належать в Українi iншим особам;

     назви вiдомих в Українi творiв науки, лiтератури i мистецтва або цитати i персонажi з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власникiв авторського права або їх правонаступникiв;

     прiзвища, iмена, псевдонiми та похiднi вiд них, портрети i факсимiле вiдомих в Українi осiб без їх згоди";

     3) у статтi 7:

     в абзацi четвертому пункту 4 слова "Мiжнародною класифiкацiєю товарiв i послуг для реєстрацiї знакiв" замiнити словом "МКТП";

     пункт 8 викласти в такiй редакцiї:

     "8. За подання заявки сплачується збiр, розмiр якого встановлюється з урахуванням кiлькостi класiв МКТП, якими охоплюються зазначенi в заявцi товари i послуги. Документ про сплату збору повинен надiйти до Установи разом з заявкою або протягом двох мiсяцiв вiд дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання";

     4) статтю 8 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 8. Дата подання заявки

     1. Датою подання заявки є дата одержання Установою матерiалiв, що мiстять принаймнi:

     клопотання у довiльнiй формi про реєстрацiю знака, викладене українською мовою;

     вiдомостi про заявника та його адресу, викладенi українською мовою;

     достатньо чiтке зображення позначення, що заявляється;

     перелiк товарiв i послуг, для яких заявляється знак.

     2. Дата подання заявки встановлюється згiдно з пунктами 10 та 11 статтi 10 цього Закону.

     3. Пiсля встановлення дати подання заявки будь-яка особа має право ознайомитися з матерiалами заявки в порядку, встановленому Установою. За ознайомлення з матерiалами заявки сплачується збiр";

     5) статтю 10 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 10. Експертиза заявки

     1. Експертиза заявки має статус науково-технiчної експертизи, складається з формальної експертизи та квалiфiкацiйної експертизи (експертизи по сутi) i проводиться закладом експертизи вiдповiдно до цього Закону та правил, встановлених на його основi Установою.

     2. Заклад експертизи здiйснює iнформацiйну дiяльнiсть, необхiдну для проведення експертизи заявок, i є центром мiжнародного обмiну виданнями вiдповiдно до Конвенцiї про мiжнародний обмiн виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцiєю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з питань освiти, науки i культури.

     3. Кiнцевi результати експертизи заявки, що не вважається вiдкликаною або не вiдкликана, вiдображаються в обгрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинностi пiсля затвердження його Установою. На пiдставi такого висновку Установа приймає рiшення про реєстрацiю знака для всiх зазначених у заявцi товарiв i послуг або про вiдмову в реєстрацiї знака для всiх зазначених у заявцi товарiв i послуг, або про реєстрацiю знака щодо частини зазначених у заявцi товарiв i послуг та вiдмову в реєстрацiї знака для iншої частини зазначених у заявцi товарiв i послуг. Рiшення Установи надсилається заявнику.

     Заявник має право протягом мiсяця вiд дати одержання ним рiшення Установи затребувати копiї матерiалiв, що протиставленi заявцi. Цi копiї надсилаються заявнику протягом мiсяця.

     4. Заявник має право з власної iнiцiативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розглядi питань, що виникли пiд час проведення експертизи.

     5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та змiни свого iменi (найменування) i своєї адреси, адреси для листування, iменi та адреси свого представника, а також змiни щодо скорочення перелiку товарiв i послуг.

     Заявник може вносити до заявки змiни, пов'язанi зi змiною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявцi iнших заявникiв. Такi змiни може за згодою всiх заявникiв вносити також особа, яка бажає стати заявником.

     Цi виправлення та змiни враховуються, якщо вони одержанi закладом експертизи не пiзнiше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу свiдоцтва.

     За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої iз зазначених змiн сплачується збiр, за умови, що помилка не є очевидною чи технiчною, а змiна виникла через залежнi вiд подавця заяви обставини.

     6. Заклад експертизи може вимагати вiд заявника надання додаткових матерiалiв, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разi виникнення обгрунтованих сумнiвiв у достовiрностi будь-яких вiдомостей чи елементiв, що мiстяться в матерiалах заявки.

     Заявник має право протягом мiсяця вiд дати одержання ним повiдомлення чи висновку закладу експертизи iз вимогою про надання додаткових матерiалiв затребувати вiд нього копiї матерiалiв, що протиставленi заявцi.

     Додатковi матерiали мають бути поданi заявником протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання ним повiдомлення чи висновку закладу експертизи або копiй матерiалiв, що протиставленi заявцi. Строк подання додаткових матерiалiв продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести мiсяцiв вiд його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Якщо заявник не подасть додатковi матерiали у встановлений строк, то заявка вважається вiдкликаною, про що йому надсилається повiдомлення.

     7. Якщо заявником подано додатковi матерiали, то в процесi експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межi розкритої у поданiй заявцi сутi позначення та перелiку зазначених у заявцi товарiв i послуг.

     Додатковi матерiали виходять за межi розкритої у поданiй заявцi сутi позначення, якщо вони мiстять ознаки, якi слiд включити до позначення, що заявляється як знак.

     Додатковi матерiали в частинi, що виходить за межi розкритої у поданiй заявцi сутi позначення або доповнює перелiк зазначених у заявцi товарiв i послуг, не беруться до уваги пiд час експертизи заявки i можуть бути, пiсля одержання вiдповiдного повiдомлення закладу експертизи, оформленi заявником як самостiйна заявка.

     8. Будь-яка особа може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти заявки щодо невiдповiдностi наведеного в нiй позначення умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом.

     За подання заперечення сплачується збiр.

     Заперечення розглядається, якщо воно одержане закладом експертизи не пiзнiше нiж за 5 днiв до дати прийняття Установою рiшення за заявкою.

     Заклад експертизи надсилає копiю заперечення заявнику.

     Заявник вправi повiдомити заклад експертизи про своє ставлення до заперечення протягом двох мiсяцiв вiд дати його одержання. Вiн може спростувати заперечення i залишити заявку без змiн, внести до заявки змiни або вiдкликати її.

     Результати розгляду заперечення вiдображаються в рiшеннi Установи за заявкою. Копiя цього рiшення надсилається подавцю заперечення.

     9. Пiд час проведення формальної експертизи:

     встановлюється дата подання заявки на пiдставi статтi 8 цього Закону;

     заявка перевiряється на вiдповiднiсть формальним вимогам статтi 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основi Установою;

     документ про сплату збору за подання заявки перевiряється на вiдповiднiсть встановленим вимогам.

     10. За вiдповiдностi матерiалiв заявки вимогам статтi 8 цього Закону та наявностi документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повiдомлення про встановлену дату подання заявки.

     11. У разi невiдповiдностi матерiалiв заявки вимогам статтi 8 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повiдомлення. Якщо невiдповiднiсть буде усунута протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заявником повiдомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матерiалiв. В iншому разi заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     12. За вiдповiдностi заявки вимогам статтi 7 цього Закону та документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається про це повiдомлення.

     13. У разi порушення вимог пункту 8 статтi 7 цього Закону заявка вважається вiдкликаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     14. У разi невiдповiдностi заявки формальним вимогам статтi 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основi Установою, чи документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повiдомлення iз пропозицiями щодо усунення недолiкiв.

     Якщо недолiки стосуються групування товарiв i послуг, то в повiдомленнi наводиться перелiк товарiв i послуг, згрупованих закладом експертизи, та, за необхiдностi, зазначається сума збору за подання заявки, яку належить доплатити. У випадку, коли товар або послуга викладено у заявцi як термiн, що не дає можливостi вiднести його до певного класу МКТП, заявнику пропонується замiнити цей термiн або виключити його. Якщо заявник не виконає цю вимогу, то зазначений термiн не включається до перелiку товарiв i послуг, згрупованих закладом експертизи.

     Усунення зазначених у повiдомленнi недолiкiв проводиться у строк, встановлений пунктом 6 цiєї статтi для додаткових матерiалiв.

     15. Пiд час квалiфiкацiйної експертизи перевiряється вiдповiднiсть заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються iнформацiйна база закладу експертизи, в тому числi матерiали заявки, а також довiдково-пошуковий апарат та вiдповiднi офiцiйнi видання.

     16. Якщо є пiдстави вважати, що заявлене позначення не вiдповiдає умовам надання правової охорони повнiстю або частково, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обгрунтований попереднiй висновок з пропозицiєю надати мотивовану вiдповiдь на користь реєстрацiї знака.

     Вiдповiдь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цiєї статтi для додаткових матерiалiв, та береться до уваги пiд час пiдготовки висновку експертизи за заявкою";

     6) у статтi 11 слова "одержання ним рiшення про реєстрацiю знака" замiнити словами "сплати державного мита за видачу свiдоцтва";

     7) доповнити статтею 111 такого змiсту:

     "Стаття 111. Подiл заявки

     1. Заявник має право подiлити заявку на двi i бiльше заявок (видiленi заявки) шляхом розподiлу мiж ними перелiчених у цiй заявцi товарiв i послуг таким чином, щоб кожна з видiлених заявок не мiстила товари i послуги, спорiдненi з товарами i послугами, перелiченими в iнших заявках.

     2. Подiл заявки здiйснюється шляхом подання заявником заяви про внесення до заявки вiдповiдних змiн та видiленої заявки (заявок), за умови сплати зборiв за подання зазначених заяви та заявки.

