УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Грецької Республiки про мiжнароднi автомобiльнi перевезення пасажирiв i вантажiв

(Угоду ратифiковано Законом N 1450-III вiд 10.02.2000)

     Уряд України i Уряд Грецької Республiки, далi "Договiрнi Сторони",

     бажаючи сприяти мiжнародному спiвробiтництву в галузi автомобiльних перевезень мiж двома країнами i транзитом через їхнi територiї,

     керуючись принципом скасування обмежень вiдносно автомобiльного транспорту,

     домовились про наступне:

Стаття 1
Сфера застосування

     Положення цiєї Угоди стосуються:

     1. Автомобiльних перевезень вантажiв i пасажирiв мiж двома Договiрними Сторонами та транзитом через їхнi територiї.

     2. Проїзду порожнiх автотранспортних засобiв у зв'язку iз здiйсненням зазначених перевезень.

Стаття 2
Термiни та визначення

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "перевiзник" означає визнану будь-якою з Договiрних Сторiн, фiзичну або юридичну особу, яка має право здiйснювати перевезення пасажирiв або вантажiв дорогами вiдповiдно до законiв та правил, що дiють у цiй країнi.

     2. Термiн "автотранспортний засiб" означає механiчний автотранспортний засiб або комбiнованi автотранспортнi засоби, зареєстрованi будь-якою Договiрною Стороною, якi використовуються i обладнанi лише для перевезення вантажiв або пасажирiв.

     3. Термiн "автобус" означає автотранспортний засiб з приводом вiд двигуна, зареєстрований на територiї однiєї з Договiрних Сторiн, який за своєю конструкцiєю та оснащенням придатний для перевезення бiльш як 9 чоловiк, включаючи водiя.

I. Пасажирськi перевезення

А. Сфера дiї й визначення

Стаття 3

     Для цiлей пасажирських перевезень ця Угода повинна застосовуватися:

     1. До всього пасажирського сполучення з використанням оренди або оплати, що здiйснюється автобусами (туристського або звичайного класу) мiж двома Договiрними Сторонами та транзитом через їх територiї.

     2. До проїзду порожнiх автотранспортних засобiв, що вiдносяться до зазначеного сполучення.

Стаття 4

     Для цiлей пасажирських перевезень:

     1. "Регулярне сполучення" означає сполучення, що передбачає перевезення пасажирiв вiдповiдно до визначеної перiодичностi та за заданими маршрутами, завдяки чому забезпечується можливiсть посадки та висадки пасажирiв у визначених пунктах зупинок. Регулярне сполучення має здiйснюватися з дотриманням заздалегiдь встановлених розкладiв i тарифiв.

     2. "Човникове сполучення" означає сполучення, завдяки якому здiйснюються повторнi поїздки заздалегiдь сформованих груп пасажирiв за межi країни та назад з одного пункту вiдправлення до одного пункту призначення, розташованих вiдповiдно на територiях Договiрних Сторiн. Кожна група, що складається з пасажирiв, якi здiйснюють поїздку за межi країни, повинна бути перевезена до пункту вiдправлення наступним зворотним рейсом.

     У ходi здiйснення човникового сполучення посадка та висадка пасажирiв пiд час поїздки не допускається.

     У серiї човникових рейсiв перший зворотний рейс та останнiй рейс за межi країни мають виконуватися порожняком.

     3. Умови здiйснення регулярного та човникового сполучень визначаються Змiшаною Комiсiєю, заснованою вiдповiдно до статтi 14 цiєї Угоди.

     4. "Транзит" означає пасажирськi перевезення, що починаються з територiї однiєї з Договiрних Сторiн, де зареєстрований автотранспортний засiб, з перетином територiї iншої країни за умови вiдсутностi посадки та висадки пасажирiв, якщо Змiшаною Комiсiєю не прийнято iнше рiшення.

