УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України та Урядом Республiки Панама про морське торговельне судноплавство

     Кабiнет Мiнiстрiв України та Уряд Республiки Панама, якi надалi iменуються "Договiрними Сторонами", бажаючи розвивати морське торговельне судноплавство мiж двома державами на засадах рiвностi i взаємної вигоди, а також з метою подальшого розвитку мiжнародного торговельного судноплавства на засадах принципiв свободи судноплавства,

     домовились про таке:

СТАТТЯ 1

     У цiй Угодi:

     a) термiн "компетентний орган" для України означає - Мiнiстерство транспорту України,

     для Республiки Панама означає - Державну морську адмiнiстрацiю Республiки Панама;

     b) термiн "судно Договiрної Сторони" означає будь-яке судно, що зареєстроване на територiї цiєї Договiрної Сторони i несе її прапор згiдно з нацiональним законодавством. Однак, цей термiн не включає:

     - вiйськовi кораблi та iншi державнi судна, якi збудованi або використовуються за некомерцiйним призначенням;

     - науково-дослiднi судна;

     - спортивнi судна та судна для дозвiлля;

     - рибальськi судна.

     c) термiн "член екiпажу судна" означає капiтана або будь-яку iншу особу, яка дiйсно зайнята пiд час рейсу на борту судна виконанням обов'язкiв, що пов'язанi з експлуатацiєю й обслуговуванням судна, та чиє iм'я включене до суднової ролi.

СТАТТЯ 2

     Договiрнi Сторони сприятимуть свободi морського торговельного судноплавства, пiдвищенню стандартiв судноплавства i будуть утримуватися вiд будь-яких дiй, що могли б зашкодити нормальному розвитку мiжнародного морського судноплавства мiж ними.

СТАТТЯ 3

     Договiрнi Сторони в межах нацiонального законодавства своїх держав докладатимуть зусиль для пiдтримки i розвитку постiйного та ефективного спiвробiтництва мiж їх Компетентними органами. Зокрема. Договiрнi Сторони погоджуються проводити взаємнi консультацiї та здiйснювати обмiн iнформацiєю мiж їх Компетентними органами, а також заохочувати розвиток спiвробiтництва мiж вiдповiдними судноплавними та пов'язаними iз судноплавством органiзацiями та пiдприємствами обох держав.

СТАТТЯ 4

     1. Договiрнi Сторони погоджуються:

     a) сприяти участi суден обох Договiрних Сторiн у морських перевезеннях вантажiв двосторонньої торгiвлi мiж портами своїх держав;

     b) спiвпрацювати в ефективному усуненнi перешкод, якi могли б ускладнити розвиток морських перевезень мiж портами своїх держав;

     c) не чинити перешкод участi суден однiєї iз Договiрних Сторiн у морських перевезеннях мiж портами держави iншої Договiрної Сторони та портами третiх країн;

     2. Умови цiєї Статтi не обмежують права суден пiд прапором третiх країн брати участь у перевезеннях вантажiв морської торгiвлi мiж портами держав Договiрних Сторiн.

СТАТТЯ 5

     1. Кожна Договiрна Сторона забезпечує суднам iншої Договiрної Сторони, що братимуть участь у мiжнародних морських перевезеннях, таке ж саме ставлення як i до власних суден, що виконують мiжнароднi перевезення, стосовно вiльного доступу до портiв, використання портiв для навантаження та розвантаження вантажiв, посадки та висадки пасажирiв, сплати портових зборiв, здiйснення звичайних комерцiйних операцiй i користування всiма послугами для морського судноплавства.

     2. Положення пункту 1 даної Статтi не поширюватимуться на переваги, що були наданi або надаватимуться у зв'язку з участю кожної iз Договiрних Сторiн у будь-яких формах регiональної економiчної iнтеграцiї.

     3. Положення пункту 1 цiєї Статтi:

     a) не поширюються на порти, закритi для iноземних суден;

     b) не поширюються на види дiяльностi, що зарезервованi кожною з Договiрних Сторiн для своїх органiзацiй i пiдприємств, зокрема на нацiональний каботаж i морське рибальство;

     c) не зобов'язують Договiрну Сторону розповсюджувати на судна iншої Договiрної Сторони виключення з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються власним суднам;

     d) не торкаються правил в'їзду i перебування iноземцiв.

СТАТТЯ 6

     Договiрнi Сторони вживуть у межах нацiонального законодавства своїх держав усiх необхiдних заходiв для скорочення перебування суден iншої Договiрної Сторони у своїх портах i спрощення адмiнiстративних, карантинних процедур та iнших процедур, чинних у цих портах.

СТАТТЯ 7

     1. Документи, що пiдтверджують нацiональнiсть суден, обмiрнi свiдоцтва та iншi судновi документи, виданi або визнанi однiєю з Договiрних Сторiн, визнаватимуться iншою Договiрною Стороною.

     2. Судна кожної з Договiрних Сторiн, що володiють обмiрними свiдоцтвами, виданими вiдповiдно до Мiжнародної Конвенцiї про вимiр суднового тоннажу 1969 року, звiльнюються вiд повторного вимiрювання тоннажу в портах iншої Договiрної Сторони, i данi, вказанi у свiдоцтвi, є пiдставою для сплати вiдповiдних портових зборiв.

     3. Положення пунктiв 1 i 2 даної Статтi не стосуються системи вимiру тоннажу суден, що проходять через Панамський канал.

СТАТТЯ 8

     1. Кожна Договiрна Сторона визнає посвiдчення особи морякiв, якi виданi Компетентними органами iншої Договiрної Сторони. Такими посвiдченнями особи є:

     для України - Посвiдчення особи моряка:

     для Республiки Панама - Книжка моряка або Книжка осiб командною складу разом iз нацiональним паспортом.

     Про будь-яку змiну у виглядi або найменуваннi цих документiв Договiрнi Сторони завчасно повiдомлять одна одну дипломатичними каналами.

     2. Положення Статей 9 та 10 даної Угоди застосовуватимуться також до будь-якого члену екiпажу, який не є громадянином України або громадянином Республiки Панама, але володiє посвiдченням особи, що вiдповiдає положенням Конвенцiї про полегшення мiжнародного морського судноплавства 1965 року та Додатка до нього i Конвенцiї N 108 вiд 1958 року Мiжнародної Органiзацiї Працi про нацiональнi посвiдчення особи морякiв. Це посвiдчення особи повинно бути видане державою - учасницею вiдповiдної Конвенцiї та гарантувати його власник-вжиття заходiв щодо повернення до держави Договiрної Сторони, що видала цi посвiдчення.

     3. Громадяни однiєї Договiрної Сторони, якi наймаються для працi на суднi пiд прапором iншої Договiрної Сторони, користуються всiма правами, що мають члени екiпажiв цих суден, якi є громадянами цiєї iншої Договiрної Сторони.

СТАТТЯ 9

     Будь-яка особа, що володiє посвiдченням особи моряка, зазначеним у Статтi 8 даної Угоди, може без вiзи сходити на берег i перебувати в межах мiста в якому розташований порт заходження, впродовж перебування судна в порту держави iншої Договiрної Сторони за умови, якщо її внесено до суднової ролi, яка подана капiтаном судна адмiнiстрацiї порту, згiдно дiючих у цьому порту правил.

     Як при сходженнi на берег, так i при поверненнi на судно згаданi особи пiдлягають чинному у цьому порту контролю.

СТАТТЯ 10

     1. Будь-яка особа, яка володiє посвiдченням особи моряка, зазначеним у Статтi 8 даної Угоди, має право в якостi пасажира, незалежно вiд транспортного засобу, в'їжджати на територiю держави iншої Договiрної Сторони або проїжджати через її територiю транзитом, коли вони прямують до свого судна або переїжджають до iншого судна, повертаються на батькiвщину або пересуваються з будь-яких iнших причин, прийнятих Компетентними органами цiєї iншої Договiрної Сторони.

     2. У всiх випадках, зазначених у пунктi 1 даної Статтi, члени екiпажiв повиннi мати вiзу iншої Договiрної Сторони. Така вiза видаватиметься якомога скорiше, вiдповiдно до нацiональних законодавств держав Договiрних Сторiн.

