УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Азербайджанської Республiки про сприяння та взаємний захист iнвестицiй

(Угоду ратифiковано Законом N 578/97-ВР вiд 16.10.97)

     Уряд України та Уряд Азербайджанської Республiки, якi надалi iменуються "Договiрнi Сторони",

     бажаючи поглиблювати економiчне спiвробiтництво мiж двома державами,

     прагнучи створити сприятливi умови для здiйснення iнвестицiй iнвесторiв однiєї держави на територiї iншої держави,

     визнаючи, що сприяння та взаємний захист цих iнвестицiй можуть пожвавити економiчну iнiцiативу та покращити добробут обох народiв,

     домовились про нижченаведене:

Стаття 1
Визначення

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестицiя" охоплює будь-який вид активiв, якi вкладенi в зв'язку з економiчною дiяльнiстю iнвестором однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони згiдно з чинним законодавством останньої i включатиме, зокрема, але не виключно:

     а) рухоме та нерухоме майно, а також iншi майновi права, такi як iпотечнi права i права застави;

     б) право на часткову участь та iншi форми участi в компанiях, фiрмах, фондах i т. iн.;

     в) право вимоги щодо грошових коштiв, якi були використанi для створення економiчних цiнностей або щодо послуг, якi мають економiчну цiннiсть;

     г) права iнтелектуальної власностi, такi як, зокрема, авторськi права, патенти, кориснi моделi, промисловi зразки i моделi, товарнi знаки, фiрмовi найменування, виробничi та комерцiйнi таємницi, технологiя, "ноу-хау" та "гудвiл";

     д) публiчно-правовi концесiї, включаючи концесiї на розвiдку та видобуток природних ресурсiв.

     Змiна виду, в якому активи iнвестованi, не зачiпає їх властивостей як iнвестицiй, за умови, що така змiна здiйснена згiдно з законодавством Договiрної Сторони, яка приймає iнвестицiю.

     2. Термiн "доходи" означає суми, отриманi вiд iнвестицiй за певний перiод, такi як частки прибутку, дивiденди або iншi винагороди.

     3. Термiн "iнвестор" означає:

     а) фiзичну особу, що є громадянином Договiрної Сторони або постiйно мешкає на територiї Договiрної Сторони у вiдповiдностi з чинним законодавством;

     б) юридичну особу, включаючи корпорацiю, комерцiйну компанiю, органiзацiю чи асоцiацiю, засновану або будь-яким iншим чином створену згiдно з чинним законодавством Договiрних Сторiн.

     4. Термiн "територiя" означає:

     а) по вiдношенню до України - сушу i територiальнi води України, а також виключну економiчну зону i континентальний шельф, над яким Україна здiйснює чи може здiйснювати юрисдикцiю та сувереннi права з метою експлуатацiї, дослiдження, або збереження природних ресурсiв вiдповiдно до мiжнародного права;

     б) по вiдношенню до Азербайджанської Республiки - територiю Азербайджанської Республiки, визначену в Конституцiї Азербайджанської Республiки, включаючи морськiй простiр, в межах якого можуть здiйснюватись сувереннi права Азербайджанської Республiки вiдносно морського дна, надр та їх природних ресурсiв, а також будь-яку територiю, яка визначена чи може бути визначена в подальшому згiдно з мiжнародним правом i законодавством Азербайджанської Республiки.

Стаття 2
Сприяння та допуск

     1. Кожна з Договiрних Сторiн по можливостi сприятиме iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони i дозволятиме цi iнвестицiї вiдповiдно до свого законодавства.

     2. Жодна з Договiрних Сторiн на своїй територiї нiяким чином не буде перешкоджати шляхом прийняття довiльних або дискримiнацiйних заходiв управлiнню чи розпорядженню iнвестицiями iнвесторiв iншої Договiрної Сторони, а також їх застосуванню та використанню.

Стаття 3
Нацiональний режим та режим найбiльшого сприяння

     1. Кожна з Договiрних Сторiн забезпечує на своїй територiї вiдносно iнвестицiй iнвесторiв iншої Договiрної Сторони режим не менш сприятливий нiж вiдносно iнвестицiй власних iнвесторiв чи iнвестицiй iнвесторiв третiх держав.

     2. Цей режим не розповсюджується на переваги, якi одна з Договiрних Сторiн надає iнвесторам третiх держав в зв'язку з їх участю в митному або економiчному союзi, загальному ринку або зонi вiльної торгiвлi чи в зв'язку з їх асоцiацiєю з ними.

     3. Режим, який надається згiдно з цiєю статтею, не розповсюджується на пiльги, якi одна Договiрна Сторона надає iнвесторам третiх держав на пiдставi угоди про уникнення подвiйного оподаткування або iнших домовленостей з податкових питань.

Стаття 4
Експропрiацiя

     1. Iнвестицiї або прибутки iнвесторiв будь-якої Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони не будуть нацiоналiзованi, експропрiйованi або пiдданi заходам, якi мають ефект, еквiвалентний нацiоналiзацiї або експропрiацiї (надалi iменується "експропрiацiя"), окрiм як задля суспiльних цiлей згiдно з чинним законодавством, на недискримiнацiйнiй основi i супроводжуватимуться виплатою негайної, адекватної та ефективної компенсацiї.

