ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до Господарського процесуального кодексу України, Цивiльного процесуального кодексу України, Кодексу адмiнiстративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1. У Господарському процесуальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436):

     1) частину п'яту статтi 30 доповнити словами "незалежно вiд наявностi iнших визначених цiєю статтею пiдстав для виключної пiдсудностi такого спору iншому господарському суду";

     2) частини третю, шосту та сьому статтi 39 викласти в такiй редакцiї:

     "3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованiсть заявленого вiдводу i заява про такий вiдвiд надiйшла до суду за три робочi днi (або ранiше) до наступного засiдання, вирiшення питання про вiдвiд здiйснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, i визначається у порядку, встановленому частиною першою статтi 32 цього Кодексу. Такому суддi не може бути заявлений вiдвiд.

     Якщо заява про вiдвiд суддi надiйшла до суду пiзнiше нiж за три робочi днi до наступного засiдання, така заява не пiдлягає передачi на розгляд iншому суддi, а питання про вiдвiд суддi вирiшується судом, що розглядає справу";

     "6. Питання про вiдвiд суддi Великої Палати не пiдлягає передачi на розгляд iншому суддi та розглядається Великою Палатою.

     7. Питання про вiдвiд вирiшується невiдкладно. Вирiшення питання про вiдвiд суддею, який не входить до складу суду, здiйснюється протягом двох робочих днiв, але не пiзнiше призначеного засiдання по справi. У разi розгляду заяви про вiдвiд суддею iншого суду - не пiзнiше десяти днiв з дня надходження заяви про вiдвiд. Вiдвiд, який надiйшов поза межами судового засiдання, розглядається судом у порядку письмового провадження";

     3) у статтi 137:

     а) у частинi першiй:

     пункти 3 i 7 виключити;

     пункт 10 викласти в такiй редакцiї:

     "10) iншими заходами у випадках, передбачених законами, а також мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України";

     б) доповнити частиною дванадцятою такого змiсту:

     "12. Не допускається вжиття заходiв забезпечення позову, якi полягають в (або мають наслiдком) припиненнi, вiдкладеннi, зупиненнi чи iншому втручаннi у проведення конкурсу, аукцiону, торгiв, тендера чи iнших публiчних конкурсних процедур, що проводяться вiд iменi держави (державного органу), територiальної громади (органу мiсцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складi комiсiї, що проводить конкурс, аукцiон, торги, тендер чи iншу публiчну конкурсну процедуру";

     4) пункт 9 частини першої статтi 152 виключити;

     5) частину другу статтi 170 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, якi подаються на стадiї виконання судового рiшення, в тому числi в процесi здiйснення судового контролю за виконанням судових рiшень, додаються докази їх надiслання (надання) iншим учасникам справи (провадження)";

     6) частину першу статтi 174 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "У разi надходження до суду справи, що пiдлягає вирiшенню в порядку господарського судочинства, пiсля закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляцiйної iнстанцiї в порядку цивiльного чи адмiнiстративного судочинства, суд перевiряє наявнiсть пiдстав для залишення позовної заяви без руху вiдповiдно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви";

     7) пункт 5 частини першої статтi 228 виключити;

     8) пункт 9 частини першої статтi 229 виключити;

     9) частину другу статтi 231 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Якщо провадження у справi закривається з пiдстави, встановленої пунктом 1 частини першої цiєї статтi, суд повинен роз'яснити позивачевi, до юрисдикцiї якого суду вiднесено розгляд справи. Суд апеляцiйної або касацiйної iнстанцiї повинен також роз'яснити позивачевi про наявнiсть у нього права протягом десяти днiв з дня отримання ним вiдповiдної постанови звернутися до суду iз заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцiєю, крiм випадкiв об'єднання в одне провадження кiлькох вимог, якi пiдлягають розгляду в порядку рiзного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справi.

     У разi надходження до суду справи, що пiдлягає вирiшенню в порядку господарського судочинства, пiсля закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляцiйної iнстанцiї в порядку цивiльного чи адмiнiстративного судочинства, провадження у справi не може бути закрите з пiдстави, встановленої пунктом 1 частини першої цiєї статтi";

     10) перше речення частини другої статтi 254 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Учасники справи, особи, якi не брали участi у справi, якщо суд вирiшив питання про їхнi права, iнтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляцiйному порядку ухвали суду першої iнстанцiї окремо вiд рiшення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу";

     11) пункт 21 частини першої статтi 255 доповнити словами "вiдмову в задоволеннi заяви про перегляд судового рiшення за нововиявленими або виключними обставинами";

     12) пункт 1 частини першої статтi 267 доповнити другим реченням такого змiсту: "У разi встановлення, що рiшення господарського суду першої iнстанцiї може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участi у справi, залучає таку особу до участi у справi як третю особу, яка не заявляє самостiйних вимог щодо предмета спору";

     13) пункт 2 частини третьої статтi 277 доповнити словами "якщо апеляцiйну скаргу обґрунтовано такою пiдставою";

     14) статтю 278 доповнити частиною четвертою такого змiсту:

     "4. У разi закриття судом апеляцiйної iнстанцiї провадження у справi на пiдставi пункту 1 частини першої статтi 231 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої iнстанцiї, до юрисдикцiї якого вiднесено розгляд такої справи, крiм випадкiв об'єднання в одне провадження кiлькох вимог, якi пiдлягають розгляду в порядку рiзного судочинства. У разi наявностi пiдстав для пiдсудностi справи за вибором позивача у його заявi має бути зазначено лише один суд, до пiдсудностi якого вiдноситься вирiшення спору";

     15) у статтi 287:

     а) пункт 3 частини першої пiсля слiв "про вiдмову у вiдкриттi провадження за нововиявленими або виключними обставинами" доповнити словами "про вiдмову в задоволеннi заяви про перегляд судового рiшення за нововиявленими або виключними обставинами";

     б) частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. Пiдставами касацiйного оскарження судових рiшень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цiєї статтi, є неправильне застосування судом норм матерiального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

     1) якщо суд апеляцiйної iнстанцiї в оскаржуваному судовому рiшеннi застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подiбних правовiдносинах, викладеного у постановi Верховного Суду, крiм випадку наявностi постанови Верховного Суду про вiдступлення вiд такого висновку;

     2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхiднiсть вiдступлення вiд висновку щодо застосування норми права у подiбних правовiдносинах, викладеного у постановi Верховного Суду та застосованого судом апеляцiйної iнстанцiї в оскаржуваному судовому рiшеннi;

     3) якщо вiдсутнiй висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подiбних правовiдносинах;

     4) якщо судове рiшення оскаржується з пiдстав, передбачених частинами першою, третьою статтi 310 цього Кодексу.

