УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Республiки Бiлорусь про сприяння та взаємний захист iнвестицiй

     Уряд України та Уряд Республiки Бiлорусь (якi надалi iменуються "Договiрнi Сторони"),

     бажаючи змiцнити економiчне спiвробiтництво на довгостроковiй основi для взаємної вигоди обох Держав,

     виявляючи намiр створити i пiдтримувати сприятливi умови для iнвесторiв однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони,

     визнаючи, що сприяння та взаємний захист iнвестицiй, згiдно цiєї Угоди, будуть стимулювати дiлову iнiцiативу у цiй сферi,

     погодились про наступне:

Стаття 1
Визначення

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестицiї" означає всi види фiнансових, матерiальних засобiв та iнших майнових i iнтелектуальних цiнностей, iнвестованих у зв'язку з економiчною дiяльнiстю iнвесторiв - юридичних та фiзичних осiб - однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони вiдповiдно до дiючого законодавства останньої, та охоплює, зокрема, але не виключно:

     а) рухоме та нерухоме майно, а також будь-якi iншi речовi права, такi як права заставного утримання, заставнi, права забезпечення по позицi та подiбнi права;

     б) пайки, акцiї, облiгiцiї, борговi зобов'язання юридичних осiб, цiннi папери та будь-якi iншi форми участi у компанiях;

     в) вимоги стосовно грошових сум або будь-якого виконання зобов'язань, що мають економiчну цiннiсть, пов'язанi з iнвестицiями;

     г) права iнтелектуальної власностi, включаючи авторськi права, товарнi знаки, патенти, промисловi зразки, технiчнi процеси, "ноу-хау", комерцiйнi таємницi, фiрмовi назви та "гудвiл", пов'язанi з iнвестiцiями;

     д) будь-яке право на здiйснення господарської дiяльностi, включаючи права на розвiдку, видобування, розвиток та експлуатацiю природних ресурсiв.

     Будь-яка змiна форми, в якiй активи iнвестованi, не впливатиме на їх характер як iнвестицiй.

     2. Термiн "iнвестор" означає будь-яку фiзичну або юридичну особу, яка здiйснює iнвестицiї на територiї iншої Договiрної Сторони:

     а) термiн "фiзична особа" по вiдношенню до будь-якої iз Договiрних Сторiн означає будь-яку фiзичну особу, що має громадянство будь-якої з Договiрних Сторiн вiдповiдно до її законодавства;

     б) термiн "юридична особа" по вiдношенню до будь-якої Договiрної Сторони означає будь-яку установу, створену вiдповiдно до дiючого законодавства кожної iз Договiрних Сторiн, i яка має право здiйснювати iнвестицiї на територiї iншої Договiрної Сторони

     3. Термiн "доходи" означає грошовi суми, передбаченi нацiональним законодавством i одержанi внаслiдок iнвестицiй, i включає, зокрема, але не виключно: прибутки, вiдсотки, прирiст капiталу, акцiї, дивiденди, роялтi та плату за послуги.

     4. Термiн "територiя" означає вiдносно кожної Договiрної Сторони територiю, яка знаходиться пiд її суверенiтетом, а також море, морське дно i його надра, над якими ця Договiрна Сторона здiйснює, у вiдповiдностi до мiжнародного права, суверенiтет, сувереннi права або юрисдикцiю.

Стаття 2
Сфера дiї цiєї Угоди

     Умови цiєї Угоди будуть застосовуватись до всiх iнвестицiй, здiйснених iнвесторами однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони згiдно з чинним законодавством Договiрної Сторони, на територiї якої здiйснюються iнвестицiї, як до, так i пiсля набуття чинностi цiєї Угоди.

     Положення цiєї Угоди можуть бути змiненi або доповненi за згодою Договiрних Сторiн.

Стаття 3
Сприяння та захист iнвестицiй

     1. Кожна Договiрна Сторона буде заохочувати та створювати сприятливi умови для iнвесторiв iншої Договiрної Сторони для здiйснення iнвестицiй на своїй територiї та допускатиме такi iнвестицiї вiдповiдно до її законодавства.

     2. Iнвестицiї iнвесторiв будь-якої з Договiрних Сторiн будуть користуватися справедливим i рiвним ставленням та отримуватимуть повний захист i безпеку на територiї iншої Договiрної Сторони.

Стаття 4
Нацiональний режим та режим найбiльшого сприяння

     1. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надаватиме iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони режим, який є справедливим i рiвним та не менш сприятливим нiж той, який вона надає iнвестицiям своїх власних iнвесторiв або iнвестицiям iнвесторiв будь-якої третьої держави.

     2. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надасть iнвесторам iншої Договiрної Сторони по вiдношенню до управлiння, пiдтримки, використання, отримання прибуткiв та розпорядження своїми iнвестицiями режим, що є справедливим i рiвним та не менш сприятливим нiж той, який вона надає своїм власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої держави.

     3. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї Статтi не повиннi тлумачитись таким чином, щоб зобов'язати одну Договiрну Сторону поширювати на iнвесторiв iншої Договiрної Сторони перевагу будь-якого режиму, пiльги або привiлеї, якi випливають з:

     а) будь-якого митного союзу або зони вiльної торгiвлi, грошового союзу, або iнших подiбних мiжнародних угод, якi впливають на iнвестицiйний режим спiвробiтництва або iнших форм регiонального спiвробiтництва, учасником яких будь-яка Договiрна Сторона є або може стати;

     б) будь-якої мiжнародної угоди або домовленостi, якi стосуються повнiстю або в основному оподаткування.

Стаття 5
Компенсацiя за втрати

     1. Коли iнвестицiї iнвесторiв будь-якої Договiрної Сторони зазнають втрати через вiйну, збройний конфлiкт, нацiональний надзвичайний стан, переворот, повстання, заколот або iншi подiбнi подiї на територiї iншої Договiрної Сторони, їм буде надаватися останньою Договiрною Стороною у вiдношеннi вiдновлення майна, вiдшкодування, компенсацiї або iнших видiв врегулювання режим не менш сприятливий нiж той, який остання Договiрна Сторона надає iнвесторам будь-якої третьої держави.

     2. Не зашкоджаючи умовам пункту 1 цiєї Статтi, iнвесторам однiєї Договiрної Сторони, якi пiд час будь-яких подiй, згаданих у цьому пунктi, зазнають втрат на територiї iншої Договiрної Сторони, якi виникають внаслiдок:

     а) реквiзицiї їх власностi силами або владами останньої;

     б) руйнування їх власностi силами або владами останньої, яке не було викликане воєнними дiями або не вимагалось необхiднiстю ситуацiї;

     буде надана справедлива та адекватна компенсацiя за втрати, яких зазнали пiд час перiоду реквiзицiї або в результатi руйнування власностi. Платежi, що виникають, будуть вiльно переводитись у вiльно конвертованiй валютi без необгрунтованої затримки.

Стаття 6
Експропрiацiя

     1. Iнвестицiї iнвесторiв будь-якої Договiрної Сторони не будуть нацiоналiзованi, експропрiйованi або пiдданi будь-яким iншим заходам, що мають ефект еквiвалентний нацiоналiзацiї або експропрiацiї (надалi iменується "експропрiацiя"), на територiї iншої Договiрної Сторони, окрiм як в суспiльних iнтересах останньої Договiрної Сторони. Експропрiацiя буде проводитися згiдно з установленим законодавством порядком останньої Договiрної Сторони, на недискримiнацiйнiй основi, та супроводжуватиметься умовам про виплату негайної, адекватної та ефективної компенсацiї. Сума компенсацiї повина бути виплачена в валютi, в якiй були здiйсненi iнвестицiї, або в iншiй валютi, прийнятнiй для iнвестора, згiдно з дiючим законодавством Договiрної Сторони, на територiї якої мала мiсце експропрiацiя, i буде складати ринкову вартiсть експропрiйованих iнвестицiй на момент, який безпосередньо передував здiйсненню експропрiацiї або її обнародуванню в залежностi вiд того, що мало мiсце ранiше. Компенсацiя включає вiдсоток, нарахований на основi ставки LIBOR з дати експропрiацiї, виплачується без необгрунтованої затримки, повинна бути ефективно здiйсненою i може переводитися без обмеження в конвертованiй валютi.

     2. Потерпiлий iнвестор матиме право на негайний перегляд судовою або iншою незалежною владою експропрiюючої Договiрної Сторони його випадку та оцiнку його iнвестицiй вiдповiдно до принципiв, викладених в цiй Статтi.

