МIНIСТЕРСТВО ЕКОНОМIКИ УКРАЇНИ

     Департамент державного контролю та регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi Мiнiстерства економiки України розглянув звернення Державної митної служби України вiд 05.09.2008 N 11/6-9/9860 щодо спрощення оформлення запасiв споживання в українських портах та повiдомляє.

     Вiдповiдно частин 1 та 4 статтi 6 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) складається вiдповiдно до цього та iнших законiв України з урахуванням мiжнародних договорiв України. Суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi при складаннi тексту зовнiшньоекономiчного договору (контракту) мають право використовувати вiдомi мiжнароднi звичаї, рекомендацiї мiжнародних органiв та органiзацiй, якщо це не заборонено прямо та у виключнiй формi цим та iншими законами України. Крiм того, суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi мають право укладати будь-якi види зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), крiм тих, якi прямо та у виключнiй формi забороненi законами України.

     Згiдно з частинами 3 та 5 статтi 382 Господарського кодексу України, форма зовнiшньоекономiчного договору (контракту) визначається правом мiсця його укладення. Мiсце укладення договору (контракту) визначається вiдповiдно до законiв України. Права та обов'язки сторiн зовнiшньоекономiчного договору (контракту) визначаються правом мiсця його укладення, якщо сторони не погодили iнше. Порядок визначення права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разi недосягнення згоди сторiн стосовно вказаного порядку, встановлюється законом про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть.

     У статтях 180 та 181 Господарського кодексу України встановлено, що змiст господарського договору становлять умови договору, визначенi угодою його сторiн, спрямованою на встановлення, змiну або припинення господарських зобов'язань, як погодженi сторонами, так i тi, що приймаються ними як обов'язковi умови договору вiдповiдно до законодавства.

     Господарський договiр вважається укладеним, якщо мiж сторонами у передбачених законом порядку та формi досягнуто згоди щодо усiх його iстотних умов. Iстотними є умови, визнанi такими за законом чи необхiднi для договорiв даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однiєї iз сторiн повинна бути досягнута згода.

     При укладеннi господарського договору сторони зобов'язанi у будь-якому разi погодити предмет, цiну та строк дiї договору.

     Господарський договiр за загальним правилом викладається у формi єдиного документа, пiдписаного сторонами та скрiпленого печатками. Допускається укладення господарських договорiв у спрощений спосiб, тобто шляхом обмiну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом пiдтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спецiальнi вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорiв.

     Наказ Мiнiстерства економiки та з питань європейської iнтеграцiї України вiд 06.09.2001 N 201 "Про затвердження Положення про форму зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв)" не обмежує прав суб'єктiв господарської дiяльностi щодо визначення змiсту зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), оскiльки згiдно з пунктом 1 Положення про форму зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) (далi - Положення), затвердженого цим наказом, сторони зовнiшньоекономiчного договору мають право самостiйно визначати його умови, тобто Положення мiстить перелiк умов договору, якi мають бути у ньому передбаченi, але лише "якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про iнше".

     Таким чином, положення зазначеного наказу мiстять узагальнену iнформацiю щодо прав та обов'язкiв сторiн зовнiшньоекономiчного договору та його iстотних умов вiдповiдно до чинного законодавства (Закон України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", Цивiльний кодекс України, Господарський кодекс України), та можуть використовуватись суб'єктами господарювання пiд час здiйснення господарської дiяльностi.