ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змiн до деяких законiв України з питань iнтелектуальної власностi

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести до Закону України "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 7, ст. 32; 2000 р., N 37, ст. 307) такi змiни:

     1. У статтi 1:

     абзац другий викласти в такiй редакцiї:

     "Установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони iнтелектуальної власностi";

     в абзацi двадцять другому слова "на винаходи" виключити;

     доповнити статтю новими абзацами такого змiсту:

     "заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад (пiдприємство, органiзацiя) для розгляду i проведення експертизи заявок;

     державна система правової охорони iнтелектуальної власностi - Установа i сукупнiсть експертних, наукових, освiтнiх, iнформацiйних та iнших вiдповiдної спецiалiзацiї державних закладiв, що входять до сфери управлiння Установи".

     2. У статтi 3:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Установа забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони прав на винаходи i кориснi моделi, для чого:

     органiзовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рiшення щодо них;

     видає патенти на винаходи i кориснi моделi, забезпечує їх державну реєстрацiю;

     забезпечує опублiкування офiцiйних вiдомостей про винаходи i кориснi моделi;

     здiйснює мiжнародне спiвробiтництво у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi i представляє iнтереси України з питань охорони прав на винаходи i кориснi моделi в мiжнародних органiзацiях вiдповiдно до чинного законодавства;

     приймає в установленому порядку нормативно-правовi акти у межах своїх повноважень;

     органiзовує iнформацiйну та видавничу дiяльнiсть у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     органiзовує науково-дослiднi роботи з удосконалення законодавства та органiзацiї дiяльностi у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     органiзовує роботу щодо перепiдготовки кадрiв державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi;

     доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, вiдповiдно до їх спецiалiзацiї, виконувати окремi завдання, що визначенi цим Законом, Положенням про Установу, iншими нормативно-правовими актами у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     виконує iншi функцiї вiдповiдно до Положення про неї, затвердженого в установленому порядку";

     частину другу виключити.

     У зв'язку з цим частину третю вважати частиною другою.

     3. Статтю 16 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 16. Експертиза заявки

     1. Експертиза заявки проводиться закладом експертизи вiдповiдно до цього Закону i встановлених на його основi правил.

     Пiд час проведення експертизи заклад експертизи надсилає заявнику повiдомлення, запити та висновки. При цьому висновки закладу експертизи набувають статусу рiшення Установи пiсля їх затвердження Установою.

     2. Заявник має право з власної iнiцiативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому порядку в розглядi питань, що виникли пiд час проведення експертизи.

     3. Заявник має право з власної iнiцiативи вносити до заявки виправлення i уточнення. Цi виправлення i уточнення не враховуються, якщо вони надiйшли до закладу експертизи пiсля одержання заявником рiшення про видачу патенту (декларацiйного патенту) або рiшення про вiдмову у його видачi.

     При публiкацiї вiдомостей про заявку на видачу патенту на винахiд зазначенi виправлення та уточнення враховуються, якщо вони надiйшли до закладу експертизи за 6 мiсяцiв до дати публiкацiї.

     За подання клопотання про внесення з iнiцiативи заявника виправлень i уточнень до заявки пiсля одержання ним рiшення про встановлення дати подання заявки сплачується збiр.

     4. Якщо заявником подано додатковi матерiали, то в процесi експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межi розкритої у поданiй заявцi сутi винаходу (корисної моделi).

     Додатковi матерiали виходять за межi розкритої у поданiй заявцi сутi винаходу (корисної моделi), якщо вони мiстять ознаки, якi необхiдно включити до формули винаходу (корисної моделi).

     Додатковi матерiали в частинi, що виходить за межi розкритої у поданiй заявцi сутi винаходу (корисної моделi), не враховуються пiд час розгляду заявки i можуть бути оформленi заявником як самостiйна заявка.

     5. До встановлення дати подання заявки здiйснюється її попереднiй розгляд. У ходi попереднього розгляду заявка, яка не мiстить пропозицiї заявника щодо вiднесення винаходу (корисної моделi) до державної таємницi, розглядається на предмет наявностi в нiй матерiалiв, якi можуть бути вiднесенi згiдно iз Зводом вiдомостей, що становлять державну таємницю, до державної таємницi.

     У разi наявностi у заявцi таких вiдомостей, а також якщо заявка мiстить пропозицiю заявника про вiднесення винаходу (корисної моделi) до державної таємницi, то визначається Державний експерт з питань таємниць (далi - Державний експерт), до компетенцiї якого належить розгляд таких питань. Цьому експерту надсилаються матерiали заявки для прийняття рiшення щодо вiднесення винаходу (корисної моделi) до державної таємницi.

     Державний експерт надсилає своє рiшення разом з матерiалами заявки до Установи протягом мiсяця вiд дати одержання ним матерiалiв заявки.

     Строк, протягом якого може дiяти рiшення про вiднесення iнформацiї, викладеної у заявцi, до державної таємницi, встановлюється Державним експертом з урахуванням ступеня секретностi iнформацiї.

     Якщо Державний експерт прийняв рiшення про вiднесення заявленого винаходу (корисної моделi) до державної таємницi, вiн визначає коло осiб, якi можуть мати доступ до нього, i весь наступний розгляд заявки в Установi здiйснюється у режимi секретностi.

     Про рiшення Державного експерта Установа повiдомляє у мiсячний строк заявника. Якщо у заявцi не було пропозицiї заявника про вiднесення винаходу (корисної моделi) до державної таємницi, а Державний експерт вiднiс винахiд (корисну модель) до державної таємницi, то заявник, у разi незгоди, може подати до Установи мотивоване клопотання про розсекречування матерiалiв заявки чи оскаржити рiшення Державного експерта до суду.

     6. Розгляд заявки починається з дати її подання вiдповiдно до статтi 13 цього Закону.

     7. Пiсля подання заявки та за наявностi документа про сплату збору за її подання проводиться формальна експертиза заявки, пiд час якої:

     а) визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктiв, зазначених у частинi другiй статтi 6 цього Закону, i чи немає його серед об'єктiв, зазначених у частинi третiй статтi 6 цього Закону;

     б) заявка перевiряється на вiдповiднiсть вимогам статтi 12 цього Закону.

     Перше повiдомлення заявниковi щодо формальної експертизи, яким може бути повiдомлення про завершення формальної експертизи чи вимога про внесення змiн до матерiалiв заявки, повинно бути надiслане не пiзнiше 6 мiсяцiв вiд встановленої дати подання заявки.

     8. Якщо заявка не вiдповiдає вимогам частин другої i третьої статтi 6 цього Закону, то Установа надсилає заявнику рiшення про вiдмову у видачi патенту (декларацiйного патенту).

     Якщо заявка не вiдповiдає вимогам статтi 12 цього Закону або документ про сплату збору за подання заявки не надiйшов, то про це повiдомляється заявнику у письмовiй формi.

     При порушеннi вимоги єдиностi винаходу (корисної моделi) заявнику пропонується повiдомити, який винахiд (корисну модель) слiд розглядати, i у разi необхiдностi внести уточнення до заявки. При цьому iншi винаходи (кориснi моделi) можуть бути оформленi окремими заявками.

     Для внесення змiн до матерiалiв заявнику надається два мiсяцi вiд дати одержання ним повiдомлення закладу експертизи. Якщо за цей строк вимогу єдиностi не буде виконано, то заклад експертизи при проведеннi формальної експертизи бере до уваги винахiд (корисну модель), зазначений у формулi першим. Якщо за цей же строк не будуть усунутi iншi невiдповiдностi i заявник не подасть клопотання про його продовження, заявнику надсилається рiшення про вiдмову у видачi патенту.

