Про правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства
Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 8 червня 2000 року N 1807-III,
вiд 18 сiчня 2001 року N 2247-III,
вiд 26 вересня 2002 року N 177-IV,
вiд 6 лютого 2003 року N 506-IV,
вiд 3 квiтня 2003 року N 662-IV,
вiд 18 листопада 2003 року N 1277-IV,
Кодексом адмiнiстративного судочинства України
вiд 6 липня 2005 року N 2747-IV,
Законами України
вiд 11 травня 2007 року N 1014-V,
вiд 16 квiтня 2009 року N 1276-VI,
вiд 4 листопада 2010 року N 2677-VI,
вiд 5 квiтня 2011 року N 3186-VI
(У назвi та текстi Закону слова "iноземцi" i "iноземнi громадяни" в усiх вiдмiнках замiнено вiдповiдно словами "iноземцi та особи без громадянства" i "iноземцi" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 6 лютого 2003 року N 506-IV) |
Цей Закон визначає правовий статус, закрiплює основнi права, свободи та обов'язки iноземцiв та осiб без громадянства, якi проживають або тимчасово перебувають в Українi, i визначає порядок вирiшення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України.
| (преамбула iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.02.2003 р. N 506-IV) |
Стаття 1. Визначення термiнiв
Iноземець - особа, яка не перебуває у громадянствi України i є громадянином (пiдданим) iншої держави або держав.
Особа без громадянства - особа, яку жодна держава вiдповiдно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.
Паспортний документ - нацiональний паспорт або документ, який його замiнює.
| (стаття 1 у редакцiї Закону України вiд 06.02.2003 р. N 506-IV) |
Стаття 2. Засади правового статусу iноземцiв та осiб без громадянства
Iноземцi та особи без громадянства мають тi ж права i свободи та виконують тi ж обов'язки, що i громадяни України, якщо iнше не передбачено Конституцiєю, цим та iншими законами України, а також мiжнародними договорами України.
Iноземцi та особи без громадянства є рiвними перед законом незалежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расової та нацiональної належностi, статi, мови, ставлення до релiгiї, роду i характеру занять, iнших обставин.
Якщо iноземною державою встановлено обмеження щодо реалiзацiї прав i свобод громадянами України, Кабiнет Мiнiстрiв України може прийняти рiшення про встановлення вiдповiдного порядку реалiзацiї прав i свобод громадянами цiєї держави на територiї України. Це рiшення набирає чинностi пiсля його опублiкування. Воно може бути скасовано, якщо вiдпадуть пiдстави, за яких воно було прийнято.
Здiйснення iноземцями та особами без громадянства своїх прав i свобод не повинно завдавати шкоди нацiональним iнтересам України, правам, свободам i законним iнтересам її громадян та iнших осiб, якi проживають в Українi.
Iноземцi та особи без громадянства зобов'язанi поважати та дотримувати Конституцiї i законiв України, шанувати традицiї та звичаї народу України.
Стаття 3. Iммiграцiя i тимчасове перебування iноземцiв та осiб без громадянства
Iноземцi та особи без громадянства можуть у встановленому порядку iммiгрувати в Україну на постiйне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термiн, а також тимчасово перебувати на її територiї.
| (частина перша статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.02.2003 р. N 506-IV) |
Частину другу статтi 3 виключено
| (згiдно iз Законом України вiд 06.02.2003 р. N 506-IV) |
Iноземцi та особи без громадянства, якi iммiгрували на постiйне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвiдки вiдповiдно на постiйне або тимчасове проживання.
| (частина третя статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.02.2003 р. N 506-IV) |
Порядок видачi дозволу на iммiграцiю, а також посвiдки на постiйне проживання та вирiшення iнших питань, пов'язаних з iммiграцiєю iноземцiв та осiб без громадянства, визначається Законом України про iммiграцiю.
| (частина четверта статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.02.2003 р. N 506-IV) |
Iноземцi та особи без громадянства, якi перебувають в Українi на iншiй законнiй пiдставi, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Українi. Вони зобов'язанi в порядку, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України, зареєструвати свої паспортнi документи i виїхати з України пiсля закiнчення вiдповiдного термiну перебування.
