ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 16 червня 1999 року N 751-XIV,
вiд 21 грудня 2000 року N 2188-III,
вiд 15 листопада 2001 року N 2783-III,
вiд 10 сiчня 2002 року N 2921-III,
вiд 4 липня 2002 року N 34-IV,
вiд 15 травня 2003 року N 762-IV,
вiд 22 травня 2003 року N 850-IV,
вiд 10 квiтня 2008 року N 254-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5460-VI,
вiд 9 квiтня 2015 року N 317-VIII,
вiд 12 листопада 2019 року N 286-IX,
вiд 16 червня 2020 року N 703-IX,
вiд 21 липня 2020 року N 815-IX

(У текстi Закону слово "Вiдомство" замiнено словом "Установа" у вiдповiдних вiдмiнках iз Законом N 2188-III вiд 21.12.2000)

(У текстi Закону: слова "знаки для товарiв i послуг" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "торговельна марка" у вiдповiдному вiдмiнку i числi; слова "зареєстрований знак" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "зареєстрована торговельна марка" у вiдповiдному вiдмiнку i числi; слово "знак" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "торговельна марка" у вiдповiдному вiдмiнку i числi, крiм абзацiв шiстнадцятого i двадцять першого статтi 1, абзацу сьомого пункту 3 статтi 6 та пункту 2 статтi 24; слова "офiцiйний бюлетень" в усiх вiдмiнках замiнено словом "Бюлетень" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 21 липня 2020 року N 815-IX)

(У текстi Закону: слова "Установа" та "заклад експертизи" в усiх вiдмiнках замiнено словом "НОIВ"; слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 16 червня 2020 року N 703-IX)

     Цей Закон регулює вiдносини, що виникають у зв'язку з набуттям i здiйсненням прав на торговельнi марки в Українi.

(преамбула iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв та скорочення

(назва статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     1. У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

(абзац перший статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Нацiональний орган iнтелектуальної власностi (далi - НОIВ) - державна органiзацiя, що входить до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, визначена на нацiональному рiвнi Кабiнетом Мiнiстрiв України як така, що здiйснює повноваження у сферi iнтелектуальної власностi, визначенi цим Законом, iншими законами у сферi iнтелектуальної власностi, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та статутом, i має право представляти Україну в мiжнародних та регiональних органiзацiях;

(абзац другий статтi 1 в редакцiї Закону України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     особа - фiзична або юридична особа;

(абзац третiй статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     торговельна марка - позначення, за яким товари i послуги одних осiб вiдрiзняються вiд товарiв i послуг iнших осiб;

(абзац четвертий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     свiдоцтво - свiдоцтво України на торговельну марку;

(абзац п'ятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     зареєстрована торговельна марка - торговельна марка, на яку видано свiдоцтво або яка має мiжнародну реєстрацiю, що дiє на територiї України;

(абзац шостий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     заявка - сукупнiсть документiв, необхiдних для видачi свiдоцтва;

     заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в iншому встановленому законом порядку;

(абзац восьмий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     прiоритет заявки (прiоритет) - першiсть у поданнi заявки;

     дата прiоритету - дата подання попередньої заявки до НОIВ або вiдповiдного органу держави - учасницi Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi або Угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi, за якою заявлено прiоритет;

(абзац десятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Реєстр - Державний реєстр свiдоцтв України на торговельнi марки, ведення якого здiйснюється в електроннiй формi;

(абзац одинадцятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Апеляцiйна палата - колегiальний орган НОIВ для розгляду заперечень проти рiшень НОIВ щодо набуття прав на об'єкти iнтелектуальної власностi, заяв про визнання прав на об'єкти iнтелектуальної власностi недiйсними повнiстю або частково, заяв про визнання торговельної марки добре вiдомою в Українi та розгляду iнших питань, що належать до його компетенцiї вiдповiдно до цього Закону, iнших законiв та нормативно-правових актiв України;

(Статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом N 2188-III вiд 21.12.2000, абзац дванадцятий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     абзац тринадцятий статтi 1 виключено

(Статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом N 2188-III вiд 21.12.2000, абзац тринадцятий статтi 1 виключено згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     державна система правової охорони iнтелектуальної власностi - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, НОIВ i сукупнiсть наукових, освiтнiх, iнформацiйних та iнших вiдповiдної спецiалiзацiї державних пiдприємств, установ, органiзацiй, що належать до сфери управлiння центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

(Статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом N 2188-III вiд 21.12.2000, абзац чотирнадцятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     доменне iм'я - iм'я, що використовується для адресацiї комп'ютерiв i ресурсiв в Iнтернетi;

(статтю 1 доповнено абзацом п'ятнадцятим згiдно iз Законом України вiд 04.07.2002р. N 34-IV)

     МКТП - Мiжнародна класифiкацiя товарiв i послуг для реєстрацiї знакiв;

(статтю 1 доповнено абзацом шiстнадцятим згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     Атестацiйна комiсiя - колегiальний орган НОIВ, основною метою дiяльностi якого є проведення атестацiї осiб, якi висловили намiр набути право на зайняття дiяльнiстю представника у справах iнтелектуальної власностi (патентного повiреного);

(статтю 1 доповнено абзацом сiмнадцятим згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Апеляцiйна комiсiя - колегiальний орган НОIВ, основною метою дiяльностi якого є розгляд скарг кандидатiв у представники у справах iнтелектуальної власностi (патентнi повiренi) на рiшення атестацiйної комiсiї та розгляд скарг на дiї представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених).

(статтю 1 доповнено абзацом вiсiмнадцятим згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     База даних заявок - база даних, ведення якої здiйснюється в електроннiй формi, яка мiстить визначенi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, вiдомостi про заявку та поточне дiловодство за нею, є вiдкритою i доступною для перегляду будь-якою особою на офiцiйному веб-сайтi НОIВ;

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Бюлетень - офiцiйний електронний бюлетень НОIВ;

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     ВОIВ - Всесвiтня органiзацiя iнтелектуальної власностi;

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     колективна торговельна марка - позначення, за яким товари i послуги учасникiв об'єднання осiб, пiд яким розумiють будь-яку сукупнiсть осiб незалежно вiд її органiзацiйно-правової форми та складу та iснування якого не суперечить законодавству держави, в якiй воно створено, вiдрiзняються вiд товарiв i послуг iнших осiб;

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     мiжнародна реєстрацiя - мiжнародна реєстрацiя торговельної марки, здiйснена вiдповiдно до Мадридської угоди про мiжнародну реєстрацiю знакiв та/або Протоколу до Мадридської угоди про мiжнародну реєстрацiю знакiв;

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Паризька конвенцiя - Паризька конвенцiя про охорону промислової власностi вiд 20 березня 1883 року.

(статтю 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi

     1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, належить:

     забезпечення нормативно-правового регулювання у сферi охорони прав на знаки для товарiв i послуг;

     визначення прiоритетних напрямiв розвитку сфери охорони прав на знаки для товарiв i послуг;

     взаємодiя та координацiя iз центральними органами виконавчої влади, iншими органами державної влади у процесi формування та реалiзацiї державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi, а також з метою посилення захисту прав iнтелектуальної власностi;

     розроблення пропозицiй щодо вдосконалення законодавства у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     здiйснення мiжнародного спiвробiтництва у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi i представлення iнтересiв України з питань охорони прав на знаки для товарiв i послуг в мiжнародних органiзацiях;

     укладення вiдповiдно до законодавства мiжнародних договорiв про спiвробiтництво у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     забезпечення виконання мiжнародних програм та реалiзацiї проектiв у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi вiдповiдно до мiжнародних договорiв;

     забезпечення виконання зобов'язань, що випливають iз членства України в мiжнародних органiзацiях у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     взаємодiя в установленому порядку з вiдповiдними органами iноземних держав i мiжнародних органiзацiй;

     затвердження положень про представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених), про Атестацiйну комiсiю НОIВ та порядок атестацiї представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених), про Апеляцiйну комiсiю, про Державний реєстр представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених);

     здiйснення координацiї дiяльностi НОIВ у сферi iнтелектуальної власностi;

     здiйснення контролю за дотриманням НОIВ законодавства у сферi iнтелектуальної власностi, використанням надходжень вiд справляння зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, виконує iншi повноваження згiдно iз законом.

(стаття 2 в редакцiї Закону України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 21.07.2020р. N 815-IX, у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Стаття 21. Повноваження Нацiонального органу iнтелектуальної власностi у сферi охорони прав на знаки для товарiв i послуг (торговельнi марки)

     1. Функцiї НОIВ виконує юридична особа публiчного права (державна органiзацiя), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та визначена Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. До владних повноважень, делегованих НОIВ, належить:

     приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рiшень щодо них;

     видача свiдоцтв на торговельнi марки, здiйснення державної реєстрацiї торговельних марок;

     опублiкування офiцiйних вiдомостей про торговельнi марки та поданi заявки на торговельнi марки у Бюлетенi, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру вiдомостей, надання витягiв та виписок в електроннiй та (або) паперовiй формi;

     здiйснення мiжнародного спiвробiтництва у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi i представлення iнтересiв України з питань охорони прав на торговельнi марки у Всесвiтнiй органiзацiї iнтелектуальної власностi та iнших мiжнародних органiзацiях вiдповiдно до законодавства;

     здiйснення пiдготовки, атестацiї та реєстрацiї представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених);

     ведення Державного реєстру представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених);

     iнформування та надання роз'яснень щодо реалiзацiї державної полiтики у сферi охорони прав на торговельнi марки.

     3. НОIВ також здiйснює:

     функцiї "Нацiонального вiдомства", передбаченi Мадридською угодою про мiжнародну реєстрацiю знакiв та Протоколом до Мадридської угоди про мiжнародну реєстрацiю знакiв;

     iнформацiйну та видавничу дiяльнiсть у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     узагальнення нацiональної та мiжнародної практики застосування законодавства у сферi охорони прав на торговельнi марки, розроблення пропозицiй щодо удосконалення законодавства у зазначенiй сферi та подання таких пропозицiй до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

     затвердження методичних рекомендацiй щодо проведення експертизи заявок та державної реєстрацiї торговельних марок;

     органiзацiю та виконання робiт з пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi;

     iншi функцiї та повноваження, передбаченi цим Законом, iншими законами та нормативно-правовими актами України, статутом.

