УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Туркменистану про взаємнi поїздки громадян

     Кабiнет Мiнiстрiв України i Уряд Туркменистану, якi надалi iменуються Сторонами,

     з метою розвитку дружнiх стосункiв мiж двома державами, прагнучи змiцнювати полiтичнi, економiчнi, торговi, науково-технiчнi та культурнi зв'язки,

     домовились про таке:

Стаття 1

     Громадяни держави однiєї Сторони можуть здiйснювати поїздки на територiю держави iншої Сторони по дiйсних документах для виїзду за кордон на умовах, передбачених цiєю Угодою.

Стаття 2

     Дiйсними документами для виїзду за кордон у вiдповiдностi з цiєю Угодою є:

     1. Для громадян України:

     - дипломатичний паспорт України;

     - службовий паспорт України;

     - паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

     - проїзний документ дитини;

     - посвiдчення члена екiпажу повiтряного судна (пiд час слiдування в складi екiпажу);

     - посвiдчення особи моряка;

     - свiдоцтво на повернення в Україну (тiльки для повернення в Україну).

     2. Для громадян Туркменистану:

     - дипломатичний паспорт Туркменистану;

     - службовий паспорт Туркменистану;

     - паспорт громадянина Туркменистану;

     - загальногромадянський закордонний паспорт колишнього СРСР з записом або вiдмiткою про громадянство Туркменистану;

     - посвiдчення члена екiпажу повiтряного судна (пiд час слiдування в складi екiпажу);

     - паспорт моряка;

     - свiдоцтво на повернення в Туркменистан (тiльки для повернення в Туркменистан).

Стаття 3

     1. Громадяни держави однiєї Сторони, якi володiють дiйсними дипломатичними або службовими паспортами, в'їжджають, виїжджають, перебувають, а також слiдують транзитом через територiю держави iншої Сторони без вiз протягом тридцяти днiв з моменту перетину кордону.

     2. У випадку, якщо громадяни держав Сторiн, вказанi в пунктi 1 цiєї статтi, прагнуть перебувати на територiї держави iншої Сторони бiльше тридцяти днiв, необхiдне письмове звернення дипломатичного представництва або консульської установи держави Сторони, громадянами якої вони є.

Стаття 4

     1. Громадяни держави однiєї Сторони у випадку втрати на територiї держави iншої Сторони документiв, вказаних у статтi 2 цiєї Угоди, зобов'язанi заявити про це в компетентнi органи держави Сторони перебування.

     2. У випадку, передбаченому в пунктi 1 цiєї статтi, компетентнi органи держави Сторони перебування видають документ, що пiдтверджує факт заяви особи про втрату вказаних документiв.

Стаття 5

     1. Громадяни держави однiєї Сторони, якi володiють дiйсними дипломатичними або службовими паспортами i є спiвробiтниками своїх дипломатичних представництв та консульських установ, офiцiйних представництв, а також мiжнародних органiзацiй, що знаходяться на територiї держави iншої Сторони, в'їжджають, виїжджають та перебувають на територiї держави iншої Сторони без вiз протягом всього строку офiцiйної мiсiї.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi розповсюджуються також на членiв сiмей вказаних громадян (подружжя, дiтей, батькiв, а також iнших осiб, якi знаходяться на їхньому утриманнi), якi проживають разом з ними пiд час офiцiйного перебування та є власниками дiйсних дипломатичних, службових або нацiональних паспортiв.

     3. Особи, вказанi в пунктах 1 i 2 цiєї статтi, повиннi мати вiдповiдну акредитацiю Мiнiстерства закордонних справ держави перебування.

