УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України та Урядом Республiки Узбекистан про взаємний захист таємної iнформацiї

(Угоду ратифiковано Законом N 2800-III вiд 15.11.2001)

     Кабiнет Мiнiстрiв України та Уряд Республiки Узбекистан (далi - Сторони),

     маючи намiр забезпечити взаємний захист всiєї таємної iнформацiї, засекреченої в державi однiєї Сторони та переданої в державу iншої Сторони,

     керуючись прагненням встановити правила взаємного захисту таємної iнформацiї, якi повиннi поширюватися на всi угоди про спiвробiтництво, що укладаються мiж Сторонами, та контракти, що укладаються мiж органiзацiями держав Сторiн, якi передбачають обмiн таємною iнформацiєю,

     уклали цю Угоду про таке:

Стаття 1
Визначення та спiвставлення термiнiв

     У цiй Угодi термiни вживаються у такому значеннi:

     "таємна iнформацiя" - iнформацiя у будь-якiй формi та будь-якi документи, вироби, речовини або фiзичнi поля, на/в яких iнформацiя мiститься або може бути записана, i якi в iнтересах нацiональної безпеки держав Сторiн, згiдно з їх чинним законодавством, пiдлягають захисту вiд несанкцiонованого доступу i засекреченi вiдповiдним чином, включаючи тi, що створенi спiльно органiзацiями Сторiн у рамках спiвробiтництва та засекреченi на основi чинного законодавства держав Сторiн та вiдповiдно до критерiїв цiєї Угоди;

     "Сторона-джерело" - Сторона, яка засекретила та передала таємну iнформацiю;

     "Сторона-одержувач" - Сторона, якiй передається таємна iнформацiя;

     "органiзацiя" - мiнiстерство, iнший державний орган, юридична або фiзична особа, що бере участь у мiждержавному спiвробiтництвi або виконаннi контрактiв, на якi поширюється дiя цiєї Угоди;

     "компетентний орган" - державний орган, вiдповiдальний за виконання цiєї Угоди або окремих її статей та визначений як такий згiдно зi статтею 11;

     "контракт" - мiжнародний договiр, (угода) або контракт мiж органiзацiями держав Сторiн, в рамках якого здiйснюється мiждержавна передача таємної iнформацiї або створюється таємна iнформацiя;

     "замовник" - органiзацiя, яка робить замовлення в рамках контракту;

     "пiдрядник" - органiзацiя, яка отримує замовлення в рамках контракту.

Стаття 2
Спiвставлення ступенiв секретностi

     Сторони погодились, що ступенi секретностi спiвставлятимуться таким чином:

В Українi "Особливої важливостi" "Цiлком таємно" "Таємно"

В Республiцi Узбекистан "Алохида мухим" "Ута махфий" "Махфий"

Стаття 3
Заходи охорони

     1. Сторони у вiдповiдностi з цiєю Угодою та нацiональним законодавством своїх держав вживають всiх необхiдних заходiв щодо охорони таємної iнформацiї, яка передається або створюється. Вони забезпечують стосовно такої таємної iнформацiї, щонайменше, такий же захист, який передбачається при поводженнi з власною таємною iнформацiєю з вiдповiдним ступенем секретностi.

     2. Сторони не надаватимуть доступ до зазначеної таємної iнформацiї третiй сторонi без попередньої письмової згоди Сторони-джерела, за розпорядженням якої її засекречено. Це положення має силу, зокрема, щодо порядку архiвування та опублiкування, встановленого Сторонами. Таємна iнформацiя повинна використовуватися виключно для обумовлених цiлей. Доступ до таємної iнформацiї дозволяється надавати тiльки особам, яким вiн необхiдний у зв'язку з виконанням службових обов'язкiв.

     3. Доступ до таємної iнформацiї повинен надаватися тiльки уповноваженим на це особам. Надання повноважень передбачає проведення перевiрки для оформлення допуску, що вiдповiдає тiй, яка необхiдна для одержання доступу до прирiвнюваної таємної iнформацiї власної держави.

     4. Сторони забезпечують на територiї власної держави проведення необхiдних iнспекцiйних перевiрок та дотримання норм з захисту таємної iнформацiї.

Стаття 4
Пiдготовка передачi таємної iнформацiї

     Якщо Сторона-джерело має намiр передати таємну iнформацiю до органiзацiї Сторони-одержувача або доручає це зробити своїй органiзацiї, вона попередньо робить запит до компетентного органу у вiдповiднiй сферi державної дiяльностi Сторониодержувача щодо пiдтвердження того, що органiзацiя Сторониодержувача пройшла перевiрку i отримала дозвiл на роботу з таємною iнформацiєю необхiдного ступеня секретностi та має вiдповiднi можливостi для забезпечення належного захисту таємної iнформацiї. Це пiдтвердження повинно мiстити зобов'язання щодо забезпечення заходiв з захисту, якi вживає органiзацiя, що пройшла перевiрку, вiдповiдають нацiональним правилам захисту таємниць, i компетентний орган здiйснює за ними нагляд.