     9. Якщо заявка на видачу патенту на винахiд вiдповiдає вимогам статтi 12 цього Закону, заявнику надсилається, за наявностi документа про сплату збору за подання заявки, повiдомлення про завершення формальної експертизи i про можливiсть проведення квалiфiкацiйної експертизи заявки.

     10. Якщо заявка на видачу декларацiйного патенту на винахiд вiдповiдає вимогам статтi 12 цього Закону, заклад експертизи, за наявностi документа про сплату вiдповiдного збору за подання заявки, розпочинає проведення експертизи заявки на локальну новизну.

     При позитивному результатi експертизи заявки на локальну новизну Установа надсилає заявнику рiшення про видачу декларацiйного патенту на винахiд. У протилежному випадку заявнику надсилається рiшення про вiдмову у видачi декларацiйного патенту.

     11. Якщо заявка на видачу декларацiйного патенту на корисну модель вiдповiдає вимогам статтi 12 цього Закону, за наявностi документа про сплату збору за подання заявки, заявнику надсилається рiшення про видачу декларацiйного патенту на корисну модель.

     12. По закiнченнi 18 мiсяцiв вiд дати подання заявки на видачу патенту на винахiд, а якщо заявлено прiоритет, то вiд дати її прiоритету, Установа публiкує у своєму офiцiйному бюлетенi визначенi нею вiдомостi про заявку за умови, що вона не вiдкликана, не вважається вiдкликаною або за нею не прийнято рiшення про вiдмову у видачi патенту.

     За клопотанням заявника Установа публiкує вiдомостi про заявку ранiше зазначеного строку.

     Пiсля публiкацiї вiдомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матерiалами заявки в установленому порядку.

     У разi виявлення в опублiкованих вiдомостях очевидних помилок заявник має право подати клопотання про їх виправлення.

     Вiдомостi про заявку на видачу декларацiйного патенту на винахiд (корисну модель) не публiкуються.

     Вiдомостi про заявки, щодо яких Державний експерт прийняв рiшення про вiднесення їх до державної таємницi, не публiкуються.

     13. За клопотанням будь-якої особи та за наявностi документа про сплату збору за проведення квалiфiкацiйної експертизи заявки на видачу патенту на винахiд проводиться зазначена експертиза, пiд час якої перевiряється вiдповiднiсть заявленого винаходу умовам патентоздатностi вiдповiдно до статтi 7 цього Закону.

     Заявник може подати зазначене клопотання протягом трьох рокiв вiд дати подання заявки. Якщо це клопотання не надiйде до Установи у встановлений строк, заявка вважається вiдкликаною.

     Iнша особа може подати зазначене клопотання пiсля публiкацiї вiдомостей про заявку на винахiд, але не пiзнiше трьох рокiв вiд дати подання заявки. При цьому вона не бере участi у вирiшеннi питань щодо заявки. Квалiфiкацiйна експертиза проводиться за умови сплати вiдповiдного збору. Експертний висновок за результатами квалiфiкацiйної експертизи надсилається цiй особi.

     14. Пiд час квалiфiкацiйної експертизи заявки на винахiд заклад експертизи має право зажадати вiд заявника додатковi матерiали, без яких проведення експертизи неможливе, а також запропонувати змiнити формулу винаходу.

     Заявник має право протягом мiсяця вiд дати одержання ним запиту закладу експертизи зажадати вiд нього копiї патентних матерiалiв, що протиставленi заявцi. Копiї таких матерiалiв надаються заявнику протягом мiсяця.

     Додатковi матерiали повиннi бути поданi заявником протягом 2 мiсяцiв вiд дати одержання ним запиту або копiй патентних матерiалiв, що протиставленi заявцi.

     Якщо заявник у встановлений строк не подасть матерiали на запит закладу експертизи або мотивоване клопотання щодо продовження цього строку, заявка вважається вiдкликаною.

     На додатковi матерiали в частинi, що виходить за межi розкритої у поданiй заявцi сутi винаходу, поширюється порядок, визначений частиною четвертою цiєї статтi.

     15. Якщо порушення вимоги єдиностi винаходу було встановлено на стадiї квалiфiкацiйної експертизи заявки, то експертиза проводиться у порядку, встановленому частиною восьмою цiєї статтi щодо вимоги єдиностi винаходу.

     16. Якщо за результатами квалiфiкацiйної експертизи заявки буде визначено, що винахiд, суть якого виражено у запропонованiй заявником формулi, вiдповiдає умовам патентоздатностi, заявнику надсилається рiшення про видачу патенту на винахiд. У протилежному випадку заявнику надсилається попереднє рiшення про вiдмову в його видачi.

     Протягом 2 мiсяцiв вiд дати одержання попереднього рiшення про вiдмову у видачi патенту заявник може внести змiни до матерiалiв заявки, подати додатковi матерiали, якi не виходять за межi розкритої в заявцi сутi винаходу.

     З урахуванням змiн i додаткових матерiалiв, поданих у зв'язку з одержанням заявником попереднього рiшення про вiдмову у видачi патенту, заклад експертизи готує остаточний висновок про вiдповiднiсть заявленого об'єкта вимогам патентоздатностi, i Установа приймає рiшення про видачу або про вiдмову у видачi патенту.

     Якщо протягом 2 мiсяцiв вiд дати одержання попереднього рiшення про вiдмову у видачi патенту на винахiд заявник не внiс змiни i не подав додатковi матерiали, Установа приймає рiшення про вiдмову у видачi патенту на винахiд.

     Рiшення про видачу або про вiдмову у видачi патенту на винахiд надсилається заявнику.

     17. Заявник має право ознайомитися з усiма матерiалами, зазначеними в запитi закладу експертизи або рiшеннi Установи. Копiї патентних матерiалiв, що їх зажадав заявник, надсилаються протягом мiсяця.

     18. Перше повiдомлення заявниковi щодо квалiфiкацiйної експертизи, яким може бути рiшення про видачу патенту, попереднє рiшення про вiдмову у видачi патенту чи вимога про необхiднiсть надання додаткових матерiалiв, без яких проведення експертизи неможливе, повинно бути надiслане не пiзнiше 18 мiсяцiв вiд дати початку проведення квалiфiкацiйної експертизи. Датою початку проведення квалiфiкацiйної експертизи вважається дата отримання закладом експертизи клопотання про її проведення, а якщо це клопотання було отримане до завершення формальної експертизи, то дата завершення формальної експертизи.

     19. Строки, передбаченi для заявникiв частинами восьмою, тринадцятою, чотирнадцятою i шiстнадцятою цiєї статтi, можуть бути продовженi в установленому порядку, але не бiльше нiж на 6 мiсяцiв. За подання клопотання про продовження строку сплачується збiр.

     20. Якщо заявник пропустив строк, передбачений частинами восьмою, тринадцятою, чотирнадцятою, шiстнадцятою цiєї статтi, вiн може подати до закладу експертизи клопотання про поновлення пропущеного строку протягом 12 мiсяцiв вiд дати завершення пропущеного строку. Якщо заявник пропустив цей строк з поважних причин, то такий строк може бути поновлено. За поновлення пропущених строкiв сплачується збiр".

     4. Статтю 22 викласти у такiй редакцiї:

     "Стаття 22. Реєстрацiя патенту

     1. На пiдставi рiшення про видачу патенту здiйснюється державна реєстрацiя патенту, для чого вносяться вiдповiднi вiдомостi до Реєстру. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються в установленому порядку.

     2. Державна реєстрацiя патенту (декларацiйного патенту) на винахiд та декларацiйного патенту на корисну модель здiйснюється за наявностi документа про сплату державного мита за його видачу. Цей документ має надiйти до закладу експертизи протягом 3 мiсяцiв вiд дати надходження до заявника рiшення про видачу патенту. Зазначений строк може бути продовжений, але не бiльше нiж на 6 мiсяцiв. За подання клопотання про продовження строку сплачується збiр.

