ДЕКРЕТ
КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

Про стандартизацiю i сертифiкацiю

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 11 червня 1997 року N 333/97-ВР,
вiд 14 грудня 1999 року N 1288-XIV
вiд 7 грудня 2000 року N 2134-III,
вiд 15 листопада 2001 року N 2779-III.
вiд 20 лютого 2003 року N 540-IV,
вiд 20 лютого 2003 року N 543-IV,
вiд 3 лютого 2004 року N 1407-IV,
вiд 8 вересня 2005 року N 2863-IV,
вiд 5 листопада 2009 року N 1704-VI,
вiд 5 квiтня 2011 року N 3176-VI,
вiд 9 квiтня 2014 року N 1193-VII,
вiд 5 червня 2014 року N 1315-VII,
вiд 22 липня 2014 року N 1602-VII,
вiд 15 сiчня 2015 року N 124-VIII

З 1 сiчня 2016 року до цього Декрету будуть внесенi змiни, передбаченi абзацом третiм пiдпункту "ж"; з 10 лютого 2016 року - передбаченi пiдпунктами "а", "б", "в", "г", "ґ", "е", "є", абзацами другим, четвертим та п'ятим пiдпункту "ж" пiдпункту 22 пункту 3 роздiлу X Закону України вiд 15 сiчня 2015 року N 124-VIII)

(У текстi Декрету слова "Державний комiтет України по стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї" у всiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади з питань технiчного регулювання" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 8 вересня 2005 року N 2863-IV)

(У текстi Декрету слова "державних стандартiв" та "центральний орган виконавчої влади з питань технiчного регулювання" у всiх вiдмiнках замiнено вiдповiдно словами "нацiональний стандарт" та "центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 22 липня 2014 року N 1602-VII)

     Цей Декрет визначає правовi та економiчнi основи систем стандартизацiї та сертифiкацiї, встановлює органiзацiйнi форми їх функцiонування на територiї України.

Роздiл I.
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Сфера дiї Декрету

     Дiя Декрету поширюється на пiдприємства, установи i органiзацiї незалежно вiд форм власностi та видiв дiяльностi, що дiють на територiї України, а також на громадян - суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi.

     Положення Декрету не поширюються на продукцiю, що є харчовим продуктом.

(статтю 1 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     Стаття 2. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 20.02.2003 року N 543-IV)

     Стаття 3. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 20.02.2003 року N 543-IV)

Роздiл II.
НОРМАТИВНI ДОКУМЕНТИ IЗ СТАНДАРТИЗАЦIЇ ТА ВИМОГИ ДО НИХ

     Стаття 4. Виключена

(стаття 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.11.2009р. N 1704-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     Стаття 5. Виключена

(стаття 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 14.12.99р. N 1288-XIV, вiд 20.02.2003р. N 543-IV, вiд 03.02.2004р. N 1407-IV, виключена згiдно iз Законом України вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     Стаття 6. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     Стаття 7. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     Стаття 8. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     Стаття 9. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

Роздiл III.
ОРГАНIЗАЦIЯ РОБIТ IЗ СТАНДАРТИЗАЦIЇ

     Стаття 10. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 20.02.2003 року N 543-IV)

     Стаття 11. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 20.02.2003 року N 543-IV)

     Стаття 12. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 20.02.2003 року N 543-IV)

Роздiл IV.
СЕРТИФIКАЦIЯ ПРОДУКЦIЇ

(з 10.02.2016р. назву роздiлу IV буде викладено у новiй редакцiї, передбаченiй пiдпунктом "а" пiдпункту 22 пункту 3 роздiлу X Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     Стаття 13. Види сертифiкацiї та її мета

(з 10.02.2016р. назву статтi 13 буде викладено у новiй редакцiї, передбаченiй пiдпунктом "б" пiдпункту 22 пункту 3 роздiлу X Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     Сертифiкацiя продукцiї в Українi подiляється на обов'язкову та добровiльну.

(з 10.02.2016р. частину першу статтi 13 буде викладено у новiй редакцiї, передбаченiй пiдпунктом "б" пiдпункту 22 пункту 3 роздiлу X Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     Сертифiкацiя продукцiї здiйснюється уповноваженими на те органами з сертифiкацiї - пiдприємствами, установами i органiзацiями з метою:

(з 10.02.2016р. абзац перший частини другої статтi 13 буде викладено у новiй редакцiї, передбаченiй пiдпунктом "б" пiдпункту 22 пункту 3 роздiлу X Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     запобiгання реалiзацiї продукцiї, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян i навколишнього природного середовища;

     сприяння споживачевi в компетентному виборi продукцiї;

     створення умов для участi суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi в мiжнародному економiчному, науково-технiчному спiвробiтництвi та мiжнароднiй торгiвлi.