     НОIВ має право отримувати безоплатно вiд мiнiстерств, iнших центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування необхiднi для виконання покладених на нього повноважень i функцiй iнформацiю, документи та матерiали.

     4. НОIВ дiє вiдповiдно до цього Закону, iнших законiв України, актiв центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     5. З метою забезпечення виконання НОIВ делегованих владних повноважень керiвник НОIВ уповноважений на пiдписання документiв правовстановлюючого характеру.

     6. Для пiдготовки рекомендацiй з питань, що належать до компетенцiї НОIВ, орган проводить науковi дослiдження, залучає експертiв та консультантiв.

     7. НОIВ очолює керiвник, який призначається на посаду та звiльняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Керiвником НОIВ може бути громадянин України, який проживає в Українi останнi п'ять рокiв, вiльно володiє державною мовою, володiє однiєю з офiцiйних мов Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi (ВОIВ), має повну вищу юридичну освiту та/або освiту у сферi iнтелектуальної власностi, стаж роботи у сферi iнтелектуальної власностi не менш як 10 рокiв та досвiд роботи на керiвних посадах не менш як п'ять рокiв.

     Керiвником НОIВ не може бути особа, яка вiдповiдно до рiшення суду позбавлена права здiйснювати дiяльнiсть, пов'язану з виконанням функцiй держави, або займати вiдповiднi посади, а також пiддавалася адмiнiстративному стягненню за корупцiйне чи пов'язане з корупцiєю правопорушення протягом трьох рокiв iз дня набрання вiдповiдним рiшенням суду законної сили.

     Керiвник НОIВ призначається на посаду за результатами вiдкритого конкурсу, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, вiдповiдно до встановленого порядку проведення конкурсного вiдбору керiвникiв суб'єктiв господарювання державного сектору економiки.

     Керiвник НОIВ має одного першого заступника та двох заступникiв, якi призначаються на посаду центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, за поданням керiвника НОIВ.

     8. Наглядова рада є наглядовим органом НОIВ та формується у складi:

     двох представникiв Верховної Ради України;

     двох представникiв центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

     одного представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферах науки i освiти;

     одного представника громадських органiзацiй представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених);

     одного представника Нацiональної академiї наук України.

     До складу наглядової ради можуть входити два представники мiжнародних та/або регiональних органiзацiй у сферi iнтелектуальної власностi з правом дорадчого голосу.

     Персональний склад наглядової ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Члени наглядової ради виконують свої обов'язки на громадських засадах.

     Голова наглядової ради та його заступники обираються членами наглядової ради з їх числа. Головою наглядової ради не може бути представник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     До повноважень наглядової ради належить здiйснення нагляду за фiнансово-господарською дiяльнiстю НОIВ, виконанням кошторису, використанням коштiв, що формуються з надходжень вiд справляння зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi.

     Наглядова рада має право:

     запитувати у НОIВ будь-яку iнформацiю, крiм iнформацiї з обмеженим доступом, та отримувати таку iнформацiю;

     заслуховувати звiти керiвника НОIВ про стан виконання НОIВ його повноважень, про здiйснення фiнансово-господарської дiяльностi, виконання кошторису, використання коштiв, що формуються з надходжень вiд справляння зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi, а також план дiяльностi НОIВ;

     подавати НОIВ рекомендацiї, обов'язковi для розгляду;

     повiдомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, про виявленi порушення.

     Строк повноважень членiв наглядової ради, крiм голови, становить два роки i може бути подовжений не бiльш як на один строк. У разi закiнчення строку повноважень члена наглядової ради вiдповiдний орган чи органiзацiя, що його делегували, у мiсячний строк делегує до складу наглядової ради нового представника або приймає рiшення про подовження строку повноважень члена наглядової ради.

     Повноваження члена наглядової ради можуть бути достроково припиненi за поданням органу, що його делегував. Повноваження члена наглядової ради також припиняються за iнiцiативою наглядової ради у разi:

     подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

     неможливостi виконання покладених на нього обов'язкiв, у тому числi за станом здоров'я;

     припинення вiдносин з органом, що його делегував;

     набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

     смертi або на пiдставi рiшення суду про визнання його недiєздатним, обмежено дiєздатним, безвiсно вiдсутнiм чи оголошення померлим;

     застосування адмiнiстративного стягнення за корупцiйне або пов'язане з корупцiєю правопорушення.

     Орган, що делегував члена наглядової ради, повноваження якого припинено достроково, зобов'язаний делегувати до складу наглядової ради нового представника у мiсячний строк з дня дострокового припинення повноважень попереднього представника.

     Наглядова рада дiє вiдповiдно до цього Закону та положення про наглядову раду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Формою роботи наглядової ради є засiдання, за результатами проведення якого складається протокол, копiя якого надсилається до НОIВ та до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. Засiдання наглядової ради вважається правомочним, якщо на ньому присутня проста бiльшiсть членiв наглядової ради.

     Розмiщення та органiзацiйно-матерiальне забезпечення наглядової ради здiйснюється НОIВ.

     9. НОIВ щороку публiкує на своєму офiцiйному веб-сайтi фiнансову звiтнiсть, зокрема рiчну фiнансову звiтнiсть, аудиторськi висновки щодо рiчної фiнансової звiтностi, звiт про свою дiяльнiсть, у тому числi про виконання кошторису, та кошторис на наступний рiк.

     Фiнансова або консолiдована фiнансова звiтнiсть НОIВ пiдлягає аудиту, що проводиться за рiшенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     10. НОIВ не може мати на метi одержання прибутку вiд своєї дiяльностi. Фiнансування дiяльностi НОIВ здiйснюється за рахунок надходжень вiд справляння зборiв за дiї, пов'язанi з охороною прав на об'єкти iнтелектуальної власностi, а також iнших джерел, не заборонених законодавством.

     НОIВ здiйснює закупiвлi товарiв, робiт i послуг у порядку та з використанням процедур, встановлених Законом України "Про публiчнi закупiвлi".

     11. На документах, що приймає або затверджує вiдповiдно до цього Закону НОIВ, може бути використано квалiфiкований електронний пiдпис. Подання документiв в електроннiй формi до НОIВ та видача ним документiв в електроннiй формi здiйснюються вiдповiдно до законодавства у сферi електронних документiв та електронного документообiгу, електронних довiрчих послуг, цього Закону та правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi.

(Закон доповнено статтею 21 згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Стаття 22. Гарантiї незалежностi Апеляцiйної палати та експертiв Нацiонального органу iнтелектуальної власностi

     1. Дiяльнiсть Апеляцiйної палати ґрунтується на принципах законностi, неупередженостi, незалежностi, прозоростi, достовiрностi, колегiальностi, квалiфiкованого кадрового забезпечення.

     2. Основними засадами розгляду Апеляцiйною палатою заперечень, заяв є верховенство права, законнiсть, рiвнiсть учасникiв розгляду перед законом i Апеляцiйною палатою.

     3. Повноваження Апеляцiйної палати, вимоги до її членiв, порядок розгляду Апеляцiйною палатою заперечень проти рiшень НОIВ щодо набуття прав на об'єкти iнтелектуальної власностi, порядок органiзацiйного та технiчного забезпечення дiяльностi Апеляцiйної палати та вирiшення iнших питань, що належать до її компетенцiї, визначаються Регламентом Апеляцiйної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi.

     4. Незалежнiсть експерта НОIВ та правильнiсть його висновку забезпечуються шляхом:

     дотримання встановленого законодавством порядку призначення та проведення експертизи;

     заборони втручання будь-кого у процес проведення експертизи;

     створення умов, необхiдних для дiяльностi експерта НОIВ, його матерiального, соцiального та iншого забезпечення;

     забезпечення можливостi перегляду Апеляцiйною палатою висновкiв експертизи;

     забезпечення можливостi заявника та третiх осiб брати у передбачених законом випадках участь у проведеннi експертизи.

(Закон доповнено статтею 22 згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Стаття 23. Атестацiйна комiсiя

     1. Атестацiйна комiсiя є колегiальним органом НОIВ, що утворюється з метою визначення рiвня фахової пiдготовленостi осiб, якi висловили намiр набути право на зайняття дiяльнiстю представника у справах iнтелектуальної власностi (патентного повiреного).

     2. До складу Атестацiйної комiсiї входять працiвники НОIВ, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та представники у справах iнтелектуальної власностi (патентнi повiренi), якi мають досвiд практичної роботи у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi не менш як 10 рокiв.

     3. Повноваження Атестацiйної комiсiї, її склад, порядок формування, вимоги до її членiв, строк повноважень та правила i процедури її дiяльностi визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     4. Атестацiйна комiсiя дiє на пiдставi цього Закону та положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(Закон доповнено статтею 23 згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Стаття 24. Апеляцiйна комiсiя

     1. Апеляцiйна комiсiя є колегiальним органом НОIВ, що утворюється з метою розгляду скарг кандидатiв у представники у справах iнтелектуальної власностi (патентнi повiренi) на рiшення Атестацiйної комiсiї, скарг на дiї представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених), а також з метою здiйснення контролю за дотриманням патентними повiреними вимог законодавства.

     2. До складу Апеляцiйної комiсiї входять працiвники НОIВ, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, видатнi науковцi, якi працюють у сферi iнтелектуальної власностi, та представники у справах iнтелектуальної власностi (патентнi повiренi), якi мають досвiд практичної роботи у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi не менш як 10 рокiв.

     3. Повноваження Апеляцiйної комiсiї, її склад, порядок формування, вимоги до її членiв, строк повноважень та правила i процедури її дiяльностi визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     4. Апеляцiйна комiсiя дiє на пiдставi цього Закону та положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(Закон доповнено статтею 24 згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Стаття 3. Мiжнароднi договори

     1. Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi законодавством України про торговельнi марки, то застосовуються правила мiжнародного договору.