Стаття 6

     Зберiгається безвiзовий порядок в'їзду по документах, зазначених у статтi 2 цiєї Угоди, для:

     а) членiв екiпажiв повiтряних суден цивiльної авiацiї по дiйсних нацiональних паспортах та при наявностi запису в генеральнiй декларацiї (полiтному завданнi);

     б) членiв екiпажiв морських та рiчкових суден по дiйсних паспортах морякiв та при наявностi запису в судновiй ролi або виписки з неї;

     в) працiвникiв поїзних, рефрижераторних та локомотивних бригад залiзниць по дiйсних нацiональних паспортах та iменних списках, маршрутних листах, що затверджуються на кожен рейс;

     г) спiвробiтникiв мiжурядового фельд'єгерського зв'язку по дiйсних нацiональних паспортах та вiдповiдних документах, що видаються компетентними органами Сторiн.

Стаття 7

     Громадяни держави однiєї Сторони для отримання вiзи держави iншої Сторони подають до її дипломатичного представництва або консульської установи запрошення, отримане вiд вiдповiдної юридичної або фiзичної особи приймаючої держави, або iнший документ, що дає пiдставу для отримання вiзи, оформленi у встановленому порядку, за виключенням випадкiв, зазначених у цiй Угодi.

Стаття 8

     Кожна з Сторiн буде застосовувати спрощений порядок оформлення вiз громадянам держави iншої Сторони, якi здiйснюють поїздки по лiнiї туризму. Механiзм спрощення буде узгоджено Сторонами шляхом обмiну нотами по дипломатичних каналах.

Стаття 9

     У невiдкладних випадках гуманiтарного характеру уповноваженi органи обох держав будуть видавати безоплатно вiзи протягом 24 годин:

     а) для поїздок з метою вiдвiдання тяжко хворого члена родини або близького родича, для участi в похоронах члена сiм'ї або близького родича по пред'явленнi документа, що це пiдтверджує, виданого компетентними органами Сторiн;

     б) для поїздок осiб, якi потребують термiнової медичної допомоги, або осiб з тяжкими захворюваннями, а також супроводжуючих їх осiб, при наявностi документiв, що виданi уповноваженими органами i пiдтверджують необхiднiсть термiнового в'їзду на територiю держави iншої Сторони.

Стаття 10

     Запрошення для отримання вiзи не вимагається у випадку:

     а) володiння нерухомiстю, що належить громадянину по праву власностi на територiї держави iншої Сторони, по пред'явленню документа, що це засвiдчує;

     б) необхiдностi реалiзацiї права наслiдування по пред'явленню документа, що пiдтверджує отримання спадщини на територiї держави iншої Сторони.

Стаття 11

     Уповноваженi органи Сторiн будуть видавати багаторазовi вiзи, дiйснi протягом одного року, особам, якi мають близьких родичiв, котрi постiйно проживають на територiї приймаючої держави, по пред'явленнi запрошень вiд цих родичiв, завiрених у вiдповiдностi з законодавством цiєї держави.

Стаття 12

     Тарифи консульських зборiв встановлюються Сторонами на умовах взаємностi шляхом обмiну нотами по дипломатичних каналах.

Стаття 13

     Консульськi збори за видачу вiз не будуть стягуватися з громадян держави однiєї Сторони, якi навчаються в учбових закладах на територiї держави iншої Сторони.

Стаття 14

     Сторони на основi взаємностi будуть застосовувати пiльговi тарифи консульських зборiв за видачу вiз по вiдношенню до:

     осiб, якi прямують у порядку обмiну в областi науки, технiки, освiти, культури, мистецтва i спорту, у вiдповiдностi з договорами та угодами Сторiн;

     осiб, якi вiдвiдують могили близьких родичiв, при наявностi документа, що пiдтверджує мiсце поховання (до чотирнадцяти днiв i не бiльше одного разу на рiк);

     ветеранiв Великої Вiтчизняної вiйни та осiб, якi до них прирiвнюються у вiдповiдностi з нацiональним законодавством держав Сторiн - по пред'явленнi вiдповiдних посвiдчень.

Стаття 15

     1. Уповноваженi органи Сторiн будуть видавати безоплатно вiзи, в тому числi i багаторазовi, дiйснi до одного року, громадянам держави iншої Сторони, якi задiянi у реалiзацiї контрактiв, укладених до 9 червня 1999 року, у вiдповiдностi з мiждержавними або мiжурядовими угодами.