     Пiдставами касацiйного оскарження судових рiшень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цiєї статтi, є неправильне застосування судом норм матерiального права чи порушення норм процесуального права";

     в) абзац перший пункту 2 частини третьої викласти в такiй редакцiї:

     "2) судовi рiшення у малозначних справах та у справах з цiною позову, що не перевищує п'ятиста розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, крiм випадкiв, якщо";

     г) перше речення частини четвертої доповнити словами "крiм випадку, коли судове рiшення про права, iнтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляцiйної iнстанцiї";

     16) пункт 5 частини другої статтi 290 викласти в такiй редакцiї:

     "5) пiдставу (пiдстави), на якiй (яких) подається касацiйна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу пiдстави (пiдстав).

     У разi подання касацiйної скарги на пiдставi пункту 1 частини другої статтi 287 цього Кодексу в касацiйнiй скарзi зазначається постанова Верховного Суду, в якiй викладено висновок про застосування норми права у подiбних правовiдносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рiшеннi.

     У разi подання касацiйної скарги на пiдставi пункту 2 частини другої статтi 287 цього Кодексу в касацiйнiй скарзi зазначається обґрунтування необхiдностi вiдступлення вiд висновку щодо застосування норми права у подiбних правовiдносинах, викладеного у постановi Верховного Суду.

     У разi подання касацiйної скарги на судове рiшення, зазначене у пунктах 2 i 3 частини першої статтi 287 цього Кодексу, в касацiйнiй скарзi зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матерiального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рiшення (рiшень)";

     17) у частинi п'ятiй статтi 292 слова "протягом десяти днiв" замiнити словами "протягом двадцяти днiв";

     18) у статтi 293:

     а) частину першу доповнити пунктом 5 такого змiсту:

     "5) Верховний Суд уже викладав у своїй постановi висновок щодо питання застосування норми права у подiбних правовiдносинах, порушеного в касацiйнiй скарзi на судове рiшення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статтi 287 цього Кодексу, i суд апеляцiйної iнстанцiї переглянув судове рiшення вiдповiдно до такого висновку (крiм випадку наявностi постанови Верховного Суду про вiдступлення вiд такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхiдне вiдступити вiд висновку щодо застосування норми права у подiбних правовiдносинах)";

     б) частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. У разi оскарження ухвали (крiм ухвали, якою закiнчено розгляд справи) суд може визнати касацiйну скаргу необґрунтованою та вiдмовити у вiдкриттi касацiйного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним i не викликає розумних сумнiвiв щодо її застосування чи тлумачення";

     в) у частинi п'ятiй слова "через десять днiв" замiнити словами "через двадцять днiв";

     19) у статтi 294:

     а) у частинi третiй слова "не пiзнiше десяти днiв" замiнити словами "не пiзнiше двадцяти днiв";

     б) в абзацi першому частини четвертої слово "зазначається" замiнити словами "зазначаються пiдстава (пiдстави) вiдкриття касацiйного провадження та";

     20) частину першу статтi 296 доповнити пунктами 4 i 5 такого змiсту:

     "4) пiсля вiдкриття касацiйного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постановi викладав висновок щодо питання застосування норми права у подiбних правовiдносинах, порушеного в касацiйнiй скарзi, або вiдступив вiд свого висновку щодо застосування норми права, наявнiсть якого стала пiдставою для вiдкриття касацiйного провадження, i суд апеляцiйної iнстанцiї переглянув судове рiшення вiдповiдно до такого висновку (крiм випадку, коли Верховний Суд вважає за необхiдне вiдступити вiд такого висновку). Якщо ухвала про вiдкриття касацiйного провадження мотивована також iншими пiдставами, за якими вiдсутнi пiдстави для закриття провадження, касацiйне провадження закривається лише в частинi пiдстав, передбачених цим пунктом;

     5) пiсля вiдкриття касацiйного провадження на пiдставi пункту 1 частини другої статтi 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановi Верховного Суду та на який посилався скаржник у касацiйнiй скарзi, стосується правовiдносин, якi не є подiбними";

     21) у статтi 300:

     а) частину першу пiсля слiв "суд касацiйної iнстанцiї в межах доводiв та вимог касацiйної скарги" доповнити словами "якi стали пiдставою для вiдкриття касацiйного провадження";

     б) частину четверту викласти в такiй редакцiї:

     "4. Суд не обмежений доводами та вимогами касацiйної скарги, якщо пiд час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбаченi пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статтi 310, частиною другою статтi 313 цього Кодексу, а також у разi необхiдностi врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постановi Верховного Суду пiсля подання касацiйної скарги";

     22) частину першу статтi 309 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Суд касацiйної iнстанцiї залишає касацiйну скаргу без задоволення, а судовi рiшення - без змiн, якщо судове рiшення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матерiального i процесуального права";

     23) у статтi 310:

     а) у частинi першiй:

     пункт 2 доповнити словами "якщо касацiйну скаргу обґрунтовано такою пiдставою";

     пункт 7 виключити;