(пункт 1 статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 4. Права та обов'язки iноземних та iнших осiб

(назва статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     1. Iноземнi особи та особи без громадянства мають рiвнi з особами України права та обов'язки, передбаченi цим Законом, вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

(пункт 1 статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Iноземцi, особи без громадянства, iноземнi юридичнi особи та iншi особи, якi мають мiсце постiйного проживання чи постiйне мiсцезнаходження за межами України, у вiдносинах з НОIВ реалiзовують свої права через представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених), зареєстрованих згiдно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(пункт 2 статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)
(стаття 4 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

Роздiл II
ПРАВОВА ОХОРОНА ТОРГОВЕЛЬНИХ МАРОК

     Стаття 5. Умови надання правової охорони

     1. Правова охорона надається торговельнiй марцi, який не суперечить публiчному порядку, загальновизнаним принципам моралi, вимогам Закону України "Про засудження комунiстичного та нацiонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталiтарних режимiв в Українi та заборону пропаганди їхньої символiки" та на який не поширюються пiдстави для вiдмови в наданнi правової охорони, встановленi цим Законом.

(частина перша статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 09.04.2015р. N 317-VIII, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Об'єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбiнацiя позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числi власнi iмена, лiтери, цифри, зображувальнi елементи, кольори, форма товарiв або їх пакування, звуки, за умови що такi позначення придатнi для вiдрiзнення товарiв або послуг одних осiб вiд товарiв або послуг iнших осiб, придатнi для вiдображення їх у Реєстрi таким чином, що дає змогу визначити чiткий i точний обсяг правової охорони, що надається. Об'єктом торговельної марки не можуть бути iмена або псевдонiми осiб, якi обiймали керiвнi посади у комунiстичнiй партiї (посаду секретаря районного комiтету i вище), вищих органах влади та управлiння СРСР, УРСР (УСРР), iнших союзних або автономних радянських республiк (крiм випадкiв, пов'язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), iнших союзних радянських республiк та похiднi вiд них, назви, пов'язанi з дiяльнiстю комунiстичної партiї, встановленням радянської влади на територiї України або в окремих адмiнiстративно-територiальних одиницях, переслiдуванням учасникiв боротьби за незалежнiсть України у XX столiттi.

(частина друга статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 09.04.2015р. N 317-VIII, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     3. Набуття права на торговельну марку засвiдчується свiдоцтвом. Строк дiї свiдоцтва становить 10 рокiв вiд дати подання заявки до НОIВ i продовжується НОIВ за клопотанням власника свiдоцтва щоразу на 10 рокiв, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статтi 18 цього Закону. Порядок продовження строку дiї свiдоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(абзац перший пункту 3 статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Дiя свiдоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статтi 18 цього Закону.

     Набуття права на торговельну марку, що має мiжнародну реєстрацiю або визнана добре вiдомою в Українi, не вимагає засвiдчення свiдоцтвом.

(пункт 3 статтi 5 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     4. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та перелiком товарiв i послуг, внесеними до Реєстру, i засвiдчується свiдоцтвом з наведеними у ньому копiєю внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та перелiком товарiв i послуг.

     5. Право на одержання свiдоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об'єднання осiб або їх правонаступники.

     6. Право на одержання свiдоцтва має заявник, заявка якого має бiльш ранню дату подання до НОIВ або, якщо заявлено прiоритет, бiльш ранню дату прiоритету, за умови, що вказана заявка не вважається вiдкликаною, не вiдкликана або за нею НОIВ не прийнято рiшення про вiдмову в реєстрацiї торговельної марки, можливостi оскарження якого вичерпанi.

(стаття 5 у редакцiї Закону України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     Стаття 6. Пiдстави для вiдмови в наданнi правової охорони

     1. Згiдно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, якi зображують або iмiтують:

     державнi герби, прапори та iншi державнi символи (емблеми);

     офiцiйнi повнi або скороченi назви держав чи мiжнароднi лiтернi коди держав;

(абзац третiй пункту 1 статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     емблеми, скороченi або повнi найменування мiжнародних мiжурядових органiзацiй;

     офiцiйнi контрольнi, гарантiйнi та пробiрнi клейма, печатки;

     нагороди та iншi вiдзнаки.

     Такi позначення можуть бути включенi до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода вiдповiдного компетентного органу або їх власникiв. Компетентним органом з надання дозволу на використання в торговельнiй марцi офiцiйної назви та мiжнародного лiтерного коду держави Україна є колегiальний орган, утворений НОIВ.

(абзац сьомий пункту 1 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Згiдно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, якi:

     звичайно не мають розрiзняльної здатностi та не набули такої внаслiдок їх використання;

     складаються лише з позначень, що складаються лише з позначень, що є загальновживаними у сучаснiй мовi або у добросовiснiй та усталенiй торговельнiй практицi щодо товарiв i послуг;

(абзац третiй пункту 2 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     складаються лише з позначень чи даних, що є описовими пiд час використання щодо зазначених у заявцi товарiв i послуг або у зв'язку з ними, свiдчать про вид, якiсть, склад, кiлькiсть, властивостi, передбачене призначення, цiннiсть товарiв i послуг, географiчне походження, мiсце i час виготовлення чи збуту товарiв або надання послуг, або на iншi характеристики товарiв чи послуг;

     можуть ввести в оману щодо товарiв чи послуг, зокрема щодо їх властивостi, якостi або географiчного походження;

     можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу;

(абзаци четвертий i п'ятий пункту 2 статтi 6 замiнено трьома новими абзацами згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX, у зв'язку з цим абзаци шостий - восьмий вважати вiдповiдно абзацами сьомим - дев'ятим)

     складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами i термiнами;

     вiдображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхiднiстю отримання технiчного результату, або яка надає товаровi iстотної цiнностi;

     вiдтворюють назву сорту рослин, зареєстрованого чи заявленого на реєстрацiю в Українi або якому надана правова охорона вiдповiдно до мiжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що мiстить таке позначення, i якщо заявлене позначення стосується сорту рослин того самого або спорiдненого виду;

(пункт 2 статтi 6 доповнено новим абзацом дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     мiстять географiчнi зазначення (у тому числi для спиртiв та алкогольних напоїв), зареєстрованi чи заявленi на реєстрацiю в Українi або яким надана правова охорона вiдповiдно до мiжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що мiстить таке зазначення, а якщо заявлено прiоритет - до дати прiоритету для таких самих або спорiднених з ними товарiв, якщо пiд час використання заявленого позначення використовується репутацiя географiчного зазначення та/або заявлене позначення вводить в оману щодо особливої якостi, характеристик та дiйсного походження товару.

(пункт 2 статтi 6 доповнено новим абзацом десятим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX, у зв'язку з цим абзац дев'ятий вважати абзацом одинадцятим)

     Позначення, вказанi в абзацах другому, третьому, четвертому, сьомому i восьмому цього пункту, можуть бути внесенi до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домiнуючого положення в зображеннi торговельної марки.

(абзац одинадцятий пункту 2 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Позначення, зазначенi в абзацах другому, третьому, четвертому, сьомому i восьмому цього пункту, можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрiзняльної здатностi в результатi їх використання до дати подання заявки.

(пункт 2 статтi 6 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     3. Не можуть бути зареєстрованi як торговельнi марки позначення, якi на дату подання заявки або якщо заявлено прiоритет, то на дату прiоритету є тотожними або схожими настiльки, що їх можна сплутати, зокрема, асоцiювати з:

(абзац перший пункту 3 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     торговельними марками, ранiше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацiю в Українi на iм'я iншої особи для таких самих або спорiднених з ними товарiв i послуг;

     торговельними марками iнших осiб, якщо такi торговельнi марки охороняються без реєстрацiї на територiї України на пiдставi мiжнародних договорiв України, зокрема торговельними марками, визнаними добре вiдомими вiдповiдно до статтi 6bis Паризької конвенцiї щодо таких самих або спорiднених з ними товарiв i послуг;

     торговельними марками iнших осiб, якщо такi торговельнi марки охороняються без реєстрацiї на територiї України на пiдставi мiжнародних договорiв України, зокрема торговельними марками, визнаними добре вiдомими вiдповiдно до статтi 6bis Паризької конвенцiї щодо неспорiднених товарiв i послуг, якщо використання торговельної марки iншою особою щодо таких неспорiднених товарiв i послуг свiдчитиме про зв'язок мiж ними i власником добре вiдомої торговельної марки та може завдати шкоди iнтересам такого власника;

(абзац третiй пункту 3 статтi 6 замiнено двома новими абзацами згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX, у зв'язку з цим абзаци четвертий - шостий вважати вiдповiдно абзацами п'ятим - сьомим)

     комерцiйними найменуваннями, що вiдомi в Українi i належать iншим особам, якi одержали право на них до дати подання до НОIВ заявки щодо таких же або спорiднених з ними товарiв i послуг;

(абзац п'ятий пункту 3 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     абзац шостий пункту 3 статтi 6 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     знаками вiдповiдностi (сертифiкацiйними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку;

     торговельними марками, що використовуються iншою особою в iноземнiй державi, якщо заявка подана вiд свого iменi агентом чи представником такої особи в розумiннi статтi 6septies Паризької конвенцiї без дозволу такої особи i вiдсутнi докази, що обґрунтовують таке подання, за наявностi заперечення такої особи.

(пункт 3 статтi 6 доповнено абзацом восьмим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     4. Не реєструються як торговельнi марки позначення, якi вiдтворюють:

     промисловi зразки, права на якi належать в Українi iншим особам;

     назви вiдомих в Українi творiв науки, лiтератури i мистецтва або цитати i персонажi з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власникiв авторського права або їх правонаступникiв;

     прiзвища, iмена, псевдонiми та похiднi вiд них, портрети i факсимiле вiдомих в Українi осiб без їх згоди.

(стаття 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.06.99 р. N 751-XIV, вiд 15.11.2001р. N 2783-III, у редакцiї Закону України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     5. Не можуть одержати правову охорону та не можуть бути зареєстрованi як торговельнi марки позначення, що суперечать вимогам частини другої статтi 5 цього Закону та вимогам Закону України "Про засудження комунiстичного та нацiонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталiтарних режимiв в Українi та заборону пропаганди їхньої символiки".