     2. Консульськi збори за видачу вiз, в тому числi i багаторазових, дiйсних до одного року, особам, задiяним у реалiзацiї довгострокових економiчних програм, передбачених мiждержавними або мiжурядовими угодами, укладеними пiсля закiнчення термiну, вказаного в пунктi 1 цiєї статтi, в тому числi по будiвництву та експлуатацiї промислових об'єктiв на територiях держав Сторiн, будуть стягуватися у вiдповiдностi з регламентацiєю цих питань в угодах, що укладаються мiж Сторонами.

Стаття 16

     Громадяни держав обох Сторiн, на яких розповсюджується дiя цiєї Угоди, можуть в'їжджати, виїжджати та прямувати транзитом через територiю держави однiєї з Сторiн через пункти пропуску, визначенi для мiжнародного сполучення, з додержанням формальностей, що необхiднi при перетинаннi державного кордону, у вiдповiдностi до нацiонального законодавства Сторiн.

Стаття 17

     1. Громадяни держави кожної з Сторiн пiд час перебування на територiї держави iншої Сторони будуть дотримуватися законiв та правил держави цiєї Сторони, в тому числi правил реєстрацiї, перебування та пересування, встановлених для iноземних громадян.

     2. Ця Угода не зачiпає права Сторiн вiдмовити у в'їздi або обмежити строк перебування громадян держави iншої Сторони, присутнiсть яких на їх територiї вважається небажаним. Кожна з Сторiн прийме без умов i в будь-який час своїх громадян, яким буде запропоновано покинути iншу державу до строку або якi будуть видворенi.

Стаття 18

     У випадку загрози нацiональнiй безпецi, суспiльному порядку або здоров'ю громадян, епiдемiй, стихiйних лих, iнших виключних випадках Сторони зберiгають за собою право тимчасово, повнiстю або частково призупинити дiю цiєї Угоди. Про призупинення дiї цiєї Угоди, як i її поновлення, Сторони по можливостi попередньо, але не пiзнiше 24 годин з моменту прийняття рiшення про це, повiдомлять одна одну по дипломатичних каналах.

Стаття 19

     Мiнiстерства закордонних справ Сторiн обмiняються по дипломатичних каналах зразками документiв, на якi розповсюджується дiя цiєї Угоди.

     У випадку введення в дiю Сторонами нових документiв, зазначених у цiй статтi, мiнiстерства закордонних справ Сторiн не менш нiж за один мiсяць до введення їх в дiю обмiняються зразками цих документiв по дипломатичних каналах.

Стаття 20

     До цiєї Угоди за погодженням Сторiн можуть бути внесенi змiни i доповнення, що оформлюються окремими протоколами, якi становлять невiд'ємну частину цiєї Угоди i набувають чинностi в порядку, обумовленому в статтi 22 цiєї Угоди, якщо iнше не буде передбачено Сторонами.

Стаття 21

     Сторони будуть по мiрi необхiдностi проводити консультацiї для аналiзу ходу виконання цiєї Угоди та обговорення пов'язаних з цим питань.

     Будь-якi розбiжностi або спiрнi питання, що виникають у ходi виконання або застосування положень цiєї Угоди, будуть вирiшуватися шляхом консультацiй або переговорiв мiж Сторонами.

Стаття 22

     Ця Угода набуває чинностi з дати отримання по дипломатичних каналах останнього письмового повiдомлення про виконання Сторонами вiдповiдних внутрiшньодержавних процедур та дiє до закiнчення тридцяти днiв з дня отримання однiєю Стороною офiцiйного повiдомлення iншої Сторони про свiй намiр припинити дiю цiєї Угоди.

     Вчинено у м. Києвi 18 травня 2000 р. в двох автентичних екземплярах, кожен українською, туркменською та росiйською мовами, при цьому всi тексти мають однакову силу.

     Для цiлей тлумачення положень цiєї Угоди використовується текст росiйською мовою.