ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України з питань мiграцiї

     З метою вдосконалення правових засад реалiзацiї державної мiграцiйної полiтики, забезпечення умов для реалiзацiї прав мiгрантiв, активiзацiї двостороннiх контактiв у всiх сферах мiжнародних вiдносин, посилення юридичної вiдповiдальностi як iноземцiв, так i громадян України за порушення мiграцiйного законодавства Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1. У Кодексi України про адмiнiстративнi правопорушення (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

     1) у статтi 203:

     у частинi першiй:

     абзац перший пiсля слiв "вiдповiдного термiну перебування" доповнити словами "неприбуття без поважних причин до визначеного мiсця навчання або працевлаштування пiсля в'їзду в Україну у визначений строк";

     в абзацi другому слова "вiд двадцяти до сорока неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян" замiнити словами "вiд тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян";

     в абзацi другому частини другої слова "накладення штрафу вiд двадцяти до сорока неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян" замiнити словами "попередження або накладення штрафу вiд тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян";

     2) у статтi 2041:

     в абзацi другому частини першої слова "вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян" замiнити словами "вiд ста до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян", а слова "або виправнi роботи на строк до одного мiсяця з вiдрахуванням двадцяти вiдсоткiв заробiтку" виключити;

     в абзацi другому частини другої слова "вiд ста до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян" замiнити словами "вiд двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян", а слова "або виправнi роботи на строк до двох мiсяцiв з вiдрахуванням двадцяти вiдсоткiв заробiтку, або адмiнiстративний арешт на строк до п'ятнадцяти дiб" виключити;

     3) в абзацi другому статтi 206 слова "вiд шiстдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян" замiнити словами "вiд трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян";

     4) у статтi 2061:

     в абзацi другому частини першої слова "вiд сорока до сiмдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян" замiнити словами "вiд ста до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян".

     2. Статтю 332 Кримiнального кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131) викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 332. Незаконне переправлення осiб через державний кордон України

     1. Незаконне переправлення осiб через державний кордон України, органiзацiя незаконного переправлення осiб через державний кордон України, керiвництво такими дiями або сприяння їх вчиненню порадами, вказiвками, наданням засобiв або усуненням перешкод -

     караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв з конфiскацiєю транспортних засобiв або iнших засобiв вчинення злочину.

     2. Тi самi дiї, вчиненi способом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України, чи вчиненi щодо кiлькох осiб, або повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або службовою особою з використанням службового становища, -

     караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до семи рокiв з конфiскацiєю транспортних засобiв або iнших засобiв вчинення злочину, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, або без такої.

     3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою або вчиненi з корисливих мотивiв, -

     караються позбавленням волi на строк вiд семи до дев'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, з конфiскацiєю транспортних засобiв або iнших засобiв вчинення злочину та з конфiскацiєю майна".

     3. У Законi України "Про правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 23, ст. 161; 2000 р., N 38, ст. 318; 2001 р., N 13, ст. 66; 2002 р., N 46, ст. 347; 2003 р., N 16, ст. 117, N 27, ст. 209; 2004 р., N 11, ст. 143; 2005 р., N 35 - 36, ст. 446; 2007 р., N 33, ст. 442; 2009 р., N 38, ст. 535; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 4 листопада 2010 року N 2677-VI):

     1) статтю 4 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 4. Надання притулку

     Вiдповiдно до Конституцiї України та в порядку, встановленому законом, iноземцям та особам без громадянства може надаватися притулок в Українi";

     2) статтю 25 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 25. В'їзд в Україну

     Iноземцi та особи без громадянства можуть в'їжджати в Україну за дiйсними паспортними документами. При цьому iноземцi та особи без громадянства повиннi одержати у встановленому порядку в'їзну вiзу, якщо iнше не передбачено законодавством України.