     3. Якщо Договiрна Сторона експропрiює iнвестицiї, здiйсненi в виглядi створеного згiдно її законодавству юридичної особи, в якому iнвестор iншої Договiрної Сторони має фiнансову участь, то компенсацiя згiдно пункту 1 цiєї Статтi повинна виплачуватися iнвестору iншої Договiрної Сторони в розмiрi, вiдповiдному його фiнансовiй участi в цих iнвестицiях.

Стаття 7
Перекази

     1. Договiрнi Сторони будуть гарантувати переказ платежiв, якi стосуються iнвестицiй та доходiв, у вiдповiдностi до дiючого законодавства Договiрних Сторiн. Перекази будуть здiйснюватися у конвертованiй валютi, в якiй iнвестицiї були початково здiйсненi або, за згодою iнвестора, в iншiй валютi, без будь-яких обмежень та необгрунтованої затримки. Такi перекази включатимуть, зокрема, але не виключно:

     а) капiтал та додатковi грошовi суми для пiдтримки або збiльшення iнвестицiй;

     б) прибутки, вiдсотки, дивiденди та iнший поточний прибуток;

     в) платежi, що здiйснюються вiдповiдно до кредитних угод, пов'язаних з iнвестицiями;

     г) роялтi та плату за послуги;

     д) надходження вiд продажу або лiквiдацiї iнвестицiй;

     ж) заробiтки фiзичних осiб, пов'язаних з iнвестицiями, згiдно з законами i правилами Договiрної Сторони, на територiї якої iнвестицiї були здiйсненi.

     2. Для цiлей цiєї Угоди будуть використовуватися обмiннi курси, якi встановлюються вiдповiдно до дiючого законодавства Договiрних Сторiн i якi дiйснi для поточних угод на дату переказу, якщо не домовлено про iнше.

Стаття 8
Суброгацiя

     1. Якщо Договiрна Сторона, або її уповноважений посередник, здiйснює платежi своїм власним iнвесторам згiдно гарантiї, якi вона надала в зв'язку з iнвестицiями на територiї iншої Договiрної Сторони, остання Договiрна Сторона визнає:

     а) передачу згiдно закону або законної угоди в цiй країнi будь-якого права або права вимоги iнвестора до першої Договiрної Сторони або до її уповноваженого посередника, а також те,

     б) що перша Договiрна Сторона, або її призначений посередник, отримала право внаслiдок суброгацiї користуватися правами та висувати вимоги цього iнвестора i вiзьме на себе зобов'язання, пов'язанi з цiєю iнвестицiєю.

     2. Отриманi внаслiдок суброгацiї права або вимоги не будуть виходити за рамки прав та вимог iнвестора.

Стаття 9
Спори мiж Договiрною Стороною та iнвестором iншої Договiрної Сторони

     1. Будь-який спiр, який може виникнути мiж iнвестором однiєї Договiрної Сторони та iншою Договiрною Стороною у зв'язку з iнвестицiями на територiї цiєї Договiрної Сторони, буде предметом переговорiв мiж сторонами у спорi.

     2. Якщо будь-який спiр мiж iнвестором однiєї Договiрної Сторони та iншою Договiрною Стороною не може бути таким чином вирiшений протягом шести мiсяцiв з дати пред'явлення письмового повiдомлення iнвестор отримає право передати цю справу до:

     а) до суду та/або арбiтражного суду згiдно з дiючим законодавстом Договiрної Сторони;

     б) в Мiжнародний Центр по врегулюванню iнвестицiйних спорiв (IСКIД), заснований Вашингтонською конвенцiєю вiд 18 березня 1965 року, для вирiшення спорiв, якi вiдносяться до iнвестицiй мiж державами i iноземними особами iнших держав; або

     в) до арбiтражного суду "ad hoc", який, якщо сторони в спорi не згоднi на iнше, повинен бути створений i дiяти згiдно Арбiтражному регламенту Комiсiї Органiзацiї Об'єднаних нацiй з права мiжнародної торгiвлi (ЮНСIТРАЛ). Сторони в спорi можуть погодитись письмово змiнити правила цього Регламенту. Арбiтражнi рiшення будуть остаточними та обов'язковими для обох сторiн в спорi.

     Установлений в пунктах 2(б) та 2(в) порядок вирiшення спорiв мiж iнвестором Договiрної Сторони та iншою Договiрною Стороною може бути передбачений до застосування лише пiсля вирiшення внутрiшньодержавних судових процедур.