     3. Пiсля внесення до Реєстру вiдомостей щодо патенту (декларацiйного патенту) на винахiд та декларацiйного патенту на корисну модель будь-яка особа має право ознайомитися з ними в установленому законодавством порядку.

     Ознайомлення з вiдомостями, внесеними до Реєстру, щодо патенту (декларацiйного патенту) на секретний винахiд та декларацiйного патенту на секретну корисну модель здiйснюється з дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю".

     4. Внесенi до Реєстру вiдомостi можуть бути виправленi i (або) уточненi за iнiцiативою власника патенту або Установи.

     До Реєстру за iнiцiативою власника патенту можуть бути внесенi змiни згiдно з установленим перелiком можливих змiн. За внесення до Реєстру змiн щодо патенту (декларацiйного патенту) на винахiд чи декларацiйного патенту на корисну модель сплачується збiр".

     5. У статтi 23:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Одночасно з державною реєстрацiєю патенту (декларацiйного патенту) на винахiд чи декларацiйного патенту на корисну модель Установа публiкує у своєму офiцiйному бюлетенi визначенi в установленому порядку вiдомостi про видачу патенту (декларацiйного патенту)";

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "3. Пiсля публiкацiї вiдомостей про видачу патенту (декларацiйного патенту) на винахiд або декларацiйного патенту на корисну модель будь-яка особа має право ознайомитися з матерiалами заявки в установленому порядку".

     6. Статтю 24 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 24. Оскарження рiшення стосовно заявки

     1. Заявник має право оскаржити будь-яке рiшення чи неприйняття рiшення Установою стосовно заявки до суду.

     2. Заявник може подати в установленому порядку до Апеляцiйної палати заперечення на будь-яке рiшення Установи стосовно заявки протягом 6 мiсяцiв вiд дати одержання ним рiшення Установи чи копiй патентних матерiалiв, надiсланих на його вимогу.

     3. За подання заявником до Апеляцiйної палати заперечення сплачується збiр.

     4. Заперечення заявника проти рiшення Установи розглядається Апеляцiйною палатою протягом 4 мiсяцiв вiд дати його надходження.

     За результатами розгляду заперечення Апеляцiйна палата приймає рiшення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.

     До затвердження рiшення Апеляцiйної палати, в мiсячний строк вiд дати його прийняття, керiвник Установи може внести протест на це рiшення, який має бути розглянутий протягом мiсяця. Рiшення Апеляцiйної палати, прийняте за протестом, є остаточним i може бути скасоване лише судом.

     5. Заявник може оскаржити затверджене Установою рiшення Апеляцiйної палати у судовому порядку протягом 6 мiсяцiв вiд дати одержання рiшення".

     7. У статтi 26:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "Власник декларацiйного патенту на винахiд або його правонаступник з метою замiни декларацiйного патенту на винахiд на патент на винахiд може подати клопотання про проведення квалiфiкацiйної експертизи заявки, за якою видано декларацiйний патент. Таке клопотання повинно надiйти до закладу експертизи не пiзнiше трьох рокiв вiд дати подання заявки, за якою видано декларацiйний патент. За подання клопотання сплачується збiр";

     частину другу виключити.

     8. Останнє речення частини третьої статтi 27 пiсля слова "зборiв" доповнити словами "та державного мита".

     9. У статтi 28:

     частину восьму викласти в такiй редакцiї:

     "8. Договiр про передачу права власностi на винахiд (корисну модель) i лiцензiйний договiр вважаються дiйсними, якщо вони укладенi у письмовiй формi i пiдписанi сторонами.

     Передача права власностi на винахiд (корисну модель) та надання лiцензiї на використання винаходу (корисної моделi) вважаються дiйсними для будь-якої iншої особи з дати публiкацiї вiдомостей про це в офiцiйному бюлетенi та внесення їх до Реєстру.

     За внесення зазначених вiдомостей до Реєстру та змiн до них за iнiцiативою сторiн договору сплачуються збори";

     в абзацi першому частини дев'ятої слова "на винахiд, декларацiйного патенту на винахiд" виключити.

     10. Статтю 33 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 33. Визнання патенту недiйсним

     1. Патент може бути визнано у судовому порядку недiйсним повнiстю або частково у разi:

     а) невiдповiдностi запатентованого винаходу (корисної моделi) умовам патентоздатностi, що визначенi статтею 7 цього Закону;

     б) наявностi у формулi винаходу (корисної моделi) ознак, яких не було у поданiй заявцi;

     в) порушення вимог частини другої статтi 37 цього Закону.

     2. З метою визнання декларацiйного патенту недiйсним будь-яка особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделi) на вiдповiднiсть умовам патентоздатностi. За подання клопотання сплачується збiр.

     3. При визнаннi патенту чи його частини недiйсними Установа повiдомляє про це у своєму офiцiйному бюлетенi.

     4. Патент або його частина, визнанi недiйсними, вважаються такими, що не набрали чинностi, вiд дати публiкацiї вiдомостей про видачу патенту".

     11. Статтю 36 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 36. Державне мито i збори

     Розмiр та порядок сплати державного мита за видачу патентiв на винаходи (кориснi моделi) визначаються законодавством.

     Розмiр передбачених цим Законом зборiв, строки i порядок їх сплати визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Кошти, одержанi вiд сплати державного мита за видачу патентiв, зараховуються до Державного бюджету України.

     Передбаченi цим Законом збори сплачуються на розрахунковi рахунки уповноважених Установою закладiв, що входять до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi i вiдповiдно до їх спецiалiзацiї виконують окремi завдання, що визначенi цим Законом.

     Надходження вiд передбачених цим Законом зборiв мають цiльове призначення i згiдно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функцiонування державної системи охорони iнтелектуальної власностi, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, iншими нормативно-правовими актами у сферi iнтелектуальної власностi".

     12. У роздiлi IX:

     у пунктi 1 слова "31 жовтня 1998 року, розглядаються Установою як заявки на видачу декларацiйних патентiв на винаходи" замiнити словами "набрання чинностi цим Законом, вважаються заявками на видачу декларацiйних патентiв на винаходи та розглядаються Установою без проведення експертизи на локальну новизну";

     в абзацi першому пункту 2 слова "31 жовтня 1998 року" замiнити словами "набрання чинностi цим Законом", слово "збору" замiнити словами "державного мита";

     доповнити роздiл пунктом 3 такого змiсту:

     "3. Чиннi патенти на кориснi моделi прирiвнюються щодо правового режиму, у тому числi i строку їх дiї, до декларацiйних патентiв на кориснi моделi".

     II. Внести до Закону України "Про охорону прав на промисловi зразки" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 7, ст. 34) такi змiни:

     1. У статтi 1:

     абзац другий викласти в такiй редакцiї:

     "Установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони iнтелектуальної власностi";

     доповнити статтю новими абзацами такого змiсту:

     "Апеляцiйна палата - колегiальний орган Установи для розгляду заперечень проти рiшень Установи щодо набуття прав на об'єкти iнтелектуальної власностi;

     заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад (пiдприємство, органiзацiя) для розгляду i проведення експертизи заявок;

     державна система правової охорони iнтелектуальної власностi - Установа i сукупнiсть експертних, наукових, освiтнiх, iнформацiйних та iнших вiдповiдної спецiалiзацiї державних закладiв, що входять до сфери управлiння Установи".