| (частина п'ята статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.02.2003 р. N 506-IV) |
Якщо iноземцi та особи без громадянства, якi тимчасово перебувають в Українi, змiнюють мiсце проживання, вони зобов'язанi повiдомити про це органи внутрiшнiх справ, у яких зареєстровано їх паспортнi документи.
| (частина шоста статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.02.2003 р. N 506-IV) |
Вiдповiдно до Конституцiї України та в порядку, встановленому законом, iноземцям та особам без громадянства може надаватися притулок в Українi.
| (стаття 4 у редакцiї Закону України вiд 05.04.2011р. N 3186-VI) |
Стаття 5. Надання статусу бiженця
Вiдповiдно до Закону України "Про бiженцiв" iноземцям та особам без громадянства може надаватися статус бiженця в Українi.
| (Стаття 5 в редакцiї Закону N 177-IV вiд 26.09.2002) |
Стаття 6. Набуття громадянства України
Вiдповiдно до Конституцiї та Закону України "Про громадянство України" iноземцi та особи без громадянства можуть набути громадянства України (натуралiзуватися).
II. ОСНОВНI ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ IНОЗЕМЦIВ ТА ОСIБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА
Стаття 7. Право на iнвестицiйну та пiдприємницьку дiяльнiсть
Iноземцi та особи без громадянства мають право займатися в Українi iнвестицiйною, а також зовнiшньоекономiчною та iншими видами пiдприємницької дiяльностi, передбаченими законодавством України. При цьому вони мають такi ж права i обов'язки, що i громадяни України, якщо iнше не випливає з Конституцiї та законiв України.
Стаття 8. Право на трудову дiяльнiсть
Iноземцi та особи без громадянства мають рiвнi з громадянами України права та обов'язки в трудових вiдносинах, якщо iнше не передбачено законодавством України та мiжнародними договорами України.
Iноземцi та особи без громадянства, якi постiйно проживають в Українi, а також яким надано статус бiженця в Українi, мають право працювати на пiдприємствах, в установах i органiзацiях або займатися iншою трудовою дiяльнiстю на пiдставах i в порядку, встановлених для громадян України.
| (Частина друга статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 177-IV вiд 26.09.2002) |
Iноземцi та особи без громадянства, якi прибули в Україну для працевлаштування на визначений термiн, можуть займатися трудовою дiяльнiстю вiдповiдно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування. Працевлаштування в Українi iноземцiв та осiб без громадянства, найнятих iнвестором у межах i за посадами (спецiальнiстю), визначеними угодою про розподiл продукцiї, здiйснюється без отримання дозволу на працевлаштування.
| (Частина третя статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України N 1807-III вiд 08.06.2000, вiд 06.02.2003 р. N 506-IV) |
Iноземцi та особи без громадянства не можуть призначатися на окремi посади або займатися певною трудовою дiяльнiстю, якщо вiдповiдно до законодавства України призначення на цi посади або заняття такою дiяльнiстю пов'язане з належнiстю до громадянства України.
Iноземцi та особи без громадянства мають право на вiдпочинок нарiвнi з громадянами України.
Стаття 10. Право на охорону здоров'я
Iноземцi та особи без громадянства, якi постiйно проживають в Українi, а також яким надано статус бiженця в Українi, користуються медичною допомогою нарiвнi з її громадянами.
| (Частина перша статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 177-IV вiд 26.09.2002) |
Всiм iншим iноземцям та особам без громадянства медична допомога подається у порядку, який визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Стаття 11. Право на соцiальний захист
Iноземцi та особи без громадянства мають право на соцiальний захист, в тому числi на одержання пенсiї та iнших видiв соцiальної допомоги вiдповiдно до законодавства України та мiжнародних договорiв України.
У разi, коли для призначення пенсiї потрiбен певний стаж роботи, iноземцю та особi без громадянства на пiдставах i в порядку, встановлених законодавством України i мiжнародними договорами України, може зараховуватися стаж роботи за кордоном.
Iноземцi та особи без громадянства, якi постiйно проживають в Українi, мають право на пiдставах i в порядку, встановлених для громадян України, одержати жиле примiщення, якщо iнше не передбачено законодавством України.
Право власностi на житло iноземцi та особи без громадянства набувають вiдповiдно до законодавства України.
Iноземцi та особи без громадянства повиннi дбайливо ставитися до наданого їм житла, дотримувати правил користування жилими примiщеннями.
Стаття 13. Майновi та особистi немайновi права
Iноземцi та особи без громадянства можуть вiдповiдно до законодавства України мати у власностi будь-яке майно, успадковувати i заповiдати його, а також мати особистi немайновi права.
Iноземцi та особи без громадянства, якi постiйно проживають в Українi, а також яким надано статус бiженця в Українi, мають право на освiту нарiвнi з громадянами України.
| (Частина перша статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 177-IV вiд 26.09.2002) |
Всi iншi iноземцi та особи без громадянства оплачують своє навчання, якщо iнше не передбачено законодавством України та мiжнародними договорами України.
Iноземцi та особи без громадянства, прийнятi до навчально-виховних закладiв України, мають права i обов'язки учнiв i студентiв вiдповiдно до законодавства України.
Стаття 15. Право на користування досягненнями культури
Iноземцi та особи без громадянства мають право на користування досягненнями культури нарiвнi з громадянами України i зобов'язанi дбайливо ставитися до пам'яток iсторiї та культури, iнших культурних цiнностей.
Стаття 16. Право на участь в об'єднаннях громадян
Iноземцi та особи без громадянства, якi постiйно проживають в Українi, мають право вступати на загальних з громадянами України пiдставах до легалiзованих об'єднань громадян, якщо iнше не передбачено законами України i якщо це передбачено статутами цих об'єднань.
Iноземцi та особи без громадянства не можуть бути членами полiтичних партiй України.
Стаття 17. Право на свободу совiстi
Iноземцям та особам без громадянства гарантується право на свободу совiстi нарiвнi з громадянами України.
Забороняється розпалювання релiгiйної ворожнечi та ненавистi, а також образа почуттiв громадян України та iноземцiв та осiб без громадянства у зв'язку з їх релiгiйними переконаннями.
Стаття 18. Права у шлюбних i сiмейних вiдносинах
Iноземцi та особи без громадянства можуть укладати i розривати шлюби з громадянами України та iншими особами вiдповiдно до законодавства України.
Iноземцi та особи без громадянства мають рiвнi з громадянами України права i обов'язки у шлюбних i сiмейних вiдносинах.
Стаття 19. Гарантiї особистих прав
Законодавством України iноземцям та особам без громадянства гарантуються недоторканнiсть особи, житла, невтручання в особисте i сiмейне життя, таємниця листування, телефонних розмов i телеграфних повiдомлень, повага їх гiдностi нарiвнi з громадянами України.
Стаття 20. Пересування на територiї України i вибiр мiсця проживання
Iноземцям та особам без громадянства, якi на законних пiдставах перебувають на територiї України, гарантується свобода пересування, вiльний вибiр мiсця проживання, право вiльно залишати територiю України, за винятком обмежень, якi встановлюються законом.
| (частина перша статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 16.04.2009р. N 1276-VI) |
Iноземцi та особи без громадянства, яким надано статус бiженця в Українi, мають рiвнi з громадянами України права на пересування, вiльний вибiр мiсця проживання, за винятком обмежень, якi встановлюються законом.
| (Статтю 20 доповнено частиною другою згiдно iз Законом N 177-IV вiд 26.09.2002) |
Стаття 21. Оподаткування iноземцiв та осiб без громадянства
Iноземцi та особи без громадянства обкладаються податками i зборами вiдповiдно до законодавства України та мiжнародних договорiв України.
Стаття 22. Захист прав iноземцiв та осiб без громадянства
Iноземцi та особи без громадянства мають право на звернення до суду та до iнших державних органiв для захисту їх особистих, майнових та iнших прав.
В судочинствi iноземцi та особи без громадянства як учасники процесу користуються такими ж процесуальними правами, що й громадяни України.