     3. Дата подання видiленої заявки є такою самою, як дата подання подiленої заявки. Дата прiоритету видiленої заявки встановлюється, якщо на це є пiдстава, такою самою, як дата прiоритету подiленої заявки";

     8) статтю 12 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 12. Публiкацiя про видачу свiдоцтва

     На пiдставi рiшення про реєстрацiю знака та за наявностi документiв про сплату державного мита за видачу свiдоцтва i збору за публiкацiю про видачу свiдоцтва здiйснюється публiкацiя в офiцiйному бюлетенi вiдомостей про видачу свiдоцтва, визначених в установленому порядку. Зазначенi мито та збiр сплачуються пiсля надходження до заявника рiшення про реєстрацiю знака.

     Якщо протягом трьох мiсяцiв вiд дати надходження до заявника рiшення про реєстрацiю знака документи про сплату державного мита за видачу свiдоцтва i збору за публiкацiю про видачу свiдоцтва в розмiрi та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надiйшли, публiкацiя не провадиться, а заявка вважається вiдкликаною.

     Строк надходження цих документiв продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести мiсяцiв вiд його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання";

     9) у статтi 13:

     у назвi слово "знаку" замiнити словом "знака";

     пункт 2 доповнити словами "та одержати вiдповiдно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо вiдомостей про свiдоцтво, за умови сплати збору за подання цього клопотання";

     абзац перший пункту 3 викласти в такiй редакцiї:

     "3. Помилки у внесених до Реєстру вiдомостях виправляються за iнiцiативою власника свiдоцтва або Установи";

     10) статтю 14 доповнити пунктом 4 такого змiсту:

     "4. У випадку втрати чи зiпсування свiдоцтва його власнику видається дублiкат свiдоцтва у порядку, встановленому Установою. За видачу дублiката свiдоцтва сплачується збiр";

     11) статтю 15 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 15. Оскарження рiшення за заявкою

     1. Заявник може оскаржити рiшення Установи за заявкою у судовому порядку або до Апеляцiйної палати протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення Установи чи копiй матерiалiв, затребуваних вiдповiдно до пункту 3 статтi 10 цього Закону.

     2. Якщо рiшення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку пiсля державної реєстрацiї знака, то суд вирiшує разом i питання щодо дiйсностi вiдповiдного свiдоцтва.

     3. Право оскаржити рiшення Установи до Апеляцiйної палати втрачається у разi сплати державного мита за видачу свiдоцтва.

     4. Оскарження рiшення Установи до Апеляцiйної палати здiйснюється шляхом подання заперечення проти рiшення у порядку, встановленому цим Законом та на його основi регламентом Апеляцiйної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збiр. Якщо збiр не сплачено у строк, зазначений у пунктi 1 цiєї статтi, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     5. У разi одержання Апеляцiйною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення дiловодство за заявкою зупиняється до затвердження рiшення Апеляцiйної палати.

     6. Заперечення проти рiшення Установи за заявкою розглядається згiдно з регламентом Апеляцiйної палати, протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивiв, викладених заявником у запереченнi та пiд час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за iнiцiативою заявника, але не бiльше нiж на два мiсяцi, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

     7. За результатами розгляду заперечення Апеляцiйна палата приймає мотивоване рiшення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.

     У разi задоволення заперечення повнiстю або частково збiр за подання заперечення пiдлягає поверненню.

     8. До затвердження рiшення Апеляцiйної палати, в мiсячний строк вiд дати його прийняття, керiвник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рiшення, який має бути розглянутий протягом мiсяця. Рiшення Апеляцiйної палати, прийняте за цим протестом, є остаточним i може бути скасоване лише судом.

     9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рiшення Апеляцiйної палати у судовому порядку протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення";

     12) статтi 16 i 17 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 16. Права, що випливають iз свiдоцтва

     1. Права, що випливають iз свiдоцтва, дiють вiд дати подання заявки. Строк дiї свiдоцтва продовжується за умови сплати вiдповiдного збору.

     2. Свiдоцтво надає його власнику право використовувати знак та iншi права, визначенi цим Законом.

     3. Взаємовiдносини при використаннi знака, свiдоцтво на який належить кiльком особам, визначаються угодою мiж ними. У разi вiдсутностi такої угоди кожний власник свiдоцтва може використовувати знак на свiй розсуд, але жоден з них не має права давати дозвiл (видавати лiцензiю) на використання знака та передавати право власностi на знак iншiй особi без згоди решти власникiв свiдоцтва.

     4. Використанням знака визнається:

     нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якiй мiститься такий товар, вивiску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи iнший прикрiплений до товару предмет, зберiгання такого товару iз зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, iмпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

     застосування його пiд час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

     застосування його в дiловiй документацiї чи в рекламi та в мережi Iнтернет, у тому числi в доменних iменах.

     Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формi зареєстрованого знака, а також у формi, що вiдрiзняється вiд зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змiнює в цiлому вiдмiтностi знака.

     5. Свiдоцтво надає його власнику виключне право забороняти iншим особам використовувати без його згоди, якщо iнше не передбачено цим Законом:

     зареєстрований знак стосовно наведених у свiдоцтвi товарiв i послуг;

     зареєстрований знак стосовно товарiв i послуг, спорiднених з наведеними у свiдоцтвi, якщо внаслiдок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;

     позначення, схоже iз зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свiдоцтвi товарiв i послуг, якщо внаслiдок такого використання цi позначення i знак можна сплутати;

     позначення, схоже iз зареєстрованим знаком, стосовно товарiв i послуг, спорiднених з наведеними у свiдоцтвi, якщо внаслiдок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або цi позначення i знак можна сплутати.

     6. Виключне право власника свiдоцтва забороняти iншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на:

     здiйснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено прiоритет, до дати прiоритету заявки;

     використання знака для товару, введеного пiд цим знаком в цивiльний оборот власником свiдоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свiдоцтва не має вагомих пiдстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару, зокрема у разi змiни або погiршення стану товару пiсля введення його в цивiльний оборот;

     використання квалiфiкованого зазначення походження товару, що охороняється вiдповiдно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв";

     некомерцiйне використання знака;

     усi форми повiдомлення новин i коментарiв новин;

     добросовiсне застосування ними своїх iмен чи адрес.

     7. Власник свiдоцтва може передавати будь-якiй особi право власностi на знак повнiстю або вiдносно частини зазначених у свiдоцтвi товарiв i послуг, на пiдставi договору.

     Передача права власностi на знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару i послуги або щодо особи, яка виготовляє товар чи надає послугу.

     8. Власник свiдоцтва має право дати будь-якiй особi дозвiл (видати лiцензiю) на використання знака на пiдставi лiцензiйного договору.

     Лiцензiйний договiр повинен мiстити умову про те, що якiсть товарiв i послуг, виготовлених чи наданих за лiцензiйним договором, не буде нижчою вiд якостi товарiв i послуг власника свiдоцтва i що останнiй здiйснюватиме контроль за виконанням цiєї умови.

     9. Договiр про передачу права власностi на знак i лiцензiйний договiр вважаються дiйсними, якщо вони укладенi у письмовiй формi i пiдписанi сторонами.

     Сторона договору має право на iнформування невизначеного кола осiб про передачу права власностi на знак або видачу лiцензiї на використання знака. Таке iнформування здiйснюється шляхом публiкацiї в офiцiйному бюлетенi вiдомостей в обсязi та порядку, встановлених Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру.

     За опублiкування вiдомостей про передачу права власностi на знак повнiстю i видачу лiцензiї на використання знака, а також запропонованих стороною договору змiн до вiдомостей про видачу лiцензiї сплачуються збори.

     У разi опублiкування вiдомостей про передачу права власностi на знак стосовно частини зазначених у свiдоцтвi товарiв i послуг Установа видає нове свiдоцтво на iм'я особи, якiй передане це право, за наявностi документа про сплату державного мита за видачу свiдоцтва.

     10. Власник свiдоцтва має право проставляти поряд iз знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак зареєстровано в Українi.

     11. Власник свiдоцтва, який здiйснює посередницьку дiяльнiсть, має право на основi договору з виробником товарiв або особою, що надає послуги, використовувати свiй знак поряд iз знаком зазначених осiб, а також замiсть їх знака.

     Стаття 17. Обов'язки, що випливають iз свiдоцтва

     Власник свiдоцтва повинен добросовiсно користуватися правами, що випливають iз свiдоцтва";

     13) у статтi 18:

     в абзацi першому пункту 2 слово "двох" замiнити словом "шести";

     у пунктi 3 слова "(арбiтражного суду)" виключити;

     доповнити пунктом 4 такого змiсту:

     "4. Якщо знак не використовується в Українi повнiстю або щодо частини зазначених у свiдоцтвi товарiв i послуг протягом трьох рокiв вiд дати публiкацiї вiдомостей про видачу свiдоцтва або вiд iншої дати пiсля цiєї публiкацiї, будь-яка особа має право звернутися до суду iз заявою про дострокове припинення дiї свiдоцтва повнiстю або частково.

     У цьому разi дiя свiдоцтва може бути припинена повнiстю або частково лише за умови, що власник свiдоцтва не зазначить поважнi причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:

     обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно вiд волi власника свiдоцтва, такi як обмеження iмпорту чи iншi вимоги до товарiв i послуг, встановленi законодавством;

     можливiсть введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, пiд час використання знака особою, що звернулася до суду, чи iншою особою щодо товарiв i послуг, вiдносно яких висунута вимога про припинення дiї свiдоцтва.

