Следующая >>
Стаття 71. Призначення покарання за сукупнiстю вирокiв
1. Якщо засуджений пiсля постановлення вироку, але до повного вiдбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повнiстю або частково приєднує невiдбуту частину покарання за попереднiм вироком.
2. При складаннi покарань за сукупнiстю вирокiв загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальнiй частинi цього Кодексу. При складаннi покарань у видi позбавлення волi загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупнiстю вирокiв, не повинен перевищувати п'ятнадцяти рокiв, а у випадку, якщо хоча б один iз злочинiв є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волi може бути бiльшим п'ятнадцяти рокiв, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти рокiв. При складаннi покарань у видi довiчного позбавлення волi та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупнiстю вирокiв, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довiчним позбавленням волi.
3. Призначене хоча б за одним iз вирокiв додаткове покарання або невiдбута його частина за попереднiм вироком пiдлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупнiстю вирокiв.
4. Остаточне покарання за сукупнiстю вирокiв, крiм випадкiв, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання iншим, призначеним у максимальному розмiрi має бути бiльшим вiд покарання, призначеного за новий злочин, а також вiд невiдбутої частини покарання за попереднiм вироком.
5. Якщо засуджений пiсля постановлення вироку, але до повного вiдбуття покарання вчинив два або бiльше злочинiв, суд призначає покарання за цi новi злочини за правилами, передбаченими у статтi 70 цього Кодексу, а потiм до остаточного покарання, призначеного за сукупнiстю злочинiв, повнiстю чи частково приєднує невiдбуту частину покарання за попереднiм вироком у межах, встановлених у частинi другiй цiєї статтi.