Следующая >>
Стаття 22. Вiдшкодування збиткiв та iншi способи вiдшкодування майнової шкоди
1. Особа, якiй завдано збиткiв у результатi порушення її цивiльного права, має право на їх вiдшкодування.
2. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зi знищенням або пошкодженням речi, а також витрати, якi особа зробила або мусить зробити для вiдновлення свого порушеного права (реальнi збитки);
2) доходи, якi особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
3. Збитки вiдшкодовуються у повному обсязi, якщо договором або законом не передбачено вiдшкодування у меншому або бiльшому розмiрi.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмiр упущеної вигоди, що має вiдшкодовуватися особi, право якої порушено, не може бути меншим вiд доходiв, одержаних особою, яка порушила право.
4. На вимогу особи, якiй завдано шкоди, та вiдповiдно до обставин справи майнова шкода може бути вiдшкодована i в iнший спосiб, зокрема, шкода, завдана майну, може вiдшкодовуватися в натурi (передання речi того ж роду та тiєї ж якостi, полагодження пошкодженої речi тощо).
.png)