Стаття 23. Вiдношення до виборiв та референдумiв
Iноземцi та особи без громадянства не можуть обирати i бути обраними до органiв державної влади та самоврядування, а також брати участь у референдумах.
Стаття 24. Вiдношення до загального вiйськового обов'язку
На iноземцiв та осiб без громадянства не поширюється вiйськовий обов'язок, вони не проходять вiйськову службу в Збройних Силах України та iнших вiйськових формуваннях, створених вiдповiдно до законодавства України.
| (стаття 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 11.05.2007р. N 1014-V) |
III. В'ЇЗД В УКРАЇНУ I ВИЇЗД З УКРАЇНИ
Iноземцi та особи без громадянства можуть в'їжджати в Україну за дiйсними паспортними документами. При цьому iноземцi та особи без громадянства повиннi одержати у встановленому порядку в'їзну вiзу, якщо iнше не передбачено законодавством України.
В'їзд в Україну iноземцю та особi без громадянства не дозволяється:
в iнтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку;
якщо це необхiдно для захисту прав i законних iнтересiв громадян України та iнших осiб, якi проживають в Українi, охорони здоров'я, а також забезпечення екологiчної безпеки та охорони довкiлля;
якщо при порушеннi клопотання про в'їзд або при в'їздi в Україну вiн подав про себе завiдомо неправдивi вiдомостi або пiдробленi чи зiпсованi документи, а також якщо його документи не вiдповiдають встановленому зразку або належать iншiй особi;
якщо при в'їздi на територiю України вiн не подав дiйсний паспортний документ, вiзу або iншi документи, необхiднi для в'їзду в Україну вiдповiдно до чинного законодавства;
якщо вiн у пунктi пропуску через державний кордон України порушив умови та порядок перетинання державного кордону України, митнi правила, санiтарнi норми чи правила або не виконав законнi розпорядження чи вимоги посадових осiб Державної прикордонної служби України, митних та iнших органiв, що здiйснюють контроль на державному кордонi України;
якщо встановлено факти порушення ним законодавства України пiд час попереднього перебування в Українi;
якщо є обґрунтованi пiдстави вважати, що вiн має iншi, нiж заявленi ним при порушеннi клопотання про в'їзд або при в'їздi в Україну, пiдстави та мету в'їзду або не надав пiдтвердження щодо пiдстав та мети в'їзду;
якщо є обґрунтованi пiдстави вважати, що вiн є носiєм iнфекцiйної чи iншої хвороби, включеної до перелiку, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сферi охорони здоров'я, або прибув iз країни з особливо складною епiдемiологiчною ситуацiєю;
якщо вiн в'їжджає в Україну з метою транзитного проїзду, але не має належним чином оформлених документiв для в'їзду до країни призначення або наступних за Україною транзитних країн, а також оплачених квиткiв з України до зазначених країн;
якщо є факти невиконання ним фiнансових зобов'язань перед Україною, включаючи пов'язанi з попереднiм видворенням, у тому числi пiсля закiнчення термiну заборони подальшого в'їзду в Україну у зв'язку з видворенням, а також грошових стягнень;
якщо вiн не має достатнього фiнансового забезпечення на перiод запланованого перебування i для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави, або у разi неможливостi отримати достатнє фiнансове забезпечення законним способом на територiї України для громадянина держави, включеної до перелiку держав, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України, та особи без громадянства, яка постiйно проживає у державi, включенiй до такого перелiку. Порядок пiдтвердження достатнього фiнансового забезпечення для перебування в Українi, транзитного проїзду через територiю України та виїзду за її межi, а також його розмiр визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
| (стаття 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.02.2003р. N 506-IV, вiд 03.04.2003р. N 662-IV, вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, у редакцiї Закону України вiд 05.04.2011р. N 3186-VI) |
Iноземцi та особи без громадянства виїжджають з України за дiйсними паспортними документами.
| (частина перша статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.02.2003 р. N 506-IV) |
Iноземцi та особи без громадянства, яким надано статус бiженця в Українi, мають рiвнi з громадянами України права на вiльне залишення територiї України, за винятком обмежень, якi встановлюються законом.
| (Статтю 26 доповнено частиною другою згiдно iз Законом N 177-IV вiд 26.09.2002) |
Виїзд з України iноземцю та особi без громадянства не дозволяється, якщо:
- щодо нього ведеться дiзнання чи попереднє слiдство або кримiнальна справа розглядається судом - до закiнчення провадження у справi;
- його засуджено за вчинення злочину - до вiдбування покарання або звiльнення вiд покарання;
Виїзд з України iноземця та особи без громадянства може бути вiдкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фiзичними та юридичними особами в Українi.
