Следующая >>
Стаття 39. Крайня необхiднiсть
1. Не є злочином заподiяння шкоди правоохоронюваним iнтересам у станi крайньої необхiдностi, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особi чи охоронюваним законом правам цiєї людини або iнших осiб, а також суспiльним iнтересам чи iнтересам держави, якщо цю небезпеку в данiй обстановцi не можна було усунути iншими засобами i якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхiдностi.
2. Перевищенням меж крайньої необхiдностi є умисне заподiяння шкоди правоохоронюваним iнтересам, якщо така шкода є бiльш значною, нiж вiдвернена шкода.
3. Особа не пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi за перевищення меж крайньої необхiдностi, якщо внаслiдок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцiнити вiдповiднiсть заподiяної шкоди цiй небезпецi.
.png)