     2. Така компенсацiя дорiвнюватиме справедливiй ринковiй цiнi i експропрiйованої iнвестицiї безпосередньо перед проведенням експропрiацiї або перед тим, як про заходи щодо експропрiацiї стало загально вiдомо, в залежностi вiд того, що вiдбулось ранiше. Компенсацiя сплачуватиметься без затримки, буде ефективно реалiзовуватись та вiльно переказуватись.

     3. Компенсацiя буде включати вiдсоток за нормальною комерцiйною ставкою, визначеною на ринковiй пiдставi для оцiнки валют з дати експропрiацiї до дати платежу.

     4. Потерпiлий iнвестор матиме право згiдно з законодавством Договiрної Сторони, яка здiйснила експропрiацiю, на негайний перегляд судовою або iншою компетентною i незалежною владою цiєї Договiрної Сторони його випадку i визначення, чи вiдповiдає така експропрiацiя та оцiнка його iнвестицiї принципам, викладеним в цiй статтi.

Стаття 5
Компенсацiя за втрати

     1. У випадку, якщо iнвестицiї iнвесторiв будь-якої з Договiрних Сторiн зазнають втрат внаслiдок вiйни, збройного конфлiкту, нацiонального надзвичайного стану, перевороту, повстання, заколоту або внаслiдок iнших подiбних дiй на територiї iншої Договiрної Сторони, їм надаватиметься останньою Договiрною Стороною режим вiдносно реституцiї, вiдшкодування, компенсацiї або iншого рiшення, не менш сприятливий нiж той, який остання Договiрна Сторона надає своїм власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої держави.

     2. Не зашкоджуючи умовам пункту 1 цiєї статтi, iнвесторам однiєї Договiрної Сторони, якi пiд час будь-яких дiй, зазначених в цьому пунктi, зазнають втрат на територiї iншої Договiрної Сторони, якi виникають внаслiдок:

     а) реквiзицiї їх власностi її силами або органами влади;

     б) руйнування їх власностi її силами або органами влади, яке було викликане не воєнними дiями або не вимагалось необхiдною ситуацiєю,

     буде надана справедлива та адекватна компенсацiя за втрати, якi зазнали пiд час реквiзицiї або внаслiдок руйнування власностi.

Стаття 6
Переказ

     1. Кожна з Договiрних Сторiн гарантує iнвесторам iншої Договiрної Сторони пiсля сплати податкiв, зборiв та iнших обов'язкових платежiв вiльний переказ коштiв в зв'язку з iнвестицiями, зокрема:

     а) капiтала та додаткових сум для пiдтримки або збiльшення обсягу iнвестицiй;

     б) сум, сплачуваних на погашення позик, пов'язаних з iнвестицiйною дiяльнiстю;

     в) виручки, яка виникає в зв'язку з повною або частковою лiквiдацiєю або продажем iнвестицiй;

     г) компенсацiй, передбачених в статтi 5 цiєї Угоди.

     2. Усi перекази платежiв вiдповiдно до цiєї Угоди здiйснюватимуться негайно за ринковою ставкою обмiну валют, який дiє на дату переказу, згiдно з чинним законодавством вiдповiдної Договiрної Сторони, i переказуватимуться у вiльно конвертованiй валютi.

Стаття 7
Суброгацiя

     Якщо одна з Договiрних Сторiн здiйснює сплату сум своїм iнвесторам на пiдставi гарантiї iнвестицiї на територiї iншої Договiрної Сторони, то iнша Договiрна Сторона, не зашкоджуючи правам першої Договiрної Сторони згiдно iз статтею 10 цiєї Угоди, визнаватимуть в силу закону або договору передачу першiй Договiрнiй Сторонi всiх прав чи вимог цих iнвесторiв. Крiм того, Договiрна Сторона визнає вступ першої Договiрної Сторони у всi цi права або вимоги (права, вимоги, якi були переданi), якi перша Договiрна Сторона має право здiйснювати в тому ж обсязi, що i попередник по праву.

Стаття 8
Застосування iнших правил

     1. Якщо законодавство однiєї Договiрної Сторони або мiжнародно-правовi угоди, що iснують мiж Договiрними Сторонами поряд з цiєю Угодою або укладаються ними в майбутньому, мiстять загальне або спецiальне положення, згiдно з яким iнвестицiї iнвесторiв iншої Договiрної Сторони користуються бiльш сприятливим режимом, нiж згiдно з цiєю Угодою, то таке положення переважатиме над положеннями цiєї Угоди в тiй частинi, яка бiльш сприятлива.

     2. Кожна з Договiрних Сторiн буде дотримуватись будь-якого iншого зобов'язання, яке вона взяла на себе вiдносно iнвестицiї iнвесторiв iншої Договiрної Сторони на своїй територiї.

Стаття 9
Сфера дiї

     Ця Угода дiє також вiдносно iнвестицiй, якi були здiйсненi iнвесторами однiєї Договiрної Сторони згiдно з законодавством iншої Договiрної Сторони на її територiї до набуття чинностi цiєю Угодою.