     5. "Нерегулярнi перевезення" означають:

     а) закритi рейси, тобто рейси, в яких один i той самий автотранспортний засiб використовується для перевезення однiєї й тої самої групи пасажирiв протягом поїздки i доставки її назад до пункту вiдправлення, що знаходиться на територiї країни, де зареєстрований автотранспортний засiб;

     б) рейси, що здiйснюються за межi країни з пасажирами, а назад - без пасажирiв;

     в) рейси, що здiйснюються за межi країни без пасажирiв, а назад - з пасажирами;

     г) всi iншi рейси, якi не вiдповiдають зазначеним вище критерiям.

Б. Доступ до ринку

Стаття 5

     1. Нерегулярнi перевезення, згаданi у пунктах 5 а) та 5 б) статтi 4, звiльняються вiд необхiдностi одержання дозволу на здiйснення перевезень по територiї тiєї Договiрної Сторони, де автотранспортний засiб не зареєстрований.

     2. Нерегулярнi рейси мають виконуватися вiдповiдно до контрольних документiв.

     3. Контрольним документом є маршрутний лист.

     4. Маршрутний лист повинен включати, як мiнiмум, таку iнформацiю:

     а) тип сполучення;

     б) основний маршрут;

     в) найменування перевiзника(iв);

     г) повний список пасажирiв.

     5. Книги маршрутних листiв або маршрутнi листи видаються компетентними органами Договiрної Сторони, на територiї якої зареєстрований автотранспортний засiб, або органами, призначеними ними.

     6. Нерегулярнi рейси, згаданi у пунктах 5 в) i 5 г) статтi 4, можуть виконуватися лише на пiдставi вiдповiдних дозволiв. Кiлькiсть дозволiв повинна визначатися компетентними органами у країнах, що пiдписали Угоду, пiд час проведення засiдання Змiшаної Комiсiї, згаданої у статтi 14.

Стаття 6

     1. Регулярнi та човниковi рейси виконуються за дозволами.

     2. Дозволи видаються на iм'я транспортного пiдприємства; вони не пiдлягають передачi третiй сторонi. Однак перевiзник, який одержав дозвiл, може виконувати рейси через субпiдрядника. Найменування субпiдрядника має бути зазначене i в дозволi, i в заявцi на його видачу. Субпiдрядник обирається за погодженням з компетентним органом влади.

     3. Термiн дiї дозволу не повинен перевищувати трьох рокiв для регулярного сполучення та одного року для човникового сполучення.

     4. У дозволi має бути зазначене таке:

     а) тип сполучення;

     б) маршрут рейсу iз зазначенням пункту вiдправлення i пункту призначення;

     в) термiн дiї дозволу;

     г) для регулярних рейсiв зупинки та розклад руху.

     5. Заявки на одержання дозволiв подаються на розгляд компетентного органу Договiрної Сторони, на територiї якої зареєстрований автотранспортний засiб, який може видати дозвiл або вiдмовити у його видачi. У випадку вiдсутностi заперечень по заявцi зазначений вище орган повiдомляє про це компетентному органу iншої Договiрної Сторони. При згодi останнього кожний компетентний орган видає дозвiл на ту частину маршруту, яка пролягає по його територiї.

     6. Заявка, що подається у двох примiрниках, повинна включати данi, передбаченi нацiональними правилами, а також схему маршруту з чiтко означеними зупинками i вiдстанню мiж ними у кiлометрах. Вiдповiдальний орган влади може запросити у перевiзникiв додатковi вiдомостi, якi визнає необхiдними.

     7. Пiд час здiйснення рейсу оригiнал дозволу або його копiя, завiрена компетентним органом влади, що його видав, знаходиться у автотранспортному засобi.

     8. Зразок дозволу затверджується компетентними органами Договiрних Сторiн.