     2. Статтю 2 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 2. Повноваження Установи у сферi охорони прав на промисловi зразки

     1. Установа забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони прав на промисловi зразки, для чого:

     органiзовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рiшення щодо них;

     видає патенти на промисловi зразки, забезпечує їх державну реєстрацiю;

     забезпечує опублiкування офiцiйних вiдомостей про промисловi зразки;

     здiйснює мiжнародне спiвробiтництво у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi i представляє iнтереси України з питань охорони прав на промисловi зразки в мiжнародних органiзацiях вiдповiдно до чинного законодавства;

     приймає в установленому порядку нормативно-правовi акти у межах своїх повноважень;

     органiзовує iнформацiйну та видавничу дiяльнiсть у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     органiзовує науково-дослiднi роботи з удосконалення законодавства та органiзацiї дiяльностi у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     органiзовує роботу щодо перепiдготовки кадрiв державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi;

     доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, вiдповiдно до їх спецiалiзацiї, виконувати окремi завдання, що визначенi цим Законом, Положенням про Установу, iншими нормативно-правовими актами у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     виконує iншi функцiї вiдповiдно до Положення про неї, затвердженого в установленому порядку.

     2. Фiнансування дiяльностi Установи провадиться за рахунок коштiв Державного бюджету України".

     3. Статтю 14 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 14. Експертиза заявки

     1. Експертиза заявки проводиться закладом експертизи вiдповiдно до цього Закону i встановлених на його основi правил.

     Пiд час проведення експертизи заклад експертизи надсилає заявнику повiдомлення, запити та висновки. При цьому висновки закладу експертизи набувають статусу рiшення Установи пiсля їх затвердження Установою.

     2. Заявник має право з власної iнiцiативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому порядку в розглядi питань, що виникли пiд час проведення експертизи.

     3. Заявник має право з власної iнiцiативи вносити до заявки виправлення i уточнення. Цi виправлення i уточнення не враховуються, якщо вони надiйшли до закладу експертизи пiсля дати одержання заявником рiшення про видачу патенту або про вiдхилення заявки.

     За подання клопотання про внесення з iнiцiативи заявника виправлень i уточнень до заявки пiсля одержання ним рiшення про встановлення дати подання заявки сплачується збiр.

     4. Якщо заявником подано додатковi матерiали, то в процесi експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межi розкритої у поданiй заявцi сутi промислового зразка.

     Додатковi матерiали виходять за межi розкритої у поданiй заявцi сутi промислового зразка, якщо вони мiстять новi суттєвi ознаки.

     Додатковi матерiали в частинi, що виходять за межi розкритої у поданiй заявцi сутi промислового зразка, не беруться до уваги пiд час розгляду заявки i можуть бути оформленi заявником як самостiйна заявка.

     5. Пiсля встановлення дати подання заявки та за наявностi документа про сплату збору проводиться формальна експертиза заявки, пiд час якої:

     визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктiв, зазначених у пунктi 2 статтi 5 цього Закону;

     перевiряється заявка на вiдповiднiсть вимогам статтi 11 цього Закону;

     перевiряється документ про сплату збору за подання заявки на вiдповiднiсть встановленим вимогам.

     6. Якщо заявка не вiдповiдає вимогам статтi 11 цього Закону або документ про сплату збору за подання заявки - встановленим вимогам, про це повiдомляється заявнику.

     При порушеннi вимоги єдностi промислового зразка заявнику пропонується повiдомити, який промисловий зразок слiд розглядати, i у разi необхiдностi внести уточнення до заявки. При цьому iншi промисловi зразки можуть бути оформленi окремими заявками.

     Для внесення змiн до матерiалiв надається два мiсяцi вiд дати одержання заявником повiдомлення закладу експертизи. Якщо за цей строк вимогу єдностi не буде виконано, заклад експертизи проводить експертизу промислового зразка, зазначеного в описi першим. Якщо за цей же строк не будуть усунутi iншi невiдповiдностi i заявник не подасть мотивованого клопотання про його продовження, заявнику надсилається рiшення про вiдхилення заявки.

     7. Якщо заявка вiдповiдає вимогам статтi 11 цього Закону та документ про сплату збору за подання заявки оформлено правильно, заявнику надсилається рiшення про видачу патенту.

     8. Заявник має право ознайомитися з усiма матерiалами, зазначеними в запитi закладу експертизи або рiшеннi Установи. Копiї патентних матерiалiв, затребуваних заявником, надсилаються протягом мiсяця.

     9. Строки, передбаченi цiєю статтею, пропущенi заявником, можуть бути поновленi за наявностi поважних причин.

     Клопотання про поновлення строку має надiйти до закладу експертизи протягом шести мiсяцiв вiд дати закiнчення пропущеного строку".

     4. Статтю 16 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 16. Публiкацiї про видачу патенту

     1. На пiдставi рiшення про видачу патенту на промисловий зразок та за наявностi документа про сплату державного мита за видачу патенту Установа публiкує у своєму офiцiйному бюлетенi визначенi в установленому порядку вiдомостi про видачу патенту.

     Якщо протягом трьох мiсяцiв вiд дати надходження до заявника рiшення про видачу патенту документ про сплату державного мита за видачу патенту в розмiрi та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надiйшов, публiкацiя не провадиться, а заявка вважається вiдкликаною.

     2. Пiсля публiкацiї вiдомостей про видачу патенту будь-яка особа має право ознайомитися з матерiалами заявки в установленому порядку".

     5. Доповнити статтю 17 пунктом 3 такого змiсту:

     "3. Внесенi до Реєстру вiдомостi можуть бути виправленi i (або) уточненi за iнiцiативою власника патенту або Установи.

     До Реєстру за iнiцiативою власника патенту можуть бути внесенi змiни згiдно з установленим перелiком можливих змiн. За внесення до Реєстру змiн щодо патенту сплачується збiр".

     6. Статтю 19 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 19. Оскарження рiшення стосовно заявки

     Заявник може оскаржити в установленому порядку будь-яке рiшення Установи стосовно заявки до Апеляцiйної палати протягом трьох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення Установи чи копiй затребуваних патентних матерiалiв.

     Заперечення проти рiшення Установи стосовно заявки має бути розглянуто Апеляцiйною палатою протягом чотирьох мiсяцiв вiд дати його надходження в межах мотивiв, викладених у запереченнi.

     За результатами розгляду заперечення Апеляцiйна палата приймає рiшення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.

     До затвердження рiшення Апеляцiйної палати, в мiсячний строк вiд дати його прийняття, керiвник Установи може внести протест на це рiшення, який має бути розглянутий протягом мiсяця. Рiшення Апеляцiйної палати, прийняте за протестом, є остаточним i може бути скасоване лише судом.

     Заявник може оскаржити затверджене Установою рiшення Апеляцiйної палати у судовому порядку протягом шести мiсяцiв вiд дати одержання рiшення".

     7. Пункт 6 статтi 20 викласти в такiй редакцiї:

     "6. Договiр про передачу права власностi на промисловий зразок i лiцензiйний договiр вважаються дiйсними, якщо вони укладенi у письмовiй формi i пiдписанi сторонами.

     Передача права власностi на промисловий зразок та надання лiцензiї на використання промислового зразка вважаються дiйсними для будь-якої iншої особи з дати публiкацiї вiдомостей про це в офiцiйному бюлетенi та внесення їх до Реєстру. За внесення зазначених вiдомостей до Реєстру та змiн до них за iнiцiативою сторiн договору сплачуються збори".

     8. Статтю 25 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 25. Визнання патенту недiйсним

     1. Патент може бути визнано у судовому порядку недiйсним повнiстю або частково у разi:

     а) невiдповiдностi запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможностi, визначеним цим Законом;

     б) наявностi у сукупностi суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданiй заявцi;

     в) порушення вимог пункту 2 статтi 29 цього Закону.

     2. З метою визнання патенту недiйсним будь-яка особа може подати клопотання про проведення експертизи запатентованого промислового зразка на вiдповiднiсть умовам патентоспроможностi. За подання клопотання сплачується збiр.

