Следующая >>
Стаття 58. Метод визначення митної вартостi за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї)
1. Метод визначення митної вартостi за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, застосовується у разi, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (iмпортера) на використання оцiнюваних товарiв, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Українi;
б) обмежують географiчний регiон, у якому товари можуть бути перепроданi (вiдчуженi повторно);
в) не впливають значною мiрою на вартiсть товару;
2) щодо продажу оцiнюваних товарiв або їх цiни вiдсутнi будь-якi умови або застереження, якi унеможливлюють визначення вартостi цих товарiв;
3) жодна частина виручки вiд будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарiв покупцем не надiйде прямо чи опосередковано продавцевi, якщо тiльки не буде зроблено вiдповiдне коригування з урахуванням положень частини десятої цiєї статтi;
4) покупець i продавець не пов'язанi мiж собою особи або хоч i пов'язанi мiж собою особи, однак цi вiдносини не вплинули на цiну товарiв.
2. Метод визначення митної вартостi товарiв за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi iмпортуються, не застосовується, якщо використанi декларантом або уповноваженою ним особою вiдомостi не пiдтвердженi документально або не визначенi кiлькiсно i достовiрнi та/або вiдсутня хоча б одна iз складових митної вартостi, яка є обов'язковою при її обчисленнi.
3. У разi якщо митна вартiсть не може бути визначена за основним методом, застосовуються другоряднi методи, зазначенi у пунктi 2 частини першої статтi 57 цього Кодексу.
4. Митною вартiстю товарiв, якi ввозяться на митну територiю України вiдповiдно до митного режиму iмпорту, є цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разi потреби з урахуванням положень частини десятої цiєї статтi.
5. Цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, - це загальна сума всiх платежiв, якi були здiйсненi або повиннi бути здiйсненi покупцем оцiнюваних товарiв продавцю або на користь продавця через третiх осiб та/або на пов'язаних iз продавцем осiб для виконання зобов'язань продавця.
6. Платежi можуть бути здiйсненi прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повнiстю чи частково боргу продавця.
7. Платежi необов'язково повиннi бути здiйсненi у виглядi переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такi платежi можуть бути здiйсненi шляхом акредитива, iнкасування або за допомогою iнших розрахункiв (вексель, передача цiнних документiв тощо).
8. Термiн "цiна, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi" стосується лише цiни оцiнюваних товарiв. Дивiденди або iншi платежi покупця на користь продавця, не пов'язанi з оцiнюваними товарами, не є частиною митної вартостi. Додавання, якщо вони не включалися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, згiдно з цiєю статтею робляться лише на основi об'єктивних даних, що пiдтверджуються документально та пiддаються обчисленню.
9. Розрахунки згiдно iз цiєю статтею робляться лише на основi об'єктивних даних, що пiдтверджуються документально та пiддаються обчисленню.
10. При визначеннi митної вартостi до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, додаються такi витрати (складовi митної вартостi), якщо вони не включалися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi:
1) витрати, понесенi покупцем:
а) комiсiйнi та брокерська винагорода, за винятком комiсiйних за закупiвлю, що є платою покупця своєму агентовi за надання послуг, пов'язаних iз представництвом його iнтересiв за кордоном для закупiвлi оцiнюваних товарiв;
б) вартiсть ящикiв тари (контейнерiв), в яку упаковано товар, або iншої упаковки, що для митних цiлей вважаються єдиним цiлим з вiдповiдними товарами;
в) вартiсть упаковки або вартiсть пакувальних матерiалiв та робiт, пов'язаних iз пакуванням;
2) належним чином розподiлена вартiсть нижчезазначених товарiв та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цiнами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцiнюваних товарiв, якщо така вартiсть не включена до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi:
а) сировини, матерiалiв, деталей, напiвфабрикатiв, комплектувальних виробiв тощо, якi увiйшли до складу оцiнюваних товарiв;
б) iнструментiв, штампiв, шаблонiв та аналогiчних предметiв, використаних у процесi виробництва оцiнюваних товарiв;
в) матерiалiв, витрачених у процесi виробництва оцiнюваних товарiв (мастильнi матерiали, паливо тощо);
г) iнженерних та дослiдно-конструкторських робiт, дизайну, художнього оформлення, ескiзiв та креслень, виконаних за межами України i безпосередньо необхiдних для виробництва оцiнюваних товарiв;
3) роялтi та iншi лiцензiйнi платежi, що стосуються оцiнюваних товарiв та якi покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцiнюваних товарiв, якщо такi платежi не включаються до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi.
Зазначенi платежi можуть включати платежi, якi стосуються прав на лiтературнi та художнi твори, винаходи, кориснi моделi, промисловi зразки, торговельнi марки та iншi об'єкти права iнтелектуальної власностi.
Витрати на право вiдтворення (тиражування) оцiнюваних товарiв в Українi не повиннi додаватися до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари.