     В'їзд в Україну iноземцю та особi без громадянства не дозволяється:

     в iнтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку;

     якщо це необхiдно для захисту прав i законних iнтересiв громадян України та iнших осiб, якi проживають в Українi, охорони здоров'я, а також забезпечення екологiчної безпеки та охорони довкiлля;

     якщо при порушеннi клопотання про в'їзд або при в'їздi в Україну вiн подав про себе завiдомо неправдивi вiдомостi або пiдробленi чи зiпсованi документи, а також якщо його документи не вiдповiдають встановленому зразку або належать iншiй особi;

     якщо при в'їздi на територiю України вiн не подав дiйсний паспортний документ, вiзу або iншi документи, необхiднi для в'їзду в Україну вiдповiдно до чинного законодавства;

     якщо вiн у пунктi пропуску через державний кордон України порушив умови та порядок перетинання державного кордону України, митнi правила, санiтарнi норми чи правила або не виконав законнi розпорядження чи вимоги посадових осiб Державної прикордонної служби України, митних та iнших органiв, що здiйснюють контроль на державному кордонi України;

     якщо встановлено факти порушення ним законодавства України пiд час попереднього перебування в Українi;

     якщо є обґрунтованi пiдстави вважати, що вiн має iншi, нiж заявленi ним при порушеннi клопотання про в'їзд або при в'їздi в Україну, пiдстави та мету в'їзду або не надав пiдтвердження щодо пiдстав та мети в'їзду;

     якщо є обґрунтованi пiдстави вважати, що вiн є носiєм iнфекцiйної чи iншої хвороби, включеної до перелiку, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я, або прибув iз країни з особливо складною епiдемiологiчною ситуацiєю;

     якщо вiн в'їжджає в Україну з метою транзитного проїзду, але не має належним чином оформлених документiв для в'їзду до країни призначення або наступних за Україною транзитних країн, а також оплачених квиткiв з України до зазначених країн;

     якщо є факти невиконання ним фiнансових зобов'язань перед Україною, включаючи пов'язанi з попереднiм видворенням, у тому числi пiсля закiнчення термiну заборони подальшого в'їзду в Україну у зв'язку з видворенням, а також грошових стягнень;

     якщо вiн не має достатнього фiнансового забезпечення на перiод запланованого перебування i для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави, або у разi неможливостi отримати достатнє фiнансове забезпечення законним способом на територiї України для громадянина держави, включеної до перелiку держав, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України, та особи без громадянства, яка постiйно проживає у державi, включенiй до такого перелiку. Порядок пiдтвердження достатнього фiнансового забезпечення для перебування в Українi, транзитного проїзду через територiю України та виїзду за її межi, а також його розмiр визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     3) роздiл III доповнити статтею 281 такого змiсту:

     "Стаття 281. Повернення iноземцiв та осiб без громадянства, яким не дозволено в'їзд в Україну

     Iноземцi та особи без громадянства, яким не дозволяється в'їзд в Україну, при спробi в'їзду в Україну в пунктi пропуску через державний кордон України не перетинають державний кордон України та в найкоротший строк повертаються в державу, з якої вони прибули, або в державу, яка видала паспортний документ, тим самим перевiзником, який здiйснював їх перевезення в Україну або, за їх згодою, самостiйно. Витрати на повернення несуть такий перевiзник та iноземець чи особа без громадянства.

     У разi неможливостi негайного повернення iноземця та особи без громадянства вони перебувають у пунктi пропуску через державний кордон України до їх повернення.

     Iноземцi та особи без громадянства в разi незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та, у разi якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримiнальної вiдповiдальностi, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

     Таким iноземцям та особам без громадянства забороняється в'їзд до країни протягом наступних десяти рокiв. Вони в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, вносяться до бази даних осiб, яким згiдно iз законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.