Стаття 10
Вирiшення спорiв мiж iнвестором однiєї Договiрної Сторони i iншою Договiрною Стороною

     1. Будь-який спiр, який може виникнути мiж iнвестором однiєї Договiрної Сторони i iншою Договiрною Стороною в зв'язку з iнвестицiєю на територiї цiєї iншої Договiрної Сторони, буде предметом переговорiв мiж сторонами в спорi.

     2. Якщо будь-який спiр мiж iнвестором однiєї Договiрної Сторони i iншою Договiрною Стороною не може бути таким чином вирiшений протягом шести мiсяцiв, iнвестор матиме право передати цей спiр до:

     (а) Мiжнародного Центру з Вирiшення Iнвестицiйних Спорiв (ICSIB), маючи на увазi вiдповiднi умови Конвенцiї про Вирiшення iнвестицiйних Спорiв мiж Державами i громадянами iнших Держав, яка вiдкрита для пiдписання в Вашiнгтонi, Округ Колумбiя 18 березня 1965 року, у випадку, коли обидвi Договiрнi Сторони стали стороною цiєї Конвенцiї, або

     (б) арбiтра чи мiжнародного ad hoc арбiтражного суду, заснованого згiдно з Арбiтражними Правилами Комiсiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з Права Мiжнародної Торгiвлi (ЮНСИТРАЛ). Сторони спору можуть погодитися в письмовiй формi змiнити цi Правила. Арбiтражнi рiшення будуть остаточними i обов'язковими для обох сторiн спору.

Стаття 11
Вирiшення спорiв мiж Договiрними Сторонами

     1. Спори мiж Договiрними Сторонами вiдносно тлумачення або застосування цiєї Угоди повиннi, по можливостi, вирiшуватись шляхом консультацiй чи переговорiв.

     2. Якщо такий спiр не може бути таким чином вирiшений протягом шести мiсяцiв, вiн може бути переданий на прохання будь-якої з Договiрних Сторiн до Арбiтражного Суду згiдно з положеннями цiєї статтi.

     3. Арбiтражний Суд створюватиметься для кожного конкретного випадку наступним чином: протягом двох мiсяцiв пiсля отримання звернення про арбiтражне рiшення, кожна з Договiрних Сторiн призначить одного члена цього Суду. Цi два члени потiм оберуть громадянина третьої Держави, який пiсля схвалення Договiрними Сторонами, буде призначений Головою Суду (надалi iменується "Голова"). Голова буде призначений протягом трьох мiсяцiв з дати призначення iнших двох членiв.

     4. Якщо протягом будь-якого з перiодiв, зазначених в пунктi 3 цiєї статтi, необхiднi призначення не були зробленi, буде запрошений Президент Мiжнародного Суду Справедливостi зробити необхiднi призначення. Якщо з'ясується, що вiн є громадянином будь-якої Договiрної Сторони або якщо iншi причини перешкоджають йому виконати вказану функцiю, буде запрошений Вiце-Президент, щоб зробити необхiднi призначення. Якщо з'ясується, що Вiце-Президент також є громадянином будь-якої Договiрної Сторони або не може виконувати вказану функцiю, член Мiжнародного Суду Справедливостi, наступний за старшинством, який не є громадянином будь-якої Договiрної Сторони, буде запрошений зробити необхiднi призначення.

     5. Арбiтражний Суд виносить свої рiшення бiльшiстю голосiв. Такi рiшення будуть обов'язковими. Кожна Договiрна Сторона нестиме витрати вiдносно своїх членiв суду i свого представництва в арбiтражному судочинствi; витрати вiдносно Голови i витрати, якi залишаються, обидвi Договiрнi Сторони нестимуть в рiвних частинах. Арбiтражний Суд може визначати свою власну процедуру.

Стаття 12
Набуття чинностi i припинення дiї

     1. Ця Угода набуває чинностi з дати отримання останнього письмового повiдомлення про виконання Договiрними Сторонами всiх внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття чинностi цiєю Угодою.

     2. Ця Угода залишатиметься чинною протягом десяти рокiв. Якщо жодна з Договiрних Сторiн не повiдомить письмово про денонсацiю цiєї Угоди за шiсть мiсяцiв до сплину строку її дiї, ця Угода продовжує свою дiю на необмежений термiн. Пiсля сплину першопочаткових десяти рокiв дiя цiєї Угоди може бути припинена в будь-який час за умови дотримання строку денонсацiї в дванадцять мiсяцiв.

     3. Вiдносно iнвестицiй, здiйснених до моменту проголошення дiї цiєї Угоди, положення статей 1-11 залишатимуться чинними протягом наступних десяти рокiв з дати припинення дiї Угоди.

     Здiйснено в м.Києвi 24 березня 1997 року в двох дiйсних примiрниках, кожний українською, азербайджанською та росiйською мовами, причому всi тексти є рiвно автентичними. У випадку виникнення розбiжностей при тлумаченнi українського i азербайджанського текстiв перевага надається тексту росiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Азербайджанської Республiки