.png)
КОНВЕНЦIЯ
мiж Урядом України i Урядом Федеративної Республiки Бразилiя про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи
Уряд України i Уряд Федеративної Республiки Бразилiя,
бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного
оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи,
домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя
Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя
1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи.
2. Податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, є:
a) в Українi:
(i) податок на прибуток пiдприємств; i
(ii) прибутковий податок з фiзичних осiб;
(надалi "український податок");
b) у Бразилiї:
федеральний податок на доходи
(надалi "бразильський податок").
3. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуються будь-якою з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їх вiдповiдних податкових законодавствах.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:
a) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
b) термiн "Бразилiя" означає Федеративну Республiку Бразилiя.
c) термiн "нацiональна особа" означає:
(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
(ii) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;
d) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Бразилiю;
e) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;
f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством, яке має фактичний керiвний орган у Договiрнiй Державi, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "компетентний орган" означає у випадку України - Державну податкову адмiнiстрацiю України або її повноважного представника, а у випадку Бразилiї - Мiнiстра фiнансiв, Секретаря Федеральної служби доходiв або їх повноважних представникiв.
2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї у будь-який час Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має, якщо з контексту не випливає iнше, те значення, яке у цей час надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, будь-яке значення термiну згiдно чинного податкового законодавства цiєї Держави превалює над значенням, що надається цьому термiну iншими законами цiєї Держави.
Стаття 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї вираз "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю.
2. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається вiдповiдно до таких правил:
a) вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) у разi, коли Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена, або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах, або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або коли вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.
3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
a) мiсцезнаходження дирекцiї;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;
g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв; i
h) склад або iншу споруду, що використовується як торговельна точка.
3. Будiвельний майданчик або монтажний, або складальний об'єкт утворюють постiйне представництво лише в тому разi, якщо вони iснують бiльше дванадцяти мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
a) використання споруд виключно з метою зберiгання, показу або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, показу або поставки;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, якщо особа, iнша, нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, або утримує запаси товарiв та виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярний продаж цих товарiв i виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, коли дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4 цiєї статтi, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво, або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, що використовується в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiю за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть, як вказано вище, прибуток пiдприємства оподатковується у другiй Державi, але тiльки стосовно тiєї частини, яка вiдноситься до цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. При визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, понесенi таким чином як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Однак такi вирахування не дозволяються стосовно будь-яких сум, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом пiдприємству або будь-якому з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорари або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами.
4. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупiвлi постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
5. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Морський та повiтряний транспорт
1. Прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях повиннi оподатковуватись лише в Договiрнiй Державi, в якiй знаходиться фактичний керiвний орган пiдприємства. Однак, якщо фактичний керiвний орган не знаходиться в жоднiй з Договiрних Держав, тодi такий прибуток оподатковується лише у Державi, резидентом якої є пiдприємство.
2. Якщо фактичний керiвний орган судноплавної компанiї мiститься на борту морського судна, то вважається, що вiн мiститься в тiй Договiрнiй Державi, в якiй розташований порт приписки морського судна, або, при вiдсутностi такого порту, в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є власник морського судна.
3. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
a) доход вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден без екiпажу; i
b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв;
де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.
4. Положення пункту 1 повиннi застосовуватися також до прибуткiв вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi, але тiльки до тiєї частини прибутку, одержаного таким чином, яка вiдноситься до участi у спiльної дiяльностi.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
У випадку, коли:
a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, податок, що стягується, не повинен перевищувати:
a) 10 процентiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд товариства), i ця компанiя є власником принаймнi 25 процентiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;
b) 15 процентiв загальної суми дивiдендiв в iнших випадках.
Цей пункт не зачiпає оподаткування компанiї стосовно прибуткiв, з яких сплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник дивiдендiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.
5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва, розташованого у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.
6. Якщо резидент Договiрної Держави має постiйне представництво в другiй Договiрнiй Державi, це постiйне представництво може оподатковуватися у джерела доходу вiдповiдно до законодавства другої Договiрної Держави. Однак, такий податок не може перевищувати 10 вiдсоткiв валової суми прибутку цього постiйного представництва, що визначається пiсля сплати корпоративного податку стосовно такого прибутку.
7. Положення цiєї статтi не застосовується, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi акцiй або iнших прав, стосовно яких сплачуються дивiденди, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але, якщо одержувач є фактичним власником процентiв, податок, що стягується, не повинен перевищувати 15 процентiв вiд загальної суми процентiв.
3. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових вимог, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань, а також будь-якi гонорари i комiсiйнi, що сплачуються за послуги, наданi банком або подiбними фiнансовими установами.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник процентiв, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.