(статтю 6 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 09.04.2015р. N 317-VIII)

     6. Позначення, зазначенi в абзацах другому - п'ятому i сьомому пункту 3 та абзацi другому пункту 4 цiєї статтi, можуть бути зареєстрованi як торговельнi марки, якщо на це є згода власника свiдоцтва ранiше зареєстрованої торговельної марки або власника iншого ранiше набутого права та не iснує можливостi введення в оману споживачiв.

(статтю 6 доповнено пунктом 6 згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

Роздiл III
ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ СВIДОЦТВА

     Стаття 7. Заявка

     1. Особа, яка бажає одержати свiдоцтво, подає до НОIВ заявку.

     Заявка може подаватися у паперовiй або електроннiй формi. Спосiб подання заявки обирає заявник.

(пункт 1 статтi 7 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     За заявками, поданими в електроннiй формi, здiйснюється електронне дiловодство вiдповiдно до законодавства у сферi електронних документiв та електронного документообiгу, цього Закону та правил, встановлених на їх основi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. Заявки в електроннiй формi подаються за умови iдентифiкацiї заявника (представника у справах iнтелектуальної власностi чи iншої довiреної особи заявника) з використанням квалiфiкованого електронного пiдпису.

(пункт 1 статтi 7 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах iнтелектуальної власностi або iншу довiрену особу.

     3. Заявка повинна стосуватися однiєї торговельної марки.

(пункт 3 статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     4. Заявка складається українською мовою i повинна мiстити:

     заяву про реєстрацiю торговельної марки;

     зображення позначення, що заявляється;

     перелiк товарiв i послуг, для яких заявник просить зареєструвати торговельну марку, згрупованих за МКТП.

(абзац четвертий пункту 4 статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     5. У заявi про реєстрацiю торговельної марки необхiдно вказати заявника (заявникiв) та його адресу.

     У заявi про реєстрацiю колективної торговельної марки робиться вiдповiдна вiдмiтка та наводиться перелiк осiб, якi мають право використовувати таку торговельну марку. До заяви про реєстрацiю колективної торговельної марки також додається документ, що визначає умови її використання.

(пункт 5 статтi 7 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     6. Якщо заявник просить охорону кольору чи поєднання кольорiв як розрiзняльної ознаки своєї торговельної марки, то вiн зобов'язаний:

(абзац перший пункту 6 статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     заявити про це i вказати в заявi колiр чи поєднання кольорiв, охорону яких вiн просить;

     подати в заявцi кольоровi зображення зазначеної торговельної марки. Кiлькiсть примiрникiв таких зображень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

(абзац третiй пункту 6 статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     надати приклади використання торговельної марки, якщо позначення, що заявляється, є кольором як таким.

(пункт 6 статтi 7 доповнено абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     7. Складення i подання заявки здiйснюються вiдповiдно до правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(пункт 7 статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     8. За подання заявки сплачується збiр, розмiр якого встановлюється з урахуванням кiлькостi заявникiв та класiв МКТП, якими охоплюються зазначенi в заявцi товари i послуги, та особливостей заявленого позначення. Зазначений збiр сплачується до дня спливу двох мiсяцiв вiд дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

(пункт 8 статтi 7 у редакцiї Законiв України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 8. Дата подання заявки

     1. Датою подання заявки є дата одержання НОIВ матерiалiв, що мiстять принаймнi:

     клопотання у довiльнiй формi про реєстрацiю торговельної марки, викладене українською мовою;

     вiдомостi про заявника та його адресу, викладенi українською мовою;

     достатньо чiтке зображення позначення, що заявляється;

     перелiк товарiв i послуг, для яких заявляється торговельна марка, викладений українською мовою.

(абзац п'ятий пункту 1 статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Дата подання заявки встановлюється згiдно з пунктами 10 та 11 статтi 10 цього Закону.

     3. Пункт 3 статтi 8 виключено

(пункт 3 статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)
(стаття 8 у редакцiї Закону України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     Стаття 9. Прiоритет

     1. Заявник має право на прiоритет попередньої заявки на таку саму торговельну марку щодо таких самих товарiв i послуг або таких, що охоплюються перелiком товарiв i послуг, зазначених у попереднiй заявцi, протягом шести мiсяцiв вiд дати подання попередньої заявки до НОIВ чи до вiдповiдного органу держави - учасницi Паризької конвенцiї чи Угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi, якщо на попередню заявку не заявлено прiоритет.

(пункт 1 статтi 9 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Прiоритет торговельної марки, використаної в експонатi, показаному на офiцiйних або офiцiйно визнаних мiжнародних виставках, проведених на територiї держави - учасницi Паризької конвенцiї чи Угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi, може бути встановлений за датою початку першого вiдкритого показу на виставцi експоната, в якому використано або представлено заявлену торговельну марку, якщо заявка надiйшла до НОIВ протягом шести мiсяцiв вiд зазначеної дати.

(пункт 2 статтi 9 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     3. Заявник, який бажає скористатися правом прiоритету, протягом трьох мiсяцiв вiд дати подання заявки до НОIВ подає заяву про прiоритет з посиланням на дату подання i номер попередньої заявки та її копiю з перекладом на українську мову або документ, що пiдтверджує показ зазначеної торговельної марки на виставцi, якщо таку заявку було подано чи такий показ було проведено в державi - учасницi Паризької конвенцiї чи Угоди про заснування Свiтової органiзацiї торгiвлi. У межах цього строку зазначенi матерiали можуть бути змiненi. Якщо цi матерiали подано несвоєчасно, то право на прiоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повiдомлення.

(пункт 3 статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 10. Експертиза заявки

     1. Експертиза заявки складається з формальної експертизи та квалiфiкацiйної експертизи (експертизи по сутi) i проводиться НОIВ вiдповiдно до цього Закону та правил, встановлених на його основi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(пункт 1 статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. НОIВ здiйснює iнформацiйну дiяльнiсть, необхiдну для проведення експертизи заявок, i є центром мiжнародного обмiну виданнями вiдповiдно до Конвенцiї про мiжнародний обмiн виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцiєю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з питань освiти, науки i культури.

     3. Кiнцевi результати експертизи заявки, що не вважається вiдкликаною або не вiдкликана, чи торговельної марки за мiжнародною реєстрацiєю вiдображаються в обґрунтованому висновку експертизи, що набирає чинностi з дня затвердження його НОIВ.

(враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX, змiни до абзацу першого пункту 3 статтi 10, передбаченi абзацом другим пiдпункту 4 пункту 2 роздiлу I Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX з 14.10.2020р., внесенi не будуть)

     На пiдставi такого висновку за заявкою НОIВ приймає рiшення про реєстрацiю торговельної марки для всiх зазначених у заявцi товарiв i послуг або про вiдмову в реєстрацiї торговельної марки для всiх зазначених у заявцi товарiв i послуг, або про реєстрацiю торговельної марки щодо частини зазначених у заявцi товарiв i послуг та вiдмову в реєстрацiї торговельної марки для iншої частини зазначених у заявцi товарiв i послуг. Рiшення НОIВ за заявкою надсилається заявнику.

     Пiсля затвердження висновку експертизи щодо торговельної марки за мiжнародною реєстрацiєю НОIВ приймає рiшення про надання або про вiдмову в наданнi правової охорони торговельнiй марцi за мiжнародною реєстрацiєю в Українi для всiх зазначених товарiв i послуг, або про надання правової охорони торговельнiй марцi за мiжнародною реєстрацiєю в Українi щодо частини зазначених товарiв i послуг.

     Заява про надання правової охорони торговельнiй марцi за мiжнародною реєстрацiєю в Українi надсилається до Мiжнародного бюро ВОIВ.

     Якщо пiсля затвердження висновку експертизи щодо торговельної марки за мiжнародною реєстрацiєю НОIВ прийнято рiшення про вiдмову в наданнi правової охорони торговельнiй марцi за мiжнародною реєстрацiєю в Українi для всiх зазначених товарiв i послуг або про надання правової охорони торговельнiй марцi щодо частини зазначених товарiв i послуг, до Мiжнародного бюро ВОIВ надсилається вiдповiдна заява.

     Заявник має право протягом одного мiсяця вiд дати одержання ним рiшення НОIВ затребувати копiї матерiалiв, що протиставленi вiдповiднiй заявцi. Для власника мiжнародної реєстрацiї такий строк становить два мiсяцi вiд дати надiслання НОIВ до Мiжнародного бюро ВОIВ заяви про вiдмову в наданнi правової охорони торговельнiй марцi за мiжнародною реєстрацiєю в Українi для всiх зазначених товарiв i послуг або про надання правової охорони торговельнiй марцi щодо частини зазначених товарiв i послуг.

     Зазначенi копiї надсилаються вiдповiдно заявнику чи власнику мiжнародної реєстрацiї протягом одного мiсяця.

(пункт 3 статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     4. Заявник має право з власної iнiцiативи чи на запрошення НОIВ особисто або через свого представника брати участь у встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, порядку в розглядi питань, що виникли пiд час проведення експертизи.

(пункт 4 статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та змiни свого iменi (найменування) i своєї адреси, адреси для листування, iменi та адреси свого представника, а також змiни щодо скорочення перелiку товарiв i послуг.

     Заявник може вносити до заявки змiни, пов'язанi зi змiною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявцi iнших заявникiв. Такi змiни може за згодою всiх заявникiв вносити також особа, яка бажає стати заявником.

     Цi виправлення та змiни враховуються, якщо вони одержанi НОIВ не пiзнiше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу свiдоцтва.

     За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої iз зазначених змiн сплачується збiр, за умови, що помилка не є очевидною чи технiчною, а змiна виникла через залежнi вiд подавця заяви обставини.

     6. НОIВ може вимагати вiд заявника надання додаткових матерiалiв, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разi виникнення обґрунтованих сумнiвiв у достовiрностi будь-яких вiдомостей чи елементiв, що мiстяться в матерiалах заявки.

     Заявник має право протягом мiсяця вiд дати одержання ним повiдомлення чи висновку експертизи iз вимогою про надання додаткових матерiалiв затребувати вiд НОIВ копiї матерiалiв, що протиставленi заявцi.

