Следующая >>
Стаття 149. Торгiвля людьми або iнша незаконна угода щодо передачi людини
1. Торгiвля людьми або здiйснення iншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, перемiщення, переховування, передача або одержання людини, вчиненi з метою експлуатацiї, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.
2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi щодо неповнолiтнього або щодо кiлькох осiб, або повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, вiд якої потерпiлий був у матерiальнiй чи iншiй залежностi, або поєднанi з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпiлого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, -
караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.
3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi щодо малолiтнього, або органiзованою групою, або поєднанi з насильством, небезпечним для життя або здоров'я потерпiлого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.
Примiтка. 1. Пiд експлуатацiєю людини в цiй статтi слiд розумiти всi форми сексуальної експлуатацiї, використання в порнобiзнесi, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подiбнi до рабства, пiдневiльний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органiв, проведення дослiдiв над людиною без її згоди, усиновлення (удочерiння) з метою наживи, примусову вагiтнiсть, втягнення у злочинну дiяльнiсть, використання у збройних конфлiктах тощо.
2. У статтях 149 та 303 цього Кодексу пiд уразливим станом особи слiд розумiти зумовлений фiзичними чи психiчними властивостями або зовнiшнiми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатнiсть усвiдомлювати свої дiї (бездiяльнiсть) або керувати ними, приймати за своєю волею самостiйнi рiшення, чинити опiр насильницьким чи iншим незаконним дiям, збiг тяжких особистих, сiмейних або iнших обставин.
3. Вiдповiдальнiсть за вербування, перемiщення, переховування, передачу або одержання малолiтнього чи неповнолiтнього за цiєю статтею має наставати незалежно вiд того, чи вчиненi такi дiї з використанням обману, шантажу чи уразливого стану зазначених осiб або iз застосуванням чи погрозою застосування насильства, використання службового становища, або особою, вiд якої потерпiлий був у матерiальнiй чи iншiй залежностi.