ДОГОВIР

про дружбу i спiвробiтництво мiж Україною i Турецькою Республiкою

     Україна i Турецька Республiка,

     пiдтверджуючи свою вiдданiсть цiлям i принципам Статуту Органiзацiї Об'єднаних Нацiй,

     пiдтверджуючи зобов'язання, взятi ними у вiдповiдностi з Хельсiнським Заключним Актом вiд 1 серпня 1975 року, Паризькою Хартiєю для Нової Європи вiд 21 листопада 1990 року, а також iншими документами Наради з безпеки й спiвробiтництва в Європi,

     визнаючи, що традицiйнi стосунки дружби i спiвробiтництва мiж двома країнами є доброю основою для їх майбутнiх вiдносин,

     пiдтверджуючи свої зобов'язання в рамках усiх пiдписаних мiж ними ранiше i нинi дiючих актiв, особливо Договору про дружбу i братерство мiж Україною i Туреччиною вiд 2 сiчня 1922 року,

     будучи переконаними в необхiдностi продовжувати докладати зусиль для змiцнення атмосфери дружби, розумiння, взаємної довiри i спiвробiтництва в мiжнародних вiдносинах, заявляючи про їхню рiшучiсть зробити внесок в цi зусилля,

     бажаючи сприяти змiцненню миру i стабiльностi i зробити свiй внесок в побудову Європи на основi таких загальних цiнностей як верховенство закону, повага прав людини, плюралiстична демократiя i свобода,

     сповненi рiшучостi розвивати i змiцнювати дружбу i спiвробiтництво мiж двома країнами на основi взаємної вигоди,

     домовились про таке:

Стаття 1

     Україна i Турецька Республiка, що надалi iменуються Сторони, як дружнi держави, пiдтверджують, що вiдносини мiж ними будуються на основi взаємної довiри, розумiння, спiвробiтництва i добросусiдства.

Стаття 2

     Сторони погоджуються розвивати взаємовiдносини в усiх галузях у вiдповiдностi до норм мiжнародного права i принципiв поваги полiтичної незалежностi, територiальної цiлiсностi i суверенiтету, невтручання у внутрiшнi справи одна одної, рiвноправностi i вирiшення спiрних питань мирним шляхом.

Стаття 3

     Сторони пiдтверджують, що в мiжнародних вiдносинах неприпустимо застосування сили або погрози її застосування i що всi мiжнароднi проблеми необхiдно вирiшувати мирними засобами.

     У разi виникнення ситуацiї, що могла б становити загрозу або створювати небезпеку для мiжнародного миру i безпеки, Сторони встановлять контакт для оцiнки ситуацiї i проведення вiдповiдних консультацiй.

Стаття 4

     Сторони погоджуються проводити консультацiї з метою впорядкованого розвитку їхнiх вiдносин i обмiну думками з мiжнародних i регiональних питань.

     Консультацiї на вищому рiвнi проводитимуться не рiдше одного разу на два роки по черзi у Києвi та Анкарi.

     Будуть також проводитися перiодичнi зустрiчi мiнiстрiв закордонних справ.

Стаття 5

     Сторони заохочуватимуть активiзацiю контактiв мiж двома країнами на всiх рiвнях, придiляючи особливу увагу розвитку мiжпарламентських зв'язкiв i сприяючи розширенню контактiв мiж громадськими установами, органiзацiями i громадянами.

Стаття 6

     Сторони максимально сприятимуть на взаємнiй основi дiяльностi дипломатичних, консульських та iнших офiцiйних представництв на їхнiх територiях.

     Сторони спiвпрацюватимуть в консульських питаннях i докладатимуть зусиль для спрощення на основi взаємностi вiзових процедур для їх громадян.

Стаття 7

     Сторони розвиватимуть всебiчне спiвробiтництво в економiчних, торгових, науково-технiчних галузях з метою пiдвищення добробуту їх народiв i на основi взаємної вигоди.

