ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛIТИКИ ТА ПIДПРИЄМНИЦТВА

Про iдентифiкацiйнi коди та iдентифiкацiйнi номери iноземних юридичних та фiзичних осiб

Шановний Олександре Iвановичу!

     На виконання доручення Адмiнiстрацiї Президента України вiд 22.10.2003 N 10-12/2395 Держпiдприємництво України розглянуло Ваше звернення стосовно внесення до реєстрацiйних карток iдентифiкацiйних кодiв та iдентифiкацiйних номерiв iноземних юридичних та фiзичних осiб i повiдомляє наступне.

     1. Стосовно Ваших питань, пов'язаних з необхiднiстю внесення до реєстрацiйних карток iдентифiкацiйних кодiв та iдентифiкацiйних номерiв iноземних юридичних та фiзичних осiб, коли вони виступають спiвзасновниками новостворених юридичних осiб України.

     Згiдно iз пунктом 3 Положення про Єдиний державний реєстр пiдприємств та органiзацiй України, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 22.01.96 N 118, передбачено, що до Державного реєстру включаються (отримують iдентифiкацiйнi коди) юридичнi особи, а також їх фiлiї, вiддiлення, представництва, iншi вiдокремленi пiдроздiли, що розташованi на територiї України i провадять свою дiяльнiсть на пiдставi законодавства України.

     Крiм того, вiдповiдно до пункту 4 зазначеного Положення, iнформацiйний фонд Єдиного державного реєстру пiдприємств та органiзацiй України (далi - ЄДРПОУ) включає данi про iдентифiкацiйнi коди суб'єктiв господарської дiяльностi, якi є єдиними для всього iнформацiйного простору України, тобто є нацiональними кодами ЄДРПОУ.

     Тому, внесення до реєстрацiйної картки нацiонального коду iноземного засновника - юридичної особи на даний час не представляється доцiльним. Це ж стосується i засновникiв - iноземних громадян, якi на момент реєстрацiї не проживають на територiї України i не мають обов'язкiв по сплатi податкiв.

     2. Щодо посадових осiб Держпiдприємництва, що вiдповiдали за забезпечення робити по методологiчному забезпеченню процесiв державної реєстрацiї в 1998 - 2000 роках.

     З 1998 року по травень 2000 року цi питання знаходились у компетенцiї Лiцензiйної палати України, яку очолював С. Третьяков. Питання державної реєстрацiї вiдносились до компетенцiї заступника Голови В. Музичука i начальника Управлiння державної реєстрацiї В. Радченка.

     З травня 2000 року питання державної реєстрацiї перейшли до вiдання Державного комiтету України з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва, створеного вiдповiдно до Указу Президента України вiд 15 грудня 1999 р. N 1572, який став правонаступником Лiцензiйної палати України (згiдно iз Указом Президента України вiд 9 вересня 2000 р. N 1050) i цими питаннями в Комiтетi займались тi ж посадовi особи.

     Пiсля введення в дiю Положення про державну реєстрацiю суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25.05.98 N 740, до Лiцензiйної палати України надходили численнi звернення та пропозицiї вiд органiв державної реєстрацiї суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, господарюючих суб'єктiв, громадських об'єднань пiдприємцiв, фахiвцiв Держкомстату, ДПА України, Головархiву України, Мiн'юсту України, Мiнекономiки України щодо надання роз'яснень з проблемних питань державної реєстрацiї суб'єктiв пiдприємництва.

     На основi аналiзу цих звернень та поданих пропозицiй було розроблено Практичний коментар для органiв державної реєстрацiї суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi щодо порядку проведення державної реєстрацiї суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25.05.98 N 740 "Про порядок державної реєстрацiї суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi", який затверджено наказом Лiцензiйної палати України вiд 23.06.98 N 67.

     Оскiльки звернення продовжували надходити, при цьому вони часто повторювались, було прийнято рiшення щодо пiдготовки та видання "Посiбника по державнiй реєстрацiї суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi", схваленого Колегiєю Лiцензiйної палати України (протокол вiд 18.09.98 N 1) та виданого: в 1999 роцi - перша редакцiя, в 2000 роцi - друга редакцiя з доповненнями.

     Так як, в Практичному коментарi та Посiбнику немає iнформацiї про врегулювання питання внесення до реєстрацiйних карток iдентифiкацiйних кодiв та iдентифiкацiйних номерiв iноземних юридичних та фiзичних осiб - це свiдчить про те, що на той час запити з цих питань не надходили.

     Крiм того, протягом 1999 - 2000 року Лiцензiйною палатою, а потiм Держпiдприємництвом постiйно проводились наради-семiнари з проблемних питань державної реєстрацiї, в яких прийняло участь бiльше 400 працiвникiв органiв державної реєстрацiї.

     Завдяки вжитим заходам масових проблем в Українi з державною реєстрацiєю юридичних осiб - суб'єктiв пiдприємництва, засновниками (спiвзасновниками) яких були iноземнi юридичнi та фiзичнi особи, не виникало. Зокрема, за iнформацiєю органiв реєстрацiї в 1998 - 2000 роках таких юридичних осiб було зареєстровано по:

     Донецькому мiськвиконкому - 197;

     Харкiвському мiськвиконкому - 68;

     Одеськiй областi - 1291;

     м. Києву - 2625.

     Пiсля отримання в кiнцi 2002 року вiдповiдного запиту з пiднятої Вами проблеми Держпiдприємництво України своїм листом вiд 14.01.2003 р. N 4-422-11/201 за пiдписом С. Третьякова надало роз'яснення з цього питання всiм представництвам Держпiдприємництва України для використання в роботi та доведення до органiв державної реєстрацiї (додається).

     Просимо взяти до уваги, що Верховною Радою України прийнято Закон України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв", який набирає чинностi з 1 липня 2004 року. Вiдповiдно до вимог закону та нормативно-правових актiв, якi розробляються на виконання цього закону, пiднята Вами проблема буде обов'язково врегульована.

     Додаток на: 2 арк. в 1 прим.