     Для цiлей цього пункту використанням знака власником свiдоцтва вважається також використання його iншою особою за умови контролю з боку власника свiдоцтва";

     14) пiдпункт "в" пункту 1 статтi 19 викласти в такiй редакцiї:

     "в) видачi свiдоцтва внаслiдок подання заявки з порушенням прав iнших осiб";

     15) у статтi 20:

     пункт 1 пiсля слова "Закону" доповнити словами "в тому числi вчинення без згоди власника свiдоцтва дiй, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дiй";

     абзац третiй пункту 2 викласти в такiй редакцiї:

     "Вимагати поновлення порушених прав власника свiдоцтва може за його згодою також особа, яка придбала лiцензiю";

     16) статтю 21 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 21. Способи захисту прав

     1. Захист прав на знак здiйснюється у судовому та iншому встановленому законом порядку.

     2. Юрисдикцiя судiв поширюється на всi правовiдносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.

     Суди вiдповiдно до їх компетенцiї розв'язують, зокрема, спори про:

     встановлення власника свiдоцтва;

     укладання та виконання лiцензiйних договорiв;

     порушення прав власника свiдоцтва";

     17) у статтi 22 слово "статтею" замiнити словами та цифрами "пунктами 1-3 статтi";

     18) пункт 2 статтi 24 викласти в такiй редакцiї:

     "2. У разi реєстрацiї знака в iноземних державах згiдно з Мадридською угодою про мiжнародну реєстрацiю знакiв та/або Протоколом до Мадридської угоди про мiжнародну реєстрацiю знакiв заявка на мiжнародну реєстрацiю та вiдповiднi їй заява про територiальне розширення i заява про продовження мiжнародної реєстрацiї подаються через Установу за умови сплати нацiонального збору за подання кожної з них";

     19) доповнити статтею 25 такого змiсту:

     "Стаття 25. Охорона прав на добре вiдомий знак

     1. Охорона прав на добре вiдомий знак здiйснюється згiдно з статтею 6 bis Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi та цим Законом на пiдставi визнання знака добре вiдомим Апеляцiйною палатою або судом.

     2. При визначеннi того, чи є знак добре вiдомим в Українi, можуть розглядатися, зокрема, такi фактори, якщо вони є доречними:

     ступiнь вiдомостi чи визнання знака у вiдповiдному секторi суспiльства;

     тривалiсть, обсяг та географiчний район будь-якого використання знака;

     тривалiсть, обсяг та географiчний район будь-якого просування знака, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарiв та/або послуг, щодо яких знак застосовується;

     тривалiсть та географiчний район будь-яких реєстрацiй та/або заявок на реєстрацiю знака за умови, що знак використовується чи є визнаним;

     свiдчення успiшного вiдстоювання прав на знак, зокрема територiя, на якiй знак визнано добре вiдомим компетентними органами;

     цiннiсть, що асоцiюється зi знаком.

     3. Порядок визнання Апеляцiйною палатою знака добре вiдомим в Українi встановлюється Установою. За подання заяви про визнання знака добре вiдомим сплачується збiр.

     Рiшення Апеляцiйної палати щодо визнання знака добре вiдомим в Українi може бути оскаржено у судовому порядку.

     4. З дати, на яку за визначенням Апеляцiйної палати чи суду знак став добре вiдомим в Українi, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацiю в Українi. При цьому вона поширюється також на товари i послуги, що не спорiдненi з тими, для яких знак визнано добре вiдомим в Українi, якщо використання цього знака iншою особою стосовно таких товарiв i послуг вказуватиме на зв'язок мiж ними та власником добре вiдомого знака i його iнтересам, ймовiрно, буде завдано шкоди таким використанням".

     7. У Законi України "Про охорону прав на топографiї iнтегральних мiкросхем" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 8, ст. 28; 1999 р., N 34, ст. 274; 2001 р., N 8, ст. 37; 2002 р., N 16, ст. 114, N 35, ст. 256):

     1) у статтi 1:

     абзац третiй доповнити словами "та iнших питань, вiднесених до її компетенцiї цим Законом";

     абзац дванадцятий пiсля слiв "топографiї IМС" доповнити словами "чи набула прав заявника в iншому встановленому законом порядку";

     2) у статтi 4:

     у пунктi 3:

     в абзацi першому слова "за умови, що вiд цiєї дати до дати подачi заявки до Установи пройшло не бiльше нiж два роки" виключити;

     останнє речення абзацу другого виключити;

     3) статтю 6 доповнити пунктом 4 такого змiсту:

     "4. У разi перегляду умов угоди щодо складу авторiв Установа за спiльним клопотанням осiб, зазначених у заявцi як автори, а також авторiв, не зазначених у заявцi як такi, вносить змiни до вiдповiдних документiв у порядку, що встановлюється Установою";

     4) у статтi 8 слова "не вiдхилена" замiнити словами "за нею Установою не прийнято рiшення про вiдмову в реєстрацiї топографiї IМС, можливостi оскарження якого вичерпанi";

     5) у статтi 9:

     пункт 3 викласти в такiй редакцiї:

     "3. Заявка на реєстрацiю топографiї IМС повинна стосуватися тiльки однiєї топографiї IМС";

     пункт 11 викласти в такiй редакцiї:

     "11. За подання заявки сплачується збiр. Документ про сплату збору повинен надiйти до Установи разом iз заявкою або протягом двох мiсяцiв вiд дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання";

     6) статтi 10, 11 та 12 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 10. Дата подання заявки

     1. Датою подання заявки є дата одержання Установою заявки, що вiдповiдає вимогам пунктiв 46 статтi 9 цього Закону.

     2. Дата подання заявки встановлюється згiдно з пунктами 8 та 9 статтi 11 цього Закону.

     Стаття 11. Експертиза заявки

     1. Експертиза заявки має статус науково-технiчної експертизи i проводиться закладом експертизи вiдповiдно до цього Закону та правил, встановлених на його основi Установою.

     2. Заклад експертизи здiйснює iнформацiйну дiяльнiсть, необхiдну для проведення експертизи заявок, i є центром мiжнародного обмiну виданнями вiдповiдно до Конвенцiї про мiжнародний обмiн виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцiєю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з питань освiти, науки i культури.

     3. Кiнцевi результати експертизи заявки, що не вважається вiдкликаною або не вiдкликана, вiдображаються в обгрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинностi пiсля затвердження його Установою. На пiдставi такого висновку Установа приймає рiшення про реєстрацiю топографiї IМС або про вiдмову в реєстрацiї топографiї IМС. Рiшення Установи надсилається заявнику.

     Заявник має право протягом мiсяця вiд дати одержання ним рiшення Установи затребувати копiї матерiалiв, що протиставленi заявцi. Цi копiї надсилаються заявнику протягом мiсяця.

     4. Заявник має право з власної iнiцiативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розглядi питань, що виникли пiд час проведення експертизи.

     5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та змiни свого iменi (найменування) i своєї адреси, адреси для листування, iменi та адреси свого представника.

     Заявник може вносити до заявки змiни, пов'язанi зi змiною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявцi iнших заявникiв. Такi змiни може за згодою всiх заявникiв вносити також особа, яка бажає стати заявником.

     Цi виправлення та змiни враховуються в матерiалах заявки, якщо вони одержанi закладом експертизи не пiзнiше одержання ним документа про сплату державного мита за реєстрацiю топографiї IМС.

     За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої iз зазначених змiн сплачується збiр, за умови, що помилка не є очевидною чи технiчною, а змiна виникла через залежнi вiд подавця заяви обставини.

     6. Заклад експертизи може вимагати вiд заявника надання додаткових матерiалiв, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разi виникнення обгрунтованих сумнiвiв у достовiрностi будь-яких вiдомостей чи елементiв, що мiстяться в матерiалах заявки.

     Заявник має право протягом мiсяця вiд дати одержання ним повiдомлення чи висновку закладу експертизи iз вимогою про надання додаткових матерiалiв затребувати вiд нього копiї матерiалiв, що протиставленi заявцi.

     Додатковi матерiали мають бути поданi заявником протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання ним повiдомлення чи висновку закладу експертизи або копiй матерiалiв, що протиставленi заявцi. Строк подання додаткових матерiалiв продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести мiсяцiв вiд його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Якщо заявник не подасть додатковi матерiали у встановлений строк, то заявка вважається вiдкликаною, про що йому надсилається повiдомлення.

     7. Пiд час проведення експертизи:

     встановлюється дата подання заявки на пiдставi статтi 10 цього Закону;

     визначається, чи є об'єкт, що заявляється, топографiєю IМС;

     заявка перевiряється на вiдповiднiсть формальним вимогам статтi 9 цього Закону та правилам, встановленим на його основi Установою;

     документ про сплату збору за подання заявки перевiряється на вiдповiднiсть встановленим вимогам.

     8. За вiдповiдностi матерiалiв заявки вимогам статтi 10 цього Закону та наявностi документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повiдомлення про встановлену дату подання заявки.

     9. У разi невiдповiдностi матерiалiв заявки вимогам статтi 10 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повiдомлення. Якщо невiдповiднiсть усунуто протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заявником повiдомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матерiалiв. В iншому разi заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     10. У разi порушення вимог пункту 11 статтi 9 цього Закону заявка вважається вiдкликаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     11. Якщо є пiдстави вважати, що заявлений об'єкт належить до об'єктiв, зазначених у пунктi 2 статтi 4 цього Закону, або документи заявки не вiдповiдають формальним вимогам статтi 9 цього Закону та правил, встановлених на його основi Установою, чи документ про сплату збору за подання заявки не вiдповiдає встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обгрунтований попереднiй висновок з пропозицiєю надати мотивовану вiдповiдь з усуненням, у разi необхiдностi, зазначених у висновку недолiкiв.

