Следующая >>
Стаття 1109. Лiцензiйний договiр
1. За лiцензiйним договором одна сторона (лiцензiар) надає другiй сторонi (лiцензiату) дозвiл на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi (лiцензiю) на умовах, визначених за взаємною згодою сторiн з урахуванням вимог цього Кодексу та iншого закону.
2. У випадках, передбачених лiцензiйним договором, може бути укладений сублiцензiйний договiр, за яким лiцензiат надає iншiй особi (сублiцензiату) сублiцензiю на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi. У цьому разi вiдповiдальнiсть перед лiцензiаром за дiї сублiцензiата несе лiцензiат, якщо iнше не встановлено лiцензiйним договором.
3. У лiцензiйному договорi визначаються вид лiцензiї, сфера використання об'єкта права iнтелектуальної власностi (конкретнi права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територiя та строк, на якi надаються права, тощо), розмiр, порядок i строки виплати плати за використання об'єкта права iнтелектуальної власностi, а також iншi умови, якi сторони вважають за доцiльне включити у договiр.
4. Вважається, що за лiцензiйним договором надається невиключна лiцензiя, якщо iнше не встановлено лiцензiйним договором.
5. Предметом лiцензiйного договору не можуть бути права на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi, якi на момент укладення договору не були чинними. (
6. Права на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi та способи його використання, якi не визначенi у лiцензiйному договорi, вважаються такими, що не наданi лiцензiату.
7. У разi вiдсутностi в лiцензiйному договорi умови про територiю, на яку поширюються наданi права на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi, дiя лiцензiї поширюється на територiю України.
8. Якщо в лiцензiйному договорi про видання або iнше вiдтворення твору винагорода визначається у виглядi фiксованої грошової суми, то в договорi має бути встановлений максимальний тираж твору.
9. Умови лiцензiйного договору, якi суперечать положенням цього Кодексу, є нiкчемними.
.png)
