УГОДА
мiж Україною i Республiкою Таджикистан про уникнення подвiйного оподаткування та попередження ухилення вiд сплати податкiв на доходи i капiтал
Україна i Республiка Таджикистан, керуючись прагненням розвивати i змiцнювати економiчне, науково-технiчне i культурне спiвробiтництво мiж обома Державами i з метою уникнення подвiйного оподаткування та попередження ухилення вiд сплати податкiв на доходи i капiтал, вирiшили укласти цю Угоду i домовилися про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Угода
Ця Угода застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Угода
1. Ця Угода поширюється на податки на доходи i капiтал, що стягуються Договiрною Державою вiдповiдно до її законодавства незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доходи (прибуток) i капiтал вважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходу, загальної суми капiталу, або з окремих елементiв доходу або капiталу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, податки, що справляються з загальної суми фонду оплати працi, заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємствами, а також податки, що справляються з доходiв вiд приросту капiталу.
3. Iснуючими податками, на якi поширюється Угода, є:
a) в Українi:
(i) податок на прибуток
пiдприємств; i
(ii) податок на доходи фiзичних
осiб;
(надалi "податки
України");
b) в Республiцi Таджикистан:
(i) податок на доходи
(прибуток) юридичних осiб;
(ii) прибутковий податок з
громадян;
(iii) податки на майно юридичних i
фiзичних осiб;
(надалi "податки
Таджикистану").
4. Ця Угода поширюється також на усi iдентичнi та подiбнi по сутi податки, якi будуть справлятися в доповнення до iснуючих податкiв або замiсть них пiсля дати пiдписання цiєї Угоди. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомлять один одного про принциповi змiни, що вiдбудуться в їх вiдповiдних податкових законодавствах.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. Для цiлей цiєї Угоди, якщо iз контексту не випливає iнше:
a) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Республiку Таджикистан;
b) термiн "Україна" при використаннi у географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватися права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
c) термiн "Таджикистан" означає Республiку Таджикистан i при використаннi у географiчному значеннi включає її територiю, внутрiшнi води, повiтряний простiр над ними, де Республiка Таджикистан може здiйснювати сувереннi права та юрисдикцiю, включаючи права на використання надр i природних ресурсiв вiдповiдно до норм мiжнародного права, i де дiє законодавство Республiки Таджикистан;
d) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;
e) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку iншу органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання i включає, зокрема, акцiонерне товариство, товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю або будь-яку iншу юридичну особу чи органiзацiю;
f) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом однiєї Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
g) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, залiзничним або автомобiльним транспортом, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно, залiзничний або автомобiльний транспорт експлуатується виключно мiж пунктами, розташованими у другiй Договiрнiй Державi;
h) термiн "фактичне мiсце управлiння пiдприємством" означає мiсце фiзичного розташування цього пiдприємства i повсякденного управлiння цим пiдприємством, незалежно вiд мiсцезнаходження органiв вищого контролю за цим пiдприємством i вiд мiсця отримання пiдприємством доходiв вiд своєї дiяльностi;
i) термiн "компетентний орган" означає:
(i) в Українi - Державну
податкову адмiнiстрацiю України або її
повноважного представника;
(ii) у Республiцi Таджикистан -
Мiнiстерство фiнансiв;
j) термiн "нацiональна особа" означає:
(i) будь-яку фiзичну
особу, що має громадянство Договiрної Держави;
(ii) будь-яку юридичну особу,
товариство або асоцiацiю, якi отримали свiй статус
вiдповiдно до чинного законодавства Договiрної
Держави;
k) термiн "капiтал" означає рухоме та нерухоме майно, включає, однак не обмежується цим, готiвковi грошовi кошти, акцiї або iншi документи, що пiдтверджують майновi права, векселi, облiгацiї або iншi борговi зобов'язання, а також патенти, товарнi знаки, авторськi права або подiбнi права чи майно.
2. При застосуваннi цiєї Угоди Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в нiй, матиме те значення, якщо iз контексту не випливає iнше, яке надається йому законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Угода.
Стаття 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "резидент Договiрної Держави" означає особу, яка вiдповiдно до законодавства цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню на пiдставi її постiйного мiсця проживання, постiйного мiсцеперебування, фактичного мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, однак, не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню у цiй Державi тiльки стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi або стосовно розташованого у нiй капiталу.