СТАТТЯ 11

     1. Без порушень положень статей 8, 9 i 10 даної Угоди положення правил в'їзду, перебування та виїзду iноземцiв, що дiють на територiях держав Договiрних Сторiн, лишаються чинними.

     2. Договiрнi Сторони зберiгають, однак, право вiдмовити у в'їздi на свою територiю будь-якiй особi, яка має вищезазначене посвiдчення особи моряка, але. яку вони визнають небажаною.

СТАТТЯ 12

     Договiрнi Сторони сприятимуть вiдкриттю на територiї своїх держав представництв судноплавних та пов'язаних iз морським судноплавством органiзацiй та пiдприємств iншої Договiрної Сторони.

     Дiяльнiсть таких представництв регулюватиметься законодавством держави Договiрної Сторони, на територiї якої вiдкрито представництво.

СТАТТЯ 13

     1. У випадку, якщо член екiпажу судна однiєї Договiрної Сторони здiйснить злочин на борту судна, що перебуває в територiальних водах iншої Договiрної Сторони, компетентнi судовi органи останньої не переслiдуватимуть його якщо:

     a) наслiдки злочину не розповсюджуються на територiю держави, в якi й перебуває судно;

     b) злочин не порушує громадський порядок держави та її безпеку;

     c) злочин за законами цiєї держави не розглядається як тяжкий злочин;

     d) злочин не здiйснено проти будь-якої особи, крiм членiв екiпажу цього судна;

     e) злочин не пов'язаний з незаконним перевезенням наркотичних або психотропних речовин.

     2. Положення параграфу 1 цiєї Статтi не обмежують права контролю i розслiдування, якi компетентнi судовi органи кожної Договiрної Сторони мають згiдно зi своїм законодавством.

СТАТТЯ 14

     1. Якщо судно однiєї з Договiрних Сторiн зазнає корабельної аварiї, буде викинуте на берег, сяде на мiлину або потрапить в iншу аварiю вздовж узбережжя держави iншої Договiрної Сторони, то судно, екiпаж пасажири та вантаж на територiї держави цiєї iншої Договiрної Сторони отримають таке ж ставлення, як i її власнi судна, екiпаж, пасажири i вантаж.

     2. Екiпаж i пасажири, а також саме судно i його вантаж в будь-який час отримають допомогу i сприяння в тому ж обсязi, як у випадку з нацiональним судном.

     3. Вантаж i майно, що були вiдвантаженi або врятованi з судна, у випадках, зазначених у пунктi 1 цiєї Статтi, не обкладатимуться податками та зборами за умови, що вони доставленi на територiю держави iншої Договiрної Сторони не для комерцiйного використання або споживання.

СТАТТЯ 15

     Представники Компетентних органiв Договiрних Сторiн проводитимуть перiодичнi зустрiчi, почергово, в Українi та в Республiцi Панама, на прохання Компетентних органiв однiєї з Договiрних Сторiн, з метою вивчення стану виконання даної Угоди та обговорення будь-яких iнших питань морського судноплавства, що становитимуть взаємний iнтерес.

СТАТТЯ 16

     Спори щодо тлумачення або застосування даної Угоди вирiшуватимуться шляхом прямих переговорiв мiж Компетентними органами Договiрних Сторiн.

     Якщо згаданi Компетентнi органи не зможуть дiйти згоди, спiр буде вирiшено дипломатичними каналами.

     Внесення змiн та доповнень до даної Угоди оформлюється у виглядi Додаткового Протоколу, який є невiд'ємною частиною цiєї Угоди.

СТАТТЯ 17

     Ця Угода набуває чинностi з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повiдомлення про виконання Договiрними Сторонами вiдповiдних внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття Угодою чинностi.

     Ця Угода укладена на невизначений термiн i залишається чинною протягом дванадцяти мiсяцiв вiд дати, коли одна з Договiрних Сторiн письмово повiдомить дипломатичними каналами iншу Договiрну Сторону про своє бажання припинити її дiю.

     На посвiдчення чого, нижчепiдписанi, належним чином уповноваженi своїми вiдповiдними Урядами, пiдписали цю Угоду.

     Вчинено в м. Панама, 4 листопада 2003 року, у двох примiрниках, кожний українською, iспанською та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичними. У випадку будь-якого рiзночитання переважним є текст англiйською мовою.