     б) частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "3. Пiдставою для скасування судового рiшення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на якi посилається скаржник у касацiйнiй скарзi, що унеможливило встановлення фактичних обставин, якi мають значення для правильного вирiшення справи, якщо:

     1) суд не дослiдив зiбранi у справi докази, за умови висновку про обґрунтованiсть заявлених у касацiйнiй скарзi пiдстав касацiйного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статтi 287 цього Кодексу; або

     2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка пiдлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

     3) суд необґрунтовано вiдхилив клопотання про витребування, дослiдження або огляд доказiв або iнше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, якi мають значення для правильного вирiшення справи; або

     4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на пiдставi недопустимих доказiв";

     24) частину першу статтi 311 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Суд скасовує судове рiшення повнiстю або частково i ухвалює нове рiшення у вiдповiднiй частинi або змiнює його, якщо таке судове рiшення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матерiального права або порушенням норм процесуального права";

     25) частину першу статтi 312 пiсля слiв "i залишає в силi судове рiшення суду першої iнстанцiї у вiдповiднiй частинi, якщо" доповнити словами i цифрами "в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах";

     26) статтю 313 доповнити частиною четвертою такого змiсту:

     "4. У разi закриття судом касацiйної iнстанцiї провадження у справi на пiдставi пункту 1 частини першої статтi 231 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої iнстанцiї, до юрисдикцiї якого вiднесено розгляд такої справи, крiм випадкiв закриття провадження щодо кiлькох вимог, якi пiдлягають розгляду в порядку рiзного судочинства, чи передачi справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разi наявностi пiдстав для пiдсудностi справи за вибором позивача у його заявi має бути зазначено лише один суд, до пiдсудностi якого вiдноситься вирiшення спору";

     27) абзац восьмий частини третьої статтi 322 викласти в такiй редакцiї:

     "За подання i розгляд заяви про перегляд судового рiшення за виключними обставинами судовий збiр не сплачується";

     28) абзац перший пiдпункту 17.10 пiдпункту 17 пункту 1 роздiлу XI "Перехiднi положення" викласти в такiй редакцiї:

     "17.10) у разi подання апеляцiйної скарги на ухвали суду першої iнстанцiї, передбаченi пунктами 1, 6 - 8, 10, 12 - 14, 17, 19, 21, 31 - 33 частини першої статтi 255 цього Кодексу (крiм ухвал про вiдмову у прийняттi або повернення зустрiчного позову, про вiдмову у прийняттi або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостiйнi вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справi, якi поданi з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касацiйної скарги на ухвали суду апеляцiйної iнстанцiї (крiм ухвал щодо забезпечення позову, змiни заходу забезпечення позову, щодо зустрiчного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справi, якi поданi з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляцiйної або касацiйної iнстанцiї передаються всi матерiали".

     2. У Цивiльному процесуальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436):

     1) у частинi шостiй статтi 19:

     а) у пунктi 2 слова "п'ятсот розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб" замiнити словами "двiстi п'ятдесят розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб";

     б) доповнити пунктами 3 - 5 такого змiсту:

     "3) справи про стягнення алiментiв, збiльшення їх розмiру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пенi) за прострочення сплати алiментiв, iндексацiю алiментiв, змiну способу їх стягнення, якщо такi вимоги не пов'язанi iз встановленням чи оспорюванням батькiвства (материнства);

     4) справи про розiрвання шлюбу;

     5) справи про захист прав споживачiв, цiна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб";

     2) частини третю, шосту та сьому статтi 40 викласти в такiй редакцiї:

     "3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованiсть заявленого вiдводу i заява про такий вiдвiд надiйшла до суду за три робочi днi (або ранiше) до наступного засiдання, вирiшення питання про вiдвiд здiйснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, i визначається у порядку, встановленому частиною першою статтi 33 цього Кодексу. Такому суддi не може бути заявлений вiдвiд.

     Якщо заява про вiдвiд суддi надiйшла до суду пiзнiше нiж за три робочi днi до наступного засiдання, така заява не пiдлягає передачi на розгляд iншому суддi, а питання про вiдвiд суддi вирiшується судом, що розглядає справу";

     "6. Питання про вiдвiд суддi Великої Палати не пiдлягає передачi на розгляд iншому суддi та розглядається Великою Палатою.

     7. Питання про вiдвiд вирiшується невiдкладно. Вирiшення питання про вiдвiд суддею, який не входить до складу суду, здiйснюється протягом двох робочих днiв, але не пiзнiше призначеного засiдання по справi. У разi розгляду заяви про вiдвiд суддею iншого суду - не пiзнiше десяти днiв з дня надходження заяви про вiдвiд. Вiдвiд, який надiйшов поза межами судового засiдання, розглядається судом у порядку письмового провадження";

     3) у статтi 150:

     а) у частинi першiй:

     пункт 3 викласти в такiй редакцiї:

     "3) встановленням обов'язку вчинити певнi дiї, у разi якщо спiр виник iз сiмейних правовiдносин";

     пункт 7 виключити;

     пункт 10 викласти в такiй редакцiї:

     "10) iншими заходами у випадках, передбачених законами, а також мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України";

     б) доповнити частиною одинадцятою такого змiсту:

     "11. Не допускається вжиття заходiв забезпечення позову, якi полягають в (або мають наслiдком) припиненнi, вiдкладеннi, зупиненнi чи iншому втручаннi у проведення конкурсу, аукцiону, торгiв, тендера чи iнших публiчних конкурсних процедур, що проводяться вiд iменi держави (державного органу), територiальної громади (органу мiсцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складi комiсiї, що проводить конкурс, аукцiон, торги, тендер чи iншу публiчну конкурсну процедуру";

     4) частину другу статтi 183 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, якi подаються на стадiї виконання судового рiшення, в тому числi в процесi здiйснення судового контролю за виконанням судових рiшень, додаються докази їх надiслання (надання) iншим учасникам справи (провадження)";