     Стаття 14. Державна система сертифiкацiї

     1. Державну систему сертифiкацiї створює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, - нацiональний орган України з сертифiкацiї, який проводить та координує роботу щодо забезпечення її функцiонування, а саме:

     визначає основнi принципи, структуру та правила системи сертифiкацiї України;

     затверджує перелiки продукцiї, що пiдлягає обов'язковiй сертифiкацiї, та визначає її запровадження;

     призначає органи з сертифiкацiї продукцiї;

     абзац п'ятий статтi 14 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 20.02.2003 року N 543-IV)

     встановлює правила визнання сертифiкатiв iнших країн;

     розглядає спiрнi питання з випробувань i дотримання правил сертифiкацiї продукцiї;

     веде Реєстр державної системи сертифiкацiї;

     органiзує iнформацiйне забезпечення з питань сертифiкацiї.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, в межах своєї компетенцiї несе вiдповiдальнiсть за дотримання правил i порядку сертифiкацiї продукцiї.

	(з 10.02.2016р. статтю 14 буде викладено у новiй редакцiї, передбаченiй пiдпунктом "в" пiдпункту 22 пункту 3 роздiлу X Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)
	(з 10.02.2016р. цей Декрет буде доповнено статтею 141 згiдно з пiдпунктом "г" пiдпункту 22 пункту 3 роздiлу X Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     Стаття 15. Обов'язкова сертифiкацiя

     1. Обов'язкова сертифiкацiя на вiдповiднiсть вимогам нормативних документiв проводиться органами з сертифiкацiї незалежно вiд форми власностi виключно в державнiй системi сертифiкацiї.

(пункт 1 статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII, у редакцiї Закону України вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)

     2. Обов'язкова сертифiкацiя в усiх випадках повинна включати перевiрку та випробування продукцiї для визначення її характеристик i подальший державний технiчний нагляд за сертифiкованою продукцiєю.

     3. Випробування з метою обов'язкової сертифiкацiї повиннi проводитися акредитованими випробувальними лабораторiями (центрами) методами, якi визначенi вiдповiдними нормативними документами, а за вiдсутностi цих документiв - методами, що визначаються органом з сертифiкацiї чи органом, який виконує його функцiї. Результати випробувань, проведених зазначеними лабораторiями (центрами), у подальшому не потребують пiдтвердження iншими акредитованими випробувальними лабораторiями (центрами). Сертифiкацiї продовольчої сировини та харчових продуктiв тваринного походження здiйснюються пiсля проведення ветеринарно-санiтарної експертизи та видачi вiдповiдних ветеринарних документiв.

	(пункт 3 статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 20.02.2003р. N 540-IV, вiд 22.07.2014р. N 1602-VII)
	(з 10.02.2016р. цей Декрет буде доповнено статтею 151 згiдно з пiдпунктом "г" пiдпункту 22 пункту 3 роздiлу X Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     Стаття 16. Сертифiкат i знак вiдповiдностi державної системи сертифiкацiї

     Пiд час проведення сертифiкацiї та у разi позитивного рiшення органу з сертифiкацiї заявниковi видається сертифiкат та право маркувати продукцiю спецiальним знаком вiдповiдностi.

     Форма, розмiри i технiчнi вимоги до знаку вiдповiдностi визначаються нацiональним стандартом.

(абзац другий статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1315-VII)

     Знак вiдповiдностi не може бути застосований, якщо порушено правила його використання.

(з 10.02.2016р. статтю 16 буде доповнено частинами четвертою i п'ятою згiдно з пiдпунктом "ґ" пiдпункту 22 пункту 3 роздiлу X Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     Стаття 17. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 20.02.2003 року N 543-IV)

     Стаття 18. Обов'язкова сертифiкацiя продукцiї, що iмпортується

     Вiдповiднiсть продукцiї (товару), що ввозиться i реалiзується на територiї України та включена до перелiку продукцiї, що пiдлягає обов'язковiй сертифiкацiї, стандартам, що дiють в Українi, повинна пiдтверджуватися сертифiкатом вiдповiдностi чи свiдоцтвом про визнання вiдповiдностi, виданим призначеним органом.

     Органи доходiв i зборiв здiйснюють митне оформлення iмпортних товарiв, якi пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї, на пiдставi iнформацiї, включеної до Реєстру, у встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України порядку.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання, здiйснює контроль за наявнiстю сертифiкатiв для товарiв, що реалiзуються фiзичними або юридичними особами на митнiй територiї України.

(стаття 18 в редакцiї Законiв України вiд 11.06.97 р. N 333/97-ВР, вiд 08.09.2005р. N 2863-IV, у редакцiї Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     Стаття 19. Оплата робiт, пов'язаних з обов'язковою сертифiкацiєю продукцiї

     1. Оплатi пiдлягають всi види робiт, пов'язанi з обов'язковою сертифiкацiєю продукцiї: пiдготовчi, експертнi, щодо акредитацiї, атестацiї, випробування, контролю та реєстрацiї.