     3. При визнаннi патенту чи його частини недiйсними Установа повiдомляє про це у своєму офiцiйному бюлетенi.

     4. Патент або його частина, визнанi недiйсними, вважаються такими, що не набрали чинностi, вiд дати публiкацiї вiдомостей про видачу патенту".

     9. Статтю 28 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 28. Державне мито i збори

     Розмiр та порядок сплати державного мита за видачу патентiв на промисловi зразки визначаються законодавством.

     Кошти, одержанi вiд сплати державного мита за видачу патентiв на промисловi зразки, зараховуються до Державного бюджету України.

     Розмiр передбачених цим Законом зборiв, строки i порядок їх сплати визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Передбаченi цим Законом збори сплачуються на розрахунковi рахунки уповноважених Установою закладiв, що входять до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi i вiдповiдно до їх спецiалiзацiї виконують окремi завдання, визначенi цим Законом.

     Надходження вiд передбачених цим Законом зборiв мають цiльове призначення i згiдно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функцiонування державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, iншими нормативно-правовими актами у сферi iнтелектуальної власностi".

     10. У текстi Закону слово "Вiдомство" замiнити словом "Установа" у вiдповiдних вiдмiнках.

     III. Внести до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 7, ст. 36; 1999 р., N 32, ст. 266) такi змiни:

     1. У статтi 1:

     абзац другий викласти в такiй редакцiї:

     "Установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони iнтелектуальної власностi";

     доповнити статтю абзацами такого змiсту:

     "Апеляцiйна палата - колегiальний орган Установи для розгляду заперечень проти рiшень Установи щодо набуття прав на об'єкти iнтелектуальної власностi;

     заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад (пiдприємство, органiзацiя) для розгляду i проведення експертизи заявок;

     державна система правової охорони iнтелектуальної власностi - Установа i сукупнiсть експертних, наукових, освiтнiх, iнформацiйних та iнших вiдповiдної спецiалiзацiї державних закладiв, що входять до сфери управлiння Установи".

     2. Статтю 2 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 2. Повноваження Установи у сферi охорони прав на знаки для товарiв i послуг

     1. Установа забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони прав на знаки для товарiв i послуг, для чого:

     органiзовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рiшення щодо них;

     видає свiдоцтва на знаки для товарiв i послуг, забезпечує їх державну реєстрацiю;

     забезпечує опублiкування офiцiйних вiдомостей про знаки для товарiв i послуг;

     здiйснює мiжнародне спiвробiтництво у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi i представляє iнтереси України з питань охорони прав на знаки для товарiв i послуг в мiжнародних органiзацiях вiдповiдно до чинного законодавства;

     приймає в установленому порядку нормативно-правовi акти у межах своїх повноважень;

     органiзовує iнформацiйну та видавничу дiяльнiсть у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     органiзовує науково-дослiднi роботи з удосконалення законодавства та органiзацiї дiяльностi у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     органiзовує роботу щодо перепiдготовки кадрiв державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi;

     доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, вiдповiдно до їх спецiалiзацiї виконувати окремi завдання, визначенi цим Законом, Положенням про Установу, iншими нормативно-правовими актами у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     виконує iншi функцiї вiдповiдно до Положення про неї, затвердженого в установленому порядку.

     2. Фiнансування дiяльностi Установи провадиться за рахунок коштiв Державного бюджету України".

     3. Статтю 10 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 10. Експертиза заявки

     1. Експертиза заявки проводиться закладом експертизи вiдповiдно до цього Закону i встановлених на його основi правил.

     Пiд час проведення експертизи заклад експертизи надсилає заявнику повiдомлення, запити та висновки. При цьому висновки закладу експертизи набувають статусу рiшення Установи пiсля їх затвердження Установою.

     2. Заявник має право з власної iнiцiативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому порядку в розглядi питань, що виникли пiд час проведення експертизи.

     3. Заявник має право з власної iнiцiативи вносити до заявки виправлення i уточнення. Виправлення та уточнення не враховуються, якщо вони надiйшли до закладу експертизи пiсля дати одержання заявником рiшення про реєстрацiю знака або про вiдхилення заявки.

     За подання клопотання про внесення з iнiцiативи заявника виправлень i уточнень до заявки пiсля одержання ним рiшення про встановлення дати подання заявки сплачується збiр.

     4. Якщо заявником подано додатковi матерiали, то в процесi експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межi розкритої у поданiй заявцi сутi позначення та перелiку зазначених у заявцi товарiв i послуг.

     Додатковi матерiали виходять за межi розкритої у поданiй заявцi сутi позначення, якщо вони мiстять ознаки, якi слiд включити до позначення, що заявляється як знак.

     Додатковi матерiали в частинi, що виходить за межi розкритої у поданiй заявцi сутi позначення або доповнює перелiк зазначених у заявцi товарiв i послуг, не враховуються пiд час розгляду заявки i можуть бути оформленi заявником як самостiйна заявка.

     5. Пiсля встановлення дати подання заявки та за наявностi документа про сплату збору за подання заявки проводиться формальна експертиза заявки, пiд час якої:

     заявка перевiряється на вiдповiднiсть вимогам статтi 7 цього Закону;

     документ про сплату збору за подання заявки перевiряється на вiдповiднiсть встановленим вимогам.

     6. Якщо заявка не вiдповiдає вимогам статтi 7 цього Закону або документ про сплату збору за подання заявки - встановленим вимогам, про це повiдомляється заявнику.

     Для внесення змiн до матерiалiв надається два мiсяцi вiд дати одержання заявником повiдомлення. Якщо за цей строк невiдповiдностi не будуть усунутi i заявник не подасть мотивованого клопотання про його продовження, заявнику надсилається рiшення про вiдхилення заявки.

     7. Якщо заявка вiдповiдає вимогам статтi 7 цього Закону i документ про сплату збору за подання заявки оформлено правильно, заклад експертизи проводить квалiфiкацiйну експертизу заявки, пiд час якої перевiряється вiдповiднiсть заявленого позначення умовам надання правової охорони.

     8. Пiд час квалiфiкацiйної експертизи заявки заклад експертизи має право зажадати вiд заявника додатковi матерiали, без яких проведення експертизи неможливе.

     Заявник має право протягом мiсяця вiд дати одержання ним запиту закладу експертизи затребувати у нього копiї матерiалiв, що протиставленi заявцi.

     Додатковi матерiали мають бути поданi заявником протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання ним запиту або копiй матерiалiв, що протиставленi заявцi.

     Якщо заявник у встановлений строк не подасть матерiали на запит закладу експертизи або мотивоване клопотання про продовження цього строку, заявка вважається вiдкликаною.

     9. На додатковi матерiали в частинi, що виходить за межi розкритої у поданiй заявцi сутi позначення, поширюється порядок, визначений пунктом 4 цiєї статтi.

     10. Якщо за результатами квалiфiкацiйної експертизи заявки буде визначено, що позначення вiдповiдає умовам надання правової охорони, заявнику надсилається рiшення про реєстрацiю знака.

     У противному разi заявнику надсилається рiшення про вiдхилення заявки.

     11. Заявник має право ознайомитися з усiма матерiалами, зазначеними в запитi закладу експертизи або рiшеннi Установи. Копiї матерiалiв, що затребував заявник, надсилаються протягом мiсяця.

     12. Строки, передбаченi цiєю статтею (крiм визначених пунктом 8), пропущенi заявником, можуть бути поновленi в установленому порядку за наявностi поважних причин.

     Клопотання про поновлення строку має надiйти до закладу експертизи протягом шести мiсяцiв вiд дати закiнчення пропущеного строку. За поновлення пропущених строкiв сплачується збiр".

