ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

     Державна податкова адмiнiстрацiя України у зв'язку iз прийняттям рiшення Конституцiйного Суду України у справi про оподаткування пiдприємств з iноземними iнвестицiями вiд 29.01.2002 р. N 1-рп/2002 повiдомляє наступне.

     Конституцiйний Суд України у справi за конституцiйним поданням Кабiнету Мiнiстрiв України щодо офiцiйного тлумачення положень частини першої статтi 5 Закону України "Про усунення дискримiнацiї в оподаткуваннi суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, створених з використанням майна та коштiв вiтчизняного походження" та частини першої статтi 19 Закону України "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" 29 сiчня 2002 року вирiшив, що положення частини першої статтi 5 Закону України "Про усунення дискримiнацiї в оподаткуваннi суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, створених з використанням майна та коштiв вiтчизняного походження" та частини першої статтi 19 Закону України "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" треба розумiти таким чином.

     1.1. З дня набуття чинностi частини першої статтi 5 Закону України "Про усунення дискримiнацiї в оподаткуваннi суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, створених з використанням майна та коштiв вiтчизняного походження" спецiальне законодавство та державнi гарантiї захисту iноземних iнвестицiй, якi дiяли на момент реєстрацiї iнвестицiй i пiдлягали застосуванню на вимогу iноземного iнвестора на пiдставi гарантiй вiд змiни законодавства, застосовуються у межах, передбачених статтею 3 цього Закону та статтею 19 Закону України "Про iнвестицiйну дiяльнiсть".

     1.2. Положення частини першої статтi 5 Закону України "Про усунення дискримiнацiї в оподаткуваннi суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, створених з використанням майна та коштiв вiтчизняного походження" у взаємозв'язку з iншими положеннями цього Закону є пiдставою для вiдмови як у наданнi, так i в припиненнi ранiше наданих пiльг у сферi валютного i митного регулювання та справляння податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) пiдприємствам з iноземними iнвестицiями, їх дочiрнiм пiдприємствам, а також фiлiям, вiддiленням, iншим вiдокремленим пiдроздiлам, включаючи постiйнi представництва нерезидентiв, незалежно вiд часу внесення iноземних iнвестицiй та їх реєстрацiї.

     2. Рiшення Конституцiйного Суду України є обов'язковим до виконання на територiї України, остаточним i не може бути оскарженим.

     Отже, вiдповiдно до рiшення Конституцiйного Суду України з дня набуття чинностi частини першої статтi 5 Закону України "Про усунення дискримiнацiї в оподаткуваннi суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, створених з використанням майна та коштiв вiтчизняного походження" (25.02.2000 р.), спецiальне законодавство України про iноземнi iнвестицiї, а також державнi гарантiї захисту iноземних iнвестицiй, визначенi законодавством України, не регулюють питання валютного, митного та податкового законодавства, чинного на територiї України, та не стосуються питань фiнансово-господарської дiяльностi учасникiв iнвестицiйної дiяльностi та сплати ними податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв).

     Таким чином, до пiдприємств, створених за участю iноземних iнвестицiй, незалежно вiд форм та часу їх внесення, з 25 лютого 2000 року застосовується нацiональний режим оподаткування, установлений законами України для пiдприємств, створених за участю майна та коштiв вiтчизняного походження.

"Баланс", N 11, 12 березня 2002 р.