Следующая >>
Стаття 57. Виправнi роботи
1. Покарання у видi виправних робiт встановлюється на строк вiд шести мiсяцiв до двох рокiв i вiдбувається за мiсцем роботи засудженого. Iз суми заробiтку засудженого до виправних робiт провадиться вiдрахування в доход держави у розмiрi, встановленому вироком суду, в межах вiд десяти до двадцяти вiдсоткiв.
2. Виправнi роботи не застосовуються до вагiтних жiнок та жiнок, якi перебувають у вiдпустцi по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осiб, що не досягли шiстнадцяти рокiв, та тих, що досягли пенсiйного вiку, а також до вiйськовослужбовцiв, осiб рядового i начальницького складу Державної служби спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України, працiвникiв правоохоронних органiв, нотарiусiв, суддiв, прокурорiв, адвокатiв, державних службовцiв, посадових осiб органiв мiсцевого самоврядування.
3. Особам, якi стали непрацездатними пiсля постановлення вироку суду, виправнi роботи суд може замiнити штрафом iз розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян за один мiсяць виправних робiт.