     Вiдповiдь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цiєї статтi для додаткових матерiалiв, та береться до уваги пiд час пiдготовки висновку експертизи за заявкою.

     12. У разi вiдмови в реєстрацiї топографiї IМС наданi заявником матерiали, що iдентифiкують топографiю IМС, i зразки IМС, що включають дану топографiю, зберiгаються протягом року вiд дати прийняття рiшення про вiдмову в реєстрацiї топографiї IМС. Пiсля цього строку на вимогу заявника зазначенi матерiали повертаються заявнику, а за вiдсутностi такої вимоги вони знищуються.

     Стаття 12. Реєстрацiя топографiї IМС

     1. Пiсля прийняття рiшення про реєстрацiю заявленої топографiї IМС Установа здiйснює реєстрацiю заявленої топографiї IМС, для чого вносить до Реєстру вiдповiднi вiдомостi.

     Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються Установою.

     2. Державна реєстрацiя топографiї IМС здiйснюється за наявностi документiв про сплату державного мита за реєстрацiю топографiї IМС i збору за публiкацiю про реєстрацiю топографiї IМС. Зазначенi мито та збiр сплачуються пiсля надходження до заявника рiшення про реєстрацiю топографiї IМС.

     Якщо протягом трьох мiсяцiв вiд дати одержання заявником рiшення про реєстрацiю заявленої топографiї IМС документи про сплату державного мита за реєстрацiю топографiї IМС i збору за публiкацiю про реєстрацiю топографiї IМС в розмiрi та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надiйшли, заявка вважається вiдкликаною.

     Строк надходження цих документiв продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести мiсяцiв вiд його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

     3. Пiсля внесення до Реєстру вiдомостей щодо реєстрацiї топографiї IМС будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Установою, та одержати вiдповiдно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо вiдомостей про топографiю IМС, за умови сплати збору за подання цього клопотання.

     4. Помилки у внесених до Реєстру вiдомостях виправляються за iнiцiативою власника свiдоцтва або Установи.

     До Реєстру за iнiцiативою власника свiдоцтва можуть бути внесенi змiни згiдно з установленим перелiком можливих змiн. За внесення до Реєстру змiн щодо реєстрацiї топографiї IМС сплачується збiр.

     5. Реєстрацiя топографiї IМС здiйснюється пiд вiдповiдальнiсть заявника за її охороноздатнiсть";

     7) у статтi 13:

     пункт 1 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Одночасно з державною реєстрацiєю топографiї IМС здiйснюється публiкацiя в офiцiйному бюлетенi вiдомостей про реєстрацiю топографiї IМС, визначених в установленому порядку";

     пункт 2 доповнити реченням такого змiсту: "За ознайомлення з матерiалами заявки сплачується збiр";

     8) статтю 14 доповнити пунктом 4 такого змiсту:

     "4. У випадку втрати чи зiпсування свiдоцтва його власнику видається дублiкат свiдоцтва у порядку, встановленому Установою. За видачу дублiката свiдоцтва сплачується збiр";

     9) статтю 15 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 15. Оскарження рiшення за заявкою

     1. Заявник може оскаржити рiшення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляцiйної палати протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення Установи чи копiй матерiалiв, затребуваних вiдповiдно до пункту 3 статтi 11 цього Закону.

     2. Якщо рiшення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку пiсля державної реєстрацiї топографiї IМС, то суд вирiшує разом i питання щодо дiйсностi вiдповiдного свiдоцтва.

     3. Право оскаржити рiшення Установи до Апеляцiйної палати втрачається у разi сплати державного мита за реєстрацiю топографiї IМС.

     4. Оскарження рiшення Установи до Апеляцiйної палати здiйснюється шляхом подання заперечення проти рiшення у порядку, встановленому цим Законом та на його основi регламентом Апеляцiйної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збiр. Якщо збiр не сплачено у строк, зазначений у пунктi 1 цiєї статтi, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     5. У разi одержання Апеляцiйною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення дiловодство за заявкою зупиняється до затвердження рiшення Апеляцiйної палати.

     6. Заперечення проти рiшення Установи за заявкою розглядається згiдно з регламентом Апеляцiйної палати, протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивiв, викладених заявником у запереченнi та пiд час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за iнiцiативою заявника, але не бiльше нiж на два мiсяцi, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

     7. За результатами розгляду заперечення Апеляцiйна палата приймає мотивоване рiшення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.

     У разi задоволення заперечення повнiстю або частково збiр за подання заперечення пiдлягає поверненню.

     8. До затвердження рiшення Апеляцiйної палати, в мiсячний строк вiд дати його прийняття, керiвник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рiшення, який має бути розглянутий протягом мiсяця. Рiшення Апеляцiйної палати, прийняте цим протестом, є остаточним i може бути скасоване лише судом.

     9. Рiшення Апеляцiйної палати заявник може оскаржити у судовому порядку протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення";

     10) у статтi 16:

     абзац десятий пункту 3 викласти в такiй редакцiї:

     "пропонування для продажу, в тому числi через Iнтернет, продаж та iнше введення в цивiльний оборот або зберiгання в зазначених цiлях IMC, виготовлених iз застосуванням топографiї IМС, та будь-яких виробiв, що мiстять такi IМС";

     абзац другий пункту 5 замiнити абзацами такого змiсту:

     "Сторона договору має право на офiцiйне загальнодоступне iнформування iнших осiб про передачу права власностi на топографiю IМС або видачу лiцензiї на використання топографiї IМС. Таке iнформування здiйснюється шляхом публiкацiї в офiцiйному бюлетенi вiдомостей в обсязi та порядку, встановлених Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру.

     За опублiкування зазначених вiдомостей та запропонованих стороною договору змiн до вiдомостей про видачу лiцензiї сплачуються збори";

     11) абзац п'ятий пункту 1 статтi 17 доповнити словами "з повiдомленням про таке використання власника прав на топографiю IМС одразу як це стане практично можливим та виплатою йому вiдповiдної компенсацiї";

     12) статтю 19 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 19. Використання зареєстрованої топографiї IМС без дозволу власника прав на неї

     1. З метою забезпечення здоров'я населення, екологiчної безпеки та iнших iнтересiв суспiльства Кабiнет Мiнiстрiв України може дозволити використання зареєстрованої топографiї IМС визначенiй ним особi без згоди власника прав на топографiю IМС у разi його безпiдставної вiдмови видати лiцензiю на її використання. При цьому:

     1) дозвiл на таке використання надається виходячи з конкретних обставин;

     2) обсяг i тривалiсть такого використання визначаються цiллю наданого дозволу, воно має бути лише некомерцiйним використанням органами державної влади чи виправленням антиконкурентної практики за рiшенням вiдповiдного органу державної влади;

     3) дозвiл на таке використання не позбавляє власника прав на зареєстровану топографiю IМС права надавати дозволи на її використання;

     4) право на таке використання не передається, крiм випадку, коли воно передається разом з тiєю частиною пiдприємства чи дiлової практики, в якiй здiйснюється це використання;

     5) використання дозволяється в першу чергу для забезпечення потреб внутрiшнього ринку;

     6) про надання дозволу на використання зареєстрованої топографiї IМС власнику прав на неї надсилається повiдомлення одразу, як це стане практично можливим;

     7) дозвiл на використання вiдмiняється, якщо перестають iснувати обставини, через якi його видано;

     8) власнику прав на зареєстровану топографiю IМС сплачується адекватна компенсацiя вiдповiдно до економiчної цiнностi топографiї IМС.

     2. Рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про надання дозволу на використання зареєстрованої топографiї IМС, строк i умови його надання, вiдмiну дозволу на використання, розмiр та порядок виплати винагороди власнику прав на зареєстровану топографiю IМС можуть бути оскарженi в судовому порядку";

     13) у статтi 20:

     пункт 1 доповнити пiдпунктом "в" такого змiсту:

     "в) реєстрацiї топографiї IМС внаслiдок подання заявки з порушенням прав iнших осiб";

     пункт 2 виключити;

     14) статтi 21 та 22 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 21. Порушення прав власника зареєстрованої топографiї IМС

     1. Порушенням прав власника зареєстрованої топографiї IМС, що тягне за собою вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством України, вважається будь-яке посягання на його права, передбаченi статтею 16 цього Закону.

     2. На вимогу власника прав на зареєстровану топографiю IМС таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний вiдшкодувати власнику прав заподiянi збитки.

     Вимагати поновлення порушених прав власника зареєстрованої топографiї IМС може за його згодою також особа, яка придбала лiцензiю.

     Стаття 22. Способи захисту прав

     1. Захист прав на топографiю IМС здiйснюється у судовому та iншому встановленому законом порядку.

     2. Юрисдикцiя судiв поширюється на всi правовiдносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.

     Суди вiдповiдно до їх компетенцiї розв'язують, зокрема, спори про:

     авторство на топографiю IМС;

     встановлення факту використання топографiї IМС;

     встановлення власника свiдоцтва;

     порушення прав власника свiдоцтва;

     укладання та виконання лiцензiйних договорiв;

     компенсацiї";

     15) у текстi Закону слово "обiг" замiнити словом "оборот".

     8. У Законi України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 32, ст. 267; 2001 р., N 8, ст. 37; 2002 р., N 16, ст. 114):

     1) у статтi 1:

     абзац третiй доповнити словами "та iнших питань, вiднесених до її компетенцiї цим Законом";

     абзац сьомий доповнити реченням такого змiсту: "Ним може бути i назва географiчного мiсця, яка вживається для позначення товару або як складова частина такого позначення";

     в абзацах одинадцятому та дванадцятому слова "як позначення у назвi" замiнити словами "для позначення";

     2) у частинi першiй статтi 5 слова "за винятком тих, що встановленi мiжнародними договорами України" замiнити словами "вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України";

     3) частину другу статтi 7 виключити;

     4) у статтi 8:

     у пiдпунктi "б" частини першої слова "суспiльним iнтересам" замiнити словами "публiчному порядку";

     у частинi третiй слова "товарний знак" замiнити словами "знак для товарiв i послуг";

     5) у статтi 11:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Експертиза заявки має статус науково-технiчної експертизи i проводиться закладом експертизи вiдповiдно до цього Закону та правил, встановлених на його основi Установою.

     Заклад експертизи здiйснює iнформацiйну дiяльнiсть, необхiдну для проведення експертизи заявок, i є центром мiжнародного обмiну виданнями вiдповiдно до Конвенцiї про мiжнародний обмiн виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцiєю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з питань освiти, науки i культури";

     частину дев'яту доповнити реченням такого змiсту: "За ознайомлення з матерiалами заявки сплачується збiр";

     6) статтю 13 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 13. Оскарження рiшення за заявкою

     1. Заявник може оскаржити рiшення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляцiйної палати протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення Установи.

     2. Якщо рiшення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку пiсля реєстрацiї квалiфiкованого зазначення походження товару та/або права на використання квалiфiкованого зазначення походження товару, то суд вирiшує разом i питання щодо дiйсностi вiдповiдної реєстрацiї.

     3. Право оскаржити рiшення Установи до Апеляцiйної палати втрачається у разi сплати державного мита за видачу свiдоцтва.

     4. Оскарження рiшення Установи до Апеляцiйної палати здiйснюється шляхом подання заперечення проти рiшення у порядку, встановленому цим Законом та на його основi регламентом Апеляцiйної палати, затвердженим Установою. За подання заперчення сплачується збiр. Якщо збiр не сплачено у строк, зазначений у частинi першiй цiєї статтi, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     5. У разi одержання Апеляцiйною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення дiловодство за заявкою зупиняється до затвердження рiшення Апеляцiйної палати.

     6. Заперечення проти рiшення Установи за заявкою розглядається згiдно з регламентом Апеляцiйної палати, протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивiв, викладених заявником у запереченнi та пiд час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за iнiцiативою заявника, але не бiльше нiж на два мiсяцi, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

     7. За результатами розгляду заперечення Апеляцiйна палата приймає мотивоване рiшення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.

     У разi задоволення заперечення повнiстю або частково збiр за подання заперечення пiдлягає поверненню.

     8. До затвердження рiшення Апеляцiйної палати, в мiсячний строк вiд дати його прийняття, керiвник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рiшення, який має бути розглянутий протягом мiсяця. Рiшення Апеляцiйної палати, прийняте за цим протестом, є остаточним i може бути скасоване лише судом.

     9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рiшення Апеляцiйної палати у судовому порядку протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення";

     7) частину сьому статтi 14 виключити;

     8) у статтi 15:

     частину першу доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Строк сплати державного мита продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести мiсяцiв вiд його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання";

     доповнити частиною п'ятою такого змiсту:

     "5. У випадку втрати чи зiпсування свiдоцтва його власнику видається дублiкат свiдоцтва у порядку, встановленому Установою. За видачу дублiката свiдоцтва сплачується збiр";

     9) у пiдпунктi "б" частини четвертої статтi 17 слово "неправомiрного" виключити;

     10) в абзацi першому частини другої статтi 20 слова "може бути визнана судом недiйсною, якщо вона" замiнити словами "та свiдоцтво, що посвiдчує право на використання квалiфiкованого зазначення походження товару, можуть бути визнанi судом недiйсними, якщо реєстрацiя";

     11) у статтi 21:

     у назвi слово "охорони" виключити;

     пiдпункт "а" частини третьої викласти в такiй редакцiї:

     "а) за рiшенням суду у зв'язку з втратою товаром особливих властивостей або iнших характеристик, описаних у Реєстрi, вiд дати, встановленої судом";

     12) у статтi 23:

     частину другу та абзац перший частини третьої пiсля слова "свiдоцтва" доповнити словами "про реєстрацiю права";

     у пiдпунктi "а" частини третьої та пiдпунктi "б" частини четвертої слово "право" замiнити словами "реєстрацiю права";

     13) статтю 24 виключити;

     14) статтю 25 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 25. Способи захисту прав

     1. Захист прав на зазначення походження товару здiйснюється у судовому та iншому встановленому законом порядку.

     2. Юрисдикцiя судiв поширюється на всi правовiдносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.

     Суди вiдповiдно до їх компетенцiї розв'язують, зокрема, спори про:

     правомiрнiсть реєстрацiї квалiфiкованого зазначення походження товару;

     встановлення факту використання квалiфiкованого зазначення походження товару;

     порушення прав власника свiдоцтва про реєстрацiю права на використання квалiфiкованого зазначення походження товару;

     компенсацiї".

     9. У Законi України "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 37, ст. 307; 2001 р., N 8, ст. 37; 2002 р., N 16, ст. 114, N 35, ст. 256):

     1) у статтi 1:

     абзац третiй доповнити словами "та iнших питань, вiднесених до її компетенцiї цим Законом";

     абзац четвертий викласти в такiй редакцiї:

     "винахiд (корисна модель) результат iнтелектуальної дiяльностi людини в будь-якiй сферi технологiї";

     абзац п'ятий виключити;

     абзац тринадцятий викласти в такiй редакцiї:

     "винахiдник - людина, iнтелектуальною, творчою дiяльнiстю якої створено винахiд (корисну модель)";

     в абзацi шiстнадцятому слова "та експертизи на локальну новизну" виключити;

     абзаци двадцять перший i двадцять другий виключити;

     в абзацi двадцять шостому слова "(декларацiйного патенту) на винахiд чи декларацiйного патенту на корисну модель" виключити;

     абзац двадцять сьомий пiсля слова "заявку" доповнити словами "чи набула прав заявника в iншому встановленому законом порядку";

     в абзацi двадцять дев'ятому слова "з охорони" замiнити словами "про охорону";

     2) у статтi 6:

     у частинi першiй слова "суспiльним iнтересам" замiнити словами "публiчному порядку";

     частини другу та третю викласти в такiй редакцiї:

     "2. Об'єктом винаходу (корисної моделi), правова охорона якому (якiй) надається згiдно з цим Законом, може бути:

     продукт (пристрiй, речовина, штам мiкроорганiзму, культура клiтин рослини i тварини тощо);

     процес (спосiб), а також нове застосування вiдомого продукту чи процесу.

     3. Правова охорона згiдно з цим Законом не поширюється на такi об'єкти технологiї:

     сорти рослин i породи тварин;

     бiологiчнi в своїй основi процеси вiдтворення рослин та тварин, що не вiдносяться до небiологiчних та мiкробiологiчних процесiв;

     топографiї iнтегральних мiкросхем;

     результати художнього конструювання";

     абзац п'ятий частини четвертої доповнити реченням такого змiсту: "За подання клопотання сплачується збiр";

     3) у статтi 12:

     в абзацi другому частини п'ятої слова "з проведенням квалiфiкацiйної експертизи" виключити;

     у частинi одинадцятiй:

     абзац перший доповнити реченням такого змiсту: "Цей строк продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання";

     абзац другий виключити;

     4) статтi 13 та 14 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 13. Дата подання заявки

     1. Датою подання заявки є дата одержання Установою матерiалiв, що мiстять принаймнi:

     заяву у довiльнiй формi про видачу патенту (декларацiйного патенту), викладену українською мовою;

     вiдомостi про заявника та його адресу, викладенi українською мовою;

     матерiал, що справляє враження опису винаходу (корисної моделi), викладений українською або iншою мовою. В останньому випадку для збереження дати подання заявки переклад цього матерiалу українською мовою повинен надiйти до Установи протягом двох мiсяцiв вiд дати подання заявки.

     2. Дата подання заявки встановлюється згiдно з частинами десятою, одинадцятою та дванадцятою статтi 16 цього Закону.

     Стаття 14. Мiжнародна заявка

     1. Порядок одержання патенту на пiдставi мiжнародної заявки є таким самим, як порядок одержання патенту на пiдставi нацiональної заявки, за винятками, що випливають з Договору про патентну кооперацiю.

     2. Експертиза мiжнародної заявки проводиться за умови одержання закладом експертизи до спливу 31 мiсяця вiд її дати прiоритету поданих заявником перекладу цiєї заявки українською мовою та документа про сплату збору за подання заявки. Цей строк продовжується, але не бiльше нiж на 2 мiсяцi, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

     З одержанням у встановлений строк зазначених документiв заявнику надсилається повiдомлення про прийняття мiжнародної заявки на експертизу.

     3. У разi невиконання вимог частини другої цiєї статтi дiя мiжнародної заявки в Українi вважається припиненою. Якщо заявник виконав принаймнi одну з цих вимог, то про таке припинення йому надсилається повiдомлення.

     4. За клопотанням заявника дiю мiжнародної заявки в Українi може бути поновлено, якщо вимоги частини другої цiєї статтi не були виконанi з поважних причин. За подання клопотання сплачується збiр.

