УГОДА
МIЖ УРЯДОМ УКРАЇНИ I УРЯДОМ РЕСПУБЛIКИ БЄЛАРУСЬ ПРО ВIЛЬНУ ТОРГIВЛЮ
(вiд 17 грудня 1992 р.)
НАБУТТЯ ЧИННОСТI:
затверджено КМ 27.04.93 р., Постанова N 303
СТРОК ДIЇ: невизначений
Уряд України i Уряд Республiки Бєларусь, що iменуються надалi Сторонами, грунтуючись на Договорi мiж Бiлоруською Радянською Соцiалiстичною Республiкою i Українською Радянською Соцiалiстичною Республiкою, пiдписаному 20 грудня 1990 року, прагнучи до розвитку торговельно-економiчного спiвробiтництва мiж Україною i Республiкою Бєларусь на основi рiвностi та взаємної вигоди, виходячи iз суверенного права кожної держави проводити самостiйну зовнiшньоекономiчну полiтику, маючи намiр сприяти зростанню економiчної активностi, забезпеченню повної зайнятостi, пiдвищенню продуктивностi та рацiональному використанню ресурсiв, прагнучи сприяти гармонiйному розвитковi i зростанню свiтової торгiвлi, усуненню перешкод на шляху її розвитку, домовилися про нижченаведене:
Стаття 1
1. Сторони не застосовують мито, податки i збори, що мають еквiвалентну дiю на експорт i/або iмпорт товарiв, що виходять з митної територiї однiєї iз держав i призначенi для митної територiї iншої держави. Винятки з цього торговельного режиму за погодженою номенклатурою товарiв оформлюються окремим Протоколом або Угодою, що є невiд'ємною частиною цiєї Угоди.
2. Для мети цiєї Угоди та на перiод її дiї товарами, що виходять з територiй обох держав, вважаються:
а) повнiстю виробленi на територiї країни, або
б) що пiдлягали обробцi та територiї країни з використанням сировини, матерiалiв i комплектуючих виробiв, що виходять з третiх країн та, що змiнили у зв'язку з цим належнiсть за квалiфiкацiєю гармонiзованої системи списку i кодування товарiв хоча б за одним iз шести перших знакiв:
в) виробленi з використанням зазначених в п.б) сировини, матерiалiв i комплектуючих виробiв при умовi, що їх сукупна вартiсть не перебiльшує фiксовану частку експортної цiни товарiв, якi реалiзуються.
Докладнi правила виходу товарiв будуть погодженi Сторонами в окремому документi, що буде невiд'ємною частиною цiєї Угоди.
Стаття 2
Сторони не будуть:
прямо або побiчно обкладати товари iншої Сторони, якi пiдпадають пiд дiю цiєї Угоди, внутрiшнiми податками або зборами, що перевищують вiдповiднi податки або збори, якими обкладаються аналогiчнi товари внутрiшнього виробництва або товари, що виходять iз третiх країн;
вводити стосовно iмпорту або експорту товарiв, що пiдпадають пiд дiю цiєї Угоди, будь-якi спецiальнi обмеження або вимоги, якi у аналогiчнiй ситуацiї не застосовуються до аналогiчних товарiв внутрiшнього виробництва або товарiв, що виходять iз третiх країн;
застосовувати щодо складування, перевантаження, зберiгання, перевезення товарiв, що виходять iз iншої держави, а також до платежiв i переказiв платежiв правила iншi, нiж тi, якi застосовуються в аналогiчних випадках щодо власних товарiв або товарiв, що виходять з третiх країн.
Стаття 3
1. Сторони будуть утримуватись вiд застосування кiлькiсних обмежень або еквiвалентних ним заходiв на експорт i/ або iмпорт товарiв у рамках цiєї Угоди.
2. Кiлькiсть обмеження, що згаданi в п.1 цiєї статтi можуть встановлюватися в односторонньому порядку в розумних межах i на суворо визначений строк тiльки у випадках:
з метою здiйснення заходiв, передбачених статтею 4 цiєї Угоди, або
якщо який-небудь товар iмпортується на територiю однiєї iз країн у такiй зрослiй кiлькостi або на таких умовах, якi завдають або загрожують завдати збиткiв вiтчизняним виробникам подiбних або безпосередньо конкуруючих товарiв.