2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус повинен визначатися таким чином:
a) вона вважається резидентом Держави, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) якщо Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла у жоднiй з Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона звичайно проживає бiльше 183 днiв;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, громадянином якої вона є;
d) якщо вона є громадянином обох Держав, або коли вона не є громадянином жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.
3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйна установа (представництво)
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйна установа (представництво)" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйна установа (представництво)", зокрема, включає:
a) мiсце управлiння;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку або розробки природних ресурсiв;
g) сiльськогосподарськi або лiсовi дiлянки, пасовища;
h) склад або iншу споруду, що використовується з метою реалiзацiї товарiв.
3. Термiн "постiйна установа (представництво)" також включає:
a) будiвельний майданчик, будiвельний, монтажний або складальний об'єкт, або послуги, пов'язанi з наглядом за виконанням робiт на згаданих об'єктах, якщо тiльки такий майданчик або такi об'єкти iснують бiльше 18 мiсяцiв або такi послуги надаються бiльше 18 мiсяцiв;
b) установку або споруду, що використовуються для розвiдки природних ресурсiв або послуги, пов'язанi з наглядом за виконанням робiт на згаданих об'єктах, або бурову установку або судно, що використовується для розвiдки природних ресурсiв, якщо тiльки таке використання триває бiльше 18 мiсяцiв або такi послуги надаються бiльше 18 мiсяцiв;
c) надання послуг, включаючи консультацiйнi послуги, резидентами через службовцiв або iнший персонал, найнятий резидентом для таких цiлей, але якщо тiльки така дiяльнiсть (по такому ж або пов'язаному з ним об'єкту) триває у межах Договiрної Держави бiльше 18 мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйна установа (представництво)" не розглядається як такий, що включає:
a) використання споруд i обладнання виключно з метою зберiгання або показу товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або показу;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер, зокрема, такий як реклама або наукове дослiдження;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6 цiєї статтi, дiє у Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства другої Договiрної Держави i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства другої Договiрної Держави або утримує запаси товарiв, що належать цьому пiдприємству, з яких здiйснюється їх регулярна реалiзацiя вiд iменi цього пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйну установу (представництво) у першiй згаданiй Договiрнiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйну установу (представництво) у Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйну установу (представництво) або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи дохiд вiд сiльського або лiсового господарства), яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватися у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй розташоване це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна, залiзничний i автомобiльний транспорт не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Якщо володiння акцiями або iншими правами пiдприємства дозволяють власнику таких акцiй або прав використовувати нерухоме майно, що належить пiдприємству, то доходи вiд прямого використання, здавання в оренду або використання такого права у будь-якiй iншiй формi, можуть оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, де це нерухоме майно розташоване.
5. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо це пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташовану в нiй постiйну установу (представництво). Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як вказано вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватися у другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цiєї постiйної установи (представництва).
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташовану там постiйну установу (представництво), то в кожнiй Договiрнiй Державi цiй постiйнiй установi (представництву) зараховується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю за таких же або аналогiчних умов i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйною установою (представництвом) якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйної установи (представництва) допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйної установи (представництва), включаючи рацiональний розподiл управлiнських та загальних адмiнiстративних витрат, понесених для цiлей пiдприємства в цiлому як у Державi, де розташована постiйна установа (представництво), так i у будь-якому iншому мiсцi. У будь-якому випадку такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйною установою (представництвом) пiдприємству або його будь-якому iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану пiдприємством постiйнiй установi (представництву).
4. Якщо у Договiрнiй Державi визначення прибутку, що стосується постiйної установи (представництва) на пiдставi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу. Обраний спосiб розподiлу повинен давати результати, якi вiдповiдатимуть принципам, що мiстяться в цiй статтi.
5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйної установи (представництва) на пiдставi тiльки закупiвель цiєю постiйною установою (представництвом) товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйної установи (представництва), визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiни.
7. Якщо прибуток включає елементи доходу або дохiд, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Мiжнародний транспорт
1. Прибуток, який одержує резидент Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, повiтряних суден, залiзничного або автомобiльного транспорту у мiжнародних перевезеннях оподатковується тiльки у тiй Державi, у якiй знаходиться фактичне мiсце управлiння пiдприємством.
2. Для цiлей цiєї статтi прибуток вiд експлуатацiї морських, повiтряних суден, залiзничного або автомобiльного транспорту у мiжнародних перевезеннях включає:
a) дохiд вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден без екiпажу;
b) дохiд вiд здавання в оренду залiзничного або автомобiльного транспорту;
c) прибуток вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє обладнання для транспортування контейнерiв), якi використовуються для транспортування товарiв або виробiв,
де така оренда або таке використання, утримання чи оренда, залежно вiд випадку є побiчними стосовно експлуатацiї морських або повiтряних суден, залiзничного або автомобiльного транспорту у мiжнародних перевезеннях.
3. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi застосовуються також до прибутку, який отримує резидент Договiрної Держави вiд участi з надання спiльних послуг, у спiльному пiдприємствi чи мiжнароднiй органiзацiї з експлуатацiї транспортних засобiв.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У разi, коли:
a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. У разi, коли Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися у цiй другiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватися у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник дивiдендiв є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд валової суми дивiдендiв. Цей пункт не зачiпає оподаткування компанiї стосовно прибутку, з якого сплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi у цiй статтi означає дохiд вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохiд вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник дивiдендiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташовану в нiй постiйну установу (представництво), або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такої постiйного установи (представництва) або постiйної бази. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди.
5. У разi, коли компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйної установи (представництва) або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток компанiї, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибуткiв або доходу, що утворюються у цiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися у цiй другiй Державi.
2. Однак, такi проценти можуть також оподатковуватися у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник процентiв є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв.
3. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i дохiд вiд облiгацiй чи боргових вимог, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафи за несвоєчаснi виплати не розглядаються в якостi процентiв для цiлей цiєї статтi.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник процентiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, у якiй виникають проценти, через розташовану там постiйну установу (представництво) або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такої постiйної установи (представництва) або постiйної бази. У такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди.
5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Держава, її адмiнiстративно-територiальний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйну установу (представництво) або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйна установа (представництво) або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташована постiйна установа (представництво) або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником процентiв або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i фактичним власником процентiв при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватися тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
7. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, пiдлягають звiльненню вiд оподаткування в цiй Державi, якщо вони сплачуються Уряду або Нацiональному банку другої Договiрної Держави.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватися у цiй другiй Державi.
2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватися у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялтi, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми роялтi.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, включаючи кiнематографiчнi фiльми i фiльми, плiвки або диски для радiомовлення чи телебачення комп'ютернi програми, будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за використання, або за iнформацiю (ноу-хау), що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом Договiрної Держави, проводить пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, у якiй виникають роялтi, через розташовану там постiйну установу (представництво), або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйною установою (представництвом) чи постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Угоди.
5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Договiрна Держава, її адмiнiстративно-територiальний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйну установу (представництво) або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйна установа (представництво) або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташована постiйна установа (представництво) або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватися тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Угоди i яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватися у цiй другiй Державi.
2. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину пiдприємницького майна постiйної установи (представництва), яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, включаючи доходи вiд вiдчужування такої постiйної установи (представництва) (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватися у цiй другiй Державi.
3. Доходи, якi одержує пiдприємство Договiрної Держави вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, залiзничного або автомобiльного транспорту, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких транспортних засобiв, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, у якiй знаходиться фактичне мiсце управлiння пiдприємством.
4. Доходи, якi одержує резидент Договiрної Держави вiд вiдчужування акцiй або iнших корпоративних прав компанiї, активи якої прямо чи посередньо складаються повнiстю чи в основному iз нерухомого майна, яке знаходиться на територiї другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4, оподатковуються тiльки у Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави надання професiйних послуг чи iншої подiбної дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, дохiд може оподатковуватися у другiй Договiрнiй Державi, але тiльки в тiй частинi, що вiдноситься до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
3. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйна база" означає будь-яке постiйне мiсце, зокрема, таке як кабiнет, офiс, через яке повнiстю або частково здiйснюється дiяльнiсть резидента, який надає незалежнi особистi послуги.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18 i 19 цiєї Угоди платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, якi одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, отримана винагорода може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i
c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту транспортного засобу, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, може оподатковуватися у Договiрнiй Державi, де знаходиться фактичне мiсце управлiння пiдприємством.
Стаття 16
Гонорари директорiв
Гонорари директорiв та iншi аналогiчнi винагороди, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Працiвники мистецтва i спортсмени
1. Незважаючи на положення статей 14 i 15 цiєї Угоди, дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватися у цiй другiй Державi.
2. Якщо дохiд вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей дохiд може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Угоди, оподатковуватися у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, дохiд, який одержує резидент Договiрної Держави вiд його особистої дiяльностi в якостi працiвника мистецтва або спортсмена, яка здiйснюється у другiй Договiрнiй Державi у рамках програми культурного або спортивного обмiну на основi мiжурядових угод, оподатковується тiльки у першiй згаданiй Договiрнiй Державi.
Стаття 18
Пенсiї
1. З урахуванням положень пункту 2 статтi 19 цiєї Угоди пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави у зв'язку з минулою роботою, та будь-яка рента, що сплачуються такому резиденту, пiдлягають оподаткуванню у Договiрнiй Державi, у якiй вони виникають.
2. Термiн "рента" означає встановлену суму, що сплачується фiзичнiй особi перiодично у зазначенi термiни протягом строку життя чи протягом визначеного або установленого перiоду часу згiдно iз зобов'язаннями здiйснювати платежi в обмiн на адекватну та повну винагороду.
3. Алiменти тi iншi аналогiчнi виплати, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, оподатковуються тiльки у першiй згаданiй Державi.
Стаття 19
Державна служба
1. a) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiального пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак, така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є нацiональною
особою цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї
Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiального пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Угоди застосовуються до винагороди i до пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
Стаття 20
Студенти
Платежi, якi отримує студент або стажувальник, який є або був безпосередньо до приїзду у Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або отримання освiти, i такi платежi призначенi для проживання, навчання i отримання освiти, не оподатковуються у першiй Договiрнiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
Стаття 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, де б вони не виникали, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Угоди, оподатковуються тiльки у цiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв, iнших нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного у пунктi 2 статтi 6 цiєї Угоди, якщо одержувач таких доходiв є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташовану в нiй постiйну установу (представництво) або надає у цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано дохiд, дiйсно пов'язанi з такою постiйною установою (представництвом) або постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, доходи вiд грального бiзнесу, якi отримуються резидентом Договiрної Держави i виникають у другiй Договiрнiй Державi, можуть також оподатковуватися у цiй другiй Державi.
Стаття 22
Капiтал
1. Капiтал, представлений нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6 цiєї Угоди, що є власнiстю резидента Договiрної Держави i розташоване у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Капiтал, представлений рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйної установи (представництва), яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Капiтал, представлений морськими або повiтряними судами, залiзничним або автомобiльним транспортом, що експлуатується у мiжнародних перевезеннях, або рухомим майном, пов'язаним з їх експлуатацiєю, оподатковується тiльки у тiй Державi, у якiй розташоване мiсце фактичного управлiння пiдприємством.
4. Усi iншi елементи капiталу резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.
Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. Якщо резидент Договiрної Держави отримує дохiд або володiє капiталом, якi вiдповiдно до положень цiєї Угоди можуть оподатковуватися у другiй Договiрнiй Державi, перша згадана Держава дозволить:
a) вирахувати з податку на дохiд цього резидента суму, що дорiвнює податку на дохiд, який сплачено у цiй другiй Державi;
b) вирахувати iз податку на капiтал цього резидента суму, що дорiвнює податку на капiтал, який сплачено у цiй другiй Державi.
Такi вирахування, однак, не повиннi перевищувати тiєї частини податку на доходи (прибуток) або податку на капiтал, пiдрахований до надання вирахування, який стосується доходу (прибутку) або капiталу, який може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Угоди одержуваний дохiд або капiтал, яким володiє резидент Договiрної Держави, звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або капiталу цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений дохiд або капiтал.
3. Для цiлей пункту 1 цiєї статтi податок, сплачений у Договiрнiй Державi, включає податок, який було б сплачено, якби не пiльга або зменшення, якi надаються вiдповiдно до положень законiв цiєї Договiрної Держави про пiльговий режим за умови, що така пiльга чи зменшення надавались стосовно доходу (прибутку), отриманого вiд здiйснення дiяльностi на територiї цiєї Держави.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному
з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення, незважаючи на положення статтi 1, також застосовується до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватись нацiональнi особи цiєї Держави за тих же обставин.
