ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

Щодо звiльнення вiд вiдповiдальностi, передбаченої Законом України вiд 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi", у зв'язку з форс-мажорними обставинами

     Державна податкова адмiнiстрацiя України розглянула лист туристичного агентства... щодо звiльнення вiд вiдповiдальностi, передбаченої Законом України вiд 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" (далi - Закон), у зв'язку з форс-мажорними обставинами та повiдомляє наступне.

     Вiдповiдно до статтi 1 Закону виручка резидентiв у iноземнiй валютi пiдлягає зарахуванню на їх валютнi рахунки в уповноважених банках у термiни виплати заборгованостей, зазначенi в контрактах, але не пiзнiше 90 календарних днiв з дати митного оформлення (виписки вивiзної вантажної митної декларацiї) продукцiї, що експортується, а в разi експорту робiт (послуг), прав iнтелектуальної власностi - з моменту пiдписання акта або iншого документа, що засвiдчує виконання робiт, надання послуг, експорт прав iнтелектуальної власностi. Перевищення зазначеного термiну потребує iндивiдуальної лiцензiї Нацiонального банку України.

     Порушення резидентами термiнiв, передбачених статтями 1 i 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3 вiдсотка вiд суми неодержаної виручки (митної вартостi недопоставленої продукцiї) в iноземнiй валютi, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацiонального банку України на день виникнення заборгованостi.

     Разом з цим, статтею 6 Закону передбачено: якщо перевищення термiнiв, зазначених у статтях 1 i 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебiг зазначених термiнiв зупиняється на весь перiод дiї форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закiнчення дiї таких обставин.

     Пiдтвердженням форс-мажорних обставин є вiдповiдна довiдка Торгово-промислової палати або iншої уповноваженої органiзацiї (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни вiдповiдно до умов договору.

     Статтею 6 Закону України вiд 16.04.91 N 959-XII "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" передбачено право суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi при складаннi тексту зовнiшньоекономiчного договору (контракту) використовувати вiдомi мiжнароднi звичаї, рекомендацiї мiжнародних органiв та органiзацiй, якщо це не заборонено прямо та у виключнiй формi цим та iншими законами України.

     При цьому сторони самостiйно передбачають у форс-мажорному застереженнi пiдстави виникнення, обов'язковiсть сповiщення з визначенням строкiв дiї, наслiдки настання пiдстав для звiльнення вiд вiдповiдальностi, як це визначено формою зовнiшньоекономiчних договорiв, положення про якi затвердженi наказом Мiнiстерства економiки та з питань європейської iнтеграцiї України вiд 06.09.2001 N 201.

     Враховуючи наведене, пiдставою для зупинення перебiгу термiнiв, передбачених статтями 1 i 2 Закону, у разi виникнення форс-мажорних обставин є оригiнал довiдки Торгово-промислової палати документа або уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, на фiрмовому бланку органiзацiї з вiдповiдними реквiзитами: дата, вихiдний номер, назва документа (свiдоцтво, сертифiкат, висновок, довiдка тощо), вiдповiдний текст, пiдпис посадової особи, зазначення посади особи, що пiдписала документ, вiдтиск печатки органiзацiї.

     Крiм того, з метою пiдтвердження перiоду дiї форс-мажорних обставин у зазначеному документi необхiдно вказувати настання i закiнчення дiї непереборної сили.

     Офiцiйне пiдтвердження дiї форс-мажорних обставин повинно бути легалiзоване в консульськiй установi України в державi, де вiдбулися обставини непереборної сили, або засвiдчене в посольствi вiдповiдної держави в Українi та легалiзоване в Мiнiстерствi закордонних справ України.

     Таким чином, лише при дотриманнi вищезазначених умов документ про пiдтвердження дiї форс-мажорних обставин є пiдставою для подовження законодавчо встановлених термiнiв розрахункiв на перiод їх дiї.

     При цьому слiд зазначити, що лише факт повернення авансового платежу в повному обсязi є пiдставою для незастосування санкцiй, передбачених статтею 4 Закону.