УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Литовської Республiки про спiвробiтництво в боротьбi з порушенням митного законодавства

     Уряд України i Уряд Литовської Республiки, далi Сторони,

     визначаючи, що порушення митного законодавства приносять збитки економiчним, податковим i громадським iнтересам їх держав, маючи на увазi, що незаконний обiг наркотикiв i психотропних речовин являє небезпеку для здоров'я суспiльства,

     визначаючи необхiднiсть правильного застосування мита, зборiв та iнших платежiв, що стягуються при ввезеннi, вивезенi i транзитi товарiв, а також чiткого дотримання положень, що стосуються заборон, обмежень i контролю,

     переконанi в тому, що дотримання митного законодавства i правильне стягнення мита, зборiв та iнших платежiв буде бiльш ефективним при тiсному спiвробiтництвi митних служб,

     беручи до уваги Рекомендацiї Ради митного спiвробiтництва про адмiнiстративну взаємодопомогу вiд 5 грудня 1953 року,

     беручи до уваги положення Єдиної конвенцiї ООН про наркотичнi речовини (Нью-Йорк, 30 березня 1961 року), Конвенцiї про психотропнi речовини (Вiдень, 21 лютого 1971 року) i Конвенцiї про боротьбу з незаконним обiгом наркотикiв i психотропних речовин (Вiдень, 19 грудня 1988 року), розробленi пiд егiдою Органiзацiї Об'єднаних Нацiй,

     домовились про таке:

Визначення

Стаття 1

     Для мети даної Угоди:

     а) "митне законодавство" - положення законодавчих та правових актiв, що регулюють порядок ввезення, вивезення i транзиту товарiв i стягнення мита, зборiв та iнших платежiв, а також порядок заборон, обмежень i контролю;

     б) "митна адмiнiстрацiя" - в Українi - Державний митний комiтет України, в Литовськiй Республiцi - Митний департамент при Мiнiстерствi фiнансiв Литовської Республiки;

     в) "порушення митного законодавства" - будь-яке порушення митного законодавства, однаково як i будь-яка спроба порушення цього законодавства.

     г) "територiя" - державна територiя, в тому числi територiї штучних островiв, установок та споруд, що створюються в економiчнiй (морськiй) зонi держави, над якими вона має виключну юрисдикцiю щодо митної справи.

Сфера впливу

Стаття 2

     1. Сторони на засадах цiєї Угоди i при посередництвi митних адмiнiстрацiй надають одна однiй допомогу:

     а) з метою чiткого дотримання митного законодавства;

     б) з метою запобiгання, розслiдування та припинення порушень митного законодавства;

     в) в частинi повiдомлення про документи, що стосуються застосування митного законодавства.

     2. Передбачена цiєю Угодою допомога здiйснюється у вiдповiдностi iз законами i розпорядженнями запитуваної Сторони в рамках компетенцiї i можливостей митної адмiнiстрацiї.

     3. Ця Угода не передбачає компенсацiї мит, зборiв та iнших платежiв.

Спостереження за особами, товарами i транспортними засобами

Стаття 3

     Митнi адмiнiстрацiї Сторiн за власною iнiцiативою чи по запиту здiйснюють особливий нагляд за:

     а) особами, про яких вiдомо або якi пiдозрюються в порушеннi митного законодавства iншої Сторони;

     б) перемiщенням товарiв або платiжних засобiв, про якi митною адмiнiстрацiєю однiєї з Сторiн повiдомлено митнiй адмiнiстрацiї iншої Сторони, що вони задiянi у широкомасштабному незаконному обiгу на територiї цiєї країни;

     в) будь-якими транспортними засобами, про якi вiдомо, що вони використовуються з метою порушення митного законодавства iншої Сторони або пiдозрюються в цьому;

     г) мiсцями, що використовуються для зберiгання товарiв, якi призначаються для широкомасштабного нелегального обiгу на територiї iншої Сторони.

     2. В межах своєї компетенцiї митнi адмiнiстрацiї Сторiн не дозволятимуть:

     а) вивезення товарiв, про якi вiдомо, чи у вiдношеннi яких є достатнi пiдстави припускати, що вони вивозяться на територiю iншої Сторони для iншої мети, нiж законний торговельний обiг мiж територiями держав Сторiн;

     б) вивезення товарiв, ввезення яких на територiю країни iншої Сторони заборонене.

Обмiн iнформацiєю

Стаття 4

     1. Митнi адмiнiстрацiї Сторiн за власною iнiцiативою або по запиту надаватимуть одна однiй всю iнформацiю, необхiдну для встановлення правильностi:

     а) стягнення мита та iнших iмпортних та експортних зборiв i платежiв i, особливо, iнформацiю, що дає змогу встановити правильнiсть митної оцiнки товарiв та їх тарифну класифiкацiю;

     б) використання правил визначення походження товарiв, якщо це не передбачено iншими угодами.

