Следующая >>
Стаття 230. Правовi наслiдки вчинення правочину пiд впливом обману
1. Якщо одна iз сторiн правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, якi мають iстотне значення (частина перша статтi 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недiйсним.
Обман має мiсце, якщо сторона заперечує наявнiсть обставин, якi можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх iснування.
2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана вiдшкодувати другiй сторонi збитки у подвiйному розмiрi та моральну шкоду, що завданi у зв'язку з вчиненням цього правочину.
.png)