(абзац другий пункту 6 статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Додатковi матерiали мають бути поданi заявником протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання ним повiдомлення чи висновку експертизи або копiй матерiалiв, що протиставленi заявцi. Якщо заявник не подає додатковi матерiали в установлений строк, заявка вважається вiдкликаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

(абзац третiй пункту 6 статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Строк подання додаткових матерiалiв продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

(пункт 6 статтi 10 доповнено абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Якщо, незважаючи на вжиття заявником належних заходiв, строк подання додаткових матерiалiв пропущено, але протягом шести мiсяцiв вiд спливу цього строку подано вiдповiдне клопотання разом з додатковими матерiалами та сплачено збiр за його подання, права заявника щодо заявки вiдновлюються.

(пункт 6 статтi 10 доповнено абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     7. Якщо заявником подано додатковi матерiали, то в процесi експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межi розкритої у поданiй заявцi сутi позначення та перелiку зазначених у заявцi товарiв i послуг.

     Додатковi матерiали виходять за межi розкритої у поданiй заявцi сутi позначення, якщо вони мiстять ознаки, якi слiд включити до позначення, що заявляється як торговельна марка.

     Додатковi матерiали в частинi, що виходить за межi розкритої у поданiй заявцi сутi позначення або доповнює перелiк зазначених у заявцi товарiв i послуг, не беруться до уваги пiд час експертизи заявки i можуть бути, пiсля одержання вiдповiдного повiдомлення НОIВ, оформленi заявником як самостiйна заявка.

     8. Будь-яка особа протягом трьох мiсяцiв вiд дати публiкацiї в Бюлетенi вiдповiдно до пункту 10 цiєї статтi вiдомостей про заявку або мiжнародну реєстрацiю торговельної марки чи територiальне поширення мiжнародної реєстрацiї на Україну, здiйснене пiсля мiжнародної реєстрацiї, може подати до НОIВ мотивоване заперечення проти заявки чи дiї мiжнародної реєстрацiї в Українi щодо невiдповiдностi наведеного в них позначення умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом.

(абзац перший пункту 8 статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     За подання заперечення сплачується збiр.

     Вимоги до заперечення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. Заперечення подається разом з його копiєю.

(абзац третiй пункту 8 статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)
(враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX, змiни до абзацу третього пункту 8 статтi 10, передбаченi абзацом шостим пiдпункту 4 пункту 2 роздiлу I Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX з 14.10.2020р., внесенi не будуть)

     НОIВ надсилає копiю заперечення заявнику.

     Заявник вправi повiдомити НОIВ про своє ставлення до заперечення протягом двох мiсяцiв вiд дати його одержання. Вiн може спростувати заперечення i залишити заявку без змiн, внести до заявки змiни або вiдкликати її. Для власника мiжнародної реєстрацiї зазначений строк становить три мiсяцi вiд дати вiдправлення НОIВ до Мiжнародного бюро ВОIВ повiдомлення про попередню вiдмову в наданнi правової охорони разом з копiєю заперечення.

(абзац п'ятий пункту 8 статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Абзац шостий пункту 8 статтi 10 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     9. Пiд час проведення формальної експертизи:

     встановлюється дата подання заявки на пiдставi статтi 8 цього Закону;

     заявка перевiряється на вiдповiднiсть формальним вимогам статтi 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi;

(абзац третiй пункту 9 статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     сплачений збiр за подання заявки перевiряється на вiдповiднiсть встановленим вимогам.

(абзац четвертий пункту 9 статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     10. У разi вiдповiдностi матерiалiв заявки вимогам статтi 8 цього Закону та сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повiдомлення про встановлену дату подання заявки та здiйснюється публiкацiя в Бюлетенi визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, вiдомостей про заявку протягом п'яти робочих днiв з дати надiслання такого повiдомлення. Склад вiдомостей, що пiдлягають публiкацiї, повинен включати таку iнформацiю (за наявностi): номер заявки, дату подання заявки, дату виставкового прiоритету, номер попередньої заявки вiдповiдно до Паризької конвенцiї, дату подання попередньої заявки вiдповiдно до Паризької конвенцiї, двобуквений код держави - учасницi Паризької конвенцiї, iндекс (iндекси) МКТП для реєстрацiї знакiв та перелiк товарiв i послуг, iндекс (iндекси) Мiжнародної класифiкацiї зображальних елементiв знака, зображення знака, заявленi кольори (зазначення кольору чи поєднання кольорiв, що охороняються), заявника (iм'я або повне найменування та адресу заявника (заявникiв), представника (iм'я, повне найменування та реєстрацiйний номер представника у справах iнтелектуальної власностi (патентного повiреного) або iншої довiреної особи), адресата (адресу для листування).

     Одночасно iз здiйсненням публiкацiї в Бюлетенi до Бази даних заявок вносяться вiдомостi про заявку. Порядок ведення Бази даних заявок та склад вiдомостей, що мiстяться в нiй, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. Вiдомостi, що мiстяться у Базi даних заявок, повиннi включати таку iнформацiю (за наявностi): номер заявки, дату подання заявки, дату виставкового прiоритету, номер попередньої заявки вiдповiдно до Паризької конвенцiї, дату подання попередньої заявки вiдповiдно до Паризької конвенцiї, двобуквений код держави - учасницi Паризької конвенцiї, iндекс (iндекси) МКТП для реєстрацiї знакiв та перелiк товарiв i послуг, iндекс (iндекси) Мiжнародної класифiкацiї зображальних елементiв знака, зображення знака, заявленi кольори (зазначення кольору чи поєднання кольорiв, що охороняються), заявника (iм'я або повне найменування та адресу заявника (заявникiв), представника (iм'я, повне найменування та реєстрацiйний номер представника у справах iнтелектуальної власностi (патентного повiреного) або iншої довiреної особи), адресата (адресу для листування).

     Пiсля публiкацiї вiдомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матерiалами заявки в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. За ознайомлення з матерiалами заявки сплачується збiр.

     Публiкацiю вiдомостей про мiжнародну реєстрацiю торговельної марки або про територiальне поширення мiжнародної реєстрацiї на Україну пiсля мiжнародної реєстрацiї здiйснюється в Бюлетенi пiсля одержання НОIВ повiдомлення Мiжнародного бюро ВОIВ про мiжнародну реєстрацiю торговельної марки або про територiальне поширення мiжнародної реєстрацiї на Україну пiсля мiжнародної реєстрацiї.

(пункт 10 статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     11. У разi невiдповiдностi матерiалiв заявки вимогам статтi 8 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повiдомлення. Якщо невiдповiднiсть буде усунута протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заявником повiдомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання НОIВ виправлених матерiалiв. В iншому разi заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     12. За вiдповiдностi заявки вимогам статтi 7 цього Закону та сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається про це повiдомлення.

(пункт 12 статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     13. У разi порушення вимог пункту 8 статтi 7 цього Закону заявка вважається вiдкликаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     14. У разi невiдповiдностi заявки формальним вимогам статтi 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, чи сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повiдомлення iз пропозицiями щодо усунення недолiкiв.

(абзац перший пункту 14 статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Якщо недолiки стосуються групування товарiв i послуг, то в повiдомленнi наводиться перелiк товарiв i послуг, згрупованих НОIВ, та, за необхiдностi, зазначається сума збору за подання заявки, яку належить доплатити. У випадку, коли товар або послуга викладено у заявцi як термiн, що не дає можливостi вiднести його до певного класу МКТП, заявнику пропонується замiнити цей термiн або виключити його. Якщо заявник не виконає цю вимогу, то зазначений термiн не включається до перелiку товарiв i послуг, згрупованих НОIВ.

     Усунення зазначених у повiдомленнi недолiкiв проводиться у строк та в порядку, встановленому пунктом 6 цiєї статтi для додаткових матерiалiв.

(абзац третiй пункту 14 статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     15. Пiд час квалiфiкацiйної експертизи здiйснюються перевiрка вiдповiдностi заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом, та розгляд заперечень, поданих вiдповiдно до пункту 8 цiєї статтi.

     Пiд час перевiрки вiдповiдностi заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом, використовуються iнформацiйна база НОIВ, у тому числi матерiали заявок, довiдково-пошуковий апарат та вiдповiднi офiцiйнi видання.

     Подане заперечення розглядається в межах мотивiв, викладених у ньому, та з урахуванням вiдповiдi заявника в разi її надання в установлений строк.

     Результати розгляду заперечення зазначаються у висновку експертизи за заявкою. Копiя рiшення НОIВ, прийнятого на пiдставi такого висновку експертизи, надсилається подавцю заперечення.

     Якщо за результатами такого розгляду НОIВ приймає рiшення про реєстрацiю торговельної марки для всiх зазначених у заявцi товарiв i послуг або щодо частини зазначених у заявцi товарiв i послуг та вiдмову в реєстрацiї торговельної марки для iншої частини зазначених у заявцi товарiв i послуг, розгляд заявки зупиняється до закiнчення строку, встановленого абзацом другим пункту 1 статтi 15 цього Закону, для оскарження такого рiшення особою, яка подала заперечення вiдповiдно до пункту 8 статтi 10 цього Закону.

(пункт 15 статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     16. Якщо за результатами квалiфiкацiйної експертизи та розгляду заперечення, у разi наявностi такого, є пiдстави вважати, що заявлене позначення не вiдповiдає умовам надання правової охорони повнiстю або частково, то НОIВ надсилає заявнику про це обґрунтований попереднiй висновок iз викладенням вичерпного перелiку пiдстав невiдповiдностi заявленого позначення умовам надання правової охорони повнiстю або частково, такий попереднiй висновок може надсилатися лише один раз з пропозицiєю надати мотивовану вiдповiдь на користь реєстрацiї торговельної марки.

(абзац перший пункту 16 статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Вiдповiдь заявника надається у строк та в порядку, встановленому пунктом 6 цiєї статтi для додаткових матерiалiв, та береться до уваги пiд час пiдготовки висновку експертизи за заявкою.