3. Кiлькiснi обмеження, згаданi у п.1 цiєї статтi, можуть також встановлюватись за взаємною домовленiстю Сторiн i включаються у щорiчнi Протоколи або Угоди, що згаданi у п.1 статтi 1 цiєї Угоди.
4. Сторона, що застосовує кiлькiснi обмеження згiдно з п.2 цiєї статтi, зобов'язана за запитом iншої Сторони надавати необхiдну iнформацiю про причини введення, форми i можливi строки застосування згаданих обмежень.
5. Сторони будуть прагнути вирiшувати всi питання, що виникають у зв'язку iз застосуванням кiлькiсних обмежень вiдповiдно до п.2 цiєї статтi, шляхом консультацiй.
6. При виборi заходiв згiдно з цiєї Сторони будуть надавати прiоритет тим з них, якi справляють найменший негативний вплив на досягнення мети цiєї Угоди.
Стаття 4
Сторони домовились, що розрахунки можуть здiйснюватись у нацiональних валютах пiсля укладання уповноваженими банками Сторiн вiдповiдної Угоди.
Сальдо взаємних платежiв буде розраховуватись на кiнець року i сплачуватиметься товарами i послугами.
Стаття 5
Кожна Сторона не буде допускати реекспорту товарiв, щодо експорту яких iнша Сторона, звiдки виходять цi товари, застосовує заходи тарифного i/або нетарифного регулювання.
Реекспорт таких товарiв у третi країни може здiйснюватися тiльки за письмовою згодою i за умов, що визначаються уповноваженим органам держави, яка є країною виходу цих товарiв. У разi невиконання цього положення Сторона, iнтереси якої порушенi, має право в односторонньому порядку вживати заходи щодо регулювання вивозу товарiв на територiю держави, яка допустила несанкцiонований реекспорт. У разi реекспорту таких товарiв держава, на територiї якої вони були виробленi, має право вимагати компенсацiю шкоди.
Стосовно цiєї статтi пiд реекспортом слiд розумiти вивiз товару, що надходить з митної територiї одної iз держав, як це визначено п.2 статтi 1 цiєї Угоди, iншою державою за межi митної територiї останньої з метою експорту у третю країну.
Стаття 6
Сторони будуть обмiнюватись на регулярнiй основi iнформацiєю з митних питань, в т.ч. митною статистикою в повному обсязi. Вiдповiднi уповноваженi органи Сторiн погоджують порядок обмiну такою iнформацiєю.
Стаття 7
1. Сторони прагнутимуть зближувати рiвнi митних ставок що застосовуються у торгiвлi з третiми країнами, i з цiєю метою погодились на проведення регулярних консультацiй.
2. Сторони будуть iнформувати одна одну про дiючi митнi тарифи та про всi винятки з них.
Стаття 8
Сторони визнають несумiсною з метою цiєї Угоди недобросовiсну дiлову практику i зобов'язуються не допускати i усувати такi, зокрема, її методи:
договори мiж пiдприємствам, рiшення, що прийнятi об'єднанням пiдприємств i загальнi методи дiлової практики, якi мають своєю метою завадити чи обмежити конкуренцiю або порушити умови для неї на територiях обох держав;
дiї, з допомогою яких одне або кiлька пiдприємств використовують своє домiнуюче становище, обмежуючи конкуренцiю на всiй або на значнiй частинi територiй обох держав.
Стаття 9
При здiйсненнi заходiв тарифного i нетарифного регулювання двостороннiх економiчних вiдносин для обмiну статистичною iнформацiєю, проведення митних процедур Сторони погодились використовувати єдину дев'ятизначну товарну номенклатуру зовнiшньоекономiчної дiяльностi (ТН ЗЕД), основану на Гармонiзованiй системi опису i кодування товарiв i Комбiнованiй тарифно-статистичнiй номенклатурi Європейського економiчного спiвробiтництва. При цьому, для власних проблем Сторони за необхiднiстю розвивають товарну номенклатуру за межами дев'яти знакiв.
Сторони домовились, що введення еталонного екземпляра Товарної номенклатури здiйснюються на взаємно погодженiй основi через представництво у вiдповiдних мiжнародних органiзацiях.