Стаття 7

     Транзит через територiю однiєї з Договiрним Сторiн нерегулярних перевезень, згаданих у пунктах 5 а) i 5 б) статтi 4, що здiйснюється автотранспортними засобами, зареєстрованими на територiї iншої Сторони, звiльняється вiд необхiдностi одержання дозволу.

Стаття 8

     Регулярнi рейси дозволяються та можуть виконуватися з того часу, як тiльки вiдповiдальнi органи влади обох Договiрних Сторiн обмiняються конкретними дозволами зi всiма необхiдними додатками.

Стаття 9

     Кожний календарний рiк, не пiзнiше кiнця сiчня перевiзники, якi здiйснюють регулярне сполучення, повиннi надсилати компетентним органам влади своїх країн такi данi:

     а) кiлькiсть та протяжнiсть поїздок;

     б) кiлькiсть пасажирiв, перевезених у минулому роцi.

     Договiрнi Сторони обмiнюються зазначеними даними.

II. Вантажнi перевезення

Стаття 10

     1. Перевiзникам, зареєстрованим на територiї однiєї з Договiрних Сторiн, дозволяється здiйснювати мiжнароднi вантажнi перевезення з використанням оренди або оплати або у власних iнтересах мiж територiями Договiрних Сторiн (двостороннi перевезення), а також через їхнi територiї в iншi країни (транзитнi перевезення), використовуючи дозвiл, виданий компетентними органами влади iншої Договiрної Сторони.

     2. Кiлькiсть дозволiв, передбачених пунктом 1 статтi 10, не обмежується.

     3. Що стосується рейсiв вантажного сполучення, здiйснюваних перевiзниками однiєї з Договiрних Сторiн, якi вiд'їжджають з територiї iншої Договiрної Сторони та направляються у третю країну та назад (тристороннi перевезення), то для їх здiйснення має бути одержаний спецiальний дозвiл у тiєї Договiрної Сторони, в яку або з якої здiйснюється рейс.

     Цi спецiальнi дозволи можуть бути використанi лише тими перевiзниками, на iм'я яких вони виданi, i не пiдлягають передачi третiм особам. Потенцiйна можливiсть видачi таких дозволiв, а також їх кiлькiсть визначаються Змiшаною Комiсiєю, згаданою у статтi 14 цiєї Угоди.

Стаття 11

     Зразок дозволiв, згаданих у статтi 10, повинен бути встановлений компетентними органами влади Договiрних Сторiн безпосередньо або на пiдставi висновкiв Комiсiї, передбаченої статтею 14 цiєї Угоди.

Стаття 12

     На пiдставi пункту 1 статтi 10 цiєї Угоди компетентнi органи влади Договiрних Сторiн щороку обмiнюються заявленими дозволами за допомогою процедури, визначеної Змiшаною Комiсiєю, передбаченою статтею 14.

Стаття 13

     Незалежно вiд положень статтi 15 цiєї Угоди одержання дозволу не є обов'язковим у таких випадках:

     1. Перевезення речей до цивiльного аеропорту або з аеропорту у випадку аварiї або iншого нещасного випадку з лiтаком або у випадку його примусової посадки.

     2. Транспортування пошкоджених автотранспортних засобiв та їх причепiв.

     3. Поховальнi перевезення.

     4. Перевезення особистих речей при змiнi мiсця житла.

     5. Перевезення пошти.

     6. Перевезення вантажiв для ярмаркiв та виставок.

     7. Перевезення приладдя та iнших вантажiв для театрiв, музичних, спортивних та iнших культурних заходiв, циркових вистав, демонстрацiї кiнофiльмiв, передач радiо- i телебачення.

     8. Перевезення трупiв тварин, коли вони не передбаченi для промислової переробки або використання як сировини.

     9. Перевезення малькiв риб або бджiл.

     10. Перевезення квiтiв або iнших декоративних рослин.

     11. Перевезення фармацевтичних та iнших матерiалiв у порядку надання допомоги у випадку стихiйного лиха.

