ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо удосконалення положень судового захисту iноземцiв та осiб без громадянства i врегулювання окремих питань, пов'язаних з протидiєю нелегальнiй мiграцiї

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1. У Кодексi України про адмiнiстративнi правопорушення (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

     1) статтю 1853 доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "Невиконання поручителем зобов'язань, покладених судом пiд час провадження у справах за адмiнiстративними позовами з приводу затримання та видворення iноземцiв та осiб без громадянства, -

     тягне за собою накладення штрафу вiд ста п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян";

     2) у частинi першiй статтi 255:

     у пунктi 1:

     абзац "органiв Державної прикордонної служби України (частини друга, четверта i п'ята статтi 85, статтi 92, 18510, 191, 204 - 2042, 205 - 2061)" пiсля цифр "92" доповнити словами i цифрами "частина третя статтi 1853";

     доповнити абзацом такого змiсту:

     "територiальних органiв i територiальних пiдроздiлiв центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб (частина третя статтi 1853)";

     пункт 71 викласти в такiй редакцiї:

     "71) судовий розпорядник (частини перша та друга статтi 1853)";

     3) статтю 259 доповнити частиною одинадцятою такого змiсту:

     "У разi порушення iноземцем або особою без громадянства правил перебування в Українi i транзитного проїзду через територiю України, якщо особу порушника неможливо встановити на мiсцi вчинення порушення, уповноваженi посадовi особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, його територiальних органiв i пiдроздiлiв можуть доставляти таких осiб у примiщення центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, його територiальних органiв i пiдроздiлiв, до полiцiї, до пунктiв тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, для встановлення особи порушника i з'ясування обставин правопорушення";

     4) статтю 261 доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "Органи (посадовi особи), правомочнi здiйснювати адмiнiстративне затримання, про кожний випадок адмiнiстративного затримання осiб iнформують у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крiм випадкiв, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника".

     2. У Кодексi адмiнiстративного судочинства України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., NN 35 - 37, ст. 446):

     1) пункт 6 частини першої статтi 18 викласти в такiй редакцiї:

     "6) адмiнiстративнi справи щодо:

     примусового повернення в країну походження або третю країну iноземцiв та осiб без громадянства;

     примусового видворення iноземцiв та осiб без громадянства за межi України;

     затримання з метою iдентифiкацiї та забезпечення примусового видворення iноземцiв та осiб без громадянства, якi пiдлягають примусовому видворенню за межi України;

     продовження строку затримання з метою iдентифiкацiї та забезпечення примусового видворення iноземцiв та осiб без громадянства, якi пiдлягають примусовому видворенню за межi України;

     затримання iноземцiв та осiб без громадянства до вирiшення питання про визнання їх бiженцями або особами, якi потребують додаткового захисту в Українi";

     2) статтю 1835 виключити;

     3) роздiл III доповнити статтею 1837 такого змiсту:

     "Стаття 1837. Особливостi провадження у справах за адмiнiстративними позовами з приводу затримання та видворення iноземцiв та осiб без громадянства

     1. Позовнi заяви iноземцiв та осiб без громадянства щодо оскарження рiшень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовнi заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi мiграцiї, його територiальних органiв i пiдроздiлiв, органiв охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення iноземцiв та осiб без громадянства за межi України подаються до адмiнiстративного суду за мiсцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi мiграцiї, його територiальних органiв i пiдроздiлiв, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за мiсцезнаходженням пункту тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi.

     2. У разi наявностi обґрунтованих пiдстав вважати, що iноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адмiнiстративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься вiд виконання рiшення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо iснує ризик його втечi, адмiнiстративний суд, визначений частиною першою цiєї статтi, за клопотанням органу (пiдроздiлу), який подав такий позов, може прийняти одне з таких рiшень:

     1) взяти особу на поруки пiдприємства, установи чи органiзацiї;

     2) зобов'язати iноземця або особу без громадянства внести заставу;

     3) затримати iноземця або особу без громадянства з помiщенням до пункту тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi.

     Не можуть застосовуватися взяття на поруки та застава до iноземцiв та осiб без громадянства, до яких ранiше застосовувалися такi заходи, а також стосовно яких є достатнi данi про їх причетнiсть до готування та/або вчинення терористичної дiяльностi.

     Такi заходи також застосовуються адмiнiстративним судом, визначеним частиною першою цiєї статтi, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi мiграцiї, його територiальних органiв i пiдроздiлiв, органiв охорони державного кордону або Служби безпеки України до iноземцiв та осiб без громадянства, якi до прийняття рiшення за заявою про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Українi, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань та про правовий статус iноземцiв до завершення цiєї процедури.