(з 10.02.2016р. до пункту 1 статтi 19 будуть внесенi змiни, передбаченi пiдпунктом "е" пiдпункту 22 пункту 3 роздiлу X Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     2. Кошти, витраченi заявником на обов'язкову сертифiкацiю продукцiї, вiдносяться на собiвартiсть.

     3. Вартiсть робiт, пов'язаних з обов'язковою сертифiкацiєю продукцiї, визначається в договорi мiж замовником i виконавцем.

     4. Методика розрахунку вартостi робiт, пов'язаних з обов'язковою сертифiкацiєю продукцiї, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 19 доповнено пунктом 4 згiдно iз Законом України вiд 05.04.2011р. N 3176-VI)

     Стаття 20. Вiдповiдальнiсть органiв з сертифiкацiї продукцiї та випробувальних лабораторiй (центрiв), що проводять обов'язкову сертифiкацiю

     1. Орган з сертифiкацiї продукцiї при проведеннi обов'язкової сертифiкацiї несе вiдповiдальнiсть за:

     необгрунтовану чи неправомiрну видачу сертифiката вiдповiдностi;

     порушення правил сертифiкацiї.

     Акредитована випробувальна лабораторiя (центр) несе вiдповiдальнiсть за недостовiрнiсть результатiв випробувань.

     2. Якщо дiї, вказанi в пунктi 1 цiєї статтi, не завдали шкоди споживачевi, громадянам, їхньому майну та навколишньому природному середовищу, орган, винний у порушеннi правил, сплачує до державного бюджету України подвiйну вартiсть виконаних робiт на пiдставi рiшення центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi технiчного регулювання. При повторному аналогiчному порушеннi правил сертифiкацiї орган з сертифiкацiї продукцiї та випробувальна лабораторiя (центр) позбавляються акредитацiї в державнiй системi сертифiкацiї.

(з 10.02.2016р. до абзацу першого пункту 2 статтi 20 будуть внесенi змiни, передбаченi пiдпунктом "є" пiдпункту 22 пункту 3 роздiлу X Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     Збитки (включаючи очiкуваний i неодержаний прибуток), завданi виготiвником споживачам, їхньому майну, та шкода, заподiяна навколишньому природному середовищу дiями, вказаними в пунктi 1 цiєї статтi, пiдлягають вiдшкодуванню за рахунок органу, що проводив обов'язкову сертифiкацiю, в порядку, встановленому чинним законодавством, i цей орган позбавляється акредитацiї в державнiй системi сертифiкацiї.

(з 10.02.2016р. до абзацу другого пункту 2 статтi 20 будуть внесенi змiни, передбаченi пiдпунктом "є" пiдпункту 22 пункту 3 роздiлу X Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     Стаття 21. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 20.02.2003 року N 543-IV)

     Стаття 22. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 20.02.2003 року N 543-IV)

Роздiл V.
ФIНАНСУВАННЯ РОБIТ IЗ СТАНДАРТИЗАЦIЇ, СТИМУЛЮВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ НАЦIОНАЛЬНИХ СТАНДАРТIВ

     Стаття 23. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 20.02.2003 року N 543-IV)

     Стаття 24. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 20.02.2003 року N 543-IV)

Роздiл VI.
МIЖНАРОДНI ВIДНОСИНИ У СФЕРI СТАНДАРТИЗАЦIЇ ТА СЕРТИФIКАЦIЇ

     Стаття 25. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 20.02.2003 року N 543-IV)

     Стаття 26. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 20.02.2003 року N 543-IV)

Роздiл VII.
ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 27. Набуття чинностi Декрету

     Цей Декрет набуває чинностi з дня опублiкування та втрачає чиннiсть з 1 сiчня 2018 року.

(абзац перший статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015 р. N 124-VIII)

     Новi i такi, що були у користуваннi, транспортнi засоби, а також вузли, агрегати та частини до них, що ввозяться на митну територiю України суб'єктами пiдприємницької дiяльностi або фiзичними особами, пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї вiдповiдно до чинного законодавства. При цьому кузови та шасi транспортних засобiв за кодами 87.06 та 87.07 згiдно з Українською класифiкацiєю товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi пiдлягають сертифiкацiї як зiбранi транспортнi засоби.

	(з 01.01.2016р. абзац другий статтi 27 буде виключено згiдно з абзацом третiм пiдпункту "ж" пiдпункту 22 пункту 3 роздiлу X Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)
	(з 10.02.2016р. статтю 27 буде доповнено абзацом третiм згiдно з абзацом четвертим та п'ятим пiдпункту "ж" пiдпункту 22 пункту 3 роздiлу X Закону України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)
	(статтю 27 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 07.12.2000 р. N 2134-III, абзац другий статтi 27 у редакцiї Закону України вiд 15.11.2001 р. N 2779-III)
Прем'єр-мiнiстр України	Л. КУЧМА
Мiнiстр Кабiнету Мiнiстрiв України	В. ПУСТОВОЙТЕНКО

м. Київ
10 травня 1993 року
N 46-93