     2. У випадках, коли запитувана митна адмiнiстрацiя не володiє iнформацiєю, що запитується, вона може за власним розсудом звертатись до компетентних органiв у вiдповiдностi з нормами нацiонального законодавства.

Стаття 5

     Митна адмiнiстрацiя однiєї Сторони надає по запиту iншої Сторони iнформацiю:

     - про законнiсть вивезення товарiв з територiї держави запитуваної Сторони, що вивозяться на територiю держави запитуючої Сторони,

     - про законнiсть вивезення на територiю держави запитуваної Сторони товарiв, що вивозяться з країни запитуючої Сторони, та про митнi процедури, якi до цих товарiв застосовувалися.

Стаття 6

     Митна адмiнiстрацiя однiєї Сторони за власною iнiцiативою чи по запиту надає митнiй адмiнiстрацiї iншої Сторони всю iнформацiю, яка може бути використана нею в розслiдуваннi порушень митного законодавства, особливо у вiдношеннi:

     а) фiзичних та юридичних осiб, про яких вiдомо, або якi пiдозрюються в порушеннi митного законодавства iншої Сторони;

     б) товарiв, по вiдношенню до яких вiдомо або є пiдстави вважати, що вони використовуються в незаконному обiгу;

     в) транспортних засобiв, по вiдношенню до яких вiдомо, або є пiдстави вважати, що вони застосовуються при порушеннях митного законодавства Сторiн;

     г) способах i засобах, по вiдношенню до яких вiдомо або є пiдстави вважати, що вони застосовуються при порушеннях митного законодавства Сторiн.

Стаття 7

     Митна адмiнiстрацiя однiєї з Сторiн за власною iнiцiативою чи по запиту надає митнiй адмiнiстрацiї iншої Сторони акти, протоколи, письмовi докази чи завiренi копiї документiв, якi мiстять всю наявну в їх розпорядженнi iнформацiю про установленi або планованi дiї, якi суперечать або можуть суперечити митному законодавству iншої Сторони.

Стаття 8

     Документи, передбаченi цiєю Угодою, можуть бути замiненi комп'ютерною iнформацiєю, яка має будь-яку форму та призначена для цiєї ж мети.

     Вся необхiдна iнформацiя щодо тлумачення i застосування цього матерiалу повинна надаватися одночасно.

Стаття 9

     1. Надання оригiналiв документiв може бути запитано лише у випадках, коли завiрених копiй недостатньо.

     2. Оригiнали документiв, отриманi вiд митних адмiнiстрацiй iншої Сторони, повертаються при першiй можливостi.

Розслiдування

Стаття 10

     1. На прохання митної адмiнiстрацiї однiєї з Сторiн митна адмiнiстрацiя iншої Сторони може почати офiцiйне розслiдування по факту скоєння дiй чи спроби дiй, якi суперечать митному законодавству. Про наслiдки такого розслiдування повiдомляється запитуюча митна адмiнiстрацiя.

     2. Таке розслiдування проводиться у вiдповiдностi до законiв i розпоряджень держави запитуваної Сторони.

     3. Посадовi особи митної адмiнiстрацiї однiєї Сторони можуть в особливих випадках, за згодою митної адмiнiстрацiї iншої Сторони, бути присутнiми на територiї держави останньої при розслiдуваннi порушень митного законодавства запитуючої Сторони.

Експерти i свiдки

Стаття 11

     По запиту судiв чи компетентних вiдомств однiєї Сторони, що стосується порушень митного законодавства, якi вони розглядають, митна адмiнiстрацiя iншої Сторони може уповноважити своїх посадових осiб виступити як свiдкiв чи експертiв в цих судах чи компетентних вiдомствах. Запит повинен мiстити точнi данi про суть справи i в якiй якостi повинна виступати посадова особа.

Умови перебування посадових осiб

Стаття 12

     Посадовi особи однiєї Сторони в перiод перебування на територiї держави iншої Сторони у випадках, передбачених цiєю Угодою, повиннi мати документальне пiдтвердження своїх офiцiйних повноважень, не носити формений одяг та не мати зброї.

Використання отриманих вiдомостей i документiв

Стаття 13

     1. Вiдомостi, повiдомлення i документи, наданi по запиту, використовуються виключно з метою виконання цiєї Угоди i не можуть передаватись будь-кому або використовуватись для iнших цiлей без згоди митної адмiнiстрацiї, що їх надала.