     3. Суд пiд час застосування застави та взяття на поруки письмово роз'яснює iноземцю або особi без громадянства покладенi на нього обов'язки:

     1) прибувати до визначеної службової особи з установленою судом перiодичнiстю;

     2) не вiдлучатися з населеного пункту, в якому iноземець або особа без громадянства тимчасово перебуває, без дозволу визначеної службової особи;

     3) невiдкладно повiдомляти визначену службову особу про змiну свого мiсця проживання.

     4. Взяття на поруки полягає у наданнi уповноваженими особами пiдприємств, установ чи органiзацiй, якi суд вважає такими, що заслуговують на особливу довiру (поручителями), письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання iноземцем або особою без громадянства покладених на нього обов'язкiв вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi i зобов'язуються за потреби доставити його до суду чи органу (пiдроздiлу), який подав позов.

     5. Внесення застави полягає у внесеннi iноземцем, особою без громадянства або iншою фiзичною чи юридичною особою (заставодавцем) коштiв у грошовiй одиницi України на спецiальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власностi чи така, що фiнансується з державного чи мiсцевих бюджетiв, або у статутному капiталi якої є частка державної, комунальної власностi, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державнiй або комунальнiй власностi.

     Розмiр застави визначається судом з урахуванням майнового та сiмейного стану iноземця або особи без громадянства у межах вiд п'ятдесяти до ста розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати та вноситься на рахунок протягом п'яти робочих днiв з дня прийняття судом рiшення про внесення застави. До цього моменту за рiшенням суду особа утримується у спецiально обладнаному для цих цiлей примiщеннi органу (пiдроздiлу) охорони державного кордону чи органу Служби безпеки України, який її затримав, або в пунктi тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, та звiльняється з нього у день надання позивачу пiдтвердних документiв про внесення застави.

     У разi невнесення застави в установлений строк адмiнiстративний суд за клопотанням вiдповiдного органу (пiдроздiлу) невiдкладно ухвалює без участi iноземця або особи без громадянства рiшення про його затримання з помiщенням до пункту тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi. На час винесення такої ухвали особа продовжує утримуватися у спецiально обладнаному для цих цiлей примiщеннi органу (пiдроздiлу) охорони державного кордону чи органу Служби безпеки України, який її затримав, або в пунктi тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi.

     6. У разi невиконання iноземцем або особою без громадянства обов'язкiв, покладених судом вiдповiдно до частини третьої цiєї статтi, чи вчинення порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус iноземцiв:

     1) внесена застава за клопотанням вiдповiдного органу (пiдроздiлу) або за iнiцiативою суду звертається судом у дохiд держави;

     2) уповноважений орган (пiдроздiл) може звернутися до адмiнiстративного суду з клопотанням про затримання цiєї особи з помiщенням до пункту тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi.

     За невиконання зобов'язань, покладених судом вiдповiдно до частини четвертої цiєї статтi, поручитель несе передбачену законом вiдповiдальнiсть.

     7. Строк затримання iноземцiв та осiб без громадянства в пунктах тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, не може перевищувати шести мiсяцiв. У разi наявностi умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк або прийняти рiшення за заявою про визнання її бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Українi, цей строк може бути продовжений, але не бiльш як на дванадцять мiсяцiв.

     Про продовження строку затримання не пiзнiш як за п'ять днiв до його закiнчення орган (пiдроздiл), за клопотанням якого затримано iноземця або особу без громадянства, кожнi три мiсяцi подає вiдповiдний адмiнiстративний позов. У такому позовi зазначаються дiї або заходи, що вживалися органом (пiдроздiлом) для виконання рiшення про примусове видворення або для розгляду заяви про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Українi.

     Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, є:

     1) вiдсутнiсть спiвпрацi з боку iноземця або особи без громадянства пiд час процедури його iдентифiкацiї;

     2) неодержання iнформацiї з країни громадянської належностi iноземця або країни походження особи без громадянства чи документiв, необхiдних для iдентифiкацiї особи.

     8. Адмiнiстративнi справи, передбаченi частинами першою та другою цiєї статтi, розглядаються судом за обов'язкової участi сторiн.

     Розгляд справ про продовження строку затримання iноземця або особи без громадянства може проводитися у режимi вiдеоконференцiї, у тому числi з трансляцiєю з iншого примiщення, що знаходиться поза межами примiщення суду. У разi якщо iноземець або особа без громадянства подав вiдповiдне клопотання, справа розглядається за його участю.

     9. Адмiнiстративнi справи, передбаченi цiєю статтею, розглядаються судом у день подання вiдповiдного клопотання чи позовної заяви, крiм справ щодо примусового видворення та оскарження рiшень про примусове повернення iноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну, якi суд розглядає у п'ятиденний строк з дня подання позовної заяви.

     Копiї судових рiшень у визначених цiєю статтею адмiнiстративних справах невiдкладно видаються особам, якi брали участь у справi.