Стаття 27. Транзитний проїзд через територiю України
Транзитний проїзд iноземцiв та осiб без громадянства через територiю України в країну призначення дозволяється за наявностi транзитних вiз, якщо iнше не передбачено законодавством України.
Стаття 28. Правила в'їзду в Україну, виїзду з України, транзитного проїзду через територiю України
Правила в'їзду в Україну iноземцiв та осiб без громадянства, їх виїзду з України i транзитного проїзду через її територiю встановлюються вiдповiдно до цього Закону Кабiнетом Мiнiстрiв України i пiдлягають опублiкуванню.
Стаття 281. Повернення iноземцiв та осiб без громадянства, яким не дозволено в'їзд в Україну
Iноземцi та особи без громадянства, яким не дозволяється в'їзд в Україну, при спробi в'їзду в Україну в пунктi пропуску через державний кордон України не перетинають державний кордон України та в найкоротший строк повертаються в державу, з якої вони прибули, або в державу, яка видала паспортний документ, тим самим перевiзником, який здiйснював їх перевезення в Україну або, за їх згодою, самостiйно. Витрати на повернення несуть такий перевiзник та iноземець чи особа без громадянства.
У разi неможливостi негайного повернення iноземця та особи без громадянства вони перебувають у пунктi пропуску через державний кордон України до їх повернення.
Iноземцi та особи без громадянства в разi незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та, у разi якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримiнальної вiдповiдальностi, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.
Таким iноземцям та особам без громадянства забороняється в'їзд до країни протягом наступних десяти рокiв. Вони в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, вносяться до бази даних осiб, яким згiдно iз законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.
Пiд час затримання органи охорони державного кордону забезпечують проведення дактилоскопiї, а у разi потреби - взяття iнших бiометричних даних iноземцiв та осiб без громадянства в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.
| (роздiл III доповнено статтею 281 згiдно iз Законом України вiд 05.04.2011р. N 3186-VI) |
IV. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ IНОЗЕМЦIВ ТА ОСIБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА
Стаття 29. Пiдстави вiдповiдальностi за правопорушення
Iноземцi та особи без громадянства, якi вчинили злочин, адмiнiстративнi або iншi правопорушення, несуть вiдповiдальнiсть на загальних пiдставах.
Стаття 30. Вiдповiдальнiсть за порушення порядку перебування в Українi, транзитного проїзду через її територiю
За порушення iноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Українi, тобто проживання без документiв на право проживання в Українi або проживання за недiйсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрацiї або пересування i вибору мiсця проживання, працевлаштування, ухилення вiд виїзду пiсля закiнчення термiну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територiю України до них застосовуються заходи вiдповiдно до законодавства України.
Стаття 31. Скорочення термiну тимчасового перебування в Українi
Iноземцю та особi без громадянства скорочується ранiше визначений йому термiн перебування в Українi у разi:
порушення ним законодавства України;
якщо у нього вiдсутнi пiдстави для подальшого перебування в Українi;
якщо вiн не має достатнього фiнансового забезпечення для подальшого перебування i для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або можливостi отримати достатнє фiнансове забезпечення законним способом на територiї України;
якщо його дiяльнiсть на територiї України може негативно впливати на вiдносини України з iншою державою;
якщо пiд час його перебування виникли пiдстави для заборони в'їзду вiдповiдно до цього Закону;
якщо iноземець та особа без громадянства, який прибув для навчання або працевлаштування, не з'явився у визначений строк до вiдповiдного навчального закладу або мiсця роботи i якщо причини неприбуття не визнанi поважними державним органом, уповноваженим приймати рiшення про видворення.