Стаття 10
Сторони погодились на тому, що дотримання принципу свободи транзиту є найважливiшою умовою досягнення мети цiєї Угоди i iстотним елементом процесу їх пiдключення до системи мiжнародного подiлу працi i кооперування.
В цьому зв'язку кожна iз обох держав забезпечить безперешкодний транзит через її територiю товарiв, що виходять з митної територiї iншої держави чи будь-якої третьої країни, i будуть надавати експортерам, iмпортерам або перевiзникам усi наявнi i необхiднi для забезпечення транзиту засоби i послуги на умовах не гiрших нiж тi, на яких тi ж засоби i послуги надаються власним експортерам, iмпортерам або перевiзникам будь-якої третьої держави.
Сторони згоднi з тим, що тарифи на транзит будь-яким видом транспорту, включаючи тарифи на навантажувально-розвантажувальнi роботи, будуть економiчно обгрунтованi.
Стаття 11
Ця Угода не забезпечує права будь-якiй iз Сторiн вживати загальноприйнятi у мiжнароднiй практицi заходи, якi вона вважає необхiдними для захисту своїх життєвих iнтересiв або що безумовно необхiднi для виконання мiжнародних договорiв, учасником яких вона є або має намiр стати, якщо цi заходи стосуються:
iнформацiї, що зачiпає iнтереси нацiональної оборони;
торгiвлi зброєю, боєприпасами i вiйськовою технiкою;
дослiджень або виробництва, що пов'язанi з потребою оборони;
поставок матерiалiв та устаткування, що використовуються в ядернiй промисловостi;
захисту суспiльної моралi, громадського порядку;
захисту промислової або iнтелектуальної власностi;
золота, срiбла або iнших дорогоцiнних металiв i камiння;
захисту здоров'я людей, тварин, рослин.
Стаття 12
З метою проведення погодженої полiтики експортного контролю стосовно третiх країн Сторони створять Мiждержавну координацiйну раду з експортного контролю у складi глав нацiональних державних органiв експортного контролю, у функцiї якого входить затвердження єдиних контрольних спискiв, розглядання фактiв порушення вимог експортного контролю та пiдготовки пропозицiй щодо введення i вiдмiни санкцiй.
Стаття 13
Положення цiєї Угоди замiнюють положення угод, укладених ранiше мiж Сторонами, тою мiрою, в якiй останнi або несумiснi з першими або iдентичнi їм. Сторони доручать своїм уповноваженим органам пiдготувати вiдповiдний протокол з цього питання.
Стаття 14
Нiщо в цiй Угодi не перешкоджає Сторонам встановлювати вiдносини, що не суперечать метi i умовах цiєї Угоди з державами, якi не є сторонами цiєї Угоди, а також з їх об'єднаннями i мiждержавними органiзацiями.
Стаття 15
Спори мiж Сторонами щодо тлумачення або застосування положень цiєї Угоди будуть вирiшуватись шляхом переговорiв.
Стаття 16
Для реалiзацiї мети цiєї Угоди i вироблення рекомендацiй щодо удосконалення торговельно-економiчного спiвробiтництва мiж двома країнами Сторони погодились заснувати спiльну Українсько-- Бєларуську комiсiю.
Стаття 17
Сторони погодились з тим, що Україна може заснувати у Республiцi Бєларусь своє Торговельне представництво, а Республiка Бєларусь може заснувати в Українi своє Торговельне представництво. Правовий статус цих Торговельних представництв, їх функцiї i мiсцезнаходження будуть погодженi Сторонами додатково.
Стаття 18
Ця Угода набуває чинностi з дати обмiну повiдомленнями про виконання Договiрними Сторонами необхiдних для цього внутрiдержавних процедур i буду залишатись в силi до закiнчення двадцяти мiсяцiв з дати, коли одна iз Договiрних Сторiн направить письмове повiдомлення iншiй Договiрнiй Сторонi про намiри припинити її дiю.
Вчинено в м.Києвi "17" грудня 1992 року в двох примiрниках, кожен українською, бiлоруською та росiйською мовами, при цьому всi тексти мають однакову силу.
Вiд iменi Уряду України (пiдпис) |
Вiд iменi Уряду Республiки Бєларусь (пiдпис) |