Стаття 5
Здiйснення передачi таємної iнформацiї

     1. Вiдповiдальнiсть за присвоєння грифу секретностi всiєї секретної iнформацiї, що передається або створюється у рамках контракту несе компетентний орган Сторони-джерела, який за запитом компетентного органу Сторони-одержувача повiдомляє про присвоєнi грифи секретностi переданої таємної iнформацiї у виглядi списку (список грифiв секретностi). У цьому випадку компетентний орган Сторони-джерела одночасно повiдомляє компетентному органу Сторони-одержувача про те, що пiдрядник несе рiвну вiдповiдальнiсть перед замовником за забезпечення належного захисту таємної iнформацiї, як i за забезпечення таємної iнформацiї своєї держави. При необхiдностi компетентнi органи Сторiн обмiнюються вiдповiдними декларацiями (зобов'язання щодо захисту таємної iнформацiї).

     2. Компетентний орган, який одержав список грифiв секретностi, в обов'язковому порядку повiдомляє про це вiдправника.

     3. Компетентнi органи Сторiн забезпечують додержання такого ж режиму секретностi стосовно таємної iнформацiї iншої Сторони, як стосовно таємної iнформацiї своєї держави.

     4. Положення пунктiв 1 - 3 цiєї статтi поширюються на субпiдрядчикiв, за умови одержання ними вiдповiдного дозволу компетентного органу.

     5. Сторони забезпечують прийняття необхiдних заходiв пiдрядчиками з захисту таємної iнформацiї до укладання контракту або початку робiт.

Стаття 6
Позначення грифами секретностi

     1. Сторона-одержувач надає таємнiй iнформацiї Сторониджерела вiдповiднi грифи секретностi згiдно зi статтею 2 цiєї Угоди.

     2. Поводження з копiями та перекладами таємної iнформацiї Сторони-джерела, а також надання їм грифiв секретностi аналогiчне стосовно оригiналiв.

     3. Таємнiй iнформацiї, яка створюється в державi Сторониодержувача на основi таємної iнформацiї, переданої Стороноюджерелом, надається вiдповiдний гриф секретностi, але не нижче грифа секретностi переданої таємної iнформацiї.

     4. Сторона-одержувач змiнює або скасовує ступенi секретностi переданої таємної iнформацiї за вимогою Сторони-джерела. Сторона-джерело сповiщає Сторону-одержувача про свiй намiр змiнити або скасувати ступiнь секретностi попередньо за шiсть тижнiв.

     5. Сторони зобов'яжуть свої органiзацiї протягом одного року з дня набрання чинностi цiєю Угодою провести iнвентаризацiю таємної iнформацiї, яка належить державi iншої Сторони, i, керуючись вимогами законодавств своїх держав, у разi необхiдностi, забезпечити заходи по розсекречуванню або змiнi ступеня секретностi зазначеної iнформацiї. Про розсекречування або змiну ступеня секретностi iнформацiї органiзацiї однiєї Сторони поiнформують заiнтересованi органiзацiї iншої Сторони.

Стаття 7
Передача таємної iнформацiї

     1. Таємна iнформацiя передається з однiєї держави в iншу, як правило, по дипломатичних каналах. Компетентний орган пiдтверджує одержання таємної iнформацiї та надсилає її далi одержувачу згiдно з законами та iншими нормативно-правовими актами своєї держави з захисту таємної iнформацiї.

     2. Компетентнi органи можуть в окремому випадку домовитися в загалом або з установленням обмежень про те, що таємна iнформацiя при виконаннi умов, зазначених у пунктi 3 цiєї статтi, може передаватися iншим шляхом, без використання дипломатичних каналiв, якщо їх використання невиправдано ускладнило б передачу.

     3. У випадках, зазначених у пунктi 2, необхiдно, щоб:

     - особi, яка здiйснює перевезення, був оформлений допуск до таємної iнформацiї вiдповiдного ступеня секретностi;

     - в органiзацiї, яка здiйснює вiдправлення, залишався перелiк таємної iнформацiї, що передається; один примiрник цього перелiку передається одержувачу для подальшої передачi компетентному органу;

     - упаковка таємної iнформацiї здiйснювалася згiдно з правилами, встановленими для перевезення в межах держави;

     - передача таємної iнформацiї була пiдтверджена розпискою про її одержання;

     - особа, яка здiйснює перевезення, мала при собi кур'єрське посвiдчення, видане компетентним органом, що передбачає, у вiдповiдностi iз законодавствами держав Сторiн, провезення таємної iнформацiї через державнi кордони без огляду митними, прикордонними та iншими уповноваженими на те органами кореспонденцiї, що перевозиться.

     4. При передачi значного обсягу таємних матерiалiв компетентнi органи встановлюють у конкретному випадку спосiб транспортування, маршрут та супроводжуючу охорону.

Стаття 8
Вiзити

     1. Особам з територiї держави однiєї Сторони, якi здiйснюють вiзит на територiю держави iншої Сторони, надається доступ до таємної iнформацiї та на об'єкти, на яких обробляється таємна iнформацiя, тiльки за наявнiстю попереднього письмового дозволу компетентного органу Сторони, i. приймає. Дозвiл надається тiльки особам, яким пiсля необхiдної перевiрки в їх державi оформлено вiдповiдний допуск до таємної iнформацiї.

