Следующая >>
Стаття 49. Звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi у зв'язку iз закiнченням строкiв давностi
1. Особа звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi, якщо з дня вчинення нею злочину i до дня набрання вироком законної сили минули такi строки:
1) два роки - у разi вчинення злочину невеликої тяжкостi, за який передбачене покарання менш суворе, нiж обмеження волi;
2) три роки - у разi вчинення злочину невеликої тяжкостi, за який передбачене покарання у видi обмеження або позбавлення волi;
3) п'ять рокiв - у разi вчинення злочину середньої тяжкостi;
4) десять рокiв - у разi вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять рокiв - у разi вчинення особливо тяжкого злочину.
2. Перебiг давностi зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася вiд слiдства або суду. У цих випадках перебiг давностi вiдновлюється з дня з'явлення особи iз зiзнанням або її затримання. У цьому разi особа звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять рокiв.
3. Перебiг давностi переривається, якщо до закiнчення зазначених у частинах першiй та другiй цiєї статтi строкiв особа вчинила новий злочин середньої тяжкостi, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давностi в цьому разi починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давностi обчислюються окремо за кожний злочин.
4. Питання про застосування давностi до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згiдно iз законом може бути призначено довiчне позбавлення волi, вирiшується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давнiсть, довiчне позбавлення волi не може бути призначено i замiняється позбавленням волi на певний строк.
5. Давнiсть не застосовується у разi вчинення злочинiв проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 i частинi першiй статтi 442 цього Кодексу.
.png)