     Таке клопотання може бути подано протягом 2 мiсяцiв вiд дати припинення обставин, що стали причиною недотримання встановленого частиною другою цiєї статтi строку в 31 мiсяць, або протягом 12 мiсяцiв вiд його спливу, залежно вiд того, який з них настає першим. При цьому на дату подання клопотання заявник має виконати всi дiї щодо заявки, передбаченi цим Законом, якi мали бути виконаними на цю дату.

     5. Якщо на дату одержання закладом експертизи клопотання про поновлення дiї мiжнародної заявки в Українi вимоги частини четвертої цiєї статтi не виконанi, заявнику надсилається повiдомлення про можливiсть вiдмови у задоволеннi клопотання.

     Якщо протягом 2 мiсяцiв вiд дати одержання заявником цього повiдомлення невiдповiднiсть вимогам частини четвертої цiєї статтi не буде усунуто, заявнику надсилається повiдомлення про вiдмову у задоволеннi клопотання.

     6. Установа публiкує в своєму офiцiйному бюлетенi визначенi нею вiдомостi про мiжнародну заявку, прийняту на експертизу мiжнародну заявку";

     5) у статтi 15:

     у частинi першiй та в абзацi першому частини другої слова "з охорони" замiнити словами "про охорону";

     доповнити частиною восьмою такого змiсту:

     "8. Прiоритет винаходу (корисної моделi) може бути встановлено за датою одержання закладом експертизи додаткових матерiалiв, оформлених вiдповiдно до частини сьомої статтi 16 цього Закону як самостiйна заявка, якщо ця заявка подана протягом трьох мiсяцiв вiд дати одержання заявником повiдомлення про те, що зазначенi матерiали не беруться до уваги пiд час експертизи заявки, до якої вони були доданi";

     6) статтю 16 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 16. Експертиза заявки

     1. Експертиза заявки має статус науково-технiчної експертизи, складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахiд (секретний винахiд), квалiфiкацiйної експертизи i проводиться закладом експертизи вiдповiдно до цього Закону та правил, встановлених на його основi Установою.

     2. Заклад експертизи здiйснює iнформацiйну дiяльнiсть, необхiдну для проведення експертизи заявок, i є центром мiжнародного обмiну виданнями вiдповiдно до Конвенцiї про мiжнародний обмiн виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцiєю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з питань освiти, науки i культури.

     3. Кiнцевi результати експертизи заявки, що не вважається вiдкликаною або не вiдкликана, вiдображаються в обгрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинностi пiсля затвердження його Установою. На пiдставi такого висновку Установа приймає рiшення про видачу патенту або про вiдмову у видачi патенту. Рiшення Установи надсилається заявнику.

     Заявник має право протягом мiсяця вiд дати одержання ним рiшення Установи затребувати копiї матерiалiв, що протиставленi заявцi. Цi копiї надсилаються заявнику протягом мiсяця.

     4. Заявник має право з власної iнiцiативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розглядi питань, що виникли пiд час проведення експертизи.

     5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та змiни свого iменi (найменування) i своєї адреси, адреси для листування, iменi та адреси свого представника.

     Заявник може вносити до заявки змiни, пов'язанi зi змiною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявцi iнших заявникiв. Такi змiни може за згодою всiх заявникiв вносити також особа, яка бажає стати заявником.

     Цi виправлення та змiни враховуються, якщо вони одержанi закладом експертизи не пiзнiше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу патенту.

     При публiкацiї вiдомостей про заявку на видачу патенту на винахiд зазначенi виправлення та змiни враховуються, якщо вони надiйшли до закладу експертизи за 6 мiсяцiв до дати публiкацiї.

     За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої iз зазначених змiн сплачується збiр, за умови, що помилка не є очевидною чи технiчною, а змiна виникла через залежнi вiд подавця заяви обставини.

     6. Заклад експертизи може вимагати вiд заявника надання додаткових матерiалiв, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разi виникнення обгрунтованих сумнiвiв у достовiрностi будь-яких вiдомостей чи елементiв, що мiстяться в матерiалах заявки.

     Заявник має право протягом мiсяця вiд дати одержання ним повiдомлення чи висновку закладу експертизи iз вимогою про надання додаткових матерiалiв затребувати вiд нього копiї матерiалiв, що протиставленi заявцi.

     Додатковi матерiали мають бути поданi заявником протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання ним повiдомлення чи висновку закладу експертизи або копiй матерiалiв, що протиставленi заявцi. Строк подання додаткових матерiалiв продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести мiсяцiв вiд його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Якщо заявник не подасть додатковi матерiали у встановлений строк, то заявка вважається вiдкликаною, про що йому надсилається повiдомлення.

     7. Якщо заявником подано додатковi матерiали, то в процесi експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межi розкритої у поданiй заявцi сутi винаходу (корисної моделi).

     Додатковi матерiали виходять за межi розкритої у поданiй заявцi сутi винаходу (корисної моделi), якщо вони мiстять ознаки, якi необхiдно включити до формули винаходу (корисної моделi).

     Додатковi матерiали в частинi, що виходить за межi розкритої у поданiй заявцi сутi винаходу (корисної моделi), не беруться до уваги пiд час експертизи заявки i можуть бути, пiсля одержання вiдповiдного повiдомлення закладу експертизи, оформленi заявником як самостiйна заявка.

     8. Пiд час проведення попередньої експертизи заявка, яка не мiстить пропозицiї заявника щодо вiднесення винаходу (корисної моделi) до державної таємницi, розглядається на предмет наявностi в нiй вiдомостей, якi можуть бути вiднесенi згiдно iз Зводом вiдомостей, що становлять державну таємницю, до державної таємницi.

     За наявностi в заявцi таких вiдомостей, а також якщо заявка мiстить пропозицiю заявника про вiднесення винаходу (корисної моделi) до державної таємницi, матерiали заявки надсилаються вiдповiдному Державному експерту з питань таємниць (далi Державний експерт) для прийняття рiшення щодо вiднесення винаходу (корисної моделi) до державної таємницi.

     Державний експерт надсилає своє рiшення разом з матерiалами заявки до закладу експертизи протягом мiсяця вiд дати одержання ним матерiалiв заявки.

     Строк, протягом якого може дiяти рiшення про вiднесення iнформацiї, викладеної у заявцi, до державної таємницi, встановлюється Державним експертом з урахуванням ступеня секретностi iнформацiї.

     Якщо Державний експерт прийняв рiшення про вiднесення заявленого винаходу (корисної моделi) до державної таємницi, вiн визначає коло осiб, якi можуть мати доступ до нього, i все наступне дiловодство за заявкою здiйснюється у режимi секретностi.

     Про рiшення Державного експерта заклад експертизи негайно повiдомляє заявника. Якщо у заявцi не було пропозицiї заявника про вiднесення винаходу (корисної моделi) до державної таємницi, а Державний експерт вiднiс винахiд (корисну модель) до державної таємницi, то заявник, у разi незгоди, може подати до закладу експертизи мотивоване клопотання про розсекречування матерiалiв заявки чи оскаржити рiшення Державного експерта до суду.

     9. Пiд час проведення формальної експертизи:

     встановлюється дата подання заявки на пiдставi статтi 13 цього Закону;

     визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктiв технологiї, зазначених у частинi другiй статтi 6 цього Закону, та чи не вiдноситься вiн до об'єктiв технологiї, зазначених у частинi третiй статтi 6 цього Закону;

     заявка перевiряється на вiдповiднiсть формальним вимогам статтi 12 цього Закону та правилам, встановленим на його основi Установою;

     документ про сплату збору за подання заявки перевiряється на вiдповiднiсть встановленим вимогам.

     10. За вiдповiдностi матерiалiв заявки вимогам статтi 13 цього Закону та наявностi документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повiдомлення про встановлену дату подання заявки.

     11. У разi невiдповiдностi матерiалiв заявки вимогам статтi 13 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повiдомлення. Якщо невiдповiднiсть усунуто протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заявником повiдомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матерiалiв. В iншому разi заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     12. Якщо в матерiалах заявки, що вiдповiдає вимогам статтi 13 цього Закону, є посилання на креслення, але такого креслення в нiй немає, заявнику надсилається про це повiдомлення i пропонується на його вибiр надiслати креслення чи вилучити посилання на нього у заявцi. У разi подання креслення протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заявником повiдомлення датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи креслення. Якщо у цей строк заявник не зробить запропонованого йому вибору, то заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     13. У разi порушення вимог частини одинадцятої статтi 12 цього Закону заявка вважається вiдкликаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     14. За належностi об'єкта, що заявляється, до об'єктiв технологiї, зазначених у частинi другiй статтi 6 цього Закону, вiдповiдностi документiв заявки формальним вимогам до них статтi 12 цього Закону та правил, встановлених на його основi Установою, та вiдповiдностi документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається за заявкою стосовно:

     патенту на винахiд повiдомлення про завершення формальної експертизи та можливiсть проведення квалiфiкацiйної експертизи;

     декларацiйного патенту на винахiд (корисну модель) - рiшення Установи про видачу декларацiйного патенту на винахiд (корисну модель).

     15. Якщо є пiдстави вважати, що заявлений об'єкт не належить до об'єктiв технологiї, зазначених у частинi другiй статтi 6 цього Закону, або заявка не вiдповiдає формальним вимогам статтi 12 цього Закону та правил, встановлених на його основi Установою, чи документ про сплату збору за подання заявки не вiдповiдає встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обгрунтований попереднiй висновок з пропозицiєю надати мотивовану вiдповiдь з усуненням, у разi необхiдностi, зазначених у висновку недолiкiв.