(абзац другий пункту 16 статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)
(стаття 10 в редакцiї Законiв України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     Якщо за результатами квалiфiкацiйної експертизи є пiдстави вважати, що торговельна марка за мiжнародною реєстрацiєю не вiдповiдає умовам надання правової охорони повнiстю або частково, НОIВ надсилає до Мiжнародного бюро ВОIВ повiдомлення про попередню вiдмову в наданнi правової охорони. У такому разi вiдповiдь власника мiжнародної реєстрацiї надається в порядку, встановленому пунктом 6 цiєї статтi, протягом трьох мiсяцiв вiд дати вiдправлення НОIВ такого повiдомлення.

(пункт 16 статтi 10 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 11. Вiдкликання заявки

     Заявник має право вiдкликати заявку в будь-який час до дати сплати державного мита за видачу свiдоцтва.

(стаття 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     Стаття 111. Подiл заявки

     1. До прийняття НОIВ рiшення за заявкою заявник має право подiлити заявку на двi i бiльше заявок (видiленi заявки) шляхом розподiлу мiж ними перелiчених у цiй заявцi товарiв i послуг таким чином, щоб кожна з видiлених заявок не мiстила товари i послуги, спорiдненi з товарами i послугами, перелiченими в iнших заявках.

(пункт 1 статтi 111 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Подiл заявки здiйснюється шляхом подання заявником заяви про внесення до заявки вiдповiдних змiн та видiленої заявки (заявок), за умови сплати зборiв за подання зазначених заяви та заявки.

     3. Дата подання видiленої заявки є такою самою, як дата подання подiленої заявки. Дата прiоритету видiленої заявки встановлюється, якщо на це є пiдстава, такою самою, як дата прiоритету подiленої заявки.

(Закон доповнено статтею 111 згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     Стаття 12. Публiкацiя про видачу свiдоцтва

     На пiдставi рiшення про реєстрацiю торговельної марки та за наявностi документа про сплату державного мита за видачу свiдоцтва i збору за публiкацiю про видачу свiдоцтва здiйснюється публiкацiя в Бюлетенi вiдомостей про видачу свiдоцтва, визначених в установленому порядку. Зазначенi мито та збiр сплачуються пiсля надходження до заявника рiшення про реєстрацiю торговельної марки.

(абзац перший статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Якщо протягом трьох мiсяцiв вiд дати надходження до заявника рiшення про реєстрацiю торговельної марки документ про сплату державного мита за видачу свiдоцтва i збiр за публiкацiю про видачу свiдоцтва в розмiрi та порядку, визначених законодавством, до НОIВ не надiйшли, публiкацiя не провадиться, а заявка вважається вiдкликаною.

(абзац другий статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Строк надходження документа про сплату державного мита за видачу свiдоцтва та сплати збору за публiкацiю про видачу свiдоцтва подовжується, але не бiльш як на шiсть мiсяцiв, якщо до спливу зазначеного строку буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання. Якщо строк надходження документа про сплату державного мита за видачу свiдоцтва та сплати збору за публiкацiю про видачу свiдоцтва пропущений з поважних причин, права заявника щодо заявки вiдновлюються у разi подання протягом шести мiсяцiв вiд спливу зазначеного строку вiдповiдного клопотання разом iз документом про сплату державного мита за видачу свiдоцтва та сплати збору за публiкацiю про видачу свiдоцтва i збору за подання клопотання.

     Одночасно з надсиланням до Мiжнародного бюро ВОIВ заяви про надання правової охорони торговельнiй марцi за мiжнародною реєстрацiєю в Українi здiйснюється публiкацiя вiдповiдних вiдомостей у Бюлетенi.

(абзац третiй статтi 12 замiнено двома абзацами згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)
(стаття 12 в редакцiї Законiв України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     Стаття 13. Реєстрацiя торговельної марки

(назва статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     1. Одночасно з публiкацiєю вiдомостей про видачу свiдоцтва НОIВ здiйснює державну реєстрацiю торговельної марки, для чого вносить до Реєстру вiдповiднi вiдомостi. Порядок ведення Реєстру i склад вiдомостей, що мiстяться в Реєстрi, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(пункт 1 статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Пiсля внесення до Реєстру вiдомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi, та одержати вiдповiдно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо вiдомостей про свiдоцтво, за умови сплати збору за подання цього клопотання.

(пункт 2 статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     3. Помилки у внесених до Реєстру вiдомостях виправляються за iнiцiативою власника свiдоцтва або НОIВ.

(абзац перший пункту 3 статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     До Реєстру за iнiцiативою власника свiдоцтва можуть бути внесенi змiни згiдно з установленим перелiком можливих змiн.

(абзац другий пункту 3 статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)
(Статтю 13 доповнено пунктом 3 згiдно iз Законом N 2188-III вiд 21.12.2000)

     За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої iз змiн сплачується збiр, за умови що помилка не є очевидною чи технiчною, а змiна виникла через залежнi вiд заявника обставини.

(пункт 3 статтi 13 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 14. Видача свiдоцтва

     1. Видача свiдоцтва здiйснюється НОIВ у мiсячний строк пiсля державної реєстрацiї торговельної марки. Свiдоцтво видається особi, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свiдоцтва мають кiлька осiб, їм видається одне свiдоцтво.

     2. Форма свiдоцтва i змiст зазначених у ньому вiдомостей визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

(пункт 2 статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     3. До виданого свiдоцтва на вимогу його власника НОIВ вносить виправлення очевидних помилок з наступним повiдомленням про це в Бюлетенi.

     4. У випадку втрати чи зiпсування свiдоцтва його власнику видається дублiкат свiдоцтва у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. За видачу дублiката свiдоцтва сплачується збiр.

(статтю 14 доповнено пунктом 4 згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, пункт 4 статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 15. Оскарження рiшення НОIВ

(назва статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     1. Заявник може оскаржити рiшення НОIВ за заявкою у судовому порядку або до Апеляцiйної палати протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення НОIВ чи копiй матерiалiв, затребуваних вiдповiдно до пункту 3 статтi 10 цього Закону. Для власника мiжнародної реєстрацiї зазначений строк становить три мiсяцi вiд дати надсилання НОIВ до Мiжнародного бюро ВОIВ заяви про вiдмову в наданнi правової охорони торговельнiй марцi за мiжнародною реєстрацiєю в Українi для всiх зазначених товарiв i послуг або про надання правової охорони торговельнiй марцi щодо частини зазначених товарiв i послуг.

(абзац перший пункту 1 статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Особа, яка подала заперечення вiдповiдно до пункту 8 статтi 10 цього Закону, може оскаржити рiшення НОIВ до Апеляцiйної палати протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання копiї рiшення, надiсланого такiй особi вiдповiдно до абзацу четвертого пункту 15 статтi 10 цього Закону.

(пункт 1 статтi 15 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Пункт 2 статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     3. Заявник втрачає право оскаржити рiшення НОIВ до Апеляцiйної палати в разi сплати державного мита за видачу свiдоцтва.

(пункт 3 статтi 15 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     4. Оскарження рiшення НОIВ до Апеляцiйної палати здiйснюється шляхом подання заперечення проти рiшення у порядку, встановленому цим Законом та на його основi регламентом Апеляцiйної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. За подання заперечення сплачується збiр. Якщо збiр не сплачено у строк, зазначений у пунктi 1 цiєї статтi, заперечення вважається неподаним, про що особi, яка подала заперечення, надсилається повiдомлення.

(пункт 4 статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     5. У разi одержання Апеляцiйною палатою заперечення та сплати збору за подання заперечення дiловодство за заявкою зупиняється до затвердження рiшення Апеляцiйної палати.

(абзац перший пункту 5 статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     У разi подання заперечення проти рiшення НОIВ за заявкою вiдповiдно до абзацу другого пункту 1 цiєї статтi заявнику за такою заявкою невiдкладно надсилаються повiдомлення та копiя такого заперечення. Заявник має право подати до Апеляцiйної палати обґрунтовану вiдповiдь на заперечення у порядку та строк, встановленi регламентом Апеляцiйної палати.

(пункт 5 статтi 15 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     6. Заперечення проти рiшення НОIВ за заявкою розглядається згiдно з регламентом Апеляцiйної палати, протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивiв, викладених у запереченнi та пiд час його розгляду, а також з урахуванням вiдповiдi заявника у разi її надходження. Строк розгляду заперечення продовжується за iнiцiативою заявника або особи, яка подала заперечення вiдповiдно до абзацу другого пункту 1 цiєї статтi, але не бiльше нiж на два мiсяцi, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

(пункт 6 статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     7. За результатами розгляду заперечення Апеляцiйна палата приймає мотивоване рiшення, що затверджується наказом НОIВ та надсилається заявнику, та в разi якщо заперечення подано особою вiдповiдно до абзацу другого пункту 1 цiєї статтi, особi, яка подала заперечення.

(абзац перший пункту 7 статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     У разi задоволення заперечення повнiстю або частково збiр за подання заперечення пiдлягає поверненню у розмiрi 50 вiдсоткiв вiд установленого збору за подання заперечення.

(абзац другий пункту 7 статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     У разi подання заперечення особою, яка не є заявником за заявкою, Апеляцiйна палата надсилає заявнику другий примiрник такого рiшення за результатами розгляду заперечення.

(пункт 7 статтi 15 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     8. Пункт 8 статтi 15 виключено

(згiдно iз Законами України вiд 16.06.2020р. N 703-IX, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     9. Заявник або особа, яка подала заперечення вiдповiдно до абзацу другого пункту 1 цiєї статтi, може оскаржити затверджене НОIВ рiшення Апеляцiйної палати у судовому порядку протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення.

(пункт 9 статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)
(стаття 15 в редакцiї Законiв України вiд 21.12.2000р. N 2188-III, вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     10. Рiшення Апеляцiйної палати набирають чинностi з дати затвердження наказом НОIВ та пiдлягають оприлюдненню в повному обсязi на офiцiйному веб-сайтi НОIВ.

(статтю 15 доповнено пунктом 10 згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

Роздiл IV
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ IЗ СВIДОЦТВА

     Стаття 16. Права, що випливають iз свiдоцтва

     1. Права, що випливають iз свiдоцтва, дiють вiд дати подання заявки.

(пункт 1 статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Свiдоцтво надає його власнику право використовувати торговельну марку та iншi права, визначенi цим Законом.

