Следующая >>
Стаття 426. Бездiяльнiсть вiйськової влади
1. Умисне неприпинення злочину, що вчиняється пiдлеглим, або непорушення вiйськовою службовою особою, яка є органом дiзнання, кримiнальної справи щодо пiдлеглого, який вчинив злочин, а також iнше умисне невиконання вiйськовою службовою особою дiй, якi вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, якщо це заподiяло iстотну шкоду, -
караються штрафом вiд п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або службовим обмеженням на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
2. Тi самi дiяння, якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.
3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, що вчиненi в умовах воєнного стану або в бойовiй обстановцi, -
караються позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв.