Следующая >>
Стаття 239. Склади органiв доходiв i зборiв
1. Пiд складами органiв доходiв i зборiв розумiються складськi примiщення, резервуари, критi та вiдкритi майданчики, холодильнi чи морозильнi камери, якi належать органам доходiв i зборiв або використовуються ними i спецiально обладнанi для зберiгання товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення.
2. Товари, заявленi у рiзнi митнi режими, повиннi зберiгатися на складах органiв доходiв i зборiв окремо, з дотриманням порядку, встановленого цим Кодексом для вiдповiдних митних режимiв.
3. Порядок роботи складу органу доходiв i зборiв визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику.
4. Товари, якi через свої властивостi не можуть зберiгатися на складi органу доходiв i зборiв, за рiшенням керiвника органу доходiв i зборiв або особи, яка виконує його обов'язки, можуть передаватися органами доходiв i зборiв на зберiгання пiдприємствам, на складах яких створено необхiднi умови для належного зберiгання таких товарiв. Для цiлей цього Кодексу таке зберiгання вважається зберiганням на складi органу доходiв i зборiв.
5. Органи доходiв i зборiв несуть передбачену законом вiдповiдальнiсть за втрату або пошкодження товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що зберiгаються ними. У випадку, передбаченому частиною четвертою цiєї статтi, таку вiдповiдальнiсть несе адмiнiстрацiя пiдприємств, на складах яких розмiщуються товари, переданi органами доходiв i зборiв цим пiдприємствам на зберiгання.
6. Витрати органiв доходiв i зборiв на зберiгання товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктах 1 - 5 частини першої та у частинi п'ятiй статтi 238 цього Кодексу, вiдшкодовуються власниками цих товарiв, транспортних засобiв або уповноваженими ними особами. При цьому вiдшкодування витрат на зберiгання товарiв, транспортних засобiв, зазначених у пунктi 6 частини п'ятої статтi 238 цього Кодексу, здiйснюється з урахуванням положень частини третьої статтi 243 та частини третьої статтi 541 цього Кодексу. Розмiр суми, що пiдлягає вiдшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну податкову i митну полiтику, i розраховується в порядку, передбаченому для визначення собiвартостi платних послуг.