     4. Статтю 12 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 12. Публiкацiя про видачу свiдоцтва

     1. На пiдставi рiшення про реєстрацiю знака та за наявностi документа про сплату державного мита за видачу свiдоцтва здiйснюється публiкацiя в офiцiйному бюлетенi вiдомостей про видачу свiдоцтва, визначених в установленому порядку.

     Якщо протягом трьох мiсяцiв вiд дати надходження до заявника рiшення про видачу свiдоцтва документ про сплату державного мита за видачу свiдоцтва в розмiрi та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надiйшов, публiкацiя не провадиться, а заявка вважається вiдкликаною.

     2. Пiсля публiкацiї вiдомостей про видачу свiдоцтва будь-яка особа має право ознайомитися з матерiалами заявки в установленому порядку".

     5. Доповнити статтю 13 пунктом 3 такого змiсту:

     "3. Внесенi до Реєстру вiдомостi можуть бути виправленi i (або) уточненi за iнiцiативою власника свiдоцтва або Установи.

     До Реєстру за iнiцiативою власника свiдоцтва можуть бути внесенi змiни згiдно з установленим перелiком можливих змiн. За внесення до Реєстру змiн щодо свiдоцтва сплачується збiр".

     6. Статтю 15 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 15. Оскарження рiшення стосовно заявки

     Заявник може оскаржити в установленому порядку будь-яке рiшення Установи стосовно заявки до Апеляцiйної палати протягом трьох мiсяцiв вiд дати одержання рiшення Установи чи копiй затребуваних матерiалiв.

     Заперечення проти рiшення Установи стосовно заявки має бути розглянуто Апеляцiйною палатою протягом чотирьох мiсяцiв вiд дати його надходження в межах мотивiв, викладених у запереченнi.

     За результатами розгляду заперечення Апеляцiйна палата приймає рiшення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.

     До затвердження рiшення Апеляцiйної палати, в мiсячний строк вiд дати його прийняття, керiвник Установи може внести протест на це рiшення, який має бути розглянутий протягом мiсяця. Рiшення Апеляцiйної палати, прийняте за протестом, є остаточним i може бути скасоване лише судом.

     Заявник може оскаржити затверджене Установою рiшення Апеляцiйної палати у судовому порядку протягом шести мiсяцiв вiд дати одержання рiшення".

     7. У статтi 16:

     пункт 1 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Права, що випливають iз свiдоцтва, дiють вiд дати подання заявки. Строк дiї свiдоцтва продовжується за умови сплати вiдповiдного збору";

     пункт 6 викласти в такiй редакцiї:

     "6. Договiр про передачу права власностi на знак i лiцензiйний договiр вважаються дiйсними, якщо вони укладенi у письмовiй формi i пiдписанi сторонами.

     Передача права власностi на знак та надання лiцензiї на використання знака вважаються дiйсними для будь-якої iншої особи з дати публiкацiї вiдомостей про це в офiцiйному бюлетенi та внесення їх до Реєстру. За внесення зазначених вiдомостей до Реєстру та змiн до них за iнiцiативою сторiн договору сплачуються збори".

     8. Статтю 19 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 19. Визнання свiдоцтва недiйсним

     1. Свiдоцтво може бути визнано у судовому порядку недiйсним повнiстю або частково у разi:

     а) невiдповiдностi зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;

     б) наявностi у свiдоцтвi елементiв зображення знака та перелiку товарiв i послуг, яких не було у поданiй заявцi.

     2. При визнаннi свiдоцтва чи його частини недiйсними Установа повiдомляє про це у своєму офiцiйному бюлетенi.

     3. Свiдоцтво або його частина, визнанi недiйсними, вважаються такими, що не набрали чинностi вiд дати подання заявки".

     9. Статтю 23 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 23. Державне мито i збори

     Розмiр та порядок сплати державного мита за видачу свiдоцтв на знаки для товарiв i послуг визначаються законодавством.

     Кошти, одержанi вiд сплати державного мита за видачу свiдоцтв на знаки для товарiв i послуг, зараховуються до Державного бюджету України.

     Розмiр передбачених цим Законом зборiв, строки i порядок їх сплати визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Передбаченi цим Законом збори сплачуються на розрахунковi рахунки уповноважених Установою закладiв, що входять до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi i вiдповiдно до їх спецiалiзацiї виконують окремi завдання, що визначенi цим Законом.

     Надходження вiд передбачених цим Законом зборiв мають цiльове призначення i згiдно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функцiонування державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, iншими нормативно-правовими актами у сферi iнтелектуальної власностi".

     10. У текстi Закону слово "Вiдомство" замiнити словом "Установа" у вiдповiдних вiдмiнках.

     IV. Внести до Закону України "Про охорону прав на топографiї iнтегральних мiкросхем" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 8, ст. 28; 1999 р., N 34, ст. 274) такi змiни:

     1. У статтi 1:

     абзац другий викласти в такiй редакцiї:

     "Установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони iнтелектуальної власностi";

     абзац третiй викласти в такiй редакцiї:

     "Апеляцiйна палата - колегiальний орган Установи для розгляду заперечень проти рiшень Установи щодо набуття прав на об'єкти iнтелектуальної власностi";

     доповнити статтю абзацами такого змiсту:

     "державна система правової охорони iнтелектуальної власностi - Установа i сукупнiсть експертних, наукових, освiтнiх, iнформацiйних та iнших вiдповiдної спецiалiзацiї державних закладiв, що входять до сфери управлiння Установи;

     заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад (пiдприємство, органiзацiя) для розгляду i проведення експертизи заявок".

     2. Статтю 2 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 2. Повноваження Установи у сферi охорони прав на топографiї IМС

     1. Установа забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони прав на топографiї IМС, для чого:

     органiзовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рiшення щодо них;

     видає свiдоцтва на топографiї IМС, здiйснює їх державну реєстрацiю;

     забезпечує опублiкування офiцiйних вiдомостей про зареєстровану топографiю IМС;

     здiйснює мiжнародне спiвробiтництво у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi i представляє iнтереси України з питань охорони прав на топографiї IМС у мiжнародних органiзацiях вiдповiдно до чинного законодавства;

     приймає в установленому порядку нормативно-правовi акти у межах своїх повноважень;

     органiзовує iнформацiйну та видавничу дiяльнiсть у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     органiзовує науково-дослiднi роботи з удосконалення законодавства та органiзацiї дiяльностi у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     органiзовує роботу щодо перепiдготовки кадрiв державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi;

     доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, вiдповiдно до їх спецiалiзацiї виконувати окремi завдання, визначенi цим Законом, Положенням про Установу, iншими нормативно-правовими актами у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     виконує iншi функцiї вiдповiдно до Положення про неї, затвердженого в установленому порядку.

     2. Фiнансування дiяльностi Установи провадиться за рахунок коштiв Державного бюджету України".

     3. В абзацi другому пункту 3 статтi 4 слово "збiр" замiнити словами "державне мито".

     4. Статтю 11 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 11. Експертиза заявки на реєстрацiю топографiї IМС

     1. Експертиза заявки проводиться закладом експертизи вiдповiдно до цього Закону i встановлених на його основi правил.

     Пiд час проведення експертизи заклад експертизи надсилає заявнику повiдомлення, запити та висновки. При цьому висновки закладу експертизи набувають статусу рiшення Установи пiсля їх затвердження Установою.

     2. Пiсля встановлення дати подання заявки та за наявностi документа про сплату державного мита за реєстрацiю топографiї IМС заклад експертизи в тримiсячний строк проводить експертизу заявки за формальними ознаками, пiд час якої:

     визначається належнiсть об'єкта, що заявляється, до об'єктiв, зазначених у пунктi 2 статтi 4 цього Закону;

     заявка перевiряється на вiдповiднiсть вимогам статтi 9 цього Закону;

     документ про сплату державного мита за реєстрацiю топографiї IМС перевiряється на вiдповiднiсть установленим вимогам.

