Следующая >>
Стаття 189. Цiна у господарських зобов'язаннях
1. Цiна (тариф) у цьому Кодексi є формою грошового визначення вартостi продукцiї (робiт, послуг), яку реалiзують суб'єкти господарювання.
2. Цiна є iстотною умовою господарського договору. Цiна зазначається в договорi у гривнях. Цiни у зовнiшньоекономiчних договорах (контрактах) можуть визначатися в iноземнiй валютi за згодою сторiн.
3. Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарськiй дiяльностi вiльнi цiни, державнi фiксованi цiни та регульованi цiни - граничнi рiвнi цiн або граничнi вiдхилення вiд державних фiксованих цiн.
4. При здiйсненнi експортних та iмпортних операцiй у розрахунках з iноземними контрагентами застосовуються контрактнi (зовнiшньоторговельнi) цiни, що формуються вiдповiдно до цiн i умов свiтового ринку та iндикативних цiн.
.png)