     5) частину першу статтi 185 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "У разi надходження до суду справи, що пiдлягає вирiшенню в порядку цивiльного судочинства, пiсля закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляцiйної iнстанцiї в порядку господарського чи адмiнiстративного судочинства, суд перевiряє наявнiсть пiдстав для залишення позовної заяви без руху вiдповiдно до вимог цивiльного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви";

     6) пункт 7 частини першої статтi 252 виключити;

     7) пункт 11 частини першої статтi 253 виключити;

     8) частину першу статтi 256 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Якщо провадження у справi закривається з пiдстави, визначеної пунктом 1 частини першої статтi 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачевi, до юрисдикцiї якого суду вiднесено розгляд справи. Суд апеляцiйної або касацiйної iнстанцiї повинен також роз'яснити позивачевi про наявнiсть у нього права протягом десяти днiв з дня отримання ним вiдповiдної постанови звернутися до суду iз заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцiєю, крiм випадкiв об'єднання в одне провадження кiлькох вимог, якi пiдлягають розгляду в порядку рiзного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справi.

     У разi надходження до суду справи, що пiдлягає вирiшенню в порядку цивiльного судочинства, пiсля закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляцiйної iнстанцiї в порядку господарського чи адмiнiстративного судочинства, провадження у справi не може бути закрите з пiдстави, встановленої пунктом 1 частини першої статтi 255 цього Кодексу";

     9) у частинi четвертiй статтi 274:

     а) пункт 1 пiсля слiв "крiм спорiв про стягнення алiментiв" доповнити словами "збiльшення їх розмiру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пенi) за прострочення сплати алiментiв, iндексацiю алiментiв, змiну способу їх стягнення, розiрвання шлюбу";

     б) у пунктi 5 слова "п'ятсот розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб" замiнити словами "двiстi п'ятдесят розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб";

     10) частину другу статтi 352 викласти в такiй редакцiї:

     "2. Учасники справи, особи, якi не брали участi у справi, якщо суд вирiшив питання про їхнi права, свободи, iнтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляцiйному порядку ухвали суду першої iнстанцiї окремо вiд рiшення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, якi не передбаченi статтею 353 цього Кодексу, окремо вiд рiшення суду не допускається";

     11) у частинi першiй статтi 353:

     а) пункт 8 виключити;

     б) пункт 23 доповнити словами "вiдмови в задоволеннi заяви про перегляд судового рiшення за нововиявленими або виключними обставинами";

     12) пункт 1 частини першої статтi 365 доповнити другим реченням такого змiсту: "У разi встановлення, що рiшення суду першої iнстанцiї може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участi у справi, залучає таку особу до участi у справi як третю особу, яка не заявляє самостiйних вимог щодо предмета спору";

     13) пункт 2 частини третьої статтi 376 доповнити словами "якщо апеляцiйну скаргу обґрунтовано такою пiдставою";

     14) статтю 377 доповнити частиною четвертою такого змiсту:

     "4. У разi закриття судом апеляцiйної iнстанцiї провадження у справi на пiдставi пункту 1 частини першої статтi 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої iнстанцiї, до юрисдикцiї якого вiднесено розгляд такої справи, крiм випадкiв об'єднання в одне провадження кiлькох вимог, якi пiдлягають розгляду в порядку рiзного судочинства. У разi наявностi пiдстав для пiдсудностi справи за вибором позивача у його заявi має бути зазначено лише один суд, до пiдсудностi якого вiдноситься вирiшення спору";

     15) статтю 380 виключити;

     16) у статтi 389:

     а) у частинi першiй:

     у пунктi 2 цифри "3, 6 - 8" замiнити цифрами "3, 6, 7";

     пункт 3 пiсля слiв "про вiдмову у вiдкриттi провадження за нововиявленими або виключними обставинами" доповнити словами "про вiдмову в задоволеннi заяви про перегляд судового рiшення за нововиявленими або виключними обставинами";

     б) частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. Пiдставами касацiйного оскарження судових рiшень, зазначених у пунктi 1 частини першої цiєї статтi, є неправильне застосування судом норм матерiального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

     1) якщо суд апеляцiйної iнстанцiї в оскаржуваному судовому рiшеннi застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подiбних правовiдносинах, викладеного у постановi Верховного Суду, крiм випадку наявностi постанови Верховного Суду про вiдступлення вiд такого висновку;

     2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхiднiсть вiдступлення вiд висновку щодо застосування норми права у подiбних правовiдносинах, викладеного у постановi Верховного Суду та застосованого судом апеляцiйної iнстанцiї в оскаржуваному судовому рiшеннi;

     3) якщо вiдсутнiй висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подiбних правовiдносинах;

     4) якщо судове рiшення оскаржується з пiдстав, передбачених частинами першою, третьою статтi 411 цього Кодексу.

     Пiдставами касацiйного оскарження судових рiшень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цiєї статтi, є неправильне застосування судом норм матерiального права чи порушення норм процесуального права";

     в) абзац перший пункту 2 частини третьої викласти в такiй редакцiї:

     "2) судовi рiшення у малозначних справах та у справах з цiною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, крiм випадкiв, якщо";

     г) перше речення частини четвертої доповнити словами "крiм випадку, коли судове рiшення про права, свободи, iнтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляцiйної iнстанцiї";

     17) пункт 5 частини другої статтi 392 викласти в такiй редакцiї:

     "5) пiдставу (пiдстави), на якiй (яких) подається касацiйна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу пiдстави (пiдстав).

     У разi подання касацiйної скарги на пiдставi пункту 1 частини другої статтi 389 цього Кодексу в касацiйнiй скарзi зазначається постанова Верховного Суду, в якiй викладено висновок про застосування норми права у подiбних правовiдносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рiшеннi.

     У разi подання касацiйної скарги на пiдставi пункту 2 частини другої статтi 389 цього Кодексу в касацiйнiй скарзi зазначається обґрунтування необхiдностi вiдступлення вiд висновку щодо застосування норми права у подiбних правовiдносинах, викладеного у постановi Верховного Суду.

     У разi подання касацiйної скарги на судове рiшення, зазначене у пунктах 2 i 3 частини першої статтi 389 цього Кодексу, в касацiйнiй скарзi зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матерiального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рiшення (рiшень)";

     18) у статтi 393:

     а) в абзацi другому частини третьої слова "суддя-доповiдач" замiнити словом "суд";

     б) у частинi п'ятiй слова "суддя-доповiдач" замiнити словами "суд касацiйної iнстанцiї", а слова "протягом десяти днiв" - словами "протягом двадцяти днiв";

     19) у статтi 394:

     а) у частинi першiй слова "суддя-доповiдач (колегiя суддiв)" замiнити словами "колегiя суддiв у складi трьох суддiв";

     б) у частинi другiй:

     в абзацi першому слова "Суддя-доповiдач" замiнити словом "Суд";

     пункт 5 викласти в такiй редакцiї:

     "5) у разi подання касацiйної скарги на пiдставi пункту 1 частини другої статтi 389 цього Кодексу суд може визнати таку касацiйну скаргу необґрунтованою та вiдмовити у вiдкриттi касацiйного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постановi висновок щодо питання застосування норми права у подiбних правовiдносинах, порушеного в касацiйнiй скарзi, i суд апеляцiйної iнстанцiї переглянув судове рiшення вiдповiдно до такого висновку (крiм випадку наявностi постанови Верховного Суду про вiдступлення вiд такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхiдне вiдступити вiд висновку щодо застосування норми права у подiбних правовiдносинах)";

     в) частини четверту i п'яту викласти в такiй редакцiї:

     "4. У разi оскарження ухвали (крiм ухвали, якою закiнчено розгляд справи) суд може визнати касацiйну скаргу необґрунтованою та вiдмовити у вiдкриттi касацiйного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним i не викликає розумних сумнiвiв щодо її застосування чи тлумачення.

     5. Питання про вiдкриття касацiйного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цiєї статтi, вирiшує колегiя суддiв у складi трьох суддiв";

     г) в абзацi першому частини восьмої слово "зазначається" замiнити словами "зазначаються пiдстава (пiдстави) вiдкриття касацiйного провадження та";

     ґ) у частинi дев'ятiй слова "десять днiв" замiнити словами "двадцять днiв";

     20) частину першу статтi 396 доповнити пунктами 4 i 5 такого змiсту:

     "4) пiсля вiдкриття касацiйного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постановi вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подiбних правовiдносинах, порушеного в касацiйнiй скарзi, або вiдступив вiд свого висновку щодо застосування норми права, наявнiсть якого стала пiдставою для вiдкриття касацiйного провадження, i суд апеляцiйної iнстанцiї переглянув судове рiшення вiдповiдно до такого висновку (крiм випадку, коли Верховний Суд вважає за необхiдне вiдступити вiд такого висновку). Якщо ухвала про вiдкриття касацiйного провадження мотивована також iншими пiдставами, за якими вiдсутнi пiдстави для закриття провадження, касацiйне провадження закривається лише в частинi пiдстав, передбачених цим пунктом;

     5) пiсля вiдкриття касацiйного провадження на пiдставi пункту 1 частини другої статтi 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановi Верховного Суду та на який посилався скаржник у касацiйнiй скарзi, стосується правовiдносин, якi не є подiбними";

     21) частини першу i третю статтi 400 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Переглядаючи у касацiйному порядку судовi рiшення, суд касацiйної iнстанцiї в межах доводiв та вимог касацiйної скарги, якi стали пiдставою для вiдкриття касацiйного провадження, перевiряє правильнiсть застосування судом першої або апеляцiйної iнстанцiї норм матерiального чи процесуального права i не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленi в рiшеннi чи вiдкинутi ним, вирiшувати питання про достовiрнiсть або недостовiрнiсть того чи iншого доказу, про перевагу одних доказiв над iншими";

     "3. Суд не обмежений доводами та вимогами касацiйної скарги, якщо пiд час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, якi передбаченi пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статтi 411, частиною другою статтi 414 цього Кодексу, а також у разi необхiдностi врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постановi Верховного Суду пiсля подання касацiйної скарги";

     22) частину першу статтi 410 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Суд касацiйної iнстанцiї залишає касацiйну скаргу без задоволення, а судовi рiшення - без змiн, якщо рiшення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матерiального i процесуального права";

     23) у статтi 411:

     а) у частинi першiй:

     пункт 2 доповнити словами "якщо касацiйну скаргу обґрунтовано такою пiдставою";

     пункт 7 виключити;

     б) частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "3. Пiдставою для скасування судового рiшення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на якi посилається заявник у касацiйнiй скарзi, що унеможливило встановлення фактичних обставин, якi мають значення для правильного вирiшення справи, якщо:

     1) суд не дослiдив зiбранi у справi докази, за умови висновку про обґрунтованiсть заявлених у касацiйнiй скарзi пiдстав касацiйного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статтi 389 цього Кодексу; або

     2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що пiдлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

     3) суд необґрунтовано вiдхилив клопотання про витребування, дослiдження або огляд доказiв або iнше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, якi мають значення для правильного вирiшення справи; або

     4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на пiдставi недопустимих доказiв";

     24) частину першу статтi 412 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Суд скасовує судове рiшення повнiстю або частково i ухвалює нове рiшення у вiдповiднiй частинi або змiнює його, якщо таке судове рiшення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матерiального права або порушенням норм процесуального права";

     25) частину першу статтi 413 пiсля слiв "i залишає в силi судове рiшення суду першої iнстанцiї у вiдповiднiй частинi, якщо" доповнити словами i цифрами "в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах";

     26) статтю 414 доповнити частиною четвертою такого змiсту:

