УГОДА

мiж Державним комiтетом України з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики i Мiнiстерством торгiвлi Республiки Бiлорусь про основнi напрямки спiвробiтництва у сферi захисту прав споживачiв

     Державний комiтет України з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики i Мiнiстерство торгiвлi Республiки Бiлорусь, далi - "Сторони",

     прагнучи змiцнювати i розвивати спiвробiтництво у сферi захисту прав споживачiв,

     усвiдомлюючи важливiсть взаємодiї державних органiв у забезпеченнi захисту прав споживачiв,

     керуючись принципами рiвноправностi, взаєморозумiння та взаємної вигоди,

     домовились про таке:

Стаття 1

     Ця Угода має на метi забезпечення i розвиток спiвробiтництва Сторiн з питань захисту прав споживачiв та насичення споживчого ринку товарами (роботами, послугами), якi можуть задовольнити запити i потреби споживачiв, сприяти розвитку громадського руху споживачiв.

Стаття 2

     1. Сторони здiйснюють спiвробiтництво за такими напрямками:

     - обмiн науковою та iншою iнформацiєю щодо захисту прав споживачiв, у тому числi iнформацiєю щодо законодавчої бази та її формування i практичної дiяльностi Сторiн у сферi захисту прав споживачiв;

     - взаємне iнформування про випадки виявлення на споживчих ринках держав Сторiн товарiв (робiт, послуг), що становлять загрозу життю, здоров'ю, майну споживачiв, а також навколишньому середовищу;

     - проведення економiчних, юридичних, медико-бiологiчних, товарознавчих, соцiологiчних, науково-технiчних, iнформацiйно-технологiчних дослiджень проблем у сферi захисту прав споживачiв;

     - проведення мiжнародних науково-практичних конференцiй i семiнарiв з проблемних питань у сферi захисту прав споживачiв;

     - обмiн iнформацiєю про вирiшення проблемних питань у сферi захисту прав споживачiв;

     - обмiн досвiдом iз створення та функцiонування iнформацiйних систем iз захисту споживчого ринку вiд неякiсних i фальсифiкованих товарiв (робiт, послуг);

     - розробка спiльних програм у сферi захисту прав споживачiв, що передбачають проведення заходiв з навчання спецiалiстiв, iнформування та навчання споживачiв;

     - забезпечення кожною з Сторiн дотримання виробниками (продавцями. виконавцями), що знаходяться на територiї держави Сторони, в рамках нацiонального законодавства прав споживачiв держави iншої Сторони.

     2. Напрямки спiвробiтництва, що передбаченi пунктом 1 цiєї статтi, можуть бути доповненi за погодженням Сторiн.

Стаття 3

     Кожна iз Сторiн має право направити iншiй Сторонi запит щодо надання iнформацiї про товари (роботи, послуги), що виробляються та (або) реалiзуються на територiї держави iншої Сторони, виробниках (продавцях, виконавцях), що знаходяться на територiї держави iншої Сторони, та iншої iнформацiї, необхiдної для захисту прав споживачiв. Iнша Сторона має право вiдмовити у наданнi iнформацiї, що запитується, якщо така iнформацiя визнається конфiденцiйною або не може бути наданою з iнших пiдстав у вiдповiдностi до нацiонального законодавства.

Стаття 4

     1. Кожна iз Сторiн має право направити iншiй Сторонi заяву щодо розгляду справи про порушення прав споживачiв виробниками (продавцями, виконавцями), що знаходяться на територiї держави iншої Сторони.

     2. Кожна iз Сторiн на пiдставi заяви iншої Сторони розглядає факти порушення i приймає вiдносно них рiшення у вiдповiдностi з вимогами нацiонального законодавства.

Стаття 5

     Сторони сприяють громадським об'єднанням споживачiв в їх становленнi i подальшiй дiяльностi, участi у формуваннi полiтики у сферi захисту прав споживачiв, у тому числi в розробцi проектiв нормативних правових актiв.

Стаття 6

     Сторони вiдповiдно до нацiонального законодавства будуть розвивати контакти i сприяти спiвробiтництву на рiвноправнiй i взаємовигiднiй основi мiж виробниками (продавцями, виконавцями) товарiв (робiт, послуг) своїх держав з питань надання споживачам необхiдної та достовiрної iнформацiї про товари (роботи, послуги) та її виробникiв (продавцiв, виконавцiв).

Стаття 7

     Питання проведення узгодженої антимонопольної полiтики, направленої на захист прав споживачiв, регулюються спецiальними угодами держав Сторiн.

Стаття 8

     Сторони здiйснюють спiвробiтництво у сферi захисту прав споживачiв на основi взаємної вигоди, утримуючись вiд дiй, що наносять взаємну шкоду.

Стаття 9

     Сторони проводять взаємнi консультацiї щодо здiйснення контролю за ходом виконання цiєї Угоди не менше як раз на рiк.

Стаття 10

     Ця Угода не зачiпає прав i обов'язкiв, прийнятих Сторонами вiдповiдно до iнших мiжнародних договорiв.

Стаття 11

     Внесення змiн i доповнень до цiєї Угоди здiйснюється шляхом оформлення Сторонами вiдповiдних протоколiв, якi є невiд'ємною частиною цiєї Угоди.

Стаття 12

     Спiрнi питання, пов'язанi iз застосуванням або тлумаченням цiєї Угоди, вирiшуються шляхом консультацiй i переговорiв мiж Сторонами.

Стаття 13

     Ця Угода набуває чинностi з дати її пiдписання i є чинною протягом п'яти рокiв, її дiя автоматично подовжується на наступнi п'ять рокiв, якщо жодна зi Сторiн не повiдомить письмово iншу Сторону про свiй намiр вийти з цiєї Угоди не пiзнiше нiж за шiсть мiсяцiв до закiнчення чергового термiну дiї цiєї Угоди.

     Вчинено у м. Мiнськ 21 травня 2004 року в двох примiрниках, кожний українською та росiйською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

За Державний комiтет України з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики

За Мiнiстерство торгiвлi Республiки Бiлорусь