5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво, у зв'язку з яким виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником процентiв при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
7. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi:
а) проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються Уряду другої Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу або будь-якому агентству (включаючи фiнансову установу), що повнiстю належить цьому Уряду або полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, пiдлягають звiльненню вiд оподаткування в першiй згаданiй Державi, якщо тiльки не застосовується пiдпункт b);
b) проценти вiд цiнних паперiв, облiгацiй або боргових зобов'язань, що випускаються Урядом Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або будь-яким агентством (включаючи фiнансову установу), що повнiстю належить цьому Уряду або полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, пiдлягають оподаткуванню лише в цiєї Державi.
8. Обмеження ставки податку, передбачене пунктом 2 цiєї статтi, не застосовується до процентiв, що одержанi вiд Договiрної Держави постiйним представництвом пiдприємства другої Договiрної Держави, яке розташоване в третiй Державi.
9. Положення цiєї статтi не застосовується, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi боргової вимоги, стосовно якої сплачуються проценти, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi роялтi можуть оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 15 процентiв загальної суми всiх виплат.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-якi фiльми або плiвки для радiомовлення чи телебачення), будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю (ноу-хау), що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом Договiрної Держави, проводить пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.
5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
6. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
7. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво, у зв'язку з яким виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе це постiйне представництво, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, визначеного у статтi 6 цiєї Конвенцiї, яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством), можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi. Однак доходи вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, в якiй розташований фактичний керiвний орган пiдприємства вiдповiдно до статтi 8 цiєї Конвенцiї.
3. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1 i 2 цiєї статтi, можуть оподатковуватися в обох Договiрних Державах.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли винагорода за такi послуги або дiяльнiсть сплачується резидентом другої Договiрної Держави або постiйним представництвом, розташованим в нiй. У такому випадку доход може оподатковуватися в цiй другiй Державi.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, технiчну, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом дванадцятимiсячного перiоду, що починається або закiнчується у фiнансовому роцi; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i
c) витрати по сплатi винагороди не несе постiйне представництво, яке наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись в Договiрнiй Державi, в якiй розташований фактичний керiвний орган пiдприємства вiдповiдно до статтi 8 цiєї Конвенцiї.
Стаття 16
Директорськi гонорари
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв або iншого подiбного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави у якостi працiвника мистецтв, такого як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтв або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтв чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.
Стаття 18
Пенсiї
1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави у зв'язку з роботою у минулому, i будь-якi ренти, сплачуванi такому резиденту, оподатковуються тiльки в цiй Державi.
2. Однак такi пенсiї та iншi подiбнi винагороди можуть також оподатковуватися в другiй Договiрнiй Державi, якщо виплата здiйснюється резидентом цiєї другої Держави або постiйним представництвом, розташованим в нiй.
3. Термiн "рента" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час протягом її життя або протягом визначеного або встановленого перiоду часу за зобов'язанням зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.
4. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статi, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, а також будь-якi ренти, що сплачуються за державним пенсiйним забезпеченням, яке є частиною системи соцiального забезпечення Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або мiсцевого органу влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.
Стаття 19
Державна служба
1. a) Винагорода iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi;
b) Незважаючи на положення пiдпункту a) цього пункту, така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi, i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв, фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Незважаючи на положення пiдпункту a) цього пункту, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагород i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
Стаття 20
Викладачi та дослiдники
Фiзична особа, яка є або була безпосередньо до вiдвiдування Договiрної Держави резидентом другої Договiрної Держави, i яка за запрошенням Уряду першої згаданої Держави або унiверситету, коледжу, школи, музею або iншого закладу культури в цiй першiй згаданiй Державi або на пiдставi офiцiйної програми культурного обмiну знаходиться в цiй Державi протягом перiоду, що не перевищує два послiдовних роки, виключно з метою викладання, читання лекцiй або наукового дослiдження в такому закладi, не пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi стосовно винагороди за таку дiяльнiсть, за умови, що виплата такої винагороди одержується нею з-за меж цiєї Держави.
Стаття 21
Студенти
1. Платежi, одержуванi студентом або стажувальником, якi є або були безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави, i якi перебувають у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi за умови, що джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
2. Стосовно грантiв, стипендiй та винагород за роботу, про яку не йдеться у пунктi 1 цiєї статтi, студент або стажувальник, згаданий у пунктi 1 цiєї статтi, додатково має право пiд час такого навчання або одержання освiти на такi ж звiльнення, пiльги та знижки щодо податкiв, як i резиденти Держави, яку вiн вiдвiдує.
Стаття 22
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, iншi, нiж доходи, що виникають в результатi передачi або придбання прав на володiння чи управлiння майном, яке розташоване в iншiй Державi, оподатковуються в першiй згаданiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 цiєї Конвенцiї.
3. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, види доходiв резидента Договiрної Держави, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, i якi виникають у другiй Договiрнiй Державi, можуть також оподатковуватися у цiй другiй Державi.
Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. Якщо резидент Договiрної Держави отримує доход, який вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї може оподатковуватись в другiй Договiрнiй Державi, перша згадана Держава з урахуванням положень її законодавства щодо усунення подвiйного оподаткування дозволяє вирахування з податку на доход цього резидента, пiдрахованого в першiй Державi, суми, що дорiвнює податку на доход, сплаченому в цiй другiй Державi. Такi вирахування нi в якому разi не повиннi перевищувати тiєї частини податку на доход, пiдрахованого до надання вирахування, яка стосується, залежно вiд обставин, доходу, що може оподатковуватись в цiй другiй Державi.
2. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Конвенцiї доход, одержуваний резидентом Договiрної Держави, звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми податку на частину доходу цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений доход.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи однiєї Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1 цiєї Конвенцiї, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов нацiональнi особи цiєї Держави.
3. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту
3 статтi 7 цiєї Конвенцiї, оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення статтi 9, пунктiв 6 i 9 статтi 11 або пунктiв 5 i 6 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами третьої Держави.
6. Нiщо в цiй статтi не буде мати тлумачення як зобов'язання будь-якої з Договiрних Держав надавати фiзичним особам, що не є резидентами цiєї Держави, будь-яких персональних звiльнень, пiльг i вирахувань для податкових цiлей, якi надаються фiзичним особам, що є резидентами, на пiдставi критерiїв, не передбачених загальним податковим законодавством.
7. Положення цiєї статтi застосовуються до податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї.
Стаття 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування невiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати своє питання до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її питання пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24 цiєї Конвенцiї, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Вищезазначене питання може бути подано протягом обмеженого часу, передбаченого внутрiшнiм законодавством Договiрної Держави.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим, i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, невiдповiдного Конвенцiї.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати ухилення вiд сплати податкiв i полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна i буде розкрита тiльки особам або владi (включаючи суди i органи управлiння), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою.
Компетентнi органи шляхом консультацiй можуть розвивати вiдповiднi умови, методи та технiку, що стосуються справ, щодо яких такий обмiн iнформацiєю може бути зроблений, включаючи, якщо необхiдно, обмiн iнформацiєю, яка стосується податкових ухилень.
2. В жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи однiєї з Договiрних Держав зобов'язання:
a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що протирiчать законодавству i адмiнiстративнiй практицi, яка превалює в однiй з Договiрних Держав;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння в однiй з Договiрних Держав;
c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi.
Стаття 27
Дипломати i консульськi службовцi
Нiщо в цiй Конвенцiї не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих спiвробiтникам дипломатичних представництв та робiтникам консульських установ за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi положень спецiальних угод.
Стаття 28
Набуття чинностi
Кожна з Договiрних Держав повiдомить другу по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набуває чинностi в день останнього такого повiдомлення, i буде застосовуватись:
a) стосовно податкiв, що утримуються у джерела доходу, до сум, якi сплаченi або зарахованi на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття Конвенцiєю чинностi;
b) стосовно iнших податкiв, якi розглядаються цiєю Конвенцiєю, за податковий рiк, що починається на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття Конвенцiєю чинностi.
Стаття 29
Завершення чинностi
Ця Конвенцiя буде залишатися чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв з дня набуття чинностi Конвенцiєю.
У такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено:
a) стосовно податкiв, що утримуються у джерела, до сум, якi сплаченi або зарахованi на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення; та
b) стосовно iнших податкiв, якi розглядаються цiєю Конвенцiєю, за податковий рiк, що починається на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення.
У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Вчинено у м. Києвi 16 сiчня 2002 року в двох примiрниках українською, португальською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними. У разi розбiжностей мiж текстами українською i португальською мовами, перевага надаватиметься тексту англiйською мовою.
| За Уряд України |
За Уряд Федеративної Республiки Бразилiя |
Протокол
При пiдписаннi Конвенцiї мiж Урядом України i Урядом Федеративної Республiки Бразилiя про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи, тi, що пiдписалися нижче, домовилися по нижченаведених положеннях, що є невiд'ємною частиною цiєї Конвенцiї.
1. Стосовно статтi 11, п.3
Зрозумiло, що проценти, якi сплачуються як "виплата з акцiонерного капiталу компанiї" ("remuneracao sobre o capital proprio") вiдповiдно до бразильського податкового законодавства, також розглядаються як проценти для цiлей пункту 3.
2. Стосовно статтi 12, п.3
Зрозумiло, що вираз "за iнформацiю, яка стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду", згаданий у пунктi 3 статтi 12, включає доход, одержаний вiд надання технiчної допомоги та технiчних послуг.
3. Стосовно статтi 24, п.3
Зрозумiло, що положення пункту 6 статтi 10 не протирiчать положенням пункту 3 статтi 24.
У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.
Вчинено у м. Києвi 16 сiчня 2002 року в двох примiрниках українською, португальською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними. У разi розбiжностей мiж текстами українською i португальською мовами, перевага надаватиметься тексту англiйською мовою.
| За Уряд України | За Уряд Федеративної Республiки Бразилiя |
