ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
04.09.08 | N 11/2-16/9812-ЕП |
---|
Начальникам регiональних митниць | |
Начальникам митниць |
З метою забезпечення виконання
частини третьої статтi 265 Митного
кодексу України, посилення контролю митної
вартостi кави та виробiв з неї надаємо iнформацiю,
яку необхiдно враховувати при здiйсненнi контролю
за визначенням митної вартостi кави смаженої, в
зернах або меленої (коди 0901 21 00 00,
0901 22 00 00 УКТЗЕД ), кави
розчинної (коди 2101 11 11 11,
2101 11 11 12 УКТЗЕД) та
кавових напоїв на основi екстрактiв кави, у тому
числi кавових напоїв типу "2 в 1", "3 в 1"
(код 2101 12 92 00 УКТЗЕД), що
ввозиться на митну територiю України.
Сировиною для виробництва зазначених товарiв є зерна кави зеленої (несмаженої) (код 0901 11 00 10, 0901 11 00 90 УКТЗЕД). У свiтовiй практицi для цiлей промислової переробки вирощується два основних сорти кави - Арабiка та Робуста. Основними країнами-виробниками кави зеленої сорту Арабiка є Бразилiя, Колумбiя, Мексика, а сорту Робуста - В'єтнам, Iндiя. Цiна на каву зелену є фiксованою, вона формується на основi бiржових торгiв на товарних бiржах, наприклад, на бiржах BM&F (Bolsa de Mercadorias & Futuros), Бразилiя, TGE (Tokyo Grain Exchange), Японiя, тобто, в регiонах основного вирощування кави.
На виконання розпорядження Голови Державної митної служби України вiд 11.03.2008 N 50/1-р щодо контролю правильностi визначення митної вартостi товарiв, якi продаються на свiтових бiржах, Департаментом аналiтичної роботи та iнформацiйної розвiдки надаються матерiали щодо цiн на деякi товари, у тому числi цукор та каву сортiв Арабiка та Робуста, яка продається на бiржi TGE (Tokyo Grain Exchange), Японiя.
Для одержання цих матерiалiв звертатись до поштових скриньок вiддiлiв контролю митної вартостi та вiддiлiв контролю митної вартостi та номенклатури митниць, куди вони, починаючи з 28.08.2008, щотижнево направлятимуться Управлiнням митної вартостi.
Цiни на каву зелену сортiв Арабiка, Робуста також регулярно публiкуються в бюлетнi Держзовнiшiнформу "Огляд цiн українського та свiтового товарних ринкiв" i вони бiльш точно вiдображають цiни на каву для європейських виробникiв смаженої, меленої, розчинної кави.
За даними вiтчизняних виробникiв, кiлькiсть сировини (кави зеленої), витраченої на виготовлення 1 тони кави смаженої, меленої, розчинної наведено в таблицi:
Назва продукцiї | Назва сорту кави | Кiлькiсть сировини, т |
1 | 2 | 3 |
Кава смажена (в зернах) | Арабiка Робуста |
1,14 1,15 |
Кава мелена | Арабiка Робуста |
1,14 1,15 |
Кава розчинна* | Арабiка Робуста |
2,9 - 3,0 2,7 - 3,0 |
* Вмiст сухих розчинних речовин в зернах кави становить близько 36 %, тому при одержаннi 1 т розчинної кави витрачається майже в 3 рази бiльше сировини.
Шляхом множення цiни за каву зелену (графа "Мiн. дол.США/кг"), що була встановлена на певну дату торгiв, але не менш як за два тижнi до дати митного оформлення, на норми витрат сировини (графа 3 таблицi), визначається вартiсть сировини, витраченої на одержання кави, зазначеної у графi 1. При цьому витрати на переробку самої сировини, виробничi витрати (матерiалiв для пакування, тари), зарплата тощо, транспортування, а також прибуток виробника, одержаного вiд продажу цього товару, не враховується.
При контролi митної вартостi зазначеного вище товару також слiд мати на увазi, що:
1. Для смаженої кави вiдбирається кава найвищої якостi, а вiдповiдно - найдорожча.
2. Мелена кава одержується шляхом розмелювання зерен смаженої кави, тому вона теж вiдносно дорога.