Рiшення про скорочення термiну тимчасового перебування iноземця та особи без громадянства в Українi приймається органами внутрiшнiх справ, органами охорони державного кордону (стосовно осiб, якi затриманi у межах контрольованих ними прикордонних районiв) невiдкладно пiсля виявлення пiдстав для цього iз обов'язковим зазначенням строку, в який така особа зобов'язана добровiльно виїхати з України. Цей строк не може бути бiльш як десять дiб з дня винесення такого рiшення. Порядок прийняття рiшення про скорочення термiну тимчасового перебування iноземця та особи без громадянства в Українi визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.
У разi прийняття рiшення про скорочення термiну тимчасового перебування в Українi iноземця та особи без громадянства така особа зобов'язана щодня з'являтися для реєстрацiї до органу, який прийняв зазначене рiшення, про що робляться вiдповiднi вiдмiтки в його паспортному документi.
| (стаття 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.04.2003р. N 662-IV, у редакцiї Закону України вiд 05.04.2011р. N 3186-VI) |
Стаття 32. Видворення за межi України
Iноземець та особа без громадянства має бути видворений за межi України у разi якщо:
вiн вчинив злочин, - пiсля вiдбуття призначеного йому покарання;
вiн добровiльно не виконав рiшення про скорочення термiну його тимчасового перебування в Українi у визначений у цьому рiшеннi строк;
його перебування в Українi становить загрозу нацiональнiй безпецi або громадському порядку;
пiд час його перебування виникли пiдстави для заборони в'їзду вiдповiдно до цього Закону;
вiн хоча б раз не виконав вимогу щодня з'являтися для реєстрацiї до органу, який прийняв рiшення про скорочення термiну його тимчасового перебування в Українi, у зв'язку з причинами, не визнаними поважними.
Iноземець та особа без громадянства може бути видворений за межi України у разi якщо:
його дiяльнiсть на територiї України негативно впливає на вiдносини України з iншою державою;
вiн вчинив адмiнiстративне правопорушення пiсля виконання адмiнiстративного стягнення;
у нього немає законних засобiв iснування, достатнiх для забезпечення його перебування в Українi та виїзду з України, у розмiрi, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Рiшення про видворення iноземця та особи без громадянства за межi України приймається органом внутрiшнiх справ за мiсцем його перебування з наступним повiдомленням протягом 24 годин прокурора про пiдстави прийняття такого рiшення. За рiшенням органу внутрiшнiх справ видворення iноземця та особи без громадянства за межi України на пiдставах, визначених у частинi першiй цiєї статтi, супроводжується забороною подальшого в'їзду в Україну строком до десяти рокiв, а на пiдставах, визначених у частинi другiй цiєї статтi, може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти рокiв. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення зазначеного рiшення. Порядок виконання рiшення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Крiм випадкiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, iноземець та особа без громадянства можуть бути видворенi за межi України за рiшенням органiв охорони державного кордону (стосовно осiб, затриманих ними у межах контрольованих прикордонних районiв при спробi або пiсля незаконного перетинання державного кордону України) або Служби безпеки України з наступним повiдомленням протягом 24 годин прокурора про пiдстави прийняття такого рiшення, якщо дiї iноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус iноземцiв та осiб без громадянства або суперечать iнтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку.
Iноземець та особа без громадянства зобов'язанi покинути територiю України у строк, зазначений у рiшеннi про видворення. У разi прийняття рiшення про видворення iноземця та особи без громадянства за межi України в її паспортному документi негайно анулюється вiза i вилучаються документи на право перебування в Українi.
Iноземцю та особi без громадянства може надаватися строк до п'яти днiв для виїзду з України пiсля прийняття зазначеного рiшення.
У разi якщо цi особи ухиляються вiд виїзду пiсля прийняття такого рiшення, вони пiдлягають примусовому видворенню на пiдставi постанови адмiнiстративного суду.
Органи внутрiшнiх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на пiдставi винесеної за їх зверненням постанови адмiнiстративного суду затримати i примусово видворити з України iноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтованi пiдстави вважати, що iноземець та особа без громадянства будуть ухилятися вiд виїзду, крiм випадкiв затримання iноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачi органами охорони державного кордону до сумiжної держави.