     Якщо в результатi експертизи за формальними ознаками встановлено, що:

     об'єкт, який заявляється, не належить до об'єктiв, зазначених у пунктi 2 статтi 4 цього Закону;

     заявка вiдповiдає вимогам статтi 9 цього Закону;

     документ про сплату державного мита за реєстрацiю топографiї IМС вiдповiдає встановленим вимогам, то Установа приймає рiшення про реєстрацiю заявленої топографiї IМС, про що повiдомляється заявнику.

     3. Якщо заявка не вiдповiдає вимогам статтi 9 цього Закону або документ про сплату державного мита - встановленим вимогам, то про це повiдомляється заявнику.

     Для внесення змiн до матерiалiв заявки надається три мiсяцi вiд дати вiдправлення заявнику повiдомлення. Якщо за цей строк не будуть усунутi невiдповiдностi i заявник не подасть мотивованого клопотання про його продовження, заявнику надсилається рiшення про вiдмову в реєстрацiї.

     У разi вчасного одержання закладом експертизи виправлених (змiнених) матерiалiв строк проведення експертизи заявки за формальними ознаками продовжується на три мiсяцi вiд дати одержання закладом експертизи цих матерiалiв.

     4. Якщо пiд час проведення експертизи заявки за формальними ознаками буде встановлено, що заявлений об'єкт не належить до об'єктiв, що охороняються, заклад експертизи повiдомляє про це заявника, заявка при цьому вважається вiдхиленою.

     5. При вiдмовi в реєстрацiї топографiї IМС (вiдхиленнi заявки) наданi заявником матерiали, що iдентифiкують топографiю IМС, i зразки IМС, що включають дану топографiю, зберiгаються протягом року вiд дати винесення рiшення про вiдмову в реєстрацiї. Пiсля цього строку на вимогу заявника цi матерiали повертаються заявнику, а при вiдсутностi такої вимоги вони знищуються.

     6. У разi перегляду умов угоди щодо складу авторiв за спiльним клопотанням осiб, якi фактично є авторами даної топографiї, але в заявцi авторами не зазначенi, до вiдповiдних документiв у встановленому порядку вносяться змiни".

     5. У статтi 15:

     частину першу пiсля слова "оскаржити" доповнити словами "в установленому порядку";

     пiсля частини другої доповнити новими частинами такого змiсту:

     "За результатами розгляду заперечення Апеляцiйна палата приймає рiшення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.

     До затвердження рiшення Апеляцiйної палати, в мiсячний строк вiд дати його прийняття, керiвник Установи може внести протест на це рiшення, який має бути розглянутий протягом мiсяця. Рiшення Апеляцiйної палати, прийняте за протестом, є остаточним i може бути скасоване лише судом".

     У зв'язку з цим частини третю i четверту вважати вiдповiдно частинами п'ятою i шостою.

     6. Пункт 5 статтi 16 викласти в такiй редакцiї:

     "5. Договiр про передачу права власностi на топографiю IМС i лiцензiйний договiр вважаються дiйсними, якщо вони укладенi у письмовiй формi i пiдписанi сторонами.

     Передача права власностi на топографiю IМС та надання лiцензiї на використання топографiї IМС вважаються дiйсними для будь-якої iншої особи з дати публiкацiї вiдомостей про це в офiцiйному бюлетенi та внесення їх до Реєстру. За внесення зазначених вiдомостей до Реєстру та змiн до них за iнiцiативою сторiн договору сплачуються збори".

     7. Статтю 20 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 20. Визнання реєстрацiї топографiї IМС недiйсною

     1. Реєстрацiя топографiї IМС може бути визнана у судовому порядку недiйсною у разi:

     а) невiдповiдностi зареєстрованої топографiї IМС умовам охороноздатностi, визначеним статтею 5 цього Закону;

     б) порушення вимог пункту 2 статтi 24 цього Закону.

     2. З метою визнання реєстрацiї топографiї IМС недiйсною будь-яка особа може подати клопотання про проведення експертизи зареєстрованої топографiї IМС на вiдповiднiсть умовам охороноздатностi. За подання клопотання сплачується збiр.

     3. При визнаннi реєстрацiї топографiї IМС недiйсною Установа повiдомляє про це у своєму офiцiйному бюлетенi.

     4. Реєстрацiя топографiї IМС, визнана недiйсною, вважається такою, що не набрала чинностi, вiд дати реєстрацiї топографiї IМС".

     8. Статтю 23 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 23. Державне мито i збори

     Розмiр та порядок сплати державного мита за реєстрацiю топографiй IМС визначаються законодавством.

     Кошти, одержанi вiд сплати державного мита за реєстрацiю топографiй IМС, зараховуються до Державного бюджету України.

     Розмiр передбачених цим Законом зборiв, строки i порядок їх сплати визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Передбаченi цим Законом збори сплачуються на розрахунковi рахунки уповноважених Установою закладiв, що входять до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi i вiдповiдно до їх спецiалiзацiї виконують окремi завдання, що визначенi цим Законом.

     Надходження вiд передбачених цим Законом зборiв мають цiльове призначення i згiдно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функцiонування державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, iншими нормативно-правовими актами у сферi iнтелектуальної власностi".

     9. У текстi Закону слово "Вiдомство" замiнити словом "Установа" у вiдповiдних вiдмiнках.

     V. Внести до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 32, ст. 267) такi змiни:

     1. У статтi 1:

     абзац другий викласти в такiй редакцiї:

     "Установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони iнтелектуальної власностi";

     абзац третiй викласти в такiй редакцiї:

     "Апеляцiйна палата - колегiальний орган Установи для розгляду заперечень проти рiшень Установи щодо набуття прав на об'єкти iнтелектуальної власностi";

     доповнити статтю абзацами такого змiсту:

     "заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад (пiдприємство, органiзацiя) для розгляду i проведення експертизи заявок;

     державна система правової охорони iнтелектуальної власностi - Установа i сукупнiсть експертних, наукових, освiтнiх, iнформацiйних та iнших вiдповiдної спецiалiзацiї державних закладiв, що входять до сфери управлiння Установи".

     2. Статтю 3 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 3. Повноваження Установи у сферi охорони прав на зазначення походження товарiв

     1. Установа забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi охорони прав на зазначення походження товарiв, для чого:

     органiзовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рiшення щодо них;

     видає свiдоцтва, здiйснює державну реєстрацiю зазначень походження товарiв та/або права на їх використання;

     забезпечує опублiкування офiцiйних вiдомостей про зазначення походження товарiв;

     здiйснює мiжнародне спiвробiтництво у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi i представляє iнтереси України з питань охорони прав на зазначення походження товарiв у мiжнародних органiзацiях вiдповiдно до чинного законодавства;

     приймає в установленому порядку нормативно-правовi акти у межах своїх повноважень;

     органiзовує iнформацiйну та видавничу дiяльнiсть у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     органiзовує науково-дослiднi роботи з удосконалення законодавства та органiзацiї дiяльностi у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     органiзовує роботу щодо перепiдготовки кадрiв державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi;

     доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, вiдповiдно до їх спецiалiзацiї виконувати окремi завдання, визначенi цим Законом, Положенням про Установу, iншими нормативно-правовими актами у сферi правової охорони iнтелектуальної власностi;

     виконує iншi функцiї вiдповiдно до Положення про неї, затвердженого в установленому порядку.

     2. Фiнансування дiяльностi Установи провадиться за рахунок коштiв Державного бюджету України".