3. Оподаткування постiйної установи (представництва), яку пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Державi.
4. Положення цiєї статтi не повиннi тлумачитися як зобов'язання Договiрної Держави надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi пiльги, звiльнення та знижки в оподаткуваннi на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.
5. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 6 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства повиннi обчислюватися за таких же умов, за яких вони б сплачувалися резиденту першої згаданої Держави. Також будь-якi борги пiдприємства Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi з метою визначення оподатковуваного капiталу цього пiдприємства вираховуватись таким же чином, як тi, що вираховувалися б резиденту першої згаданої Держави.
6. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
7. Положення цiєї статтi, незважаючи на положення статтi 2, застосовуються до податкiв будь-якого роду i виду.
Стаття 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не у вiдповiдностi до положень цiєї Угоди, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок на розгляд до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Заява повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, що не вiдповiдає положенням цiєї Угоди.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заяву обгрунтованою i якщо вiн сам не зможе дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає цiй Угодi. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватися незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Угоди. Усi спiрнi питання, пов'язанi з виконанням положень цiєї Угоди, вирiшуються шляхом переговорiв та консультацiй.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Угоди або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється ця Угода, тiєю мiрою, якою оподаткування не суперечать цiй Угодi, зокрема, для попередження ухилень вiд сплати податкiв. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1. Будь-яка iнформацiя, одержана компетентним органом Договiрної Держави, буде вважатися конфiденцiйною, як i iнформацiя, що її одержано по внутрiшньому законодавству цiєї Держави, i буде розкрита тiльки особам або органам (включаючи суди i адмiнiстративнi органи), що пов'язанi з нарахуванням або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Угода, i повинна використовуватись тiльки для таких цiлей. Вони можуть розкривати цю iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi юридичних рiшень.
2. У жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитися як такi, що покладають на компетентний орган Договiрної Держави зобов'язання:
a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законам або адмiнiстративнiй практицi цiєї або другої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або у ходi звичайної адмiнiстративної практики цiєї або другої Договiрної Держави;
c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої могло б зашкодити державнiй полiтицi.
Стаття 27
Спiвробiтники дипломатичних представництв i
консульських служб
Жоднi положення цiєї Угоди не зачiпають податкових привiлеїв, наданих спiвробiтникам дипломатичних представництв або консульських служб згiдно iз загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi положень спецiальних угод.
Стаття 28
Набуття чинностi
1. Кожна з Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдних вiдповiдно до нацiонального законодавства процедур набуття чинностi цiєї Угодою. Ця Угода набуває чинностi у перший день мiсяця, наступного за мiсяцем, у якому буде отримано останнє таке письмове повiдомлення.
2. Угода буде застосовуватись:
a) стосовно податкiв, що утримуються у джерела, до будь-яких платежiв, що здiйснюються на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем набуття Угодою чинностi;
b) стосовно iнших податкiв за оподатковуванi перiоди, що починаються з першого або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття Угодою чинностi.
3. У цю Угоду за взаємною згодою Договiрних Держав можуть бути внесенi змiни та доповнення, якi оформлюються окремим протоколом, який буде складати невiд'ємну частину цiєї Угоди i набуде чинностi вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi.
Стаття 29
Завершення чинностi
1. Ця Угода буде залишатися чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю цiєї Угоди шляхом передачi через дипломатичнi канали письмового повiдомлення про припинення чинностi не пiзнiше нiж за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля п'яти рокiв пiсля набуття Угодою чинностi.
2. У такому випадку чиннiсть Угоди буде завершено:
a) стосовно податкiв, що утримуються у джерела, до будь-яких платежiв, що здiйснюються з першого або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком передачi повiдомлення;
b) стосовно iнших податкiв за оподатковуванi перiоди, що починаються з першого або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком передачi повiдомлення.
На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на це уповноваженi, пiдписали цю Угоду.
Вчинено у двох примiрниках у м. Ялта 7 дня вересня 2002 року українською, таджицькою та росiйською мовами, причому усi тексти є автентичнi. У разi розбiжностей у тлумаченнi текстiв українською i таджицькою мовами, перевага надається тексту, викладеному росiйською мовою.
За Україну | За Республiку Таджикистан |