     3. Взаємовiдносини при використаннi торговельної марки, свiдоцтво на яку належить кiльком особам, визначаються угодою мiж ними. У разi вiдсутностi такої угоди кожний власник свiдоцтва може використовувати торговельну марку на свiй розсуд, але жоден з них не має права давати дозвiл (видавати лiцензiю) на використання торговельної марки та передавати право на торговельну марку iншiй особi без згоди решти власникiв свiдоцтва.

(пункт 3 статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     4. Використанням торговельної марки визнається:

     нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якiй мiститься такий товар, вивiску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи iнший прикрiплений до товару предмет, зберiгання такого товару iз зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, iмпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

(абзац другий пункту 4 статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     застосування її пiд час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано;

(абзац третiй пункту 4 статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     застосування її в дiловiй документацiї чи в рекламi та в мережi Iнтернет.

(абзац четвертий пункту 4 статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 10.04.2008р. N 254-VI, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формi зареєстрованої торговельної марки, а також у формi, що вiдрiзняється вiд зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змiнює в цiлому вiдмiтностi торговельної марки.

(абзац п'ятий пункту 4 статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     5. Свiдоцтво надає його власнику виключне право забороняти iншим особам використовувати без його згоди, якщо iнше не передбачено цим Законом:

     позначення, тотожне iз зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свiдоцтвi товарiв i послуг;

(абзац другий пункту 5 статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     позначення, тотожне iз зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарiв i послуг, спорiднених з наведеними у свiдоцтвi, якщо внаслiдок такого використання це позначення i торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоцiацiя такого позначення з торговельною маркою;

(абзац третiй пункту 5 статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     позначення, схоже iз зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свiдоцтвi товарiв i послуг, якщо внаслiдок такого використання цi позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоцiацiя такого позначення з торговельною маркою;

(абзац четвертий пункту 5 статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     позначення, схоже iз зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарiв i послуг, спорiднених з наведеними у свiдоцтвi, якщо внаслiдок такого використання цi позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоцiацiя такого позначення з торговельною маркою.

(абзац п'ятий пункту 5 статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     6. Виключне право власника свiдоцтва забороняти iншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на:

     здiйснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено прiоритет, до дати прiоритету заявки;

     використання торговельної марки для товару, введеного пiд цим торговельною маркою в цивiльний оборот власником свiдоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свiдоцтва не має вагомих пiдстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару, зокрема у разi змiни або погiршення стану товару пiсля введення його в цивiльний оборот;

     абзац четвертий пункту 6 статтi 16 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 254-VI)

     використання пiд час торгiвлi позначень, що стосуються виду, якостi, кiлькостi, призначення, цiнностi, географiчного походження, часу виробництва товарiв чи надання послуг або iнших характеристик товарiв чи послуг, за умови вiдсутностi ознак порушення прав власника свiдоцтва на торговельну марку;

(пункт 6 статтi 16 доповнено новим абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     використання пiд час торгiвлi торговельної марки, якщо вона необхiдна для вказiвки на призначення товару чи послуги, зокрема як додаткового обладнання чи запасних деталей, за умови що таке використання здiйснюється вiдповiдно до чесної пiдприємницької практики;

(пункт 6 статтi 16 доповнено новим абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     застосування торговельної марки у порiвняльнiй рекламi виключно для вирiзнення товарiв i послуг з метою об'єктивного пiдкреслення їх вiдмiнностей, за умови що таке застосування здiйснюється вiдповiдно до чесної пiдприємницької практики та з дотриманням положень законодавства про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї;

(пункт 6 статтi 16 доповнено новим абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX, у зв'язку з цим абзаци п'ятий - восьмий вважати вiдповiдно абзацами восьмим - одинадцятим)

     некомерцiйне використання торговельної марки;

     усi форми повiдомлення новин i коментарiв новин;

     добросовiсне застосування ними своїх iмен чи адрес;

     використання торговельної марки у порiвняльнiй рекламi, що здiйснюється вiдповiдно до законодавства про рекламу, про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї та не вiдноситься до нечесної пiдприємницької практики.

(частину шосту статтi 16 доповнено абзацом одинадцятим згiдно iз Законом України вiд 12.11.2019р. N 286-IX)

     Виключне право власника свiдоцтва на торговельну марку, що мiстить географiчне зазначення, забороняти iншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на добросовiсне використання iншими особами вiдповiдної географiчної назви.

(пункт 6 статтi 16 доповнено новим абзацом дванадцятим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     7. Власник свiдоцтва може передавати будь-якiй особi виключнi майновi права iнтелектуальної власностi на торговельну марку повнiстю або щодо частини зазначених у свiдоцтвi товарiв i послуг на пiдставi договору.

(пункт 7 статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     8. Власник свiдоцтва має право дати будь-якiй особi дозвiл (видати лiцензiю) на використання торговельної марки на пiдставi лiцензiйного договору.

     Лiцензiйний договiр повинен мiстити, зокрема, iнформацiю про способи використання торговельної марки, територiю та строк, на якi дозволено її використання, та умову, що якiсть товарiв i послуг, виготовлених чи наданих за лiцензiйним договором, не буде нижчою якостi товарiв i послуг власника свiдоцтва i вiн здiйснюватиме контроль за виконанням цiєї умови.

(абзац другий пункту 8 статтi 16 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     9. Договiр про передачу права власностi на торговельну марку i лiцензiйний договiр вважаються дiйсними, якщо вони укладенi у письмовiй формi i пiдписанi сторонами.

     Сторона договору має право на iнформування невизначеного кола осiб про передачу права власностi на торговельну марку або видачу лiцензiї на використання торговельної марки. Таке iнформування здiйснюється шляхом публiкацiї в Бюлетенi вiдомостей в обсязi та порядку, встановлених НОIВ з одночасним внесенням їх до Реєстру.

(абзац другий пункту 9 статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     За опублiкування вiдомостей про передачу права власностi на торговельну марку повнiстю i видачу лiцензiї на використання торговельної марки, а також запропонованих стороною договору змiн до вiдомостей про видачу лiцензiї сплачуються збори.

     У разi опублiкування вiдомостей про передачу права власностi на торговельну марку стосовно частини зазначених у свiдоцтвi товарiв i послуг НОIВ видає нове свiдоцтво на iм'я особи, якiй передане це право, за наявностi документа про сплату державного мита за видачу свiдоцтва.

     10. Власник свiдоцтва має право проставляти поряд iз торговельною маркою попереджувальне маркування у виглядi латинської лiтери "R", обведеної колом, яке вказує на те, що цей торговельна марка зареєстровано в Українi.

(пункт 10 статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     11. Власник свiдоцтва, який здiйснює посередницьку дiяльнiсть, має право на основi договору з виробником товарiв або особою, що надає послуги, використовувати свою торговельну марку поряд iз торговельною маркою зазначених осiб, а також замiсть їх торговельної марки.

(пункт 11 статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)
(стаття 16 iз змiнами, внесеними згiдно з згiдно iз Законами України вiд 16.06.99р. N 751-XIV, вiд 21.12.2000р. N 2188-III, вiд 04.07.2002р. N 34-IV, у редакцiї Закону України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     Стаття 17. Обов'язки, що випливають iз свiдоцтва

     Власник свiдоцтва повинен добросовiсно користуватися правами, що випливають iз свiдоцтва.

(стаття 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2003р. N 762-IV, у редакцiї Закону України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

Роздiл V
ПРИПИНЕННЯ ДIЇ СВIДОЦТВА ТА ВИЗНАННЯ ЙОГО НЕДIЙСНИМ

     Стаття 18. Припинення дiї свiдоцтва

     1. Власник свiдоцтва в будь-який час може вiдмовитися вiд нього повнiстю або частково на пiдставi заяви, поданої до НОIВ. Зазначена вiдмова набирає чинностi вiд дати публiкацiї вiдомостей про це в Бюлетенi.

(пункт 1 статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. Дiя свiдоцтва припиняється у разi несплати збору за продовження строку його дiї. Клопотання про продовження дiї свiдоцтва та збiр за кожне продовження строку дiї свiдоцтва мають надiйти до НОIВ до кiнця поточного перiоду строку дiї свiдоцтва за умови сплати збору протягом шести останнiх його мiсяцiв.

(абзац перший пункту 2 статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Збiр за продовження дiї свiдоцтва може бути сплачено, а клопотання про продовження дiї свiдоцтва - надiйти до НОIВ протягом шести мiсяцiв пiсля встановленого строку. У цьому разi розмiр зазначеного збору збiльшується на 50 вiдсоткiв.

(абзац другий пункту 2 статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Дiя свiдоцтва припиняється з першого дня перiоду строку дiї свiдоцтва, за який збiр не сплачено.

     3. Дiя свiдоцтва припиняється за рiшенням суду:

     у зв'язку з перетворенням торговельної марки в загальновживане позначення певного виду товарiв чи послуг пiсля дати публiкацiї вiдомостей про видачу свiдоцтва;

     якщо внаслiдок використання торговельної марки власником свiдоцтва або з його дозволу iншою особою вона може ввести громадськiсть в оману, зокрема щодо походження, якостi або географiчного походження товарiв i послуг, для яких вона була зареєстрована.

     Якщо пiдстави для припинення дiї свiдоцтва поширюються на деякi товари чи послуги, дiя свiдоцтва припиняється лише щодо таких товарiв чи послуг.

(пункт 3 статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.05.2003р. N 762-IV, у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     4. Якщо торговельна марка не використовується в Українi повнiстю або щодо частини зазначених у свiдоцтвi товарiв i послуг безперервно протягом п'яти рокiв вiд дати публiкацiї вiдомостей про видачу свiдоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з iншої дати пiсля цiєї публiкацiї на безперервний строк у п'ять рокiв, будь-яка особа має право звернутися до суду iз заявою про дострокове припинення дiї свiдоцтва повнiстю або частково.

     Для цiлей застосування цього пункту датою, з якої повинно розпочинатися використання торговельної марки за мiжнародною реєстрацiєю, є дата публiкацiї в Бюлетенi НОIВ вiдомостей про надання правової охорони торговельнiй марцi за мiжнародною реєстрацiєю в Українi.