     3. Статтю 11 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 11. Експертиза заявки

     1. Експертиза заявки проводиться закладом експертизи вiдповiдно до цього Закону i встановлених на його основi правил.

     Пiд час проведення експертизи заклад експертизи надсилає заявнику повiдомлення, запити та висновки. При цьому висновки закладу експертизи набувають статусу рiшення Установи пiсля їх затвердження Установою.

     2. Заявник має право особисто або через свого представника брати участь у встановленому порядку в розглядi питань, що виникають пiд час проведення експертизи.

     3. Пiд час проведення експертизи за iнiцiативою заявника до заявки можуть бути внесенi виправлення очевидних помилок i уточнення опису основних характеристик товару або меж географiчного мiсця походження товару.

     4. Експертиза заявки на реєстрацiю квалiфiкованого зазначення походження товару та/або права на використання вже зареєстрованого квалiфiкованого зазначення походження товару встановлює вiдповiднiсть наведених у заявцi даних положенням статей 7, 8 i 9 цього Закону.

     5. У ходi експертизи заявки на реєстрацiю квалiфiкованого зазначення походження товару здiйснюється перевiрка цього зазначення стосовно видових назв, внесених до Перелiку видових назв товарiв.

     Перелiк видових назв товарiв формується Установою на пiдставi Положення про Перелiк видових назв товарiв, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Якщо заявлена на реєстрацiю назва мiсця походження товару або заявлене на реєстрацiю географiчне зазначення походження товару мiститься у Перелiку видових назв товарiв, то заявнику надсилається рiшення про вiдмову в реєстрацiї.

     6. Пiд час проведення експертизи заклад експертизи має право зажадати вiд заявника додатковi матерiали, без яких проведення експертизи неможливе.

     Додатковi матерiали на запит експертизи мають бути наданi протягом трьох мiсяцiв вiд дати отримання запиту. Протягом зазначеного строку заявник може подати заяву про продовження строку для вiдповiдi або поновлення пропущеного з поважних причин строку вiдповiдi на запит. За подання заяви про продовження строку та за поновлення пропущеного строку сплачується збiр.

     Якщо заявник порушив встановлений строк або залишив запит без вiдповiдi, заявка вважається вiдкликаною.

     7. Якщо за результатами експертизи визначено, що заявлене позначення не вiдповiдає умовам надання правової охорони назви мiсця походження товару чи географiчного зазначення походження товару або заявнику не може бути надано право на використання ранiше зареєстрованої назви мiсця походження товару чи ранiше зареєстрованого географiчного зазначення походження товару, то Установа приймає рiшення про вiдмову в реєстрацiї.

     Рiшення про вiдмову в реєстрацiї надсилається заявниковi.

     8. Якщо за результатами експертизи визначено, що заявка вiдповiдає вимогам, передбаченим статтями 7, 8 i 9 цього Закону, вiдомостi про заявку публiкуються в офiцiйному бюлетенi Установи.

     Публiкацiя повинна мiстити:

     вiдомостi про заявника (заявникiв);

     назву товару, яка мiстить заявлену на реєстрацiю назву мiсця походження товару чи географiчне зазначення походження товару;

     межi географiчного мiсця, з яким пов'язуються особливi властивостi, певнi якостi або iншi характеристики товару;

     опис основних особливих властивостей, певних якостей, репутацiї або iнших характеристик товару;

     умови використання квалiфiкованого зазначення походження товару на етикетцi та при маркуваннi товару.

     Публiкацiя може мiстити й iншi вiдомостi, визначенi в установленому порядку.

     9. Пiсля опублiкування офiцiйних вiдомостей про заявку на реєстрацiю квалiфiкованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого квалiфiкованого зазначення походження товару будь-яка особа має право ознайомитися в установленому порядку з матерiалами заявки.

     10. Протягом шести мiсяцiв вiд дати опублiкування офiцiйних вiдомостей про заявку будь-яка особа може подати до Установи заперечення проти реєстрацiї заявленої назви мiсця походження товару або заявленого географiчного зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого вiдповiдного квалiфiкованого зазначення походження товару.

     За подання заперечення сплачується збiр. Якщо збiр не сплачено, заперечення вважається неподаним.

     11. Копiя поданого заперечення та вiдомостi про особу, яка подала це заперечення, надсилаються заявнику. Заявник протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання копiї заперечення повинен надiслати Установi обгрунтовану вiдповiдь на заперечення або подати заяву про продовження встановленого строку для вiдповiдi. За подання заяви про продовження строку сплачується збiр. Якщо збiр не сплачено, строк для надання вiдповiдi не продовжується.

     Якщо у встановлений строк вiдповiдь заявника на заперечення до Установи не надiйшла, заперечення розглядається у встановленому порядку на пiдставi наявних матерiалiв.

     12. Заперечення та вiдповiдь на нього розглядаються закладом експертизи протягом двох мiсяцiв вiд дня завершення строку, встановленого для вiдповiдi.

     Заявник та особа, яка подала заперечення, мають право брати участь у його розглядi.

     13. Про результати розгляду заперечення надсилається повiдомлення особi, яка подала це заперечення.

     14. У разi вiдсутностi заперечень або визнання їх необгрунтованими Установа приймає рiшення про реєстрацiю даного квалiфiкованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого даного квалiфiкованого зазначення походження товару та повiдомляє про це заявника.

     Якщо розглянутi заперечення визнано слушними, Установа приймає рiшення про вiдмову в реєстрацiї, про що повiдомляє заявника.

     Рiшення про вiдмову в реєстрацiї публiкується в офiцiйному бюлетенi Установи.

     15. Заявник має право ознайомитися з усiма матерiалами, зазначеними в запитi закладу експертизи або рiшеннi Установи. Копiї матерiалiв надсилаються заявнику протягом мiсяця з дня надходження запиту".

     4. У статтi 13:

     у частинi третiй останнє речення виключити та доповнити частину абзацами такого змiсту:

     "За результатами розгляду заперечення Апеляцiйна палата приймає рiшення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.

     До затвердження рiшення Апеляцiйної палати, в мiсячний строк вiд дати його прийняття, керiвник Установи може внести протест на це рiшення, який має бути розглянутий протягом мiсяця. Рiшення Апеляцiйної палати, прийняте за протестом, є остаточним i може бути скасоване лише судом".

     5. У статтi 15:

     у частинi першiй слова "встановленого збору" замiнити словами "державного мита в розмiрi та порядку, визначених законодавством";

     у частинi другiй слова "встановлюються Вiдомством" замiнити словами "визначаються в установленому порядку".

     6. У статтi 22:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Визнання реєстрацiї та вiдповiдного свiдоцтва недiйсними провадиться у судовому порядку";

     у частинi третiй слова "Апеляцiйної палати або" виключити.

     7. Доповнити Закон статтею 26 в такiй редакцiї:

     "Стаття 26. Державне мито i збори

     Розмiр та порядок сплати державного мита за видачу свiдоцтв визначаються законодавством.

     Кошти, одержанi вiд сплати державного мита за видачу свiдоцтв, зараховуються до Державного бюджету України.

     Розмiр передбачених цим Законом зборiв, строки i порядок їх сплати визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Передбаченi цим Законом збори сплачуються на розрахунковi рахунки уповноважених Установою закладiв, що входять до державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi i вiдповiдно до їх спецiалiзацiї виконують окремi завдання, що визначенi цим Законом.

     Надходження вiд передбачених цим Законом зборiв мають цiльове призначення i згiдно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функцiонування державної системи правової охорони iнтелектуальної власностi, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, iншими нормативно-правовими актами у сферi iнтелектуальної власностi".

     8. У текстi Закону слово "Вiдомство" замiнити словом "Установа" у вiдповiдних вiдмiнках.

ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ
21 грудня 2000 року
N 2188-III

Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.