Порядок включення до цiни розрахунку роялтi та лiцензiйних платежiв визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України;
4) вiдповiдна частина виручки вiд будь-якого подальшого перепродажу товарiв, що оцiнюються, їх використання або розпорядження ними на митнiй територiї України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцiнюваних товарiв до аеропорту, порту або iншого мiсця ввезення на митну територiю України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцiнюваних товарiв, пов'язанi з їх транспортуванням до аеропорту, порту або iншого мiсця ввезення на митну територiю України;
7) витрати на страхування цих товарiв.
11. При визначеннi митної вартостi до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, не допускається включення нiяких iнших витрат, крiм тих, що передбаченi у цiй статтi. До митної вартостi не включаються нижчезазначенi витрати або кошти за умови видiлення їх з цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари, що документально пiдтвердженi та якi пiддаються обчисленню:
1) плата за будiвництво, спорудження, складення, технiчне обслуговування або технiчну допомогу, здiйсненi пiсля ввезення iмпортних товарiв, таких як промислова установка, машини або обладнання;
2) витрати на транспортування пiсля ввезення;
3) податки, якi справляються в Українi.
12. Той факт, що продавець i покупець пов'язанi мiж собою особи, сам по собi не може бути пiдставою для розгляду вартостi операцiї як неприйнятної. У таких випадках необхiдно розглянути обставини продажу та прийняти вартiсть операцiї за умови, що взаємовiдносини покупця i продавця не вплинули на цiну оцiнюваних товарiв.
13. За наявностi достатнiх пiдстав вважати, що вiдносини, зазначенi у частинi дванадцятiй цiєї статтi, вплинули на цiну оцiнюваних товарiв, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженiй ним особi свої письмовi обґрунтування, що такий вплив мав мiсце.
14. У разi вiдсутностi обґрунтувань з боку митного органу необхiдно вважати, що взаємовiдносини, зазначенi у частинi дванадцятiй цiєї статтi, не вплинули на цiну оцiнюваних товарiв.
15. Декларант має право вiдповiдi та доказу вiдсутностi впливу взаємозв'язку продавця i покупця на цiну, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за оцiнюванi товари.
16. Для цiлей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними мiж собою у випадках, зазначених у статтi 15 Угоди про застосування статтi VII Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року.
17. Особи, одна з яких є одноосiбним агентом, одноосiбним дистриб'ютором чи одноосiбним концесiонером iншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цiлей цього Кодексу, якщо вони пiдпадають хоча б пiд один iз критерiїв, визначених у статтi 15 Угоди про застосування статтi VII Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року.
18. При продажу товарiв мiж пов'язаними особами вартiсть операцiї береться за основу для визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартiсть є близькою до вартостi однiєї з нижчезазначених операцiй, яка здiйснювалася одночасно або майже одночасно з операцiєю з оцiнюваними товарами:
1) вартостi операцiї при продажу непов'язаним покупцям iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв для експорту в Україну;
2) митної вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв, визначеної згiдно з положеннями статтi 62 цього Кодексу;
3) митної вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв, визначеної згiдно з положеннями статтi 63 цього Кодексу.
19. У разi здiйснення вищезазначених порiвнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою iнформацiя щодо рiзницi в комерцiйних рiвнях продажу, кiлькiсних показниках, елементах i витратах, зазначених у частинi десятiй цiєї статтi, та витратах, якi понесенi продавцем при продажу, коли продавець i покупець не пов'язанi мiж собою, i не понесенi продавцем при продажу, коли продавець i покупець пов'язанi мiж собою.
20. Порiвняння з вартiстю операцiй, зазначених у пунктах 1 - 3 частини вiсiмнадцятої цiєї статтi, здiйснюється за iнiцiативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартiсть цих операцiй не може використовуватися замiсть вартостi операцiй з оцiнюваними товарами.
21. Використанi декларантом або уповноваженою ним особою вiдомостi повиннi бути об'єктивними, пiддаватися обчисленню та пiдтверджуватися документально.
22. Право на автоматичне застосування методу визначення митної вартостi за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї), мають уповноваженi економiчнi оператори.
Для пiдтвердження у таких випадках заявлених вiдомостей про митну вартiсть товарiв у порядку, визначеному цим Кодексом, подаються лише:
1) декларацiя митної вартостi (у випадках, встановлених статтею 52 цього Кодексу);
2) зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) i додатки до нього;
3) рахунок-фактура (iнвойс) або рахунок-проформа;
4) банкiвськi платiжнi документи (якщо рахунок сплачено), а також iншi платiжнi та/або бухгалтерськi документи, що пiдтверджують вартiсть товару та мiстять реквiзити, необхiднi для iдентифiкацiї ввезеного товару;
5) документи для пiдтвердження витрат на ввезення та страхування, якщо за умовами поставки такi витрати не включено у вартiсть товару.
23. У випадках, передбачених частиною двадцять другою цiєї статтi, контроль правильностi визначення митної вартостi здiйснюється виключно пiсля завершення митного оформлення та пропуску товарiв через митний кордон України.
.png)