     З цiєю метою Сторони створюватимуть сприятливi правовi, економiчнi i фiнансовi умови для поетапного переходу до широкого ефективного i вiльного обiгу товарiв, послуг i капiталiв мiж двома країнами, а також заохочуватимуть прямi контакти мiж державними i приватними пiдприємствами i установами двох країн.

     Сторони вживатимуть заходiв для розвитку прибережної торгiвлi мiж ними, заохочуватимуть створення i пiдтримуватимуть дiяльнiсть двостороннiх i багатостороннiх спiльних пiдприємств як у своїх, так i в третiх країнах.

     Сторони погоджуються укласти необхiднi угоди i здiйснювати практичнi дiї, спрямованi на подальший розвиток двостороннього економiчного спiвробiтництва.

Стаття 8

     Сторони надають особливого значення ефективному втiленню в життя положень "Декларацiї про чорноморське економiчне спiвробiтництво", метою якої є розвиток всебiчного економiчного спiвробiтництва мiж чорноморськими країнами. Сторони сповненi рiшучостi дiяти в тiсному контактi на всiх етапах здiйснення програми чорноморського економiчного спiвробiтництва, яке, на їх думку, зробить значний внесок у справу перетворення басейну Чорного моря в зону миру, стабiльностi i процвiтання.

Стаття 9

     Сторони, надаючи першочергового значення охоронi навколишнього середовища, активiзуватимуть спiвробiтництво у цiй галузi i продовжуватимуть робити внесок у вiдповiдне спiвробiтництво в європейському i глобальному масштабах. Сторони придiлятимуть особливу увагу охоронi навколишнього середовища Чорного моря.

Стаття 10

     Сторони розвиватимуть спiвробiтництво в галузях науки i технiки i заохочуватимуть встановлення прямих зв'язкiв мiж науковцями та науково-дослiдними установами двох країн.

Стаття 11

     Сторони розвиватимуть спiвробiтництво в галузi культури, мистецтва, освiти та iнформацiї.

     З цiєю метою Сторони заохочуватимуть i пiдтримуватимуть пряме спiвробiтництво мiж органiзацiями i установами культури, мистецтва та освiти, розбудовуватимуть спiвробiтництво мiж засобами масової iнформацiї i сприятимуть бiльш широкому i вiльному застосуванню засобiв зв'язку мiж двома країнами з використанням сучасної технiки.

Стаття 12

     З метою поглиблення взаєморозумiння i дружби Сторони заохочуватимуть розбудову контактiв мiж їхнiми народами i розвиток туризму. Вони сприятимуть змiцненню зв'язкiв мiж молодiжними i спортивними органiзацiями.

Стаття 1З

     Сторони засуджують усi форми i акти тероризму незалежно вiд їх мотивiв i цiлей i пiдтверджують свою впевненiсть у тому, що тероризм не може бути виправданий нi за яких обставин.

     Сторони спiвпрацюватимуть у боротьбi з тероризмом, органiзованою злочиннiстю, контрабандою наркотикiв i зброї, а також незаконним перемiщенням через кордон iсторичних i культурних цiнностей.

Стаття 14

     Сторони впевненi, що розвиток двостороннiх контактiв з вiйськових питань сприятиме змiцненню взаєморозумiння i довiри мiж ними. Вони погоджуються розвивати обмiн на високому рiвнi мiж їхнiми вiйськовими установами.

Стаття 15

     Сторони пiдтверджують свою впевненiсть у тому, що розвиток дружнiх вiдносин i спiвробiтництво мiж ними сприятиме побудовi демократичної, мирної i єдиної Європи та мiжнароднiй безпецi.

     Сторони пiдтверджують свою повну прихильнiсть процесу Наради з безпеки й спiвробiтництва в Європi i дiятимуть в рамках цього процесу та iнших європейських структур з метою змiцнення стабiльностi i довiри в Європi.