     Вiдповiдь заявника надається у строк, встановлений частиною шостою цiєї статтi, та береться до уваги пiд час пiдготовки висновку експертизи за заявкою.

     У випадку порушення вимоги єдиностi, встановленої частиною четвертою статтi 12 цього Закону, заявник повинен зазначити у вiдповiдi винахiд (корисну модель), щодо якого слiд проводити експертизу заявки, i у разi необхiдностi внести уточнення до заявки. При цьому щодо iнших винаходiв (корисних моделей) можуть бути поданi самостiйнi заявки.

     Якщо на пропозицiю закладу експертизи вимогу єдностi не буде виконано, експертиза заявки проводиться щодо винаходу (корисної моделi), зазначеного у його формулi першим.

     16. По закiнченнi 18 мiсяцiв вiд дати подання заявки на видачу патенту на винахiд, а якщо заявлено прiоритет, то вiд дати її прiоритету, Установа публiкує у своєму офiцiйному бюлетенi визначенi нею вiдомостi про заявку за умови, що вона не вiдкликана, не вважається вiдкликаною або за нею не прийнято рiшення про вiдмову у видачi патенту.

     За клопотанням заявника Установа публiкує вiдомостi про заявку ранiше зазначеного строку. За подання клопотання сплачується збiр.

     Пiсля публiкацiї вiдомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матерiалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матерiалами заявки сплачується збiр.

     У разi виявлення в опублiкованих вiдомостях очевидних помилок заявник має право подати клопотання про їх виправлення.

     Вiдомостi про заявку на видачу декларацiйного патенту на винахiд (корисну модель) не публiкуються.

     Вiдомостi про заявки, щодо яких Державний експерт прийняв рiшення про вiднесення їх до державної таємницi, не публiкуються.

     17. Пiд час квалiфiкацiйної експертизи перевiряється вiдповiднiсть заявленого винаходу умовам патентоздатностi, визначеним статтею 7 цього Закону.

     Квалiфiкацiйна експертиза проводиться пiсля одержання закладом експертизи вiдповiдної заяви будь-якої особи та документа про сплату збору за її проведення.

     Заявник може подати зазначенi заяву та документ протягом трьох рокiв вiд дати подання заявки. Iнша особа може подати їх пiсля публiкацiї вiдомостей про заявку на винахiд, але не пiзнiше трьох рокiв вiд дати подання заявки. При цьому вона не бере участi у вирiшеннi питань щодо заявки. Їй надсилається лише затверджений Установою висновок експертизи за заявкою.

     Строк подання зазначених заяви та документа продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом дванадцяти мiсяцiв вiд його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Якщо заявник не подасть зазначенi заяву та документ у встановлений строк, то заявка вважається вiдкликаною, про що йому надсилається повiдомлення.

     18. Якщо є пiдстави вважати, що заявлений винахiд не вiдповiдає умовам патентоздатностi, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обгрунтований попереднiй висновок з пропозицiєю надати мотивовану вiдповiдь з усуненням, у разi необхiдностi, зазначених у висновку недолiкiв.

     Вiдповiдь заявника надається у строк, встановлений частиною шостою цiєї статтi для додаткових матерiалiв, та береться до уваги пiд час пiдготовки висновку експертизи за заявкою. При цьому питання щодо дотримання вимоги єдиностi винаходу вирiшуються вiдповiдно до частини шiстнадцятої цiєї статтi";

     7) статтю 17 пiсля слова "патенту" доповнити словами "(декларацiйного патенту) на секретний винахiд чи декларацiйного патенту на секретну корисну модель або до дати сплати державного мита за видачу патенту (декларацiйного патенту) на винахiд чи декларацiйного патенту на корисну модель";

     8) статтю 18 доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "За подання заяви про перетворення заявки сплачується збiр";

     9) статтю 20 виключити;

     10) у статтi 21:

     у частинi першiй слово "дванадцятою" замiнити словом "шiстнадцятою";

     у частинi четвертiй слова "її публiкацiї" замiнити словами "публiкацiї вiдомостей про неї";

     11) у статтi 22:

     частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. Державна реєстрацiя патенту (декларацiйного патенту) на винахiд та декларацiйного патенту на корисну модель здiйснюється за наявностi документiв про сплату державного мита за його видачу i збору за публiкацiї про видачу патенту. Зазначенi мито та збiр сплачуються пiсля надходження до заявника рiшення про видачу патенту.

     Якщо протягом трьох мiсяцiв вiд дати надходження до заявника рiшення про видачу патенту документи про сплату державного мита за видачу патенту i збору за публiкацiї про видачу патенту до закладу експертизи не надiйшли, державна реєстрацiя патенту не здiйснюється, а заявка вважається вiдкликаною.

     Строк надходження цих документiв продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести мiсяцiв вiд його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання";

     абзац перший частини третьої викласти у такiй редакцiї:

     "Пiсля внесення до Реєстру вiдомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Установою, та одержати вiдповiдно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо вiдомостей про певний патент, за умови сплати збору за подання цього клопотання";

     абзац перший частини четвертої викласти в такiй редакцiї:

     "4. Помилки у внесених до Реєстру вiдомостях виправляються за iнiцiативою власника патенту та Установи";

     12) частину третю статтi 23 доповнити реченням такого змiсту: "За ознайомлення з матерiалами заявки сплачується збiр";

     13) статтю 24 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 24. Оскарження рiшення за заявкою

     1. Заявник може оскаржити рiшення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляцiйної палати протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення Установи чи копiй матерiалiв, затребуваних вiдповiдно до частини третьої статтi 16 цього Закону.

     2. Якщо рiшення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку пiсля державної реєстрацiї патенту, то суд вирiшує разом i питання щодо дiйсностi вiдповiдного патенту.

     3. Право оскаржити рiшення Установи до Апеляцiйної палати втрачається у разi сплати державного мита за видачу патенту (декларацiйного патенту) на винахiд чи декларацiйного патенту на корисну модель.

     4. Оскарження рiшення Установи до Апеляцiйної палати здiйснюється шляхом подання заперечення проти рiшення у порядку, встановленому цим Законом та на його основi регламентом Апеляцiйної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збiр. Якщо збiр не сплачено у строк, зазначений у частинi першiй цiєї статтi, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     5. У разi одержання Апеляцiйною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення дiловодство за заявкою зупиняється до затвердження рiшення Апеляцiйної палати.

     6. Заперечення проти рiшення Установи за заявкою розглядається згiдно з регламентом Апеляцiйної палати, протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивiв, викладених заявником у запереченнi та пiд час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за iнiцiативою заявника, але не бiльше нiж на два мiсяцi, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

     7. За результатами розгляду заперечення Апеляцiйна палата приймає мотивоване рiшення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.

     У разi задоволення заперечення повнiстю або частково збiр за подання заперечення пiдлягає поверненню.

     8. До затвердження рiшення Апеляцiйної палати, в мiсячний строк вiд дати його прийняття, керiвник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рiшення, який має бути розглянутий протягом мiсяця. Рiшення Апеляцiйної палати, прийняте за цим протестом, є остаточним i може бути скасоване лише судом.

     9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рiшення Апеляцiйної палати у судовому порядку протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення";

     14) статтю 25 доповнити частиною четвертою такого змiсту:

     "4. У випадку втрати чи зiпсування патенту його власнику видається дублiкат патенту у порядку, встановленому Установою. За видачу дублiката патенту сплачується збiр";

     15) у статтi 26:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "Власник декларацiйного патенту на винахiд або його правонаступник з метою перетворення декларацiйного патенту на винахiд в патент на винахiд може подати стосовно заявки, за якою видано декларацiйний патент, заяву проведення квалiфiкацiйної експертизи заявки. Заява повинна надiйти до закладу експертизи не пiзнiше трьох рокiв вiд дати подання заявки, за якою видано декларацiйний патент. За подання заяви сплачується збiр";

     в частинi третiй слова "за клопотанням про" замiнити словами "з метою";

     16) у статтi 28:

     у частинi другiй:

     абзац п'ятий викласти в такiй редакцiї:

     "виготовлення продукту iз застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделi), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числi через Iнтернет, продаж, iмпорт (ввезення) та iнше введення його в цивiльний оборот або зберiгання такого продукту в зазначених цiлях";

     в абзацi шостому слова "способу" та "спосiб" замiнити вiдповiдно словами "процесу" та "процес";

     абзац сьомий виключити;

     в абзацi дев'ятому слово "Спосiб" замiнити словом "Процес";

     доповнити абзацами такого змiсту:

     "Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за вiдсутнiстю доказiв протилежного вважається виготовленим iз застосуванням цього процесу за умови виконання принаймнi однiєї з двох вимог:

     продукт, виготовлений iз застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим;

     iснують пiдстави вважати, що зазначений продукт виготовлено iз застосуванням даного процесу i власник патенту не в змозi шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленнi цього продукту.

