Следующая >>
Стаття 80. Звiльнення вiд вiдбування покарання у зв'язку iз закiнченням строкiв давностi виконання обвинувального вироку
1. Особа звiльняється вiд вiдбування покарання, якщо з дня набрання чинностi обвинувальним вироком його не було виконано в такi строки:
1) два роки - у разi засудження до покарання менш суворого, нiж обмеження волi;
2) три роки - у разi засудження до покарання у видi обмеження волi або позбавлення волi за злочин невеликої тяжкостi;
3) п'ять рокiв - у разi засудження до покарання у видi позбавлення волi за злочин середньої тяжкостi, а також при засудженнi до позбавлення волi на строк не бiльше п'яти рокiв за тяжкий злочин;
4) десять рокiв - у разi засудження до покарання у видi позбавлення волi на строк понад п'ять рокiв за тяжкий злочин, а також при засудженнi до позбавлення волi на строк не бiльше десяти рокiв за особливо тяжкий злочин;
5) п'ятнадцять рокiв - у разi засудження до покарання у видi позбавлення волi на строк бiльше десяти рокiв за особливо тяжкий злочин.
2. Строки давностi щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.
3. Перебiг давностi зупиняється, якщо засуджений ухиляється вiд вiдбування покарання. У цих випадках перебiг давностi вiдновлюється з дня з'явлення засудженого для вiдбування покарання або з дня його затримання. У цьому разi строки давностi, передбаченi пунктами 1-3 частини першої цiєї статтi, подвоюються.
4. Перебiг давностi переривається, якщо до закiнчення строкiв, зазначених у частинах першiй та третiй цiєї статтi, засуджений вчинить новий середньої тяжкостi, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давностi в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
5. Питання про застосування давностi до особи, засудженої до довiчного позбавлення волi, вирiшується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давнiсть, довiчне позбавлення волi замiняється позбавленням волi.
6. Давнiсть не застосовується у разi засудження за злочини проти миру та безпеки людства, передбаченi статтями 437-439 та частиною першою статтi 442 цього Кодексу.