Следующая >>
Стаття 39. Захист прав споживачiв
1. Споживачi, якi перебувають на територiї України, пiд час придбання, замовлення або використання товарiв (робiт, послуг) з метою задоволення своїх потреб мають право на:
державний захист своїх прав;
гарантований рiвень споживання;
належну якiсть товарiв (робiт, послуг);
безпеку товарiв (робiт, послуг);
необхiдну, доступну та достовiрну iнформацiю про кiлькiсть, якiсть i асортимент товарiв (робiт, послуг);
вiдшкодування збиткiв, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якостi, а також шкоди, заподiяної небезпечними для життя i здоров'я людей товарами (роботами, послугами), у випадках, передбачених законом;
звернення до суду та iнших уповноважених органiв влади за захистом порушених прав або законних iнтересiв.
З метою захисту своїх прав та законних iнтересiв громадяни можуть об'єднуватися на добровiльнiй основi у громадськi органiзацiї споживачiв (об'єднання споживачiв).
2. Держава забезпечує громадянам захист їх iнтересiв як споживачiв, надає можливiсть вiльного вибору товарiв (робiт, послуг), набуття знань i квалiфiкацiї, необхiдних для прийняття самостiйних рiшень пiд час придбання та використання товарiв (робiт, послуг) вiдповiдно до їх потреб, i гарантує придбання або одержання iншими законними способами товарiв (робiт, послуг) в обсягах, що забезпечують рiвень споживання, достатнiй для пiдтримання здоров'я i життєдiяльностi.
3. Права споживачiв, механiзм реалiзацiї захисту цих прав та вiдносини мiж споживачами товарiв (робiт, послуг) i виробниками (виконавцями, продавцями) регулюються законом про захист прав споживачiв та iншими законодавчими актами.
4. Якщо чинним мiжнародним договором, згоду на обов'язковiсть якого надано Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що є в законодавствi України про захист прав споживачiв, то застосовуються правила мiжнародного договору.
.png)