Така постанова приймається судом за зверненням органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо є обґрунтованi пiдстави вважати, що iноземець та особа без громадянства будуть ухилятися вiд виїзду.
Iноземцi та особи без громадянства, затриманi за незаконне перебування на територiї України (всупереч заборонi щодо в'їзду в Україну, за вiдсутностi визначених законодавством та мiжнародними договорами України пiдстав для перебування в Українi (транзитного проїзду через її територiю), у тому числi перебування за чужими, пiдробленими, зiпсованими або такими, що не вiдповiдають встановленому зразку, вiзою (дозволом), паспортним документом) або прийнятi на територiю України на виконання мiжнародних договорiв про реадмiсiю осiб, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, розмiщуються за рiшенням адмiнiстративного суду в пунктах тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, з регламентованим внутрiшнiм розпорядком на перiод, необхiдний для пiдготовки їх видворення за межi України у примусовому порядку, але не бiльш як дванадцять мiсяцiв.
Типове положення про пункт тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Рiшення органiв внутрiшнiх справ, органiв охорони державного кордону або Служби безпеки України про видворення iноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду.
Видворення iноземцiв та осiб без громадянства, якi затриманi у межах контрольованих прикордонних районiв при спробi або пiсля незаконного перетинання державного кордону в Україну, здiйснюється органами охорони державного кордону, а в iнших випадках - органами внутрiшнiх справ. Контроль за правильним i своєчасним виконанням рiшення про видворення здiйснюється органом, який його прийняв.
Iноземцi та особи без громадянства, якi пiдлягають видворенню, вiдшкодовують витрати, пов'язанi з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначенi iноземцi та особи без громадянства не мають коштiв для вiдшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межi України, видворення здiйснюється за рахунок держави.
Фiзичнi або юридичнi особи, якi запрошували чи приймали цих iноземцiв та осiб без громадянства, влаштовували їх незаконний в'їзд, проживання, працевлаштування, сприяли в ухиленнi вiд виїзду пiсля закiнчення строку перебування, в порядку, встановленому законом, вiдшкодовують витрати, завданi державi у зв'язку з видворенням зазначених iноземцiв та осiб без громадянства.
| (стаття 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 18.01.2001р. N 2247-III, вiд 06.02.2003р. N 506-IV, вiд 03.04.2003р. N 662-IV, вiд 18.11.2003р. N 1277-IV, Кодексом адмiнiстративного судочинства України вiд 06.07.2005р. N 2747-IV, Законом України вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, у редакцiї Закону України вiд 05.04.2011р. N 3186-VI) |
Стаття 321. Заборона видворення та iнших форм примусового повернення
Iноземець та особа без громадянства не може бути видворений або в iнший спосiб примусово повернутий до країн, де вiн може зазнати катування, жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гiднiсть, видiв поводження i покарання.
У разi якщо iноземцем чи особою без громадянства вчинено злочин у державi, де вiн може зазнати катування, жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гiднiсть, видiв поводження i покарання, видача в таку державу не здiйснюється з пiдстав, визначених Кримiнально-процесуальним кодексом України. У такому разi у випадках, що не виключають провадження у справi, за клопотанням компетентного органу iноземної держави Україна переймає розслiдування кримiнальної справи стосовно такої особи або забезпечує виконання вироку, винесеного в iноземнiй державi.
| (роздiл IV доповнено статтею 321 згiдно iз Законом України вiд 05.04.2011р. N 3186-VI) |
Стаття 33. Мiжнароднi договори
Якщо мiжнародним договором України встановлено iншi норми, нiж тi, що мiстяться в цьому Законi, то застосовуються норми мiжнародного договору.
Стаття 34. Привiлеї та iмунiтети спiвробiтникiв представництв iноземних держав
Положення цього Закону не зачiпають встановлених законодавством України i мiжнародними договорами України привiлеїв та iмунiтетiв, якi надаються спiвробiтникам дипломатичних представництв та працiвникам консульських установ iноземних держав в Українi, а також iншим особам.
| Президент України | Л.КРАВЧУК |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |