Следующая >>
Стаття 293. Мiна (бартер) у сферi господарювання
1. За договором мiни (бартеру) кожна iз сторiн зобов'язується передати другiй сторонi у власнiсть, повне господарське вiдання чи оперативне управлiння певний товар в обмiн на iнший товар.
2. Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмiн, i покупцем товару, який вона одержує взамiн.
3. За погодженням сторiн можлива грошова доплата за товар бiльшої вартостi, що обмiнюється на товар меншої вартостi, якщо це не суперечить законодавству.
4. Не може бути об'єктом мiни (бартеру) майно, вiднесене законодавством до основних фондiв, яке належить до державної або комунальної власностi, у разi якщо друга сторона договору мiни (бартеру) не є вiдповiдно державним чи комунальним пiдприємством. Законодавством можуть бути встановленi також iншi особливостi здiйснення бартерних (товарообмiнних) операцiй, пов'язаних з придбанням i використанням окремих видiв майна, а також здiйснення таких операцiй в окремих галузях господарювання.
5. До договору мiни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купiвлi-продажу, поставки, контрактацiї, елементи яких мiстяться в договорi мiни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству i вiдповiдає сутi вiдносин сторiн.