     "4. У разi закриття судом касацiйної iнстанцiї провадження у справi на пiдставi пункту 1 частини першої статтi 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої iнстанцiї, до юрисдикцiї якого вiднесено розгляд такої справи, крiм випадкiв закриття провадження щодо кiлькох вимог, якi пiдлягають розгляду в порядку рiзного судочинства, чи передачi справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разi наявностi пiдстав для пiдсудностi справи за вибором позивача у його заявi має бути зазначено лише один суд, до пiдсудностi якого вiдноситься вирiшення спору";

     27) абзац восьмий частини третьої статтi 426 викласти в такiй редакцiї:

     "За подання i розгляд заяви про перегляд судового рiшення за виключними обставинами судовий збiр не сплачується";

     28) абзац перший пiдпункту 15.10 пiдпункту 15 пункту 1 роздiлу XIII "Перехiднi положення" викласти в такiй редакцiї:

     "15.10) у разi подання апеляцiйної скарги на ухвали суду першої iнстанцiї, передбаченi пунктами 1, 6 - 9, 11, 14 - 16, 20, 22, 23, 37 - 39 частини першої статтi 353 цього Кодексу (крiм ухвал про вiдмову у прийняттi або повернення зустрiчного позову, про вiдмову у прийняттi або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостiйнi вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справi, якi поданi з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касацiйної скарги на ухвали суду апеляцiйної iнстанцiї (крiм ухвал щодо забезпечення позову, змiни заходу забезпечення позову, щодо зустрiчного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справi, якi поданi з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляцiйної або касацiйної iнстанцiї передаються всi матерiали".

     3. У Кодексi адмiнiстративного судочинства України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436):

     1) у частинi четвертiй статтi 22 слова "Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї прокурорiв" виключити;

     2) частину першу статтi 27 пiсля слiв "а також адмiнiстративнi справи про" доповнити словами "оскарження актiв, дiй чи бездiяльностi органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо прокурорiв, та про";

     3) частини четверту, сьому та одинадцяту статтi 40 викласти в такiй редакцiї:

     "4. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованiсть заявленого вiдводу i заява про такий вiдвiд надiйшла до суду за три робочi днi (або ранiше) до наступного засiдання, вирiшення питання про вiдвiд здiйснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, i визначається у порядку, встановленому частиною першою статтi 31 цього Кодексу. Такому суддi не може бути заявлений вiдвiд.

     Якщо заява про вiдвiд суддi надiйшла до суду пiзнiше нiж за три робочi днi до наступного засiдання, така заява не пiдлягає передачi на розгляд iншому суддi, а питання про вiдвiд суддi вирiшується судом, що розглядає справу";

     "7. Питання про вiдвiд суддi Великої Палати не пiдлягає передачi на розгляд iншому суддi та розглядається Великою Палатою";

     "11. Питання про вiдвiд вирiшується невiдкладно. Вирiшення питання про вiдвiд суддею, який не входить до складу суду, здiйснюється протягом двох робочих днiв, але не пiзнiше призначеного засiдання по справi. У разi розгляду заяви про вiдвiд суддею iншого суду - не пiзнiше десяти днiв з дня надходження заяви про вiдвiд. Вiдвiд, який надiйшов поза межами судового засiдання, розглядається судом у порядку письмового провадження";

     4) у статтi 151:

     а) пункт 3 частини першої виключити;

     б) пункт 1 частини третьої пiсля слiв "Президента України" доповнити словами "Кабiнету Мiнiстрiв України", а пiсля слiв "Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї прокурорiв" - словами "органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо прокурорiв";

     в) доповнити частиною шостою такого змiсту:

     "6. Не допускається вжиття заходiв забезпечення позову, якi полягають в (або мають наслiдком) припиненнi, вiдкладеннi, зупиненнi чи iншому втручаннi у проведення конкурсу, аукцiону, торгiв, тендера чи iнших публiчних конкурсних процедур, що проводяться вiд iменi держави (державного органу), територiальної громади (органу мiсцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складi комiсiї, що проводить конкурс, аукцiон, торги, тендер чи iншу публiчну конкурсну процедуру";

     5) частину першу статтi 167 доповнити абзацом десятим такого змiсту:

     "До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, якi подаються на стадiї виконання судового рiшення, в тому числi в процесi здiйснення судового контролю за виконанням судових рiшень, додаються докази їх надiслання (надання) iншим учасникам справи (провадження)";

     6) частину першу статтi 169 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "У разi надходження до суду справи, що пiдлягає вирiшенню в порядку адмiнiстративного судочинства, пiсля закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляцiйної iнстанцiї в порядку господарського чи цивiльного судочинства, суд перевiряє наявнiсть пiдстав для залишення позовної заяви без руху вiдповiдно до вимог адмiнiстративного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви";

     7) пункт 8 частини другої статтi 236 виключити;

     8) частину першу статтi 239 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Якщо провадження у справi закривається з пiдстави, встановленої пунктом 1 частини першої статтi 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачевi, до юрисдикцiї якого суду вiднесено розгляд справи. Суд апеляцiйної або касацiйної iнстанцiї повинен також роз'яснити позивачевi про наявнiсть у нього права протягом десяти днiв з дня отримання ним вiдповiдної постанови звернутися до суду iз заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцiєю, крiм випадкiв об'єднання в одне провадження кiлькох вимог, якi пiдлягають розгляду в порядку рiзного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справi.

     У разi надходження до суду справи, що пiдлягає вирiшенню в порядку адмiнiстративного судочинства, пiсля закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляцiйної iнстанцiї в порядку цивiльного чи господарського судочинства, провадження у справi не може бути закрите з пiдстави, встановленої пунктом 1 частини першої статтi 238 цього Кодексу";

     9) у назвi та текстi статтi 266 слова "Квалiфiкацiйно-дисциплiнарна комiсiя прокурорiв" в усiх вiдмiнках виключити;

     10) частини першу i другу статтi 293 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Учасники справи, особи, якi не брали участi у справi, якщо суд вирiшив питання про їхнi права, свободи, iнтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляцiйну скаргу на рiшення суду першої iнстанцiї.