     12. Транспортування порожнiх автотранспортних засобiв для замiни пошкоджених автотранспортних засобiв з метою перевезення вантажiв, якi не можуть бути перевезенi пошкодженими автотранспортними засобами.

     13. Для автотранспортних засобiв, призначених для надання технiчної допомоги та ремонту пошкоджених автотранспортних засобiв (автотранспортнi засоби обслуговування та ремонту).

     14. Перевезення вантажiв, призначених для учбових та рекламних цiлей.

     15. Перевезення вантажiв автотранспортними засобами, допустима вага яких, включаючи причепи, не перевищує 6 тонн, або допустиме навантаження яких, включаючи причепи, не перевищує 3,5 тонни.

III. Загальнi положення

Стаття 14

     Для вирiшення усiх питань, що стосуються виконання та застосування цiєї Угоди, створюється Змiшана Комiсiя.

     Ця Комiсiя складається з представникiв компетентних органiв влади Договiрних Сторiн, якi можуть запросити на засiдання Комiсiї представникiв автомобiльного транспорту.

     Змiшана Комiсiя проводить засiдання один раз на рiк або на вимогу будь-якої з Договiрних Сторiн по черзi на територiї обох Договiрних Сторiн. Порядок денний засiдання повинен бути поданий приймаючою Договiрною Стороною або, у випадку проведення засiдання на вимогу будь-якої Договiрної Сторони, цiєю Договiрною Стороною не пiзнiше нiж за два тижнi до дати проведення засiдання. Кожне засiдання завершується пiдписанням протоколу главами делегацiй Договiрних Сторiн. Змiшана Комiсiя вирiшує також питання регламенту засiдань i способу обмiну даними та iншою iнформацiєю, що стосується справи.

Стаття 15

     Компетентними органами влади для вирiшення питань, пов'язаних з виконанням положень цiєї Угоди, є:

     в Українi - Мiнiстерство транспорту;

     у Грецькiй Республiцi - Мiнiстерство транспорту та зв'язку.

Стаття 16

     Договiрнi Сторони погодились з тим, що автотранспортнi засоби, зареєстрованi на територiї однiєї з Договiрних Сторiн, взаємно звiльняються на паритетнiй основi вiд сплати в'їзного мита та зборiв за користування дорожнiми мережами.

Стаття 17

     На проїзд порожнього або навантаженого транспортного засобу, на який поширюється дiя цiєї Угоди, обсяг або розмiри якого перевищують показники, допустимi на територiї iншої Сторони, потрiбен спецiальний дозвiл.

Стаття 18

     Ця Угода не передбачає видачi перевiзнику, зареєстрованому на територiї однiєї Сторони, дозволу на здiйснення пасажирських або вантажних перевезень з будь-якого пункту на територiї iншої Сторони до будь-якого iншого пункту на цiй територiї.

Стаття 19

     Перевiзник однiєї Договiрної Сторони та екiпажi його автотранспортних засобiв, перебуваючи на територiї iншої Договiрної Сторони, повиннi дотримуватись законiв i правил, що дiють у цiй країнi.

Стаття 20

     Угода набуває чинностi з дати обмiну листами, що засвiдчують її оформлення вiдповiдно до конституцiйних вимог Договiрних Сторiн. Термiн дiї Угоди - один рiк. Пiсля цього вiн продовжується на наступний рiчний термiн, якщо одна iз Сторiн не повiдомить iншу про свiй намiр розiрвати цю Угоду за шiсть мiсяцiв до припинення термiну її дiї.

     Вчинено 11 листопада 1996 року в м. Афiни в двох примiрниках, кожний українською, грецькою та англiйською мовами, при цьому обидва примiрники є автентичнi. У випадку розбiжностей у тлумаченнi перевага надається тексту англiйською мовою.

     Засвiдчуючи наведене, належним чином на це уповноваженi, пiдписали цю Угоду.

За Уряд України

За Уряд Грецької Республiки