Стаття 10
Вирiшення спорiв мiж Договiрними Сторонами

     1. Спори мiж Договiрними Сторонами вiдносно тлумачення або застосування цiєї Угоди повиннi, якщо це можливо, вирiшуватись шляхом взаємних консультацiй i переговорiв.

     2. Якщо такий спiр не може бути таким чином вирiшений протягом шести мiсяцiв пiсля його початку, на прохання будь якої Договiрної Сторони вiн буде переданий до Арбiтражного Суду вiдповiдно до положень цiєї Статтi.

     3. Такий Арбiтражний Суд буде утворюватися для кожного конкретного випадку наступним чином. Протягом двох мiсяцiв з дня отримання арбiтражного клопотання кожна iз Договiрних Сторiн призначає одного члена суду. Цi два члени визначать потiм громадянина третьої держави, який з взаємного схвалення Договiрних Сторiн буде призначений Головою суду. Призначення Голови повинне вiдбутися не пiзнiше нiж через два мiсяцi з дня призначення iнших двох членiв.

     4. Якщо необхiднi призначення не були зробленi в строки, зазначенi в пунктi 3 цiєї Статтi, i якщо Договiрнi Сторони не домовились про iнше, будь-яка Договiрна Сторона може звернутися з проханням провести iншi необхiднi призначення щодо Голови Мiжнародного Суду. Якщо Голова Мiжнародного Суду є громадянином однiєї iз Договiрних Сторiн або ж вiн не в змозi здiйснити вищезазначенi дiї в силу iнших причин, право проведення необхiдних призначень буде надано Вiце-Головi Мiжнародного Суду. Якщо Вiце-Голова Мiжнародного Суду, в свою чергу, є громадянином однiєї iз Договiрних Сторiн або ж i вiн не в змозi здiйснити вищезазначенi дiї, прохання про проведення необхiдних призначень буде адресоване наступному за посадою члену Мiжнародного Суду, який не є громадянином нi однiєї з Договiрних Сторiн.

     5. Арбiтражний Суд, заснований згiдно цiєї Статтi, приймає рiшення бiльшiстю голосiв. Цi рiшення обов'язковi для обох Договiрних Сторiн. Кожна з Договiрних Сторiн несе витрати призначеного нею члена суду i витрати пов'язанi з його участю в арбiтражному судочинствi; витрати Голови та неврахованi витрати будуть подiленi порiвно мiж Договiрними Сторонами. Проте суд має право своїм рiшенням встановити для однiєї з Договiрних Сторiн бiльшу частку витрат, i це рiшення буде обов'язковим для обох Договiрних Сторiн. Суд сам визначає регламент своєї роботи.

Стаття 11
Застосування iнших правил та спецiальних зобов'язань

     1. Якщо положення внутрiшнього законодавства кожної з Договiрних Сторiн або дiючi мiжнароднi зобов'язання, чи якi можуть вступити в силу в майбутньому для однiєї з Договiрних Сторiн, мiстять загальнi або спецiальнi правила, згiдно яким iнвестицiї iнвесторiв iншої Договiрної Сторони користуються режимом бiльш сприятливим нiж той, який встановлюється цiєю Угодою, цi правила мають переважну силу по вiдношенню до цiєї Угоди в тiй її частинi i настiльки, до якої i в якiй мiрi вони бiльш сприятливi.

Стаття 12
Набуття чинностi, тривалiсть та припинення

     1. Договiрнi Сторони домовились тимчасово з моменту пiдписання цiєї Угоди застосовувати положення в тiй його частинi, яка не мiстить норм iнших, нiж тi, якi передбаченi дiючим законодавством кожної iз Договiрних Сторiн.

     2. Ця Угода остаточно набере чинностi з дати отримання останнього повiдомлення про виконання кожною iз Договiрних Сторiн внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття чинностi цiєю Угодою.

     3. Угода втрачає силу пiсля закiнчення дванадцяти мiсяцiв з дати письмового повiдомлення однiєї iз Договiрних Сторiн про свої намiри припинити її дiї.

     4. Положення цiєї Угоди пiсля закiнчення її дiї будуть застосовуватися до iнвестицiй, укладених, але не виконаних в перiод її дiї.

     Вчинено в м. Києвi 14 грудня 1995 р. у двох дiйсних примiрниках, кожний українською, бiлоруською та росiйською мовами, причому всi тексти мають однакову силу. У випадку розбiжностей в тлумаченнi перевагу має текст росiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Республiки Бiлорусь