     У такому разi дiя свiдоцтва або дiя мiжнародної реєстрацiї в Українi може бути припинена повнiстю або частково лише за умови, що власник свiдоцтва чи мiжнародної реєстрацiї не зазначить поважнi причини такого невикористання. Такими поважними причинами є обставини, що перешкоджають використанню торговельної марки незалежно вiд волi власника свiдоцтва чи мiжнародної реєстрацiї, зокрема обмеження iмпорту чи iншi вимоги до товарiв i послуг, встановленi законодавством.

     Для цiлей цього пункту використанням торговельної марки власником свiдоцтва вважається також використання її з дозволу власника свiдоцтва iншою особою.

     Використання торговельної марки особою, яка має право використовувати колективну марку, вважається використання власником свiдоцтва.

     Дiю свiдоцтва не може бути припинено, якщо у строк вiд закiнчення п'ятирiчного строку невикористання торговельної марки до подання позову про дострокове припинення дiї свiдоцтва почалося чи вiдновилося її використання, крiм випадку, коли пiдготовка до початку використання або вiдновлення використання торговельної марки розпочалися протягом трьох мiсяцiв до подання такого позову та пiсля того, як власник свiдоцтва довiдався про можливiсть його подання.

(статтю 18 доповнено пунктом 4 згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003 р. N 850-IV, пункт 4 статтi 18 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Стаття 19. Визнання свiдоцтва недiйсним

     1. Свiдоцтво може бути визнано у судовому порядку недiйсним повнiстю або частково у разi:

     а) невiдповiдностi зареєстрованої торговельної марки умовам надання правової охорони;

     б) наявностi у свiдоцтвi елементiв зображення торговельної марки та перелiку товарiв i послуг, яких не було у поданiй заявцi;

     в) видачi свiдоцтва внаслiдок подання заявки з порушенням прав iнших осiб.

(Пункт 1 статтi 19 доповнено пiдпунктом "в" згiдно iз Законом N 2783-III вiд 15.11.2001, пiдпункт "в" пункту 1 статтi 19 у редакцiї Закону згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     2. При визнаннi свiдоцтва чи його частини недiйсними НОIВ повiдомляє про це у своєму Бюлетенi.

     3. Свiдоцтво або його частина, визнанi недiйсними, вважаються такими, що не набрали чинностi з дати, наступної за датою подання заявки.

(пункт 3 статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)
(Стаття 19 в редакцiї Закону N 2188-III вiд 21.12.2000)

     4. Особа, яка є власником торговельної марки в iноземнiй державi, право на яку набуто в Українi її агентом або представником без її дозволу, може вимагати визнання свiдоцтва на таку торговельну марку недiйсним або передання їй прав на таку торговельну марку, якщо агент або представник не обґрунтує свої дiї вiдповiдними доказами.

(статтю 19 доповнено пунктом 4 згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     5. Якщо свiдоцтво визнано недiйсним i судом встановлено, що заявка була подана з порушенням прав iнших осiб, суд може постановити рiшення про вiдшкодування власником свiдоцтва збиткiв особi, якiй були завданi збитки дiями внаслiдок реєстрацiї торговельної марки з порушенням її прав.

(статтю 19 доповнено пунктом 5 згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

Роздiл VI
ЗАХИСТ ПРАВ

     Стаття 20. Порушення прав власника свiдоцтва

     1. Будь-яке посягання на права власника свiдоцтва, передбаченi статтею 16 цього Закону, в тому числi вчинення без згоди власника свiдоцтва дiй, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дiй, вважається порушенням прав власника свiдоцтва, що тягне за собою вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством України.

(пункт 1 статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     Порушенням прав власника свiдоцтва вважається також використання без його згоди в доменних iменах торговельних марок та позначень, вказаних у пунктi 5 статтi 16 цього Закону.

(пункт 1 статтi 20 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 254-VI)

     2. На вимогу власника свiдоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний вiдшкодувати власнику свiдоцтва заподiянi збитки.

     Власник свiдоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаної торговельної марки або позначення, схожого з нею настiльки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень торговельної марки або позначення, схожого з нею настiльки, що їх можна сплутати.

(абзац другий пункту 2 статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Вимагати поновлення порушених прав власника свiдоцтва може за його згодою також особа, яка придбала лiцензiю.

(абзац третiй пункту 2 статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)

     Стаття 21. Способи захисту прав

     1. Захист прав на торговельну марку здiйснюється у судовому та iншому встановленому законом порядку.

     2. Юрисдикцiя судiв поширюється на всi правовiдносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.

     Суди вiдповiдно до їх компетенцiї розв'язують, зокрема, спори про:

     встановлення власника свiдоцтва;

     укладання та виконання лiцензiйних договорiв;

     порушення прав власника свiдоцтва.

(стаття 21 у редакцiї Закону України вiд 15.05.2003р. N 762-IV)

     Стаття 22. Право повторної реєстрацiї

     Нiхто iнший, крiм колишнього власника свiдоцтва, не має права на повторну реєстрацiю торговельної марки протягом двох рокiв пiсля припинення дiї свiдоцтва згiдно з пунктами 1 i 2 статтi 18 цього Закону, крiм випадкiв, коли власник свiдоцтва, дiю якого припинено, надасть згоду на реєстрацiю заявленої торговельної марки.

(стаття 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

Роздiл VII
ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 23. Державне мито i збори

     Розмiр та порядок сплати державного мита за видачу свiдоцтв на торговельнi марки визначаються законодавством.

     Кошти, одержанi вiд сплати державного мита за видачу свiдоцтв на торговельнi марки, зараховуються до бюджетiв у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

(частина друга статтi 23 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX, частина друга статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Розмiр передбачених цим Законом зборiв, строки i порядок їх сплати визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Передбаченi цим Законом збори сплачуються на поточнi рахунки НОIВ.

(частина четверта статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.01.2002р. N 2921-III, у редакцiї Закону України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)

     Надходження вiд передбачених цим Законом зборiв мають цiльове призначення i використовуються виключно для забезпечення розвитку та функцiонування державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, iншими нормативно-правовими актами у сферi iнтелектуальної власностi.

(частина п'ята статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.06.2020р. N 703-IX)
(Стаття 23 в редакцiї Закону N 2188-III вiд 21.12.2000)

     Стаття 24. Реєстрацiя торговельної марки в iноземних державах

     1. Будь-яка особа має право зареєструвати торговельну марку в iноземних державах.

     2. У разi реєстрацiї торговельної марки в iноземних державах згiдно з Мадридською угодою про мiжнародну реєстрацiю знакiв та/або Протоколом до Мадридської угоди про мiжнародну реєстрацiю знакiв заявка на мiжнародну реєстрацiю та вiдповiднi їй заява про територiальне поширення пiсля мiжнародної реєстрацiї i заява про продовження мiжнародної реєстрацiї подаються через НОIВ за умови сплати нацiонального збору за подання кожної з них.

(пункт 2 статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Заява про територiальне поширення пiсля мiжнародної реєстрацiї i заява про продовження мiжнародної реєстрацiї можуть подаватися безпосередньо до Мiжнародного бюро ВОIВ, якщо мiжнародна реєстрацiя здiйснена виключно згiдно з Протоколом до Мадридської угоди про мiжнародну реєстрацiю.

(пункт 2 статтi 24 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     3. Витрати, пов'язанi з реєстрацiєю торговельної марки в iноземних державах, несе заявник чи за його згодою iнша особа.

     Стаття 25. Охорона прав на добре вiдому торговельну марку

(назва статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     1. Охорона прав на добре вiдому торговельну марку здiйснюється згiдно iз статтею 6 bis Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi та цим Законом на пiдставi визнання торговельної марки добре вiдомою Апеляцiйною палатою або судом. Торговельна марка може бути визнана добре вiдомою незалежно вiд реєстрацiї її в Українi.

(пункт 1 статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.04.2008р. N 254-VI, у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     2. При визначеннi того, чи є торговельна марка добре вiдомою в Українi, можуть розглядатися, зокрема, такi фактори, якщо вони є доречними:

(абзац перший пункту 2 статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     ступiнь вiдомостi чи визнання торговельної марки у вiдповiдному секторi суспiльства;

     тривалiсть, обсяг та географiчний район будь-якого використання торговельної марки;

     тривалiсть, обсяг та географiчний район будь-якого просування торговельної марки, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарiв та/або послуг, щодо яких торговельна марка застосовується;

     тривалiсть та географiчний район будь-яких реєстрацiй та/або заявок на реєстрацiю торговельної марки за умови, що торговельна марка використовується чи є визнаною;

(абзац п'ятий пункту 2 статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     свiдчення успiшного вiдстоювання прав на торговельну марку, зокрема територiя, на якiй торговельна марка визнано добре вiдомою компетентними органами;

(абзац шостий пункту 2 статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     цiннiсть, що асоцiюється зi торговельною маркою.

     3. Порядок визнання Апеляцiйною палатою торговельної марки добре вiдомою в Українi встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi. За подання заяви про визнання торговельної марки добре вiдомою сплачується збiр.

(абзац перший пункту 3 статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     Рiшення Апеляцiйної палати щодо визнання торговельної марки добре вiдомою в Українi може бути оскаржено у судовому порядку.

(абзац другий пункту 3 статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)

     4. У разi визнання торговельної марки добре вiдомою в судовому порядку особа, торговельна марка якої визнана добре вiдомою, iнформує НОIВ про таке рiшення.

     Вiдомостi про добре вiдомi торговельнi марки, визнанi такими Апеляцiйною палатою або судом, вносяться НОIВ до перелiку добре вiдомих в Українi торговельних марок та публiкуються в Бюлетенi. Перелiк добре вiдомих в Українi торговельних марок має iнформацiйний характер, є загальнодоступним i оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi НОIВ.

(пункт 4 статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 21.07.2020р. N 815-IX)
(Закон доповнено статтею 25 згiдно iз Законом України вiд 22.05.2003р. N 850-IV)
 
Президент України
Л.КРАВЧУК

м. Київ
15 грудня 1993 року
N 3689-XII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.