     Пiд час затримання органи охорони державного кордону забезпечують проведення дактилоскопiї, а у разi потреби - взяття iнших бiометричних даних iноземцiв та осiб без громадянства в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     4) статтi 31 i 32 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 31. Скорочення термiну тимчасового перебування в Українi

     Iноземцю та особi без громадянства скорочується ранiше визначений йому термiн перебування в Українi у разi:

     порушення ним законодавства України;

     якщо у нього вiдсутнi пiдстави для подальшого перебування в Українi;

     якщо вiн не має достатнього фiнансового забезпечення для подальшого перебування i для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або можливостi отримати достатнє фiнансове забезпечення законним способом на територiї України;

     якщо його дiяльнiсть на територiї України може негативно впливати на вiдносини України з iншою державою;

     якщо пiд час його перебування виникли пiдстави для заборони в'їзду вiдповiдно до цього Закону;

     якщо iноземець та особа без громадянства, який прибув для навчання або працевлаштування, не з'явився у визначений строк до вiдповiдного навчального закладу або мiсця роботи i якщо причини неприбуття не визнанi поважними державним органом, уповноваженим приймати рiшення про видворення.

     Рiшення про скорочення термiну тимчасового перебування iноземця та особи без громадянства в Українi приймається органами внутрiшнiх справ, органами охорони державного кордону (стосовно осiб, якi затриманi у межах контрольованих ними прикордонних районiв) невiдкладно пiсля виявлення пiдстав для цього iз обов'язковим зазначенням строку, в який така особа зобов'язана добровiльно виїхати з України. Цей строк не може бути бiльш як десять дiб з дня винесення такого рiшення. Порядок прийняття рiшення про скорочення термiну тимчасового перебування iноземця та особи без громадянства в Українi визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     У разi прийняття рiшення про скорочення термiну тимчасового перебування в Українi iноземця та особи без громадянства така особа зобов'язана щодня з'являтися для реєстрацiї до органу, який прийняв зазначене рiшення, про що робляться вiдповiднi вiдмiтки в його паспортному документi.

     Стаття 32. Видворення за межi України

     Iноземець та особа без громадянства має бути видворений за межi України у разi якщо:

     вiн вчинив злочин, - пiсля вiдбуття призначеного йому покарання;

     вiн добровiльно не виконав рiшення про скорочення термiну його тимчасового перебування в Українi у визначений у цьому рiшеннi строк;

     його перебування в Українi становить загрозу нацiональнiй безпецi або громадському порядку;

     пiд час його перебування виникли пiдстави для заборони в'їзду вiдповiдно до цього Закону;

     вiн хоча б раз не виконав вимогу щодня з'являтися для реєстрацiї до органу, який прийняв рiшення про скорочення термiну його тимчасового перебування в Українi, у зв'язку з причинами, не визнаними поважними.

     Iноземець та особа без громадянства може бути видворений за межi України у разi якщо:

     його дiяльнiсть на територiї України негативно впливає на вiдносини України з iншою державою;

     вiн вчинив адмiнiстративне правопорушення пiсля виконання адмiнiстративного стягнення;

     у нього немає законних засобiв iснування, достатнiх для забезпечення його перебування в Українi та виїзду з України, у розмiрi, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Рiшення про видворення iноземця та особи без громадянства за межi України приймається органом внутрiшнiх справ за мiсцем його перебування з наступним повiдомленням протягом 24 годин прокурора про пiдстави прийняття такого рiшення. За рiшенням органу внутрiшнiх справ видворення iноземця та особи без громадянства за межi України на пiдставах, визначених у частинi першiй цiєї статтi, супроводжується забороною подальшого в'їзду в Україну строком до десяти рокiв, а на пiдставах, визначених у частинi другiй цiєї статтi, може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти рокiв. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення зазначеного рiшення. Порядок виконання рiшення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.

     Крiм випадкiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, iноземець та особа без громадянства можуть бути видворенi за межi України за рiшенням органiв охорони державного кордону (стосовно осiб, затриманих ними у межах контрольованих прикордонних районiв при спробi або пiсля незаконного перетинання державного кордону України) або Служби безпеки України з наступним повiдомленням протягом 24 годин прокурора про пiдстави прийняття такого рiшення, якщо дiї iноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус iноземцiв та осiб без громадянства або суперечать iнтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку.