     10. Судовi рiшення в адмiнiстративних справах, передбачених цiєю статтею, можуть бути оскарженi в апеляцiйному порядку в п'ятиденний строк з дня їх проголошення. Оскарження рiшення не зупиняє його негайного виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

     11. Судовi рiшення в адмiнiстративних справах, передбачених цiєю статтею, набирають законної сили пiсля закiнчення строку апеляцiйного оскарження, а в разi їх оскарження - з моменту проголошення судового рiшення суду апеляцiйної iнстанцiї.

     12. Судовi рiшення (постанови, ухвали) першої iнстанцiї пiсля їх перегляду в апеляцiйному порядку та судовi рiшення апеляцiйної iнстанцiї, прийнятi за результатами розгляду апеляцiйної скарги, можуть бути оскарженi в касацiйному порядку.

     13. За подання до адмiнiстративного суду позовних заяв та апеляцiйних скарг у справах, передбачених цiєю статтею, судовий збiр не сплачується";

     4) пункт 5 частини другої статтi 256 викласти в такiй редакцiї:

     "5) про примусове видворення iноземця чи особи без громадянства за межi України, про затримання з метою iдентифiкацiї та забезпечення примусового видворення iноземця або особи без громадянства та про продовження строку такого затримання, про затримання до завершення розгляду заяви про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Українi".

     3. Пункт 8 частини першої статтi 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 51, ст. 577; 2013 р., N 41, ст. 549) викласти в такiй редакцiї:

     "8) особи, на яких поширюється дiя Закону України "Про бiженцiв та осiб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту", - на всi види правових послуг, передбаченi частиною другою статтi 13 цього Закону, з моменту подання особою заяви про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Українi, до прийняття остаточного рiшення за заявою, а також iноземцi та особи без громадянства, затриманi з метою iдентифiкацiї та забезпечення примусового видворення, з моменту затримання".

     4. У Законi України "Про правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., N 19 - 20, ст. 179; 2013 р., N 48, ст. 682, N 51, ст. 716; 2014 р., N 34, ст. 1168):

     1) частину першу статтi 1 доповнити пунктом 27 такого змiсту:

     "27) пункт тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, - державна установа, призначена для тимчасового тримання iноземцiв та осiб без громадянства:

     стосовно яких судом прийнято рiшення про примусове видворення;

     стосовно яких судом прийнято рiшення про затримання з метою iдентифiкацiї та забезпечення примусового видворення, у тому числi прийнятих вiдповiдно до мiжнародних договорiв України про реадмiсiю;

     затриманих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi мiграцiї, його територiальними органами та пiдроздiлами на строки та в порядку, передбаченi законодавством України;

     затриманих за рiшенням суду до завершення розгляду заяви про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Українi";

     2) частину сiмнадцяту статтi 4 викласти в такiй редакцiї:

     "17. Особи, звiльненi з пунктiв тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, на пiдставi рiшення суду про скасування рiшення про їх затримання або примусове видворення за межi України, або яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межi України з причин вiдсутностi проїзного документа, транспортного сполучення з країною їхнього походження або з iнших причин, незалежних вiд таких осiб, визнаються такими, якi на законних пiдставах тимчасово перебувають в Українi на перiод дiї обставин, що унеможливлюють їх примусове видворення за межi України";

     3) у частинi п'ятнадцятiй статтi 5 слово "дванадцятимiсячного" виключити;

     4) у статтi 30:

     частину першу доповнити абзацами другим i третiм такого змiсту:

     "Позов про примусове видворення не подається стосовно iноземцiв та осiб без громадянства, пiдстави для примусового видворення яких виявленi в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон пiд час їх виїзду з України.

     Iноземцям та особам без громадянства, зазначеним у цiй статтi, забороняється подальший в'їзд в Україну строком на п'ять рокiв. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рiшення та додається до строку заборони в'їзду в Україну, який особа мала до цього";

     частину четверту викласти в такiй редакцiї:

     "4. Iноземцi та особи без громадянства, якi не мають законних пiдстав для перебування на територiї України, затриманi в установленому порядку та пiдлягають примусовому видворенню за межi України, у тому числi прийнятi вiдповiдно до мiжнародних договорiв України про реадмiсiю, розмiщуються в пунктах тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, протягом строку, необхiдного для їх iдентифiкацiї та забезпечення примусового видворення (реадмiсiї) за межi України, але не бiльш як на вiсiмнадцять мiсяцiв.

     У разi звернення особи пiд час її перебування в пунктi тимчасового перебування iноземцiв та осiб без громадянства, якi незаконно перебувають в Українi, iз заявою про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Українi, вона продовжує перебувати в зазначеному пунктi до остаточного прийняття рiшення за заявою".

     II. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
19 травня 2016 року
N 1379-VIII

Copyright © 2022 НТФ «Интес»
Все права сохранены.