Следующая >>
Стаття 295. Збитки, що не визнаються загальною аварiєю
Не визнаються загальною аварiєю навiть у разi наявностi ознак, зазначених у статтi 277 цього Кодексу:
1) вартiсть викинутого за борт вантажу, що самозайнявся, i вантажу, що перевозився на суднi не у вiдповiдностi з правилами i звичаями торговельного мореплавства;
2) збитки, заподiянi (будь-яким чином) пiд час гасiння пожежi на борту судна, внаслiдок дiї диму або зiгрiвання;
3) збитки, заподiянi обрубуванням уламкiв або частин судна, знесених або загублених у результатi нещасного випадку до проведення пожертвувань з метою рятування вiд загальної небезпеки;
4) витрати, пов'язанi з перемiщенням або вивантаженням вантажу, палива або предметiв постачання в порту вiдправлення чи заходу або в мiсцi сховища, коли пошкодження судна виявлено в порту вiдправлення або заходу за умови, що протягом рейсу не трапилося нiякого нещасного випадку або iншої надзвичайної подiї, пов'язаної з таким пошкодженням, а також коли такi витрати було проведено виключно з метою переукладення вантажу через змiщення в процесi рейсу, якщо тiльки таке переукладення не є необхiдним заради загальної безпеки;
5) витрати на заробiтну плату та утримання суднового екiпажу, на паливо i предмети постачання, зробленi за перiод ремонту пошкодження судна, навiть якщо ремонт є необхiдним для безпечного продовження рейсу у випадках, коли пошкодження судна виявлено в порту вiдправлення або заходження, за умови, що протягом рейсу не трапилося нiякого нещасного випадку, пов'язаного з таким пошкодженням;
6) будь-якi збитки або втрати, понесенi судном або вантажем внаслiдок збiльшення тривалостi рейсу (збитки вiд простою, змiни цiн тощо).