Следующая >>
Стаття 141. Особливостi визначення складу витрат платника податку в разi сплати процентiв за борговими зобов'язаннями
141.1. До складу витрат включаються будь-якi витрати, пов'язанi з нарахуванням процентiв за борговими зобов'язаннями (в тому числi за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крiм фiнансових витрат, включених до собiвартостi квалiфiкацiйних активiв вiдповiдно до положень (стандартiв) бухгалтерського облiку) протягом звiтного перiоду, якщо такi нарахування здiйснюються у зв'язку з провадженням господарської дiяльностi платника податку.
141.2. Для платника податку, 50 та бiльше вiдсоткiв статутного фонду (акцiй, iнших корпоративних прав) якого перебуває у власностi або управлiннi нерезидента (нерезидентiв), вiднесення до складу витрат нарахування процентiв за кредитами, позиками та iншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентiв та пов'язаних з ними осiб дозволяється в сумi, що не перевищує суму доходiв такого платника податку, отриману протягом звiтного перiоду у виглядi процентiв вiд розмiщення власних активiв, збiльшену на суму, що дорiвнює 50 вiдсоткам оподатковуваного прибутку звiтного перiоду, без урахування суми таких отриманих процентiв.
141.3. Проценти, якi вiдповiдають вимогам пункту 141.1 цiєї статтi, але не вiднесенi до складу витрат виробництва (обiгу) згiдно з положеннями пункту 141.2 цiєї статтi, протягом звiтного перiоду пiдлягають перенесенню на результати майбутнiх податкових перiодiв iз збереженням обмежень, передбачених пунктом 141.2 цiєї статтi.