     2. Щодо здiйснення вiзиту надсилається письмовий запит до компетентного органу Сторони, на територiї держави якої цей вiзит повинен мати мiсце, згiдно з правилами, чинними на цiй територiї.

     3. Запит на вiзит повинен мiстити такi вiдомостi:

     а) iм'я, прiзвище, дата i мiсце народження, номер паспорта вiдвiдувача;

     б) громадянство вiдвiдувача;

     в) посада вiдвiдувача i назва органiзацiї, представником якої вiн є;

     г) форма допуску вiдвiдувача до таємної iнформацiї;

     д) мета поїздки та її передбачувана дата;

     е) назви органiзацiй та об'єктiв, щодо вiдвiдання яких робиться запит;

     ж) iмена та прiзвища осiб, з якими передбачається зустрiтися.

Стаття 9
Порушення правил взаємної охорони таємної iнформацiї

     1. Якщо розголошення таємної iнформацiї не може бути виключене, або ж воно припускається або встановлене, про це повинно бути невiдкладно повiдомлено iншiй Сторонi.

     2. Порушення правил захисту таємної iнформацiї iншої Сторони розслiдуються державними органами та розглядаються судами держави Сторони, на територiї держави якої вони мали мiсце, а виннi в них особи притягаються до вiдповiдальностi згiдно з чинним законодавством цiєї держави. Компетентнi органи Сторiн за наявнiстю запиту надають допомогу пiд час проведення розслiдування, а також обмiнюються повiдомленнями про його результати.

     3. Сторони зобов'яжуть органiзацiї своїх країн, якi будуть здiйснювати спiвробiтництво, пов'язане з обмiном таємною iнформацiєю, визначати в контрактах заходи щодо взаємного захисту таємної iнформацiї, процедуру визначення i порядок вiдшкодування збиткiв внаслiдок розголошення таємної iнформацiї або втрати її матерiальних носiїв.

Стаття 10
Витрати

     Взаємний захист таємної iнформацiї держав Сторiн здiйснюється на безоплатних засадах.

Стаття 11
Компетентнi органи

     Сторони сповiщають одна одну про те, якi державнi органи є компетентними щодо виконання цiєї Угоди або окремих її статей у вiдповiдних сферах державної дiяльностi.

Стаття 12
Вирiшення спiрних питань

     Усi спiрнi питання щодо тлумачення або застосування положень цiєї Угоди вирiшуються шляхом переговорiв мiж Сторонами. Пiд час цих переговорiв Сторони продовжують виконувати свої зобов'язання згiдно з цiєю Угодою.

Стаття 13
Консультацiї

     1. Компетентнi органи Сторiн знайомляться з правилами захисту таємної iнформацiї, чинними на територiї держави iншої Сторони.

     2. З метою забезпечення тiсного спiвробiтництва при виконаннi цiєї Угоди, компетентнi органи Сторiн надають консультацiї один одному за запитом одного з них.

     3. Кожна Сторона дозволяє представникам компетентного органу iншої Сторони або будь-якого iншого державного органу, визначеному за обопiльною згодою, здiйснювати вiзити на територiю своєї держави для обговорення з представниками компетентного органу своїх методiв та засобiв захисту таємної iнформацiї, наданої iншою Стороною. Кожна Сторона надає пiдтримку цим представникам при встановленнi того, чи достатньо захищена таємна iнформацiя, що надана їй iншою Стороною. Подробицi уточнюються компетентними органами.

Стаття 14
Набуття чинностi, термiн дiї, змiни, припинення дiї

     1. Ця Угода набуває чинностi з дати отримання останнього письмового повiдомлення про виконання Сторонами внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття нею чинностi.

     2. Термiн дiї цiєї Угоди не обмежується.

     3. Кожна Сторона може у будь-який час внести пропозицiю в письмовiй формi про змiни або доповнення до цiєї Угоди. При внесеннi однiєю з Сторiн вiдповiдної пропозицiї Сторонами будуть проведенi переговори про змiни або доповнення до цiєї Угоди. Змiни та доповнення до цiєї Угоди оформляються протоколами, якi є невiд'ємною її частиною i набувають чинностi вiдповiдно до пункту 1 статтi 14 цiєї Угоди.

     4. Кожна Сторона може припинити дiю цiєї Угоди, надiславши про це попередньо за 6 мiсяцiв письмове повiдомлення по дипломатичних каналах. У разi припинення дiї цiєї Угоди зберiгають чиннiсть положення статтi 3 по вiдношенню до таємної iнформацiї, яка була передана Сторонi-одержувачу або створена у її пiдрядника так довго, скiльки цього потребує порядок засекречування у державi Сторони-джерела.

     Вчинено у м.Києвi "7" жовтня 1999 р. у двох примiрниках, кожний українською, узбецькою та росiйською мовами, причому всi тексти є автентичними.

     У разi виникнення розбiжностей у тлумаченнi положень цiєї Угоди Сторони звертатимуться до тексту, викладеному росiйською мовою.

За Кабiнет Мiнiстрiв України

За Уряд Республiки Узбекистан