ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ
Київ

Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування положень статтi 18 Закону України "Про режим iноземного iнвестування"

     З метою забезпечення однозначного розумiння окремих положень законодавства з питань оподаткування, керуючись пiдпунктом 4.4.2 статтi 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами", та вiдповiдно до наказу Державної митної служби України вiд 26.07.05 N 703 "Про затвердження Порядку надання митними органами роз'яснень окремих положень податкового законодавства" наказую:

     1. Затвердити Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування положень статтi 18 Закону України "Про режим iноземного iнвестування", що додається.

     2. Начальникам митниць проiнформувати суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi про вимоги цього наказу шляхом висвiтлення його в мiсцевих засобах масової iнформацiї, у тому числi на наочних iнформацiйних стендах у мiсцях розташування пiдроздiлiв митницi й у пунктах пропуску через митний кордон України.

     3. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Служби Гутника А.Є.

УЗАГАЛЬНЮЮЧЕ ПОДАТКОВЕ РОЗ'ЯСНЕННЯ
щодо застосування положень статтi 18 Закону України "Про режим iноземного iнвестування"

     Особливостi режиму iноземного iнвестування на територiї України визначає Закон України "Про режим iноземного iнвестування" вiд 19.03.96 N 93/96-ВР.

     Вiдповiдно до статтi 1 Закону iноземнi iнвестицiї - це цiнностi, що вкладаються iноземними iнвесторами в об'єкти iнвестицiйної дiяльностi вiдповiдно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соцiального ефекту.

     Згiдно зi статтею 2 Закону здiйснення iноземних iнвестицiй можливе у виглядi будь-якого рухомого майна. Формою здiйснення iноземних iнвестицiй згiдно зi статтею 3 Закону може бути часткова участь iноземного iнвестора в пiдприємствах, що створюються спiльно з українськими юридичними та фiзичними особами.

     Вiдповiдно до статтi 18 цього Закону майно, що ввозиться в Україну як внесок iноземного iнвестора до статутного фонду пiдприємств з iноземними iнвестицiями (крiм товарiв для реалiзацiї або власного споживання), звiльняється вiд обкладення митом.

     Якщо протягом трьох рокiв з часу зарахування iноземної iнвестицiї на баланс пiдприємства з iноземними iнвестицiями майно, що було ввезене в Україну як внесок iноземного iнвестора до статутного фонду зазначеного пiдприємства, вiдчужується, у тому числi у зв'язку з припиненням дiяльностi цього пiдприємства (крiм вивезення iноземної iнвестицiї за кордон), то пiдприємство з iноземними iнвестицiями сплачує ввiзне мито, яке обчислюється, виходячи з митної вартостi цього майна, перерахованої у валюту України за офiцiйним курсом, визначеним Нацiональним банком України на день здiйснення вiдчуження майна.

     У статтi 1 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" вiд 28.12.94 N 334/94-ВР дано визначення термiну "пряма iнвестицiя", згiдно з яким це господарська операцiя, яка передбачає внесення коштiв або майна до статутного фонду юридичної особи в обмiн на корпоративнi права, емiтованi такою юридичною особою.

     Цим самим Законом визначено, що корпоративнi права - це право власностi на статутний фонд (капiтал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управлiння, отримання вiдповiдної частки прибутку такої юридичної особи, а також активiв у разi її лiквiдацiї вiдповiдно до чинного законодавства, незалежно вiд того, чи створена така юридична особа у формi господарського товариства, пiдприємства, заснованого на власностi однiєї юридичної або фiзичної особи, або в iнших органiзацiйно-правових формах.

     Пiдприємства або iншi суб'єкти господарювання, створенi юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна та участi в пiдприємницькiй дiяльностi з метою одержання прибутку, вiдповiдно до статтi 79 Господарського кодексу України визнаються господарськими товариствами.

     Вiдповiдно до статтi 87 Господарського кодексу України статутний фонд господарського товариства становлять суми вкладiв його засновникiв та учасникiв. Вкладами згiдно зi статтею 86 цього Кодексу можуть бути будь-якi матерiальнi цiнностi.

     Вiдчуження корпоративних прав є вiдчуженням права власностi на статутний фонд (капiтал) або його частку (пай), тобто є вiдчуженням майна, що ввезено iноземним iнвестором у виглядi внеску в статутний фонд.

     Таким чином, якщо таке вiдчуження вiдбулось протягом трьох рокiв з часу зарахування iноземної iнвестицiї на баланс пiдприємства з iноземними iнвестицiями, у тому числi у зв'язку з припиненням дiяльностi цього пiдприємства (крiм вивезення iноземної iнвестицiї за кордон), то пiдприємство повинно сплатити ввiзне мито, яке обчислюється, виходячи з митної вартостi ввезеного майна, перерахованої у валюту України за офiцiйним курсом, визначеним Нацiональним банком України на день здiйснення вiдчуження.

     Якщо до закiнчення трирiчного термiну з моменту зарахування майна як iноземної iнвестицiї на баланс пiдприємства вiдбулося збiльшення статного фонду такого пiдприємства, в якому частка iноземних iнвестицiй становитиме менше 10 вiдсоткiв, то таке пiдприємство втрачає статус пiдприємства з iноземними iнвестицiями.

     Разом з цим, об'єктом, на який поширюється звiльнення вiд сплати мита вiдповiдно до статтi 18 згаданого Закону, є майно, що ввозиться як iноземна iнвестицiя.

     Враховуючи зазначене, оскiльки в такому випадку вiдчуження iноземної iнвестицiї не вiдбувається, то й вiдсутнi пiдстави для сплати ввiзного мита вiдповiдно до статтi 18 Закону України "Про режим iноземного iнвестування".