     2. Учасники справи, особи, якi не брали участi у справi, якщо суд вирiшив питання про їхнi права, свободи, iнтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляцiйному порядку ухвали суду першої iнстанцiї окремо вiд рiшення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, якi не передбаченi статтею 294 цього Кодексу, окремо вiд рiшення суду не допускається";

     11) у частинi першiй статтi 294:

     а) пункт 5 виключити;

     б) пункт 17 доповнити словами "вiдмови в задоволеннi заяви про перегляд судового рiшення за нововиявленими або виключними обставинами";

     12) пункт 1 частини першої статтi 306 доповнити другим реченням такого змiсту: "У разi встановлення, що рiшення суду першої iнстанцiї може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участi у справi, залучає таку особу до участi у справi як третю особу, яка не заявляє самостiйних вимог щодо предмета спору";

     13) в абзацi першому частини другої статтi 312 цифри "5 - 7" замiнити цифрами "6, 7";

     14) пункт 2 частини третьої статтi 317 доповнити словами "якщо апеляцiйну скаргу обґрунтовано такою пiдставою";

     15) статтю 319 доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "3. У разi закриття судом апеляцiйної iнстанцiї провадження у справi на пiдставi пункту 1 частини першої статтi 238 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої iнстанцiї, до юрисдикцiї якого вiднесено розгляд такої справи, крiм випадкiв об'єднання в одне провадження кiлькох вимог, якi пiдлягають розгляду в порядку рiзного судочинства. У разi наявностi пiдстав для пiдсудностi справи за вибором позивача у його заявi має бути зазначено лише один суд, до пiдсудностi якого вiдноситься вирiшення спору";

     16) у статтi 328:

     а) частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. У касацiйному порядку можуть бути оскарженi ухвали суду першої iнстанцiї про забезпечення позову, замiну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначенi у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статтi 294 цього Кодексу, пiсля їх перегляду в апеляцiйному порядку";

     б) частину третю пiсля слiв "про вiдмову у вiдкриттi провадження за нововиявленими або виключними обставинами" доповнити словами "про вiдмову в задоволеннi заяви про перегляд судового рiшення за нововиявленими або виключними обставинами";

     в) частину четверту викласти в такiй редакцiї:

     "4. Пiдставами касацiйного оскарження судових рiшень, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, є неправильне застосування судом норм матерiального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

     1) якщо суд апеляцiйної iнстанцiї в оскаржуваному судовому рiшеннi застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подiбних правовiдносинах, викладеного у постановi Верховного Суду, крiм випадку наявностi постанови Верховного Суду про вiдступлення вiд такого висновку;

     2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхiднiсть вiдступлення вiд висновку щодо застосування норми права у подiбних правовiдносинах, викладеного у постановi Верховного Суду та застосованого судом апеляцiйної iнстанцiї в оскаржуваному судовому рiшеннi;

     3) якщо вiдсутнiй висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подiбних правовiдносинах;

     4) якщо судове рiшення оскаржується з пiдстав, передбачених частинами другою i третьою статтi 353 цього Кодексу.

     Пiдставами касацiйного оскарження судових рiшень, зазначених у частинах другiй i третiй цiєї статтi, є неправильне застосування судом норм матерiального права чи порушення норм процесуального права";

     г) абзац перший пункту 2 частини п'ятої пiсля слiв "у справах незначної складностi" доповнити словами "та iнших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крiм справ, якi вiдповiдно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження)";

     ґ) перше речення частини шостої доповнити словами "крiм випадку, коли судове рiшення про права, свободи, iнтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляцiйної iнстанцiї";

     17) пункт 4 частини другої статтi 330 викласти в такiй редакцiї:

     "4) пiдставу (пiдстави), на якiй (яких) подається касацiйна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу пiдстави (пiдстав).

     У разi подання касацiйної скарги на пiдставi пункту 1 частини четвертої статтi 328 цього Кодексу в касацiйнiй скарзi зазначається постанова Верховного Суду, в якiй викладено висновок про застосування норми права у подiбних правовiдносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рiшеннi.

     У разi подання касацiйної скарги на пiдставi пункту 2 частини четвертої статтi 328 цього Кодексу в касацiйнiй скарзi зазначається обґрунтування необхiдностi вiдступлення вiд висновку щодо застосування норми права у подiбних правовiдносинах, викладеного у постановi Верховного Суду.

     У разi подання касацiйної скарги на судове рiшення, зазначене у частинах другiй i третiй статтi 328 цього Кодексу, в касацiйнiй скарзi зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матерiального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рiшення (рiшень)";

     18) у частинi шостiй статтi 332:

     а) у першому реченнi слова "суддя-доповiдач вирiшує протягом десяти днiв" замiнити словами "вирiшується колегiєю суддiв у складi трьох суддiв не пiзнiше двадцяти днiв";

     б) у другому реченнi слово "десяти" замiнити словом "двадцяти";

     19) у статтi 333:

     а) частину першу доповнити пунктом 6 такого змiсту:

     "6) Верховний Суд уже викладав у своїй постановi висновок щодо питання застосування норми права у подiбних правовiдносинах, порушеного в касацiйнiй скарзi на судове рiшення, зазначене у частинi першiй статтi 328 цього Кодексу, i суд апеляцiйної iнстанцiї переглянув судове рiшення вiдповiдно до такого висновку (крiм випадку наявностi постанови Верховного Суду про вiдступлення вiд такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхiдне вiдступити вiд висновку щодо застосування норми права у подiбних правовiдносинах)";

     б) частини другу i третю викласти в такiй редакцiї:

     "2. У разi оскарження ухвали (крiм ухвали, якою закiнчено розгляд справи) суд може визнати касацiйну скаргу необґрунтованою та вiдмовити у вiдкриттi касацiйного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним i не викликає розумних сумнiвiв щодо її застосування чи тлумачення.

     3. Суд вiдмовляє у вiдкриттi касацiйного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачевi (заявниковi), а також судових рiшень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рiшення касацiйного суду за наслiдками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики";

     в) у частинi шостiй слово "десяти" замiнити словом "двадцяти";

     20) у статтi 334:

     а) у частинi другiй слово "десяти" замiнити словом "двадцяти";

     б) у частинi третiй слово "зазначається" замiнити словами "зазначаються пiдстава (пiдстави) вiдкриття касацiйного провадження та";

     21) частину першу статтi 339 доповнити пунктами 4 i 5 такого змiсту:

     "4) пiсля вiдкриття касацiйного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постановi вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подiбних правовiдносинах, порушеного в касацiйнiй скарзi, або вiдступив вiд свого висновку щодо застосування норми права, наявнiсть якого стала пiдставою для вiдкриття касацiйного провадження, i суд апеляцiйної iнстанцiї переглянув судове рiшення вiдповiдно до такого висновку (крiм випадку, коли Верховний Суд вважає за необхiдне вiдступити вiд такого висновку). Якщо ухвала про вiдкриття касацiйного провадження мотивована також iншими пiдставами, за якими вiдсутнi пiдстави для закриття провадження, касацiйне провадження закривається лише в частинi пiдстав, передбачених цим пунктом;

     5) пiсля вiдкриття касацiйного провадження на пiдставi пункту 1 частини четвертої статтi 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановi Верховного Суду та на який посилався скаржник у касацiйнiй скарзi, стосується правовiдносин, якi не є подiбними";

     22) у статтi 341:

     а) частину першу пiсля слiв "в межах доводiв та вимог касацiйної скарги" доповнити словами "якi стали пiдставою для вiдкриття касацiйного провадження";

     б) частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "3. Суд не обмежений доводами та вимогами касацiйної скарги, якщо пiд час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбаченi пунктами 1, 4 - 7 частини третьої статтi 353, абзацом другим частини першої статтi 354 цього Кодексу, а також у разi необхiдностi врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постановi Верховного Суду пiсля подання касацiйної скарги";

     23) частину першу статтi 350 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Суд касацiйної iнстанцiї залишає касацiйну скаргу без задоволення, а судовi рiшення - без змiн, якщо рiшення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матерiального i процесуального права";

     24) частину першу статтi 351 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Суд скасовує судове рiшення повнiстю або частково i ухвалює нове рiшення у вiдповiднiй частинi або змiнює його, якщо таке судове рiшення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матерiального права або порушенням норм процесуального права";

     25) частину першу статтi 352 пiсля слiв "i залишає в силi судове рiшення суду першої iнстанцiї у вiдповiднiй частинi, якщо" доповнити словами i цифрами "в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах";

     26) у статтi 353:

     а) частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. Пiдставою для скасування судових рiшень судiв першої та (або) апеляцiйної iнстанцiй i направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на якi посилається скаржник у касацiйнiй скарзi, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирiшення справи, якщо:

     1) суд не дослiдив зiбранi у справi докази, за умови висновку про обґрунтованiсть заявлених у касацiйнiй скарзi пiдстав касацiйного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статтi 328 цього Кодексу; або

     2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка пiдлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

     3) суд необґрунтовано вiдхилив клопотання про витребування, дослiдження або огляд доказiв або iнше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, якi мають значення для правильного вирiшення справи;

     4) суд встановив обставини, що мають iстотне значення, на пiдставi недопустимих доказiв";

     б) у частинi третiй:

     пункт 2 доповнити словами "якщо касацiйну скаргу обґрунтовано такою пiдставою";

     пункт 8 виключити;

     27) статтю 354 доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "3. У разi закриття судом касацiйної iнстанцiї провадження у справi на пiдставi пункту 1 частини першої статтi 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої iнстанцiї, до юрисдикцiї якого вiднесено розгляд такої справи, крiм випадкiв закриття провадження щодо кiлькох вимог, якi пiдлягають розгляду в порядку рiзного судочинства, чи передачi справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разi наявностi пiдстав для пiдсудностi справи за вибором позивача у його заявi має бути зазначено лише один суд, до пiдсудностi якого вiдноситься вирiшення спору";

     28) частину четверту статтi 364 викласти в такiй редакцiї:

     "4. За подання i розгляд заяви про перегляд судового рiшення за виключними обставинами судовий збiр не сплачується";

     29) у роздiлi VII "Перехiднi положення":

     а) абзац перший пiдпункту 15.11 пiдпункту 15 пункту 1 викласти в такiй редакцiї:

     "15.11) у разi подання апеляцiйної скарги на ухвали суду першої iнстанцiї, визначенi пунктами 3 - 6, 8, 11 - 13, 15, 17 статтi 294 цiєї редакцiї Кодексу (крiм ухвал про вiдмову у прийняттi або повернення зустрiчного позову, про вiдмову у прийняттi або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостiйнi вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справi, якi поданi з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касацiйної скарги на ухвали суду апеляцiйної iнстанцiї (крiм ухвал щодо забезпечення позову, змiни заходу забезпечення позову, ухвал про зупинення провадження у справi, якi поданi з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляцiйної або касацiйної iнстанцiї передаються всi матерiали";

     б) у пунктi 2 слова "Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї прокурорiв" замiнити словами "органу, що здiйснює дисциплiнарне провадження щодо прокурорiв".

     II. Прикiнцевi та перехiднi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування.

     2. Установити, що касацiйнi скарги на судовi рiшення, якi поданi i розгляд яких не закiнчено до набрання чинностi цим Законом, розглядаються в порядку, що дiяв до набрання чинностi цим Законом.

Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
15 сiчня 2020 року
N 460-IX

Copyright © 2022 НТФ «Интес»
Все права сохранены.