     Iноземець та особа без громадянства зобов'язанi покинути територiю України у строк, зазначений у рiшеннi про видворення. У разi прийняття рiшення про видворення iноземця та особи без громадянства за межi України в її паспортному документi негайно анулюється вiза i вилучаються документи на право перебування в Українi.

     Iноземцю та особi без громадянства може надаватися строк до п'яти днiв для виїзду з України пiсля прийняття зазначеного рiшення.

     У разi якщо цi особи ухиляються вiд виїзду пiсля прийняття такого рiшення, вони пiдлягають примусовому видворенню на пiдставi постанови адмiнiстративного суду.

     Органи внутрiшнiх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на пiдставi винесеної за їх зверненням постанови адмiнiстративного суду затримати i примусово видворити з України iноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтованi пiдстави вважати, що iноземець та особа без громадянства будуть ухилятися вiд виїзду, крiм випадкiв затримання iноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачi органами охорони державного кордону до сумiжної держави.

     Така постанова приймається судом за зверненням органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо є обґрунтованi пiдстави вважати, що iноземець та особа без громадянства будуть ухилятися вiд виїзду.

     Iноземцi та особи без громадянства, затриманi за незаконне перебування на територiї України (всупереч заборонi щодо в'їзду в Україну, за вiдсутностi визначених законодавством та мiжнародними договорами України пiдстав для перебування в Українi (транзитного проїзду через її територiю), у тому числi перебування за чужими, пiдробленими, зiпсованими або такими, що не вiдповiдають встановленому зразку, вiзою (дозволом), паспортним документом) або прийнятi на територiю України на виконання мiжнародних договорiв про реадмiсiю осiб, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, розмiщуються за рiшенням адмiнiстративного суду в пунктах тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, з регламентованим внутрiшнiм розпорядком на перiод, необхiдний для пiдготовки їх видворення за межi України у примусовому порядку, але не бiльш як дванадцять мiсяцiв.

     Типове положення про пункт тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Рiшення органiв внутрiшнiх справ, органiв охорони державного кордону або Служби безпеки України про видворення iноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду.

     Видворення iноземцiв та осiб без громадянства, якi затриманi у межах контрольованих прикордонних районiв при спробi або пiсля незаконного перетинання державного кордону в Україну, здiйснюється органами охорони державного кордону, а в iнших випадках - органами внутрiшнiх справ. Контроль за правильним i своєчасним виконанням рiшення про видворення здiйснюється органом, який його прийняв.

     Iноземцi та особи без громадянства, якi пiдлягають видворенню, вiдшкодовують витрати, пов'язанi з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначенi iноземцi та особи без громадянства не мають коштiв для вiдшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межi України, видворення здiйснюється за рахунок держави.

     Фiзичнi або юридичнi особи, якi запрошували чи приймали цих iноземцiв та осiб без громадянства, влаштовували їх незаконний в'їзд, проживання, працевлаштування, сприяли в ухиленнi вiд виїзду пiсля закiнчення строку перебування, в порядку, встановленому законом, вiдшкодовують витрати, завданi державi у зв'язку з видворенням зазначених iноземцiв та осiб без громадянства";

     5) роздiл IV доповнити статтею 321 такого змiсту:

     "Стаття 321. Заборона видворення та iнших форм примусового повернення

     Iноземець та особа без громадянства не може бути видворений або в iнший спосiб примусово повернутий до країн, де вiн може зазнати катування, жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гiднiсть, видiв поводження i покарання.

     У разi якщо iноземцем чи особою без громадянства вчинено злочин у державi, де вiн може зазнати катування, жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гiднiсть, видiв поводження i покарання, видача в таку державу не здiйснюється з пiдстав, визначених Кримiнально-процесуальним кодексом України. У такому разi у випадках, що не виключають провадження у справi, за клопотанням компетентного органу iноземної держави Україна переймає розслiдування кримiнальної справи стосовно такої особи або забезпечує виконання вироку, винесеного в iноземнiй державi".

     II. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
5 квiтня 2011 року
N 3186-VI

Copyright © 2022 НТФ «Интес»
Все права сохранены.