3. У виробництвi розчинної кави найчастiше використовується вiдносно дешевий сорт Робуста, - цей сорт кави i при обробцi краще зберiгає смак та аромат натуральної кави. Однак, краща (i дорожча) сублiмована розчинна кава виробляється iз сумiшi Арабiки та Робусти при спiввiдношеннi близько 1:1 або повнiстю з Арабiки.
Щодо визначення митної вартостi готових швидкорозчинних кавових напоїв (сумiшей), типу "2 в 1" i "3 в 1" (наприклад "Coffe King", "Eagle King", "MacCoffe" тощо), виготовлених на основi розчинної кави (екстрактiв кави), слiд зазначити наступне.
Цiна на такi напої залежить вiд цiн на складовi цих продуктiв: розчинної кави, цукру, вершкiв (зазвичай, рослинного походження).
При контролi митної вартостi зазначених товарiв використовується iнформацiя про вiдсотковий склад продукту, яка, у вiдповiдностi до вимог наказу Держмитслужби вiд 07.11.2007 N 933 "Про внесення змiн до наказу Держмитслужби вiд 09.07.97 N 307", обов'язково повинна зазначатись при заповненнi графи 31 ВМД, а також iнформацiя щодо бiржових цiн на цукор та каву.
Наприклад, при контролi митної вартостi швидкорозчинного кавового напою типу "3 в 1", що складається з 55% цукру, 32,5% сухих рослинних вершкiв, 12,5% розчинної кави, вагою нетто (без врахування ваги первинної упаковки) 20 г, мiнiмальнi витрати на сировину, використану на виготовлення 1 кг цього напою, становлять:
1. Цукру - 55% (11 г).
Мiнiмальна цiна на цукор бiлий на бiржi EURONEXT станом на 06.07.08 становить 0,3825 дол.США за 1 кг, а за 11 г - 0,0042 дол.США.
2. Сухих рослинних вершкiв - 32,5% (6,5г).
2.1. Згiдно даних ЄАIС ДМСУ, з Таїланду в Україну iмпортуються сухi рослиннi вершки (55% глюкози, 35% рослинного жиру, 2% бiлкiв, тощо) за середньозваженою цiною 1,95 дол.США/кг. Для розрахункiв приймаємо цю цiну.
2.2. Вартiсть 6,5 г сухих рослинних вершкiв становить 0,0126 дол.США.
3. Розчинної кави - 12,5% (2,5 г).
3.1. Мiнiмальна цiна на зерна кави сорту Робуста на бiржi Tokyo Grain Exchange (TGE) станом на 22.06.08 становить 2,3045 дол.США за 1 кг.
3.2. На виготовлення 1 кг розчинної кави йде мiнiмум 2,7 кг кави сорту Робусти, вартiсть якої становить 6,22 дол.США (2,3045 х 2,7 = 6,22).
3.3. Вартiсть сировини, витраченої на виготовлення 2,5 г розчинної кави становить 0,0155 дол.США.
Отже, вартiсть бiржових товарiв - цукру та кави, а також вершкiв, витрачених на виготовлення одного пакетика швидкорозчинного кавового напою типу "3 в 1" вагою нетто 20 г (без урахування ваги первинної упаковки), становить 0,0323 дол. США, або, у перерахунку на 1 кг ваги нетто (без урахування ваги первинної упаковки), - 1,615 дол.США/кг (без урахування затрат на виготовлення самої сумiшi, iндивiдуального пакетику для сумiшi, накладних та iнших затрат виробника, а також прибутку виробника, одержаного вiд продажу цього товару).
Також нагадуємо про неухильне виконання наказу Держмитслужби України вiд 29.02.08 N 188 "Про внесення змiн до Класифiкатора додаткової iнформацiї, яка вноситься до графи 31 ВМД, необхiдної для iдентифiкацiї товарiв при їх класифiкацiї згiдно з УКТЗЕД, затвердженого наказом Держмитслужби вiд 12.12.07 N 1048 (зi змiнами)" в частинi зазначення ваги нетто (без урахування первинної упаковки), при заповненнi графи 31 ВМД.
Перший заступник Голови служби | А.Є. Гутник |