     2. Положення п.1 цiєї Статтi не стосуються матерiалiв про порушення, пов'язаннi з незаконним обiгом наркотикiв i психотропних речовин. Така iнформацiя може передаватись органам, що безпосередньо займаються боротьбою з незаконним обiгом наркотикiв.

     3. Сторона надасть такий же захист отриманим згiдно цiєї Угоди запитам, iнформацiї, актам експертизи та iншим повiдомленням, а також матерiалам подiбного змiсту у вiдповiдностi з нацiональним законодавством.

Стаття 14

     1. Митнi адмiнiстрацiї Сторiн можуть у вiдповiдностi з цiєю Угодою i в її межах використовувати як докази отриманi письмовi докази, показання свiдкiв, повiдомлення та iншi матерiали при проведеннi розслiдування i судових розглядiв.

     2. Доказова сила цих вiдомостей та документiв, а також використання в судах визначається нацiональним законодавством Сторони що їх отримала.

Винятки iз зобов'язань про взаємодопомогу

Стаття 15

     1. Якщо запитувана митна адмiнiстрацiя вважає, що виконання запиту може завдати шкоди суверенiтету, безпецi, громадському порядку або iншим суттєвим iнтересам своєї держави або потягне порушення державної, промислової або комерцiйної таємниць, вона може вiдмовити в наданнi допомоги цiлком чи частково або поставити виконання запиту в залежнiсть вiд виконання певних умов.

     2. У випадку вiдмови в наданнi допомоги, рiшення про це з посиланням на причини вiдмови повiдомляється запитуючiй митнiй адмiнiстрацiї негайно.

     3. Якщо направляється запит про допомогу, який не може бути виконано запитуючою митною адмiнiстрацiєю у випадку запиту до неї з аналогiчним проханням, то в запитi про це необхiдно зазначити. Рiшення про виконання такого запиту приймається запитуваною митною адмiнiстрацiєю.

Повiдомлення про документи

Стаття 16

     1. На прохання митної адмiнiстрацiї однiєї Сторони, митна адмiнiстрацiя iншої Сторони повiдомляє зацiкавлених юридичних i фiзичних осiб, що знаходяться на територiї їх держави, про документи, якi передбачають заходи i рiшення, вжитi органами влади в зв'язку з застосуванням митного законодавства.

     2. Повiдомлення про документи згiдно цiєї Угоди виконується у вiдповiдностi iз законами i практикою запитуваної Сторони.

     3. За бажанням запитуючої Сторони повiдомлення може бути виконано особливим способом у випадку, якщо цей спосiб не суперечить законодавству запитуваної Сторони.

     4. Пiдтвердження про повiдомлення повинно бути оформлене як свiдчення компетентного органу запитуваної Сторони, як забезпечене такими реквiзитами як дата та пiдпис зацiкавленої особи чи свiдоцтво, в якому зазначенi дата i спосiб повiдомлення.

Обмiн допомогою

Стаття 17

     1. Обмiн допомогою, передбачений цiєю Угодою, здiйснюється безпосередньо митними адмiнiстрацiями Сторiн.

     2. Митнi адмiнiстрацiї Сторiн можуть органiзувати безпосереднiй зв'язок мiж своїми центральними i мiсцевими слiдчими i контролюючими службами.

Витрати

Стаття 18

     Митнi адмiнiстрацiї Сторiн не будуть приймати претензiї щодо вiдшкодування витрат, пов'язаних з виконанням цiєї Угоди, за винятком витрат, пов'язаних з викликом свiдкiв i експертiв у вiдповiдностi зi Статтею 11.

Територiальне застосування, виконання i тлумачення

Стаття 19

     Ця Угода дiє на територiї України i на територiї Литовської Республiки.

     Спори, що виникають в зв'язку тлумаченням та застосуванням цiєї Угоди, вирiшуються Сторонами шляхом переговорiв чи будь-яким, прийнятим для Сторiн, засобом.

Набуття чинностi i закiнчення строку дiї

Стаття 20

     Ця Угода набуває чинностi через 30 днiв пiсля обмiну Сторонами письмовими повiдомленнями про те, що всi процедури, необхiднi для набуття нею чинностi згiдно нацiонального законодавства Сторiн, виконанi.

     Ця Угода може бути денонсована кожною iз Сторiн. Угода втрачає чиннiсть через шiсть мiсяцiв з дня отримання однiєю Стороною письмового повiдомлення про намiр iншої Сторони припинити її дiю.

     Здiйснено в м.Києвi 4 серпня 1993 року в двох примiрниках українською, литовською та росiйською мовами, при цьому всi тексти мають однакову силу.

За Уряд України

За Уряд Литовської Республiки