Стаття 16

     Сторони погоджуються докладати спiльних зусиль для пiдвищення ролi i ефективностi дiяльностi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй i повнiстю використовувати її потенцiал.

Стаття 17

     Сторони пiдтверджують свою пiдтримку цiлей глобального роззброєння, визначених у рамках Органiзацiї Об'єднаних Нацiй, а також зусиль, спрямованих на досягнення цих цiлей.

     Сторони, усвiдомлюючи прямий зв'язок своєї безпеки з безпекою в рамках Євразiї, сповненi рiшучостi робити ефективний внесок в процес роззброєння, змiцнення довiри i безпеки в Євразiї.

     З цiєю метою Сторони проводитимуть консультацiї i спiвпрацюватимуть для забезпечення необхiдних умов безпеки регiону, де розташованi обидвi країни, в усiх її аспектах.

Стаття 18

     Цей Договiр не спрямований проти будь-якої iншої країни i не заторкує права i зобов'язання Сторiн, що випливають з чинних двостороннiх або багатостороннiх угод, укладених ними.

Стаття 19

     Цей Договiр укладається строком на десять рокiв i автоматично продовжуватиметься на наступнi п'ятирiчнi перiоди, якщо жодна з Сторiн не денонсує його шляхом письмового повiдомлення за один рiк до закiнчення строку його дiї.

     Цей Договiр пiдлягає ратифiкацiї Сторонами i набирає чинностi з дати обмiну ратифiкацiйними грамотами.

Стаття 20

     Цей Договiр буде зареєстровано в Секретарiатi ООН вiдповiдно до статтi 102 Статуту Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.

     Здiйснено в Анкарi 4 травня 1992 року в двох примiрниках, кожний українською i турецькою мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

За Україну	За Турецьку Республiку
(пiдпис)	(пiдпис)
Леонiд Кравчук Президент	Сулейман Демiрель Прем'єр-мiнiстр

 

Пояснювальна записка

     Договiр про дружбу i спiвробiтництво мiж Україною i Турецькою Республiкою пiдписано 4 травня 1992 р. в Анкарi.

     Договiр передбачає розбудову вiдносин мiж Україною i Туреччиною як дружнiми державами на основi принципiв i норм мiжнародного права.

     Договiр закладає основу широкого двостороннього спiвробiтництва в полiтичнiй, економiчнiй, культурнiй та iнших сферах. Вiн передбачає, зокрема, розвиток прямих зв'язкiв мiж пiдприємствами, спiвробiтництво в галузi охорони навколишнього середовища, науки i технiки, зв'язку, iнформацiї, туризму, спорту. Сторони спiвробiтничатимуть у справi боротьби з злочиннiстю, контрабандою, розвиватимуть контакти у вiйськовiй сферi. Заохочуватимуться мiжпарламентськi зв'язки, контакти мiж громадськими органiзацiями, окремими громадянами.

     Особливого значення Сторони надаватимуть взаємодiї в Чорноморському регiонi на основi "Декларацiї про чорноморське економiчне спiвробiтництво".

     Договiр передбачає спiвробiтництво в рамках Наради з безпеки i спiвробiтництва в Європi, в органах ООН.

     Договiр вiдповiдає нормам мiжнародного права. Його укладено строком на 10 рокiв. Передбачається автоматичне продовження його дiї на наступнi п'ятирiчнi перiоди, якщо жодна з Сторiн не денонсує його за рiк до закiнчення вiдповiдного строку.

     Договiр набирає чинностi з дати обмiну ратифiкацiйними грамотами i стане хорошою правовою основою для подальшого розвитку рiзнобiчного спiвробiтництва мiх Україною i Турецькою Республiкою. Вiн пiдносить вiдносини мiж нашими країнами, основи яких закладенi у 1922 роцi, на якiсно новий щабель, сприяє розвитку в районi Чорного моря вiдносин довiри i взаємодiї, перетворення його в зону економiчної спiвпрацi i процвiтання.