     В такому разi обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, iдентичного тому, що виготовляється iз застосуванням процесу, який охороняється патентом, вiдрiзняється вiд останнього, покладається на особу, щодо якої є достатнi пiдстави вважати, що вона порушує права власника патенту";

     частину п'яту пiсля слова "власнику" доповнити словом "виключне";

     частину сьому викласти в такiй редакцiї:

     "7. Власник патенту має право дати будь-якiй особi дозвiл (видати лiцензiю) на використання винаходу (корисної моделi) на пiдставi лiцензiйного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделi) такий дозвiл надається тiльки за погодженням iз Державним експертом";

     у частинi восьмiй:

     абзац другий викласти в такiй редакцiї:

     "Сторона договору має право на офiцiйне загальнодоступне iнформування iнших осiб про передачу права власностi на винахiд (корисну модель) або видачу лiцензiї на використання винаходу (корисної моделi). Таке iнформування здiйснюється шляхом публiкацiї в офiцiйному бюлетенi вiдомостей в обсязi та порядку, встановлених Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру";

     доповнити абзацом третiм такого змiсту:

     "За опублiкування зазначених вiдомостей та запропонованих стороною договору змiн до вiдомостей про видачу лiцензiї сплачуються збори";

     17) у статтi 30:

     в абзацi першому частини першої:

     слово "неповнiстю" замiнити словом "недостатньо";

     слова "на умовах невиключної лiцензiї" виключити;

     в абзацi другому:

     слова "на умовах невиключної лiцензiї" виключити;

     доповнити реченням такого змiсту: "При цьому право власника патенту надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделi) не обмежується";

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "3. З метою забезпечення здоров'я населення, екологiчної безпеки та iнших iнтересiв суспiльства Кабiнет Мiнiстрiв України може дозволити використання запатентованого винаходу (корисної моделi) визначенiй ним особi без згоди власника патенту (декларацiйного патенту) у разi його безпiдставної вiдмови у видачi лiцензiї на використання винаходу (корисної моделi). При цьому:

     1) дозвiл на таке використання надається виходячи з конкретних обставин;

     2) обсяг i тривалiсть такого використання визначаються метою наданого дозволу, i у випадку напiвпровiдникової технологiї воно має бути лише некомерцiйним використанням органами державної влади чи виправленням антиконкурентної практики за рiшенням вiдповiдного органу державної влади;

     3) дозвiл на таке використання не позбавляє власника патенту права надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделi);

     4) право на таке використання не передається, крiм випадку, коли воно передається разом з тiєю частиною пiдприємства чи дiлової практики, в якiй здiйснюється це використання;

     5) використання дозволяється переважно для забезпечення потреб внутрiшнього ринку;

     6) про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделi) власнику патенту надсилається повiдомлення одразу, як це стане практично можливим;

     7) дозвiл на використання вiдмiняється, якщо перестають iснувати обставини, через якi його видано;

     8) власнику патенту сплачується адекватна компенсацiя вiдповiдно до економiчної цiнностi винаходу (корисної моделi).

     Рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделi), строк i умови його надання, вiдмiну дозволу на використання, розмiр та порядок виплати винагороди власнику патенту можуть бути оскарженi в судовому порядку";

     абзац другий частини четвертої викласти в такiй редакцiї:

     "Якщо зазначена особа не може досягти iз власником такого патенту згоди щодо видачi лiцензiї, Кабiнет Мiнiстрiв України має право дозволити їй використання секретного винаходу (корисної моделi) вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi";

     18) у частинi другiй статтi 31:

     абзац п'ятий доповнити словами "з повiдомленням власника патенту одразу, як це стане практично можливим та виплатою йому вiдповiдної компенсацiї";

     останнiй абзац виключити;

     19) у статтi 33:

     частину першу доповнити пунктом "г" такого змiсту:

     "г) видачi патенту внаслiдок подання заявки з порушенням прав iнших осiб";

     20) у статтi 34:

     частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний вiдшкодувати власнику патенту заподiянi збитки.

     Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за його згодою також особа, яка придбала лiцензiю";

     21) статтю 35 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 35. Способи захисту прав

     1. Захист прав на винахiд (корисну модель) здiйснюється у судовому та iншому встановленому законом порядку.

     2. Юрисдикцiя судiв поширюється на всi правовiдносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.

     Суди вiдповiдно до їх компетенцiї розв'язують, зокрема, спори про:

     авторство на винахiд (корисну модель);

     встановлення факту використання винаходу (корисної моделi);

     встановлення власника патенту;

     порушення прав власника патенту;

     укладання та виконання лiцензiйних договорiв;

     право попереднього користування;

     компенсацiї";

     22) текст статтi 37 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Будь-яка особа має право запатентувати винахiд (корисну модель) в iноземних державах за умови попереднього подання заявки на винахiд (корисну модель) до Установи та ненадходження до цiєї особи протягом трьох мiсяцiв вiд дати подання зазначеної заявки повiдомлення про вiднесення заявленого винаходу (корисної моделi) до державної таємницi.

     За клопотанням заявника йому надсилається повiдомлення щодо можливостi патентування винаходу (корисної моделi) в iноземних державах ранiше зазначеного строку. За подання клопотання сплачується збiр.

     2. Якщо патентування винаходу (корисної моделi) провадиться за процедурою Договору про патентну кооперацiю, мiжнародна заявка подається до Установи".

     10. У Законi України "Про авторське право i сумiжнi права" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 43, ст. 214):

     1) статтю 1 доповнити абзацом такого змiсту:

     "державна система правової охорони iнтелектуальної власностi - Установа i сукупнiсть експертних, наукових, освiтнiх, iнформацiйних та iнших державних закладiв вiдповiдної спецiалiзацiї, що входять до сфери управлiння Установи";

     2) частину першу статтi 4 пiсля тринадцятого абзацу доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "сприяє дiяльностi органiзацiй колективного управлiння майновими правами суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав, пов'язаної з виконанням функцiй, якi визначенi статтею 49 цього Закону".

     У зв'язку з цим абзац чотирнадцятий вважати абзацом п'ятнадцятим;

     3) у пунктi 11 частини першої статтi 8 слова "якщо вони не охороняються законами України про правову охорону об'єктiв промислової власностi" виключити;

     4) в абзацi третьому частини п'ятої статтi 15 слово "iндексацiї" замiнити словом "застосування";

     5) пункт 5 частини першої статтi 21 викласти в такiй редакцiї:

     "5) вiдтворення у каталогах творiв, виставлених на доступних публiцi виставках, аукцiонах, ярмарках або у колекцiях для висвiтлення зазначених заходiв, без використання цих каталогiв у комерцiйних цiлях";

     6) пiдпункт "в" пункту 1 статтi 22 виключити;

     7) пiдпункт "в" пункту 2 статтi 23 виключити;

     8) абзац перший частини першої статтi 24 пiсля слiв "правомiрно володiє" доповнити словами "правомiрно виготовленим";

     9) у статтi 25:

     пункт "г" частини першої виключити;

     частину другу викласти у такiй редакцiї:

     "2. Твори i виконання, зафiксованi у фонограмах, вiдеограмах, їх примiрниках, а також аудiовiзуальнi твори та їх примiрники допускається вiдтворювати у домашнiх умовах виключно в особистих цiлях або для кола сiм'ї без дозволу автора (авторiв), виконавцiв, виробникiв фонограм, виробникiв вiдеограм, але з виплатою їм винагороди. Особливостi виплати винагороди у цьому випадку визначенi статтею 42 цього Закону";

     10) частину дев'яту статтi 28 викласти у такiй редакцiї:

     "9. Строк дiї авторського права пiсля смертi автора i строки, встановленi частинами третьою сьомою цiєї статтi, починаються вiд дня смертi автора чи з дня настання подiй, передбачених у зазначених частинах, але вiдлiковуються з 1 сiчня року, наступного за роком смертi чи роком, в якому вiдбулася зазначена подiя";

     11) пiдпункт "г" частини сьомої статтi 48 викласти у такiй редакцiї:

     "г) про укладання договорiв управлiння майновими правами суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав";

     12) у частинi першiй статтi 49:

     пункт "в" викласти в такiй редакцiї:

     "в) збирати, розподiляти i виплачувати зiбрану винагороду за використання об'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав суб'єктам авторського права i (або) сумiжних прав, правами яких вони управляють, а також iншим суб'єктам прав вiдповiдно до цього Закону";

     пункт "г" викласти в такiй редакцiї:

     "г) вчиняти iншi дiї, передбаченi чинним законодавством, необхiднi для захисту прав, управлiння якими здiйснює органiзацiя, в тому числi звертатися до суду за захистом прав суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав вiдповiдно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктiв";

     пункт "д" виключити;

     13) пiдпункт "а" абзацу другого частини першої статтi 52 пiсля слiв "своїх прав" доповнити словами "у тому числi забороняти дiї, що порушують авторське право i (або) сумiжнi права чи створюють загрозу їх порушення";

     14) у текстi Закону слова "звичайного кола сiм'ї" i "звичайного кола однiєї сiм'ї" замiнити словами "коло сiм'ї" у вiдповiдних вiдмiнках.

     II. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Установити, що:

     заявки на видачу патентiв на промисловi зразки та свiдоцтв на знаки для товарiв i послуг, дiловодство щодо яких не завершене до введення в дiю цього Закону, розглядаються у порядку, встановленому цим Законом. При цьому вiдповiднiсть промислових зразкiв умовам патентоспроможностi та знакiв для товарiв i послуг умовам надання правової охорони визначається згiдно iз законодавством, що дiяло на дату подання заявки;

     патенти на промисловi зразки та свiдоцтва на знаки для товарiв i послуг можуть бути визнанi недiйсними у порядку, встановленому цим Законом, у разi невiдповiдностi промислового зразка умовам патентоспроможностi та знакiв для товарiв i послуг умовам надання правової охорони, визначеним законодавством, що дiяло на дату подання заявки.

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом шести мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити перегляд i скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону;

     забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ,
22 травня 2003 року
N 850-IV

Copyright © 2022 НТФ «Интес»
Все права сохранены.